Київський національний економічний університет

ВІРВАН Любов Антонівна

УДК 364.05

Міжнародні розрахунки України та

перспективи їх розвитку

Спеціальність 08.04.01 – Фінанси, грошовий обіг і кредит.

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному економічному Університеті.

Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: Доктор економічних наук, професор,

Мороз Анатолій Миколайович,

Київський національний економiчний університет,

завідувач кафедри банківської справи,

заслужений діяч науки і техніки України

Офіційні опоненти: Доктор економічних наук, професор,

Галушко Ольга Сергіївна,

Дніпропетровська національна гірнича академія;

завідуюча кафедрою економічного аналізу та фінансів

Кандидат економічних наук, доцент,

Рязанова Надія Сергіївна,

Київський національний економічний університет,

доцент кафедри фінансів

Провідна установа:Тернопільска академія народного господарства

Інститут банківського бізнесу, кафедра грошового обігу і кредиту, Міністерство освіти і науки України (м. Тернопіль).

Захист відбудеться "14" вересня 2001 р. о 16-00 годині на засiданні спеціалiзованої вченої ради Д 26.006.02. у Київському національному економічному університеті за адресою: 03680, м.Київ, просп. Перемоги, 54/1 ауд 214.

З дисертацією можна ознайомитися у біблiотеці Київського національного економічного університету за адресою 03680, м.Київ, просп.Перемоги, 54/1

Автореферат розісланий "31" липня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради А.М. Поддєрьогін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успішне здійснення реформ в Україні залежить, значною мірою, від розробки та впровадження новітніх платіжних систем, новітніх платіжних інструментів безготівкових міжнародних розрахунків. В умовах переходу до ринкових умов господарювання необхідною складовою структурної перебудови економіки та прискорення темпів економічного зростання є розвиток та удосконалення експортно-імпортних розрахунків, платіжної системи України та узгодження і поєднання їх з міжнародними платіжними системами.

Міжнародні розрахунки в Україні протягом тривалого часу практично не були предметом наукових досліджень, не враховувались їх характерні особливості, широкі зовнішньоекономічні зв'язки. Адже Україна знаходилась у складі СРСР, все було зосереджено у Москві. Українські вчені-економісти питаннями міжнародних економічних відносин та розрахунків майже не займались. Підготовка вчених з цих питань в Україні майже не здійснювалась. Поштовхом до цієї багатогранної роботи стали проблеми впровадження міжнародних розрахунків незалежної України, пошуки узгодження міжнародних платіжних систем, запровадження нових технологій, новітніх інструментів у безготівкові міжнародні розрахунки. Виникла потреба у відповідних фахівцях. Останні роки в Україні дослідження міжнародних економічних відносин проводяться в якісно новому аспекті, який спрямований на пошуки шляхів, засобів, механізмів гармонійного розвитку держав у процесі розбудови національної економічної системи.

Актуальними завданнями, що стоять перед системою міжнародних розрахунків України, є удосконалення і запровадження нових форм та інструментів цих розрахунків, удосконалення схеми проходження платежів через Центральну і регіональні розрахункові палати Національного банку України, проведення усіх міжнародних платежів через цю палату. Розвиток і удосконалення міжнародних розрахунків та платіжних систем ставить перед економічною наукою проблеми, які потребують наукового осмислення та практичного вирішення.

В Україні дослідженню проблем діяльності банків, розвитку платіжних систем та міжнародних міжбанківських розрахунків присвяченні роботи О.І.Бориславської, Т.А.Важеєвської, В.А.Вергуна, О.С.Власюк, А.С.Гальчинського, С.Д.Годуна, М.В.До-рундяка, О.А.Єременка, А.М.Коряка, В.М.Кочеткова, А.І.Кредисова, Н.С.Кузнєцової, В.І.Мазуренка, М.І.Мируна, А.М.Мороза, С.Я.Огородника, О.М.Олексієнка, С.С.Осадця, С.І.Пирожкова, М.І.Савлука, В.Д.Сікори, А.І.Соколовської, В.М. Суторміної, А.І.Сухо-рукова, В.М.Федосова, А.С.Філіпенка, Т.М.Циганкової, О.М.Шарова, Т.А.Шарової, В.А.Ющенка та ін.

Серед зарубіжних вчених, які зробили значний внесок у розвиток теорії та практики міжнародних розрахунків, платіжних систем та впровадження нових платіжних інструментів, слід відзначити наукові роботи Є.Ф.Авдокушина, Е.Д. Доллана, Жозет Перар, К.Кембелл, Р.Кембелл, Н.Н.Киреєва, Л.М.Красавіної, П.Х.Ліндерта, К.Маркса, В.Я.Маштабея, Н.Я.Носкової, І.Н. Платонової, М.Пебро, Д.Рікардо, В.Е.Рибалкіна, Н.С.Рум'янцева, Френклін Р. Рут, А.Сміта, С.І.Соколенка, Лізелотт Сурен, В.М.Усос-кіна, М.Фрідмена, Дж. Менвіл Херріса, Е.Б.Ширінської та ін.

