Національна Академія Прикордонних військ України

ім. Богдана Хмельницького

БЛОЩИНСЬКИЙ ІГОР ГРИГОРОВИЧ

УД К 378:355.23:37.03:811

ФОРМУВАННЯ САМООЦІНКИ КУРСАНТІВ ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Спеціальність 20.02.02

Військова педагогіка та психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Здобувач Блощинський І. Г.

Хмельницький – 2002

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національній академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького, Державний комітет у справах охорони державного кордону України.

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент Галімов Анатолій Володимирович, Національна академія Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького, начальник науково-дослідного відділу, м. Хмельницький.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Дьомін Анатолій Іванович, Національний аграрний університет, кафедра педагогіки, професор кафедри, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент Лопатка Василь Дмитрович, Національна академія Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького, кафедра німецької та другої іноземної мови, начальник кафедри, м. Хмельницький.

Провідна установа:

Київський інститут внутрішніх справ МВС України, кафедра соціальної педагогіки і психології, м. Київ.

Захист відбудеться “11 “ квітня 2002 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького за адресою: 29003, м. Хмельницький - 3, вул. Шевченка, 46, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького (29003, м. Хмельницький - 3, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розіслано “ 6 “ березня 2002 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат психологічних наук,

доцент Потапчук Є. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вища військова освіта в сучасних умовах спрямована на забезпечення фундаментальної наукової, загальнокультурної і практичної підготовки фахівців, які мають визначити темпи, рівень науково-технічного, економічного та соціально-культурного прогресу, на формування інтелектуального потенціалу нації та всебічний розвиток особистості як найвищої цінності суспільства.

Актуальність теми. Аналіз військово-педагогічної теорії та практики свідчить, що у формуванні особистості курсанта вищого військового закладу освіти (ввзо) суттєву роль відіграє фактор самовдосконалення. Центральне місце у цьому процесі займає самооцінка особистості, яка передбачає самопізнання, а також систему оцінних ставлень до себе. Майбутньому захиснику державного кордону необхідно знати свої сили, можливості, якості, точно оцінювати їх для правильного самовизначення в навчальній, професійній діяльності та міжособистісних відносинах з однокурсниками й іншими військовослужбовцями. Як один із найсуттєвіших компонентів у структурі особистості, самооцінка виступає важливим регулятором поведінки курсантів, впливає на ефективність їх навчальної діяльності, професійне становлення і загальний особистісний розвиток. Від самооцінки суттєвим чином залежать взаємостосунки курсантів з оточуючими, їх самокритичність, вимогливість до себе, ставлення до успіхів і невдач.

Випускники ввзо повинні володіти організаторськими здібностями, бути готовими брати на себе відповідальність за прийняте рішення, прагнути до професійного самовдосконалення, вміти творчо мислити, оцінювати соціальні процеси, визначати місце і роль в них власної військово-професійної діяльності. Практика свідчить, що формування цих професійних якостей неможливе, якщо у курсанта відсутня адекватна самооцінка. Від неї залежить впевненість курсанта у собі, здатність визначати перспективу свого розвитку і мотивація професійного самовдосконалення. Адекватна, об’єктивна і стійка самооцінка є одним з важливих показників особистісної та професійної зрілості курсанта.

Аналіз психолого-педагогічних праць з досліджуваної проблеми свідчить, основна увага науковців зосереджувалась головним чином на психологічних і соціально-психологічних аспектах самооцінки особистості. Значна частина досліджень присвячена висвітленню соціально-психологічної природи самооцінки та її структурному аналізу.

Велика увага у психологічній літературі приділяється визначенню місця і ролі самооцінки у загальному процесі формування особистості (Коломинський Я. Л., Мухіна В. С., Мясищев В. М., Реан А. А., Рубінштейн С. Л., Савонько Є. І, Трофімов Ю. І.), у міжособистісному спілкуванні (Данчева О. Б., Серебрякова Є. А., Швалб Ю. М., Волобуєва О. Ф.), у міжособистісних конфліктах (Гришина Н. В., Потапчук Є. М., Савчин М. В., Скотт Д. Г., Ярошок Ю. В.), у самовихованні (Рувинський А. І., Савчин М. В.), у самоствердженні особистості (Жабицька Л. Г., Липкина А. І., Лозниця В. С.), у мотивації поведінки та діяльності (Ільїн Є. П., Маклаков А. Г.), у соціально-педагогічній адаптації (Казьмірчук С. О.).

Особливе значення на сучасному етапі мають психолого-педагогічні дослідження, присвячені питанням розвитку самооцінки особистості: в умовах навчального процесу (Амонашвілі Ш. А., Заброцький М. М., Захарова А. В., Сметанський М. І., Сухомлинський В. О.), у професійній діяльності (Гриньков В. В., Подоляк Л. Г.), у процесі самовиховання (Бех І. Д., Боришевський М. Й., Безрукова В. С., Зязюн І. А., Крамущенко Л. В., Кривонос І. Ф., Підкасистий П. І., Харламов І. Ф., Якунін В. А.), у міжособистісному спілкуванні (Ануфрієва Н. М., Зелинська Т. Н., Собієва Г. Н.). У психолого-педагогічній літературі детально розкривається структура, функції та психологічні закономірності розвитку самооцінки як фундаментальної якості особистості.

