НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут регіональних досліджень

Вальдрат Ольга Леонідівна

УДК 338.2:339.138(477)

РОЗВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ І РЕГУЛЮВАННЯ

ТОВАРНОГО РИНКУ В УМОВАХ КОНКУРЕНЦІЇ

Спеціальність: 08.06.02 – Підприємництво,

менеджмент та маркетинг

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Бєлєнький Петро Юхимович,

Інститут регіональних досліджень

НАН України, завідувач відділу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Черваньов Дмитро Миколайович,

Київський національний університет

ім. Т. Г. Шевченка, завідувач кафедри

інноваційного менеджменту та підприємництва

кандидат економічних наук, доцент

Колісник Михайло Васильович,

Національний університет “Львівська політехніка”,

доцент кафедри менеджменту і міжнародного

підприємництва

Провідна установа: Львівський національний університет ім. І. Франка,

кафедра економіки підприємства,

Міністерство освіти і науки України,

м. Львів

Захист відбудеться 26.04.2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 22.03.2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук ______________________ Жовтанецький В. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження зумовлена важливістю впливу та ролі сучасної ринкової інфраструктури (РІС) на ефективність ринкових перетворень, подальше зростання конкурентоспроможності товарів окремих галузей та національної економіки в цілому. Інфраструктура становить організаційний інструмент здійснення ринкового процесу і виконання функцій маркетингу.

Найбільш важливий механізм, що постійно діє на ринку – конкуренція, яка забезпечує умови для становлення та самореалізації господарюючих суб`єктів у сфері економіки шляхом розробки і вироблення конкурентоспроможних товарів і послуг.

Визначення вимог до розвитку та методів вдосконалення і регулювання інфраструктури товарного ринку дозволяє зробити процес функціонування останнього більш керованим та економічно вигідним, підвищити конкурентний рівень його учасників та конкурентоспроможність запропонованої продукції. В умовах переходу до ринкової системи господарювання значно зросла роль існуючої в країні дієвої і досконалої РІС, ефект функціонування якої проявляється в наданні виробникам і споживачам повного спектру послуг, які притаманні конкурентному середовищу та ринковій економіці. Це не лише підвищило актуальність питань, пов`язаних із визначенням вимог до окремих її інституцій, зокрема, товарного ринку, а й зумовило необхідність постановки і реалізації нових завдань у сфері конкуренції виробників та їх товарів.

Хоча останнім часом дослідженню ринкової інфраструктури надається значна увага вітчизняних науковців, проблема формування і розвитку окремих її ланок, зокрема, товарної інфраструктури, її впливу на конкурентоспроможність окремих товарів та фірм-продуцентів, які працюють в умовах конкурентного середовища, ще не стала предметом глибокого дослідження, а окремі теоретичні розробки мають фрагментарний характер.

Відсутність концептуально цілісної методологічної й методичної бази, недосконалість науково обгрунтованих рекомендацій і висновків з питань формування й розвитку інфраструктури товарних ринків та застосування адекватних методів в системі їх маркетингу зумовлює необхідність та актуальність дослідження даної проблеми для економіки України.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов`язана з дослідженнями в Інституті регіональних досліджень НАН України за темою “Інфраструктура прикордонного регіону в умовах ринкової трансформації економіки” (номер державної реєстрації 0197V017643).

Матеріали дослідження були використані при розробці проектів нормативно-правових актів щодо проведення регіональних соціально-економічних експериментів (Наказ Мінекономіки України від 21.05.98 р. №681) та рейтинговій оцінці економічного потенціалу та інвестиційної привабливості регіонів (Договір з Мінекономіки України №100 від 22.06.99 р).

Мета і основні завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексна розробка теоретичних, методичних і прикладних аспектів розвитку та вдосконалення інфраструктури товарного ринку та рекомендацій щодо її організаційно-економічного регулювання як інструменту підвищення конкуренто—спроможності продукції та її виробників.

Досягнення поставленої мети обумовило постановку і вирішення таких завдань:

·

· здійснення аналізу та визначення ролі основних ланок товарної інфраструктури в управлінні ринками;

· визначення суті і змісту поняття товарної інфраструктури та важливих факторів її формування;

· аналіз умов поставки товарів та оцінка впливу транспортного фактору на їх конкурентоспроможність;

· комплексне дослідження механізму конкуренції, факторів і характеристик конкурентоспроможності та наслідків його дії на господарюючі суб`єкти товарного ринку;

· окреслення загальних принципів та обґрунтування підходів до вибору оцінки конкурентоспроможності товару за ефективністю споживання;

· обґрунтування методичного підходу до вибору ринкової стратегії фірми, програмної і цінової політики, власного інфраструктурного забезпечення просування товарів;

· розробка концептуальної моделі процесу створення конкурентоспроможного товару;

· розробка алгоритму максимізації доходу підприємства, яке працює на конкурентному ринку та відповідної економіко-математичної моделі.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні і прикладні аспекти формування і розвитку товарної інфраструктури, як організаційного інструменту здійснення ринкового процесу і виконання функцій маркетингу. Об'єкт дослідження – підприємства–виробники масової продукції, зокрема, кондитерські фірми.

