НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

СЕРДЮК Владислав Анатолійович

УДК 631.1:631. 8

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ДОБРИВ В СІЛЬСЬКО-ГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ ПІВДЕННО-

СХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

08.06.01 - економіка підприємства і

організація виробництва

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному

університеті Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор МОСІЮК Пилип Омелянович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри економіки підприємств аграрного сервісу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор ШЕСТОПАЛЬ Олександр Миколайович, Інститут садівництва УААН, головний науковий співробітник

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник ТОЛКАЧ Микола Іванович, Інститут аграрної економіки УААН

Провідна установа: Київський національний економічний університет Міністерство освіти і науки України, кафедра аграрного менеджменту

Захист відбудеться “ 30 ” червня 2000 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий “ 31 ” травня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Жебка В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На етапі розвитку в аграрній економіці ринкових відносин, характерними ознаками якої є прискорення темпів проникнення в усі сфери виробництва науково-техничного прогресу, обумовлює подальше поглиблення поділу суспільної праці, виділення як самостійних все нових галузей промисловості, що потребують для себе просторового базису, скорочення площ орних земель і відтік із аграрної в промислому галузь виробництва робочої сили. Головним напрямом вирішення завдання забезпечення населення доброякісними продуктами харчування, а харчової і переробної промисловості - сировиною, є підвищення продуктивності кожної одиниці землі в обробітку.

Суспільство виробило магістральний напрям розв’язання об’єктивно важливої соціально-економічної проблеми, що стоїть перед народним господарством України на сучасному етапі. Це інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, основним напрямком якої є комплексна механізація і автоматизація, іригація і хімізація.

Особливе значення в цьому процесі відводиться хімізації.

Хімія є тією ланкою, спираючись на яку наша країна забезпечить майже в повній мірі вирішення продовольчої проблеми.

Розрахунки показують, що завдяки використанню в землеробстві достатньої кількості хімічних препаратів, щорічно може утворюватися і зберігатися близько половини сільськогосподарської продукції. І це не випадково, тому що хімічні препарати як засіб виробництва не мають собі рівних і за впливом на продуктивність і економіку галузей землеробства. Більшість з них, власне, самі по собі перетворюються у складові частини сільськогосподарської продукції.

Тим більше, що використання у сільському господарстві мінеральних добрив та інших засобів хімізації не вичерпується тим вузьким розумінням їх ролі як засобів підвищення продуктивності землі.

Застосування хімічних препаратів є також найважливішим фактором формування рівня суспільно необхідних затрат, темпів і пропорцій розширеного відтворення у сільському господарстві.

У сфері хімізації землеробства щорічно витрачається значна кількість матеріальних засобів і коштів. Дослідженнями встановлено, що в структурі собівартості продукції землеробства при застосуванні прогресивних технологій вони досягають 35-40%. Використання засобів хімізації пов’язане також зі значними екологічними наслідками.

Це висовує на перший план проблеми регулювання економічних і соціальних процесів, що викликані хімізацією землеробства, з метою досягнення максимальних народногосподарських результатів.

Проблемі дослідження економічних аспектів застосування добрив присвячена значна кількість наукових праць вітчизняних і зарубіжних авторів. Це праці Н. Н. Баранова, П.О. Мосіюка, В.В. Токарєва, С.Г. Криштаба, К. А. Хасенджанова та інших. У них досить повно досліджено різнобічне застосування в сільському господарстві добрив. Проте, переважна їх більшість належить до колишнього адміністративно-командного періоду управління економікою.

У нових умовах, коли за основу береться досягнення конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва, недостатньо мати інформацію про збільшення обсягів виробництва продукції, треба ще й мати уяву про параметри її якості, а також рівень забезпечення нею населення України, наслідки хімізації в екологічному відношенні.

Недостатня вивченість даного питання, важливість для науки і практики тих проблем, які вона має вирішити, визначають актуальність даного дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукових досліджень кафедри економіки підприємств аграрного сервісу Національного аграрного університету по темі “Земельний ресурсний потенціал України та його економічна оцінка” (номер державної реєстрації: № 0196 U 005213).

