ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім
Харківський державний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва
ЯРОВА ВАЛЕНТИНА ВАСИЛІВНА
УДК 631.158:331.522
ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
(на матеріалах Харківської області)
Спеціальність 08.07.02 – Економіка сільського господарства і АПК
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Харків- 2001
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Харківському державному аграрному університеті імені В.В. Докучаєва, Міністерство аграрної політики України.
Науковий керівник - | кандидат економічних наук, професор
Горкавий Володимир Кузьмич.
Офіційні опоненти: | доктор економічних наук,
Калінчик Микола Володимирович,
Кабінет Міністрів України,
головний спеціаліст;
кандидат економічних наук, доцент
Москаленко Анатолій Михайлович,
Чернігівський державний інститут економіки і
Управління Міністерства освіти і науки України,
декан аграрного факультету, завідувач кафедри економіки сільського господарства і аграрного менеджменту.
Провідна установа - | Полтавський сільськогосподарський інститут Міністерства аграрної політики України
Захист дисертації відбудеться “23” травня 2001 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 в Харківському державному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська область, Харківський район, п/в “Комуніст-1”, корпус 1, ауд. 213
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва
Автореферат розісланий 20.04.2001 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради МАКЕДОНСЬКИЙ А.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. В аграрному секторі економіки трудовий потенціал як найважливіша складова його виробничого потенціалу використовується з низькою ефектив-ністю, продуктивність праці має сталу тенденцію до падіння. Витрати на відтворення людсь-ких ресурсів в аграрному секторі становлять тільки половину того низького рівня, який має місце в промисловості.
На сучасному етапі розвитку сільського господарства пред’являються нові ви-моги до формування і використання трудового потенціалу, викликає необхідність створення дійових стимулів і механізмів активізації потенціалу осо-бистості і суспільної праці. Протиріччя в сфе-рі праці і зайнятості, які обу-мовлені недоліками у функціонуванні господарського механізму і системи управління економікою, відставанням розвитку соціальної сфери, витрата-ми на мо-ральне і трудове виховання, з одного боку, і виникненням ряду принципово нових проблем у сфері зайнятості – з іншого, потребують серйозної перебудови існуючих механізмів форму-вання і забезпечення ефективності використання трудового потенціалу.
Проблемі формування і використання трудового потенціалу аграрної сфери присвяче-но немало робіт як в Україні, так і в інших країнах. Найбільш вагомими є дослідження О.А. Бугуцького, В.К. Гор-кавого, О.І. Здоровцова, В.О. Кірсанова, И.С. Пасхавера, Л.І. Шепоть-ко, К.І. Якуби, а також роботи В.Г Андрійчука, Л.М. Анічина, В.С. Дієсперо-ва Т.І. Купало-вої, В.І Лишиленко, В.Ф. Машенкова, П.Т. Саблука, М.Ф. Соловйова, В.Й. Шияна та ін.
Підвищення ефективності використання трудового потенціалу сільськогоспо-дарських підприємств відноситься до надзвичайно важливих соціально-економічних проблем, розроб-кою яких повинна займатись економічна наука.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота, вико-нана у відповідності до наукової тематики кафедри статистики і економічного ана-лізу Хар-ківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва: “Розробити про-позиції по удосконаленню методики аналізу виробничих ресурсів сільськогоспо-дарських підприємств і заходи підвищення ефективності їх використання в умовах аг-рарної реформи” згідно з Державною науково-технічною програмою “Ринкова транс-формація аграрної сфери економіки України” (№ ДР 0198U007200, 1996 – 2000 рр.).
Мета і завдання дослідження. Мета - розробка і обґрунтування заходів щодо підвищен-ня ефективності використання трудового потенціалу сільсь-когосподарських підприємств Харківської області в умовах переходу агро-промислового виробництва до ринкової економіки.
Метою дослідження були зумовлені завдання:
-
дослідити економічну суть категорій “трудовий потенціал” і “трудові ресурси”;
-
розкрити особливості формування трудового потенціалу і мотивації праці в умовах становлення ринкового механізму господарювання;
-
проаналізувати сучасний стан демографічної бази сільської місцевості Харківської області як основи формування трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств;
-
дослідити вплив статево-вікової структури населення на значення кількісних і якісних характеристик трудового потенціалу;
-
проаналізувати вплив показників інтенсивності руху трудових ресурсів на формування трудового потенціалу;
-
розробити баланс робочого часу сільськогосподарських підприємств Харківської області і проаналізувати ступінь його використання;
-
дослідити вплив реформування аграрних підприємств на інтенсифіка-цію вироб-ництва і використання трудового потенціалу;
-
обґрунтувати шляхи удосконалення механізму трудової мотивації в умовах створення ринкової системи господарювання;
-
вивчити вплив соціальних факторів на закріплення робочої сили на селі, формування і використання трудового потенціалу.
Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти формування і використання трудового потенціалу сільськогоспо-дарських підприємств.
Об’єктом дослідження є сільськогосподарські підприємства колектив-них форм госпо-дарювання Харківської області. Окремі розробки і їх експе-риментальна перевірка виконані на прикладі 117 господарств південної зо-ни Харківської області, які входять до складу Бар-вінківського, Близнюківського, Кегичівського, Красноградського, Лозівського та Сахновщинсь-кого районів і ТОВ СПФ “Шипувате” Великобурлуцького району Харківської області.
