ХАРКIВCЬКИЙ НАЦIОНАЛЬНИЙ УНIВЕРСИТЕТ

iм.В.Н.Каразiна

ВIЛЬКЕР АРТУР ЛЕОНIДОВИЧ

УДК 575:314

ГЕНЕТИКО-ДЕМОГРАФIЧНI ПРОЦЕСИ

В ПОПУЛЯЦIЯХ МАЛИХ МIСТ ТА СIЛ

СХIДНОЇ УКРАЇНИ

03.00.15 - генетика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацiї на здобуття

наукового ступеня кандидата

біологiчних наук

Харкiв - 2001

.

- 2 -

Дисертацiєю є рукопис.

Робота виконана на кафедрi генетики i цитологiї Харкiвського

нацiонального унiверситету iм. В.Н.Каразiна Мiнiстерства освiти i

науки України.

Науковий керівник:

доктор бiологiчних наук, професор Атраментова Любов Олексіївна ,

Харкiвський нацiональний унiверситет iм.В.Н.Каразiна,

професор кафедри генетики i цитологiї.

Офіційні опоненти:

доктор бiологiчних наук, старший науковий спiвробiтник

Бондаренко Юрій Васильович, НДI птахiвництва УААН,

головний науковий спiвробiтник;

кандидат бiологiчних наук Штандель Свiтлана Анатолiйовна ,

Харкiвський НДI проблем ендокрiнної патологiї ім.В.Я.Данилевського

АМН України, старший науковий спiвробiтник.

Провiдна установа:

Київський нацiональний унiверситет iм. Тараса Шевченка,

кафедра загальної i молекулярної генетики.

Захист вiдбудеться "25" квітня 2001 р. о 15.00 годинi

на засiданнi спецiалiзованої вченої ради К 64.051.18

при Харкiвському нацiональному унiверситетi iм. В.Н.Каразiна

за адресою: 61077, м.Харкiв, пл. Свободи, 4, ауд. 3-15.

З дисертацiїю можна ознайомитися в бiблiотецi Харкiвського

нацiонального унiверситету (61077, м.Харкiв, пл. Свободи, 4).

Автореферат розiсланий "25" березня 2001 р.

Вчений секретар спецiалiзованої вченої ради,

кандидат бiологiчних наук А.В.Некрасова

.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 Актуальнiсть теми.  Дослiдженнями, якi ось вже декiлька

десяткiв рокiв упроваджуються в рiзних частинах земної кулi,

отримана iнформацiя про генетичну структуру рiзних популяцiй

людини - вiд антропологiчних iзолятiв до багатомiльйонних

мегаполiсiв (L.L.Cavalli-Sforza, W.F.Bodmer, 1971; Ю.Г.Рычков,

1979, 1982; D.Coleman, 1982, О.Л.Курбатова та iн. 1984, 1988,

1996; Е.К.Гинтер, 1993). Україна до недавнього часу залишалася

бiлою плямою на генетичнiй картi свiту. Дослiдження українських

популяцiй почалися на початку 90-х рокiв, коли були отриманi

першi данi про генетико-демографiчну структуру та особливостi

генетичного процесу в популяцiї Харкова (Л.А.Атраментова, 1991).

Зараз вже є вiдомостi про популяцiї Донецька, Полтави

(Л.А.Атраментова, О.В.Филипцова, 1997, 1998, 2000), Києва

(О.И.Тимченко, 1999). Генетико-демографiчнi дослiдження сiльських

популяцiй України вiдсутнi. Ciльськi популяцiї вiдрiзняються

бiльш високими показниками iнбридингу та поширенiстю спадкової

патологiї (А.А.Ревазов, 1975-1988; А.Н.Петрин, 1985-1988;

Л.Л.Соловенчук, 1984; Г.И.Ельчинова, 1995, 1996; Е.К.Гинтер,

1985). Сiльське населення УкраЇни складає 32%. Iнформацiя про

генетичну структуру та напрямок генетичних процесiв у популяцiях

необхiднi для генетичного монiторингу та генетичного

прогнозування.

 Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Робота виконана згiдно з планом кафедри генетики i цитологiї

Харкiвського нацiонального унiверситету за темою "Генетичнi

процеси в популяцiях Схiдної України" № Держреєстрацiї

0198U005759.