Переважна більшість наукових робіт вітчизняних вчених-економістів зорієнтована на дослідженні загальних тенденцій розвитку банківської системи України та діяльності її суб'єктів. Менше уваги приділяється аналізу проблем валютно-фінансового ринку під час здійснення міжнародних розрахунків. Наведені аргументи, а також недостатній рівень дослідження цієї проблеми та розробки її в умовах переходу України до ринкових відносин обумовлюють актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок дисертаційної роботи з науково-дослідними програмами, планами, темами. Дисертаційна робота розроблена і виконана, як складова, комплексної науково-дослідної теми кафедри "Банківська справа" Київського національного економічного університету відповідно до теми: "Банківська система України: її становлення та розвиток в перехідний період до ринкової економіки". Державний реєстраційний №01-96V023340.

Роль автора у виконанні державних науково-дослідних робіт полягає у співпраці над комплексною темою наукового дослідження, що проводиться у Закарпатському регіональному центрі соціально-економічних досліджень НАН України.

Автором підготовлено окремий підрозділ присвячений дослідженню міжнародних розрахунків України та перспектив їх розвитку.

Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є виявлення особливостей міжнародних розрахунків, розробка пропозицій щодо впровадження нових сучасних технологій платежів та нових платіжних інструментів у сферу безготівкових міжнародних розрахунків в Україні у ринкових умовах господарювання. Для досягнення мети в роботі були поставлені та вирішені такі завдання:

- розкрити механізм функціонування міжнародних та національних валютних ринків, структури європейської і міжнародної валютних систем, дослідити особливості їх розвитку та реформування;

- проаналізувати стан міждержавних і міжнародних розрахунків України, причини розладу платіжних систем, проблеми неплатежів;

- проаналізувати структуру, динаміку експорту та імпорту України в умовах перехідної економіки‚ їх відповідності потребам держави у контексті кращих надбань світової цивілізації;

- розглянути основні елементи платіжних систем, організацію міжнародних розрахунків, платіжні інструменти та їх використання у міжнародних розрахунках, проаналізувати їх інфраструктуру, ефективність, безпеку, конфіденційність у сучасних умовах платежів;

- провести комплексний аналіз форм міжнародних розрахунків;

- сформулювати методичні та практичні рекомендації комерційним банкам України з підвищення ефективності міжнародних розрахунків між українськими банками та банками країн СНД і дальнього зарубіжжя;

- вивчити передовий світовий досвід міжнародних розрахунків і платежів з метою запровадження в Україні міжнародних платіжних систем, нових форм та технологій платежів;

- розробити, обґрунтувати і сформулювати теоретичні та практичні рекомендації щодо розв'язання проблем неплатежів та взаємозаборгованостей у системі міжнародних розрахунків.

Об'єктом дослідження є банківська система України, міжбанківська національна платіжна система України, міжнародні, міждержавні платіжні системи, експортно-імпортні операції, інструменти міжнародних безготівкових розрахунків.

Предметом дослідження є міжнародні і міждержавні розрахунки та сфера валютно-кредитних відносин у процесі розвитку та функціонування валютного ринку в Україні, які виникають під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності між юридичними, фізичними особами, внаслідок економічних, науково-технічних, політичних, культурних та інших взаємовідносин.

Методи дослідження. У дисертації застосовані методи економічного аналізу міжнародних розрахунків, платіжного балансу, експортно-імпортних операцій, платіжної системи України та міжнародних платіжних систем. Дослідження ґрунтуються на застосуванні методів системного аналізу статистичних даних, вибіркового спостереження та історико-логічної аргументації досліджуваних проблем.

Методологічну і теоретичну основу даної роботи склали сучасні наукові досягнення вітчизняних і зарубіжних вчених у галузях міжнародних розрахунків, розробки та впровадження нових форм безготівкових міжнародних розрахунків. Інформаційною основою дослідження є: наукові праці провідних банківських фахівців, Закони України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", Постанови Верховної Ради, Укази Президента України, уніфіковані законодавчі акти міжнародних фінансово-кредитних інститутів тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації вперше проведено комплексне дослідження міжнародних розрахунків у період існування незалежної України, розвитку, становлення та функціонування її платіжних систем.

Найбільш вагомі результати дисертаційної роботи, які містять наукову новизну, полягають у наступному:

- обґрунтовано пропозиції щодо використання у міжнародних розрахунках європейської валюти євро та резервної валюти Міжнародного валютного фонду СПЗ;

- визначено роль, безпеку, конфіденційність та ефективність нових міжнародних електронних платіжних систем та платіжних систем незалежної України в умовах переходу до ринкової економіки, визначено перспективи їх розвитку;

- виявлено слабкі та сильні сторони зовнішньоекономічної діяльності українських банків за міжнародними розрахунками безпосередньо через Центральну розрахункову палату НБУ і через "шлюзові банки", визначено їх потенційні можливості і реальні умови подальшого вдосконалення проведення міжнародних розрахунків через ЦРП НБУ. З'явиться можливість оперативно усунути штучні перепони з боку "шлюзових банків", підвищити рівень безпеки платежів, конфіденційності, оборотності та прибутковості коштів, уникнути ризиків, знизити витрати у торговельних відносинах із країнами СНД і дальнього зарубіжжя;

Обґрунтовані положення та подані рекомендації щодо:

- розширення можливостей обробки міжнародних платежів у режимі реального часу, проведення міжнародних розрахунків цілодобово, враховуючи континентальні часові пояси, зміну тіків і котирувань на міжнародних валютних ринках;

- удосконалення акредитивної та форфейтингової форм розрахунків при експортно-імпортних операціях, з метою зведення до мінімуму ризиків експортерів та імпортерів у процесі зовнішньоекономічної діяльності;

- створення сприятливого правового середовища як для клієнтів карткового бізнесу, так і для банків, вирішення питання конфіденційності та безпеки карткових платежів і ризиків;

- об'єднання економічних і фінансових зусиль всієї банківської системи України для масового впровадження і широкого використання підприємцями і населенням України пластикових платіжних карток, у тому числі для міжнародних розрахунків, як засобу електронних платежів – це величезний резерв, незадіяний кредитний потенціал для економіки України, який може сприяти розвитку держави.