Методи дослідження. Теоретична і методологічна основа дослідження побудовані на використанні діалектичного методу та системного підходу до вивчення економічних процесів, теоретичних положень вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем формування і використання трудового потен-ціалу сільського господарства, а також законодавчих і нормативно-правових актів.
Дослідження проводилися з використанням як традиційних методів статистико-еконо-мічного аналізу, так і сучасних економіко-математичних методів з використанням ПЕОМ і стандартних прикладних пакетів програм: монографічного та абстрактно-ло-гічного (при вивченні теоретичних проблем формування і використання трудового по-тенціалу); статистичного спостереження і зведення даних, абсолютних і відносних вели-чин (для характеристики зайнятості і процесів відтворення сільського населення); стати-стичного групування, ін-дексного аналізу, рядів динаміки (при аналізі інтенсифікації сільськогосподарського виробництва); кореляційного аналізу і прогнозних моделей (для оцінки перспектив демографічного розвитку Харківської області); графічний метод.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці методологічних і практич-них рекомендацій щодо ефективного використання трудового потенціалу сільськогоспо-дарських підприємств Харківської області в умовах становлення та розвитку ринкових відно-син, функціонування господарств на засадах приватної власності та колективних форм орга-нізації праці. На захист виносяться такі положення:
·
оцінка зайнятості та використання трудового потенціалу в сільському господарстві області;
·
методика територіально-демографічного прогнозування чисельності сільського населення як основи формування трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств, за якою прогнозна кількість сільського населення Харківської області очікується в 2005 р. на рівні 581 тис. чол., в 2010 р. – 556 тис. чол.;
·
мотиваційний механізм аграрної праці;
·
баланс робочого часу, який складено з урахуванням сучасної ситуації надлишку робочої сили і негативних наслідків сезонності праці;
·
виконано порівняльний аналіз роботи підприємств, які були реформовані до 1.12.1999 р., з колективними сільськогосподарськими підприємствами за 1999 р. і встановлено, що в господарствах, де проведене реальне реформування на засадах приватної власності і коле-ктивних форм господарювання створено відносно ефективний механізм господарювання;
·
методика розрахунку і аналізу показника оплатомісткості продукції;
·
система заходів, спрямованих на формування раціональної зайнятості в аграрному вироб-ництві і поліпшення використання трудового потенціалу.
Практичне значення одержаних результатів. Реалізація пропозицій і рекомендацій що-до формування та ефективного використання трудового потенціалу на основі реформування господарств, впровадження механізму мотивації аграрної праці та вирішення соціально-еко-номічних проблем забезпечить створення умов для стійкого і збалансованого розвитку АПК.
Результати досліджень впроваджуються в господарствах Лозівського району, в ТОВ СПФ “Шипувате” Великобурлуцького району Харківської області. У результаті впровад-ження розробленого мотиваційного механіз-му ефективної праці отримано середньорічний приріст валової продукції сільського господарства за 1998-1999 рр. в порівнянні з 1996-1997 рр. в розмірі 500 тис. грн. при зростанні продуктивності праці в півтора рази.
Особистий внесок здобувача. Наукові результати, які наводяться в дисертаційній робо-ті одержані автором особисто. На основі комплексного дослідження проблеми формування і використання трудового потенціалу в сільському господарстві дана оцін-ка сучасного стану демографічної ситуа-ції в сільській місцевості області, інтенсифікації виробництва і викорис-тан-ня трудового потенціалу в умовах реформування аграрних під-приємств, доведено необ-хідність удосконалення механізму мотивації високопродук-тивної праці. Із спільних дослід-жень та публікацій здобувач використав для дисертації тільки власну частину результатів.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідали-ся на міжнарод-ній науково-практичній конференції “Управління трудови-ми ресурсами: пробле-ми і перспек-тиви розвитку” (м. Хмельницький, 1997 р.); міжнародній науково-практич-ній конференції “Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціа-лу” в Харківському державному технічному університеті сільського господарства в 2000 р.; міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні пробле-ми розвитку економіки агро-промислового комплексу: соціально-економічні та правові аспекти” (м. Запоріжжя, 2000 р.).
За результатами досліджень опубліковано 11 наукових праць, підготовлених самостій-но та у співавторстві, загальним обсягом 11,4 ум. друк. арк. (з котрих безпосе-редньо автору належить – 7,6 ум. друк. арк.), в тому числі: у монографіях – 2 (5,3 друк. арк.), статтях у нау-кових журналах - 4 (1,3 друк. арк.), матеріалах конференцій - 3 (0,8 друк. арк.), інформаційних листках - 2 (0,2 друк. арк.). З загальної кількості наукових праць 5 (1,8 друк. арк.) опубліко-вано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Обсяг та структура роботи. Основний текст дисертації викладено на 180 сторінках комп’ютерного тексту. Цифровий матеріал представлений в 57 таблицях, містить 6 рисунків і 50 додатків. Список використаних джерел нараховує 182 найменування.
Структура роботи.
Вступ.
Розділ 1. Теоретичні проблеми формування і використання трудового потенціалу в сільськогосподарських підприємствах. 1.1. Економічна суть категорій “трудові ресурси” і “трудовий потенціал”. 1.2. Особли-вості формування ринку праці на селі. 1.3. Мотивація праці в умовах фор-мування ринкового механізму господарювання. Висновки по 1 розді-лу.
