Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича

Бучко Жанна Іванівна

УДК 911.52:7.01

Естетичні якості ландшафтів

у контексті використання та збереження гуманістичного ресурсного потенціалу регіону

11.00.01 – фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Чернівці – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі географії і картографії України Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - доктор географічних наук, професор

Жупанський Ярослав Іванович,

Чернівецький національний універси-тет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри географії і картографії України.

Офіційні опоненти: - доктор географічних наук, професор

Денисик Григорій Іванович,

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри фізичної географії.

кандидат географічних наук

Коржик Віталій Павлович,

Національний природний парк “Вижницький”, заступник директора з наукової роботи.

Провідна установа: Інститут географії НАН України.

Захист відбудеться “24” квітня 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.76.051.04 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича: 58012, м.Чернівці, вул. Коцюбинського, 2, к. IV, ауд. 24.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м.Чернівці, вул. Лесі Українки, 23).

Автореферат розіслано “22” березня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Рибак І.П.

Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи. В умовах формування ринкових відносин в Україні підвищуються психоемоційні навантаження на людину. Виникає об’єктивна необхідність у створенні умов для відновлення фізичних сил і усунення стресових, психічних впливів суспільного середовища з метою гармонійного і всебічного розвитку людської особистості. Організацію оптимального відпочинку, спрямованого на відновлення і розвиток фізичних і духовних сил людини, покликана забезпечити рекреаційна діяльність. У зв’язку з цим постає необхідність у різнобічному вивченні рекреаційного потенціалу території, складовою якого є естетична цінність ландшафтів.

Естетичну цінність ландшафтів слід розглядати у контексті гуманістичного ресурсного потенціалу з урахуванням посилення процесів гуманізації як загальнонаукового предметного напряму досліджень. Гуманістичне природничо-географічне знання має виховне, освітнє та світоглядне значення, що зосереджене на інтересах людини.

Актуальність згаданих проблем, їх практична значимість і водночас недостатня розробленість, особливо на регіональному та локальному рівнях, зумовили вибір теми і завдання дисертаційного дослідження.

У роботі на прикладі території Чернівецької області розглядаються естетичний ресурсний потенціал ландшафтів як необхідна умова відтворення працересурсного потенціалу, джерело естетичного задоволення і творчості. Така робота раніше не виконувалася, тому є актуальною і відповідає вимогам часу. Особливістю дисертаційного дослідження є й те, що розробки в галузі естетичного оцінювання ландшафту підтверджуються конкретними прикладами на базі місцевого матеріалу Чернівецької області.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Робота виконувалася згідно наукової теми кафедри географії і картографії України Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича “Географо-краєзнавчі дослідження Карпато-Подільського регіону” і державної науково-дослідної теми № 48-86 “Еколого-економічна та картографічна оцінка природно-ресурсного потенціалу України на базі геоінформаційних систем”. Внесок автора полягає в розробці рекомендацій стосовно використання й збереження естетичного потенціалу ландшафтів для гармонізації відносин людини і довкілля.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дос-лідження є виявлення естетичних якостей ландшафтів і ландшафтоутворюючих складових території Чернівецької області для всебічного використання у різних сферах людської діяльності, обґрунтування збереження, пошук можливостей відтворення втраченого ландшафтами різноманіття як природної основи стійкості естетичного потенціалу природи і окрес-лення шляхів оптимізації естетичних функцій ландшафтів. У відповідності до зазначеної мети були сформульовані такі завдання:

- виявити географічні аспекти естетичної цінності природ-ного середовища;

- прослідкувати, як змінювалося ставлення населення України до естетичних якостей природи;

- проаналізувати естетичні якості ландшафтних комплек-сів у контексті гуманістичного ресурсного потенціалу;

- виявити психологічні особливості сприйняття людиною ландшафту, зокрема естетичні особливості візуального сприйняття пейзажу;

- виявити регіональні відмінності естетичних якостей ландшафтів Чернівецької області на тлі схеми їх хорологічного різноманіття, визначити можливості практичного застосу-вання цих розробок;

- обґрунтувати необхідність використання знань про естетичні якості ландшафтів у різних сферах людської діяльнос-ті.

Послідовне виконання поставлених завдань дало можливість одержати необхідну інформацію та сформулювати ряд нових положень і висновків.

Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є ландшафти і ландшафтоутворюючі складові природи Чернівецької області, що здатні виконувати естетичні функції. Предмет дослідження – з’ясування ресурсно-естетичних можливостей цих ландшафтних комплексів та пошук способів естетичного оцінювання ландшафтів. Естетичні якості дос-ліджуються як реально існуючі, але можуть бути представлені й у вигляді абстракцій та моделей.

