Національний аграрний університет

ЗУБКО ПАВЛО ДМИТРОВИЧ

УДК: 632.7:595.762.12:639

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ШКОДОЧИННІСТЬ ГОРОХОВОГО ЗЕРНОЇДА НА РІЗНИХ СОРТАХ ГОРОХУ І ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ КУЛЬТУРИ ВІД НЬОГО В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

03.00.09 - ентомологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

сільськогосподарських наук

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник: кандидат біологічних наук, професор

ПАДІЙ Микола Миколайович

Національний аграрний університет.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор,

Головний науковий співробітник Інституту

захисту рослин УААН, м.Київ

Трибель Станіслав Олександрович

кандидат сільськогосподарських наук,

науковий консультант швейцарсткої компанії

ТОВ "Новартіс Агро", м.Київ

Лапа Олександр Михайлович

Провідна установа: - Білоцерківський державний аграрний університет,

Міністерства аграрної політики України, м. Біла церква,

Кафедра захисту рослин

Захист відбудеться "25" травня 2001 року о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м.Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус №3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м.Київ-41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус №10, читальний зал.

Автореферат розісланий " 24 " квітня 2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Менджул В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Горох є одною з основних зернобобових культур в Україні, але він пошкоджується низкою шкідників, серед яких дуже поширеним і найбільш небезбечним є гороховий зерноїд (Bruchus pisorum L.). в зв’язку з недосконалою системою господарювання і захисту посівів гороху в останні роки спостерігається зростання чисельності шкідника. При відсутності єфективних заходів боротьби пошкодженість зерна досягає 30-80%. За даними обласних лабораторій станцій захисту рослин та пунктів сигналізації і прогнозів, за останні п’ять років, в усіх регіонах вирощування гороху відмічено високий рівень пошкодженості зерна. В 1 кг насіннєвого матеріалу виявлено 20 - 600 екз. шкідника, в окремих партіях 1000 - 3800 екз. Він знижує урожай зерна, різко погіршує його товарність. Все це призводить до зниження рентабельності вирощування гороху в господарствах. Деякі особливості біології горохового зерноїда вивчені недостатньо, зокрема: додаткове живленння жуків, суми ефективних температур для розвитку окремих фаз шкідника, перезимівля жуків у зерні опалому при збиранні врожаю. Потребує вдосконалення система заходів захисту посівів гороху від горохового зерноїда щодо використання в ній нових хімічних та біологічних препаратів, не вивчена стійкість районованих та перспективних в регіоні сортів гороху.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота стикувалась з госпдоговірною темою кафедри агромікробіології та вірусології НАУ. “Вивчити закономірності динаміки розвитку пероноспорозу, чисельності горохового комарика і зернівки та прийоми їх регулювання на посівах гороху в умовах Центрального Лісостепу України”, державна реєстрація теми: № 0196U005212.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було – уточнення особливостей біології зерноїда і вдосконалити систему захисту від нього посівів гороху. У відповідності до цього ставились такі завдання: з’ясувати особливості додаткового живлення жуків; вивчити динаміку вильоту жуків зерноїда з заселеного зерна в різних умовах в полі та на складі; встановити суму ефективних температур та нижні температурні пороги розвитку окремих фаз; уточнити динаміку чисельності; провести випробування нових хімічних і біологічних інсектицидів для захисту посівів гороху прогресивними способами та визначити їх токсичність для імаго і яєць зерноїда; встановити оптимальні строки проведення фумігації заселеного зерна; вивчити стійкість до зерноїда районованих та перспективних сортів гороху; вдосконалити систему захисту посівів гороху в регіоні.

Предмет досліджень - особливості біології, шкодочинність та заходи боротьби.

Об’єкт досліджень - гороховий зерноїд, горох.

Методи досліджень - Лабораторні та польові досліди з біологічних особливостей шкідника, оцінки рівня стійкості сортів та ефективності інсектицидів.

Наукова новизна результатів досліджень. Проведено аналіз 52-х районованих та перспективних сортів гороху щодо стійкості їх до горохового зерноїда за критерієм вибірковості самками бобів для відкладання яєць, також пошкодженності зерна та виживаємості личинок і виявлена відносна стійкість ранньостиглих низькорослих сортів (Менгир, Собел). Встановлена пряма кореляційна залежність середньої маси жука зерноїда від середньої втрати маси пошкодженого зерна (r = 0,9). Уточнено питання про додаткове живлення жуків. Встановлено, що вони живляться пилком квіток гороху та частково соком тканин. Для цього жуки мають пристосований тип ротового апарату. Без живлення на квітках гороху самки яєць не відкладають. Вперше встановлено суму ефективних температур та нижній температурний поріг для ембріонального розвитку, а також для розвитку личинки і лялечки, які відповідно становлять: 95,8 і 8,97?С; 330 і 8,55?С; 228,18 і 9,3?С.