У наукових працях військових педагогів окремі аспекти формування самооцінки розглядалися в контексті проблем самовдосконалення курсантів (Волковицький Г. А., Іщенко Д. В., Каширін В. П., Радченко І. К., Сафін О. Д., Сердюк Ю. І. та інші), загальних проблем виховання (Балашов В. А., Катковський А. В.), дослідження професійної мотивації (Дунець Л. М., Клачко В. М., Тихончук А. А.), культури педагогічного спілкування та мислення (Гомонюк О. М., Кудінов Ю. В., Юрчук Ю. Г.), розвитку пізнавальної діяльності та самостійності (Боровик Л. В., Вальчук О. А., Гапонова В. М.). Водночас поки що залишаються недостатньо дослідженими педагогічні шляхи та умови цілеспрямованого формування самооцінки курсантів в умовах навчально-виховного процесу ввзо. Практична і теоретична значущість цієї проблеми зумовила вибір теми дисертаційної роботи: “Формування самооцінки курсантів вищих військових закладів освіти у процесі навчання іноземної мови”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертацію виконано згідно з планом науково-практичної діяльності Прикордонних військ України в рамках науково-дослідної роботи № 299-1203 I.

Об’єктом дослідження є формування самооцінки курсантів у навчально-виховному процесі ввзо.

Предметом дослідження є педагогічні шляхи та умови формування самооцінки курсантів у процесі навчання іноземної мови.

Мета дисертаційної роботи полягає у виявленні та науковому обґрунтуванні сутності, змісту, педагогічних шляхів і умов формування самооцінки курсантів у навчально-виховному процесі ввзо.

Гіпотеза дослідження: підвищення ефективності формування адекватної самооцінки курсантів у процесі навчання іноземної мови можливе за психолого-педагогічних умов, які забезпечують гуманізацію взаємовідносин між суб’єктами педагогічного процесу, стимулюють розвиток ініціативи, самостійності та оцінних суджень курсантів, сприяють виникненню в навчанні ситуацій успіху.

Згідно з метою та гіпотезою були визначено такі завдання дослідження:

1) уточнити сутність і зміст самооцінки курсантів ввзо;

2) обґрунтувати критерії та показники сформованості самооцінки курсантів ввзо;

3) визначити й експериментально перевірити педагогічні шляхи та умови формування адекватної самооцінки курсантів у процесі навчання іноземної мови;

4) розробити методичні рекомендації щодо вдосконалення процесу формування самооцінки курсантів ввзо.

Методологічну основу дослідження склали концептуальні положення про фактори формування і розвитку особистості (І. Д. Бех, Л. І. Божович, Г. С. Костюк, С. Л. Рубінштейн та ін.); про активність особистості в процесі навчання і виховання (Г. С. Щукіна, Г. І. Лозова та ін.); про значення самооцінки в процесі самовдосконалення особистості (Р. Бернс, С. М. Ковальов, І. С. Кон, Л. І. Рувинський та ін.).

Дослідження будувалось з урахуванням сучасних вимог до професійної компетентності викладачів ввзо та з урахування положень Конституції України, Статутів Збройних Сил України та директивних документів Державного комітету у справах охорони державного кордону України з організації навчально-виховного процесу в Національній академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького.

Для розв’язання поставлених у дослідженні завдань, перевірки сформульованої гіпотези використовувався комплекс взаємопов’язаних теоретичних і емпіричних методів дослідження:

теоретичний аналіз філософських, психологічних і педагогічних досліджень з метою уточнення сутності та змісту самооцінки курсантів;

опитувальні (анкетування, інтерв’ювання, бесіда) та обcерваційні методи (пряме, опосередковане і включене спостереження) використовувались для визначення особливостей поведінки курсантів з різними рівнями самооцінки, а також з метою вивчення сучасної практики формування самооцінки курсантів в умовах ввзо;

формуючий експеримент застосовувався для перевірки ефективності педагогічних шляхів і умов розвитку адекватної самооцінки курсантів у процесі навчання іноземної мови;

методи математичної статистики використовувались для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами.

Експериментальне дослідження проводилося на базі Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького (м. Хмельницький) у три етапи з 1999 по 2002 рік.

На першому етапі (1999-2000 рр.) здійснювався аналіз практики формування і врахування самооцінки курсантів у навчально-виховному процесі ввзо, вивчались і узагальнювались психолого-педагогічні дослідження проблеми розвитку самооцінки особистості, розроблялись і адаптувались методики діагностування самооцінки курсантів.

На другому етапі (2000-2001 рр.) обґрунтовувались педагогічні шляхи та умови формування адекватної самооцінки курсантів ввзо у процесі навчання іноземної мови, здійснювався формуючий експеримент, спрямований на перевірку вірогідності сформульованої гіпотези дослідження.

