етап “інтерференційних утруднень”; в) етап “стихійного білінгвізму”; г) етап “кризи спілкування”; д) етап “свідомого білінгвізму”.
3. Ефективність родинного навчання іноземній мові і, відповідно, забезпечення мовного розвитку дитини залежить від низки чинників, серед яких провідне місце займає засіб організації процесів навчання. Незалежно від складу сім’ї та внутрішньої структури сімейних стосунків, утворення ситуації білінгвізму на ранніх етапах онтогенезу визначається узгодженими діями членів родини як сімейної системи. Мабуть, можна стверджувати, що здатність сім’ї до організації та впровадження систематичного домашнього навчання є одним з найбільш значущих соціально-психологічних показників рівня її розвитку.
4. За процесом домашнє навчання, на відміну від процесів буденного оволодіння мовленням, будується не як пряма трансляція мовних взірців у стихійному спілкуванні, а як цілеспрямоване навчання із наявністю більш-менш усвідомлюваної програми навчання, навчальними засобами (методикою навчання) та мінімумом навчального матеріалу. Але родинне навчання суттєво відрізняється й від процесів інституційної освіти. Дійсна ситуація білінгвізму виникає тільки за умови, коли виникають такі комунікативні задачі, для розв’язання яких відсутні взірці у всіх учасників навчального процесу, тобто коли утворюється спільна для всій родини ситуація комунікативного розвитку.
5. Психологічною основою розгортання процесів домашнього навчання іноземній мові є ціннісне ставлення батьків до оволодіння іноземною мовою та білінгвізму як такого. Суттєвим є те, що таке ставлення пов’язане не з прагматичними мотивами використання іноземної мови у майбутній практичній діяльності дитини, а з прийняттям культурної та розвивальної цінності білінгвізму.
Перспективи розробки проблеми ми вбачаємо у подальшому уточненні даних про психологічний зв’язок мовленнєвого та мисленнєвого розвитку дитини в умовах білінгвізму на ранніх етапах онтогенезу, в уточненні моделі психолого-педагогічних факторів ефективності організації системи домашнього навчання іноземній мові та у проведенні масового дослідження, яке дало б змогу статистичного обгрунтування основних теоретичних положень.
Основний зміст дисертаційної роботи відображено у таких публікаціях автора:
1.
Психологічні проблеми раннього засвоєння дітьми іноземної мови //Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць. – Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – Том П, частина 5. – Київ, 2000. – С. 119-126.
2.
Установки майбутніх батьків на навчання іноземній мові. //Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць. – Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – Том П, частина 6. – Київ, 2000. – С. 267-273.
3.
Психологічні принципи методики батьківського навчання дітей іноземній мові //Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць. – Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – Том ІІІ, частина І. – Київ, 2001. – С. 262-269.
4.
Особливості психосоціального розвитку дітей в умовах формування білінгвізму //Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць. – Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – Том IV, частина ІІ. – Київ, 2001, С. 12-16.
Анотація
Альперіна В.Ю. Психологічні проблеми організації домашнього навчання іноземній мові на ранніх етапах онтогенезу – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – К., 2002.
Дисертація містить результати теоретичного та експериментального дослідження особливостей мовленнєвого розвитку дитини у процесі засвоєння іноземної мови на ранніх етапах онтогенезу. Показано можливості раннього засвоєння дітьми іноземної мови та формування психологічного білінгвізму. Експериментально доведено, що мовленнєвий розвиток дошкільника в умовах білінгвізму набуває специфічних рис і суттєво відрізняється від розвитку у мономовному середовищі. Виявлено особливості функціонування сім’ї при здійсненні раннього навчання. Доведено, що раннє навчання іноземній мові стає значущим фактором мовленнєвого розвитку дитини за умов, коли навчання здійснюється як домашня освіта, а родина включається у цей процес як цілісна сімейна система. Розроблено психолого-педагогічні засоби і методи організації домашнього навчання іноземній мові, які можуть бути використані широким батьківським загалом в процесах організації домашнього навчання дітей раннього та молодшого дошкільного віку іноземній мові.
Ключові слова: онтогенез, мовленнєвий розвиток, навчання, білінгвізм, домашня освіта, сімейна система.
Альперина В.Е. Психологические проблемы организации домашнего обучения иностранному языку на ранних этапах онтогенеза – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Институт психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины. – К., 2002.
Диссертация содержит результаты теоретического и экспериментального исследования особенностей речевого развития ребенка в процессе усвоения иностранного языка на ранних этапах онтогенеза.
