міністерство освіти і науки україни

Національний університет “Львівська Політехніка”

ВОЛЯНИК ГАЛИНА МИХАЙЛІВНА

УДК 338.34:65.012.23

Прогнозування та регулювання розвитку промислових підприємств

Спеціальність 08.02.03 – організація управління, планування

і регулювання економікою

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі обліку і аудиту Українського державного лісотехнічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор

РИМАР МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ

Український державний лісотехнічний університет, завідувач кафедри обліку і аудиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

КОЗОРІЗ МАРІЯ АНДРІЇВНА

Інститут регіональних досліджень НАН України,

завідувач відділу соціально-економічних та правових

проблем розвитку підприємництва

кандидат економічних наук, професор

ПАВЛОВ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ

Луцький державний технічний університет,

завідувач кафедри економіки та підприємництва

Провідна установа Рада по вивченню продуктивних сил України

НАН України, відділ проблем використання і

охорони лісових ресурсів, м. Київ

Захист відбудеться “15” травня 2001 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 у Національному університеті “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів, вул. Ст. Бандери, 12, IV корпус, ауд. 301 б.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий “12” квітня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент Пащенко І.Н.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний стан реформування національної економіки України вимагає якісних змін у системі управління підприємствами. Особливої актуальності набуває прогнозування можливих змін, які будуть впливати на розвиток суб’єктів господарювання. В умовах адміністративно-командної системи управління не було потреби у прогнозуванні на мікрорівні. Поступовий відхід від директивного управління економікою і формування ринкових відносин вимагає надання йому якісно нових рис та напрямів здійснення.

У швидкозмінних ринкових ситуаціях прийняття обгрунтованих управлінських рішень можливе на основі прогнозування основних показників і тенденцій розвитку виробничого процесу, споживчого попиту на продукцію тощо. Основною причиною недооцінки прогнозування є недостатньо розроблені методичні питання застосування багатоваріантних розрахунків прогнозного характеру. У сфері суспільного виробництва існують економічні процеси, які не завжди піддаються плануванню, але є об’єктами прогнозування i економiчного регулювання.

Необхідність прогнозування зумовлена ще й тим, що воно здійснюється безперервно в міру надходження нової інформації і дає обгрунтовані оцінки шляхів розвитку керованого об’єкта.

Важлива роль у теоретичному доробку питань прогнозування належить, зокрема, таким відомим економістам, як А.Анчішкіну, В.Геєцю, Г.Доброву, А.Ілишеву, В.Кучеруку, В.Лисичкіну, А.Мельник, З.Микитишин, І.Михасюку, Б.Панасюку, Г.Тейлу та іншим. Сутність концепції економічної оцінки, основні питання теорії і практики управління, планування і регулювання діяльності та розвитку підприємств різних форм власності висвітлені в наукових працях таких вітчизняних та зарубіжних вчених, як І.Ансоффа, М.Альберта, А.Градова, М.Долішнього, А.Загороднього, М.Мескона, М.Козоріз, Є.Крикавського, О.Кузьміна, Ж.Ламбена, В.Павлова, Й.Петровича, М.Портера, М.Римара, А.Стерліна, А. Стрікленда, Ф.Хедоурі та інших.

Об’єктивна необхідність подальшого розвитку теоретичних і методично-прикладних засад прогнозування та регулювання діяльності підприємств з врахуванням особливостей становлення ринкової економіки в Україні визначає актуальність теми даної роботи, її науково-прикладне значення і структуру досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведено в процесі виконання держбюджетної теми УкрДЛТУ ДБ 27(44) 10-98 “Відтворення та ефективність використання виробничо-ресурсного потенціалу підприємств лісової та деревообробної галузей” (№ державної реєстрації 0198U002974).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у теоретичному та методичному обгрунтуванні особливостей використання методів прогнозування обсягів виробництва в умовах ринкової економіки і їх застосування в механізмах регулювання діяльності підприємств деревообробної галузі.

Досягнення поставленої мети в дисертаційному дослідженні реалізується через вирішення таких завдань:

- вивчення та узагальнення теоретичного і практичного досвіду прогнозування розвитку підприємств;

- систематизація прогнозів та методів прогнозування за характерними ознаками;

- аналіз сучасного стану і прогноз розвитку підприємств деревообробної галузі;

- виявлення факторів, що стримують розвиток меблевого виробництва;

- проведення маркетингових досліджень вітчизняного меблевого ринку та ринку споживачів;

- розроблення рекомендацій щодо підвищення ефективності управління меблевими підприємствами на основі прогнозної інформації.

