ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІІНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ УААН

АНТІПОВ АНАТОЛІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 619: 616.995. 132/636.4

ЕПІЗООТОЛОГІЯ МЕТАСТРОНГІЛЬОЗНОЇ ІНВАЗІЇ В ПОЛІСЬКІЙ І ЛІСОСТЕПОВІЙ ЗОНАХ УКРАЇНИ, УДОСКОНАЛЕННЯ СХЕМ ДЕГЕЛЬМІНТИЗАЦІЇ СВИНЕЙ

03.00.18 – паразитологія, гельмінтологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Харків – 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - кандидат біологічних наук, доцент

Пономар Сергій Іванович,

Білоцерківський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, доцент кафедри паразитології і фармакології

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Шеховцов Віталій Степанович,

Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, головний науковий співробітник лабораторії паразитології;

кандидат біологічних наук, доцент

Котляр Валентин Іванович,

Харківська державна зооветеринарна академія

Міністерства аграрної політики України,

доцент кафедри паразитології

Провідна установа: Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, відділ паразитології, м. Київ

Захист дисертації відбудеться „__14__“ _березня_ 2002 року о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.359.01 при Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою 61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 83.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою: 61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 83.

Автореферат розісланий „ 11 “ лютого 2002 року.

Вчений секретар спеціалізованої А.Ф. Бабкін

вченої ради, доктор ветеринарних

наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Метастронгільозна інвазія в свинарських господарствах України має широке розповсюдження. Економічні збитки, що завдаються нею, складаються із загибелі тварин, недоотримання значної кількості свинини в результаті затримки росту молодняку, втрати маси дорослих свиней. Загибель тварин у неблагополучних щодо метастронгільозу господарствах досягає від 8–30 до 100% від числа захворілих (Скрябін К.І., 1924; Шульц Р.С., 1936, 1938; Забашта С.Н., 1990). У хворих на метастронгільоз свиней в результаті виснаження маса тіла знижується на 25–33 і більше відсотків. Окрім цього, значна кількість легень, уражених метастронгілами, утилізується (Єршов В.С., 1934; Шульц Р.С., 1935; Сердюк В.В., 1970).

Досягнення вітчизняної і зарубіжної гельмінтологічної науки та пере-дового виробничого досвіду здатні забезпечити наукове обгрунтування і розробку ефективних заходів боротьби з метастронгільозною інвазією у свиней лише в тому випадку, якщо вони базуються на відносно вичерпних зональних епізоотологічних даних відповідно технологій утримання тва-рин. На жаль, відомості з епізоотології метастронгільозної інвазії свиней в Україні вкрай обмежені і застарілі. Особливу актуальність у боротьбі з ме-тастронгільозною інвазією становлять розробка і удосконалення методів та засобів дегельмінтизації з урахуванням віку свиней і особливостей гельмін-тозної ситуації з метою розробки диференційованих схем протигельмін-тозної терапії, що забезпечували б високу терапевтичну та економічну ефективність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була частиною держбюджетної угоди "Розробити інтегровану систему профілактики основних паразитозів свиней з викорис-танням нових високоефективних препаратів у спеціалізованих свинарських комплексах" (номер держреєстрації 01870015460), держбюджетної угоди 082/1-5 "Розробити і видати Мінсільгосппроду України науково обгрун-товану систему заходів боротьби з аскаридозом та іншими гельмінтозами свиней" (номер держреєстрації 0193042482) і госпдоговору "Вивчити епізоо-тологічні особливості змішаних паразитозів свиней у лісостеповій зоні України і розробити комплексну систему терапії і профілактики інвазійних захворювань свиней".

Мета і задачі дослідження. Мета роботи – аналіз сучасного стану проб-леми з епізоотології метастронгільозної інвазії в поліській і лісостеповій зонах України та розробка ефективних схем дегельмінтизації свиней, інва-зованих метастронгілами.

Для досягнення мети необхідно було розв’язати наступні завдання:

1) за результатами гельмінтокопроовоскопічних досліджень та гельмінтологічних розтинів свиней господарств поліської та лісостепової зон України вивчити розповсюдження метастронгільозу і змішаної нематодозної інвазії з метастронгільозним компонентом, з'ясувати рівень нематодозної інвазії у свинарських господарствах різних типів та визначити особливості сезонно-вікової динаміки метастронгільозної інвазії;

2) при мікроскопічних дослідженнях за морфологічними ознаками визначити видову належність метастронгіл у поліській і лісостеповій зонах України;

3) на основі вивчення морфологічних особливостей визначити видовий склад люмбрицид, проміжних господарів метастронгіл, а за результатами компресорної мікроскопії оцінити рівень ураження їх метастронгільозними личинками в Поліссі і Лісостепу України;

4) вивчити динаміку змін приростів живої маси молодняку свиней, інвазованого метастронгілами, і визначити економічні збитки від метастронгільозу;

5) розробити ефективні схеми дегельмінтизації свиней, інвазованих метастронгілами, при моно- і змішаній нематодозній інвазії, з викорис-танням антгельмінтиків кубену, кубену з медаміном, валбазену, цидектину, 1,2%-ного аверсекту, аверсекту АС-1 і універму 0,2%-ного, оцінюючи при цьому рівень нематодозного інвазування за результатами гельмінтокопро-овоскопічних досліджень та гельмінтологічних розтинів;

6) вивчити особливості впливу універму на клінічний стан свиней, інвазованих метастронгілами, морфологічні та біохімічні показники їхньої крові (кількість еритроцитів, лейкоцитів, ВГЕ, КП, лейкограма, рівень загального білка, альбумінів, імуноглобулінів, активність АСТ та АЛТ).

Об'єкт дослідження – свині великої білої породи.

