вживаних в аналізованих публіцистичних статтях слів – в середньому 61,43%. Ця цифра не збільшується в інформаційному жанрі досліджуваного періоду, тому високий відсоток нейтральної лексики не виключає публіцистичного характеру статті, а низький - її інформативності.
На тлі нейтральної яскраво прослідковується суспільно-політична, книжна лексика. І хоч відсоток її вживання невисокий, книжна лексика пов’язана з вираженням основної стильової спрямованості статей. Екстралінгвістичні чинники - інформативність і впливовість - зумовлюють книжний мовний лад статей газети “Буковина” кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Окрім нейтральної та книжної, лексика інших груп (розмовна, термінологічна, архаїзми, діалектизми) не мала суттєвого стилеутворювального значення, її вживання зумовлювалось тематикою відповідних статей. Хоча загалом публіцистичний стиль активно послуговується уснорозмовними виразовими засобами, проте буковинська публіцистика кінця ХІХ – початку ХХ століття має свою специфіку їх використання. До стилістично активної мовної групи розмовної лексики слід зараховувати діалектизми, які в писемних стилях іноді сприймаються як розмовні елементи, але в буковинській публіцистиці досліджуваного періоду діалектна лексика вживалась переважно без заздалегідь визначеної стилістичної настанови. Місцеві слова іншомовного походження (в основному польські, німецькі), які не були вживані в українській загальнонаціональній літературній мові, у буковинській пресі, звичайно ж, вживалися, але не мали такого поширення, як у Галичині. В обстежених текстах вони складають усього 0,23%.
Мова публіцистики Буковини досліджуваного періоду створювалась за найкращими зразками європейської публіцистики того часу. Вона була густо пересипана емоційно-експресивними елементами викладу, що зумовлювалося постійним пошуком засобів вираження експресії, оптимальних засобів впливу. Емоційність досягалася за допомогою антитез, градації, ампліфікації, поєднанням синонімії та антонімії, зіставленням на основі омонімії. В публіцистичних творах буковинської періодики досліджуваного періоду використовувались загальномовні метафори, які були активно вживаними, ставали спочатку мовними кліше, потім фразеологізмами, перетворювались у нові значення слів, збільшуючи багатозначність останніх. Продумане слово-вживання і майстерне використання фразеологізмів засвідчує досить високий фаховий рівень газетної публіцистики краю. Публіцисти використовували цікаві й різноманітні стилістичні прийоми перетворення фразеологізмів, а це свідчить про їх неабияку мовну вправність.
Трансформація фразеологізмів у газетному мовленні - явище стилістичне, вона відбувається за загальномовними законами побудови тексту і виникає в умовах контексту, з урахуванням його сприяння формуванню нової фразеологічної одиниці. Останнє творить певний стилістичний ефект. Нова експресивність фразеологізму загострює сприйняття того, заради чого написаний газетний матеріал, допомагає читачеві утвердитися в позитивному чи негативному ставленні до описуваних фактів.
Наші спостереження над лексикою і фразеологією буковинської публіцистики на межі ХІХ і ХХ ст. переконливо демонструють стан української літературної мови та її особливості в зазначений період. Незважаючи на те, що умови функціонування і розвитку не були достатньо сприятливими, усе ж мова буковинської публіцистики була в основному літературною, хоча вплив місцевих говірок, звичайно, позначився. Особливість і краса української мови на Буковині полягає у взаємозв’язку загальнонародного, літературного і вузьколокального, діалектного у лексиці й фразеології. Такий взаємозв’язок на межі двох рівнів сприяв збагаченню загальнонародної мови.
Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях:
1. Лозовська Р.В. “Бібліотека Гриця Щипавки” (з історії сатиричних видань на Буковині) // Сатира і гумор в українській літературній традиції: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (11 – 12 травня 1994р.). – Чернівці, 1994. – С.68-70.
