Луганський державний аграрний університет
Харківський зооветеринарний інститут
Зажарська Надія Миколаївна
УДК 619616-085:618.19-002636.2
ЕТІОПАТОГЕНЕЗ, СИМПТОМАТИЧНА І ПАТОГЕНЕТИЧНА ТЕРАПІЯ МАСТИТА У КОРІВ
16.00.07 – ветеринарне акушерство
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук
Харків – 2001
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Луганському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник доктор ветеринарних наук, професор
МОРОЗ Іван Герасимович,
Луганський державний аграрний університет,
завідувач кафедри незаразних хвороб
Офіційні опоненти доктор ветеринарних наук, професор
ХОМИН Степан Петрович,
Львівська державна академія ветеринарної
медицини ім. С.З.Гжицького, завідувач
кафедри акушерства і штучного осіменіння
кандидат ветеринарних наук, доцент
ВЕЧТОМОВ Валерій Якович,
Інститут експериментальної клінічної
ветеринарної медицини УААН,
старший науковий співробітник
Провідна установа Національний аграрний університет
Кабінету Міністрів України,
кафедра акушерства і штучного осіменіння, м. Київ.
Захист дисертації відбудеться 22.05.2001 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.070.01 при Харківському зооветеринарному інституті за адресою 62341, Харківська обл., Дергачівський район, п/в М.Данилівка, ХЗВІ.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського зооветеринарного інституту. (62341, Харківська обл., Дергачівський район, п/в М.Данилівка)
Автореферат розісланий 19.04.2001 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, доцент Савенко М.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Мастити приносять великі збитки не тільки у звязку із спадом молочної продуктивності, але і по причині передчасної вибраковки корів, захворюваності і загибелі новонароджених телят Воскобойников В.М., 1981 Карташова В.М., Ивашура А.И., 1988 Оксамітний М.К., Векслер С.А., Александров С.М., 1988 Ивашура А.И., 1991 Головко А.Н., Вечтомов В.Я., 2000. Більшість препаратів для лікування маститу на основі ряду давно застосованих антибіотиків мають низьку терапевтичну ефективність, внаслідок чого подовжується термін введення, перехід захворювання у підгострий і хронічний перебіг, на тлі яких виникають атрофії чвертей вимені, які лікували. Залишкова кількість антибіотиків виділяється з молоком протягом 2,5-5 днів після лікування.
За останній час запропоновано лазерне випромінювання як ефективний фізіотерапевтичний метод лікування маститу корів, який дозволяє отримувати екологічно чисті продукти тваринництва. Актуальним є вивчення впливу лазерного випромінювання на організм тварини, а також порівняння його ефективності із загальноприйнятими терапевтичними засобами. Для цього спочатку доцільно вивчити імунний стан корів, хворих на мастит.
Звязок роботи з науковими програмами. Тема дисертації є частиною наукової теми “Розробка ефективної системи діагностики, терапії та профілактики хвороб великої рогатої худоби”, номер державної реєстрації 0197U000758.
Мета і задачі дослідження. Метою наших досліджень було зясування етіопатогенезу маститу та порівняльна оцінка методів симптоматичної і патогенетичної терапії хворих корів з врахуванням неспецифічної реактивності їх організму.
Для досягнення мети були поставлені наступні задачі
1. Для зясування етіопатогенезу маститу
- встановити морфологічні, біохімічні, імунологічні зміни в крові хворих корів
-
виділити видовий склад мікрофлори з секрету уражених чвертей вимя корів та її чутливість до антибіотиків
2. Для порівняльної оцінки симптоматичної та патогенетичної терапії хворих корів
-
вивчити терапевтичну і визначити економічну ефективність лазерного випромінювання
-
вивчити вплив різних методів симптоматичної та патогенетичної терапії маститу у корів на морфологічні, біохімічні та імунологічні показники в динаміці
-
порівняти терапевтичну і визначити ефективність різних методів лікування корів при маститі.
Обєкт дослідження – корови з клінічними ознаками маститу.
Предмет дослідження – показники крові, секрет молочної залози корів, хворих на мастит при лазеро- , антибіотико- і новокаїнотерапії.
Методи дослідження. При виконанні роботи користувалися бактеріологічним, гематологічним, біохімічним, імунологічним методами дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. Удосконалено уявлення про зміни в крові, які відбуваються при захворюванні на мастит корів. Вперше проведено вивчення морфологічних, біохімічних та імунологічних показників крові у динаміці при лікуванні лазерним випромінюванням корів, хворих на мастит. Доказана перевага лазера над загальноприйнятими методами лікування маститу. Вивчена терапевтична і економічна ефективність застосування напівпровідникового лазерного приладу “СТП-5” для лікування маститу.
Практичне значення одержаних результатів. Відомості про імунологічні зміни в крові корів, хворих на мастит, можуть бути застосовані при вивченні впливу будь-яких протимаститних препаратів. Результати досліджень вказують на перевагу лазерного випромінювання при лікуванні маститу у порівнянні з антибіотико- і новокаїнотерапією. Одержані дані дають підстави рекомендувати практичним фахівцям ветеринарної медицини застосовувати лазерне опромінювання для лікування серозного і катарального маститів. Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на факультетах зооінженерному та ветеринарної медицини ЛДАУ. Результати досліджень, що викладені в дисертації, увійшли в методичні рекомендації по діагностиці та лазеротерапії маститу у корів, схвалені радою факультету ветеринарної медицини ЛДАУ.
Метод терапії корів, хворих на мастит, за допомогою лазерного приладу “СТП-5” впроваджено з позитивним результатом у господарствах Луганської області.
