АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

БАБЕНКО ОКСАНА МИХАЙЛІВНА

УДК 618.39-036.83:612.015.36

МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ЖІНОК З НЕБАЖАНОЮ ВАГІТНІСТЮ

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім.М.Горького МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Чайка Володимир Кирилович, Донецький Державний медичний університет ім.М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Венцківський Борис Михайлович, Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ України (м.Київ), завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1.

доктор медичних наук, професор

Сольський Яків Порфирійович, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, головний науковий співробітник відділення гінекології.

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра акушерства, гінекології і перинатології.

Захист відбудеться “ 26 ” червня 2002 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” (04050, м.Київ, вул. Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050,м.Київ, вул. Мануїльського, 8).

Автореферат розісланий “ 14 ” березня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

д-р мед. наук Квашніна Л.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Незважаючи на впровадження програми планування сім’ї в Україні проблема небажаної вагітності залишається однією з найбільш актуальних.

Небажані вагітності – результат ланцюга обставин, пов’язаних з соціальним та економічним розвитком кожного суспільства, міжстатевими відносинами, рівнем освіти, доступності і якості інформації та фактичного використання методів регулювання народжуваності . За даними обстеження репродуктивного здоров’я українських жінок 1999р. майже 70% у віці 40-44 років мали принаймі один аборт. При цьому 92,2% з них прибігли до аборту внаслідок наявності небажаної вагітності.

Нажаль, у більшості випадків небажана вагітність не виділяється як окрема проблема, а розглядається в ретроспективі штучного аборту, тому що як правило передбачається, що при виникненні небажаної вагітності вона майже завжди буде перервана шляхом саме цієї операції.

Психічний стан жінок, які прийняли рішення перервати вагітність, можна охарактеризувати як стан психологічного стресу (Зелінський О.О.,1992, Lin Luo, 1996). Однак більшість авторів, що вивчали цю проблему, розглядають даний стан лише як результат необхідності перервати вагітність та страху перед самою операцією, без урахування наявності небажаності вагітності та ситуації, яка призвела до цього. До останнього часу стрес не розглядався з точки зору впливу на окремі системи організму та ускладнень, виникаючих під час та після переривання вагітності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом державної теми “Безпечне материнство – від зачаття до народження” МОЗ України ( № держ. реєстрації 0197V002121, шифр теми МК 97.06.17), яка включає розробку комплексно-профілактичних заходів, що сприяли б підвищенню безпечності материнства і поліпшенню здоров’я породіль і немовлят.

Мета дослідження - розробити комплекс лікувальних та профілактичних заходів для жінок, що перенесли переривання небажаної вагітності, спрямований на їх медико-психологічну реабілітацію, на основі вивчення психоемоційних, гормональних змін та особливостей адаптаційних реакцій.

Задачі дослідження:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Об’єкт дослідження: небажана вагітність.

Предмет дослідження:. психологічний стан, адаптаційні можливості, гормональний гомеостаз та статева конституція жінок з небажаною вагітністю.

Методи дослідження: тести психологічної діагностики, шкала векторної оцінки статевої конституції, клініко-лабораторні та статистичні методи.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі комплексного обстеження жінок з небажаною вагітністю отримані нові дані про їх особисті та психологічні особливості. Вперше вивчено статеву конституцію, її зв’язок з небажаною вагітністю та адаптаційні можливості організму цих жінок. Встановлено, що жінки з небажаною вагітністю мають генетично обумовлене підвищення сексуальної активності, що у разі раннього початку статевого життя призводить до зростання вірогідності появи небажаної вагітності. Вперше вивчені кореляційні зв’язки між показниками гормонального та психологічного стану цих жінок. На підставі оцінки виявлених порушень дано наукове обгрунтування та розроблено лікувально-профілактичний комплекс, в основу якого покладено схему медико-психологічної реабілітації жінок з небажаною вагітністю.

Практичне значення отриманих результатів. Доказано значення “непатологічної психічної дизадаптації” у виникненні ускладнень в разі переривання небажаної вагітності та після неї. Вперше запропоновано принципово новий підхід до реабілітації жінок після переривання небажаної вагітності з використанням психокоригуючих та медикаментозних заходів (фітотерапія, ноотропні препарати, психотерапія).