Визначена плодючість самок в залежності від того, на відносно стійких чи нестійких сортах гороху вони розвивались (80 - 150 яєць). Уточнені виживання та динаміка вильоту жуків з зерна, що зберігалось на складі, а також опалого при збиранні врожаю на поверхні грунту та загорнутого на різну глибину (восени вилітає до 60% жуків). Обгрунтовані оптимальні строки фумігації зерна (серпень - вересень) та деякі агротехнічні заходи боротьби з зерноїдом. Вперше випробуваний для захисту посівів гороху від зерноїда новий піретроїдний препарат кінмікс, 5% к.е. та визначена в лабораторії його контактна токсичність для жуків (СК50 = 0,0015%) в порівнянні з децисом, 2,5% к.е.(0,0027%). Визначена овіцидна дія піретроїдних, фосфорорганічних та біологічних інсектицидів. Вперше в нашій країні був застосований проти зерноїда в польових дослідах біологічний препарат новодор, який показав досить високу ефективність (до 92%). Рівень рентабельності застосування препаратів до 980,8%.

Практичне значення отриманих результатів. Випробовані для захисту посівів гороху від зерноїда піретроїдні, фосфорорганічні та біологічні інсектициди, серед них нові препарати: кінмікс, 5% к.е. та новодор 2%т.к. Визначені ефективні їх норми витрати, які рекомендовані для застосування в практиці захисту посівів гороху. Випробовано застосування авіаційного ультромалообьємного обприскування посівів гороху для захисту від зерноїда. Дана оцінка стійкості районованих та перспективних сортів гороху до горохового зерноїда. В кінцевому результаті вдосконалена комплексна система захисту посівів гороху від шкідника. Високий економічний ефект отримано при застосуванні наземного обприскування отримано при одноразовій та дворазовій обробках (виручка від реалізованої продукції – 750 і 1356 грн./га).Умовно чистий прибуток становив відповідно 668,5 – 1192,4 грн./га.

Особистий внесок здобувача. Всі дослідження по темі дисертації виконані дисертантом самостійно у відповідності з затвердженою методикою: планування дослідів, проведення обліків горохового зерноїда та його ентомофагів, визначення суми ефективних температур по фазах розвитку зерноїда, практичне проведення обприскування рослин інсектицидами на дослідних ділянках, економічне обгрунтування рекомендованих заходів, математична обробка дослідних даних. Визначення токсичності кінмікса проведено дисертантом в лабораторії токсикології пестицидів Інституту захисту рослин УААН при методичній допомозі її керівництва.

Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень і основні положення дисертації доповідались і обговорювались: на засіданнях кафедри ентомології і біологічного захисту рослин НАУ (1998-2000 рр.); на наукових конференціях студентського і професорсько-викладацького складу факультету захисту рослин НАУ (1998-2000 рр.); на зібранні Київського відділення Українського ентомологічного товариства (25.11.99 р.); на з’їзді Українського ентомологічного товариства (м.Ніжин, Чернігівська обл., 19-23.08.2000 р.); в наукових звітах щодо госпдоговірної теми № держ. реєстрації 0196U005212; на першій всеукраїнській конференції молодих вчених-аграріїв м.Київ, НАУ, 15-16 березня 2001 р.

Публікації. Основні наукові положення дисертації опубліковано в п’яти наукових працях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 186 сторінках тексту. Вона складається з вступу та 7 розділів, загальних висновків і пропозіцій виробництву, містить 50 таблиць, 25 рисунків, 7 додатків. Перелік літературних джерел охоплює 253 найменувань публікацій, в тому числі 37 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Стан вивченості питання Зроблено аналітичний огляд літератури з питань - господарсько-економічного значения гороху, систематики, особливостей біології і екології горохового зерноїда, його ентомофагів, шкодочинності зерноїда, стійкості сортів гороху, стану і розробки заходів боротьби з шкідником, оптимізації застосування хімічних і біологічних препаратів для захисту посівів гороху в сучасних інтегрованих системах.

