ДОНЕЦЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

БРАТКОВСЬКИЙ МИРОН ЛЕОНІДОВИЧ

УДК 316.3+321.013

УПРАВЛІННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЮ

ЗЛАГОДОЮ В РЕГІОНІ

Спеціальність 25.00.04 - Регіональне управління

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Донецьк - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькій державній академії управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк)

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Дорофієнко В'ячеслав Володимирович, Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту у невиробничій сфері

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Гончаров Валентин Миколайович, Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, професор кафедри зовнішньоекономічної діяльності (м. Луганськ);

кандидат економічних наук, доцент Беззубко Лариса Володимирівна, Донбаська державна академія будівництва й архітектури Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри менеджменту організацій і права (м. Макіївка)

Провідна установа: Хмельницький інститут регіонального управління та права Міністерства освіти і науки України, кафедра регіонального та муніципального управління (м. Хмельницький)

Захист відбудеться 10 січня 2003 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.107.01 у Донецькій державній академії управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецької державної академії управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

Автореферат розісланий 9 грудня 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Клейнер Я.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успіх економічних і політичних реформ у будь-якій країні залежить від характеру й оперативного удосконалення державного управління, змістовною частиною якого є встановлення і підтримання громадянського миру і злагоди. Розвиток українського суспільства залежить від того, наскільки воно буде структуруватися як громадянське, що визначається закономірностями функціонування і розвитку злагоди у суспільних відносинах, а також управлінням цим процесом на державному і регіональному рівнях. Це зумовлює актуальність теми дослідження і необхідність урахування:

по-перше, у державі відбувається зміна суспільного ладу. На зміну існуючому ладу, де панувала державна власність, а населення практично являло собою соціально однорідну спільність, приходить інший, що ґрунтується на розмаїтості форм власності, із плюралізмом у політиці й ідеології, які потребують злагоди;

по-друге, новий лад формує новий державно-національний консенсус, який ґрунтується на громадянській злагоді різних суспільних груп;

по-третє, погіршення умов життя і праці багатьох громадян в умовах загального спаду економіки й розвалу планового господарства потребує максимуму політичної волі та управлінської мудрості з боку адміністративно-державного апарату для стабілізації становища в регіоні на принципах громадянської злагоди;

по-четверте, у науковій літературі останніх років не зроблено скільки-небудь серйозних спроб осмислити громадянську злагоду в контексті національних проблем. Тим часом громадянська злагода не тільки мета, а й ефективний засіб їх оптимального розв'язання.

Успіх ринкових перетворень, досягнення громадянської злагоди багато в чому буде залежати від того, яка модель управління цим процесом буде прийнята. У працях українських учених-управлінців простежується єдність поглядів на те, що треба формувати свою, національно особливу, модель управління громадянською злагодою, не переносячи механічно на наш ґрунт закордонні, а відбираючи з них найцінніші елементи, які можуть бути успішно адаптовані в Україні.

Актуальність дослідження проблеми управління громадянською злагодою полягає також у тому, що вимагає своєї реалізації одна із тез Конституції України, а саме: “дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, держава піклується про зміцнення громадянської злагоди на землі України”.

Необхідність теоретичного обґрунтування і розробки практичних рекомендацій щодо розв'язання зазначених питань і зумовлює вибір теми дисертаційного дослідження та її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематики науково-дослідних праць ДонДАУ, що затверджена на засіданні Вченої ради ДонДАУ 28.01.99 р., № 99.01.1 “Регіональні аспекти інноваційної й інвестиційної діяльності та їх роль у розв'язанні соціально-економічних проблем регіону” (номер держреєстрації 0199U003653). Автором дослідження розроблені рекомендації, що стосуються удосконалення управління громадянською злагодою в регіоні.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в розробці теоретичних і методичних положень, практичних рекомендацій щодо удосконалення державного управління громадянською злагодою в регіоні.

Для досягнення поставленої мети необхідно було розв'язати такі наукові й практичні задачі:

з'ясувати закономірності становлення громадянської злагоди як однієї з функцій громадянського суспільства;

визначити рівні злагоди та її основні характеристики;

виявити соціально-економічні й політичні передумови для управління громадянською злагодою в регіоні;

узагальнити досвід управління громадянською злагодою в регіоні;

запропонувати для застосування нову теоретичну модель менеджменту (соціально-адекватний менеджмент) як підставу для розробки практичних дій досягнення громадянської злагоди;

розробити концептуальну модель управління громадянською злагодою в регіоні.

