центральний інститут післядипломної
педагогічної освіти АПН України

На правах рукопису

Зайцева Ірина Євгенівна

УДК 378.02:792

Розвиток естетичної культури майбутніх учителів

засобами театрального мистецтва

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

К И Ї В – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному педагогічному університеті
ім. М.П.Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор,

дійсний член АПН України

Зязюн Іван Андрійович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, директор

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент
Пєхота Олена Миколаївна,

Миколаївський державний педагогічний університет, кафедра педагогічних технологій і педагогічної майстерності, завідувач

кандидат педагогічних наук

Отич Олена Миколаївна, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, відділ мистецької освіти, науковий співробітник

Провідна установа: Херсонський державний педагогічний університет, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Херсон

Захист відбудеться 22 листопада 2001 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01. Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (040053, м. Київ, вул. Артема, 52-А), корпус 3, аудиторія 20.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України.

Автореферат розісланий “22” жовтня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С.Снісаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Новий історичний етап, який сьогодні переживає незалежна Українська держава, пов’язаний з багатьма соціально-ціннісними змінами. Сенсом сучасного життя постає гуманізація суспільства, відродження національної духовності, становлення гармонійної особистості.

Проблема успадкування духовних надбань народу, формування естетичної культури студентської молоді набуває значення державної освітньої політики, про що свідчать Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Указ Президента “Про основні напрями реформування професійної освіти в Україні”.

З огляду на це наскрізним завданням реформування вищої школи є підготовка національних педагогічних кадрів, яким притаманна висока естетична культура і які здатні виховувати її у підростаючого покоління.

Значний внесок у розробку питань формування естетичної культури студентів здійснили вчені В.О.Кудін, Г.І.Кутузова, Н.Є.Миропольська, О.П.Рудницька та інші. Однак потреба широкого запровадження активних форм і методів естетичного виховання в навчальні заклади нашої системи вищої освіти набуває особливої актуальності в період її реформування.

Актуальним передусім є розвиток естетичної культури майбутніх учителів засобами мистецтва, зокрема театрального, як унікального і синтетичного, оскільки саме воно є особливою формою активності людини, засобом пізнання світу, морального очищення, існування в цілому.

Взаємодія педагогіки й театру має давню історію. Виховання і навчання учнів із застосуванням елементів театрального мистецтва у педагогічній діяльності здійснювали видатні педагоги, зокрема: Квінтіліан, Я.А.Коменський, С.Полоцький та інші. Театралізацію у підготовці студентів практикували Ф.Прокопович, Г.Сковорода. На необхідності об’єднати мистецтво і освіту наполягав “батько українських учителів”, перший Міністр освіти Української Народної Республіки І.М.Стешенко. Видатні представники педагогічної думки С.Ф.Русова, П.П.Блонський, А.В.Луначарський, С.Т.Шацький, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський та інші вважали мистецтво необхідною складовою як естетичної підготовки вчителя, так і естетичного виховання підростаючого покоління.

Ідейно-теоретичні та психолого-педагогічні засади для розв’язання актуальних проблем естетичного виховання закладені видатним театральним режисером і педагогом К.С.Станіславським.

Широко відомий досвід дослідження і впровадження театральної педагогіки у навчально-виховний процес з метою підвищення педагогічної майстерності майбутніх учителів Полтавського педагогічного інституту
ім. В.Г.Короленка (І.А.Зязюн, В.А.Семиченко, Н.М.Тарасевич та інші).

Дослідники В.Ц.Абрамян, Н.Г.Ксенофонтова, Д.Г.Кропоткін, М.Е.Мик-
лашова, Г.І.Переухенко, Н.Я.Сайгушев, С.О.Швидка, Г.О.Ястребова роз-
глядають театральне мистецтво як засіб удосконалення творчого потенціалу вчителя, його педагогічної майстерності та гармонійного особистісного розвитку.

Ідея використання театральної педагогіки у підготовці майбутніх учителів і їх подальшій професійній діяльності останніми роками набула популярності, про що свідчить вітчизняна і зарубіжна практика. Зарубіжний досвід використання театральних методів роботи в процесі підготовки студентів у вищих навчальних закладах Англії висвітлює С.О.Соломаха. “Театралізацію” навчального процесу в школах Франції досліджує К.О.Арбузов, у школах Канади – М.П.Лещенко. Важливість театральної педагогіки в підготовці педагогів Швеції відзначає К.Б.Соколов. Використання методу психодрами педагогами Англії, Сполучених Штатів Америки, Франції та інших країн розкривають Р.К.Ейферман, Д.В.Вінніот, М.Фростінг. Важливе значення театральної педагогіки в соціалізації особистості в університетах США засвідчує своїми дослідженнями А.Беркелі.

Аналіз науково-методичної літератури і практика свідчать, що нині у вищій школі напрацьовано значний досвід використання поліфункціональних виховних можливостей театральної педагогіки. В той же час у реальному сьогоденні виховні можливості театрального мистецтва, особливо вплив на естетичний розвиток майбутніх фахівців, використовуються ще недостатньо. Цьому на заваді стають суттєві протиріччя між усвідомленням естетично-виховного значення театрального мистецтва і недостатністю інформації про нього, між об’єктивною необхідністю розвитку естетичної культури засобами театрального мистецтва і відсутністю визначення умов впровадження зазначеного мистецтва в педагогічний процес.