Методологічну та методичну основу дослідження становлять сучасні теорії ринкової економіки, що знайшли відображення в наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем формування конкурентного ринку; системний та економіко-математичний підходи; аналіз кон`юнктури товарного ринку.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна роботи полягає в наступному:

·

· подальшому розвитку методологічного положення про вплив сучасної ринкової інфраструктури на ефективність ринкових перетворень, підвищення конкурентоспроможності продукції та її виробників за рахунок вдосконалення таких основних інфраструктурних ланок, як товарна, транспортна, інформаційна, страхувальна;

· сформульованні положення про конкурентоспроможний попит як рушійну силу випуску конкурентоспроможної продукції, який характеризується високими запитами щодо якості товарів і послуг та перевагами, які надають споживачі відповідно до рівня їх доходів;

· обґрунтовані підходи до оцінки конкурентоспроможності товарів кондитерської галузі на основі відбору пріоритетних показників, до яких віднесено якість, термін зберігання і задоволення індивідуальних потреб споживачів відповідного рівня платоспроможності;

· розробці методичних підходів і економіко-математичної моделі щодо вибору конкурентоспроможної стратегії в умовах конкурентного середовища на основі визначення оптимальних термінів надходження і обсягів товарів з метою отримання максимального доходу;

· розробці методичних рекомендацій з вдосконалення організації інфраструктури товарного ринку на підставі розвитку корпоративної системи збуту, вибору доцільного місця реалізації, методично-інформаційного забезпечення.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає у поглибленні знань щодо формування та розвитку ринкової інфраструктури як важливого фактору ефективних ринкових перетворень, обґрунтуванні шляхів розвитку її важливої ланки – товарної інфраструктури та її ролі в процесі підвищення конкурентоспроможності товарів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в застосуванні розроблених рекомендацій та окресленні методичних підходів для підвищення дієвості інституціальних ланок товарної інфраструктури, як умови підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників.

Розроблені на підставі досліджень рекомендації з підвищення конкурентоспроможності кондитерських підприємств та їх продукції прийняті до впровадження в АТ “Світоч” (м. Львів).

Висновки та узагальнення, зроблені в результаті досліджень, були використані при підготовці та викладанні лекційних курсів з таких предметів: економетрія, підприємництво та менеджмент.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою автора, в якій викладено науковий підхід щодо визначення шляхів розбудови та вдосконалення адекватної конкурентному ринку товарної інфраструктури.

Результати дослідження викладені у вісьми наукових публікаціях, з яких шість належать особисто автору. З наукових публікацій, що видані в співавторстві, використані лише ті положення, які є результатом особистого дослідження автора.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень та основні положення дисертаційної роботи були апробовані безпосередньо в ході їх виконання на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах Інституту регіональних досліджень НАН України, зокрема, на Міжнародній науковій конференції “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: мікроекономічний аспект” (Форос, вересень 1997 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Україна: наукові основи, методи, механізми” (Львів, травень 1998 р.), Міжнародному Конгресі українських економістів (Львів, травень 2000 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 3,4 друкованого аркуша, в тому числі особисто автору належить 3,1 друкованого аркуша.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи – 267 сторінок комп`ютерного тексту, в тому числі основний зміст – 221 сторінка, 23 з яких займають повністю таблиці та рисунки, 40 таблиць, 19 рисунків, 4 додатки – на 34 сторінках. Список використаних джерел нараховує 156 позицій і займає 12 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації обґрунтовано нові підходи щодо системоутворюючого і регулюючого фактору товарного ринку в умовах конкуренції, розроблено рекомендації з вдосконалення організації його інфраструктури; досліджено конкурентоспроможний попит як рушійну силу випуску конкурентоспроможної продукції, запропоновано методичні підходи до вибору конкурентної стратегії її виробників.

В першому розділі “Науково-методичні основи інфраструктурного забезпечення товарного ринку” проаналізовано товарний ринок, його внутрішню систему та зовнішнє оточення, окреслено основні інфраструктурні ланки товарного ринку, висвітлено роль транспорту, як однієї з цих ланок, для забезпечення ефективного функціонування товарного ринку.

Визначено основні риси, притаманні товарному ринку, серед яких:

·

· проявляється у міжнародному просуванні товарів, в основі якого присутні як внутрішні, так і зовнішні попит та пропозиція;

· оптимізація використання важливих факторів виробництва, направлених на створення конкурентних засад в його розвитку;

· є регулюючою основою конкурентоспроможності товарів, забезпечення рівня міжнародних стандартів.

З огляду на ці властивості, товарний ринок окреслено як одну з найважливіших та впливовіших в ринковій економіці систему, яка забезпечує контакти множини продавців і покупців; тут укладається значна кількість контрактів, здійснюється безліч угод, об`єктом яких стають різні товари, виробничі та споживчі послуги. На відміну від колишньої стихії ринку, в сучасних умовах конкурентного середовища реалізація товарів відбувається після зондажу ситуації та прогнозу параметрів конкретного ринку, організації і здійснення маркетингового управління товаропросуванням, складуванням, дистриб`юторською мережею та кінцевим продажем товарів.

