ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.В. ДОКУЧАЄВА

Берестовий Кім Семенович

УДК 338.43:658.152

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ІНВЕСТУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

Спеціальність 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Таврійській державній агротехнічній академії Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент

Корецький Микола Христофорович,

Таврійська державна агротехнічна академія

(м. Мелітополь),

доцент кафедри аналізу та фінансів.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Чупіс Анатолій Віталійович,

Сумський національний аграрний університет,

завідувач кафедри фінансів;

кандидат економічних наук, доцент

Садиков Мурат Абдикасович,

Харківський державний аграрний університет

ім. В.В.Докучаєва,

доцент кафедри організації виробництва та

агробізнесу.

Провідна установа – Інститут аграрної економіки УААН, відділ фінансово-

кредитної і податкової політики, м.Київ.

Захист відбудеться “09“ січня 2002р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 61131, м. Харків, п/в “Комуніст-1”, учбове містечко ХДАУ, корп.1, ауд. 213.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 61131, м. Харків, п/в “Комуніст-1”, учбове містечко ХДАУ.

Автореферат розісланий “7” грудня 2001р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Македонський А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективне реформування економіки, як свідчить світовий і вітчизняний досвід, можливе лише на основі активізації інвестиційної діяльності, істотного збільшення обсягу інвестицій, а також консолідації всіх джерел інвестування. Тільки тоді можлива модернізація виробництва, впровадження нових технологій на основі сучасних наукових досліджень.

Найвищий рівень інвестиційної активності в агропромисловому комплексі України спостерігався в 1991р., коли капітальні інвестиції за рахунок усіх джерел фінансування перевищували 20 млрд. грн. в еквівалентних цінах. Цьому, зокрема, сприяло введення в дію законодавства про пріоритетний розвиток соціальної сфери села та агропромислового виробництва. В період з 1992р. до 1998р. економічна криза зумовила спад інвестиційної активності в АПК.

Для модернізації та розширення виробництва необхідним джерелом фінансування є іноземні інвестиції. На 1.01.2000 року прямі іноземні інвестиції в економіку України досягли 3247,9 млн. дол. США. Це означає, що на одного мешканця України припадало всього лише 62 дол. інвестицій, тоді як у Росії – 109 дол., Польщі – 1091 дол., Чехії – 1631 дол., Угорщині – 2129 дол. США. Нинішні обсяги вкрай необхідних для розвитку української економіки інвестицій далекі від потреб, які складають, за підрахунками економістів, 450 млрд. дол. США.

Проблеми інвестування, інвестиційної активності завжди знаходилися у центрі уваги українських та іноземних учених-економістів. К.Маркс глибоко проаналізував соціально-економічні основи процесу накопичення у капіталістичній системі. Фундаментальний економіко-теоретичний аналіз інвестиційного процесу в умовах ринку проводиться у працях Дж. М. Кейнса, І. Фішера, Л. Койка, Д. Йоргенсона, В.Міта, Л.Т. Гайера та інших. Питання вирішення проблеми ефективності залучення інвестицій привертає увагу багатьох вітчизняних науковців: Л.І. Бровко, О.М. Голованова, М.Я. Дем’яненка, І.Й. Дороша, Ю.О. Кудрі, І.І. Лукінова, Г.М. Підлісецького, В.В. Радченка, М.А. Садикова, І.І. Сталєва, А.В. Чупіса та інших.

Проте, окремі питання вимагають детального опрацювання. Так, на даному етапі відсутні комплексні розробки щодо інвестування сільськогосподарського виробництва в умовах ринкових перетворень. Наукою й практикою майже не виділені шляхи активізації інвестиційної діяльності аграрних підприємств.

Актуальність проблеми, її практичне значення і недостатня теоретична розробленість обумовили вибір теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась протягом 1997-2000рр. у Таврійській державній агротехнічній академії у складі наукової програми Інституту аграрної економіки УААН “Наукові основи аграрної політики трансформування економічних відносин агропромислового виробництва в ринкові умови” (номер держ. реєстр. 0196V16299).

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка організаційно-економічного механізму інвестування сільськогосподарського виробництва на підставі економічного аналізу інвестиційних процесів, оцінки інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств в ринкових умовах. Для досягнення цієї мети в роботі вирішувались завдання:

-дослідження суті інвестування сільськогосподарського виробництва в ринкових умовах;

-визначення ролі інвестицій у розвитку сільськогосподарського виробництва;

-визначення економічного змісту та значення спеціальних (вільних) економічних зон як засобу залучення інвестицій у сільське господарство регіону;

-дослідження сучасного стану інвестування сільськогосподарського виробництва;

-виділення можливих напрямів підтримки інвестиційних рішень в аграрних підприємствах;

-розробка алгоритму проведення інвестування сільськогосподарського виробництва;

-визначення ефективності залучення іноземних інвестицій;

-встановлення заходів щодо зниження ризиків від реалізації інвестиційних проектів;

-розробка організаційно-економічного механізму залучення інвестицій з урахуванням економічної та екологічної безпеки регіону.