Необхідність вивчення і усунення зазначених вище протиріч на основі розробки шляхів розвитку естетичної культури засобами театрального мистецтва в умовах вищого педагогічного навчального закладу зумовили звернення автора до цього дослідження – “Розвиток естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження пов’язане з реалізацією основних напрямів національної програми “Освіта” (“Україна ХХІ століття”) і є складовою науково-дослідної теми “Формування національної свідомості та естетичної культури майбутніх учителів у навчально-виховному процесі вищого педагогічного закладу” кафедри культурології Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова (1996-1997 рр.). Тему дослідження зареєстровано Радою з координацій наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 18 від 1999 р.)

Об’єкт дослідження – естетичний розвиток майбутнього вчителя у процесі професійної підготовки.

Предмет дослідження – зміст, форми і методи розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити методику розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва в умовах навчально-виховного процесу вищого педагогічного закладу.

Концептуальні ідеї дослідження. Розвиток естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва в умовах гуманізації освіти має значний педагогічний потенціал, спрямований на творче удосконалення особистості. Мистецтво театральної дії пов’язане з мистецтвом педагогічної дії. Тому опанування змісту, форм і методів естетичного виховання засобами театрального мистецтва й уміння їх використовувати в навчально-виховному процесі допоможе студентам педагогічних вузів оволодіти основами професійної майстерності, підвищити загальнокультурний рівень для забезпечення творчого саморозвитку.

Гіпотеза дослідження відображає основні положення концептуальних ідей: ефективність розвитку естетичної культури майбутніх учителів підвищується за умови впровадження спеціальної методики розвитку естетичної культури засобами театрального мистецтва, яка передбачає цілеспрямований педагогічний вплив через взаємозв’язок теоретико-методичного і практичного компонентів.

Об’єкт, предмет, мета і гіпотеза дослідження зумовили необхідність розв’язання таких завдань:

· визначити функції та роль театрального мистецтва у розвитку естетичної культури студентів;

· здійснити аналіз практичного досвіду використання театрального мистецтва з метою естетичного виховання, творчого вдосконалення майбутніх педагогів;

· визначити педагогічні умови розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва;

· розробити та експериментально перевірити ефективність методики розвитку естетичної культури засобами театрального мистецтва студентів педагогічних вузів.

Методологічну основу дослідження склали наукові концепції про сутність особистості людини, фактори її становлення, роль мистецтва, зокрема, театрального, та емоційно-почуттєвої сфери у розвитку
естетичної культури і педагогічної майстерності, естетичного підходу до професійної підготовки педагогів та виховання гармонійно розви-
неної особистості майбутнього вчителя у системі гуманної педагогічної освіти.

Теоретична основа дослідження ґрунтується на: концептуальних підходах до педагогіки як мистецтва, педагогічної майстерності та педагогічної творчості у працях класиків педагогіки (К.Д.Ушинський, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський), сучасних педагогів (І.А.Зязюн, В.О.Кан-Калик, Н.В.Кічук, О.Г.Мороз, М.Д.Никандров, В.А.Семиченко, С.О.Сисоєва, Л.І.Рувінський); естетичному аспекті професійної підготовки учителів засобами мистецтва, зокрема театрального, розробленого видатними педагогами (П.П.Блонський, С.Т.Шацький, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський); психолого-педагогічних теоріях особистості та шляхах її розвитку (Б.Г.Ананьєв, Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, Л.С.Рубінштейн, В.О.Сластьонін); наукових працях, присвячених формуванню естетичної культури студентів (В.О.Кудін, О.В.Лармін, О.М.Семашко, У.Ф.Суна), в тому числі в умовах вищих педагогічних навчальних закладів (В.М.Гриньова, А.І.Комарова, Г.І.Кутузова, Н.Є.Миропольська, О.П.Рудницька); гармонізації особистості засобами мистецтва (Ю.Б.Борєв, М.С.Каган, Б.Г.Кубланов, Ю.У.Фохт-Бабушкін, І.Я.Франко); наукових працях, в яких досліджується процес формування емоційно-почуттєвої сфери та її структури (І.Д.Бех, О.М.Лармін, Л.Т.Левчук, В.М.Муріан, П.М.Симонов, П.М.Якобсон); ідеях сучасних дослідників про впровадження елементів театральної педагогіки у процес підготовки творчої особистості майбутнього вчителя (О.К.Арбузов, О.Г.Бондаренко, І.А.Зязюн, Н.Г.Ксенофонтова, Н.Є.Миропольська); виявленні специфіки театрального мистецтва, його складових (Аристотель, Д.Дідро, Г.Н.Бояджиєв, М.О.Кнебель, Л.Курбас, В.І.Немирович-Данченко, К.С.Станіславський, Г.О.Товстоногов).

Для вирішення поставлених завдань було використано такі методи дослідження: а) теоретичні: аналіз наукової літератури, вивчення і узагальнення педагогічного досвіду застосовувалися для виявлення стану проблеми дослідження, обґрунтування сутності, змісту та шляхів розвитку естетичної культури майбутніх учителів, визначення критеріїв її сформованості, теоретичного обґрунтування можливостей розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва; б) емпіричні: спостереження, анкетування, бесіди, опитування, рецензування, тестування, самооцінки, експертної оцінки, вивчення продуктів діяльності застосовувалися для діагностування рівнів розвитку естетичної культури майбутніх учителів; педагогічний експеримент для впровадження та доведення ефективності методики розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва; в) методи статистичної обробки для кількісного і якісного аналізу емпіричних даних дослідження.