Об’єктом дослідження є виробничо-господарська діяльність підприємств деревообробної галузі. Робота виконана на матеріалах підприємств західного регіону України. Предметом наукового дослідження є теоретичні та методико-прикладні питання прогнозування та регулювання виробничо-господарської діяльності деревообробних підприємств.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження стали фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові досягнення вітчизняних та зарубіжних вчених у сфері прогнозування та регулювання розвитку промислових підприємств.

Методи системного аналізу економічних явищ і синтез результатів використовувались у дисертаційній роботі в процесі дослідження особливостей прогнозування в ринкових умовах, виявленні чинників поточного стану і тенденцій розвитку меблевого виробництва, обґрунтуванні можливостей використання сучасних методів прогнозування в управлінні підприємствами. Застосування методів формалізації, абстракції, побудови графіків, схем, таблиць дозволило виявити основні причини, шляхи та інструменти трансформаційних змін у меблевому виробництві. Методи прогнозування, математичного моделювання і математичної статистики були покладені в основу прогнозування розвитку вітчизняного меблевого виробництва. Маркетингові дослідження дозволили виявити споживчий попит на меблеву продукцію.

Інформаційною базою дисертації є законодавчі та нормативні акти України з питань регулювання діяльності суб’єктів господарювання, матеріали органів державної статистики, бухгалтерської, статистичної та оперативної звітностей підприємств деревообробної галузі західного регіону України, результати проведеного автором соціологічного дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Сукупність результатів дисертаційного дослідження розв’язує конкретне наукове завдання – удосконалення управління промисловими підприємствами на засадах застосування методів прогнозування в механізмах регулювання виробничо-господарської діяльності.

Найбільш суттєві результати дисертації такі:

- дістала подальший розвиток класифікація прогнозів, яка містить такі класифікаційні ознаки: напрямок прогнозування, період прогнозування, періодичність складання, повнота, рівень агрегування показників, об’єкт прогнозу, кількість прогнозованих характеристик, спосіб обґрунтування показників, рівень складності, інформаційна основа методу прогнозування, характер відображення результатів прогнозу;

- удосконалено методологічні підходи до систематизації методів прогнозування за основними характерними ознаками: джерелами отримання інформації, достовірністю інформації, що використовується для прогнозування, рівнем складності, врахуванням фактора часу, способом математичного опису об’єкта прогнозування. На основі запропонованої класифікації обґрунтовано можливості використання сучасних методів прогнозування для розробки різних видів прогнозів;

- виявлено склад та здійснено класифікацію основних факторів, що негативно впливають на розвиток вітчизняного меблевого виробництва, які об’єднано у чотири групи: економічні (інфляція, дефіцит обігових коштів, високі ціни на сировину, матеріали, енергоносії, поглиблення кризи платежів та бартеризації внутрішнього ринку, надмірний податковий тиск), організаційно-виробничі (випуск меблів застарілого асортименту, неврахування моди та вимог ринку, низька якість меблів, фізичний та моральний знос обладнання, несприятливі умови для інноваційної діяльності), політико-правові (політична і правова нестабільність у державі, непослідовність і млявість ринкових реформ, непрозорість приватизаційних процесів, невирішеність питання надання у приватну власність земельних ділянок під об’єкти, що приватизуються, нестабільна податкова політика, несприятливий інвестиційний клімат), соціальні (зниження купівельної спроможності населення, скорочення обсягів житлового будівництва, відсутність мотиваційних механізмів зацікавлення працівників в успішному функціонуванні підприємства);

- запропоновано метод визначення потреб споживачів у меблевій продукції шляхом проведення соціологічних опитувань з врахуванням дослідженого комплексу факторів, що впливають на потреби споживачів;

- визначено характер впливу прогнозування на процес прийняття управлінських рішень з метою вдосконалення системи управління підприємствами в умовах формування ринкових відносин в Україні та запропоновано конструктивні заходи щодо стимулювання та регулювання розвитку меблевого виробництва.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність результатів дослідження полягає в розробці методичних підходів до вирішення актуальних завдань, пов’язаних з обґрунтуванням розвитку меблевого виробництва. Використання прогнозної інформації в прийнятті управлінських рішень дозволить підвищити ефективність оперативного та стратегічного управління виробництвом в умовах невизначеності. З огляду на це, дисертація має значення для подальшого розвитку методологічних основ та практики використання методів прогнозування в системі управління підприємством. Результати дослідження можуть бути використані як меблевими підприємствами, так і іншими промисловими підприємствами.

