роботі, не претендує на вичерпну повноту аналізу адаптивної діяльності підлітка в нових умовах навчання, що неможливо в обмежених рамках дисертаційного дослідження. Шляхи подальшого дослідження даної проблеми ми вбачаємо у вивченні питання зняття психологічних бар’єрів у процесі адаптації підлітка, впливу внутрішніх конфліктів особистості на даний процес тощо.
Основний зміст дисертації висвітлено у таких публікаціях автора:
1.
Бойко І.І. Психологічний аналіз залежності процесу адаптації підлітка від його функціонального стану // Психологія. Збірник наукових праць НПУ. –К., 1999. –Випуск 1(4).– С.129–131.
2.
Бойко І.І. Психологічна адаптація підлітка до нових умов навчання // Психологія. Збірник наукових праць НПУ. –К., 1999.–Випуск 2(5).– С.92–95.
3.
Бойко І.І. Педагогічна корекція як фактор прискорення соціально–психологічної адаптації підлітків до нових умов навчання // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України. –К., 2001.–Т. ІІІ, ч.1.– С.189–194.
4.
Бойко І.І. Психологічна дезадаптація підлітка: причини виникнення // Соціалізація особистості. Міжкафедральний збірник наукових статей НПУ імені М.П.Драгоманова. –К., 1998.– Випуск 3.– С.41–47.
5.
Бойко І.І. Адаптація як вияв активного ставлення підлітка до свого життя //Духовність як основа консолідації суспільства. Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників НДІ “Проблеми людини”. –К, 1999. –Т.16.–С.291–297.
Бойко І.І. Соціально-психологічна адаптація підлітка до нових умов навчання. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. -Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2002.
Дисертацію присвячено питанням процесу активізації та прискорення процесу соціально-психологічної адаптації студентів підліткового віку до нових умов навчання. У дослідженні теоретично обгрунтована та експериментально перевірена залежність процесу адаптації студентів підліткового віку від їх функціонального стану, індивідних та особистісних особливостей. Встановлено загальні та індивідуальні особливості адаптивної діяльності студентів-підлітків, які детерміновані структурними компонентами адаптації (когнітивним, емоційно-оцінним, поведінковим) у поєднанні з індивідуально-психологічними особливостями підлітків. Апробована адаптивно-розвивальна програма (система психокорекційної роботи), яка зорієнтована на активізацію та прискорення соціально-психологічної адаптації студентів-підлітків до нових умов навчання.
Ключові слова: адаптація, адаптованість, неадаптованість, дезадаптивність, адаптивна діяльність, самоактуалізація, самоаналіз, тривожність, психокорекційна діяльність.
Бойко И.И. Социально-психологическая адаптация подростка к новым условиям обучения. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Национальный педагогический университет имени М.П.Драгоманова, Киев, 2002.
Диссертация посвящена вопросам процесса активизации и ускорения процесса социально-психологической адаптации студентов подросткового возраста к новым условиям обучения.
Сделан анализ научных подходов к решению проблем адаптации как объекта исследования, рассмотрена проблематика подросткового возраста с точки зрения проявления индивидуально-психологических особенностей и основных тенденций становления потенциала “Я”; рассмотрена непрерывность адаптации, которая есть актуальным уровнем среды жизнедеятельности (пространственные, временные и содержательные рамки). Рассматриваются понятия биологической, психологической и социальной адаптации.
В работе психологическое понятие адаптации рассматривается как своеобразный вид деятельности – адаптивной деятельности, которая обусловлена изменениями во взаимодействии личности и окружающей среды и направлена на оптимизацию этого взаимодействия. Это возможно на основе оценки характера взаимодействия личности и окружающей среды и, если это необходимо, определенной коррекции этого взаимодействия.
Дано краткое описание методических подходов к изучению объекта, обоснование основных внутренних и внешних критериев групп адаптивности студентов-подростков в новых условиях жизнедеятельности, а также описана система методов исследования уровней развития адаптивности. Представлена процедура дифференциации испытуемых подростков на группы “адаптивных”, “неадаптивных” и дезадаптивных. Описаны результаты анализа зависимости процесса адаптации студента-подростка от его функционального состояния.