Експериментальною базою дослідження стали філологічні факультети Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова та Київського міжрегіонального інституту удосконалення вчителів ім. Бориса Грінченка. Всього дослідно-експериментальною роботою було охоплено 520 респондентів.

Дослідження здійснювалося в декілька етапів.

I етап (1995-1996 рр.) – обґрунтування актуальності теми дослідження, вивчення філософської, психологічної, педагогічної, мистецтвознавчої, театрознавчої літератури з проблем формування естетичної культури особистості; визначення практичних і теоретичних аспектів естетичного виховання майбутніх учителів засобами театрального мистецтва; розробка критеріїв рівнів сформованості естетичної культури майбутніх учителів.

II етап (1996-1998 рр.) – проведення констатуючого експерименту, аналіз рівня сформованості естетичної культури студентів на основі визначених нами критеріїв. Розробка методики розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва, спеціального курсу “Основи театральної культури”. Проведення формуючого експерименту. Організація та проведення дослідно-експериментальної перевірки розробленої методики розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва, аналіз результатів її впровадження в навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів.

III етап (1998-1999 рр.) – опис та інтерпретація матеріалів констатуючого та формуючого експериментів, формулювання головних положень та висновків.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше розроблено, теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено комплексну методику розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва; виявлено педагогічні умови, що забезпечують ефективність зазначеного процесу; визначено критерії розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва; уточнено сутність поняття “естетичне виховання засобами театрального мистецтва”.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає у виявленні специфіки естетичного виховання студентів засобами театрального мистецтва; розробці й теоретичному визначенні критеріїв і рівнів розвитку естетичної культури майбутніх учителів; визначенні теоретичних основ та узагальненні практичного досвіду естетичного виховання майбутніх учителів засобами театрального мистецтва, виявленні педагогічних умов, що забезпечують ефективність означеного процесу.

Практичне значення дослідження полягає в розробці методики авторського спеціального курсу “Основи театральної культури”; методичних рекомендацій щодо естетичного виховання майбутніх учителів засобами театрального мистецтва.

Наукові положення, навчально-методичні матеріали, впроваджено у навчально-виховний процес Київського міжрегіонального інституту удосконалення учителів ім. Бориса Грінченка (довідка № 183 від 1.06.00),
Київського інституту бізнесу і технологій (довідка № 584-04 від 06.06.00), Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова (довідка
№ 02-10/604 від 8.06.00).

Програма спеціального курсу ”Основи театральної культури”, методичні рекомендації, основні положення дисертації можуть бути використані у навчально-виховному процесі з метою формування естетичної культури майбутніх учителів різної спеціалізації та їх підготовки до роботи з естетичного виховання підростаючого покоління; у спеціальних курсах на педагогічних факультетах, на курсах підвищення кваліфікації учителів загальноосвітніх шкіл усіх типів, викладачів вищих навчальних закладів; теми лекцій із програми спеціального курсу “Основи театральної культури” – в лекціях з “Української та зарубіжної культури”.

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечується методо-
логічною і теоретичною обґрунтованістю його основних положень, кількісною та якісною обробкою одержаних даних, використанням методів, адекватних меті, гіпотезі, завданням дослідження.

На захист виносяться:

· положення про естетичну культуру як складову педагогічної майстерності;

· критерії розвитку естетичної культури майбутніх учителів;

· розроблена, теоретично обґрунтована й експериментально перевірена методика розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва.

Апробація результатів дослідження здійснювалася безпосередньо у ході педагогічній діяльності автора в процесі експериментальної роботи з есте-
тичного виховання із студентами Національного педагогічного універ-
ситету ім. М.П.Драгоманова, Київського міжрегіонального інституту удосконалення вчителів ім. Бориса Грінченка.

Результати дослідження обговорювалися і дістали схвалення на Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Мистецтво як засіб виховання студентської та учнівської молоді” (Київ, 1998), “Сільська школа: стан, проблеми та перспективи розвитку” (Київ, 1999), “Іван Стешенко – відомий діяч освіти та культури України” (Київ, 1999), на науково-методичних семінарах в Київському міжрегіональному інституті удосконалення вчителів ім. Бориса Грінченка.

Теоретичні підходи та практичні знахідки використовувалися під час проведення лекційних і практичних занять із спеціального курсу “Основи театральної культури” для студентів-філологів Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова та Київського міжрегіонального інституту удосконалення вчителів ім. Бориса Грінченка.

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли своє відображення у 7 одноосібних публікаціях, у тому числі одна програма спецкурсу “Основи театральної культури”, і шість статей у збірниках наукових праць.

Структура дослідження.

Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків (обсяг основного тексту – 165 сторінок), списку основної використаної літератури (217 джерел, з яких 5 – іноземною мовою). Робота містить 10 таблиць,
1 рисунок, 14 додатків на 34 сторінках. Загальний обсяг дисертації –
217 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається об’єкт, предмет, мета та конкретні завдання дослідження, дається характеристика джерел та методи їх аналізу, розкривається наукова новизна, теоретичне та практичне значення дисертації, її апробація та положення, які виносяться на захист.

