Миколаївська державна аграрна академія

Буценко Ірина Миколаївна

УДК 631.155.3

ЕФЕКТИВНІСТЬ СКОРОЧЕННЯ ВТРАТ У
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПІДПРИЄМСТВАХ КРИМУ

Спеціальність 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Миколаїв – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник – кандидат економічних наук, професор
Зінов’єв Фелікс Володимирович,

Кримський державний аграрний університет, завідувач кафедри агробізнесу і зовнішньоеко-номічної діяльності

Офіційні опоненти : доктор економічних наук, професор
Благодатний Володимир Іванович,

Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри організації

кандидат економічних наук, доцент
Кондрашова Галина Павлівна,

Інститут економіки і управління (м. Сімферополь), завідувач кафедри фінансів

Провідна установа – Харківський державний аграрний університет, кафедра економіки, Міністерства аграрної політики України, м. Харків.

Захист відбудеться 14.03.2002 р. о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївській державній аграрній академії за адресою: 54021, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференцзала .

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Миколаївської державної аграрної академії за адресою: м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий 12.02.2002 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої
ради Клочан В.Ф.

ЗАГАЛЬНа ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Проведені в останні роки соціально-економічні перетворення в АПК Криму не дали очікуваних результатів. Нестабільним залишається виробництво практично у всіх галузях сільського господарства і харчової промисловості, зростають втрати, що підсилює продовольчу залежність Криму від імпортних надходжень. Одним із засобів підвищення економічної ефективності господарювання, збільшення обсягу кінцевого продукту сільського господарства є скорочення втрат і непродуктивних витрат у сільгосппідприємствах.

Основні принципи і методичні підходи до визначення втрат були дані в роботах Беззуба В.М., Бєлова С.М., Заготова В.О., Зимовця В.Н., Зінов’єва Ф.В., Кондрашової Г.П.,  Коцюби М.П.,  Лейкіної К.Б.,  Лишанського  М.Л.,  Палагути Г.А., Рюміна А.Н., Чеботарьової Ж.В., Ейдельмана М. та ін. Тіньові сторони господарської діяльності досліджували: Базилюк А.В., Бородюк В., Коваленко С.О., Павлов В.М., Турчинов О.В. Проте й дотепер методика оцінки втрат і механізми їхнього скорочення залишаються недостатньо проробленими.

Актуальність теми дослідження. Реальний обсяг втрат у діяльності аграрних підприємств і в цілому по АПК істотно вищий від того, який наводять статистичні органи. Багато видів втрат не тільки не враховуються, а свідомо приховуються і є одним з джерел доходів у тіньовій сфері економіки. Недостатня дослідженість проблеми втрат у сучасних умовах обертається не тільки істотним збитком, але може привести до ще більших втрат у майбутньому.

Виділення втрат у господарській діяльності і розробка їхньої класифікації, створить базу для дослідження їхньої структури і динаміки. Розробка методики оцінки втрат для їхнього виявлення безпосередньо в сільськогосподарських формуваннях дозволить оцінити їхні реальні розміри, а також розробити заходи для скорочення втрат і непродуктивних витрат у сільському господарстві Криму.

На жаль, дослідження на цю тему обмежуються розглядом окремих причин виникнення втрат без системного бачення й оцінки впливу на весь хід відтворення в АПК. Існуючі методики і рекомендації в нових умовах господарювання вимагають уточнень, які повинні враховувати і втрати нелегального характеру. Вважаємо, що усунення зазначених прогалин є досить актуальним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить в план НДР Кримського державного аграрного університету з проблеми: “Господарські механізми в сфері АПК Криму” (Державний номер реєстрації 0199 V004259), що виконується за завданням Міністерства АПК АР Крим. Тема дисертації затверджена вченою радою факультету економіки і менеджменту Кримського державного аграрного університету (протокол №2 від 12.05.99 р.).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є обгрунтування основних напрямків скорочення втрат у сільськогосподарському виробництві. Поставлена мета обумовила рішення таких завдань:

- уточнити класифікацію втрат у сфері сільськогосподарського виробництва;

- обґрунтувати основні методичні підходи до оцінки втрат;

- визначити причини виникнення втрат і виявити фактори, що впливають на їхню величину;

- оцінити втрати в сільськогосподарському виробництві;

- обґрунтувати систему скорочення втрат у сфері сільгоспвиробництва й оцінити їхню ефективність.

Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження стали втрати потенціалу, ресурсів і продукції на всіх стадіях виробництва і реалізації. Як об’єкт дослідження взяті сільськогосподарські підприємства Криму.

Методи дослідження. Для комплексної оцінки в процесі дослідження розмірів втрат використовувались: метод експертних оцінок, метод середніх величин, розрахунково-конструктивний метод, метод парних порівнянь на основі багатовимірного шкалювання, методи моделювання і прогнозування.