На третьому етапі (2001-2002 рр.) систематизувалися та узагальнювалися результати, отримані в процесі теоретичного аналізу проблеми та дослідно-експериментальної роботи, формулювалися загальні висновки дослідження, розроблялися науково-практичні рекомендації щодо ефективного педагогічного управління процесом формування адекватної самооцінки у курсантів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

уточнено сутність і зміст самооцінки курсантів ввзо;

визначено критерії та показники сформованості самооцінки курсантів ввзо;

вперше обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні шляхи та умови формування адекватної самооцінки курсантів ввзо у процесі навчання іноземної мови: гуманізація взаємовідносин між суб’єктами педагогічного процесу; розвиток ініціативи та самостійності курсантів; створення ситуації успіху та стимулювання оцінних суджень курсантів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методичних рекомендацій щодо вдосконалення педагогічного керівництва розвитком самооцінки курсантів у навчально-виховному процесі ввзо. Їх використання дає можливість підвищити ефективність педагогічних впливів, спрямованих на формування адекватної самооцінки як важливої професійної якості військового спеціаліста. Обґрунтовані в дослідженні висновки і практичні рекомендації впроваджувалися у навчально-виховному процесі Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького (акт реалізації від 4 грудня 2000 року), Кам’янець-Подільському військово-інженерному інституті при Подільській державній аграрно-технічній академії (акт реалізації від 15 лютого 2001 року) і Технологічному університеті Поділля (акт реалізації від 20 листопада 2001 року). Матеріали дослідження можуть використовуватись у вищих військових навчальних закладах, а також на курсах підвищення кваліфікації та перепідготовки офіцерських кадрів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження обговорювалися і були схвалені на звітних наукових конференціях викладачів у Національній академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького: на міжвузівських науково-теоретичних конференціях “Проблема вдосконалення воєнної безпеки держави” (м. Хмельницький, 2000); “Морально-психологічне забезпечення службової та навчально-виховної діяльності” (м. Хмельницький, 2001).

Отримані результати та висновки роботи доповідалися на засіданнях кафедри англійської мови та спільних нарадах викладачів кафедр англійської мови, педагогіки і психології, німецької та другої іноземної мови НАПВУ ім. Богдана Хмельницького.

Публікації. За матеріалами дослідження автором опубліковано сім наукових статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний текст дисертації становить 166 сторінок. Ілюстративний матеріал подано у 8 таблицях і 7 рисунках. Бібліографія містить 200 найменувань на 17 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, наведено дані про організацію і проведення дослідження та апробацію його результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи формування самооцінки курсантів у ввзо” проаналізовано сучасний стан проблеми у психолого-педагогічній і методико-лінгвістичній літературі, уточнено сутність, зміст і особливості формування самооцінки курсантів у ввзо.

Як показав аналіз психологічних і педагогічних наукових джерел, проблемі самооцінки приділяється певна увага у вітчизняній і зарубіжній літературі. Зокрема її досліджували такі відомі вчені, як Б. Г. Ананьєв, Л. І. Божович, Л. І Бондарчук, О. І. Бондарчук, Н. П. Волкова, Л. С. Виготський, І. В. Джемс, С. Г. Карпенчук, Г. С. Костюк, Р. Мейлі, Я. Л. Коломинський, С. Л. Рубінштейн, М. В. Савчин, А. Г. Спіркін, А. В. Требунський, О. Н Требунська, Ю. І. Трофімов, П. Р. Чамата, І. І. Чеснокова та інші. У їхніх роботах обґрунтовано сутність самооцінки, її зміст і структурні елементи. З’ясовано, зокрема, що самооцінка складається з трьох компонентів: когнітивного – знання особистості про себе і власні можливості, емоційного – ціннісне ставлення до себе і поведінкового – готовності до певних дій.

Деякі аспекти цієї проблеми розроблялись у дослідженнях військових педагогів, що розглядали самооцінку як важливу складову самовдосконалення курсантів. Це праці А. В. Барабанщикова, В. І. Вдов’юка, П. Н. Городова, В. П. Давидова, Л. Ф. Железняка, Д. В. Іщенко, А. А. Кобенко, О. Д. Сафіна та інших.

Аналіз наукової літератури з проблеми дослідження дає підстави стверджувати, що самооцінка – це оцінювання особистістю себе, своїх можливостей, якостей та місця серед інших людей.

Проведене дослідження показало, що самооцінка розвивається протягом усього терміну навчання курсанта у ввзо. На її формування у навчально-виховному процесі впливають такі фактори: оцінювання з боку викладачів; зміна позиції курсантів у навчальному колективі; залучення курсантів до оцінювання результатів своєї діяльності; розвиток у них критичності та самокритичності, ініціативності та самостійності.