Запропонована схема медико-психологічної реабілітації дозволяє знизити частоту ускладнень під час та після переривання вагітності ( кровотеч, запальних захворювань геніталій, порушень менструального циклу), знизити крововтрату та вираженість слідових психологічних реакцій, які можуть призвести у майбутньому до розвитку психосоматичних захворювань.

Впровадження результатів дослідження. Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються в лекціях та на практичних заняттях, що проводяться для лікарів-інтернів, на курсах підвищення кваліфікації, стажування та інформації для лікарів акушерів-гінекологів Донецької області, на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Донецького державного медичного університету ім.М.Горького МОЗ України, а також в лікувальних установах міст Макіївки, Волновахи та Дніпропетровська.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом проведене забір матеріалу для ендокринного обстеження, вивчення статевої конституції, психологічного статусу у 160 жінок, у тому числі у 80 з небажаною вагітністю до і після її переривання. Розроблено програму реабілітації і її реалізацію у жінок, які перервали небажану вагітність І проведено статистичну обробку отриманих результатів, при допомозі наукового керівника сформульовано основні положення та висновки.

Апробація роботи. Матеріали дисертаційної роботи доповідались на обласних конференціях молодих вчених-медиків (Донецьк,1993-1996), науково-практичній конференції, присвяченій 30- річчю створення кафедри акушерства та гінекології факультету удосконалення лікарів (Донецьк, 1995), на науково-практичній конференції “Невиношування вагітності” (Київ, 1997), на першій науково-практичній міжнародній конференції “Репродуктивне здоров’я сім’ї: проблеми та шляхи їх вирішення” (Київ, 1997), на II Всеросійському з’їзді з ендокринології в акушерській та гінекологічній практиці (Москва, 1997), на Всеросійській науково-практичній конференції асоціації акушерів-гінекологів “Актуальні питання інфекцій в акушерстві та гінекології” (Санкт-Петербург, 1998), конференції з міжнародною участю “Актуальні питання планування сім’ї, сексології та репродукції” (Київ,1998), 15 Всесвітньому конгресі з акушерства та гінекології ( Копенгаген, Данія , 1997), XV Всесвітньому Конгресі “Репродукція і неплідність” (Монтпельє, Франція, 1995).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 праць, у тому числі 4 статті в центральних медичних журналах, 2-у збірниках наукових праць, 8 - в тезах з’їздів і конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Роботу викладено на 133 сторінках тексту. Основний зміст викладено на 118 сторінках. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел. Список використаних джерел містить 167 робіт (106 –вітчизняних і 61- іноземних авторів).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт та методи дослідження. Проведено комплексне обстеження 160 жінок за період з вересня 1997 по вересень 1998 року. З них 40 – невагітних волонтерів у другій половині менструального циклу та 120 – вагітних, з яких 40 мали бажану вагітність та звернулись у Донецький регіональний центр охорони материнства та дитинства для взяття на облік за вагітністю, а 80 – з небажаною вагітністю для її переривання. Жінки з небажаною вагітністю були обстежені до переривання вагітності та на 21-23 добу першого і третього менструальних циклів після переривання (тобто через 1 та 3 місяці). Першу (основну групу) склали 40 жінок, яким проводили медико-психологічну реабілітацію. В другу групу (групу порівняння) було включено 40 жінок, у яких реабілітаційна терапія не проводилась. Зважаючи на те, що жінки основної групи спостерігалися в динаміці після переривання небажаної вагітності, було відібрано 2 контрольні групи (КГ): КГ I – 40 жінок з бажаною вагітністю в строк гестації від 5 до 8 тижнів, КГ II – 40 здорових невагітних на момент обстеження жінок в середині лютеінової фази менструального циклу (на 21-23 добу). Обидві групи були адаптовані за віковим складом, а КГ I також за гестаційним терміном до жінок основної та групи порівняння.

Переривання вагітності здійснювалося методом вакуум-аспірації під загальним знеболюванням шляхом внутрішньовенного введення тіопенталу натрію.

Клініко-лабораторні дослідження включали дослідження психо-вегетативного, гормонального статусу та адаптаційних можливостей організму.