2. Лозовська Р.В. Деякі особливості української лексики творів буковинських письменників про першу світову війну // Українська мова на Буковині: Матеріали Всеукраїнської конференції, присвяченої 160-річчю від дня народження Ю.Федьковича (Чернівці, 13-15 жовтня 1994 р.). – Чернівці: Рута, 1994.– С. 104-106.
3. Лозовська Р.В. Стилістичні особливості публіцистики журналу “Промінь” // Проблеми історії та культури української мови. – Чернівці.: Рута, 1995.– С. 99–105.
4. Лозовська Р.В. Біля витоків української публіцистики на Буковині // Науковий вісник Чернівецького університету. Слов'янська філологія: Зб. наук. праць. Вип. 9. – Чернівці: ЧДУ, 1996. – С. 29-35.
5. Бродська Р.В. Юрій Федькович – публіцист // Українська мова на Буковині: минуле і сучасне: Матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 200-річчю нової української літератури і літературної мови (Чернівці, 24-26 березня 1998 р.). – Чернівці: Місто, 1998.– С. 35-41.
6. Бродська Р.В. Засоби творення експресивності публіцистичного стилю другої половини XIX ст. (На матеріалі газети “Буковина”) // Науковий вісник Чернівецького університету. Слов'янська філологія: Зб. наук. праць. Вип. 93.– Чернівці: Рута, 2000. – С. 192-197.
7. Бродська Р.В. Чому Б.Грінченко для полеміки обрав газету “Буковина”?: До питання про розвиток української публіцистики на Буковині // Науковий вісник Чернівецького університету. Слов'янська філологія: Зб. наук. праць. Вип. 108. – Чернівці: Рута, 2001. – С. 167-179.
8.
Бабич Н.Д., Бродська Р.В. Лексика як один із засобів організації публіцистичного тексту: на матеріалі газети “Буковина” 1885-1916 рр. // Науковий вісник Чернівецького університету. Слов'янська філологія: Зб. наук. праць. Вип. 119. – Чернівці: Рута, 2001. – С. 3-14.
Анотація
Бродська Р.В. Становлення публіцистичного стилю української мови на Буковині в кінці ХІХ – на початку ХХ століття. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01. – Українська мова. – Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 2002.
У дисертації досліджено зразки буковинської публіцистики кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Виявлено і проаналізовано витоки української публіцистики у краї, досліджено процес її становлення на Буковині та зв’язок з народнопоетичною традицією і розвитком публіцистики на інших українських землях.
З’ясовано роль газети “Буковина” в загальноукраїнській боротьбі за єдину літературну мову, за її функціональне багатство і чистоту. На основі аналізу мовного матеріалу доведено критерії авторитетності буковинської публіцистики, її роль як еталона в поступальному процесі вироблення норм літературної мови, встановлено динаміку виражальних ресурсів (лексики і фразеології) публіцистичного стилю досліджуваного періоду.
Ключові слова: публіцистичний стиль, народнопоетичні джерела, лексика, фразеологія, виражальні ресурси, українська літературна мова, нормалізація.
Annotation
R.V.Brodskaya. The Making of the Style of Ukrainian Political Writing in Bukovina in the Late XIX – Early XX Centuries. Manuscript.
Dissertation of the Applicant for the Degree of Candidate of Science (Philology). Field of Specialization: 10.02.01 – Ukrainian Language.- Prykarpatsky University, the Institution Named in Honour of Vasyl Stefanyk, Ivano-Frankivsk, 2002.
Samples of Bukovinian political writing of the Late XIX – early XX centuries are studied. Origins of Ukrainian political writing in Bukovina are established and analyzed. The process of its making and the relationship with the development of political writing in other Ukrainian territories are investigated.
The role of the newspaper “Bukovina” in the campaign for the universal Ukrainian literary language, its functional richness and purity. The analysis of the linguistic material is used to indicate the criteria for the authority of the Bukovinian political writing, its role as a standard in establishing norms of literary language. The dynamics of the descriptive resources (vocabulary and phraseology) of the style of political writing of the period is investigated.