Аналіз літературних джерел, досвіду навчально-виховної діяльності викладачів і різних категорій офіцерів дає підстави стверджувати, що процес формування самооцінки у курсантів ввзо характеризується певними психолого-педагогічними особливостями. Його складність зумовлюється перш за все властивими курсантам соціально-психологічними особливостями юнацького віку: неадекватністю самооцінки та рівня домагань, юнацьким негативізмом і незадоволеністю собою. Крім того, на формування самооцінки курсантів суттєво впливає специфіка організації педагогічного процесу у військовому навчальному закладі. Вступивши до ввзо, курсант стикається з широким спектром нових умов, які тією чи іншою мірою впливають на його самопізнання і самооцінку. Певні проблеми зумовлюються також замкнутістю курсантських колективів і недостатньою готовністю курсантів до налагодження позитивних взаємовідносин з товаришами і однолітками, які обіймають вищу посаду. На формування самооцінки впливає й те, що курсант віддаляється від звичного кола спілкування, від рідних, близьких і друзів, стикається з необхідністю виконання складних професійних обов'язків, нерідко в екстремальних обставинах, а також з вимогою підкоряти власні інтереси навчально-виховному процесу.

Аналіз наукової літератури показав, що як у загальній психолого-педагогічній науці, так і у військовій педагогіці немає єдиного підходу до розуміння сутності та змісту формування самооцінки курсантів. У змісті педагогічної діяльності, спрямованої на формування та корекцію самооцінки курсантів, виділяються різні напрямки: спонукання курсантів до самовдосконалення, роз’яснення їм важливості адекватної самооцінки у професійній діяльності прикордонника, формування у них умінь і навичок самовдосконалення тощо.

Специфічні особливості розвитку самооцінки курсантів зумовлюють необхідність у відповідній організації педагогічного процесу у ввзо, чіткому визначенні цілей, завдань, змісту, методів і форм навчально-виховної діяльності. Розвиток самооцінки передбачає діагностику рівня її сформованості у курсантів, прогнозування динаміки і результатів коректуючої діяльності, спонукання курсантів до самоосвіти і самовиховання, профілактику негативної поведінки, зумовленої неадекватною самооцінкою, корекцію рівня домагань.

У другому розділі “Педагогічні шляхи формування самооцінки курсантів ввзо в процесі навчання іноземної мови” обґрунтовано основні шляхи та умови формування адекватної самооцінки курсантів.

Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури дав можливість визначити такі основні педагогічні шляхи формування адекватної самооцінки курсантів у процесі навчання іноземної мови: гуманізація взаємовідносин між суб‘єктами педагогічного процесу; розвиток ініціативи та самостійності курсантів; стимулювання їх оцінних суджень і створення ситуацій успіху.

Один із важливих шляхів формування адекватної самооцінки курсантів ввзо в процесі навчання іноземної мови полягає в гуманізації взаємовідносин між суб‘єктами педагогічного процесу. Гуманний характер взаємовідносин забезпечується такими педагогічними умовами: організацією педагогічної взаємодії з курсантами на основі суб’єкт-суб’єктного підходу; урахуванням індивідуальних особливостей курсантів; реалізацією принципів діалогічного спілкування у навчально-виховному процесі; встановленням особистісного контакту з курсантами; формуванням доброзичливих і довірливих відносин з ними, ознайомлення курсантів з рекомендаціями щодо формування адекватної самооцінки, обґрунтування викладачем виставлених оцінок, моральне і матеріальне стимулювання курсантів з урахуванням характеру їх самооцінки.

Формування адекватної самооцінки у курсантів у процесі навчання іноземної мови вимагає розвитку їх ініціативи та самостійності. Самостійність розглядається як одна із якостей особистості, що характеризується двома ознаками: по-перше, сукупністю засобів – знань, умінь і навичок, якими володіє суб'єкт; по-друге, ставленням особистості до процесу діяльності, її суб’єктів, результатів та умов здійснення.

Самостійність автор розглядає в двох різних, але взаємопов'язаних аспектах: як характеристику діяльності курсантів у конкретній навчальній ситуації і як стійку рису особистості. Самостійність як характеристика діяльності курсантів у конкретній навчальній ситуації являє собою здатність досягати поставлених цілей без сторонньої допомоги. Абсолютна самостійність курсантів неможлива. Її слід оцінювати з урахуванням того, в якій мірі об'єктивно необхідною є участь у навчанні інших людей, у першу чергу викладача.

У процесі навчання іноземної мови важливо забезпечити такі педагогічні умови розвитку ініціативи і самостійності курсантів: врахування їхніх побажань та інтересів при визначенні цілей навчання і виконанні навчальних завдань, стимулювання самоконтролю і корекції навчально-пізнавальних дій, спонукання до самостійної роботи і творчого використання в позааудиторний час результатів своєї діяльності в колективі однокурсників.

Надання курсантам можливостей для вияву ініціативи та самостійності у навчальному процесі дозволяє розширити й уточнити їхні уявлення про власні індивідуальні особливості та здібності, що сприяє формуванню реалістичного рівня домагань і адекватної самооцінки. Реалізації таких можливостей сприяє використання активних форм і методів організації навчально-пізнавальної діяльності курсантів: організаційно-ділових і сюжетно-рольових ігор, аналізу конкретних ситуацій, проблемних методів навчання, дискусій.