Предмет і об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є аграрні підприємства Донецької області і, зокрема – аграрні підприємства Волноваського району, що реалізують інвестиційні проекти.

Предметом дослідження є сукупність організаційно-економічних відносин, що складаються у процесі інвестування сільськогосподарського виробництва.

Методи дослідження. У процесі дослідження використані такі методи проведення економічних досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формування висновків), статистико-економічний (аналіз сучасного стану інвестування сільськогосподарського виробництва та визначення ефективності залучення іноземних інвестицій), монографічний (поглиблене вивчення стадій реалізації інвестиційних проектів аграрних підприємств), розрахунково-конструктивний (розробка ефективних інвестиційних проектів на перспективу), експериментальний (встановлення заходів щодо зниження ризиків від реалізації інвестиційних проектів) та інші.

Матеріалами для дослідження стали спеціальна література з проблем теорії та практики ефективності інвестиційного процесу в економіці і, зокрема, в сільському господарстві, нормативні документи, статистичні дані.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

-дістало подальший розвиток поняття “інвестування” сільськогосподарського виробництва, виходячи із сутності економічних категорій “розширене відтворення” та “економічне зростання”;

-доповнено формулювання сутності спеціальних (вільних) економічних зон поняттям загальних і специфічних економічних відносин, що виступають своєрідним індикатором залучення інвестицій в аграрну сферу економіки;

-удосконалено організаційно-економічний механізм залучення інвестицій шляхом введення елементів економічної та екологічної безпеки регіону;

-вперше запропоновано оцінку можливих ризиків, пов’язаних з реалізацією інвестиційних проектів;

-дістала подальший розвиток методика виявлення найбільш ефективного напряму інвестування сільськогосподарського виробництва.

Особистий внесок здобувача у співавторських роботах (номер 4, 6, 12 за списком робіт, що поданий в авторефераті) такий: визначена актуальність проблеми активізації інвестиційної діяльності й опрацьовано фактичний матеріал щодо впровадження інвестиційних проектів у Волноваському районі Донецької області [4]; проведено аналіз реалізації інвестиційних проектів Волноваського району Донецької області [6]; визначено основні пріоритети при створенні вільних економічних зон на сучасному етапі в Україні [12].

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в розробці та опрацюванні інвестиційних проектів таких підприємств Волноваського району Донецької області: ТОВ “Агрофірма “Дабл ю Джей Донбас”, Дочірнє підприємство ТОВ “Ольга” “Діанівська птахофабрика”, ТОВ “Агротехпром”.

Основні положення, висновки й пропозиції дисертаційної роботи використані в практичній діяльності аграрних підприємств Донецької області. Результати досліджень застосовуються в навчальному процесі Таврійської державної агротехнічної академії при викладанні таких курсів: економіка сільського господарства, організація сільськогосподарського виробництва.

Запропоновані в роботі граничні значення економічної безпеки позиково-інвестиційних систем, із врахуванням запобігання загроз економічній безпеці регіону, можуть бути використані при формуванні місцевих бюджетів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати наукового дослідження пройшли апробацію на міжнародних науково-практичних конференціях: “Наука і освіта”, м. Дніпропетровськ у 1998-1999рр.; Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, м. Умань у 2000р.; Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, м. Запоріжжя у 2000р.; Всеукраїнській конференції молодих учених-аграрників Харківського державного аграрного університету імені В.В. Докучаєва, м. Харків у 2000р.; науково-практичній конференції Запорізького державного технічного університету, м. Запоріжжя у 2001р. Теоретичні й практичні розробки, одержані протягом дисертаційного дослідження, пройшли апробацію на засіданнях і семінарах економістів і бухгалтерів сільськогосподарських підприємств Донецької області в 1997-2001рр.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано у монографії та 11 статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць та матеріалів науково-практичних конференцій, обсягом 12,47 обл.вид. арк., з них 7– у наукових фахових виданнях. Обсяг частки дисертанта в опублікованих працях становить 11,98 обл.вид. арк.

