ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

ЮРІЙЧУК Наталія Дмитрівна

УДК 372.84

СИСТЕМА РОБОТИ НАД ДІЛОВИМ МОВЛЕННЯМ

НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

У 5-7 КЛАСАХ

13.00.02 – теорія і методика навчання української мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному інституті ім. Г.С.Сковороди.

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, професор ПОТАПЕНКО Олександр Іванович, завідувач кафедри методики викладання української мови та літератури, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний інститут імені Г.С.Сковороди.

Офіційні опоненти – доктор філологічних наук, професор ПЛЮЩ Марія Яківна, професор кафедри української мови, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова; –

кандидат педагогічних наук ШЕЛЕХОВА Галина Тарасівна, старший науковий співробітник лабораторії методики української мови, Інститут педагогіки АПН України.

Провідна установа – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра української філології для неспеціальних факультетів, Міністерство освіти і науки України, м.Київ.

Захист відбудеться " 20 " червня 2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К26.452.02 в Інституті педагогіки АПН України (04053, м.Київ, вул.Артема, 52-Д).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України.

Автореферат розісланий "_10_" _травня_ 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.В.БОНДАРЕНКО

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження зумовлена демократичними перетвореннями, що відбуваються в суспільстві. Проголошення незалежності України, надання українській мові статусу державної спричинилися до значного розвитку і змін в таких важливих галузях, як політика, економіка, освіта, культура.

У Законі про мови та інших нормативних документах велика увага приділяється вживанню української мови в актах державної влади та управління, у діловодстві та документації, у судочинстві, в арбітражному впровадженні, у міжнародних договорах та угодах, інших ділових паперах. Усі ці важливі сфери обслуговує різновид української мови – офіційно-діловий стиль, який “задовольняє потреби в документальному оформленні актів державного, політичного, економічного, виробничого, культурного та іншого життя членів суспільства в повсякденно-діловій, офіційно-документальній сфері їх спілкування” (Марохова А.Ф.).

Цей масовий спосіб комунікації чутливо реагує на всі суспільні події, запити і потреби членів суспільства і в неупереджених формах доводить їх до відома громадян, народів і держав. Отже, в житті будь-якої держави мова ділових стосунків повинна бути взірцем.

Тому перед вчителями-словесниками стоїть невідкладне завдання – розвивати усне та писемне ділове українське мовлення школярів, адже сьогодні стає дедалі очевиднішим, що невміння учнів складати ділові папери, без засвоєння зв'язного ділового мовлення, з'ясування його сутності, збагачення словникового запасу діловою лексикою неможливо виховати повноцінне покоління, здатне до ділових контактів, ведення ділової документації, ділового спілкування.

Потреба в збагаченні мовлення учнів діловою лексикою визначила необхідність розробки науково обґрунтованої системи роботи над діловим мовленням на уроках української мови в 5-7 класах. Необхідна струнка система роботи з ділового мовлення, що означає з'ясування, чого вчити школярів (яку тематику використовувати, в якій послідовності вчити, щоб в результаті учні здобули не ізольовані, а систематизовані знання, об'єднані ланцюгами змістових зв'язків, які з маси різних відомостей певного ряду творять одне ціле).

Теоретичне осмислення лінгвометодичних та психологічних засад методики роботи над діловим мовленням учнів 5-7 класів, узагальнення передового педагогічного досвіду вчителів-словесників, педагогічний експеримент та його результати підтверджують актуальність порушеної проблеми.

Окремі аспекти збагачення словникового запасу учнів українським діловим мовленням здавна цікавили учених, методистів, передових учителів-словесників.

Ефективні шляхи збагачення мовлення учнів пропонували у свій час учені-психологи І.О.Синиця, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Баєв, Л.С.Виготський, М.І.Жинкін, І.О.Зимня та ін.

Спостереження над особливостями усного і писемного мовлення учнів, бесіди, анкетування вчителів, результати констатуючого зрізу свідчать про обмеженість ділового мовлення школярів. Причиною цього є несистематичність роботи над діловим мовленням на уроках рідної мови, відсутність чіткої системи організації занять.

Тому назріла необхідність нових підходів до вивчення усного і писемного ділового мовлення в школі, створення ефективної системи роботи над діловим мовленням учнів 5-7 класів як моделі організації навчального процесу з метою формування мовної особистості, яка володіє знаннями й уміннями ділового спілкування.

Тема розвитку ділового мовлення школярів недостатньо розроблена, є лише одна дисертація М.Є.Маруна, в якій висвітлено лінгвістичні основи методики ділового мовлення, проаналізовано наявну методичну літературу та шкільну практику, досвід роботи вчителів-словесників над проблемою, показано результати дослідного навчання за пропонованою методикою.

