Київський державний торговельно-економічний університет

Торопова Ірина Семенівна

УДК 657.1.011.56

ОБЛІК ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА
І КОНТРОЛЬ ФОРМУВАННЯ СОБІВАРТОСТІ
РИБОПРОДУКЦІЇ

08.06.04 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Київ 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі аудиту Київського державного торговельно-економічного університету Міністерства освіти України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,
Заслужений діяч науки і техніки України
Білуха Микола Тимофійович,
Київський державний торговельно-економічний університет, професор кафедри аудиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Завгородній Віктор Петрович,

Київський національний економічний університет,

професор кафедри бухгалтерського обліку і аудиту в промисловості

кандидат економічних наук, професор
Галузінський Петро Оксентійович,

Державний інститут житлового комунального господарства Держбуду України,

професор кафедри бухгалтерського обліку і аудиту

Провідна установа Національний аграрний університет, кафедра обліку і аудиту, Міністерство Освіти України, м. Київ

Захист дисертації відбудеться «23» березня 2000 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.055.01 при Київському державному торговельно-економічному університеті за адресою:
02156, Київ–156, вул. Кіото, 19, ауд.221, КДТЕУ.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського державного торговельно-економічного університету за адресою:

02156, Київ–156, вул. Кіото, 19, КДТЕУ.

Автореферат розісланий «18» лютого 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.е.н., доцент Н.І. Морозова

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування ринкової економіки в Україні залежить від виробництва конкурентоспроможної продукції за якістю і вартістю та реалізації її на внутрішньому й зарубіжному ринках. Виходячи з того, що напрями економічних досліджень визначаються розвитком соціально-економічних відносин у суспільстві, задоволення потреб населення у матеріальних, культурних і соціальних благах, об’єктами дисертаційного дослідження обрано виробництво рибоконсервної продукції на підприємствах України, облік і контроль формування її собівартості.

Рибний ринок покликаний задовольняти потреби населення у високоякісних продуктах харчування, тваринництва — в рибному борошні; харчову, фармакологічну, парфумерну галузі економіки — у необхідній сировині. Крім того, ринок має сприяти надходженню до державного бюджету податків у національній та вільно конвертованій валюті. Основним напрямом формування ринку рибної продукції має стати розвиток власного рибогосподарського комплексу, включаючи рибопереробне виробництво.

Проведені дослідження свідчать, що рибопереробна промисловість в Україні знизила випуск рибопродукції, вироблена продукція не є конкурентоспроможною на внутрішньому ринку через високу собівартість, низький рівень дизайну. Внутрішній ринок заповнила рибопродукція з Росії, Марокко, Литви, Латвії, Естонії, Данії, яка значно дешевша, має кращий дизайн, хоч і не завжди відповідає стандартам якості.

Дослідження виробництва продукції на підприємствах рибопереробної промисловості України підтвердили основну гіпотезу дослідження обраної теми. Суть її полягає в тому, що висока собівартість рибопродукції власного виробництва, а звідси і її ціноутворення, яке нерідко перевищує світові ціни, значною мірою залежить від того, що технологія виробництва і система обліку витрат та контролю формування собівартості рибопродукції поки що не адаптувалися до вимог ринкової економіки, тому не задовольняють вимоги сучасного менеджменту і розвитку маркетингу. Все це підтверджує актуальність проведеного дослідження та його загальноекономічне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження визначається Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» та державною Програмою реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 1998р. № 1706. Тема дисертації є складовою науково-дослідної роботи кафедри аудиту торговельно-економічного університету з проблеми «Дослідження розвитку фінансового контролю в галузях економіки в умовах становлення ринкових відносин» № 23 і конкретизації її в рибоконсервній промисловості.

Мета і завдання дослідження полягає в розробці рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення методології обліку витрат виробництва і контролю формування собівартості рибоконсервної продукції на технічній базі ПЕОМ з урахуванням міжнародних і національних стандартів для раціонального використання виробничих ресурсів, оптимізації ціноутворення конкурентоспроможної продукції на внутрішньому та зарубіжному ринках.

Відповідно до цільової спрямованості дисертації на дослідження поставлено такі завдання:

2

визначити тенденції розвитку рибопереробної галузі в економіці України на перспективу та напрями удосконалення обліку і контролю витрат виробництва в умовах ринкової економіки;

дослідити стан обліку витрат на виробництво рибоконсервної продукції і контролю формування її собівартості, виявити недоліки, встановити їхні причини та розробити пропозиції, спрямовані на поліпшення обліку і контролю в умовах ринкової економіки;

вивчити структуру виробництва рибоконсервної продукції з метою використання обліку і контролю в управлінні витратами за місцями їх виникнення та центрами відповідальності;

провести класифікацію витрат рибоконсервного виробництва для обліку і контролю, виходячи із галузевої специфіки;

дослідити методологію обліку і калькулювання собівартості продукції на відповідність до ринкової економіки з метою її удосконалення з застосуванням ПЕОМ;

розробити пропозиції щодо організаційно-методологічної концепції контролю у прогнозуванні та попередженні непродуктивних витрат у виробництві продукції із застосуванням економіко-математичних методів і ПЕОМ.

