СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТОКАРЕВА ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 502.33:368.55

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ

ЗАПОБІГАННЯ ЕКОДЕСТРУКТИВНОСТІ

ЛІСОКОРИСТУВАННЯ

Спеціальність 08.08.01– Економіка природокористування

і охорони навколишнього середовища

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Суми - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському державному університеті, Міністерство освіти України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, доцент Мішенін Євген Васильович, Сумський державний університет, доцент кафедри економіки

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Паламарчук

Віліор Олександрович, Академія муніципального управління, м. Київ, професор кафедри менеджменту

кандидат економічних наук, доцент Жулавський Аркадій Юрійович, Сумський державний університет, доцент кафедри управління

Провідна установа

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ проблем використання і охорони лісових ресурсів, м. Київ

Захист дисертації відбудеться "24" березня 2000 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.051.01 в Сумському державному університеті за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, ауд. М-412

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Сумського державного університету за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2

Автореферат розісланий "19" лютого 2000 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М.Кислий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективне функціонування лісового господарства є важливою умовою формування сприятливого навколишнього середовища, отримання життєво необхідних благ та послуг, які визначаються унікальним багатофункціональним значенням лісових ресурсів. Прагнення суспільства до сталого соціально-економічного розвитку, без збитків для навколишнього середовища, змінило погляд людства на екологічне та економічне значення лісів і обумовлює необхідність екосистемного управління лісовим господарством на ринково орієнтованих засадах.

Україна належить до лісодефіцитних регіонів, характеризується низькою лісистістю території. При цьому, враховуючи переважно екологічну спрямованість лісового господарства країни, лісовий фонд має ряд негативних характеристик: знижену на 30-50% продуктивність від потенційної, значну долю порушених деревостоїв (близько 13%)11) Дяченко Я., Долинець І. Державне регулювання лісового господарства в економічній системі відтворення природних ресурсів // Економіка України. - 1997. - № 9, С. 72.). Зокрема, протягом 1997 року пожежами пройдено 1,5 тис. га лісу, збитки становили 615 тис. грн. Було пошкоджено шкідниками та хворобами 4% вкритої лісом площі22) Охорона навколишнього середовища та використання природних ре-сурсів України: Статистичний збірник. –К.: Держкомстат України, 1998, С. 150.). Екодеструктивність використання та відтворення лісових ресурсів збільшується за умов нинішньої перехідної економіки України, фінансово-економічної кризи у лісовому господарстві. Це обумовлює необхідність формування ринково організаційно-економічного механізму запобігання екодеструктивності лісокористування, важливою складовою якого є система лісоекологічного страхування. У цьому напрямку, незважаючи на накопичений досвід і одержані наукові результати, необхідно, на думку здобувача, розвивати та поглиблювати методичні принципи та положення структурної побудови організаційно-економічних складових механізму запобігання екодеструктивності лісокористування, системи обов’язкового і добровільного лісоекологічного страхування відповідно до сучасних тенденцій соціально-економічного розвитку, завдань реформування економічних відносин у лісовому господарстві. Зокрема слід зазначити, що страхування ризику виникнення лісових пожеж, виходячи із значення лісових ресурсів в стабілізації навколишнього середовища, необхідно відносити до системи екологічного страхування в лісовому господарстві.

Набувають актуальності також питання, пов’язані з формуванням комплексної системи показників лісівничо-еколого-економічного рівня деструктивності використання та відтворення лісових ресурсів у контексті розв’язання проблеми сталого розвитку лісового господарства та екосистемного управління лісами.

Таким чином, актуальність зазначених проблем у перехідній економіці лісового господарства, їх недостатня розробленість та практична значущість зумовили головну мету і основні задачі дисертаційного дослідження.

Зв'язок дисертаційної роботи з державними науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в руслі державних програм та тем наукових досліджень: програми Наукової Ради НАН України "Розробка наукових основ сталого розвитку в Україні", ”Основні напрямки державної політики у сфері охорони навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів та ядерної безпеки”, “Концепції збереження біологічної різноманітності України” та ін., а також згідно з науковою тематикою кафедри економіки Сумського державного університету, зокрема, фундаментальної теми "Економіка сталого розвитку: макро- і мікроекономічні механізми забезпечення" (фінансується Державним фондом фундаментальних досліджень України , № 8.4/21), держбюджетної теми “Економічна оцінка екологічного ризику з урахуванням впливу на навколишнє середовище комплексу різнонаправлених факторів” (фінансується Міністерством освіти України).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукова розробка методичних підходів та практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічних принципів запобігання екодеструктивності використання та відтворення лісових ресурсів на превентивній основі із застосуванням системи екологічного страхування в лісовому господарстві.

Відповідно до поставленої мети дослідження визначені такі основні задачі:

џ

џ дослідити методичні принципи формування організаційно-економічних основ запобігання та ліквідації наслідків екодеструктивності лісокористування;

џ обгрунтувати напрямки удосконалення системи показників, що відображають екодеструктивність використання та відтворення лісових ресурсів;

џ розробити методичні принципи та рекомендації щодо формування обов’язкового та добровільного страхування в лісовому господарстві;

џ поглибити методичні та практичні підходи до оцінки еколого-економічного ризику виникнення деструктивних ситуацій (зокрема, лісових пожеж) для реалізації системи екологічного страхування у лісовому господарстві;

џ конкретизувати практичні можливості визначення тарифних ставок з точки зору їх використання до вирішення проблеми становлення лісоекологічного страхування;

џ систематизувати методичні підходи щодо проведення аналізу рівня платоспроможності страхових організацій для подальшої оцінки фінансово-економічної діяльності при прийнятті ризиків екодеструктивності лісокористування.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що на системному рівні розроблені методичні засади вирішення проблеми створення організаційно-економічного механізму запобігання екодеструк-тивності використання лісових ресурсів, їх відтворення, який включає обгрунтовані пропозиції щодо формування системи екологічного страхування у лісовому господарстві.

