ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

Буфатіна Ірина Валеріївна

УДК 657.1:336.777

ІНФОРМАЦІЙНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ФОРМУВАННЯ І АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.06.04 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

КИЇВ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі еккаунтингу Міжнародного інституту мененеджменту (МІМ-Київ).

Науковий керівник - |

кандидат економічних наук, доцент

Голов Сергій Федорович

Міжнародний інститут менеджменту, завідувач кафедри еккаунтингу

Офіційні опоненти -

доктор економічних наук, професор Герасимович Анатолій Михайлович, Київський національний економічний університет, кафедра банківської справи;

кандидат економічних наук, доцент Редько Олександр Юрійович, Державний інститут статистики, обліку та аудиту Держкомстату України

професор Національного центру обліку та аудиту.

Провідна установа -

Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, кафедра обліку та аудиту, м. Київ.

Захист відбудеться 19 грудня 2002 року о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.350.02 в Інституті аграрної економіки УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, конференц-зал,
3-й поверх, кімн. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН, кімн. 211.

Автореферат розісланий 16 листопада 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук |

Жук Н.Л.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перехід України на національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку зумовлений перебудовою її економіки на ринкових засадах. Удосконалення форм і змісту фінансових звітів в умовах реформування бухгалтерського обліку є результатом інтенсивного пошуку ефективних механізмів прийняття управлінських рішень.

Інформаційне забезпечення є необхідним для підвищення обґрунтованості управлінських рішень. Основним джерелом інформації про діяльність суб’єкта підприємницької діяльності та його фінансовий стан є фінансова звітність. Формування ринкової інфраструктури в Україні поставило нові вимоги до фінансової звітності.

Основні аспекти побудови інформаційної системи управління суб’єктами господарської діяльності широко і ґрунтовно висвітлюються в економічній літературі. До прийняття національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні визначилися наступні напрямки досліджень з питань підготовки і складання фінансової звітності як основного джерела інформації про діяльність підприємства: реформування системи бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності із застосуванням міжнародних стандартів і формування на цьому підґрунті концептуальних засад для системного вирішення питань складання, аналізу і прогнозування звітних показників; окремі аспекти оцінки елементів фінансової звітності в умовах здійснення конкретних фінансово-господарських операцій та їх розкриття у фінансовій звітності.

Питання формування та аналізу даних фінансових звітів ґрунтовно досліджуються у працях відомих вітчизняних вчених (М.Т. Білухи,
О.С. Бородкіна, Ф.Ф Бутинця, А.М. Герасимовича, В.П. Завгороднього,
В.В. Сопка, В.О. Шевчука та інших). Разом з тим виникає потреба опрацювання методологічно-організаційних засад формування і використання показників фінансових звітів в управлінні підприємством.

Фахівці, які досліджують практичні аспекти підготовки, складання та аналізу фінансової звітності (О.С. Бородкін, С.Ф. Голов, Н.Г. Горицька,
В.І. Єфіменко, С.Я. Зубілевич, І.В. Павлюк, В.М. Пархоменко,
Є.І. Свідерський, В.В. Сопко та інші), зосереджують увагу насамперед на вирішенні окремих завдань моделювання форм фінансової звітності, вдосконалення коефіцієнтного аналізу звітів.

Особливості підготовки, складання, аналізу та прогнозування фінансової звітності знайшли відображення у працях відомих у світі вчених (Р. Адамса,
О. Амата, Л.А. Бернстайна, Д. Блейка, М.Ф. Ван Бреда, Г.А. Велша,
Д.Г. Шорта, А. Гроппеллі, Т. Карліна, Б. Нідлза, Е. Нікбахта, Е. Райса,
Ж. Ришара, Е.С. Хендріксена та багатьох інших), які досліджують дану проблему, ґрунтуючись на засадах розвинутої ринкової економіки. Саме через орієнтованість закордонних теоретичних досліджень на розвинутий ринок перед вітчизняними фахівцями постають завдання оцінки доцільності впровадження та визначення ступеня адаптації цих рекомендацій до економіко-правового середовища України.

Результати дослідження порядку формування і аналізу фінансових звітів виробничих, будівельних та торговельних підприємств України дозволяють охарактеризувати процеси підготовки, складання, аналізу і прогнозування фінансової звітності як такі, що не спроможні повністю забезпечити інформаційні потреби управління.

Виходячи з вищевикладеного, системне вирішення питань формування показників фінансових звітів, їх розкриття у формах звітності, аналізу і прогнозування можна вважати одним з актуальних завдань реформування бухгалтерського обліку та аналізу в сучасних умовах.