Особистий внесок здобувача. Самостійно виконано увесь обсяг експериментальної роботи, статистична обробка і аналіз отриманих даних. Імунологічні дослідження проведено спільно з співробітниками лабораторії біохімії та імунології обласній педіатричній лікарні міста Луганська.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на
-
міжнародній конференції молодих учених “Стан та перспективи розвитку ветеринарної науки” (Харків, 1999)
-
щорічних наукових конференціях ЛДАУ (1999-2001)
-
міжнародній науковій конференції “С.З.Гжицький і сучасна аграрна наука” (Львів, 2000)
-
міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми ветеринарної медицини з питань фізіології та патології відтворення тварин” (Київ, 2000).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 статей, у тому числі у журналі “Ветеринарна медицина України” (1), матеріалах міжнародних конференцій (3), збірниках наукових праць ЛДАУ (1).
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку літератури, додатків. Загальний обсяг 138 сторінки тексту, робота містить 34 таблиці, ілюстрована 8 рисунками. В списку цитованої літератури 237 джерел, в тому числі 49 іноземних авторів.
ВИБІР НАПРЯМКІВ ВИКОНАННЯ РОБОТИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Робота виконана у 1998-2000 році на кафедрі незаразних хвороб Луганського державного аграрного університету. Експериментальна частина роботи здійснювалась в умовах дослідних господарств Луганського ДАУ та Луганського інституту агропромислового виробництва, а також колективного сільськогосподарського підприємства “Прогрес” Сватівського району Луганської області. У досліди відбирали корів віком 3-7 років, задовільної вгодованості, з середньорічною молочною продуктивністю 2,5-3,1 тис. кг молока за лактацію.
У весняно-літній період корови в усіх господарствах утримувалися в таборах на вигульних майданчиках; в осінньо-зимову пору – в приміщеннях на прив’язі. У період проведення досліджень господарства були благополучними з інфекційних захворювань.
У досліди включали корів, хворих гострим та підгострим маститом, переважно серозним та катаральним. Було сформовано 3 дослідних групи по 20 тварин в кожній, яким застосовували різні лікувальні засоби. В ІV групу увійшли 6 тварин, хворих на мастит, яких не лікували. Контрольна група – 10 клінічно здорових корів.
Тварин першої групи лікували один раз в день протягом 3 хвилин лазерним приладом “СТП-5”, призначеним для лікування зовнішніх та внутрішніх хвороб тварин низькоінтенсивним імпульсним випромінюванням ближньої інфрачервоної області спектра від напівпровідникового лазерного діода. Потужність випромінювання 0,3 Вт, довжина хвилі 0,89-0,99 Мк, площа опромінюваної поверхні 0,2-45 см2. Габаритні розміри приладу 180х50х20 мм, маса з акумуляторами 160 г. При виконанні процедури лазеротерапії впливали на біологічно активні точки вимя або опромінювали поверхню ураженої чверті.
Коровам другої групи один раз у день після старанного здоювання в дійку вводили вміст шприца Мастилекс, до складу якого входять цефалексин, гентаміцин.
Коровам третьої групи вводили 0,5%-ний розчин новокаїну в надвим?яний простір за методикою професора Д.Д.Логвинова. Блокаду застосовували 1 раз у 3 доби.
Після клінічного видужування у тварин відбирали молоко для лабораторного дослідження з 5% розчином димастину для виключення субклінічного маститу. Тест з димастином підтверджували пробою відстоювання.
Для того, щоб простежити динаміку показників (морфо-біохімічних, клітинного і гуморального захисту організму корів) під впливом різних терапевтичних методів, необхідно було вивчити початковий стан тварин, хворих на мастит. Ми досліджували кров корів, хворих на серозний та катаральний мастит з гострим та підгострим перебігом у порівнянні з клінічно здоровими тваринами. Для вивчення впливу лазеро-, антибіотико- і новокаїнотерапії на неспецифічну реактивність організму тварин ми досліджували зміни показників під дією вказаних методів. Дослідження крові проводили до лікування, в перший та сьомий дні лікування та після одужання.
Кількість еритроцитів та лейкоцитів визначали у камері Горяєва, гемоглобін – за допомогою гемометра Салі, лейкоформулу виводили у мазках крові, пофарбованих за Романовським-Гімза, вміст загального білку в сироватці крові – рефрактометрично за методом Рейса (1975), білкові фракції – методом електрофорезу на папері. Бактеріцидну активність сироватки крові (БАСК) і лізоцимну активність сироватки крові (ЛАСК) визначали фотонефелометричним методом, модифікованим співробітниками відділу зоогігієни УНДІЄВ (1974).
Виділення лімфоцитів проводили методом Bojum. Загальну кількість Т-лімфоцитів (Т-лімф) визначали за M.Jondal et al. у модифікації А.Н.Чередєєва та співавт (1976). При приєднанні більш 5-ти еритроцитів клітину вважали – багаторецепторною (Т-б). Кількість В-лімфоцитів (В-лімф) визначали за N.F.Mendes et al.(1973). Т-активні лімфоцити (Т-а) – за M.Wansbrong-Tones (1979), Т-супресори (Т-с) та Т-хелпери (Т-х) - за методом P.Limatibul et al. Термостабільні Т-лімф ідентифікуються як клітини із загальної кількості Т-лімф, які створюють розетки з еритроцитами барана при 37оС.
Циркулюючі імунні комплекси (ЦІК) вивчали за М.Digeon et al., у модифікації В.М.Фролова (1986). Фагоцитарну активність (ФА) нейтрофілів і фагоцитарне число (ФЧ) визначали в реакції з частинами латексу. Метаболічну активність нейтрофілів крові вивчали в тесті відновлювання нітросинього тетразолія (НСТ) за методикою Парка у модифікації Бажори з співавт (1981). В залежності від різного ступеня забарвлення реагуючих клітин, їх поділяли на три групи слабопозитивні (НСТ+), позитивні (НСТ++), різко позитивні (НСТ+++).