Об'єктом дослідження є процес становлення громадянської злагоди в регіоні.

Предметом дослідження є теоретичні й прикладні аспекти управління громадянською злагодою в регіоні.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є системне загальнотеоретичне осмислення об'єктивних історичних процесів виникнення і розвитку громадянського миру і злагоди як однієї з функцій громадянського суспільства, а також питання управління цими процесами.

У дослідженні використовуються статистичні методи (для аналізу соціально-економічного становища в регіоні), порівняльний аналіз (для характеристики діяльності політичних партій і релігійних організацій різних конфесій).

Інформаційною базою дисертаційного дослідження стали законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України.

У процесі роботи над дисертацією використовувалися монографічні видання й статті закордонних і вітчизняних учених.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці концептуальної моделі щодо удосконалення державного управління громадянською злагодою в регіоні.

Наукова новизна дослідження підтверджується такими результатами:

обґрунтовано сутність і закономірність становлення громадянської злагоди, її зв'язок із громадянським суспільством. Відповідно до цього визначено об'єктивні передумови і суб'єктивні умови громадянської злагоди, а також встановлено функціональний зв'язок злагоди і конфлікту;

одержала подальший розвиток теорія громадянської злагоди як об'єкта регіонального управління;

виявлено рівень соціально-економічної і політичної злагоди в регіоні, узагальнено регіональну практику в підтримці громадянської злагоди;

вперше використано теоретичну модель менеджменту (соціально-адекватний менеджмент) як підставу для розробки практичних дій досягнення громадянської злагоди;

запропоновано концептуальну модель управління громадянською злагодою в регіоні, визначено її структурні компоненти, розроблено методичні рекомендації щодо її застосування.

Практичне значення одержаних результатів полягає в здійсненні подальшої розробки адаптивної моделі управління громадянською злагодою. Ідеологія громадянської злагоди розглядається як основа морального виховання громадян України. Узагальнені факти і закономірності були використані держадміністрацією Донецької області при розробці управлінської стратегії і тактики (довідка № 412/78 від 10.07.2002 р.).

Отримані в дослідженні результати використовуються при викладанні курсів менеджменту, психології, конфліктології, соціології в Донецькій державній академії управління (довідка № 369-а від 12.07.2002 р.) .

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки і впровадження дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених досліджень автора в галузі управління громадянською злагодою.

Конкретний особистий внесок автора в сумісні наукові роботи подано у переліку основних опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати проведених автором досліджень обговорювалися на кафедрах менеджменту у невиробничій сфері та соціально-гуманітарних дисциплін Донецької державної академії управління. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися на семінарах кафедри академії.

Основні результати дисертаційного дослідження були апробовані на четвертій Міжнародній конференції “Наука та освіта - 2001”

(м. Дніпропетровськ, 2001 р.), науково-практичній конференції “Роль соціального менеджменту в інтелектуалізації суспільства” (м. Слов'яногорськ, 2001 р.), семінарі з підвищення кваліфікації педагогічної майстерності “Сучасні концепції організаційного розвитку” (м. Донецьк, 2001 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми і досвід місцевого самоврядування в Східноукраїнському регіоні” (м. Донецьк, 2001 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування” (м. Запоріжжя, 2001 р.), другій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Менеджмент – освіта у вузах України: підготовка, використання, роль і значення в соціально-економічному розвитку регіонів (м. Слов'яногорськ, 2002 р.).

Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковано у 6 спеціалізованих наукових виданнях загальним обсягом 3,1 друкованих аркуша, з яких автору належать 2,7.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Повний обсяг дисертації 210 сторінок, містить 8 таблиць (8 сторінок), 17 рисунків (16 сторінок), 166 найменувань використаних джерел (18 сторінок), 4 додатки (22 сторінки).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Розділ 1. Теоретичні основи формування і розвитку теорії громадянської злагоди як об'єкта регіонального управління.