Запропоновано:

1) Національному банку України на базі Центральної Розрахункової палати (ЦРП) створити централізований інформаційний банк даних боргових зобов'язань про учасників міжнародних розрахунків та ненадійних позичальників, який би давав змогу банкам протягом години отримати вичерпну інформацію про клієнтів-позичальників або контрагентів міжнародних фінансово-кредитних відносин, про заборгованість чи повернення міжнародних кредитів та про заставне майно;

2) створити при Центральній розрахунковій палаті НБУ централізований банк даних майна та нерухомості, що йде під заставу, з метою виключити отримання позичальниками кредитів під одну і ту ж заставу та концентрації інформації для більш оперативного, ефективного і конфіденційного виконання кредитних операцій. В даний час ця інформація розміщується у багатьох нотаріальних конторах, інших організаціях, що затруднює роботу банків;

3) створити централізований інформаційний банк даних валютних курсів на міжнародних ринках капіталів щонайменше 160-180 валют світу, з метою забезпечити комерційним банкам можливість доступу до інформації через комп'ютерну мережу НБУ та Центральну розрахункову палату НБУ. Це прискорить оборотність капіталів комерційних банків України, дасть додаткові прибутки, знизить ризики та витрати за міжнародними розрахунками;

4) створити Платіжний Союз СНД в мультивалютному режимі на чолі з Центральним банком СНД, спільною валютою об'єднаних держав СНД, валютною і фондовою біржею СНД та міжбанківський міжнародний кліринговий Союз (ММКС) СНД. Створення таких структур дасть змогу: вирішити основні проблеми неплатежів в СНД, знизити митні тарифи, спростити митні процедури, знизити витрати за міжнародними платежами, зняти більшість ризиків, узгодити платіжні системи СНД, користуватись єдиними універсальними платіжними інструментами та новими технологіями, використовувати національні валюти для внутрішніх платежів, а зовнішні розрахунки проводити в євро або спільній валюті СНД;

5) розробити і прийняти Закон України "Про платіжну дисципліну". Це підвищить рівень економічної безпеки, відповідальність і платіжну дисципліну банків і підприємців України, принесе додаткові прибутки, довіру з боку світової економічної спільноти, а разом з тим зміцнить могутність і авторитет держави;

6) розробити і запровадити в дію Закон України "Про банківську таємницю" з конкретними статтями про міри відповідальності за розголошення інформації, особливо стосовно електронних карткових платежів – це підвищить рівень економічної безпеки банку.

Практичне значення одержаних результатів дисертації. Практичне значення впровадження результатів дослідження у банківську діяльність полягає: 1) в удосконаленні та подальшому розвитку міжнародної платіжної системи України; 2) узгодженні міжнародних платіжних систем, зокрема платіжної системи СНД; 3) подальшому підвищенні надійності та ефективності міжнародної платіжної системи України; 4) розширенні можливостей обробки міжнародних платежів цілодобово у режимі реального часу (on-line); 5) впровадженні нових форм міжнародних розрахунків.

Впровадження результатів дисертації у банківську практику дає змогу комерційним банкам: проводити платежі у режимі реального часу, цілодобово, враховуючи часові пояси континентів, з високим ступенем захисту, безпеки, довіри і конфіденційності, визначити конкретні позиції комерційних банків України на міжнародних ринках банківських послуг, підвищити рівень стратегічного планування та прогнозування, оперативно впливати на проведення міжнародних розрахунків, хеджування валютних та кредитних ризиків.

Отримані в дисертації результати дослідження обґрунтовані, сформульовані практичні рекомендації були використані в практичній діяльності акціонерних комерційних банків м. Мукачева під час здійснення міжнародних платежів у режимі реального часу. (Довідки: Мукачівського відділення Приватбанку №01-12/1615 від 16.12.1999 р., Мукачівського відділення Електронбанку №744 від 16.12.1999 р., Мукачівського відділення Промінвестбанку №01-11/1012 від 16.12.1999 р.).

Основні наукові положення, узагальнення і висновки, які містяться в дисертації, використовувалися в навчальному процесі на кафедрі "Фінанси і банківська справа" в Дніпропетровській академії управління, бізнесу та права. Використовуються в Ужгородському державному університеті на кафедрі міжнародних економічних відносин та міжнародного права при Інституті міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка. (Довідки Дніпропетровської академії управління, бізнесу і права №822/1112 від 29.06.1999 р., Мукачівського технологічного інституту №774 від 09.11.1999 р., Ужгородського національного університету, факультету міжнародних економічних відносин та міжнародного права №200/122 від 23.03.2001 р.).

Результати наукового дослідження використовуються в співпраці над комплексною темою наукового дослідження в Ужгородському відділенні Львівського інституту регіональних досліджень НАН України в Закарпатській області: "Закарпаття в системі Карпатського Єврорегіону: шляхи до європейської інтеграції". (Довідка НАН України. Закарпатський регіональний центр соціально-економічних досліджень № 34 від 25.02.2001).