Наукова новизна результатів проведеного дослідження полягає в розроблених особисто дисертантом рекомендаціях і пропозиціях щодо вдосконалення обліку витрат виробництва, калькулювання собівартості продукції та контролю витрат за місцями їх виникнення і центрами відповідальності з використанням ПЕОМ, та економіко-математичних методів. Основними положеннями, які виносяться на захист, є:

методологічні засади створення на базі мережі АРМів спеціалістів підприємства інтегрованої системи господарського обліку, яка об’єднува ла б бухгалтерський (фінансовий), внутрішньогосподарський (управлінський), статистичний і податковий облік з використанням міжнародних і національних стандартів дає змогу підвищити активність обліку в ефективності господарювання;

відповідно до структури рибоконсервного виробництва обгрунтовано можливість застосування нормативного методу обліку витрат за місцями утворення і центрами відповідальності дає змогу виявляти виникнення непродуктивних витрат і втрат у процесі виробництва продукції та вживати необхідні заходи до їх призупинення та уникнення в наступні періоди;

запропонована класифікація витрат за функціями виробничого процесу та економічним призначенням дає змогу управляти формуванням собівартості продукції, попереджувати перевитрати ресурсів проти технічно обгрунтованих норм, відповідає міжнародним і національним стандартам і розвиває систему нормативно-методологічних положень з обліку витрат і калькулювання собівартості продукції;

облік сировини та інших матеріальних витрат на виробництво рибоконсервної продукції рекомендується вести за нормативним методом, застосовуючи попереднє лімітування витрат, відображати в обліку відхилення фактичних витрат від нормативних, заміну діючих норм, перевитрати ресурсів за місцями їх утворення і центрами відповідальності, причинами і винуватцями їх виникнення;

розроблена маршрутна технологія документування використання сировини, випуску продукції на всіх переділах виробничого процесу: від запуску сировини у виробництво, її переробки на конвеєрі до здавання готової продукції на склад. Застосування маршрутних листів дає змогу скоротити обсяг первинної документації і вивільнити працівників, зайнятих цими операціями; оперативно

3

контролювати за стадіями технологічного процесу переробку сировини, випуск готової продукції, виникнення виробничого браку. Запропоновано структуру АРМів спеціалістів виробництва, економічних служб і бухгалтерії, визначено структуру баз даних ПЕОМ;

розроблені форми вихідних машинограм з обліку праці та заробітної плати, що видаються ПЕОМ у діалоговому режимі з користувачем, до яких включені показники використання ресурсів у рибопереробному виробництві — перевитрати за причинами, цехами, бригадами, що дає змогу запобігти втратам робочого часу та перевитратам заробітної плати;

кореляційним аналізом доведено, що комплексні непрямі витрати на обслуговування і експлуатацію обладнання в рибоконсервному виробництві розподіляти між видами продукції економічно обгрунтовано пропорційно витратам сировини (в натуральному виразі), загальновиробничі витрати — пропорційно до прямих витрат, загальногосподарські — про пор ційно цеховій собівартості продукції, що дозволяє оптимізувати калькулювання собівартості окремих видів продукції та її ціноутворення з використанням ПЕОМ в умовах ринкових відносин;

розроблена методика однопроцесного нормативного калькулювання собівартості продукції рибоконсервного виробництва включає складання нормативної та фактичної калькуляції собівартості продукції, ведення на ПЕОМ нормативного господарства, класифікацію відхилень і заміну норм витрат за окремими видами продукції, дає змогу виявляти негативні відхилення у формуванні собівартості та розробляти ціни для реалізації її на товарному ринку;

рекомендації з контролю витрат на виробництво рибоконсервної продукції передбачають на стадії підготовки виробництва застосовувати економіко-математичні залежності беззбитковості продукції, запроваджувати в процесі виробництва оперативний, поточний та заключний контроль витрат за даними маршрутних листів нормативного обліку; запропоновані алгоритми, структура баз даних ПЕОМ, форми вихідних машинограм.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що рекомендації і пропозиції, наведені в дисертації, розвивають методологію обліку, калькулювання і контролю собівартості рибоконсервної продукції відповідно до положень міжнародних і національних стандартів, сприяють застосуванню АРМів спеціалістів в управлінні формуванням собівартості та ціноутворенням продукції.

