ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

ЯКОВЕЦЬ Іван Іванович

УДК 631.151.6:663.5

АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ РАЦІОНАЛЬНОГО

ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

СПИРТОПРОДУКТОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ АПК

Спеціальність 08.07.02 – Економіка сільського

господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2001

Дисертація є рукописом.

Дисертаційна робота виконана в Інституті аграрної економіки

Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

академік УААН

Саблук Петро Трохимович,

директор Інституту аграрної економіки УААН

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

академік УААН

Борщевський Петро Прокопович,

заступник голови Ради по вивченню продуктивних

сил України НАНУ;

доктор економічних наук, професор,

заслужений економіст України

Бойко Віктор Іванович,

завідувач відділу продовольчих ресурсів та

зовнішньоекономічних зв'язків

Інституту аграрної економіки УААН

Провідна установа: Тернопільська академія народного господарства

Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль

Захист дисертації відбудеться "28" лютого 2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.350. 01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук в Інституті аграрної економіки УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП вул. Героїв Оборони,10, конференц-зал, 3-й поверх

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН.

Автореферат розісланий 26 січня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук,

член-кореспондент УААН Малік М.Й.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Широкомасштабна реформа земельних, майнових і суспільних відносин у виробничій сфері АПК України внесла суттєві зміни у раніше сформовані міжгалузеві економічні взаємовідносини суб'єктів спиртопродуктового підкомплексу. Тісна залежність виробництва кінцевої продукції від економічного стану сировинних галузей, насамперед зернового господарства, спричинила певний спад продуктивності переробних підприємств, позначилась на кон'юнктурі ринку тощо. Водночас, навіть за наявності багатьох негативних чинників, галузь була і залишається джерелом значних грошових надходжень до державного і місцевих бюджетів, утримує значний виробничий потенціал, забезпечує робочі місця багатьом тисячам жителів невеликих міст і населених пунктів.

Враховуючи важливе місце спиртопродуктового підкомплексу в економіці регіонів і держави в цілому, необхідність виходу з кризи й нарощування виробництва продукції є надзвичайно важливим завданням. При цьому ефективне використання наявного потенціалу, а саме в цьому і криється суть проблеми, є вихідним завданням її вивчення та опрацюваннядля досягнення поставленої мети.

У зв'язку з цим для обгрунтування шляхів виходу з кризової ситуації необхідно було дослідити аграрно-економічні засади спиртопродуктового виробництва, його міжгалузеві зв'язки і відносини, які являють собою сукупність погоджених організаційно-технічних дій учасників спільної діяльності на основі дотримання пропорційності, синхронності та оптимального режиму роботи всіх ланок інтегрованого виробництва.

При обгрунтуванні пропозицій необхідно брати до уваги особливості агропромислового виробництва, які не завжди піддаються регулюванню, але інколи істотно позначаються на результатах діяльності. Тому їх необхідно враховувати, щоб забезпечити ефективність інтеграції в економіці та організації, техніці й технології діяльності спиртопродуктового підкомплексу. Вони є реальною запорукою вирішення стратегічного завдання спиртопродуктового виробництва, сутність якого зводиться до цілковитого забезпечення потреб країни в спиртопродуктах. Важливе значення при цьому має опрацювання теоретико-методичних та практичних засад раціонального розвитку аграрно-економічного потенціалу підкомплексу, від стану якого залежить ефективність виробництва в цілому. Ці та інші аспекти не знайшли достатнього відображення у наукових та практичних розробках.

Таким чином, народногосподарська важливість підвищення ефективності спиртопродуктового підкомплексу зумовлює необхідність дослідження зазначеної проблеми з обгрунтуванням конкретних напрямів та шляхів її вирішення і визначає актуальність теми дисертаційного дослідження.

Стан вивчення проблеми. Питання ефективного використання ресурсного потенціалу в агропромисловому виробництві, зокрема в його спиртопродуктовій галузі, були завжди актуальними і досить проблемними. Це знайшло відображення у відповідних спеціалізованих виданнях, публікаціях економічного, виробничого, технологічного характеру.

Дослідженнями проблеми формування ринку продовольства й ефективного використання ресурсного потенціалу агропромислового виробництва у взаємозв'язаних із спиртовою та суміжних з нею галузях сільського господарства займаються відомі економісти: Андрійчук В.Г., Бойко В.І., Борщевський П.П., Гайдуцький П.І., Коденська М.Ю., Крисальний О.В., Лукінов І.І., Месель-Веселяк В.Я., Михасюк І.Р., Нелеп В.Н., Онищенко О.М., Підлісецький Г.М., Прейгер Д.К., Саблук П.Т., Слюсар В., Трегобчук В.М. та інші вчені.

В опублікованих теоретичних і прикладних роботах міститься ряд підходів до вирішення даної проблеми в народногосподарському комплексі України, проте для агропромислової сфери, зокрема спиртопродуктового підкомплексу, вони розроблені частково, без урахування регіональних та структурних особливостей виробництва. На даному етапі не обгрунтована раціональна структура ресурсного потенціалу продуктових підкомплексів АПК, немає досконалого механізму взаємодії його складових елементів, об'єктивних міжгалузевих розподільних відносин, відсутня комплексна система показників оцінки й ефективності використання ресурсного потенціалу.