 Метазадачi дослiдження.  Метою роботи було: 1) провести

порiвняльний аналiз популяцiйної структури та генетичних процесiв

у популяцiях малих мiст та сiл Харкiвської областi; 2) з'ясувати,

як вплинули на популяцiйно-генетичнi характеристики суспiльнi

перетворення останнiх рокiв. У ходi дослiдження передбачалось

розв'язати ряд конкретних задач: вивчити динамiку основних

демографiчних показникiв (чисельнiсть, статево-вiковий склад,

шлюбнiсть, репродуктивнi характеристики, мiграцiї), зробити

оцiнку шлюбної структури (вирахувати показники шлюбної

- 2 -

сполученостi та iндекси шлюбної ендогамiї за нацiональнiстю,

вiком, освiтою та професiєю, показники ендогамiї, iнбридингу).

 Об'єкт дослiдження  - популяцiї людини.

 Предмет дослiдження  - генетична структура малочисельних по-

пуляцiй та генетико-демографiчнi процеси

.

 Наукова новизна одержаних результатiв.  Отримано знання про

генетичну структуру та генетичнi процеси в популяцiях малих мiст

i сiл Слобiдської України. Показано вплив трансформацiйного

процесу в суспiльствi на генетико-демографiчну динамiку.

 Теоретичне i практичне значення роботи  полягає в тому, що

вона заповнює прогалину в знаннi про стан генетико-демографiчного

процесу в популяцiях України. Одержанi оцiнки необхiднi для

розрахунку генетичного ризику та як вiдправнi пункти для

генетичного монiторингу.

 Особистий внесок здобувача. Автором особисто проаналiзовано

первинний (шлюбнi записи, медичнi картки вагiтних i породiль) та

зведений (демографiчнi таблицi, збiрники статистичних звiтiв)

матерiал, виконано розрахунки, проаналiзовано наукову лiтературу,

узагальнено результати.

 Апробацiя результатiв дисертацiї проведена на наукових семi-

нарах бiологiчного факультету ХДУ в 1997-99 рр. та на науко-

во-практичнiй конференцiЇ "Сучасний стан медичної генетики в Ук-

раЇнi" (Київ, 1999, двi доповiдi).

 Публiкацiї. Основнi положення дисертацiї викладено в 5

статтях i 2 тезах.

 Обсяг та структура дисертацiї.  Дисертацiя викладена на 202

сторiнках машинописного тексту i складається зi вступу, огляду

лiтератури, роздiлiв власних дослiджень (6-13), висновкiв, списку

лiтератури. Iлюстрована 36 таблицями, 40 малюнками. Бiблiографiя

мiстить 425 джерел лiтератури, з яких 175 джерел iноземними мо-

вами .

 ОСНОВНИЙ ЗМIСТ РОБОТИ

У роботi використано загальновизнанi методи демографiчної

генетики (О.Л.Курбатова та iн., 1984-1996). За показниками

прiзвища, вiку, нацiональностi, мiсця народження, рiвня освiти та

професiї проаналiзовано 3282 шлюбнi записи у Змiйовi, Красноградi

- 3 -

та селах Змiївського та Красноградського районiв за 1960, 1985 та

1996 рр. Проаналiзовано медичнi карти вагiтної та породiллi

(491), статистичнi зведення, а також матерiал, що є на кафедрi

генетики та цитологiї ХНУ про такi популяцiї: Чугуївська,

Полтавська, Карлiвська, Первомайська, Добропiльська. Статистична

обробка даних була проведена з використанням загальноприйнятих

параметричних та непараметричних методiв статистики (Г.Ф.Лакин,

1990). Розраховано коефiцiєнт шлюбної сполученостi К, показники

шлюбної асортативностi А, коефiцiєнт мiграцiї m. Визначено

компоненти коефiцiєнта iнбридингу F та генетичнi вiдстанi за

допомогою iзонiмного методу (Г.И.Ельчинова, 1989; А.А.Ревазов,

1986; J.F.Crow, A.P.Mange, 1965 та iн.), параметри моделi

iзоляцiї вiдстанню Малеко (Г.И.Ельчинова та iн. , 1988;

Е.Ю.Победоносцева та iн., 1998; G.Malecot, 1950 та iн.). Оцiнку

потенцiйного добору проведено методом J.Crow (1958). Формування

баз даних проводилося в програмах Borland Interbase, розрахунки -

в програмi мовою Object Pascal, побудова графiчного матерiалу - в

програмах MS Exsel.

