Херсонський державний аграрний університет

Аверчев Юрій Володимирович

УДК: 633.12:631.51:631.67

АГРОТЕХНІЧНІ УМОВИ ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ГРЕЧКИ

В ПРОМІЖНИХ ПОСІВАХ НА ЗРОШУВАНИХ ЗЕМЛЯХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

06.01.02 - сільськогосподарські меліорації

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата

сільськогосподарських наук

Херсон - 2002

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті

Науковий керівник - УШКАРЕНКО ВІКТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ, доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений працівник вищої школи України, академік Української академії аграрних наук, ректор Херсонського державного аграрного університету

Офіційні опоненти:

1. ФІЛІПўЄВ ІВАН ДАВИДОВИЧ, доктор сільськогосподарських наук, професор, Інститут землеробства південного регіону УААН, головний науковий співробітник відділу агрохімії

2. МАЦКО ПЕТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ, кандидат сільськогосподарських наук Херсонський державний аграрний університет, доцент кафедри сільськогосподарських меліорацій

Провідна установа: Кримський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра сільськогосподарських меліорацій, зрошувального землеробства та гідравліки, м.Сімферополь

Захист дисертації відбудеться ____26 лютого____ 2002 року о ___10___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 47.830.01 в Херсонському державному аграрному університеті за адресою: 73006, м.Херсон, вул. Р.Люксембург, 23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету.

Автореферат розісланий ___26 січня___ 2002 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, доцент В.В.Базалій

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливим завданням сільського господарства є збільшення виробництва зерна, в тому числі крупўяних культур. Серед круп'яних культур чинне місце займає гречка. У вирощуванні гречки в Україні суттєве значення мають проміжні посіви цієї культури.

Для проміжних посівів гречки найсприятливіші є площі зрошуваних земель. В умовах зрошення проміжні посіви гречки підвищують валовий збір цієї цінної культури, що дає можливість повніше використовувати земельні, водні ресурси і виробничі потужності. Поряд з цим спроби розширити посіви гречки у зоні південного Степу України не отримали іще належного поширення через низьку її врожайність. Головною причиною низької врожайності гречки є недостатній науковий рівень розробок щодо потреб цієї культури в умовах зовнішнього середовища і відсутністю науково обґрунтованих рекомендацій агротехніки зрошуваних проміжних посівів.

Дослідження спрямовані на вдосконалення агротехнічних прийомів вирощування гречки в проміжних посівах на поливних землях у зоні південного Степу України що забезпечує підвищення продуктивності культури та підвищення ефективності використання кожного гектара зрошуваної пашні та поливної води. Вони відповідають вимогам виробництва і є актуальними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертаційній роботі питання, що досліджували, були складовою частиною тематичних планів НДР Херсонського державного аграрного університету (номер господарсько-договірної реєстрації 15-97 від 1.01.1997 р.).

Мета та задачі досліджень. Дослідженнями передбачалося обґрунтувати комплекс основних елементів технології вирощування зерна гречки високої якості в проміжних посівах на зрошуваних землях півдня України. Відповідно до поставленої мети було намічено вивчити спосіб обробітку ґрунту, строків, способів сівби, норми висіву насіння і фон живлення добрив економічну та енергетичну ефективність вирощування гречки. Установити кореляційний звўязок врожаю гречки з визначальними її факторами.

Обўєкт дослідження - гречка проміжного посіву на зрошуваних землях південного Степу України.

Предмет дослідження - основні елементи технології вирощування гречки проміжного посіву а також умови та фактори які впливають на рівень її врожайності.

Методи дослідження. Застосовано метод емпіричного дослідження - порівняння, який базується на подібності або відмінності урожайності гречки у проміжних посівах та метод емпіричного дослідження - спостереження, а саме - комплексний польовий сільськогосподарський дослід у виробничих умовах.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для зрошуваних умов південного Степу України в результаті системного підходу, тобто проведення багатофакторних польових дослідів, були вивчені та обґрунтовані способи обробітку ґрунту, строки, способи сівби та норми висіву, ефективність мінерального живлення пожнивної гречки. З'ясовані та вказані агробіологічні особливості росту та розвитку, продуктивність гречки в залежності від дії та взаємодії факторів досліджуваного агрономічного комплексу вирощування її в проміжних посівах. Вивчені агротехнічні властивості ґрунту, водоспоживання, засміченість посівів, якість зерна гречки.

З'ясовано часткову участь факторів досліджуваною комплексу агротехнічних засобів у зміні врожаю гречки проміжних посівів. Розрахована економічна ефективність та біоенергетична доцільність посівів гречки після збирання попередника.

Практичне значення одержаних результатів. Застосування розроблених рекомендацій дає можливість отримувати стабільні врожаї гречки високої якості в межах 18-20 ц/га та значно підвищити ефективність використання зрошуваних земель. Впровадження основних елементів технології вирощування гречки проміжних посівів у господарствах Херсонської області дозволило отримати досить високий врожай цієї культури. Так, в САТВТ "Ольгівське" Бериславського району Херсонської області у 2000 р. з площі 22,5 та отримали додатковий чистий прибуток у розмірі 796 грн. з кожного гектара.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто та за його безпосередньої участі розроблена програма та методика досліджень, проведені лабораторно-польові досліди, здійснено аналіз та теоретичне узагальнення одержаної інформації, формулювання та написання висновків по дисертації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися на науково-практичних конференціях молодих вчених та спеціалістів (Херсон, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001 рр. ), на обласних та районних семінарах Херсонської області та отримали схвальну оцінку.