Завдяки своїм особливостям ці форми та методи навчання дозволяють формувати у курсантів цілісне уявлення про майбутню професійну діяльність, виробляти в них як предметно-професійний, так і соціальний досвід, у тому числі комунікативні, перцептивні та інтерактивні уміння, професійно-ціннісні орієнтації. Зокрема, ділова гра дає можливість курсантам відчути значущість свого “Я”, особливо в тих випадках, коли вони знаходять оригінальний вихід із ситуації, який відповідним чином оцінюється викладачем та іншими учасниками гри. Ігрові методи забезпечують поступове зниження емоційної напруженості, тривожності, нерішучості курсантів, що сприяє самоствердженню, реалізації власних можливостей і, відповідно, формуванню адекватної самооцінки.

Суттєве значення для корекції самооцінки в процесі самостійної діяльності має ознайомлення курсантів з практичними рекомендаціями щодо об’єктивного оцінювання власних дій і досягнень. Такі рекомендації спонукають до самовдосконалення, сприяють формуванню у курсантів умінь самоконтролю, самоаналізу та саморегуляції в навчальній діяльності.

Важливим шляхом формування самооцінки курсантів є стимулювання їх оцінних суджень і забезпечення ситуації успіху у процесі навчання іноземної мови. Формування адекватної самооцінки значною мірою залежить від розвитку у курсантів реального рівня домагань і здатності до об’єктивного самооцінювання. Цьому сприяє ознайомлення курсантів з методами і прийомами самопізнання та самоаналізу, професійними якостями, якими має володіти офіцер-прикордонник, і критеріями визначення їх сформованості у себе.

У третьому розділі “Дослідно-експериментальне дослідження формування самооцінки курсантів у ввзо” обґрунтовуються критерії та показники ефективності формування самооцінки курсантів у ввзо, представлено результати експериментальної перевірки визначених шляхів формування самооцінки курсантів ввзо в процесі навчання іноземної мови, запропоновано методичні рекомендації щодо педагогічного керівництва розвитком самооцінки курсантів.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дав підстави визначити такі критерії та показники ефективності формування самооцінки курсантів:

1) рівень розвитку самоконтролю. Його показниками виступають: уміння планувати діяльність, вносити зміни відповідно до умов діяльності, використовувати різні форми контролю, самостійно складати контрольні завдання;

2) реакція на конструктивну критику викладача. Вона виявляється в таких показниках: уміння спокійно вислуховувати критичні зауваження, готовність визнати допущену помилку, бажання врахувати поради викладача, уміння уточнювати незрозумілі та суперечливі моменти, здатність бачити причину власних невдач;

3) контактність і характер взаємовідносин з викладачами та однокурсниками. Показниками даного критерію є: готовність до співробітництва в групових і колективних формах навчальної діяльності, бажання підтримати товариша, ініціативність при вирішенні проблем міжособистісного спілкування, уміння орієнтуватися у новій ситуації, готовність брати участь в організації аудиторних і позааудиторних заходів.

На основі визначених критеріїв автором виділено рівні самооцінки курсантів: адекватна; завищена; дещо завищена; занижена; дещо занижена.

Курсанти з адекватною самооцінкою характеризуються високим рівнем розвитку самоконтролю, позитивною реакцією на конструктивну критику і високим рівнем контактності з викладачами та однокурсниками.

Курсантам із завищеною самооцінкою притаманні недостатній самоконтроль, неадекватна реакція на конструктивну критику і низький рівень контактності.

Для курсантів з дещо завищеною самооцінкою характерний достатньо високий рівень самоконтролю, здебільшого конструктивна реакція на критику і середній рівень контактності.

Курсантам із заниженою самооцінкою притаманний завищений рівень самоконтролю, неадекватна реакція на конструктивну критику і низький рівень контактності.

Курсанти з дещо заниженою самооцінкою характеризуються адекватним рівнем самоконтролю, загалом конструктивною реакцією на критику та середнім рівнем контактності.

Для вирішення завдань експериментального дослідження було проведено констатуючий і формуючий експерименти, здійснено математичну обробку отриманих результатів. До експерименту було залучено 192 курсанти. Для експерименту відбиралися групи подібні за такими ознаками: 1) рівень загальноосвітньої підготовки курсантів (за середнім балом атестата); 2) вік; 3) рівень успішності курсантів; 4) організаційні умови навчання (навчальні програми, плани); 5) керівництво навчально-виховною та службовою діяльністю курсантів.

Перед формуючим експериментом у курсантів експериментальних і контрольних груп було визначено початковий рівень самооцінки.

Під час констатуючого етапу дослідження визначалась обізнаність курсантів щодо сутності і змісту самооцінки, з’ясовувалось розуміння ними важливості адекватної самооцінки для майбутньої професійної діяльності. З метою визначення особливостей формування адекватної самооцінки курсантів у навчально-виховному процесі ввзо автором було відвідано та проаналізовано 46 занять з іноземної мови, соціології, військової психології та педагогіки у НАПВУ ім. Богдана Хмельницького, проаналізовано зміст навчальних і методичних посібників з цих предметів. Аналіз діяльності викладачів щодо формування самооцінки курсантів здійснювався шляхом спостережень, опитувань, анкетувань, бесід, участі у нарадах, зборах та інших заходах.

