РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЮР'ЄВА ЛАРИСА ОЛЕКСІЇВНА

УДК: 796.011.1

ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ

6-8 РОКІВ В УМОВАХ СІМЕЙНО-СУСПІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ

24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання

різних груп населення

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Рівне – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Волинському державному університеті

імені Лесі Українки, Міністерство освіти і науки України, м.Луцьк

Науковий керівник доктор біологічних наук, професор

Завацький Віктор Іванович,

Міжнародний університет “РЕГІ”

ім.академіка Степана Дем'янчука,

проректор з наукової роботи

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Поташнюк Раїса Захарівна,

професор, завідувач кафедри фізичної реабілітації Рівненського економіко-гуманітарного інституту

доктор педагогічних наук, професор

Шиян Богдан Михайлович

Тернопільський державний педагогічний університет ім. В.Гнатюка, завідувач кафедри теоретичних основ і методики фізичного виховання

Провідна установа Харківський державний інститут фізичної культури, Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України, м. Харків.

Захист відбудеться 23 листопада 2001 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 47.053.01 у Рівненському державному гуманітарному університеті, за адресою: 33028, м. Рівне, вул. С.Бандери, 12.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Рівненського державного гуманітарного університету, за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Остафова, 31.

Автореферат розісланий 22 жовтня 2001 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Осьмак Л.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У національній програмі “Освіта" (Україна ХХІ ст.) (1994), Законі України “Про фізичну культуру і спорт”, у цільовій комплексній програмі “Фізичне виховання – здоров'я нації” (1998) підкреслюється необхідність фізичного виховання різних верств населення, а особливо дітей дошкільного та шкільного віку, пропонуються різні підходи до зміцнення здоров'я людини як найвищої суспільної цінності.

Проблема фізичного виховання дошкільників була предметом дослідження вчених різних галузей науки, зокрема, психологів (Виготський Л.С., Запорожець О.В., Леонтьєв О.М. та ін.), педагогів (Горівневський В.В., Макаренко А.С., Лесгафт П.П., Онопрієнко А.В., Страхова М., Сухомлинський О.В., Шевченко Л.І., Ушинський К.Д.), фізіологів та медиків (Аршавський І.А., Апанасенко Г.Л.). Значний інтерес у контексті нашого дослідження викликають роботи сучасних дослідників (Агаєв Г.Г., Артемова Л.В., Вільчковський Е.С., Вольчинський А.Я., Лисенко Н.В., Шиян Б.М. та ін.).

Результати вивчення і аналізу здобутків психолого-педагогічної науки (Аркін Е.А., Виготський Л.С., Запорожець О.В., Осокіна Т.І.) свідчать, що дошкільний період є найсприятливішим для формування підґрунтя здорового способу життя, фундаменту гармонійного розвитку особистості. Зростання захворюваності серед дітей зумовили появу реабілітаційної життєзберігаючої педагогіки. Так широкого розвитку в Україні набули останнім часом школи здоров'я, які накопичили цінний досвід роботи щодо оздоровлення дітей (Дубогай О.Д.). Позитивною є тенденція зростання ролі в цьому процесі соціально-освітнього середовища (школи, соціальні інститути, волонтерський рух тощо). Водночас вчені (Вільчковський Е.С., Шиян Б.М., Сермєєв Б.В) відзначають необхідність реалізації всіх дійових чинників системи фізичного виховання, в тому числі і виховного потенціалу сім'ї.

Аналіз діючих в Україні програм з дошкільного виховання ("Програма навчання і виховання в дитячому садку", "Дитина", "Перші кроки", "Діти України", "Малятко" та "Українське дошкілля") показав, що їх зміст передбачає форми і методи фізичного виховання дошкільників у сім'ї, які на практиці мають низьку ефективність, що не сприяє реалізації визначених програмних вимог та завдань щодо фізичного виховання. Однією з причин незадовільного фізичного розвитку дітей старшого дошкільного віку є недостатня увага сім'ї до проблем фізичного виховання, неосвіченість батьків, їх необізнаність у цій галузі (Дубогай О.Д., Єгорова А.І., Лесик В., Марчик В.).

Отже, актуальність дослідження визначається, з одного боку, незадовільним станом здоров'я дітей 6-8 років та низьким рівнем їх фізичного розвитку, а з іншого – великими потенційними можливостями сім'ї та громадськості щодо впливу на фізичний розвиток дошкільнят та молодших школярів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Волинського державного університету ім.Лесі Українки як складова наукової теми на 1998-2000 рр. “Дослідження фізичного здоров'я, способу життя учнівської і студентської молоді та розробка програм професійної валеологічної підготовки студентів вищих закладів освіти” (РК № 0198 U 000401).

Мета дослідження – виявити особливості фізичного розвитку дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку та шляхи його удосконалення; розробити програму з фізичного виховання дітей 6-8 років для волонтерів і батьків, діти яких виховуються тільки у сім'ї.

У відповідності з метою визначені задачі дослідження:

·

· визначити показники фізичного розвитку, фізичної підготовленості і стану здоров'я дітей (6-8 років), які виховувуються тільки в сім'ї, і тих, які відвідують дитячий заклад;

· визначити педагогічні умови підвищення ефективності фізичного виховання старших дошкільників в сім'ї та дошкільних закладах;

· з'ясувати стан просвітницької роботи волонтерського руху, визначити ефективність його впливу на фізичну підготовку дітей 6-8 років шляхом вивчення напрямків та змісту діяльності волонтерів;

· розробити методичні рекомендації з фізичного виховання дітей 6-8 років для батьків, діти яких виховуються тільки в сім'ї.