Мета та задачі дослідження. Основною метою дисертаційної роботи є дослідження тенденцій і закономірних зрушень в ефективності ведення аграрного виробництва залежно від інтенсивності застосування добрив в Україні та основних її природно-економічних утвореннях, виявлення головних економічних і соціальних наслідків їх використання в Південно-Східному регіоні, опрацювання системи організаційно-економічних заходів щодо найбільш ефективного і нешкідливого для навколишнього середовища використання засобів хімізації в аграрній сфері виробництва південного сходу України.

У відповідності із сформульованою метою були поставлені такі завдання:

- дослідити тенденції зміни продуктивності землеробства України в поєднанні з інтенсивністю застосування добрив;

- визначити економічну ефективність і екологічну безпечність використання добрив в сільськогосподарських підприємствах Південно-Східного регіону України;

- дослідити вплив застосування різних видів добрив на урожайність сільськогосподарських культур, показники продуктивності праці, собівартості та рентабельності виробництва в окремих галузях рослинництва;

- визначити економічно доцільні і екологічно безпечні межі насичення добривами окремих сільськогосподарських культур;

- опрацювати систему організаційно-економічних заходів щодо забезпечення економічно високоефективного і безпечного для навколишнього середовища використання в сільському господарстві засобів хімізації.

Наукова новизна одержаних результатів.

Опрацьовані методологічні і методичні принципи визначення економічної ефективності застосування добрив у виробничих умовах.

Вперше визначена економічна ефективність застосування різних видів добрив з врахуванням сучасної ринкової кон’юнктури на засоби хімізації і сільськогосподарську продукцію в Південно-Східному регіоні України.

Обгрунтовані економічно доцільні і екологічно безпечні межі насичення окремих галузей землеробства удобрювальними засобами.

Опрацьована перспективна організаційна структура і система управління агрохімічною службою України.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що автором опрацьована методика визначення економічної ефективності застосування добрив у виробничих умовах, яка дозволяє аналізувати відповідні показники без посередньої закладки дослідів. Одержані в дисертації абсолютні параметри ефективності використання різних видів добрив можуть бути використані на практиці як нормативний матеріал при здійсненні планування і прогнозування аграрного виробництва в Південно-Східному регіоні України. Результати досліджень економічно доцільних і екологічно безпечних меж насичення добривами окремих галузей рослинництва в регіоні, який досліджується, є важливим матеріалом при вирішенні проблеми виробництва екологічно чистої продукції.

Особистий внесок здобувача. Автором дисертації особисто здійснено аналіз економічної ефективності застосування добрив у сільськогосподарських підприємствах Донецької області, визначені економічно доцільні і екологічно безпечні межі насичення окремих галузей землеробства органічними і мінеральними добривами, внесені пропозиції щодо подальшого удосконалення організаційної структури і системи управління у сфері агрохімічного обслуговування сільськогосподарських підприємств України.

Апробація результатів дисертації. З найбільш важливих положень дисертаційного дослідження автором зроблені доповіді на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Національного аграрного університету у 1995-1999 рр., а також науково-практичній конференції Дніпропетровського державного аграрного університету “Економічні та фінансові проблеми сільськогосподарського виробництва в перехідний період” у 1997 р.

Публікації. По темі дисертаційної роботи здобувачем опубліковано 4 наукові праці загальним обсягом близько 1,5 умовного друкованого аркуша. З них 2 статті – у фахових виданнях “Науковий вісник” Національного аграрного університету та в окремій брошурі.

Місце виконання роботи, предмет, об’єкт та методологія досліджень. Дослідження проведено на кафедрі економіки підприємств аграрного сервісу Національного аграрного університету протягом 1996-1999 рр.

Об’єктом дослідження були сільськогосподарські підприємства України. Поглиблені розробки здійснені автором дисертації на прикладі аграрних структур різних форм власності і господарювання Донецької області.

Предмет дослідження – соціально-економічні аспекти застосування добрив у сільськогосподарських підприємствах.

Теоретичною основою виконаного дослідження є: діалектичний метод пізнання, положення економічної теорії щодо соціально-економічних аспектів хімізації аграрного виробництва, об’єктивні економічні закони, праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених економістів-аграрників.

Матеріалами для дисертаційної роботи слугували річні звіти, та матеріали спеціальної звітності сільськогосподарських підприємств Донецької області, літературні джерела, дані агрохімічної служби, а також власні обстеження і спостереження автора.

При виконанні дисертаційної роботи були використані методи, що прийняті в економічній науці: монографічний, статистичних групувань, розрахунково-конструктивний, різноманітні модифікації статистичного методу, а також економіко-математичний.

