УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ

ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

АВРАМЕНКО НАТАЛІЯ ОЛЕКСІЇВНА

УДК 619:616.24-002-085; 636.4

АСОЦІЙОВАНІ РЕСПІРАТОРНІ ХВОРОБИ СВИНЕЙ

( клініко-епізоотологічні особливості, система терапії та профілактики )

16.00.08 – епізоотологія та інфекційні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Харків – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник кандидат ветеринарних наук, доцент

Фотіна Тетяна Іванівна,

Сумський національний аграрний університет,

доцент кафедри вірусології, патологічної
анатомії і ветеринарно-санітарної експертизи

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук,

академік УААН, професор

Бусол Володимир Олександрович,

Національний аграрний університет,

завідувач кафедри організації,

економіки, менеджменту і маркетингу

у ветеринарній медицині;

доктор ветеринарних наук, професор

Риженко Василь Петрович,

Інститут ветеринарної медицини УААН,

завідувач лабораторії анаеробних інфекцій.

Провідна установа Харківська державна зооветеринарна академія

Міністерства аграрної політики України,

кафедра епізоотології та інфекційних хвороб,

м. Харків

Захист відбудеться 03.02.2003 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.359.01 при Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою: 61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 83.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою: 61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 83.

Автореферат розісланий 27.12.2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор ветеринарих наук Бабкін А.Ф.

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Свинарству в країнах з інтенсивним розвитком тваринництва надають особливо великого значення, вважаючи його одним з основних чинників у проблемі забезпечення населення м’ясопродуктами. Вирішення цієї важливої проблеми пов’язано зі стійким благополуччям господарств стосовно захворювань незаразної та інфекційної етіології.

Аналіз літературних джерел свідчить, що респіраторні хвороби свиней домінують у їх загальній патології, досягаючи 30 і більше відсотків у різних категоріях господарств (Берднік В.П., 1991; Душук Р.В., 1982; Пустовар О.Я., 1995; Шахов О.Г., 1986; Barratry T.B., 1991; Speakman A.J., Binns S.H. et al., 1997). Особливе місце серед них займають хвороби інфекційної етіології, які спричиняють великі економічні збитки господарствам (Атамась В.О., 1986; Міланко О.Я., 1990; Schoss P., Alt M., 1995 та ін.).

За останні роки частіше спостерігається змішаний перебіг деяких хвороб свиней, у тому числі й респіраторних, які спричиняються двома і більше агентами вірусо-бактеріальної етіології (Апатенко В.М., 1990; Павлов Є.Г., Степанюк О.П., Волинець Л.К і ін., 1993; Романенко В.П., 1995; Собко О.І., Прискока В.О., Вабіщевич Ф.С. і ін., 1988).

У зв’язку з поліетіологічністю респіраторних хвороб свиней та недостатньою вивченістю їх перебігу, недосконалістю методів діагностики, а також засобів специфічної профілактики проведення загальноприйнятих оздоровчих заходів не завжди дає позитивний результат.

Зазначені обставини свідчать про актуальність більш детального вивчення епізоотичної ситуації стосовно асоційованих респіраторних хвороб свиней, особливостей їх перебігу та розробки системи лікування і профілактики.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження з дисертаційної роботи здійснювали за темою: “Вивчення епізоотичної ситуації по моно - та асоційованих інфекціях сільськогосподарських тварин та птиці; розробка та впровадження нових методів діагностики, терапії та профілактики в господарствах України” у 1997-2002 рр. (державний реєстраційний № 01994V001745) та у відповідності з робочими програмами кафедр епізоотології, організації й економіки ветеринарної справи та вірусології, патологічної анатомії, ветеринарно-санітарної експертизи Сумського НАУ.

Мета і задачі дослідження. Основною метою дослідження було визначення ступеня поширеності асоційованих респіраторних хвороб свиней у господарствах різної форми власності північно-східного регіону України, з’ясування особливостей їх перебігу, визначення економічних збитків та розробка системи лікування і профілактики.

Відповідно до вказаної мети були поставлені такі завдання:

2

-

-

-

-

-

-

Об’єкт дослідження: поголів’я свиней різних вікових груп господарств північно-східного регіону України, неблагополучних за респіраторними хворобами; проби патологічного матеріалу; сироватки крові.

Предмет дослідження: асоційовані респіраторні хвороби свиней; асоціації мікроорганізмів, які спричиняють респіраторні хвороби.

Методи дослідження: епізоотологічний; клінічний; патологоанатомічний; мікробіологічний та серологічний; статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у північно-східній частині України (в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях) вивчено:

- спектр збудників асоційованих респіраторних хвороб свиней та їх розповсюдження;

-

- ефективність одночасного застосування емульгованої вакцини проти пастерельозу свиней та інактивованої вакцини “Респішур” з метою профілактики респіраторних хвороб асоційованої етіології.