У розділі досліджено значення громадянської злагоди як об'єкта регіонального управління, яке полягає в наступному: по-перше, уявлення про злагоду є відправною точкою для оцінки соціальної ефективності державного управління; по-друге, у злагоді відбиті найбільш загальні риси, властиві громадянському суспільству, по-третє, в управлінській діяльності вивчаються специфічні злагоджувальні реальні процеси, що відбуваються як у масштабах держави, так і на регіональному рівні; по-четверте, дослідження громадянської злагоди дозволяє визначити основи стійкості, стабільності соціальних систем і шляхи їх розвитку; по-п'яте, злагода може бути розглянута як керований процес.

У дисертації проведено аналіз понятійного статусу категорії “злагода”, розкрито різноманітні аспекти злагоди. У процесі дослідження визначено рівні злагоди: передзлагода, псевдозлагода, злагода, злагода-ідеал.

Передзлагода визначається як виявлення об'єктивних чинників до єднання, спільних точок дотику, досягнення попередніх умов злагоди. Передзлагода є усвідомленням членами співтовариства об'єктивних умов злагоди. Псевдозлагода – це відсутність відкритої ворожнечі, але в той же час і майже повна відсутність об'єктивних умов для злагоди. У цьому випадку злагода не має позитивного змісту. Основою псевдозлагоди є конформізм. У зв'язку з цим у дисертації проводиться порівняльний аналіз дихотомій “конфлікт-злагода” і “закрите-відкрите” суспільство. У результаті цього зроблено висновок про те, що шлях переходу від псевдозлагоди до злагоди пролягає через рух суспільства до відкритості або, інакше, через його демократизацію. Обґрунтовано, що злагода-ідеал має абсолютну цінність, тому що вона випливає з розуміння людства як єдиної системи, з усвідомлення самоцінності життя. Злагода-ідеал ґрунтується на осуді моральною свідомістю людського співтовариства кривди, насильства і нерівноправності.

Із сутності злагоди випливає, що вона ніколи не буває безособовою і завжди пов'язана із суб'єктами. Тому злагода як соціальне явище являє собою суб'єктно-суб'єктне відношення. Суб'єктами злагоди можуть виступити окремі особистості, малі і великі групи людей (етнічні, професійні тощо). А об'єктом (предметом) злагоди у всіх випадках є інтереси, специфічні для кожного суб'єкта. З огляду на це досягнення злагоди є проблемою політики, а сама злагода може виступати і як мета, і як засіб політики. Коли ці дві якості збігаються, це – громадянська злагода, у якій, як виявлено в дослідженні, містяться всі види і форми злагоди суспільства.

У дисертації обґрунтовано, що досягнення і підтримка злагоди можливі на шляхах реалізації чотирьох форм обміну діяльністю: за принципом високого гуманізму, безкорисливості; за принципом максимізації або абсолютизації результату; за принципом рівності і рівноправності відносин; за принципом упокорення однієї зі сторін. Показано, як ці принципи реалізуються на мікро-, мезо- і макрорівнях і зміст процесу формування погодження, що включає в себе: виявлення ціннісних і функціональних конфліктів у суспільстві та їх своєчасне розв'язання; створення необхідних і достатніх економічних, політичних, духовних і побутових умов для формування злагодних відносин у суспільстві; урахування формального і неформального статусу і лідерства в управлінні суспільством.

З'ясовано підходи до формування злагоди: індивідуальний, колективістський, моральний, соціально-психологічний.

У дисертації досліджено також питання про шляхи розв'язання конфлікту і досягнення загальногромадянської злагоди.

Розділ 2. Особливості управління громадянською злагодою в регіоні в сучасних умовах.

Процес становлення громадянської злагоди відбувається в певних умовах, під впливом багатьох факторів. Виділено основні сфери соціального життя, економічні і соціально-політичні умови та чинники, які визначають процес становлення громадянської злагоди.

У дисертації на основі статистичного аналізу даних за період 1990- 2000 років визначено економічні чинники, що справляють дестабілізуючий вплив на громадянську злагоду. Різке падіння виробництва і ВВП (дані з провідних галузей промисловості наведені в табл. 1) позбавило економіку можливостей вирішувати соціальні питання.