Методологія та методи дослідження. Теоретико-методологічною основою є діалектично різнобічне пізнання естетичних особливостей ландшафтів через призму постнекласичної методології в географії та гуманістичного ландшафтознавства, вчення про природно-ресурсний потенціал. Основними підходами є ландшафтознавчий, гуманістичний, соціологічний, відеоекологічний. Використано методи експедиційних спостережень, ландшафтного картографування, прикладного спеціального оцінювання, експертного опитування, моделювання.

При виконанні роботи використано наукові здобутки, викладені в працях Ю.О.Веденіна, В.Є.Борейка, А.-Р.А.Будрюнаса, Л.І.Воропай, А.П.Голікова, К.М.Горба, М.Д.Гродзинського, Г.І.Денисика, К.І. Ерингіса, Я.І. Жупанського, А.Г.Ісаченка, О.П.Ковальова, І.П.Ковальчука, О.М.Маринича, А.В.Мельника, І.В.Мельничука, Л.І.Мухіної, В.А.Ніколаєва, В.М.Пащенка, В.С.Преображенського, В.П.Руденка, О.Г.Топчієва, О.І.Шаблія, Г.І.Швебса, П.Г.Шищенка та інших провідних науковців.

В роботі використано матеріали польових досліджень автора (1993-2001 р.р.), фондові матеріали кафедри фізичної географії і раціонального природокористування, кафедри географії і картографії України та кафедри економічної географії та екологічного менеджменту Чернівецького національного університету, тематичні великомасштабні карти, наукові публікації та нормативні документи.

Наукова новизна одержаних результатів.

- Визначені етапи естетичного освоєння природи України та особливості ставлення українців до середовища свого існування;

- обґрунтовано місце естетичних цінностей ландшафту в контексті гуманістичного ресурсного потенціалу регіону, для чого проаналізовані естетичні якості ландшафтів, конкретизовані і поглиблені положення про естетичні функції, естетич-ний потенціал ландшафту;

- поглиблено та адаптовано методику естетичного оцінювання краєвиду відповідно до особливостей природних умов Чернівецької області;

- виконано цільовий географічний аналіз естетичних якос-тей ландшафтів Чернівецької області. Вперше здійснено спробу диференціювати естетичні якості ландшафтів на підставі розрахованого ландшафтного різноманіття та за методикою естетичного оцінювання краєвиду;

- розроблено й запропоновано напрями використання естетичних якостей ландшафтів у практиці туристичного освоєння регіону, еколого-естетичного виховання населення та створення природоохоронних територій залежно від їх естетичної цінності.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження дали можливість виявити закономірності в диференціації природно-естетичного потенціалу ландшафтів Чер-нівецької області, їх регіональні особливості та визначити шляхи його раціонального використання. Наукові розробки дослідження дозволяють більш раціонально організувати рекреаційну діяльність в області. Відомості про естетичну цінність ландшафтів можуть бути використані при організації всіх видів відпочинку, виборі туристичних маршрутів, стоянок, проектуванні та будівництві рекреаційних закладів, створенні оптимальної мережі природозаповідного фонду.

Особистий внесок здобувача. Висвітлені особливості естетичного оцінювання ландшафтів Українських Карпат [16]. Розглянуто компонентну структуру рекреаційних ресурсів Чернівецької області, зокрема естетичних [4]. Розкрито зміст методів еколого-естетичного виховання молоді в екологічному таборі [15]. Запропоновано відеоекологічний підхід у вив-ченні ландшафтних комплексів [12]. Пропонуються підходи для виявлення естетичних цінностей ландшафтів у процесі їх використання для рекреації й туризму [11].

Апробація роботи. Результати дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на: міжнародній науковій конференції “Навколишнє середовище і здоров’я” (Чернівці, 1993 р.), VII з‘їзді Українського географічного товариства (Київ, 1995 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Екологічні передумови розвитку рекреації на Гуцульщині” (Яремче, 1996.), науково-методологічній конференції “Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра” (Луцьк, 1998), міжнародній науково-методичній конференції “Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя” (Херсон, 1998 р.), міжнародній науково-методологічній конференції “Людина в ландшафті ХХІ століття: гуманізація географії. Проблеми постнекласичних методологій” (Київ, 1998 р.), Всеукраїнській науковій конференції “Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя” (Київ, 1999 р.), Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України” (Чернівці, 2000р.), Міжнародній науково-методологічній конференції “Ландшафт як основа науки. Проблеми постнекласичних методологій” (Вінниця, 2000 р.), Науково-методологічній конференції “Проблеми ландшафтного різноманіття України” (Київ, 2000 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 16 наукових праць, з них 3 у виданнях, які рекомендовані ВАК України.