Найбільш суттєві результати дослідження, які містять наукову новизну, полягають в наступному:

§

§ запропонована комплексна система показників лісівничо-еколого-економічного рівня деструктивності багатоцільового лісокористування, яка враховує сучасні принципи сталого розвитку лісового господарства та екосистемного управління лісами. Ця система об’єктивно необхідна для проведення лісівничо-еколого-економічного аналізу лісокористування;

§ удосконалені і конкретизовані методичні підходи до створення системи обов'язкового і добровільного лісоекологічного страхування та організації різних форм страхових фондів в умовах кошторисно-бюджетної та госпрозрахункової системи фінансування лісового господарства. Сформульовані нові принципи організації та функціонування товариств взаємного страхування на регіональному рівні в системі лісових відносин;

§

§

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дослідження полягає у тому, що висновки та пропозиції автора спрямовані на побудову організаційно-економічного механізму запобігання екодеструктивності лісокористування на превентивній основі за умов формування ринково орієнтованої економіки лісового господарства України.

Запропоновані складові організаційно-економічного механізму запобігання екодеструктивності природокористування у лісовому господарстві та комплексна система показників лісівничо-еколого-економічного рівня деструктивності використання та відтворення лісових ресурсів є необхідною основою екологізації лісогосподарського виробництва, екосистемного управління лісами в контексті вирішення проблем сталого розвитку. Розроблені методичні рекомендації щодо формування системи обов'язкового та добровільного лісоекологічного страхування, визначення страхових тарифів, зокрема прийняття ризику на страхування у випадку виникнення лісових пожеж, можуть сприяти забезпеченню практичних можливостей піднесення рівня запобігання екодеструктивності лісокористування, створення нових фінансових фондів охорони лісів.

Пропозиції щодо удосконалення фінансово-економічного аналізу платоспроможності страхових організацій на системній основі можуть бути використані різними категоріями користувачів (страхувальниками, інвесторами, лісокористувачами) на етапі становлення ринку лісоекологічних страхових послуг.

Викладені в дисертаційній роботі теоретичні положення, практичні результати та висновки були використані при виконанні науково-дослідних робіт різних рівнів, у тому числі: “Розробка господарського механізму охорони та відтворення якості природних вод, атмосферного повітря, земельних ресурсів України” (1994-96 д/б , № 02.03.01/001 К-95); “Макроекономічне регулювання природокористування та природоохорони на основі ціни продукту” (1994-96 д/б, № 6.3/297); “Еколого-економічне обгрунтування мінеральних добрив та інших хімічних речовин в сільському господарстві” (1994 -96 д/б, № 6. 3/295); ”Формування екологічно орієнтованого ринкового механізму раціонального використання та збереження рослинних ресурсів України" (1993-96, д/б № 02.04.01/025-93, № ДР 0193U 041827).

Результати дисертаційного дослідження знайшли практичне застосування у навчальному курсі для спеціалістів та керівників міського управління "Заочний курс екологічного менеджменту для працівників міських самоврядувань Росії та України" (програма TACIS, 1995-96 р. р.), а також впроваджені у навчальний процес Сумського державного університету (дисципліни "Економіка природокористування", "Основи екології", "Економічний аналіз").

Особистий внесок здобувача. Сформульовані наукові положення, висновки і пропозиції, що виносяться на прилюдний захист, отримані особисто автором. Особистий внесок дисертанта за списком опублікованих праць визначається таким чином:

У роботі 1 визначено проблеми формування економічних механізмів компенсації екологічних збитків з точки зору забезпечення захисту господарських інтересів лісових підприємств.

У роботі 2 проведено аналіз негативних еколого-економічних наслідків, що виникають в лісових екосистемах при використанні в лісогосподарському виробництві хімічних препаратів для формування організаційно-економічного механізму запобігання екодеструктивності лісокористування.

У роботі 5 проведено аналіз підходів щодо вирішення проблеми класифікації лісових ресурсів та обгрунтовано необхідність використання експрес-методу економічної оцінки екологічних та соціальних функцій лісових біогеоценозів.

У роботі 6 визначено зміст екоаудиту та екологічної діагностики у лісовому господарстві.

У роботі 8 визначено основні напрямки вирішення екологічних проблем в лісовому комплексі та побудови екологічно орієнтованого механізму лісокористування.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались і отримали позитивну оцінку на наукових та науково-практичних конференціях. Серед них: Міжнародна науково- практична конференція "Проблеми удосконалення статистики, обліку та аналізу в сучасних умовах" (м. Тернопіль, 1997 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція "Теорія і практика приватизації і оцінки майна: трансформація світового досвіду" (м. Суми, 1997 р.); Міжнародна науково-практична конференція "Правове регулювання стосунків в промисловій екології і інженерії" (м. Хмельницький, 1997 р.); Науково-практична конференція "Екологічна освіта та виховання як основа побудови суспільства ноосферного типу" (м. Сімферополь, 1997 р.); Міжнародна наукова конференція "Глобалізація аграрної освіти та науки : стан та перспективи на рубежі 21-го століття" (м. Київ, 1998 р.); Міжнародна науково-практична конференція "Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації" (м. Дніпропетровськ, 1999 р.), Міжнародна науково-практична конференція "Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції АПК" (м. Суми, 1999 р.).