Відповідно, вважаємо, що інфраструктуру складають товарні біржі, системи оптової і роздрібної торгівлі, фірми, що забезпечують учасників конкуренції ринковою інформацією, послугами маркетингу тощо, численні компанії, що займаються посередницькою діяльністю, служби сервісу та засоби пересування товарів, інші ланки інфраструктури. Ця інфраструктура заповнює весь економічний простір від виробників до споживачів, забезпечує укладання угод на поставку, просування товарних потоків по галузях і регіонах, чим здійснюється регулювання функціонуючого ринку, тобто дії з поставки товарів відповідної якості у певний час та необхідній кількості.

До основних функцій інфраструктури товарного ринку віднесено: зберігання, затарювання, доробка, розфасовка, пакування, розукрупнення або навпаки, збільшення обсягів поставок, транспортування і постачання продукції, надання інформації про попит, пропозицію, ціни, умови продажу, місцеперебування товарів тощо.

В дисертації, на основі аналітичного огляду та узагальнення зарубіжного досвіду щодо розвитку та функціонування товарного ринку та його інфраструктури, зроблено висновок: ринок, як форма господарського спілкування, стверджується саме в ході становлення і вдосконалення інститутів, які належать державі (фондові біржі, банки, інститути державної влади), орієнтовані на переважну взаємодію або з товарними, або з грошовими потоками.

Сумісність і взаємозалежність окремих інфраструктурних інститутів – прояв функціонування вільного ринку. Виробничі та торговельні підприємства, фондова біржа, банки, бюджетні установи надають ринковій системі організаційної завершеності, поєднують виробників і споживачів у спільний законообумовлений процес.

В дисертації ринкова інфраструктура досліджується в двох аспектах: як умови, необхідні для виникнення, існування і відтворення ринків, і як механізм-регулятор економічних відносин продуцентів товарів і послуг.

В першому випадку доходимо до висновку, що інфраструктура становить організаційний інструмент здійснення ринкового процесу і виконання функцій маркетингу. В другому – необхідно враховувати відмінності та особливості інфраструктурного забезпечення виробництва та реалізації товарів, наявні конкурентні переваги продуцентів цих інфраструктурних функцій.

На думку автора, причинами успіху або невдач реалізації товарів і послуг, а отже конкурентоспроможності фірми, в багатьох випадках стають і нетоварні фактори: рівень досконалості інформаційної бази, засобів зв`язку і транспортних засобів, контингенту працюючих посередників, рівня післяпродажного обслуговування, реклами.

Схема можливих варіантів просування виробів від виробника до споживача показана на рис. 1.

Як видно із цієї схеми, можливі кілька варіантів, що різняться кількістю посередників:

·

· найкоротший – виробник ® споживач.

В залежності від варіанту просування виробу обираються шляхи вдосконалення інфраструктурних ланок, тобто скеровується увага товаровиробника на внутрішні або зовнішні інфраструктурні аспекти.

В дисертації проаналізовано товарний ринок кондитерських виробів, зокрема, АТ "Світоч" (м. Львів). З`ясовано, що такі товари, як кондитерські вироби, рухаються, як правило, оминаючи ряд зовнішніх, по відношенню до виробника, інфраструктурних інституцій, за схемами: виробник – гуртовня – торгівля – споживач, або виробник – торгівля – споживач. Тому ряд функцій, які у випадку іншої масової продукції виконує зовнішня інфраструктура, тут здійснює безпосередньо виробник.

Рис. 1. Схема можливих варіантів просування виробів на товарному ринку

В дисертації досліджено світовий досвід посередницької діяльності і наявний стан цієї інфраструктурної ланки на національному товарному ринку. В умовах кондитерської галузі, на ринку товарів якої значно посилилась конкуренція при існуючій низькій платоспроможності споживачів, зросла складність реалізації товарів. Тому доцільно звернутися до нових для вітчизняних підприємств, але відомих у світовій практиці, ефективних форм і методів просування цих товарів на ринки, зокрема, запровадження в умовах національного товарного ринку таких посередницьких послуг, як договір про франчайз та фірм з факторингу.

Появі цих компонентів ринкової економіки буде активно сприяти розвинена інфраструктура товарного ринку, такі її основні ланки, як біржі, аукціони, ярмарки та виставки.

В дисертації, крім аналізу ринкових ознак існуючої транспортної системи України, яку складають залізничний, морський, річковий, повітряний та трубопровідний транспорт, проаналізовано таку нову форму ринку транспортування угод, продажу в “віртуальних магазинах” з екрану, як Internet. Реальний виграш і важливість впровадження Internet-послуг полягає у можливості “відвантажувати” не реальні товари, а попередню інформацію щодо їх доставки, чим здійснюється оперативна реклама останніх і встановлюються контакти з широким колом споживачів, в тому числі іноземних.