Розділ 2. Формування і аналіз використання трудового потенціалу. 2.1. Сучасний стан розвит-ку сільського господарства досліджуваного регіону. 2.2. Формування тру-дового потенціалу. 2.3. Зайнятість сільського населення та використання трудових ресурсів. Висновки по 2 розділу.
Розділ 3. Підвищення ефективності використання трудового потенціалу. 3.1. Ре-формування аграрних підприємств і інтенсифікація сільськогосподарського виробництва. 3.2. Створення механізму мотивації високо-продуктивної праці. 3.3. Соціальні фактори закріплення робочої сили. Висновки по 3 розділу.
Висновки та пропозиції.
Список використаних джерел.
Додатки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтована актуальність теми, сформульовані завдання дослідження, визначені його предмет, об’єкт, методологічна основа і методи, відображені наукова новизна і практична цінність дослідження, апробація та реалізація його результатів.
У першому розділі “Теоретичні проблеми формування і використання трудового потен-ціалу в сільськогосподарських підприємствах” досліджена економічна суть категорій “трудові ресурси” і “трудовий потенціал”, обґрунтовані основи формування ринку праці, доведена необхідність побудови суттєво нової мотиваційної структури в сільськогосподарському ви-робництві як провідного фактора ефективності використання трудового потенціалу в сучасних умовах.
Трудовий потенціал сільськогосподарських підприємств – це сукупна чи-сельність гро-мадян працездатного віку з притаманними їм демографічними, со-ціальними, духов-ними ха-рактеристиками та якостями, які здатні та мають намір провадити трудову дія-льність у ме-жах і за допомогою існуючої у суспільстві системи відносин. Кількісна сторона трудового по-тенціалу створюється чисельністю пра-цездатного населення (трудові ресурси) і кількістю ро-бочого часу, яку відпрацьовує працездатне населення при даному рівні інтенсивності праці.
Якісна сторона трудового потенціалу характеризується параметрами соціально-го, економічного, національного, культурного, морального характеру, які справляють вплив на формування робочої сили конкретного працівника. На відміну від кількісної якісна сторона трудового потенціалу не має єдиного син-тетичного виразу.
Категорії трудові ресурси і трудовий потенціал не тотожні. По-перше, чисельність трудових ресурсів є одним із елементів кількісної характеристики трудового потенціалу. По-друге, якщо генетичною основою поняття “трудовий потенціал” є здатність працюючого індивіда до праці, (робоча сила), то генетичною основою категорії “трудові ресурси” є сам працюючий індивід як носій здатності до праці (працівник).
В результаті виконання Указу Президента України “Про невідкладні заходи що-до прискорення реформування аграрного сектора економіки” відбувається перетворен-ня найманого працівника у зацікавленого товаровиробника, власника ресурсів і вироб-леної продукції, що обумовлює зміни функцій трудового потенціалу, розмірів і структу-ри доходів сільських товаровиробників і одержання частки доходів від власності.
У другому розділі “Формування і аналіз використання трудового потенціалу” проана-лізовано сучасний стан сільського господарства, фактори формування трудового потенціалу, зайнятість сільського населення і використання трудових ресурсів Харківської області.
Основою формування трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств є де-мографічна база сільських населених пунктів. Падіння рівня життя, соціальна напру-женість, економічна депресія, слабкий економічний фундамент соціального розвитку призвели до то-го, що у 1999 р. в сільській місцевості області з розрахунку на 1000 чол. населення народилося 7,6 чол., число померлих становило 20,4 чол. Зниження народжу-ваності населення, коефіцієн-та його життєвості, з одного боку, та зростання смертності, посилення вимирання осіб похи-лого віку, жінок, дітей, з іншого, поглиблюють нарос-тання депопуляції в сільській місцевості.
Нами був проведений розрахунок і аналіз перспективної чисельності сільського населення Харківської області методом екстраполяції рядів динаміки, загального демографічного прогнозування і за моделлю багатофакторної лінійної регресії (табл. 1).
Таблиця 1
Перспективна чисельність сільського населення Харківської області
Рік | Прогнозні показники чисельності, визначені за:
методом екстраполяції рядів динаміки | методом загального демографічного прогнозування | моделлю багатофакторної лінійної регресії
лінійна функція | поліноміальна функція
2005 | 583,4 | 612,3 | 578,2 | 581,0
2010 | 551,0 | 551,0 | 541,8 | 556,4
Запропонована методика відрізняється від існуючих такими положеннями: теоретич-ною основою є вивчення поглядів і додаткова оцінка наукового значення ду-мок експертів; методом екстрапо-ляції економічних показників у часі для кожного фак-тора, включеного в модель, були розраховані перспективні значення на прогнозний пе-ріод, рівні яких викорис-тані в бага-тофакторній кореляційній моделі; враховані зміни, які відбуваються в процесах відтворення сільського населення; зрушення у віковій структурі; показники вікової смертнос-ті; міграційний обмін між міською і сільською місцевостями; майбутня зміна соціально-еко-номічних умов; показник життєвості насе-лення; дітородну активність жінок фертильного віку; автокореляцію і мультиколінеар-ність даних. Приймаючи до уваги прогнози вчених щодо макрое-кономічних показників розвитку економіки Украї-ни, сучасний стан здоров`я населення і якість його відтворення, ми вважаємо, що уточ-нені показники перспективної чисельнос-ті сільського населення на період до 2010 р., розраховані за багатофакторною моделлю з урахуванням перспективних значень демоутворюючих факторів, є найбільш реальни-ми для досліджуваного регіону. Перспектив-на чисельність сільського населення Хар-ківської області очікується у 2005 р. на рівні 581 тис. чол., у 2010 р. – 556 тис. чол.