Публікації. Основні результати дисертації надруковані у 4-х публікаціях, із них 3 у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 111 сторінках компўютерного набору і містить вступ, 7 розділів, 40 таблиць, 2 рисунки, висновки, список використаних джерел (310 найменувань, з них 19 іноземних авторів), 47 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літературних джерел з досліджених питань. Дається ботанічна та біологічна характеристика гречки. Наводиться аналіз наукових робіт вітчизняних та зарубіжних авторів з впливу строків, способів сівби, норми висіву насіння, обробітку ґрунту, добрив на ріст, розвиток та продуктивність гречки

Умови проведення дослідів і методика досліджень. Дослідження проводилися у 1997-1999 рр. на зрошуваних землях КСП їм. Ленінського комсомолу Бериславського району Херсонської області. Клімат району, де проводили досліди, характеризується усіма притаманними особливостями зони південного Степу України.

Ґрунтовий покрив дослідних ділянок - темно-каштанові середньосуглинкові остаточно слабосолонцюваті, реакція ґрунтового середовища близька до нейтральної (РН - 6,8-7,3). Ґрунти мають слабку нитрифіцируючу здатність. Запаси калію у ґрунті великі - 22-33,0 мг на 100г ґрунту. Питома вага орного шару - 2,65 г/см3, щільність складу -1,20-1, 39 г/см3, загальна пористість -47,7%. найменша вологоємність -21,6%. Грунтові води залягають на глибині 10-15м.

За сукупністю основних метеорологічних показників роки проведення дослідів були різними: 1997 - вологим, 1998 - середньо сухим, 1999-сухим.

Дослідження проводилися у п'ятифакторному польовому досліді згідно з методикою вивчення ефективності агрономічних прийомів вирощування сільськогосподарських культур (М.М Горянський, 1970, Б.О.Доспехов, 1979, В.О Ушкаренко та ін., 1998).

Проведення польового досліду супроводжувалось необхідними обліками, спостереженнями та аналізами. Дисперсійний аналіз результатів польових дослідів проводився за методикою академіка В О. Ушкаренка (1988 р.). У схему досліду були включені такі фактори та їх варіанти:

1. Строк сівби - другі декади травня, червня, липня.

2. Спосіб сівби - суцільний рядковий з міжряддями 15 см, широкорядний з міжряддями 45 см.

3. Норма висіву насіння - 60, 80, 100 кг/га (суцільна рядкова сівба), 30, 40, 50 кг/га (широкорядна сівба)

4. Обробіток ґрунту - дискування на глибину 8-10 см, оранка на глибину 20-22 см.

5. Фон живлення - без добрив, повторення досліду чотириразове, площа дослідної ділянки четвертого порядку - 203, облікової - 100м2.

Досліди проводились у типовому ланцюгу кормової сівозміни. Попередник гречки - озиме жито, скошували у фазі наливу зерна. Після збирання попередника вносили добрива згідно з схемою досліду, потім за схемою досліду проводили обробіток ґрунту знаряддями серійного виробництва: дискування - дисковими боронами БДТ-3 на глибину 8-10 см, оранка - плугом ПНЧ-3,5 на глибину 20-22 см. Перед сівбою поле культивували на глибину загортання насіння. Сівбу проводили сіялкою СЗ-3,6 насінням Шатилівська 5 за схемою досліду. Глибина загортання насіння - 4-5 см.

Вегетаційні поливи проводили широкозахватною дощувальною машиною "ДніпроІ. Поливами підтримували вологість активного шару ґрунту (0,5 м) не нижче 75-80% НВ. В залежності від погодних умов та досліджуваних строків сівби кількість вегетаційних поливів у роки проведення дослідів коливалася від 1 до 4-х.

Збирання врожаю зерна гречки проводили роздільним способом при дозріванні 75-80% рослин комбайнами Е-281 та СК-5.

Вплив обробітку ґрунту на його властивості. Розглядаються результати вивчення водно-фізічних властивостей ґрунту під посівами гречки залежно від агротехнічних умов її вирощування.

Після обробітку найпухкіший стан ґрунту був у варіанті оранки, щільність 0-30 сантиметрового шару ґрунту склала 1,21 г/см3, на варіант дискування щільність була вищою і склала 1,24 г/см3. По мірі росту та розвитку гречки щільність складання синхронно зростала незалежно від способу обробітку ґрунту. Проте темпи зростання щільності були вищі у варіанті дискування.

Найпухкіший до кінця вегетації був шар 0-10 см. Його щільність на ділянці дискування склала 1,26 г/см , оранки - 1,23 г/см3. У шарі 20-30 см щільність складання ґрунту практично залишається незмінною.