Сформульовані в дисертації пропозиції щодо застосування методів прогнозування обсягів виробництва меблів та використання соціологічного опитування при виявленні споживчого попиту на меблеву продукцію впроваджені у ТзОВ “Українська меблева марка” (довідка №15/60 від18.04.2000р.), спільному українсько-австрійському підприємстві “Галицька мануфактура ЛТД” (довідка № 121 від 20.02.2001р.).

Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі Українського державного лісотехнічного університету для проведення лекційних та практичних занять з дисциплін “Державне регулювання економіки”, “Економіка підприємств”, “Менеджмент” (довідка № 02-218 від 19.02.2001 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідались, обговорювалися та отримали підтримку на науково-практичних конференціях і семінарах, в тому числі міжнародних (“Проблеми роботи з обдарованою студентською молоддю”, Львів, 22-25 вересня 1998р.; “Проблеми та перспективи розвитку лісівничої освіти”, Львів, 14-17 квітня 1999р).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових праць (наукові статті, тези доповідей), з них 6 праць у фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (142 найменування) і чотирьох додатків. Зміст роботи викладено на 170 сторінках друкованого тексту, проілюстровано у 14 таблицях, 18 рисунках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі дисертаційної роботи - “Теоретичні основи прогнозування і регулювання розвитку підприємств деревообробної галузі” - розкривається сутність прогнозування та його роль у механізмах регулювання діяльності господарюючих суб’єктів; пропонуються класифікації прогнозів та методів прогнозування; обґрунтовуються можливості застосування методів економічного прогнозування; аналізується сучасний стан підприємств деревообробної галузі та перспективи їх розвитку.

Ефективне функціонування підприємств в умовах формування ринкових відносин неможливе без використання в управлінні методів прогнозування. Саме прогнозування виступає ефективним інструментом при прийнятті обгрунтованих управлінських рішень, дає ймовірнісне припущення про можливий стан об’єкта в майбутньому на основі всебічного аналізу та вивчення тенденцій його розвитку в умовах дії об’єктивних законів. Наявність прогнозу дає змогу уникнути помилкових рішень, запобігти небажаним подіям. Тобто, прогнозування є одним із засобів розробки стратегії управління суб’єктами господарювання.

Опрацювання наукової літератури вітчизняних і закордонних авторів стосовно типології прогнозів дало змогу автору запропонувати власний підхід щодо їх класифікації (табл. 1).

Таблиця 1

Класифікація видів прогнозів

Класифікаційні ознаки | Види прогнозів

Напрямок прогнозування | Пошуковий, нормативний

Період прогнозування | Терміновий (оперативний), короткотерміновий, середньотерміновий, довготерміновий

Періодичність складання | Періодичний, аперіодичний

Повнота | Попередній, завершений

Рівень агрегування показників | Мікроекономічний, локальний, регіональний, міжрегіональний, галузевий, міжгалузевий, макроекономічний, глобальний

Об’єкт прогнозу | Результатів виробництва, ресурсів, процесів розвитку економіки, суспільних потреб

Кількість прогнозованих характеристик | Одномірний, багатомірний

Спосіб обґрунтування показників | Інтуїтивний, логічний

Рівень складності | Симплексний, комплексний

Інформаційна основа методу прогнозування | Фактографічний, експертний, комбінований

Характер відображення результатів прогнозу | Кількісний, якісний, системний

Прогнози суттєво відрізняються за своїм змістом та масштабами здійснення. Механізми формування прогнозів на мікрорівні в Україні перебувають на стадії становлення.

Аналіз та узагальнення теоретичних положень та практичного досвіду прогнозування дозволили запропонувати послідовність розробки прогнозів, яка складається з таких етапів: 1) визначення об’єкта, формування мети та періоду прогнозу; 2) складання завдання на прогноз та підготовка кадрів; 3) дослідження історії розвитку об’єкта прогнозування з метою його систематизованого опису; 4) аналіз впливу зовнішнього середовища на об’єкт прогнозування; 5) вибір методу прогнозування та розробка прогнозу; 6) оцінка достовірності прогнозу; 7) прийняття управлінських рішень на основі прогнозної інформації. Якщо на етапі оцінки достовірності прогнозу виявлено помилки, необхідно з’ясувати причини їх виникнення. У випадку виявлення логічних помилок, які полягають в недооцінці або переоцінці впливу окремих факторів на об’єкт прогнозування, прогнозисту слід повернутися до четвертого етапу. Якщо виявлено методичні помилки, які пов’язані з вибором методу побудови адекватних реальній дійсності математично-статистичних моделей, необхідно переглянути п’ятий етап, внести корективи і продовжити процес розробки прогнозу. Виявлення інформаційних помилок вимагає перегляду вихідних даних, які акумулюються на третьому етапі.