В цілому позитивно оцінюючи здобутки Маруна М.Є., слід, однак, зауважити, що ряд питань у його дослідженні залишаються недостатньо висвітленими: йдеться зокрема, про розробку теоретичних (лінгвістичних, психологічних та методичних) засад навчання ділового мовлення, система роботи над діловим мовленням дещо обмежена традиційним підходом до навчання ділового мовлення у зв'язку лише з роботою над розвитком зв'язного мовлення, без належної опори на засвоєне в 5-7 класах з лексики, морфології та синтаксису. Фрагментарними видаються методичні рекомендації з розвитку усного мовлення учнів.

З огляду на сказане, темою дослідження обрано: “Систему роботи над діловим мовленням на уроках української мови у 5-7 класах”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям досліджень входить до плану науково-дослідної роботи кафедри методики викладання української мови і літератури Переяслав-Хмельницького державного педагогічного інституту ім. Г.С.Сковороди як складова частина її комплексної теми (7.01.00.03). Він безпосередньо пов'язаний із завданнями, визначеними чинними програмами для середньої загальноосвітньої школи (5-11 класи).

Об'єктом дослідження є процес розвитку ділового мовлення на уроках української мови.

Предмет дослідження – система роботи над розвитком ділового мовлення школярів 5-7 класів.

Мета роботи полягає у розробці ефективної системи роботи, що включає взаємозв'язок розвитку усного та писемного ділового мовлення на уроках вивчення лексики, морфології, синтаксису, зв'язного мовлення та передбачає попереднє ознайомлення школярів із сучасними діловими паперами на факультативних чи гурткових заняттях.

У дослідженні ми виходили з такої робочої гіпотези: ефективність роботи над розвитком ділового мовлення учнів 5-7 класів значно підвищиться, якщо пропонована система передбачатиме:

а) засвоєння лексико-семантичних понять офіційно-ділового мовлення, його значення в подальшому житті;

б) поетапне формування мовленнєвих умінь і навичок;

в) урахування психологічних факторів, що впливають на процес засвоєння учнями ділового мовлення;

г) посилення мотиваційної основи вивчення ділового мовлення, що випливає з провідних положень комунікативно-діяльнісного, лінгводидактичного і проблемно-пошукового принципів;

д) оптимальний добір методів, прийомів, засобів навчання;

ж) комплексне навчання школярів усіх чотирьох видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо);

е) розробку системи уроків з ділового мовлення, укладання словника-мінімуму української ділової лексики та експериментальної програми з ділового мовлення школярів (усного та писемного).

Завдання дослідження:

1) визначити лінгвістичні, психологічні, методичні засади удосконалення методики роботи з розвитку ділового мовлення учнів 5-7 класів на уроках рідної мови;

2) вивчити типові недоліки в роботі з розвитку ділового мовлення, їх причини та способи попередження;

3) на основі передового педагогічного досвіду розробити систему методів, прийомів та засобів, що забезпечать успішне навчання як усного, так і писемного ділового мовлення, встановити послідовність і взаємозв'язок форм роботи, враховуючи їх доступність для учнів 5-7 класів;

4) розробити чітку систему уроків з розвитку ділового мовлення;

5) скласти словник-мінімум ділової лексики для школярів;

6) розробити програму експериментально-дослідного навчання ділового мовлення учнів на уроках вивчення лексики, морфології, синтаксису та зв'язного мовлення;

7) експериментально перевірити ефективність пропонованої системи роботи.

Методологічну основу дослідження становлять: теорія пізнання, вчення про мову як засіб спілкування, пізнання і розвитку, про роль знань теорії в практичній діяльності; здобутки психолінгвістики в галузі мовленнєвої діяльності; комунікативно-діяльнісний, функціонально-стилістичний підходи до навчання мови і мовлення; дані вікової та педагогічної психології.

Методологічними орієнтирами слугували ідеї національного і духовного відродження українського народу.

Теоретичною основою дослідження є розроблена в лінгводидактиці проблема розвитку зв'язного мовлення учнів (І.Ф.Буслаєв, К.Д.Ушинський, Т.О.Ладиженська, В.М.Мельничайко, М.І.Стельмахович, О.М.Бєляєв, М.І.Пентилюк та інші).