Результати розрахунків та аналіз даних шпаруватості ґрунту вказують на пряму залежність цього показника від щільності складання ґрунту. До кінця вегетації гречки шпаруватість ґрунту в усіх варіантах зменшувалась. У варіанті дискування цей показник у шарі 0-30 см зменшувався на 2,8%, а оранки - на 2,4%. Найменша щільність та найвища шпаруватість ґрунту відмічені у варіанті оранки.

Про зміну водопроникнення ґрунту робили висновок з кількості води що увібралася за 1 годину визначення і за швидкістю убирання, які встановлювали перед першим поливом та перед збиранням гречки.

Глибина та способи обробітку ґрунту мають вплив на його водопроникність. В середньому у варіанті з оранкою водопроникнення було вищим і склало 1710 м3/га, водопроникність на дискуванні на 22% була менше і складала 1338 м3/га. До кінця вегетації гречки швидкість вбирання води знижувалась на 18,4% при дискуванні і на 28,8% при оранці. Однак і в цей період визначення швидкість всмоктування води була вищою у варіанті оранки і склала 2,03 мм/хв, на дискуванні - 1,82 мм/хв.

Результати досліджень водопроникності ґрунту та швидкості всмоктування води свідчать про те, що кращим способом його обробітку для гречки є оранка на глибину 20-22 см .Тут неможливе утворення калюж, струмків поливної води, що призводять до водної ерозії ґрунту, змиву добрив та насіння, створюються сприятливі умови високоефективного поливного режиму.

Особливості росту і розвитку гречки в проміжних посівах у зв'язку з досліджуваними факторами. Строки, способи сівби, норми висіву насіння обробіток ґрунту та мінеральні добрива мають вплив на схожість насіння та життєздатнісгь рослин. Найвищу схожість (91,3%) мала гречка другого строку, яка була висіяна широкорядним способом нормою висіву 30 кг/га всхожого насіння по оранці з внесенням N45Р30.

До кінця вегетації найбільша кількість рослин збереглася при сівбі широкорядним способом В залежності від факторів життєздатність рослин широкорядного посіву на 4,1-7,8 % була вище рядкового. Найбільшу життєздатність (64,4-86,2%) мала гречка, засіяна за оранкою, що на 3-3,5% перевищувало такі показники у варіантах дискування. Мінеральні добрива підвищували схожість насіння та життєздатність гречки за всіма варіантами досліджень на 2-4 та 3-7%.

Спостереження за висотою рослин показали, що посіви широкорядного способу сівби в порівнянні з рядковим мали більшу висоту за усіма варіантами досліду. Найбільшої висоти досягали рослини, які були вирощені по оранці на удобреному фоні живлення при всіх строках та способах сівби. Приріст висоти рослин від дози добрив змінювався в залежності від інших факторів від 7 до 18см.

Найбільше розгалуження у рослин гречки були при широкорядному спо-собі сівби по оранці. Кількість розгалужень на удобрених варіантах на 1-4 шт. було більше, ніж на неудобрених. 3 підвищенням норми висіву розгалуженість рослин гречки мала тенденцію зниження, але кращі показники мали варіанти з нормою висіву 80 кг/га на рядкових та 40 кг/га - на широкорядних посівах.

Площа листової поверхні гречки залежала від усіх факторів які вивчались. Максимальна листова поверхня рослин розвивається у фазу повного цвітіння потім відбувається поступове відмирання листя, в результаті чого до періоду визрівання їх площа зменшується. Найбільша площа листової поверхні однієї середньої рослини була на третьому строці в усіх варіантах досліду. Звуження міжряддя обмежувало площу листя гречки на 19-25%. Площа листової поверхні при оранці була на 3-8% вище, ніж у варіантах дискування. Від внесення мінеральних добрив листова поверхня у рослин підвищувалась, в залежності від інших факторів на 4,4-18,3%.

Найвища озерненність однієї рослини (80 зерен) була у варіанті третього строку широкорядного способу сівби нормою 30 кг/га схожого насіння по оранці та удобреному фоні.

Загальна маса та пошаровий вміст коріння гречки у більшій мірі змінювалися в залежності від обробітку ґрунту та добрив. Засміченість посівів гречки залежить у більшій мірі від агротехнічних прийомів і менше від зовнішніх умов. Максимальна кількість бур'янів припадає на період сходи-бутонізація. У подальшому бурўяни не могли конкурувати у рості з рослинами гречки. Вона обганяла ріст самих скоростиглих бур'янів, пригнічувала та подавляла їх як при рядкових так і при широкорядних посівах. Напередодні збирання кількість бур'янів різко зменшувалась до 4-5 у рядкових і до 4-9 шт. на квадратний метр в широкорядних посівах.

Підвищення норми висіву насіння супроводжувалось зменшенням ступеня забур'яненості посівів гречки. На зораних ділянках кількість бур'янів була меншою, ніж на ділянках дискування в залежності від факторів що вивчалися на 6-38%.