У першому розділі – “Теоретичні і практичні передумови розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва” – висвітлено ідеї використання театральної педагогіки в історико-педагогічному контексті; визначено сутність і взаємозв’язок педагогічної, естетичної і театральної культур; розкрито роль мистецтва у формуванні особистісних потенціалів людини (гносеологічного, аксіологічного, творчого, комунікативного, художнього), розглянута специфіка театру як виду мистецтва та засобу естетичного виховання; уточнено визначення поняття “естетичне виховання засобами театрального мистецтва”, його практичний і теоретичний зміст; обґрунтовані критерії розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва; з’ясовано рівень сформованості естетичної культури студентів; проаналізовано досвід естетичного виховання майбутніх учителів засобами театрального мистецтва.

Визначальною умовою поступального руху суспільства є розвиток особистості з її духовним світом у соціальній діяльності. Розвиваючись, людина зазнає впливу багатьох чинників: освіти, яка дає знання, виробляє уміння, навички, трудової та соціальної діяльності, міжособистісних відносин. Серед них одне з провідних місць належить мистецтву з його впливом на формування і розвиток естетичної культури особистості.

Важливим критерієм сучасної педагогічної науки і практики має бути не тільки досконалий рівень повної професійної спеціалізації вчителя, а й спрямованість його духовної свідомості, естетичної культури. В ефективності цього процесу значне місце посідає мистецтво театру як засіб формування естетичної свідомості людини, що впливає на інтелектуальну, моральну, емоційну сферу і сприяє гармонійному розвитку особистості, допомагає пізнати світ і знайти своє місце в ньому. Поліфункціональний вплив театру на людину простежується з таких позицій – школа, видовище, свято, розвага. Їх функції об’єднує єдина сутнісна – функція соціалізації особистості, формування її соціально-творчої активності.

З огляду на це, розвиток естетичної культури особистості уможливлюється синтетичною природою та поліфункціональним впливом театрального мистецтва.

З’ясування специфіки театрального мистецтва, його функціонування і виховного впливу дозволило уточнити сутність поняття “естетичне виховання засобами театрального мистецтва”, яке містить теоретичний і практичний зміст. Теоретичний зміст естетичного виховання засобами театрального мистецтва – це синтез знань з естетики, історії світової і вітчизняної культур, театрознавства, мистецтвознавства, історії зарубіжної і вітчизняної літератур. Практичний зміст – збагачення і вдосконалення естетичного досвіду, креативних здібностей, вмінь у процесі освоєння театрального мистецтва.

Завдання розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва полягає не лише у формуванні та постійному вдосконаленні вміння розуміти і відчувати закладений у сценічних творах режисерський задум, а й у вільному володінні елементами театрального мистецтва як засобу вираження свого власного ставлення до явищ життя.

Історія вітчизняної педагогіки знає немало прикладів взаємодії мистецтва педагогічного й театрального. Виховання і навчання студентів засобами театрального мистецтва успішно практикувалося у ХVІІ–ХVIIІ столітті в стінах Києво-Могилянської академії, у ХVІІІ столітті у Харківському колегіумі (з 1759 до 1766 року викладачем цього закладу був Г.Сковорода, який брав участь в організації театральних постановок студентів), у Київському університеті (у 1859 році створено студентський театр, який очолювали М.Старицький, М.Лисенко, П.Чубинський).

Значну увагу питанням використання мистецтва у підготовці вчителів приділяв перший Міністр освіти Української Народної Республіки у 1917 році І.М.Стешенко. Один із фундаторів національної художньої освіти, він прагнув об’єднати освіту і мистецтво, вважаючи театральне мистецтво важливим елементом формування особистості як педагогів, так і учнів, а Національний театр – носієм повноцінної національної культури. Освітньо-виховні ідеї І.М.Стешенка не втратили своєї актуальності й сьогодні.

Виходячи з положення К.Д.Ушинського про педагогіку як мистецтво, необхідність практичного застосування елементів театральної педагогіки у професійній підготовці майбутнього вчителя обґрунтовують корифеї педагогічної думки П.П.Блонський, С.Т.Шацький, А.С.Макаренко, О.В.Сухомлинський.

Досліджуючи специфіку театру через сценічну дію, сутність акторської творчості, близької до педагогічної, видатний режисер і театральний педагог К.С.Станіславський торкався основоположних питань педагогіки як мистецтва.

Система виховання актора, створена К.С.Станіславським, є методологічною основою розв’язання проблеми розвитку естетичної культури майбутнього вчителя.

В останні десятиліття ідеї театральної педагогіки знаходять широке використання в системі професійної освіти педагогів багатьох країн світу і в Україні також. Так, І.А.Зязюн і його послідовники творчо реалізують у практиці освіти і виховання майбутнього вчителя ефективні компоненти театральної педагогіки.

Завдяки популяризації ідеї театральної педагогіки, сьогодні в навчально-виховний процес вищого педагогічного закладу вживлюється театральне мистецтво як складова педагогічної майстерності, розвитку естетичної культури.

Розгляд сутності естетичної, театральної, педагогічної культур дав можливість визначити їх взаємозв’язок і взаємовплив.