Видана автором дисертації Українська банківська енциклопедія "Міжнародний банківський бізнес" в 2-х томах загальним обсягом 600 с., використовується в науковій, навчальній та практичній роботі викладачами, аспірантами і студентами фінансово-економічних вищих навчальних закладів, а також працівниками банків, правоохоронних органів, податкових служб, експертами, бізнесменами, менеджерами, працівниками сфери послуг, широким колом читачів.

Особистий внесок здобувача. В процесі роботи над дисертацією автором опубліковані наукові праці за темою дослідження без співавторів. У дисертаційній роботі подані ідеї і положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи обговорювались на наступних наукових та науково-практичних конференціях:

- Міжнародній науково-практичній конференції "Міжнародні розрахунки України, проблеми та методи їх вирішення в умовах становлення ринкової економіки", що відбулася 25-26 січня 1997 року в м. Ужгороді. (Довідка Ужгородського національного університету, економічного факультету №684 від 02.02.1997 р.).

- Міжнародній конференції Ради Європи, присвяченому питанням прикордонного співробітництва. В його роботі взяли участь представники Міжнародної асоціації "Карпатський Єврорегіон", де розглядалось питання розвитку прикордонного співробітництва України, Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії, м. Ужгород. (Довідка Закарпатської облдержадміністрації № 328-02 від 30.10.1998 р.).

- Міжнародній науково-практичній конференції в м. Дніпропетровську, пр. К.Маркса, 19, у Національній гірничій академії України, 21-22 травня 1999 р., присвяченій 100-річчю з дня заснування Національної гірничої академії України //Економічний вісник Національної гірничої академії України, т.3., Матеріали міжнародної науково-практичної конференції: "Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації". М.Дніпропетровськ, 1999 р.

- Міжнародній науково-практичній конференції "Інформатизація діяльності підприємств малого та середнього бізнесу: механізм, проблеми, розвиток" 17 – 18 травня 2000 року. м. Ужгород, УжНУ, економічний факультет. (Довідка Закарпатського коледжу управління та бізнесу "Ерудит".№334 від 20.05.2000 р.).

- Міжнародному науково-практичному семінарі з питань регіональної політики в контексті розширення ЄС. 13-14 липня 2000 року в м. Ужгороді. Тема: "На шляху до Європи: український досвід єврорегіонів". (Довідка Закарпатської облдержадміністрації, Головного управління економіки № 10/109 від 7.02.2001 р.).

Публікації: Основні положення дисертації надруковані в двох томах науково - практичних посібників (Української банківської енциклопедії) та десяти наукових статтях загальним обсягом 48,4 друкованого аркуша, в т.ч. 5,0 д. а. в фахових виданнях та наукових збірниках.

Структура та обсяг дисертації : Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 185 стор., включаючи 6 таблиць на 6-ти сторінках і 12 рисунків на 8 сторінках.

У списку використаних джерел та додатків – 267 найменувань на 12 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертації, відображено наукову новизну дисертаційного дослідження, сформульовано мету і задачі дослідження, визначено практичне значення отриманих результатів та особистий внесок здобувача.

Розділ І – "Міжнародні розрахунки – система регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями" – розкрито поняття і суть міжнародних розрахунків, як науково-теоретичної категорії, визначено їх значення в економічному розвитку суспільства, держави та банківської системи зокрема.

Поняття міжнародних розрахунків – одне з дискусійних у спеціальній економічній літературі. Професор А.С. Філіпенко та С.Д.Годун дають загальне визначення їх у своїх монографіях. Таке визначення не враховує науково-технічних досягнень українських науковців та програмістів банківських інформаційно-платіжних систем щодо міжнародних розрахунків, які збагачують їх зміст.

В економічній літературі поки що нема однозначної думки щодо теоретичного визначення предмету міжнародних розрахунків, але виходячи з сучасних вимог, технологій та функцій, що вони виконують у системі ринкових відносин України та в глобальному масштабі, дисертантом дано нове їх визначення.

Міжнародні розрахунки – це сучасна телекомунікаційна, автоматизована система грошових переказів міжнародних платежів у режимі реального часу між банками, державами, організаціями та фізичними особами за грошовими вимогами і зобов'язаннями, яка працює з банками-учасниками міжнародних платіжних систем за розробленими міжнародними стандартами та уніфікованими міжнародними правилами обробки платіжних документів, на основі закодованої, зашифрованої криптографічними програмно-технічними засобами платіжної інформації, враховуючи діючі національні законодавчо-нормативні акти НБУ, транспортує інформацію через систему електронних платежів СЕП в Центральну розрахункову палату (ЦРП) НБУ із подальшим переведенням її у міжнародні платіжні системи S.W.I.F.T., TARGET, TOPAZ, ЄMA та ін.

Розвиток міжнародних розрахунків та валютних операцій – актуальне, першочергове завдання сьогодення держави, підприємців та банківської системи України. Оскільки валютні операції можуть приносити не тільки великі прибутки але й значною мірою сприяти підтримці курсу національної валюти, бути джерелом надходжень до державного бюджету України, сприяти виходу українських банків на міжнародні ринки капіталів. З погляду міжнародних стандартів українські банки є надзвичайно малими. Ступінь їх впливу в міжнародних розрахунках не значний. Порядок ліцензування операцій Національним банком згідно поточних і резервних вимог до власного капіталу спричиняє обмеження валютних операцій як на внутрішньому валютному ринку, так і на міжнародному. Це може спричинити закриття малих банків та хвилю злиттів і поглинань, адже міжнародні розрахунки і валютні операції приносять банкам чималі прибутки.