Оскільки подолання економічної кризи в агропромисловому виробництві в цілому та його продуктових підкомплексах вимагає структурних зрушень, тому необхідно використати науково-комплексний соціально-економічний підхід до вирішення проблеми формування раціональної структури ресурсного потенціалу у всіх сферах АПК на основі забезпечення його збалансованості і пропорційності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту аграрної економіки УААН з пріоритетного напряму розвитку науки і техніки "Виробництво, переробка та збереження сільськогосподарської продукції", "Розробити соціально-економічні аспекти розвитку аграрної політики" галузевої науково-технічної програми на 1996-2000 р. по темі "Розробити науково-методичні засади формування та ефективного здійснення аграрної політики на етапі післяприватизаційного розвитку АПК" від 25. 07. 1996 р. № державної реєстрації 0196V016299.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка і обгрунтування аграрно-економічних засад становлення раціональної структури та ефективного функціонування спиртопродуктового виробництва на основі комплексного аналізу й оцінки сучасного стану розвитку та використання ресурсного потенціалу виробничих підрозділів спиртопродуктового підкомплексу АПК.

Для досягнення поставленої мети ставилися і вирішені такі наукові завдання:

- обгрунтувати сутність ресурсного потенціалу спиртопродуктового виробництва, визначити його кількісну та якісну структуру;

- визначити інноваційні аспекти техніко-технологічного розвитку спиртової промисловості;

- уточнити методичні основи дослідження й оцінки ресурсного потенціалу спиртопродуктового підкомплексу;

- економічно обгрунтувати параметри розвитку сировинної зони спиртопродуктового підкомплексу;

- розробити організаційно-економічні засади підвищення ефективності функціонування підприємств спиртопродуктового підкомплексу на основі комплексного використання ресурсного потенціалу;

·

Об'єктом дослідження взяті сільськогосподарські, обслуговуючі і переробні підприємства спиртопродуктового підкомплексу різних форм власності Івано-Франківської та Тернопільської областей. Інформаційною базою дослідження були дані Державного комітету статистики України, концерну "Укрспирт", річні звіти за 1980-1998 рр. та матеріали бухгалтерського обліку підприємств спиртооб'єднань Івано-Франківської і Тернопільської областей, довідково-інформаційні матеріали, літературні джерела.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні аспекти розвитку й раціонального використання ресурсного потенціалу спиртопродуктового підкомплексу.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання економічних процесів, закони суспільного розвитку, основні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем раціонального використання ресурсного потенціалу в продуктових підкомплексах АПК, зокрема в спиртопродуктовому. Методика дослідження грунтувалася на загальноприйнятих положеннях економічних досліджень і опрацюванні специфічних методичних підходів до вивчення досліджуваної теми. При підготовці дисертаційної роботи використовувались такі методи: аналізу і синтезу - для деталізації об'єкта дослідження шляхом поділу його на окремі складові; монографічним - детально вивчалась структура, рівень виробництва та використання спирту і спиртопродуктів, а також міжгалузевих взаємовідносин у сферах виробництва і переробки сировини; різноманітні прийоми статистичного методу, а саме: порівнянням зіставлялись фактичні дані звітного та попередніх років; групуванням встановлювалась залежність економічної ефективності виробництва спирту від сировинного його забезпечення; на основі кореляційно-регресійного аналізу визначалась кількісна оцінка зв'язку між показниками досліджуваного об'єкта; середніми і відносними величинами визначався рівень економічної ефективності виробництва спирту і спиртопродуктів; розрахунково-конструктивним визначались окремі перспективні показники виробництва сировини і кінцевої продукції спиртопродуктового підкомплексу; економіко-математичний метод використовувався для визначення рівноважних попиту і пропозиції на ринку.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі системно досліджено та обгрунтовано комплекс питань раціонального розвитку, більш повного використання та максимальної окупності ресурсного потенціалу спиртопродуктового виробництва в умовах становлення ринкової економіки.

Суть наукової новизни:

- теоретично узагальнені методичні основи формування збалансованої структури ресурсного потенціалу взаємопов'язаних сфер спиртопродуктового виробництва;

- розроблено методичні підходи до визначення сукупної вартості ресурсного потенціалу та використання даного показника при оцінці ефективності виробничої діяльності підприємств спиртопродуктового підкомплексу;

- визначено методи поетапної оцінки рівня ефективності використання і відтворення ресурсного потенціалу взаємопов'язаних підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК;

- обгрунтовано науково-організаційні засади реструктуризації підприємств спиртопродуктового виробництва, що передбачають корпоратизацію підприємств спиртової промисловості, реструктуризацію і санацію збиткових господарств сировинної зони, формування ринкового середовища у сфері заготівлі сировини та збуту продукції;

- розроблено механізм раціональних розподільних економічних відносин в умовах міжгалузевої кооперації виробництва спирту, який враховує вклад кожного з учасників в досягненні кінцевих результатів;

- обгрунтовано механізм державного регулювання ринку спирту і спиртопродуктів, який передбачає використання протекціонізму як способу захисту національної продовольчої незалежної країни;

- визначено організаційно-економічні основи раціонального використання відходів від переробки харчової сировини на спирт, що забезпечують безвідходне виробництво та максимально можливий рівень окупності ресурсного потенціалу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані в дисертації науково обгрунтовані аграрно-економічні засади раціонального використання ресурсного потенціалу знайшли впровадження у підприємствах спиртопродуктового підкомплексу і господарствах його сировинних зон. Вони передбачають збалансований розвиток та максимальну окупність ресурсного потенціалу, сприяють підвищенню ефективності його використання і забезпеченню конкурентоспроможності вихідної продукції.

Пропозиції щодо оптимізації та раціонального використання ресурсного потенціалу впроваджуються в підприємствах і господарствах державних об'єднань спиртової промисловості "Івано-Франківськспирт" та "Тернопільспирт" при реструктуризації спиртопродуктового виробництва, оптимізації структури виробництва в сировинних зонах спиртових заводів, відпрацюванні механізму регулювання ринку спирту й спиртопродуктів та удосконаленні механізму міжгалузевих відносин у господарствах і підприємствах спиртопродуктового підкомплексу.

