ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

БУЛГАКОВА Наталія Борисівна

УДК 378.09– 054.6(0433)

СИСТЕМА ПРОПЕДЕВТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН З ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН

У ТЕХНІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

13.00. 04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий консультант доктор педагогічних наук, професор Лузік Ельвіра Василівна, Національний авіаційний університет, завідувач кафедри педагогіки і психології

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Козаков Віталій Андрійович, Київський національний економічний університет, завідувач кафедри педагогіки і психології; доктор педагогічних наук, професор Сиротенко Анатолій Йосипович, Інститут педагогіки АПН України, головний науковий співробітник; доктор педагогічних наук, професор Ярошенко Ольга Григорівна, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, професор кафедри методики природничих дисциплін

Провідна установа Харківський Національний університет ім. В.Н.Каразіна, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Харків

Захист відбудеться "14" листопада 2002 року о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д. З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту педагогіки АПН України. Автореферат розісланий "12" жовтня 2002 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Березівська Л.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Докорінні зміни в економічному і політичному житті нашої країни зумовили модернізацію освітньої системи в усіх її ланках. У національній програмі “Освіта” (“Україна ХХІ ст.”) 1993 р., Національній доктрині розвитку освіти 2001 р. визначено перспективи розвитку цієї галузі на кінець ХХ – першу чверть ХХІ ст. Одним із завдань програмних документів є створення цілісної системи освіти. При цьому відзначається особлива роль вищої школи як завершальної ланки в ланцюгу духовного і професійного формування особистості, що навчається.

Головні цілі навчання в університеті визначаються вимогами суспільства до системи вищої освіти, яка повинна, спираючись на світовий досвід науки і техніки, орієнтуватися на стійкий розвиток. Тому сьогодні найзагальніша вимога до вищої освіти - формувати людину, здатну до самостійного творчого розв'язання всіх завдань, що ставлять нові суспільні та економічні умови, які мають нестабільний характер. науково-технічний прогрес, політичний та економічний суверенітет України неможливі без гнучкої системи вищої освіти, яка має швидко адаптуватися до нових умов. Такою системою є відкрита система безперервної освіти, в основі якої лежить теза “освіта протягом усього життя”. Створення її моделі потребує характеристики таких наукових понять, як відкритість, упорядкованість, варіативність, гармонійність системи.

Водночас сучасна інтеграція України в світову систему освіти посилює її роль і відповідальність за підготовку фахівців із зарубіжних країн. Стратегічним завданням державної освітньої політики, як зазначається в Національній доктрині розвитку освіти, є “вихід на ринок світових освітніх послуг”. В умовах ринку українська освіта може бути перспективним “товаром” для країн “третього світу”, багатьох країн СНД, Китаю та ін. До розпаду СРСР близько половини контингенту іноземних громадян навчалось у вищих закладах освіти України, і тому “освітні можливості” цих закладів повинні посилювати мотивацію здобуття освіти саме в нашій країні з першого ступеня безперервної освіти.

Першим ступенем вищої освіти для іноземних громадян є підготовчий факультет, де вони здобувають знання до подальшого успішного засвоєння навчального матеріалу у вищому закладі освіти. Таким чином, до структури вищої освіти іноземних громадян додатково входить пропедевтична підготовка. Вона, як і вся система вищої освіти, зумовлюється динамікою суспільних змін у нашій країні й у світі, бо цього вимагають сучасний науково-технічний прогрес, ринкові відносини, потреба у вихованні таких особистісних якостей, як активність у досягненні поставленої мети, самостійність прийняття рішень, спроможність до аналізу змін, готовність до співробітництва і взаємовідносин з іншими людьми, до зміни типу діяльності, творче мислення, високі духовні якості. Отже, пропедевтична підготовка іноземних громадян на підготовчому факультеті повинна забезпечити формування не тільки певних знань і вмінь для подальшого успішного навчання, а й особистісних якостей тих, хто навчається.

Як показав досвід роботи автора в навчально-методичній комісії довузівської підготовки іноземних громадян при Міністерстві освіти і науки України, на багатьох нових факультетах, яких у незалежній Україні стало в кілька разів більше, ця підготовка здійснюється на основі суб'єктивно-інтуїтивного підходу. Зрозуміло, що підвищенню якості підготовки сприяє педагогічна майстерність викладачів. Але її неможливо досягти без опрацювання педагогічних технологій навчання і контролю з урахуванням фундаменталізації та гуманітаризації вищої освіти, безпосередньо пов'язаних з добором навчального матеріалу та структуруванням змісту навчальних дисциплін. Для успішного розв'язання проблеми якісної підготовки студентів-іноземців у сучасних умовах треба проаналізувати нагромаджений досвід аудиторної роботи.