В результате исследования 130 студентов-подростков было выделено три группы: І – здоровые; ІІ – подростки, которые имеют разные функциональные отклонения в органах и системах (те, которые долго и часто болеют); ІІІ – подростки с хроническими заболеваниями. В результате дальнейшего исследования эти подростки составили адаптивную (42 человека), неадаптивную (56 человек) та дезадаптивную (32 человека) группы.
Представлены результаты сравнительного анализа различий темперамента в группах; дан анализ личностным свойствам подростков, которые отображают характерологические свойства человека как субъекта деятельности; дана оценка степени адаптированности отдельно в группах адаптивных и неадаптивных и был проведен сравнительный анализ личностных характеристик. Таким образом, в качестве внутренних факторов уровня адаптивности мы выделили особенности факторной структуры адаптивности – личностный самоконтроль, индивидная саморегуляция, сензитивность, самореализация, интеллектуальная активность, психодинамическая ергичность и пластичность, способности к достижению. Эти положения вошли в основу эмпирического исследования; установлены общие и индивидуальные особенности адаптивной деятельности студентов-подростков, которые детерминированы структурными компонентами “Я-образа” (когнитивным, эмоционально-оценочным, поведенческим) в сочетании с их индивидуально-психологическими особенностями.
Рассматриваются основные подходы и приемы к психокоррекции неадаптивных и дезадаптивных студентов подросткового возраста и внедрение адаптивно-развивающей программы по активизации и ускорению социально-психологической адаптации. Основная цель программы тренинга:
1) реконструкция и формирование содержательного компонента самоидентичности; 2) тренировка уверенности в себе и формирование эмоционально-ценностного самопринятия; 3) активизация и формирование умений самопроекции и анализа сложной ситуации, которая сложилась.
В работе представлены результаты проведенного тренинга. Проанализированы те изменения в самосознании, которые наблюдались у подростков после работы в тренинговых группах; положительные изменения в структуре личностной рефлексивности подростков – ее усложнении, реалистичности и т.д.; в развитии адекватности самоотношения, самооценки, волевых черт характера, личностной ситуативной тревожности, положительной стратегии жизненной перспективы (образы “Я-прошлое”, “Я-теперь”, “Я-будущее”); в становлении интернальных качеств субъективного локуса контроля поведения, навыков сотрудничества и поиска компромисных решений.
На основе полученных выводов разработаны практические рекомендации для школьных психологов, преподавателей, классных руководителей по диагностике и коррекции адаптивного поведения неадаптивных и дезадаптивных подростков.
Ключевые слова: адаптация, адаптивность, неадаптивность, дезадаптивность, адаптивная деятельность, самоактуализация, самоанализ, тревожность, психокоррекционная деятельность.
Boyko LL Socio-psychological adaptation of a teenager to challenging (new) conditions of study. –Manuscript.
Dissertation seeks the degree of a Kandidat of Psychological Sciences within Speciality 19.00.07 – Pedagogical- and Age Psychology.– National Pedagogical M.P. Dragomanov University, Kyiv, 2002.
This Dissertation deals with the processes of activation and acceleration of the socio-psychological students’ (young adults’) adaptation to the new challenging conditions of study. Experimentally researched and theoretically reasoned is the dependence of adaptation processes for the students (young adults) in age groups based on their (students’) functional condition, as well as those of individual and personal specifics. Stated are both common and individual peculiarities of adaptation activity of students (young adults) determined by “Me-character” components (cognitive-, emotionally-estimated-, behavior-) together with their individual- and psychological specifics; practically developed is the program (system of psychocorrection work) oriented on activation and acceleration of social- psychological adaptation of students (young adults).
Key words: adaptation, adaptiveness, unadaptiveness, desadaptiviness, adaptive activity, self-actualization, self-analysis, restless state, and psycho-correction activity.