Трудовий потенціал є функцією особистого фактора виробництва, для якого ха-рактерні і демографічні параметри, тобто статево-вікова структура. Вона суттєво впли-ває на значення кількісних і якісних характеристик трудового потенціалу (табл.2).
Таблиця 2
Статево-вікова структура сільського населення Харківської області на 1 січня відповідного року, %
Вікові групи, років | 1990 р. | 1995 р. | 2000 р.
всього | чоловіки | жінки | всього | чоловіки | жінки | всього | чоловіки | жінки
Загальна чисельність населення | 100,0 | 45,4 | 54,6 | 100,0 | 46,0 | 54,0 | 100,0 | 46,1 | 53,9
із загальної чисельності населення:
0 – 2 | 3,5 | 1,8 | 1,7 | 2,8 | 1,5 | 1,3 | 2,6 | 1,3 | 1,3
3 – 5 | 4,1 | 2,1 | 2,0 | 3,4 | 1,7 | 2,7 | 2,9 | 1,5 | 1,4
8 – 13 | 7,4 | 3,8 | 3,6 | 8,6 | 4,4 | 4,2 | 8,4 | 4,3 | 4,1
14 – 15 | 2,5 | 1,3 | 1,2 | 2,6 | 1,3 | 1,3 | 3,0 | 1,5 | 1,5
15 – 49 | 48,2 | 24,8 | 23,4 | 60,8 | 31,5 | 29,3 | 45,2 | 23,1 | 22,1
Молодше працездатного віку (0-15) | 20,3 | 10,4 | 9,9 | 20,0 | 10,3 | 9,7 | 19,2 | 9,8 | 9,4
Працездатного віку | 49,3 | 26,3 | 23,0 | 49,9 | 27,5 | 22,4 | 50,4 | 27,2 | 23,2
Старше працездатного віку | 30,4 | 8,7 | 21,7 | 30,1 | 8,2 | 21,9 | 30,4 | 9,1 | 21,3
Як свідчать дані табл. 2, у структурі сільського населення Харківської області за 1990 – 2000 рр. суттєвих змін не відбулося, але мають місце негативні тенденції, які сто-суються насе-лення молодше і старше працездатного віку. В 1990 р. показник економіч-ного навантаження становив 102,7 чол. У 1999 р. у сільській місцевості на 100 чол. насе-лення працездатного віку приходилося 98,5 чол. населення молодше і старше працездат-ного віку. Зменшення показни-ка економічного навантаження відбувається за рахунок погіршення вікової структури трудо-вого потенціалу. Абсолютна кількість населення працездатного віку зменшилася на 4,2%, а молодше і старше пра-цездатного віку - на 8,1%. Особливо високими темпами скорочується чисельність насе-лення молодше праце-здатного віку – на 11,3%. Сільське господарство не менше, ніж ін-ша галузь, потребує працездатного населення активного віку і високого рівня кваліфі-кації.
Середньооблікова кількість працівників, зайнятих в економіці Хар-ківської облас-ті, у 1999р. становила 872,9 тис. чол., з них 15,6% зайняті в сільському господарстві. На кінець 1999 р. на 1000 чол. населення області приходилося 316 чол. економічно активно-го населен-ня, в той час як у 1995 р. 358 чол. Диспропорція між попитом на робочу силу та її пропози-цією загос-трила проблему зайнятості населення. У 1999 р. показник зайня-тості населення ста-новив 93,2%, показник безробіття – 3,8%. Розрахунок індексу кіль-кісного співвідношення попиту і пропозицій на ринку праці у сільській міс-цевості в 1999 р. показав, що на одне запропоноване робоче місце приходи-лося 3 чол. безробітних, по-казник працевлаштування незайнятого трудо-вою діяльністю населення в 1999 р. стано-вив 33,9% тоді як у 1995 р. 29,2% .
Відродження галузі тваринництва і раціональної галузевої структу-ри виробницт-ва – необхідна умова розширення зайнятості населення в сіль-ській місцевості. Цьому сприятимуть стимулювання розвитку проми-слових виробництв і малого бізнесу, розвиток обслуговуючих кооперативів на основі формування кооперативних структур виробничого типу шляхом об’єднання належних на приватних засадах членам колиш-ніх сільськогос-подарських підприємств земельних і майнових паїв, підвищення зайня-тості і ефективності виробництва в особистих підсобних господарствах.
Внаслідок приймання та звільнення з роботи чисельність працівників постійно змі-нюється в часі, що призводить до перерозподілу робочої сили між окремими підп-риємствами і галузями. Аналіз інтенсивності руху трудових ресурсів показав, що в 1999 р. в сільськогос-подарських підприємствах Харківської області показник обороту робо-чої сили за кількістю працівників, прийнятих на роботу, становив 12,8%, показник обо-роту робочої сили за кіль-кістю працівників, які вибули - 18,8%, показник плинності ро-бочої сили – 17,4%. Для аналізу використання фондів часу в 1999 р. був складений баланс робочого часу по сільськогоспо-дарських підприємствах Харківської області (табл. 3).