Як аналітичний матеріал використовувалися узагальнені статистичні матеріали Держкомстату АР Крим, Міністерства агропромислового комплексу АР Крим, а також аналітичні розробки автора. Дослідження охоплюють період з 1995р. по 2000 р.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна виконаного дослідження полягає в уточненні класифікації втрат, розробці методики їхнього виявлення й оцінки, встановленні факторів, що впливають на величину втрат у сучасних умовах господарської діяльності сільськогосподарських підприємств.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення отриманих результатів полягає у визначенні причин легальних і тіньових втрат у сфері сільськогосподарського виробництва, обґрунтованні системи заходів для виявлення і скорочення втрат та механізмів їхньої реалізації. Є довідка Міністерства АПК АР Крим про прийняття до впровадження рекомендацій автора. Матеріали дослідження використовуються при проведенні практичних занять зі студентами Кримського державного аграрного університету.

Особистий внесок здобувача. У дисертації використані лише ті положення, які є результатом особистої роботи здобувача. Автором уточнено найбільш перспективні методи оцінки втрат і непродуктивних витрат та способи їхнього застосування, які дозволяють більш точно визначити розміри і причини їхнього виникнення в сільськогосподарських формуваннях, дана оцінка втрат у сільськогосподарському виробництві Криму. Встановлена частка впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на величину втрат. Запропоновано систему заходів по скороченню втрат у сільськогосподарському виробництві Криму. Особистий внесок здобувача у роботах (номер 1, 2, 7 і 12 за списком, якій подано в авторефераті) включає наступне:

- у монографії [7] запропонована методика визначення задокументованих втрат;

- у колективних статтях – проаналізована динаміка матеріалоємкості в сільському господарстві Криму [12]; оцінена ефективність оподатковування в Кримській дослідній станції садівництва [1]; проаналізовані схеми оподатковування бартеру і традиційної угоди купівлі-продажу [2].

Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження доповідалися на щорічних науково-практичних конференціях у Кримському державному аграрному університеті (1997-2001 р.), Кримській академії природоохоронного і курортного будівництва (2000 р.).

Публікації. Матеріали дослідження опубліковані в 12 наукових працях у спеціалізованих фахових виданнях загальним обсягом 8,2 друк. арк., у тому числі в книзі “Методика оцінки втрат у сфері агропромислового комплексу”.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (158 найменувань) і додатків. Робота викладена на 156 сторінках машинописного тексту, містить 40 таблиць, 21 малюнок і 5 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовується актуальність теми, визначається мета і завдання дослідження, наукова новизна і практична цінність отриманих у дисертації результатів.

У першому розділі – “Теоретичні і методичні основи визначення втрат” – дано характеристику видів втрат і непродуктивних витрат, підходів до їхнього виявлення, представлено класифікацію втрат у сільському господарстві.

Збільшення продовольчого фонду і підвищення ефективності сільгоспвиробництва неможливе без скорочення втрат на різних стадіях виробництва, заготівлі, переробки й реалізації сільськогосподарської продукції.

Існують різні підходи до виявлення і класифікації втрат у сільському господарстві. Термін “втрати” трактується як втрати від господарської діяльності, виражені в грошовій або натуральній формі, тобто це така категорія, що виражає якість і результативність господарської діяльності, і знаходиться в функціональному зв’язку з економічною ефективністю виробництва.

У закордонній літературі і практиці поняття “втрати” випливає з поняття “ризик”. Центральне місце в оцінці ризику займає аналіз і прогнозування можливих втрат ресурсів при здійсненні діяльності. Ризик характеризується як небезпека потенційної, ймовірної втрати ресурсів, чи недоодержання доходів у порівнянні з варіантом, розрахованим на раціональне використання ресурсів у діяльності підприємства.

Таким чином, існують різні підходи до дослідження проблеми втрат, але вихідним пунктом для формування механізму скорочення втрат є визначення їхніх видів. На наш погляд, втрати, що є в господарській діяльності підприємств можна розділити на: матеріальні, трудові, фінансові, інформаційні й інтелектуальні, спеціальні і випадкові (рис. 1).

У цьому контексті під інформаційними й інтелектуальними втратами розуміється некомпетентність відповідальних осіб, несумлінність і неспроможність компаньйонів, “витік” комерційної інформації, недостатня чи неправдива інформація, втрати часу. Спеціальні втрати – екологічна шкода, заподіяння шкоди здоров’ю і життю людей, втрата престижу підприємства. Випадкові втрати – збільшення податкових ставок, уведення примусових відрахувань, зміна договірних умов, трансформація форм і відносин власності, відчуження майна і коштів, втрати обумовлені несумлінною конкуренцією.

На верхньому рівні цієї класифікації стоїть розподіл втрат на враховувані і невраховувані, які потім розподіляються на легальні, тіньові і безповоротні. Втрати, що враховуються – це ті, які знайшли своє відображення в обліку і можуть бути виявлені на його основі; невраховувані – ті, які

Рис. 1. Класифікація втрат у сільському господарстві

виникли, але не знайшли своє відображення в обліку і не можуть бути виявлені з тих чи інших причин. До легальних втрат відносяться контрольовані втрати ресурсів і продукції, тіньові втрати складають втрати ресурсів і продукції використовувані тіньовою економі-кою, безповоротні – це втрати, контрольовані і неконтрольовані, яких повністю неможливо запобігти і відшкодувати.В існуючій системі обліку не ведеться повний облік втрат і непродуктивних витрат. Практично не приділяється увага перевитраті матеріальних ресурсів. Враховуються тільки деякі види втрат: уцінка товарно-матеріальних цінностей, нестачі і втрати від псування цінностей, сплачені штрафи, пені, а також витрати по виробництву, що не дало продукцію.