Для оцінки адаптаційних можливостей організму проводилось вивчення загальної кількості лейкоцитів і лейкоцитарної формули, а отримані дані були інтерпретовані, виходячи з теорії Гаркаві Л.Х. і Квакіної О.Б.(1990) про адаптаційні реакції організму..

Визначення вмісту гормонів здійснювали в сироватці крові радіоімунним методом на аналізаторі “Гамма 800” (Україна). Для досліджень були використані стандартні тест-набори: для визначення вмісту тіроксіну, трийодтіроніну та пролактину — фірми “Immunotech” (Чехія); для кортізолу, естрадіолу та прогестерону — державного підприємства “Хозрасчётное опытное производство” Інституту біорганічної хімії Національної Академії Наук Бєларусі (ХОП ІБОХ).

Для вивчення психоемоційного статусу обстежених жінок використано три психологічних тести, які доповнюючи один одного, відображають його у повному обсязі: метод кольорових виборів (МКВ), опитувач нервово-психічної дизадаптації (ОНПД) та опитувач міні-мульт (скорочений варіант тесту MMPI).

Для виключення суб’єктивізму при визначенні збереженості нейрогуморальної складової використана векторна шкала статевої конституції жінки (Васильченко Г.С., 1970).

Статистична достовірність отриманих даних оцінювалась за допомогою критеріїв Ст’юдента та 2. Результати вважалися достовірними у разі р< 0,05. Для вивчення залежності між показниками проводився кореляційний аналіз. Математична обробка даних здійснювалася на IBM PС-80486 з використанням програми статистичної обробки JMP.

Результати дослідження та їх обговорення Середній вік жінок статистично значимо не відрізнявся і складав у I групі 28,61,43 років; II – 28,81,38; КГ I – 27,951,15; КГ II – 29,21,04.

Середній вік менархе у жінок всіх груп був майже однаковим: 12-13 років. У більшості жінок перша менструація прийшла у віці до 15 років Характер менструальної функції обстежених жінок не мав суттєвої різниці по групах.

Жінки обстежених груп не відрізнялися за терміном вагітності на час обстеження. Гестаційний строк складав 6,11 0,31 в основній групі, 6,3 0,24 - в групі порівняння та 6,5 0,20 тижнів - у I контрольній групі.

За нашими даними жінки усіх груп мали трохи ослаблений варіант середньої або середню статеву конституцію та тільки деякі сильний варіант середньої.

Таким чином, якщо брати до уваги тільки середні показники генотипічного, сексуальної активності та загального індексів статевої конституції можна було б зробити висновок, що обстежені жінки не відрізняються за статевою конституцією, та розвиток їх сексуальності гармонічний.

Показник віку пробудження еротичного лібідо в усіх групах різко випадає з профілю. Цей показник повинен знаходиться близько до віку початку збільшення молочних залоз та менархе (Васильченко Г.С.,1970). Якщо вік менархе та початок лібідо значно не співпадають, це свідчить про дизгармонію психосексуального розвитку. З другого боку майже кожна 4-5 обстежена жінка мала показники трохантерного індексу, які теж значно вибивалися з профілю. Це свідчить про невстановлену патологію пубертатного розвитку (Васильченко Г.С.,1970).

За отриманими даними жінки з бажаною та небажаною вагітністю суттєво відрізняються за такими показниками, як строки появи вагітності після початку регулярного статевого життя, вік досягнення 50-100% оргастичності, вік початку менархе. Іншою мовою, між жінками основної групи, групи порівняння та І контрольної групи існує різниця в основному за генотипічними показниками.

Після вивчення кореляційних зв’язків нами були зроблені висновки, що вік менархе не є фактором ризику початку раннього статевого життя та що жінки з небажаною вагітністю мають генетичну передвизначеність підвищення сексуальної активності, що на фоні раннього початку регулярного статевого життя призводить до зростання вірогідності виникнення небажаної вагітності. У жінок з бажаною вагітністю існує виражений зв’язок сексуальної активності з фенотипічно складеними показниками, що, за нашим розумінням, може свідчити про те, що ці жінки піддалися більшому впливу соціальних факторів, таких як статеве виховання, сімейні цінності та інших.