Фенологічні спостереження показали, що великих розходжень у розвитку рослин до фази цвітіння в залежності від досліджуваних факторів не виявлено. Тривалість міжфазних періодів до початку цвітіння не залежала ні від способів сівби ні від норми висіву насіння. Вона незначно змінювалася лише за строками сівби, і за способами обробітку ґрунту. Достовірних розходжень впродовж між-фазних періодів від сходів до цвітіння в залежності від застосування добрив не встановлено. В середньому у всіх варіантах досліду сходи з'являлися через 4-6 днів після сівби, період від сходів до цвітіння склав 23-26 днів.

Суттєві розходження фаз розвитку рослин між варіантами досліду проявилися у міжфазний період цвітіння - дозрівання гречки. Зволікання з сівбою скорочувало на 1-5 днів період цвітіння - дозрівання. У рослин на суцільних рядкових посівах період цвітіння - дозрівання був коротше, ніж на широкорядних на 1-5 днів. 3 підвищенням густоти посіву тривалість періоду зменшувалася на 1-3 дні. Дискування ґрунту та внесення добрив підвищувало на 1-3 та 1-4 дні відповідно тривалість цього періоду.

Середня тривалість вегетаційного періоду гречки першого строку сівби склала 76-87, другого - 75-85, третього - 72-81 днів. Тривалість вегетаційного періоду гречки на суцільних рядкових посівах була коротшою ніж на широкорядних на 1-4 дні. З підвищенням густоти посіву тривалість вегетаційного періоду гречки зменшувалася на 1-3 дні незалежно від інших досліджуваних факторів.

Врожайність та якість зерна гречки в проміжних посівах у зв'язку з умовамивирощування. Урожай зерна гречки змінювався в залежності від досліджуванихфакторів у межах від 8,0 до 20,3 ц/га (табл. 1).

Максимальний врожай в середньому за три роки був отриманий при поєднанні третього строку широкорядної сівби нормою висіву 40 кг/га схожого насіння по оранці на фоні застосування мінеральних добрив з розрахунку N45Р30. В усі роки третій строк сівби був кращим у порівнянні з першим та другим за всіма варіантами досліду. Збільшення врожаю зерна при третьому терміні сівби склало 4,5 ц/га.

Ефективність застосування добрив змінювалася в залежності від строків сівби. Вона суттєво підвищувалася від раннього до більш пізнього строку. Найбільше збільшення врожаю від застосування добрив N45P30 склала 5,5 ц/га.

Значний вплив на формування врожаю чинить обробіток ґрунту. Оранка забезпечувала збільшення врожаю зерна у межах 0,2-2,8 ц/га у порівнянні з дискуванням.

Доцільнішим способом сівби виявився широкорядний, який забезпечує достовірне збільшення врожаю, порівняно з рядковим. Максимальне збільшення врожаю - 3,4 ц/га зерна гречки отримано від розширення міжрядь в умовах третього строку сівби нормою висіву 30 кг/га схожого насіння по оранці та мінерального добрива. Підвищення норми висіву насіння забезпечує збільшення врожаю від 0,1 до 1,8 ц/га.

Доля досліджуваних факторів у зміні врожаю суттєва і складає 97,4%. За значимістю для врожаю фактори розташовуються таким чином добрива - 37,2%, затримка сівби - 29,7%, спосіб сівби - 18,2%, глибина рихлення - 10,5%, норма висіву насіння - 1,8%.

Таким чином, щоб одержувати високі та стабільні врожаї зерна гречки в проміжних посівах необхідно перш за все застосовувати мінеральні добрива та зважати на строк сівби культури. Від цих факторів, як видно з наших досліджень, практично на 67% залежить доля врожаю гречки, вирощеної в проміжних посівах.

Результати технологічного аналізу зерна гречки свідчать про відповідність його вимогам ГОСТу за якістю врожаю круп'яних культур. Найкращі показники якості зерна відмічені при третьому строці сівби у всіх варіантах досліду. Маса 1000 зерен значно підвищилась в залежності від способу сівби. При широкорядних посівах цей показник був на 1,8-2,4 г вище рядкових. Обробіток ґрунту, добрива норма висіву насіння мали незначний вплив на вихід ядра та плівчатість.

Кращими показниками якості зерна гречки були в умовах поєднання третього строку сівби по оранці з внесенням N45P30 та широкорядного способу сівби нормою 40 кг/га схожого насіння.

Раціональність використання ФАР, тепла, поливної води при вирощуванні гречки в проміжних посівах. Результати досліджень показали, що кількість сухих речовин, які накопичуються рослинами гречки змінювалася в залежності від умов агротехніки.

За строками сівби найкращим є третій. У даному варіанті одна середня рослина накопичувала до 5,58 г маси сухої речовини за добу. Найбільший вихід маси сухої речовини отримали на широкорядних посівах. Рядкові посіви накопичували до кінця вегетації культури на 5-11% сухої речовини менше ніж широкорядні.

Норма висіву насіння намітила чітку тенденцію до закономірності зі збільшенням норми висіву насіння від 60 до 80 кг/га при рядкових і від 30 до 40кг/га при широкорядних посівах середній вихід маси сухої речовини зростає; подальше збільшення норми висіву зменшувало вихід сухої речовини.