Відсутність реальної інформації про втрати сільськогосподарської продукції і продуктів її переробки в галузях АПК є однією з причин, які гальмують здійснення радикальних заходів для скорочення втрат і непродуктивних витрат.

Втрати в діяльності підприємств неминучі, але скорочення їх можливе. Вихідним є визнання неминучості виникнення втрат. Повністю запобігти втратам малоймовірно. Розвиток економіки – це динамічний процес і в ході його домогтися повної пропорційності, повної відповідності між технікою і технологією, з одного боку, і рівнем їхнього використання – з іншого, наврядчи можливо. Однак це не означає, що боротися з втратами слід після їх виникнення. Навпаки, завдання полягає в тім, щоб на основі дослідження причин виникнення втрат передбачати в механізмі господарювання заходи, спрямовані на їхнє запобігання.

Слід зазначити, що механізм скорочення втрат полягає не тільки у визначенні можливих видів втрат, виявленні причин їхнього виникнення, але й в об’єктивній оцінці їхніх обсягів.

В другому розділі – “Оцінка втрат у сільськогосподарських підприємствах Криму” – дано оцінку втрат ресурсного потенціалу, втрат у сфері виробництва й у сфері реалізації продукції.

Ресурсний потенціал сільськогосподарських підприємств Криму за 5 років істотно скоротився: по земельних ресурсах – на 20%, споживанню електроенергії на виробничі потреби – на 63,3%, використанню води на зрошення – на 48%.

За останні роки порушене відтворення родючості грунтів: скорочені обсяги внесення органічних добрив в 11,6 рази, мінеральних – 4,7 рази; не дотримується система сівозмін; украй низька якість обробки землі, знизилася еконо-мічна родючість землі. Відбувається непоповнюваний винос поживчих речовин з ґрунту. Порушено відтворення багаторічних насаджень, площі яких скорочуються, росте їх зрідженість, падає врожайність.

Складне фінансове становище господарств не дозволяє їм скеровувати кошти на поліпшення земель (витрати на поліпшення земель займають лише 0,5% у загальній сумі капітальних витрат). Коефіцієнт відновлення виробничих фондів сільськогосподарського призначення складав у 2000 р. 1,3%. Коефіцієнт зносу всіх основних фондів у сільськогосподарських підприємствах склав 46,8%. Через це падає виробництво продукції.

Як і раніше, вартість вибулих основних фондів значно перевищує вартість введених у дію нових основних фондів. За 1996-2000рр. кількість машин скоротилося на 40%. Найбільше скорочення відбулося по тракторах (у 1,3 рази), машинах для внесення органічних добрив (у 1,6 рази), культиваторах (у 1,5 рази) і кормозбиральних комбайнах (у 1,6 рази).

Питома вага інвестицій в основний капітал по галузі “Сільське господарство” у 2000 р. скоротилася до 6,0%. При цьому обсяг інвестицій (34 млн. грн.) у порівнянні з 1996 р. скоротився в 1,2 рази. З них на закладку садів і виноградників було спрямовано 7,4 млн. грн., або 26,4% загальної суми інвестицій, на будівництво систем водного господарства використано 7,1% інвестицій.

Зміни торкнулися не тільки виробництва, відбувається знецінення людського капіталу. Крім втрат робочого часу (кількість днів непрацездатності через виробничий травматизм) підприємства сільського господарства несуть витрати на відшкодування заподіяного збитку постраждалим, ліквідацію наслідків нещасливих випадків, на сплату штрафів. Так, на ці цілі в 1999 р. у сільському господарстві було витрачено 380,8 тис. грн.

Ресурсне забезпечення виробництва також є недостатнім. До істотних втрат продукції веде порушення електропостачання в сільськогосподарських підприємствах. Наприклад, на молочних фермах одним з найбільш трудомістких процессів є доїння корів, що здійснюється за допомогою доїльних апаратів. При перервах в електропостачанні доїти доводиться вручну. Зміна стереотипу доїння приводить до зниження продуктивності корів. Втрати молока при первинній обробці на фермі при перервах в електропостачанні можуть складати 30-70% загального надою.

Зниження норм зрошення привело в багатьох господарствах до недобору врожаю. Так, у 2000 р. проектна врожайність сільськогосподарських культур на зрошуваних землях була отримана лише на 203,2 тис. га з 348,4 тис. га. Деякі господарства змогли зменшити втрати врожаю, встановивши ефективний термін поливу і поливну норму, яка повною мірою забезпечила вологою рослини в найбільш відповідальні фази їхнього розвитку.

За 1996-2000 рр. питома вага спожитого палива в сільському господарстві в загальному обсязі споживання Криму значно скоротилась серед таких видів палива як вугілля (у 2,5 рази), природний газ (у 1,4 рази), пічний мазут (у 1,5 рази). Питома вага споживання бензину практично не змінилася. Зросла питома вага спожитої – нафти, дизельного палива і моторних мастил.