Таблиця 3
Ступінь використання фонду робочого часу
Показник | 1998 р. | 1999 р. | Абсолютне збільшення (зменшення) показника, (+,-)
Коефіцієнт використання максимально можливого фонду робочого часу, % | 96,5 | 92,1 | -4,4
Коефіцієнт використання табельного фонду часу, % | 91,1 | 87,2 | -3,9
Коефіцієнт використання календарного фонду часу, % | 77,4 | 74,4 | -3,0
Втрати робочого часу з неповажних причин, % | 0,6 | 3,6 | +3,0
Середня фактична тривалість робочого року, днів | 285 | 271 | -14
Можлива тривалість робочого року, днів | 295 | 295 | -
Перевищення тривалості робочого року, днів:
- фактичної
- можливої | -
10 | -
24 | -
+14
Середня фактична тривалість робочого дня, годин | 6,64 | 6,81 | +0,17
Коефіцієнт використання максимально можливого фонду робочого часу показує, що у 1999р. в сільськогосподарських підприємствах Харківської області робочий час був використаний на 92,1%. Негативний вплив на використання трудового потенціалу здійснюють зростання пито-мої ваги втрат робочого часу з неповажних причин і сезон-ність виробництва. В 1999 р. середньо-річний коефіцієнт сезонності затрат праці стано-вив 0, 162. Основні причини сезонності праці – нерівномірне використання помісячних фондів робочого часу і нерівномірна участь працівників у суспільному виробництві по місяцях року.
У дисертації уточнена методика факторного аналізу продуктивності праці на ос-нові системи взаємопов’язаних загальних індексів. У досліджених господарствах Харківської об-ласті на виробництві основних видів продукції продуктив-ність праці у1999 р. порівняно з 1995 р. знизилася на 32%, загальна сума перевитрат ро-бочого часу становила 28945 тис. люд.-год. Вартісний індекс продуктивності праці змін-ного складу показав, що виробництво вало-вої продукції з розрахунку на 1 люд.-год. зат-рат праці зменшилося на 19,5%. За рахунок зни-ження продуктивності праці на вироб-ництві окремих видів продукції середній рівень її зни-зився на 44,3%. За рахунок змін у виробничій структурі затрат праці продуктивність праці зросла на 22,5%.
У третьому розділі “Підвищення ефективності використання трудового потенціа-лу” проаналізовано вплив реформування на результати господарської діяльності, функціонуван-ня фактично сформованого механізму трудової мотивації і розроблені шляхи його удосконалення.
За станом на 1.12.1999р. у Харківській області з 540 аграрних підприємств було рефор-мовано 73 господарства. Для аналізу нами були взяті 33 господарства Барвінківського та Ке-гичівського районів, 11 з яких реформовані до 1.12.1999р. Всі вони були згруповані у дві групи: до І групи увійшли тільки колективні сільськогос-подарські підприємства, до ІІ – господарства, засновані на принципах приватної влас-ності на землю і засоби виробництва (табл.4).
Таблиця 4
Вплив форми господарювання на результативні показники господарств Барвінківського та Кегичівського районів Харківської області в 1999 р.
Показник | Групи госпо-дарств за формою господарювання | В серед-ньому по сукупності | Відношення показників ІІ групи до І групи
І | ІІ
Приходиться на 100 га сільськогоспо-дарських угідь основних виробничих фондів і оборотних засобів, тис. грн. | 264,5 | 305 | 280,2 | 1,153
Валова продукція сільського госпо-дар-ства в порівнянних цінах 1996 р. з розрахунку на:
- 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн. | 20,2 | 33,4 | 25,3 | 1,653
- одного середньорічного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві, грн. | 3816 | 6271 | 4772 | 1,643
Прибуток від усієї діяльності з розрахунку на:
- 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн. | 0 | 3,37 | 1,30 | 3,370
- одного середньорічного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві, грн. | 0 | 631 | 246 | 6,310
Урожайність, ц/га:
- зернових культур | 18,5 | 19,1 | 18,7 | 1,032
- кукурудзи на зерно | 6,7 | 9,7 | 8,2 | 1,448
- цукрових буряків | 80,4 | 111,9 | 92,6 | 1,392
- соняшнику | 10,8 | 12,1 | 10,6 | 1,120
Середньорічний надій молока на одну корову, кг | 1043 | 2570 | 1542 | 2,464
Середньодобовий приріст великої рогатої худоби на вирощуванні та відгодівлі, г | 222 | 250 | 238 | 1,125
Вивчення досвіду реформованих сільськогосподарських підприємств Харківської області дало можливість зробити висновок про те, що в підприємствах, де проведено не формальне, а реальне реформування відносин власності, створено відносно ефективний механізм господарювання.
Наші дослідження підтвердили висновки інших дослідників про те, що немає єдиної моделі господарювання. При реформуванні сільськогосподарських підп-риємств фактор власності істотніший фактора розмірів господарств за дією впливу на ефективність. Проте обов’язково має враховуватись право селянина на вибір форми господарювання.
Стан інтенсифікації живої праці в сільськогосподарському виробництві господарств Харківської області є результатом функціонування фактично сформованої мотиваційної системи. Розробку шляхів створення механізму мотивації високопродуктивної праці ми проводили в трьох напрямках:
1.