Публікації. Основні положення, висновки та результати дисертаційного дослідження відображено в 12 наукових роботах (9 статей у профільних журналах та збірниках, 3 статті у матеріалах науково-практичних конференцій) та підручнику (1 блок) загальним обсягом 3,65 друк. арк., з яких особисто автору належить 2,04 друк. арк.

Структура і зміст роботи

Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

Матеріали дисертації викладені на 157 сторінках основного тексту, в 11 таблицях, 14 ілюстраціях, 2 додатках. Список використаних джерел становить 181 найменування.

У вступі обгрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено мету та основні задачі дослідження, охарактеризовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів для забезпечення запобігання екодеструктивності лісокористування.

У першому розділі “Еколого-економічні аспекти деструктивності лісокористування та відтворення лісових ресурсів України” проведено аналіз існуючих та потенційних деструктивних наслідків дії дестабілізуючих факторів природного та антропотехногенного характеру в сфері використання та відтворення лісових ресурсів. Досліджено організаційно-економічні аспекти екологізації лісового господарства, проведено аналіз методичних підходів щодо оцінки прояву факторів ризику і можливості їх урахування при формуванні складових механізму запобігання та ліквідації екодеструктивності лісокористування.

У другому розділі "Організаційно-економічні основи оцінки, запобігання і ліквідації екодеструктивності лісокористування" дається визначення поняття "екодеструктивності лісокористування"; запропонована функціонально-структурна схема побудови організаційно-економічного механізму запобігання екодеструктивності лісокористування з точки зору забезпечення сталого (екосистемного) розвитку лісового господарства, а також система показників лісівничо-еколого-економічного рівня деструктивності лісокористування; розкриті методичні підходи до формування обов'язкового та добровільного екологічного страхування в лісовому господарстві. Обгрунтовані нові принципи організації та функціонування товариств взаємного страхування в системі лісових відношень.

У третьому розділі "Практична результативність реалізації механізму запобігання деструктивності лісокористування на еколого-економічній основі" конкретизовані методичні підходи до обгрунтування та розрахунку тарифних ставок при страхуванні ризиків екодеструктивності лісокористування. Запропоновані розрахунки тарифних ставок при страхуванні лісових насаджень від ризику виникнення лісових пожеж на прикладі лісових підприємств ДЛГО "Сумиліс", а також у розрізі адміністративних областей України. Поглиблені та систематизовані підходи щодо проведення аналізу рівня платоспроможності страхових організацій та гарантованого виконання взятих на себе зобов'язань щодо страхувальників лісоекологічних ризиків.

У висновках викладені найбільш важливі наукові та практичні результати, дані рекомендації щодо їх впровадження, запропоновані можливі напрямки розвитку наукових досліджень.

Додатки містять вихідну інформацію та статистичні дані, використані у процесі дослідження, а також результати розрахунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Наукова розробка методичних основ та практичних заходів щодо раціонального використання і відтворення лісових ресурсів у дисертаційній роботі пов'язана з проблемами формування організаційно-економічного механізму запобігання екодеструктивності лісокористування, виконана в нерозривному зв'язку з екологізацією лісового господарства, в контексті розв'язання проблеми його сталого розвитку та екосистемного управління лісами.

У дисертації на основі аналітичного огляду еколого-економічних проблем деградації лісів та нераціонального лісокористування внаслідок дії різних дестабілізуючих факторів природного та антропотехногенного характеру (екстремальні погодні умови, лісові пожежі, забруднення, відступ від вимог екологічності технологій лісовирощування та ін.), а також аналізу організаційно-економічних засад екологізації лісового господарства зроблено висновок про необхідність формування конкретних складових ринково орієнтованого комплексного механізму запобігання та ліквідації екодеструктивності лісокористування на превентивній основі, який повинен передбачати розвиток системи екологічного страхування у цій галузі. Зокрема відзначається, що страхування лісових пожеж є і еколого-економічною проблемою. У роботі досліджено існуючі теоретично-методологічні принципи формування системи лісоекологічного страхування і визначено, що в цьому напрямку необхідні вже більш конкретні методичні розробки. Зокрема, необхідно удосконалювати методичні основи проведення фінансово-економічного аналізу платоспроможності страховика щодо страхування лісоекологічних ризиків.

Екодеструктивність лісокористування з точки зору інтегрованого багатоцільового використання та відтворення лісових ресурсів є, на наш погляд, процесом негативної зміни нормального (сталого) стану елементів лісових екосистем в часі і просторі внаслідок дії на них дестабілізуючих факторів природного (посухи, зниження рівня грунтових вод, хвороби та шкідники лісу та ін.) і антропотехногенного (забруднення, рекреація, переруб розрахункової лісосіки, несвоєчасне проведення догляду за лісокультурами та ін.) характеру.