Бактеріологічне дослідження молока та секрету з вражених чвертей вимені корів, хворих на мастит, проводили за загальноприйнятими методами. Ідентифікацію і класифікацію здійснювали згідно з настановою щодо систематики бактерій за Берги (1980). Рівень антибіотикочутливості виділених штамів визначали до 12 антибактеріальних засобів методом паперових дисків.
Економічний ефект методів терапії визначали за методиками Ф.Ф.Білоусова з співавт. (1982) та МСГ СРСР, а статистичну обробку одержаних результатів проводили методами варіаційної статистики на комп’ютері Pentium-3 за програмою Gesta, з використанням таблиць Стьюдента.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ
Лікування корів лазерним випромінюванням при різних формах маститу
У період з 1998 по 2000 рік за допомогою лазерного приладу “СТП-5” лікувались 126 корів, хворих різними формами маститу. Кращий терапевтичний ефект при лікуванні різних форм маститу було досягнуто у випадку катару цистерн – 89,8%, при середній кількості сеансів 3,4. Серозний мастит вилікувався в 81,5% випадках при 5,5 сеансів. Для одужання тварин, хворих катаром альвеол вимені було потрібно в середньому 6,1 сеансів, терапевтична ефективність при цьому склала 56,7%. Застосовуючи лише лазеротерапію, не вдавалося вилікувати фібринозний або гнійний мастит.
Встановлено, що катаральний, серозний мастит, та їх сумісні форми з гострим, або підгострим перебігом виліковуються за 3-8 сеансів. При хронічних маститах потрібно 12-15 сеансів, спостерігались випадки, коли видужування тварини не наставало. Загальна ефективність лазерного випромінювання при лікуванні корів, хворих на мастит, склала 73% при середній кількості сеансів 5. Слід зазначити, що при застосуванні лазерного випромінювання не відмічалося больової реакції на місці аплікації, і сеанс терапії можна проводити під час машинного доїння.
Морфо-біохімічні та імунологічні показники крові корів, хворих на мастит
Ми досліджували кров корів, хворих на серозний та катаральний мастит з гострим та підгострим перебігом у порівнянні з клінічно здоровими тваринами.
За результатами досліджень встановлено (табл. 1), що корови, хворі на мастит значно поступалися здоровим тваринам за кількістю еритроцитів (Р<0.05) та гемоглобіну (P<0.001).
Таблиця 1
Морфо-біохімічний склад крові клінічно здорових і хворих на серозно-катаральний мастит, Mm
Показники | Контрольна група (n=10) | ІV група (n=6)
Абсол.вел | % | Абсол. вел. | %
Еритроцити,Т/л | 5,9+0,3 | 4,70,5*
Гемоглобін, г/л | 104,02,1 | 91,21,2***
Лейкоцити, Г/л | 5,90,2 | 5,60,5
Еозинофіли, Г/л | 0,450,04 | 7,72,7 | 0,410,02 | 7,31,1
Нейтрофіли,
Г/л | Паличкоядерні | 0,180,02 | 3,10,4 | 0,860,07*** | 15,44,1
Сегментоядерні | 1,060,09 | 17,95,3 | 1,10,08 | 19,73,5
Лімфоцити, Г/л | 3,920,32 | 66,45,6 | 2,860,21* | 51,04,9
Моноцити, Г/л | 0,220,04 | 3,81,4 | 0,290,03 | 5,20,7
Альбуміни, г/л | 32,62,1 | 41,10,4 | 23,61,0*** | 32,20,9
Глобуліни г/л | 1 | 3,50,62 | 4,40,1 | 6,50,1*** | 8,80,2
2 | 8,60,4 | 10,80,3 | 12,30,3*** | 16,80,2
8,20,8 | 10,30,2 | 11,31,2*** | 15,40,2
26,51,1 | 33,40,8 | 19,61,4** | 26,80,3
А/Г | 0,700,01 | 0,470,02 ***
Примітка: *- Р 0,05 ** - Р0,01 *** - Р<0,001.
Рівень лейкоцитів, еозинофілів, сегментоядерних нейтрофілів та моноцитів у хворих на мастит та клінічно здорових корів знаходилася приблизно на одному рівні. У хворих тварин зменшувалося число лімфоцитів (Р<0,05) та збільшувалася кількість паличкоядерних нейтрофілів відносно фізіологічної норми (Р<0,001).
Таким чином, при маститі у картині крові спостерігалося просте регенеративне зрушення ядра.
Результати дослідження показали, що загальний білок у крові хворих тварин зменшився на 8 % (з 79,3+2,8 до 73,3+4,3 г/л), але достовірної різниці не спостерігалося. Кількість альбумінів, -глобулінів, А/Г - альбуміново-глобуліновий коефіцієнт (співвідношення між кількістю альбумінів та сумою глобулінів) у хворих на мастит виявилися вірогідно нижчими відповідно на 27,6 % (Р0,001), на 26,0 % (Р0,01), на 32,9 % (Р0,001) відносно показників здорових тварин. Навпаки, кількість 1-, 2 - та -глобулінів у тварин, хворих на мастит, перевершувала показники здорових (Р<0,001). Зростання кількості 1- та 2 –глобулінів вказує на наявність гострого запального процесу в організмі тварини.
При вивченні гуморальних факторів захисту (табл. 2) знайдено, що бактерицидна активність сироватки крові при маститі корів знизилася з 65,43,9% до 44,84,3%. Хворі тварини також поступалися здоровим за лізоцимною активністю сироватки крові (25,31,2% проти 31,22,4%).