Багаторічні дослідження з удосконалення процесу навчання іноземних громадян проводилися на багатьох підготовчих факультетах вищих навчальних закладів Києва (Національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет будівництва і архітектури, Національний авіаційний університет), Львова (Національний університет імені Івана Франка), Москви (Університет дружби народів ім. Патриса Лумумби, Автомобільно-дорожній інститут), Санкт-Петербурга (Державний технічний університет), Іркутська (Державний університет), Одеси (Державний політехнічний університет), Харкова (Національний університет ім. В.Н. Каразіна, Державний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”) та ін. Ці дослідження в основному були спрямовані на пошук оптимальних форм і засобів навчання, шляхів активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів-іноземців, на розробку інтенсивної системи навчання, вибір засобів підвищення ефективності навчального процесу, методику кількісної оцінки результатів навчання (В.Безрукова, О.Горошенко, Л. Карпенко, К.Колодяжний, О.Лазарєва). Протягом десятиріч основний акцент робився на дослідженні психолого-педагогічних особливостей в навчанні іноземних громадян, на механізмах формування інтернаціональних навчальних груп (М.Іванова, К.Ізотова, С.Поварніцина, А.Філіпов, Л.Цоколь, Н.Шагліна, І.Ширяєва та ін.), технології навчання російської мови як іноземної (Т.Левченко, М.Луцюк, Г.Макарова, О. Митрофанова, О.Хомякова та ін.).

У процесі впровадження результатів дослідження в практику викладання студентам-іноземцям природничих дисциплін використовувався досвід учених з дослідження таких напрямів:

педагогічні системи (С.Архангельський, А.Алексюк, Ю.Бабанський, Б.Гершунський, В.Давидов, Т.Ільїна, І.Ільясов, Н.Кузьміна, Е.Страчар, А.Сохор);

структура змісту ( В.Ледньов, І.Лернер, Н. Ничкало);

методологічні та дидктичні аспекти організації навчального процесу в вищій та середній школі (С.Архангельський, Ю.Бабанський, С.Гончаренко, І.Зязюн І.Ільясов, Л.Коваль, М.Махмутов);

методика навчання (Н.Буринська, Л.Занков, Н.Чайченко, Г.Чернобельська, В.Шаталов, О.Ярошенко та ін.);

психологія особистості (Г.Балл, В.Білоус, Л.Виготський, Г.Гальперін,

І. Зимня, А.Леонтьєв, Р.Немов, Н.Тализіна);

інформаційні технології (В. Беспалько, В.Биков, В.Козаков).

Останнім часом зросла кількість наукових праць щодо впорядкованості педагогічної системи, де на прикладі різних систем освіти доведено, що ефективність реального навчального процесу підвищується за його системної цілісності ( А. Лигоцький, Е.Лузік, І.Мархель, І. Новик , І. Якиманська).

Але, як показують аналіз науково-педагогічної і методичної літератури та ознайомлення з досвідом інших підготовчих факультетів, поза увагою залишилась проблема взаємозв'язку цілей, змісту і засобів навчання іноземних громадян у цілісному навчальному процесі. Не досліджувались роль, місце, мета і функція пропедевтичної підготовки як фундаменту засвоєння загальнонаукових і освітньо-технічних дисциплін на першому курсі технічного університету, її специфічні особливості. Виникла потреба в розв'язанні проблеми взаємозв'язку мети, змісту й методів формування предметних знань, дидактичного забезпечення і прогнозування результатів навчання іноземних громадян з першого ступеня безперервної освіти. В умовах ринку це сприятиме не тільки престижу освітньої системи України, а й конкурентоспроможності навчального закладу, що здійснює пропедевтичну підготовку іноземних громадян.

Ми вважаємо, що розв'язання зазначеної проблеми можливе за умови створення цілісної, впорядкованої системи пропедевтичної підготовки. І воно потребує, по-перше, наукового осмислення, методології визначення мети, ролі, місця й функції пропедевтичної підготовки в системі безперервної освіти; по-друге, обґрунтування ідей, що впливають на гармонійність і впорядкованість змісту підготовки, кількісну і якісну оптимізацію структури змісту дисциплін, які формують цю підготовку; по-третє, оновлення дидактичного забезпечення навчального процесу, що передбачає не тільки традиційні засоби навчання, а й сучасні інформаційні технології на базі комп'ютерної техніки. Джерелом таких обґрунтувань можуть бути і педагогічні дослідження, і праці, в яких досліджувалися закономірності функціонування природних систем, розглядався математичний опис їх

стійкості, гармонійності. Це праці таких учених, як В.Арнольд, В.Афанасьєв, І.Добронравова, Ф.Ковальов, Л.Лєсков, М.Планк, І.Пригожин, І.Стенгерс, О.Сонін, Ю.Урманцев, А.Урсул, М.Фєйгенбаум, В.Храмова, О.Чалий, О.Щєрбаков та ін. У них стверджується, що для природних систем характерні цілісність, упорядкованість, відкритість, варіативність, гармонійність. Звідси випливає, що, коли використати природну систему як аналогову модель освітньої системи, то в останній можна одержати властивості, притаманні природній системі.

Опрацьовуючи теоретичні дослідження та аналізуючи реальний навчальний процес на підготовчому факультеті Національного авіаційного університету, ми звернули увагу, що обґрунтований взаємозв'язок мети, структури змісту й засобів навчання як елементів системи пропедевтичної підготовки приведе до внутрішньої впорядкованості і дасть змогу зняти суперечності між початковим рівнем підготовки і рівнем знань з природничих дисциплін, потрібний для успішного навчання на першому курсі університету; між обсягом змістової інформації з предмета, рівнем володіння мовою предмета й терміном навчання.

Необхідність розв'язання виявлених суперечностей зумовлює актуальність теми дослідження, системне комплексне обґрунтування якості пропедевтичної підготовки іноземних студентів як складової безперервної освіти в технічному університеті.