Вивчення стану фінансового обліку й аналізу фінансової звітності суб’єктів господарської діяльності підтверджує основну гіпотезу даного дисертаційного дослідження, яка полягає в тому, що відсутність системного підходу до організації та методичного забезпечення фінансового обліку як джерела звітної інформації, аналізу та прогнозування фінансової звітності відповідно до напрямів реформування бухгалтерського обліку в Україні негативно впливає на загальний рівень управління фінансово-господарською діяльністю підприємств.

Необхідність вирішення питань удосконалення фінансових звітів підприємств, організації та методики обліку, аналізу і прогнозування фінансових показників у системі управління підприємством, а також недостатній рівень теоретичної розробки даної проблеми обумовлюють актуальність обраної теми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок дисертаційного дослідження визначається Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-XIV та Державною програмою реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня
1998 року № 1706.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних та науково-методологічних положень стосовно вдосконалення форм фінансової звітності, аналізу і прогнозування її основних показників в умовах реформування економіки України, а також розробка на цій основі практичних рекомендацій з організації та методики складання фінансової звітності, аналізу і прогнозування основних звітних показників.

Поставлена мета визначає зміст досліджень, що ґрунтуються на послідовному вирішенні завдань методологічного, теоретичного та практичного характеру, які полягають у наступному:

оцінити та систематизувати концептуальні засади формування і аналізу фінансових звітів;

визначити якісні характеристики і принципи підготовки фінансової звітності підприємства, конкретизувати їх зміст та склад;

дослідити методологічні засади формування і аналізу фінансових звітів підприємств; з’ясувати основні питання змісту, аналізу і прогнозування показників фінансової звітності, які потребують теоретичного та методичного вирішення; виявити напрями розвитку методології складання фінансових звітів, їх аналізу і прогнозування основних звітних показників;

обґрунтувати теоретичні аспекти і критерії оцінки змісту та структури фінансових звітів, їх аналізу та прогнозування основних показників в інформаційній системі управління підприємством; розробити пропозиції щодо вдосконалення діючих форм фінансових звітів та методології їх складання;

запропонувати та реалізувати системний підхід до побудови комплексної методики аналізу і прогнозування показників фінансових звітів;

розробити та впровадити у виробничих і торговельних підприємствах рекомендацій щодо змісту, структури, методики складання й аналізу фінансової звітності та прогнозування її показників.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими результатами, що характеризують наукову новизну дисертаційної роботи, є:

систематизація концептуальних положень щодо підготовки, формування й аналізу фінансової звітності у системі управління підприємством;

уточнення та розширення поняття “принцип підготовки фінансової звітності”, конкретизація змісту та складу якісних характеристик і принципів підготовки фінансових звітів підприємства, визначення тих з них, які законодавчо не закріплені та не відображені в національних стандартах бухгалтерського обліку;

розробка критеріїв ефективності та збалансованості якісних характеристик інформації, обґрунтування доцільності практичного застосування критеріїв доречності й достовірності інформації, що подається у фінансових звітах;

визначення перспективних напрямів удосконалення фінансової звітності в Україні та побудова моделей фінансових звітів на основі оптимізації їх структури;

побудова та впровадження принципово нового алгоритму визначення показників звіту про рух грошових коштів у вигляді робочої таблиці, яка дозволяє уникнути помилок при складанні звіту та забезпечує достовірність інформації, що надається користувачам фінансової звітності;

удосконалення інформаційного забезпечення аналізу і прогнозування показників фінансових звітів на основі їх моделювання та внесення пропозиції щодо алгоритмізації аналітичного процесу;

обґрунтування нової методики визначення оптимальних критичних значень фінансових коефіцієнтів залежно від видів діяльності, виходячи із нової структури фінансових звітів;

розробка методичного забезпечення інтегральної оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства на основі даних фінансової звітності;

удосконалення комплексної методики формування і аналізу фінансової звітності та прогнозування звітних показників в інформаційній системі управління підприємством.

Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає у підвищенні ефективності прийняття управлінських рішень на основі впровадження розроблених методичних рекомендацій з організації складання фінансової звітності, аналізу і прогнозування її показників відповідно до напрямків реформування бухгалтерського обліку в Україні.