2. Місце, умови і основні методи досліджень Дослідження проводились протягом 1997 - 2000 рр. Досліди проводили в дослідному господарстві Інституту землеробства УАН "Чабани", на дослідних ділянках Агростанції НАУ (Київська обл.) на Носівській селекційно-дослідній станції (Чернігівська обл.) та в окремих господарствах Київської обл. Фенологію розвитку та динаміка чисельності горохового зерноїда вивчали на маршрутних обстеженнях виробничих посівів та дослідних ділянках за загальноприйнятими методиками К.К.Фасулаті (1971), В.П.Васильева (1989), В.П. Омелюти (1986). Облік чисельності жуків проводили косінням ентомологічним сачком (10-50 помахів сачка) по діагоналі поля з фази стеблування до фази дозрівання зерна. Динаміка відкладання яєць вивчалась методом візуального огляду та підрахунку їх кількості на 100 бобах. Поведінка, особливості додаткового живлення жуків, плодючість самок і інтенсивність відкладання яєць вивчались візуально в польових і лабораторних умовах з використанням капронових садків. Дослід з вивчення виживання зерноїда в падалиці гороху в літньо-осінній і зимовий періоди і динаміки виходу жуків з зерна проводили в польових умовах, для кожного варіанту брали 4 проби по 100 заселених зерен. Вивчення нижнього температурного порогу і суми ефективних температур по фазах розвитку, проводили в клімокамері КШК-15 на рослинах гороху при двох постійних середньодобових температурах. Ступінь стійкості сортів гороху за показниками пошкодженості зерна, вибірковості самками бобів для відкладання яєць, виживання личинок вивчали за методиками І.Д.Шапіро і Н.А.Вилкової (1987). Сорти висівали на ділянках розміром 2-10м? в триразовій повторності. Для встановлення кореляційного зв’язку між масою жука та втратою в масі зерен, де він розвивався, проводили кореляційно-регресійний аналіз за Б.А.Доспєховим (1985). Токсичність контактної дії піретроїдного препарату кінміксу (5% к.е.) для жуків проводили у порівнянні з децисом (2,5% к.е.) в лабораторії токсикології пестицидів Інституту захисту рослин УААН. За методом пробіт-аналізу визначили СК50 і СК95 цих препаратів для жуків. Вивчення біологічної ефективності препаратів проводили в польових дослідах за методикою К.А.Гара (1963). Площа дослідних ділянок для кожного варіанту 50м? в 4-разовій повторності. Біологічну ефективність інсектпцидів з поправкою на контроль визначали за формулою М.Драховської (1968). Фумігацію зерна гороху, заселеного зерноїдом, проводили в Головній держ. інспекції з карантину рослин України. Визначення економічної ефективності рекомендованих заходів захисту проводили за методикою А.Ф.Ченкіна (1990). Дослідні дані обробляли за правилами математичної статистики за Б.А.Доспєховим (1985).

3. Особливості біології та екології горохового зерноїда

Гороховий зерноїд має однорічну генерацію, зимують жуки. Ротовий аппарат жуків є модифікацією гризучого типу, яка суттєво відрізняється від тих, що має більшість твердокрилих. Відмінність його полягає в тому, що внутрішні лопаті нижніх щелеп на внутрішньому краї замість зубчиків та шипиків мають густе скупчення волосків. Такі ж скупчення волосків знаходяться і на передньому краї нижньої губи. Верхні щелепи на верхівці загострені та мають передвершинну виїмку, за допомогою якої зручно зшкрібається пилок з пиляків, загостреним кінцем жук робить невеликі виразки на пиляках, а крапельки соку, що з них виступають, утримуються скупченням волосків. Після зимівлі, при денній температурі повітря 19-20?С, жуки появляються на полях, де живляться пилком на дикій квітуючій рослинності та на озимому ріпаку. В період бутонізації та початку цвітіння вони в масі перелітають на посіви гороху, де живляться пилком та крапельками соку, що виступає з виразок, зроблених мандибулами на пиляках, іноді на приймочці. Встановлено, що без додаткового живлення на квітках гороху самки не спаровувались і яєць не відкладали, не залежно від попереднього живлення на квітучій дикій рослинності. Динаміка чисельності жуків представлена на рис.1. На посівах гороху жуки появились у незначній кількості в фазу стеблування, в фазу бутонізації щільність їх поступово зростала і досягла максимума в фазу цвітіння і утворення бобів. До початку цвітіння чисельно переважали самці, а потім самки.

Декада 2 3 3 1 2 2 3 1 2 3

Місяць | 05 | 06 | 07

Фаза розвит-ку гороху | Стеблування | Початок бутонізації | Бутонізація | Початок цвітіння | Масове цвітіння | Утворення бобів | Ріст стулок бобів | Налив зерна в бобах | Достигання зерна в бобах

Рис.1. Динаміка чисельності горохового зерноїда на посівах гороху (Київська обл., д.г. “Чабани”)

Відкладання яєць відбувається в червні частково розтягується до першої половини липня. При цьому самки віддають перевагу молодим, але сформованим бобам, близьким до своїх максимальних розмірів. Частина відкладених яєць і личинок, що відродились гине, що залежить від розміру і стиглості бобів, наявності в бобах сформованих насінин. Яйця, відкладені на боби до 2 см завдовжки не виживають, бо в процесі енергійного росту стулок бобу вони скидаються з його поверхні, як і частина яєць з бобів розміром 3-4 см, але від 15,7% (сорт Менгир) до 68% (сорт Дамир 3) на них личинок виживає і проникає в зерно, а на бобах розміром 4-5 см виживає відповідно 70 і 83% личинок. Частина личинок, які відродились з яєць, відкладених на достигаючі боби, також не виживає, бо не може проникнути в середину бобу через внутрішній шар стулок, який в міру достигання бобів твердіє. Плодючість самок, виведених з личинок, які розвивались на відносно стійкому сорті гороху Собел, становила 95 яєць, а тих, що виведені з личинок, які живились на нестійкому сорті Труженик, - 129 яєць. За літературними даними, плодючість самок досягає 500 і навіть 740 яєць. Отже, самки за роки досліджень в умовах експеремента не реалізовували свій репродуктивний потенціал.