Підрив інтересів виробника, відсутність кредитів на період нестачі оборотних коштів, високі податки, дорожнеча ПММ, добрив привели до зниження рівня сільгоспвиробництва.

У 2000 р. у сільському господарстві Криму було вироблено 923,8 млн. грн. валової продукції, з якої на долю сільгосппідприємств припадає 50,3%. Основний обсяг продукції за досліджуваний період отриманий у галузі рослинництва – 363,1 млн. грн. (78,1%). При цьому питома вага цієї галузі з кожним роком постійно збільшується.

Мають місце значні втрати від часткової чи повної загибелі посівів і від недобору врожаю. Найбільша кількість загиблих посівів була в 1996 р. – 50,6 тис. га. У 2000 р. у господарствах суспільного сектора загиблі посіви по таких культурах як зернові склали 15,9 тис. га, соняшнику – 7,2 тис. га і овочах – 1,2 тис. га. У результаті загибелі посівів господарства недоодержали продукції в 2000 р. на суму – 13,4 млн. грн. У структурі втрат через загибель посівів найбільша питома вага припадає на зернові (51,4% у 2000р.).

У 2000 р. з 335 зареєстрованих підприємств 161 закінчило календарний рік з прибутком 21,0 млн. грн. При цьому, рівень рентабельності сільського господарства склав 2,6%, а в 1999 р. був отриманий збиток (рівень збитковості 14,4%). Загальний обсяг втрат у сфері реалізації склав 83,4 млн. грн. (розмір простроченої дебіторської заборгованості – 82,6 млн. грн., розмір сплачених пені, штрафів і неустойки – 0,8 млн. грн., втрати від браку – 0,04 млн. грн.).

Скоротилися обсяги реалізації рослинницької продукції – по овочах у 1,3 рази, плодах і ягодах у 1,4 рази. У 2000 р. зріс рівень реалізації зернових культур – у 1,2 рази, винограду – у 1,6 рази. Реалізація худоби і птиці у живій вазі скоротилася в 2,1 рази, молока і молочних продуктів у 1,7 рази, яєць у 1,3 рази, вовни в 2,0 рази.

Однак наведені показники часто не відбивають реального обсягу втрат ресурсного потенціалу, втрат у сфері виробництва й сфері реалізації, тому що оцінюються тільки задокументовані втрати. Реальні втрати в кілька разів вищі.

Найбільші втрати в 2000 р. приходилися: на втрати електроенергії (46,8%), прострочену дебіторську заборгованість (16,1%), втрати при зберіганні (12,2%) і втрати рослинницької продукції від недобору врожаю (5,3%) (табл. 1).

Загальна сума втрат у 2000 р. склала 511,8 млн. грн., що складає 99,5% вартості товарної продукції.

У третьому розділі – “Обґрунтування заходів з скорочення втрат у сільськогосподарських підприємствах” – проведено оцінку існуючих методик визначення втрат у сільськогосподарському виробництві і запропоновані авторські підходи, визначено фактори внутрішнього і зовнішнього впливу на величину втрат у сільському господарстві Криму, обгрунтовано напрямки скорочення втрат і непродуктивних витрат у сільському господарстві Криму.

Запропоновано методику оцінки втрат у сільському господарстві, які відображені документальним обліком, а також запропоновані методичні підходи до виявлення прихованих і неочевидних втрат.

Таблиця 1

Обсяги і структура втрат у сільськогосподарських підприємствах Криму

Види втрат | 1998р. | 1999р. | 2000р.

Сума
млн. грн. | % | Сума
млн. грн. | % | Сума
млн. грн. | %

Втрати ресурсів

Втрати електроенергії | 220,4 | 42,4 | 116,5 | 31,6 | 239,4 | 46,8

Втрати робочого часу:–

у результаті простоїв, прогулів | 10,4 | 2,0 | 46,8 | 12,7 | 32,1 | 6,3–

у результаті виробничого травматизму | 0,4 | 0,1 | 0,4 | 0,1 | ** | **

Втрати в результаті скорочення земельних ресурсів | 9,1 | 1,7 | 9,3 | 2,6 | 32,8 | 6,4

Разом втрат ресурсів | 240,3 | 46,2 | 173 | 47,0 | 304,3 | 59,5

Втрати у сфері виробництва

Втрати рослинницької продукції
внаслідок загибелі посівів | 10,7 | 2,1 | 11,2 | 3,0 | 13,4 | 2,6

Втрати рослинницької продукції від недобору врожаю | 12,9 | 2,5 | 71,3 | 19,3 | 27,1 | 5,3

Втрати тваринницької продукції внаслідок яловості корів | 22,1 | 4,3 | 19,3 | 5,2 | 16,4 | 3,2