Таблиця 1

Динаміка промислового виробництва у Донецькій області

за 1990-2000 роки

Роки

1990 1996 2000

Обсяг виробництва продукції в % до попереднього року до 1990 року у тому числі по галузях: 100,0 100,0 93,6 46,2 112,2 52,1

Електроенергетика до попереднього року до 1990 року 100,0 100,0 86,0 48,5 99,8 38,9

Паливна промисловість до попереднього року до 1990 року 100,0 100,0 91,0 42,3 101,9 47,4

Чорна металургія до попереднього року до 1990 року 100,0 100,0 103,8 43,9 115,4 55

Хімічна і нафтохімічна до попереднього року до 1990 року 100,0 100,0 88,7 40,2 99,9 48,7

Машинобудівництво і металообробка до попереднього року до 1990 року 100,0 100,0 79,2 62,0 113,5 59,9

Легка промисловість до попереднього року до 1990 року 100,0 100,0 96,4 15,0 138,2 12,4

Харчова промисловість до попереднього року до 1990 року 100,0 100,0 84,5 28,4 134,9 37,2

На підставі аналітичних оцінок показані негативні перекоси, пов'язані з деіндустріалізацією економіки, що вельми відчутно виявилось у такому регіоні, як Донецька область.

У дисертації на прикладі провідних регіонів показано економічні особливості й можливості локалізації масштабів соціального неблагополуччя, активізації підприємництва, залучення інвестицій (табл. 2).

Таблица 2

Економічні особливості регіонів України

(статистичні дані за 2001 рік)

Найменування автономних республік, областей, міст Кількість населення Обсяг промислового виробництва Зар-плата серед. міс. Обсяг іноземних інвестицій Кіл-ть привати-зованих об'єктів

усього, тис. осіб % від кільк. України млн. грн. % від Украї- ни млн. грн. % від Украї- ни

1. Донецька 4843,0 10,0 300089,7 19,3 383,05 1774,4 7,6 8523

2. Запорізька 1986,6 4,0 12918,6 8,3 379,00 1330,4 5,7 262

3. Київ 2607,4 5,4 9428 6 548,9 7378,0 34,5 524

4. Київська 1827,6 3,8 4522,4 2,9 278,93 1867,9 8,0 2410

5. Кримська АР 2031,0 4,2 2673,6 1,7 294,61 906,69 3,9 3574

6. Львівська 2626,0 5,4 5342,2 3,4 271,99 892,8 3,8 622

7. Луганська 2581,9 5,3 10156,3 6,5 320,02 208,0 0,9 3395

8. Одеська 2491,7 5,1 4292,9 2,8 306,01 1250,7 5,7 3607

9. Полтавська 1660,2 3,7 7564,2 4,9 291,86 773,9 3,3 143

10. Харківська 2940,7 6 8639,4 5,5 309,54 882,3 3,8 414

Досліджено вплив на процеси економічного балансування впровадження режиму “спеціальної економічної зони”. Подано кількісні оцінки позитивності цього чинника.

Особливу увагу в дослідженні приділено чинникам, які пов'язані з формами власності і які істотно впливають на процес досягнення і підтримання громадської злагоди. Об'єктами уваги були: пропорційність поєднання видів власності, наслідки приватизації. Показано негативні і позитивні наслідки впливу цих чинників.

Визначено, що ліквідація негативних тенденцій у використанні трудового потенціалу і зниження якості трудових ресурсів, відновлення системи трудової мотивації і стимуляції високопродуктивної праці, регулювання процесу вивільнення робочої сили, переорієнтація фінансово-кредитної та податкової політики, удосконалення механізму оплати праці, перелом хибної орієнтації молоді на високоприбуткові, але примітивні види діяльності й орієнтація на здобуття освіти і високої кваліфікації – повинні стати найважливішими завданнями державної і регіональної політики в галузі соціальної стабілізації.

У дисертації встановлено основні умови політичної злагоди в сучасному українському суспільстві: становлення правової держави і формування громадянського суспільства, підвищення стабільності влади і рівня суспільної довіри населення до неї, розвиток багатопартійності (рис. 1).