Досліджений перебіг розвитку личинок в зерні гороху трьох сортів (ранньо - середньо- та пізньостиглого). Встановлено, що личинки кожного віку (І-ІV) розвиваються синхронно з відповідними фазами розвитку зерна гороху від цукристого і крохмалистого періодів до фази білкової і повної стиглості. Проте на ранньостиглому сорті достигання зерна проходить в більш стислі строки, ніж на середньо- і пізньостиглому, а це обмежує тривалість живлення личинок, що відбивається на фізіологічному стані всіх фаз розвитку зерноїда (табл.1).

Таблиця 1 - Фізіологічні показники особин горохового зерноїда, розвиток

яких проходив на сортах різних строків достигання.

Сорт | Личинка 4-го віку |

Середня маса самки жука, мг

довжина тіла, мм | ширина головної капсули, мм | маса, мг

Менгир | 3,9 0,24 | 0,91 | 10,6 0,82 | 10,2 0,61

Орловчанин | 4,4 0,32 | 0,91 | 11,4 0,74 | 11,4 0,73

Дамир 3 | 4,5 0,31 | 0,91 | 11,5 0,86 | 11,45 0,75

З даних табл. 1 видно, що з личинок, які живились на сорті Менгир, самки зерноїда мають найменші показники у порівнянні з тими, що живились на середньо-та пізньостиглих сортах.

В фазу бутонізації жуки зерноїда заселяють крайову смугу, а з початком цвітіння розселяються в напрямку до середини поля. На великих площах посівів (більше 30 га) пошкодженість зерна в центрі поля буває в 2-3 рази меншою, ніж по краях. Чим вища чисельність шкідника, тим менше значения "крайового ефекту".

Спостереженнями в клімокамері КШК-15 (при двох постійних температурах), встановлено нижній температурний поріг і суму ефективних температур для ембріонального розвитку 8,9?С і 95,8?С, для розвитку личинки - 8,5?С і 330?С та лялечки - 9,35?С і 228,2?С. При цьому, за закінчення перебігу розвитку личинки брали день вигризання нею в зерні "віконечка". До тривалості розвитку лялечки включали і пронімфу.

Роль ентомофагів в регулюванні чисельності зерноїда в регіоні в роки досліджень була незначною. Впродовж чотирьох років був виявлений яйцеїд ускана (Uscana senex Grese, Hymenoptera, Trichogrammatidae), який заражав до 43% яєць, головним чином в фазу достигання зерна.

Під час збирання врожаю зерноїд знаходиться в зерні в фазі личинок ІІІ-го рідше ІV-го віку і частково лялечки. При цьому частина зерна (в т.ч. і заселеного зерноїдом) осипається, якщо проводиться оранка чи лущення стерні, то воно загортається в грунт на різну глибину. В дослідах, поставлених для з’ясування подальшого розвитку та виживання зерноїда в падалиці в осінній період, проби зібраного опалого зерна (по 100 шт.) розміщали: на поверхні грунту, під рослинними рештками, а також на глибині 5-10-15-20 см. Облік з розтином зерна проводили у другій половині вересня. Одержані дані наводяться в таблиці 2.

Таблиця 2 - Виживання різних фаз розвитку горохового зерноїда в опалому

зерні гороху в післязбиральний період 1997-99рр. (д.г. “Чабани”)

Варіанти.

Зерно знаходилось: | В третій декаді вересня виявлено, % (від загальної кількості)

загиблих | живих жуків | вилетіло жуків з зерна

личинок | лялечок | жуків

на поверхні грунту | 24,7 | 17,9 | 1,9 | 55,2 | 65,6

під рослинними рештками | 13,5 | 11,3 | 1,1 | 77,2 | 37,2

в грунті на глибині:5 см | 24,8 | 21,4 | 2,2 | 51,5 | 32,7

10 см | 39,1 | 33,8 | 5,2 | 21,9 | 11,5

15 см | 50,7 | 34,3 | 4,7 | 10,2 | 4,3

20 см | 59,0 | 34,4 | 4,5 | 2,2 | 1,7

НІР0,5 17,4 14,3

Найбільша кількість личинок і лялечок зерноїда закінчила свій розвиток у зерні, що знаходилось під рослинними рештками, а також відкрито на поверхні грунту - 77,2% та 55,2%. В зерні, що потрапило в грунт, з глибиною кількість загиблих особин зростає. Так, на глибині 20 см загинуло 59,0% личинок і 34,4% лялечок, живих жуків було -2,2%. Отже, проводячи вслід за збиранням врожаю гороху оранку грунту з оберненням скиби на глибину 20 см, можна домогтись знищення зерноїда в опалому зерні не менш як на 90%.