Основними складовими організаційно-економічного механізму запобігання екодеструктивності лісокористування є: система екологоорієнтованих платежів за лісокористування, фінансування та кредитування лісогосподарських заходів, стимулювання раціонального лісокористування, економічна відповідальність за лісопорушення, які утворюють економічний механізм, організація управління лісоохоронними структурами, лісівничо-еколого-економічний аналіз, планування запобігання і прогнозування екодеструктивності лісокористування, екологічна експертиза лісогосподарських проектів, програм і об'єктів, участь громадськості в управлінні екологічними проблемами лісів - організаційний механізм. Забезпечувальними підсистемами функціонування механізму запобігання екодеструктивності лісокористування визначено правову, інформаційну (зокрема, еколого-економічний моніторинг), нормативно-методичну та кадрову, яка передбачає екологізацію освіти.

Зазначимо, що екодеструктивність лісокористування виявляється у формі лісопорушень. Проведений аналіз масштабів та лісівничо-еколого-економічних наслідків нераціонального лісокористування в Україні свідчить про необхідність формування і конкретизації методичних підходів до створення механізму економічної відповідальності ринкової спрямованості за лісопорушення. Зроблено наголос на необхідності розвитку механізму заставних сум за можливі лісопорушення та системи екологічного страхування у лісовому господарстві. Пропонується визначати величину заставних сум від можливого лісопорушення (ЛЗС):

, (1)

де l=1 - L – кількість факторів ризику лісопорушень;- збиток від загибелі (знищення) i-го ресурсу та екологічних функцій лісу; - збиток від погіршення стану i-го ресурсу та екологічних функцій лісу внаслідок прямої дії деструктивних факторів;- збиток у зв’язку із зниженням продуктивності i-го виду ресурсу лісу з урахуванням екологічної складової внаслідок синергізму дії деструктивних факторів; З - витрати на ліквідацію лісопорушень; ЛЗСф – фактичний розмір витрат на запобігання та ліквідацію лісопорушень.

Удосконалення діючої системи лісокористування, можливе на екосистемній основі, потребує проведення системного лісівничо-еколого-економічного аналізу, який повинен охоплювати всі аспекти екологізації лісового господарства, у т.ч. наслідки екодеструктивності лісокористування. Доцільність проведення лісівничо-еколого-економічного аналізу стану лісових ресурсів (у т. ч. і різних видів лісопорушень) зумовлена не тільки розвитком ринкових відносин у сфері лісокористування, але і необхідністю підвищення темпів екологізації суспільного виробництва та потребами нейтралізації негативних явищ зниження сировинних та середовищезахисних функцій лісу на превентивній основі. У роботі сформульовані основні завдання цього аналізу. Показники лісівничо-еколого-економічного аналізу розглядаються як основа визначення шляхів вирішення проблем, пов'язаних зі стабільністю існуючих лісівничо-еколого-економічних взаємозв'язків щодо виявлення тих ланок деградаційних змін, які можна безпосередньо призупинити та змінити на краще. З іншого боку, постає питання про своєчасне визначення виникнення еколого-економічних та соціальних проблем природокористування у лісовому господарстві, а також виявлення тенденцій зростання залежності системи життєзабезпечення людини від надійності та адекватності аналітичних досліджень деградації лісів. Дослідження наслідків модифікаційних впливів на лісові екосистеми умовно розділяються на три стадії: аналітична (взаємопов'язані дослідження лісівничих, екологічних і економічних характеристик лісових об'єктів та виробничих процесів), порівняльна (встановлення збігів та розбіжностей властивостей лісових компонентів в умовах зміни навколишнього середовища під дією комплексу чинників), системна оцінка зміни стану лісових біогеоценозів внаслідок впливу різноспрямованих факторів. Еколого-економічний моніторинг розглядається як складова частина еколого-економічного аналізу або як сигнальна інформаційна система для поглиблення аналітичних досліджень деструктивних процесів, що виникають у лісовому середовищі.

Незалежно від форми власності на лісові ресурси економіка лісового господарства повинна бути поставлена у відповідну залежність від посилення (зниження) екологічних функцій лісів у процесі господарської діяльності. Дослідженнями доведено, що екологізація лісового господарства має знаходити досить повне відображення в усій системі лісівничих, екологічних, техніко-економічних, фінансових показників, що характеризують лісогосподарську та промислову діяльність лісогосподарських підприємств. В основі побудови комплексної оцінки лежить такий підхід: лісівничі, екологічні та економічні оцінки діяльності лісових підприємств взаємопов'язані і взаємообумовлені, тому оцінка має бути лісівничо-еколого-економічною, такою, як і лісівничо-еколого-економічне обгрунтування розміру, обсягів лісогосподарських заходів. Оцінку деструктивності використання та відтворення лісових ресурсів пропонується здійснювати на основі комплексної системи лісівничо-еколого-економічних показників, сукупність яких може визначати поняття “лісівничо-еколого-економічний рівень деструктивності лісокористування” (ЛЕЕРДЛ). Під ЛЕЕРДЛ розуміється система відносних показників, що характеризують ступінь впливу антропогенних, природних факторів і виробничо-господарської діяльності на стан лісових біогеоценозів у взаємозв'язку і взаємообумовленості з лісівничими, екологічними, економічними, фінансовими та соціальними показниками ефективності освоєння та відтворення лісових ресурсів.