Утворення ЦІК – складний біологічний процес, тісно пов’язаний з активацією гуморального й клітинного імунітету в цілому. Аналізуючи циркулюючі імунні комплекси (ЦІК) виявлено, що кількість крупних ЦІК зменшено на 43% у хворих на мастит по відношенню до здорових корів (Р<0,01). Навпаки, кількість середніх ЦІК у хворих на мастит збільшена на 67%, але вірогідної різниці не виявлено. За вмістом дрібних ЦІК хворі тварини перевершували здорових у 5 разів (Р<0,001).
Результати дослідження показали, що в крові хворих на мастит відбувається підвищення рівня ЦІК переважно за рахунок середньо- та дрібномолекулярних імунних комплексів.
Основні ланки імунокомпетентних клітин у хворих на мастит корів значно відрізнялися від показників здорових тварин. Наприклад, кількість Т-лімфоцитів у хворих корів знизилася на 47,1% (Р<0,001), а кількість В-лімфоцитів на 49,1% (Р<0,01). Відносне число недиференційованих (нульових) лімфоцитів у хворих на мастит вірогідно зростає, в той час як абсолютна величина дещо зменшується Це відбувається по причині зниження загальної кількості лімфоцитів.
Імунна система корів при маститі реагувала зниженням усіх популяцій Т-клітинної ланки. У хворих тварин кількість Т-активних (Т-а) лімфоцитів виявилася нижче на 73,3% порівняно ніж у здорових (Р<0,001). У зв’язку з тим, що більшість серед Т-а складають Т-х, це свідчить про низьку активність Т-хелперів (Т-х).
Таблиця 2
Показники неспецифічної реактивності крові клінічно здорових і хворих на серозно-катаральний мастит, Mm
Показники | Контрольна група (n=10) | ІV група (n=6)
Абсол.вел | % | Абсол. вел. | %
Бактерицидна акт-ть,% | 65,4+3,9 | 44,8+4,3**
Лізоцимна акт-ть, % | 31,2+2,4 | 25,3+1,2*
Т-лімфоцити, Г/л | 1,380,08 | 35,2+1,2 | 0,730,06*** | 25,6+0,5
В-лімфоцити, Г/л | 0,510,06 | 13,0+1,0 | 0,260,03** | 9,2+0,6
О-лімфоцити, Г/л | 2,030,06 | 51,82,0 | 1,910,07 | 66,70,8
Т-активні, Г/л | 0,450,03 | 11,5+1,3 | 0,120,04*** | 4,2+0,7
Т-багаторецепторні,Г/л | 0,580,06 | 14,71,6 | 0,220,04*** | 7,81,9
Т-термостабільні, Г/л | 0,890,07 | 22,71,0 | 0,440,02*** | 15,50,6
Т-хелпери, Г/л | 0,930,07 | 23,7+1,0 | 0,450,05*** | 15,8+0,4
Т-супресори, Г/л | 0,450,06 | 11,5+0,8 | 0,270,04** | 9,6+0,2
ІРІ | 2,100,15 | 2,1+0,2 | 1,680,05 | 1,7+0,1
ЦІК од. | Крупні | 97,07,1 | 55,5+8,0**
Середні | 50,37,6 | 83,9+17,9
Дрібні | 58,39,2 | 300,9+51,5***
ФА,% | 69,3+1,3 | 56,9+1,7***
ФЧ,ед. | 3,0+0,1 | 2,1+0,1***
НСТ-тест,%: + | 4,5+0,3 | 13,7+0,2
++ | 2,8+0,5 | 2,3+0,4
+++ | 3,7+0,4 | 9,7+0,1
Вірогідне зниження Т-багаторецепторних (Т-б) клітин у 2,6 рази свідчить про пригнічення спонтанної активності Т-лімфоцитів при маститі корів. Кількість Т-б складає 42% від загального числа Т-лімфоцитів, фізіологічною нормою вважається 50%. У корів, хворих на мастит, це співвідношення склало лише 30%. У хворих тварин спостерігається зменшення Т-термостабільних (Т-т) та Т-х у 2 рази (Р<0,001). У групі хворих тварин порівняно зі здоровими, слід відмітити меншу кількість Т-супресорів (Т-с) (Р<0,05). Більш важливе діагностичне значення має співвідношення Т-х та Т-с – імунорегуляторний індекс (ІРІ). Як бачимо з даних таблиці, ІРІ у хворих на мастит виявляється меншим на 20% відносно здорових.
Вірогідно зменшені фагоцитарна активність нейтрофілів і фагоцитарне число у корів, хворих на мастит, відносно здорових (Р<0,001) свідчать про пригнічений фагоцитоз.
Вважається, що тест з нітросинім тетразолієм (НСТ-тест) дає важливу інформацію не тільки про функцію нейтрофілів, але і про їх реакції на токсичні продукти патологічного процесу, організму взагалі. При фізіологічній нормі рівень НСТ-реагуючих клітин (сума НСТ+, НСТ++, НСИ+++) не повинен перевершувати 8-12%. Кількість НСТ-реагуючих клітин у групі здорових корів склала 11%, а в групі хворих – 25,7%. Крім того, виявлений високий ступінь вірогідної різниці між показниками НСТ+, НСТ+++ клітин обох груп. Це свідчить про наявність токсичних продуктів патологічного процесу в організмі хворих на мастит корів.
Бактеріологічне дослідження секрету вражених чвертей вимені. Чутливість виділених культур до антибіотиків.
Результати бактеріологічного дослідження секрету з уражених чвертей вимені корів, хворих на серозний і катаральний мастит показали, що у 90% випадків досліджуваний матеріал був контамінований мікроорганізмами. У двох пробах з секрету мікрофлора не висівалася (10%).