- Вперше в Україні запропоновано систему оздоровлення неблагополучних за асоційованими респіраторними хворобами свиней господарств з урахуванням комплексного діагнозу та ступеня розповсюдженості захворювання.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлені епізоотологічні особливості асоційованого перебігу респіраторних хвороб свиней дали можливість розробити комплекс заходів щодо їх лікування та профілактики. Впровадження у виробництво зазначеної системи підвищило ефективність протиепізоотичних заходів, спрямованих на стабілізацію епізоотичної ситуації і викорінення респіраторних хвороб свиней інфекційної етіології, дозволило зменшити в

3

неблагополучних господарствах захворюваність і загибель тварин у 2,1–2,4 рази і швидко ліквідувати спалахи хвороби. Загальний економічний ефект від здійснення оздоровчих заходів

у 2000 році склав від 1311,95–5595,47 гривень у товарних господарствах і до 7617,8 гривень на держплемзаводі, що на одиницю витрат склало 1,93–3,39 гривень.

Матеріали дисертаційної роботи були використані при розробці і впроваджені у господарствах Сумської, Чернігівської та Полтавської областей “Рекомендацій по боротьбі з пневмоніями свиней” (затверджено науково-методичною радою Державного департаменту ветмедицини України 17.12.1999 р., протокол № 2) та “Рекомендацій з профілактики та оздоровлення свинарських господарств від пастерельозу” (затверджено науково-методичною радою Державного департаменту ветмедицини України 17.12.1999., протокол № 2). Особистий внесок здобувача. Здобувачка зясувала клінічні особливості перебігу респіраторних хвороб свиней асоційованої етіології; провела дослідження в лікуванні хворих тварин та їх вакцинопрофілактиці; виконала бактеріологічні та серологічні дослідження; обгрунтувала та проаналізувала одержані результати. Разом із спеціалістами державної ветеринарної служби здобувачка здійснила оздоровчі заходи в трьох неблагополучних щодо респіраторних хвороб свиней господарствах північно-східного регіону України.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та були схвалені на наукових конференціях Сумського національного аграрного університету (м.Суми, 1998-2002 рр.); науково-практичній конференції “Хвороби молодняка с. г. тварин” (м.Київ, 1998 р.); Міжнародній установчій конференції паразитоценологів країн СНД (м.Вітебськ, 1999 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Стан та перспективи розвитку ветеринарної науки” (м.Харків, 1999 р.); першій та другій міжвузівських науково-практичних міжнародних конференціях молодих вчених та аспірантів “Інфекційна патологія молодняка с. г. тварин” (м.Суми, 1999 р.) та “Молоді вчені – майбутнє вітчизняної ветеринарної медицини” (м.Суми, 2002 р.), на щорічних засіданнях методичної комісії факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету (м.Суми, 1998-2002 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 робіт у фахових виданнях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 150 сторінках комп’ютерного тексту і складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів експериментальних досліджень, аналізу і узагальнення одержаних результатів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел та додатків. Робота ілюстрована 31 таблицею та 22 рисунками. Список використаної літератури вміщує 271 джерело, у тому числі 93 зарубіжних. До додатків увійшли: методичні рекомендації, акти виробничих випробувань, настанови, інші документи.

4

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Робота виконувалась впродовж 1997-2002 років на кафедрах епізоотології, організації й економіки ветеринарної справи та вірусології, патологічної анатомії і ветеринарно-санітарної експертизи Сумського національного аграрного університету; в Полтавській філії Інституту ветеринарної медицини УААН; у Сумській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини; у 12 господарствах північно-східного регіону України (Сумська, Полтавська та Чернігівська області).

Епізоотичну ситуацію у свинарських господарствах вивчали шляхом аналізу статистичних даних ветеринарної звітності Державного департа-менту ветеринарної медицини України за 1996–2000 рр. та відповідних управлінь ветеринарної медицини обласних держадміністрацій з урахуванням шляхів можливого занесення збудника респіраторних хвороб свиней у благополучні господарства, патологоанатомічних розтинів трупів та тварин, забитих з діагностичною метою, лабораторних досліджень патологічного матеріалу та сироваток крові згідно з “Методическими указаниями по эпизоотологическому обследованию” (1982).

Клінічний перебіг і прояв інфекції вивчали на 483 хворих свинях різного віку з урахуванням сезонності, спеціалізації господарств, умов годівлі, утримання, наявності інших захворювань.

Патологоанатомічний метод діагностики включав дослідження макроскопічних змін в органах і тканинах трупів та забитих з діагностичною метою хворих тварин (n=178) при наявності типових змін згідно з довідником “Вскрытие и патологоанатомическая диагностика болезней сельскохозяйственных животных” (1982).

Діагноз на респіраторні хвороби свиней встановлювали комплексно на підставі епізоотологічних, клінічних, патологоанатомічних даних з урахуванням бактеріологічних та серологічних досліджень.

Бактеріологічні дослідження патологічного матеріалу від 178 загиблих та вимушено забитих свиней, а також 1217 проб сироваток крові від тварин різного віку і стадії захворювання здійснювали згідно з довідником “Лабораторные исследования в ветеринарии / Бактериальные инфекции” (1986).

Видову належність мікроорганізмів встановлювали за допомогою визначника “Bergey(1997).