Обсяг і структура дисертаційної роботи.

Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних літературних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації налічує 136 сторінок комп’ютерного тексту, з них 30 таблиць, 2 рисунки. Список використаних літературних джерел становить 192 найменування.

Структура дисертаційної роботи:

Вступ

Розділ 1 Теоретичні і методичні основи визначення економічної ефективності застосування засобів хімізації у землеробстві

1.1. Критерії і показники визначення економічної ефективності застосування засобів хімізації у землеробстві

1.2. Методи визначення приросту продукції від застосування добрив

1.3. Визначення продукції, одержаної за рахунок добрив, та затрат на них

Розділ 2 Економічна ефективність застосування добрив в землеробстві Південно-Східного регіону України

2.1. Тенденції розвитку землеробства України та застосування добрив

2.2. Вплив застосування добрив на врожайність сільськогосподарських культур

2.3. Вплив застосування добрив на показники продуктивності праці

2.4.Основні закономірності формування розмірів і структури матеріальних і грошових витрат в умовах застосування добрив

2.5. Рентабельність застосування мінеральних і органічних добрив

Розділ 3 Основні напрями подальшого підвищення економічної ефективності застосування добрив у землеробстві

3.1.Підвищення рівня окупності сільськогосподарською продукцією органічних і мінеральних добрив

3.2. Оптимізація використання добрив

3.3.Удосконалення організаційних форм і економічних взаємовідносин в сфері хімізації землеробства

Висновки

Список використаних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Поставлені в дисертаційній роботі завдання по вивченню соціально-економічних аспектів застосування добрив в аграрному секторі економіки покликані вирішити такі стержневі питання теоретичного і прикладного плану, як методика визначення економічної ефективності застосування добрив у виробничих умовах, виявлення економічних і соціальних наслідків хімізації землеробства, дослідження і кількісна оцінка економічно доцільних і екологічно безпечних меж насичення галузей землеробства удобрювальними засобами, опрацювання системи організаційно-економічних заходів щодо високоефективного і безпечного для навколишнього середовища використання в сільському господарстві різних видів добрив.

У першому розділі “Теоретичні і методичні основи визначення економічної ефективності застосування засобів хімізації у землеробстві” узагальнені, розвинені та поглиблені теоретико-методологічні основи визначення економічної ефективності застосування добрив у землеробстві, зокрема, уточнено економічну сутність добрив як своєрідного засобу виробництва, виявлені спільні риси та специфіка їх дії на натуральні і вартісні показники ефективності виробництва продукції землеробства.

Добрива (органічні і мінеральні) за своєю економічною сутністю є специфічними засобами виробництва. Специфіка полягає в тому, що вони, на відміну від інших засобів, здатні безпосередньо матеріально перетворюватись у складові частини кінцевого натурального продукту землеробства. Це, з одного боку, формує їх виняткове значення і ефективність в процесі регулювання продуктивності галузей землеробства, а з другого - визначає спадні закономірності в окупності кожної наступної одиниці добрив та показників родючості землі, які зумовлені генетичною основою біологічних об’єктів прикладання праці і коштів, дією законів рівнозначності і незамінності факторів та визначаючого елемента або фактора, який перебуває в мінімумі. Названа особливість формує теоретичну і методологічну специфіку розрахунку економічної ефективності застосування добрив. Першою з них, за визначенням професора П.О. Мосіюка, є неможливість застосування інтегрального принципу при визначенні економічної ефективності застосування добрив. Натуральний ефект від добрив є не сумарним, а диференційованим показником. Другою – що кожна наступна одиниця добрив є менш ефективною, ніж попередня; третьою – при характеристиці економічної ефективності застосування добрив слід завжди мати на увазі існування економічно доцільних меж, які є рівноважною між розміром додаткової виручки від застосування добрив та витратами на їх застосування; четвертою – при використанні добрив завжди існує екологічно доцільна межа, яка є синтезом генетичних можливостей об’єктів прикладання праці і коштів у землеробстві та економічних можливостей господарств у комплексному забезпеченні їх набором необхідних поживних речовин стосовно грунтової специфіки і біологічних особливостей рослин.