Key words: style of political writing; vocabulary; phraseology; descriptive resources; Ukrainian literary language; language norms.
Аннотация
Бродская Р.В. Становление публицистического стиля украинского языка на Буковине в конце ХІХ – начале ХХ вв. – Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01. – Украинский язык. – Прикарпатский университет им. Василя Стефаника, Ивано-Франковск, 2002.
В диссертации исследованы образцы буковинской публицистики конца ХІХ – начала ХХ вв. Определены и проанализированы истоки украинской публицистики в крае. Исследован процесс её становления и связь со специфическими народно-поэтическими традициями Гуцульщины (“устными газетами”) и с развитием публицистического жанра на других украинских землях.
Истоками буковинской публицистики автор считает своеобразный жанр гуцульского фольклора - спиванки-хроники. Среди других произведений устного народного творчества они отличаются непосредственным обращением к аудитории, реалистическим содержанием, злободневной тематикой, использованием не только фольклорных языковых средств, но и общественно-политической лексики, которая обычно не свойственна языку фольклора.
Первые виды такого литературного публицистического жанра, как предисловие, появились на украинском языке в альманахе "Руська Хата" (1877). Публицистический характер имел также раздел "Просвіта на Буковині" в "Історії літератури руської" О. Огоновского (1833-1894). Они отличались общественно-политической лексикой, средствами синтаксической вырази-тельности. Большая заслуга в создании публицистического стиля на Буковине принадлежит, прежде всего, выдающимся деятелям культуры края - С.Воробкевичу и Ю.Федьковичу. Их публицистические выступления раскрыли и приумножили стилистические ресурсы украинского литературного языка.
Исследования показали, что важным этапом в формировании лингвостилистического аспекта украинской публицистики стала полемика между Б.Гринченком и М.Драгомановым относительно путей развития украинского литературного языка. Главной причиной, обусловившей публикацию материалов полемики на страницах газеты “Буковина”, стала наиболее приближённая к общеукраинским нормам языковая практика газеты "Буковина". Таким образом, буковинская пресса конца XIX – начала XX ст. стала центром формирования публицистического стиля современного украинского литературного языка.
Одним из главных средств создания стиля был лексический состав языка газеты “Буковина”. Он отличался богатством и разнообразием, о чём свидетельствует установленная нами низкая частотность употребляемых словоформ.
Исследованный период характеризуется также неунормированностью лексики - в языке публицистики употреблялось много параллелизмов: общеупотребительное слово и диалектное, украинское и иностранное, украинское и неологизм. При этом диалектная лексика употреблялась большей частью без определённой стилистической нагрузки.
На фоне нейтральной лексики отчетливо прослеживается общественно-политическая; заметна динамика роста словоупотреблений абстрактной лексики. Язык публицистики Буковины, которая создавалась по наилучшим образцам европейской публицистики того времени, был экспрессивным, образным, тропеическим. Продуманное словоупотребление и разнообразные стилистические приёмы преобразования фразеологизмов свидетельствуют о высоком мастерстве авторов газеты. В языке буковинских газет активно функционировали постоянные словосочетания, которые взаимодействовали между собой и подвергались разнообразным авторским превращениям.
Проведенные исследования лексики и фразеологии буковинской публицистики конца ХІХ - начала ХХ ст. убедительно демонстрируют состояние украинского литературного языка в крае в обозначенный период. И хотя условия функционирования и развития не были однозначно положительными, язык буковинской публицистики был в основном литературным. Особенность функционирования украинского языка на Буковине и состоит во взаимосвязи общенародного, литературного и узколокального, диалектного в лексике и фразеологии. Такая взаимосвязь двух уровней содействует обогащению общенародного языка.
Ключевые слова: публицистический стиль, народнопоэтические источники, лексика, фразеология, средства выражения, украинский литературный язык, нормализация.