Способи обробітку ґрунту впливають на приріст та накопичення маси сухої речовини. Найбільш помітні вони були при оранці. У вказаному варіанті приріст сухої маси до кінця вегетації був на 2,5 - 9,6% більше в порівнянні з дискуванням. Добрива підвищували, в залежності від досліджуваних факторів накопичення сухої речовини на 7,1-9,3%. Чиста продуктивність фотосинтезу вимірялась в залежності від умов агротехніки від 6,8 до 10,5 г/м2 за добу.

Продуктивність використання сонячної енергії в проміжних посівах гречки в залежності від умов її вирощування визначали за виходом зерна в розрахунку на 1°С тепла.

Найбільший вплив на окупність 1°С позитивних температур врожаєм зерна гречки здійснювали строки сівби. Зволікання з сівбою окупність 1°С врожаєм гречки підвищувалась від 0,5-0,7 до 1,05-1,30 кг. Найнижчі показники відмічені в умовах другого строку посіву на нездобрених варіантах досліду та склали 0,44-0,70 кг. Добрива суттєво збільшують приріст врожаю гречки на 1°С. При внесенні добрив 1°С забезпечував приріст зерна в залежності від варіанту 0,15-0,25 кг в залежності від досліджуваних факторів складає за періодами вегетації: від посіву до сходів - 90-1180С, від сходів до цвітіння - 466-588°С, від цвітіння до повного дозрівання зерна - 842-13270С, від посіву до повного дозрівання зерна 1482-1974°С. Найменша кількість позитивних температур за весь вегетаційний період (1482-16030С) отримують рослини третього строку сівби за всіма варіантами досліду. Третьому строку сівби відповідає середньодобова температура вегетаційного періоду, що дорівнює 20,5°С і є для гречки оптимальною.

Важливою ланкою у розробці комплексу агротехнічних прийомів є створення умов, за яких забезпечується економічна витрата води. В наших дослідженнях сумарне водоспоживання гречки змінювалося в залежності від досліджуваних факторів від 1635 до 2412 м3/га, причому строки сівби здійснювали найбільший вплив на цей показник. Сумарне водоспоживання рослинами змінювалось адекватно умовам зовнішнього середовища і тривалості вегетаційного періоду гречки.

Найвищі значення сумарної витрати води (2323-2412 м3/га) відзначаються в рамках другого строку сівби. Розширення міжрядь незначно збільшувало сумарну витрату води полем гречки; внесення мінеральних добрив на водоспоживання гречки суттєво не впливало; за обробітком ґрунту і нормою висіву насіння спостерігалась незначна (0,2-2,1%) зміна цього показника.

Дольовий вплив опадів, зрошувальної води і ґрунтової вологи у балансі водоспоживання гречки в більшій мірі залежить від способів сівби, обробітку ґрунту, норми висіву, насіння, добрив.

В середньому, в прибутковій частині водяного балансу посівів гречки за варіантами досліду запаси ґрунтової вологи складають 0,4-13,3 %, опади 33,1-45,3 %, зрошувальна вода 47,8-61,5 %.

Більш повну оцінку ефективності використання вологи дає величина витрати води на створення одиниці отриманого врожаю (за А.Н.Костяковим - коефіцієнт водоспоживання). В наших дослідженнях цей показник змінювався від 83-86 до 272-293 м3/ц (табл. 2).

Таблиця 2

Коефіцієнт водоспоживання гречки проміжного посіву у зв'язку з досліджуваними факторами, м3/ц

Середнє за 1997-1999 рр.

Строк сівби Обробіток грунту Спосіб сівби та норма висіву насіння, кг/га

Рядковий Широкорядний

50 80 100 30 40 50

Без добрив

Перший Дискування на 8-10 см 251 234 250 222 198 214

Оранка на 20-22 см 206 191 200 186 170 178

Другий Дискування на 8-10 см 293 264 272 239 217 238

Оранка на 20-22 см 261 220 244 201 190 195

Третій Дискування на 8-10 см 163 143 150 127 119 123

Оранка на 20-22 см 130 121 126 112 105 107

На фоні N45P30

Перший Дискування на 8-10 см 209 186 199 164 152 158

Оранка на 20-22 см 174 165 171 148 142 145

Другий Дискування на 8-10 см 215 199 206 174 164 169

Оранка на 20-22 см 188 176 182 159 152 155

Третій Дискування на 8-10 см 106 102 105 94 92 93

Оранка на 20-22 см 105 95 100 104 83 86

Найбільш суттєвий вплив на величину коефіцієнта водоспоживання, з усіх досліджуваних факторів, виявив строк сівби. Найбільш економічний розхід води (83 м3) на створення 1ц врожаю гречки забезпечило сполучання третього строку широкорядного посіву нормою висіву 40 кг/га схожого насіння по оранці 20-22 см з застосуванням добрив.

Економічна і біоенергетична ефективність вирощування гречки в проміжних посівах при різних агротехнічних прийомах.