Аналіз відношення працівника до конкретної роботи, абстрагуючись від матеріальної винагороди. Центральною ланкою такого аналізу є показник продуктивності праці, взаємозв’язок між нею і факторами виробництва.
2.
Дослідження впливу матеріальної винагороди (оплати праці) на продуктивність праці і інші показники ефективності виробництва.
3.
Аналіз одночасного впливу продуктивності праці і її оплати на ефективність сільськогосподарського виробництва
При розробці шляхів удосконалення механізму трудової мотивації ми виходили із загальнотеоретичного положення про те, що модель мотиваційного механізму повинна враховувати: форму господарювання, тобто форму власності на основні засоби вироб-ництва; умови користування основними засобами виробництва (землею і майном); сту-пінь виробничої самостійності і відповідальності, систему розподілу доходів і форму-вання фондів (споживання, розвитку, дивідендного, резервного); систему формування особистих доходів, гарантії отримання заробітку і його рівень; моральні аспекти моти-вації праці; відношення до особистого підсобного господарства; міру відповідальності за низьку якість продукції, за порушення договірних зобов’язань; форми отримання соціальних пільг.
Зміна виробничих відносин на засадах приватної власності вимагає регулювання заро-бітної плати в напрямі створення ефективного мотиваційного механізму виробни-чої діяль-ності. У центрі запропонованого механіз-му мотивації праці знаходиться фор-мування госпо-даря-власника на основі приватної власності на землю, майно, вироблену продукцію шляхом: удос-коналення внутрігосподарських відносин на основі комерційного госпрозрахунку; забез-печення залежності розміру оплати праці кожного працівника від результатів його трудо-вого внеску в кінцеві показники господарської діяльності, а також вартості вне-сеного капіталу – землі, майна; регулярності виплат поточного заробітку готівкою; за-безпечення оплати праці, рівень якої буде сприяти відтворенню затрачених людських ресурсів; переходу від стимулю-вання виключно у формі оплати праці до стимулювання у формі доходу (доходу від праці і доходу від уречевленого капіталу); самостійності трудових колективів у виборі форми і сис-теми оплати праці; гарантованості робочого місця; нормальних сані-тарно-гігієнічних умов праці; перспектива на житло; можливість самореа-лізації як особистості; престижність праці; участі в управлінні; забезпечення здорового робочого клімату в колективі; морального заохочення; реформування соціаль-ної інфраструктури.
Як позитивний приклад господарювання можна навести ТОВ СПФ “Шипувате” Великобурлуцького району Харківської області. Тут розроб-лена система матеріального стимулювання праці, що спонукає високопро-дуктивну працю і творчий пошук у подаль-шому удосконаленні і поліпшен-ні виробництва. Це виявляється у високому рівні оплати праці, розмір якої у 1999 р. становив 186 грн. Виробництво валової продукції на одного працівника досягло 9094 грн., що майже у три рази більше середньообласного показника.
В нових економічних умовах управління виробництвом потребує оперування показниками затрат праці та коштів на її оплату. Серед них важливе місце займає показник оплатомісткості продукції. Як обліково-статистична категорія оплатомісткість це затрати на оплату праці з розрахунку на одиницю продукції. Вона може бути розрахована в господарствах по окремих видах продукції, по галузях рослинництва, тваринництва і в цілому по сільськогосподарському виробництву (рис. 1).
Фізичний обсяг продукції | Затрати праці | Затрати на оплату праці | Затрати на оплату праці
Затрати праці | Посівні площа
(поголів`я тварин) | Фізичний обсяг продукції |
Посівна площа (поголів`я тварин)
Урожайність культур
(продуктивність тварин) | Оплатомісткість
1 ц продукції | = | Оплатомісткість 1 га (1 голови)
Затрати праці | Затрати на оплату праці | = | Затрати на оплату праці
Фізичний обсяг продукції | Затрати праці | Фізичний обсяг продукції
Рис.1. Фактори оплатомісткості продукції
Практичне застосування показника оплатомісткості продукції в господарствах дає змогу: більш реально оцінювати виправданість фактичних загальних затрат на виробництво продукції; оцінювати рівень оплати та можливості господарства його забезпечувати; визначити перспективи розвитку даного виробництва і доцільність інвестицій в нього; враховувати можливості змін в оплаті праці при виборі варіантів організації праці, формуванні колективів, організації використання трудових ресурсів.
Важливішими резервами ефективного використання трудового потенціалу є реформу-вання та інтенсивний розвиток об’єктів соціальної інфраструктури за рахунок їх достатнього і своєчасного фінансування, пе-редачі об’єктів в комунальну власність територіальних громад, урахування потреб жителів сільської територіальної громади, доцільності існування тих чи інших об’єктів, зміни чисельності працівників, функцій та розподіль-чих відносин в межах соціальних підприємств, створення на селі нових ро-бочих місць.
ВИСНОВКИ
1.
Формування трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств Харківської області відбувається в умовах гострої демографічної кризи. Депопуляція набула та-кого розмаху, що відтворення населення на власній демографічній основі стає неможливим.
2.
Для оцінки перспектив демографічного розвитку Харківської області нами удоско-налена методика територіально-демографічного прогнозуван-ня чисельності сільсь-кого населення. В результаті розрахунків можна прогнозувати чисельність сільсько-го населення області в 2005 р. на рівні 581 тис. чол., а в 2010 р. – 556 тис. чол.