Об’єм і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.

Дисертація викладена на 150 сторінках машинопису, ілюстрована 9-ма рисунками, 2-ма таблицями, містить 3 додатки. Список літератури включає 215 найменувань.

Основний зміст роботи

Естетичні якості ландшафтних комплексів: сутність, предмет, проблеми

Психофізичний стан сучасної людини, наростання духов-ної кризи суспільства визначили активізацію досліджень естетичної цінності ландшафтів як складової частини гуманістичних ресурсів суспільства, посилений розвиток у природничій географії і ландшафтознавстві гуманістичної орієнтації та гуманістичного підходу. Актуальність проблем дослід-ження естетичної цінності ландшафтів, їх геокомплексів та геокомпонентів у природничій географії характеризується значною гуманістичною орієнтацією. У центрі інтересів таких досліджень можуть бути біоіндивідуальні, етносоціальні та загальносутнісні реалії.

Теоретичною основою гуманістичного підходу є діалектичне розуміння єдності матеріальних та ідеальних сутнісних складових, властивих для множини антропізованих об’єктів природничо-географічних досліджень. Множину таких об’єктів утворює поєднання ландшафтних комплексів і їхніх геокомпонентних частин (матеріальні сутності) та своєрідних неутилітарних цінностей, що виникають у ставленні людей до певних реалій ландшафтно організованої природи (ідеальні сутності).

Методологічною основою застосування міждисциплінарного гуманістичного підходу (в теперішньому розумінні його широких науково-дослідницьких можливостей) є поєднання діалектико-матеріалістичних принципів відображення і пізнання та відповідного їм науково-пізнавального арсеналу, а також діалектико-ідеалістичних засад і методів пізнання. Конкретною методичною основою інтегрованих досліджень є система природно-географічних методів, адаптованих відповідно до об’єктів та цілей гуманістичного географічного пізнання.

Естетична цінність ландшафтів – одна з головних складових рекреаційного потенціалу і загалом гуманістичного ресурсного потенціалу території чи акваторії. Її досліджують кількісно і якісно ландшафтознавці і рекреалоги. Естетична цінність ландшафтів – якість відносна, вона залежить від історично зумовленого суб’єктивного сприйняття ландшафтів дослідниками і “споживачами” красот природи – місцевим населенням, туристами і рекреантами. Історичність і суб’єктивну неоднозначність загального сприйняття ландшафтів – і естетичного зокрема – яскраво відобразили провідні науковці.

Естетичні якості ландшафтів вивчаються в конкретних просторово-часових межах. Ці дослідження відрізняються високим ступенем суб’єктивності їх оцінювання. Тому важливим є виявлення об’єктивних ознак, що здатні впливати на споживача естетичної цінності природи.

У процесі впливу ландшафту на людину велику роль ві-діграє його естетична цінність. Виявлення естетичних якостей ландшафту – зовнішніх (видимих) і внутрішніх (невидимих) – головне завдання дослідження.

До зовнішніх відносимо непорушеність, мальовничість (комфортність та інформативність), виразність пейзажу, різноманітність (зовнішню і внутрішню), гармонійність, привабливість. До внутрішніх якостей належить ландшафтна організованість, що проявляється у диференціації та інтеграції ландшафтоутворюючих складових. Ландшафти оцінюються з позиції виконання ними естетичних функцій, що залежать від перетину натуральних (природних) і антропогенних чинників ландшафтогенезу.

Сучасний етап взаємодії природи і людини тісно пов’язаний з використанням природних ресурсів. Ось чому так важливо розглядати ландшафт з позицій ресурсів - природних об’єктів і явищ, що використовуються для споживання і сприяють створенню матеріальних благ, відновленню трудових ресурсів, підтриманню умов існування людства і підвищення якості життя. Одним із видів природних ресурсів є інформативні, що являють собою сукупність впливів і даних, що сприймаються органами чуття людини та інтелектуально опрацьовуються, в тому числі за допомогою спеціальних приладів і прийомів дослідження. Інформативні ресурси використовуються для задоволення багатьох потреб людини: біотичних, психічних, етнічних, трудових, економічних, соціальних та естетичних. Останні дають підставу виділити естетичний ресурсний потенціал. Під естетичним потенціалом ландшафту слід розуміти його природні та антропогенні властивості, що здатні викликати у людини різні емоції. Естетичний потенціал ландшафту - властивість ландшафту через свої виняткові і звичайні риси викликати в людини почуття захоплення, інтересу, прив’язаності тощо. Необхідність обґрунтування поняття естетичного потенціалу випливає з природної потреби кожної людини і суспільства загалом у природній красі, у можливості спостерігати естетичні прояви в ландшафті, насолоджуватися мальовничістю, гармонійністю та привабливістю пейзажу.