Для вирішення поставлених завдань було використано такі методи дослідження:

а) теоретичний аналіз і синтез досягнень сучасної педагогічної, психологічної, лінгвістичної і методичної наук з проблеми розвитку ділового мовлення учнів; відбір та структурування навчального матеріалу з розвитку ділового мовлення у програмах і підручниках; розробка методів, прийомів та засобів його презентації у навчальному процесі; узагальнення експериментальних даних, їх статистична обробка;

б) емпіричні – спостереження та аналіз уроків з розвитку ділового мовлення учнів 5-7 класів; бесіди з учнями, анкетування вчителів, учнів, аналіз і класифікація помилок, допущених при оформленні ділових паперів та в усних ділових висловлюваннях;

в) педагогічний (констатуючий і формуючий) експеримент у процесі вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду та перевірки ефективності пропонованої методики.

Дослідження проводилося у три етапи:

На першому етапі (1997-1998 рр.) теоретично осмислювалася тема, аналізувалася лінгвістична та методична література, навчальні програми і підручники; визначалися вихідні позиції дослідження, об'єкт, предмет, робоча гіпотеза, основні завдання, обґрунтовувалась актуальність досліджуваної проблеми.

На другому етапі (1998-1999 рр.) вивчався стан роботи над діловим мовленням учнів, проводився констатуючий зріз, узагальнювався особистий досвід роботи вчителем, було розроблено програму дослідного навчання, моделювалася система роботи над збагаченням знань учнів з ділового мовлення.

На третьому етапі (1999-2000 рр.) проводився педагогічний експеримент з метою перевірки ефективності пропонованої системи роботи над діловим мовленням учнів 5-7 класів.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у з'ясуванні лінгвометодичних основ вивчення ділового мовлення на різних етапах викладання шкільного курсу української мови.

Практичне значення: сформовані в дослідженні положення, висновки та методичні рекомендації можуть бути використані вчителями-мовниками в роботі над розвитком усного та писемного ділового мовлення, в удосконаленні шкільних програм і підручників, у лекційних та практичних заняттях зі студентами, у підготовці та читанні спецкурсу студентам-філологам, у лекціях на курсах перепідготовки вчителів-словесників та заняттях зі студентами в курсі “Українське ділове мовлення”.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що розроблено і теоретично обґрунтовано систему роботи над діловим мовленням на уроках рідної мови в 5-7 класах, що включає в себе розвиток усного та писемного мовлення на уроках вивчення лексики, морфології, синтаксису та зв'язного мовлення і передбачає поверхове ознайомлення учнів з сучасними діловими паперами на факультативних чи гурткових заняттях.

Розроблена система узагальнено відображає зміст, методи викладання, форми педагогічного впливу на учнів і ступінь результативності їх навчання; зроблено відбір і доведено наукову доцільність словника-мінімуму ділової лексики для учнів 5-7 класів; розроблено програму експериментально-дослідного навчання ділового мовлення школярів.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується застосуванням комплексу методів, адекватних його меті та завданням і доцільно організованою експериментальною перевіркою в школах авторських методичних напрацювань і рекомендацій, якісним і кількісним аналізом одержаних даних.

Апробація і впровадження результатів дослідження відбувалися у школах, на базі яких проводився педагогічний експеримент:

Переяслав-Хмельницькі ЗОШ №1,5, Єрківецька ЗОШ Переяслав-Хмельницького району Київської області, Підгайчиківська ЗОШ Коломийського району Івано-Франківської області, Городницька ЗОШ Городенківського району Івано-Франківської області, Городенківська ЗОШ №1 Івано-Франківської області, Новоселицька ЗОШ Тячівського району Закарпатської області.

Основні положення і результати дослідження обговорювалися і одержали схвалення на науково-практичній конференції “Інновації в сучасному педагогічному процесі: теорія та практика” (м.Луганськ, 1999); на Всеукраїнській науковій конференції “Українська мова в освіті” (м.Івано-Франківськ, 1999).

Результати дослідження доповідалися і обговорювалися на засіданні кафедри методики викладання української мови й літератури Переяслав-Хмельницького ДПІ імені Г.С.Сковороди, у доповідях на засіданнях міських і районних методичних об'єднань учителів української мови і літератури та науково-практичних семінарах з української мови учителів-словесників шкіл м. Переяслава-Хмельницького та району і м. Коломиї (Івано-Франківської області) та району.

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано шість статей у журналах та збірниках наукових праць.

СТРУКТУРА І ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Структура дисертації зумовлена метою дослідження та поставленими завданнями.

Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків (обсяг 170 сторінок), списку основної використаної літератури (245 найменувань на 21 сторінці), та додатків, що містять словник-мінімум ділової лексики для учнів 5-7 класів, програму експериментально-дослідного навчання ділового мовлення школярів (29 сторінок).