Впровадження результатів дослідження у виробництво сприятиме прискореному формуванню оптимальної структури виробничого потенціалу, більш ефективному його використанню та насиченню ринку продукцією спиртопродуктового підкомплексу.

Особистий внесок здобувача. Одержані результати дисертаційного дослідження, огляд наукової літератури, підбір інформації, методів її обробки, статистична обробка й аналіз економічних матеріалів, висновки і пропозиції та опубліковані наукові праці є наслідком особистої роботи і підготовлені автором.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення дисертації та результати досліджень обговорювались з керівниками і спеціалістами спиртових заводів і господарств системи "Укрспирт", доповідалися й отримали позитивну оцінку на наукових конференціях і виробничих нарадах концерну “Укрспирт”, на обласних науково-практичних конференціях з проблеми реформування агропромислового виробництва.

Результати дослідження оприлюднено на науково-практичній конференції: "Кооперація сільськогосподарських товаровиробників і спиртовиробників України (м. Чернігів, 1997 р.), Всеукраїнському семінарі: "За ділову досконалість і високу якість спиртової галузі" (м. Івано-Франківськ, 1998 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи та результати досліджень опубліковані в 4 наукових працях обсягом 1,2 др.а.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків і викладена на 156 сторінках комп'ютерного тексту, містить 50 таблиць, 5 рисунків, 12 додатків та 117 джерел літератури.

Структура роботи:

Вступ.

Розділ 1. Теоретичні основи раціонального використання ресурсного потенціалу продуктових підкомплексів АПК. 1.1.Сутність і структура ресурсного потенціалу агропромислового виробництва та ефективність його використання в нових умовах господарювання. 1.2.Інноваційні аспекти техніко-технологічного розвитку спиртової промисловості і ефективності використання її ресурсного потенціалу. 1.3. Методичні основи дослідження і оцінки сукупного ресурсного потенціалу спиртопродуктового підкомплексу.

Розділ 2. Економічна оцінка стану розвитку і рівня ефективності спиртопродуктового підкомплексу та його сировинних структур. 2.1.Сучасний стан розвитку і рівень ефективності функціонування спиртопродуктового підкомплексу. 2.2.Економічна оцінка сировинного картоплепродуктового підкомплексу АПК. 2.3 Оцінка сучасного стану розвитку сировинного зерно-продуктового підкомплексу. 2.4. Економічна оцінка сировинного буряко-цукрового підкомплексу. 2.5. Ефективне використання ресурсів в спиртопродуктовому підкомплексі.

Розділ 3. Організаційно-економічні засади підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу спиртопродуктового підкомплексу АПК. 3.1.Реструктуризація спиртопродуктового виробництва при переході до ринку. 3.2.Оптимізація структури виробництва в сировинних зонах спиртзаводів. 3.3.Регулювання ринку спирту і спиртопродуктів та удосконалення міжгалузевих економічних відносин.

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні основи раціонального використання ресурсного потенціалу продуктових підкомплексів АПК” розкрито сутність, структуру та фактори підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу продуктових підкомплексів АПК, до складу яких входять земельні і трудові ресурси, капітал галузей, які структурно сформовані й охоплюють виробництво, заготівлю, зберігання, переробку і збут аграрно-продовольчої продукції. Рівень потенційних ресурсних можливостей, досягнення максимальних результатів виробництва продукції в продуктовому підкомплексі залежать головним чином від стану ресурсів, їх збалансованості, раціонального поєднання затрат праці та капіталу. Максимальна ефективність використання складових сукупного потенціалу досягається за умови його пропорційності і збалансованості у всіх сферах агропромислового комплексу.

Автор дисертаційної роботи виходить з тих позицій, що стратегічним напрямом підприємницької діяльності у сфері переробки продукції має бути ресурсозбереження, зокрема за рахунок раціонального використання сировини. Основні фактори, що спричиняють зменшення втрат, поділяються на дві групи – технічні та соціально-економічні. До першої належать удосконалення техніки й технології виробництва на основі його механізації та впровадження прогресивних методів переробки сировини. До другої групи входять: удосконалення організації виробництва і праці, управління, обліку та контролю, впровадження прогресивних нормативів витрачання сировини, використання передового досвіду як у сфері виробництва і переробки сільськогосподарської продукції на спирт, зберіганні, транспортуванні та реалізації основної і побічної продукції.

Суть проблеми підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу полягає в тому, щоб на кожну одиницю ресурсів добитися істотного збільшення виробництва якісної продукції і національного доходу. Зокрема, в сільському господарстві, як структурному підрозділі спиртопродуктового виробництва, це означає одержання максимальної кількості сільськогосподарської продукції з гектара земельної площі при найменших затратах трудових і матеріальних ресурсів на одиницю продукції. В спиртовій промисловості - одержання максимальної кількості необхідної споживачам готової продукції високої якості в розрахунку на одиницю виробничої потужності при найменших витратах технологічних ресурсів. Критерієм економічної ефективності спиртопродуктового виробництва є рівень і темпи росту прибутку в розрахунку на одиницю сукупного ресурсного потенціалу.

В умовах зростаючої конкуренції успіх підприємницької діяльності визначає інноваційний процес, що характеризує рух нововведення від ідеї до її втілення в нову технологію або якісно новий продукт. В спиртопродуктовому підкомплексі інноваційний процес здійснюється по таких напрямах: удосконалюється обладнання і технологія виробництва спирту, що скорочує термін виготовлення продукції, збільшення її виробництва та підвищення якості; поглиблюється переробка сировини, що забезпечує безвідходне виробництво та одержання супутньої продукції (хлібопекарські та кормові дріжджі, біоміциново-вітамінний концентрат - БВК, кормовий вітамін В12 та ін.), яка використовується в харчовій промисловості та при годівлі тварин.