Типізацію мікоплазм, пастерел і бордетел проводили згідно з “Методическими рекомендациями по лабораторной диагностике инфекционных пневмоний свиней, вызываемых микоплазмами, пастереллами и бордетеллами” (1983).

5

Серологічну типізацію сальмонел і ешеріхій проводили в РА з О- і Н- аглютинуючими сальмонельозними сироватками і О-колі - сироватками згідно з “Наставлением по применению наборов сывороток сальмонеллезных О- комплексных и монорецепторных О- и Н- агглютинирующих для экспресс- идентификации сальмонелл в РА на стекле” (1984) і “Наставлением по применению агглютинирующих О - коли - сывороток” (1980).

Типізацію диплококів проводили згідно з “Методическими указаниями по лабораторным исследованиям на пневмококковую (диплококковую) инфекцию животных” (1984).

Визначення патогенності ізольованих культур мікроорганізмів проводили шляхом інтраперітонеального та підшкірного інфікування безпорідних білих мишей масою 16–18 г (n=225) згідно з існуючими настановами та рекомендаціями з лабораторної діагностики.

Визначення чутливості виділених мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів проводили згідно з “Методическими указаниями по определению чувствительности к антибиотикам возбудителей инфекционных болезней сельскохозяйственных животных” (1971) та “Справочником специалиста ветеринарной лаборатории” (1987).

Терапевтичні заходи здійснювали у трьох неблагополучних за респіраторними хворобами свиней господарствах на 1195 тваринах 2-4-місячного віку з урахуванням етіології захворювання та господарської спрямованості (товарне, племінне) згідно з довідникои “Методы терапевтической помощи животным” (1991). Для лікувальних обробок тварин відбирали препарати, які при визначенні чутливості збудників до них зумовлювали найбільшу активність: окситетрацикліна гідрохлорид, окситетрациклін з норсульфазолом, гентаміцина сульфат, енроксил. Терапевтичні препарати застосовували аерозольним та внутрішньомязовим методом згідно з виданнями “Справочник ветеринарных препаратов” (1986), “Диагностика, профилактика и лечение пневмоний свиней” (1982) та “Методические указания по диагностике, профилактике и мерам борьбы с микоплазмозом свиней” (1988), а також з діючими настановами.

Вакцинопрофілактику поросят проводили у господарствах з урахуванням етіології пневмоній, віку тварин, прийнятої в них системи технологічних обробок, благополучності щодо гострих інфекційних захворювань. Щепленню піддавали лише клінічно здорових поросят 20-денного віку згідно з існуючими інструкціями та настановами і у відповідності до вимог, викладених в “Справочнике ветеринарных препаратов” (1986).

В умовах трьох господарств (двох товарних і одного держплемзаводу), що неблагополучні на респіраторні хвороби свиней, проводили оздоровчі заходи з урахуванням діагнозу, розповсюдженості хвороби згідно з “Рекомендациями по диагностике и мерам борьбы с респираторными болезнями свиней” (1986) та “Тимчасовою інструкцією по боротьбі з інфекційними пневмоніями свиней” (1992).

6

Ветеринарно-санітарні заходи проти респіраторних хвороб інфекційної етіології проводили згідно із загальноприйнятими вимогами і з урахуванням даних, що викладено в “Справочнике по ветеринарной санитарии” (1986) та довіднику “Організація протиепізоотичних заходів” (1987).

Обчислення економічних збитків та ефективності оздоровчих заходів у неблагополучних на респіраторні хвороби свиней господарствах здійснювали за Воскобойніком В.Ф. (1991, 1995, 1998), Козій Б. (1998) та згідно з “Методикою определения экономической эффективности ветеринарных мероприятий” (1982).

Отриманий цифровий матеріал обробляли статистистично згідно з виданнями “Константні методи математичної обробки кількісних показників” (1997) та “Компютерні методи у сільському господарстві та біології” (2000), використовуючи програму Excel пакету Microsoft Office.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Напруженість епізоотичної ситуації за респіраторними хворобами свиней (РХС) у північно-східному регіоні України. За даними державної ветеринарної статистичної звітності у господарствах України за 1996–2000 роки щорічно перехворіло всього 6063,8973,0 тисяч голів, з них респіраторними хворобами – 1702,4367,0 тисяч голів, що становило 28,1 %. Останній показник становив у господарствах Сумської області – 28,5 %, Полтавської області – 25,6 % та Чернігівської області – 29,1 %.

Середньорічна захворюваність на РХС у господарствах Сумської області за 1996–2000 роки складала 18,9 %. Найбільшим цей показник був у Чернігівській області – 22,5 %, а найнижчим – у Полтавській області – 13,1 %.

Середньорічна летальність від РХС за 1996–2000 роки була найбільшою у господарствах Сумської області – 21,3 %, а у господарствах Полтавської і Чернігівської областей – відповідно 12,9 % та 13,7 %.