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методи дослідження, з'ясовано наукову новизну, теоретичне й практичне значення, вірогідність результатів, відомості про апробацію та впровадження результатів дослідного навчання.

У першому розділі дисертації – “Теоретичні засади навчання ділового мовлення учнів 5-7 класів на уроках української мови” – розробляються теоретичні (лінгвістичні, психологічні та методичні) засади розвитку усного та писемного ділового мовлення школярів, з'ясовується питання про його місце і роль в час, що характеризується розвитком економіки, науки та культури.

У результаті аналізу значної кількості теоретичного матеріалу ми дійшли висновку, що ділове мовлення – це такий різновид усного і писемного офіційно-літературного стилю, який обслуговує суспільні відносини людей, слугує для зв'язку органів влади з населенням, для взаємозв'язків у галузі політичних, економічних і культурних відносин.

У зв'язку з цим кожна людина як член суспільства мусить володіти діловим мовленням, знати його особливості, нормативні принципи, бо в ньому закріплені традиційні форми, стереотипи, мовні кліше.

Власне, не існує професії, яка б не була пов'язана з оформленням різних ділових паперів, веденням канцелярських книг, заповненням бланків. Не можна обійтися без складання документів і в громадсько-політичній роботі (плани, протоколи, звіти та ін.), і в особистому житті (листи, щоденники, поштові відправлення, записи під час роботи над книжкою, журналом, газетою тощо). Тому перед студентами, учнями середніх шкіл стоїть невідкладне завдання розвивати усне та писемне українське ділове мовлення, оволодівати його нормами і правилами.

У зв'язку з сучасними умовами державотворення, зміною статусу української мови, закріпленою десятою статтею Конституції, розвитком ринкових відносин, зростанням кількості економічних технікумів, ліцеїв, у дисертаційному дослідженні визначено ефективні теоретичні засади роботи над діловим мовленням у школі, висвітлено погляди лінгвістів на ділове мовлення. Для системи методичної роботи над діловим мовленням у 5-7 класах важливим є визначення його суті, місця в системі стильових різновидів української мови й тих особливостей, які виділяють його з-поміж інших стилів.

Кожний стиль має: сферу поширення (коло мовців), призначення, систему мовних засобів, стилістичні норми, підстилі, жанри реалізації.

У дисертаційному дослідженні визначено психолого-педагогічні засади засвоєння учнями ділового мовлення.

Ефективність роботи над збагаченням мовлення учнів 5-7 класів діловою лексикою залежить від багатьох факторів. Однією з передумов успішного засвоєння і активізації у мовленні ділової лексики є прийняття і відтворення її у мовленні широкого загалу: в школі, у громадських місцях, по радіо, телебаченню, оскільки активний словник учнів формується під впливом того середовища, в якому вони живуть.

У зв'язку з цим розглядаються соціолінгвістичні передумови засвоєння учнями ділової лексики.

Збагачення мовлення учнів – це складний внутрішній процес, який містить у собі сприйняття, розуміння, осмислення, узагальнення, закріплення і т.д. Моделювання системи роботи над поповненням ділового словника учнів неможливе без урахування досягнень психологічної науки. Психологи і методисти, зокрема, Костюк Г.С., Синиця О.І., Леонтьєв А.І., Жинкін М.І. та інші вважають, що основою успішності розвитку зв'язного мовлення є опора на такі психологічні фактори як особливості мислення, мовлення, уява, увага, пам'ять та ін.

Однак у процесі засвоєння лексичних багатств мови беруть участь і специфічні фактори, які у педагогів (К.Д.Ушинського, В.О.Сухомлинського, Ф.І.Буслаєва, В.П.Остроградського та ін.) одержали назву “дару слова”, “словесного інстинкту”, “інтуїції”.

Отже, організація роботи над розвитком ділового мовлення потребує врахування вікових особливостей та психологічних факторів навчання рідної мови, що сприятиме засвоєнню знань і формуванню комунікативних умінь і навичок учнів.

Основою розвитку ділового мовлення учнів 5-7 класів повинна бути ціла система різних підготовчих і тренувальних робіт, які разом забезпечували б успіх.

Під системою розуміємо струнку організацію всієї роботи, яка просуває учнів вперед, розвиває світогляд, розкриває зв'язок явищ. Системність вимагає, щоб основи наук у середній школі викладалися не ізольовано, а в чіткій, логічно зумовленій послідовності, щоб у процесі навчання учні одержували певну систему знань, умінь і навичок.