Психолого-естетичні аспекти сприйняття суб’єктом (людиною) об’єкту (ландшафтних комплексів)

Вивчення процесів взаємодії людини з навколишнім середовищем – один з актуальних напрямів сучасної географічної науки. У зв’язку з цим виникає необхідність простежити особливості впливу середовища, зокрема його естетичних якос-тей, на сприйняття людиною ландшафту.

Дослідження сприйняття людиною ландшафту визначається рядом особливостей. По-перше, необхідне врахування впливу соціального фактору, тобто соціальна гуманістична орієнтація. Визначальним є положення, що людина не лише чинник, який впливає на навколишнє середовище, а особистість з індивідуальним баченням світу і власних цінностей. Звідси випливає необхідність виявлення індивідуальних рис людини, особливо – в її ставленні до ландшафту та його проб-лем, що вирішуються методами соціо-геоекологічних дослід-жень. По-друге, симбіотичний характер проблеми естетичного сприйняття зумовлює необхідність залучення ряду підходів та методів наук як суміжних з геоекологією (поведінкової географії, урбоекології та теорії містобудівництва, рекреаційної географії тощо), так і досить віддалених від неї (психології, соціології, культурології, естетики тощо). По-третє, результати дослідження часто не мають вигляду однозначних точних оцінок, а формулюються в нечітко вираженій, розмитій формі. Однак значення цих результатів теж велике, просто вони мають іншу природу й застосування.

Визначення ступеню впливу різних чинників на процес сприйняття людиною навколишнього середовища є важливим завданням організації життєвого простору людини. Незадоволеність практикою масового індустріального будівництва, процесів урбанізації, стандартизації суспільних запитів до якості навколишнього середовища, прискорене впровадження нових технологій, відрив архітектора й проектувальника від замовника призвели до необхідності “олюдинити середовище”, змінити ті його параметри, що в найбільшій мірі згубно впливають на психічний та фізіологічний стан людини, а в ідеалі – організувати середовище із заданими для людини влас-тивостями.

Сучасні географічні підходи та методи до оцінювання естетичних якостей ландшафту: основні критерії та аспекти

Потреба зрозуміти процес взаємодії людини з оточуючим її середовищем проявляється у єдності різних складових цього процесу. Це передбачає застосування багатьох дослідницьких підходів до вирішення завдання: ландшафтознавчого, гуманістичного, психологічного, соціологічного, естетичного, відеоекологічного.

Виявлення естетичних якостей ландшафту здійснюється шляхом естетичного оцінювання. Використана методика естетичного оцінювання пейзажів Литви К.І.Ерингіса – А.-Р.А.Будрюнаса (1975). Вона при оцінюванні ландшафтних комплексів Буковинських Карпат адаптована до умов Чернівецької області. За цією методикою естетичне оцінювання здійснюється за 80-ма ознаками, 40 з яких залишилися без змін, у 30-ти змінені формулювання, замість 10-ти ознак, які не є істотними для території Чернівецької області, запроваджено 10 інших, таких, що найповніше відображають естетичні особливості ландшафтів регіону. Усі ознаки пейзажу об’єднуються в групи:

А. Загальне враження від пейзажу (11 ознак);

Б. Виразність рельєфу (25 ознак);

В. Просторова різноманітність рослинності (24 ознаки);

Г. Різноманітність і доцільність антропогенних об’єктів (20 ознак).

Для оцінювання ознак пейзажів застосована бальна система. Згідно з пропонованою методикою, ідеальний пейзаж може отримати максимальну оцінку 186 балів. Зрозуміло, що такого пейзажу в природі не існує. Це – модель, методичний прийом для порівнювання естетичної цінності різних пейзажів реальних ландшафтів.

Естетичні якості ландшафтів Чернівецької області, можливості і перспективи їх використання й збереження

Дослідження й оцінювання естетичних якостей пейзажу слід здійснювати на ландшафтній основі. У зв’язку з цим необхідне вивчення ландшафтів та їх територіальної структури (типологічної й регіональної), закономірностей їх просторової диференціації. Вивчення ландшафтної структури Чернівецької області було здійснене на аналізі ландшафтних карт масштабів 1:500000, 1:200000, 1:100000, складених у різні роки Л.І.Воропай, В.М.Гуцуляком, М.М.Рибіним, М.М.Куницею, М.В.Дутчаком, П.І.Чернегою, В.П.Коржиком. Автором на основі цього аналізу була створена картосхема хорологічного різноманіття ландшафтів Чернівецької області на рівні видів місцевостей, виявлена залежність естетичної цінності ландшаф-тів від ступеню їх диференційованої різноманітності.