Лише у 4 (10,0%) жінок I групи та 6 (15,78%) II групи функціональна діяльність організму за даними аналізу крові була нормальною. 6 (15,0%) та 8 (21,05%) жінок цих груп відповідно знаходилися у стані передхвороби. Інші жінки з небажаною вагітністю, тобто 30 (75,0%) в I групі та 24 (63,15%) в II, мали ознаки патологічного процесу. Серед жінок з бажаною вагітністю розподіл був дещо іншим: у 12 (30,0%) аналіз відповідав нормі, у 16 (40,0%) – передхвороби та у 12 (30,0%) – патологічному процесу.

Тобто у більшості жінок основної та групи порівняння зареєстровано зрив, неповноцінність адаптаційних реакцій як підсумок тривалого емоційного напруження.

Дані, отримані після обробки тесту Люшера, свідчать про наявність у обстежених вагітних емоційної нерівноваги, напруженості, нестійкої адаптації та неспокою. Але якщо у жінок з бажаною вагітністю все це пов’язано з фізіологічними змінами в організмі, адаптацією до нового статусу у суспільстві та незадоволену потребу активно діяти, то у жінок з небажаною вагітністю на перший план виходить емоційний стрес у зв’язку з ситуацією, відсутністю покою та надій на краще. Причому у жінок I та II груп рівень стресу та емоційного конфлікту був значно вище, ніж у жінок III групи (табл.1).

Після обробки опитувача нервово-психічної дезадаптації (ОНПД) усі жінки в обстежених групах були віднесені до трьох груп: 1 – здорові адаптовані (ЗА); 2 – непатологічна психічна дезадаптація (НПД); 3 – вірогідність хвороби (ВХ).

Майже половина жінок з небажаною вагітністю дезадаптовані, причому стан 10 (25,0%) жінок в кожній групі можна було розцінити як непатологічну дезадаптацію, та стан 8 (20,0%) жінок в кожній групі як вірогідність хвороби (тобто неврозу). Що стосується жінок з бажаною вагітністю, то 36 (90,0%) з них були здорові адаптовані і лише 4 (10,0 %) мали ознаки хвороби.

Усі обстежені жінки мали позитивну кореляцію між психічним та соматичним благополуччям. У жінок з бажаною вагітністю був прямий зв’язок між кількістю лімфоцитів та психічним і соматичним благополуччям (r= 0,41 та r= 0,36 відповідно, p<0,05) та зворотний - з психічною дезадаптацією (r= -0,57, p<0,05). Тоді як у жінок з небажаною вагітністю подібних кореляцій не спостерігалося. Рівень емоційного конфлікту в разі бажаної вагітності корелював з усіма показниками ОНПД.

Усереднений профіль особистості за даними тесту міні-мульт в усіх групах знаходився в межах умовної норми (рис.1).

Середні показники за шкалами паранояльності та гипоманіі суттєво відрізнялись у жінок з небажаною та бажаною вагітністю, причому у останніх ці показники знаходились на нижній межі норми. Отримані за тестом міні-мульт дані свідчать, що жінки з небажаною вагітністю більш песимістичні та менш адаптовані, тоді як рівень неспокою в них значно не відрізняється.

Таким чином, у жінок з бажаною вагітністю існує кореляція між різними психологічними тестами, що за нашим розумінням свідчить про гармонічний перебіг психічних процесів. В разі небажаної вагітності такого зв’язку немає, що є проявом дисгармонії психічного стану. Отже у цих жінок для оцінки психологічного стану треба використовувати комплекс психологічних тестів.

Усі зареєстровані відхилення у психологічному стані підтверджуються даними про стан адаптаційної та гормональної систем у обстежених жінок.

При аналізі вмісту гормонів (табл.2) їх середній рівень у всіх обстежених жінок був в межах норми, але у жінок з небажаною вагітністю зареєстровано тенденцію до підвищення рівня трийодтіроніну та кортизолу, та зниження рівня прогестерона, естрадіола та пролактина у порівнянні з жінками з бажаною вагітністю.

Отже за даними усіх проведених обстежень у жінок з небажаною вагітністю нами був зареєстрований розвиток дезадаптаційних процесів у різних системах організму внаслідок хронічного стресу, пов’язаного з наявністю небажаної вагітності та її соціальними наслідками.