Необхідність системи підкреслюють у своїх працях Т.О.Ладиженська, М.С.Рождественський, М.О.Рибникова, В.О.Добромислов, С.Х.Чавдаров, О.М.Біляєв, М.Я.Плющ, Л.І.Мацько, Г.Т.Шелехова М.І.Бойко та ін.

Щодо ділового мовленням, то система повинна полягати у раціональній послідовності видів роботи з ділового мовлення та виборі ефективних принципів, форм, методів та засобів навчання.

Система будується з урахуванням виду ділового мовлення та вікових особливостей учнів.

При виборі методів, засобів та прийомів, які найбільш якісно забезпечують процес навчання ділового мовлення враховано науково-методичні поради О.М.Біляєва, М.І.Пентилюк, І.Я.Лернера, Л.П.Федоренко та ін.

У другому розділі – “Теорія і практика роботи над розвитком ділового мовлення учнів 5-7 класів” – аналізуються програми, підручники, методична література, висвітлюється стан роботи в школі над діловим мовленням.

Для одержання вихідних даних, що характеризують рівень володіння учнями 5-7 класів діловим мовленням, виявлення форм і прийомів роботи у процесі навчання було проведено анкетування вчителів. Воно дало змогу з'ясувати місце ділового мовлення у шкільній практиці. Із 50 опитаних учителів-словесників Київської, Івано-Франківської, Закарпатської областей чільне місце у практиці роботи 48% учителів посідає ділове мовлення, вони вважають своїм завданням сприяти підготовці фахівців нової генерації, висококваліфікованих, грамотних, з належним інтелектуальним потенціалом, які вільно користуються українською мовою у всіх сферах і особливо – в офіційно-діловій.

Більшість учителів звертають увагу на розвиток ділового мовлення поверхово, вони подають зразок ділового паперу, який учні переписують у свої зошити і більше до нього не повертаються. Це зумовлено тим, що вчителі недостатньо володіють методикою роботи з ділового мовлення учнів. У процесі навчання застосовують одноманітні форми і прийоми, немає чіткої системи роботи з проблеми.

На основі спостережень за навчальним процесом, власного педагогічного досвіду, анкетування вчителів та учнів, бесіди з ними, вивчення шкільної документації було розроблено завдання констатуючого зрізу, яким було охоплено 400 учнів 5-7 класів шкіл з українською мовою навчання.

Результати завдань констатуючого зрізу дали змогу визначити місце ділового мовлення у навчальній діяльності школярів. У практиці роботи йому не приділяється належна увага на уроках рідної мови: 31% опитаних учнів не змогли назвати використання офіційно-ділового стилю, 36% не можуть відрізнити діловий стиль від художнього і лише 20% пригадали, що таке документ.

Аналіз виконаної роботи учнями дозволив з'ясувати, що рівень розвитку ділового мовлення в цілому недостатній.

Рівень готовності учнів до оволодіння діловим мовленням Контрольний зріз педагогічного експерименту

Добрий Задовільний Незадовільний 26% 43% 31%

Таким чином, загальний рівень володіння учнями діловим мовленням, на жаль, залишається невисоким, більшість учнів належним чином не засвоїли необхідних теоретичних відомостей про ділове мовлення, не мають відповідних практичних умінь і навичок роботи.

Результати анкетування вчителів, аналіз відвіданих уроків та досвіду викладання української мови в школі дають підстави стверджувати, що робота над діловим мовленням у школі носить фрагментарний характер, відсутня чітка система роботи негативно позначається на рівні мовленнєвих умінь учнів.

Незважаючи на те, що в методичній літературі розглядаються окремі питання з розвитку ділового мовлення, а в працях провідних мовознавців та методистів визначено основні поняття з проблеми, розроблено окремі види завдань і вправ, вміщено зразки ділових паперів, однак, аналіз програм та підручників з рідної мови виявив ряд істотних недоліків. Система роботи над діловим мовленням обмежена дещо традиційним підходом до навчання у зв'язку лише з роботою над розвитком зв'язного мовлення, без належної опори на засвоєне в 5-7 класах з лексики, морфології, синтаксису. У діючих програмах виділяється недостатня кількість годин для роботи над діловим мовленням школярів.

У третьому розділі – “Експериментально-дослідне навчання ділового мовлення учнів 5-7 класів за розробленою методикою” – розкривається мета і завдання, сутність, зміст і методика дослідного навчання, хід формуючого експерименту, аналізуються його результати. Експеримент мав на меті перевірити ефективність пропонованої методики роботи над діловим мовленням учнів 5-7 класів, а саме: доступність дібраних вправ та завдань відповідно до експериментально-дослідної програми навчання школярів на уроках лексики, морфології, синтаксису та зв'язного мовлення, ефективність запропонованих форм, методів роботи з ділового мовлення, систему завдань і вправ.