У роботі запропонована комплексна система напрямків і відповідних показників лісівничо-еколого-економічного рівня використання і відтворення лісових ресурсів, яка враховує основні види лісокористування (включаючи використання екологічних функцій лісів), зниження біорізноманітності, динаміку екологічного стану лісів, а також витрати на ведення лісового господарства. Основні напрямки та показники еколого-економічного рівня деструктивності використання і відтворення лісових ресурсів є основою вивчення впливу дестабілізуючих факторів та екологічних наслідків прийнятих лісогосподарських рішень на стан лісового фонду з урахуванням фактору часу, інструментом встановлення рівня відповідальності за порушення екологічних вимог господарюючих суб'єктів на лісових територіях, інформаційною базою для загальної або деталізованої характеристики наслідків впливу діяльності підприємств зовнішнього середовища з метою мотиваційного забезпечення охорони лісових ресурсів, а також обгрунтування застосування необхідних лісоохоронних заходів.

Сучасний стан економіки лісового господарства і відсутність достатніх фінансових ресурсів на забезпечення збалансованого розвитку лісогосподарського виробництва визначають доцільність використання екологоорієнтованих економічних методів управління лісокористуванням. Перевага віддається економічним інструментам, що передбачають стимулювання підприємств і організацій за успіхи в раціональному лісокористуванні.

Одним із ринкових механізмів регулювання екодеструктивності лісокористування пропонується введення екологічного страхування на обов'язковій та добровільній основі. У дисертації розроблена оганізаційно-структурна схема становлення системи обов'язкового екострахування в лісовому господарстві (рис.1).

Рис.1 Організаційно-функціональна структура системи

обов’язкового екологічного страхування в лісовому

господарстві

Пропонується формування страхового фонду генеральної відповідальності на примусовій основі найбільш небезпечних підприємств різних галузей і виробництв, яким забезпечуються різні (комбіновані) види страхування екологічних ризиків і створюються умови економічної мотивації підвищення відповідальності за заподіяння екологічної шкоди лісовим екосистемам та компенсації можливих економічних збитків об'єктам лісогосподарювання. На першому етапі розвитку системи лісоекологічного страхування доцільно орієнтуватися на загальні терміни позивної давнини (3 роки), але з урахуванням тривалості періоду лісогосподарського виробництва цей період може бути з 10-25- річними термінами.

Страхування підвищених екологічних ризиків, що виникають у процесі лісогосподарського виробництва, можливе шляхом формування фонду страхування найнебезпечніших (підвищених) ризиків, спрямованого на компенсацію власних збитків у лісовому господарстві в разі реалізації страхових явищ.

Доведено, що відносна стійкість і відкритість лісових екосистем, враховуючи інтенсивний обмін між лісовими компонентами та навколишнім природним середовищем, та синергетичний вплив виробничих процесів лісокористувачів, які не входять до системи управління лісовим господарством, зумовлюють зниження рівня екосистемного стану лісів. З цих позицій доцільно для таких користувачів створювати фонд охорони та захисту лісів, який буде спрямований на охорону лісів як державних лісових підприємств, так і підприємців у галузі лісового господарства.

Побудова системи обов'язкового екологічного страхування зумовлює посилення економічної відповідальності підприємств-забруднювачів за завдані збитки у разі значного погіршення умов функціонування лісових екосистем та зниження якості і продуктивності лісових ресурсів у розмірах, що відповідають реальним фінансовим можливостям підприємств. Положення про необхідність застосування примусових процедур координації діяльності страхувальників різних рівнів і страхових фондів дозволить реалізувати принцип встановлення рівних правосуб'єктних економічних відносин.

Побудова системи добровільного екострахування для державних підприємств лісового господарства та суб’єктів лісогосподарського підприємництва забезпечує право юридичних та фізичних осіб на страхування своїх інтересів у наданні страхового захисту в сфері охорони та відтворення лісових ресурсів. Система добровільного страхування включає: фонди страховиків добровільного страхування лісоекологічних ризиків, товариства взаємного страхування (ТВС), власні резерви підприємств. Запропоновано створювати товариства взаємного страхування як лісокористувачами, так і на основі принципів організації взаємного та акціонерного страхування, тобто з тимчасовим пайовим капіталом (змішаного типу). Інтеграція економічних інтересів лісогосподарських підприємств, лісоексплуатаційних підприємств та підприємств, безпосередньо пов'язаних з використанням лісових територій або лісогосподарським виробництвом, а також зацікавлених юридичних та фізичних осіб з позиції взаємокорисних рівносуб'єктних відносин у процесі формування та функціонування ТВС з тимчасовим пайовим капіталом дозволяє оптимізувати фінансово-економічну діяльність всіх розглянутих суб'єктів одночасно з вирішенням питань екологічної спрямованості. Впровадження екологічного страхування в рамках створення страхового фонду ТВС розглядається в такій послідовності: перший етап введення екострахування здійснюється виходячи тільки з обліку деревинних ресурсів; другий етап включає комплексну оцінку всіх сировинних ресурсів; третій етап здійснюється на основі оцінки розміру сировинного й екологічного лісокористування; четвертий - охоплює страхування лісових ресурсів з урахуванням їх дії на екологічний потенціал великих територій.

У дисертації запропоновані підходи, зокрема, до визначення величини еколого-економічного ризику виникнення лісових пожеж, розрахунку страхових тарифів при прийнятті на страхування лісових об'єктів. Визначення страхових тарифів пропонується здійснювати на підставі ставки страхового внеску з одиниці страхової суми створення (ціни) лісового об'єкта і величини імовірності виявлення деструктивних факторів (ризику) та суми економічного збитку.