Найчастіше в нашому досліді молочна залоза хворих на мастит корів була інфікована Staph.epidermidis (42,9%), на другому місті Str.feacalis (28,6%), Str.agalactiae виділявся в 19,0%, а Staph.saprophitis лише в 9,5% випадків. Вітчизняні вчені визнають агалактійний стрептокок патогенним мікроорганізмом [Оксамитний, 1982]. До непатогенних відносять фекальний стрептокок (група D), епідермальний і сапрофітний стафілококи.
На підставі одержаних даних ми припустили, що у нашому досліді лише 19,0% культур мікроорганізмів, які висівались при бактеріологічному дослідженні секрету вимені від хворих на мастит, були патогенними.
Виділені культури мікроорганізмів були чутливі до ристоміцину, гентаміцину, оксациліну, ріфампіциліну. Умовна чутливість виявлена у мікроорганізмів до таких антибіотиків, як еритроміцин, олеандоміцин, лінкоміцин. До бензилпеніциліну визначена стійкість у непатогенних стафілококів і агалактійного стрептококу, навпаки, непатогенні стрептококи були чутливі. Щодо цефалексину, то чутливість до нього визначена у непатогенних стафілококів і стрептококів, але Str. Agalactie був умовно чутливим.
На підставі проведеного визначення чутливості мікроорганізмів секрету вражених чвертей вимені ми знайшли можливим використання Мастилексу для лікування корів, хворих на мастит.
Лікування корів різними методами при маститі
При дослідженні морфологічних, біохімічних, імунологічних показників крові корів, хворих на мастит, до лікування, вірогідної різниці між показниками хворих тварин І, ІІ, ІІІ, ІV груп не виявлено. Це дає підставу вважати, що визначені показники крові корів, хворих на серозний і катаральний мастит, усіх дослідних груп знаходилися приблизно на одному рівні.
Курс лікування в середньому склав 8-9 днів, деякі корови видужали після проведення 5 сеансів лазеротерапії. Терапевтична ефективність лазерного випромінювання склала 80% (16 корів). Ефективність антибіотикотерапії – 60% (12 корів). У третій групі вилікувалося 65% (13 корів).
На сьомий день лікування 5 корів з першої групи, по дві тварини з другої та третьої дослідних груп одужали, проби на субклінічний мастит виявилися негативними. У тварин ІV групи відмічено зменшення болючості вражених чвертей і молочної продуктивності, збільшення в секреті пластівців казеїну. У двох з шести корів запалення поширилося на другу чверть. У інших тварин І, ІІ, ІІІ груп спостерігалося значне поліпшення клінічного стану, що знайшло відображення і в картині крові.
У дослідних тварин І, ІІ, ІІІ після зникнення клінічних ознак маститу і негативного тесту на субклінічний мастит були проведені дослідження ідентичних показників, що і на протязі курсу лікування. У тварин ІV групи самовидужування не спостерігалося.
Протягом курсу лікування зберігалася вірогідна перевага кількості еритроцитів у тварин з групи лазеротерапії відносно корів з групи антибіотикотерапії. Більш того, після одужання рівень еритроцитів у тварин ІІ групи (4,90,2 Т/л) не досяг рівня контрольних корів (5,80,3 Т/л), різниця виявилася вірогідною. Та ж тенденція спостерігалася у тварин ІІ групи відносно вмісту гемоглобіну в крові.
Не встановлено певних відмінностей в динаміці та між групами за кількістю лейкоцитів. Але піддавалися значним змінам такі показники лейкограми, як паличкоядерні нейтрофіли і еозинофіли (рис.1). В перший день курсу терапії відмічено їх різкий зріст при лікуванні лазерним приладом з 0,44±0,03 Г/л до 0,72±0,06 Г/л. Наприкінці лікування виявляється тенденція до нормалізації кількості еозинофілів у тварин І групи, але вірогідна різниця відносно ІІ і ІІІ груп зберігається. У тварин ІV групи виявлена еозинопенія. Вона має місце особливо при запальних процесах, що характеризуються, як правило, нейтрофілією, і вважаються ознакою зниження імунного опору організму і є несприятливим показником.
Рис.1 Динаміка кількості еозинофілів крові корів протягом лікування
Дуже велика різниця між хворими та клінічно здоровими тваринами за кількістю паличкоядерних нейтрофілів починає зменшуватися в І, ІІ, ІІІ групах вже протягом першої доби лікування (рис.2).
Рис.2 Динаміка кількості паличкоядерних нейтрофілів крові корів
Відмічено, що у тварин І групи цей спад більш різкий ніж у тварин інших груп, що вказує на міцну протизапальну дію лазерного випромінювання. Зменшення відносної кількості паличкоядерних нейтрофілів на фоні зростання рівня лімфоцитів говорить про благоприємний прогноз. Після одужання виявляється наближення кількості паличкоядерних нейтрофілів у тварин І і ІІІ груп до рівня контрольних тварин, але тварини ІІ групи вірогідно перевершували як рівень контрольних тварин, так і рівень І групи. Щодо ІV групи, то значні відмінності між кількістю паличкоядерних нейтрофілів цих тварин і контрольних, поява 2,5% юних нейтрофілів, надають підставу думати про сумнівний прогноз.
На міцну протизапальну дію лазерного випромінювання також вказує вірогідне зниження фракції білків “гострої фази” - 1 і 2 в крові тварин І групи вже протягом 1 доби лікування з 6,30,2 г/л і 11,90,7 г/л до 3,30,6 г/л і 6,80,7 відповідно. Спостерігалося вірогідне зменшення рівню 1-глобулінів вже через добу лікування в ІІ і ІІІ групах з 6,50,3 г/л до 4,40,3 г/л і з 6,50,2 г/л до 4,80,5 г/л відповідно, але такої тенденції не відмічено відносно 2-глобулінів. Подалі визначали наближення кількості 1- і 2-глобулінів до контролю, що свідчить про зникнення ознак гострого запального процесу з організму тварин І, ІІ, ІІІ груп. Навпаки, різниця між показниками 1- і 2-глобулінів у корів ІV групи і контрольної майже не змінилася протягом терміну спостереження. Значні зміни відбувалися серед фракції -глобулінів (рис.3).