У перших чотирьох роздiлах (огляд лiтератури) викладено

основнi вiдомостi про рiзноманiття популяцiй людини, наведено

данi, що вказують на зв'язок структури популяцiї з її

адаптованiстю (L.L.Cavalli-Sforza, W.F.Bodmer, 1971; Ю.Г.Рычков,

1979,1982; Ю.П.Алтухов, 1989; О.Л.Курбатова та iн., 1988;

O.L.Kurbatova, E.Yu. Pobedonostseva, 1991; А.А.Ревазов, 1985;

Е.К.Гинтер, 1982),подано iсторичний нарис вивчених популяцiй. У

п'ятому роздiлi подано опис методик. У роздiлах 6-13 викладено

результати власних дослiджень. Зокрема вiдзначається, що слiди

поселень на терiторiЇ УкраЇни вiдносяться до третього тисячолiття

до н.е. З XIII по XVI сторiччя ця мiсцевiсть була не заселена i

називалася Диким Полем. Чергове заселення краю почалося в XVI

столiттi. Генофонд населення формувався в основному за рахунок

генiв народiв правобережної України, схiдної Гaличини, Росiї. За-

гальне зростання чисельностi популяцiй супроводжувалося тимчасо-

вими його зниженнями, якi були обумовленi вiйнами та голодомором.

Цi популяцiйнi хвилi в малочисельних сiльських популяцiях були

умовою для дрейфу генiв. Пiдгрунтям для дрейфу генiв у мiстах бу-

ла малочисельнiсть частково iзольованих станових груп. У теперiш-

нiй час статево-вiковi пiрамiди вивчених популяцiй мають форму

- 4 -

урни, що є типовим для стацiонарних популяцiй iндустрiальних сус-

пiльств. Вiдзначається, що вперше за пiслявоєнний час загальна

чисельнiсть населення почала знижуватися. Має мiсце зниження й

ефективної чисельностi, спостерiгається зменшення шлюбностi, на-

роджуваностi. Наслiдком цих явищ є зменшення темпiв вiдтворюва-

ностi населення, втрата частини генетичного рiзноманiття, збiд-

нення генофонду, формування умов для дрейфу генiв. Зменшується

середнiй вiк вступу до шлюбу, зростає частина шлюбiв, укладених у

репродуктивно несприятливому вiцi, що може негативно вплинути на

гено- та фенотиповi характеристики нащадкiв, збiльшити генетичний

вантаж популяцiй. Щодо прогнозiв, то зниження шлюбностi, народжуванiсть, недостатня навiть для простого вiдтворення населення, вихiд значної частини подружжiв за рамки репродуктивного оптимуму не обiцяють покращення демографiчної ситуацiЇ бeз докорiнних змiн умов у суспiльствi. Особливо низькою є народжуванiсть в урбaнiзованих популяцiях (табл.1). Вiдрiзняються популяцiЇ за iнтенсивнiстю

Таблиця 1 - Репродуктивнi характеристики популяцiй

рiзного ступеня урбaнiзацiї

.0

Показник Харкiв Чугуїв Полтава Карлiвка Добро- Перво-

пiлля майськ

¦Плодючiсть 1,37 1,92 1,96 2,51 1,83 1,86

¦Pеалiзованi

¦зиготи, % 31,4 40,8 45,9 56,9 31,8 40,3

¦If  0,277 0,353 0,286 0,228 0,291 0,257

¦I 0,313 0,392 0,323 0,263 0,328 0,293

Л.А.Атраментова та iн., 1993; I - тотальний iндекс добору, If-

складова диференцiйної плодючостi.

Таблиця 2 - Вiдсоток мiжнацiональних шлюбiв

ЗмiЇв ¦ Красноград ¦

¦ Рiк

¦ ¦ мiсто ¦ села ¦ мiсто ¦ села ¦

¦1960 23.3 20.1 ¦ 32.7 23.4

¦1985¦ 39.7 37.0 41.3 39.2

¦1996 32.6 ¦ 23.8 ¦ 36.6 ¦ 29.0 ¦

.

- 5 -

Таблиця 3 - Шлюбна структура за нацiональнiстю, А

.0

Змiїв Красноград

Рiк мiсто села мiсто села

укр. рос. укр. рос. укр. рос. укр. рос.

1960 25.0 28.3 38.9 33.5 25.3 22.5 52.6 57.8

1985   8.1 6.6 5.6 5.8 11.4 9.7 16.0 21.3

1996 10.0 12.4 22.3 22.8 0.7 1.6 3.3 8.4

.5

добору. Основна частка в загальному iндексi добору в

постнатальний перiод припадає на компоненту дiференцiйної

плодючoстi If Iз розвитком цивiлiзацiї добiр, як вiдомо,

перемiщується на пренатальнi стадiї: eмбрiональнi втрати досить

високi, реалiзовaнi зиготи становлять лише 31-57%. Цей показник

асоцiйований зi ступенем урбанiзацiї, однак у деяких випадках

рiзницю в пренатальних втратах важко пояснити без додаткових

дослiджень. Сiльськi популяцiї перевищують популяцiї мiста як за

показником потенцiйної, так i реалiзованої плодючостi. За деякими

складовими плодючостi виявлено рiзницю мiж групами жiнок з рiзним рiвнем освiти.