Картосхема хорологічного різноманіття ландшафтів Чернівецької області дала можливість виявити ареали з дуже високим, високим, середнім, низьким і дуже низьким ступенем ландшафтного різноманіття. Високий і дуже високий ступінь ландшафтного різноманіття характерний для низькотерасових місцевостей долин рр. Дністра, Черемошу, Сірету, Сучави. Низькі, іноді дуже низькі показники різноманіття ландшафтів властиві місцевостям лівобережних терас Пруту, низько- та середньогірним місцевостям Буковинських Карпат (рис. 1.).

Дослідження естетичної цінності пейзажів показали, що найвищу естетичну цінність мають пейзажі в межах ареалів з дуже високим ступенем ландшафтного різноманіття, в поле зору яких потрапляють ландшафтні комплекси, що включають поєднання різних видів місцевостей, ландшафтів, різних ландшафтних районів та областей. Крім власне ландшафтного різноманіття на естетичну цінність пейзажу мають вплив інші чинники, зокрема кутовий розмір, ступінь розчленування рельєфу, оптимальне поєднання елементів у пейзажі, наявність кількох перспектив, антропогенна зміненість. Водночас існує ряд чинників, що обмежують естетичну цінність: закритість пейзажу (в тому числі залісеність, розташування у понижених формах рельєфу) та значна антропогенна перетвореність. А отже, не завжди найрізноманітніші ландшафти мають найвищі бали естетичної цінності.

З іншого боку, високу естетичну цінність мають пейзажі, розташовані в регіонах з високим і середнім ступенем різноманіття ландшафтів, якщо вони знаходяться на стику різних ландшафтних областей і районів: Хотинського, Новоселицького і Дерелуйського, Багненського і Шурдинського, Яровицького і Чорнодільського.

Дослідження проблем естетичного оцінювання та використання естетичних цінностей ландшафтів слід впроваджувати в практику їх використання для туристично-рекреаційного освоєння регіону, у діяльність природозаповідних установ та в систему позакласної і позашкільної роботи, метою якої буде формування в учнівської молоді естетичного сприйняття природи.

Аналіз естетичних якостей ландшафту формує новий пог-ляд на нього, зосереджуючи увагу на естетичній цінності як комплексі видимих компонентів, що викликають у людини позитивні естетичні емоції. Робота такого напряму є доцільною і новою в теоретико-методологічному й регіональному аспектах. Наукові результати повинні стати об’єктивною основою мотивованої аргументації необхідності охорони естетичного потенціалу ландшафтів з метою збереження і примноження їх естетичної цінності.

Нами пропонується використання естетичного підходу для організації природозаповідної системи і створення об’єктів природно-заповідного фонду з врахуванням їх естетичної цінності (використані рекомендації Горба К.М.). Для Чернівецької області такими об’єктами можуть стати в статусі Регіонального естетичного ландшафтного парку “Дністровський каньйон”, в статусі естетичних ландшафтних заказників Каплівський, Звинячин-Хрещатицький, Товтровий (Прут-Дністров’я), Чернівецький (Прут-Сіретська ландшафтна область), Путильський, Черемоський та Яровицький (Буковинські Карпати). Можливе створення естетичних пам’яток природи, якими багата Чернівецька область. Національний природний парк Вижницький розташований на території з високими показниками ступеня ландшафтного різноманіття та найвищими значеннями естетичної цінності, тому доцільно запропонувати змінити назву об’єкту на “Національний природний естетичний парк”.

Насиченість території Чернівецької області естетично цінними об’єктами дозволяє розвивати туристичні й рекреаційні системи. На нашу думку, з урахуванням естетичного значення ландшафтів слід прокладати естетичні стежки, що в подальшому можуть використовуватися для створення туристичних маршрутів. Найбільш перспективні, на наш погляд: по Хотинській височині, мальовниче Придністров’я, по Чернівець-кій височині, Буковинське Передгір’я, Буковинське низькогір’я (рис. 2).