Об'єкт дослідження – фізичний розвиток старших дошкільників та молодших школярів.

Предмет дослідження – педагогічні умови оптимізації фізичного розвитку дітей 6-8 років та їх особливості.

Методи та організація дослідження: аналіз науково-методичної літератури; педагогічні спостереження; педагогічний експеримент; опитування батьків, вчителів та дітей; тестування рівня фізичної підготовленості; аналіз медичних карток; методи математичної статистики.

Наукова новизна роботи полягає у дослідженні рівня фізичного розвитку дітей 6-8 років, які не відвідують дошкільні заклади; у визначенні змісту, форм, методів діяльності волонтерів; в обґрунтуванні та виявленні перспективних напрямків впливу на фізичний розвиток цих дітей.

Практичне значення отриманих результатів полягає у:

·

· застосуванні програми діяльності волонтерів з фізичного виховання у роботі з дітьми 6-8 років, які виховуються тільки в сім'ї;

· використанні матеріалів, результатів дослідження в масовій педагогічній практиці роботи дошкільних працівників, соціальних педагогів, реабілітаційних центрів, а також батьками з метою поліпшення фізичного розвитку дітей.

Особистий внесок автора полягає в науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов оптимізації фізичного розвитку дітей в сім'ї, самостійному виконанні всього обсягу експериментальних досліджень, узагальненні одержаних результатів, розробці методичних рекомендацій і впровадженні програми з фізичного виховання дітей для волонтерів і батьків, а також матеріалів на допомогу дошкільним працівникам.

Апробація і впровадження результатів.

Основні положення дослідження доповідались на міжнародній науково-методичній конференції “Фізичне виховання, спорт і культура в сучасному суспільстві” (м. Луцьк, 1999 р.), щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу ВДУ імені Лесі Українки (1995-2000 рр.), обласних семінарах і курсах перекваліфікації дошкільних працівників та вчителів фізичної культури при обласному інституті підвищення кваліфікації педагогічних працівників (м. Луцьк, 2000-2001 рр.). Матеріали дослідження використовувалися у процесі проведення практичних занять з дошкільної педагогіки (1996-2000 рр.) на педагогічному факультеті ВДУ імені Лесі Українки.

Результати дослідження впроваджені у педагогічну роботу кафедр педагогіки і теоретичних основ фізичного виховання Волинського державного університету ім.Лесі Українки.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані в семи наукових виданнях, з них 5 – у збірниках наукових праць, які є фаховими виданнями ВАК України.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Робота викладена на 196 сторінках комп'ютерної верстки, містить 16 таблиць і 14 рисунків (23 сторінки). У роботі 223 літературних джерела, у тому числі – 9 іноземних.

Умовні позначки: ФР- фізичний розвиток; ФВ – фізичне виховання; ФП – фізична підготовленість; МТ – маса тіла; ОГК – обсяг грудної літки; СЗ – стан здоров'я; ГЩЗ – гіперплазія щитовидної залози.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт і предмет дослідження, його мету та задачі, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, публікації, шляхи апробації і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі дисертації "Соціально-педагогічні засади фізичного розвитку та фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку" проаналізовано й узагальнено наукові праці вчених різних галузей науки (педагогіки, психології, фізіології, гігієни тощо) з даної проблеми (Виготський Л.С., Запорожець О.В., Богініч О.Л., Вільчковський Е.С., Вольчинський А.Я., Денисенко Н.Ф., Дубогай О.Д., Кот П.А., та інші). У цьому ж розділі розкриваються погляди зарубіжних педагогів (Лесгафт П.Ф., Оуєн Р., Руссо Ж.Ж., Фребель Ф. та інші) на роль і місце фізичного виховання в загальній системі виховання.

Проблема фізичного виховання дітей дошкільного періоду привертала увагу фізіологів і психологів. Зокрема, дослідженнями Аршавського І.О., Ельконіна Д.Б., Wolanski N. встановлено, що фізичні і психічні можливості людини, її енергетичний запас, що розрахований на все життя, формується в перше десятиріччя. Саме в 5-10 років біологічно детермінований потенціал здоров'я дитини створює найбільш сприятливі можливості для виховання основ практично всіх її фізичних і моральних якостей. Загалом рівень фізичного розвитку дітей дошкільного віку залежить від умов, що створюються у сім'ї, а також від впливу зовнішнього середовища (Лесгафт П.Ф., Сермєєв Б.В., Вільчковський Е.С.).

Певним внеском у розвиток теорії фізичного виховання є дослідження сучасних вчених Артемової Л.В., Билєєвої Л.В., Вільчковського Е.С., Шияна Б.М., якими фізична культура розглядається як складова частина загальнонаціональної культури, а фізичні вправи, рухливі ігри вчені вважають універсальними засобами всебічного розвитку дітей дошкільного віку як у навчально-виховному закладі, так і в сім'ї.