Предмет дослідження – фекалії, кров і легені свиней, фрагменти тіла метастронгіл та тканини дощових черв'яків.

Методи дослідження – гельмінтологічні – фекалій та легень свиней, а також тканин дощових черв'яків, морфологічні – дощових черв'яків, біохімічні та морфологічні – крові свиней.

Наукова новизна одержаних результатів. У поліській і лісостеповій зонах України вперше встановлена залежність динаміки рівня мета-стронгільозного інвазування свиней від типу господарств та сезону опоросу, уточнений видовий склад метастронгіл та їх проміжних живителів, виявлена різниця в ступені інвазування останніх залежно від місця мешкання. Вперше розроблені, апробовані і запропоновані схеми дегельмінтизації свиней, інвазованих метастронгілами, препаратами кубеном, кубеном з медаміном, валбазеном, цидектином, 1,2%-ним аверсектом, аверсектом АС-1 і універмом 0,2%-ним. На основі оцінки вивчення динаміки гепато-специфічних ферментів, білка та його фракцій, еритро- та лейкоцитопоезу встановлено, що зміни в організмі свиней, хворих на метастронгільоз, після введення універму характеризуються відновленням системи гемопоезу, функції печінки, структури гепатоцитів, зниженням рівня алергізації та посиленням неспецифічного захисту.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання результатів досліджень з епізоотології метастронгільозної інвазії у Поліссі і Лісостепу України при прогнозуванні метастронгільозу, розробці і плануванні протиметастронгільозних заходів у свинарських господарствах різних типів. Розроблені схеми дегельмінтизації свиней прийнятні для використання у неблагополучних щодо метастронгільозу товарних фермах, спеціалізованих, підсобних та фермерських господарствах. Матеріали дисертаційної роботи були використані при підготовці "Рекомендацій з попередження та ліквідації нематодозів свиней", затверджених Головою Державного департаменту ветеринарної медицини, головою науково-методичної ради Міністерства аграрної політики України 18 жовтня 2000 року.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що він виконав і проаналізував весь обсяг експериментальних і теоретичних досліджень.

Апробація результатів дисертації проводилася на науковій конференції, присвяченій 90-річчю з дня народження професора Т.Є. Бурдельова "Легеневі і шлунково-кишкові нематодози людини і тварин та заходи боротьби з ними" (м. Москва, 1993), республіканській науково-практичній конференції по тваринництву і ветеринарній медицині (м. Вітебськ, 1994), науково-практичній конференції "Неінфекційна патологія тварин" (м. Біла Церква, 1995), установчій конференції асоціації паразитоценологів СНД (м. Вітебськ, 1999), міжнародній науково-практичній конференції молодих учених "Стан і перспективи розвитку ветеринарної науки" (м. Харків, 1999), п'ятому з'їзді паразитоценологів України з міжнародною участю (м. Харків, 2001); республіканських науково-виробничих конференціях: республіканській науково-практичній конференції "Проблеми підвищення продуктивності тварин і ефективності їхнього лікування" (м. Дніпро-петровськ, 1994), Українській конференції молодих учених "Сучасні проб-леми ветеринарної медицини" (м. Київ, 1994), науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів "Проблеми агропромис-лового комплексу: пошук, результати" Зоотехнія і ветеринарна медицина (м. Київ, 1994), науково-практичній конференції "Учені Білоцерківського державного сільськогосподарського інституту – виробництву" (м. Біла Церква, 1994), науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю Білоцерківського державного сільськогосподарського інституту "Наукове забезпечення агропромислового комплексу України в сучасних умовах" (м. Біла Церква, 1995), Першій всеукраїнській науково-виробничій конференції ветеринарних патологів "Актуальні питання ветеринарної патології" (м. Київ, 1996), науково-практичній конференції паразитологів (м. Київ, 1999), наукових конференціях професорсько-викладацького складу і вчених радах Білоцерківського державного аграрного університету (1992–2001).

Публікації. Результати експериментальних досліджень висвітлені у 11-ти статтях, що опубліковані у фахових виданнях: журнал "Ветеринарна медицина України" (4), "Тваринництво України" (4), "Ветеринарна медицина. Міжвідомчий тематичний науковий збірник" (1), "Проблеми зооінжене-рії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць (Ветеринарні науки) Харківського зооветеринарного інституту" (1), "Вісник Білоцерківського державного аграрного університету" (1) та матеріалах науково-практичної конференції паразитологів (м. Київ, 1999 р.) – 1 публікація.

Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 178 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 49 таблицями, 8 рисунками і включає вступ, огляд літератури, власні дослідження (5 розділів), їх аналіз і узагальнення, висновки та пропозиції виробництву, список використаної літератури, що містить 255 джерел, у тому числі 44 іноземних, 1 додаток.

ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ

ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Робота виконувалася протягом 1992–2001 рр. на базі лабораторії паразитології Білоцерківського державного аграрного університету, господарств з виробництва свинини Полісся і Лісостепу України, а також – Прилукського, Чернігівського і Житомирського м’ясокомбінатів.