Втрати від падежу тварин | 1,8 | 0,3 | 1,3 | 0,4 | 1,2 | 0,2

Втрати тваринницької продукції внаслі-док зниження продуктивності тварин |

0,7 |

0,1 |

0,9 |

0,2 |

2,5 |

0,5

Втрати кормів | 1,7 | 0,3 | 1,1 | 0,3 | 1,2 | 0,2

Втрати при зберіганні продукції | 155,9 | 30,0 | 1,8 | 0,5 | 62,3 | 12,2

Разом втрат у сфері виробництва | 205,8 | 39,6 | 106,9 | 28,9 | 124,1 | 24,2

Втрати у сфері реалізації

Втрати від браку | 0,05 | 0,01 | 0,4 | 0,1 | 0,04 | 0,01

Сума нестач, розкрадань і псування ТМЦ | 4,9 | 0,9 | 5,8 | 1,6 | ** | **

Розмір сплачених пені, штрафів і неустойки | 1,1 | 0,2 | 0,3 | 0,08 | 0,8 | 0,2

Розмір простроченої дебіторської заборгованості | 67,5 | 13,0 | 82,4 | 22,3 | 82,6 | 16,1

Разом втрат у сфері реалізації | 73,6 | 14,2 | 88,9 | 24,1 | 83,4 | 16,3

Усього втрат | 519,7 | 100,0 | 368,8 | 100,0 | 511,8 | 100,0

** – Дані відсутні в нових формах звітності

У зв’язку з тим, що господарства повинні визначати не тільки обсяг втрат продукції, але і їхній вплив на ефективність виробництва, оцінку втрат продукції рекомендується робити за порівняльними (по інструкції про порядок заповнення сільськогосподарськими підприємствами форм річного звіту) і середньореа-лізаційними цінами (розподілом виторгу від реалізації відповідного виду продукції на її кількість) з урахуванням рівня товарності.

Запропоновані методичні підходи до визначення втрат і непродуктивних витрат були апробовані в двох сільськогосподарських підприємствах: агрофірмі “Золота Балка” м. Севастополя й агрокомбінаті “Виноградний” Сімферопольського району Криму (табл. 2). Дослідження було спрямовано на те щоб показати, що й у діяльності прибуткових сільськогосподарських підприємств є додаткові резерви підвищення ефективності виробництва за рахунок скорочення втрат і непродуктивних витрат у їхній господарській діяльності.

Таблиця 2

Втрати і непродуктивні витрати в агрофірмі “Золота балка”
і агрокомбінаті “Виноградний”, тис. грн.

Види втрат | Агрофірма
“Золота балка” | Агрокомбінат
“Виноградний”

1998р. | 1999р. | 2000р. | 1998р. | 1999р. | 2000р.

Матеріальні втрати

Втрати рослинницької продукції від недобору врожаю | 839,6 | 1771,7 | 1022,3 | 2,7 | 2343,0 | 15,7

Втрати рослинницької продукції внаслідок загибелі посівів | х | х | х | х | х | 157,6

Втрати при доробці зерна | 7,0 | 5,8 | 9,0 | 35,5 | 39,9 | 78,8

Втрати тваринницької продукції внас-лідок зниження продуктивності тварин | х | х | 53,6 | 35,3 | 41,0 | 63,2

Втрати від падежу тварин | х | 2,0 | 1,3 | 0,5 | 1,0 | 1,0

Втрати кормів | 27,5 | 19,4 | 15,7 | 0,4 | 5,7 | 0,8

Втрати від браку | 205,9 | 110,4 | 83,3 | 1,3 | 2,8 | 2,1

Нестачі, розкрадання і псування ТМЦ | 32,5 | 61,0 | 31,0 | 87,9 | 71,7 | 2,0

Втрати продукції при зберіганні | 1,4 | 2,3 | 4,6 | 14,1 | 10,4 | 6,0

Матеріальні втрати –разом | 1113,9 | 1972,6 | 1220,8 | 177,7 | 2515,5 | 327,2

Трудові втрати

Втрати робочого часу | 557,8 | 399,2 | 776,0 | 1946,4 | 830,0 | 819,3

Витрати зв'язані з травматизмом | х | х | х | 0,1 | 0,1 | 12,2

Трудові втрати -разом | 557,8 | 399,2 | 776,0 | 1946,5 | 830,1 | 831,5

Фінансові втрати

Дебіторська прострочена заборгованість | 142 | 323 | 407 | 65,0 | 309,0 | -

Усього втрат | 1813,7 | 2694,8 | 2403,8 | 2189,2 | 3654,6 | 1158,7

Приховані втрати рекомендується визначати на основі вибіркових досліджень чи на основі експертних оцінок. Перший спосіб більш точний, але надзвичайно трудомісткий.

Для того щоб оцінювати ефективність зниження втрат і непродуктивних витрат у сільському господарстві Криму необхідно виділити фактори, що найбільше впливають на їхню величину. Нами, на підставі проведеної експертної оцінки, складена матриця парних порівнянь на основі багатовимірного шкалювання.

Оцінні характеристики втрат і непродуктивних витрат систематизовані в сім груп (рис. 2).

Рис. 2. Експертна оцінка втрат і непродуктивних витрат
у сільськогосподарському виробництві Криму

Найнижчий рейтинг мають спеціальні види втрат (3,6%) і трудові втрати (6,8%). Це дозволило виключити ці фактори з подальшого аналізу без скільки-небудь суттєвого впливу на об’єктивність оцінки. Найбільше значення експерти надають тіньовим втратам (24,0%), фінансовим (23,7%) і матеріальним (19,2%) втратам. Таку оцінку варто визнати адекватною сучасним економічним умовам.