Зясування видового складу збудників респіраторних хвороб. Від 178 голів свиней з ознаками ураження респіраторного тракту виділили всього 243 культури мікроорганізмів (рис.1). З них до Pasteurella multocida віднесено 86 культур (35,4 %), Bordetella bronchiseptica – 56 культур (23,0 %), A. laidlawii – 20 культур (8,2 %), Dyplococcus lanceolatus – 20 культур (8,2 %), M. hyorhinis – 14 культур (5,8 %), E. coli – 13 культур (5,3 %), A. granularum – 11 культур (4,6 %), S. cholerae suis – 10 культур (4,1 %), S. typhimurium – 8 культур (3,3 %), S. dublin – 5 культур (2,1 %).

7

Рис. 1. Співвідношення культур мікроорганізмів, виділених від свиней з ознаками ураження респіраторного тракту

Cтовідсоткову загибель білих мишей викликали культури P. multocida (серовар В), S. typhimurium та Dyplococcus lanceolatus. Культури P. multocida (серовар Д) та S. cholerae suis викли-

кали загибель 960,8 % білих мишей, культури P. multocida (серовар А) та S. dublin – 881,3 %, культури Bordetella bronchiseptica – 841,5 % та E. coli – 721,5 %.

Із 86 ізольованих культур пастерел, 71 мала високу вірулентність для білих мишей (LD50 складала 0,1106 мікробних тіл в 1 см3, тварини гинули впродовж 24-48 години) та 15 культур пастерел зумовлювали загибель мишей через 48-72 годин після зараження і характеризувалися низькою вірулентністю (LD50 складала 0,2106 мікробних тіл в 1 см3). Із 56 культур бордетел, 42 мали високу вірулентність для білих мишей (LD50 складала 0,1108 мікробних тіл в 1 см3) і 14 характеризувалися низькою вірулентністю (LD50 складала 0,3108 мікробних тіл в 1 см3).

Визначення чутливості збудників респіраторних хвороб свиней до антибіотиків та сульфаніламідних препаратів. Для визначення найбільш ефективних антибіотиків та сульфаніламідних препаратів при респіраторних хворобах інфекційної етіології попередньо визначали чутливість виділених до них культур.

Виділені культури бордетел виявилися найбільш чутливими до енроксилу (1000,2 %), гентаміцину (89,82,7 %), окситетрацикліну (89,21,5 %) та тетрацикліну (89,73,2 %).

Виділені культури пастерел були чутливими до енроксилу (1000,2 %), олеандоміцину (94,20,8 %), гентаміцину (90,21,9 %) та окситетрацикліну (89,52,6 %).

Виділені культури мікоплазм виявили виражену чутливість до енроксилу (1000,2 %), неоміцину (98,00,9 %), амоксициліну (98,01,4 %), ампіциліну (93,02,0 %) та гентаміцину (92,42,1 %).

8

Вивчення клінічних особливостей перебігу респіраторних хвороб свиней асоційованої етіології. З метою вивчення етіології РХС більш детальні дослідження проводили в шести стаціонарно неблагополучних господарствах.

На підставі лабораторних досліджень патологічного матеріалу та сироваток крові (у тому числі “парних”) встановили, що респіраторні хвороби перебігають по типу асоційованої інфекції.

Поросята, починаючи з 2-тижневого віку, захворювали з клінікою посиленого чхання, болючого кашлю, задухи, очеревинного типу дихання, ремітуючої пропасниці. У сисунів перед появою перших ознак хвороби спостерігалося загальне пригнічення, зниження апетиту, а з розвитком інфекційного процесу – поява значної кількості “замірків”. Вже в період відлучення від свиноматок кількість хворих сягала 22 - 62 %, а загибель із цієї ж причини – 10 - 32 % і вище.

При визначенні епізоотичного стану господарств враховували слідуючи показники: серовари збудника (збудників), джерела та шляхи передачі інфекції, сезонність, вікову сприйнятливість, ступінь контагіозності, захворюваність, летальність.

Результати епізоотологічного та клінічного обстеження господарств північно-східного регіону України наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Результати клініко-епізоотологічного обстеження господарств

північно-східного регіону України, які неблагополучні на РХС

Показник | РХС пастерельозно-мікоплазмозної етіології | РХС пастерельозно-бордетельозної етіології | РХС пастерельозно-бордетельозно-мікоплазмозної

етіології

Збудник | P. multocida, (серовари A і D), M. hyorhinis | P. multocida,(серовари A і D), B. bronchiseptica | P. multocida,(серовари A і D),

B. bronchiseptica, M. hyorhinis

Джерела та шляхи передачі інфекції | хворі, перехворілі (приховані носії інфекції) тварини

аерогенно, аліментарно, з завезеним поголів’ям

Сезонність | частіше в холодну пору року та при дії стрес-факторів

Вікова сприйнятливість | сисуни з 20-30-денного віку | сисуни з 14-20-денного віку | сисуни з 10-14-денного віку

Контагіозність | висока | висока | надзвичайно висока

Перебіг хвороби | підгострий | гострий | гострий з важким ускладненням

Тривалість перебігу хвороби |

10-12 днів |

до 20 днів |

35 і більше днів

Захворюваність, % |

23,87,6 |

35,84,2 |

46,23,8

Летальність,

% |

13,31,2 |

17,51,7 |

28,82,5

9

Розробка системи лікування при респіраторних хворобах свиней асоційованої етіології. В держплемзаводі “Василівка”, що неблагополучний на респіраторні хвороби свиней асоційованої етіології (мікоплазми, пастерели, бордетели), провели лікувальні обробки 6 груп свиней віком 2-4-місяців (табл. 2).