Відповідно в ході експерименту ставилися такі завдання:

1. Розробити чітку систему занять з ділового мовлення, перевірити її ефективність.

2. Укласти словник-мінімум ділової лексики для учнів 5-7 класів.

Для реалізації дослідного навчання робота проводилася у три етапи:–

перший – пізнавально-пошуковий (І-е півріччя);–

другий – поглиблюючо-формуючий (ІІ-е півріччя);–

третій – формуючо-систематизуюючий (ІІІ-е півріччя).

Запроваджуючи нетрадиційний підхід до роботи над діловим мовленням учнів 5-7 класів, ми запропонували експериментальну програму, що передбачає два етапи. Перший етап – розвиток ділового мовлення під час вивчення лексики, морфології, синтаксису. Другий етап – оволодіння діловим мовленням у процесі зв'язного мовлення учнів.

Програму навчання ділового мовлення школярів було розроблено з урахуванням лінгвістичних, методичних та психологічних досліджень і відповідно до вимог чинних програм з української мови.

Програма експериментального навчання включає знання, які учні мають засвоїти:

1. Поняття “ділове мовлення”.

2. Загальне поняття про екстралінгвістичні фактори ділового стилю (сфера комунікації, мета спілкування, основні ознаки тощо).

3. Зв'язок між умовами мовлення, його метою та структурою.

4. Особливості ділового мовлення у 5-7 класах.

Формуванню умінь і навичок у процесі навчання ділового мовлення сприяв науково обґрунтований відбір принципів, методів, прийомів, форм та засобів навчання, який визначався навчально-виховними завданнями, специфікою роботи, можливостями учнів. Зважимо, що в основу пропонованої системи вправ і завдань поруч з традиційними покладено відносно нові форми роботи: ігри та алгоритми. Використання таких форм навчання викликає в учнів 5-7 класів підвищений інтерес, активізує пізнавальну діяльність, полегшує засвоєння ділової лексики, оскільки під час їх використання процес навчання максимально наближений до життя.

Важливе місце в системі роботи відводиться діловому словнику-мінімуму. Факторами, що детермінують відбір одиниць, є сфера, мета спілкування, обсяг матеріалу, що добирається та вікові особливості учнів.

Мета словника-мінімуму ділової лексики – сприяти підвищенню культури мовлення учнів, розвиткові комунікативної та лінгвістичної компетенції, пізнавального інтересу до вивчення рідної мови, формуванню національної самосвідомості.

Суть розробленої методичної системи полягає в обґрунтуванні важливих принципів навчання усного і писемного ділового мовлення відповідно до чинної програми, яка реалізує себе в офіційно-діловому стилі, націленої на подальше засвоєння ділової лексики, збагачення словникового запасу учнів, закріплення орфографічних та пунктуаційних навичок.

Розроблена система у процесі навчання передбачає роботу учнів із сучасними діловими паперами на факультативних чи гурткових заняттях, що дасть їм елементарні знання про нові види документів. На наш погляд, в часи, що характеризуються розвитком ринкових відносин, з такими нововведеннями необхідно ознайомлювати учнів.

До найважливіших елементів системи роботи над діловим мовленням учнів 5-7 класів віднесено такі: мотивація навчальної діяльності, обсяг і характер ділового словника-мінімуму, стимулювання навчальної діяльності з боку вчителя, розвиток самостійної мовленнєвої практики учнів, методи, прийоми і засоби роботи над збагаченням мовлення учнів, врахування загально-дидактичних та специфічних принципів.

Експериментом було охоплено 515 учнів (257 у експериментальних класах та 258 у контрольних класах).

Експериментальні й контрольні класи добиралися з приблизно однаковим складом і рівнем мовної підготовки учнів.

У процесі дослідного навчання проведено по чотири контрольних роботи у 5-7 класах з метою перевірки ефективності системи роботи над діловим мовленням на уроках української мови, а саме, як учні оволоділи стилістичним умінням аналізувати відповідні тексти, складати ділові папери, створювати власні ділові висловлювання.

Зрізові роботи посідали важливе місце у системі контролю за експериментальним навчанням. Зіставлення одержаних результатів у контрольних і експериментальних класах засвідчило значне підвищення якості знань і умінь учнів з ділового мовлення в експериментальних класах (кількість учнів, що правильно виконали завдання становила 84%, а у контрольних класах – відповідно 62%).