3.
Внаслідок реорганізації сільськогосподарських підприємств відбулися суттєві зміни в системі трудових відносин і в управлінні. У реформованих на засадах приватної власності і колективних форм організації праці господарствах діючими особами є: власники землі та майнових паїв, власники-працівники, наймані працівники. Кожна з цих груп одержує зароблений прибуток згідно зі своїм статусом і внеском у формування кінцевих результатів господарської діяльності.
4.
Розширенню зайнятості населення в сільській місцевості сприятимуть: відродження галузі тваринництва та раціональної галузевої структури виробництва; стимулювання розвитку промислових виробництв і малого бізнесу; розвиток обслуговуючих кооперативів; підвищення ефективності виробництва в особистих підсобних господарствах.
5.
У 1999 р. показник заміщення робочої сили в сільськогосподарських підприємствах становив 68,2% , тоді як у 1998 р. 81%. Таким чином, втрати трудового потенціалу у зв’язку із звільненням працівників і скороченням робочих місць не компенсуються, а рівень безробіття має тенденцію подальшого збільшення.
6.
Аналіз балансу робочого часу показав, що в господарствах області внаслідок зростання втрат робочого часу з неповажних причин календарний фонд робочого часу був використаний на 74,4%. У підприємствах, які змінили форму власності, у 1999 р. неявок з дозволу адміністрації було майже в сім разів менше середнього рівня по сільському господарству області.
7.
Складання балансу робочого часу в сільськогосподарських підприємствах в умовах сучасного надлишку робочої сили буде сприяти ефективному використанню трудового потенціалу протягом календарного року з урахуванням сезонних коливань. Детальна класифікація причин втрат робочого часу дозволить передбачити використання всіх внутрішніх резервів для покриття потреби в робочій силі в найнапруженіші періоди та узгодити виробничу програму з наявними ресурсами робочого часу, ґрунтуючись на даних про структуру використання робочого часу в той чи інший період.
8.
Низький рівень оплати праці, з одного боку, та її невиплати, з іншого (в 1999 р. сума простроченої заборгованості із заробітної плати на 1 працівника становила 926,3 грн.), призвели до того, що оплата праці в сучасному сільському господарстві не виконує відтворювальної, мотивуючої, регулюючої й соціальної функцій. Вона лише забезпечує сільського працівника на межі малозабезпеченості, тобто на рівні мінімального споживання непрацездатних громадян.
9.
Основою розробленого в дослідженні мотиваційного механізму є фор-мування госпо-даря-власника на основі приватної власності на землю і засоби виробництва. Цьому сприятимуть: удосконалення внутрігосподарських відносин; регулярність виплат поточного заробітку готівкою; за-безпечення оплати праці, рівень якої сприятиме відтворенню затрачених людських ресурсів; перехід від стимулю-вання виключно у формі оплати праці до стимулювання у формі доходу від власності.
10.
Практичне застосування показника оплатомісткості продукції в господарствах дає можливість більш реально оцінювати виправданість фактичних загальних витрат на виро-бництво продукції; оцінювати рівень оплати та можливості господарства його забез-печувати; визначати перспективи розвитку даного виробництва і доцільність інвес-тицій в нього; враховувати можливості змін в оплаті праці при виборі варіантів ор-ганізації праці, формуванні колективів.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.
Раціональне використання трудових ресурсів у колгоспі / Горкавий В.К., Шиян В.Й., Рябуха М.Л., Ломовських О.Г., Білоусько В.С., Музальова В.В. – К.: Урожай, 1991. – 80 с. (20% - 0,8 друк. арк.) Автору належить обробка матеріалів і формулювання висновків щодо використання робочої сили.
2.
Ярова В.В. Демографічна ситуація в сільській місцевості Харківської області: сучасний стан, тенденції і перспективи розвитку. – ХДАУ, Харків, 2000. – 80 с. (4,5 друк. арк.)
3.
Ярова В.В. Актуальні проблеми зайнятості сільського населення і реформування соціальної інфраструктури села: Проблеми економіки агропромис-лового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. монографія у двох томах / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. – К.: ІАЕ, 2000. – Т.2.- С. 142-146. (0,5 друк. арк.).
4.
Музалева В.В. Актуальные проблемы миграционного движения сельского населения Харьковской области // Економіка АПК і природокористування: Вісник ХДАУ. - 1998. - №4. – С. 179-182. (0,4 друк. арк.).
5.
Музальова В.В., Александрова А.І. Стан і перспективи відтворення сільського населення Харківської області // Економіка АПК. – 1998. - №5. – С. 66-70 (0,3 друк. арк.). Автору належить методика розрахунку перспективної чисельності сільського населення області.
6.
Музалева В. Методы анализа оплатоемкости продукции // Бизнес Информ. - 1998. - №19.- С. 46-48 (0,3 друк. арк.).
7.
Музалева В. Пропорции между рабочей силой и средствами производства // Бизнес Информ. - 1998. - №20. - С. 34-36 ( 0,3 друк. арк.).
8.
Музальова В. Демографічна ситуація у сільських і міських селищах Харківської області // Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку: Зб. доп. міжнар. наук.-практ. конф.- Ч.2. – Хмельницький: ТУП, 1997. – С. 335-336 (0,2 друк. арк.).
9.