Рис. 3 Динаміка фракції ?-глобулінів сироватки крові корів
В перший день лікування в І групі відмічено зріст кількості -глобулінів з 19,8 1,6 г/л до 34,22,8 г/л. В ІІІ групі протягом 1 дня терапії також відмічено вірогідне збільшення числа -глобулінів. На 7 день лікування ми спостерігали наближення показника в І і ІІІ групах до рівня контролю, що свідчить про завершення імунної відповіді. В ІІ групі в цей день, навпаки, визначилося підвищення активності імуноглобулінів, тому що саме імуноглобуліни складають основну масу -глобулінів. Після одужання спостерігалося наближення показників І, ІІ, ІІІ дослідних груп до контролю. Велика різниця визначена між показниками -глобулінів ІV групи і контрольної, що свідчить про пригнічення активності імуноглобулінів при поглибленні запального процесу.
Знижений до лікування альбуміново-глобуліновий коефіцієнт починав зростати з першого дня терапії у тварин І і ІІІ груп. У ІІ групі спостерігалося вірогідне збільшення білкового коефіцієнту в 1 день лікування відносно хворих тварин за рахунок зменшення фракції -глобулінів, далі на фоні збільшення останніх відмічено зменшення А/Г коефіцієнту. Вірогідно низький білковий коефіцієнт у тварин ІІ групи після одужання в порівнянні з рівнем контролю вказує на диспротеінемію в крові (0,550,06 проти 0,710,04).
Щодо гуморальних факторів резистентності, то відмічено збільшення бактерицидної та лізоцимної активності у тварин І, ІІ, ІІІ груп протягом лікування, при цьому відмічена перевага показників тварин І групи над іншими дослідними групами в перший день лікування.
Після видужання рівень бактерицидної активності І, ІІ, ІІІ груп перевершував показник контрольних тварин, в той час як рівень лізоцимної активності наближувався до показника контрольних тварин.
На протязі курсу лікування у тварин І, ІІ, ІІІ груп відзначалася тенденція до зниження рівня дрібних ЦІК і деякого збільшення крупних ЦІК. Після одужання у тварин ІІ і ІІІ груп зберігався вірогідно високий рівень дрібних ЦІК у порівнянні з контролем. Це може свідчити про недостатню активацію функціональних систем поліморфноядерних лейкоцитів і мононуклеарів.
Після одужання рівень ФА і ФЧ у тварин, яких опромінювали лазером, максимально наближувався до рівня контролю. Навпаки, низьке ФЧ у тварин ІІ групи вказує на недостатню ступінь поглинання фагоцитованих часток одним нейтрофілом.
Зниження НСТ-реагуючих клітин протягом курсу лікування свідчить про нормалізацію кисневозалежного метаболізму клітини. Істотно збільшений (4,30,2%) порівняно з контролем (3,00,3%) показник НСТ++ у тварин, яких лікували мастилексом, після видужання вказує на патологічне підвищення метаболічної активності нейтрофілів. Той факт, що тварини І групи випереджували корів ІІ групи за показниками ФЧ, НСТ+, НСТ+++ з вірогідною різницею, вказує на посилення фагоцитозу, що обумовлено ферментативною активністю лейкоцитів внаслідок активуючої дії лазерного випромінювання безпосередньо на ферментні системи. Навпаки, антибіотикотерапія пригнічує активність мононуклеарної фагоцитарної системи.
При визначенні основних ланок імунітету виявлено, що протягом курсу лікування зростала відносна кількість Т- і В-клітин у тварин І, ІІ, ІІІ груп. Але у корів, яких опромінювали лазерним приладом, ця тенденція визначалася яскравішою. Збільшення кількості розеткоутворюючих лімфоцитів під дією низькоінтенсивного лазерного випромінювання відмічено авторами Лаптева Р.М. з співавт. (1989), Борисова А.М. з співавт. (1992), Шабалин В.Н. з співавт.(1990).
Кількість Т- і В-лімфоцитів у тварин з групи антибіотикотерапії (0,98±0,06 і 0,37±0,01Г/л) вірогідно поступалася показникам контрольних тварин (1,31±0,1 і 0,5±0,06 відповідно). Після одужання не відмічено певних відмінностей між групами серед відносних чисел, проте за абсолютною кількістю Т-, В-, 0-лімфоцитів виявлена вірогідна перевага корів І групи над ІІ групою.
З першого дня лікування різниця між показниками Т-а і Т-б у тварин контрольної і І, ІІ, ІІІ груп починала скорочуватися. У тварин, які лікувалися лазерним приладом, в перший день терапії відзначена вірогідно більша кількість Т-а (0,19±0,01) в порівнянні з тваринами, які лікувалися мастилексом (0,14±0,02 Г/л). Це свідчить про суттєву активацію Т-клітинної ланки під впливом лазерного випромінювання. Наприкінці лікування зберігалася тенденція наближення показників дослідних тварин до фізіологічної норми. Але знову була виявлена перевага корів І групи над тваринами ІІ групи за кількістю Т-а (0,42±0,04 проти 0,27±0,05), Т-б (0,54±0,05 проти 0,41±0,03), Т-х (0,86±0,05 проти 0,65±0,08Г/л). Після видужування у корів з групи лазеротерапії відмічено вірогідно більша кількість Т-а, Т-б, Т-х, Т-с, ІРІ відносно тварин ІІ групи, що свідчить про імунодепресивну дію мастилексу і імуностимулюючу – лазерного випромінювання.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вивченні етіопатогенезу запалення молочної залози, впливу лазерного випромінювання, антибіотиків, новокаїну на неспецифічну реактивність корів, хворих на мастит визначення ефективності лазеротерапії в порівнянні з іншими лікувальними методами.