Політичні партії, пропонуючи різноманітні проекти суспільного розвитку і представляючи інтереси різноманітних соціальних груп, забезпечують встановлення стійких двосторонніх зв'язків між державною владою і пересічними громадянами; сприяють перетворенню соціальних інтересів і цінностей, що не мають політичного змісту, на програми і дії політичного характеру і повідомляють їх державній владі. Зазначена логіка покладена в основу розробки загальнодержавної моделі суспільного розвитку, на базі якої і формується концепція громадянської злагоди. Процес реалізації цієї логіки проаналізований на досвіді Донецького регіону, який є, з одного боку, дуже значущим у політичному відношенні регіоном України, а з другого, характеризується великою розмаїтістю спектра політичних сил.

Зроблено висновок про те, що при побудові моделі громадянської злагоди неабияку роль відводять також відродженню і формуванню моральних і культурних цінностей, підвищенню моральності і зростанню духовності населення нашої держави. Вирішенням даних проблем зараз займаються релігійні організації різних конфесій (рис. 2).

У дисертації обґрунтовано висновок про те, що різноманітні політичні умови і чинники специфічно впливають на процеси становлення громадянської злагоди, вони можуть сприяти як її становленню, так і її руйнації. Це робить необхідним пошук ефективних засобів управління політичними процесами.

Досвід України та інших країн світу свідчить, що існує два основних чинники істотного підвищення ефективності управління громадянською злагодою на основі участі в ній громадян. По-перше, участь громадянського суспільства і ділових кіл допомагає органам управління зрозуміти вимоги і бажання народу. По-друге, така участь сприяє використанню широкого інтелектуального і фізичного потенціалу суспільства, залученню його до економічного і соціального розвитку.

У результаті аналізу державного управління злагодою як комплексною системною діяльністю виділено три основні напрямки: державне будівництво; визначення основних цілей і функцій держави, їх пріоритетність; поділ повноважень між гілками влади; формування державної політики; визначення або корекція цілей і функцій органів державної влади, необхідного кадрового забезпечення; реалізація державної політики, що відповідає функціям державного управління.

Уперше обґрунтовано, що управління громадянською злагодою – новий для української науки управління напрямок.

У дисертації обґрунтовано застосування найбільш ефективної теоретично аргументованої моделі управління громадянською злагодою – соціально-адекватного менеджменту (рис. 3).

У рамках розробленої концептуальної схеми важливе місце займає спроможність соціально-адекватного менеджменту створити такий соціальний і економічний порядок, який забезпечує нормальне існування суспільного організму, що впливає на формування якості громадянської злагоди.

Розділ 3. Основні напрямки удосконалювання державного управління громадянською злагодою в регіоні.

У розділі подано обґрунтування концептуальної моделі управління громадянською злагодою в регіоні.

Модель управління громадянською злагодою в регіоні ставить за мету розробку таких систем ухвалення рішення, які б дозволили вичленувати і відповідним чином інтегрувати різноманітні етапи соціального управління, підвищити ефективність соціально-інноваційних процесів і, в остаточному підсумку, поступово перейти до проблемно-орієнтованого (зокрема, орієнто-ваного на злагоду) підходу в управлінні. Саме такі настанови були покладені в основу формування моделі державного управління громадянською злагодою в Донецькій області.

У дисертації показано, що в основу довгострокової моделі розвитку регіону повинен бути покладений ключовий принцип стійкого розвитку, під яким розуміється розвиток, який одночасно забезпечує економічну, соціально-політичну стабільність, еколого-згідність і антропологічну складову розвитку.

У дослідженні подані структурні компоненти моделі управління громадянською злагодою в регіоні: суб'єкти вироблення і суб'єкти реалізації рішень (суб'єкти злагоди), середовищний простір злагоди, власне процес реалізації відношень злагоди (злагода-процес, злагода-стан) і, нарешті, злагода-результат (на рівні досягнутого якісно нового рівня функціонування і розвитку інтегрованого соціального суб'єкта – у даному випадку регіону).

Принципово важливим є положення, відповідно до якого саме управлінська стратегія злагоди по-справжньому формує і “самовизначає” регіон, перетворюючи його з адміністративної величини реальним соціальним суб'єктом, активним учасником державної політики.

Встановлено, що для регіонального соціального партнерства необхідно відтворювати, а багато в чому формувати первісно, відповідне соціальне й інформаційне середовище, тобто створювати наново суб'єктну основу відношень злагоди.