Поряд з аналізом наукових джерел у розділі розглядаються соціально-педагогічні вимоги до фізичного виховання дошкільників та його завдання і чинники, зокрема, благодійні волонтерські рухи. Одним із суспільних напрямків їх добродійної діяльності є фізкультурно-оздоровча та реабілітаційна робота в галузі фізичного виховання дітей у сім'ї.

Аналіз та узагальнення наукових праць, основних документів та програм з фізичного виховання дозволяє констатувати, що фізичне виховання дошкільників у сім'ї має суттєві недоліки і потребує втручання з боку педагогів та суспільства загалом. У зв'язку з цим доцільно зосередити увагу на дослідженні зазначеної проблеми.

У другому розділі "Методи та організація дослідження" розкриваються методи, що застосовувалися для вирішення поставлених задач, а саме: аналіз науково-методичної літератури; педагогічні спостереження; педагогічний експеримент; опитування батьків, вчителів та дітей; тестування рівня фізичної підготовленості; аналіз медичних карток; методи математичної статистики. Поставлена мета і завдання дослідження визначили послідовність проведення усіх робіт за такими етапами.

Перший етап (1995-1997 рр.) був присвячений аналізу та узагальненню літературних джерел і нормативних документів (теоретичний розділ роботи); розробленню програми дослідження, анкет, складанню проекту вибірки і визначенню об'єкта, уточненню завдань та мети, визначенню методів та прийомів дослідження.

На другому етапі (1997-1999 рр.) проведено констатуючий експеримент. Вивчалась вікова динаміка показників фізичного розвитку, фізичної підготовленості дітей 6-8 років та стану їх здоров'я.

У дослідженні були задіяні діти підготовчих груп д/с №10, № 43, діти 6-ти років, які виховувались тільки у сім'ї та учні І-ІІ класів ЗОШ № 26 м.Луцька.

Таблиця 1

Категорії обстежених дітей

Всього в експерименті взяло участь: Всього Серед них:

хлопчики дівчатка

І клас 100 48 52

ІІ клас 108 50 58

підготовчі групи д/с № 43, № 10 90 43 47

6-річні діти, які виховувались тільки у сім'ї 36 20 16

На основі отриманих результатів визначались рівні фізичного розвитку і фізичної підготовленості 310 обстежених дітей. Серед респондентів були діти, які відвідували дитячий садок (6-ти річного віку) – 90 осіб; діти, які виховувались тільки в сім'ї (6-ти річного віку) – 36 осіб; 208 учнів перших та других класів. Паралельно проводилось опитування батьків та дітей за допомогою спеціально підготовлених анкет. Кількість батьків, охоплених анкетуванням, становила 240 осіб. Серед них: 80 – батьки дітей старшого дошкільного віку (д/с – 56 , сім'я – 24 ); 160 – батьки учнів І - ІІ класів.

Третій етап (1999-2000 рр.) передбачав формуючий експеримент, який полягав в апробації розробленої нами програми діяльності волонтерів "Фізичне виховання дітей старшого дошкільного віку". Він проводився з метою визначення фізичного розвитку, фізичної підготовленості та стану здоров'я дітей, які виховувались тільки в сім'ї, після активної роботи волонтерів, а також тих, що відвідували дитячі садки № 10, № 43 м.Луцька.

Експериментальна програма була спрямована на підвищення обсягу рухової активності з метою поліпшення фізичного розвитку, фізичної підготовленості та стану здоров'я дітей старшого дошкільного віку в сім'ї і передбачала:

1) заходи з фізичного виховання в режимі дитячого садка та в сім'ї, уроки в школі та позаурочну фізкультурно-оздоровчу роботу;

2) просвітницьку діяльність із вихователями, учителями, батьками;

3) здійснення контролю за виконанням індивідуальних завдань;

4) залучення батьків до спільних занять фізичними вправами з дітьми, спрямованими на підвищення їх рухової активності.

Дітям, які виховувалися тільки в сім'ї, пропонувались фізичні вправи, спрямовані на підвищення їх фізичної підготовки, зміцнення здоров'я. На початку та в кінці експерименту проводились вимірювання довжини і маси тіла, обсягу грудної клітки, тестування силових, швидкісних та швидкісно-силових якостей, аналізувався стан здоров'я дітей старшого дошкільного віку та учнів І-ІІ класів.

У третьому розділі "Діагностика рівня фізичного розвитку та фізичної підготовленості дітей 6-8 років" досліджувалось:

·

· рівень фізичного розвитку дітей 6-8 років;

· фізична підготовленість дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку;

· структура захворюваності дітей 6-8 років.

Результати опитування батьків дозволили виявити вплив різних чинників на заняття фізичною культурою дітей (табл.2).

Таблиця 2

Чинники впливу на залучення дітей до занять

фізичною культурою

№ п/п Чинники залучення дітей до занять з фізичної культури К-сть респондентів (n=240) %

1. Особистий приклад батьків 96 40,0

2. Бесіди дорослих про необхідність занять фізичними вправами 27 11,3

3. Телебачення, радіо 29 12,0

4. Особисті спостереження спортивних змагань, окремих занять, рухливих ігор тощо 40 16,7

5. Вплив друзів, близьких та родичів, волонтерів 48 20,0

Опитування дітей дали змогу встановити, що значна роль у залученні їх до занять фізичною культурою належить батькам та іншим членам сім'ї.

Важливе місце серед поставлених дітям запитань займає питання вільного вибору дітьми тих занять, якими вони люблять займатись і яким віддають перевагу (табл.3).