Встановлено, що сьогодні докорінно змінилася структура попиту на перевезення: користуються попитом гнучкі, надані в короткі терміни, транспортні послуги, що забезпечують виконання різноманітних вимог і за прийнятними цінами. Перевезення окремих одиниць товару стають важливішими від масових перевезень. Головне значення для підвищення конкуренції тепер мають додаткові види діяльності, що пов`язані з процесом перевезень (планування, оптимізація транспортної мережі, координація внутрізаводського і зовнішнього транспорту, гнучке ціноутворення), що стають основними “колесами” конкуренції. У цьому розумінні більше не існує “транспорту” у чистому вигляді, а лише послуги з організації потоку товарів.

При транспортуванні товарних потоків за кордон постає питання щодо базисних умов поставки товару, розподілу прав і обов`язків продавця і покупця з огляду на забезпечення доставки товару, вибору виду транспорту, заходів, пов`язаних з ризиком випадкової втрати чи пошкодження товару.

В роботі запропоновано найбільш раціональну комбінацію щодо вибору видів транспорту та базисних умов поставки товару, які сприятимуть підвищенню економічної ефективності міжнародних торгівельних угод національних товаровиробників.

Аналізуючи вплив транспортного фактору на товаропересування, автор одночасно досліджує питання транспортного страхування, визначає комплекс протекціоністських заходів щодо його розвитку, окреслює інфраструктуру забезпечення та способи їх запровадження.

На думку автора, до найважливіших страхових заходів належать:

·

· сприяння розвиткові вітчизняного страхування вантажів за рахунок державного регулювання вибору імпортерами і експортерами страхувальників при розміщенні страхування транспортних вантажів;

· створення умов щодо інвестування вільних коштів страхувального фонду в національну виробничу сферу, що розширює страхувальне поле;

· створення спеціального грошового фонду, кошти якого будуть використані на запобігання подіям, що спричиняють збитки вантажу, який був застрахований, і на зменшення витрат від цих подій;

· створення спільної багатоцільової системи страхування особливо значущих вантажів (зброя, радіоактивні і шкідливі речовини тощо) і забезпечення старівного покриття за “військовими ризиками”;

· розвиток інфраструктури, яка б забезпечувала повномасштабне і якісне страхування вантажів.

Запровадити ці заходи можливо такими способами:

·

· заборона страхувати імпорт за межами країни;

· заборона на вивіз іноземної валюти для сплати страхувальних премій.

У другому розділі “Комплексне дослідження ринкової інфраструктури в системі маркетингу. Сегментація товарного ринку” досліджувався основний механізм сучасного конкурентного середовища – конкуренція та її вплив на діючих на товарних ринках виробників товарів, окремі інфраструктурні ланки та споживачів з наявними та сформованими ринком потребами.

Зважуючи на значимість постійно зростаючих масштабів конкуренції в сучасних умовах, її доцільно розглядати як постійну боротьбу за обмежений обсяг платоспроможного попиту споживачів, яка ведеться фірмами на доступних для них сегментах ринку. Відповідно, конкурентоспроможність фірми чи галузі являє собою відносну характеристику, що відображає можливості і динаміку пристосування виробника до умов конкуренції на ринку, які постійно змінюються. У цьому випадку можливо говорити про стратегічну конкуренцію як процес пошуку фірмою нових позицій, що забезпечують збільшення кількості споживачів, які вже існують на ринку або залучення до ринку нових споживачів.

В досягненні цієї мети важливу роль відіграє сегментація ринку, тобто поділ споживачів на більш дрібні групи згідно властивим їм характеристикам, запитам або потребам, які в подальшому можливо охопити, застосовуючи необхідну структуру маркетингу.

Узагальнення літературних джерел дає можливість зробити висновок, що суттєвий вплив на комплекс складових маркетингу робить вибір каналу розподілу та сучасна інфраструктура товарного ринку. Не можна нехтувати такими істотними тенденціями останнього часу, як розповсюдження вертикальних, горизонтальних і багатоканальних маркетингових систем.

В роботі розглянуто конкуренцію не за поширеним підходом, як звичайне протистояння фірм-виробників однотипної продукції, а як комплекс конкуруючих сил, серед яких – постачальники, потенційні учасники, продукти-замінники і споживачі. Тому в питаннях досягнення і утримання високої конкурентоспроможності фірми, вибору правильної конкурентної стратегії важливу роль повинні відігравати узгодженість дій усіх учасників цього процесу, об`єднання і раціональне використання притаманних їм переваг.

Автором запропоновано трактування стратегії як вигідної позиції продукції фірми, яка передбачає визначений оптимальний набір видів діяльності фірми.

Для визначення стратегії конкуренції підприємств кондитерської галузі були проаналізовані попит і пропозиція виробів АТ “Світоч” та зміна динаміки обсягу реалізації цих товарів і відповідно отримуваного прибутку (табл. 1).

Автором робиться висновок, що конкурентна стратегія виробників цієї продукції повинна базуватись на таких її властивостях, як якість, яка забезпечується використанням адекватної сировини, термін зберігання або свіжість та створення власного “фірмового” асортименту, який задовольняє індивідуальні потреби, зокрема, і споживачів із низькою платоспроможністю або медичними застереженнями.