Виходячи з цього, розрахунок можливого приросту урожаю будь-якої культури завдяки застосуванню добрив визначається таким чином:

- спочатку розраховується та частина урожаю, для якої буде достатньо наявних у грунті поживних речовин по кожному з найважливіших елементів, за формулою:

= (), (1)

де: - урожай -ї культури, для якої буде достатньо -их матеріальних ресурсів грунту;

(), - функція окупності врожаєм -ї культури -их матеріальних ресурсів грунту;

- наявність -их матеріальних ресурсів грунту;

- коефіцієнт, що визначається умовами, які створюються -ми нематеріальними виробничими ресурсами;–

далі за нелінійними квадратичними функціями витрачання добрив -го виду у формуванні урожаю -ї культури визначають розмір можливого його приросту, YII:

II - 2 - 4 ( - a ) , (2)

2

де: , , - коефіцієнти нелінійної квадратичної функції витрачання поживних речовин -их видів добрив на формування урожаю -ї культури на -му об’єкті;

II - розмір можливого приросту урожаю -ї культури від використаних -их елементів живлення на -му об’єкті;

- після цього визначається сума дії по кожному з -их елементів грунту і добрив та порівнюється з фактично одержаним його рівнем. Найближчі розрахункові та фактичні показники і будуть відображати реальну її величину:

(I + II) - y факт = min.

Крім визначення розміру прибавки урожаю від застосування добрив дуже важливим з методологічного і методичного боку є обгрунтування його вартості. З цього приводу в науковій літературі існують різні думки. В роботі обгрунтовується необхідність здійснення оцінки за фактичними реалізаційними цінами.

Щодо розміру витрат, пов’язаних із застосуванням добрив, то тут також не існує однієї думки. Автором аналізуються різні їх дефініції, доводиться необхідність визначення затрат на органічні добрива за собівартістю їх виробництва в господарстві, а на мінеральні - за вартістю їх придбання разом з витратами на застосування і одержання додаткового урожаю.

У другому розділі “Економічна ефективність застосування добрив в землеробстві Південно-Східного регіону України” викладені основні економічні та соціальні результати застосування добрив у регіоні, який досліджується. Встановлено, що добрива є ефективним засобом регулювання продуктивності землеробства. Господарства, які більш інтенсивно їх застосовують, одержують кращі результати по урожайності (табл. 1).

Таблиця 1 – Залежність рівня врожайності основних сільськогосподарських культур від ступеня інтенсивності застосування добрив в господарствах Ясинуватського району Донецької області (1993 1998 рр.)

Номер | Групи гос- подарств за рів- | Кіль-

кість | У серед- ньому по | Урожайність, ц/га

групи | нем застосування добрив,* кг п.р. на 1 га посіву | госпо-дарств у

групі | групі, кг поживних

речовин | зерно-вих | озимої пшениці | ярового ячменю | соняш-нику

I | До 30,6 | 5 | 25,6 | 25,0 | 30,8 | 21,9 | 11,2

II | Від 30,7 до 47,0 | 6 | 43,0 | 30,4 | 35,7 | 28,9 | 16,3

III | Більше 47,0 | 8 | 142,3 | 34,7 | 37,8 | 31,9 | 17,6

По господарствах у цілому |

19 |

79,8 |

30,8 |

35,3 |

28,3 |

15,5

* Поживні речовини мінеральних і органічних добрив разом

Застосування органічних і мінеральних добрив позитивно впливає не лише на показники урожайності сільськогосподарських культур. Їх використання суттєво впливає на показники продуктивності праці і зниження собівартості виробництва аграрного продукту. Розрахунки показують, що по всіх сільськогосподарських культурах затрати живої праці при виробництві продукції без внесення добрив завжди вищі, ніж при їх застосуванні (табл. 2).

Таблиця 2 – Показники впливу застосування мінеральних добрив на продуктивність праці в землеробстві Донецької області (1993 - 1998 рр.)

Культура | Внесено

мінеральних | Затрати

праці на | Приріст

урожаю | Затрати праці на 1 ц урожаю, люд.-год.