Успіх прогнозування значною мірою залежить від того, наскільки обраний метод (модель) адекватний об’єкту, що вивчається. В роботі обґрунтовано, що вибір методу прогнозування повинен відбуватися під впливом таких факторів: мети та завдань прогнозу, терміну, на який складається прогноз, особливостей об’єкта прогнозування, достовірності та повноти інформаційної бази прогнозу, досвіду прогнозиста тощо. Наявність великої кількості методів прогнозування зумовлює необхідність вибору найбільш прийнятного з них в конкретній ситуації.

Методи прогнозування дають змогу на основі аналізу внутрішніх і зовнішніх зв’язків об’єкта передбачити ймовірність його майбутнього розвитку. Система методів прогнозування постійно вдосконалюється і поповнюється, тому однією з нагальних проблем є розробка обгрунтованої класифікації методів прогнозування з метою забезпечення вивчення та аналізу методів прогнозування, а також для полегшення вибору відповідного методу під час розробки прогнозів. Запропонована автором класифікація методів прогнозування наведена на рис. 1. Оскільки вибір методу прогнозування залежить від мети дослідження, в роботі виділено три класи методів прогнозування (експертний, фактографічний, моделювання) і обґрунтовано найбільш доцільні напрямки їх використання для прогнозування виробничо-господарської діяльності підприємств. Методи експертного класу прогнозування доцільно застосовувати при розробці таких видів прогнозів, як пошукового, комплексного, оперативного, короткотермінового, мікроекономічного, локального, суспільних потреб та інтуїтивного; фактографічні методи рекомендується використовувати при формуванні нормативного, комплексного, оперативного, коротко-термінового, середньотермінового, мікроекономічного, локального, регіонального, галузевого, макроекономічного, ресурсного та логічного прогнозів; найбільш ефективним при розробці всіх видів прогнозів, окрім пошукового та інтуїтивного, є моделювання, яке дозволяє пов’язати інформаційне зображення сучасного з теоретичним відображенням майбутнього.

Запропонований поділ методів прогнозування певною мірою є умовним. На практиці всі ці методи можуть використовуватися одночасно і доповнювати один одного, оскільки в ряді випадків жоден з них окремо не може забезпечити необхідний рівень достовірності і точності прогнозу, але, використані у певному поєднанні, вони виявляються досить ефективними.

У другому розділі дисертації - “Аналіз та оцінка діяльності меблевих підприємств” - здійснено аналіз розвитку вітчизняного меблевого виробництва; досліджено меблевий ринок, визначено склад та здійснено класифікацію факторів, які негативно впливають на розвиток меблевого виробництва; розроблено прогноз розвитку меблевого виробництва.

Основою деревообробної галузі є меблеве виробництво, з розвитком якого пов’язана робота всіх без винятку підгалузей. Виробництво меблів є найбільш вагомою частиною (56%) промислового потенціалу деревообробної галузі України. За своєю сутністю воно є завершальним етапом, на який працює лісопильне виробництво, виробництво плит, фанери, струганого шпону. Аналіз розвитку вітчизняного меблевого виробництва за період з 1991 р. до 1999 р. свідчить: по-перше, про суттєвий спад обсягів виробництва меблів (на 14,1% в 1993 р. у порівнянні з 1992 р., на 37,2% в 1994 р. у порівнянні з 1993 р., на 37% в 1995 р. у порівнянні з 1994 р., на 40% в 1996 р. у порівнянні з 1995 р.), який був призупинений у 1997 р.; по-друге, про скорочення частки експорту меблів, від якої залежить рівень розвитку меблевого виробництва; по-третє, про неконкурентоспроможність вітчизняних меблів за якістю і цінами. На основі результатів аналізу визначено склад та здійснено класифікацію основних факторів, що стримують розвиток меблевого виробництва України. Множину виявлених факторів об’єднано у чотири групи: економічні, соціальні, політико-правові, організаційно-виробничі (рис. 2).

В нових умовах господарювання підприємства одержали повну самостійність у визначенні обсягів виробництва, виборі контрагентів та організації виробничих процесів. Правильно вибрана стратегія виробництва і належні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації та відповідні масштабам цієї діяльності прибутки. На визначення обсягу виробництва промислової продукції впливають такі чинники: портфель замовлень і господарські договори, виявлений та прогнозований попит на продукцію, залишки готової нереалізованої продукції на початок і кінець планового періоду, заходи з підвищення ефективності виробництва і покращання якості продукції тощо.