Таблиця 3

Організація дозвілля дітей 6-8 років

№ п/п Види улюблених занять Кількість опитаних дітей (n=310) %

1. Ігри різного характеру (настільні, театралізовані та інші) 84 27,1

2. Рухливі ігри та спортивні ігри 53 17,1

3. Телебачення 49 15,9

4. Прогулянки, екскурсії в ліс, до річки, в парк 37 11,9

5. Читання художньої літератури 32 10,3

6. Художня самодіяльність (дівчатка), заняття у спортивних секціях (хлопці) 24 7,7

7. Допомога по дому 16 5,2

8. Музичні заняття, малювання 15 4,8

Як видно з таблиці, найпривабливішими для дітей є заняття різноманітними іграми (27,1 %), на ІІ місці – рухливі ігри (17,1%), на ІІІ - телебачення (15,9 %).

При аналізі фізичного розвитку дітей, їх функціональних можливостей ми спирались на дослідження Веремковича Л.В., Вільчковського Е.С., Онопрієнко А.В., Сидорова А.В., Сермєєва Б.В., Шевченка Л.І. та ін.

З метою визначення стану здоров'я та фізичного розвитку дітей були проведені антропометричні вимірювання, запропоновані контрольні випробування на визначення фізичної підготовленості, проаналізовані медичні картки.

На основі отриманих результатів ми склали таблиці, до яких були внесені показники фізичного розвитку, фізичної підготовленості та стану здоров'я дітей 6-8 років, які виховувались у дошкільному закладі та в сім'ї.

Нами було обстежено 90 дітей підготовчих груп д/с № 10 і № 43 та 36 дітей такого ж віку, які не відвідували дитячий садок (табл.4).

Таблиця 4

Фізичний розвиток дітей 6 років (X ± Sх)

Показники Стать Діти, які відвідували д/с (n = 90) Діти, які виховувались тільки у сім'ї (n = 36) Досто-вірність різниці (Р)

Довжина тіла, см Х 116,21 ± 0,28 116,25 ± 0,42 > 0,05

Д 116,61 ± 0,22 116,10 ± 0,38 > 0,05

Маса тіла, кг Х 22,67 ± 0,25 24,10 ± 0,28 < 0,05

Д 21,32 ± 0,17 24,25 ± 0,15 < 0,05

Обсяг грудної клітки, см Х 49,32 ± 0,09 57,67 ± 0,30 < 0,05

Д 52,72 ± 0,15 58,49 ± 0,20 < 0,05

Примітка: Достовірність різниці визначалася за критерієм Стьюдента.

Аналіз показників фізичного розвитку дітей 6 років дав можливість зробити висновки:

1) середні показники фізичного розвитку дітей, які відвідували дитячий садок, зокрема, маса тіла та обсяг грудної клітки менші в порівнянні з дітьми, які виховувалися тільки в сім'ї;

2) фізичний розвиток дітей старшого дошкільного віку, які виховувалися тільки в сім'ї, не відповідає встановленим нормам, вони частіше хворіють, що негативно впливає на загальний розвиток їх організму.

Результати цих антропометричних вимірювань занесені до таблиці 5.

Таблиця 5

Фізичний розвиток дітей 8 років (X ± Sх)

Показники Стать Діти, які відвідували д/с ( n = 68) Діти, які виховувались тільки у сім'ї (n = 40) Достовір-ність різниці (Р)

Довжина тіла, см Х. 130,82±0,36 130,79±0,48 > 0,05

Д. 130,18±0,24 130,25±0,32 > 0,05

Маса тіла, кг Х. 27,80±0,36 27,43±0,22 > 0,05

Д. 28,82±0,25 28,25±0,20 > 0,05

Обсяг грудної клітки, см Х. 64,80±0,08 64,61+0,22 > 0,05

Д. 63,21±0,10 62,80±0,20 > 0,05

Виходячи з того, що показники фізичного розвитку дітей, що виховувалися тільки в сім'ї, нижчі, ніж у дітей, які відвідували дитячий садок, виникла необхідність додаткового втручання в процес фізичного виховання батьків та педагогів. Для цього ми склали програму діяльності волонтерів, якою передбачались різні форми та методи роботи з дітьми. Студентами-волонтерами була проведена відповідна робота з дітьми шестирічного віку в сім'ї, яка включала комплекси ранкової гімнастики, загальнорозвиваючі вправи, рухливі ігри, спеціальні вправи на виправлення окремих вад, комбіновані вправи, вправи на дихання.

Для проведення формуючого експерименту, що тривав один рік, була залучена група (36 осіб) дітей старшого дошкільного віку, які не відвідували дитячий садок. Серед них 18 дітей становили контрольну групу, а решта (18 дітей) – експериментальну. Протягом зазначеного періоду з дітьми експериментальної групи систематично проводилася комплексна цілеспрямована робота щодо поліпшення ФР, ФП та СЗ, в якій, під керівництвом автора, брали участь волонтери, батьки, педагоги.

Після проведеної такої роботи показники фізичного розвитку дітей даного віку зросли і майже досягли рівня фізичного розвитку дітей, які відвідували дитячий садок, що знайшло відображення в таблиці 6.