Структура роботи. Дисертація включає вступ, три розділи, висновки та пропозиції, список використаних джерел, додатки. Повний обсяг роботи – 173 сторінки, із них 12 рисунків займають 7 сторінок, 35 таблиць – 21 сторінку, список використаних джерел із 130 найменувань – 10 сторінок, 6 додатків займають 14 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі “Суть інвестування та роль інвестицій у процесі сільськогосподарського виробництва” інвестування сільськогосподарського виробництва ми розглядаємо як процес здійснення додаткових вкладень в найбільш ефективні засоби виробництва, що забезпечують систематичне збільшення виробництва продукції та створюють умови для економічного зростання. Значна кількість вчених - економістів та Закон України “Про інвестиційну діяльність” пов’язують інвестиції насамперед з отриманням доходу або прибутку. На наш погляд, апеляція до таких категорій у якійсь мірі звужує контекстну глибину поняття. Поняття “інвестиції” є більш широким за своїм змістом, ніж поняття “капітальні вкладення”. Інвестиції слід пов’язувати з економічними категоріями “розширене відтворення” та “економічне зростання”. При цьому відбувається ефект “мультиплікатора”. При збереженні загального балансу в економіці, зростання на споживчому ринку починає стимулювати інвестиції. Як результат – зростання валового внутрішнього продукту перевищить суму первинних інвестицій. Виходячи з цього, у відношенні до поняття “інвестиції” в економіці прийнято виділяти автономні інвестиції (вкладення, що не залежать від об'єму й динаміки валового внутрішнього продукту) і похідні інвестиції (вкладення, що спровоковані підвищенням ділової активності). Пожвавлення економіки, зростання зайнятості та валового внутрішнього продукту активізують інвестиційний процес – має місце ефект акселератора, коли похідні інвестиції, що накладені на автономні, посилюють економічне зростання. Таким чином, вони є одночасно причиною й наслідком зростання економіки. Роль інвестицій у розвитку сільського господарства в умовах переходу до ринкових відносин визначається темпами і пропорціями інвестицій для впровадження найновіших і екологічно чистих технологій рослинництва, тваринництва та переробної сфери. Велике значення має інвестування у сферу підготовки висококваліфікованих сільськогосподарських кадрів на базі сучасної концепції сталого розвитку, а також у реструктуризацію сільського господарства відповідно до потреб і можливостей регіонів.

Визначено, що на сучасному етапі власність на майно та землю є передумовою інвестування. Інвестор вимагає визначення конкретного власника та своєї участі в управлінні суб’єктом господарювання. Ефективний розвиток сільськогосподарського виробництва залежить від підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції. В умовах нестачі внутрішніх ресурсів для подолання інвестиційної кризи, прямі іноземні інвестиції можуть виявитися дійовим інструментом оновлення існуючого виробництва. Україна входить до групи держав, що мають велику привабливістю для інвесторів і, одночасно, значний показник ризику.

На сільське господарство України в 1999р. припадало лише 2,0% від загального обсягу вкладень зарубіжних інвесторів, хоча відомо, що більшість агропромислових підприємств мають застарілу виробничу базу і вимагають докорінної модернізації та переоснащення. В той же період, майже 48,5% коштів зарубіжних інвесторів було залучено в такі галузі, як внутрішня торгівля, харчова промисловість, машинобудування й металообробка. Такі тенденції викликані, на наш погляд, двома важливими обставинами: несприятливим інвестиційним кліматом і відсутністю послідовної політики із залучення інвестицій як на державному, так і на регіональному рівні. Як наслідок, не вдалося сформувати ні на національному, ні на регіональному рівні, сприятливі умови для припливу прямих інвестицій із-за кордону, що могли б стати основою для подолання економічної кризи й акумуляції резервів для економічного зростання в країні.

Однією з найважливіших переваг країни, що залучає іноземні інвестиції, є створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ), які, на наш погляд, варто розглядати з двох сторін. З одного боку, під спеціальною (вільною) економічною зоною варто розуміти ділянку території у рамках національної економіки, на якій діє спеціальний режим економічного й правового регулювання. З іншого боку, вона виражає загальні та специфічні економічні відносини. Такі відносини виступають своєрідним індикатором залучення інвестицій в аграрну сферу економіки. Специфічні економічні відносини в СЕЗ є елементом виробничих відносин національної економіки в межах особливої території і відрізняються від загальних економічних відносин тим, що під впливом особливих умов і механізму пільгового оподатковування, вони набувають рис особливої системи територіальних економічних відносин.

Головне призначення СЕЗ полягає в тому, що вона є первинною сходинкою для розвитку продуктивних сил регіону, що базуються на впровадженні нових технологій, виробничих новацій, та нарощують випуск експорто- та імпортозамінюючих товарів. Вона виступає своєрідним засобом залучення інвестицій в економіку регіону і, зокрема, в сільське господарство. Виконання інвестиційних проектів дозволило до кінця 1999р. на територіях пріоритетного розвитку Донецького регіону залучити інвестицій на 164,9 млн. доларів США. Взагалі по Донецькій області 62% від загального обсягу інвестицій склали кошти іноземних інвесторів. За рахунок цього значно зріс загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, що надійшли в область. На початок 2000р. сума таких надходжень сягнула 259,4 млн. доларів США, з урахуванням 1 кварталу 2000 року – 281,8 млн. доларів США.