Рекомендації і пропозиції, викладені в дисертаційному дослідженні, були апробовані та впроваджені на виробничих і торговельних підприємствах України, що забезпечило позитивні економічні результати. Зокрема, рекомендації щодо організації та методики складання фінансової звітності одержали практичне впровадження на виробничому підприємстві ЗАТ “Дана” (довідка № 39 від 19.04.2001 р.) та торговельному підприємстві ТОВ “Союз-Віраж” (довідка № 12 від 17.01.2000 р.). Методичні рекомендації із складання звіту про рух грошових коштів за допомогою робочої таблиці апробовано та впроваджено в підприємстві оптової торгівлі ЗАТ “Київметал” (довідка № 57 від 09.02.2001р.). Методичні рекомендації з ретроспективного аналізу фінансової звітності підприємств апробовано та впроваджено у
ТОВ “Українські наукові технології” (довідка № 37 від 09.08.2000 р.). Комплексна методика аналізу і прогнозування показників фінансової звітності в умовах електронної системи обробки інформації апробована в
ДП “Спеціалізована будівельна компанія” і впроваджена в його структурних підрозділах (довідка № 115 від 11.07.2000 р.).

Теоретичні та методичні розробки, запропоновані в дисертації, використовуються у навчальному процесі Міжнародного інституту менеджменту (довідка № 232 від 01.02.2002 р.).

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати досліджень оприлюднені на науково-практичних конференціях у доповідях на Першому міжнародному науково-практичному семінарі “Прогностичні оцінки й аналіз впливу діяльності спільних та багатонаціональних компаній на економіку України” (Полтавський кооперативний інститут, м.Полтава, 2000 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Удосконалення обліку та аналізу господарської діяльності на основі впровадження нових Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні” (КНЕУ, м.Київ, 2000 р.), міжнародній науковій конференції “Розвиток науки про бухгалтерський облік” (ЖІТІ, м.Житомир, 2000 р.), де вони одержали позитивну оцінку.

Публікації. Найважливіші положення та результати дисертаційного дослідження відображені у семи опублікованих наукових працях у фахових виданнях загальним обсягом 4,16 друкованих аркуша.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури з 198 найменувань, додатків. Обсяг дисертації становить 212 сторінок комп’ютерного тексту
(без додатків), вона включає 18 таблиць, 7 рисунків, 19 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі дисертації обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення результатів, які одержані особисто і виносяться на захист.

Перший розділ “Концептуальні основи фінансової звітності підприємства” присвячено розгляду концептуальних основ підготовки та складання фінансової звітності. В ньому висвітлюються теоретичні аспекти і критерії оцінки змісту та структури фінансових звітів в інформаційній системі управління підприємством, розглядаються вимоги до якості звітної інформації та принципи підготовки фінансових звітів, досліджуються проблеми розвитку теорії і практики формування та аналізу показників фінансової звітності.

На основі узагальнення і систематизації концептуальних основ складання фінансової звітності розглянуто інтереси її користувачів, цілі складання та функції фінансових звітів; досліджено зарубіжний досвід і різні підходи до надання додаткових відомостей про підприємство зацікавленим користувачам шляхом встановлення специфічних додаткових форм звітів, що не є елементами фінансової звітності.

Для підвищення ефективності прийняття управлінських рішень важливу роль відіграє якість інформації, одержаної користувачами.

З прийняттям Закону “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” законодавчо закріплено вимоги до якості інформації, що подається у звітності. Однак питання щодо змісту звітних показників, переліку якісних характеристик звітної інформації, досягнення їх оптимального поєднання залишаються предметом дискусії.

Якісні характеристики облікової інформації зумовлюють її корисність для прийняття рішень різними групами користувачів. Виходячи з цього можна дати наступне визначення: якісні характеристики фінансових звітів є стандартами оцінки облікової інформації, що підвищують її корисність. Досліджено вимоги до якості інформації, що виділяються різними авторами та передбачені стандартами деяких країн.

У складі якісних характеристик нами виділено зрозумілість, доречність, достовірність та зіставність, а також сформульовано обмеження відносно вимог щодо якості інформації, а саме: ефективність та збалансованість якісних характеристик. З метою дотримання вимог до якості інформації обґрунтовано доцільність виділення і законодавчого закріплення в Україні критеріїв доречності (зміст, суттєвість, своєчасність, цінність для прогнозування) і достовірності (повнота, правдивість, нейтральність, превалювання економічного змісту над юридичною формою) інформації, яка надається у звітності. Визначення критеріїв доречності і достовірності сприятиме їх практичній реалізації. На наш погляд, необхідним є також впровадження в Україні таких вимог до звітної інформації, як суттєвість та ефективність, що не знайшли відображення в національних стандартах бухгалтерського обліку.

Дотримання вимог до якості звітної інформації можливе лише за умови практичного застосування принципів підготовки фінансової звітності.

