5. Доведено, що одним із чинників ефективного виконання функцій прийомного батьківства є психологічна готовність кандидатів до виконання функцій заміщувальної опіки, яка включає в себе: 1) алоцентрично спрямовану мотивацію; 2) залежну від неї операційну складову - набуття прийомними батьками навичок адекватності реалізації функції заміщувальної батьківської та материнської турботи; 3) когнітивну як міру обізнаності, поінформованості щодо специфіки функціонування прийомної сім'ї та особливостей розвитку дітей-сиріт; 4) сукупність особистісних якостей як уміння долати типові і важкі життєві ситуації, брати на себе відповідальність в сферах сімейних стосунків та досягнень, здатність до емпатії та співпереживаня. Комунікативні уміння виступають опосередкованим чинником вирішення питань прийомного батьківства, які за умови їх розвинутості можна розцінювати як резерв.

6. Зібраними даними підтверджено, що прихід прийомних дітей до сім'ї є значним стресовим навантаженням для всіх її членів та сімейної системи в цілому. Факторами ризику є розширення непередбачених функціональних обов'язків, перебування в невизначеній очікувальній соціальній позиції, зіткнення з проблемами, вирішення яких потребує нових знань, вмінь та навичок, а також значних фізичних та емоційних навантажень, пов'язанних зі змінами сімейної системи. Вказані фактори призводять до фізичного та психічного виснаження, а також до зменшення спроможності батьків приділяти увагу власним дітям, що викликає зворотню реакцію невдоволення останніх, а також збільшення прихованих кризових сімейно-зумовлених станів у подружжі, що провокує зростання деструктивних тенденцій в сім'ї та, відповідно, включення захисних механізмів. При нездатності сімейної системи до переструктурування посилюється вірогідність травматизації та розвитку соматоформних розладів у її членів, а також зростання симптоматики сімейних дисфункцій аж до бажання розторгнення шлюбних стосунків.

7. Дослідження засвідчило гендерні відмінності в реагуванні на дестабілізуючий вплив ситуації створення прийомної сім'ї та незбалансованість реакцій подружжя на прихід прийомної дитини. Встановлено, що чоловіки виявляють більшу здатність відчувати зміни в сімейному функціонуванні на відміну від жінок, які переповнюються турботами про дитину. Зростанню патологічності впливу стрес-чинників (бажаний прихід дитини-сироти, який зумовлює вимушене переструктурування всієї сімейної системи) протидіє відчуття самореалізації у виконанні нової ролі, пошук сенсів та постановки нових цілей, що спостерігалося нами перш за все серед жіночої вибірки. Успішність завершення процесу переструктурування сімейної системи та подальша стабілізація її функціонування виявилися залежними від індивідуальної напрацьованості механізмів узгодженості та взаємозамінності ролей в подружній парі (варіативність комбінацій яких необмежена), що своїм корінням сягає в диспозиційні характеристики гендерного становлення особистості прийомних батьків.

8. Дослідження зафіксувало, що лише наявність обох батьківських фігур може забезпечити повноцінну реалізацію сім'єю виховної функції, делегованої їй як прийомній, де традиційно материнська фігура сприяє відтворенню у дитини-сироти довіри до світу, а батьківська - адекватності здійснення керівництва та процесу ресоціалізації.

9. Феномен створення та прогнозування функціонування прийомної сім'ї включає чинник ресурсу (необхідність для підтримки рівноваги) та резерву (достатність для розвитку), якісні характеристики якого носять індивідуально варіативний характер відносно самої сімейної системи, її членів та прийомної дитини. Визначенню даної характеристики можуть слугувати виявлені в дослідженні чинники: здорове функціонування сім'ї та її адаптаційний потенціал, психологічна готовність її членів до виконання нових соціальних ролей, свідоме прийняття рішення та підтримка його ініціатора як значущої батьківської фігури, особистісний потенціал прийомних батьків: любов, щирість зацікавленість, комунікативні уміння тощо. Мірою визначення необхідного ресурсу сім'ї заміщувальної опіки є в першу чергу оцінка факторів ризику прийомної дитини (деприваційні впливи, травматичний досвід тощо). Сам вид сирітства є багатофакторним чинником патологічної дії: вік втрати дитиною батьківської опіки у співвіднесенні з наявним потенціалом визначає ступінь ризику - глибину порушень у її розвитку. Встановлення його вираженості є індикатором визначення ступеня та обсягу необхідного ресурсу та окреслення резерву прийомної сім'ї.