Для аналізу епізоотологічної ситуації щодо метастронгільозної інвазії дослідили 16274 свиней з 97 господарств Волинської, Хмельницької, Житомирської, Чернігівської та Київської областей. Поширення і вікову динаміку метастронгільозної інвазії вивчали у господарствах різних типів: спеціалізованих із завершеним циклом виробництва та із надходженням молодняку з господарств-постачальників, традиційних товарних зі стаціонарною та напівстаціонарною системами утримання тварин (відповідно, на 5248, 3808, 1141 та 6077 свинях). Сезонно-вікову динаміку метастронгільозу вивчали на 120 тваринах радгоспу "Промінь" Коростишівського району, де використовували стаціонарну систему утримання свиней із цілорічними опоросами. З метою уточнення видового складу збудників метастронгільозу дослідили 10821 екземпляр метастронгіл, виділених із легень 326 свиней, вирощених у 36 господарствах Житомирської, 6 – Хмельницької і 3 – Чернігівської областей. Видовий склад дощових черв’яків та рівень ураження їх личинками метастронгіл вивчали в 5 господарствах, неблагополучних щодо метастронгільозу, Житомирської, Чернігівської та Київської областей. Із ґрунту, гною та органічних решток свинарників, території свиноферм, вигульних майданчиків та пасовищ зібрали 2970 екземплярів (22 проби) люмбрицид. Сезонну динаміку інвазованості личинками метастронгіл вивчали в радгоспі "Промінь" Коростишівського району, дослідивши при цьому 3300 черв’яків. Їх родову і видову належність визначали за морфологічними ознаками, а ступінь зараження метастронгільозними личинками – за результатами компресорної мікроскопії. Динаміку змін приросту живої маси молодняку свиней, інвазованого метастронгілами, вивчали на 30 поросятах 2-місячного віку. Рівень економічних збитків від метастронгільозної інвазії визначали за "Методичними рекомендаціями з визначення економічної ефективності протигельмінтозних заходів і результатів науково-дослідних робіт, винаходів і раціоналізаторських пропозицій у гельмінтології" (1986). На 927 підсвинках 2–6-місячного віку, спонтанно інвазованих метастронгілами та метастронгілами разом з кишковими нематодами, провели 16 дослідів з розробки ефективних схем застосування антгельмінтиків: кубену, кубену з медаміном, валбазену, цидектину, аверсекту 1,2 %-ного, аверсекту АС-1 та універму, використавши при цьому, відповідно, 150, 88, 115, 50, 128, 160 та 236 голів тварин). Дослід з вивчення особливостей впливу дегельмінтизації універмом на організм свиней, інвазованих метастронгілами, провели на 20 поросятах 2,5-місячного віку, спонтанно інвазованих метастронгілами.

Ступінь нематодозного інвазування визначали комбінованим методом Дарлінга, стандартизованим Г.О. Котєльніковим і В.М. Хрєновим (1991), та методом неповних гельмінтологічних розтинів за К.І. Скрябіним; морфологічний склад крові – за загальноприйнятими методами, вміст гемоглобіну – гемоглобінціанідним методом, загальний білок – рефрактометричним, білкові фракції – турбiдиметричним, кількість імуноглобулінів – колориметричним, активність АСТ та АЛТ – за методом Рейтмана і Френкеля (1985). Результати досліджень обробляли з використанням методів варіаційної статистики за програмами І.Д. Соколова (1987).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Особливості епізоотології метастронгільозної інвазії

в поліській і лісостеповій зонах України

Неблагополучними щодо метастронгільозної інвазії виявилися 82,5 % обстежених господарств, а ураженими метастронгілами – 7,97 % дослідже-них свиней. За результатами гельмінтологічних розтинів метастронгільозну інвазію реєстрували у 52,94 % господарств і 3,74 % свиней Житомирської, відповідно, 50,0 і 4,39 % – Чернігівської, 42,86 і 0,89 % – Хмельницької областей. Метастронгільозну моноінвазію спостерігали у 0,79, а змішану нематодозну інвазію з метастронгільозним компонентом – у 7,13 % свиней. Аскарисами були заражені 25,59, трихурисами – 14,73 і езофагостомами – 50,86 % свиней. Метастронгільозна інвазія в комплексі з аскарозною зустрічалась у 0,66 %, трихуріозною – у 0,54, езофагостомозною – у 2,19, аскарозною і трихурiозною – у 0,8, аскарозною і езофагостомозною – у 1,38, трихурiозною і езофагостомозною, а також – аскарозною, трихурiозною і езофагостомозною – у 0,77 % свиней.

У тварин спеціалізованих свинарських господарств із заверщеним циклом виробництва метастронгіл не виявили, але реєстрували змішану кишкову нематодозну інвазію. Свині спецгоспів із надходженням молодняку з господарств-постачальників були уражені метастронгілами за результатами гельмінтокопроовоскопії на 3,49 % (ІІ – 5,5±0,9 яєць), за даними гельмінтологічних розтинів – на 3,77 % (ІІ – 28,9±7,4 гельмінтів). Рівень інвазування аскарисами, трихурисами і езофагостомами був помітно вищим, ніж у свиней спецгоспів із завершеним циклом виробництва. Рівень ураження свиней у традиційних товарних господарствах як мета-стронгілами, так і кишковими нематодами, був вірогідно вищим, ніж у спецгоспах. Гельмінтокопроовоскопічними дослідженнями тут був установлений вищий ступінь інвазування метастронгілами і кишковими нематодами свиней при використанні стаціонарної системи їх утримання, ніж напівстаціонарної (відповідно, ЕІ – 11,27 %, ІІ – 30,8±14,7 яєць і ЕІ – 10,37 %, ІІ – 17,2±2,2 яєць). За результатами неповних гельмінтологічних розтинів, різниця між рівнем ураження метастронгілами свиней товарних господарств із напівстаціонарною системою утримання та зі стаціонарною системою утримання була невірогідною (відповідно, ЕІ – 7,51 %, ІІ – 35,3±9,8 гельмінтів і ЕІ – 6,75 %, ІІ – 33,1±8,7 екз.).