Фактори, які негативно впливають на розвиток меблевого виробництва

економічні | Організаційно-виробничі | Політико-правові | Соціальні

o Інфляція

o Дефіцит обі-гових коштів

o Високі ціни на сировину, ма-теріали, енер-гоносії

o Поглиблення кризи платежів та бартеризації внутрішнього ринку

o Надмірний по-датковий тиск | o Випуск меблів застарілого асортименту

o Неврахування моди та вимог ринку

o Низька якість меблів

o Фізичний і мо-ральний знос обладнання

o Несприятливі умови для інноваційної діяльності | o Політична і правова нестабільність у державі

o Непослідовність і млявість ринкових реформ

o Непрозорість приватизаційних процесів

o Невирішеність пи-тання надання у приватну власність земельних ділянок під об’єкти, що приватизуються

o Несприятливий інвестиційний клімат | o Зниження ку-півельної спроможнос-ті населення

o Скорочення обсягів житлового будівництва

o Відсутність мотивацій-них механіз-мів зацікав-лення праців-ників в успішному функціонува-нні підпри-ємства

Рис. 2. Класифікація основних факторів, що негативно впливають на розвиток меблевого виробництва

З огляду на те, що прийняття адекватного управлінського рішення вимагає наявності прогнозної інформації, в дисертації досліджено ринок за допомогою експертних методів. Для оцінки реальних перспектив підприємства обґрунтовується доцільність використання імітаційного моделювання, метою якого є прогнозування і оцінка можливостей збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції, а також прогнозування величини прибутку від реалізації продукції. Застосування імітаційної моделі функціонування підприємства і прогнозування стратегій його розвитку відповідає вимогам адаптивності управління до змінних економічних факторів і умов, що зумовлює об’єктивну оцінку технологічного потенціалу цього підприємства, його фінансового стану, напрямків розвитку вказаного потенціалу, мінімізації ризиків та можливих збитків.

За допомогою методу екстраполяції в роботі спрогнозовано обсяги вітчизняного меблевого виробництва (рис. 3).

Рис. 3. Аналіз і прогноз обсягів виробництва меблів

Рис. 3 дає змогу побачити, що при збереженні існуючих тенденцій обсяги виробництва будуть знижуватися. З метою запобігання поглибленню кризової ситуації в роботі обґрунтовано напрями та інтенсивність регулюючого впливу на розвиток меблевого виробництва як з боку держави, так і з боку підприємств. Доведено, що найбільш раціональними

інструментами державного регулювання розвитку меблевого виробництва є: бюджетно-податкова, грошово-кредитна, митна і цінова політика, сертифікація продукції, фінансування інноваційної діяльності, інформаційна, юридична, організаційна та фінансова підтримка створення і адаптації підприємств. Підприємства повинні регулювати свою діяльність за допомогою таких засобів, як орієнтація управління виробництвом на вивчення ринку, підвищення якості, розширення і оновлення асортименту меблів, технічне переоснащення, реклама тощо.

У третьому розділі - “Стратегії та регулювання розвитку промислових підприємств” - розроблено методичні підходи до прогнозування споживчого ринку меблевої продукції в Україні; запропоновано форми залучення інвестиційних ресурсів у меблеві підприємства; обґрунтовано заходи щодо стимулювання конкурентоспроможності продукції підприємств через інноваційну діяльність.

Дисертантом встановлено, що стабільне і ефективне функціонування підприємства залежить від вирішення цілого комплексу взаємопов’язаних завдань управління, основними з яких є: маркетингові дослідження ринку; інвестиційне забезпечення виробництва за рахунок раціональної організації грошових потоків і залучених коштів; інноваційне вдосконалення науково-експериментальної і виробничої бази, спрямоване на технічне переозброєння, створення та використання науково-технічних, технологічних, конструкторських та інвестиційних передумов для забезпечення конкурентоспроможності власної продукції.

Маркетингові дослідження є інформаційною базою для прийняття рішень, пов’язаних з визначенням обсягів виробництва, прогнозуванням, плануванням та регулюванням діяльності. Досягнути успіху у господарській та комерційній діяльності можна лише при постійному вивченні потреб споживачів. У дисертації обґрунтована доцільність застосування анкетних опитувань при вивченні та оцінці потреб споживачів меблевої продукції. Аналіз отриманої внаслідок проведеного автором анкетного опитування споживачів інформації щодо попиту на меблі дозволив дійти таких висновків: 1) більшість респондентів (70%) з вищим від середнього рівня доходів хотіли б придбати якісну вітчизняну меблеву продукцію виготовлену з натуральної деревини; 2) переважаюча більшість опитаних (78%) купує меблі у спеціалізованих магазинах; 3) у виборі меблів для помешкання домінують жінки (69%); 4) стимулюють попит на меблі такі фактори: непридатність для користування наявних меблів – 21%, збільшення житлової площі – 47%, бажання оновити інтер’єр житла – 20%, мода – 12%; 5) найбільшим попитом серед споживачiв (62%) користуються меблі, які продаються окремими елементами (стільці, тумби, дивани, крісла тощо).