Отже, актуальність і доцільність розглядуваного дослідження пов'язані з необхідністю:

підвищення якості підготовки іноземних студентів у нових соціально-економічних умовах шляхом створення цілісної системи пропедевтичної підготовки на основі вибору науково обґрунтованої аналогової моделі;

забезпечення цілісності навчального процесу на підготовчому факультеті науковим обґрунтуванням структури змісту навчальних дисциплін, вибору форм і засобів навчання іноземних громадян відповідно до їхніх потреб;

подальшого навчання у вищих закладах освіти та розв'язання раніше згаданих суперечностей шляхом упровадження експериментальної методики навчання природничим дисциплінам;

формування особистісних якостей студентів-іноземців шляхом мотивації пізнавальної діяльності;

підвищення ефективності процесу навчання й управління упровадженням комбінованих та інформаційних технологій.

Поставлена проблема має самостійну науково-теоретичну цінність. Суть її полягає в тому, щоб з позицій природничих наук, синергетики, філософії, дидактики визначити дидактичні умови ефективності системи пропедевтичної підготовки. Їх реалізація дасть змогу наблизитись до моделі випереджальної освіти, оптимізувати цілісний процес формування предметних знань, умінь і особистісних якостей студентів та показати, що набуті знання і вміння сприяють успішному навчанню у вищому закладі освіти.

Розв'язання зазначеної проблеми має принципове значення для вдосконалення підготовки громадян із зарубіжних країн. Воно також визначає основний напрям практичного впровадження положень дослідження в природничі дисципліни третього ступеня багатоступеневої системи загальної середньої освіти і в дисципліни загальнонаукової та освітньої підготовки на першому курсі вищого навчального закладу.

Актуальність означеної проблеми, відсутність теоретичних розробок пропедевтичної підготовки з природничих дисциплін і зумовили вибір теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося відповідно до тематичних планів Інституту педагогіки АПН України “Дидактичне забезпечення складових державного стандарту шкільної хімічної освіти” (Державний реєстраційний номер 0100 U 004156) та Національного авіаційного університету за темою: “Шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу і поліпшення якості підготовки з дисциплін природничого циклу” (Державний реєстраційний номер 01.85.0082920). Тему дисертації узгоджено в Раді з координації досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №2 від 9.02.1999).

Наше дослідження стало продовженням пошуку шляхів щодо підвищення якості підготовки іноземних громадян. У роботі пропонується авторський підхід до реалізації пропедевтичної підготовки, що ґрунтується на вимогах кваліфікаційної характеристики випускника підготовчого факультету й сучасних вимогах до змісту і технології навчання в технічному закладі освіти.

Дисертація є підсумком понад 20 років безперервної роботи автора як доцента, завідуючого секції кафедри природничих наук підготовчого факультету для іноземних громадян, де пройшли підготовку студенти понад 40 країн світу, та експериментатора – наукового співробітника з проблем дидактики й методики навчання студентів-іноземців у вищому технічному навчальному закладі.

Об'єкт дослідження – процес навчання та виховання студентів-іноземців у технічному університеті.

Предмет дослідження – мета, зміст, методи і засоби навчання іноземних громадян у процесі пропедевтичної підготовки у технічному університеті.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати концепцію й модель цілісної системи пропедевтичної підготовки студентів-іноземців у технічному університеті.

Визначення провідної концептуальної ідеї дослідження пов'язано з необхідністю створення на сучасному етапі відкритої, цілісної системи пропедевтичної підготовки, яка створює умови для успішного навчання іноземних громадян у вищому навчальному закладі.

Дослідження ґрунтується на таких концептуальних положеннях:

1. Головна функція пропедевтичної підготовки в сучасних умовах - залучити іноземних громадян до навчальної діяльності, яка створює умови для їхнього подальшого навчання у вищому закладі освіти.

2. Організація навчання на підготовчому факультеті як цілісна система підтверджується можливістю математичного опису єдності її змістової і процесуальної частин, структуру яких залежно від умов можна варіювати.

3. Успішність підготовки студентів-іноземців залежить від розробки науково-методичного забезпечення процесу навчання, форм, методів і засобів навчання й контролю з урахуванням індивідуальних особливостей іноземних громадян.

Основні положення концепції відображають цілісність змістового і процесуального компонентів пропедевтичної підготовки іноземних громадян з урахуванням специфічних особливостей аудиторної роботи.

Провідна ідея та основні положення концепції спираються на загальну гіпотезу дослідження. Вона ґрунтується на припущенні, що виявлені закономірності функціонування природних систем у різних (стабільних і нестабільних) умовах і єдність математичного опису їх гармонійності на різних рівнях розвитку матерії, дадуть змогу за аналогією розробити модель освітньої системи, де якісна трансформація пропедевтичної підготовки іноземних громадян у технічному закладі освіти відбудеться, якщо її зміст формуватиметься згідно із законами природних систем.

Загальна гіпотеза конкретизується на часткових гіпотезах:

1. Відкритість, цілісність, упорядкованість освітньої системи можливі за умови її формування відповідно до законів природних систем.

2. Рівень сформованості предметних знань на мові-посереднику буде вищим за умови структурованого варіативного змісту навчальних дисциплін пропедевтичної підготовки, адекватного сучасним вимогам, а також побудови, відповідних до зазначеного змісту навчальних планів, програм, дидактичних матеріалів.

3. Подальше навчання студента-іноземця буде успішнішим, якщо його підготовка здійснюватиметься в умовах наступності фундаментальних та освітньо-технічних дисциплін з урахуванням індивідуальних і регіональних особливостей студентів.