В економічній літературі приділяється велика увага обґрунтуванню принципів підготовки фінансової звітності. Водночас спірними залишаються критерії, які дехто з авторів застосовує до вибору принципів обліку, питання систематизації цих принципів та оцінки їх значущості. Крім того, розглядаються різні співвідношення принципів і підходи до визначення їх ієрархії. Одні й ті самі принципи називаються по-різному. І навпаки, під однією й тією самою назвою розуміється різна сутність. Це свідчить про те, що така категорія, як “принцип бухгалтерського обліку” (так само, як і “принцип підготовки фінансової звітності”) ще не має достатнього наукового обґрунтування.

На основі аналізу існуючих підходів до складання фінансових звітів систематизовано принципи підготовки фінансової звітності, досліджено та конкретизовано склад, зміст, зіставність та оцінено значущість цих принципів; обґрунтовано доцільність розробки рекомендацій щодо практичного застосування принципів підготовки фінансової звітності.

Відокремлюючи поняття “принцип бухгалтерського обліку” та “принцип підготовки фінансової звітності”, можна запропонувати такі визначення. Принципи бухгалтерського обліку — це положення, якими слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності. Принципи підготовки фінансової звітності - базові положення, що визначають зміст, правильність оцінок та достовірність показників фінансових звітів, яких слід дотримуватись при підготовці та складанні фінансової звітності.

Нами виділено наступні принципи підготовки фінансових звітів: принцип безперервності діяльності; принцип автономності (або принцип одиниці обліку); принцип періодичності; принцип нарахування і відповідності доходів та витрат; принцип грошового вимірника; принцип обачності.

Концептуальні основи формування і аналізу фінансових звітів розглянуто у трьох аспектах: з позицій загального розвитку ринкових економічних відносин в Україні; з позицій реформування системи вітчизняного бухгалтерського обліку; з точки зору практичного застосування принципів підготовки фінансових звітів та дотримання вимог до якості інформації, що подається у звітності. Такий підхід дозволив визначити коло питань, що потребують розв’язання і полягають у необхідності застосування системного підходу до формування, аналізу та прогнозування показників фінансових звітів суб’єктів підприємницької діяльності.

У другому розділі “Формування фінансових звітів в умовах реформування бухгалтерського обліку” докладно розглянуто діючі форми фінансової звітності, проаналізовано їх структуру і зміст, визначено переваги порівняно з попередніми формами, зазначено недоліки і запропоновано шляхи їх усунення, розкрито критерії та напрями подальшого удосконалення форм фінансових звітів відповідно до вимог інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень. Згідно з напрямами моделювання фінансової звітності розроблено форми фінансових звітів, які є більш інформативними з точки зору забезпечення управлінських потреб.

Реформування бухгалтерського обліку шляхом прийняття національних положень (стандартів) забезпечило удосконалення форм та змісту фінансових звітів в Україні. Підвищення аналітичних якостей звітних форм зумовило розширення можливостей щодо прийняття управлінських рішень. Однак питання змісту показників балансу, переліку його статей, досягнення оптимального поєднання якості звітної інформації та порядку її подання у формі, корисній для користувачів, залишаються предметом дискусії.

В основі оптимізації форм фінансових звітів лежить обґрунтоване групування статей та раціональне представлення елементів звітних форм.

В результаті аналізу теоретичних аспектів формування структури і змісту балансу, вивчення міжнародної та вітчизняної практики його складання, систематизації вимог до порядку розміщення і групування показників, виявлено недоліки діючої форми балансу, наявність яких порушує вимоги до якості звітної інформації, ускладнює розрахунок фінансових коефіцієнтів, що призводить до нереальних висновків про фінансовий стан підприємства.
З метою вирішення цієї проблеми внесено пропозиції щодо оптимізації структури балансу.

Напрями удосконалення діючої форми балансу наведено на рис. 1.

До напрямів вдосконалення форми балансу нами віднесено перегрупування окремих розділів з розподілом на оборотні та необоротні активи, поточні та довгострокові зобов’язання відповідно до їх економічної суті; деталізацію окремих показників балансу; вилучення надлишкової інформації тощо.

В дисертаційній роботі обґрунтовано доцільність внесення роз’яснень у П(С)БО 2 “Баланс” з приводу того, яким чином здійснюється класифікація активів та зобов’язань: віднесення грошових коштів до оборотних, якщо немає обмежень щодо їх використання підприємством, та розподіл інших активів і зобов’язань спочатку стосовно операційного циклу підприємства, а потім із застосуванням обраної ознаки класифікації. Викладено пропозицію щодо необхідності внесення доповнень до П(С)БО 11 “Зобов’язання” в частині визначення умов, при виконанні яких короткостроковий борг відображається у складі довгострокових зобов’язань.