З таблиці видно, що маса тіла дівчаток, які виховувалися тільки у сім'ї, зменшилась на 2,10 кг, а маса тіла хлопчиків – на 2,05 кг. Обсяг грудної клітки дівчаток зменшився на 5,11 см, а хлопчиків – на 5,44 см. довжина тіла дівчаток майже не змінилась, а хлопчиків – збільшилась приблизно на 1 см.

Дослідження засвідчили, що показники фізичного розвитку дітей у великій мірі залежать від діяльності спеціалістів з фізичної культури, студентів-волонтерів, а також педагогів в умовах сімейно-суспільного виховання.

Таблиця 6

Показники фізичного розвитку дітей 6-7 років,

які виховувались у сім'ї (X ± Sх)

Показники Група Стать До експерименту (n = 36) Після експерименту (п = 36) Досто-вірність різниці (Р)

Довжина тіла, см Контр. Х. 116,45 ± 0,45 116,65 ± 0,45 > 0,05

Д. 116,60 ± 0,35 116,75 ± 0,35 > 0,05

Експ. Х. 116,25 ± 0,42 117,15 ± 0,40 > 0,05

Д. 116,10 ± 0,38 116,50 ± 0,58 > 0,05

Маса тіла, кг Контр. Х. 24,25 ± 0,25 24,60 ± 0,50 < 0,05

Д. 24,55 ± 0,10 24,50 ± 0,25 > 0,05

Експ. Х. 24,10 ± 0,28 22,05 ± 0,30 < 0,05

Д. 24,25 ± 0,15 22,15 ± 0,20 < 0,05

Обсяг грудної клітки, см Контр. Х. 57,25 ± 0,35 57,10 ± 0,20 > 0,05

Д. 58,20 ± 0,25 58,00 ± 0,30 > 0,05

Експ. Х. 57,67 ± 0,30 52,23 ± 0,25 < 0,05

Д. 58,49 ± 0,20 53,38 ± 0,10 < 0,05

Для визначення фізичної підготовленості дітей 6 років були проведені контрольні випробування за показниками стрибка у довжину з місця, метання м'яча та бігу на 30 м. Результати досліджень занесені до таблиці 7.

Таблиця 7

Середні показники фізичної підготовленості дітей 6 р. (Х ± Sх)

Вправи Стать Діти, які відвідували д/с (n = 90) Діти, які виховувались тільки у сім'ї (n = 36) Достовір-ність різниці (Р)

Стрибки в довжину з місця, см Х 120,25±0,65 110,25±1,20 < 0,05

Д 109,05±0,59 98,10±0,79 < 0,05

Метання м'яча на дальність, м Х 8,09±0,09 7,25±0,23 < 0,05

Д 5,8±0,05 4,85±0,09 < 0,05

Біг на 30 м, с Х 6,50±0,09 8,32±0,05 < 0,05

Д 7,08±0,02 7,20±0,12 > 0,05

З таблиці видно, що за всіма показниками фізичної підготовки дітей, які відвідували дитячий садок, і тих, що виховувались тільки у сім'ї, є суттєва різниця. Діти, які виховувались тільки у сім'ї, показали нижчі результати.

Такі ж види тестувань були проведені з 8-річними школярами, що дало змогу виявити зростання вищезазначених показників дітей, які виховувалися тільки в сім'ї, за рахунок постійних оздоровчо-фізкультурних занять та уроків у школі, безпосередньої допомоги батьків (табл.8).

Таблиця 8

Середні показники фізичної підготовленості дітей 8 р. (X ± Sх)

Вправи Стать Діти, які відвідували д/с (n = 68) Діти, які виховувались тільки у сім'ї (n = 40) Досто- вірність різниці (Р)

Стрибки в довжину з місця, см Х. 142,5±5,75 140,9±5,93 > 0,05

Д. 124,4±4,90 123,0±3,09 > 0,05

Метання м'яча на дальність, м Х. 10,60±1,03 10,5±4,01 > 0,05

Д. 9,25±0,90 9,4±1,00 > 0,05

Біг на 30 м, с Х. 5,95±0,05 6,00±0,15 > 0,05

Д. 6,20±0,08 6,24±0,10 > 0,05

Аналіз результатів свідчить, що у 8-річних дітей не спостерігалось статистично достовірних відмінностей.

Для перевірки ефективності розробленої нами програми діяльності волонтерів була проведена експериментальна робота з дітьми старшого дошкільного віку, що виховувалися тільки в сім'ї. В експерименті брали участь 36 дітей (табл.9).

Таблиця 9

Середні показники фізичної підготовленості дітей 6-7 років,

які виховувалися в сім'ї (X ± Sх)

Вправи Група Стать До експерименту (n = 36) Після експерименту (n = 36) Досто-вірність різниці (Р)