Розрахунки, які були здійснені за середніми даними врожайності гречки у дослідах за 1997-1999 рр. показали, що фактори, які вивчалися, здійснюють вплив на економічну ефективність вирощування гречки в проміжних посівах (табл. 3).

Таблиця 3

Чистий доход у залежності від факторів, що вивчаються, грн/га

Середнє за 1997-1999 рр.

Строк сівби Обробіток ґрунту Спосіб поіву і норма висіву насіння, кг/га

Рядковий Широкорядний

60 80 100 30 40 50

Без добрив

Перший Дискування на 8-10 см 209,2 260,2 203,2 339,6 422,8 350,1

Оранка на 20-22 см 338,6 369,4 325,6 448,8 514,8 466,1

Другий Дискування на 8-10 см 155,1 192,6 162,6 305,9 365,2 296,1

Оранка на 20-22 см 183,2 274,8 190,7 401,5 433,8 405,3

Третій Дискування на 8-10 см 297,0 368,3 318,1 530,1 574,6 539,4

Оранка на 20-22 см 440,0 477,5 434,0 617,7 670,3 641,7

На фоні N45P30

Перший Дискування на 8-10 см 187,9 259,2 188,7 426,4 485,7 443,7

Оранка на 20-22 см 297,0 327,8 277,5 501,1 520,6 498,8

Другий Дискування на 8-10 см 174,4 218,7 175,1 392,6 432,9 396,3

Оранка на 20-22 см 243,0 280,5 237,0 441,0 473,0 444,8

Третій Дискування на 8-10 см 492,0 509,3 472,5 656,0 674,9 653,1

Оранка на 20-22 см 459,2 550,8 488,7 711,3 777,3 729,2

З даних табл.3. видно, що значне збільшення вартості врожаю, при незначному зростанні виробничих витрат, забезпечило при третьому строці сівби отримання найбільшого чистого доходу.

Обробіток ґрунту впливає на отримання найбільшого чистого доходу. Практично в усіх варіантах досліду кращим обробітком, який забезпечував максимальний чистий доход з 1 га при вирощуванні гречки в проміжних посівах, була оранка. Збільшення ширини міжрядь підвищувало величину чистого доходу. Найбільш економічно вигідною нормою висіву були 80 кг/га для рядкового і 40 кг/га для широкорядної сівби.

Максимальний чистий доход забезпечив варіант досліду, в якому здійснювалася широкорядна сівба нормою 40 кг/га в третій строк по оранці з застосуванням добрив.

_ Обробіток ґрунту суттєво впливав на величину собівартості зерна гречки. В усіх варіантах досліду оранка знижувала, порівняно з дискуванням собівартість продукції.

Максимальний (108,5%) рівень рентабельності вирощування гречки в проміжних посівах було отримано у варіанті з широкорядною сівбою нормою 40 кг/га в третій строк по оранці на 20-22 см без застосування добрив (табл. 4).

Таблиця 4

Рівень рентабельності вирощування гречки проміжного посіву в залежності від досліджуваних факторів, %

Середнє за 1997-1999 рр.

Строк сівби Обробіток ґрунту Спосіб посіву и норма висіву насіння, кг/га

Рядковий Широкорядний

60 80 100 30 40 50

Без добриD

Перший Дискування на 8-10 см 42,3 49,7 38,1 69,0 82,4 68,1

Орані а на 20-22 см 59,0 61,7 53,4 79,1 874 79,0

Другий Дискування на 8-10 см 32,0 37,7 30,9 62,9 72,1 58,8

Оранка на 20-22 см 33,6 47,3 32,6 71,9 75,5 70,0

Третій Дискування на 8-10 см 58,1 67,7 57,4 100,8 105,5 98,3

Оранка на 20-22 см 74,3 77,2 68,9 103,2 108,5 103,1

На фоні N45P30

Перший Дискування на 8 10 см 26,8 35,4 25,5 59,4 65,8 59,0

Оранка на 20-22 см 38,3 41,0 34,2 65,0 65,1 61,9

Другий Дискування на 8 10 см 25,0 30,1 23,8 55,2 59,5 54,2

Оранка на 20-22 см 31,8 35,4 29,5 56,9 59,8 55,9

Третій Дискування на 8 10 см 65,1 65,4 59,7 86,3 87,3 83,8

Оранка на 20 22 см 57,1 65,6 58,2 86,2 91,8 86,1

Внесення добрив практично в усіх варіантах сівби викликає зниження рівня рентабельності, тобто застосування добрив виявилось не ефективним. Це пояснюється суттєвим диспаритетом цін на продукцію промислового походження і виробництва сільського господарства.

З енергетичної точки зору всі варіанти досліду по вирощуванню гречки в проміжних посівах є енергозберігаючими. Коефіцієнт ефективності використання енергії по варіантам досліду змінювався від 1,71 до 2,83. Найбільший приход енергії в зерні гречки - 21,1 тис/ МДж/га забезпечИВ третій строк широкорядної сівби нормою висіву 40 кг/га схожого насіння по оранці на 20-22 см з застосуванням добрив. Енергетичний коефіцієнт цього варіанту склав 2,7.