Одним з аспектів представлення інформації у фінансовій звітності є формати, за якими вона складається. З урахуванням цього вивчено зарубіжний досвід форми подання інформації у звіті про фінансові результати і розглянуто одно- та багатоступеневу форми складання звіту, а також два варіанти відображення витрат – за їх характером та функцією.

На основі аналізу змісту звіту про фінансові результати з точки зору логічного розміщення статей, відповідності назв статей економічної суті наведених в них показників, повноти відображення інформації нами виділено напрями моделювання діючої форми звіту про фінансові результати, які відображені на рис. 2, а саме: вилучення зі звіту довідкової інформації та наведення її у примітках до фінансової звітності; послідовне відображення

доходів і витрат, згрупованих за видами діяльності; доповнення звіту додатковим рядком “Понаднормативні витрати”, що дозволить відокремити чисту собівартість реалізованої продукції та понаднормативні і нерозподілені загальновиробничі витрати, доповнити форму звіту показниками, наявність яких сприяє підвищенню аналітичної цінності інформації, тощо.

Вивчено зарубіжний досвід складання звіту про рух грошових коштів за допомогою прямого і непрямого методів та обґрунтовано переваги кожного з них; розглянуто аргументи на користь надання можливості самостійного вибору методу складання звіту залежно від специфіки діяльності підприємства, різноманітності джерел надходження і вибуття грошових коштів, стратегічних цілей, які визначають спрямованість звіту на потреби користувачів; вказано на доцільність законодавчого закріплення можливості застосування прямого методу як альтернативного, що притаманне міжнародним стандартам бухгалтерського обліку.

Порівняльна характеристика змісту звітних показників та переліку статей звіту про рух грошових коштів свідчить, що діюча форма звіту має недоліки, усунення яких є можливим за умови реалізації напрямів оптимізації діючої форми звіту, що наведені на рис. 3.

Наявність зазначених недоліків потребує оптимізації звіту про рух грошових коштів за наступними напрямами: наведення за рядком
010 “Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування” прибутку від операційної діяльності та відповідне вилучення статті “Збиток (прибуток) від неопераційної діяльності”, доповнення звіту рядком для коригування прибутку (збитку) на суму його зміни внаслідок негрошових операцій, що надасть можливість визначити чинники негрошового впливу на показник прибутку (збитку) та сприятиме правильності розрахунку аналітичних показників і прогнозних розрахунків.

Крім пропозицій щодо вдосконалення звіту про рух грошових коштів, які наведені на рис. 3, можна запропонувати вилучити зі звіту про рух грошових коштів рядки 030 “Збільшення (зменшення) забезпечень”, 090 “Зменшення (збільшення) витрат майбутніх періодів”, 110 “Збільшення (зменшення) доходів майбутніх періодів” за умови врахування пропозицій з удосконалення балансу в частині ліквідування розділів “Витрати майбутніх періодів”, “Забезпечення наступних витрат і платежів”, “Доходи майбутніх періодів” та відображення відповідних показників у складі оборотних (необоротних) активів або поточних (довгострокових) зобов’язань.

Реалізація зазначених пропозицій щодо зміни структури звіту сприятиме економічно обґрунтованому відображенню відповідних коригувань та дасть можливість отримати достовірну інформацію про рух грошових коштів.

З причин трудомісткості заповнення звіту про рух грошових коштів, необхідності аналізу здійснених у звітному періоді операцій на предмет їх впливу на грошові потоки розроблено методику заповнення діючої форми звіту із застосуванням робочої таблиці, фрагмент якої наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Робоча таблиця для складання звіту про рух грошових коштів (фрагмент)

тис. грн.

Частина А. Аналіз статей бухгалтерського балансу

Показники | Сальдо на

01.01.2000 | Загальна зміна за звітний період | Аналіз операцій | Сальдо на 01.01.2001

Дебет | Кредит | Дебет | Кредит | Дебет | Кредит | Дебет | Кредит

Необоротні активи: | Необоротні активи:

Первинна вартість | 7744,7 | 2988,6 | а) | 2483,9 | в) | 791,5 | 10733,3

б) | 250,0

г) | 1046,2

Знос | 1846,4 | 321,5 | в) | 609,2 | д) | 371,6 | 2167,9

г) | 559,1

Довгострокова дебіторська заборгованість | 7,6 | 1,2 | и) | 1,2 | 8,8

Оборотні активи: | Запаси | 1509,4 | 718,1 | е) | 968,1 | б) | 250,0 | 2227,5

Дебіторська заборгованість | 633,3 | 393,6 | ж) | 393,6 | 1026,9

Грошові кошти та їх еквіваленти | 473,8 | 84,5 | х) | 84,5 | 389,3

Довгострокові зобов'язання | Довгострокові кредити банків | 0,0 | 17,0 | н) | 17,0 | 17,0