Показано, что за последние десять лет широкое распространение получил процесс восстановления традиций домашнего образования. На сегодня речевое развитие стало основной сферой семейного обучения, которое приняло форму раннего обучения ребенка иностранному языку. В семьях, где осуществляется такое обучение, для ребенка складывается ситуация билингвизма, которая фактически является новой социальной ситуацией развития.
Рассмотрены основные подходы к возможности раннего усвоения детьми иностранного языка и формирования психологического билингвизма. Показано, что на ранних этапах онтогенеза (в младенческом и раннем возрасте) ребенок имеет равные и почти не ограниченные возможности при усвоении одного или нескольких языков.
Экспериментально доказано, что речевое развитие дошкольника в условиях билингвизма приобретает специфические черты и существенно отличается от развития в моноязычной среде. Четко выделяется пять психологических этапов речевого развития ребенка в условиях раннего обучения иностранному языку: а) этап стихийного “синкретического билингвизма”; б) этап “интерференционных затруднений”; в) этап “стихийного билингвизма”; г) этап “кризиса общения”; д) этап “сознательного билингвизма”. Показано, что на ранних стадиях овладения двумя языками их структурные элементы образуют общую единую систему синкретических понятий и только в конце раннего дошкольного возраста эта система начинает дифференцироваться, возникают специфические феномены речевого развития, связанные с активизацией процессов интерференции. Преодоление межязыковой интерференции приводит к возникновению психологического двуязычия и открывает возможности свободного использования любой из двух языковых систем, как независимых и равнозначных. Кроме того, разветвление двух языковых систем в субъективном пространстве становится основанием для более легкого и эффективного усвоения любой другой следующей языковой системы.
Выявлены особенности функционирования семьи при осуществлении раннего обучения. Доказано, что эффективность домашнего обучения иностранному языку и, соответственно, обеспечение речевого развития ребенка зависит от ряда факторов, среди которых ведущее место занимают способы организации обучения. Независимо от состава семьи и внутренней структуры семейных отношений, создание ситуации билингвизма на ранних этапах онтогенеза определяется согласованными действиями членов семьи как семейной системы. Описаны особенности домашнего обучения, которое в отличие от процессов обыденного овладения речью, строится не как прямая трансляция языковых образцов в стихийном общении, а как целенаправленное обучение с наличием более или менее осознаваемой программы обучения, учебными средствами (методикой обучения) и минимумом учебного материала. Но домашнее обучение существенно отличается и от процессов институционального образования – ситуация билингвизма возникает только при условии, если возникают такие коммуникативные задачи, для решения которых отсутствуют образцы для всех участников учебного процесса, то есть если создается общая для всей семьи ситуация коммуникативного развития.
Показано, что психологической основой развертывания процессов домашнего обучения иностранному языку является ценностное отношение родителей к овладению иностранным языком и билингвизму как таковому. Такое отношение связано не с прагматическими мотивами использования иностранного языка в будущей практической деятельности ребенка, а с принятием культурной и развивающей ценности билингвизма.
Разработаны и экспериментально апробированы психолого-педагогические средства и методы организации домашнего обучения иностранному языку, которые могут быть использованы родителями в процессах организации домашнего обучения детей раннего и младшего дошкольного возраста иностранному языку.
Ключевые слова: онтогенез, речевое развитие, обучение, билингвизм, домашнее образование, семейная система.
Alperina V.Yu. Psycological Problems of Organizing Home Teaching Foreign Languages at the Early Stages of Ontogenesis. – Manuscript.
A dissertation for a Candidate of Psychology degree, Speciality 19.00.07 – Pedagogical and Age Psychology. – Y.S.Kostiuk Institute of Psychology of APS Ukraine, Kyiv, 2002.
The dissertation contains the results of theoretical and experimental investigation of peculiarities of the child’s speech development in the process of mastering the foreign language at the early stages of ontogenesis. The potentialities have been displayed of children’s early mastering the foreign language and forming psychological bilingualism. It has been proved experimentally that under the conditions of bilingualism the preschooler’s speech development acquires specific peculiarities and essentially differs from that in monolingual environment.
The peculiarities of the family’s functioning while realizing the early teaching are revealed. It has been substantiated that early teaching the foreign languge becomes a significant factor of the child’s speech development under the conditions while the teaching is carried out as home education and family enters into this process as integral family system. Psychological and pedagogical methods and means of organizing home teaching the foreign language are worked out which can be used by wide parents’ community in the process of organizing home teaching the foreign language for the children of early and junior preschool-age.
Key words: ontogenesis, speech development, teaching, bilingualism, home education, family system.