Вивченi популяцiї вiдрiзняються вiд високоурбанiзованих зa

декiлькома генетично значущими показниками. Зокрема (станом на

1960-85 рр.):

- у них менше етнiчне рiзноманiття, вони бiльш слов'янськi,

вiдсоток українцiв у них зворотньо пропорцiйний ступеню

урбанiзацiї (крiм росiйських селищ). У них нижче аутбредна

компонента, яка є результатом декiлькох складових: вiдсоток

мiжнацiональних шлюбiв, дальнiсть мiграцiї, шлюбна вiдстань

(табл. 2-4). Популяцiї є структурованими. Як природнi

(нацiональнiсть, мicце народження), так i соцiальнi ознаки

(професiя й освiта) є факторами формування шлюбної структури

(табл. 5). За цими ознаками популяцiї вiдхиляються вiд стану

панмiксiї, формуючи вiдносно репродуктовно iзольованi групи.

- 6 -

Таблиця 4 - Генетично значущi вiдстанi (км).

.0

Показник Популяцiя ¦ 1960 р. 1985 р. 1996 р.

---------------+---------------------+-------------------------+

Змiїв. р-н (мiсто) 319 445 416

Дальнiсть Змiїв. р-н (село) 248 437 363

мiграцiЇ Красн. р-н (мiсто) 264 447 411

Красн. р-н (село) 200 411 350

---------------+---------------------+-------------------------+

Вiдстань Змiїв. р-н (мiсто) 199 312 197

"батьки- Змiїв. р-н (село) 141 288 214

нащадки" Красн. р-н (мiсто) 197 390 262

Красн. р-н (село) 136 313 248

---------------+---------------------+-------------------------+

Змiїв. р-н (мiсто) 326 538 376

Шлюбна Змiїв. р-н (село) 248 521 412

вiдстань Красн. р-н (мiсто) 370 344 495

Красн. р-н (село) 222 529 421

---------------+---------------------+--------------------------

.5

Iзоляцiя вiдстанню найбiльша в українських селах, найменша в

мiстах. У такому ж порядку зменшуються коефiцiєнти iнбридингу i

зростає аутбредний компонент.

Генетико-демографiчний процес за поколiння, яке прийшлося на

перiод СРСР (1960-85 pp.), в цiлому характеризувався зростанням

аутбредного компонента (пiдвищувалось етнiчне рiзноманiття,

зростав вiдсоток мiжнацiональних шлюбiв, шлюбна вiдстань,

дальнiсть мiграцiЇ). Коефiцiєнт мiграцiї залишився високим,

послаблювалася iзоляцiя вiдстанню, в селах знижувався коефiцiєнт

iнбридингу, тобто популяцiї ставали бiльш генетично вiдкритими.

Трансформацiйнi процеси, пов'язанi з розпадом СРСР, призвели

до вiдомих демографiчних зрушень, тому важливо вже зараз oцiнити

генетичнi тенденцiЇ, що намiтилися. У 1996 р. вiдзначаємо змiни

напрямку деяких генетичних процесiв. У сукупностi вони познача-

ються як послаблення аутбредного компонента. Воно виявилось у

зниженнi етнiчного рiзноманiття, зменшеннi дальностi мiграцiї i

шлюбної вiдстанi. Популяцiї стають бiльш генетично закритими,

пiдвищується iзоляцiя вiдстанню, зростають коефiцiєнти iнбридингу.

- 7 -

Таблиця 5 - Показники шлюбної сполученостi, K

.0

Змiївський район ¦ Красноградський район

Ознака Рiк мiсто ¦ села ¦ мiсто ¦ села

Освiта 1985¦ 0.59 0.37 0.40 0.45

Професiя 1960¦ 0.32 0.26 0.28 0.35

1985¦ 0.46 0.30 0.26 0.38

Мiсце 1960¦ 0.40 0.58 0.20 0.24

народження 1985¦ 0.22 0.35 0.16 0.13

1996¦ 0.35 0.40 0.19 0.21

Нацiональнiсть 1960¦ 0.47 0.18 0.17 0.37

1985¦ 0.01 0.09 0.11 0.13

1996¦ 0.00 0.47 0.12 0.00

.5

По найбiльш чисельних регiонах вiдзначено позитивну шлюбну

асортативнiсть, яка має тенденцiю до зниження (табл. 3). До 1985

року зростали вiдстанi "батьки-нащадки", мiграцiйнi та шлюбнi, а

в 90-i роки почалося їх зниження. У селах значення вiдстаней

завжди були меншими, нiж у мiстах.