Споживачi вiдрiзняються один вiд одного за рiвнем доходiв, освiтою, вiком, смаками. У дисертаційному дослiдженні виявлено, що найбiльш вагомим фактором у формуваннi потреб є рiвень доходiв. За рiвнем доходiв споживачiв умовно можна роздiлити на групи з низькими, середнiми та високими доходами. Кожна з цих груп має рiзнi можливостi та мотиви для придбання меблiв (табл. 2).

Таблиця 2

Мотиви придбання меблів споживачами залежно від рівня їх доходів

Сегмент | Мотиви придбання меблів

споживачів | Визначальні | Другорядні

З низьким рівнем доходу | Помірна ціна | Дизайн,

задовільна якість

З середнім рівнем доходу | Якісні показники,

сучасний дизайн | Ціна

З високим рівнем доходу | Дизайн з елементами престижності,

індивідуальність, якість |

Ціна

Статистичні дані свідчать, що в Українi виробляється приблизно 90% меблiв, розрахованих на масових споживачів, які перейшли у категорiю з низьким рiвнем доходiв. Для цього сегменту споживачiв визначальною є доступна цiна. Конкурентами у цiй цiновiй групi є виробники Польщi, Чехiї та Словаччини. Споживачi з середнiм та високим рiвнями доходiв керуються при виборi меблiв якiсними характеристиками продукцiї, а цiна для них є другорядною. Переважно їх потреби задовiльняються iмпортною продукцiєю виробництва Iталiї, Iспанiї та Нiмеччини. З огляду на це, в дисертації обґрунтовано напрями формування маркетингової політики, зокрема, вiтчизняним меблевим підприємствам слiд спрямувати свої зусилля на завоювання саме цих двох сегментів ринку. Прискорити реалізацію стратегії завоювання сегментів ринку з середнім і високим рівнем доходів допоможе залучення інвестиційних ресурсів. З метою активізації інвестиційної діяльності в роботі запропоновано вкладати інвестиції в технологічне оновлення та реконструкцію меблевих підприємств, що забезпечить підвищення ефективності їх діяльності. Відсутність стійкого економічного саморегулятора підтримки інноваційної діяльності негативно впливає на інноваційну активність підприємств, які знаходяться в складних і несприятливих для інноваційної діяльності умовах.

З огляду на те, що здійснювати впровадження технічних та продуктових інновацій мають можливість переважно спільні підприємства (з участю іноземного капіталу), автором пропонується створення регіонального фонду фінансування інновацій. В дисертації обґрунтовано організаційно-економічний механізм функціонування даного фонду.

На основі аналітичних досліджень та прогнозної інформації в роботі запропоновані підходи до побудови стратегії розвитку меблевих підприємств, яка включає такі етапи: визначення стратегічної мети (розробка нових видів продукції, завоювання нових ринків збуту, підвищення конкурентоспроможності продукції), встановлення термінів стратегії (короткотермінова, середньотермінова, довготермінова), організація виробництва (маркетингова, фінансова, технічна та технологічна політика), визначення техніко-економічних показників варіанту розвитку виробництва.

Запропоновані підходи до побудови стратегії дозволяють меблевим підприємствам збільшити обсяги виробництва, асортимент виробів, забезпечити вітчизняний ринок товарами високої якості та створити нові робочі місця. Реалізація даної стратегії можлива на основі розробки бізнес-планів, які складаються на базі отриманої прогнозної інформації. Втілення запропонованих заходів та вдосконалення економіко-правової бази може забезпечити створення сприятливих умов для функціонування меблевих підприємств. Адаптація підприємств до вимог ринкової економіки дасть можливість відновити позитивну динаміку розвитку деревообробної галузі.