Горкавый В.К., Музалева В.В. Развитие социальной инфраструктуры и закрепление кадров на селе // Труды Всесоюз. конф. “Социально-экономические аспекты повышения эффективности использования трудовых ресурсов в АПК”. – Челябинск: УОП ЧПИ. – 1988. – С. 21-22 (0,1 друк. арк.). Автору належать висновки про шляхи закріплення робочої сили на селі.
10.
Музалева В.В. Улучшение социальной инфраструктуры сельских населенных пунктов // Информ. листок. – 1998.- №17-98 (0,1 друк. арк.).
11.
Музалева В.В. Мотивы и тенденции миграции сельского населения // Информ. листок. – 1998. - №19-98 (0,1 друк. арк.).
АНОТАЦІЇ
Ярова В.В. Формування і використання трудового потенціалу сільськогосподарсь-ких підприємств (на матеріалах Харківської області). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02. – економіка сільського господарства і АПК. – Харківський державний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2001.
У роботі досліджені теоретичні і практичні аспекти формування і використання трудового потенціалу в сільськогосподарських підприємствах в умовах створення ринкового механізму господарювання. В результаті досліджень обґрунтовані умови формування трудового потенціалу, проведена комплексна оцінка факторів зайнятості і використання трудового потенціалу.
На підставі отриманих результатів обґрунтовано систему заходів, спрямованих на формування раціональної зайнятості в аграрному виробництві, удосконалено механізм мотивації праці в сільськогосподарських підприємствах, запропонована методика системного факторного аналізу продуктивності праці, і обґрунтовані напрями підвищення ефективності використання трудового потенціалу.
Основні результати дисертаційної роботи впроваджені у виробництво на рівні первинних суб’єктів агробізнесу Лозівського району, в ТОВ СПФ “Шипувате” Великобурлуцького району Харківської області.
Ключові слова: трудовий потенціал, трудові ресурси, мотивація, оплата праці, приватна власність, ефективність, продуктивність праці, оплатомісткість.
Яровая В.В. Формирование и использование трудового потенциала сельскохо-зяйственных предприятий (на материалах Харьковской области). – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02. – Экономика сельского хозяйства и АПК. – Харьковский государственный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, 2001.
В работе исследованы теоретические и практические аспекты фор-мирования, использования трудового потенциала, мотивации труда в сельскохозяйственных предприятиях в условиях создания рыночного механизма хозяйствования. Проведен анализ демографической ситуации в сельской местности Харьковской области, которая является основой для формирования трудового потенциала сельскохозяйственных предприятий. Уточнена методика териториально-демографического прогнозирования численности сельского населения. В результате исследований обоснованны условия формирования и использования трудового потенциала, проведенная комплексная оценка факторов занятости населения. Проведен анализ количественной стороны трудового потенциала, которая образуется численностью трудовых ресурсов и количеством рабочего времени, которое отрабатывает трудоспособное население. С учетом современной ситуации излишка рабочей силы составлен баланс рабочего времени. Исследовано влияние поло-возрастной структуры на значение количественных и качественных характеристик трудового потенциала.
На основе системы взаимосвязанных общих индексов (натурального, трудового, стоимостного индекса переменного и фиксированного состава, затрат труда на производство продукции, физического объема, структурных изменений) уточнена методика факторного анализа производительности труда. С использованием цифрового материала хозяйств области, которые были реформированы до Указа Президента Украины “Про неотложные меры по ускорению реформирования аграрного сектора экономики” от 3 декабря 1999 г., проведен анализ влияния формы хозяйствования на результативные показатели эффективности сельскохозяйственного производства. В результате уставлено, что в предприятиях, где проведено реальное реформирование на принципах частной собственности и коллективных форм хозяйствования создано относительно эффективный механизм хозяйствования.
Разработка путей создания механизма мотивации высокопроизводительного труда проводилась в трех направлениях: анализ отношения работника к конкретному труду, абстрагируясь от материального вознаграждения (взаимосвязь между производительностью труда и факторами производства); исследование влияния материального вознаграждения (оплаты труда) на производительность труда и другие показатели эффективности производства; изучение одновременного влияния производительности и оплаты труда на эффективность сельскохозяйственного производства.
В диссертации обоснована необходимость практического использования в сельскохозяйственных предприятиях показателя оплатоемкости продукции, который дает возможность более реально оценивать оправданность фактических затрат на производство, уровень оплаты и возможности хозяйства его обеспечивать.
Основные результаты диссертации внедрены в производство на уровне первичных субъектов агробизнеса Лозовского и Великобурлукского районов.
Ключевые слова: трудовой потенциал, трудовые ресурсы, мотивация, оплата труда, частная собственность, эффективность, производительность труда, оплатоемкость.
Yarovaya V.V. Formation and use of Labour Potential at the Agricultural Enterprises (based on the materials of Kharkov Regions) – Manuscript.
The thesis is presented to complete for the Degree of Candidate of Economic Science, specialty 08.07.02 – Economy of Agriculture and Agro-Industrial Complex. – Kharkiv State Agrarian University after V.V. Dokuchayev, Kharkiv, 2001.
Theoretical and practical aspects of formation and use of labour potential at agricultural enterprises under the conditions of creating market mechanisms have been investigated. As a result of the research work the conditions necessary for forming up the labour potential have been based on. Complex evaluation of the employment factors has been carried out as well as those of labour potential use. On the base of the results obtained the system of measures aimed at formation of rational