Вибір конкурентної стратегії в дисертації пов`язаний з аналізом кон`юнктури ринку. Дослідження економічного змісту і визначення суті поняття кон`юнктури проводиться з огляду на народне господарство, що започатковує ринкову економіку. За цих умов ринок з його системою важелів становить центральний вузол, що пов`язує між собою окремі господарські об`єкти і визначає успіх або невдачу їх комерційної діяльності. Виявлені за допомогою ринку періоди сприятливого розвитку або спаду активності народного господарства безпосередньо приводять до поняття кон`юнктури товарного ринку, яка характеризується обсягами виробництва та поставки товарів конкурентної групи, обсягами і структурою роздрібного продажу, товарних запасів на складах підприємства, в роздрібній та гуртовій торгівлі.

Таблиця 1

Динаміка вартості, повної собівартості виробів ВАТ “Світоч” та прибутку, отриманого від їх реалізації*

Періоди Товарообіг, тис. грн Обсяг реалізації, т. Середня вартість, тис. грн за т. Повна собівартість, тис. грн. Прибуток, тис. грн Ланцюгові темпи зростання, %

товарообігу реалізації вартості повної собівартості, тис. грн. прибутку, тис. грн

1995 90149,0 34910,0 2,58 49965,9 19492,5 - - - - -

1996 140706,7 35516,8 3,96 90888,8 24808,2 156,08 101,74 153,42 181,90 127,27

1997 168816,0 34750,0 4,86 119227,3 23838,0 119,98 97,84 122,62 131,18 96,09

1998 179418,0 34774,0 5,16 135506,8 14739,2 106,28 100,07 106,21 113,65 61,83

1999 233921,8 38650 6,05 180715,5 14881,6 130,38 111,15 117,30 133,36 100,97

*Розраховано автором за даними: ВАТ “Світоч”

Відповідно до визначальних кон`юнктуриних показників пропонується віднести:

·

· у системі цін – співвідношення цін виробників і споживачів (договірних, гуртових, закупівельних, роздрібних), зміни номінальних і реальних доходів населення;

· у галузях економічної діяльності – наявність конкурентоспроможних фірм з правильно обраними конкурентними стратегіями і адекватними товарами-конкурентами.

В дисертації доводиться, що споживач та структура його переваг обов'язково зорієнтовані у відповідності з тим місцем, яке індивідуум займає у виробництві. Тому сфера споживання розглядається як невід'ємна складова системи суспільного виробництва.

Згідно з цим підходом в роботі проаналізовано можливості диференціації попиту на окремі категорії благ, з`ясовано його значимість у відродженні та модернізації багатьох галузей національної економіки. Як наслідок, запропоновано здійснювати оцінку конкурентоспроможності економіки на підставі такої характеристики, як конкурентоспроможний попит населення, розуміючи під останнім платоспроможний попит на широкий набір якісних товарів і послуг, відповідно до якого формується стандарт здоров`я нації (за ознакою ООН), якість робочої сили, відповідна інтенсивність та ефективність використання виробничих фондів з адекватними темпами економічного зростання.

У дисертації здійснено аналіз динаміки реального платоспроможного попиту населення Львівщини. Його результати наведені у табл. 2. Як видно з цих даних, темпи приросту платоспроможного попиту явно недостатні, а в окремі роки (1998 – 1999 р.р.) навіть від`ємні, що пов`язано з низькими базовими показниками, зокрема, заробітною платою.

Таблиця 2

Динаміка реального платоспроможного попиту, реальних грошових доходів населення Львівської області по роках, %*

Показники % збільшення (+) чи зменшення (-) порівняно з попереднім роком

1995 1996 1997 1998 1999

Платоспроможний попит - +4 +48 -13 -10

Грошові доходи - +6 +59 -10 -8

Грошові доходи за вирахуванням обов`язкових платежів та внесків - +8 +59 -10 -8

Оплата праці - +10 +39 -9 -6

Надходження від продажу продукції сільського господарства - 0 +55 -21 -16

Пенсії та соціальні виплати - +16 +58 -11 -15

Доходи від продажу іноземної валюти - +6 +150 +31 +60

Вклади у банках (під кінець року) - +46 +186 +130 +110

* Розраховано автором в порівнянних цінах попереднього року за даними: Статистичний щорічник Львівської області за 1998 р. – Львів, Львівське обласне управління статистики, 1998 р. – 337 с., Статистичний щорічник Львівської області за 1999 р. – Львів, Львівське обласне управління статистики, 2000 р. – 370 с.

Розглядаючи галузь у двох ракурсах – як споживача продукції суміжних підрозділів економіки (сільськогосподарської, енергетики, машинобудування) та як постачальника власної продукції, автор стверджує, що конкурентоспроможний попит, притаманний тим галузям і виробникам, які постійно підвищують конкурентоспроможність власної продукції, буде тим каталізатором, що призведе до позитивних зрушень в окремих галузях та у національній економіці в цілому. В якості складових елементів процесу створення адекватного такому попиту конкурентоспроможного товару виступають умови попиту та його загальні обсяги, інфраструктура товарного ринку, яка забезпечує задоволення цього попиту через відповідні інфраструктурні ланки (посередники, складські приміщення, транспортні засоби).