4. Якість пропедевтичної підготовки підвищується за умови організації різної виховної діяльності, що має пізнавальний характер і викликає інтерес у студентів-іноземців до подальшої професійної діяльності.

Відповідно до предмета, мети й гіпотези дослідження визначено такі завдання:

1. Проаналізувати історико-методологічну організацію навчання студентів-іноземців з різних країн з метою визначення загальних вимог для якісної сучасної пропедевтичної підготовки.

2. Виявити закономірності функціонування різних природних систем і можливість їх математичного опису для обґрунтування вибору природної системи як аналогової моделі системи освіти.

3. Розробити концепцію цілісної системи пропедевтичної підготовки і на її основі представити моделі структури цілісної системи пропедевтичної підготовки та оптимального навчального процесу в сучасних умовах.

4. Створити за допомогою аналогової природної системи модель освітньо-кваліфікаційних рівнів системи освіти, визначити в ній місце пропедевтичної підготовки, обґрунтувати її мету і функцію.

5. Визначити умови формування змісту пропедевтичної підготовки й показати варіативну, оптимальну структуру змісту навчальних дисциплін на основі математичного опису гармонійності природних систем. Розробити модель циклічної системи навчальних дисциплін у технічному університеті.

6. Вивчити психолого-педагогічні особливості представників з різних країн з метою мотивації, стимулювання навчання та управління їхньою навчальною діяльністю.

7. Створити на мові-посереднику адаптивну методичну систему формування предметних знань та провести експериментальне обґрунтування її ефективності для студентів-іноземців з різних країн.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використано комплекс сучасних загальнонаукових, теоретичних та емпіричних методів дослідження. У дослідженні проблеми створення сучасної системи пропедевтичної підготовки на основі вибору природної аналогової моделі ми спиралися на такі методи, як історичний (розділи 1,2), аксіоматичний (розділи 1,2), монографічний (загальний) (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3), системні методи (підрозділи 2.3, 2.5, 3.3, 4.1, 4.3), порівняння (розділ 1, підрозділи 2.2, 2.5, 3.3, 6.3), узагальнення (розділи 1,2,6 підрозділи 2.5, 3.1, 4.1), прогнозування (розділи 1,2,3). При розробці концептуальних положень, визначенні умов формування змісту, створенні педагогічних моделей використано метод аналогії (розділи 2,3,4), моделювання (підрозділи 3.2, 3.5, 4.3), аналіз і синтез (розділи 1,3,5), логічні методи (розділи 2, 3 підрозділи 3,5, 4.3), категоріальний метод (розділи 3, 5). Вивчаючи особливості роботи в аудиторії, ми спирались на аналіз педагогічного досвіду (розділи 1, 4, 6), анкетування (розділи 5, 6), спостереження (розділи 4,6). В процесі розробки адаптивної системи формування предметних знань для виявлення взаємозв'язку елементів знань, послідовності подання інформації використовувався метод графів (підрозділ 5.1). Для експериментального обґрунтування ефективності запропонованої методики застосовували контрольні тести, методи математичної статистки, педагогічний експеримент (розділи 5, 6).

Дослідження проводилося з 1979 по 2001 р. У ньому умовно можна виділити чотири етапи науково-педагогічного пошуку.

Перший етап (1979 –1985) – аналітично-констатуючий. Вивчався в теорії і на практиці стан досліджуваної проблеми. Аналізувалася науково-методична література з питань специфіки навчання іноземних громадян, вивчався досвід формування предметних знань у представників з різних регіонів світу на підготовчих факультетах країни. Для вибору аналога освітньої системи на основі вивчення наукової літератури проводився аналіз функціонування природних систем у різних умовах та виявлялась єдність їх математичного опису.

Другий етап (1986 –1992) – пошуковий. Проаналізовано обрану для дослідження проблему, визначено предмет, мету, завдання, гіпотезу, концепцію дослідження; представлено моделі структури цілісної системи пропедевтичної підготовки та оптимального навчального процесу. Виявлено інваріантність математичного опису природних систем на різних рівнях розвитку матерії, теоретично обґрунтовано вибір періодичної системи хімічних елементів Д.Менделєєва як аналогової моделі освітньої системи. За аналогією розроблено теоретичну модель освітньо-кваліфікаційних рівнів, що дала змогу визначити місце пропедевтичної підготовки іноземних громадян в освітній системі, обґрунтувати умови формування її змісту та провести оптимальне, гармонійне структурування змісту навчальних дисциплін, а також представити циклічну модель навчальних дисциплін у технічному університеті.

Третій етап (1993 – 1997) – формуючий експеримент. Проведено експериментальну перевірку гіпотези, концептуальних положень дослідження. Науково обґрунтовано мету, функцію пропедевтичної підготовки, критерії структурування варіативного змісту навчальних дисциплін. Це дало можливість розробити навчально-контролюючі програми, адаптивну систему навчання, здійснити порівняльний аналіз підготовки студентів (на прикладі хімії) за різними методиками й формами організації навчального процесу, виявити ефективні шляхи його вдосконалення. Експериментально випробувано адаптивну навчально-контролюючу програму для початкового і подальшого етапів навчання та впроваджено в навчальний процес.