Дослідження і оцінка наслідків цих процесів є одним із важливих питань сьогодення. Недостатня розвиненість банківської системи характеризує порівняно низьку якість банківських міжнародних послуг і недостатню ефективність банківського менеджменту. Для своєчасного і раціонального здійснення міжнародних розрахунків банкам України потрібно підтримувати необхідні мультивалютні позиції відповідно до структури і строків наступних платежів. З метою одержання більш високого прибутку банкам України необхідно підтримувати на рахунках "Ностро" мінімальні залишки, віддаючи перевагу розміщенню валютних активів на світових ринках позичкових капіталів та на євроринку.

Розвиток мережі телекомунікацій і науково-технічна революція створили умови для інтернаціоналізації валютного ринку та банківських систем зокрема. З'явилась можливість працювати з будь-яким банком будь-якого континенту в режимі реального часу. Операції на світових валютних ринках проводяться цілодобово, враховуючи часові пояси континентів, ліквідність та курс валют змінюються кілька разів протягом доби в залежності від кількості змін котирувань. Тікова активність залежить як від часового поясу, так і від потужності валютного ринку та активності операцій на ньому. Рис 1.

Рис. 1. Тікова активність світового валютного ринку – долар США/ євро (в розрізі доби).–

 – Середньозважений реальний курс долара США на світовому ринку щодо євро (в розрізі доби).

Враховуючи, що Київ знаходиться в найвигіднішому середньому континентальному часовому поясі, який дозволяє в робочий час банкам України зв'язуватись з усіма валютними біржами та банками світу. Було б корисно лібералізувати жорстку систему валютного регулювання, надати можливість комерційним банкам України вільно проводити міжнародні розрахунки та валютні операції на світових валютних ринках цілодобово, враховуючи часові пояси континентів зміну тіків і котирувань в режимі реального часу через Центральну розрахункову палату НБУ. Це дасть змогу контролювати рух коштів через кордони України, буде можливість банкам України збільшувати щоденні валютні обороти, здійснювати закордонні вкладення вільних коштів, кредитів, проводити різноманітні валютні операції.

У цілому можна зробити висновок, що банківська система України поки що залишається недостатньо розвиненою. Це означає, що банківські установи та Центральна розрахункова палата НБУ не повністю виконують свої основні функції як фінансових посередників та контролерів. Причинами цього часто називають неплатежі, взаємозаборгованість, високі тарифи на міжнародні розрахунки, високий рівень процентних ставок та низьку якість позичальників, спричинені жорсткою грошовою політикою. Недостатньо організований процес конвертації валют та міжнародні платежі. З цього погляду дослідження ефективності діяльності Центральної розрахункової палати НБУ та банківської системи України, проблем міжнародних розрахунків може бути корисним, якщо розкрити деякі джерела неефективності і сформулювати рекомендації щодо державної політики. Вважаємо, що розв'язання проблеми міжнародних платежів та підвищення ефективності в міждержавних розрахунках СНД слід шукати в послідовному створенні Платіжного Союзу СНД, сформованого на основі кількості квот в статутному капіталі та стабільного платіжного засобу євро або єдиної валюти об'єднаних держав СНД. Внутрішні платежі проводити в національних валютах, а міжнародні – в євро або спільній валюті СНД. Створити систему Центральних банків СНД з Єдиним Центральним банком СНД, який би очолював та керував грошово-монетарною політикою об'єднаних держав СНД. Створити об'єднану валютну та фондову біржу СНД. Це принесе ряд пільг та вигод: зниження витрат за конвертацією валют, безмитні та безтарифні експортно-імпортні операції, зникне потреба хеджування ризиків при міжнародних розрахунках, впровадження нових технологій, новітніх платіжних інструментів, відродження конкуренції, інтеграції у західноєвропейську цивілізацію, завоювання довіри інвесторів Європейської економічної спільноти.

Необхідно створити інформаційну базу даних боргових зобов'язань: про контрагентів міжнародних розрахунків, взаємозаборгованість, про валютні курси на міжнародних ринках капіталів, рівень попиту і пропозиції як мінімум за 160-180 валют світу. Інформацію пропонуємо поширювати через спеціальні файли в комп'ютерній мережі Центральної розрахункової палати НБУ та регіональних розрахункових палат. В даний час інформація розпилена в різних місцях: нотаріальних конторах, біржах, або взагалі така робота не організована.. Це дасть можливість збільшити оборотність коштів, підвищити ефективність роботи платіжних систем, захеджувати валютні ризики, зменшити витрати за міжнародними розрахунками, отримати додаткові прибутки.

Розділ ІІ – Методологія і організація міжнародних та міждержавних розрахунків в Україні – проведено комплексне дослідження та методологічний аналіз платіжної системи України, системи електронних платежів, форм міжнародних розрахунків та кредитних відносин в міжнародних розрахунках як невід'ємних елементів ринкової економіки, через які реалізуються різносторонні економічно-платіжні можливості.

