лунали вимоги вивчати аспекти Людини і в рамках науково-технічної революції. Отже, мала, нарешті, виникнути одна єдина наука про Людину, її взаємодію одна з одною, зі створеним нею зовнішнім світом і Природою на основі постійних еніологічних процесів [6].
Згідно з еніологічною концепцією, основою Всесвіту є енергія, яка виявляється у формі інформації. Усі об'єкти і явища світу перебувають у тісній взаємодії, унаслідок чого відбувається процес енергоінформаційного обміну між ними. Один з найважливіших принципів еніології – аналіз багатовимірної структури реальності: необхідність розгляду того або іншого феномену на всіх рівнях світобачення: фізичному, біологічному, психологічному та ін. для вироблення цілісного образу предмета дослідження, з урахуванням відображення всіх його зв'язків. На підставі цього образу відкривається можливість отримання найгармонійнішого і найекологічно чистішого результату при взаємодії з даним об'єктом, що і є метою еніології [4].
Центром будь-якої системи знань завжди була людина, а точніше визначення суті людини і її місця в структурі Всесвіту. Навіть такі системи знань як фізика або астрономія, незважаючи на те, що їх предмет – не людина як суть, завжди координуються з потребами людини. Основним предметом еніологічного дослідження також є людина, перш за все як суб'єкт і об'єкт енергоінформаційного обміну.
Справжнє відкриття може статися тільки в тому разі, якщо не збудуться припущення щодо природи, методів і засобів дослідження, основані на існуючій парадигмі. Нові теорії, нові парадигми не виникнуть без руйнування старих поглядів на природу. Нова парадигма змінює основні правила, потребує рішучого перегляду або переформулювання фундаментальних припущень колишньої теорії, здійснює переоцінку існуючих фактів і спостережень. За теорією Куна, тільки в подібних подіях можна визнати справжню наукову революцію. Вона може статися в деяких обмежених сферах людського знання або може радикально вплинути на деякі дисципліни.
Прагнення всіма силами захистити свої «теорії» завжди приводить до того, що «творці» нових учень і в науці, і в релігії, і в ідеології сортують очевидні факти, безжалісно відкидаючи все, що «заважає» стрункості їх «творінь». А створивши своє «вчення», починають безкомпромісну боротьбу з інакодумцями: матеріалісти кидаються в бій на ідеалістів, релігії б'ються між собою і всі разом – один з одним. Але прикро, що насильницьке насадження невірних уявлень і, особливо, відмова від їх ревізії і розвитку заважають просуванню людства до Великої Істини.
Для Космосу і для всіх мислячих структур основними поняттями, що являють собою найбільшу цінність, є Енергія, Інформація, Простір-час. Перші два – найзначущіші [11]. Встановлюючи свої вузькопрагматичні істини, наука створила бездушну модель Природи, позбавлену людських цінностей і внутрішнього вдосконалення. Користуючись аналізом, як своїм основним методом, сучасна наука розчленовує об'єкти пізнання, анітрохи не піклуючись про створення цілісної картини світу, що включає Людину і її Душу, як двигун і життєдайну силу. Поступово в науці примарний, безперечний всеоживляючий елемент – Людина – Душа – став елементом другорядним. Вона стала предметом, що рухається і є живим, виникла груба матеріалістична концепція. Настав час вульгарно-позитивного матеріалістичного мислення. І всі ті, хто хотів називатися діячем науки, цей імператив мали поважати. Наука і техніка перетворилися на ціле під гаслом: «Без науки не було б прогресу» [5].
Підсумовуючи, необхідно підкреслити, що справжнім покликанням науки є допомога в гармонізації Людини і розвиток ії дійсних космічних цінностей. Тільки в цьому сенсі можна говорити про прогрес. Наука, як її розуміли наші Великі предки, не може бути ні більше, ні менше, ніж покірною служницею Життя. І до цієї місії їй необхідно повернутися з усвідомленням нової, девіантної науки – еніології.
Нині відбувається зміна епох, що пов'язано з переміщенням зодіакальних знаків на 30 градусів за 2160 років. Завжди зміни епох призводили до серйозних потрясінь [9]. Те, що ми спостерігаємо нині – політико-економічні і природні катаклізми – і є результатом цієї енергоінформаційної трансформації. Це час зміни парадигми відбувається зміна всього світобачення.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Биофизические основы быстропротекающих экстрасенсорных явлений // Непериодические быстропротекающие явления в окружающей среде: доклады Всесоюзной междисциплинарной нау
чно-технической школы-семинара. – Томск, СибНИЦ, 1990. – С. 130.
Грядовой Д. И. Концепции современного естествознания. Структурный курс основ естествознания : учеб. пособ. в схемах, определениях и таблицах / Д. И. Грядовой. – М. : УЧПЕДГИЗ, – 2000.
Горский Ю. М. Будущее цивилизации (экология, информация, экономика) / Ю. М. Горский, И. А. Кузнецова// Электротехника 2010 года: Москва, май 20-23, 1997 г. : сб. докладов. – М. : ГНЦВЭИ, – 1997. – Т. 1.
Дубров А. П. Взаимодействие живых систем со Временем и Пространством. Ч. 1. Био- и Психронотопология / А. П. Дубров // Сознание и физическая реальность. – 2003.
Еремин А. Л. Ноогенез и теория интеллекта / А. Л. Еремин. – Краснодар : «Сов. Кубань»,2005. – 356 с.
Зубко А. В. Единое и природа сознания (основы квантовой метафизики сознания, психической энергии и смысла) / А. В. Зубко // Дельфис. – С. 59.
Лесков Л. В. Фундаментальная протоструктура Вселенной / Л. В. Лесков // Сознание и физический мир. М., Фолиум, 1997. – С. 99.
Московский А. В. Сознание и физический мир / А. В. Московский, И. В. Мирзалис // Сознание и физический мир. – М.: Агентство Яхтсмен, 1995. – Вып.1. – С. 8.
Плотников К. Э. Психофизика: к теории взаимодействия