При вивченні сезонно-вікової динаміки метастронгільозної інвазії ураженість метастронгілами констатували у свиней усіх вікових та виробничих груп з найвищим рівнем ЕІ та ІІ у тварин 4–6-місячного віку. Гельмінтологічні дослідження свиней різних періодів опоросів дозволили виявити значну відмінність рівня метастронгільозного інвазування як у віковому, так і сезонному аспектах. Так, рівень зараження метастронгілами протягом року коливався, знижуючись у лютому, березні та квітні і підвищуючись у жовтні, листопаді та грудні. У поросят зимового опоросу яйця метастронгіл вперше виявили у 2-місячному віці, тоді як у тварин інших періодів опоросу – у 1,5-місячному. Свині осіннього та зимового опоросів протягом всього року були менше інвазовані метастронгілами, ніж тварини весняного та літнього опоросів. Останні, будучи більше ураженими метастронгілами в 1,5–2-місячному віці, ніж тварини осіннього і зимового опоросів, мали також вищий рівень екстенсивності та інтен-сивності інвазії в період дорощування і відгодівлі.

Із 10821 екземплярів метастронгіл, виділених із організму 326 свиней 45 господарств Житомирської, Чернігівської і Хмельницької областей, 93,1 % належали до виду М. elongatus, 6,9 % – до М. pudendotectus. Моноінвазію гельмінтами виду М. elongatus встановили у 78,53 %, M. pudendotectus – у 1,53 %, а змішану інвазію метастронгілами обох видів – у 19,94 % тварин. У 98,4 % інвазованих свиней паразитували метастронгіли виду M. elongatus, а у 21,47 % – M. pudendoteсtus.

Дослідженнями 2970 дощових черв’яків встановили, що вони належали до 5 видів родини Lumbricidae: E. rosea, E. foetidа, A. caliginosa, B. tenuis та L. rubellus. Личинок метастронгіл виявили у черв’яків останніх 4-х видів (ЕІ – 41,89 %, ІІ – 20,9±5,8 екз.). Провідне місце щодо рівня зараження займали черв’яки виду E. foetida (ЕІ – 56,15 %, ІІ – 25,3±4,8 личинок). Друге місце в цьому відношенні, займали В. tenuis (ЕІ – 42,21 %, ІІ – 13,7±2,0 личинок). Відносно високою буда ІІ у люмбрицид виду A. caliginosa – 26,3±9,2 личинок (при ЕІ – 26,23 %). Більше зараженими були люмбрициди, що мешкали у свинарниках (ЕІ – 62,59 %, ІІ – 22,3±2,4 личинок). При цьому встановили, що із них найвищими ЕІ та ІІ були у черв'яків виду E. foetida (відповідно, 70,34 % і 28,3±2,8 личинок). На пасовищах найбільш інвазованими були A. caliginosa (ЕІ – 72,0 %, ІІ – 48,4±5,9 личинок). Сезонна динаміка рівня ЕІ та ІІ дощових черв'яків метастронгільозними личинками вираженою не була.

Динаміка змін приросту живої маси молодняку свиней, інвазованого

метастронгілами, і визначення економічних збитків від

метастронгільозу

Середньодобові прирости у свиней, інвазованих метастронгілами, при ІІ 8,3±0,75–20,7±1,42 яєць, були нижчими, ніж в інтактних тварин у 3-мі-сячному віці на 0,03, 4-місячному – на 0,074, 5-місячному – на 0,125, 6-мі-сячному – на 0,084, 7-місячному – на 0,031 і 8-місячному віці – на 0,039 кг. Наприкінці досліду (у віці 8 місяців) середня жива маса свиней дослідної групи становила 71,33±1,69 кг, тобто була меншою на 12,41 кг, ніж у тварин контрольної групи (Р<0,001). Отже, перебіг патологічного метастронгі-льозного процесу при такому рівні ІІ не призвів до загибелі свиней, але сповільнив їхній ріст та розвиток. При цьому збитки від зниження продуктивності тварин унаслідок метастронгільозу становили 34,56 грн. на голову (за цінами 1997 року).

Розробка ефективних схем дегельмінтизації

свиней, інвазованих метастронгілами

Одноразове давання підсвинкам кубену у дозах від 0,025 до 0,075 г АДР/кг при метастронгільозній моноінвазії не забезпечило 100 %-ний антгельмінтний ефект. ІЕ була найвищою (89,25 %) при згодовуванні препарату у дозі 0,075 г АДР/кг. Тому його випробували в таких самих дозах при дворазовому введенні з інтервалом 24 години. При цьому у фекаліях тварин, що отримували препарат у дозах 0,05 г АДР/кг і вищих, яєць мета-стронгіл не виявили. 100 %-на ефективність кубену при дворазовому введенні у дозі 0,05 г АДР/кг була підтверджена результатами неповних гельмінтологічних розтинів.

При вивченні властивостей кубену з медаміном його давали свиням дворазово з інтервалом 24 години у дозах 0,025, 0,0375 і 0,05 г АДР/кг. За результатами гельмінтокопроовоскопічних досліджень, проведених на 10-й та 12-й день після дегельмінтизації, і даних неповних гельмінтологічних розтинів на 30-й день досліджень, повністю звільнилися від метастронгіл свині, яким дворазово давали препарат у дозі 0,0375 г АДР/кг.

Визначення ефективної антгельмінтної дози і кратності давання валбазену провели на свинях, інвазованих метастронгілами, випробовуючи препарат у дозах 0,005, 0,0075 та 0,01 г АДР/кг. Не досягши бажаного антгельмінтного ефекту, згодовуючи валбазен одноразово груповим методом, провели дослід, в якому засіб давали тваринам у зазначених дозах дворазово з інтервалом 24 години. При цьому повну елімінацію метастронгіл, за результатами гельмінтокопроовоскопії, констатували у свиней, що отримували валбазен у дозах 0,0075 і 0,01 г АДР/кг. 100 %-на ефективність дворазової дегельмінтизації валбазеном у дозі 0,0075 г АДР/кг була підтверджена у наступному досліді даними гельмінтологічних розтинів.