добрив

на 1 га по-

сіву, кг п.р. | застосу-

вання доб-

рив,

люд.-год. | з 1 га, ц | з добри-вами | без добрив

Зернові, всього | 29,0 | 0,33 | 1,47 | 0,63 | 0,65

Озима пшениця | 30,0 | 0,33 | 1,50 | 0,58 | 0,60

Яра пшениця | 20,0 | 0,28 | 1,00 | 0,56 | 0,57

Кукурудза, зерно | 40,0 | 0,40 | 2,10 | 0,91 | 0,96

Соняшник | 40,0 | 0,49 | 1,50 | 1,27 | 1,40

Кукурудза, зелена маса | 40,0 | 2,80 | 28,50 | 0,22 | 0,25

Багаторічні трави, зелена маса |

20,0 |

2,60 |

25,0 |

0,19 |

0,21

Однорічні трави, зелена маса |

20,0 |

2,30 |

20,0 |

0,18 |

0,19

Наведені в табл. 2 дані свідчать про те, що навіть при недостатній інтенсивності застосування мінеральних добрив під сільськогосподарські культури має місце зростання продуктивності праці.

Застосування добрив позитивно впливає також на формування собівартості виробництва рослинницької продукції в регіоні, який досліджується. Розрахунки показують, що зростання витрат на застосування добрив та одержання додаткового урожаю навіть при сучасному ціновому диспаритеті на аграрну і промислову продукцію не підвищують собівартості виробництва аграрного продукту (табл. 3).

Таблиця 3 – Вплив застосування мінеральних добрив на собівартість виробництва продукції землеробства в господарствах Донецької області (1993 - 1998 рр.)

Культура | Затрати

на застосування | Собівартість виробництва 1 ц продукції, грн.

добрив, грн. | з добривами | без добрив

Зернові, всього | 26,90 | 18,49 | 18,50

Озима пшениця | 25,70 | 17,57 | 17,60

Ярий ячмінь | 15,80 | 17,50 | 17,60

Кукурудза, зерно | 32,70 | 18,60 | 18,80

Соняшник | 38,00 | 41,40 | 43,1

Кукурудза, зелена маса | 32,70 | 1,19 | 1,21

Зниження собівартості виробництва сільськогосподарської продукції внаслідок застосування мінеральних добрив створює об’єктивні економічні передумови для підвищення його рентабельності. Дослідженнями встановлено, що додаткові витрати на застосування добрив здатні окуповувати себе і забезпечувати одержання прибутку (табл. 4).

Таблиця  – Рентабельність застосування мінеральних добрив в господарствах Донецької області (1993 - 1998 рр.)

Культура | Витрати

на застосуван-ня добрив,

грн. | Вартість

прибавки

урожаю,

грн. | Умовно

чистий

доход,

грн. | Рівень

рентабель-

ності вит-

рат, %

Озима пшениця | 25,7 | 45,0 | 19,3 | 75,1

Кукурудза, зерно | 32,7 | 52,5 | 19,8 | 60,6

Ярий ячмінь | 15,8 | 27,0 | 11,2 | 70,9

Соняшник | 38,0 | 90,0 | 52,0 | 136,8

З наведених у табл. 4 даних випливає висновок, що в умовах переходу до ринкових виробничих відносин застосування мінеральних добрив є дієвим засобом стабілізації та подальшого підвищення економічної ефективності аграрного виробництва.

Отже, праця, уречевлена в мінеральних добривах, є потужним засобом підвищення ефективності використання землі, збільшення обсягів сільськогосподарського виробництва, економії витрат та зростання його рентабельності.

Безумовно, зростання доходності землеробства у Південно-Східному регіоні України за рахунок застосування добрив можна бути значно підвищити завдяки використанню їх за науково-обгрунтованими нормами і співвідношеннями.

У третьому розділі “Основні напрями подальшого підвищення економічної ефективності застосування добрив у землеробстві’’ обгрунтовані перспективи використання удобрювальних засобів в регіоні, який досліджується.

Встановлено, що обсяги застосування мінеральних і органічних добрив у Південно-Східному регіоні України можна різко збільшити.

Розрахунки показують, що при дотриманні принципу економічної доцільності та екологічної безпеки, тут на гектар посіву раціонально забезпечити близько 170-171 кг поживної речовини добрив, у тому числі під озимі зернові - 265 кг, ярі зернові - 125 , кукурудзу на зерно - 422 кг і кормові культури - 150 кг. Незважаючи на наявність закономірних спадних закономірностей окупності урожаєм кожної наступної їх одиниці в землеробстві, це гарантуватиме розширене відтворення родючості грунтів, одержання екологічно чистої продукції від збалансованого поживного режиму рослин, забезпечить урожайність озимої пшениці на рівні 45 ц/га, зерна кукурудзи - 60, ярих зернових - 35, соняшника - 22 ц/га та кормових культур - 35-40 кормових еквівалентів.