1.
Запалення молочної залози призводить до суттєвих порушень морфо-біохімічного складу крові. У корів, хворих на мастит, спостерігається зменшення кількості еритроцитів до 4,70,5 Т/л (проти 5,90,3 Т/л у клінічно здорових Р0,05), гемоглобіну до 91,21,2 г/л (проти 10,02,1 г/л Р0,001), лімфоцитів до 2,860,21 Г/л (проти 3,920,32 Г/л Р0,05), кількості альбумінів до 23,61,0 г/л (проти 32,62,1 г/л Р0,001), -глобулінів до 19,61,4 г/л (проти 26,51,1 г/л у клінічно здорових Р0,01).
2.
У корів, хворих на серозний і катаральний мастит, відбуваються зміни серед гуморальних факторів неспецифічного захисту. В сироватці крові виявляли зменшення бактерицидної активності до 44,84,3% (проти 65,43,9% у клінічно здорових Р0,01) і збільшенні дрібномолекулярних ЦІК до 300,951,5 од. (проти 58,39,2 од. Р0,001).
3.
При маститі у корів спостерігається імунодефіцитний стан. Виявлено вірогідне зменшення ланок імунної системи Т-лімфоцитів – до 0,730,06 (проти 1,380,08 у клінічно здорових тварин), В-лімфоцитів – до 0,260,03 (проти 0,510,06), Т-активних – до 0,120,04 (проти 0,450,03), Т-багаторецепторних – до 0,220,04 (проти 0,580,06), Т-хелперов – до 0,450,05 Г/л (проти 0,930,07 Г/л).
4.
При бактеріологічному дослідженні секрету вражених чвертей вим’я виділяли Staph.epidermidis, Str.feacalis, Str.agalactiae а Staph.saprophitis. При цьому, Str.agalactiae ізолювали лише у 19,0% випадків, що свідчить про недоцільність використання антимікробних препаратів для лікування серозно-катарального маститу.
5.
Лазерне випромінювання є високоефективним засобом при лікуванні корів, хворих на серозний і катаральний мастит. Терапевтична ефективність при лікуванні корів лазерним приладом СТП-5 була найвищою і склала 80,0%. Аналогічний показник при лікуванні новокаїновою блокадою дорівнював 65,0, а при застосуванні препарату мастилекс – 60,0%. Після лазеротерапії морфо-біохімічні та імунологічні показники крові після видужування наближались до рівня клінічно здорових тварин.
6.
При вивченні лікувальних властивостей низькоінтенсивного лазерного випромінювання від напівпровідникового діоду було встановлено, що загальна терапевтична ефективність цього методу при лікуванні різних форм маститу складає 73,0%, при середній кількості сеансів 5. Найкращий результат досягнутий при лікуванні катарального маститу (катару цистерн) – 89,8% при середній кількості сеансів 3,4.
7.
Новокаїнова блокада за професором Д.Д.Логвіновим є ефективним і доступним методом лікування серозно-катарального маститу. У тварин, яких лікували за допомогою новокаїнової блокади, спостерігалося наближення морфо-біохімічних та імунологічних показників крові до рівня клінічно здорових тварин, за виключенням показників крупних і дрібних ЦІК.
8.
Мастилекс, який містить гентаміцін і цефалексін, має імунодепресивну дію. У тварин, яким призначили мастилекс, після одужання кількість еритроцитів була нижче рівня контрольної групи на 15,5, альбумінів на 17,7, Т-лімфоцитів на 25,2, В-лімфоцитів на 16,0, Т-активних на 38,6, Т-багаторецепторних на 26,8, Т-хелперів на 25,3%. Навпаки, кількість паличкоядерних нейтрофілів, 1-, 2-, -глобулінів, дрібних циркулюючих імунних комплексів перевершувала аналогічні показники по контрольній групі тварин з вірогідною різницею.
9.
В практичних умовах для лікування корів, хворих на серозно-катаральний мастит, доцільно використовувати патогенетичні методи лікування. При лазеротерапії економічний ефект склав 52,2 грн, в той час як при новокаїнотерапії і при застосуванні мастилексу аналогічний показник відповідно дорівнював 18,6 і 9,5 грн на кожну гривню ветеринарних затрат.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1.
Для лікування серозного і катарального маститу застосовувати лазерний прилад СТП-5 один раз в день протягом трьох хвилин протягом 5-6 днів. Рекомендовано опромінювати всю поверхню ураженої чверті або біологічно активні точки вимя, що розташовані у центрі чверті і в основі дійки.
2.
Для оцінки стану імунної системи корів слід досліджувати комплекс імунологічних показників, зокрема, основні ланки імунітету (Т- і В-лімфоцити), субпопуляції Т-лімфоцитів, циркулюючи імунні комплекси, тест з нітросинім тетразолем та ін.
3.
Рекомендовано відмовитися від антибіотиків при лікуванні серозно-катарального маститу тому, що вони імунодепресивно діють організм тварин. Замість антибіотиків слід застосовувати патогенетичні засоби (лазерне випромінювання, новокаїнова блокада), які перевищують етіотропні за економічною і терапевтичною ефективністю.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛИКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.
Зажарська Н.М. Резистентність корів, хворих маститом, при лікуванні лазером і мастилексом // Науковий вісник НАУ. - Київ, 2000. - № 22. – С. 251-253.
2.
Зажарська Н. Терапевтична ефективність ветеринарного лазерного приладу СТП-5 при лікуванні маститу // Ветеринарна медицина України. – 1999. - №7. – С. 32-33.
3.