Модель процесу розширеного відтворення ресурсного потенціалу спиртопродуктового виробництва має враховувати всі особливості сільського господарства та їх вплив на кінцеві результати інтегрованого виробництва. В ній виділяється три етапи: розвиток, результативність і економічна ефективність (рис. 1). Встановлено, що в умовах ринкових відносин кількісне й якісне відтворення земельних, матеріальних і трудових ресурсів та процесу виробництва сировини та її переробки можливе за наявності інвестицій. Їх джерелом є необхідний рівень результативності і ефективності спиртопродуктового виробництва, що забезпечується збалансованим формуванням і раціональним використанням ресурсного потенціалу. Вартісна (грошова) оцінка трудових і земельних ресурсів та розрахунок сукупного ресурсного потенціалу спиртопродуктового підкомплексу при зіставленні його з кінцевими результатами господарювання дає змогу об'єктивно оцінювати рівень використання потенційних можливостей виробництва.

У другому розділі "Економічна оцінка стану розвитку і рівня ефективності спиртопродуктового підкомплексу та його сировинних структур" дана характеристика історичного розвитку матеріально-технічного потенціалу спиртової промисловості Івано-Франківської та Тернопільської областей, оцінка її сировинної бази та визначена ефективність використання ресурсного потенціалу спиртопродуктового підкомплексу. З метою збільшення виробництва продукції та економічно вигідної її реалізації всі спиртозаводи України на регіональному рівні об'єднані в спиртоб'єднання, а на республіканському – в концерн “Укрспирт”.

В обсязі його валової продукції (в порівнянних цінах) Івано-Франківське виробниче об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості в 1999 р. займало 5,4%, у тому числі частка спирту – 4,9%, Тернопільське – відповідно 7,7 та 10,1%. Рівень товарності спирту становить відповідно 101,0 і 110,9%, по концерну - 119,7% (табл. 1).

Таблиця 1. Основні показники діяльності обласних об'єднань концерну “Укрспирт”, 1999р

Назва об'єднання Обсяг продукції в порівнянних цінах Спирт, тис.дал.

Вироб-ництво Реалі-зація Товарність, %

Сумма, млн. грн. У % до 1997 р.

1.Івано-Франківське 31,9 133,5 703,0 710,2 101,0

2.Тернопільське 31,1 52,4 1440,0 1597,4 110,9

3.Вінницьке 41,5 53,1 1451,9 2521,1 173,6

4.Житомирське 18,5 84,1 964,2 1222,6 126,8

5.Львівське 52,3 97,6 1142,1 1394,2 122,1

6.Полтавське 19,3 54,4 1092,4 1200,7 109,9

7.Сумське 17,4 75,5 949,6 978,0 103,0

8.Харківське 27,2 64,1 1253,0 2067,1 165,0

9.Хмельницьке 14,4 135,8 437,0 507,1 116,0

10.Черкаське 33,8 71,1 1279,0 1244,4 97,3

11.Чернігівське 9,8 41,3 510,4 30,4 123,5

12.Чернівецьке 18,0 59,6 457,9 626,0 136,7

13.Київське 20,8 41,0 1096,6 1331,5 121,4

По концерну 405,5 69,2 14242,3 17049,2 119,7

В тому числі:

Спирт з меляси х х 8386,0 х х

Спирт із зерна х х 5856,3 х х

Сукупний ресурсний потенціал Івано-Франківського об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості оцінюється в 674,8 млн. грн. Спиртові заводи, що входять до складу об'єднання, мають різну вартість їх сукупного ресурсного потенціалу, але структура його складових відрізняється незначно (табл.2).

Таблиця 2 Вартісна структура ресурсного потенціалу підприємств

Івано-Франківського спиртопродуктового підкомплексу АПК

Показники Спиртозаводи Івано-Франківське Головне підприємство

Залучанський Підгайчиківський

Тис.грн. % Тис.грн. % Тис.грн. %

Вартість активів 9947 10,7 12032 9,7 44999 9,8

Чисельність працюючих, чол. 127 х 241 х 741 х

Вартісна оцінка трудових ресурсів 6765 7.3 9378 7,6 39718 8,7

Сировинна зона, га 6000 х 8060 х 29500 х

Вартісна оцінка земельних угідь 76032 82.0 102136 82,7 373824 81,5

Сукупний потенціал 92744 100 123546 100 458541 100

За результатами 1998 р. в об'єднанні вироблено 2213 тис.дал спирту етилового, 2173 тис. дал спирту-ректифікату, 1328 т. вуглекислоти, 3026 т дріжджів кормових, 3501 т дріжджів пекарських, 437 тис. дал горілчаних виробів. На кожного працюючого в середньому припадає понад 28 тис. грн. валової продукції. Загальний прибуток по об'єднанню становить близько 6 млн. грн., рівень рентабельності - близько 30 відсотків.

До складу Тернопільського виробничого об'єднання спиртової промисловості входить 12 спиртозаводів, які розміщені в 11-ти із 17 районів області. Загальна потужність спиртових заводів становить 19 тис. дал. спирту на добу. З наявної кількості сім заводів переробляє зерно і картоплю, чотири - тільки зерно, один спиртозавод здійснює комплексну переробку меляси. На заводах виробляється така продукція: спирт-ректифікат вищої очистки; спирт-ректифікат "Екстра"; дріжджі сухі кормові та хлібопекарські, вуглекислота.