Отримані результати дали підстави зробити такі висновки:

формуванню адекватної самооцінки курсантів у навчально-виховному процесі ввзо приділяється недостатня увага. Водночас, необхідність такої роботи є очевидною, оскільки близько 70% курсантів молодших курсів мають неадекватну самооцінку. Це накладає певний відбиток на стиль їхньої поведінки у навчально-виховному процесі та характер міжособистісних стосунків з викладачами, командирами й однокурсниками;

30% курсантів мають неточне уявлення про самооцінку і її прояви у навчальній діяльності. У більшості з них (87%) недостатньо розвинута критичність до власних особистісних якостей (особливо до негативних). Проте позитивним можна вважати той факт, що близько 90% курсантів виявили бажання і готовність продовжити роботу по самовдосконаленню;

формування адекватної самооцінки повинно стати предметом цілеспрямованої діяльності викладачів вже з перших днів навчання курсантів у ввзо.

Формуючий експеримент проводився в процесі викладання навчального предмета “Іноземна мова” в Національній академії Прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького (м. Хмельницький). Його метою була перевірка основних педагогічних шляхів та умов формування адекватної самооцінки курсантів у процесі навчання іноземної мови.

У ході формуючого експерименту здійснювалась перевірка робочої гіпотези дисертаційного дослідження. В результаті проведеного експерименту був розроблений і апробований комплекс педагогічних впливів на курсантів з різним ступенем самооцінки.

В ході дослідно-експериментальної роботи проводився аналіз рівнів самооцінки курсантів з використанням визначених критеріїв і показників. Діагностичні зрізи, здійснені в кінці формуючого експерименту свідчать про значне збільшення кількості курсантів з адекватною самооцінкою (з % до 52%) в експериментальних групах, тоді як у контрольних їх кількість зросла незначною мірою (з 27% до 36%) (див. рис. 1, 2).

Рис. 1. Динаміка самооцінок курсантів експериментальної групи

1 – адекватна; 2 – завищена; 3 – занижена.

Рис. 2. Динаміка самооцінок курсантів контрольної групи (%)

1 – адекватна; 2 – завищена; 3 – занижена.

Аналіз динаміки самооцінок показав, що в експериментальній групі значно зменшився відсоток курсантів із завищеною самооцінкою (на 19%), що свідчить про підвищення їх самокритичності. Спостерігається також тенденція до зменшення кількості курсантів із заниженою самооцінкою (з 16% до 12%). Причиною цього є зростання впевненості курсантів у собі і власних можливостях.

У контрольній групі теж відбулися певні позитивні зрушення, однак вони мають незначний характер і відображають природну динаміку самооцінок курсантів.

У процесі проведення формуючого експерименту проявились й інші тенденції: посилилась професійна спрямованість курсантів, поліпшились міжособистісні стосунки у курсантському колективі, зросла навчальна успішність, дисциплінованість тощо.

Таким чином, формуючий експеримент засвідчив можливість педагогічного керівництва формуванням самооцінки курсантів у процесі навчання іноземної мови. Цей процес вимагає посилення змістової, організаційної та методичної сторони спільної діяльності викладачів і курсантів, удосконалення індивідуальної коректуючої діяльності з ними.

При проведенні експерименту було розроблено методичні рекомендації керівному складу ввзо та викладачам щодо формування адекватної самооцінки курсантів. Результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили висунуту гіпотезу та засвідчили високу ефективність визначених автором педагогічних шляхів і умов формування адекватної самооцінки курсантів у процесі навчання іноземної мови.

ВИСНОВКИ

За результатами теоретичного аналізу літературних джерел та дослідно-експериментальної роботи зроблено такі висновки:

1. Самооцінка – це оцінка особистістю себе, власних можливостей, якостей і місця серед інших людей. Як один із найсуттєвіших компонентів у структурі особистості, самооцінка виступає важливим регулятором її поведінки. Від самооцінки залежать взаємостосунки людини з оточуючими, її критичність, вимогливість до себе, ставлення до успіхів і невдач. Відтак самооцінка впливає на ефективність навчальної діяльності, професійне становлення курсантів і подальший розвиток їх особистості.

2. У психолого-педагогічних дослідженнях доведено вплив самооцінки на пізнавальну діяльність особистості (сприймання, уявлення, розв’язання інтелектуальних завдань), визначено її місце в системі міжособистісних стосунків, обґрунтовано прийоми формування адекватної самооцінки, а у випадку її деформації – корекції шляхом виховних впливів на особистість. Водночас специфіка організації навчально-виховного процесу у ввзо вимагає наукового обґрунтування шляхів і педагогічних умов формування адекватної самооцінки як важливої професійної якості майбутніх офіцерів.