Четвертий етап (1998–2001) – завершально-коригуючий. Оброблялися й узагальнювалися здобуті результати, коригувалась варіативність змісту дисциплін для студентів, що прибули на навчання в різні терміни. Визначено перспективи подальшого дослідження цієї актуальної проблеми.

Результати дослідження у вигляді методичних матеріалів впроваджено на інших підготовчих факультетах, підготовлено та опубліковано навчальні посібники, методичні розробки, вказівки, рекомендації для студентів-іноземців і викладачів.

Експериментальною базою дослідження були підготовчі факультети для іноземних громадян Національного авіаційного університету (Київ), Національного технічного університету “КПІ” (Київ), Державного політехнічного університету (Харків), Державного автомобільно-дорожнього технічного університету (Харків) та Фрунзенського авіаційного училища (Бішкек). експериментальні дослідження проводилися з більш як 700 іноземними студентами з 20 країн світу.

Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що вперше розроблено й теоретично обґрунтовано концепцію і представлено модель структури цілісної сучасної системи пропедевтичної підготовки іноземних громадян та модель оптимального навчального процесу на основі ідеї створення штучної системи за аналогом природної системи.

Виявлені закономірності функціонування природних систем у стабільних і нестабільних умовах та принципи їх формоутворення показали, що в природі існує універсальне явище самоорганізації, яке є основою науки синергетики. Це дало змогу вперше розглянути з позиції синергетики періодичну систему хімічних елементів Д.Менделєєва як відкриту систему і представити графічне зображення 218 елементів у вигляді спіралі і циклоїди, простежити цілісність, циклічну упорядкованість, здатність до самоускладнення, гармонійність і теоретично обґрунтувати її “матричну роль” для створення будь-яких динамічних систем. За аналогією вперше розроблено модель освітньо-кваліфікаційних рівнів, що дала можливість визначити місце, обґрунтувати мету й функцію пропедевтичної підготовки, і модель циклічної системи навчальних дисциплін для технічного університету. Ця модель дає змогу на різних рівнях навчання науково обґрунтувати циклічні закономірності формування змісту навчальних дисциплін залежно від професійної спрямованості, відображає реалізацію принципів наступності, інтеграції, показує адекватність змісту підготовки будь-якої спеціальності залежно від умов, що відповідає тенденції встановлення оптимального науково обґрунтованого балансу між дисциплінами різних рівнів підготовки.

Для визначення умов формування структури змісту навчальних дисциплін набуло подальшого розвитку вивчення інваріантності математичного опису впорядкованості й гармонійності природних систем. Вперше було встановлено, що різні рівні розвитку матерії (молекула ДНК, атоми, періодична система хімічних елементів) можна описати в єдиному ключі математичних констант за допомогою чисел: 0,618/1,618 (модуль Фібоначчі) і 1,309 (вурф), а також підтверджено, що ці числа є критеріями впорядкованості й гармонійності будь-яких систем. З'явилась можливість за аналогією розрахувати кількісний оптимальний, варіативний склад елементів структури змісту навчальних дисциплін пропедевтичної підготовки і математично підтвердити гармонійність і впорядкованість їх змісту.

За допомогою структурно-логічної схеми теоретично обґрунтовано зміст природничої дисципліни (на прикладі хімії), опрацьовано її дидактичне забезпечення та набула подальшого розвитку методика адаптивної системи формування й контролю предметних знань мовою-посередником. Удосконалено методику використання нових інформаційних технологій навчання на базі комп'ютерної техніки завдяки вперше створеній нами навчально-контролюючій програмі (для початкового та подальшого етапів навчання іноземних студентів).

Практичне значення здобутих результатів дослідження полягає в тому, що розроблено і впроваджено в навчальний процес:

робочі плани й робочі програми для студентів, що прибули на навчання у різні терміни;

навчальні посібники з органічної та загальної хімії для самостійної роботи студентів-іноземців;

інтегровані навчально-контролюючі програми з хімії з урахуванням змістових та лінгвістичних особливостей предмета;

частотний словник (6 мов) та інтегровані методичні рекомендації з хімії і російської мови для самостійного навчання студентів;

комплекти опорних схем і методичні рекомендації для викладачів при подачі навчального матеріалу у “згорнутій” формі;

комплекти завдань для всіх форм і засобів поточного, рубіжного та міжсесійного контролю знань;

методичні розробки, рекомендації та вказівки.

Розроблені теоретичні положення і здобуті результати дослідження мають загальне значення, бо можуть бути використані під час розробки нових навчальних планів, програм, підручників, навчальних посібників не тільки для підготовки іноземних громадян, а й для учнів третього ступеня багаторівневої системи навчання, який є проміжним між загальноосвітньою школою та вищим закладом освіти. Основні положення дисертаційного дослідження можна використати для формування змісту різних видів підготовки у технічному університеті. Методичні матеріали можуть знадобитися у процесі навчання біженців, у роботі шкіл національних меншин, учні яких мають прогалини у знаннях і недостатньо володіють українською (російською) мовою. Здобуті результати впорядкованості й гармонії природних систем можуть допомогти також при створенні будь-яких штучних систем.

Результати дослідження впроваджувалися на підготовчих факультетах для іноземних громадян Національного авіаційного університету (акт від 18.11.1998 р.), Національного технічного університету України “КПІ” ( акт від 20.06.1996 р.), Харківського державного політехнічного університету (довідка від 24.05.1999 р.), Харківського державного автомобільно-дорожнього технічного університету (довідка від 24.05. 1999 р.), Фрунзенського авіаційного училища (акт від 17.10.1994 р.) у вигляді матеріалів дидактичного забезпечення навчального процесу.