Щодо динаміки вильоту жуків з опалого зерна в літньо-осінній період, то найбільше їх вилетіло (65,6%) з того зерна, що знаходилось на поверхні грунту, значно менше (37,2%) з того зерна, що було під рослинними рештками і зовсім мало з того, що потрапило в грунт. Так, на глибині 20 см з зерна вийшло 1,7% жуків. Ті жуки, що вилетіли, зимують в скирдах, в лісосмугах під підстилкою тощо. При цьому їх гине не більше 10-15%.

В другому досліді, поставленому в вересні, з’ясовано, яка частина жуків зерноїда виживає в опалому зерні в осінньо-зимовий період. Проби розміщувались за попередньою методикою, але по дві у кожному варіанті, з них одну аналізували у листопаді, а другу після зимівлі (у квітні). З даних таблиці 3 видно, що в середньому за 3 роки найменше жуків гине в зерні, що знаходилось на поверхні грунту (8,7%), особливо під рослинними рештками (3,5%). Впродовж зимівлі ця кількість зростає відповідно до 22,2% і 12,3%. В зерні, що знаходилось в грунті, загибель жуків з глибиною зростає. Так, на глибині 20 см восени в зерні загинуло 16,7% жуків, а під час зимівлі 79,5%. Всього після зяблевої оранки поля, проведеної на початку серпня, гине до весни до 96%, а в зерні, що залишилось на поверхні грунту, успішно перезимовує від 69,1 до 84,2% жуків.

Таблиця 3 - Виживання жуків горохового зерноїда в опалому зерні гороху в осінньо-зимовий період (д.г. “Чабани”)

Варіанти. Зерно зна-ходилось: | Загинуло імаго в падалиці гороху, %

1997-98рр. | 1998-99рр. | 1999-2000рр. | в середньому за три роки

осінь | весна | осінь | весна | осінь | весна | осінь | весна | всього

на поверхні грунту | 11,4 | 24,7 | 8,3 | 23,1 | 6,3 | 18,8 | 8,7 | 22,2 | 30,9

під рослинними рештками | 5,7 | 12,8 | 2,2 | 15,9 | 2,6 | 8,3 | 3,5 | 12,3 | 15,8

в грунті на глибині:

5 см |

13,2 |

24,8 |

10,7 |

34,8 |

11,7 |

26,3 |

11,8 |

30,3 |

42,1

10 см | 13,6 | 57,8 | 12,1 | 70,9 | 12,6 | 58,4 | 12,8 | 62,4 | 75,2

15 см | 16,2 | 74,1 | 14,7 | 80,4 | 15,7 | 64,8 | 15,5 | 73,1 | 88,6

20 см | 18,3 | 81,7 | 15,6 | 84,4 | 16,3 | 72,4 | 16,7 | 79,5 | 96,2

НІР0,5 11,2

З зерна, завезеного в зерносховища восени виходить 18,5-24,2% жуків, решта - навесні, крім тих, що залишається в ньому на наступний рік (25%). Оскільки виліт жуків з зерна, яке зберігається в сховищах, у великій кількості відбувається ще восени, то фумігацію зерна слід проводити невдовзі після того, як воно надійде на склад (в серпні).

4. Шкодочинність горохового зерноїда. ЕПШ

Сучасна організація захисту рослин не ставить перед собою завдання тотального винищення популяції шкідника, а лише зниження його чисельності до рівня нижче порога шкодочинності. Тому концепція ЕПШ є важливою для захисту рослин. Є ряд пропозицій дослідників щодо ЕПШ для горохового зерноїда. В одній з них рекомендується як ЕПШ - 60 яєць на 1м? посівів. На жаль, технологічно цей критерій є не прийнятним, бо коли виявиться на посівах така кількість яєць, то вести захист гороху від зерноїда буде пізно, до того ж овіцидна дія більшості препаратів недостатня. В довідковій літературі уже більше 10 років фігурує як ЕПШ для зерноїда 15-20 жуків на 10 помахів сачком в фазу бутонізації. Цей критерій теж з технологічного боку є неприйнятним, бо в фазу бутонізації на посівах гороху перебуває не більше 50-60% жуків. Головне ж полягає в тому, що він в 4-5 разів завищений. Ю.В.Малаханов (1987) пропонує як ЕПШ (при ймовірному врожаї гороху 25-45 ц/га) - 2 жуки на 1м? посівів. Пропозиція В.М.Пащенко (2000) - 4 жуки на 10 помахів сачком. На нашу думку, дві останні пропозиції щодо ЕПШ практично однакові.