Слід відзначити, що Українська банківська платіжна система значно відрізняється від Російської більш жорсткою системою валютного регулювання з боку НБУ, наявністю ефективнішої, ніж у Росії, системи електронних платежів, але поряд з цим – вплив банківського капіталу на розвиток економіки України, розвиненість міжнародних розрахунків та фінансового сектору значно менший, ніж у Росії. Наслідки кризи 1998 р. в Росії значно вплинули на розвиток банківської системи України і міжнародних розрахунків зокрема, спричинивши цілий ряд негативних наслідків для українських банків, хоча український уряд не об'явив свої банки неплатоспроможними за внутрішніми і зовнішніми боргами на відміну від російського.

Платіжна система України, її взаємозв'язок з міжнародними платіжними системами, ефективність їх роботи є недостатньо дослідженими та удосконаленими. Залишаються досить відкритими питання конфіденційності, безперервності, платіжної дисципліни та безпеки платежів, які є основними питаннями дослідження, сконцентровані на якості і ефективності виконання міжнародних платежів – це одні із ключових елементів сучасної ринкової економіки. Дослідження вищевказаних факторів дає можливість: 1) зробити висновки щодо ефективності роботи "шлюзових" банків при здійсненні міжнародних розрахунків; 2) оцінити ефективність виконання всіх міжнародних платежів через ЦРП НБУ. 3) сприяти підвищенню ефективності та безпеки міжнародних і міждержавних розрахунків шляхом концентрації інформації, тобто створення інформаційних баз даних при Центральній розрахунковій палаті НБУ. Проведення всіх міжнародних розрахунків через ЦРП НБУ, а не через "шлюзові" банки. Піддається сумніву конфіденційність операцій, платіжна дисципліна, комерційна та банківська таємниці вкладів і руху капіталів банків, їх клієнтів, контракти та міжнародні зв'язки. Комерційні банки та їх клієнти, розраховуючись через "шлюзові" банки, мають економію на малому, тобто на комісійних за міжнародні платежі, але втрачають більше – вільний вихід на міжнародний ринок, конфіденційність та ефективність міжнародних операцій, безпеку контрактів, доходів, вплив на рух капіталів та безпеку платежів з метою отримання монопольної позиції і максимальних прибутків.

Незалежна Україна значно розширила зовнішньоекономічні зв'язки комерційних банків та підприємств. Незважаючи на спад виробництва, обсяги експортно-імпортних операцій та рух капіталів на міжнародних ринках значно зросли, виникли проблеми взаємоплатежів. Враховуючи зміни, які відбуваються в Українській економіці, назріла необхідність удосконалення платіжної системи України, а саме:

- провести повну сертифікацію програмного забезпечення "Операційний день банку", адже багато з комерційних банків працюють в малозахищеному операційному середовищі, особливо на периферії;

- впорядкувати міжнародні розрахунки юридичних осіб резидентів і нерезидентів України з їхніми зарубіжними партнерами. В даний час такі платежі інколи ще виконуються через коррахунки, які мають комерційні банки один в одного, що стає причиною затримання платежів, підвищується рівень ризику, знижується ефективність міжнародних розрахунків, порушується платіжна дисципліна.

З метою підвищення ефективності та безпеки платежів необхідно:

- розробити і запровадити в дію Закон України "Про платіжну дисципліну" з конкретними статтями про міри відповідальності і покарання за його порушення;

- розробити і прийняти Закон України "Про банківську таємницю".

Враховуючи той факт, що в нинішній час міжнародні розрахунки регулюються часто змінюваними законодавчими актами, було б корисним розробити і прийняти Закон України "Про валютне регулювання". Це дасть можливість запровадити на території України єдиний режим валютного регулювання, визначити загальні його принципи, конкретизувати операції, права та обов'язки суб'єктів міжнародних розрахунків, порядок здійснення валютного контролю та конкретні статті відповідальності за порушення цього закону;

- запровадити широку цифрову мережу, яка об'єднає локальні мережі регіональних розрахункових палат з Центральною розрахунковою палатою за допомогою безпровідного зв'язку (супутниковий зв'язок, радіозв'язок, мікрохвильовий зв'язок). Це підвищить продуктивність та безпеку міжнародних розрахунків;

·

Застосовувати форфейтингові операції при експорті товарів у таких випадках: якщо зовнішній контрагент недостатньо кредитоспроможний; якщо він не може мати першокласну гарантію; якщо йому не вигідно надовго вилучати кошти із свого обороту; якщо необхідно захеджувати експортерів від валютних ризиків.

Було б корисним створити міждержавний міжбанківський кліринговий центр СНД в мультивалютному режимі, на базі євро або на базі єдиної валюти об'єднаних держав СНД. Це дасть можливість забезпечити ефективність надійність безперервність, конфіден-ційність, безпеку міжнародних розрахунків, збалансованість обсягів зовнішнього платіжного балансу України. Валютні кошти будуть переміщуватись із коррахунку на коррахунок (взаємозалік зустрічних вимог і зобов'язань), вилучення коштів не можливе. Скоротяться витрати за міжнародними розрахунками, зникне потреба конвертації валют та хеджування ризиків, дасть змогу успішно взаємодіяти з міжнародними платіжними системами S.W.I.F.T., TARGET, ЄМА, TOPAZ та ін.