1 2 3 4 5 6

Стрибки в довжину з місця, см Контр. Х. 110,45±1,20 112,15±1,25 > 0,05

Д. 98,65±0,79 103,25±0,10 < 0,05

Експ. Х. 110,25±1,20 127,15±1,15 < 0,05

Д. 98,10±0,79 120,20±0,25 < 0,05

Метання м'яча на дальність, м Контр. Х. 7,30±0,25 7,45±0,50 < 0,05

Д. 4,86±0,10 4,95±0,10 > 0,05

Експ. Х. 7,25±0,23 8,00±0,10 < 0,05

Д. 4,85±0,09 5,20±0,05 < 0,05

Продовження табл. 9

Біг на 30 м, с Контр. Х. 8,35±0,09 8,00±0,15 > 0,05

Д. 8,20±0,10 8,15±0,15 > 0,05

Експ. Х. 8,32±0,05 7,45±0,20 < 0,05

Д. 8,20±0,12 7,50±0,10 < 0,05

Ці результати дослідження стверджують, що всі показники фізичної підготовленості значно зросли. Так, у хлопчиків експериментальної групи показники стрибків у довжину з місця зросли на 16,90 см, а у дівчаток – на 22,10 см; показники метання м'яча на дальність у хлопчиків зросли на 0,75 м, а у дівчаток – на 0,35 м. Порівняльний аналіз результатів бігу на 30 м показав, що час, затрачений на подолання дистанції, у хлопчиків зменшився на 1,17 с, а у дівчаток – на 1,10 с.

Зіставлення результатів дітей 6-8 річного віку показує вагому перевагу показників фізичної підготовленості дітей, які прийшли в школу з дитячого садка.

На початку експерименту у старших дошкільників, які виховувались тільки у сім'ї, середні показники фізичної підготовленості, були нижчі, ніж у дітей, які відвідували дитячий садок, але після роботи, проведеної волонтерами, вони вирівнялися в кінці 1-го класу.

Наступним завданням було вивчити стан здоров'я, виявити захворювання, які найчастіше зустрічаються у дітей даного віку та встановити їх причини. Для цього ми проаналізували медичні картки дітей підготовчих груп № 1 і 2 дитячих садків № 10 та № 43 м.Луцька і дітей 6-річного віку, які виховувалися тільки у сім'ї.

Для дослідження стану здоров'я дітей ми обрали ті захворювання, поява яких безпосередньо залежить від порушень рухового режиму та відсутності загартування. Отримані дані стану здоров'я дітей свідчать про те, що вищий рівень опірності організму інфекційним захворюванням сформувався під впливом систематичного застосування фізичних вправ, які проводилися переважно на свіжому повітрі.

Дані, що отримані при обстеженні опорно-рухового апарату, свідчать про інтенсивний розвиток організму дітей цього віку. На початку експерименту нами були виявлені негативні тенденції у формуванні постави та опорно-рухового апарату у дітей старшого дошкільного віку, які виховувались тільки у сім'ї (табл.10).

З даних, наведених у таблиці, видно також, що значний відсоток захворювань (крім простудних) припадає на дітей, які виховувалися у сім'ї, що також свідчить про недостатню увагу їх фізичному вихованню. Значний відсоток порушень опорно-рухового апарату (хлопчики – 12 %, дівчатка – 16 %), прояви плоскостопості (хлопчики – 6 %, дівчатка – 5 %) припадають на дітей, у яких недостатня рухова активність. Констатація фактів за медичними картками дітей, які не відвідують дитячий садок, засвідчує те, що серед 36 осіб приблизно 3-4 % дітей з надмірною масою тіла. Кількість захворювань ГЩЗ приблизно однакова як у дітей, які виховуються тільки у сім'ї, так і у тих, які відвідують дитячий заклад, що свідчить про несприятливий вплив навколишнього середовища.

Таблиця 10

Структура захворюваності дітей 6 р. (%)

Види захворювань Стать Діти, які відвідували д/с (n = 90) Діти, які виховувались тільки у сім'ї (n = 36)

Гіперплазія щитовидної залози Х 50 51

Д 52 50

Сколіотична постава Х 10 12

Д 12 16

Простудні захворювання Х 25 20

Д 23 20

Плоскостопість Х 4 6

Д 5 5

Надмірна маса Х 1 3

Д 2 4

Такий стан здоров'я дітей старшого дошкільного віку вимагає додаткового впливу як зі сторони медиків, так і педагогів. З метою покращання та зміцнення стану здоров'я ми запропонували ряд засобів та форм роботи з дітьми даного віку, які були включені в програму волонтерів.

Впровадження запропонованої методики дало позитивні результати щодо зміни сколіотичної постави, плоскостопості та надмірної маси тіла.

Зіставлення даних структури захворюваності дітей 6–8 років дало можливість зробити такі висновки: завдяки постійним заняттям фізичними вправами, активному руховому режиму, загартуванню, спеціальним заняттям захворюваність різко знизилася у дітей, які виховувалися тільки у сім'ї, а також серед дітей, які відвідували дитячий заклад.

Отже, активізація занять фізичною культурою у сім'ї позитивно вплинула на фізичний розвиток та стан здоров'я дітей старшого дошкільного віку.

Четвертий розділ "Просвітницька і фізкультурно-оздоровча робота з дітьми в сім'ї", яка включає програму для волонтерів та методичні рекомендації для батьків.

Вся експериментально-пошукова робота була спрямована на допомогу батькам щодо поліпшення фізичного розвитку та фізичного виховання дітей. Зокрема, на цьому зосереджувалась волонтерська робота, яка спрямовувалась на усвідомлення необхідності фізичної культури для зміцнення та збереження здоров'я дітей, профілактики захворювань. Запропонована нами методика удосконалення фізичного розвитку дітей 6-8 років передбачала формування навичок рухової діяльності, знань про фізичну культуру, спорт, формування інтересу до фізичної культури, усвідомлення дітьми необхідності рухової активності і вироблення у дітей позитивного ставлення до фізичної культури як необхідної життєвої потреби.