За ознаками рiвень освiти та професiйна приналежнiсть

виявлено значнi розбiжностi мiж сiльськими та мiськими

популяцiями (табл.5). Шлюбна сполученiсть за рiвнем освiти

висока, а iндекси шлюбної асортативностi - рiзнi: найбiльш високi

вони за початковим, а найбiльш низькi - за середнiм спецiальним

та вищим рiвнями освiти. За перiод з 1960 по 1985 роки вiдбулися

значнi змiни в професiйному складi осiб, що складають шлюби.

Коефiцiєнт шлюбної сполученостi К щодо професiї в

Красноградському районi вище в селах, нiж у мiстi (табл. 5): в

1960 р. - в 1,3, а в 1985 р. - в 1,5 рази; за даним показником

популяцiї значно вiдхиляються вiд панмiксiї; у Змiївському районi

рiзниця мiж мiстом i селищами не така велика. Iндекси шлюбної

асортативностi неоднаковi для рiзних професiй: найбiльш високi

вони були для медичних працiвникiв, викладачiв та адмiнiстратив-

но-керуючого персоналу.

- 8 -

Таблиця 6 - Параметри iзоляцiї вiдстанню в популяцiях

Змiївського району

.0

Рiк    ' kf m   k e  Ne  a b    

  10-3 10-3 10-3 10-6 10 -6  

Мiська популяцiя

1960 ¦ 788 ¦ 309¦ 2.55¦ 12 ¦ 290 ¦ 84 ¦11060¦ 2690¦ 13 ¦

1985 ¦1174¦ 994¦ 1.18¦ 11 ¦ 263 ¦ 77 ¦14375¦ 226 ¦   4 ¦

1996 ¦1205¦ 784¦ 1.54¦ 12 ¦ 182 ¦ 67 ¦13315¦ 280 ¦   4 ¦

Сiльськi популяцiї

1960 ¦ 858 ¦ 368¦ 2.33¦ 14 ¦ 211 ¦ 78 ¦16010¦ 200 ¦ 

1985 ¦1185¦ 725¦ 1.63¦ 13 ¦ 242 ¦ 80 ¦14890¦ 210 ¦ 6

1996 ¦1044¦ 558¦ 1.87¦ 13 ¦ 203 ¦ 74 ¦14718¦ 229 ¦  7

Примiтка: - середньоквадратична вiдстань мiж мiсцями народження

подружжя,  ' - теж, але не враховуючи далеких мiграцiй, kf= /' - коефiцiєнт елементарностi популяцiй, m - половина частки дальнiх мiграцiй, k - половина частки промiжних мiграцiй, Me - ефективний тиск мiграцiй, Ne - ефективний розмiр популяцiй, a - коефiцiєнт локальної спорiдненостi, b - коефiцiєнт лiнiйного систематичного тиску.

.5

Таким чином, перелiченi соцiальнi чинники формують

пiдроздiльнiсть популяцiї. Це сприяє дрейфу генiв та iнбридингу.