Досить об’єктивно дозволяє оцінити нераціональне використання ресурсів у діяльності сільськогосподарських підприємств показник матеріалоємності. Ріст цього показника може свідчити про збільшення непрямих втрат.

Незважаючи на спад обсягів виробництва і реалізації продукції в сільськогосподарських підприємствах Криму, споживання матеріальних ресурсів не знижується. Більше того, за 1996-2000 рр. їхнє споживання сільським господарством Криму збільшилося в 1,42 рази, у т.ч. амортизація зросла на 46%, насіння і посадковий матеріал – на 86%. Вартість спожитих кормів зросла на 2,4%, що також є дуже високим значенням на тлі зниження обсягів виробництва продукції тваринництва.

Це може свідчити про збільшення матеріалоємності продукції сільського господарства Криму (рис. 3). За досліджуваний період (1996-2000 р.) матеріалоємність продукції сільського господарства Криму зросла практично по усіх видах аналізованих ресурсів. Винятком є лише вартість електроенергії, спожитої сільськогосподарськими підприємствами Криму в розрахунку на 1 тис. грн. валової продукції сільського господарства, яка зменшилася на 17%. Це пояснюється масовим відключенням струму сільгосппідприємствам Криму, абсолютна більшість яких має значні борги за спожиту електроенергію.

Рис. 3. Динаміка матеріалоємності валової продукції сільського
господарства Криму, 1996-2000 рр.

Для підвищення ефективності сільгоспвиробництва необхідна програма “Зниження втрат і непродуктивних витрат у сільському господарстві Криму”, яка на першому етапі своєї реалізації дозволить навести порядок у використанні матеріальних ресурсів. У перший блок заходів даної Програми повинні входити заходи, що можуть бути реалізовані в найкоротший термін, без суттєвих додаткових капіталовкладень, але з відчутним економічним ефектом.

До втрат матеріальних ресурсів, які можна ліквідувати на першому етапі можна віднести: втрати електроенергії, води, рослинницької продукції внаслідок недобору врожаю, тваринницької продукції внаслідок яловості корів, втрати від падежу тварин, втрати тваринницької продукції внаслідок зниження продуктивності тварин, втрати кормів, втрати від браку, суму нестач, розкрадань і псування ТМЦ, пені, штрафи і неустойки, прострочену дебіторську заборгованість.

Втрати, що мають бути ліквідовані на інших етапах реалізації програми вимагатимуть значно більших вкладень. Однак це не буде непомірним навантаженням для сільгоспформувань, тому що для цього можно буде використовувати частину економічного ефекту, отриманого від реалізації заходів, передбачених першим етапом програми.

Конкретні шляхи скорочення втрат і непродуктивних витрат у сільському господарстві Криму пропонуються залежно від їхньої природи. Першочерговими повинні стати заходи, що передбачають ефективне використання матеріальних ресурсів. До них, зокрема, належать: жорстке дотримання чинних правил обліку витрат, ведення і надання статистичної звітності; дотримання встановлених норм витрат; економічні санкції за допущені втрати; запровадження податкового стимулювання ефективного використання ресурсів.

Держава повинна відновити контроль за використанням матеріальних ресурсів у діяльності сільськогосподарських підприємств, необхідно введення показників, що характеризують ефективність використання матеріальних ресурсів у статистичній звітності.

Економічний ефект від скорочення втрат варто оцінювати як різницю між грошовою оцінкою втрат, що усуваються, і витратами, що привели до такого скорочення. Ефективність скорочення втрат визначати співвідношенням додаткового виходу продукції до витрат на усунення втрат.

ВИСНОВКИ

На підставі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:

1. На сьогодні відсутня єдина класифікація втрат, немає єдиного механізму оцінки тіньових втрат у сільському господарстві. Основний недолік існуючих методик визначення втрат полягає в тому, що вони не враховують різночасність втрат, допускається повторність у підрахунку, не виділяються прямі і непрямі втрати. Використання в аналізі традиційних способів і прийомів дозволяє виявити лише загальну тенденцію процесу виникнення втрат, простежити його динаміку.

2. Потрібен комплекс показників, що характеризують враховувані втрати, на основі доповнення чинної звітності спеціальними обстеженнями в тих випадках, коли втрати не піддаються прямому обліку і не фіксуються в первинних документах. Така інформація дозволить оцінити розмір втрат на різних стадіях відтворення і місця їх виникнення, що буде сприяти прийняттю ефективних заходів для їх скорочення. Для характеристики тіньових втрат необхідно використовувати експертні оцінки.

3. Загальний потенціал сільськогосподарських формувань Криму значно скоротився через диспаритет цін, різке погіршення ресурсозабезпечення, бартеризацію в розрахунках, зведення до мінімуму інвестиційної діяльності і повної відмови держави від підтримки сільськогосподарського товаровиробника. Крим втратив свої колишні позиції основного виробника таких важливих видів продовольчої продукції як виноград, плоди, овочі, яйця і м’ясо птиці.

4. Втрати в сільськогосподарських підприємствах Криму в 2000 р. склали 511,8 млн. грн., з яких: втрати електроенергії – 46,8%, прострочена дебіторська заборгованість – 16,1%, втрати рослинницької продукції від недобору врожаю – 5,3 %.