Аналіз сучасної соціокультурної ситуації, яка характеризується складними і неоднозначними тенденціями, дозволив констатувати зростання потреби цілеспрямованого виховання естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва.

Комплексне вивчення змісту естетичної культури майбутніх учителів за показником сформованості довело доцільність втілення в її структуру окремих складових, що відбивають відносини людини з театральним мистецтвом:

· мистецтвознавчі знання (естетична ерудиція – обізнаність з історією та теорією вітчизняного і зарубіжного театру, знання основ естетики, драматургії);

· естетичний досвід, глядацька культура (частота і інтенсивність прилучення до мистецьких цінностей; потреба в опануванні культурного середовища; розуміння сутності естетичного досвіду та його складників; прояв високохудожнього рівня естетичних смакових переваг у галузі театрального мистецтва; вияв стійкого інтересу до сучасного театрального процесу; мистецтвознавчої преси, інших засобів інформації, що його висвітлює);

· практичні вміння: практика відпрацювання методів і форм розвитку естетичної культури засобами театрального мистецтва, емоційна зацікавленість в оволодінні практичними вміннями у просвітницькій естетичній діяльності;

· акторсько-режисерські педагогічні здібності: розуміння сутності акторсько-режисерських педагогічних здібностей; якість реалізації акторсько-режисерських педагогічних здібностей у практичних діях з естетичного виховання.

На основі розроблених критеріїв нами визначено рівні розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва – високий, середній, низький.

Результати проведеної діагностики свідчать, що у студентів педагогічних інститутів та університетів недостатньо сформований рівень естетичного сприймання, не вироблені навички естетичного оцінювання, не накопичений необхідний запас знань про театральне мистецтво, що утруднює процес їх особистого естетичного розвитку.

На основі констатуючого експерименту ми дійшли висновку, що сучасний рівень розвитку естетичної культури майбутніх учителів в умовах вищого педагогічного закладу потребує пошуку і застосування більш ефективних форм і методів естетичної освіти та виховання.

У другому розділі – “Методичні засади розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва” – обґрунтовано доцільність розвитку естетичної культури засобами театрального мистецтва; дослідно-експериментально перевірено ефективність розробленої нами методики розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва; подано результати педагогічного дослідження.

Встановлено, що складний і багатогранний процес розвитку естетичної культури майбутніх учителів залежить від багатьох умов і чинників. На підставі результатів дослідження доведено, що успішного розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва можна досягти за таких умов:

· оновлення змісту, форм, методів і прийомів естетичного виховання;

· врахування вихідних психолого-педагогічних принципів естетичної підготовки студентів – синтезу естетичного та етичного; комплексного підходу до естетичної підготовки майбутнього вчителя; професійного саморозвитку через емоційну активність і самостійність у засвоєнні естетичних цінностей і естетичну діяльність; синтезу емоційно-почуттєвого та раціонального; систематичність, послідовність; урахування вікових та індивідуальних особливостей в умовах колективної діяльності в галузі естетичного виховання;

· розробки і впровадження у навчально-виховний процес вищих педагогічних закладів продуктивної методики розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва.

Вирішення актуальних завдань естетичного розвитку майбутніх учителів у контексті професійного становлення зумовило необхідність розробки та впровадження в навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів методики розвитку естетичної культури студентів засобами театрального мистецтва, що містить спеціальний курс “Основи театральної культури”, який синтезує комплексну реалізацію форм і методів зазначеного процесу.

Серед застосовуваних форм найдоцільнішими вважаємо такі: аналіз глядацьких вражень (обговорення творів театрального мистецтва, створення творчих портретів театральних митців, проведення інформаційного щотижневого огляду репертуару місцевих театрів); аналіз драматургії (нотатки до задуму спектаклю чи ролі); самостійне вивчення історії театру (написання і виголошення повідомлень про творчість акторів, режисерів, або про сценічну долю тієї чи іншої ролі, вистави); практична робота (підготовка творчих дискусій, вечорів, зустрічей з митцями театру, проведення театральних екскурсій; створення тематичних виставок, альбомів, присвячених театру; випуск студентської газети).

Найефективнішими у роботі виявилися такі методи:

· словесні (метод переконання як засіб формування знань, поглядів, ціннісних орієнтацій): лекції з історії та теорії зарубіжного та вітчизняного театру; колоквіуми з питань історії театру та сучасної театральної практики; бесіди-обговорення переглянутих вистав, творчих зустрічей з митцями; диспут під час проведення “круглого столу”;

· наочні (спостереження, демонстрація): а) спостереження за художніми особливостями сценічного втілення драматургічного чи літературного матеріалу (перегляд вистав); за роботою театрально-виробничих цехів (екскурсія до театрального приміщення); за творчою лабораторією митців (творчі зустрічі, “круглі столи” тощо. б) демонстрація експозиції музею театрального мистецтва (екскурсія до музею); іконографічного матеріалу, слайдів, відео та звукозапису з певних театральних епох, до вистав чи окремих ролей (лекції, колоквіуми, бесіди-обговорення, диспути);

· практичні (метод доручень, постановка практичних завдань – залучення особистості до активної творчої діяльності): організація і проведення творчих зустрічей з митцями; підготовка театральних екскурсій силами студентів; створення тематичних виставок, альбомів, стендів, присвячених театру; випуск студентської газети, що висвітлює театральне життя.