Деякi генетичнi процеси не змiнили своєї спрямованостi в

зв'язку iз суспiльними перетвореннями. Генетична ефективнiсть

мiграцiй у вивчених популяцiях послаблюється, знижується частка

мiгрантiв, зменшується дальнiсть мiграцiї (табл.4). Коефiцiєнт

елементарностi популяцiй та iзоляцiї вiдстанню kf у вивчених

популяцiях знизився за перiод з 1960 по 1985 роки та пiдвищився в

90-i рр. Середнiй коефiцiєнт спорiдненостi був вищим в мiс-

тi, нiж у загальнiй сiльськiй популяцiї. Спостерiгається тенден-

цiя до пiдвищення коефiцiєнта в обох популяцiях. Тотальний

iнбридинг FIT  у Красноградськiй популяцiї має тенденцiю до зрос-

тання та у 1996 р. становив 0,001509, у сiльських популяцiях

- 9 -

Таблиця 7 - Коефiцiєнти iнбридингу (F 10-6) та його

компоненти в популяцiях Красноградського райoну

.0

Попу- ¦ F IT ¦ F ST  ¦ F IS  ¦

ляцiя

¦1960 ¦1985¦ 1996 ¦ 1960¦ 1985¦ 1996 ¦ 1960¦ 1985¦ 1996¦

1 172 0 1509 28 20 30 144 20 1480

2 ¦ 0 0 0 137 21 28 -137 -21 -28

3 ¦ 0 0 0 124 0 0 -124 0 0

4 ¦ 0 0 3151 186 51 154 -186 -51 2997

5 ¦ 0 0 ¦ 0 582 244 0 -582 -244 0¦

Примiтка: 1 - Красноград, 2 - Наталине, 3 - Хрестище, 4 -

Пiщанка, 5 - Жовтневе, FIT - тотальний iнбридинг, F ST - випадковий iнбридинг, F IS - компонента - результат шлюбної асортативностi.

.5

у тому ж роцi вiн дорiвнював нулю, за виключенням села Пiщанка,

де вiн пiдвищився до 0,003151 (табл.7). Максимальними були

генетичнi вiдстанi мiж українськими та росiйськими селами.

Протягом вивченого перiоду спостерiгається тенденцiя до зростання

генетичних вiдстаней мiж популяцiями, що вказує на пiдвищення їх

генетичної замкненостi. Найбiльш iнтенсивна динамiка

генетико-демографiчних показникiв притаманна росiйським селам

порiвняно з мiстами й українськими селами.

- 10 -

 ВИСНОВКИ 

1. Демографiчному процесовi малочисельних мiст i сiл Схiдної

України притаманнi такi риси: зниження ефективної чисельностi,

шлюбностi, частки подружжiв репродуктивно сприятливого вiку,

низька та недостатня для простої вiдтворюваностi

народжуванiсть.

2. Мiж ступенем урбанiзацiї популяцiї, а також соцiальним станом

жiнок i плодючiстю iснує зворотня залежнiсть. Бiльша частка

iндексу тотального добору припадає на компоненту диференцiйної

плодючостi.

3. Найбiльшу роль у формуваннi пiдрoздiльностi популяцiї

вiдiграють соцiально значущi ознаки - освiта i професiя,

причому їх роль у формуваннi шлюбної структури зростає.

Значення нацiональностi, мiсця народження як факторiв, що

структурують популяцiю, знижується.

4. Показники структури неоднаковi для популяцiй рiзної

чисельностi i нацiонального складу. Найбiльш високi значення

компонента аутбридингу вiдзначено в мiських популяцiях,

найменшi - в українських селах. Росiйськi села за цими

показниками займають промiжне положення.

5. За розглянутий перiод часу змiнився напрямок генетичного

процесу: з 1960 по 1985 pр. у вивчених популяцiях зростав

аутбредний компонент, що виявилось у зростаннi етнiчного

рiзноманiття, пiдвищеннi проценту мiжнацiональних шлюбiв,

збiльшеннi дальностi мiграцiї i шлюбної вiдстанi. У 1996 р.

вiдзначено зростання iнбредного компонента, що вiдбилося в

зростаннi iндексiв ендогамiЇ, збiльшеннi iзоляцiї вiдстанню i

коефiцiєнтiв iнбридингу. Найбiльш iнтенсивна динамiка

генетико-демографiчних показникiв притаманна росiйським селам

порiвняно з мiстами й українськими селами.

- 11 -

ТЕМА ДИСЕРТАЦIЇ ВIДОБРАЖЕНА В ПУБЛIКАЦIЯХ

1. Атраментова Л.А., Вилькер А.Л., Филипцова О.В. Роль

миграции в формировании брачной структуры красноградской

популяции // Биологический вестник, 1998, т.2, N2, с.108-111.

2. Атраментова Л.А., Вилькер А.Л., Ищук М.Л.

Дифференциальная плодовитость в городских популяциях Украины //Вiсник проблем бiологiї i медицини. Вип.11. 1999. С. 42-45.

3. Атраментова Л.А., Тютенко А.А., Вилькер А.Л., Ищук М.Л.,

Беляева Л.В. Национально-брачная структура популяций Харьковской области // Вiсник проблем бiологiї i медицини. Вип.12. 1999. С.26-29.

4. М.Л.Ищук, А.Л.Вилькер, А.А.Тютенко, Л.В.Беляева. Динамика

параметров изоляции расстоянием в популяции Змиевского района

Харьковской области // Вiсник проблем бiологiї i медицини.

Вип.15. 1999. С.49-53.

5. Л.О.Атраментова, О.В.Фiлiпцова, А.Л.Вiлькер, М.Л.Iщук.

Генетико-демографiчнi процеси в популяцiях Схiдної України

//Збiрник наукових праць спiвробiтникiв КМАПО iм.П.Л.Шупiка. Вип. 8. Кн.2. К., 1999. С.309-316.