Економічна оцінка фінансово-майнового стану спиртових заводів засвідчує, що зношеність їх основних виробничих засобів перевищує 50%, рівень забезпечення виробництва власними оборотними коштами в загальній їх вартості становить від 0,7% на головному підприємстві до 26,4% на Залучанському спиртозаводі, показники фінансової стійкості і ліквідності майна підприємств знижуються.

Велике значення у підвищенні ефективності спиртовиробництва має сировина, яка в структурі виробничих затрат займає понад 50 %. На переробних підприємствах досліджуваної зони склалися такі середні показники виходу спирту з 1 т сировини: жита – 34,97, пшениці – 35,07, ячменю – 32,9, кукурудзи – 38,82, проса – 36,2, картоплі – 6,94 дал. Найвищі витрати сировини в розрахунку на 1 дал спирту від переробки картоплі, найнижчі – меляси. Однак картопля забезпечує найбільший вихід спирту в розрахунку на 1 га посіву (табл.3).

Таблиця 3. Порівнянна ефективність різних видів сировини в зоні виробництва спирту за 1996-1998рр в середньому

Показники Види сировини

Зерно Картопля Меляса

Виробництво продукції з 1 га, т 2,2 12,1 1,1

Вихід спирту з 1 т сировини, дал 34 11 27

Вихід спирту в розрахунку на 1 га посіву, дал 74,8 133,1 29,7

Виробничі витрати на 1 га посіву, грн 627 3618 160

Виробничі витрати на 1 дал спирту, грн 8,38 27,18 5,37

Одержано від реалізації спирту, грн/га 959 1694 267

Використання картоплі як сировини в спиртовій промисловості не ефективне через низький рівень урожайності та відповідно високу її собівартістю. Розрахунки свідчать, що для досягнення беззбитковості виробництва спирту з картоплі необхідно забезпечити середній рівень її урожайності 270 ц/га, а вихід спирту в розрахунку на 1 га – 300 дал. Іншим вагомим напрямом подолання збитковості картоплярства є зниження собівартості продукції на основі ресурсозбереження і підвищення крохмалистості продукції. У цій справі важливу роль відіграло б ефективне стимулювання реалізації на спиртові заводи картоплі з підвищеною крохмалістю.

Дослідження показують, що у приватному секторі, нині зосереджено основні обсяги виробництва картоплі, значну її частину використовують не за призначенням, а низький рівень товарності пояснюється відсутністю заготівельно-збутового сервісу на селі. Підраховано, що при обгрунтованих розподільних відносинах з переробним підприємством, виробники картоплі можуть мати до 4 тис. грн. валового доходу в розрахунку на 1 га площі. Таким чином, на основі запровадження системи організаційно-економічних засад можна створити на селі достатню картоплесировинну базу і забезпечити ефективне використання ресурсного потенціалу спиртової промисловості.

Найбільш поширеною сировиною для виробництва спирту є зерно. Розрахунки показують, що виручка і прибуток від реалізації спирту, одержаного з 1 т зерна, в 2,4 раза вищі порівняно з реалізацією цієї ж кількості зерна в непереробленому вигляді. Крім того, від переробки зерна на спирт одержують 488 кормових одиниць браги, яку використовують при відгодівлі великої рогатої худоби. Виробництво спирту із зерна забезпечило у 1998 р. 332 грн. прибутку в розрахунку на гектар посіву зернових. Для підвищення ефективності виробництва спирту із зерна необхідно удосконалювати структуру зернових сировинних культур, підвищувати урожайність і знижувати собівартість зерна.

Для спиртового виробництва найкращою сировиною є меляса, яку одержують з цукрових буряків, оскільки в ній високий вміст цукру і є всі речовини для нормальної життєдіяльності дріжджів, а також спрощується технологічна схема переробки. В даний час близько 70 % загального виробництва меляси спрямовується на виробництво етилового спирту. Зниження собівартості меляси на стадії переробки цукрових буряків можливе за умови переходу на прогресивні технології переробки коренеплодів скорочення втрат сировини на стадії транспортування і зберігання.

До найважливіших результативних показників спиртозаводів відноситься собівартість продукції, яка характеризує цілу низку економічних відносин і відображає реальні, прямі витрати підприємства на виробництво продукції (табл. 4)

Таблиця 4. Структура собівартості одиниці основних видів продукції

по Івано-Франківському ОДОСП за 1998 р.

Статті витрат Спирт Вуглекислота Дріжджі

пекарські кормові

грн. % грн. % грн. % грн. %

Сировина 5,14 51,0 3,98 1,2 213,61 28,1 31,30 2,5

Допоміжні матеріали 0,43 4,3 117,35 15,4 299,81 24,3

Паливо і електроенергія 2,30 22,9 38,28 11,5 173,43 22,8 407,29 33,0

Зарплата з нарахуваннями 0,57 5,7 120,45 36,2 85,51 11,2 11,16 0,9

Утримання обладнання 0,40 4,0 45,74 13,7 39,40 5,2 106,67 8,6

Цехові витрати 0,42 4,2 60,06 18,1 34,47 4,5 191,46 15,5

Загальнозавод- ські витрати 0,50 5,0 56,03 16,8 50,98 6,7 128,00 10,4

Невиробничі та інші витрати 0,29 2,9 8,31 2,5 44,6 6,1 57,67 4,8

Повна собівартість 10,05 100 332,85 100 761,35 100 1233,36 100

Виходячи з високої питомої ваги сировини у структурі витрат на виробництво спирту визначено систему заходів щодо зниження собівартості її виробництва в сільськогосподарських підприємствах та ресурсо-енергозбереження на спиртозаводах, а також вагомий ряд інших резервів здешевлення спиртопродукції. Враховано, що при виробництві дріжджів найбільшу питому вагу в структурі витрат займають паливно-енергетичні ресурси і допоміжні матеріали, а виробництво вуглекислоти порівняно з іншими видами продукції є найменш енерго- та матеріалоємним. У структурі витрат на виробництві горілчаних виробів переважає вартість сировини та допоміжних матеріалів. Частка останніх складає три четвертих від усіх витрат. Економічний аналіз в динаміці показує, що за останні роки структура собівартості змінилася в бік збільшення частки матеріально-технічних ресурсів по всій номенклатурі продукції. Отже, ресурсозбереження є важливою умовою здешевлення виробництва спиртопродукції.