Третій розділ “Шляхи вдосконалення інфраструктури і регулювання товарних ринків” подає методичні розробки автора стосовно обґрунтування підходів до оцінки конкурентоспроможності товару, вибору ринкової стратегії на основі економіко-математичного моделювання та реалізації заходів у напрямах вдосконалення інфраструктури товарного ринку.

Відштовхуючись від традиційного підходу, за яким конкурентоспроможність продукції характеризується відповідністю останньої конкретній потребі покупця і, як правило, визначається співставленням всіх товарів-конкурентів з рівнем, який заданий його потребою і подальшим порівнянням показників, що отримані, в роботі пропонується остаточно оцінювати конкурентоспроможність як ефективність споживання (Есп), тобто відношення корисного ефекту (Р) до повних затрат на придбання товару (С):

Есп = Р/С а max (1)

У дисертації розглянуто регулювання товарних ринків кондитерської продукції з позицій виробника, що полягає у чіткому визначенні конкурентоспроможності цих товарів, виборі доцільної конкурентної стратегії та регулюванні термінів часу і обсягів виходу на ринок з товаром, який одночасно випускають конкуренти. На думку автора, підприємствам кондитерської галузі необхідно оптимізувати власні позиції і збільшувати доходи на підставі нецінових методів конкуренції.

В роботі пропонується вибір оптимального часу надходження товару на ринок, здійснювати на основі математичного моделювання цих процесів. Для аналізу був використаний апарат теорії ігор та статистичні дані про обсяги виробництва, ціни і показники якості на кондитерську продукцію вітчизняних підприємств (АТ “Світоч” і концерн “А.В.К.”).

Особливість продукції цих підприємств полягає в тому, що, по-перше, це однакові або майже однакові товари; по-друге, це специфічна продукція з обмеженим терміном зберігання, якість якої визначається її свіжістю; по-третє, і це чи не найважливіше в нинішніх умовах низької платоспроможності споживачів, цей товар користується попитом, а ринок в змозі поглинути все.

Щодо особливостей виробників, то ці підприємства працюють без запасів і, будучи власне монополістами, повинні звертатися до нецінових стратегій.

Було зроблено ряд припущень. Для побудови математичної моделі – скінченої антагоністичної гри Г=<x,y,H> –за гравців були прийняті підприємства І і ІІ. x=y={1, 2, …, n} – множина кокурентних стратегій підприємств І і ІІ, а функція виграшу (корисності) підприємства І на основі прийнятих припущень про економічні можливості задана формулою (2):

(2)

де –доход від продажу всього асортименту товарів в одиницю часу;

i, j – моменти надходження товару на ринок (i, j = 1, 2, …, n)

Значення гри Г=<x,y,H>:

(3)

де

стратегія ІІ підприємства , визначається рівностями

(4)

(4*)

а стратегія І підприємства – рівностями

(5)

Запропонований метод дає можливість визначити оптимальний термін виходу підприємства на ринок з конкретним товаром, за рахунок чого дохід підприємства від продажу цього товару може бути значно збільшений, або, навіть, подвоєний. Він був апробований на АТ “Світоч” (табл. 3) і може бути використаний на тих підприємствах Укрхарчопрому, продукції яких притаманні ті ж особливості (АТ “Укркондитер”, підприємства м`ясо-молочної продукції, АПК).

Для отримання максимального доходу в інтервалі від 1 до 6 місяців перше з аналізованих підприємств повинно випускати свій товар на ринок в першу і третю одиниці часу з ймовірностями 0,7 і 0,3 відповідно (), друге – в третю одиницю часу з ймовірністю 1 (). В цьому випадку математичне сподівання доходу першого підприємства становитиме 2*g, а саме 4717,38 грн (). Анологічні розрахунки можливо здійснити і на 12 місяців (1 рік); відповідно математичне сподівання доходу першого підприємства становитиме 4,7*g, що дорівнює 11085,84 грн. (). В результаті дослідження кон`юнктурних змін на ринку кондитерських виробів було встановлено, що доцільніше прогнозувати доход підприємства на 6 місяців. Модель дозволяє не лише планувати максимальний доход, але й час виходу на ринок з новим товаром, а, отже, доцільність заходів щодо розширення асортименту.

Автор доводить, що для всіх цих виробництв важливо не лише визначити оптимальний обсяг товарів для виходу на ринок, а й підтримати запаси виробів на складах оптових фірм на такому рівні, який дозволяє покрити будь-який швидкозростаючий попит; розробити систему стимулів, які зацікавлять оптових покупців в закупівлі крупних партій виробів, зокрема, надавати їм необхідні знижки, забезпечити оптовиків рекламними матеріалами, починаючи від каталогів, рекламних проспектів і до зразків готової продукції.