3. У дослідженні обґрунтовано критерії та показники сформованості самооцінки курсантів: 1) рівень розвитку самоконтролю (уміння планувати діяльність, вносити зміни відповідно до умов діяльності, використовувати різні форми контролю, самостійно складати контрольні завдання); 2) реакція на конструктивну критику викладача (уміння спокійно вислуховувати критичні зауваження, готовність визнати допущену помилку, бажання врахувати поради викладача, уміння уточнювати незрозумілі та суперечливі моменти, здатність бачити причину власних невдач); 3) контактність і характер взаємовідносин з викладачами та однокурсниками (готовність до співробітництва в групових і колективних формах навчальної діяльності, бажання підтримати товариша, ініціативність при вирішенні проблем міжособистісного спілкування, уміння орієнтуватися у новій ситуації, готовність брати участь в організації аудиторних і позааудиторних заходів).

4. На основі визначених критеріїв автором виділено рівні самооцінки курсантів: адекватний – характеризується високим розвитком самоконтролю, конструктивною реакцією на критику і високим рівнем контактності з викладачами та однокурсниками; завищений – недостатній самоконтроль, неадекватна реакція на конструктивну критику і низький рівень контактності; дещо завищений – достатньо високий рівень самоконтролю, здебільшого конструктивна реакція на критику і середній рівень контактності; занижений – завищений рівень самоконтролю, неадекватна реакція на конструктивну критику і низький рівень контактності; дещо занижений – достатній рівень самоконтролю, конструктивна реакція на критику та середній рівень контактності.

5. Діагностика самооцінки курсантів засвідчила, що її формуванню поки що не приділяється достатня увага у навчально-виховному процесі ввзо. В результаті 70% курсантів молодших курсів мають неадекватну самооцінку, що накладає певний відбиток на стиль їхньої поведінки у навчально-виховному процесі та характер міжособистісних стосунків з викладачами, командирами й однокурсниками. Для 30% курсантів характерне неточне уявлення про самооцінку та її прояви у навчальній діяльності. У 87% курсантів недостатньо розвинута критичність до власних якостей, особливо негативних. У той же час близько 90% курсантів прагнуть до вироблення у себе адекватної самооцінки.

6. У результаті дослідно-експериментальної роботи автором обгрунтовано основні шляхи формування адекватної самооцінки курсантів у процесі навчання іноземної мови: гуманізація взаємовідносин між суб‘єктами педагогічного процесу; розвиток ініціативи та самостійності курсантів; створення ситуації успіху та стимулювання оцінних суджень курсантів.

Педагогічними умовами гуманізації відносин між суб’єктами педагогічного процесу є: організація педагогічної взаємодії з курсантами на основі суб’єкт-суб’єктного підходу; врахування індивідуальних особливостей курсантів; реалізація принципів діалогічного спілкування у навчально-виховному процесі; встановлення особистісного контакту з курсантами; формування доброзичливих і довірливих відносин з ними; ознайомлення курсантів з рекомендаціями щодо формування адекватної самооцінки; обґрунтування викладачем виставлених оцінок; моральне і матеріальне стимулювання курсантів з урахуванням характеру їх самооцінки.

Педагогічними умовами розвитку ініціативи та самостійності курсантів є: формування у курсантів умінь самоаналізу і реалістичного визначення цілей самовдосконалення; вироблення навичок самоконтролю на всіх етапах виконання навчальних завдань; створення на заняттях проблемних ситуацій, активізація критичних суджень курсантів; формування у них потреби творчо використовувати результати самостійної діяльності в колективі однокурсників.

Формування адекватної самооцінки вимагало створення у педагогічному процесі ситуацій успіху та стимулювання у курсантів оцінних суджень. Це досягалося шляхом забезпечення таких педагогічних умов: ознайомлення курсантів із структурою вміння оцінювати інших людей, з єдиними критеріями оцінювання знань, умінь і навичок; мотивування оцінних суджень курсантів; спонукання курсантів до порівняльного аналізу власних робіт з роботами однокурсників.

7. Результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили висунуту гіпотезу та засвідчили високу ефективність обґрунтованих автором педагогічних шляхів і умов формування адекватної самооцінки курсантів у процесі навчання іноземної мови.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективними є такі напрямки подальшої роботи: обґрунтування педагогічних умов формування самооцінки офіцерів у процесі їх професійної діяльності; формування адекватної самооцінки курсантів ввзо у процесі вивчення фахових дисциплін; вдосконалення організації виховної роботи у ввзо щодо формування адекватної самооцінки курсантів; дослідження індивідуально-психологічних факторів формування адекватної самооцінки курсантів; вивчення впливу особливостей педагогічної взаємодії у навчально-виховному процесі ввзо на формування самооцінки курсантів.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

АНОТАЦІЇ

Блощинський І. Г. Формування самооцінки курсантів вищих військових закладів освіти у процесі навчання іноземної мови. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 20.02.02 “Військова педагогіка і психологія”. – Національна академія Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького, Хмельницький, 2002.

