Для повнокровного зображення образу Кармалюка М. Старицький використав народні пісні та легенди про нього. Зразки усної народної творчості про Кармалюка стали побутувати ще за його життя, особливо у період посилення і розгортання селянського руху. Вони досить різноманітні за жанрами, тематикою і показують народне бачення історії, народні уявлення про добро і зло, про соціальну несправедливість, про боротьбу за національну волю.

До імені Кармалюка звертались у своїх творах і Марко Вовчок, Василь Кучер, Михайло Коцюбинський, Леся Українка. У повісті Тараса Шевченка «Варнак» мотив морального переродження розбійника поєднується з іншим популярним мотивом про «шляхетного розбійника», що вершить праведний суд. У повісті, як і романі, згадано Рінальдо Рінальдіні, героя роману Х.А.Вульпіуса «Рінальдо Рінальдіні, розбійницький отаман», з яким порівнюється герой Шевченкового твору Кирило і Устим Кармелюк М.Старицького.

Схожі образи, що зафіксовані у піснях, баладах, легендарних оповіданнях про народних месників існують і у зарубіжній літературі. Такими прикладами є Робін Гуд, чеський Ясонік, Вільгельм Телль та ін. Такі образи з'являються через те, що у житті завжди повторюються суспільноісторичні ситуації. їх об'єднує боротьба проти тих, від кою страждає народ.

У «Народних оповіданнях» Марко Вовчок також використовує народні пісні, приказки, прислів'я. Деякі твори були написані під впливом чумацьких народних пісень, переказів, балад. Джерелом для написання «Рассказов из русского народного быта» став російський фольклор: народні пісні, приказки переважно Орловської губернії. Наприклад, два оповідання «Надежу» і «Катерину» можна пов'язати з фольклорними прототипами. Перше оповідання з ліричними піснями про нещасливе кохання дівчини і хлопця, яке призводить обох до смерті, коли він не послухавши своє серце, погоджується одружитися з іншою дівчиною, некоханою. Інше оповідання з циклом пісень про самотню дівчину, яка живе далеко від дому і сумує на чужині.

В історії американської боротьби проти рабства, як згадувалось раніше, найбільш відомим було повстання Ната Тернера. Він став прототипом багатьох героїв аболіціоністської літератури. Зокрема, Г.БічерСтоу у своєму романі «Дред, повість про прокляте болото» змалювала образ головного героя із Ната Тернера. У цьому їй допомогло відоме «Зізнання Ната Тернера». Дред це образ великої сили і інтелекту, що виражає впевненість і небезпечний рабський характер. Він продовжує справу розпочату його батьком Денмарком Везеєм.

На відміну від свого прототипу, Дред не закликає до насильства; він лише впевнений, що без насильства не обійтись. Його сховище поступово перетворюється на повстанський осередок. Але письменниця через свої християнські погляди не зображує справжнє повстання, її жахає думка про революційний вибух на Півдні, хоча історія дає підстави і матеріал для зображення негритянського повстання. Дред помирає під час нападу на плантації [б, с.4546]. Справжній Нат Тернер вбив близько 100 білих, здебільшого жінок і дітей, і був страчений.

Одна із дослідниць творчості Г.БічерСтоу, Р.Д.Орлова, зазначає, що у художній інтерпретації БічерСтоу Дред стає своєрідним негритянським «Робін Гудом», який карає рабовласників і захищає рабів, з'являється як гроза і блискавка, зливається з Проклятим болотом [4, с. 87].

Незважаючи на те, що Дред змальований з цілком реальної особи, його образ як і прототип, також овіяний містикою. Йому, як і Нату Тернеру, приходять видіння, через які Бог наказав йому вивести народ з рабства. У романі присутні сцени шаманських завивань, масові молитви. У цьому романі БічерСтоу знову ж таки використала різні пісні, гімни, цитати з Біблії, а до самого твору додає документальне джерело «Зізнання НатаТернера». З Біблії вона черпає світобачення, моральні оцінки, проблеми, образи, мотиви, ситуації.

Отже, популярність антиневільницької літератури пов'язана з документальними джерелами, розповідями невільників, фольклором. Вперше в американській літературі білих американців широко використовувались усні та письмові твори чорних американців і будуть використовуватися наступними поколіннями. Завдяки біблійним мотивам, народним переказам, пісням, твори по невільництво по іншому зазвучали. У цих творах ми побачили здатність людини творити добро і протистояти злу.

Список використаних джерел:

БичерСтоу, Г. Хижина дяди Тома / Г. БичерСтоу. М. : Эксмо, 2006. 544 е., илл.

Брандис, Е. Марко Вовчок / Е. Брандис. М. : Мол. гвар., 1968. 335 с.

Марко, Вовчок. Оповідання, повісті, казки / Вовчок Марко. Харків : Фоліо, 2007.254 с.

Орлова, Р. Д. Гарриет БичерСтоу: очерк жизни и творчества / Р. Д. Орлова. М. : Просвещение, 1971. 127 с.

Старицкий, М. П. Разбойник Кармелюк / М. П. Старицкий; Примеч. Г. Сергиенко. К. : Дніпро, 1988. 678 с.

Тугушева, М. П. Роман Г.БичерСтоу «Хижина дяди Тома» : Учеб. пособие для филол. спец. вузов / М. П. Тугушева. М. : Высш. шк., 1985. 83 с.

Цуркан, I. Г. Роман Михайла Старицького «Розбійник Кармелюк»: типологія жанру : автор еф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. філол. наук: спец.: 10.01.01. «Українська література» /1. М. Цуркан. К., 2002. 18 с.

Beech er St owe, Н. A Key to Uncle Tom's Cabin, Presenting the Original Facts and Documents upon which the Story is Founded, Together with Corrobative Statements Verifying the Truth of the Work / H. Beecher Stowe. Boston: John and P. Jewett and Co., 1854. 504 p. [Electronic resource], Mode of access: http://www.iath. virginia.edu/utc/index2f.html.

Summary

The article investigates the background of works