Поточні зобов'язання | Поточні зобов’язання з податку на прибуток (дані аналітичного обліку) | 48,4 | 16,7 | з-1) | 1296,8 | м) | 1280,1 | 31,7

Інші поточні зобов’язання (за винятком зобов'язань по нарахованих відсотках) | 842,0 | 121,4 | з) | 121,4 | 720,6

Зобов'язання по нарахованих відсотках | 2,5 | 0,2 | п-1) | 2,5 | п) | 2,7 | 2,7

Зобов’язання за розрахунками з учасниками | л-1) | 900,0 | л) | 900,0

Власний капітал | Статутний капітал | 675,3 | 675,3

Інший додатковий капітал | 3869,2 | 487,1 | г) | 559,1 | г) | 1046,2 | 4356,3

Резервний капітал | 51,0 | 150,0 | к) | 150,0 | 201,0

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | 3034,0 | 3179,3 | к) | 150,0 | м) | 4229,3 | 6213,3

л) | 900,0

Разом: | 10368,8 | 10368,8 | 4239,6 | 4239,6 | 9682,0 | 9682,0 | 14385,8 | 14385,8

Продовження табл. 1

Частина Б. Підготовка звіту про рух грошових коштів

Стаття звіту | Збільшення доходу або джерела надходження коштів | Вирахування з доходу або використання коштів

I. Рух коштів в результаті операційної діяльності

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування | м) | 5509,4

Коригування на:

Амортизацію необоротних активів | д) | 371,6

Збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць | р) | 8,4

Збиток (прибуток) від неопераційної діяльності | в) | 157,9

Витрати на сплату відсотків | п) | 2,7

Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах: | 5734,2

Зменшення (збільшення) оборотних активів:

- запасів | е) | 968,1

- дебіторської заборгованості | ж) | 393,6

Збільшення (зменшення) поточних зобов'язань | з) | 121,4

Грошові кошти від операційної діяльності | 4251,1

Сплачені відсотки | п-1) | 2,5

Сплачені податки на прибуток | з-1) | 1296,8

Чистий рух коштів від операційної діяльності | 2951,8

II. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності

Реалізація необоротних активів | в) | 340,2

Придбання необоротних активів | а) | 2483,9

Інші платежі | и) | 1,2

Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності | 2144,9

Ш. Рух коштів у результаті фінансової діяльності

Отримані позики | н) | 17,0

Сплачені дивіденди | л-1) | 900,0

Чистий рух коштів від фінансової діяльності | 883,0

Зміни грошових коштів (2951,8 – 2144,9 – 883,0 = -76,1) | 76,1

Чистий рух коштів за звітний період

Залишок коштів на початок року | 473,8

Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів | р) | 8,4

Залишок коштів на кінець року | 389,3

Використання робочих таблиць базується на дотриманні принципу подвійного запису. Для заповнення Звіту складаються бухгалтерські записи по дебету або кредиту рахунків руху коштів у кореспонденції з рахунками змін відповідних рядків звітних форм. Тобто відбуваються зміни не на рахунках обліку, а відображається зміна показників відповідних рядків балансу та їх вплив на рух коштів. Якщо сталося збільшення за рядком активу балансу (запис у робочій таблиці за відповідним рядком буде дебетовим), це призведе до зменшення коштів (кредитовий запис за відповідним рядком звіту про рух коштів). І навпаки, зменшення активів призведе до збільшення коштів у Звіті. Аналогічним чином збільшення (зменшення) за рядками зобов’язань і капіталу призведе до збільшення (зменшення) показників відповідних рядків звіту про рух коштів.

Застосування робочої таблиці дозволить уникнути помилок при заповненні звіту, дасть змогу перевірити правильність включення тих або інших сум до відповідних рядків звіту, що сприятиме виконанню вимоги достовірності звітної інформації. Запропонована методика складання звіту апробована і впроваджена в практиці підприємницької діяльності.

Обґрунтовано доцільність розробки методичних рекомендацій щодо складання звіту про рух грошових коштів та схеми приміток до звіту виходячи з міжнародного досвіду та потреб користувачів. При розробці методичних рекомендацій може бути використана запропонована методика застосування робочих таблиць.