Метастронгілоцидні властивості цидектину вивчали у порівняльному аспекті щодо івомеку та нілверму. Дослід провели на свинях, хворих на метастронгільоз. За результатами гельмінтоовоскопії, проведеної на 12-й день після дегельмінтизації, ЕЕ та ІЕ дегельмінтизації свиней івомеком становила 100 %, а нілвермом – 90,0 та 73,68 %, відповідно. Цидектин випробували у дозах 0,00025 та 0,0003 г АДР/кг – препарат проявив 100 %-ний терапевтичний ефект у дозі 0,0003 г АДР/кг. Доза цидектину 0,00025 г АДР/кг при метастронгільозі була недостатньою: ЕЕ такої терапії – 80,0, а ІЕ – 73,87 %. Маса тварин, лікованих цидектином у дозі 0,00025 г АДР/кг, була вищою, ніж у контрольних свиней, на 24,3 %, цидектином у дозі 0,0003 г АДР/кг – на 30,18, івомеком – на 31,97 і нілвермом – на 20,52 %.

Вивчаючи антгельмінтні властивості аверсекту 1,2 %-ного на свинях при метастронгільозній моноінвазії, дійшли висновку, що засіб доцільно застосовувати одноразово у дозі 0,00022 г АДР/кг, оскільки за результатами гельмінтокопроовоскопії, проведеної на 10-й день, ЕЕ та ІЕ його у дозах 0,00022 та 0,00024 г АДР/кг становили 100 %, а нижчих, зокрема 0,00019 г АДР/кг, – відповідно, 90,0 і 92,31 %. Повне звільнення від метастронгіл свиней, яким згодовували аверсект 1,2 %-ний у дозах 0,00022 і 0,00024 г АДР/кг, було підтверджене даними гельмінтологічних розтинів. Результати досліду на свинях, інвазованих метастронгілами, аскарисами, трихурисами та езофагостомами, показали, що від метастронгіл, аскарисів та езофагостом тварини звільнилися повністю при одноразовому згодовуванні аверсекту 1,2 %-ного у дозі 0,00022 г АДР/кг. Щодо трихуріозної інвазії, то після згодовування препарату у дозі 0,00024 г АДР/кг ЕЕ становила 77,78, а ІЕ – 73,33 %.

Аверсект АС-1, введений одноразово підшкірно свиням при мета-стронгільозній моноінвазії у дозі 0,0003 г АДР/кг, забезпечив ЕЕ 90, а ІЕ – 87,34 %. Івомек та цидектин, які використовували для порівняння, у дозі 0,0003 г АДР/кг проявили 100 %-ний метастронгілоцидний ефект. ЕЕ та ІЕ нілверму становили, відповідно, 90,0 та 87,34 %. За результатами гельмінто-копроовоскопічних досліджень свиней, хворих на метастронгільоз, через 10 днів після дегельмінтизації констатували повне звільнення від метастронгіл при одноразовій підшкірній ін’єкції препарату в дозах 0,0004 та 0,0005 г АДР/кг. При цьому результати визначення метастронгілоцидної активності засобу в дозі 0,0003 г АДР/кг підтвердили дані попереднього досліду – ЕЕ становила 91,67, ІЕ – 81,98 %.

Дослід з розробки ефективних схем застосування аверсекту АС-1 провели на свинях, інвазованих метастронгілами, аскарисами, трихурисами та езофагостомами. Ефективність препарату була прямо пропорційною дозам його застосування (0,0003, 0,0004 та 0,0005 г АДР/кг). У дозі 0,0004 г АДР/кг аверсект АС-1 забезпечив повне звільнення свиней від метастрон-гіл. При цьому ефект препарату щодо нематод інших видів був недостатнім. Засіб повністю звільнив тварин як від метастронгіл, так і від аскарисів та езофагостом у дозі 0,0005 г АДР/кг. Щодо трихурисів, ЕЕ становила у цій дозі 60,0, ІЕ – 88,37 %.

Пошук ефективних схем застосування свиням універму 0,2 %-ного також здійснювали з використанням свиней, хворих на метастронгільоз, та заражених метастронгілами разом із кишковими нематодами. Перший дослід показав, що при метастронгільозній моноінвазії ефективною схемою застосування універму 0,2 %-ного є групове давання його у дозі 0,00015 г АДР/кг дворазово з інтервалом 24 години, оскільки при такій кратності введення препарат проявив 100 %-ну ефективність у дозах 0,00015, 0,00018 та 0,0002 г АДР/кг. Зменшення кратності давання засобу є недоцільним, оскільки при одноразовому застосуванні його, навіть у дозі 0,0002 г АДР/кг, ЕЕ була на рівні 90,0, а ІЕ – 93,75 %. Результати другого досліду свідчили про те, що при змішаній нематодозній інвазій метастронгілоцидна активність універму була на такому ж рівні, як і при моноінвазії. За таких умов дегельмінтизації 100 %-ний ефект отримали і проти езофагостом. Від аскарисів звільнилися свині, яким призначали універм дворазово у дозі 0,00018 г АДР/кг. Як і до інших препаратів групи авермектину, резистентність трихурисів до універму 0,2 %-ного була досить значною: при дворазовому даванні у дозі 0,00015 г АДР/кг ЕЕ та ІЕ були на рівні 46,15 і 62,09 %, і навіть у дозі 0,0002 г АДР/кг – 52,17 і 72,15 %, відповідно. Ефективність одноразового давання універму в дозі 0,0002 г АДР/кг як при метастронгільозі, так і при змішаній нематодозній інвазії, була недостатньою – ЕЕ та ІЕ щодо метастронгіл були на рівні, відповідно, 92,25 і 93,2 %, аскарисів – 84,21 і 83,59 %, трихурисів – 45,95 і 56,68 % та езофагостом – 94,44 і 90,2 %.