Як видно з наведених даних, із застосованих антибактеріальних препаратів найбільший терапевтичний ефект мав енроксил. При його застосуванні спостерігався високий відсоток одужуваності – 88,4 % і збереженості поросят на кінець досліду (95,6 %).

Меншу ефективність мав гентаміцин при внутрішньомязовому та аерозольному способі введення. Збереженість на кінець досліду у III та IV групах склала відповідно 88,6 % та 92,3 %.

У першій та другій групах, де застосовували окситетрациклін внутрішньомязово та окситетрациклін з норсульфазолом аерозольно, відсоток збереженості був найменшим – 86,5 % та 87,3 % відповідно у порівнянні з іншими дослідними групами. Слід зазначити також, що середньодобові прирости маси в цих групах були теж низькими – 1322,2 та 1401,4 грамів відповідно.

В контрольній сьомій групі, де лікування хворих здійснювалося внутрішньом’язовим введенням канаміцина сульфат, збереженість поголівя становила 81,6 %, а одужуваність – лише 41,7 %.

Таблиця 2

Результати лікування свиней при респіраторних хворобах асоційованої етіології

Групи тварин | n | Назва препарату

та спосіб

його введення | Одужало всього | Залишилося хворими | Загинуло всього | Середньо-добові

прирости, г

n | % | n | % | n | %

Дослідна | 52 | окситетрациклін внутрішньом’язово | 37 | 71,2 | 8 | 15,3 | 7 | 13,5 | 1322,2*

Дослідна | 63 | окситетрациклін + норсульфазол аерозольно | 47 | 74,6 | 8 | 12,7 | 8 | 12,7 | 1401,4*

Дослідна | 70 | гентаміцин внутрішньом’язово | 53 | 75,7 | 10 | 14,3 | 7 | 10,0 | 1521,3*

Дослідна | 65 | гентаміцин аерозольно | 52 | 80,0 | 8 | 12,3 | 5 | 7,7 | 1641,9*

Дослідна | 69 | енроксил внутрішньом’язово | 61 | 88,4 | 5 | 7,3 | 3 | 4,3 | 2802,0*

Контрольна | 60 | канаміцина сульфат внутрішньом’язово | 25 | 41,7 | 24 | 40,0 | 11 | 18,3 | 962,2

Разом | 379 | 275 | 72,6 | 63 | 16,6 | 41 | 10,8–

Примітка : * - різниця з контролем вірогідна (Р<0,05)

10

Застосування системи профілактичних щеплень. З метою профілактики респіраторної хвороби свиней асоційованої етіології, на держплемзаводі “Василівка” застосовували одночасне введення інактивованої мікоплазмозної вакцини “Респішур” та емульгованої вакцини проти пастерельозу свиней (табл. 3).

Із 108 поросят (52 з дослідної і 56 з контрольної груп) загинуло 19 тварин (13,9 %), серед щеплених – 4 тварини (7,7 %), серед нещеплених – 15 тварин (26,8 %). В дослідній групі збереженість поросят була на 19,1 % більшою, а різниця у масі однієї вакцинованої і невакцинованої тварини становила 4,7 кг ( p0,05).

Слід зазначити також, що обидві групи (дослідна і контрольна) підбиралися за принципом аналогів, а умови утримання та годівлі підсисних свиноматок були аналогічними. При патологоанатомічному огляді трупів поросят, що загинули в динаміці досліду, у контрольних виявили обширні ураження легеневої тканини при незначних у дослідних.

Різниця в валовому прирості маси поросят обох груп становила 225кг на користь вакцинованих, що повністю перекрило витрати на щеплення.

Таблиця 3

Результати застосування вакцин з метою профілактики

респіраторних хвороб свиней асоційованої етіології

Групи тварин | Вакцини | nВік, дні | Середня маса голови, кг | Загинуло свиней | Залишилося

голів | Добові прирости, г | Середня маса голови, кгЗбереженість, % | всього | від пнев-моній | з ін. причин | n% | n% | n% | Дослідна | A

+

B | 52 | 20 | 4,6±

0,02* | 4 | 7,7 | 1 | 1,9 | 3 | 5,8 | 48 | 338±

12* | 26,8±

0,9* | 92,3 | Контрольна– | 56 | 20 | 4,5±

0,03 | 15 | 26,8 | 6 | 10,7 | 9 | 16,1 | 41 | 270±

18 | 22,1±

0,5 | 73,2 |

Примітка: A+B – одночасне введення інактивованої мікоплазмозної вакцини “Респішур” і емульгованої вакцини проти пастерельозу свиней.