Результати дисертаційного дослідження в частині класифікації витрат за функціями виробничого процесу та економічним призначенням, методології нормативного обліку витрат рибопереробного виробництва, вибору бази розподілення комплексних витрат на обслуговування і експлуатацію обладнання, загальновиробничих і загальногосподарських витрат, методи оцінки матеріальних ресурсів згідно міжнародних стандартів обліку, методики однопроцесного нормативного калькулювання собівартості продукції рибоконсервного виробництва використані при розробці Галузевої інструкції з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах Державного комітету рибного господарства України (довідка від 18.09.99 р. № 109).

Апробація роботи і впровадження результатів дослідження.
В процесі дисертаційного дослідження проводилась апробація її результатів на підприємствах рибопереробної промисловості України. На ВАТ «Керченський рибокомбінат» за участю дисертанта впроваджені в обліку і контролі витрат та калькулювання собівартості рибопродукції результати дослідження ( акт від 22.08.99 р.).

4

Основні положення дисертації доповідались на міжнародній науково-методичній конференції «Облік, аналіз і контроль в системі управління економікою підприємства» (КДТЕУ, Київ, 1997 р.) та щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Київського державного торговельно-економічного університету за 1997–1999 рр. і отримали позитивні відгуки.

Окремі результати дослідження використовуються у навчальному процесі Київського державного торговельно-економічного університету.

Державним комітетом рибного господарства України результати дисертаційної роботи впроваджуються на підприємствах рибопереробної галузі, де очікується в середньому на одне підприємство економічний ефект 34 тис. грн. (довідка Держкомрибгоспу України від 18.10.99 р. № 4-14-9/1933).

Публікації. Основні результати проведеного дисертаційного дослідження опубліковано в шести роботах, загальним обсягом 1,8 друкованих аркушів.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаної літератури в кількості 105 найменувань. Її зміст викладений на 164 сторінках і містить 40 таблиць, 13 рисунків, 9 формул. У роботі 12 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі дисертації обгрунтована актуальність теми дослідження, сформульовані мета й основні завдання роботи, приведені результати виконаного дисертаційного дослідження.

У першому розділі «Розвиток рибопереробної галузі і напрями удосконалення обліку і контролю витрат виробництва в умовах ринкової економіки» досліджено стан ринку рибопродукції, обсяги вилову риби, виробництва рибопродукції підприємствами України, фінансовий стан галузі в умовах економічної кризи, досліджено систему обліку витрат і контролю за формуванням собівартості рибопродукції, визначені недоліки існуючої системи обліку і контролю витрат та напрями удосконалення в умовах ринкової економіки.

Насичення внутрішнього ринку України необхідними рибними товарами можливо в результаті розвитку власного виробництва. Проте в Україні в середньому за період 1992–1998 рр. вилов риби і морепродуктів зменшився на 30 %, виробництво харчової рибної продукції, включаючи консерви, на 25 %, консервів на 47 %, кормового рибного борошна на 40 %.

Падіння обсягів вилову призвело до зменшення обсягів виробництва і зниження його рентабельності. За 1998 р. підприємства галузі мають збиток в сумі 36 млн грн. проти прибутку в 1997 р. 10,7 млн грн. За 1998 р. рибопереробні консервні підприємства працювали зі збитком 3,4 млн грн. (в 1997 р. мали прибуток в сумі 1,7 млн грн.). З 10 рибопереробних консервних підприємств збитково працювали вісім. В 1998 р. риболовецькі колгоспи і рибні господарства мали збитки 10,7 млн грн.( в 1997 р. збиток становив 4,1 млн грн.).Проведений аналіз свідчить про тяжке фінансове становище підприємств рибної галузі, із 137 підприємств 125 є збитковими. Причинами такого стану є високий знос основних засобів виробництва галузі (відсоток якого складає 52 %), висока вартість кредитів, велика частка бартерних розрахунків, збільшення вартості ремонту суден, зростання цін на електроенергію, а також недофінансування державою підприємств та організацій, що займаються поновленням рибних запасів.

Для поновлення обсягів вилову риби і виробництва рибопродукції, отримання прибутку, оптимального зниження витрат на підприємствах рибної

5

промисловості в умовах ускладнення господарських зв’язків, конкуренції, виникнення нових інструментів ринку, методів і засобів управління виробничо-господарською діяльністю необхідна додаткова інформація. Виникла потреба в орієнтації обліку на задоволення потреб внутрішнього управління підприємством і удосконалення внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, що дає змогу оперативно виявляти області найбільшого ризику, вузькі місця, малоефективні чи збиткові види продукції, способи попередження негативних явищ у господарюванні. У поточній діяльності підприємства інформація внутрішньогосподарського (управ лінського) обліку має використовуватись для контролю витрат за відхиленнями від норм та заданих параметрів. На підставі інформації про відхилення мають вживатися заходи щодо ліквідації причин, що спричиняють фактичні збитки та непродуктивні витрати, які в свою чергу, призводять до втрати прибутків і майна.