10. Інтеграція дитини-сироти в родину забезпечується через врахування попереднього досвіду дитини і раніше набутих звичок, адекватної підтримки наявних зв'язків з біологічною ріднею чи близькими. Зафіксовано, що віковий фактор впливає на тривалість адаптаційного періоду, який коливається між 0,5 року (для дітей до 3-х років) та 1,5 років (для підлітків) та на його наповненість. Для прийомних дітей раннього та дошкільного віку - від емоційного прийняття сімейного оточення до розуміння свого членства в родині, а для підлітків в зворотній спрямованості - від прийняття родини на когнітивному рівні до емоційно-емпатійного. Проходження дитиною адаптації може переобтяжитися симптоматикою перерваного розвитку, спровокованого новою ситуацією - входженням в прийомну сім'ю. Дослідження довело важливість здійснення спеціальної підготовки прийомної дитини, яка має проходити наступні етапи: підготовчо-ознайомчий, перші зустрічі з членами родини, входження дитини в сім'ю, проходження адаптаційного періоду та проживання в ній згідно встановленого терміну з дотриманням покрокового надання корегуючих впливів - реактивації, редидактивного навчання, реедукації, ресоціалізації.

11. Зроблено висновок про недоцільність введення стантартизованих оцінок відбору кандидатів на прийомне батьківство та функціонування прийомної сім'ї. Враховуючи орієнтованість батьків у здійсненні виховних впливів на власний досвід, найбільш ефективними для підготовки кандидатів у прийомне батьківство та прогнозуючої оцінки їхньої здатності до виконання функцій заміщувальної батьківської опіки виявилися тренінги та фокус-групи. Встановлені критерії ефективності функціонування прийомної сім'ї. Це - збереження „базовою” сім'єю здорового функціонування, якісні зміни (новоутворення) фізичного та психічного стану дитини в результаті відновлювального процесу - розвиток прихильності до нової сім'ї, покращення життєдіяльності дитини у навчанні, дозвіллі, виборі моральних цінностей, тенденція до зменшення та повного зникнення симптомів психічних і поведінкових розладів, пов'язаних із ситуацією сирітського розвитку, інтеграція дитини в нову сім'ю.

12. Доведена значущість психологічного супроводу прийомної сім'ї, який має особливе значення в перші роки її становлення та відрізняється смисловим наповненням відповідно до етапу розвитку прийомної сім'ї. Відкритість сім'ї до співпраці із службою супроводу (готовність прийомних батьків до отримання різних видів допомоги без порушення сімейної системи) є важливою умовою ефективності прийомного батьківства. Індивідуальні та сімейні консультації, групові зустрічі (типу груп „змін”, „партнерства”) виявилися найвдалішими формами його реалізації.

Обсяг даного дослідження дає можливість виокремити ряд перспективних проблем для подальшого вивчення: детальне вивчення перебігу повного циклу функціонування прийомної сім'ї, особливо етапу виходу дитини із прийомної сім'ї в самостійне життя, який залишився поза увагою даного дослідження; тривале професійне функціонування сім'ї заміщувальної опіки, функції заміщувальної опіки, особливості соціалізації дітей в прийомних сім'ях тощо.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях автора:

1. Бевз Г.М. Батьківські настановлення у прийомних сім'ях: діагностика та прогностика //Психологія: Зб. наук.праць. НПУ ім.. М.П.Драгоманова, вип 3 (10), К., 2000. - С. 266-272. (Доробок здобувача - 0,3 авт. арк.).

2. Бевз Г.М. Методичний посібник по проведенню тренінг-курсу для соціальних працівників з питань підбору, підготовки та соціального супроводу прийомних батьків /А.Й. Капська, Н.М. Комарова, Л.С. Волинець, І.В. Пєша. – К.: Укр. ін-т. соц. досліджень, 2000. – 128 с. (Доробок здобувача - 1,16 авт. арк.)

3. Бевз Г.М. Методичні рекомендації соціальним працівникам щодо підготовки прийомних батьків /О.О.Яременко, Н.М.Комарова, Л.С. Волинець, Н.В. Салабай, І.В. Пєша. – К.: Студцентр, 1998. – 128 с. (Доробок здобувача –0,85 авт. арк.)

4. Бевз Г.М. Методичні рекомендації соціальним працівникам щодо супроводу прийомних сімей /Н.М. Комарова, Л.С. Волинець, З.Г. Зайцева, А.Й.Капська, Г.М. Клинцова, І.В. Пєша. – К.: Укр. ін-т. соц. досліджень, 1999. – 103 с. (Доробок здобувача - 0,6 авт. арк.).