У дисертації зроблено розрахунки страхових тарифів при страхуванні екологічних ризиків загибелі лісових культур у Сумському лісгоспі. Величина страхового внеску з 1000 грн. витрат на створення лісових земель може знаходитися в межах 170-276 грн. / га.

Сформульовані методичні підходи до визначення страхового внеску при страхуванні ризику виникнення лісових пожеж. Основна частина нетто-ставки (Тоі ) може визначатися за формулою:

(2)

де - величина збитку на 1 га площі, що вкрита лісом, від лісових пожеж за j років i-го страхувальника; p іj - імовірність пошкодження площі , що вкрита лісом, пожежами за j років i-го страхувальника; - величина площі страхування (100 га).

Величина збитку на 1 га площі, що вкрита лісом, від лісових пожеж розраховується як середня зважена, виходячи з рівня збитку і величини площі пошкодження на один страховий випадок.

У дисертаційній роботі зроблені розрахунки тарифних ставок при страхуванні лісових територій від пожеж для підприємств ДЛГО "Сумиліс" (табл. 1) та у розрізі адміністративних областей України. Запропоновано підхід до класифікації лісових територій за категоріями антропогенної пожежної небезпеки, що враховує ступінь виявлення джерел загоряння лісів (кількість випадків / 1000 га на рік): високий (3,1 і більше), вище середнього (1,1-3,0), середній (0,5-1,0),нижче середнього (0,11-1,0) низький (менше 0,1). Результати свідчать про доцільність введення обов'язкового екологічного страхування ризику виникнення лісових пожеж. Зазначено, що для страхувальників, які відносяться до групи особливо небезпечних підприємств (ОНП), при складанні страхового договору передбачаються додаткові умови (додаткове навантаження) про прийняття на страхування найвищого ризику. З економічної точки зору страховик підвищує суму страхового внеску за рахунок відрахувань у фонд катастроф і такимчином реалізує еквівалентний підхід до страхувальників. Такий підхід створює передумови екологічної мотивації поведінки ОНП та проведення ними необхідних заходів з метою послаблення дії ризикових чинників.

Таблиця 1

Розрахунок тарифної ставки при страхуванні 100 га площі, що вкрита лісом, від

ризику виникнення лісових пожеж для підприємств ДЛГО "Сумиліс" за 1991 - 1998 р. р.

Лісгосп | Імовірність пошкодження площі, що вкрита лісом, пожежами за

1991-98 рр. | Величина збитку з урахуванням екоскладової на 1 га площі, охопленої пожежами, грн. |

Основний страховий внесок, грн.

(Т0 ) |

Ризикова надбавка, грн.

(Тр) |

Надбавки

(знижки),

грн. |

Нетто-ставка,

грн. |

Наванта-ження,

грн. |

Брутто-ставка,

грн.

Глухівський | 0,0000153 | 227,79 | 0,35 | 0,23 | + 0,04 | 0,62 | 0,16 | 0,78

Конотопський | 0,0000969 | 240,85 | 2,33 | 1,55 | + 0,23 | 4.07 | 1,02 | 5,09

Краснопільський | 0,0000552 | 184,37 | 1,02 | 0.66 | - | 1,68 | 0,42 | 2,10

Кролевецький | 0,0000529 | 307,97 | 1,65 | 0,83 | + 0,22 | 2,70 | 0,68 | 3,38

Лебединський | 0,0002936 | 230,61 | 6,77 | 4,48 | + 1,02 | 12,27 | 3,07 | 15,33

Охтирський | 0,0000169 | 262,23 | 0,44 | 0,27 | + 0,02 | 0,73 | 0,18 | 0,91

Роменський | 0,0000118 | 176,68 | 0,21 | 0,17 | - | 0,38 | 0,10 | 0,48

С.-Будський | 0,0000444 | 218,81 | 0,97 | 0,74 | + 0,15 | 1,86 | 0,47 | 2,23

Свесський | 0,0002058 | 375,47 | 7,73 | 5,02 | + 0,39 | 13,04 | 3,26 | 16,40

Сумський | 0,0001044 | 332,96 | 3,48 | 2,26 | + 0,35 | 6,09 | 1,52 | 7,61

У дисертації звернено увагу на необхідність забезпечення надійності, гарантованості страхування лісоекологічних ризиків, що потребує об’єктивної оцінки рівня платоспроможності страхових організацій. Розроблені й запропоновані напрямки системного аналізу платоспроможності страховика: оцінки адекватності резервів на покриття претензій, виміру адекватності потоків грошових коштів та визначення ознаків фінансової нестійкості. Для встановлення залежності між фінансовими показниками страхування лісоекологічних ризиків страховими організаціями пропонуються методичні підходи до розрахунку коефіцієнтів рівня платоспроможності страхувальника з урахуванням підвищення витрат на організацію та управління цією діяльністю, а також екологічної складової при визначенні збитків.

ВИСНОВКИ

1. В основу аналізу раціонального використання і відтворення лісових ресурсів покладено оцінку лісівничо-еколого-економічного рівня екодеструктивності лісокористування, який враховує багатоцільове сировинне та середовищезахисне значення лісів в стабілізації екологічного стану навколишнього середовища. Такий аналіз відповідає принципам сталого розвитку лісового господарства і формує практичну основу екосистемного управління лісовим господарством.