Дослідження виробництва на підприємствах системи Держкомрибгоспу України за елементами витрат та статтями калькуляції свідчать про нестабільність рівня витрат на виробництво рибоконсервної продукції, а також їхнє зростання за основними видами витрат. Це вказує на те, що процес формування собівартості рибопродукції є недостатньо керованим, що пов’язано з неповнотою та несвоєчасністю надання оперативної інформації про витрати, перевитрати сировини та інші негативні явища в процесі виробництва. Така ситуація призводить до зростання витрат на 1 грн. товарної продукції на більшості рибопереробних підприємств, так наприклад по ВАТ «Білгород-Дністровський рибокомбінат» цей показник збільшився в 1998 р. порівняно з 1997 р. на 0,66 грн. і становив 1,52 грн.

Існуюча система бухгалтерського обліку в умовах орієнтованої на ринок економіки не може задовольнити інформаційні потреби управління, зокрема маркетингу, менеджменту, контролю. Бухгалтерський облік не надає оперативної інформації про випуск продукції, витрати на її виробництво і реалізацію. Це пов’язано з тим, що облікова інформація групується переважно в кінці місяця на підставі первинних документів, які оброблюються вручну, без застосування обчислювальної техніки.

Для ліквідації недоліків в інформаційному управлінні підприємством потрібно інтегрувати різні види обліку в єдину систему господарського обліку на базі АРМ бухгалтера (рис.1). Створюється єдина база даних в комп’ютерній системі показників для перспективного, поточного, оперативного планування, технічної підготовки виробництва, регулювання і контролю виробництва. З цієї бази даних інформація використовується для внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, статистичного, податкового і бухгалтерського обліку з метою виконання функцій, покладених на кожний вид обліку зокрема.

До завдань внутрішньогосподарського (управлінського) обліку на рибопереробних підприємствах відносяться: своєчасне подання інформації про витрати і прибутки за місцями виникнення витрат і центрами відповідальності; контроль господарської діяльності структурних підрозділів; визначення (калькулювання) собівартості продукції; встановлення ціни; прийняття управлінських рішень; персоніфікація відповідальності за результати роботи, котра пов’язана не лише з кількісними і якісними (вартісними) характеристиками використання ресурсів і формування вартісних показників, а й з прогнозними рішеннями. Ця характеристика повинна відображати дані про відповідність витрат встановленим параметрам (нормам, кошторисним ставкам), причини відхилень, винуватців перевитрат, ініціаторів економії.

6

Здійсненні дослідження на рибопереробних підприємствах України свідчать, що в сучасних умовах господарювання на підприємствах не застосовується оперативна комплексна система внутрішньовиробничого контролю за формуванням собівартості за відхиленнями, який забезпечував би своєчасне (щоденне) виявлення причин і винуватців перевитрат матеріальних і трудових ресурсів в процесі виробничого циклу, тобто за місцями їх виникнення і центрами відповідальності.

Однією з передумов ефективного контролю за формуванням собівартості рибопродукції є наближення функції контролю до центрів використання ресурсів і створення рибопродукції. Контроль має здійснюватись не тільки на рівні виробничих підрозділів, а й у підрозділах постачання, збуту та інших, які є центрами прийняття рішень і відповідальності. Тобто на всіх етапах формування собівартості продукції.

Розвиток системи контролю сукупних витрат може бути досягнутий за рахунок деталізації планування і обліку витрат за місцями їх виникнення. Потрібно деталізувати планування і облік сировини, матеріалів, основної і додаткової заробітної плати робітників, витрат на утримання і експлуатацію обладнання, а також частини витрат на управління виробництвом по дільницях, бригадах, машинах, робочих місцях.

Контроль має охоплювати всі сторони системи інформаційного забезпечення, що включає не тільки норми і нормативи, а й організацію процесів нормування, планування та обліку зміни норм, аналізу їхньої ефективності.

7

Облік відхилень від норм покладено в основу комплексної системи внутрішньогосподарського контролю, оскільки групування відхилень за місцем і видом чи групою однорідних видів продукції, часу, причинами і винуватцями їх виникнення надає контролю безперервного і комплексного характеру. До комплексної системи внутрішньогосподарського контролю повинні бути включені служби головного технолога, головного енергетика, маркетингу, використовуючи для цього мережу АРМів спеціалістів, що дасть змогу безпосередньо з ПЕОМ в діалоговому режимі структурним підрозділам підприємства отримувати з баз даних інформацію, необхідну для контролю та управління діяльністю підприємства.