Дані гельмінтологічних розтинів забитих на 30-й день досліджень свиней, що отримували дворазово універм у дозах 0,00015 та 0,00018 г АДР/кг, підтвердили результати гельмінтокопроовоскопії. Була виявлена відсут-ність метастронгіл та езофагостом у тварин обох дослідних груп, незначна ІІ аскарисами (0,3±0,3 екз.) та ІІ трихурисами у свиней дослідних груп на рівні 15,3±3,2 та 35,77±4,6 екз., відповідно.

Вивчення особливостей впливу універму на клінічний стан

свиней, інвазованих метастронгілами, морфологічні та деякі біохімічні показники їхньої крові

До дегельмінтизації ІІ дослідних свиней становила 17,7±1,5, контрольних – 19,1±1,3 яєць. Стан їх організму вірогідно не відрізнявся за рівнем досліджуваних показників. Після дворазового давання дослідним свиням універму 0,2 %-ного у дозі 0,00015 г АДР/кг за результатами гель-мінтокопроовоскопії на 10-й, 30-й та 60-й дні констатували їх звільнення від метастронгіл, а також підвищення ІІ у контрольних тварин (на 60-й день вона становила 22,6±1,6 яєць). Збільшення кількості еритроцитів (з 6,0±0,25 – до дегельмінтизації до 6,5±0,18 Т/л – через 60 днів), зниження вмісту гемоглобіну (відповідно, з 119,7± 3,65 до 111,0±1,45 г/л), тенденція до нормалізації вмісту гемоглобіну в одному еритроциті (з 20,0±0,88 до 17,2±0,55 ПГ) та колірного показника (із 1,35±0,06 до 1,15±0,04) свідчили про те, що по мірі звільнення дослідних тварин від метастронгіл в їхньому організмі відновлювалася функція органів кровотворення, а це сприяло поліпшенню дихальної функції легень і постачання тканин киснем. Протилежна ситуація спостерігалася в організмі недегельмінтизованих поросят, у яких відмічали тенденцію до зростання кількості гемоглобіну, вмісту його в еритроциті та колірного показника. У дослідних свиней доказом зниження інтенсивності запального процесу, ймовірно, служили зменшення загальної кількості лейкоцитів (з 17,1±0,80 до 15,8±0,46 Г/л – на 60-й день), рівня паличкоядерних нейтрофілів (з 13,2±0,77 до 6,8±0,63 %) та моноцитів (із 8,6±0,82 до 6,8±0,55 %). На зниження ступеня алергізації макроорганізму алергенами метастронгіл указувало зменшення в крові кількості еозинофілів (з 6,0±0,75 до 4,0±0,42 %). Збільшення вмісту загального білка (із 62,5±1,7 до 69,0±1,7 г/л – на 60-й день) на фоні припинення негативного впливу токсинів метастронгіл у дегельмінтизованих поросят сприяло підвищенню рівня синтезу імуноглобулінів: до дегельмінтизації їх кількість становила 9,89±0,44, а через 60 днів – 19,5±0,77 г/л (у контролі – 15,2±0,72 г/л при Р<0,05 відносно дослідних). Після дегельмінтизації поліпшувався функціональний стан печінки, однак, її білоксинтезувальна функція повністю не відновилась, оскільки кількість альбумінів, хоч вірогідно і зросла (із 23,5±1,2 до 28,6±0,7 г/мл), але не досягла фізіологічної норми. Зниження активності сироваткових ферментів (АСТ із 286,95±17,3 до 260,0±13,6, АЛТ – із 491,39±18,8 до 423,33±26,4 нкат/л) свідчило про поступове відновлення структури гепатоцитів і, відповідно, – про покращення функціонального стану органа. Зростання протягом періоду досліджень активності АСТ та АЛТ у контрольних тварин, ймовірно, було наслідком подальших структурних порушень у гепатоцитах на фоні патогенного впливу метастронгіл. Зниження рівня альбумінів (із 24,2±0,7 до 23,6±0,7 г/л) також указувало на погіршення функціонального стану печінки.

ВИСНОВКИ

1. У поліській і лісостеповій зонах України метастронгільозна інвазія значно поширена, вона реєструється в 7,97 % свиней 82,5 % господарств з виробництва свинини. В 0,79 % випадків має місце моноінвазія (метастрон-гільоз), а в 7,13 % – змішана нематодозна інвазія з метастронгільозним компонентом. У комплексі з аскарозною метастронгільозна інвазія зустрі-чається в 0,66 %, трихуріозною – в 0,54, езофагостомозною – в 2,19, аскарозною і трихуріозною – в 0,8, аскарозною і езофагостомозною – в 1,38, трихуріозною і езофагостомозною, а також аскарозною, трихуріозною і езофагостомозною – в 0,77 % свиней.

2. Рівень ураження свиней метастронгілами у господарствах різних типів неоднаковий. Інвазованість свиней у традиційних господарствах з напівстаціонарною (ЕІ – 7,51 %, ІІ – 35,3±9,8 гельмінтів) та зі стаціонарною системами утримання (ЕІ – 6,73 %, ІІ – 33,1±8,7 гельмінтів) вища, ніж у спеціалізованих господарствах із надходженням молодняку з господарств-постачальників (ЕІ – 3,77 %, ІІ – 28,9±7,4 гельмінтів). Свині спецгоспів із завершеним циклом виробництва вільні від метастронгіл.