Дослідженнями встановлено, що обгрунтовані обсяги застосування органічних і мінеральних добрив у Південно-Східному регіоні України при світовій ринковій кон’юнктурі на мінеральні туки і сільськогосподарську продукцію будуть забезпечувати значні додаткові грошові надходження (табл. 5).

Таблиця  – Показники економічної ефективності застосування добрив в сільськогосподарських підприємствах Донецької області (2010 р.)

Культура | Необхідно внес-ти на 1 га | Витрати на зас- | Розмір приросту | Вартість

приросту | Умовно-

чистий | Рівень рента-

мінера-льних добрив, кг п.р. | орга-нічних добрив, т | тосуван-ня доб-рив, грн. | урожаю,

ц/га | урожаю,

грн. | доход з 1 га,

грн. | бель-ності

витрат,

%

Озимі зернові | 180 | 20 | 204,60 | 10,0 | 300,0 | 94,4 | 46,6

Озима пшениця | 150 | 20 | 153,00 | 7,0 | 210,0 | 57,0 | 37,3

Ярі зернові | 125 | - | 90,20 | 6,0 | 150,0 | 59,8 | 66,3

Кукурудза, зерно | 355 | 30 | 371,60 | 15,0 | 405,0 | 33,4 | 9,0

Соняшник | 144 | - | 114,28 | 5,0 | 300,0 | 185,7 | 61,9

Кормові культури | 150,0 | - | 107,40 | 6,0 * | 162,0 | 54,6 | 50,8

* - кормових еквівалентів

Безумовно, досягнення проектних показників ефективності застосування добрив вимагатиме відповідно чіткої організації і технології їх використання. Як показали результати досліджень, на сучасному етапі розвитку ринкових відносин вона практично відсутня. Питаннями надання агрохімічних послуг сільськогосподарським товаровиробникам та забезпечення їх мінеральними добривами займається велика низка дистриб’ютерських приватних структур. Основною їх метою є одержання максимального прибутку. Проблеми ефективності застосування добрив, забезпечення якості продукції і охорони навколишнього середовища залишаються поза увагою.

Дослідженнями та узагальненням досвіду провідних країн світу з добре розвинутими ринковими виробничими відносинами встановлено, що забезпечення високих показників ефективності використання добрив та інших засобів хімізації можливе при виконанні умови державного контролю в цій сфері. Держава повинна формувати наукову політику в сфері застосування засобів хімізації, яка б гарантувала максимальну ефективність та безпечність їх використання для навколишнього середовища. Перспективна організаційна структура і система управління в сфері хімізації землеробства в Україні наведена на рисунку 1.

Управління

по захисту

рослин

Державна агрохімічна

служба Міністерства

аграрної політики

України

Управління

по агрохімічному

обслуговуванню

с. г. підприємств

Станції захисту рослин

при обласній державній

адміністрації

Державна

карантинна

служба

Державні станції по

агрохімічному обслу-

говуванню при облас-

ній державній адміні-

страції

Функції

Функції

Розрахунки

технологічного попиту на засоби захисту

рослин

Прогно-

зування

попиту на

добрива

Прогно-

зування появи шкідників

і хвороб

Визначен-

ня обсягу робіт по захисту

рослин

Здійснен-

ня грунтово-

агрохімічного

обстеження

земель

Аналіз

рослинни-

цької

продукції

Розробка рекомендацій по ефективному

і нешкідливому для навколишнього середовища використанню засобів захисту рослин

Розробка рекомендацій по раціональному і нешкідливому для навколишнього середо-вища використанню добрив

Комерційні виконавські структури по застосуванню добрив

Комерційні виконавські структури по наданню виробничих послуг з захисту рослин

Сільськогосподарські

підприємства

Рис. 1 – Проект організаційної структури і системи управління

в сфері хімізації землеробства України.

ВИСНОВКИ

Результати, одержані у наукових пошуках із дослідженням соціально-економічних результатів застосування добрив у Південно-Східному регіоні України дозволяють зробити загальні висновки і опрацювати ряд пропозицій для реалізації їх у виробництві.