2. У сучасній економіці лісового господарства необхідне створення організаційно-економічного механізму запобігання екодеструктивності лісокористування ринкової спрямованості. В основу цього механізму покладено, поряд з традиційними складовими, систему заставних сум за лісопорушення з урахуванням екологічної складової та екологічного страхування у лісовому господарстві, а також формування інформаційно-аналітичного забезпечення щодо виявлення нераціонального лісокористування. Запровадження такого еколого-економічного механізму суттєво підвищує рівень раціонального використання та відтворення лісових ресурсів на екосистемній основі.

3. Подальший розвиток теоретико-методологічних основ формування екологічного страхування у лісовому господарстві потребує дослідження відповідних методичних розробок. Запропоновано методичні підходи до створення системи обов’язкового і добровільного лісоекологічного страхування ринкової спрямованості, яка дає змогу акумулювати фінансові ресурси в межах створення різних страхових фондів із залученням і приватного капіталу юридичних та фізичних осіб, зацікавлених в охороні та відтворенні лісових ресурсів. Доведено доцільність та запропоновано механізм створення товариств взаємного екологічного страхування у лісовому господарстві, який враховує принципи й акціонерного страхування.

4. Існуючі методичні підходи до актуарних розрахунків не враховують особливості страхування лісоекологічних ризиків. Розроблено методичні рекомендації та практичні розрахунки щодо встановлення страхових тарифів, зокрема страхування еколого-економічного ризику виникнення лісових пожеж для підприємств ДЛГО “Сумиліс” та в розрізі адміністративних областей України, які забезпечують дієвість запропонованої системи екологічного страхування у лісовому господарстві. Практичне застосування результатів еколого-економічного обгрунтування та розрахунків тарифних ставок є основою для більш ефективного розподілу фінансових коштів на відтворення лісів, раціонального підходу до визначення рівня організації охорони лісів (зокрема, від лісових пожеж).

5. Зроблено висновок про те, що надійність забезпечення страхування лісоекологічного ризику об’єктивно відображає тільки системна оцінка рівня платоспроможності страхових організацій, яка на цей час відсутня.

Запропонована комплексна система дозволяє проводити: оцінку адекватності резервів на покриття претензій; вимір адекватності потоків грошових коштів та визначення ознак фінансової нестійкості. Практичне впровадження запропонованих та удосконалених коефіцієнтів аналізу платоспроможності страховиків відповідно до сформульованих напрямків дає можливість дослідити фінансово-економічні проблеми діяльності страхових організацій з урахуванням екологічних складових, окреслити можливості (тенденції) розвитку надання страхових послуг у лісовому господарстві.

У сукупності дані результати вдосконалюють систему раціонального використання і відтворення ресурсів України, закладають основи для формування механізму запобігання економічним та екологічним негараздам у лісі та підвищення рівня екологізації суспільного виробництва в цілому.

Список основних опублікованих робіт

1. Мишенин Е.В., Токарева Т.В., Литвиненко О.А. Эколого-экономический инструментарий оптимального развития и размещения лесохозяйственного производства // Экологическая экономика и управление. Т.1. Труды участников образовательной программы экологического менеджмента для работников местных администраций Украины.- Сумы: ВВП "Мрія" ЛТД, 1997. - С. 159-163 (особисто автора 0,1 друк. арк.).

2. Мишенина Н.В., Токарева Т.В. Эколого-экономические аспекты защиты лесных биогеоценозов на основе химизации лесного хозяйства // Вісник Технологічного університету Поділля. Спец. випуск: Екологія.- 1997.- № 2. – С. 82-85 (особисто автора 0,25 друк. арк.).

3. Токарева Т.В. Финансово-экономические аспекты лесопользования и воспроизводства лесных ресурсов на экологической основе // Вісник Української академії банківської справи. - 1997.- № 2. - С. 69-74 (0,26 друк. арк.).

4. Токарева Т.В. Методические основы комплексной экономической оценки экологически ориентированного лесопользования и воспроизводства лесных ресурсов // Экологическая экономика и управление. Экономика для экологии. - Сумы: ВВП "Мрія" ЛТД, 1997. - Т. 2. - С. 187-190 (0,12 друк. арк.).

5. Мишенин Е.В., Токарева Т.В., Ришняк И.Н.и др. Организационно-экономические проблемы оценки функций лесных ресурсов // Актуальные проблемы приватизации и оценки имущества: Сб. научных трудов/ Под ред. Б.А. Семененко - Сумы: ИИЦ УАБД, 1997.-С. 122-125 (особисто автора 0,05 друк. арк).

6. Мишенин Е.В., Токарева Т.В., Ришняк И.Н., Мишенина Н.В.

К вопросу о видах эколого-экономического анализа // Вестник науки и техники.- Вып 2.- 1998.- С. 88-95 (особисто автора 0,18 друк. арк.).

7. Токарева Т.В. Деякі особливості екологічного страхування в лісовому господарстві // Науковий вісник Національного аграрного університету.- 1998.- № 10.- С. 297-302 (0,26 друк. арк.).

8. Мишенин Е.В., Токарева Т.В., Мишенина Н.В. Экологическая ориентация организационно-экономического механизма лесного хозяйства // Экономика природопользования: Учебник./ Под ред. Л.Хенса, Л.Мельника, Э.Буна.-К: Наук. думка, 1998.- 487с. - На рус. и англ. яз. (автор С. 212-214 совместно с Мишениным Е.В и Мишениной Н.В.).

9. Токарева Т.В. Организационно-методические основы формирования экологического страхования использования и воспроизводства лесных ресурсов // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організації виробництва.– Суми: ВВП "Мрія-1" ЛТД, 1999.- Т.1. - С. 146-149 (0,25 друк. арк.).