Природоохоронна естетика як вид природоохоронної діяльності спрямована на захист естетичного різноманіття в природі. На жаль, естетична деградація середовища практично не викликає занепокоєння. Практика захисту дикої природи відзначається певною однобокістю. Вона спрямована на збереження видів і їх угрупувань і не передбачає охорону естетичного потенціалу природи. Захист його може передбачати такі напрями:

1) розробка методик еколого-естетичного виховання;

2) розробка критеріїв і методик оцінювання естетичної цінності ландшафтів;

3) розробка методик оцінювання естетичної цінності природних об’єктів для їх заповідання;

4) проведення естетичного оцінювання ландшафтів району, області, країни, створення Червоної книги естетично цінних ландшафтів;

5) створення естетичного каркасу заповідних територій, які повинні зберегти особливо цінні природні об’єкти різних ландшафтних регіонів;

6) удосконалення природоохоронного законодавства з врахуванням естетичної цінності природних комплексів;

7) викладання основ природоохоронної естетики у вищих закладах освіти, вивчення природоохоронно спрямованих кращих зразків світової поезії, музики, малярства, філософії й релігії.

Збереження гуманістичного потенціалу ландшафтів – обов’язкова ознака цивілізованого ставлення людини до природи. Це – умова найприйнятнішого варіанту взаємодії сус-пільства з природою.

Висновки

1. Вивчення процесів взаємодії людини з природою – один з актуальних напрямів перцепційної географії – науки про закономірності сприйняття людиною навколишнього середовища, про використання цих закономірностей при територіальному проектуванні та плануванні будь-яких рішень, пов’язаних з життєдіяльністю людини. Важливим завданням є вивчення естетичного сприйняття людиною довкілля.

2. Ландшафт як фокус взаємодії людини і природи кон-центрує також і естетичні якості, такі необхідні для духовного розвитку людини. Це їх натуральність, мальовничість, виразність, гармонійність, пейзажна різноманітність, привабливість. Гуманістичне ландшафтознавство розглядає ландшафт як джерело відновлення сил людини, її духовного збагачення, отримання естетичного задоволення, формування високої культури.

3. Естетичні якості ландшафту створюють естетично-ресурсну цінність. Здатність ландшафту виконувати естетичні функції зумовлюється його естетичним потенціалом. Під естетичним потенціалом ландшафту слід розуміти його природні та антропогенні властивості, які здатні через свої виняткові і звичайні риси викликати в людини різні емоції: натхнення, прагнення до життя, радість, стимул до творчої діяльності, почуття захоплення, інтересу, прив’язаності тощо.

5. Естетична цінність ландшафтів визначається шляхом оцінювання, що передбачає виявлення естетичних якостей ландшафту і ступеня інтересу до них. Таке оцінювання повинно проводитися з врахуванням різноманіття ландшафтів. В результаті дослідження й аналізу ландшафтної структури Чернівецької області виявлені ареали з дуже низьким, низьким, середнім, високим і дуже високим ступенем ландшафтного різноманіття. Укладена картосхема хорологічного різноманіття ландшафтів області (на рівні видів місцевостей) дає можливість визначити показники ландшафтного різноманіття. Високий і дуже високий ступінь ландшафтного різноманіття відзначається у напрямку розташування долин рр. Дністра, Черемошу, Сірету, Сучави. Низькі, іноді дуже низькі показники різноманіття ландшафтів властиві місцевостям лівобережних терас Пруту, низько- та середньогірним місцевос-тям Буковинських Карпат.

7. Естетичне оцінювання пейзажів у межах ландшафтних районів Чернівецької області показало, що на естетичну цінність пейзажу, окрім ландшафтного різноманіття, мають вплив інші чинники, зокрема кутовий розмір, ступінь розчленування рельєфу, оптимальне поєднання елементів у пейзажі, наявність кількох перспектив, антропогенна зміненість, заповідність. Можна стверджувати, що не завжди найрізноманітніші ландшафти мають найвищі бали естетичної цінності.

8. Сучасний етап посиленої експлуатації природних ландшафтів супроводжується втратою їх різноманітності, порушенням гармонійності і, як наслідок, збідненням естетичного потенціалу. Зрозуміло, що за таких обставин зусилля науки слід спрямувати на збереження ландшафтного різноманіття як носія естетичної цінності природи.

9. Дослідження ландшафтного різноманіття і пов’язаної з ним естетичної цінності краєвидів дають підставу рекомендувати посилене використання певних типів ландшафтів для потреб туризму і рекреації, при плануванні туристичних маршру-тів, екологічних стежок. Збереження естетично різноманітних та цінних краєвидів повинно стати головним напрямом в діяльності наукових, культурних, громадських та адміністративних структур. Пропонується створення об’єктів природозаповідного фонду, в яких би охоронялися естетично цінні ландшафти.

10. Результати досліджень естетичних якостей ландшафтів слід використовувати у навчально-виховному процесі для формування в учнів та студентів екологічного, етичного та естетичного ставлення до природи. До програми туристично-краєзнавчої роботи слід запровадити новий напрям дослід-жень – ландшафтно-естетичний. Це дасть змогу відродити зацікавленість людей до неутилітарних, в тому числі естетич-них цінностей природи.