ВИСНОВКИ

У результаті проведених досліджень можна зробити наступні висновки:

1. В умовах південного Степу України сума ефективних температур після збирання, озимих культур на зелений корм, дозволяє вирощувати гречку в проміжних посівах. Це забезпечує отримання 220-250 ц зеленої маси попередньої культури і до 23,3 ц зерна гречки з того самого гектара. Чистий дохід з 1 га посіву зростає в цьому випадку майже у 2 рази.

2. Способи обробітку ґрунту під проміжні посіви гречки впливають на його водно-фізичні властивості. Оранка на глибину 20-22 см забезпечує оптимальну щільність ґрунту, підвищує її порозність і вологопроникність, у рослин формується більше гілок, листків добре розвивається коренева система, забезпечується висока озерненість, найбільш ефективно використовується волога.

3. Строк, спосіб сівби і норми висіву впливають на польову схожість насіння, виживання рослин. Найкращі умови росту і розвитку складаються при третьому строку сівби широкорядним способом. Зі збільшенням норми висіву площа листя, чиста продуктивність фотосинтезу, вага сухої речовини на одну рослину зменшується, а в розрахунку на одиницю площі збільшується.

4. Трикратний передпосівний обробіток ґрунту і третій строк сівби гречки широкорядним способом нормою висіву 40 кг/га схожого насіння під кінець вегетації культури забезпечує мінімальну засміченість посівів гречки - 4-5 шт. бурўянів на 1 м2 площі поля.

5. Вегетаційний період у гречки в середньому складає 73-80 днів. Строки сівби впливають на тривалість вегетаційного періоду. При більш пізніх строках сівби створюються умови для проходження фаз розвитку гречки в більш стислий строк ;період вегетації гречки скорочується в середньому від 1-2 до 6-7 днів.

Зі збільшенням густоти рослин і зменшенням міжрядь дозрівання гречки прискорюється на 1-3 дня, рослини по оранці випереджають на 1-4 дня в розвитку рослини по дискуванню, добрива збільшують вегетаційний період гречки на 1-4 дня.

6. Середня тривалість міжфазних періодів гречки третього строку сівби в кращих варіантах досліду і потреба її в теплі, виражена в сумі середньодобових температур, складає: сівба-сходи — 4 дні, 90°С; сходи-цвітіння - 23 дня, 5630С; цвітіння дозрівання - 76 днів, 915°С.

7. Врожайність гречки проміжних посівів найбільшою була при поєднанні третьою строку сівби широкорядним способом нормою висіву 40 кг/га схожого насіння по оранці на глибину 20-22 см на фоні застосування N45Р30. Добрива з розрахунку N45P30 забезпечують прибавку 2,0-5,5 ц/га врожаю культури.

8. Найвищі показники якості зерна гречки забезпечує спільна дія добрив, оранки на глибину 20-22 см, третього строку сівби широкорядним способом нормою висіву 40 кг/га схожого насіння.

9. Сумарне водоспоживання гречки в залежності від способу обробітку ґрунту, способів посіву, норми висіву і мінерального живлення змінюється незначно. Воно суттєво змінювалося в залежності від строків посіву і визначалось, в основному, тривалістю вегетаційного періоду і температурою повітря.

Найбільш економічна витрата води відмічається при пізній широкорядній сівбі нормою висіву 40 кг/га схожого насіння по оранці на 20-22 см з застосуванням N45P30.

10. Найбільший економічний ефект вирощування гречки забезпечується при третьому строку широкорядної сівби нормою висіву 40 кг/га схожого насіння по оранці на 20-22 см і внесенні N45P30. При такому сполученні факторів отримано найвищий чистий доход з одного гектара, приріст валової енергії - 21,1 тис. МДж/га, енергетичний коефіцієнт - 2,7.

11. 3 метою отримання врожаю зерна гречки проміжних посівів на рівні 19-20 ц/га на темно-каштанових ґрунтах у зрошуваних умовах землеробства південних районів України рекомендуємо господарствам застосовувати наступний агротехнічний комплекс: слідом за збиранням озимих чи злакобобових сумішей, вирощуваних на зелений корм, вносити добрива з розрахунку N45P30; проводити оранку ґрунту на глибину 20-22 см; проводити передпосівний полив, що разом з добривами спровокує максимальну кількість бур'янів, які будуть знищені передпосівними культиваціями. До сівби рекомендується приступити в середині липня. Сівбу проводити широкорядним (45 см) способом нормою висіву 40 кг/га схожого насіння.

Вегетаційні поливи проводити при зниженні вологості в активному шарі ґрунту (0-50 см) до 70-80 % найменшої вологоємності.

СПИСОК РОБІТ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Аверчев Ю.В. Ефективність способу обробітку грунту і застосування добрив під гречку на зрошуваних землях півдня України//Таврійський науковий вісник. Вип. 16. - Херсон, 2000. - С. 48-53.

2. Аверчев О.В., Аверчев Ю.В. Агротехніка вирощування гречки в проміжних посівах на зрошуваних землях України//Таврійський науковий вісник. Вип. 17. - Херсон, 2000. - С. 7-11/Приймав участь у дослідженнях, обробці даних/.