Визначення економічних збитків внаслідок респіраторних хвороб свиней. На базі трьох господарств, що неблагополучні на респіраторні хвороби свиней різного ступеню розповсюдженості і спеціалізації (держплемзавод “Василівка”, товарні господарства “Червоний лан” та ім. Шевченка), ми підрахували розміри збитків, які спричинені респіраторними хворобами.

11

Економічні збитки внаслідок респіраторних хвороб складали на держплемзаводі 55 гривень, а у товарних господарствах – 31-34 гривні, в розрахунку на одну голову, в цінах 2000 року.

Загальні збитки по кожному господарству (від 10871,3 гривень у товарних господарствах до 20973,72 гривень на держплемзаводі) залежали від вартості тварин, умов годівлі, утримання, рівня ветеринарно-санітарної культури, витрат на лікувальні заходи і складалися зі збитків від зниження приростів маси хворих тварин і загибелі молодняка.

Результати оздоровлення господарств, які неблагополучні щодо інфекційних респіраторних хвороб. На базі трьох господарств (держплемзавод “Василівка”, псп “Червоний лан” та псп ім.Шевченка) провели оздоровчі заходи щодо респіраторних хвороб свиней, які включали лікувальні, профілактичні та загальні ветеринарно-санітарні заходи.

При незначному (до 15 %) розповсюджені РХС товарне господарство “Червоний лан” Полтавської області оздоровлювали шляхом ізоляції хворих, проведення лікувально-профілактичних обробок, вакцинопрофілактики, прискореної відгодівлі тварин з одночасним проведенням загальних ветеринарно-санітарних заходів.

У випадках масового розповсюдженя РХС (більше 15 %) – на держплемзаводі “Василівка” та в товарному господарстві ім. Шевченка Сумської області здійснювали повну заміну поголів’я з одночасним проведенням комплексних ветеринарних, зоотехнічних і організаційно-господарських заходів, спрямованих на корінне покращення умов утримання та годівлі.

При оздоровленні неблагополучних господарств по асоційованим респіраторним хворобам враховували ступінь їх розповсюдженості та загибель поросят серед різних вікових груп; господарську спрямованість (племінне, товарне); економічні можливості та ін.

З метою оздоровлення неблагополучних стад проводили ранню комплексну діагностику хвороби (диференційну діагностику) з метою виключення таких поширених хвороб як сальмонельоз, диплококова (ентнрококова) інфекція і які супроводжуються ураженням респіраторного тракту.

В разі ускладнення респіраторних інфекцій зазначеними хворобами проводили їх специфічну профілактику (вакцинацію) у тому числі і глибокопоросних свиноматок у відповідності з діючими інструкціями та постановами.

При виборі терапевтичних засобів перевагу надавали препаратам широкого спектру дії і, перш за все, 5%-вому розчину енроксилу внутрішньом’язово в дозі 1см?/10 кг маси один раз в день три дні підряд.

12

Держплемзаводам та племінним фермам рекомендували завозити поголів’я (свинок та кнурів) лише з господарств, попередньо перевірених на їх благополуччя по асоційованим респіраторним хворобам згідно запропонованих нами методів.

На підставі одержаних у ході досліджень результатів нами була запропонована система оздоровлення неблагополучних господарств від респіраторних хвороб свиней, показана на рис. 2.

Рис. 2. Система оздоровлення неблагополучних господарств від

респіраторних хвороб свиней

13

ВИСНОВКИ

1. Встановлено, що в господарствах північно-східного регіону України реєструються асоційовані респіраторні хвороби свиней, при яких захворюваність складає 25,6–29,1 % серед поросят 2–4-місячного віку, а летальність із цієї ж причини становить 13,1–22,5 %.

2. Від хворих свиней виділили 86 культур P. multocida (серовари А, В і Д) – 35,4 %; 56 культур B. bronhiseptica – 23,0 %; 45 культур мікоплазм і ахолеплазм: M. hyorhinis, A. laidlawii, A. granularum – 18,6 %; 20 культур D. lanceolatus – 8,2 %; 13 культур E. coli – 5,3 %; 10 культур S. cholerae suis – 4,1 %; 8 культур S. typhimurium – 2,1 %; 5 культур S. dublin – 2,1 %. Стовідсоткову загибель білих мишей викликали культури P.multocida (серовар В), S. typhimurium та D.lanceolatus. Культури P. multocida (серовар D) та S. cholerae suis викликали загибель 96,00,8 % білих мишей, культури P. multocida (серовар А) та S. dublin – 88,01,3 %, B. bronchiseptica – 84,01,5 % та E. coli – 72,01,5 %.

3. На підставі клінічних обстежень неблагополучних господарств (n=48332), комплексних лабораторних досліджень 178 проб патологічного матеріалу та 1217 проб сироваток крові встановили, що провідними агентами у виникненні респіраторних хвороб були асоціації P. multocida (серовари А і Д), B. bronchiseptica та M. hyorhinis, при цьому перебіг хвороби характеризувався високою контагіозністю, масовою захворюваністю (47–62 %) та значною летальністю молодняка (32 % і вище). Виділені культури P. multocida, M. hyorhinis та B. bronchiseptica виявилися найбільш чутливими до енроксилу (1000,2 %), гентаміцину (90,21,9 %) та окситетрацикліну (89,21,5 %).