6. Iщук М.Л., Вiлькер А.Л. Диференцiйна плодючicть у мiських

популяцiях України // Матерiали науково-практичної конференцiї

"Сучасний стан медичної генетики в Українi". - Київ: Мiн. охорони

здоров'я України. 1999. С.80.

7. Тютенко А.А., Вiлькер А.Л., Iщук М.Л., Бєляєва Л.В.

Генетико-демографiчнi процеси в населеннi нечисельних мiст та сiл

Харкiвської областi // Матерiали науково-практичної конференцiї

"Сучасний стан медичної генетики в Українi". - Київ: Мiн. охорони

здоров'я України. 1999. С. 142.

- 12 -

Вiлькер А.Л. Генетико-демографiчнi процеси в популяцiях

малочисельних мiст i сiл Схiдної України. - Рукопис. Дисертацiя

на здобуття вченого ступеня кандидата бiологiчних наук за

спецiальнiстю 03.00.15. - генетика /Харкiвський нацiональний

унiверситет, 2001 р.

Дослiдженням, проведеним на декiлькох популяцiях Схiдної

України за перiод 1960-1996 рр., встановлено, що демографiчному

процесовi малочисельних мiст i селищ Схiдної України притаманнi

такi риси: зниження ефективної чисельностi, шлюбностi, частки

подружжiв репродуктивно сприятливого вiку, низька та недостатня

для простого вiдтворення народжуванiсть. Встановлено, що бiльша

частка iндексу тотального добору припадає на компоненту диферен-

цiйної плодючостi. Найбiльшу роль у формуваннi пiдрoздiльностi

популяцiї вiдiграють соцiально значущi ознаки - освiта i профе-

сiя, причому їх роль у формуваннi шлюбної структури зростає. Зна-

чення нацiональностi, мiсця народження як факторiв, що структуру-

ють популяцiю, знижується. Показники структури неоднаковi для по-

пуляцiй рiзної чисельностi й нацiонального складу. Найбiльш висо-

кi значення компонента аутбридингу вiдзначено в мiських популяцi-

ях, найменшi - в українських селищах. Росiйськi селища за цими

показниками займають промiжне положення.

Ключовi слова: популяцiя, статево-вiкова структура, шлюбна

структура, iнбридинг, аутбридинг, панмiксiя, мiграцiя, шлюбна

асортативнiсть, плодючiсть, вiдбiр.

Вилькер А.Л. Генетико-демографические процессы в популяциях

малых городов и сел Восточной Украины. - Рукопись. Диссертация на

соискание учёной степени кандидата биологических наук по

специальности 03.00.15.- генетика /Харьковский национальный

университет, 2001 г.

Общепринятыми методами демографической генетики были изучены брачные записи, медицинская документация и сводный статистический материал по ряду популяций малочисленных городов и сел главным образом Восточной Украины (Харьковской, Полтавской, Донецкой, Николаевской областей - всего 41 популяция). Рассчитаны

- 13 -

коэффициенты брачной сопряженности К, показатели брачной

ассортативности А, коэффициенты миграции m и географические

характеристики миграции. Определены компоненты коэффициента инбридинга F и генетические расстояния, проведена оценка потенциального отбора It  и его компонент I f  и Im, коэффициент сродства изоляции расстоянием kf и ряд других показателей.

В историческом обзоре популяций отмечены социальные и демографические процессы, которые могли иметь генетические

последствия: миграции, связанные с освоением территории (поток

генов), наличие относительно замкнутых социальных групп

(инбридинг), изменения численности (дрейф генов). Показано, что в

настоящий период половозрастная структура изученных городов и сел типична для стационарных популяций. В изученных популяциях отмечено снижение эффективной численности, брачности и рождаемости. Для большинства из них характерна недостаточная для простого воспроизводства плодовитость (1,37-1,96 потомка на семью). Значительная часть браков (60-70%) заключается в репродуктивно неблагоприятном возрасте. Эмбриональные потери составляют  % реализовaнные зиготы - 31  % Сельские популяции  примерно в 1,3 раза превосходят городские по показателям потенциальной и реализованной плодовитости. Индекс тотального отбора составляет It= 0,263  ,392. Большая его часть (около 90%) приходится на компоненту дифференциальной плодовитости If0,228-0,392. Изученные популяции отличаются от высокоурбанизированных по нескольким генетически значимым показателям. В частности (по состоянию на 1960-85 гг.), в них меньше этническое разнообразие, они более славянские (70-80% украинцев и 15-20% русских). Процент украинцев обратно пропорционален степени урбанизации популяции (кроме русских сел).