3. Аверчев Ю.В., Аверчев О.В., Білоножко В.Я. Ріст, розвиток і продуктивність гречки в залежності від строків, способів і норми висіву насіння//3бірник наукових праць Уманської державної аграрної академії. - Вип. 56. - Умань. - 2001. - С. 61-67 /Експериментальна частина/.

4. Аверчев Ю.В., Аверчев О.В. Чиста продуктивність фотосинтезу гречки в повторних посівах у залежності від агротехнічних заході//Збірник наукових праць Подільської державної агротехнічної академії. Вип. 9. - Кам'янець-Подільськ. - С. 44-47. - 2001.

АНОТАЦІЯ

Аверчев Ю.В. Агротехнічні умови підвищення врожайності гречки в проміжних посівах на зрошуваних землях півдня України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.02 - сільськогосподарські меліорації. - Херсонський державний аграрний університет, м.Херсон, 2001 р.

Дисертація спрямована на удосконалення технології вирощування гречки проміжного посіву в умовах зрошення. Встановлено, що в умовах посушливого Степу України максимальну урожайність (23,3ц/га) забезпечує такий комплекс агроприйомів: сівба в середині липня широкорядним способом нормою 40 кг/га схожого насіння по оранці на 20-22 см на фоні добрив N45Р30. В роботі приведені економічна оцінка агротехнічних прийомів, що вивчаються, та доведена ефективність технологічних заходів, що рекомендуються для виробництва.

Ключові слова: гречка, оранка, дискування, строк сівби, спосіб сівби, норма висіву, добрива, рядкова, широкорядна сівба, водоспоживання.

АННОТАЦИЯ

Аверчев Ю.В. Агротехнические условия повышения урожайности гречихи в промежуточных посевах на орошаемых землях юга Украиныї - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.02 - сельскохозяйственные мелиорации. - Херсонский государственный аграрный университет, г.Херсон, 2001 г.

Диссертация направлена на усовершенствование технологии выращивания гречихи промежуточного посева в условиях орошения. Установлено, что в условиях засушливой Степи Украины максимальную урожайность (23,3 ц/га) обеспечивает следующий комплекс агроприемов: посев в середине июля широкорядным способом нормой 40 кг/га всхожих семян по вспашке на глубину 20-22 см на фоне удобрения N45Р30. Этот вариант опыта обеспечивает самые высокие показатели качества зерна. При таком сочетании агроприемов получен самый высокий чистый доход и прирост валовой энергии с одного гектара.

Вспашка на 20-22 см обеспечивает оптимальную плотность сложения почвы, повышает ее порозность и водопроницаемость, повышает продуктивность растений. Трехкратная допосевная обработка почвы в лучших вариантах опыта обеспечивает минимальную засоренность посевов гречихи - 4-5 шт сорных растений на 1м2 площади поля.

Вегетационный период у гречихи сорта Шатиловская 5, в среднем составляет 73-80 дней. При более поздних сроках посева период вегетации растений сокращается, в среднем от 1-2 до 6-7 дней. С увеличением густоты растений и уменьшением междурядий созревание ускоряется на 1-4 дня, удобрения увеличивают срок созревания гречихи на 1-4 дня.

Удобрения из расчета N45Р30 обеспечивают прибавку 2,0-5,5 ц/га урожая гречихи.

Установлено, что суммарное водопотребление гречихи существенно изменялось в зависимости от сроков посева и определялось, в основном, продолжительностью вегетационного периода. Наиболее полным показателем, который указывает на экономный расход воды, является коэффициент водопотребления.

Изучены, кроме этого, пути рационального использования гречихой в промежуточных посевах тепла, почвенной влаги.

Ключевые слова: гречка, вспашка, дискование, срок и способ посева, норма высева, удобрения, рядовой, широкорядний посевы, водопотребление.

RESUME

Averchev Y.V. Agrotechnical conditions ofraising yielding capacity of buckwheat sown as an aftercrop on the irrigated lands of southern Ukraine.

Thesis for a candidateўs degree (Agriculture) in the major 06.01.02 - Agricaltural Ameliorations/ - Kherson State Agrarian University, Kherson, 2002.

The thesis is aimed at perfecting technology of goqwing buckwheat as an aftercrop/It has been determined that in the southern Ukrainian steppe maximum yields (23.3 c/ha) are ensured by the following agrotechnical practies: wide-row sowing at the rate of 40 kg/ha of germinated seeds after ploughing at a depth 20-22 cm and the ferfiliger application N45P30. The research includes an economic and power avalution of the agrotechnical practices under study. The effectiveness of the technological measures recommended for production is substantiated.

Key words: buckwheat, ploughing, discing, time, sowing method, sowing rate, fetilizers, rom, wide-rom sowing, water consumption.

Підписано до друку

10.01.2002 р. Формат 60х84/16.

Папір офсетний. Друк різографія. Гарнітура АгіаІ.

Умовн, друк. арк. 1. Наклад 100.

Друк здійснено з готових оригінал-макетів у видавництві "Айлант"

73000, Україна, м.Херсон, пров.Пугачова, 5/20.