Досліджено та систематизовано інформацію, яка є джерелом для заповнення звіту про рух грошових коштів, що має практичну цінність. Наведено перелік операцій, які повинні бути враховані при визначенні змін балансових статей та їх відповідного впливу на рух коштів, а також пояснено причини необхідності здійснення відповідних коригувань.

З метою усунення інформаційної перевантаженості звіту про власний капітал нами запропоновано подання у звіті змін в капіталі, що відбулися внаслідок переоцінки необоротних активів, загальною сумою у рядках “Дооцінка необоротних активів” та “Уцінка необоротних активів” з одночасним розшифруванням переоцінених активів у примітках до фінансової звітності.

Проаналізовано та систематизовано інформацію, що є необхідною для подання у примітках до фінансової звітності. Виділено критерії групування однорідної за типом інформації, що підлягає розкриттю у примітках, в окремі блоки (розділи). Розглянуто зміст, склад, структуру та основні форми приміток до фінансових звітів.

У третьому розділі “Аналіз та прогнозування показників фінансової звітності підприємства” досліджено існуючу систему показників загального, факторного та коефіцієнтного ретроспективного аналізу фінансової звітності, побудовано організаційно-інформаційну модель аналізу та прогнозування показників фінансових звітів; розроблено критерії оцінки фінансових коефіцієнтів і методику їх визначення залежно від видів діяльності підприємств; запропоновано комплексну методику аналізу і прогнозування показників фінансових звітів підприємства.

На основі вивчення та конкретизації складових аналітичного процесу, а також ґрунтуючись на органічному поєднанні методичних прийомів загального, коефіцієнтного та факторного аналізу, розроблено організаційно-інформаційну модель та запропоновано методику аналізу фінансової звітності, особливістю якої є системний підхід до формування інформаційних потоків, що ґрунтується на комплексному використанні первинних показників, джерелом яких є фінансові звіти.

Основою запропонованої методики коефіцієнтного аналізу фінансової звітності підприємства є побудова системи коефіцієнтів. З великої кількості коефіцієнтів, які застосовуються в аналізі фінансової звітності підприємств, відібрано кілька відокремлених груп, що при послідовному вивченні дозволяє зробити досить повну і точну оцінку фінансового стану та результатів діяльності підприємства.

Коефіцієнтний аналіз фінансової звітності ґрунтується на застосуванні фінансових коефіцієнтів та критеріях їх оцінки. У зв’язку з цим нами запропоновано алгоритм визначення критеріїв оцінки фінансових коефіцієнтів залежно від видів діяльності підприємств та наведено критичні значення фінансових коефіцієнтів. Розробка критеріїв спирається на визначення двох відносно постійних фінансових показників (коефіцієнта абсолютної ліквідності та коефіцієнта реальної вартості основних засобів).

Наукова новизна підтверджується результатами використання розроблених критеріїв для оцінки фінансово-господарської діяльності підприємств, звітність яких розглядається у дисертаційному дослідженні.

Запропоновано алгоритм обчислення критеріїв оцінки основних коефіцієнтів фінансової стійкості, який включає два етапи (проектування структури активів і пасивів підприємства, проектування критеріїв оцінки фінансової стійкості виходячи з оптимізованої структури активів та пасивів).

З використанням розроблених та обґрунтованих критичних значень фінансових коефіцієнтів розглянуто методичне забезпечення інтегральної оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства за відомим коефіцієнтом “Евклідової відстані від еталону” (). Застосування інтегрального коефіцієнта ґрунтується на використанні критичних значень окремих фінансових коефіцієнтів як еталонних (найкращих) для даного підприємства:

,

де К і – фактичне значення і-го фінансового коефіцієнта;

К і кр – критерій оцінки (еталон) і-го фінансового коефіцієнта;

і – порядковий номер фінансового коефіцієнта в системі показників оцінки фінансового стану підприємства;

n – кількість показників у системі інтегральної оцінки фінансового стану.

Оцінка фінансового стану підприємства буде тим вищою, чим ближче до “0” буде значення коефіцієнта “”.

В результаті проведеного аналізу дані фінансової звітності використовувались без додаткових розрахунків та групувань звітних показників, що підтверджує доцільність внесення пропозиції щодо вдосконалення форм фінансових звітів, які розглянуті у другому розділі дисертаційного дослідження. При здійсненні аналізу на підставі діючих форм фінансових звітів виникає необхідність врахувати запропоновані зміни у звітних формах з метою здійснення правильних та економічно обґрунтованих розрахунків фінансових коефіцієнтів. У протилежному випадку аналітичні розрахунки не можна вважати достовірними.