4. При застосуванні антибіотиків широкого спектру дії (окситетрацикліна гідрохлорид, гентаміцина сульфат, енроксила 5 % та ін.), найбільш ефективними виявилися енроксил та гентаміцин у дозах 1,0 см3 /10 кг маси (раз на день три дні підряд) та 1 мг/кг маси (два рази на день 5 днів підряд) відповідно, які підвищували збереженість поголів’я до 88,6–95,6 %.

5. У господарствах, неблагополучних за респіраторними хворобами свиней асоційованої етіології, одночасне щеплення поросят 20-денного віку інактивованою мікоплазмозною вакциною “Респішур” фірми Пфайзер Енімал Хелз (виробництва США, дворазово внутрішньомязово у дозі 2 см3 ) та емульгованою вакциною проти пастерельозу свиней (виробництва Сумської біофабрики, дворазово у дозах 3 см3), сприяло зменшенню захворюваності пневмоніями на 8,8 % та підвищенню збереженості на 19,1 %.

6. Економічні збитки внаслідок респіраторних захворювань складали на держплемзаводі – 55 гривень, а в товарних господарствах – 31-34 гривні на одну голову в цінах 2000 року.

7. Система оздоровлення неблагополучних господарств базується на комплексних лабораторних дослідженнях проб патологічного матеріалу та сироваток крові, проведенні

14

лікувальних обробок та щепленні поголів’я асоційованими вакцинами. Впровадження цієї системи дало змогу оздоровити три господарства північно-східного регіону України від асоційованих респіраторних хвороб свиней.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1.

(Міланко О.Я., Авраменко Н.О., Міланко Г.О., Романенко В.П., Настенко В.Д.). Затверджені науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини України 17.12.1999 року (протокол № 2);

2. “Рекомендації з профілактики та оздоровлення свинарських господарств від пастерельозу” (Волинець Л.К., Тарасюк Т.І., Яненко В.І., Москалюк В.І., Яненко У.М., Прокоп’юк О.Г., Авраменко Н.О., Міланко Г.О., Мазур Т.В.). Затверджені науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини України 17.12.1999 року (протокол № 2).

СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Авраменко Н.О. Заходи боротьби з пневмоніями асоційованої етіології // Вісник Сумського державного аграрного університету. – Суми, 1999. – № 4. – С. 138-139.

2. Авраменко Н.О. Терапія свиней при моно- та асоційованому перебігу пневмоній бактеріальної етіології // Вісник Сумського державного аграрного університету. – Суми, 2001. – № 6. – С. 5-6.

3. Авраменко Н.О. Результати застосування вакцин з метою профілактики респіраторних хвороб свиней асоційованої етіології // Вісник Сумського національного аграрного університету. – Суми, 2002. – № 7. – С. 4-5.

4. Міланко О.Я., Авраменко Н.О., Міланко Г.О. Етіологічна структура пневмоній свиней інфекційної етіології // Вісник Сумського державного аграрного університету. – Суми, 1998. – № 2. – С. 172-177. Здобувачка діагностувала пневмонію, провела бактеріологічні дослідження.

5. Панікар І.І., Фотіна Т.І., Міланко Г.О., Авраменко Н.О. Пневмонії поросят інфекційної етіології // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 1998. – № 11. – С. 149-151. Здобувачка визначила тенденції щодо розповсюдженості респіраторних хвороб свиней в господарствах України.

6. Міланко О.Я., Авраменко Н.О., Міланко Г.О. Епізоотологія та етіологічна структура респіраторних хвороб свиней / Ветеринарна медицина України. – К., 1999. – № 7, – С. 17-18.

15

Здобувачка формувала групи свиней, дослідила патологічний матеріал бактеріологічними та біологічними методами.

Авраменко Н.О. Асоційовані респіраторні хвороби свиней (клінічні особливості, система терапії та профілактики ). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук зі спеціальності 16.00.08 – епізоотологія та інфекційні хвороби. – Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 2002.

Респіраторні хвороби широко розповсюджені на території України, сягаючи 25,6 – 29,1 % у загальній патології свиней, серед яких інфекційні найбільш небезпечні для господарств.

У дванадцяти обстежених господарствах північно-східного регіону України реєструються асоційовані респіраторні хвороби свиней, збудниками яких є пастерели, бордетели та мікоплазми. При цьому перебіг респіраторних хвороб свиней характеризується високою контагіозністю, захворюваністю (22–62 %) та летальністю (10–32 %).

Встановлено, що лікувальна ефективність енроксилу при терапії хворих на асоційовані респіраторні хвороби свиней у дозі 1 см3 на 10 кг маси внутрішньомязово становить 95 % , гентаміцину – 88,6 % - 92,3 %.

Одночасне щеплення тварин інактивованою мікоплазмозною вакциною “Респішур” та емульгованою вакциною проти пастерельозу свиней профілактує виникнення респіраторних хвороб свиней.