Таблиця 3

Результати апробації методу оптимізації позиції підприємства на ринку

Вид продукції (в груповому асортименті) Обсяг випуску, кг Фактичні ціни (за одиницю в середньому по групі, грн.) Доход від реалізації, грн

Карамель 318 0,45 170,1

Драже 148 0,70 103,6

Цукерки глазуровані 313 0,85 266,05

Цукерки неглазуровані 75 0,72 54

Шоколад 243 1,50 364,5

Какао-порошок 14,4 1 14,4

Ірис 16,4 0,36 5,9

Мармелад 0,05 2,3 0,12

Зефір 7,05 0,4 2,82

Солодка плитка 0,05 2 0,1

Печиво 710,5 1,7 1207,9

Вафлі 84,6 2 169,2

Сумарний доход 2358,69

З позиції трактування збуту як безпосереднього спілкування продавця і покупця, а, отже, поступлення кондитерських товарів безпосередньо від виробника, вагомого значення набуває власне інфраструктурне забезпечення підприємств.

В дисертації запропоновані шляхи вдосконалення збутової діяльності фірм, в тому числі за допомогою комплексу Sales Promotion; посилення її інфраструктурного забезпечення за допомогою створення стратегічних спілок малих і великих фірм для подальшої реалізації продукції під маркою більш потужної з них і подальшим розподілом спільного прибутку; спільних рекламних заходів; створення власної збутової мережі, яка ґрунтується на поєднанні корпоративної та контрактної систем реалізації.

Усе це можливо здійснити за наявності раціонально організованої транспортно-складської інфраструктури. В дисертації пропонується об`єднати технологічні засоби і елементи цієї інфраструктури з відповідними пропускними та переробними характеристиками спільною програмою, щоб запобігти зайвим простоям і перевантаженням. Як варіант, пропонується також доповнити мережу складів державного користування такими новими видами, як склади-готелі, консигнаційні склади, митні та митно-ліцензійні склади тощо.

Висновки.

1. У дисертації досліджено та обґрунтовано вплив сучасної ринкової інфраструктури на ефективність ринкових перетворень, формування конкурентного середовища в умовах товарного ринку, підвищення конкурентоспроможності продукції та її виробників за рахунок вдосконалення основних інфраструктурних інституцій.

2. Товарний ринок, як один із найважливіших та найвпливовіших факторів в ринковій економіці, становить систему процесів, що забезпечує контакти множини продавців і покупців. Дієве і ефективне здійснення цих процесів вимагає наявності відповідної інфраструктури, а дослідження та формування її дозволяє зробити процес функціонування та розвитку товарного ринку більш керованим та економічно вигідним.

3. Інфраструктуру товарного ринку складають такі інститути, як товарні біржі, системи оптової і роздрібної торгівлі, фірми, що постачають учасників конкуренції ринковою інформацією, послугами маркетингу, компанії, які займаються посередницькою діяльністю, служби сервісу. До основних функцій цих інфраструктурних ланок належать: зберігання, затарювання, доробка, розфасовка, пакування, розукрупнення або збільшення обсягів поставок, транспортування і постачання продукції, надання інформації про попит, пропозицію, ціни, умови продажу, місцеперебування товарів.

4. За умови несприятливої економічної ситуації, загального скорочення обсягів виробництва і зростання товарного дефіциту необхідна активізація біржової діяльності як одного з основних каналів матеріально-технічного постачання підприємницьких структур малого та середнього бізнесу, каталізатора процесу демонополізації, що дозволить налагодити механізм регулювання попиту і пропозиції в умовах конкурентного середовища.

5. З огляду на важливість транспортних засобів, як складових товарної інфраструктури, визначальними при виборі транспорту будуть такі умови: фактор часу, безпечність транспортування, вартість перевезення. З огляду на це, види транспорту та базові умови поставки товарів необхідно обирати згідно Правил ІНКОТЕРМС. Одночасно необхідно формувати інфраструктурне забезпечення повномасштабного і якісного страхування вантажів.

6. Розглядаючи конкуренцію як постійну боротьбу за обмежений обсяг платоспроможного попиту споживачів, яка ведеться фірмами на доступних для них сегментах ринку, доцільно рекомендувати останнім пошук нових стратегічних позицій. Найбільш оптимально це можливо здійснити за рахунок сегментації ринку з використанням адекватної кожному випадку структури маркетингу. Диференціюючи попит з позицій маркетингу, можливо визначити конкурентоспроможний попит населення, наявність та оцінка якого дають підстави щодо рівня конкурентоспроможності як окремих галузей, так і національної економіки в цілому.

7. Запропоновані у дисертації концептуальна модель процесу створення конкурентного товару, методичний підхід та економіко-математична модель вибору ринкової стратегії, рекомендації з вдосконалення організації інфраструктури товарного ринку вносять певний вклад у розв`язок проблем формування і розвитку РІС, основних інститутів товарного ринку, створюють методичні передумови для підвищення доходу та конкурентоспроможності його учасників в умовах конкурентного середовища.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вальдрат О. Л. Регіональні аспекти формування фінансово-банківської інфраструктури // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Ринкова інфраструктура і зовнішньоекономічна діяльність регіонів. (Щорічник наукових праць). – Випуск V/ НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 1998. – С. 93-99.