Особистий внесок здобувача полягає в подальшому теоретичному обґрунтуванні ідей, гіпотез і положень досліджуваної проблеми, що знайшли математичне підтвердження у сумісній праці з Е.В. Лузік; розробці концепції дослідження; створенні й складанні робочих планів, програм, написанні навчально-методичної літератури; розробці комп'ютерних навчально-контролюючих програм, тестових завдань, комплектів опорних схем, усіх видів контролю знань для різних етапів навчання; методичному керівництві секцією щодо забезпеченню навчального процесу на підготовчому факультеті для іноземних громадян; у підготовці експериментальних матеріалів та безпосередній участі в дослідно-експериментальній роботі.

Вірогідність і аргументованість здобутих результатів забезпечуються методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій; використанням різних методів дослідження, адекватних поставленої меті, предмету, завданням; поєднанням кількісного та якісного аналізу експериментальних даних для студентів з різних країн, позитивними результатами подальшого навчання випускників факультету в університеті, а також упровадженням методичних матеріалів у навчально-виховний процес підготовки іноземних громадян, репрезентативністю вибірки і статистичною значущістю одержаних показників.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідалися й обговорювалися на міжрегіональних, міжвузівських науково-практичних конференціях і семінарах, а саме: УП Всесоюзна нарада-семінар викладачів фізики та хімії підготовчих факультетів "Підвищення ефективності навчально-виховного процесу на підготовчих факультетах для іноземних громадян" (Київ – Кишинів,1982 р.); науково-методична конференція “Актуальні проблеми опису та викладання російської мови і загальнонаукових дисциплін на початковому етапі навчання іноземних учнів”(Харків, 1988 р.); Х Всесоюзна нарада-семінар ”Інтенсифікація навчання та виховання іноземних студентів на підготовчих факультетах вищих навчальних закладів СРСР”(Полтава, 1989 р.); Міжнародна нарада-семінар (Ленінград, 1990 р.); науково-методична конференція “Сучасні методи навчання на підготовчих факультетах іноземних громадян”(Волгоград, 1989 р.); науково-методична конференція “Проблеми багатоступеневої підготовки бакалаврів та фахівців з напрямку “Авіація і космонавтика”(Київ – Харків, 1995 р.); міжнародна науково-методична конференція "Заочне навчання: стратегія і практика" (Москва, 1997 р.); міжнародний семінар з соціоники (Київ, 1999 р.); міжнародна наукова конференція “Сучасні проблеми термінології та термінографії”(Київ - Харків, 2000 р.); ІУ Міжнародна науково-практична конференція “Гуманітарна освіта в технічних навчальних закладах: проблеми та перспективи” (Київ, 2002).

Публікації. Основні наукові результати дослідження висвітлено у монографіях – 2; наукових статтях – 21; науково-методичних матеріалах – 1; навчальних посібниках – 4; електронних навчальних посібниках – 2; опорних схемах – 2 комплекти; методичних розробках – 9; методичних рекомендаціях – 3; авторських довідках – 2; тезах – 6; науково-дослідних звітах – 9. Усього на тему дослідження опубліковано 61 роботу. З них одноосібних – 32, публікацій у виданнях, затверджених ВАК України, – 22.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, шести розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (343 назви) та 5 додатків на 64с. Загальний обсяг дисертації становить 446 сторінок (352 - обсяг основного тексту). У роботі подано 30 таблиць, 46 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми і доцільність проведення дослідження; показано зв'язок теми з науковими планами; визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження; сформульовано основні положення гіпотези й розробленої концепції; викладено методи дослідження, основні етапи науково-педагогічного пошуку; розкрито наукову новизну, практичне значення роботи та впровадження результатів дослідження; визначено особистий внесок здобувача; сформульовано основні положення, що виносяться на захист, висновки про апробацію результатів роботи. Дослідження щодо створення цілісної системи пропедевтичної підготовки визначило логіку побудови дисертації. Наведемо стислий виклад основного змісту дисертації за розділами.

У першому розділі “Історико-методологічний аналіз організації системи навчання іноземних громадян у процесі пропедевтичної підготовки” показано, що підготовка іноземних громадян для подальшого навчання у вищих навчальних закладах почалась наприкінці 50-х років минулого століття. До 1990 р. це була чітко організована система, що досягла досить високого рівня й користувалась великою увагою з боку держави. Навчальні плани того періоду відображали комунікативну, освітню й політичну мету. Цій меті відповідав зміст пропедевтичної підготовки, в якому ідейно-виховна робота посідала особливе місце.

Порівняльний аналіз основних напрямів і тенденцій систем освіти в різних країнах показав, що реформування й становлення нової освітньої системи в світі ґрунтується на таких напрямах, як безперервність, підвищення фундаментальності, інтегрованості, гуманітаризації, комп'ютеризації тощо. Як наслідок реалізації цих напрямів у розв'язанні проблеми забезпечення якості підготовки фахівців почала проявлятись тенденція до встановлення оптимального, науково обґрунтованого балансу між дисциплінами різних рівнів підготовки, теоретичними й практичними блоками.