У другому розділі “Науково-практичні основи інвестування сільськогосподарського виробництва” виявлено, що в даний час загальною тенденцією у сільському господарстві є скорочення обсягів капітальних інвестицій за рахунок усіх джерел фінансування. Питомі розміри капітальних інвестицій в АПК на душу населення скоротилися з 391 грн. в 1991р. до 40 грн. в 1998р., а в сільському господарстві на 1 га сільськогосподарських угідь,- відповідно скоротилися з 290 грн. до 15 грн. На сьогоднішній день у сільськогосподарських підприємствах Донецької області, у структурі джерел фінансування капітальних інвестицій, повністю відсутній прибуток (табл. 1). Це пояснюється збитковістю сільськогосподарських підприємств, рівень якої у Донецькій області в 2000р. склав – 7,2%. 50,6% сільськогосподарських підприємств – збиткові, і тільки 11% мали рівень рентабельності вищий за 35%. Амортизаційні відрахування на даному етапі хоч і складають найвищу частку в загальній структурі джерел фінансування, однак фактично використовуються не за цільовим призначенням.

Таблиця 1

Структура джерел фінансування капітальних інвестицій у сільськогосподарські підприємства Донецької області, %

Джерела | Роки

1991 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

Амортизація | 4,0 | 13,2 | 33,6 | 57,0 | 47,5 | 54,7 | 30,8

Прибуток | 1,7 | 34,2 | - | - | - | - | -

Бюджетні та позабюджетні кошти | 22,6 | 12,3 | 17,3 | 6,1 | 4,6 | 6,8 | 5,0

Інші залучені кошти | 71,7 | 40,3 | 49,1 | 36,9 | 47,9 | 38,5 | 64,2

Всього | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100, 0 | 100,0 | 100,0

Недосконала амортизаційна політика, розбіжності між податковим і бухгалтерським обліком приводять до “проїдання” накопичених сум амортизаційних відрахувань. В умовах ринкової економіки нестача власних коштів покривається за рахунок довгострокових кредитів, частка яких у загальній сумі кредитів Донецької області в останні роки коливається в межах 17,0%. Це недостатньо для економіки регіону. Надто високими залишаються процентні ставки за кредит. У 1999р. середньозважена процентна ставка у Донецькій області зросла на 5,1п., порівняно з 1997р., і склала 52,0%. Прийнятий для здійснення інвестицій та розвитку лізингових операцій рівень процентної ставки складає 22%. Взагалі, частка загальної суми кредитів, наданих сільськогосподарським підприємствам, надто мала і складала на 1 січня 2001р. всього 2,6%. Перевага надається таким галузям народного господарства, де є швидкий оборот капіталу. Заходи уряду України щодо реформування відносин власності на землю i майно не мають інвестиційно-стимулюючої спрямованості. Тому земля та майно сільськогосподарських підприємств як предмет застави у даний час не використовуються. Через недовіру до банківських сфер та низьку зацікавленість сільським господарством не слід розраховувати на таке джерело інвестицій як кошти населення. Процес створення фондового ринку практично не охоплює аграрну сферу, фінансово-кредитні установи не зацікавлені в здійсненні інвестиційних операцій у сільському господарстві.

Останнім часом держава відходить від безпосередньої участі в інвестиційному процесі. Так, у 1999р. за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів було профінансовано всього 8% від загального обсягу інвестицій, порівняно з 22% у 1995р. Слід зазначити, що скорочення державних видатків не компенсується відповідним приростом приватних інвестицій. Однією з головних причин цього є недостатня розробка інвестиційних проектів. У даний час значна кількість бізнес-планів інвестиційних проектів, що містять розділ аналізу ризиків, здійснює аналіз тільки фінансових ризиків або замінює його аналізом банківських, що не відображує всього спектра проектних ризиків. При розробці інвестиційної політики, на нашу думку найбільш доцільно значну увагу приділяти оцінці можливих ризиків, що пов'язані з реалізацією інвестиційних проектів. Тому нами запропоновано новий коефіцієнт оцінки ступеня ризику інвестиційного проекту:

де r – коефіцієнт оцінки ступеня ризику інвестиційного проекту;

NPVmin – мінімальне значення чистої сучасної вартості проекту, грн.;

NPVmax – максимальне значення чистої сучасної вартості проекту, грн.;

NPVсер. – середньо очікуване значення чистої сучасної вартості проекту, грн.

Переваги такого коефіцієнта очевидні: без складних розрахунків можна визначити ризик інвестиційного проекту в залежності від фактичної ситуації, що склалася на ринку.

Розвиток податкової системи має базуватися на науково обґрунтованих принципах і враховувати зарубіжний досвід. Податки мають стимулювати інвестування, зокрема, іноземне. Держава вже зробила деякі кроки щодо впровадження ефективніших шляхів залучення іноземного інвестування за допомогою податкових важелів. Так, пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності в Донецькій області надає численні пільги суб’єктам підприємницької діяльності, які реалізують інвестиційні проекти вартістю понад 1 млн. дол. США: перші три роки вони звільняються від сплати податку, а з четвертого по шостий – сплачують 50% від діючої ставки податку на прибуток; не обкладаються ПДВ та митом ввезені для реалізації проекту сировина та матеріали; дивіденди оподатковуються за ставкою 10%. Інвестиційні проекти реалізуються, в основному, на території крупних промислових міст Донецької області. Малі міста й райони залишаються без інвестицій. Для розширення кола інвесторів ми пропонуємо зменшити законодавчо визначений розмір інвестиційних ресурсів до 500 тис. дол. США. На наш погляд, такий розмір інвестицій буде сприяти появленню нових пропозицій стосовно реалізації інвестиційних проектів, що дасть змогу кількісно змінити не тільки склад інвесторів, але й обсяги інвестиційних ресурсів, що у подальшому призведе до збільшення надходжень до державного та місцевого бюджетів. Це надасть можливість залучити у Донецьку область, як мінімум, 15 млн. дол. США.