3. Метастронгілами частіше і більше заражені свині 4–6-місячного віку в період із жовтня по грудень. Вікова динаміка метастронгільозної інвазії залежить від сезону опоросу. Найвищий рівень інвазованості мета-стронгілами відзначається у свиней літнього опоросу в 4–6-місячному віці – з листопада по січень (ЕІ – 50,0 %, ІІ – 19,6±2,7–24,1±3,0 яєць). Підвищення рівня метастронгільозної інвазії у тварин весняного опоросу спостерігається у 5–6-місячному віці – з серпня по вересень (ЕІ – 39,29–42,86 %, ІІ – 19,3±2,5–23,1±2,7 яєць), у свиней зимового опоросу у 6-місячному віці – у червні (ЕІ – 28,57 %, ІІ – 10,8±1,3 яєць). Найменше інвазовані мета-стронгілами свині осіннього опоросу, пік рівня метастронгільозної інвазії у них відзначається у 3-місячному віці – у грудні (ЕІ – 24,14%, ІІ – 6,7±0,7 яєць).

4. У Поліссі і Лісостепу України у свиней паразитують метастронгіли 2-х видів: M. elongatus (93,1 %) i M. pudendotectus (6,9 %). M. elongatus паразитують в 98,4, M. pudendotectus – в 21,47 % інвазованих свиней. Мета-стронгілами одного виду заражені 80,06 % (M. elongatus – 78,53, M. pudendotectus – 1,53 %), двох видів – 19,94 % тварин.

5. Рівень ЕІ личинками метастронгіл дощових черв’яків у господарствах з виробництва свинини, неблагополучних щодо метастронгільозу, в середньому становить 41,89 %, а ІІ – 20,9±5,8 екз. Найбільше інвазовані личинками метастронгіл черв’яки, що мешкають під дерев’яною підлогою свинарників та в її щілинах (ЕІ – 62,59 %, ІІ – 22,3±2,4 екз.). Рівень зараження метастронгільозними личинками люмбрицид становить у середньому: на пасовищах – ЕІ – 33,75 %, ІІ – 40,7±13,4 екз., на вигульних майданчиках – ЕІ – 29,93 %, ІІ – 19,7±2,9 екз., на території свиноферм – ЕІ – 26,87 %, ІІ – 14,0±2,2 екз.

6. Проміжними живителями метастронгіл у поліській і лісостеповій зонах України є дощові черв’яки родини Lumbricidae 4-х видів: E. foetida, B. tenuis, A. caliginosa i L. rubellus. Роль люмбрицид у поширенні збудників метастронгільозу залежить від їх видової належності (найбільше уражені метастронгільозними личинками черв'яки виду E. foetida) та місця мешкання: на свинофермах найвищий рівень інвазування личинками метастронгіл у черв’яків виду E. foetida (EI – 39,38–70,34 %, II – 17,7±4,6–28,3±2,8 екз.), а на пасовищах – у черв’яків виду A. caliginosa (EI – 72,0 %, II – 48,4±5,9 екз.).

7. При метастронгільозній інвазії з інтенсивністю 8,3±0,56–20,7±2,0 яєць у свиней з 2- до 8-місячного віку прирости живої маси знижуються на 18,13 %, що зумовлює економічні збитки з розрахунку на одну голову 34,53 грн. (за закупівельними цінами 1997 року).

8. При метастронгільозі високий антгельмінтний ефект виявляють при одноразовому введенні під шкіру цидектин та аверсект АС-1 у дозах, відповідно, 0,0003 та 0,0004 г АДР/кг; при даванні з кормом – аверсект 1,2 %-й – у дозі 0,00022 г АДР/кг; при дворазовому груповому згодовуванні з інтервалом 24 години – кубен у дозі 0,050, кубен з медаміном – 0,038, валбазен – 0,008 та універм – 0,00015 г АДР/кг.

9. При змішаній нематодозній інвазії метастронгілами, аскарисами, трихурисами та езофагостомами достатню антгельмінтну дію препарати проявляють при їх введенні у зазначених вище кратностях при підвищенні доз: аверсекту 1,2 %-ного – до 0,00024, аверсекту АС-1 – до 0,0005 та уні-верму – до 0,0002 г АДР/кг.

10. Постдегельмінтаційні зміни в організмі свиней, що звільнилися від метастронгіл після дворазового згодовування з інтервалом 24 години універму 0,2 %-ного у дозі 0,00015 г АДР/кг характеризуються покращенням клінічного стану, функції печінки і систем гемопоезу, зниженням інтенсивності запального процесу в органах дихання і рівня алергізації метастронгільозними антигенами та підвищенням неспецифічної резистентності. При цьому на 60-й день після дегельмінтизації у тварин збільшувалася кількість еритроцитів (до 6,5±0,18 Т/л), зменшувався рівень гемоглобіну (до 111,0±1,45 г/л), спостерігалася тенденція до нормалізації вмісту гемоглобіну в одному еритроциті (17,2±0,55 ПГ) та колірного показника (1,15±0,04), зменшувалася кількість лейкоцитів (до 15,8±0,46 Г/л), паличкоядерних нейтрофілів (до 6,8±0,63 %), моноцитів (до 6,8±0,55 %) і еозинофілів (до 4,0±0,42 %), підвищувався рівень загального білка (до 69,0±1,7 г/л), імуноглобулінів (до 19,5±0,77 г/л) і альбумінів (до 28,6±0,7 г/мл) та знижувалася активність АСТ (до 260,0±13,6 нкат/л) і АЛТ (до 423,33±26,4 нкат/л).

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Виявлені особливості епізоотології метастронгільозної інвазії (її відсутність при кишковій нематодозній інвазії у свиней спецгоспів із заверщеним циклом виробництва, невиражені відмінності рівня метастронгільозного інвазування у традиційних господарствах зі стаціонарною та напівстаціонарною системами утримання свиней) підтверджують істотне значення для профілактики метастронгільозу наявності підлоги з твердим покриттям у клітках, де утримують молодняк свиней.

