ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

БОЖАНОВА Вікторія Юріївна

УДК 60.003:658.012.12

УДОСКОНАЛЕННЯ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ

УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМ ПРОЕКТОМ

05.13.22 – управління проектами та розвиток виробництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Дніпропетровськ - 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Придніпровській державній академії будівництва та архітектури (ПДАБтаА) Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент

Млодецький Віктор Ростиславович,

кафедра менеджменту і маркетингу

ПДАБтаА, доцент.

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор Павлов Іван Дмитрович, Запорізька державна інженерна академія Міністерства освіти і науки України, професор кафедри промислового та цивільного будівництва;

кандидат технічних наук, доцент Радкевич Анатолій Валентинович, Дніпропетровський державний технічний університет залізничного транспорту Міністерства транспорту України, начальник військової кафедри.

Провідна установа:

Київський національний університет будівництва і архітектури, кафедра організації та управління будівництва Міністерства освіти і науки України, м.Київ.

Захист відбудеться 20 червня 2002 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.085.01 Придніпровської державної академії будівництва та архітектури за адресою: 49600, м.Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 24а, ПДАБтаА, ауд. 202.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 24а).

Автореферат розісланий 16 травня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Баташева К.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Основною метою діяльності будь-якої організації є формування внутрішніх якостей (це технічні, організаційні, інноваційні та інші фактори), які б забезпечували їй "життєздатність" у реальних умовах функціонування.

Традиційно, коли досліджуються питання ефективної діяльності організації, вивчаються структури управління: організаційна, виробнича, кількісні і якісні параметри, що характеризують окремі сторони її діяльності. Аналізуючи динаміку цих параметрів, ми досліджуємо кінцеву реакцію організації на внутрішні і зовнішні фактори. У зв'язку з цим цікаво не тільки констатувати поточну ситуацію, але й оцінити, так звану, "життєздатність" організації в цілому, тобто протистояти впливу негативних факторів.

Останнім часом у літературі з'явилися окремі публікації, у яких організація розглядається з позицій еволюційної теорії. Цикли еволюції багато в чому відповідають життєвим циклам проекту, організації, товару, технології.

Такий підхід дозволяє по-новому подивитися на організацію, на параметри, що традиційно застосовуються для оцінки ефективності її діяльності. Відповідно до цього метою управління організацією є не стільки досягнення прийнятних показників ефективності в поточному періоді, скільки забезпечення збереження траєкторії на продуктивних етапах життєвого циклу.

Виникає необхідність розробити метрику кількісного аналізу, яка за зміною градієнта стану організації дозволяє ідентифікувати етап життєвого циклу і відповідно розробити стратегію подальшого розвитку.

Тому традиційні підходи, при яких параметри розраховуються для всього періоду життєвого циклу, наприклад NPV, IRR, надійність досягнення остаточного результату і т.д., вимагають їхнього коректування з метою оцінки зміни стану організації на визначеному інтервалі часу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Викладені в дисертації дослідження виконані згідно з напрямками наукових праць кафедри організації і планування будівництва ПДАБтаА, відповідно до програми науково-дослідної роботи "Розробка теоретичних положень та практичних методик обґрунтування техніко-економічних параметрів (ТЕП) інвестиційних будівельних проектів, з урахуванням ризику та адаптації організації завдяки стратегії диверсифікації” № держреєстрації 0100U 003688, затвердженої рішенням Вченої ради ПДАБтаА протокол № 5 від 24.12.99 р.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення оцінки ефективності управління інвестиційним проектом на основі аналізу накопиченого балансу відхилень попередніх тимчасових періодів.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі задачі:

·

· визначення й опис моделі розвитку організаційних систем на основі біологічної еволюційної теорії;

· дослідження впливу внутрішніх і зовнішніх чинників середовищ на рівень стратегічної активності;

· розробка системи оцінки "інтервальних" параметрів ефективності інвестиційних проектів;

· розробка методичних рекомендацій щодо оцінки параметрів ефективності інвестиційних проектів з урахуванням вірогідних процесів.

Об'єкт дослідження: інвестиційний проект як засіб управління розвитком організації.

Предмет дослідження: організаційні й економічні параметри ефективності інвестиційного проекту.

Методи дослідження: Науково-методологічну основу дослідження склали: узагальнення й аналіз вітчизняного і закордонного досвіду теоретичних досліджень в галузі аналізу організаційних і економічних параметрів ефективності інвестиційних проектів, систематизації й аналізу теорії еволюційного розвитку організаційних систем, математичної теорії множин, теорії організаційно-технологічної надійності, теорії управління проектами, методів системного аналізу, теорії імовірності.

Наукова новизна одержаних результатів:

Розроблено еволюційні підходи до розвитку організації, репродуктивні якості якої забезпечуються ефективною системою управління інвестиційним проектом. На рисунку 1 представлена схема проведених досліджень і наукових розробок.

Практичне значення одержаних результатів:

Розроблено методику оцінки інвестиційного проекту за критерієм управляємості, що дозволяє визначити параметри коректування на кожному етапі управління й оцінювати імовірність досягнення поставлених кінцевих цілей. Дана методика призначена для організацій, об'єктом діяльності яких є інвестиційний проект.