Основні публікації по темі дисертації

1. Бучко Ж.І. До аналізу естетичних властивостей ландшафту // Наук. вісник Чернівецького ун-ту. Вип. 19: Географія. – Чернівці: ЧДУ, 1997. – С. 144-150.

2. Бучко Ж. До питання про розвиток естетичних поглядів на природу України // Наук. вісник Чернівецького ун-ту. Вип. 49: Географія. – Чернівці: ЧДУ, 1999. – С. 52-63.

3. Бучко Ж.І. Методологічні проблеми естетичного сприйняття ландшафтів // Наук. вісник Чернівецького ун-ту. Вип.104: Географія. – Чернівці: ЧНУ, 2001. – С.61-66.

4. Скрипник Я.П., Бучко Ж.І., Гамаль Г.В., Атаманюк Я.Д. Питання картографічного моделювання рекреаційних ресурсів //Наук. вісник Черн. ун-ту. Вип. 19: Географія. – Чернівці: ЧДУ, 1997. – С. 194-199.

5. Бучко Ж.І. До питання еколого-естетичного виховання в структурі географічної освіти // Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра. Збірка наукових праць. – Луцьк: Надстир‘я, 1998. – С.211-212.

6. Бучко Ж. Проблеми естетики ландшафтів // Людина в ландшафті ХХІ століття: гуманізація географії. Проблеми постнекласичних методологій. – Київ, 1998. – С. 89-90.

7. Бучко Ж.І. До естетичної оцінки ландшафту // Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя: Збірник наукових праць. – К., 1999. – С. 193-194.

8. Бучко Ж.І. Особливості візуального сприйняття ландшафту як естетичної цінності // Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя: Збірник наукових праць. – К., 1999. – С. 170-174.

9. Бучко Ж.І. Теоретичні аспекти проблеми естетичного потенціалу // Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України. – Чернівці: Рута, 2000. – С.28-30.

10. Бучко Ж.І. Регіональні дослідження ландшафтного різномані-ття (на прикладі Чернівецької області) // Проблеми ландшафтного різноманіття України: Збірник наукових праць. – Київ, 2000. – С.207-212.

11. Андрейчук В.М., Бучко Ж.І. Питання вивчення естетичних можливостей ландшафтів для потреб рекреації // Географічна наука і освіта в Україні: Збірник наукових праць. – Київ: Фітосоціоцентр, 2000. – С.21.

12. Бучко Ж.І., Дутчак М.В., Чернега П.І. Відеоекологічний підхід до вивчення ландшафтних комплексів // Ландшафти і сучасність. Збірник наукових праць. – Вінниця: Гіпаніс, 2000. – С.131-133.

13. Бучко Ж.І. До класифікації естетичних ресурсів ландшафтів Чернівецької області // VII з‘їзд Укр. геогр. тов-ва: Тези доп. Київ, 30 травня - 1 червня 1995 р. – Київ, 1995. – С. 197.

14. Бучко Ж.І. До питання про еколого-естетичні якості ландшафту // Еколого-географічні дослідження в сучасній географічні науці: матеріали конф. – Тернопіль, 1999. – С.46-47.

15. Бучко Ж.І., Бучко Н.Д. Особливості еколого-естетичного виховання в екологічному таборі // Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя. Матер. міжнар. науково-методичної конференції (1-3 жовтня 1998 року м. Херсон). – Київ: Реформа, 1998 р. – С. 29-31.

16. Бучко Ж.І., Чернега П.І. Деякі підходи до естетичної оцінки ландшафтів Українських Карпат // Екологічні передумови розвитку рекреації на Гуцульщині. Тези доп. – Яремче, 1996. – С. 18-19.

Анотація

Бучко Ж.І. Естетичні якості ландшафтів у контексті використання та збереження гуманістичного ресурсного потенціалу регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.01 – фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, географічний факультет, Чернівці, 2002.

Обґрунтовано теоретико-методичні основи виявлення естетичної цінності ландшафтів як складової рекреаційного та гуманістичного ресурсного потенціалу території чи акваторії. Виявлено критерії естетичної цінності ландшафтів та ландшафтоутворюючих складових. Проаналізовано різні підходи до оцінювання естетичних якостей ландшафтів та запропоновано методику естетичного оцінювання краєвиду. Здійснено дослідження різноманітності ландшафтної структури території Чернівецької області та укладена картосхема хорологічного різноманіття ландшафтів з диференціацією ступеня різноманіття. Проведено узгоджений аналіз між ступенем різноманіття ландшафтів та естетичною цінністю краєвидів. Запропоновано використання досліджень естетичних якостей ландшафтів у освітньо-виховній, туристичній та природоохоронній діяльності.