Сучасні платіжні системи України потребують вирішення найбільш серйозних дискутованих проблем у банківському секторі України. Необхідність концентрації у банківському секторі, запровадження нових, приєднання до платіжних систем України міжнародних платіжних систем – це дасть змогу Україні покращити показники економічного піднесення, ефективність банківської системи та безпеку платежів.

Розділ ІІІ – Розвиток платіжної системи України в умовах переходу до ринкової економіки – розглядаються питання пов'язані з дослідженням аналізу розрахунків України за експортно-імпортними операціями, впровадження нових сучасних платіжних систем у сфері безготівкових міжнародних розрахунків, дослідження і запровадження зарубіжного досвіду.

Дослідження та аналіз сучасного стану економіки та експортно-імпортних операцій свідчить, що їх подальший розвиток і удосконалення залежать від стабільності національної валюти, високої конкурентоспроможності української економіки, досконалості економічних та законодавчих актів, захищеності виробника, помірних податків, активного просування та прозорості економічних реформ, високої оцінки важливості макроекономічної політики, активного розв'язання ключових проблем ринкових та структурних перетворень.

Відставання економічних реформ у нашій державі надзвичайно ускладнює проблему розвитку платіжних систем України та міжнародних розрахунків зокрема. Рис.2.

Рис. 2. Темпи змін обсягів товарообороту в міжнародній торгівлі.

Економічні реформи в Україні, як і в інших постсоціалістичних країнах, розпочалися з лібералізації зовнішньоекономічної діяльності, що мало негативні наслідки. Основними рисами зовнішньоторговельної політики були запровадження досить жорсткого експортного і ліберального імпортного режимів. До експортних обмежень входили: спеціальний режим торгівлі, експортні квоти, ліцензування товарів, що скоротило виробництво та обмежило вихід українських товарів на міжнародні ринки, сприяло відпливу капіталу за кордон.

Імпортна політика відрізнялась відносною простотою і ліберальністю. Рівні тарифів були невисокими, а структура – порівняно вузькою. Занижений курс національної валюти України створював невидимі бар'єри на шляху імпорту, збільшувалися витрати на закупівлю імпортної продукції, відбувався неринковий розподіл валюти. Політика лібералізації імпорту мала як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку вона сприяла зменшенню дисбалансу між попитом і пропозицією на внутрішньому ринку, була стимулом для покращення якості вітчизняних товарів; з іншого боку – ускладнювала реалізацію продукції вітчизняного виробництва, що затягнуло процес відновлення і знизило прибутковість та ефективність багатьох підприємств України, наслідок – криза платежів.

В умовах структурної перебудови економіки України є актуальним пошук адекватної схеми відносин у валютній сфері та в міжнародних платежах. Досліджуючи та аналізуючи перехідний період до ринкової економіки приходимо до висновку, що покладатися треба передусім на внутрішні реформи в економіці, фінансову стабілізацію, запровадження діючого стабільного законодавства, валютного регулювання, залучення довгострокового капіталу у формі прямих іноземних інвестицій. У підсумку можна зробити висновок, що платіжну кризу в Україні можна подолати на основі поступового застосування передових банківських технологій, платіжних систем та платіжних інструментів, а також за умови здійснення кардинальних реформ. Тому необхідно першочергово врегулювати чинне законодавство щодо здійснення розрахунків. Підприємства на сьогодні не можуть використовувати повною мірою свої кошти, самостійно встановлювати черговість платежів та напрями списання коштів із власних рахунків, а це вкрай негативно відбивається на їх господарській діяльності і на міжнародних розрахунках зокрема.

У дисертаційному дослідженні простежується закономірність функціонування господарських товариств та банків в умовах інформаційної невизначеності, нестабільності правил здійснення міжнародних платежів, нестійкості стану економіки України на макрорівні, обмеження можливостей використання міжнародного кредитування.

Світовий досвід свідчить, що країни з невизначеною макроекономічною політикою і перспективами не можуть забезпечити господарства ефективними платіжними системами та контролем за міжнародними розрахунками, навіть застосовуючи жорстке валютне регулювання та обмеження з боку центрального банку. Валютне регулювання та обмеження будуть ефективними, якщо розміщення капіталу в національну економіку буде переважати над його експортом за кордон.

Ми підтримуємо наукову точку зору А.С.Савченка та А.С.Цокола щодо удосконалення і запровадження нововведень у сучасну систему електронних платежів, адже працювати в існуючій СЕП на міжнародних ринках капіталів цілодобово, в режимі реального часу, з величезними сумами у мультивалютному режимі ризиковано. Приймаючи до уваги недосконалість СЕП, вважаємо, що систему електронних платежів України необхідно удосконалити, тобто взаємоув'язати всі системи розрахунків, на всіх рівнях проходження платежів, у т. ч. з валютними та фондовими ринками України, міжнародними ринками капіталів та цінних паперів, національною системою масових електронних платежів, міжнародних інформаційно-платіжних систем, зокрема: S.W.I.F.T., TARGET, TOPAZ, INTERNET та ін.

Досліджено та проаналізовано впровадження нових сучасних технологій і нових карткових платіжних інструментів у сферу безготівкових міжнародних розрахунків та міжнародних платіжних систем. В результаті дослідження робимо висновки, що перш ніж розпочати картковий бізнес, необхідно в першу чергу, створити сприятливе правове середовище як для клієнтів карткового бізнесу, так і для банків, вирішити питання конфіденційності, безпеки та ризиків.