Ефективність використання методики визначається в зменшенні можливих збитків на 114,21 тис. грн. Ефект досягнутий за рахунок зниження ставки дисконтувания, що забезпечується зменшенням локальної ставки, що компенсує ризики втрат від неякісного управління.

Упровадження результатів дослідження "Методика оцінки організаційних і економічних параметрів ефективності інвестиційних проектів на базі інтервальних показників і надійності досягнення кінцевих результатів" було схвалено і використано Управлінням капітального будівництва (м.Дніпропетровськ), ЦНДІОМТВ, (м.Москва), НВО "Созидатель" (м.Дніпропетровськ) при розробці і підготовці нормативно-методичної документації.

Особистий внесок здобувача полягає в наступному:

·

· запропоновано графічну модель субординації життєвих циклів організації;

· запропоновано схему розрахунку коефіцієнтів впливу стандартних показників ефективності при виборі альтернативних інвестиційних проектів;

· розроблено модель оцінки розвитку інвестиційного процесу на основі коефіцієнта готовності як категорії параметричної надійності;

·

Апробація результатів дисертації: Результати дисертаційної роботи доповідалися й одержали позитивну оцінку на наукових конференціях: “Проблеми сучасного матеріалознавства” (м.Дніпропетровськ, 1997, 1998, 1999р.), "Проблеми реконструкції та експлуатації промислових і цивільних об'єктів" (м. Дніпропетровськ, 1999 р.), "Наука і освіта'2001" (м.Дніпропетровськ, 2001), "Будівництво, матеріалознавство, машинобудування" (м.Дніпропетровськ, 2001р.).

Публікації: основні положення дисертації викладені в 4 наукових статтях і 10 тезах доповідей наукових конференцій.

Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і одного додатка. Робота містить 189 сторінок машинописного тексту, включаючи 140 сторінок основного тексту, 36 таблиць, 40 рисунків. Список використаних джерел містить 156 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертації, сформульовані мета, задачі, об'єкт, предмет і методи дослідження, показані наукова новизна і практичне значення роботи.

У першому розділі проаналізовані існуючі підходи до питань ефективності управління організаціями, діяльність яких орієнтована на проект, розглянуті якісні і кількісні параметри оцінки реалізації інвестиційних проектів, моделювання реальних процесів розвитку організаційних систем за допомогою теорії надійності.

Проблемі оцінки ефективності інвестиційних проектів, реалізованих у сучасних умовах, присвячені роботи Апишкова Г.І., Афанасьєва В.А., Білоконя А.І., Бушуєва С.Д., Васильєва В.М., Вечерова В.Т.. Драгуна Л.М., Друкованого М.Ф., Гончаренка Д.Ф., Гусакова О.О., Завадскаса Е.К., Залуніна В.Ф., Кірноса В.М., Конторчика А.Я., Лантух О.В., Млодецького В.Р., Олійника П.П., Павлова І.Д., Радкевича А.В., Тяна Р.Б., Уварова Є.П., Ушацького С.А. та інших вчених.

У результаті проведеного аналізу традиційних підходів до рішення даної проблеми встановлено, що оцінка ефективності інвестиційних проектів виконувалася в такий спосіб:

1. Прогнозування етапів життєвих циклів здійснювалося за динамікою типових моделей.

2. Альтернативні проекти розглядалися за весь період реалізації, за яким і розраховувалася ефективність від їх впровадження.

3. Аналізувалася й оцінювалася надійність організаційно-технологічної підготовки інвестиційних проектів.

Виконані раніше роботи в галузі управління проектами й оцінки ефективності вимагають додаткових досліджень у питаннях:

·

· визначення параметрів ефективності на окремих тимчасових інтервалах управління;

· розробки параметрів визначення надійності досягнення остаточних результатів.

Аналіз показав значну структурну і термінологічну роз'єднаність підходів до економічної й організаційної оцінки ефективності інвестиційних проектів. Відсутність комплексного підходу до вирішення економічних завдань у зв'язку з вимогами, які пред'являються до проектів, утруднює практику виконання досягнення заданих результатів.

Другий розділ присвячений аспектам адаптації організацій до безпереривних змін зовнішнього середовища. Здатність до адаптації характеризує потенційні можливості організації постійно сприймати зміни, що відбуваються в зовнішньому середовищі, вчасно і вірогідно їх аналізувати та ефективно реагувати на них. Послідовність у часі таких змін характеризує динаміку траєкторій життєвого циклу. У цьому зв'язку розглядається модель розвитку “варіація - відбір - збереження”. Складові частини цієї моделі - три стадії: зміна, відбір і збереження корисних ознак.

Застосовуючи основні положення біологічної еволюційної теорії до теорії організації, виявлено, що організація, проходячи через всі етапи розвитку, на кожному з них, реалізує еволюційні ознаки. Установлено, що відповідно до принципу багатьох рівнів, система одночасно еволюціонує на кількох рівнях, що складаються в інтерактивному зв'язку (рівень базових системних елементів, рівень товарно-ринкових комбінацій, рівень підприємства, рівень суспільства). При цьому на кожному рівні діють два основні еволюційні правила: прагнення до збереження ідентичності й адаптація до зовнішнього середовища.