Ключові слова: естетичні якості ландшафту, естетичні функції ландшафтів, гуманістичний естетичний потенціал, естетичне сприйняття, естетичне оцінювання ландшафту, ландшафтне різноманіття.

Аннотация

Бучко Ж.И. Эстетические свойства ландшафтов в контексте использования и сохранения гуманистического ресурсного потенциала региона. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.01 – физическая география, геофизика и геохимия ландшафтов. – Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, географический факультет, Черновцы, 2002.

Разработаны теоретико-методические принципы выявления эстетической ценности ландшафтов как составляющей рекреационного и гуманистического ресурсного потенциала территории или акватории. Выявлены критерии эстетической ценности ландшафтов и ландшафтосоставляющих слагаемых. Использованы различные подходы к выявлению эстетических качеств ландшафтов и предложена методика эстетического оценивания пейзажа. В основу методики положены разработки литовских учёных К.И.Эрингиса и А.-Р.А.Будрюнаса. Автором методика апробирована на территории Черновицкой области и преобразована в соответствии с её природными условиями. Согласно методике оценивались пейзажи в различных ландшафтных областях и районах. Выявлены различия в эстетической ценности пейзажей территории Черновицкой области.

Осуществлены исследования разнообразия ландшафтной структуры Черновицкой области, составлена картосхема хорологического разнообразия ландшафтов с дифференциацией степени разнообразия. Выявлены очень низкая, низкая, средняя, высокая и очень высокая степень ландшафтного разнообразия. Проведен согласованный анализ между степенью разнообразия ландшафтов и эстетической ценностью пейзажей. Полученные результаты показали, что не всегда наиболее разнообразные ландшафтные комплексы имеют наивысшие баллы эстетической ценности. Существует ряд факторов, которые эту ценность усиливают или уменьшают. К усиливающим относятся наличие нескольких перспектив, многоплановость, значительные угловые размеры, гармонич-ное сочетание природных и антропогенных объектов. Ограничивают эстетическую ценность закрытость пейзажа, наличие признаков антропогенной трансформации, нарушающей гармонию, неблагоприятные процессы.

Разработаны рекомендации по использованию исследований эстетических качеств ландшафтов в учебно-воспитательной, туристической и природоохранной деятельности. Для выявления эстетической ценности ландшафтов и влияния их на жизнедеятельность общества целесообразно в организации внеклассной работы в школе усилить роль эстетико-туристических кружков. В туристической деятельности опыт выявления эстетической ценности ландшафтов следует использовать при создании туристических маршрутов для улучшения их аттрактивности. Необходима организация эстетических пейзажных троп по наиболее эстетически ценным точкам обзора пейзажей. Для сохранения эстетических качеств ландшафтов необходим комплекс мероприятий по их защите и оптимизации. С этой целью предлагается создание природоохранных территорий с учётом их эстетической ценности.

Ключевые слова: эстетические качества ландшафта, эстетические функции ландшафтов, гуманистический эстетический потенциал, эстетическое восприятие, эстетическое оценивание ландшафта, ландшафтное разнообразие.

Summary

Buchko Zh.I. Aesthetic qualities of landscapes in the context of the use and reservation of the humanistic resource potential of the region. – Manuscript.

The thesis on receiving a degree of the candidate of geographical sciences with the specialty 11.00.01. – physical geography, geophysics and geochemistry of landscapes. – Chernivtsi National University after Yuri Fedkovych, department of geography, Chernivtsi, 2002.

The thesis dwells on grounding of the theoretic methodological foundations of determination of the aesthetic value of landscapes as a constituent of the recreational and humanistic resource potential of the territory or aquatory. Determination of the criteria of aesthetic value of landscapes and landscape-building constituents. Analyzing of different approaches to evaluation of aesthetic qualities of landscapes; and on suggesting of the methodology of aesthetic evaluation of the territory. The investigation of the variety of the Chernivtsi region has been fulfilled. The map-scheme of the spatial landscape diversity with the differentiation of the variety degree has been made up. An arranged analysis between the degree of the landscape diversity and the aesthetic value of the territory has been held. The use of the investigation of aesthetic qualities of the landscapes in educational, tourist, and nature-protecting activity has been suggested in the thesis.

Key-words: aesthetic qualities of landscape, aesthetic functions of landscapes, humanistic aesthetic potential, aesthetic perception, aesthetic evaluation of landscape, landscape diversity.