1. Основною причиною спаду аграрного виробництва у Південно Східному регіоні є скорочення обсягів застосування органічних і мінеральних добрив. Протягом останніх 8 років інтенсивність використання мінеральних добрив зменшилась майже у 3, а органічних - відповідно у 2,3 рази. За цей же час урожайність озимої пшениці знизилась на 47,1%, ярого ячменю - на 71,7, соняшнику - 115,9 відсотка. Такий тісний взаємозв’язок між цими економічними явищами пояснюється тим, що добрива є своєрідним засобом виробництва, який здатний безпосередньо матеріально перетворюватись у складові частини натурального кінцевого аграрного продукту. Добрива у землеробстві є “будівельним матеріалом” урожаю.

2. Враховуючи біологічну природу об’єктів прикладання праці і коштів (рослини) та особливості добрив, як засобів виробництва, закономірності в окупності їх урожаєм сільськогосподарських культур мають спадний характер. З іншого боку на формування показників окупності впливає дія законів рівнозначності і незамінності факторів, а також визначальної ролі того з них, який перебуває у мінімумі. Це накладає свій відбиток на ті методологічні і методичні принципи, які потрібно враховувати при розробці наукового інструментарію визначення економічної ефективності добрив.

3. Встановлено, що, незважаючи на те, що Південно-Східний регіон України є географічним утворенням з недостатнім рівнем забезпеченості вологою, застосування добрив тут забезпечує помітні показники їх окупності урожаєм сільськогосподарських культур. Кілограм діючої речовини органічних і мінеральних добрив, використаний в землеробстві Донецької області, забезпечував в середньому 3,78 кг зерна озимої пшениці, 3,33 - зерна ярої пшениці, 3,72 - зерна кукурудзи, 20 - зеленої маси кукурудзи та 2,26 кг зерна соняшнику. Це на 30-40 % нижче потенційних їх можливостей і пояснюється зниженням рівня культури землеробства в зв’язку з відсутністю достатньої кількості засобів механізації і хімізації.

4. Застосування в господарствах Південно-Східного регіону удобрювальних засобів, навіть при знижених показниках їх окупності урожаєм сільськогосподарських культур, позитивно впливає на показники продуктивності праці в землеробстві регіону. Розрахунками встановлено, що застосування добрив під озиму пшеницю зумовило підвищення продуктивності праці на 3%, яру пшеницю - 2, кукурудзу на зерно - 5, соняшник - 9, кукурудзу на зелену масу - 12, багаторічні трави - 9 і однорічні траві - відповідно на 5,3 відсотка.

5. Ефективність застосування добрив не вичерпується виконанням ними функції фактору підвищення продуктивності праці. Їх використання пов’язане зі зниженням собівартості виробництва продукції. Це викликано перевищенням темпів зростання продуктивності одиниці землі в обробітку над темпами збільшення витрат на цю площу, пов’язаних з використанням добрив. Дослідженнями встановлено, що застосування добрив зумовило зниження собівартості виробництва зерна в регіоні, який досліджується, на 1-1,5%, соняшнику - на 6% тощо.

6. Зростання продуктивності праці та зниження собівартості виробництва сільськогосподарської продукції в результаті застосування добрив, створює об’єктивні передумови для підвищення рентабельності аграрного виробництва. Дослідженнями встановлено, що в сільськогосподарських підприємствах Донецької області рівень рентабельності витрат, пов’язаних з використанням добрив, становив в зерновому господарстві 60,6-75,1%, а при виробництві соняшнику - майже 137 відсотків.

Такі показники рівня рентабельності витрат на застосування добрив свідчать про те, що в сучасних умовах вони є одним з провідних важелів економічної стабілізації аграрного виробництва, прискорення в ньому темпів розширеного відтворення. Проте розрахунки показують, що внаслідок низької інтенсивності застосування добрив, маса прибутку в розрахунку на одиницю площі продовжує залишатись недостатньо високою. В зерновому господарстві за період, який досліджується, вона коливалась у межах 11,2-19,3 грн., а при виробництві соняшнику - відповідно 52 гривні.