Особливого значення у впровадженні цієї методики набуває метод прикладу. Талант і магнетизм особистості митця, вплив позитивного сценічного героя, цілеспрямованість і творча віддача викладача, який впроваджує запропоновану методику, посилює у молодіжної аудиторії потребу самовдосконалення, стає поштовхом до самовиховання. Отже, метод прикладу є дієвим засобом саморозвитку студентської молоді.

Робота з естетичного виховання засобами театрального мистецтва потребує обов’язкового використання методів оцінки: відгуків і рецензій; контрольної роботи і заліку; заохочення і позитивної оцінки творчого підходу студентів.

Набуття майбутніми вчителями естетичного досвіду, що здійснювалось шляхом цілеспрямованого педагогічного впливу через взаємозв’язок теоретико-методичного і практичного компонентів, сприяло розумінню студентами значущості впровадження у навчально-виховний процес педагогічних вузів естетичного виховання засобами театру; усвідомленню мистецтва театральної дії як складової професійної майстерності та розвитку естетичної культури.

Зіставлення показників рівня сформованості естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва в експериментальних і контрольних групах підтвердило, що запропонована методика справді сприяє суттєвому підвищенню інтегрованого показника естетичної культури (див. рис. 1).

Рис. 1. Діаграма рівня розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва

Як видно з діаграми рівня розвитку естетичної культури майбутніх учителів, створеної на основі узагальнюючих результатів інтегрованого показника рівнів розвитку означеного процесу, в експериментальних групах рівень розвитку естетичної культури зріс порівняно з даними, одержаними під час проведення констатуючого експерименту, на 23,5 % у респондентів, віднесених до високого рівня, в контрольних – на 1,75%; на 37,5% у респондентів експериментальних груп, віднесених до середнього рівня, в контрольних – на 1 %; відсоток респондентів експериментальних груп, віднесених до низького рівня, змінився на 61%, в контрольних – на 2,75%.

Порівняння даних дослідження в експериментальних і контрольних групах студентів довело ефективність запропонованої методики розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва, яка не тільки сприяє успішному оволодінню мистецтвознавчими знаннями, практичними вміннями, розвитку естетичного досвіду та акторсько-режисерських педагогічних здібностей, а й позитивно впливає на професійне становлення.

Висновки

У загальних висновках викладено і узагальнено результати проведеного дослідження, вказано на можливості та перспективи його практичного застосування.

У результаті дослідження виконано поставлені завдання, сформульовано теоретичні й практичні рекомендації.

1. Театральне мистецтво як засіб формування естетичної свідомості людини, впливаючи на інтелектуальну, моральну, емоційну сфери, сприяє гармонійному розвитку особистості й допомагає пізнати світ і знайти своє місце в ньому.

З’ясовано основні напрями впливу, який здійснює театр, різноманітність функцій останнього в процесі розвитку особистості, а саме:

- збагачення у процесі впливу на глядацьку аудиторію новими знаннями і естетичним досвідом; формування і розвиток світоглядних орієнтирів; поширення ціннісних орієнтацій на діяльність, формування і розвиток художніх потреб, переконань, ідеалів; виховання морально-етичного ставлення до власної особистості, до інших людей, їхніх вчинків, дій, до оточуючого середовища; підготовка до філософського осягнення світу, свого місця в ньому, життєвих сенсів (театр-школа);

- посилення у процесі впливу на глядацьку аудиторію активності художнього сприймання (бажання, інтересу, готовності до спілкування зі сценічним твором); відточування почуття людини, очищення її внутрішнього світу (катарсис), формування певного рівня емоційного відгуку, адекватності сприймання сценічного образу; вдосконалення смакових переваг; розвиток потреби і здатності до творчого сприймання світу і мистецтва, до творчої діяльності; підвищення духовного потенціалу (театр-видовище );

- збагачення реального життя почуттям естетичної насолоди (театр-свято);

- відволікання людини від життєвих негараздів, сприяння збереженню і відновленню психічної рівноваги (театр-розвага).

Всі зазначені функції об’єднує єдина сутнісна – функція соціалізації особистості, формування її соціально-творчої активності.

З огляду на це, розвиток естетичної культури особистості уможливлюється синтетичною природою та поліфункціональним впливом театрального мистецтва.

З’ясування природи театрального мистецтва, його функціонування і виховного впливу дозволило уточнити сутність поняття “естетичне виховання засобами театрального мистецтва”, яке містить теоретичний і практичний зміст розвитку естетичної культури особистості.

Теоретичний зміст естетичного виховання засобами театрального мистецтва – це синтез знань з естетики, історії світової та вітчизняної культур, театрознавства, мистецтвознавства, історії зарубіжної і вітчизняної літератур. Практичний зміст – збагачення і вдосконалення естетичного досвіду, креативних здібностей, вмінь у процесі освоєння театрального мистецтва.

2. Розгляд сутності естетичної, театральної та педагогічної культур дав можливість визначити їх взаємозв’язок і взаємовплив.

3. Аналіз сучасної соціокультурної ситуації, яка характеризується складними і неоднозначними тенденціями, дає можливість констатувати зростання потреби цілеспрямованого виховання естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва як важливого чинника збереження і розвитку національної інтелігенції.