10. Токарева Т.В. Анализ-аудит в лесном хозяйстве / Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації. Т.2. // Економічний вісник Національної гірничої академіїї України.- 1999.- С. 247-250 (0,2 друк. арк.)

11. Токарева Т.В. Методичні підходи до комплексної еколого-економічної оцінки лісогосподарської діяльності // Науковий вісник Національного аграрного університету.-1999.- № 17.- С. 301-305 (0,26 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Токарева Т.В. Організаційно-економічні основи запобігання екодеструктивності лісокористування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01. – Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. – Сумський державний університет, Суми, 2000.

У дисертації досліджено методичні принципи формування ринково орієнтованого організаційно-економічного механізму запобігання екодеструктивності використання та відтворення лісових ресурсів на превентивних основах із введенням системи екологічного страхування в контексті проблеми сталого розвитку лісового господарства.

Визначені основні складові організаційно-економічного механізму запобігання екодеструктивності лісокористування. Запропоновано комплексну систему показників лісівничо-еколого-економічного рівня деструктивності використання та відтворення лісових ресурсів. Розроблено методичні підходи до побудови системи обов’язкового та добровільного екологічного страхування у лісовому господарстві. Висвітлені практичні рекомендації визначення тарифних ставок, враховуючи особливості лісогосподарського виробництва, зокрема, для страхування ризику виникнення лісових пожеж у розрізі лісогосподарських підприємств Сумської області та адміністративних областей України. Поглиблені та систематизовані методичні підходи до визначення рівня платоспроможності страхових організацій для забезпечення надійності лісоекологічного страхування.

Ключові слова: лісове господарство, лісокористування, екодеструктивність, організаційно-економічний механізм, екологічне страхування, платоспроможність.

АННОТАЦИЯ

Токарева Т.В. Организационно-экономические основы предотвращения экодеструктивности лесопользования. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 – Экономика природопользования и охраны окружающей среды. – Сумский государственный университет, Сумы, 2000 г.

В диссертации исследованы методические принципы формирования рыночно ориентированного организационно-экономического механизма предотвращения экодеструктивности использования и воспроизводства лесных ресурсов на превентивной основе с введением системы экологического страхования в контексте решения проблемы устойчивого развития лесного хозяйства.

Определены основные структурные составляющие организационного и экономического механизма предотвращения экодеструктивности использования и воспроизводства лесных ресурсов, а также необходимые обеспечивающие подсистемы (информационная, нормативно-методическая, кадровая). Раскрыто содержание понятия “экодеструктивность лесопользования”. Предложена комплексная система показателей лесоводственно-эколого-экономического уровня деструктивности использования и воспроизводства лесных ресурсов, которая ориентирована на экосистемное (устойчивое) управление лесным хозяйством. Показатели лесоводственно-эколого-экономического уровня деструктивности лесопользования учитывают различные виды пользования сырьевыми и средозащитными функциями лесов, процессы лесовосстановления и состояния лесного фонда.

Разработаны методические подходы к построению организационно-функциональных структур системы обязательного и добровольного экологического страхования в лесном хозяйстве в условиях сметно-бюджетной системы финансирования и при достижении полной хозрасчетности отрасли. При организации лесоэкологического страхования предполагается использовать два основных подхода: страхование всесторонней генеральной ответственности (например, загрязнение лесных ресурсов) и страхование собственных убытков (например, от лесных пожаров). Система обязательного страхования в лесном хозяйстве включает: страховой фонд генеральной ответственности, фонд повышенных рисков и фонд охраны и защиты лесов. Система добровольного страхования – фонд добровольного страхования лесоэкологических рисков, фонд обществ взаимного страхования и страховой фонд предприятий. Обоснованы новые принципы организации и функционирования обществ взаимного страхования в системе лесных отношений. Определены участники и система интересов обществ взаимного страхования с временным паевым капиталом, а также выделены этапы становления этой формы страхования.

Разработаны методические и практические рекомендации, касающиеся построения страховых тарифных ставок при страховании лесных объектов, в частности, лесных участков от пожаров на примере ГЛХО “Сумылес” и в разрезе административных областей Украины. Предлагается классификация лесных территорий по степени пожарной опасности, которая учитывает частоту проявления различных антропогенных источников загораний.

Сформулированы методические основы проведения финансово-экономического анализа уровня платежеспособности страховщика в рамках проведения внутреннего и внешнего аудита страховых организаций для гарантированного выполнения ими принятых на себя обязательств, которые включают оценку адекватности финансовых резервов на покрытие претензий, измерение адекватности потоков денежных средств, определение признаков финансовой неустойчивости.

Ключевые слова: лесное хозяйство, лесопользование, экодеструктивность, организационно-экономический механизм, экологическое страхование, платежеспособность.

SUMMARY

Tokareva T.V. The organizational-economic fundamentals of ecodestruction forests using prevention. Manuscript

The dissertation for the degree of the Candidate of Economic Sciences, speciality 08.08.01 – Economics of Nature Management and Environmental Protection. – Sumy State University, Sumy, 2000.

The dissertation investigates the methodical principles of forming the market oriented organizational-economic mechanism of prevention of the ecodestruction forests using and restoring of forest resources on preventive bases. The system of ecological insurance in a context of forestry sustainable development is introduced.

The main components of the ecodestruction forests using mechanism is determined. The complex system of