Для дітей, що за станом фізичного розвитку і підготовленості випереджають або з об'єктивних причин відстають у розвитку і не досягають показників основної медичної групи, запропоновані спеціальні вправи із урахуванням їх індивідуальних особливостей.

Програма роботи волонтерів передбачала реалізацію таких напрямків діяльності: організаторської, освітньо-інформаційної, прогностичної, реабілітаційної.

При цьому діяльність волонтерів складалася з:

1. Вивчення мікроклімату та побутових умов сім'ї, фізичного розвитку дітей та стану їх здоров'я, рівня інтересу до фізичної культури, позитивних і негативних факторів впливу на дитячий організм.

2. Моделювання, проектування та організацію освітньо-оздоровчої діяльності (створення умов для належного фізичного розвитку та фізичної підготовленості дітей).

3. Системи заходів, спрямованих на реалізацію проекту.

Провідне місце у структурі передбачуваної діяльності належало гуманістичному її спрямуванню (ставлення до дитини як до найвищої цінності, прагнення допомагати, піклуватись про її здоров'я, моральний та фізичний розвиток, визначати оптимальні шляхи фізичного самовдосконалення).

Визначальним методом в усіх напрямках волонтерської діяльності був ігровий, що найбільш відповідає віку дітей. Система волонтерської роботи передбачала: постійні заняття фізичними вправами, прогулянки на свіжому повітрі, процедури загартування, рухливі ігри, активний руховий режим. Кожен з розділів програми для волонтерів був конкретизований щодо участі його реалізації батьками та дітьми.

Проведена дослідна робота дозволила визначити основні шляхи та умови впровадження фізичних вправ та ігор в активний руховий режим дня в умовах сімейно-суспільного виховання.

Результати дослідження дають підстави стверджувати, що систематичне застосування рухливих ігор та інших видів рухової діяльності в проц есі фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку позитивно впливає на динаміку стану здоров'я, фізичного розвитку, рухової підготовленості (розвиток фізичних якостей та основних рухів). Наші дані співпадають із висновками науковців Ангелової Г., Вільчковського Е.С., Денисенко Н.Ф., Курок О.І.

Крім програми роботи волонтерів в розділі подані методичні рекомендації з фізичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку для батьків, діти яких виховуються тільки в сім'ї, де передбачається коло теоретичних питань, які повинні отримати батьки про руховий режим, загартування, формування постави, правильне дихання, а також знання та навички під час виконання фізичних вправ, рухливих ігор, та інших видів рухової діяльності.

Для усіх сімей рекомендуємо: ранкову гімнастику; заняття, які включають загальнорозвивальні, основні та спеціальні вправи; самостійні заняття та рухливі ігри; прогулянки, різноманітні види загартувань організму; фізкультхвилинки, фізкультпаузи; зимові розваги; сімейні естафети. Крім цього, пропонуємо ряд бесід та консультацій на допомогу батькам в галузі фізичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку у сім'ї.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Аналіз теоретичних джерел та узагальнення досвіду практичної роботи щодо проблеми фізичного виховання та фізичного розвитку дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку свідчать про недостатність наукових напрацювань означеного аспекту. Позитивною тенденцією останніх років відзначено формування основ законодавства з фізичної культури та спорту в Україні на нових засадах; визначення напрямків фізичного виховання різних вікових груп населення з акцентом на необхідність зміцнення здоров'я дітей в умовах сьогодення; розвиток на Україні благодійного руху, поширення практики волонтерської діяльності.

2. Вивчення стану фізичного виховання, зокрема, фізичного розвитку дітей 6-8 років у сім'ї та навчально-виховних закладах, дало можливість простежити динаміку їх зростання та виявити умови ефективності означеного процесу. На основі аналізу показників ФР виявлено значне відставання окремих параметрів у дітей, які не відвідували дитячий заклад, від ровесників, що виховувалися у дитсадку. Зокрема, МТ дівчаток, які виховувалися тільки у сім'ї, зменшилась на 2,10 кг, а МТ хлопчиків – на 2,05 кг. ОГК дівчаток зменшився на 5,11 см, а ОГК хлопчиків – на 5,44 см. ДТ дівчаток майже не змінилась, а ДТ хлопчиків збільшилась приблизно на 1 см. Це засвідчує позитивний вплив експериментальної роботи. Внаслідок діяльності волонтерів та систематичних фізкультурних занять у школі, показники фізичного розвитку дітей, які виховувалися тільки у сім'ї, і тих, які відвідували дитячий садок, значно покращилися.

3. Дослідження фізичної підготовленості дітей 6-8 років, які виховувались тільки у сім'ї, виявили недостатній рівень означених показників та основні причини їх відставання. Реалізація програми волонтерів з безпосередньою участю батьків сприяла вірогідному зростанню зазначених показників. Так, у стрибках в довжину з місця у хлопчиків експериментальної групи вони збільшилися на 16,90 см, а у дівчаток – на 22,10 см; у метанні м'яча на дальність у хлопчиків вони збільшилися на 0,75 м, у дівчаток – на 0,35 м. Порівняльний аналіз результатів бігу на 30 м показав, що час, затрачений на подолання дистанції у хлопчиків зменшився на 1,17 с, а у дівчаток – на 1,10 с.