4. Дослідження засвідчило, що за традиційних умов навчання розвиток естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва у вищих педагогічних навчальних закладах має ситуативний характер, оскільки не сформована активна потреба в означеному виді мистецтва.

5. За розробленими на констатуючому етапі критеріями і показниками рівня розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва визначено, що у студентів педагогічних університетів та інститутів недостатньо сформований рівень естетичного сприймання, не вироблені навички естетичного оцінювання, не накопичений необхідний запас знань про театральне мистецтво, що утруднює розвиток означеного процесу.

6. Доведено, що успішного розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва можна досягти за умов:

· оновлення змісту, форм, методів і прийомів естетичного виховання;

· врахування вихідних психолого-педагогічних принципів естетичної підготовки студентів;

· розробки і впровадження в навчально-виховний процес педагогічних закладів запропонованої методики, яка включає спеціальний курс “Основи театральної культури”.

7. Результати дослідження підтверджують ефективність теоретично обґрунтованої й експериментально перевіреної методики розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва, за допомогою якої здійснювався цілеспрямований педагогічний вплив через взаємозв’язок теоретично-методичного і практичного компонентів за умов розуміння студентами значущості впровадження у навчально-виховний процес педагогічних університетів естетичного виховання засобами театру, усвідомлення мистецтва театральної дії як складової професійної майстерності, спрямування системи естетичної підготовки на практичне опанування умінь і навичок художнього сприймання, оцінювання театральної вистави та естетичну діяльність на засадах театрального мистецтва.

8. Дослідження засвідчило позитивні зміни у розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва експериментальних груп у якісних і кількісних показниках, що підтвердило правильність робочої гіпотези.

Проведене дослідження дало змогу сформувати деякі пропозиції щодо розвитку естетичної культури майбутніх педагогів засобами театрального мистецтва:

· включити до навчальних планів факультетів гуманітарного профілю вищих педагогічних навчальних закладів спеціальний курс “Основи театральної культури”;

· запровадити спеціальний курс “Основи театральної культури” у систему післядипломної освіти вчителів різного профілю.

Проведене дослідження, безумовно, не вичерпує всіх аспектів розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва, а передбачає продовження науково-пошукової роботи, спрямованої на розробку методики розвитку естетичної культури студентів означеним видом мистецтва у педагогічних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації; пошуку шляхів взаємодії, творчої співпраці фахівців театру зі студентами та викладачами педагогічних вузів, учителями, учнями.

Основний зміст дисертації викладено у публікаціях автора:

1. Зайцева І.Є. Основи театральної культури (програма спецкурсу) // Мистецтво та освіта. – 1998. – № 3. – С. 46–54. – 1,65 авт. арк.

2. Зайцева І.Є. Естетичне виховання студентів засобами спецкурсу “Основи театральної культури” // Засоби навчальної та науково-дослідницької роботи: Зб. наук. пр. / За ред. проф. В.І.Євдокимова та О.М.Микитюка. – Х.: ХДПУ, 1998. – Вип. 8–9. – С. 118–121. – 0,28 авт. арк.

3. Зайцева І.Є. Естетичне виховання засобами мистецтва в загальній системі гуманної педосвіти // Наукові записки: Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. / Редкол.: М.І.Шкіль та ін. – К.: Знання, 1999. – С. 93–99. –0,5 авт. арк.

4. Зайцева І.Є. Емоційно-почуттєва сфера як психологічна основа естетичного виховання майбутнього вчителя // Психологічні стратегії в освітньому просторі: Зб. наук. пр. (психол. праці) – К.: Фенікс. – 2000. – Вип. 1. – С. 44-53. – 0,66 авт. арк.

5. Зайцева І.Є. Мистецтво як засіб виховання гармонійно розвиненої особистості // Теоретичні питання освіти та виховання: Зб. наук. пр. – Київ: КДЛУ. – 2000. – Вип. 7. – С. 103-106. – 0,43 авт. арк.

6. Зайцева І.Є. Методика театрального виховання як складова естетичної культури майбутнього вчителя // Теоретичні питання освіти та виховання: Зб. наук. пр. – Київ: КДЛУ. – 2000. – Вип. 8. – С. 118-121. – 0,41 авт. арк.

7. Зайцева І.Є. Творче вдосконалення особистості майбутнього вчителя у процесі естетичного виховання // Теоретичні питання освіти та виховання: Зб. наук. пр. – Київ: КДЛУ. – 2000. – Вип. 7. – С.30-33. – 0,4 авт. арк.

Анотація

Зайцева І.Є. Розвиток естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04. – теорія і методика професійної освіти. – Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України, Київ, 2001.

Дисертацію присвячено проблемі розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва в навчально-виховному процесі педагогічних інститутів та університетів, що розглядається як суттєва складова професійної підготовки майбутніх учителів.

Досліджено стан проблеми в історико-педагогічному контексті, в практичній діяльності вищих педагогічних закладів, визначено сутність і взаємозв’язок педагогічної, естетичної і театральної культур. Проаналізовані поліфункціональна природа і виховний вплив театрального мистецтва на особистість; уточнено сутність поняття “естетичне виховання засобами театрального мистецтва”, його теоретичний й практичний зміст. Обґрунтовано педагогічні умови, критерії, показники рівнів розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва в навчально-виховному процесі педагогічних інститутів і університетів.