У другому розділі «Вдосконалення обліку витрат виробництва рибоконсервної продукції» на основі вивчення структури рибоконсервного виробництва визначені місця виникнення витрат і центри відповідальності; запропонована класифікація витрат з урахуванням галузевої специфіки; запропоновано удосконалення обліку матеріальних і трудових витрат з використанням ПЕОМ; на основі кореляційного аналізу внесені пропозиції до удосконалення обліку витрат на обслуговування і управління виробництвом; визначені напрями удосконалення зведеного обліку витрат на виробництво основної та супутньої продукції.

В рибоконсервному виробництві впроваджено конвеєрну технологію виробництва, що обумовлює послідовне утворення витрат від сировинного підрозділу до здавання продукції на склад, тому завданням обліку є групування витрат за видами виробів та виявлення по ходу виробництва відхилень від заданих параметрів. Побудова обліку витрат відповідно до організаційної структури дає змогу пов’язати діяльність кожного підрозділу з відповідальністю конкретних осіб (робітників, бригадирів, майстрів, начальників дільниць), оцінити результати діяльності кожного підрозділу і визначити їх внесок до загальних результатів діяльності підприємства. Групування витрат за місцями споживання матеріальних, трудових і грошових ресурсів призначене для вирішення двох основних завдань: забезпечення контролю за роботою окремих підрозділів підприємства; підвищення точності та ступеня деталізації калькулювання собівартості продукції.

Всю сукупність інформації про витрати в рибоконсервному виробництві за центрами відповідальності можна поділити на кілька підсистем, кожна з яких відповідає окремому рівню управління і дає змогу забезпечити необхідною інформацією керівництво підприємства. Так, уся сукупність витрат підприємства дозволяє керівництву контролювати їх загальний рівень, обсяги прямих і накладних витрат. Акумулювання витрат на рівні цеху дає змогу проконтролювати витрати сировини, матеріалів, використання трудових ресурсів, витрати на утримання цеху. Витрати, що визначаються за конкретною дільницею роботи дають змогу контролювати рівень перевитрат (економії) матеріальних, трудових ресурсів на даному місці. При визначені витрат бригади можливий контроль використання робочого часу (простої, робота в позаурочний час). Витрати, що визначаються на певному робочому місці, дозволяють контролювати рівень використання сировини, виробітку працюючих та ін.

Система обліку, яка передбачає складання звітів за даними порівняння кошторисних показників з фактичними, називається обліком за центрами відповідальності. Відмінності характеру відповідальності керівників дають змогу визначити такі типи центрів відповідальності: центри витрат — підрозділ, керівник якого контролює витрати, проте не контролює прибутки та інвестиції; центр прибутку — підрозділ, керівник якого контролює витрати та доходи, проте не контролює інвестиції у власні акції; центр інвестицій — господарська одиниця, керівник якої контролює витрати, доходи та інвестиції.

8

Нормативною базою формування витрат для рибоконсервного виробництва мають бути нормативні калькуляції. Для контролю витрат за місцями виникнення і центрами відповідальності використовуються гнучкі та жорсткі кошториси.

Класифікація витрат на виробництво рибоконсервної продукції включає групування витрат за технологічним призначенням; за способом включення до собівартості продукції; за ознакою зв’язку з процесом виробництва продукції; однорідністю ресурсів (елементами витрат); економічним змістом (статтям калькуляції).

Для рибоконсервного виробництва також витрати можуть бути класифіковані за напрямом обліку витрат, під котрим мають на увазі галузь діяльності, де необхідний відокремлений цілеспрямований облік витрат на виробництво. Насамперед в обліку накопичується інформація з трьох категорій витрат: витрати на робочу силу, матеріали, накладні витрати. Після узагальнення витрат розподіляються за напрямами обліку: для визначення собівартості виготовленої продукції і отриманого прибутку; для прийняття управлінських рішень; для здійснення процесу контролю та регулювання. Кожний з цих напрямів, у свою чергу, потребує деталізації обліку, тобто класифікації. Класифікація витрат за трьома зазначеними вище напрямами обліку для рибоконсервного виробництва наведено в таб.1.

Облік використання сировини і матеріалів в рибоконсервному виробництві слід здійснювати за нормативним методом, ведеться попереднє лімітування витрат на виробництво, при цьому ведеться облік відхилень фактичних витрат від нормативних, змінювання діючих норм, виявлення негативних відхилень за місцями утворення і центрами відповідальності з зазначенням причин і винуватців їх виникнення. В дисертації розроблена і запропонована маршрутна технологія документування використання сировини, випуску продукції за всіма переділами технологічного процесу від запуску сировини у виробництво, переробки на конвеєрі до здавання готової продукції на склад.

Запропонована структура АРМів спеціалістів виробництва економічних служб і бухгалтерії, структура баз даних нормативної та фактографічної інформації з обліку використання матеріальних ресурсів, що оброблюється на ПЕОМ, дає змогу автоматизувати облік та задовольнити інформаційні потреби управління виробництвом.