У дисертації обґрунтовується тип організаційної структури, яка лежить в основі моделі управління злагодою, цей тип повинен наближатися до координаційної, “матричної” організаційної структури, де ефективно поєднуються управління по програмах по вертикалі (значення адміністративного елемента в структурі) з управлінням лінійними підрозділами, а також здійснюється перерозподіл функцій управління між сформованими ланками, погодження істотних рішень і взаємодій між суб'єктами структури (рис. 4).

У дослідженні розглянуто також методичні аспекти реалізації регіональної моделі управління злагодою в регіоні. Значне місце приділяється відповідному управлінському досвіду, напрацьованому в останні роки в Донецькій області.

Саме завдяки послідовно здійснюваній стратегії регіональної злагоди область успішно розв'язує задачі подолання кризових явищ в економіці. Донецька область набула цікавого досвіду формування моделі управління злагодою, де центром тяжіння й основною організаційною формою злагоди виступає об'єднання (за конфедеративним принципом) суспільно-політичних організацій - Донецька обласна Спілка “За єдність, злагоду і відродження”.

У дисертації зроблено висновок про те, що в рамках існуючих сьогодні регіональних реалій є можливість успішної реалізації регіональної політики злагоди, курсу на консолідацію основних суспільно-політичних сил на основі спільних цінностей, схожого бачення перспектив і задач розвитку регіону.

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження теоретично обґрунтовано сутність і закономірності становлення громадянської злагоди як однієї з функцій громадянського суспільства.

Визначено об'єктивні передумови і суб'єктивні умови громадянської злагоди, а також установлено функціональний зв'язок злагоди і конфлікту.

Доведено, що державна влада повинна управляти процесами в суспільстві, що формується на основі злагоди, територіально диференціюючи функції управління.

Здійснено аналіз чинників і виявлено рівень соціально-економічної і політичної злагоди в регіоні.

Узагальнено регіональну практику підтримки громадянської злагоди і виділено її ядро – демократизацію управління.

Одержала подальший розвиток теорія громадянської злагоди як об'єкту регіонального управління.

Використано теоретичну модель менеджменту (соціально-адекватний менеджмент) як підставу для розробки практичних дій досягнення громадянської злагоди.

Запропоновано концептуальну модель управління громадянською злагодою в регіоні, яка припускає вибір ключового, системоутворюючого принципу, покладеного в основу стратегії процесу – принципу стійкості.

Визначено структурні компоненти концептуальної моделі управління громадянською злагодою в регіоні, які дають можливість подати її у вигляді системної цілісності.

Розроблено методичні рекомендації щодо реалізації регіональної моделі управління громадянською злагодою, організаційною формою якої виступає своєрідна конфедерація суспільно-політичних організацій регіону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Братковский М.Л. Социальное согласие: типологический анализ // Менеджер. – Донецк: ДонГАУ, 2000. – № 4(11). – С. 12-20.

2. Братковский М.Л. Социально-политические условия становления согласия // Менеджер. – Донецк: ДонГАУ, 2000. – № 5(12). – С. 126-130.

3. Братковский М.Л., Л.В., Кирнос А.И. Об основных этапах управления трудовыми конфликтами на предприятиях // Сборник научных трудов ДонГАУ, том ЙЙ, серия “Государственное управление”, вып. 4. – Донецк: ДонГАУ, 2001 – С. 113-122.

Особистий внесок автора: запропоновано методику аналізу стану конфліктності і соціальної напруженості на підприємстві та подані рекомендації щодо зниження рівня соціальної напруженості.

4. Братковский М.Л. Социально-экономические условия становления согласия в трансформирующемся обществе // Сборник научных трудов ДонГАУ, том ЙЙ, серия “Государственное управление”, вып. 5. – Донецк: ДонГАУ, 2001. – С. 69-73.

5. Братковський М.Л. Принципи злагоди як фундаментальний чинник взаємодії громадянського суспільства і держави // Збірник наукових праць ДонДАУ, том ЙЙЙ, серія “Державне управління”, вип. 8. – Донецьк: ДонДАУ, 2002. – С. 279-282.

6. Братковский М.Л. Обоснование концептуальной модели управления гражданским согласием в регионе // Менеджер. – Донецк: ДонГАУ, 2002. –

№ 5(21). – С. 213-220.