Коренная национальность чаще встречается у женской части

населения. В сельских популяциях по сравнению с городскими ниже

аутбредный компонент: в них меньше процент межнациональных

браков, дальность миграции, брачное расстояние. Популяции

являются структурированными по признакам: национальность, место рождения, профессия и образование; они отклоняются от состояния панмиксии. Наиболее высоки показатели сопряженности по образованию и профессии (К=0.34 - 0.59). Сопряженность по национальности выражена меньше и обнаруживает тенденцию к

- 14 -

ослаблению. Показатели брачной ассортативности А по

национальности выше в сельских популяциях по сравнению с

городскими. Изоляция расстоянием наибольшая в украинских селах,

наименьшая в городах. В таком же порядке уменьшаются коэффициенты инбридинга и растет аутбредный компонент. Генетико-демографический процесс за поколение, которое пришлось на период СССР (1960-85 гг.), в целом характеризовался ростом аутбредного компонента. Коэффициент миграции оставался высоким,ослаблялась изоляция расстоянием, в селах снижался коэффициент инбридинга, популяции становились генетически более открытыми. Для второго периода характерно ослабление генетической эффективности миграций. Коэффициент элементарности популяций и изоляции расстоянием kf в популяциях Змиевского района снизился за период с 1960 по 1985 гг. и повысился в 90-е гг.

Количественные показатели миграции в первый изученный период

увеличивались, во второй - снижались. Дальность миграции в 1960 г

составила 200-319 км, в 1985 г. 411-445 км, в 1996 г. 350-416 км.

Такая же тенденция и для показателя расстояние

"родитель-потомок": 141-199 км в 1960 г., 288-390 в 1985 г. и

197-262 км в 1996 г. Брачное расстояние по тем же годам

составляет 222-370 км, 344-538 км и 376-495 км. Все перечисленные

показатели в городах выше, чем в селах. Показатель изоляции

расстоянием b уменьшился в 1960-85 гг. с 1310 -4 до 410 -4 в

городе и с 1110-4 до 610 -4 и несколько увеличился в 1996 г. -

510 -4 и 710 -4  соответственно. Средний коэффициент родства

был выше в городе, чем в общей сельской популяции и в целом

отмечается тенденция к его повышению. Показатель тотального

инбридинга F IT снижался в первый период и проявил тенденцию к

росту во второй изученный период. Максимальными были генетические дистанции между украинскими и русскими селами. На протяжении изученного периода отмечена тенденция к повышению генетических расстояний между популяциями, что свидетельствует об усилении их генетической закрытости. Отмечается повышение инбредного компонента, что отразилось в повышении индекса эндогамии, повышении изоляции расстоянием. Наиболее интенсивная динамика генетико-демографических показателей свойственна русским селам по сравнению с городами и украинскими селами.

- 15 -

Ключевые слова: популяция, половозрастная структура, брачная

структура, инбридинг, аутбридинг, панмиксия, миграция, брачная

ассортативность, плодовитость, отбор.

Vilker A.L. Genetic and Demographic Processes in the Small

Urban and Rural Populations of Eastern Ukraine. - Manuscript.

Thesis for a biological candidate's degree by speciality

03.00.15 - Genetics / Kharkov National University, 2001.

The investigation which has been conducted on some Eastern

Ukraine populations for 1960, 1985 and 1996 has shown that the

demographic process of small towns and villages has characteris-

tics as follows : the decreasing of effective numbers, the share

lowering of the persons to be married and the share reducing of

ones in the reproductive favourable age; low birth-rate, insuffi-

cient for simple reproduction. It has been postulated that the

most part of total selection index is the differential fertility

component. The social important characteristics - education and

profession - take the main part in the subdivision population

formation, while their part of the marital structure formation is

increasing. The importance of nationality and birth-place as the

population structural factors is decreasing. The indeces of

structure are not identical for the population of different num-

bers and national composition. The highest values of outbreeding

component have been noted in the urban populations, the least

ones - in the Ukrainian villages. As to these indeces the Russian

villages occupy the intermediate position.

Key words: population, sex-age structure, marriage

structure, inbreeding, outbreeding, panmixya, migration, marriage

assortativity, fertility, selection.

.

Пiдписано до друку 22.03.2001р.

Формат 60х90/16. Умовних др.арк.1,0

Тираж 100 примiрникiв. Зам. N 

OOO "Cкорпион-с", г.Харьков, ул.Пушкинская 11/13