Запропоновані в дисертації методичні прийоми розподілення в обліку комплексних витрат між видами рибоконсервної продукції при використанні дають змогу підприємствам, виходячи з конкретних умов виробництва оптимізувати визначення матеріальних витрат собівартості конкретних видів продукції.

Застосування методів оцінки матеріальних ресурсів на підприємствах рибоконсервної промисловості (за фактичною собівартістю одиниці запасів, за собівартістю перших за часом закупок (ФІФО), за собівартістю останніх за часом закупок (ЛІФО)) відповідно до міжнародних і національних стандартів бухгалтерського обліку, сприяють чіткому визначенню валових витрат та правильному обчисленню прибутку, який підлягає оподаткуванню. Впровадження цих методів залежить від конкретних умов діяльності рибоконсервного підприємства, інфляційних процесів, чинного податкового законодавства.

Удосконалення обліку витрат праці та заробітної плати пов’язано з формуванням в базах даних АРМ бухгалтера з обліку витрат на виробництво інформації про відхилення по заробітній платі від встановлених норм за причинами, винуватцями, цехами і бригадами.

За допомогою кореляційного аналізу було визначено, що науково обгрунтованою базою розподілу витрат на утримання і експлуатацію обладнання є кількість переробленої сировини (в натуральному виразі).

9

№
пор. | Напрям обліку
виробничих витрат | Принципи
класифікації витрат | Класифікація
витрат

1 | Витрати для
калькулювання
та оцінки готової продукції | Розміри підприєм ства; осо бливості технології, техніки й організації виробництва; номенкла тура вироблюваної продукції; аналітичність; контроль; прогностичність розрахунків; еластичність; роль в процесі виробництва; фактори зниження; важли вість у плануванні; доціль ність виділення витрат; частка у загальних витра тах; обгрунтованість в роз по ді лі за видами продукції; трудомісткість обліку | Склад фактичних витрат: за економічним змістом – сировина, основні та допо міжні матеріали, витрати на оплату праці, накладні витрати; вхідні та минулі; звітного періоду і включені до собівартості

2 | Витрати за участю у виробництві | Характер витрат: постійні, умо вно постійні, змінні, умов но-змінні.

Витрати май бутніх періодів: що включають ся у витрати поточного періоду.

Прийнят тя рішень: безповоротні затрати, можливі, інкрементні, маржинальні

3 | Витрати за рівнями управління | Центри відповідальності: технологічні та витрати на управління і обслуговування підприємства (ре гульо ва ні та нерегульовані витрати).

Місця виникнення витрат: прямі витрати за нормами та їх відхиленнями

Загальновиробничі витрати в рибоконсервному виробництві доцільно розподіляти між видами продукції пропорційно сумі всіх прямих витрат на виробництво продукції. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання не повинні включатися до бази розподілу загальновиробничих витрат, оскільки вони відносяться на види продукції не прямо.

Загальногосподарські витрати мають включатись до собівартості виготовленої продукції пропорційно до суми всіх витрат, які складають цехову собівартість продукції.

10

Облік використання сировини і матеріалів в рибоконсервному виробництві слід здійснювати за нормативним методом, ведеться попереднє лімітування витрат на виробництво, при цьому ведеться облік відхилень фактичних витрат від нормативних, змінювання діючих норм, виявлення негативних відхилень за місцями утворення і центрами відповідальності з зазначенням причин і винуватців їх виникнення. В дисертації розроблена і запропонована маршрутна технологія документування використання сировини, випуску продукції за всіма переділами технологічного процесу від запуску сировини у виробництво, переробки на конвеєрі до здавання готової продукції на склад.

Запропонована структура АРМів спеціалістів виробництва економічних служб і бухгалтерії, структура баз даних нормативної та фактографічної інформації з обліку використання матеріальних ресурсів, що оброблюється на ПЕОМ, дає змогу автоматизувати облік та задовольнити інформаційні потреби управління виробництвом.

Запропоновані в дисертації методичні прийоми розподілення в обліку комплексних витрат між видами рибоконсервної продукції при використанні дають змогу підприємствам, виходячи з конкретних умов виробництва оптимізувати визначення матеріальних витрат собівартості конкретних видів продукції.

Застосування методів оцінки матеріальних ресурсів на підприємствах рибоконсервної промисловості (за фактичною собівартістю одиниці запасів, за собівартістю перших за часом закупок (ФІФО), за собівартістю останніх за часом закупок (ЛІФО)) відповідно до міжнародних і національних стандартів бухгалтерського обліку, сприяють чіткому визначенню валових витрат та правильному обчисленню прибутку, який підлягає оподаткуванню. Впровадження цих методів залежить від конкретних умов діяльності рибоконсервного підприємства, інфляційних процесів, чинного податкового законодавства.