Аналіз зрізових робіт показав, що в переважної більшості учнів експериментальних класів сформовані уміння й навички усного та писемного ділового мовлення. Більшість з них правильно виконали завдання.

Після підсумкового (третього) етапу педагогічного експерименту рівень готовності учнів експериментальних класів до оволодіння діловим мовленням мав такий вигляд:

Рівень готовності учнів до оволодіння діловим мовленням Контрольний зріз педагогічного експерименту

Добрий Задовільний Незадовільний 42% 54% 4%

Отже, експериментально-дослідне навчання ділового мовлення за розробленою методикою, як показали його результати, забезпечило системне і свідоме формування необхідних знань, умінь і навичок учнів.

Система роботи над збагаченням мовлення учнів діловою лексикою враховує лінгвістичні та психолого-методичні засади, на які спираються принципи, форми, методи навчання усного та писемного ділового мовлення.

Як засвідчив експеримент, використання експериментальної програми навчання ділового мовлення, словника-мінімуму ділової лексики на заняттях з рідної мови сприяє забезпеченню усного і писемного мовлення учнів, відповідає віковим особливостям і розумовим здібностям.

Система є необхідною умовою глибокого і міцного засвоєння знань з ділового мовлення, підвищення мовленнєвої культури учнів, вироблення у школярів умінь і навичок комунікативно виправдано користуватися діловою лексикою в різних життєвих ситуаціях.

Дослідження дає підстави зробити висновки:

1. Експериментальна методика роботи над діловим мовленням учнів 5-7 класів за своїм змістом і спрямуванням забезпечує системне і свідоме засвоєння учнями ділової лексики, вироблення у них відповідних практичних умінь і навичок.

2. Реалізація розробленої системи навчання ділового мовлення мала цілеспрямований характер і ґрунтувалася на діяльнісно-комунікативному підході.

3. Використаний у процесі експериментального навчання матеріал, який значною мірою знайшов своє відбиття у програмі та словнику, цілком доступний і необхідний учням у час, що характеризується розвитком ринкової економіки.

4. Роботу над діловим мовленням учнів слід проводити систематично упродовж усіх років навчання в школі, особливо під час вивчення розділів “Лексикологія”, “Фразеологія”, “Морфологія”, “Синтаксис”, де даються найбільш повні уявлення про українську мову та її системну організацію.

5. Ефективному засвоєнню ділового мовлення сприяє його вивчення на основі теорії поетапного формування розумових дій.

6. Роботу над усним та писемним діловим мовленням учнів 5-7 класів необхідно будувати з урахуванням його особливостей: мети мовлення, призначення; сфери спілкування, ознак, мовних засобів та ін.

7. Ефективність роботи над діловим мовленням значно підвищується за умови використання на уроках української мови мовленнєвих взірців, тобто системи ділових документів, усних висловлювань, уривки текстів художньої літератури, в яких наявні елементи офіційно-ділового стилю.

8. Розвиток ділового мовлення учнів 5-7 класів сприяє розвиткові мислення; виробленню мовного чуття, формуванню мовної особистості учнів.

9. Слід принагідно ознайомлювати учнів з новими видами ділових паперів на факультативних, гурткових чи позакласних заняттях.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Важливим напрямом подальшого її вивчення є дослідження системи роботи над діловим мовленням учнів у 8-9 та 10-11 класах, що дасть змогу побудувати цілісну систему розвитку ділового мовлення у середній школі.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях:

1. Удосконалення змісту роботи над діловим мовленням учнів 5-9 класів // Придніпровський науковий вісник. – Дніпропетровськ. – 1998. – №111(178). – С. 27-33.

2. Дидактичний матеріал з розвитку ділового мовлення школярів // Придніпровський науковий вісник. – Дніпропетровськ. – 1998. – №127(194). – С. 33-38.

3. Огляд навчально-методичної літератури з розвитку ділового мовлення (на допомогу вчителю-словеснику) // Наукові записки: збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. – Київ: НПУ, 2000. – Ч.3. – С. 132-138.

4. Розвиток ділового мовлення учнів 5-7 класів (дидактичний матеріал) // Наукові записки: збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім..М.П.Драгоманова. – Київ: НПУ, 2000.-С.136-142.

5. Навчально-методичне забезпечення вузівського курсу “Українське ділове мовлення” // Українська мова: навчально-методичні та виховні аспекти. Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції. – Івано-Франківськ, Плай, 2000. – С. 135-136.