На початку 90-х років, спираючись на світові освітні напрями, було закладено освітні реформи в Україні. Ці зміни вплинули й на пропедевтичну підготовку іноземних громадян, ідеологічна роль якої фактично відпала. Сучасне стратегічне завдання освітньої політики України - це вихід на ринок міжнародних освітніх послуг, поглиблення міжнародного співробітництва. Тому сучасний навчально-виховний процес для іноземних громадян орієнтований на побудову цілісної системи гуманітарної освіти. Основне завдання сучасної пропедевтичної підготовки визначається як діяльність освітньої системи, що забезпечує якісну підготовку спеціалістів для зарубіжних країн.

Пропедевтична підготовка представників різних регіонів світу – це складний процес, який залежить від багатьох факторів: вихідного рівня підготовки студентів, терміну прибуття на навчання, психічного стану в період адаптації, здатності засвоювати інформацію мовою-посередником тощо. Як одна із складових безперервної освіти ця підготовка має бути базою для наступних рівнів навчання, а це потребує особливого осмислення й обґрунтування змісту підготовки й певної структури навчальних дисциплін, що входять до її складу. Виникає потреба розробити концепцію цілісної системи сучасної пропедевтичної підготовки як інваріантної частини вузівської підготовки. Опрацьовуючи концепцію дослідження, ми звернули увагу на те, що в освітній системі мають бути такі якості як динамічність, адаптивність, упорядкованість, відкритість, гармонійність, варіативність. Ці якості характерні для природних систем. Отже, якщо штучну систему будувати за аналогом природної системи, то названі якості будуть і в штучній системі.

У другому розділі “Теоретичне обґрунтування вибору природної системи як аналогової моделі освітньої системи” передбачалося для обґрунтованого вибору природної системи як аналога здобути інформацію про здатність різних систем функціонувати в змінних (нестабільних) умовах. Виявилося, що всі природні утворення є саморегулюючими і мають природний механізм самоорганізації. Явище самоорганізації є універсальним. Це є основа науки синергетики. тому, аналізуючи різні природні системи, ми розглядали їх згідно із законами синергетики. Далі ми припустили, що, коли різні природні системи (від атомів до кристалів) прагнуть до стійкості, впорядкованості, самоорганізації, то, можливо, у природі існує єдність їх математичного опису.

Результати досліджень свідчать, що числа Фібоначчі або модуль Ф (0.618 або 1.618) та пов'язана з ним залежність: Ф2 : 2 = 2.618 : 2 = 1.309 – число вурф (W) притаманні як неорганічному, так і органічному світу й описують динамічні системи. Наші розрахунки показали, що ці числа присутні на рівні молекул (молекула ДНК) та атомів. Отже, вони існують у природі на різних рівнях розвитку матерії. Тому як аналог системи освіти треба обрати таку природну систему, яка була б стійкою, впорядкованою, поєднувала гармонію “внутрішніх частин” з циклічністю та спроможністю до зростання в нестабільних умовах. Таким вимогам відповідає періодична система хімічних елементів Д. Менделєєва. Як відображення законів природи, вона може бути підставою гіпотези про можливу “матричну” роль для формування циклічних, гармонійних систем, які розвиваються, і може бути використана як аналогова модель освітньої системи з метою отримання оптимальних результатів, оскільки в ній водночас представлені всі етапи впорядкування реальних систем.

У третьому розділі “Методологічні основи створення цілісної системи пропедевтичної підготовки студентів-іноземців” побудова безперервної освітньої системи в нашій країні пов'язана з організаційними змінами в структурі вищої освіти. Головною позитивною рисою такої системи є те, що вона спрямована на оперативне задоволення потреб системи освіти, на розвиток особистості й професіоналізм самих студентів. Це пов'язано з диференціацією та індивідуалізацією навчання. На нашу думку, зв'язок між довузівським і вузівським ступенями безперервної освіти буде тіснішим, якщо пропедевтичну підготовку розглядати як інваріантну частину вузівської підготовки. На відміну від довузівської підготовки учнів нашої країни пропедевтична підготовка іноземних громадян будується з урахуванням її специфічних особливостей і головних функцій вищої школи, а саме: акумуляція, розвиток, систематизація, розширення знань з предмета мовою-посередником; культурно-просвітня та виховна робота з урахуванням адаптації особистості в нових умовах; підготовка до професійної діяльності.

У сучасних умовах пропедевтичну підготовку іноземних громадян ми розглядаємо як перетворення набутих знань, умінь, навичок у психічні властивості особистості, які сприяють подальшому успішному навчанню у вищому закладі освіти. Цього можна досягти, якщо пропедевтичну підготовку іноземних громадян вважати підсистемою цілісної освітньої системи. Під цілісністю ми розуміємо сукупність об'єктів, взаємодія яких спричиняє виникнення нових інтегрованих якостей. До основних об'єктів системи пропедевтичної підготовки відносимо зміст і методи реального навчального процесу. Звідси: зміст пропедевтичної підготовки вважаємо “ядром”, яке забезпечує послідовні етапи розвитку особистості від одного освітнього рівня до іншого.

Сучасна дидактика розглядає зміст як “ядро”, навколо якого ґрунтуються форми, методи і засоби процесу навчання. Така модель будови освітньої системи нагадує сучасну ядерну модель будови атома. Атом – складна система, що зберігає цілісність, стійкість, упорядкованість. Це дало змогу зробити припущення: якщо побудувати модель освітньо-кваліфікаційних рівнів системи освіти за аналогією до періодичної системи хімічних елементів, то вона характеризуватиметься цілісністю, впорядкованістю, системністю, варіативністю.

