Реферат

Місце і роль творів І.Я.Франка в українській дитячій літературі. Особливості розвитку дитячої літератури ІІ половини ХХ століття

План

1. Місце і роль творів І.Я.Франка в українській дитячій літературі.

2. Особливості розвитку отчої літератури ІІ половини ХХ століття.

Місце і роль творів І.Я.Франка в українській дитячій літературі

Великий внесок в українську дитячу літературу зробив І.Я. Франко. Важка праця була справою всього його життя. Оповідання з життя селян і робітників, дітей і школярів, повісті, що відображали побут і мораль усіх верств суспільства поезії з широкою амплітудою думок і почуттів – від суспільно-політичного інтиму, поеми, драми, переклади з багатьох мов, починаючи з російської, польської і кінчаючи гінді, іспанською. Чи це не подвиг?

У Франкові вчений універсальних знань (філософія, історія, література, політекономія, соціологія, етнографія, фольклористика) поєднувався з письменниками багатогранного таланту і видатним громадським діячем.

Франка не тільки згадують, з гордістю називаючи провісником щастя, дружби і свободи, а й вдумливо вивчають його спадщину, починаючи з ліричних поезій і казок, що завоювали всесвітнє визнання.

Ще маленьким у голівці Франка відкладалось почуте і побачене.

Джерелом перших поетичних вражень пісні. Мати, ласкава й співуча, знала і жартівливих співанок, і коломийок. Працюючи, вона співала, і з голосу матері Івась запам'ятав багато народних пісень, що стали супутниками й утіхою всього його життя. Про це сказав він, уже відомий поет, у своєму вірші "Пісня і праця":

Пісне, моя ти сердечна дружино,

Серце відрадо в дні горя і сліз,

З хати вінця, як єдинеє віно,

К тобі любов у життя я приніс.

Тямлю як нині: малим ще хлопчиною

В мамині пісні заслухував я;

Пісні ті стали красою єдиною

Бідного мого, тяжкого життя.

Інший світ відкривалася Іванові у батьковій кузні, що стояла на околиці села над шляхом. Батько був великим майстром своєї справи, людиною розумною, всіма поважною. У батьковій кузні слухав Іван розповіді селян про тяжку працю, злидні та неврожаї, бачив, нужденних заробітках, що йшли на нафтові промисли до Борислава й Дрогобича. Тут ще малим хлопцем зрозумів він, як тяжко живеться трудящій людині, тут він дізнався, що є пани і бідняки. Вперше усвідомив, що за кращу долю треба боротися.

Батьківська любов, вогонь батькової кузні, зігрівали душу великого письменника Івана Франка. "На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний вогонь... Се вогонь у кузні мого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною у свою душу на далеку Мандрівку життя. І що він не погас і досі".

І все те, що відбувалося з ним і що оточувало Франка втілилося в його творах, оповіданнях, науках.

Яка молодь, таке майбутнє народу", - твердив Франко і працював над тим, щоб молоде покоління було готовим до боротьби за революційне оновлення суспільства. Це для молоді він написав героїко-патріотичну повість "Захар Беркут", в якій провіщав майбутнє: Щаслив, кому судилося жити в ті дні! Се будуть гарні дні, дні весняні, дні відродження народного!".

В студентські рови Франко написав статтю "Женина – мати" (1876) про роль матері в сімейному вихованні. В розділі "Лектура для дітей" піддавалася критиці, реакційна дитяча література, справедливо названа молодим Франком "сентиментальними і романтичними нісенітницями". На його думку, дітям потрібні такі твори, які "образують розум і становлять, таким чином, здоровий корм душі". Список рекомендованої літератури, який запропонував Іван Франко, був невеликим.

Робінзон Крузо "Дефо, "Хатинка дядька Тома" Бісер Стоу, твори Шевченка, Квітки-Основ'яненка.

Франкові належить теоретичну обґрунтування казки "Байка про байку", що публікувалася як післямова до збірки "Коли щ звірі говорили" (8199). (В той час байкою називали казку).

Педагогічне значення казки: "Говорячи ніби про звірів, вона одною бравою підкреслює на людей, немов дає їм знати. – Та чого и, братчики, смієтеся? Адже се не про бідних Баранів, Вовків та Ослів мова, а про вас самих з нашою захланністю, з усіма вашими звірячими примхами та забаганками. Це я навмисне даю їм ваші рухи, ваші думки, ваші слова, щоб ви якнайкраще зрозуміли – не їх, а себе самих!".

Турбуючись про підростаюче покоління, Франко прагнув виховувати у дітей трудящих почуття власної гідності, високі моральні якості. Це важливий аспект казок спрямований на становлення таких рис характеру і поведінки, як нескореність, відчуття переваги над експлуататорами, віра в свою перемогу. Більшість казок побудовано на мотиві боротьби слабого і сильного, чесного і підступного "Заєць і Їжак", "Три міхи хитрощів", "Лисичка і Рак".

Як і в народних казках перемагає слабий, чесний, добрий.

Наприклад в казці "Три міхи хитрощів", потоваришувавши з Лисицею, їжак двічі рятував її від неминучої загибелі! Та коли він потрапив Лисичка відмовилась допомогти. І Їжак вирішив покарати невірного друга і він попросив поцілунок під час якого він вхопив її язика і тримав поки не прийшов господар. Він розсміявся коли побачив те, він Лисицю впіймав а Їжачка відпустив.

Ще на мотиві приятелювання казочка "Лисича і Журавель". Ця казка дає багатий матеріал для проведення з малятами бесіди на морально-етичну тему, яку Франко вважав дуже важливою у вихованні підростаючого покоління.

Багато творів Франка про дітей. Скільки трагічного в них, як часто позбавлені діти найменших радощів дитинства. Із вірша "Галаган" постає маленька постать шестилітнього Йванка, що за гріш, обіцяний паничем, босий бігає на по снігу і вмирає від простуди.

В труні тихо спить Іван,

Не бажає нич;

В ручці має Галаган

Той, що дав йому панич.

Іван