Удосконалення обліку витрат праці та заробітної плати пов’язано з формуванням в базах даних АРМ бухгалтера з обліку витрат на виробництво інформації про відхилення по заробітній платі від встановлених норм за причинами, винуватцями, цехами і бригадами.

За допомогою кореляційного аналізу було визначено, що науково обгрунтованою базою розподілу витрат на утримання і експлуатацію обладнання є кількість переробленої сировини (в натуральному виразі).

Загальновиробничі витрати в рибоконсервному виробництві доцільно розподіляти між видами продукції пропорційно сумі всіх прямих витрат на виробництво продукції. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання не повинні включатися до бази розподілу загальновиробничих витрат, оскільки вони відносяться на види продукції не прямо.

Загальногосподарські витрати мають включатись до собівартості виготовленої продукції пропорційно до суми всіх витрат, які складають цехову собівартість продукції.

В дисертації для рибоконсервного виробництва запропонована система зведеного нормативного обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції з використанням системи АРМів.

Розроблена структура файлів вхідної інформації з обліку валових витрат на виробництво для автоматизації обробки інформації в системі АРМів і складання вихідної інформації, яка використовується підрозділами в діалоговому режимі для запобігання втрат та перевитрат, а також бухгалтерією для узагальнення витрат на виробництво, складання фінансової та податкової звітності, а також для наступного калькулювання собівартості окремих видів продукції.

11

В третьому розділі «Калькулювання та контроль формування собівартості рибоконсервної продукції в умовах ринкових відносин» досліджені методи калькулювання собівартості рибоконсервної продукції; запропонована методологія складання нормативної калькуляції для рибоконсервного виробництва; викладені принципи застосування однопроцесного нормативного методу калькулювання; розглянута методика проведення попереднього, поточного, оперативного та заключного контролю з використанням економіко-математичних залежностей.

В дисертації рекомендується застосовувати в рибоконсервному виробництві однопроцесний (однопередільній) нормативний метод калькулювання собівартості продукції. Сутність його полягає в тому, що всі витрати на виробництво продукції відображають у обліку за видами продукції і за статтями калькуляції, потім за нормативним методом виявляються відхилення від норм витрат.

В дисертаційній роботі розроблена методика складання нормативної калькуляції собівартості продукції на плановий період, викладені прийоми обліку витрат за кожною статтею калькуляції як прямих, так і непрямих витрат, включення їх до собівартості кожного виду продукції, що дає змогу контролювати формування собівартості продукції по виробах для зменшення витрат і зниження їх собівартості.

Розроблена методика однопроцесного нормативного калькулювання собівартості продукції рибоконсервного виробництва, яка включає складання нормативної та фактичної калькуляції продукції, ведення нормативного господарства, класифікацію причин відхилень від норм і змін норм витрат за окремими видами продукції, що дає змогу виявляти негативні відхилення у формуванні собівартості та розробляти ціни реалізації на товарному ринку рибоконсервної продукції.

Запропонована форма звітної калькуляції собівартості рибоконсервної продукції, яка передбачає групування витрат за статтями калькуляції на заданий обсяг виробництва конкретного виду продукції з поділом витрат за нормами, відхиленнями від норм, змінами норм та повною фактичною собівартістю всієї виготовленої продукції, собівартості калькуляційної одиниці про дук ції, а також визначення частки по відхиленнях та змінах норм (табл. 2).

За формуванням собівартості продукції слід здійснювати попередній, оперативний, поточний та заключний контроль. На підставі проведених досліджень в дисертації пропонується модель стандарту контролю виробництва, собівартості та реалізації рибоконсервної продукції, що дає змогу визначити об’єкти контролю, джерела інформації, методичні прийоми контролю, а також методичні прийоми узагальнення та реалізації результатів контролю і отже інтегрує попередній, оперативний, поточний та заключний контроль в єдину функцію управління формування асортиментної політики підприємства, собівартості та прибутковості продукції.

При попередньому контролі, який здійснюється на стадії підготовки виробництва, визначається залежність факторів, які зумовлюють собівартість запланованої до випуску продукції.

Класифікація причин браку продукції, центрів відповідальності за нього і класифікація внутрішньовиробничих простоїв у рибоконсервному виробництві створює необхідні умови для здійснення оперативного та поточного контролю з використанням ЕОМ в діалоговому режимі запиту і приймати рішення щодо

Таблиця 2.

ВАТ «КРКЗ «Пролив»

Звітна калькуляція собівартості консервів «Товстолобик в олії»,
складена нормативним методом за січень 1999 р.