За нашими даними, суттєву загрозу посівам гороху (пошкодження 10% зерна) зерноїд створює при щільності 3 жуки на 10 помахів сачком в фазу цвітіння гороху. Так, в господарствах Київської обл. при заселенні 4 жуки на 10 помахів сачком, пошкодженість зерна становила 19%, при щільності 3 жуки - 10,5% (у 1998р.) і 13% ( у 1999р.), при щільності 1,2-1,3 жуки відповідно - 3,5 та 4,6%.

За нашими даними на підставі обліку зерна, що осипалось при збиранні врожаю (на 1м?), та заселеності його зерноїдом, можна з достатньою точністю ще у вересні прогнозувати заселеність посівів на наступний рік, використавши коефіцієнт виживання жуків при перезимівлі орієнтовно - 0,75.

5. Оцінка стійкості районованих та перспективних зернових і овочевих сортів гороху до горохового зерноїда

Оцінка стійкості сортів гороху проводилась за двома показниками:

1) сприйнатливість сортів до заселення зерноїдом, тобто ступінь вибірковості бобів самками при відкладанні яєць; 2) стійкість до пошкодження зерноїдом. Всього було досліджено 45 зернових і 7 овочевих сортів, які вирощувались на ділянках. Для створення достатнього інвазійного фону в фазу бутонізації випускали по два жуки на 1м? площі. Оскільки частина відкладених яєць гине, то основним показником стійкості сортів є ступінь пошкодженості зерна. Пошкодженість найбільш сприйнятливого сорту брали за 100%, а всім сортам за співвідношенням пошкодженості до нього присвоювали бал.

Як показали трирічні дослідження, стійких сортів до пошкодження зерноїдом не виявлено. Деякі сорти виявились малосприйнятливими і в певній мірі їх можна назвати віднасно стійкими, це - Менгир, Собел, Дамир 2, Смарагд, Топаз, та з числа овочевих - Грибовський ранній, Сквирський, Тірас. Сильносприйнятливими є сорти : Бакара, Уладівський ювілейний, Труженик, Інтенсивний 92, Орловчанин, Богатир чеський.

Є ще один показник стійкості сортів гороху - виживання личинок зерноїда, що вийшли з відкладених яєць. Він у певній мірі пояснює причини різної пошкодженості сортів зерноїдом. В поставленому досліді з десятьма сортами різної стиглості встановлено, що частина личинок гине після відродження з яєць через неспроможність проникнути в середину боба крізь твердий пергаментний внутрішній шар його стулок. При цьому виживання личинок при проникненні в середину боба коливається від 32,0 до 43,1% на відносно стійких сортах (Собел, Смарагд, Менгир) і до 64,3-75,0% - на нестійких сортах (Бакара, Орловчанин). Частина личинок гине і під час живлення в зерні, але це відносно невелика кількість (5-7%) і мало відрізняється по сортах. Дані наводяться в табл.4.

В літературі є вказівки, що інтенсивність живлення комах на відносно стійких сортах менша, ніж на нестійких і, що це відбивається на їх фізіологічному стані. Для з’ясування цього був поставлений дослід, при цьому встановлений прямий кореляційний зв’язок між середньою масою жуків і середньою втратою в масі зерна, внаслідок живлення личинок. На основі одержаних даних побудована лінія регресії (y = 0,0375 x + 8,56; r = 0,9;

byx = 0,0375; Syx = 0,1).

6. Випробовування препаратів для захисту посівів від горохового зерноїда та фумігація зерна

Проведено дослідження контактної токсичності для жуків зерноїда нового піретроїдного препарата кінмікса (5% к.е.) у порівнянні з децисом (2,5%к.е.) за методикою К.А.Гара (1963). Кількість загиблих і паралізованих жуків підраховували через 6, 24, і 48 годин після обробки. Пробіт-аналіз проводили за комп’ютерною програмою "PROBAN". Результати наводяться в таблиці 5. СК50 кінмікса для жуків через 6 годин становила 0,0015, а для дециса 0,0027, через 24 години відповідно 0,00012 і 0,00034. Отже піретроїдний інсектицид кінмікс має більшу контактну токсичність для жуків горохового зерноїда у порівнянні з децисом.

Дослідження овіцидної дії препаратів проводилось на діляночних дослідах. Боби з відкладеними яйцями оброблялись різними концентраціями препаратів за допомогою паралонового тампона. Овіцидна дія становила: кінмікса - 78,3 - 85,3%, ф’юрі - 88,6 - 96,5%, БІ-58 - 46,8 - 70,4%, новодора

- 30,6-72,8% тобто досить висока, особливо синтетичних піретроїдів. Проте при практичному застосуванні обприскувань овіцидна дія цих препаратів була невисокою.