2. Вальдрат О. Л. Ринкова інфраструктура як фактор забезпечення конкурентоспроможності продукції в регіоні // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інвестиції і реструктуризація економіки регіону. (Щорічник наукових праць). – Випуск XI/ НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2000. – С. 268-280.

3. Вальдрат О. Л. Інфраструктура фінансових ринків як передумова стабільної конкурентоспроможної економіки // Соціально-економічні дослідження в пере—хідний період. Становлення фінансової системи України та проблеми її стабілізації. (Щорічник наукових праць). – Випуск ХІІ (у двох частинах)/ НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2000. – Ч. І. - С. 259 – 268.

4. Вальдрат О. Л. Методичний підхід до вибору ринкової стратегії на основі економіко-математичного моделювання //Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Податкова та фінансово-кредитна політика держави і механізми її реалізації в регіонах України. (Щорічник наукових праць). – Випуск ХІХ/ НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2000. – С. 541 – 550.

5. Вальдрат О. Л. Конкурентоспроможний споживчий попит як фактор ефективних змін у національній економіці //Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми розвитку виробництва та інноваційної діяльності. (Щорічник наукових праць). – Випуск ХХІV/ НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2001. – С. 427 – 433.

6. П. Буряк, С. Лондар, О. Вальдрат. Інформаційні аспекти інтеграції українських підприємств в ринок Європейського Союзу // Вісник Тернопільської академії народного господарства. Збірник наукових статей за матеріалами Другої міжнародної наукової конференції “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: мікроекономічний аспект”. – Випуск № 1/ ТАНГ – Тернопіль - 1997. – С. 110-113.

Особистий внесок автора: обґрунтовано необхідність використання глобальної мережі Internet у сфері бізнесу, економічної освіти як однієї із умов інтеґрації українських підприємств в ринок Європейського Союзу.

7. Гомольська Н. І., Вальдрат О. Л. Конкурентні стратегії в аспекті регіональної політики // Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми - Збірник наукових праць за матеріалами доповідей міжнародної науково-практичної конференції, м. Львів, 21-23 травня 1998 р. / НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 1998. – Ч. І. – С. 125-129.

Особистий внесок автора: визначено основні види конкурентних стратегій фірми.

8. Вальдрат О. Л. Ринок як корегуючий фактор зовнішньоекономічної спеціалізації України // Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку. – Матеріали доповідей V Міжнародного конгресу українських економістів. – Львів, 22 – 26 червня 2000 р. – Ч. ІІ. – С. 500 – 501.

Вальдрат О. Л. Розвиток інфраструктури і регулювання товарного ринку в умовах конкуренції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 – Підприємництво, менеджмент, маркетинг. – Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2001.

В дисертаційній роботі досліджені теоретичні, методичні та організаційно-прикладні передумови розвитку і вдосконалення ринкової інфраструктури, її вплив на формування цивілізованого конкурентного середовища, рівень конкурентоспроможності учасників товарного ринку.

На основі аналітичного огляду вітчизняних та закордонних публікацій, які присвячені проблемі дослідження, визначені суть, основні інститути та фактори, що формують ринкову інфраструктуру, проаналізовано механізм, який регулює діяльність товарних ринків в умовах переходу до ринкової економіки. Аналіз ринкової інфраструктури в умовах маркетингу дозволив обґрунтувати нові підходи до оцінки ролі і місця товарного ринку, як основного інституту функціонування конкуренції, діючого на ньому механізму конкурентоспроможного попиту.

Запропонована концептуальна модель процесу створення конкуренто—спроможного товару в умовах конкурентного середовища. Розгляд кожної галузі у двох ракурсах (як споживача продукції суміжних підрозділів економіки та як постачальника для них власної продукції) дозволив розробити методичний підхід та економіко-математичну модель вибору конкурентної стратегії для фірм-виробників масової продукції.

Розроблені з урахуванням перерахованих підходів рекомендації автора прийняті до впровадження на АТ “Світоч” (м. Львів).

Ключові слова: ринкова інфраструктура, товарний ринок, конкуренція, конкурентоспроможність, конкурентне середовище, маркетинг.

Valdrat O.L. The Development of Infrastructure and Commodity Market Regulation in Competitiveness Conditions. - Мanuscript.

The thesis aims to obtain an academic degree of the Candidate of Economic Sciences by speciality 08.06.02 - Entrepreneurship , management, marketing. - The Institute of Regional Researches of the National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, 2001.

In the thesis theoretical, methodical and organisational and applied factors of development and improvement of market infrastructure, its influence on formation of civilised competitive environment, competitiveness level of commodity market participants are investigated.

On the base of analytical review of domestic and foreign publications, which are devoted to the investigation problem , the essence, main institutes and factors, which form a market infrastructure are determined, the mechanism that arranges commodity market activity in conditions of transition to market economy is analysed.

The analysis of market infrastructure in marketing conditions has allowed to motivate new approaches to the evaluation of commodity market role and place, as a main institute of competition and mechanism of competitive demand operation.

The conceptual model of competitive goods creation process in conditions of competitive