Результатом обґрунтування теоретичних аспектів і критеріїв прогнозування основних показників фінансових звітів є стисле висвітлення основних методичних положень прогнозування, в чому полягає внесок автора у розвиток даного напрямку досліджень.

На основі методик, що застосовуються в економічно розвинутих країнах, до яких внесено обґрунтовані уточнення стосовно їх орієнтування на Положення (стандарти) бухгалтерського обліку й умови перехідної економіки, та порівняння цих методик з моделями вітчизняних вчених зроблено висновок щодо доцільності прогнозування доходу від реалізації продукції шляхом застосування регресійної моделі, яка дозволяє визначити залежність доходу від порядкового номера року. Особливу увагу приділено питанням нормалізації структури активів.

Деякі існуючі методики прогнозування звітних показників ґрунтуються на припущенні, що виробничі активи підприємства у передпрогнозному році використовуються максимально, тобто для збільшення доходу від реалізації продукції кожна стаття активу балансу має відповідно збільшитись. У зв’язку з тим, що за звичайних умов підприємство не може працювати з абсолютною віддачею, нами передбачено прогнозування приросту активів, виходячи з попередньої оцінки сукупного резерву збільшення виробництва.

Як елемент інформаційної системи управління запропонована комплексна методика аналізу і прогнозування показників фінансових звітів спрямовується, насамперед, на підвищення ефективності фінансової стратегії розвитку підприємства, що має надзвичайно важливе значення.

ВИСНОВКИ

Вирішення стратегічних завдань управління залежить від успішного розв’язання питань складання фінансової звітності, аналізу і прогнозування звітних показників.

Проведені дослідження дозволили розробити рекомендації щодо вдосконалення змісту діючих форм фінансової звітності, організації підготовки і складання звітних форм та методики аналізу і прогнозування показників фінансових звітів. На основі проведеного дослідження поставлені завдання були вирішені наступним чином:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

Впровадження результатів дослідження спрямоване на зменшення інформаційного ризику управлінських рішень та підвищення якості стратегічного управління фінансово-господарською діяльністю.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Квартальна фінансова звітність // Бухгалтерський облік і аудит. – 2000. – № 3. – С.7–35.

2. Облік доходів і витрат відповідно до нового Плану рахунків // Бухгалтерський облік і аудит. – 2000. - № 2. – С.37–47.

3. Моделювання фінансової звітності в умовах реформування бухгалтерського обліку // Науково-практичний журнал “Регіональні перспективи”. – 2000. – № 5. – С.71–73.

4. Качественные характеристики учетной информации и принципы подготовки финансовой отчетности // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. – Выпуск 122. – Часть 3. – Харьков: ХГПУ, 2000. – С.182–185.

5. Методика складання звіту про рух грошових коштів за допомогою робочої таблиці // Бухгалтерський облік і аудит. – 2002. – № 1. – С.29–40.

6. Оптимізація структури балансу з точки зору інтересів користувачів фінансової звітності // Удосконалення обліку та аналізу господарської діяльності на основі впровадження нових Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні: Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції, 16–18 жовтня 2000 р. – К.: КНЕУ, 2000. – С.124–126.

7. Роль фінансової звітності в інформаційному забезпеченні прийняття рішень // Розвиток науки про бухгалтерський облік. Збірник тез та текстів виступів на науковій конференції, 23–24 листопада 2000 р. – Частина 1. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – С.27–32.

АНОТАЦІЇ

Буфатіна Ірина Валеріївна. Інформаційні та методологічні засади формування і аналізу фінансових звітів підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит. – Міжнародний інститут менеджменту, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і методологічних аспектів удосконалення фінансової звітності, аналізу і прогнозування її показників. Систематизовано концептуальні основи фінансової звітності, обґрунтовано теоретичні аспекти і критерії оцінки змісту та структури фінансової звітності; визначено критерії і напрями моделювання фінансової звітності в Україні, побудовано моделі фінансових звітів на основі оптимізації їх структури; вперше у вітчизняної практиці розроблено алгоритм визначення показників звіту про рух грошових коштів у вигляді робочої таблиці, запропоновано системний підхід до організації й методики складання, аналізу фінансової звітності та прогнозування звітних показників в інформаційній системі управління підприємством; розроблено критерії оцінки фінансових коефіцієнтів та методику їх визначення залежно від видів діяльності підприємств; запропоновано комплексну методику аналізу і прогнозування показників фінансової звітності підприємств.

Ключові слова: аналіз, бухгалтерський облік, прогнозування, фінансова звітність.

Буфатина Ирина Валериевна. Информационные и методологические основы формирования и анализа финансовых отчетов предприятий. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.04 – бухгалтерский учет,