Біологічна ефективність застосування препаратів проти жуків досліджувалась на діляночних дослідах в 1998-2000рр. Вивчалась ефективність одно- і дворазових обприскувань. Одержані дані наводяться в табл. 6. Біологічна ефективність одноразової обробки посівів піретроїдними препаратами на 3-й день після обприскування становила 91,0 - 98,6, новодором 85,6 - 92,4%, БТБ - 70,4 - 77,0%, а на 7-й і особливо на 10-й день ефективність зменшилась. Пошкодженість зерна при одноразовому обприскуванні в 1998р. коливалась від 3 до 7,4% при 18% на контролі. В 1999р. вона була на контролі майже вдвічі вищою - 36,4%, а на ділянках, де застосовували піретроїдні препарати і новодор, становила 9-19,3%, на більшості варіантів перевищувала 12%. Проведені на частині ділянок повторні обприскування через 7 днів різко підвищили біологічну ефективність. Чисельність жуків в 1998р. при застосуванні піретроїдних препаратів зменшилась на 90-100% у порівнянні з контролем, а пошкодженість зерна становила 0,5 - 2,4%, в 1999р.- 1,3 - 3,6%.

Отже в роки з високою чисельністю горохового зерноїда, як це мало місце в 1999р., одноразової обробки посівів недостатньо, бо пошкодженість зерна лишалась високою - 9-19,3%.

Проведеними виробничими дослідами із застосуванням одно- та дворазового обприскування інсектицидами посівів у крайовій смузі (до 100м) встановлено що при високій заселеності їх зерноїдом (7-9 жуків на 10 помахів сачка) цього недостатньо, бо пошкодження зерна становило 20%.

Вивчення впливу кількості і строків хімічних обробок на їх ефективність, проведено в 1998 році. Обприскування починали проводити з фази бутонізації гороху і до фази росту стулок бобів. Повторну обробку проводили на 7-й день після першої. Облікові ділянки по 40 м?, в триразовій повторності. Середня кількість жуків на 10 помахів сачка до обробок на ділянках становила: в фазу початок цвітіння - 5,6; масового цвітіння – 9,7; утворення бобів – 9,8 екз. В досліді використовували піретроїдний інсектицид фюрі, 10 в.е. Одержані дані наводяться в таблиці 7.

Як видно з наведених даних, при одноразовому обприскуванні, проведеному в фазу масового цвітіння гороху, не вдалось знизити пошкодженність зерна нижче 8,2, а при проведенні обприскування в фазу утворення бобів, пошкодженність зерна зросла вдвічі і становила 16,3.

При дворазовій обробці найкращі результати одержані, коли перше обприскування проводилось в фазу масового цвітіння, а друге через сім днів в фазу утворення бобів. При цьому пошкодженність зерна знизилась до 0,4. Отже, від строків проведення обприскувань залежить їх ефективність.

Таблиця 4 - Виживання личинок горохового зерноїда на сортах гороху (1997 - 99 рр.)

Сорт | Кількість личинок, %

прониклі в зерно | вижили до числа

прониклих в зерно | відкладених яєць

Бакара | 64,3 | 93,5 | 63,0

Орловчанин | 75,2 | 92,5 | 70,6

Інтенсивний 92 | 45,7 | 93,1 | 42,6

Богатир чеський | 73,7 | 94,5 | 68,8

Лото | 51,8 | 94,3 | 47,8

Собел | 32,2 | 95,2 | 37,3

Смарагд | 43,1 | 92,7 | 50,7

Дамир 4 | 66,5 | 91,4 | 60,8

Менгир | 36,0 | 93,3 | 40,4

Таблиця 5 - Результати пробіт-аналізу і дисперсійного аналізу даних досліду з визначення СК50 і СК95 для жуків горохового зерноїда

Препарат | Годин після обробки | СК50 | ЕrСК50 | СК95 | ЕrСК95 | к | b

Кінмікс,

10% к.е. | 6 | 0,0015 | 0,00074 | 0,219 | 0,11 | 0,76 | -0,452

24 | 0,00012 | 7,3е-05 | 0,0095 | 0,0053 | 0,88 | -0,37

Децис,

2,5% к.е. | 6 | 0,0027 | 0,0011 | 0,311 | 0,13 | 0,81 | -1,01

24 | 0,00034 | 0,00018 | 0,079 | 0,043 | 0,695 | -0,458

У 2000р. було проведено виробничий дослід з застосування авіаційного ультромалообьємного обприскування (УМО) на площі 70 га при високій заселеності посівів зерноїдом. Дані наводяться в табл.8. При одноразовому обприскуванні пошкодженість зерна знизилась з 24,3% на контролі до 4,2%, а при дворазовому - до 0,4%.