5. Бевз Г.М. Наша сім`я (методичні рекомендації прийомним батькам) /Н.М. Комарова, Л.С. Волинець, З.Г. Зайцева, Н.В. Коровашкіна, Г.М. Клинцова, І.В. Пєша. – К.: Видавництво, 1999. – 80 с. (Доробок здобувача - 0,46 авт. арк.).

6. Бевз Г.М. Прийомна сім'я як об'єкт психологічного вивчення // Духовність як основа консолідації суспільства: Матеріали конференції: Проблеми розвитку особистості сучасної людини. Т.16. – К., 1999. С. 248-251. (0,3 авт. арк.)

7. Бевз Г.М. Прийомна сім'я: оцінка ефективності опіки. Методичні рекомендації для соціальних працівників /О.О.Яременко, Л.С.Волинець, А.Й.Капська, Н.М.Комарова, І.В.Пєша. – К.: Укр. ін-т. соц. досліджень, 2000. - 78 с. (Доробок здобувача - 0,52 авт. арк).

8. Бевз Г.М. Психологічна готовність до батьківства в прийомній сім'ї: мотиваційний аспект // Психологія, Зб. наук.праць. НПУ ім.. М.П.Драгоманова. вип. 2(5), К., 1999. С. 133-139. (0,3 авт. ар.)

9. Бевз Г.М. Родина за особливих обставин як об'єкт психологічного вивчення // Матеріали ІІІ з'їзду Товариства психологів України. –К., 2000, С. 16. (0,04 авт. арк.).

10. Бевз Г.М. Сім'я в фокусі уваги психолога //Психологія, Зб. наук. праць. НПУ ім.. М.П.Драгоманова. вип 5, К., 1999. С. 314-321. (0,3 авт. арк.)

11. Бевз Г., Кухаренко С. Статеві установки емоційно депривованих дітей //Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту. Серія: Педагогіка. №4. – 2000, С. 35-38. (Доробок здобувача - 0,15 авт. арк.)

12. Бевз Г.М. Соціальне становлення дитини у прийомній сім'ї: соціальний супровід. /Л.С.Волинець, А.Й.Капська, Н.М.Комарова, І.В.Пєша, Л.В.Волинська, О.О.Яременко. – К.: Укр. ін-т. соц. досліджень, 2000. - 127 с. (Доробок здобувача - 0,74 авт. арк.).

13. Бевз Г.М. Пеша І.В. Дитина в прийомній сім'ї: нотатки психолога. К.: Укр. ін-т. Соц. досліджень. 2001. 101 с.( Доробок здобувача – 3,4 авт.арк.).

Бевз Г.М. Соціально-психологічні чинники виникнення та розвитку прийомного батьківства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 - соціальна психологія. – Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України. Київ, 2002.

В дисертації розглядаються соціально-психологічні чинники виникнення та розвитку феномену прийомної сім'ї як форми державної заміщувальної опіки дітей, що втратили піклування біологічних батьків. На основі інтегративного підходу розглянуто детермінанти виникнення спонук надання допомоги дітям-сиротам через влаштування їх у власні сім'ї. Визначено етапи становлення прийомної сім'ї та мотиваційні особливості їх перебігу. Розкрито зміст та структуру психологічної готовності батьків до виконання функцій заміщувальної опіки. Визначено фактори ризику та умови успішного функціонування прийомної сім'ї. Введено поняття „ресурсу – резерву”, а також розроблений підхід до їх визначення. Окреслено теоретичні та практичні підходи до оцінки функціонування прийомної сім'ї (прогнозуючої, поточної та результуючої). Доведено доцільність тренінгової підготовки прийомних батьків і важливість психологічного супроводу сімей заміщувальної опіки, конкретизовані його форми та зміст.

Ключові слова: прийомна сім'я, мотивація, прийомні діти, категорії сирітства, здорове функціонування сім'ї, „ресурс – резерв”, стресове навантаження, сімейно-зумовлені стани, ризик прийомної сім'ї, соціально-психологічний супровід.

Бевз Г.М. Социально-психологические фактори возникновения и развития феномена приемного родительства. – Рукопись.

Дисертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук 19.00.05. – социальная психология. Институт психологии им. Г.С.Кистюка АПН Украины. Киев, 2002.