Зажарська Н.М.Вплив мастилекса на імунний стан корів, хворих на мастит // Науковий вісник Львівскої ДАВМ ім. С.З.Гжицького. – Львів, 2000. – Том ІІ, Ч. 1. – С. 62-64.
4.
Зажарская Н.Н. Лечение маститов крупного рогатого скота лазером и мастилексом // Міжвідомчий тематичний збірник. – Харків, 1999. – вип. № 76. – С. 219-221..
5.
Мороз И.Г., Зажарская Н.Н. Картина крови коров, больних маститом Луганск // Збірник наукових праць Луганського ДАУ. – 2000. – С. 63-67.
6.
Методичні рекомендації по діагностиці та лазеротерапії маститу у корів // Мороз І.Г., Руденко А.Ф., Ігнатов М.М., Шпилева Л.А., Зажарська Н.М. – Луганськ, 2000. – 19 с.
Зажарська Н.М. Етіопатогенез, симптоматична і патогенетична терапія при маститі корів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство. – Харківський зооветеринарний інститут. – Харків, 2001.
Дисертація присвячена вивченню етіопатогенезу серозного і катарального маститу, а також впливу лазерного випромінювання, антибіотиків, новокаїну на неспецифічну реактивність корів, хворих на мастит визначення ефективності лазеротерапії в порівнянні з іншими лікувальними методами. Проведеними дослідженнями доведено, що при запаленні молочної залози в крові спостерігаються суттєві порушення морфо-біохімічного складу, зміни серед факторів неспецифічної реактивності організму, імунодефіцитний стан. Вперше проведено тривале вивчення динаміки морфо-біохімічних, імунологічних показників і показників неспецифічної резистентності крові корів, хворих на мастит, при лікуванні їх лазерним приладом СТП-5, мастилексом, який містить гентаміцин і цефалексин, новокаїновою блокадою. Доказана перевага лазера над загальноприйнятими методами лікування маститу. Доведено, що низькоінтенсивне лазерне випромінювання від напівпровідникового діоду високоефективним засобом при лікуванні корів, хворих на серозний і катаральний мастит. Визначена позитивна дія лазерного випромінювання на морфо-біохімічні та імунологічні показники крові корів. Встановлено доцільність використання патогенетичних методів при лікуванні серозного і катарального маститу замість етіотропних.
Ключові слова: мастит корів, лазеротерапія, новокаїнотерапія, антибіотикотерапія, морфо-біохімічні показники крові, імунологічні показники крові, фактори неспецифічної реактивності організму.
Зажарская Н.Н. Этиопатогенез, симптоматическая и патогенетическая терапия при мастите коров. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.07 – ветеринарное акушерство. – Харьковский зооветеринарный институт. – Харьков, 2001.
Диссертация посвящена изучению этиопатогенеза мастита, а также влияния лазерного излучения, мастилекса, содержащего гентамицин и цефалексин, новокаина на неспецифическую реактивность коров, больных маститом, определению эффективности лазеротерапии в сравнении с другими лечебными методами. Проведенными исследованиями выявлено, что при воспалении молочной железы в крови происходят существенные нарушения морфо-биохимического состава, изменения среди факторов неспецифической реактивности организма, иммунодефицитное состояние. Впервые проведено изучение динамики морфо-биохимических, иммунологических показателей и факторов неспецифической резистентности крови коров, больных серозным и катаральным маститом, при лечении лазерним прибором СТП-5, мастилексом, новокаиновой блокадой. Доказана преимущество лазера над общепринятыми методами лечения маститу. Проведенними исследованиями дополнено представление про изменения в крови коров, больных маститом. На основании получених результатов сделан вывод о высокой эффективности низкоинтенсивного лазерного излучения от полупроводникового диода, отмечено его стимулирующее действие на морфо-биохимические и иммунологические показатели крови коров. Доказана целесообразность применения патогенетических методов при лечении серозного і катарального мастита вместо этиотропных средств.
Ключевые слова: мастит коров, лазеротерапия, новокаинотерапия, антибиотикотерапия, морфо-биохимические, иммунологические показатели крови, фактори неспецифической реактивности организма.
Zasharskaya N.N. Etiopathogenesis, symptomatic and pathogenetic therapy of mastitis in cows. – Manuscript.
Thesis is presented for conferring a scientific degree of the candidate of veterinary sciences on a speciality 16.00.07 - veterinary obstetrics. - Kharkiv Zooveterinarian Institute, Kharkiv, 2001.
The dissertation is devoted to studying etiopathogenesis of serous and catarrhal inflammation of mamma, the influence of different cure methods on morphologic-biochemical structure of a blood and parameters of a nonspecific reactivity of an organism of the cows in a case of mastitis.
The received data supplement opinion about changes in blood of cows with serous and catarrhal mastitis. For the first time there has been investigated the morphologic-biochemical indexes of blood, factors of natural resistance and immunity of sick cows. Microorganisms are proved to be not the main reason of mastitis in cows. At bacteriological research of a secret of sick quarters excreted Staph.epidermidis, Str.feacalis, Str.agalactiae and Staph.saprophitis. Thus, Str.agalactiae isolated only in 19,0 % of cases, that testifies to inexpedience of usage of antibiotics for treatment cows with serous and catarrhal mastitis.
The state of protective systems of cow organism has been studied during curing by means of laser, antibiotic, novocaine. By the conducted researches it was established the laser radiation – high effective way of treatment of the cows with serous and catarrhal mastitis. At a comparative estimation of therapeutic efficiency at treatment of a mastitis of the cows by miscellaneous methods is detected, that at usage of the laser device, she was highest and has compounded 80,0%. The similar parameter at treatment by novocaine blockage equated 65,0, and at application of Mastilex (antibiotic preparation) - 60,0%. Its established that laserotherapy bring to the positive changes of morphologic-biochemical