Висновки

1. Якісні перетворення економічних відносин, що відбуваються в процесі становлення ринкової системи господарювання в Україні, висувають нові вимоги до управління підприємствами. В умовах формування ринкового середовища та посилення конкуренції зростає роль прогнозування, яке дає можливість визначити перспективи розвитку, врахувати їх позитивний вплив або негативні наслідки. Зокрема, використання прогнозної інформації дозволяє керівництву підприємства заздалегідь визначити терміни постачання матеріалів для виробництва у відповідності з виробничою програмою, оцінити можливий дохід та передбачити потребу в трудових ресурсах. Тобто, економiчнi прогнози є основою для складання планiв та прийняття управлiнських рiшень. Змiст прогнозування, його характернi риси, дослiдженi в дисертацiї, а також розроблені класифiкацiї прогнозiв та методів прогнозування можуть бути використанi спецiалiстами пiдприємств для вдосконалення системи управлiння та науковцями в процесi теоретичних дослiджень.

2. На засадах використання таких методів досліджень, як статистичний та економічний аналіз, експертне прогнозування, логічні узагальнення менеджери мають можливість визначити вплив множини факторів на діяльність підприємства. В роботі виділено чотири групи факторів, які впливають на розвиток меблевих підприємств: економічні, організаційно-виробничі, соціальні та політико-правові.

3. Для регулювання обсягів виробництва менеджерам меблевих підприємств потрiбна достовiрна iнформацiя стосовно ситуації на споживчому ринку. Таку iнформацiю можна отримати в результатi проведення маркетингових дослiджень з використанням методичних підходів, запропонованих в дисертацiйнiй роботi.

4. Зниження обсягiв державного фінансування науково-дослiдних робiт призвело до ослаблення пiдприємств iнновацiйного сектору економiки, якi суттєво впливають на конкурентоспроможнiсть вiтчизняної продукцiї на внутрiшньому i зовнiшньому ринках. Головними джерелами фінансування інноваційної діяльності є власні кошти підприємств та кошти інвесторів і кредиторів. З огляду на те, що брак коштів перешкоджає iнновацiйній активності пiдприємств, в дисертаційній роботі пропонується створення додаткового джерела фiнансування iнновацiйної дiяльностi. Всебічне стимулювання підприємницької діяльності у сфері інновацій, широке залучення заощаджень населення та створення умов для залучення іноземного капіталу сприятиме максимально повному використанню інноваційного потенціалу та підвищенню рівня життя населення. Таким чином, керівники підприємств повинні активізувати діяльність підприємств на основі впровадження матеріало- та енергозберігаючих технологій, використання яких дозволить знизити затрати на виробництво продукції і забезпечить збільшення норми прибутку на капітал.

5. Запропоновані методичні підходи до формування стратегії розвитку меблевого виробництва дозволять керівникам підприємств підвищувати ефективність діяльності, краще орієнтуватися в ринковому середовищі.

6. Розроблені методичні рекомендації щодо прогнозування обсягів виробництва можуть бути використані економістами-фахівцями при складанні бізнес-планів.

7. На пiдставi результатiв дисертацiйного дослiдження можна запропонувати:

- Міністерству економіки України та Державному комітету промислової політики України при формуванні нормативних і затвердженні методичних матеріалів з управління виробничо-господарською діяльністю підприємства використовувати рекомендації щодо регулювання розвитку промислових підприємств, створити сприятливі умови для організації регіональних фондів фінансування інновацій. Це сприятиме стабілізації функціонування підприємств, підвищенню конкурентоспроможності продукції;

- Міністерству освіти і науки України при підготовці фахівців в галузі державного регулювання економіки використовувати теоретико-методологічні положення щодо прогнозування та регулювання розвитку промислових підприємств.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Публікації у фахових виданнях

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Додаткові публікації

7.

8.

9.

Анотація

Воляник Г.М. Прогнозування та регулювання розвитку промислових підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою. – Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2001.

Дисертацію присвячено питанням прогнозування та регулювання розвитку промислових підприємств. У роботі здійснено класифікацію прогнозів та видів прогнозування, систематизовано на основі даних аналізу фактори, що стримують розвиток вітчизняного меблевого виробництва. Обгрунтовано доцільність використання в управлінні методів прогнозування. Визначено характер впливу прогнозування на процес прийняття управлінських рішень та запропоновано конструктивні заходи щодо стимулювання та регулювання розвитку меблевого виробництва.

Ключові слова: методи прогнозування, регулювання, управління, меблеве виробництво.

Аннотация

Волянык Г.М. Прогнозирование и регулирование развития промышленных предприятий. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – организация управления, планирования и регулирования экономикой. – Национальный университет “Львовская политехника”, Львов, 2001.

Диссертация посвящена вопросам прогнозирования и регулирования развития промышленных предприятий. В работе произведена классификация прогнозов, систематизированы на основе данных анализа факторы, которые препятствуют развитию отечественной мебельной промышленности. Обоснована целесообразность использования в управлении методов прогнозирования. Определена степень влияния прогнозирования на процесс принятия управленческих решений и предложено конструктивные мероприятия стимулирования и регулирования развития мебельного производства.