У всьому світі проводяться інтенсивні роботи з автоматизованої підтримки прийняття управлінських рішень, в результаті чого створені й успішно використовуються людино-машинні системи нового типу, системи підтримки прийняття рішень (СППР). Налагодження автоматизованої інформаційної системи для забезпечення оперативного пошуку партнерів у сфері інвестування, належного режиму консультативного обслуговування з питань права, фінансування, кредитування та страхування призведе до зростання інвестиційної активності у сільському господарстві.

Виходячи з того, що на даному етапі науковцями пропонується безліч напрямків інвестування, але виявлення найбільш ефективного з них (з урахуванням певних факторів щодо кожного конкретного підприємства) практично не ведеться, нами запропоновано алгоритм проведення інвестування сільськогосподарського виробництва, який складається з таких етапів: встановлення мети та напрямків діяльності підприємства у перехідному періоді; здійснення пошуку джерел інвестицій та інвесторів; оцінка привабливості інвестицій; оцінка ризику інвестиційного проекту; розробка рекомендацій щодо обсягів і термінів залучення інвестицій.

У третьому розділі “Економічна оцінка ефективності інвестування сільськогосподарського виробництва” визначено, що у даний час вирішити проблему інвестування сільськогосподарського виробництва можна за рахунок іноземного інвестування. Прямі іноземні інвестиції в Донецьку область у 1999р., порівняно з 1996р., зросли у 10,3 раза, а їх приріст з кожним роком збільшувався, порівняно з попереднім, і в 1999р. склав 2,6 раза (табл. 2).

Але їх обсяг ще не достатній. Так, станом на 01.01.2000р. в розрахунку на душу населення у Донецькій області вони складали 52 дол. США, тоді як в середньому по Україні – 65 дол. Загальні ж обсяги інвестицій Донецької області в основний капітал зменшилися на 10,4%. У сільському господарстві основною причиною таких тенденцій є скрутний фінансовий стан сільськогосподарських підприємств. Так, за вказаний період валова продукція сільського господарства знизилася на 11,9%. Можливості ж промислових підприємств мобілізувати кошти для фінансування інвестицій обмежуються значним рівнем податкового тиску.

Не зважаючи на те, що в останні роки існує позитивна тенденція до збільшення обсягів іноземних інвестицій у сільське господарство, їх частка на даному етапі досить незначна і складає у Донецькій області всього 2,8% від їх загального обсягу. Якщо структуру іноземних інвестицій привести у відповідність до структури валової продукції по галузях економіки Донецької області, то загальна додаткова мінімальна потреба в інвестиціях у цілому по області буде становити 18097,23 тис. дол. США, в тому числі у сільському господарстві – 2332,12 тис. дол. США.

Таблиця 2

Показники надходження інвестицій по Донецькій області

Показники | 1996р. | 1997р. | 1998р. | 1999р. | 1999р. у % до 1996р.

Прямі іноземні інвестиції, млн.дол. США | 14,5 | 26,2 | 58,5 | 150,6 | 10,3 р.

Приріст у % до попереднього року | 159,3 | 180,7 | 2,2 р. | 2,6 р. | -

Продукція промисловості у фактичних цінах, млн.грн. | 13822,4 | 14018,2 | 15523,6 | 20765,5 | 150,2

Приріст у % до попереднього року | 114,7 | 101,4 | 110,7 | 133,8 | -

Продукція сільського господарства у порівняльних цінах 1996р., млн.грн. | 1292,7 | 1335,7 | 1085,4 | 1139 | 88,1

Приріст у % до попереднього року | 81,8 | 103,3 | 81,3 | 104,9 | -

Інвестиції в основний капітал,

в т.ч. у: | 1651,8 | 1329,7 | 1496,5 | 1480,1 | 89,6

промисловість | 1002,6 | 858,9 | 818,6 | 916,2 | 91,4

сільське господарство | 80,9 | 34,6 | 28,4 | 54,8 | 67,7

Капітальні інвестиції у % до валової продукції:

промисловості | 7,3 | 6,1 | 5,3 | 4,4 | -2,9п.

сільського господарства | 6,3 | 2,6 | 2,6 | 4,8 | -1,5п.

Економічні проблеми, що існують в Україні, становлять великі труднощі для іноземних інвесторів. На наш погляд, можна виділити чотири ключові проблеми: різкий спад виробництва, нестабільні податки, митні обмеження, високий рівень інфляції.