В дисертации рассматриваются социально-психологические факторы возникновения и развития феномена приемной семьи как формы государственной замещающей опеки детей, лишенных заботы биологических родителей. На основе интегративного подхода рассмотрены детерминанты возникновения стремлений оказывать помощь детям-сиротам посредством их размещения в собственных семьях. Определены этапы становления приемной семьи и мотивационые особенности их развития. Раскрыто содержание и структура психологической готовности родителей к выполнению функций замещающей опеки. Определены факторы риска и условия успешного функционирования приемной семьи. Введены понятия "рексурса – резерва" а также разработан подход к их определению. Очерчены теоретические и практические подходы к оценке функционирования приемной семьи (прогнозирующей, текущей и результативной). Доказана целесообразность тренинговой подготовки приемных родителей и важность социально-психологического сопровождения семей замещающей опеки, конкретизированы ее формы и содержание.

Ключевые слова: приемная семья, мотивация, приемные дети, здоровое функционирование семьи, "ресурс - резерв", стрессовая нагрузка, семейно-обусловленное состояние, риск приемной семьи, социально-психологический тренинг.

Bevz H. M. Social-psychological factors of emergence and development of a foster family. – Manuscript.

The dissertation to qain a Candidate deqree in psycholoqical scienes. Specialization 19.00.05 – social psycholoqy. – G.S. Kostiuk institute of Psycholoqy, Academy of Pedaqoqical Sciences of Ukraine.

The thesis considers social-psychological factors of emergence and development of a foster family phenomenon as a form of state foster care of children deprived of parental care. On the basis of integration approach which includes the notion “individual-system” it studies reasons of motivation of people who decide to help orphans adopting them. Taking into account social-psychological conditions of life in the modern society, the motives of making (not making) a decision to create a foster family by candidates were determined as well as possible changes in motivation at all stages of foster family formation: introductory-information, preparatory, the forming and functioning stages and that of professional growth. Much attention is paid to the necessity of taking into account the interaction of all components of the foster family formation process: the state and peculiarities of foster family functioning as a system; social-psychological characteristics of adoptive children; qualitative characteristics of social accompaniment of the foster family; the closest surroundings of the foster family and the social policy of the state.

The substance and the structure of psychologic readiness of parents to become foster family is examined. The importance of candidates' understanding of their abilities to perform foster parental duties is proved which is important on all stages of the foster family development. The thesis determines factors of candidates' acquisition of operating readiness to perform their foster parental duties effectively and without violations – both at individual and system levels. The expediency to examine the category of readiness (not readiness) to perform foster family functions on all stages of the system model is proved: relations with the surroundings; representation of all the family system parameters; individual-personal level of the state of family members (including biologic and pathologic). It is also proved that qualitative characteristics of correlative domination of factors of any level function as prognosis, revealing peculiarities of the further foster family functioning and its “specialisation” – the capacity to ensure meeting a certain child's needs.

The thesis determines the risk factors consideration of which is a condition of successful functioning of the foster family. It is proved that the fact of foster family creation itself includes a range of stress factors of chain reaction like changing of the family structure after adopting a child, increase of intensity of the family functioning, social-psychological characteristics of a foster child as a pathological factor, gender differences in men and women's reaction to family changes (in characteristics of quality and time), change in the family social status.

The notion of “resource” is introduced. It is a measure of qualitative and quantitative characteristics of parents' readiness to perform foster family functions. Effectiveness of foster family functioning is determined by two components: resource and reserve. It is stated that it is impossible to introduce standardised methods to characterise these notions: in every case of foster family creation a very peculiar composition is formed which provides successful functioning of the foster family as a result.

Research, made with the thesis, allowed to form theoretical approaches to perform evaluation: (prognostic, current and productive) of providing foster care to the adoptive child and functioning of the foster family.

With that end in view qualitative and quantitative changes in development of the family system itself were studied: family-stipulated states of foster parents, peculiarities of perception of the foster care situation by the own (biologic) children were studied; criteria and stages of the successful integration of the adoptive child into the foster family and peculiarities of his/her adaptation were determined. The research indicated the significance of preliminary preparation of the adoptive child before entering the foster family and proved the importance of succession of providing influences (reactivation, redeductive study, reeducation, resocialisation).

Following the research the expedience of foster family training was proved and its methods and components were exposed.

Forms and content of providing psychological accompaniment (support) to foster families were determined. Its importance and significance during the first years of foster family formation were substantiated; differences of its sense fillings on different stages of foster family development were investigated. Readiness of the foster family to cooperate with the service of psychological accompaniment is an important condition of the effectiveness of foster care. Personal and family consultations, holding group meetings are the best forms of realisation of psychological accompaniment (support).

Basic words: foster family, motivation, adoptive (foster) children, categories of orphanage, healthy functioning of the family system, reserve-resource, stress tension, family stipulated states, foster family risks, social-psychological training.