2. У спеціалізованих господарствах із надходженням молодняку з господарств-постачальників слід комплектувати свинопоголів’я із господарств, благополучних щодо метастронгільозної інвазії, ретельно виконувати правила карантинування при завезенні тварин.

3. Враховуючи особливості сезонно-вікової динаміки метастронгільозної інвазії, у неблагополучних господарствах Полісся і Лісостепу України проводити преімагінальні дегельмінтизації свиней літнього опоросу з подальшою оцінкою їх ефективності у вересні-жовтні (в 2–3-місячному віці), весняного опоросу – у червні-липні (в 3–4-місячному віці), зимового опоросу – у квітні-травні (в 4–5-місячному віці) та осінього опоросу – в листопаді (у 2-місячному віці).

4. Для дегельмінтизації свиней при метастронгільозі рекомендується одноразово вводити підшкірно цидектин і аверсект АС-1 у дозах, відповідно, 0,0003 та 0,0004 г АДР/кг, давати з кормом аверсект 1,2 %-й у дозі 0,00022 г АДР/кг та дворазово згодовувати з інтервалом 24 години кубен у дозі 0,050, кубен з медаміном – 0,038, валбазен – 0,008 та універм – 0,00015 г АДР/кг.

5. При змішаній інвазії метастронгілами та кишковими нематодами рекомендується антгельмінтики вводити у зазначених кратностях, підви-щивши їх дози: аверсекту 1,2%-ного – до 0,00024, аверсекту АС-1 – до 0,0005, універму – до 0,0002 г АДР/кг.

"Рекомендації з попередження та ліквідації нематодозів свиней", підготовлені, зокрема, за матеріалами дисертаційної роботи, можуть бути використані при розробці планів протиметастронгільозних заходів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Антіпов А.А. Метастронгільоз свиней // Тваринництво України. – 1996. – № 6. – С. 15–16.

2. Артеменко Ю.Г., Антіпов А.А., Сафіуллін Р.Т. Щодо епізоотології метастронгільозу свиней та біології його збудників // Вет. медицина України. – 1997. – № 3. – С. 30–31.

Дисертант провів дослідження з вивчення епізоотології метастронгільозної інвазії.

3. Антіпов А.А. Роль люмбрицид в епізоотології метастронгільозу свиней // Тваринництво України. – 1997. – № 6. – С. 22–23.

4. Антіпов А.А., Сафіуллін Р.Т. Ефективність цидектину при метастронгільозі свиней // Тваринництво України. – 1997. – № 9. – С. 19.

Дисертант вивчив метастронгілоцидні властивості цидектину.

5. Сафіуллін Р., Антіпов А., Щербина Н. Терапевтична та економічна ефективність албендазолу // Тваринництво України. – 1998. – № 1. – С. 18–19.

Дисертант провів клінічні дослідження з вивчення ефективності албендазолу.

6. Антіпов А.А., Пономар С.І. Ефективність препаратів авермектину при нематодозах свиней // Вет. медицина України. – 1998. – № 1. – С. 20–21.

Дисертант вивчив антгельмінтні властивості препаратів авермектину при мета-стронгільозній інвазії у свиней.

7. Пономар С.І., Антіпов А.А. Епізоотологія нематодозів свиней в Україні // Вет. медицина України. – 1998. – № 5. – С. 30–31.

Дисертант провів дослідження з вивчення епізоотології метастронгільозної інвазії.

8. Антіпов А.А. Вікова та сезонна динаміка метастронгільозу свиней // Вет. медицина України. – 1999. – № 2. – С. 33–34.

9. Антіпов А.А. Люмбрициди – проміжні живителі метастронгіл // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. – Вип. 76. – Харків, 1999. – С. 157–159.

10. Ефективність кубену при спонтанному метастронгільозі свиней / А.А. Антіпов, С.І. Пономар, С.С. Шмаюн, Р.Т. Сафіулін // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. Зб. наук. праць (Ветеринарні науки) Харківського зооветеринарного інституту. – Вип. 7 (31). – Харків, 2001. – С. 169–171.

Дисертант провів дослідження з вивчення антгельмінтних властивостей кубену.

11. Антіпов А.А., Пономар С.І., Навроцький Р.М. Ефективність кубену з медаміном при метастронгільозі свиней // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип. 16. – Біла Церква, 2001. – С. 4–7.

Дисертант вивчив метастронгілоцидні властивості кубену з медаміном.

12. Антіпов А.А. Економічні збитки при метастронгільозі свиней // Матеріали наук.-практ. конф. паразитологів (3–5 листоп. 1999 р., м. Київ). – К., 1999. – С. 6–8.

Антіпов А.А. Епізоотологія метастронгільозної інвазії в поліській і лісостеповій зонах України, удосконалення схем дегельмінтизації свиней. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.18 – паразитологія, гельмінтологія. – Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини, Харків, 2002.

Мета дисертації – аналіз сучасного стану проблеми з епізоотології метастронгільозної інвазії в поліській і лісостеповій зонах України та розробка ефективних схем дегельмінтизації свиней, інвазованих мета-стронгілами.

У свинарських господарствах різних типів поліської і лісостепової зон України вивчено розповсюдження метастронгільозу та змішаної нематодозної інвазії, а також їх вікова та сезонна динаміка. Уточнено видовий набір метастронгіл та їх проміжних живителів. Виявлена неоднакова інвазованість дощових черв'яків різних видів та залежність її рівня від місця мешкання. Розроблені схеми етіотропної терапії свиней при метастронгільозній та змішаній нематодозній інвазії кубеном, кубеном з медаміном, валбазеном, цидектином, 1,2 %-ним аверсектом, аверсектом АС-1 та універмом 0,2 %-ним. Встановлено, що після дегельмінтизації універмом свиней, хворих на метастронгільоз, покращується їхній клінічний стан,