На територіях пріоритетного розвитку Донецької області на 1.01.2000р. було затверджено 65 інвестиційних проектів, проте з них реалізується лише 42, в яких частка іноземних інвестицій складає лише 62,0%. На 1.01.2000р. з 27 територій пріоритетного розвитку Донецької області в 10 не затверджено жодного інвестиційного проекту. Це вказує на потребу активізації інвестиційного процесу, і, в основному, на реальний розрахунок ефективності інвестиційних проектів.

Станом на 01 січня 2001р. у Волноваському районі Донецької області сформовано й схвалено для реалізації 6 інвестиційних проектів на загальну суму близько 11,3 млн. дол. США, 5 із них – у сільському господарстві на базі таких підприємств: ТОВ “Агрофірма “Дабл ю Джей Донбас”; ТОВ “Агрофірма “Волноваська”; Дочірнє підприємство ТОВ “Ольга” “Діанівська птахофабрика”; ТОВ “Агротехпром”; АТЗТ “Екопрод А.Т.”. Упродовж їхньої реалізації передбачено створення 636 нових робочих місць. Як показав розрахунок економічної ефективності інвестиційних проектів, два проекти, АТЗТ “Екопрод А.Т.” і КСП “Птахофабрика “Ближня”, виявилися неефективними. Оскільки один проект був реалізований, а другий ні, то це доводить, що при розробці цих проектів практично ніхто не використовував сучасних методів їх оцінки.

Для ефективного залучення інвестицій потрібно звести до мінімуму ризики, що пов’язані з реалізацією інвестиційних проектів. Розрахунок показав, що із збільшенням річного грошового потоку знижується ризик неефективності проекту (табл. 3).

Від’ємне значення коефіцієнта вказує на відсутність ризику неефективності проекту. Нами визначені основні заходи, що знижують негативний вплив ризиків: зниження непередбачених витрат на інженерне забезпечення за рахунок впровадження ресурсозберігаючих і менш енергоємних технологій, виконання заходів, спрямованих на стимулювання праці; заходів щодо фінансового оздоровлення підприємства за рахунок впровадження сучасного фінансового менеджменту.

Такі ризики, як: ріст податків, ріст цін на сировину та матеріали, зниження цін і збільшення обсягів виробництва фірмами-конкурентами, неплатоспроможність споживача на внутрішньому ринку України, нестача оборотних ресурсів, можна зменшити при виконанні таких заходів: розробка чітких умов довгострокової стратегії з урахуванням постійного аналізу базових цін на продукцію, що випускається; розробка гнучкої схеми ціноутворення залежно від ринків сировини, що складаються, та форм розрахунків; використання у своїй діяльності можливостей території пріоритетного розвитку для зниження витрат. Нами визначено, що природозахисні функції у природоохоронному управлінні кожного підприємства мають знайти своє відображення у дотриманні екологічних норм і правил, законів.

Таблиця 3

Розрахунок ризику інвестиційних проектів аграрних підприємств Вол-новаського району Донецької області

Проекти | NPVmin | NPVmax при річному грошовому потоці збільшеному в: | NPV факт. | Коефіцієнт оцінки ступеня ризику проекту при річному грошовому потоці, збільшеному в:

1,5 раза | 2 рази | 1,5 раза | 2 рази

ТОВ “Агрофірма “Дабл ю Джей Донбас” | -12331 | 30342 | 44567 | 9085 | 0,0037 | -0,247

ТОВ “Агрофірма “Волноваська” | -9821 | 24964 | 36559 | 7636 | 0,0037 | -0,247

ДП ТОВ “Ольга” “Діанівська птахофабрика” | -13200 | 5589 | 8253 | 720 | 0,4817 | 0,297

ТОВ “Агротехпром” | -3986 | 7398 | 11192 | 1477 | -0,0403 | -0,2802

АТЗТ “Екопрод А.Т.” | -6000 | 7351 | 11801 | 1302 | 0,093 | -0,18

ВАТ “Волноваський КХП” | -11880 | 97597 | 130864 | 47992 | 0,09379 | -0,1611

Основними заходами забезпечення екологоврівноваженого соціально-економічного розвитку регіону мають бути: здійснення, з урахуванням екологічних факторів, вимог і критеріїв реконструкції, технічного переоснащення і модернізації підприємств-забруднювачів; проведення заходів стосовно підвищення родючості грунтів, охорони їх від ерозії та забруднення; проведення робіт стосовно знешкодження та утилізації відходів агропромислового виробництва, що спрямовані на забезпечення захисту навколишнього природного середовища в аграрній сфері; проведення водоохоронних і водооздоровчих заходів, спрямованих на поліпшення якості водних ресурсів і водозабезпеченості населення в усіх населених пунктах; формування організаційно-економічних механізмів щодо регулювання природокористування, охорони навколишнього середовища, зокрема, розробка та широке застосування на практиці екологічного маркетингу, створення екологічного підприємництва, зміцнення бази природоохоронних фондів тощо.