Дослідження підтверджують ефективність розвитку на спиртозаводах цехів з виробництва антибіотиків, використання яких у свинарстві і птахівництві збільшує продуктивність тварин, підвищує опір їх до інфекційних захворювань та скорочують падіж молодняку.

На спиртових заводах, які переробляють мелясу, доцільно організовувати шляхом комбінованого виробництва випуск хлібопекарських дріжджів. Економічна ефективність такого комбінованого виробництва незаперечна, адже за таких умов собівартість 1 т одержаних хлібопекарських дріжджів на 40% нижча, ніж їх собівартість на спеціалізованих заводах, а будівництво цеху при спиртовому заводі обійдеться вдвічі дешевше, ніж спеціалізованного заводу по виробництву хлібопекарських дріжджів. Термін окупності витрат на будівництво цеху при спиртовому заводі - близько року.

Високо ефективним на спиртозаводах є виробництво вуглекислоти. У процесі виробництва етилового спирту на кожний його декалітр одержують близько 5,2 кг товарного виходу вуглекислоти. Підраховано, що собівартість вуглекислоти на спиртовому заводі в 2-2,5 рази нижча, ніж на спеціалізованому, а питомі капітальні затрати менші втричі.

Спиртові заводи, які працюють на мелясі, мають значні резерви для організації виробництва кормового вітаміну В12, застосування якого сприяє збільшенню приросту свиней і яйценосності птиці (на 10—12%).

Отже, з метою збільшення виробництва і зниження собівартості спиртової сировини необхідно в галузі сільського господарства розвивати альтернативні форми господарювання і конкуренцію, удосконалити структуру посівних площ для досягнення оптимальної концентрації посівів сировинних культур в зоні переробного підприємства, запровадити прогресивні технології їх вирощування, підвищити урожайність і знизити собівартість продукції, використовувати механізм посилення мотивації товаровиробників до ефективного розвитку сировинних галузей.

Економічна оцінка фінансово-майнового стану об'єктів дослідження свідчить, що всі підприємства спиртоб'єднання мають більш як на половину зношене майно. Причому, в Івано-Франківському та Підгайчиківському спиртозаводах більш як три четвертих вартості майна складають позичені кошти. Підприємства недостатньо забезпечені оборотними засобами, а рівень власних оборотних засобів дуже низький. Як наслідок рівень ліквідності майна підприємств є невисоким.

Аналіз динаміки показників фінансового стану Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової промисловості засвідчує про виражену тенденцію їх зниження. здебільшого нижче від оптимального рівня. Так, значення показника рентабельності активів зменшилося за три останні роки в 4 рази, рентабельності продаж – більш як в 3 рази і складають відповідно 6,9 та 4,1 % при оптимальному значенні більш як 15 та 30 %. Порівняно низький відносно оптимального значення в підприємств об'єднання коефіцієнт оборотності надходжень і дещо високий коефіцієнт банкрутства. Однак в цілому, як свідчать окремі показники, фінансовий стан підприємств ще досить стійкий, що дає надії на виправлення їх тенденції в сторону покращання.

В третьому розділі "Організаційно-економічні засади підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу спиртопродуктового підкомплексу АПК" обгрунтовано основні напрями реструктуризації спиртопродуктового виробництва при переході до ринкових відносин, оптимальні параметри і структуру виробництва в сировинних зонах спиртозаводів, визначено методичні засади регулювання ринку спирту і спиртопродуктів, запроваджено шляхи удосконалення міжгалузевих економічних відносин.

Встановлено, що для запровадження ефективних економічних відносин і переходу спиртопродуктового підкомплексу АПК до роботи в ринковому середовищі необхідно здійснити ряд організаційно-економічних заходів: завершити приватизацію в підприємствах сировинної зони, провести корпоратизацію підприємств спиртової промисловості, здійснити заходи щодо реструктуризації і санації збиткових господарств, створити ефективне ринкове середовище у сфері заготівлі сировини і збуту продукції.

Для фінансового оздоровлення підприємств доцільно провести фінансову, організаційну, операційно-технологічну, виробничо-технологічну реструктуризації. При проведенні фінансової реструктуризації, мета якої полягає у стабілізації підприємств, пропонується обгрунтувати і здійснити заходи щодо погашення боргів та кредитних зобов'язань, привести у порядок активи підприємства і пов'язати їх зі змінами у напрямах господарської діяльності. У плані організаційної реструктуризації підприємств необхідно передбачити заходи удосконалення асортименту продукції, технологій, структури виробництва, системи розподілу, маркетингу, управління в цілому та окремих його підсистемах. При розробці операційно-технологічної реструктуризації виробництва слід обгрунтувати шляхи забезпечення випуску конкурентоспроможної продукції необхідної якості і в достатній кількості, обумовленій вимогами ринку.