У системі карткових електронних міжнародних розрахунків питання збереження банківської комерційної таємниці дуже важливе. Карткова платіжна система TOPAZ гарантує конфіденційність, ефективність і безпеку міжнародних платежів.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових проблем, що виявляється у дослідженні міжнародних та міждержавних розрахунків, експортно-імпортних операцій і розробці цілого комплексу заходів як глобального так і регіонального характеру покликаних удосконалити міжнародні та міждержавні розрахунки, покращити їх ефективність, конфіденційність, безпеку, надійність та прибутковість.

На основі проведеного дисертаційного дослідження ми прийшли до таких теоретичних узагальнень:

1. Враховуючи складне становище в Україні, вважаємо, що слід всі міжнародні розрахунки проводити не через "шлюзові банки", а через прямі коррахунки в ЦРП НБУ цілодобово в режимі реального часу, враховуючи часові пояси континентів. Це дає можливість НБУ контролювати рух капіталів через кордони України. Рахунки клієнтів і банків будуть конфіденційними, буде суворо дотримуватись банківська та комерційна таємниця, підвищиться безпека платежів, "шлюзові банки" не зможуть штучно впливати на рух капіталів, якість та ефективність виконання платежів, занижувати доходи банків.

2. Доступність для банків та підприємств джерел фінансування, можливості структурної перебудови та підвищення конкурентоспроможності в перехідних до ринку умовах критично залежать від ефективної інформаційної бази. Тому пропонуємо створити інформаційний банк даних про: міжнародні ринки капіталів, курси валют, взаємозаборгованість позичальників, клієнтів карткового бізнесу, контрагентів, заставне майно.

3. Одною із головних проблем у міжнародних розрахунках з країнами СНД є узгодження і об'єднання електронних платіжних систем незалежних держав з певною розінтегрованістю територіальних, господарських систем, структурною незбалансованістю та недостатньою соціальною спрямованістю. Пропонуємо створити Платіжний Союз СНД, подібний ЄВС, на чолі з Центральним банком СНД, єдиною валютою об'єднаних держав СНД, валютною та фондовою біржею СНД та Міжбанківський Міжнародний кліринговий Союз ММКС СНД, на чолі з міжнародним міжбанківським кліринговим центром СНД (ММКЦ). Об'єднати, узгодити, підключити платіжні системи СНД, на чолі з ЦРП НБУ та СЕП – це одна із найефективніших електронних платіжних систем в СНД.

4. З метою зведення до мінімуму ризиків експортерів та імпортерів, застосування додаткових гарантій платежів під час міжнародних розрахунків, зняття ризиків неоплати імпортером документів у зв'язку з неплатоспроможністю – пропонуємо запровадити в українську банківську практику програму електронного акредитиву, яка дасть можливість за допомогою телекомунікаційного спілкування відкрити кредитні лінії і працювати в кредит. Особливо цей вид платіжного інструменту вигідний для розрахунків між країнами СНД та інших міжнародних розрахунків. Саме так проводиться більшість світових платежів.

5. Застосовувати форфейтингові операції як новий вид міжнародного кредитування при експорті товарів.

6. Для підвищення відповідальності і платіжної дисципліни банків і підприємств України було б корисним розробити і прийняти Закони України:

- "Про платіжну дисципліну" з конкретними статтями про міри відповідальності за його порушення;

- "Про валютне регулювання";

- "Про банківську таємницю" з конкретними статтями про міри відповідальності за її розголошення та відповідних покарань;

Щоб уникнути проблем несанкціонованого доступу до фінансових ресурсів в міжнародних розрахунках необхідно використовувати надійні сучасні міжнародні платіжні системи, такі як: S.W.I.F.T., TARGET, TOPAZ та ін., а не Internet.

Таким чином, узагальнюючи висновки і пропозиції рекомендуємо таку послідовність проведення комплексу заходів глобального і регіонального характеру, покликаних значно вплинути на міжнародні розрахунки як експортерів, так і імпортерів:

·

· установити рівноправність поточних і валютних рахунків підприємств відносно стягнення заборгованостей;

· посилити контроль за використанням готівки, а особливо - звернути увагу на повернення валютних капіталів із-за кордону;

· зняти штучні перепони на шляху іноземних інвестицій;

·

· надати можливість комерційним банкам України самостійно вибирати ефективні шляхи та форми проведення міжнародних розрахунків;

· створити центр боргових зобов'язань, за допомогою якого будуть прискорені взаєморозрахунки між підприємствами;

· запровадити майнову відповідальність за безнадійними боргами та механізм виконання рішень арбітражних судів і судово-правових органів;

· провести інвентаризацію взаємозаборгованостей;

·

·

На нашу думку – це буде початком проведення загальних структурних реформ, які спиратимуться на принципи економічної доцільності та формування сприятливого ринкового середовища в фінансовій сфері, і, як наслідок, зростання добробуту держави в цілому.

СПИСОК Опублікованих праць здобувача за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Вірван Л. А. Міжнародний валютний фонд та Україна - перспективи їх розвитку. //Банківська справа. – 1999. – №5. – с. 20-28 (0,5 д.а.).

2. Вірван Л. А. Грошові одиниці країн світу: оригінали і фальсифікації. //Вісник НБУ. – №2. – с. 16-26 (0,7 д.а.).

3. Вірван Л. А. Електронна платіжна система України та