Залучення в українську економіку і, зокрема, в сільське господарство іноземного капіталу обумовлює необхідність забезпечення економічної та екологічної безпеки держави. Особливого значення ці проблеми набувають під час реалізації регіональної позиково-інвестиційної системи (ПІС) (рис.1).

За даними світової статистики, тільки 78% інвестиційних проектів знаходять свого дійсного стратегічного інвестора. Оскільки ринок ОВДП сьогодні практично вичерпав себе як джерело фінансування дефіциту бюджету, то, на нашу думку, можна виділити граничні параметри економічної безпеки ПІС: граничний розмір засобів, що виділяються на реалізацію 1 проекту має складати не більше ніж 30% від загального обсягу залучених засобів; середній обсяг засобів, що виділяються на реалізацію 1 проекту у межах системи, має становити не більше 10% на проект від загального обсягу залучених ресурсів; окупність – 3 роки; доходність – беззбитковість. Такі граничні значення економічної безпеки ПІС слід передбачати при формуванні місцевих бюджетів.

Рис. 1. Прогнозний організаційно-економічний механізм залучення інвестицій з урахуванням економічної та екологічної безпеки регіону

Загальний процес створення ПІС з урахуванням запобігання загроз економічній та екологічній безпеці включає такі елементи: концепцію економічної безпеки України; концепцію регіональної економічної політики; прогноз соціально-економічного розвитку регіону; регіональну концепцію забезпечення економічної безпеки; бюджетну політику регіону.

ВИСНОВКИ

1. Теоретичним узагальненням встановлено, що поняття інвестування сільськогосподарського виробництва виходить із сутності економічних категорій “розширене відтворення” та “економічне зростання”.

Одночасне збільшення рівня інвестицій і споживання можливе лише в рамках економічного зростання, а умовою рівноваги на реальному ринку товарів і послуг, у свою чергу, є рівність інвестицій і заощаджень. При збереженні загального балансу в економіці, зростання на споживчому ринку починає стимулювати інвестиції.

2. Прямі іноземні інвестиції є дійовим інструментом оновлення існуючого виробництва та ефективним чинником економічного зростання сільського господарства. На нього в України у 1999р. припадало лише 2,0% від загального обсягу вкладень зарубіжних інвесторів. Тоді ж майже 48,5% коштів зарубіжних інвесторів було залучено у такі галузі, як внутрішня торгівля, харчова промисловість, машинобудування й металообробка. Такі тенденції викликані, на наш погляд, двома важливими обставинами: несприятливим інвестиційним кліматом і відсутністю послідовної політики щодо залучення інвестицій як на державному, так і на регіональному рівні.

3. Одним із напрямків іноземного інвестування в сільськогосподарське виробництво є створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон з відповідними загальними та специфічними економічними відносинами, що виступають своєрідним індикатором залучення капіталу в аграрну сферу економіки.

4. Скорочення обсягів капітальних інвестицій за рахунок усіх джерел фінансування є загальною тенденцією у сільському господарстві. Збитковість аграрного виробництва, недосконала амортизаційна політика держави, високі процентні ставки за кредит, зниження державної підтримки привели до скорочення питомих розмірів капітальних інвестицій в АПК на душу населення з 391грн. в 1991р. до 40 грн. в 1998р., а в сільському господарстві на 1 га сільськогосподарських угідь – з 290 грн. до 15 грн. Дефіцит інвестування сільськогосподарського виробництва з боку населення обумовлений його низькою економічною ефективністю.

5. Значна кількість інвестиційних проектів в розділі аналізу ризиків містить розрахунки фінансових та банківських ризиків, що не відображує всього спектра проектних ризиків. Тому, запропонований новий коефіцієнт оцінки ступеня ризику інвестиційного проекту надасть можливість без складних розрахунків визначити ризик інвестиційного проекту в залежності від фактичної ситуації, що склалася на ринку. Розрахунок показав, що із збільшенням річного грошового потоку знижується ризик неефективності проекту.

6. В аграрних підприємствах слід виділити такі напрями підтримки інвестиційних рішень: удосконалення податкового законодавства, приведення його у відповідність до національних стандартів бухгалтерського обліку; зниження законодавчо встановленого розміру інвестиційних ресурсів до 500 тис. дол. США, що надасть можливість залучити у Донецьку область, як мінімум 15 млн. дол. США; введення автоматизованої системи підтримки прийняття управлінських рішень для забезпечення результативного пошуку партнерів у сфері інвестування, належного консультативного забезпечення з питань права, фінансування, кредитування та страхування.

7. Для виявлення найбільш ефективного напрямку інвестування сільськогосподарського виробництва запропоновано алгоритм, який складається із таких етапів: встановлення мети та напрямків діяльності підприємства у перехідному періоді; здійснення пошуку джерел інвестицій та інвесторів; оцінка привабливості інвестицій; оцінка ризику інвестиційного проекту; розробка рекомендацій щодо обсягу та термінів залучення інвестицій.