7. Для забезпечення розширеного відтворення родючості земель в регіоні, оздоровлення навколишнього середовища, підвищення якості продукції і різкого поліпшення економічних показників господарської діяльності агарних формувань, необхідно в перспективі інтенсивність застосування мінеральних добрив довести до 170,5 кг поживної речовини з співвідношенням азоту, фосфору і калію 1:1,05:0,45, і близько 8-10 т різних видів органічних удобрювальних засобів на 1 га землі в обробітку. Дослідженнями встановлено, що витрати на їх застосування окупляться протягом виробничого циклу і зебезпечать одержання додатково з одиниці площі (залежно від культури) від 33,4 до 185,7 грн. чистого прибутку. Це в 4,5-5 разів більше сучасного рівня. Отже, застосування в перспективі науково обгрунтованої кількості добрив може бути потужним джерелом додаткових надходжень фінансових ресурсів в різноукладні господарські формування.

8. Безумовно, для досягнення проектних показників ефективності застосування добрив необхідно забезпечити відповідну систему державного регулювання. Для цього на державному рівні слід передбачити в складі Міністерства аграрної політики України спеціальні управління по агрохімічному обслуговуванню сільськогосподарських підприємств і по захисту рослин.

Вони повинні формувати наукову політику щодо високоефективного і безпечного для навколишнього середовища використання в аграрній сфері засобів хімізації. На обласному рівні повинні існувати станції по агрохімічному обслуговуванню сільськогосподарських підприємств при обласній державній адміністрації та станції захисту рослин. Основними їх функціями повинно бути: здійснення грунтово-агрохімічного обстеження земель, виконання дослідницької роботи, розробка необхідних інструктивних і методичних матеріалів по високоефективному і безпечному для довкілля використанню засобів хімізації, здійснення функцій контролю і державного арбітражу. Ці структури повинні також прогнозувати попит на різні засоби хімізації та визначати обсяги агрохімічних послуг. Виконавцями робіт можуть бути різні бізнесові структури, які мають працювати під державним контролем.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

1.

1.

1.

АНОТАЦІЇ

Сердюк В.А. Організаційні та соціально-економічні аспекти раціонального використання добрив в сільськогосподарських підприємствах Південно-Східного регіону України.

Дисертацією є рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка підприємства і організація виробництва. - Національний аграрний університет, м. Київ, 2000.

Дисертація присвячена вивченню стержневих питань проблеми визначення соціально-економічних результатів застосування різних видів добрив в господарствах Південно-Східного регіону України, а також розробці системи організаційно-економічних заходів по підвищенню економічної ефективності та екологічної безпеки їх використання.

Ключові слова: добрива, прибавка урожаю, затрати, умовно чистий доход, рентабельність, якість продукції, соціальні результати.

Сердюк В.А. Организационные и социально-экономические аспекты рационального использования удобрений в сельскохозяйственных предприятиях Юго-Восточного региона Украины.

Диссертацией является рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика предприятия и организация производства. - Национальный аграрный университет, г . Киев, 2000.

Диссертация посвящена изучению коренных вопросов проблемы изучения социально-экономических результатов применения различных видов удобрений в хозяйствах Юго-Восточного региона Украины, а также разработке системы организационно-экономических мероприятий по повышению экономической эффективности и экологической безопасности их использования в сельском хозяйстве.

Установлено, что экономический спад аграрного производства объясняется преимущественно уменьшением объемов применения удобрений. Однако, несмотря на низкую интенсивность использования удобрений, они обеспечивают высокие показатели рентабельности. Ее уровень составляет в настоящее время 60-137 процентов.

Для обеспечения более высоких показателей рентабельности в перспективе объемы применения удобрений необходимо увеличить примерно в 5-6 раз. Это, наряду с обеспечением расширенного воспроизводства плодородия почвы, позволит повысить доходность от удобрений единицы посевной площади в регионе в 3,5-4 раза.

Ключевые слова: удобрения, прибавка урожая, издержки, условно чистый доход, рентабельность, качество продукции, социальные результаты.

Serdyuk V.A.

Organizational and social - economic aspects of fertilizer rational use at agricultural enterprises of South-East region of Ukraine.

Dissertation is a manuscript.

Dissertation for obtaining science degree Doctor of Phylosophy 08.06.01. majoring in enterprise economy and management. - National Agricultural University. - Kyiv 2000.

The dissertation deals with researchers on basic social economic results of applying different kinds of fertilizers in South-East Ukrainian region. Organization - economic measures on efficiency rising and ecological insurance of their use are consede - red in this dissertation.

Key words: fertilizers, harvest adding, costs, pure income, profit, product quality, social results.