5. Установлено, що втрати і непродуктивні витрати є значним резервом підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва навіть прибуткових підприємств. Так, з використанням авторських методичних підходів до оцінки втрат визначені іх розміри у 2000р. в агрофірмі “Золота Балка” -2,4 млн. грн. або 15,0% до товарної продукції, та в агрокомбінаті “Виноградний” - 1,1 млн. грн. або 12,3 % товарної продукції.

6.Експертна оцінка показала, що найнижчий рейтинг серед оцінюваних груп втрат і непродуктивних витрат у сільськогосподарському виробництві мають спеціальні види втрат – 3,6% і трудові втрати – 6,8%, а найбільше значення експерти надають тіньовим втратам (24,0%), фінансовим (23,7%) і матеріальним (19,2%). Варто визнати, що така оцінка відповідає сучасним економічним умовам. На жаль, сільськогосподарські підприємства не зацікавлені в об’єктивній оцінці втрат і непродуктивних витрат, про що свідчать результати перевірок податкових і статистичних органів. Запропоновані автором методичні підходи до оцінки втрат, дозволять виявити додаткові резерви підвищення ефективності виробництва.

На основі проведених досліджень пропонується:

1. Класифікувати втрати по трьох ознаках залежно від їх природи: матеріальні, трудові, фінансові, інформаційні й інтелектуальні, спеціальні, випадкові; враховувані і невраховувані; легальні, тіньові і безповоротні. Для успішного зниження втрат і непродуктивних витрат у сільгоспвиробництві в даний час приділяти найбільшу увагу матеріальним, фінансовим, випадковим і тіньовим втратам, а в перспективі – інформаційним, інтелектуальним і спеціальним втратам.

2. Розробити регіональну програму “Зниження втрат і непродуктивних витрат у сільському господарстві Криму”, що передбачає встановлення обгрунтованих норм витрат, ресурсів; введення показників ефективності використання ресурсів, стимулювання скорочення втрат. У бюджеті Криму виділити кошти на підтримку даної програми. На першому етапі передбачити скорочення втрат матеріальних та трудових ресурсів і, в першу чергу, матеріальні втрати, що виникли як результат нераціональної діяльності. На другому етапі передбачити скорочення втрат у сільському господарстві Криму за рахунок удосконалення органі-зації і технології виробництва.

3. Визначення втрат і непродуктивних витрат у діяльності підприємств проводити з урахуванням виду втрат, вибору методу його оцінки, напрямків і механізмів скорочення втрат, визначення ефективності від реалізації заходів для скорочення втрат.

4. Економічний ефект від скорочення втрат оцінювати як різницю між грошовою оцінкою втрат, що усуваються, і витратами, що привели до такого скорочення. Ефективність скорочення втрат визначати співвідношенням додаткового виходу продукції до витрат на їхнє скорочення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ За ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Павлов В.Н., Буценко И.Н. Влияния уровня налогообложения на эффективность хозяйственной деятельности. // Экономика и управления. –1998 -№6. –С.22-24.

2. Лехно А.И., Буценко И.Н., Методы снижения налогового бремени. // Экономика и управление. –1999. -№1. –С.13-14.

3. Буценко И.Н. Производство и потребление электроэнергии в Крыму. // Экономика и управление. –1999. -№ 2. –С.17-18.

4. Буценко И.Н. Производственный травматизм в АПК Крыма. // Экономика и управление. –1999. -№3. –С.25.

5. Буценко И.Н. Оценка потерь молока, произведенного в общественном секторе Крыма. // Экономика и управление. –1999. -№4. –С.36-37.

6. Буценко И.Н. Влияние орошения на продуктивность земледелия Крыма. //Экономика и управление. –1999. -№ 5. –С.26-27.

7. Зиновьев Ф.В., Буценко И.Н., Левченко В.Н. Методика оценки потерь в сфере агропромышленного комплекса. –Симферополь: Таврия, 1999. –190с. (у т.ч. частка автора 3,2 друк. арк.).

8. Буценко И.Н. Механизмы сокращения потерь в АПК. // Экономика и управления. –2000. -№ 2-3. –С.51-53.

9. Буценко И.Н. Потери в хозяйственной деятельности предприятия. // Современные тенденции и приоритеті развития переходной экономики: Материалы Всеукраинской межвузовской научно-практической конференции (2000г., г. Симферополь) –Симферополь, Научно-издательский центр КАПКС, 2000. –258с.

10. Буценко И.Н. Оценка потерь, возникающих в аграрном секторе при кредиторской и дебиторской задолженности. // Экономика и управления. –2001. -№1. –С.38-39.

11. Буценко И.Н. Эффективность сокращения потерь. // Экономика и управления. –2001. -№ 3. –С.18-20.

12. Буценко И.Н., Левченко В.Н. Влияние материалоемкости на величину потерь в сельском хозяйстве Крыма. // Экономика и управления. –2001. -№4. –С.33-34.

аннотация

Буценко І.Н. Ефективність скорочення втрат у сільськогосподарських підприємствах Криму. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. –Миколаївська державна аграрна академія. Миколаїв, 2002.