8. Розраховано додаткову потребу в інвестиціях, що становить у цілому по Донецькій області 18097,23 тис. дол. США, в тому числі у сільському господарстві - 2332,12 тис. дол., при приведенні структури іноземних інвестицій у відповідність до структури валової продукції по галузях економіки.

9. Запропоновано для зниження високого ступеня впливу ризиків розробку таких заходів: зниження непередбачених витрат на інженерне забезпечення за рахунок впровадження ресурсозберігаючих і менш енергоємних технологій; стимулювання праці; впровадження сучасного фінансового менеджменту; розробка чітких умов довгострокової стратегії з урахуванням постійного моніторингу базових цін на продукцію, що випускається; розробка гнучкої схеми ціноутворення залежно від ринків сировини, що складаються, та форм розрахунків; використання у своїй діяльності можливостей території пріоритетного розвитку для зниження витрат.

10. Основними заходами забезпечення екологозрівноваженого соціально-економічного розвитку регіону мають бути: здійснення, з урахуванням екологічних факторів, вимог і критеріїв реконструкції, технічного переоснащення і модернізації підприємств-забруднювачів; проведення заходів щодо підвищення родючості грунтів, та охорони їх від ерозії та забруднення, проведення робіт стосовно знешкодження та утилізації відходів агропромислового виробництва, що спрямовані на забезпечення захисту навколишнього природного середовища в аграрній сфері; проведення водоохоронних і водооздоровчих заходів, що спрямовані на поліпшення якості водних ресурсів і водозабезпеченості населення в усіх населених пунктах; формування організаційно-економічних механізмів щодо регулювання природокористування, охорони навколишнього середовища, зокрема, розробка і широке застосування на практиці екологічного маркетингу, створення екологічного підприємництва, зміцнення бази природоохоронних фондів тощо.

Удосконалений організаційно-економічний механізм залучення інвестицій через позиково-інвестиційну систему надасть можливість зробити мінімальними загрози економічній та екологічній безпеці регіону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

АНОТАЦІЇ

Берестовий К.С. Організаційно-економічний механізм інвестування сільськогосподарського виробництва. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю – 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Харківський державний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2002.

Дисертація присвячена розробці організаційно-економічного механізму інвестування сільськогосподарського виробництва. Досліджено суть інвестування, визначено роль інвестицій у розвитку сільськогосподарського виробництва в умовах переходу до ринку. Визначено економічний зміст і значення поняття “спеціальна (вільна) економічна зона”. Досліджено сучасний стан інвестування сільського господарства та виділено можливі напрями підтримки інвестиційних рішень в аграрних підприємствах. Запропоновано алгоритм проведення інвестування сільськогосподарського виробництва. Визначено ефективність залучення іноземних інвестицій. Встановлено заходи щодо зниження ризиків від реалізації інвестиційних проектів та вдосконалено організаційно-економічний механізм залучення інвестицій з урахуванням економічної та екологічної безпеки регіону. Запропоновано новий коефіцієнт оцінки ступеня ризику інвестиційного проекту.

Ключові слова: ефективність, інвестиції, інвестування, організаційно-економічний механізм, ризик, сільськогосподарське виробництво.

Берестовой К.С. Организационно-экономический механизм инвестирования сельскохозяйственного производства. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности – 08.07.02 – экономика сельского хозяйства и АПК. – Харьковский государственный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, 2002.

Диссертация посвящена разработке организационно-экономического механизма инвестирования сельскохозяйственного производства на основании экономического анализа инвестиционных процессов, оценки инвестиционной привлекательности сельскохозяйственных предприятий в рыночных условиях. Инвестирование сельскохозяйственного производства рассмотрено как процесс осуществления дополнительных вложений (инвестиций) наиболее эффективных средств производства, которые обеспечивают систематическое увеличение производства продукции и создают условия для экономического роста. Проведена связь инвестиций с категориями “расширенное воспроизводство” и “экономический рост”. Выявлено, что инвестиции являются неотъемлемым элементом расширенного воспроизводства. Одновременное увеличение уровня инвестиций и потребления возможно лишь в рамках экономического роста, а условием равновесия на реальном рынке товаров и услуг, в свою очередь, является равенство инвестиций и сбережений. При сохранении общего баланса в экономике, рост на потребительском рынке начинает стимулировать инвестиции.

Определено экономическое содержание и значение специальных (свободных) экономических зон как средства привлечения инвестиций в сельское хозяйство региона. Под специальной (свободной) экономической зоной следует подразумевать участок территории в рамках национальной экономики, на котором действует специальный режим экономического и правового регулирования. Она выражает общие и специфические экономические отношения, которые выступают своеобразным индикатором привлечения капитала в аграрную сферу экономики. Главное назначение специальной (свободной) экономической зоны состоит в том, что она является первичной ступенью для развития продуктивных сил региона, которые базируются на внедрении новых технологий, производственных новаций. Она выступает своеобразным средством привлечения инвестиций в экономику региона и, в частности, в сельское хозяйство.

Установлено, что в сельском хозяйстве существует тенденция сокращения объемов