Після вивчення кореляційних зв’язків між рівнем гормонів та даними психотестів ми прийшли до висновку, що, по-перше, немає необхідності проводити гормональне дослідження жінкам з небажаною вагітністю, тому що можна передбачити рівень гормонів виходячи з даних психотестів; по-друге, при бажаній вагітності існує взаємообумовленість між гормональним гомеостазом та психологічним станом, а при небажаній вагітності нормальний зв’язок нервовопсихічного компоненту з гормональним порушений. Тобто відновлення психологічного стану сприятиме нормалізації гормональної функції.

Враховуючи вищенаведені зміни стану організму у жінок з небажаною вагітністю нами розроблений та впроваджений комплекс заходів, спрямованих на медико-психологічну реабілітацію цих жінок.

Жінкам, які звернулися для переривання вагітності, поряд з загальноприйнятими заходами призначали:

1. Фітотерапію: екстракт ехінацеї пурпурної один раз на добу зранку по 15-20 крапель кожного дня на протязі місяця з відхиленнями дози на 1-2 краплі щодобово.

2. Медикаментозноу терапію: препарат “Phezam” по 1 капсулі тричі на добу на протязі 3 тижнів.

3. Психотерапію: напередодні та через 6 годин після проведення операції проводили сеанс раціональної пояснювальної психотерапії (групової чи індивідуальної).

Через місяць після аборту жінки з небажаною вагітністю, яким проводилася запропонована схема медико-психологічної реабілітаії, за типом зареєстрованих адаптаційних реакцій значно не відрізнялись від жінок II контрольної групи. З другого боку у жодної обстеженої основної групи не зареєстровано ознак напруження цих реакцій, тоді як у жінок II контрольної групи майже усі жінки мали ці ознаки. У 60% жінок з небажаною вагітністю, які не проходили курс реабілітації через місяць після проведення операції зареєстровано ознаки хронічного стресу, а інші мали реакцію активації або тренування з ознаками вираженого їх напруження.

При аналізі ОНПД з’ясувалося, що через 1 місяць після переривання вагітності 90,0% жінок основної групи за даними ОНПД відносилися до групи здорових адаптованих жінок і лише 10,0% – до групи з непатологічною психічною дизадаптацією, тоді як в групі порівняння таких жінок було 45,0% та 20,0% відповідно. В II групі була досить велика кількість жінок (35,0%), які були віднесені нами до групи з вірогідністю хвороби. Через 3 місяці після аборту всі жінки I групи (100,0%) були віднесені нами до групи ЗА, тоді як в II групі половина жінок мали непатологічну психічну дезадаптацію (15,0%) та вірогідність хвороби(35,0%). Що стосується жінок контрольної групи, то більшість з них були здорові і адаптовані, але були жінки і з НПДА (в 20,0%) та ВХ (в 13,33%).

За даними тесту Люшера у жінок основної групи після переривання вагітності поліпшився психологічний стан, зникли ознаки стресу, емоційного конфлікту, з’явилася тенденція до розслаблення та накопичення енергії, збалансованості поведінки та особистностних якостей, нормалізувався стан вегетативної нервової системи.

Більшість показників тесту Люшера в групі порівняння не змінилися. У багатьох жінок цієї групи зареєстровані ознаки стресу середнього та високого рівня, дезадаптований стан нервової системи. Ці зміни у психологічному стані підтверджуються наявністю в них вираженої симпатикотонії.

При аналізі тесту міні-мульт (рис.2) нами була зареєстрована суттєва різниця між середніми показниками в основній та групі порівняння за шкалами іпохондрії, психастенії та шизоїдності, які були вище в II групі. Хоча середні показники за шкалою неправди були майже однакові в усіх групах, достовірність відповідей була нижче в групі порівняння.

При аналізі гормонального статусу (табл. 3) у жінок основної групи після проведення запропонованої схеми медико-психологічної реабілітації вже через 1 місяць після переривання небажаної вагітності відбулася нормалізація функції щитовидної залози, гіпофізу та наднирників. Щодо функції яєчників, при наявності її значного поліпшення, остаточна нормалізація відбулася через 3 місяці після аборту.