Фумігацію зерна проводили на початку вересня фостоксином (56%) та магтоксином (66%) - 2 табл./м?. На п’яту добу загинули всі жуки зерноїда.

Таблиця 6 - Біологічна ефективність одноразової обробки гороху інсектицидами, сорт “Богатир чеський”(Носівська НДС 1998-99рр.)

Варіанти досліду | Норма витра-ти, л.,кг/га

Кількість жуків на 10 помахів сачка до обробки | Зниження чисельності жуків порівняно з контролем (ефективність), в % за днями після обробки | Пошкоджено зерна, %

3 | 7 | 10

Контроль | - | 4,5 | - | - | - | 27,4

Фастак,10% к.е. | 0,1 | 4,4 | 96,3 | 90,8 | 61,0 | 8,9

Карате, 5% к.е. | 0,1 | 4,0 | 96,5 | 82,8 | 63,8 | 6,5

Децис,2,5% к.е. | 0,2 | 4,4 | 90,6 | 74,7 | 54,3 | 12,8

0,3 | 4,9 | 96,5 | 83,4 | 58,1 | 10,6

Кінмікс, 5% к.е. | 0,1 | 4,6 | 91,7 | 79,5 | 58,4 | 10,8

0,15 | 4,0 | 95,5 | 88,7 | 72,3 | 9,4

Фюрі,10% в.е. | 0,07 | 4,2 | 92,7 | 83,4 | 63,5 | 9,5

0,1 | 4,8 | 98,0 | 91,6 | 75,2 | 6,6

Бітоксиба-цилін, 45 млрд. спор/г | 2,0 | 4,4 | 68,2 | 49,7 | 31,5 | 20,1

3,0 | 4,6 | 74,5 | 58,4 | 36,2 | 17,4

Новодор,2% т.к. | 4,0 | 4,4 | 83,0 | 72,3 | 57,3 | 12,1

5,0 | 4,7 | 92,2 | 78,5 | 67,9 | 6,2

НІР0,5 5,95

7. Економічна ефективність заходів захисту гороху від горохового зерноїда

Оцінка економічної ефективності заходів захисту посівів від шкідливих організмів грунтується на порівнянні вартості, одержаної в результаті цього прибавки врожаю з сумою витрат на проведення захисту та на збирання, сортування та транспортування прибавки врожаю. В дисертації наводяться таблиці з розрахунками. Рівень рентабельності наземних обприскувань піретроїдними інсектицидами по варіантах коливається від 148,7 до 980,8 %. Найбільш економічно ефективним виявилось застосування УМО.

При одноразовій обробці децисом при нормі витрати 4 л/га робочого розчину рівень рентабельності становив 726,7%, а при дворазовому обприскуванні 1289%. Математична обробка дослідних даних показала, що за кількістю непошкодженого зерна врожаю всі варіанти суттєво відрізняються від контролю не лише на 5%-ному, а й на вищих рівнях значимості.

Таблиця 7 - Вплив строків і кількості обробок препаратом Ф’юрі, 10% в.е. (0,1 л/га) на пошкодження зерна гороховим зерноїдом, 1998 р. (ВАТ ПЗ “Олександрівка”)

Варіант досліду | Строк проведення обробок по фазах розвитку гороху | Пошкоджено зерна,

першої | повторної на 7-й день

Одноразове обприскування | початок цвітіння | - | 11,4

масове цвітіння | - | 8,2

утворення бобів | - | 16,3

Дворазове обприскування | початок цвітіння | масове цвітіння | 0,8

масове цвітіння | утворення бобів | 0,4

утворення бобів | ріст стулок бобів | 6,5

Контроль | - | - | 28,2

НІР0,5 5,3

Таблиця 8 - Ефективність ультромалообьємного авіаційного обприскування гороху проти горохового зерноїда (ф.г.“Колос”с.Артемівка 2000р.)

Варіант

обробки | Площа посіву, га | Препарат і норма витрати, л/га | Кількість жуків на 10 помахів сачка | Пошкодженість зерна, | Урожай, ц/га

до оброб-ки | на 3-й день після обробки | загаль-ний | непош-кодже-ний

контроль | 5 | - | 6,3 | 8,6 | 24,3 | 21,0 | 15,8

однора-зова | 35 | децис, 2,5 к.е. (0,2) | 7,5 | 0,3 | 4,2 | 21,5 | 20,6

двора-зова | 32 | децис, 2,5 к.е. (0,2) + фюрі, 10 в.е. (0,07) | 7,3 | 0,5 | 0,4 | 22,4 | 22,3

3,5 | 8,6

НІР0,5 3,4 2,6

17

ВИСНОВКИ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

з децисом. Пробіт-аналізом встановлено СК50 кінмікса через 6 годин - 0,0015%, дециса - 0,0027%, а через 24г. відповідно - 0,00012% і 0,00034%.

9.