7. Братковский М.Л. Проблемы регионального управления // Матеріали міжнародної конференції “Актуальні проблеми і досвід місцевого самоврядування у Східноукраїнському регіоні” – Донецьк, 2001р. – С. 117-121.

8. Братковский М. Согласие как социальный феномен // Збірник наукових праць “Економіка. Менеджмент. Підприємництво”. – Східноукраїнський національний університет. – Луганськ, 2001 р. – 4/2001. – С.58-63.

9. Братковський М.Л. Державне управління неурядовими організаціями в регіоні // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування”. – Науково-виробничий журнал “Держава та регіони”, серія “Державне управління”. – № 2, 2001. –Запоріжжя, 2001 р. – С.95-100.

АНОТАЦІЯ

Братковський М.Л. Управління громадянською злагодою в регіоні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.04 – Регіональне управління – Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2002.

Дисертаційна робота присвячена розробці теоретичних і методичних положень, практичних рекомендацій щодо удосконалювання державного управління громадянською злагодою в регіоні. У роботі досліджено закономірності становлення громадянської злагоди і характеристики кожної з них, виявлено передумови необхідності й можливості управління громадянською злагодою на регіональному рівні, розроблено концептуальну модель регіонального управління громадянською злагодою.

Розроблено концепцію моделювання управління громадянською злагодою в регіоні і методичні рекомендації щодо реалізації регіональної моделі у формі конфедерації суспільно-політичних організацій як управління громадянською злагодою з боку громадян.

Ключові слова: регіональне управління, громадянська злагода, економічна злагода, політична злагода, громадянське суспільство, соціально-адекватний менеджмент.

АННОТАЦИЯ

Братковский М.Л. Управление гражданским согласием в регионе. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.04 – Региональное управление – Донецкая государственная академия управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2002.

Диссертационная работа посвящена разработке теоретических и методических положений, практических рекомендаций по совершенствованию государственного управления гражданским согласием в регионе. В работе исследованы закономерности становления гражданского согласия и характеристики каждого из них, выявлены предпосылки необходимости и возможности управления гражданским согласием на региональном уровне, разработана концептуальная модель регионального управления гражданским согласием.

На основе исторического анализа и того, как отражалось формирование гражданского согласия в научной литературе, как развивались представления о нем философами, социологами, политологами, выявлены закономерности взаимосвязи гражданского согласия и гражданского общества. Анализ экономической динамики и социальных проблем становления гражданского общества в Украине позволил выявить особенности этих процессов в стране и адаптировать к ним общемировые тенденции и формы управления общественным согласием. С учетом объективных предпосылок и субъективных условий установлена функциональная связь согласия и конфликта.

Анализ социально-экономических различий регионов позволил аргументировать необходимость территориальной дифференциации государственных функций управления общественным согласием и предложить методику оценки его уровня. На основе обобщения региональной практики поддержания и развития гражданского согласия доказано, что механизмом его управления является социально-адекватный менеджмент, а ядром – демократизация управления.

Разработана концепция моделирования управления гражданским согласием в регионе и методические рекомендации по реализации региональной модели в форме конфедерации общественно-политических организаций как управление гражданским согласием со стороны граждан.

Ключевые слова: региональное управление, гражданское согласие, экономическое согласие, политическое согласие, гражданское общество, социально-адекватный менеджмент.

ANNOTATION

Bratkovskiy M.l. Management of civil consent in a region. – Manuscript.

Thesis for the Degree of a Candidate of Sciences on the state management by the specialty 25.00.04 - Regional management. – Donetsk State Academy of Management of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Donetsk, 2002.

The thesis is devoted to exploring the theoretic and methodical approaches, practical recommendations for improving the state management of civil consent in a region.

In the dissertation the phenomenon of civil consent development and characteristics of each of them are explored, the premises of necessity and possibility of management of civil consent in a region level are revealed, the conceptual model of regional management of civil consent is worked out.

The concepts of modeling of management of civil consent in a region and methodical recommendations for realization of a regional model in a form of confederation of public and political organizations as a management of civil consent by citizen's is elaborated.

Key words: regional management, civil consent, economic consent, political consent, civil society, social-adequate management.