4. Вивчення структури захворюваності дітей 6-8 років і їх порівняльна характеристика за видами хвороб та диференціацією дали можливість стверджувати, що стан здоров'я дітей, які виховувалися тільки у сім'ї, в більшості випадків (крім простудних захворювань) гірший, ніж дітей, які відвідували дитячий садок. Зокрема, сколіотична постава, плоскостопість та надмірна маса тіла у дітей, які виховувалися тільки в сім'ї, на 2-3 % зустрічається частіше, ніж у тих, які відвідували дитячий садок.

5. З огляду на те, що більшість захворювань пов'язані з малорухомим способом життя, ми розробили систему роботи, спрямовану на поліпшення стану здоров'я дітей, яка включає щоденні заняття фізичного культурою, спеціально підібрані комплекси ранкової гімнастики, рухливі ігри, вправи, спрямовані на виправлення фізичних вад і зниження захворюваності (сколіоз, надмірна маса тіла, простудні захворювання та ін.). Аналіз волонтерської діяльності дає можливість стверджувати, що під її впливом загальна кількість захворювань значно зменшилася (3-4 %). Відзначено також стабілізацію стану здоров'я дітей, які часто хворіли. Це пояснюється систематичністю занять, необхідним навантаженням на різні групи м'язів, проведенням загартовуючих процедур, дихальних вправ тощо. Реалізація зазначених заходів підтвердила передбачення, що активний руховий режим значно впливає на фізичний розвиток та стан здоров'я дітей.

6. Просвітницька робота з батьками, застосування запропонованої методики фізичного виховання в сім'ях і реалізація програми діяльності волонтерів позитивно вплинули на фізичний розвиток та фізичну підготовленість дітей 6-8 років, що засвідчує доцільність та перспективу обраного напрямку діяльності, ефективність її впливу на всебічний розвиток дітей та педагогічну культуру батьків.

Перспективними для подальшого дослідження є вивчення і розробка ефективних засобів та форм фізичного виховання, зокрема, в умовах сімейного виховання, класу-родини, малокомплектних дитячих садків на селі, комплексу “дитячий садок-школа”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Юр'єва Л.О. Значення фізичного виховання дошкільників у сім'ї // Науковий вісник ВДУ. – 1997. – № 6. – С.33-34.

2. Юр'єва Л.О. Деякі проблеми фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку // Науковий вісник ВДУ. – 1999. № 7. – С.161-164.

3. Юр'єва Л.О. Ефективність засобів та методів виховання рухових якостей у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку // Збірник наукових праць "Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві". – Луцьк: Медіа, 1999. – С.563-566.

4. Юр'єва Л.О. Основні аспекти фізичної підготовки дітей старшого дошкільного віку // Науковий вісник ВДУ. – 2000. – № 4. – С.84-88.

5. Юр'єва Л.О. Просвітницька робота з батьками у сім'ї з фізичного виховання дітей дошкільного віку // Збірник наукових праць "Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми з фізичного виховання і спорту". – ХХПІ, 2001. – № 8. – С.20-23.

6. Юр'єва Л.О.Організація та керівництво дошкільним закладом // Матеріали XVI наукової конференції професорсько-викладацького складу. – Ч.ІІ. – Луцьк: Вежа, 1995. – С.138.

7. Юр'єва Л.О. Психолого-педагогічні умови формування здорового способу життя у студентів // Матеріали XVIІ наукової конференції професорсько-викладацького складу. – Ч.ІІ. – Луцьк: Вежа, 1996. – С.122.

АНОТАЦІЇ

Юр'єва Л.О. Особливості фізичного розвитку дітей 6-8 років в умовах сімейно-суспільного виховання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. – Рівненський державний гуманітарний університет, Рівне, 2001.

Дисертація присвячена основним проблемам фізичного виховання та фізичного розвитку дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. У ході проведених досліджень визначені середні показники фізичного розвитку, фізичної підготовленості та стану здоров'я дітей 6-8 років, які виховувались тільки у сім'ї, і тих, що відвідували дитячий садок та зроблено їх порівняльну характеристику.

Результати досліджень засвідчують значне відставання вище зазначених показників у дітей, які виховувались тільки у сім'ї. Для вирішення цих проблем у дисертації теоретично обгрунтовано та експериментально апробовано програму діяльності волонтерів з фізичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, також розроблено методичні рекомендації для батьків щодо занять з фізичної культури з дітьми.

Ключові слова: фізичний розвиток, фізичне виховання, фізична підготовленість, стан здоров'я, структура захворювання, волонтери.

Юрьева Л.А. Особенности физического развития детей 6-8 лет в условиях семейно-общественного воспитания. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 – Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. – Ровенский государственный гуманитарный университет, Ровно, 2001.

Диссертация посвящена основным проблемам физического воспитания и физического развития детей старшего дошкольного и младшего школьного возраста. В ходе проведенных исследований определены средние показатели физического развития, физической подготовленности и состояния здоровья детей 6-8 лет, которые воспитывались только в семье, и тех, которые посещали детский сад, а также осуществлен их сравнительный анализ.

Результаты исследований свидетельствуют о значительном отставании выше обозначенных показателей у детей, которые воспитывались только в семье. Для решения этих проблем в диссертации теоретически обосновано