Виходячи з того, що значна кількість сировинних ресурсів, зокрема картоплі і зерна, знаходиться у приватному секторі, визначена доцільність створення на селі власної заготівельної мережі, а на районному рівні - контрактних компаній асоціативного типу, тобто такі структури, які б об'єднували виробників сільськогосподарської продукції з переробними підприємствами. Важливою формою поєднання виробників, заготівельників і переробників продукції є багатогалузеві кооперативи. Модель кооперативу “Спирт Івано-Франківщини”, розроблена на прикладі Залучанського спиртозаводу, є організаційно-економічною основою застосування інтегрованих агропромислових технологій в спиртопродуктовому виробництві. Водночас вона являє собою одну з організаційних форм управління, яка має на меті подальше підвищення ефективності агропромислового виробництва.

Об'єктивною передумовою високої ефективності спиртопродуктового підкомплексу АПК є економічне обгрунтування видів сировини і визначення раціональних сировинних зон спиртозаводів. В розділі наводиться розрахунок оптимальної сировинної зони спиртозаводів і радіуси доставки різних видів сировини, а також визначена із застосуванням економіко-математичних методів оптимальна структура посівних площ, яка забезпечує раціональне використання ресурсів і максимальну прибутковість сільськогосподарського виробництва. При цьому були використані нормативні показники.

Алгоритм розрахунку сировинної зони (СЗ) був виражений такою формулою:

СЗ = (ДП х ТР х 100) : (УС х ПВ х К),

де ДП - добова виробнича потужність по переробці конкретного виду сировини;

ТР - сезонна тривалість роботи спиртозаводу;

УС - урожайність сировинної сільськогосподарської культури;

ПВ - питома вага сировинної сільськогосподарської культури у структурі посівних площ.

Обгрунтовується необхідність переорієнтації використання продукції з врахуванням кон'юнктури ринку. Зокрема, спирт вищих сортів, виготовлений виключно із зерна пшениці, пропонується експортувати, а виготовлений з меляси – використовувати переважно на технічні цілі, в тому числі для виробництва моторних сумішевих бензинів.

Встановлено, що найбільш важливою умовою ефективного функціонування спиртопродуктового підкомплексу є гармонійне узгодження економічних відносин між усіма взаємопов'язаними галузями. Для обгрунтованого підходу до визначення розподільних відносин у сферах виробництва, заготівлі і переробки зерна нами розроблені сукупні технологічні карти, на основі яких розраховані відповідні нормативи витрат і часток вкладу в кінцевий результат виробництва (табл. 5).

Таблиця 5. Нормативна структура сукупних витрат на виробництво, заготівлю та переробку зерна на спирт залежно від урожайності

Інтервали врожайності, ц/га Вирощування зерна Заготівля та переробка зерна Разом сукупних витрат

на тонну зерна, грн. співвідношен-ня, % на тонну зерна, грн. співвідношен-ня, % на тонну зерна, грн. на 1 дал спирту, грн.

до 15,0 423,5 71,6 168,1 28,4 591,6 16,9

15,1-20,0 314,1 65,1 168,1 34,9 482,2 13,8

20,1-25,0 253,0 60,1 168,1 39,9 421,1 12,0

25,1-30,0 214,4 56,1 168,1 43,9 382,5 10,9

30,1-35,0 187,4 52,7 168,1 47,3 355,5 10,2

35,1-40,0 167,9 50,0 168,1 50,0 336,0 9,6

40,1-45,0 152,8 47,6 168,1 52,4 320,9 9,2

понад 45,0 140,9 45,6 168,1 54,4 309,0 8,8

Для забезпечення нормального функціонування господарств – виробників сировини і спиртозаводів необхідно домогтися, щоб їх взаємовідносини регулювалися договорами, в яких визначалися обсяги і строки поставок сировини, умови приймання, зберігання та переробки продукції, порядок взаєморозрахунків.

Для аналізу і прогнозування ринку спирту використано графіки кривої попиту та пропозиції. Визначено, що при формуванні ефективного ринку спирту політика уряду має бути спрямована насамперед на підтримку вітчизняних товаровиробників, що забезпечить збільшення виробництва і здешевлення товарної продукції та раціональне поєднання обгрунтованого імпортного мита і квотування імпорту спирту. Для здійснення державного регулювання розвитку спиртопродуктового підкомплексу пропонується механізм протекціонізму як засіб захисту національної продуктової незалежності (безпеки) країни.

ВИСНОВКИ

1. Ресурсний потенціал спиртопродуктового підкомплексу АПК на сучасному етапі реформування економіки країни характеризується тим, що сукупність технологічно й економічно взаємопов'язаних матеріальних засобів, суб'єктів, які беруть участь у процесі виробництва та переробки сільськогосподарської продукції на спирт, зберіганні, транспортуванні й реалізації основної та побічної продукції не забезпечують необхідний економічний ефект виробництва, обсяг та якість продукції. Завдання підвищення його ефективності полягає в тому, щоб на кожну одиницю ресурсів – трудових, матеріальних і фінансових – домогтися істотного збільшення обсягу виробництва продукції та національного доходу.

2. Аналіз діяльності спиртопродуктового підкомплексу показує, що:

а) недостатньо використовуються потенційні ресурсні можливості сільськогосподарських підприємств, які недоодержують як мінімум третину продукції. Приблизно така ж кількість вирощеної продукції не доходить до споживача на стадії зберігання, транспортування і переробки. Серед причин такої ситуації, поряд з організаційно-економічними, слід вказати на незбалансованість ресурсного потенціалу;

б) на підприємствах спиртової промисловості основні засоби зношені на 51 – 63,2 %, спостерігається зниження рівня забезпечення їх власними оборотними коштами та спад показників фінансової стійкості і ліквідності майна спиртових заводів.