Ключові слова: асоційовані респіраторні хвороби свиней, поліетіологічний спектр, Pasteurella multocida, Bordetella bronchiseptica, Mycoplasma hyorhinis, терапія, профілактика.

Авраменко Н.А. Ассоциированные респираторные болезни свиней (клинические особенности, система терапии и профилактики). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.08 – эпизоотология и инфекционные заболевания. – Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины УААН, Харьков, 2002.

Согласно данным государственной ветеринарной статистической отчетности, в хозяйствах Украины за 1996 - 2000 года ежегодно заболевало 6063,8 973,0 тысяч голов свиней, из них респираторными болезнями – 1702,4 367,0 тысяч голов ( 28,1 %).

К респираторным болезням наиболее восприимчивы поросята до 2-месячного возраста. Взрослые свиньи болеют реже (до 2,6 %) по сравнению с заболеваемостью молодняка (до 43,4 %).

16

От 178 свиней с признаками поражения респираторного тракта выделили всего 243 культуры микроорганизмов. Из числа изолированных культур отнесено к P. multocida – 86 (35,4

%), B. bronhiseptica – 56 (23,0 %), A. Laidlawii 20 (8,2 %), D. lanceolatus – 20 (8,2 %), M. Hyorhinis – 14 (5,8 %), E. Coli – 13 (5,3 %), A. granularum – 11 (4,6 %), S. cholerae suis – 10 (4,1%), S. typhimurium – 8 (3,3 %), S. dublin – 5 (2,1 %).

Гибель зараженных белых мышей вызывали в 100 % случаев культуры P. multocida (серовар В), S. Typhimurium и D. lanceolatus. Культуры P. multocida (серовар Д) и S. cholerae suis вызывали гибель инфицированных в 960,8 % случаев; P. multocida (серовар А) и S. Dublin в 881,3 %; B. bronhiseptica 841,5 % и E. Coli – 721,5 % соответственно.

В хозяйствах северо-восточного региона Украины регистрируются ассоциированные респираторные болезни, возбудителями которых являются пастереллы, бордетеллы и микоплазмы. Ассоциированное течение характеризуется высокой контагиозностью, выраженной восприимчивостью молодняка с 2-недельного возраста, острым с осложнениями течением, значительной заболеваемостью (до 22–62 %) и летальностью (до 10–32 %).

При лечении поросят с ассоциированным течением наиболее выраженным терапевтическим эффектом обладал энроксил (88,4 % выздоровевших) при его внутримышечном введении в дозе 1 см3/10 кг массы один раз в день, три дня подряд. Сохранность поросят при этом составила 95,6 %, а среднесуточные привесы – 280±2,0 г при 81,6 % и 96±2,2 г в контрольной группе соответственно.

Одновременная иммунизация 20–дневных поросят инактивированной микоплазмозной вакциной “Респишур” фирмы Пфайзер Энимал Хелз (производства США) дважды внутримышечно в дозе 2 см3 и эмульгированной вакциной против пастереллеза свиней (производства Сумской биофабрики) дважды внутримышечно в дозах 3 см3 с интервалом 15 дней, способствовала уменьшению заболеваемости на 8,8 % и увеличению сохранности на 19,1 %.

При распространении респираторных болезней до 15 % больных следует изолировать и проводить их лечение с последующей сдачей на мясокомбинат. При массовом охвате (свыше 15 %) в неблагополучных хозяйствах следует проводить полную замену поголовья с одновременным проведением общих ветеринарно-санитарных мероприятий.

Ключевые слова: ассоциированные респираторные болезни свиней, полиэтиологический спектр, Pasteurella multocida, Bordetella bronchiseptica, Mycoplasma hyorhinis, терапия, профилактика.

17

Avramenko N.A. Associated respiratory diseases of pigs (clinical sings, system treatment and preventive measures). – Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidat of veterinary sciences on the subject of 16.00.08 – epizootology and infection diseases. – Institute of experimental and clinical veterinary medicin of UAAS, Kharkov, 2002.

The respiratory diseases are wide spread on the territory of Ukraine and occupy 25,6 – 29,1 % of the general patology of the pigs. The infections are most dangerous for the farms.

In the observed farms of north – east region of Ukraine respiratory diseases of pigs associated etiology, which activators can be connections mycoplasma, pasteurella, bordetella are registered. Thus they are characterized high contact, prevalence (22-62 %) and lethality (10-32 %).

The application of enroxil for treatment of the patients respiratory diseases by the associated form of pigs in a doze 1 sm3/10 kg of weight intramascle gives 95 % efficiency, gentamycin – 88,6-92,3 %.

The immunization by emulsion vaccine against pasteurellosis of pigs and by render harmless vaccine “Respishur” prevent occurence respiratory diseases of pigs associated etiology.

Key words: associated respiratory diseases of pigs, polietiological spectrum, Pasteurella multocida, Bordetella bronchiseptica, Mycoplasma hyorhinis, threpary, preventive maintenance.

18

Підписано до друку 02.10.2002р.

Формат 60х84 1/16 друк офсетний .Умов.друк.арк.-0,9. Зам № 321 Тираж 120

40021, м.Суми, Редакційно-видавнича група СНАУ