Періодична система Д. Менделєєва включає чотири види хімічних елементів, що розподіляються по періодах (циклах). Аналогічно у системі освіти можна виділити чотири завершені етапи (цикли): дошкільний, шкільний, вузівський, післявузівський. У періодичній системі розподіл хімічних елементів ускладнюється з кожним періодом. Так, у першому періоді є хімічні елементи тільки одного виду, у другому –двох і так далі. Аналогічно й у освітній системі: з кожним етапом ускладнюється і поширюється сукупність знань, умінь та навичок тих, хто навчається. Якщо й освітні етапи схематично показати у вигляді таблиці (або вектора), в полі якої цифри збігаються з початком і кінцем періоду періодичної системи хімічних елементів, то дістанемо модель освітньо-кваліфікаційних рівнів. У цій моделі (рис.1) пропедевтична підготовка займає місце між шкільним і вузівським етапами, бо за формою організації навчання вона є інваріантною частиною вузівського етапу, а за змістом типових навчальних програм наближається до шкільного етапу. Це дає змогу довести, що головною функцією змісту пропедевтичної підготовки є підвищення освітнього рівня студентів, але на відміну від навчальних дисциплін першого курсу вона виконує подвійну, точніше “змішану” (гібридну) функцію, бо розкриває мовою-посередником істотні явища природи, її закони і обґрунтовує практичні можливості використання цих законів.

Отже, головною метою пропедевтичної підготовки студентів-іноземців є навчання мови предмета як засобу здобуття наукової і практичної інформації в тому обсязі, який забезпечує успішне сприймання та розуміння лекцій на першому курсі. Зміст її визначається змішаними “блоками” навчальних дисциплін: освітньо-наукових (математика, фізика, хімія), освітньо-технічних (креслення, інформатика), освітньо-гуманітарних (українська (російська) мова, історія України), в яких формування структури змісту можна розглядати у вигляді системи філософських категорій: загальне – особливе – часткове, що відображають зміст навчальних дисциплін. Із урахуванням цих категорій, на основі робочих програм навчальних дисциплін пропедевтичної підготовки структуровано їх зміст (табл. 1).

Продовжуючи аналогію, зазначимо, що освітня система – це циклічна система, де циклом є навчальний рік. У ній протягом навчального року (циклу) знання, уміння і навички реалізуються за допомогою навчальних дисциплін, поєднаних у різні види підготовки. Отже, навчальні дисципліни - це об'єкти циклу освітньої системи. У періодичній системі об'єктами циклу (періоду) є хімічні елементи зі своїми порядковими номерами. У кожному періоді вони перебувають у процесі взаємного переходу: метал – амфотерний елемент – неметал. Ця послідовність повторюється в кожному періоді, але зі збільшенням номера періоду металеві

Етапи Модель освітньо-кваліфікаційних рівнів

I 1 Дошкільний 2

II 3 Шкільний 10

III Вузівський

0 курс Пропедевтична підготовка іноземних студентів

I курс 11 18

II курс 19 36

IIІ курс 37 54

IV курс 55 Бакалавр 71

V курс 72 Спеціаліст 80

VI курс 81 Магістр 86

IV Післявузівський

Рис. 1 Графічне визначення місця пропедевтичної підготовки

в системі освіти

властивості посилюються. Така природна оптимальна послідовність кожного циклу забезпечується розподілом електронів в атомах за принципом мінімального запасу енергії.

Якщо дисципліни кожного циклу навчання розмістити в навчальному плані (НП) у чіткій послідовності, починаючи від загальнонаукових і закінчуючи гуманітарними, то нові навчальні дисципліни залежно від їх мети матимуть порядковий номер на початку або в кінці навчального плану кожного циклу і навпаки порядковий номер (місце в навчальному плані) визначає мету і дає змогу розставити акценти в структурі змісту будь-якої навчальної дисципліни. Отже, зі зміною реальних потреб і необхідністю введення до навчального плану нових дисциплін відповідно до місця структура їх змісту буде спрямовуватись на розширення освітніх або інтелектуальних можливостей студента.

Продовжуючи додержувати такого порядку розташування навчальних дисциплін (НД) на наступних рівнях навчання, можна побудувати модель циклічної системи НД вищої технічного освіти, в якій з кожним циклом поступово посилюватиметься технічна підготовка студентів (рис.2).

Таблиця 1

Структура змісту навчальних дисциплін пропедевтичної підготовки

Філософські категорії Зміст навчальних дисциплін, %

освітньо-наукові освітньо-технічні освітньо-гуманітарні

Математика Фізика Хімія Креслення Інформатика Укр./рос. мова Історія України

Загальне 50 50 31 19 - 31 31

Особливе 31 31 50 50 62 50 50

Часткове 19 19 19 31 38 19 19

Побудована модель циклічної системи НД вищої технічної освіти за аналогією до періодичної системи Д.Менделєєва зберігає циклічність, упорядкованість, гармонію, здатність до зростання й розвитку і дає змогу виявити закономірність формування змісту навчальних дисциплін залежно від місця в циклічній системі освіти, яку можна сформулювати так: зміст навчальної дисципліни в циклічній системі навчальних дисциплін вищої освіти перебуває в періодичній залежності від місця у послідовному розподілі