3. Незважаючи на важливу роль сировини в забезпеченні ефективності виробництва спирту (вартість у структурі витрат понад 50 %), для її здешевлення вживається недостатньо заходів з оптимізації сировинних зон спиртзаводів, впровадження прогресивних технологій вирощування відповідних сільськогосподарських культур.

4. Зниження економічної ефективності спиртопродуктового виробництва та суміжних галузей агропромислового виробництва пов'язаний з недостатньою увагою до розвитку галузі з боку органів державної влади, повільним проведенням економічних реформ у цій сфері виробництва, відсутністю раціональних економічних відносин між взаємопов'язаними сферами спиртопродуктового підкомплексу, необгрунтованим ціноутворенням та проблемами збуту продукції.

5. Для підвищення ефективності спиртопродуктового виробництва і стабільного розвитку галузі на перспективу необхідно:

а) завершити приватизацію в підприємствах сировинної зони, провести корпоратизацію підприємств спиртової промисловості і забезпечити умови для формування на першому етапі реформ акціонерних товариств з державним контрольним пакетом акцій; сформувати на селі власну заготівельну мережу, а на районному рівні - створити контрактні компанії асоціативного типу, які б об'єднали виробників сільськогосподарської продукції з переробними підприємствами;

б) розробити по кожному структурному підрозділу (спиртозаводу) бізнес-план та проект санації та здійснити організаційно-економічні заходи з реструктуризації і санації збиткових формувань;

в) створити ефективне ринкове середовище у сфері заготівлі сировини. Для цього слід обгрунтувати структуру посівних площ в господарствах сировинної зони. В західному регіоні України оптимальною вважається така структура посівних площ: зернові культури – 48-52 %, в тому числі озимі зернові – 25-27%, кукурудза – 9-11%, цукрові буряки – 11-13%, картопля – 6-8%, кормові культури – 28-32%.

г) необхідно здійснювати системні маркетингові дослідження ринку спирту з оцінкою потреб у ньому як внутрішніх, так і зовнішніх ринків, задовольняючи власні потреби в цьому продукті і враховуючи важливість і можливість класти конкуренцію експортерам спирту – насамперед у країни СНД. Для формування ефективного ринку спирту та лікеро-горілчаних виробів політика уряду має бути спрямована в першу чергу на підтримку власних товаровиробників з метою збільшення виробництва і здешевлення товарної продукції та раціонального поєднання обгрунтованого імпортного мита та квотування імпорту спирту;

д) для раціонального використання спиртопродукції важливо задіяти альтернативні канали її збуту. По-перше, необхідно зерновий спирт, який має високий експортний попит, використовувати як основну сировину для виробництва лікеро-горілчаних напоїв. По-друге, необхідно реалізувати програму короткострокових заходів щодо перепрофілювання спиртових заводів, які переробляють мелясу, на випуск технічного спирту, придатного в якості пального для двигунів внутрішнього згорання.

6. Розподільчі відносини в сферах виробництва, заготівлі і переробки харчової сировини на спирт і похідні продукти мають базуватися на використанні відповідних нормативів затрат, з урахуванням часток вкладу в кінцевий результат кожного виробника. Це посилить інтерес учасників кооперованого виробництва до покращання сировинного забезпечення і підвищення рівня окупності затратних ресурсів.

7. Встановлено, що в практиці діяльності підприємств усіх форм власності і в першу чергу тих, які знаходяться в скрутному економічному становищі, важливою умовою виходу з кризи є системний структурний аналіз балансу, який у загальному вигляді найбільш повно відображає наявний потенціал підприємства і можливості розширення ринку та підвищення конкурентоспроможності продукції.

8. Аналіз фінансового потенціалу має здійснюватись на наступних засадах:

комплексності, тобто передбачати одночасний та взаємопов'язаний розгляд як зовнішніх, так і внутрішніх складових економічної діяльності підприємства;

зіставності, тобто грунтуватись на структурних показниках, розрахованих по однакових часових періодах функціонування підприємства та взаємопов'язаних його структурних елементах;

динамічності, тобто систематичній оцінці всіх структурних показників протягом певного періоду з метою визначення тенденцій розвитку окремих складових економічної діяльності як структурних підрозділів, так і підприємства в цілому.

9. В системі ринкових відносин важливе значення має застосування вартісної (грошової) оцінки різнорідних засобів виробництва та застосування інтегрального показника сукупного ресурсного потенціалу всіх галузей спиртопродуктового підкомплексу для більш повного і раціонального його використання. Невід'ємним компонентом економічної роботи є об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств зазначеної сфери та наявність стратегії функціонування в ринковому середовищі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Яковець І.І. Економічна оцінка ресурсного потенціалу спитопродуктового підкомплексу АПК // Економіка АПК. – 1998. -№ 10. С. 62-67

2. Яковець І.І. Підвищення ефективності спиртопродуктового підкомплексу АПК // Економіка АПК. –1998. –№ 12. С. 29-33.

3. Яковець І.І. Спиртопродуктовий підкомплекс АПК Івано-Франківщини // Економіка АПК. –1999. –№ 9. С. 10-14.

4. Яковець І.І. Фінансовий аналіз підприємств спиртопродуктового підкомплексу // Економіка АПК. –2000. –№ 6. С. 26-34.

Анотації

Яковець І. І. Аграрно-економічні засади раціонального використання ресурсного потенціалу спиртопродуктового підкомплексу АПК. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - Економіка сільського господарства і АПК. Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2001.

В дисертації викладені основні результати дослідження проблеми