№
пор. | Найменування | Норматив на собівар тість,
грн. | Вироблено умовних банок 60 000

Відхилен ня від норм,
грн. | Зміни норм,
грн. | Фактич на собі вар тість,
грн. | Собівартість
1000 умовних банок | Відхилен ня від норм,
% від норма тив ної собі вартості | Зміни норм,
% від норма тив ної собі вартості

норма -тивна | фак тич на

01 | Сировина і матеріали | 39 403 | +2000 | +3779 | 45 182 | 656,7 | 753 | +2,6 | +4,9

02 | Зворотні відходи (вираховуються) | 901 | +5— | 906 | 15,0 | 15,1 | +0,007—

03 | Тара і тарні матеріали | 18 917 | +100– | 980 | 18 037 | 315,3 | 300,6 | +1,3– | 2,8

04 | Паливо і енергія на технологічні цілі | 4332 | +647 | +454 | 5433 | 72,2 | 90,6 | +0,8 | +0,6

05 | Основна заробітна плата виробничих

робітників
| 1342
| +100
| +683
| 2125
| 22,4
| 35,4
| +0,13
| +0,89

06 | Додаткова заробітна плата виробничих робітників
| 205
– | 1
—
| 204
| 3,4
| 3,4– |

0,001
—

07 | Відрахування на соціальне страхування | 573 | +50 | +241 | 864 | 9,55 | 14,4 | +0,07 | +0,32

08 | Витрати на утримання і експлуатацію
обладнання | 3798 | +1000 | +148 | 4946 | 63,3 | 82,4 | +1,3 | +0,2

09 | Брак продукції і технологічні втрати— | +189— | 189— | 3,15— | +0,24

10 | Загальновиробничі витрати | 1732– | 46– | 240 | 1446 | 28,9 | 24,1– | 0,06– | 0,31

11 | Загальногосподарські витрати | 6838 | +1253 | +520 | 8411 | 110,6 | 140,9 | +1,6 | +0,68

12 | Позавиробничі (комерційні) витрати | 456 | +44— | 500 | 7,6 | 8,3 | +0,06—

13 | Разом | 76 495 | +5331 | +4605 | 86 431 | 1274,9 | 1440,5——

13

недопущення негативних явищ у формуванні собівартості та прибутковості продукції на різних рівнях управління.

При заключному контролі пропонується здійснювати аналіз відхилень фактичних витрат від нормативних за гнучкими та жорсткими кошторисами, що дозволить керівництву оцінити результати виробничої діяльності за факторами по місцях утворення витрат та центрами відповідальності.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Проведене дисертаційне дослідження обліку і контролю формування собівартості рибопродукції на підприємствах рибоконсервної галузі Украї ни дозволяє скласти висновки і пропозиції щодо удосконалення обліку витрат на виробництво, зниження собівартості продукції та контролю непродуктивних витрат, попередження виникнення браку продукції та оптимізації її ціноутворення на внутрішньому і міжнародному ринках.

1.

Виконання цих функцій в значній мірі залежить від обліку і фінансового контролю, що обумовлює потребу застосування нових комп’ютер них технологій в обробці обліково-аналітичної інформації, удосконалення методології нормативного обліку затрат на виробництво, виявлення відхилень у технології виробництва продукції, витрачання матеріальних і трудових ресурсів за місцями їх виникнення та встановленні винуватців перевитрат і втрат, використання цих даних при управлінні виробництвом і маркетингом, прогнозуванні розвитку рибоконсервної галузі України.

2.

2.

відповідальності, котра дозволяє виявляти виникнення непродуктивних витрат і втрат по ходу виробництва продукції та вживати необхідні заходи до їх призупинення та попередження виникнення в наступні періоди.

Розроблена в дисертації маршрутна технологія документування використання сировини, випуску продукції на всіх технологічних переділах виробничого процесу, від запуску сировини у виробництво, її переробки на

14

2.

2.

2.

2.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

15

АНОТАЦІЯ

Торопова І.С. Облік витрат виробництва і контроль формування собівартості рибопродукції. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 — Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. — Київський державний торговельно-економічний університет, Київ, 2000.

Висвітлені питання удосконалення обліку витрат на виробництво, зниження собівартості продукції та контролю непродуктивних витрат і втрат на підприємствах рибоконсервної галузі. Проведено дослідження стану обліку витрат рибоконсервної продукції та контролю, на основі чого визначені напрями його удосконалення. Запропонована методологія ведення нормативного обліку за місцями витрат і центрами відповідальності; внесені пропозиції щодо класифікації витрат рибопереробного підприємства з урахуванням галузевих особливостей; розроблена маршрутна технологія документування використання сировини, випуску готової продукції; рекомендовано ведення нормативного обліку використання матеріальних та трудових ресурсів з застосуванням ПЕОМ в системі мережі АРМів. Викладена методика однопроцесного нормативного калькулювання для рибоконсервного виробництва. Запропоновані рекомендації і пропозиції з попереднього, оперативного, поточного і заключного