Запропоновано продуктивну методику розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва як складової професійної підготовки та обґрунтовано доцільність її впровадження в навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів освіти.

Ключові слова: естетична культура, театральна культура, педагогічна майстерність, естетичне виховання засобами театрального мистецтва.

АННОТАЦИЯ

Зайцева И.Е. Развитие эстетической культуры будущего учителя средствами театрального искусства. – Рукопись.

Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. – Центральный институт последипломного педагогического образования Академии педагогических наук Украины, Киев, 2001.

Диссертация посвящена проблеме развития эстетической культуры будущих учителей средствами театрального искусства в учебно-воспитательном процессе педагогических институтов и университетов, которые рассматриваются как существенная составная профессиональной подготовки будущих учителей.

Исследовано состояние проблемы в историко-педагогическом контексте, в практической деятельности высших педагогических учебных заведений.

Рассмотрена сущность эстетической, театральной, педагогической культур, что дает возможность определить их взаимосвязь и взаимовлияние.

Проанализировано состояние социально-культурной ситуации, которая характеризуется сложными и неоднозначными тенденциями, что позволяет констатировать возрастание потребности целенаправленного формирования эстетической культуры будущих учителей средствами театрального искусства.

Исследована полифункциональная природа и воспитательное влияние театрального искусства на личность.

Определение природы театрального искусства, его функциональности и воспитательного воздействия позволило уточнить суть понятия “эстетического воспитания средствами театрального искусства”, которое вмещает теоретическое и практическое содержание развития эстетической культуры личности.

Теоретическое содержание эстетического воспитания средствами театрального искусства – это синтез знаний эстетики, истории мировой и отечественной культур, театроведения, искусствоведения, истории зарубежной и отечественной литератур. Практическое содержание эстетического воспитания средствами театрального искусства – обогащение и усовершенствование эстетического опыта, креативных способностей, умений в процессе изучения театрального искусства.

В диссертационном исследовании обоснованы педагогические условия, определены диагностические критерии, показатели уровней развития эстетической культуры будущих учителей средствами театрального искусства в учебно-воспитательном процессе педагогических институтов и университетов.

Установлено, что успешного развития эстетической культуры будущих учителей средствами театрального искусства можно достичь при условиях обновления содержания, форм, методов и приемов эстетического воспитания, разработки и внедрения в учебно-воспитательный процесс высших педагогических заведений продуктивной методики развития эстетической культуры будущих учителей средствами театрального искусства; учета исходных психолого-педагогических принципов эстетической подготовки студентов – синтеза эстетического и этического; комплексного подхода к эстетической подготовке будущего учителя; профессионального саморазвития через эмоциональную активность и самостоятельность в освоении эстетических ценностей и эстетической деятельности; синтеза эмоционально-чувственного и рационального; систематичность, последовательность; учета возрастных и индивидуальных особенностей в условиях коллективной деятельности в сфере эстетического воспитания.

В процессе эксперимента проверена эффективность разработанной методики развития эстетической культуры будущих учителей средствами театрального искусства и подтверждена ее продуктивность и целесообразность внедрения в учебно-воспитательный процесс высших педагогических заведений.

Содержание разработанной методики включает изучение специального курса “Основы театральной культуры”, который синтезирует комплексную реализацию форм и методов эстетического воспитания средствами театрального искусства. Названный курс органично соединяет в себе теорию (основы эстетики, историю и теорию театра, историю литературы), практическое ознакомление с произведениями искусства и их эстетическую оценку.

Осуществлено целенаправленное педагогическое влияние через взаимосвязь теоретико-методического и практического компонентов, которое способствовало пониманию студентами значимости внедрения в учебно-воспитательный процесс педагогических институтов и университетов эстетического воспитания средствами театра, осознанию искусства театрального действия как составляющей профессионального мастерства и развития эстетической культуры.

Основные положения, методические рекомендации отражены в ряде научных статей и могут быть использованы преподавателями высших педагогических учебных заведений для эффективности развития эстетической культуры студенческой молодежи.

Ключевые слова: эстетическая культура, театральная культура, педагогическое мастерство, эстетическое воспитание средствами театрального искусства.

ANNOTATION

Zaitseva I.Ye. Development of the future teacher’s aesthetic culture by means of theatrical art. – Manuscript.

Dissertation for gaining of the scientific candidate degree of Pedagogical sciences on speciality 13.00.04. – theory and methods of professional education. – The central institute of Postgraduate Pedagogical Education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2001.

The dissertation contains research of theoretic – methodical aspects of the development of future teacher’ aesthetic culture by means of theatrical art in the educational process of pedagogical institutes and universities which is one of the basic components of future teachers’ professional training as a part of professional training. The problem has been studied in historical-pedagogical context in practice of higher pedagogical institutions.

The essence and connection of pedagogical, aesthetic and theatrical culture has been determined. Multifunctional nature and educational influence of theatrical art on individual is analyzed. The meaning of notion “theatrical education”, its theoretical and practical content are more precisely defined. The pedagogical conditions, criteria, indicators of aesthetic culture development levels of future teachers by means of theatrical art in educational process of pedagogical institutes and universities are substantiated. Factors of effectiveness of