6. Послідовність, наступність та перспективність у розвитку ділового мовлення в 5-9 класах // Інновації в сучасному педагогічному процесі: теорія та практика. Збірник матеріалів науково-практичної конференції. – Луганськ, 2000.-С.213-215.

Юрійчук Н.Д. Система роботи над діловим мовленням на уроках української мови у 5-7 класах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія і методика навчання української мови. – Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2001.

Дисертацію присвячено актуальній проблемі збагачення мовлення учнів діловою лексикою.

У дисертації викладено науково обґрунтовану та експериментально перевірену систему роботи над усним та писемним діловим мовленням на уроках української мови в 5-7 класах.

Запропоновано програму експериментально-дослідного навчання ділового мовлення не тільки на уроках зв'язного мовлення, а й на уроках вивчення лексики, морфології, синтаксису.

Відповідно до запропонованої в роботі системи упорядковано словник-мінімум ділової людини.

Пропонована нами методика сприяє підвищенню якості навчання усного та писемного ділового мовлення школярів в умовах розвитку ринкових відносин в країні.

Ключові слова – мовлення, лексика, термінологія, система роботи над діловим мовленням, розвиток ділового мовлення учнів, програма експериментально-дослідного навчання, словник-мінімум.

Юрийчук Н.Д. Система работы над деловой речью на уроках украинского языка в 5-7 классах. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 – теория и методика обучения украинскому языку. – Институт педагогики АПН Украины, Киев, 2001.

Исследование посвящено актуальной проблеме обогащения устной и письменной деловой речи учащихся 5-7 классов на уроках украинского языка. В работе нашли отражение взгляды лингвистов, психологов и методистов по развитию речи учащихся деловой лексикой.

В диссертации изложена научно-обоснованная и экспериментально проверенная система работы над устной и письменной деловой речью на уроках родного украинского языка в 5-7 классах, обоснована актуальность исследования, установлены его цель, объект, предмет, сформирована гипотеза и задачи, освещена научная новизна, теоретическая и практическая значимость исследования, определены основные дидактические и методические функции школьного учебника по родному языку.

В диссертации рассмотрены психолого-педагогические факторы усвоения учащимися деловой речи, лингвистические понятия, которые легли в основу исследования (устная и письменная деловая речь, лингвометодические подходы, методы, приемы, принципы обучения), исследовано различие в их трактовании. Проанализирован ход решения проблемы в современной школе, выпускники которой будут поступать в колледжи, лицеи, высшие научные заведения.

Анализируется методическая литература, школьные программы и учебники.

В результате констатирующего среза знаний, умений и навыков выявлены типичные недостатки в работе над деловой речью в школе, что помогло выделить главные задачи экспериментального исследования.

Предложена новая система работы по обогащению речи учащихся 5-7 классов деловой лексикой (принципы, методы, приемы, виды, формы работ, способствующие усвоению учащимися деловой речи), эффективность которой обоснована теоретически, проверена экспериментально и подтверждена практикой.

В диссертации предложено экспериментальную программу обучения деловой речи учащихся 5-7 классов на уроках лексики, морфологии, синтаксиса и связной речи, а также словарь-минимум деловой лексики.

Материалы диссертации дают теоретико-методические основания для совершенствования программ, учебников и пособий.

Основные результаты исследования могут быть использованы в учебно-воспитательном процессе школ различных типов, педагогических училищ, техникумов, институтов, университетов.

Ключевые слова: речь, лексика, терминология, система работы над деловой речью, развитие деловой речи учащихся, проблема экспериментально-исследовательского обучения, словарь-минимум.

Yuriychuk N.D. The system of work on business speech at the lessons of the Ukrainian language in 5-7th forms. – Manuscript.

Thesis presented for the degree of Candidate of Pedagogical Sciences in speciality 13.00.02 – theory and methods of teaching Ukrainian. – Institute of Pedagogics of the Academy of Pedagogical Sciences/ Ukraine, Kyiv, 2001.

This master's thesis is dedicated to actual problem of enrichment of pupil's speech by business vocabulary.

In master's thesis put scientific substantiated and experimental inspected system of work on verbal and writing business speech at the lessons of the Ukrainian language in 5-7th forms.

Here we propose the programme of experimental and studing education on business speech at the lessons where pupils study morphology, syntax and connected speech.

According to the system which was proposed in this text the business lexical minimum put here.

The methods which we trained promote the anality of studing, verbal and writing business speech of pupils in the conditions of the development of market relations in our country.

Key words: speech, lexical, terminology, the system of work on business speech, the development of pupil's business speech, the programme of experimental and studing education, lexical minimum.