У дисертації обгрунтовуються основні напрямки і механізми скорочення втрат у сільськогосподарському виробництві. Уточнено класифікацію втрат у сфері сільськогосподарського виробництва й основні методичні підходи до їхньої оцінки, визначені причини виникнення втрат і виявлені фактори, що впливають на їхню величину. Оцінено легальні втрати в сільськогосподарському виробництві, обґрунтовані система і механізми скорочення втрат у сфері сільгоспвиробництва. Уточнено методику виявлення й оцінки втрат, установлені фактори, що впливають на величину втрат у господарській діяльності підприємств.

Ключові слова: класифікація втрат, методи визначення втрат, фактори зовнішнього і внутрішнього впливу, експертна оцінка, потенціал, ефективність скорочення втрат, механізми.

Буценко И.Н. Эффективность сокращения потерь в сельскохозяйственных предприятиях Крыма. –Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 – экономика сельского хозяйства и АПК. –Николаевская государственная аграрная академия. Николаев, 2002.

В диссертации дана характеристика видов потерь и непроизводительных расходов, подходов к их выявлению, представлена классификация потерь в сельском хозяйстве. Ликвидация потерь ресурсов является немаловажным источником увеличения продовольственного фонда и повышения эффективности производства. Отсутствие реальной информации о потерях сельскохозяйственной продукции и продуктов еe переработки в отраслях АПК является одной из причин тормозящих осуществления радикальных мер по сокращению потерь и непроизводительных расходов в АПК.

Потери, которые имеют место в хозяйственной деятельности предприятий можно разделить на: материальные, трудовые, финансовые, информационные и интеллектуальные, специальные и случайные. На верхнем уровне классификации стоит деление потерь на учитываемые и неучитываемые, которые затем распределяются на легальные, теневые и безвозвратные.

Дана оценка потерь ресурсного потенциала, потерь в сфере производства и в сфере реализации в сельскохозяйственных предприятиях Крыма. Однако это не отражает реального объема потерь ресурсного потенциала, потерь в сфере производства и потерь в сфере реализации, так как оценены только задокументированные потери. Реальные потери в несколько раз выше. Наибольшие потери в 2000 г. приходились: на потери электроэнергии, просроченную дебиторскую задолженность, потери воды и потери растениеводческой продукции от недобора урожая.

Обоснованы направления сокращения потерь и непроизводительных расходов в сельском хозяйстве Крыма, проведена оценка существующих методик определения потерь в сельскохозяйственном производстве и предложены собственные подходы, а также определены факторы внешнего и внутреннего влияния на величину потерь в сельском хозяйстве Крыма.

В АПК важнейшей причиной возникновения и увеличения потерь является сложившееся несоответствие между техническим уровнем производства, его организационно-экономическими формами и социально-экономическими отношениями в отраслях АПК и, прежде всего, в сельском хозяйстве. Этот разрыв усугубляется господством внеэкономических форм мотивации к труду, вследствие чего социально-экономические факторы оказываются практически исключенными из процесса воспроизводства.

Для повышения эффективности сельхозпроизводства необходимо принятие программы “Снижения потерь и непроизводительных расходов в сельском хозяйстве Крыма”, которая на первом этапе своей реализации позволит навести порядок в использовании материальных ресурсов без ощутимых материальных издержек. В первый блок мер данной Программы должны входить меры, которые могут быть реализованы в кратчайшие сроки, без заметных дополнительных капиталовложений и с ощутимым экономическим эффектом. К первоочередным мерам должны относиться те, которые предусматривают наведение должного порядка в использовании материальных ресурсов.

Потери, которые предстоит ликвидировать на втором этапе, потребуют значительно больших расходов. Однако это не будет значительной нагрузкой для сельхозформирований, так как можно использовать часть экономического эффекта, полученного от реализации первого этапа программы.

Экономический эффект от сокращения потерь оценивать как разницу между денежной оценкой устраняемых потерь и затратами, которые привели к данному сокращению. Эффективность сокращения потерь определять соотношением дополнительного выхода продукции к затратам на их сокращение.

Ключевые слова: классификация потерь, методы определения потерь, факторы внешнего и внутреннего воздействия, экспертная оценка, потенциал, эффективность сокращения потерь, механизмы.

Butcenko I.N. Efficiency of reduction of losses in agricultural enterprises of Crimea. –The manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.07.02. –Agricultural economics and AIC. The Nikolaev state agrarian academy. Nikolaev, 2002.

Basic directions and mechanisms of reduction of losses in agricultural production are worked out in the thesis. The classification of losses in sphere of agricultural production and basic methodical approaches of their estimation are exguisited. Reasons of appearance of losses are determined. Factors influencing to size of losses are revealed. Legal losses in agricultural production are estimated. The system and mechanisms of reduction of losses in sphere of agricultural production are grounded.

Key words: classification of losses, methods of losses definition, factors of external and internal influence, expert rating, potential, efficiency of losses reduction, mechanisms.

Підписано до друку 4.02.2002. Формат 84х601/16.

Папір друк. Обл.-вид. арк. 0,9. Розум. друк. арк. 0,9.

Тираж 100 прим. Зам. 643

Типографський відділ КДАУ.