Дисертацію присвячено дослідженню педагогічних шляхів та умов формування самооцінки курсантів у процесі навчання іноземної мови у вищому військовому закладі освіти. Обґрунтовано критерії, показники сформованості і рівні самооцінки курсантів. Визначено та експериментально перевірено основні шляхи формування у курсантів адекватної самооцінки в процесі вивчення іноземної мови: гуманізація взаємовідносин між суб‘єктами педагогічного процесу; розвиток ініціативи та самостійності курсантів; створення ситуації успіху та стимулювання оцінних суджень курсантів.

Розроблено методичні рекомендації щодо удосконалення педагогічного керівництва розвитком адекватної самооцінки курсантів.

Ключові слова: формування самооцінки, педагогічні шляхи, гуманістичні взаємовідносини, розвиток ініціативи та самостійності, стимулювання оцінних суджень, навчання мові.

Блощинский И. Г. Формирования самооценки курсантов высших военных учебных заведений в процессе обучения иностранному языку. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 20.02.02 “Военная педагогика и психология”. – Национальная академия Пограничных войск Украины им. Богдана Хмельницкого, Хмельницкий, 2002.

Диссертация посвящена исследованию педагогических путей и условий формирования самооценки курсантов в процессе обучения иностранному языку в ввузе. Обоснованы критерии, показатели и уровни самооценки курсантов. Определены и експериментально проверены основные педагогические пути формирования адекватной самооценки курсантов в процессе обучения иностранному языку в ввузе: гуманизация взаимоотношений между субъектами педагогического процесса, развитие инициативы и самостоятельности курсантов, создание ситуации достижения успеха и стимулирование оценочных суждений курсантов.

Разработаны методические рекомендации по усовершенствованию педагогического руководства развитием адекватной самооценки курсантов в ввузе.

Ключевые слова: формирование самооценки, педагогические пути, гуманистические взаимоотношения, стимулирование оценочных суждений, обучение языку, развитие инициативы и самостоятельности,

Bloshchinsкiy I. G. Сadets’ self-appraisal formation in the higher military educational establishments while teaching foreign language. – Manuscript.

This thesis is for obtaining the scientific degree of the Candidate of Pedagogical Sciences on specialty 20.02.02 Military Pedagogy and Psychology. – Тhe National Academy of the Border Guard Troops of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskiy, Khmelnytskiy, 2002.

The thesis deals with the research of cadets’ self-appraisal formation in the higher military educational establishments while teaching foreign language. It has been defined that cadets’ self-appraisal formation is a complex, specific psychological and pedagogical process based on instructor specific activity which promotes cadets’ self-improvement, finding out and correction of their self-appraisal. It has its own structure which foresees the presence of the subject and object, educational goals and tasks, essence, conditions, ways, appropriateness, contradictions, principles, methods and forms of its realization, educational types of instructor activity and its results.

The main pedagogical ways of cadets’ self-appraisal formation in the higher military educational establishments while teaching foreign language such as humane relationships improvement between the pedagogical process subjects, cadets self-sufficiency and initiative development, creation of the success situation and cadets’ estimated judgements stimulation have been defined in this work.

One of the basic ways of cadets' adequate self-appraisal formation in the higher military educational establishments while teaching foreign language is a humane relationships improvement between the pedagogical process subjects. The basic pedagogical conditions of the given way realization are: communicative style optimization of the instructor and cadet; cadets' acquaintance with the information on self-perfecting as the pedagogical recommendations; purpose definition as to the lesson goals from cadets' position; teacher substantiation of the exposed ratings; moral and material cadets’ stimulation in the light of their self-appraisal.

The next way of cadets' adequate self-appraisal formation process improvement is cadets’ initiative and self-sufficiency development. The given way provided a number of revealed and tested conditions within the experiment: cadets’ self-analysis development and realistic purposefulness during their self-perfecting; self-control skills improvement; creation of problematic situations during lessons, cadets’ critical judgements activization; cadets’ motivational settings formation during their self preparation; cadets’ need development to use creatively the results of individual activity within cadets’ groups.

Creation of the success situation and cadets’ estimated judgements stimulation is also one of the ways of cadets' adequate self-appraisal formation process improvement while teaching foreign language. Pedagogical conditions of this way realization acted: cadets’ acquaintance with the structure to value works of the other people; motivation of cadets’ estimated judgements; their acquaintance with unified criteria of knowledge and skills rating; cadets comparative analysis actualization of their own works with works executed by their groupmates.

The basic criteria and indices of cadets’ self-appraisal formation effectiveness in teaching process have been defined and substantiated, that has allowed to find out and characterize qualitative levels of cadets’ self-appraisal: adequate; overestimated; a little bit overestimated; underestimated; a little bit underestimated

The experiment results have confirmed the put forward hypothesis and testify about high efficiency of the methodical recommendations, worked out by the author, on cadets' adequate self-appraisal formation in the higher military educational establishments teaching process.

Key words: self-appraisal formation, pedagogical ways, humane relationships, initiative and self-sufficiency development, estimated judgements stimulation, language teaching.