Дуже високі рівні естрадіолу та прогестерону через місяць після аборту за нашим розумінням можуть бути пов’язані з розвитком синдрому фолікулярної трансформації яєчників на фоні “переживаючого” та функціонуючого деякий час після аборту жовтого тіла, яке є доповнюючим джерелом, дискоординуючим гипофізарну функцію (Зелінський О.О.,1992).

У групі порівняння рівень тіреоїдних гормонів наблизився до норми лише через 3 місяці, рівень кортизолу та пролактину залишився підвищеним, а рівень прогестерону значно зниженим.

Іншими словами у II групі зареєстровані зміни гормонального гомеостазу, характерні для хронічного стресу (підвищення рівню кортизолу та пролактину), які не мають клінічних проявів, але можуть були основою для розвитку патологічних процесів. Пролактин інгибує функцію яєчників, чим можна пояснити низький рівень прогестерону у жінок групи порівняння через 3 місяці після переривання вагітності, що клінічно проявляється порушеннями менструального циклу у зв’язку з розвитком недостатності лютеінової фази яєчників.

У жінок, яким не проводилися реабілітаційні заходи, ускладнення в процесі виконання штучного аборту, в ранні та пізні терміни реєструвалися частіше, ніж в основній групі (табл. 4). В разі наявності стресу в організмі виникає імуносупресія, яка нашаровується на фізіологічну імуносупресію, виникаючу під час вагітності. Зниження відсотку розвитку ендоміометритів в нашому дослідженні мабуть пов’язано з усуненням ознак стресу.

За нашими даними проведення медико-психологічної реабілітації призвело до зниження відсотку ускладнень після переривання вагітності з 25% до 15 % та нормалізації менструальної функції вже в перші два місяці після переривання.

Таким чином, нова клінічна інформація про стан психічного за соматичного здоров’я жінок з небажаною вагітністю, а також розроблений та впроваджений комплекс реабілітаційних заходів надав можливість поліпшити психосоматичний стан цих жінок, знизити ризик розвитку психологічних наслідків та ускладнень після аборту.

ВИСНОВКИ

В дисертації розроблено і дано теоретичне обгрунтування комплексу лікувальних та профілактичних заходів для жінок, що перенесли переривання небажаної вагітності, спрямований на їх медико-психологічну реабілітацію, на основі вивчення психоемоційних, гормональних змін та особливостей адаптаційних реакцій.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Усім жінкам, звернувшимся для переривання вагітності, з метою поліпшення психосоматичного стану, зниження ризику виникнення патологічних психологічних реакцій та зниження кількості ускладнень під час та після штучного переривання доцільно поряд з загальноприйнятими заходами включати:

1.

2.

3.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

АНОТАЦІЯ

Бабенко О.М. Медико-психологічна реабілітація жінок з небажаною вагітністю.—Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01.—акушерство і гінекологія.—Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, м. Київ, 2002.

Проведено дослідження психологічного, гормонального статусу та адаптаційних можливостей організму жінок з небажаною вагітністю.

Після обстеження з’ясувалося, що небажана вагітність та необхідність її переривання є стресорним чинником, який негативно впливає на психосоматичний стан організму.

Проведені дослідження дозволили обгрунтувати та рекомендувати схему медико-психологічної реабілітації цих жінок, яка поряд з загальноприйнятими заходами включала медикаментозну, психо- та фітотерапію.

Ключові слова:небажана вагітність, стрес, адаптація, психічна дезадаптація, ехінацея пурпурна, психотерапія, ноотропи, аборт.

АННОТАЦИЯ

Бабенко О.М. Медико-психологическая реабилитация женщин с нежеланной беременностью.—Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01.— акушерство и гинекология.—Институт педиатрии, аукшерства и гинекологии АМН Украины, Киев, 2002.

Проведено изучение половой конституции, адаптационных возможностей, гормонального и психологического статуса женщин с нежеланной беременностью.

Обследовано 160 женщин: 40 небеременных волонтёров и 120 беременных женщин, из которых 40 (с желанной беременностью) обратились в Донецкий региональной центр по охране материнства и детства для взятия на учёт по беременности , а 80(с нежеланной беременностью) – для выполнения аборта.