В первом разделе диссертации – “Теоретические основы прогнозирования и регулирования развития предприятий деревообрабатывающей промышленности” - раскрывается сущность прогнозирования и его роль в механизмах регулирования деятельности хозяйствующих субъектов, предложены классификации прогнозов и методов прогнозирования; обоснована целесообразность применения методов экономического прогнозирования; рассмотрены актуальные проблемы и перспективы развития предприятий деревообрабатывающей промышленности. Эффективное функционирование предприятий в условиях формирования рыночных отношений невозможно без использования в управлении методов прогнозирования, которые являются эффективным инструментом формирования управленческих решений. В работе предложена классификация прогнозов, которая основывается на следующих признаках: содержание прогноза, период упреждения, периодичность составления, полнота, уровень агрегирования показателей, объект прогнозирования, количество прогнозированных характеристик, способ обоснования показателей, уровень сложности, характер отражаемых свойств, информационная база метода прогнозирования.

С целью обоснованного выбора соответствующего метода прогнозирования предлагается классификация методов прогнозирования по таким признакам: источник получения информации, точность информации, используемой в прогнозировании, метод математического описания объекта прогнозирования, уровень сложности, учёт фактора влияния.

Второй раздел – “Анализ и оценка деятельности мебельных предприятий” - посвящён анализу развития отечественного мебельного производства; исследованию мебельного рынка; предложена классификация факторов, которые препятствуют развитию отечественного мебельного производства; разработан прогноз развития мебельного производства. В диссертации проанализированы основные проблемы функционирования и развития мебельного производства. В процессе анализа установлен комплекс факторов, влияющих на развитие мебельного производства Украины, которые объединены в четыре группы: экономические, социальные, политико-правовые, организационно-производственные. Использование

метода экстраполяции помогло спрогнозировать перспективы развития мебельного производства и научно обосновать пути и методы регулирования его развития со стороны государства и предприятий.

В третьем разделе – “Стратегии и регулирование развития промышленных предприятий” - разработаны методические подходы к прогнозированию потребительского спроса мебельной продукции; предлагаются пути привлечения инвестиционных ресурсов в мебельные предприятия; предложены способы стимулирования конкурентоспособности продукции мебельных предприятий. Стабильное и эффективное функционирование предприятия зависит от комплекса взаимосвязанных проблем: маркетинговых исследований рынка, инвестиционного обеспечения производства и инновационной деятельности. Исследования подтверждают, что заниматься внедрением технических и продуктовых инноваций имеют возможность только некоторые предприятия. В связи с этим обосновывается создание регионального фонда финансирования инноваций, средства которого будут использоваться на предоставление кредитов предприятиям, стремящимся к инновационной деятельности.

Предложенная стратегия управления развития мебельных предприятий даёт возможность предприятиям увеличить объёмы производства, ассортимент продукции, обеспечить отечественный рынок товарами высокого качества и создать новые рабочие места. Реализация данной стратегии взаимосвязана с приоритетными направлениями развития западного региона Украины, в котором деревообрабатывающая отрасль занимает важное место. Реализация предложенных мероприятий и усовершенствование экономико-правовой базы обеспечит создание благоприятных условий функционирования мебельных предприятий.

Ключевые слова: методы прогнозирования, регулирование, управление, мебельное производство.

ANNOTATION

Volyanik G.M. Forecasting and regulation of development of the industrial enterprises. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of the candidate of economic sciences in speciality 08.06.02 - organizing of management, planning and regulation of economy. - National University “Lviv Polytechnic”, Lviv, 2001.

The dissertation is devoted to the problems of forecasting and regulation of development of the industrial enterprises. Classification of forecasts and types of

forecasting is carried out. On the basis of analysis the factors which influence the development of the native furniture production are systematized. Expediency of usage of the forecasting methods in the management substantiated. The character of the influence of forecasting on the process of management decisions formation is defined. The steps for stimulation and regulation of development of the furniture production are proposed.

Key words: forecasting methods, regulation, management, furniture production.

Підписано до друку 10.04.2001 р.

Формат 60*84 1/16. Папір офсетний.

Друк на різографі. Умовн. друк. арк. 1,4. Обл.-видав. арк. 0,89.

Тираж 130 прим. Зам. 150.

Поліграфічний центр

Видавництва Національного університету “Львівська політехніка”

вул.Ф.Колесси, 2, 79000, Львів