Психологический статус оценивали с использованием трёх взаимодополняющих психологических тестов: метода цветовых выборов, опросника нервно-психической дезадаптации и теста мини-мульт. Половую конституцию изучали с помощью шкалы векторной оценки половой конституции женщины, разработанной Васильченко Г.С.(1970). Адаптациооные возможности организма оценивались по методике Гаркави Л.Х.и Квакиной О.Б.(1992) после подсчёта общего количества лейкоцитов и лейкоцитарной формулы крови. Гормональный гомеостаз оценивался путём изучения уровня трийодтиронина, тироксина, пролактина, кортизола, эстрадиола и прогестерона.

В ходе проведенного исследования выяснилось, что у женщиин с нежеланной беременностью происходит изменения психологического состояния в виде эмоциональной неустойчивости, тревожности, напряженности, психической дезадаптации, что у части из них может приводить к развитию невроза. Изменения психосоматического состояния этих женщин происходит на фоне нарушений гомеостаза основных систем: гормональной и вегетативной.

У большинства женщин с нежеланной беременностью зарегистрирован срыв, неполноценность адаптационных реакция как результат длительного эмоционального напряжения.

Изучение половой конституции женщин с нежеланной беременностью позволило выявить, что они имеют генетически обусловленное повышение сексуальной активности, что в случае раннего начала регулярной половой жизни приводит к повышению вероятности возникновения нежеланной беременности.

Исходя из полученных данных была разработана схема медико-психологической реабилитации женщин с нежеланной беременностью, которая, помимо общепринятых мероприятий, включала рациональную психотерапию (до и через 6 часов после прерывания беременности), медикаментозную (препарат “Phezam” по 1 капсуле 3 раза в день в течение 3 недель) и фитотерапию (экстракт эхинацеи пурпурной 1 раз в сутки утром по 15-20 капель с отклонениями дозы на 1-2 капли ежедневно).

Предложенный комплекс реабилитации оказывает всестороннее положительное влияние на состояние здоровья женщин с нежеланной беременностью. У 87 % женщин улучшилось состояние и гармонизовалось функционирование адаптационных систем организма. У всех женщин, которые имели проявления психической дезадаптации накануне аборта (45% от общего количества) произошла нормализация психологического состояния. Через месяц после прерывания нежеланной беременности, по данным гормональных исследований, нормализовалась функция щитовидно железы, гипофиза и надпочечников. Значительно улучшилась функция яичников, окончательная нормализация которой произошла через 3 месяца после аборта. Снизился процент осложнений во время и после прерывания беременности с 25 % до !5% и нормализовалась менструальная функция уже в первые три месяца после аборта у 100 % женщин.

У женщин группы сравнения, которым не проводилась медико-психологическая реабилитация, были зарегистрированы изменения гормонального гомеостаза, характерные для хронического стресса (повышение уровня кортизола и пролактина). У них зарегистрирована замедленная нормализация функции яичников с развитием нарушений менструальной функции (в виде опсоменореи или метроррагии), а осложнения в процессе выполнения аборта, в ранние и отдалённые сроки наблюдались чаше, чем в основной группе. У большинства женщин группы сравнения зарегистрированы признаки стресса средней и высокой степени, дезадаптационное состояние нервной системы (в виде развития состояния психической дезадаптации или невроза) и выраженной симпатикотонии.

Ключевые слова: нежеланная беременность, аборт, стресс, адаптация, психическая дезадаптация, ноотропы, психотерапия, эхинацея пурпурная.

SUMMARY

Babenko O. Medical and psychological rehabilitation of women with unwanted pregnancy.—The manuscript.

Thesis for scientific degree of a candidate of medical science on specialty 14.01.01.—obstetrics and gynecology.—Pediatrics, Obstetrics and Gynecology Institute of Medical Science Academy of Ukraine, Kiev,2002.

The thesis is devoted to study the problem of unwanted pregnancy. The authors have studied sexual constitution, adaptation possibilities, hormones level and psychological status of women with unwanted pregnancy.

Was discovered, that unwanted pregnancy and necessity to interrupt it result in psychosomatic changes in organism.

The results of investigations have got possibility to ground and propose the medical and psychological rehabilitation complex for women with unwanted pregnancy.

Keywords: unwanted pregnancy, stress, abortion, adaptation, psychological dysadaptation, psychotherapy, nootrops, adaptogenes.