Проведені дослідження еволюційних якостей стали інструментом для більш глибокого розуміння внутрішніх процесів, що формують і визначають стан організації на різних етапах її життєвого циклу. Аналіз досліджень, зв'язаних з життєвими циклами як організації, так і товару, технології і т.д., дозволив виявити якісну ідентичність цих циклів незалежно від об'єкта. Зміна етапів життєвого циклу визначається процесами взаємної відповідності внутрішніх здібностей організації впливу потоків збурень, які генеруються зовнішнім середовищем. Ці процеси були розглянуті за допомогою основних положень математичної теорії множин: розроблена модель взаємодії організації з зовнішнім середовищем, що дала якісне пояснення внутрішніх причин змін етапів життєвих циклів.

Модель являє собою динамічну систему, що змінюється в часі (рис. 2а). З одного боку, зовнішнє середовище розглядається як нескінченна безліч (Y*T)Dti, його елементи впливають на об'єкт управління – організацію (рис. 2б, в). З іншого боку, організація, як система, що саморозвивається, сприймає деяку обмежену безліч (R*T)Dti зовнішнього середовища органом управління. Розглянуто два граничних становища.

1. Організація частково сприймає потік збурень зовнішнього середовища і не реагує на них адекватно. Чим більша невідповідність R>Y, тим нижче потенціал організації забезпечити стійкі умови існування.

2. - на етапі розвитку і становлення: організація, передбачає несприятливі зовнішні впливи і пристосовується до того її стану, що проявиться в майбутньому;

- на етапі зрілості: організація пристосовується до зовнішньої ситуації; знаходить позитивний минулий досвід (K®Y) і практично цілком сприймає, ідентифікує і виробляє стратегічні рішення відповідно параметрам зовнішнього середовища Y.

- на етапі старіння: організація використовує свій минулий досвід, але її вплив зовнішньому середовищу вже не адекватний. Підсилюється неузгодженість системи і накопичені негативні тенденції переважають над здатністю організації сприймати нові збурення зовнішнього середовища, характерні для перспектив. Якщо організація одержує шанс до відродження, здатність до репродукції визначає її потенційні еволюційні якості, нагромадження яких повертає систему в черговий період репродуктивного функціонування.

Запропоновано графічну модель субординації життєвих циклів організації, обґрунтована логікою того, що вектор інвестиційного проекту прагне до збігу з вектором переміщення безлічі зовнішніх впливів (рис. 3). Інвестиційний проект є вектором руху організації в інформаційному полі, нерівномірно заповненим різними зовнішніми впливами. У свою чергу інвестиційний проект є сумою векторів життєвих циклів технологій, або збігається з життєвим циклом технології (якщо одна технологія). Життєвий цикл технології - це сума векторів життєвих циклів товарів. А життєвий цикл організації є траєкторією руху деякої безлічі, тотожній загальному інформаційному полю. Це є безліч можливостей сприйняття організацією зовнішніх впливів.

Отже, логіка така, що вектор інвестиційного проекту в ідеалі повинен збігатися з вектором переміщення безлічі зовнішніх впливів. Виходить, що ефективність роботи організації оцінюється рівнем збігу в кожний момент розглянутого відрізку часу безлічі здібностей організації сприймати зовнішні впливи. Розроблено якісну модель еволюційного розвитку організації, що описує здатність репродуктувати нові якості і не обмежуватись консервативними тенденціями. Безліч станів розглянута як функція часу. Отримані результати в другому розділі дозволяють дати якісну оцінку зміні етапів життєвих циклів, а акож формують основу для розробки кількісної оцінки.

У третьому розділі досліджені питання кількісної оцінки ефективності інвестиційних проектів. Як правило, при виборі інвестиційного проекту здійснюється їхній альтернативний аналіз. Установлено, що показники NPV і IRR, маючи рівні між собою значення для різних проектів, не характеризують динаміку їхнього розвитку. З метою вирішення цього питання, запропонований адитивний підхід оцінки альтернативних інвестиційних рішень: сумуются не самі параметри, а їхні коефіцієнти впливу, що дозволяє включати в аналіз раніше не співставлені показники (табл. 1). Це порівняння не є вичерпним, але може бути прийняте як первісне упорядкування проектів для наступного глибокого аналізу.

Таблиця 1

Розрахунок середньо зваженого коефіцієнта впливу

Про-ект Абсолютне значення показника Величина зворотна пріоритету Середньо зважене значення коефіцієнта впливу Сумарне значення коефіці-єнта впливу

NPV IRR NPV IRR NPV IRR

А 43,6 16,0 1/1=1 1/2=0,5 1·0,9=0,9 0,5·0,7=0,35 1,25

Б 18,9 21,9 1/3=0,33 1/1=1 0,33·0,9=0,3 1·0,7=0,7 1,0

У 24,6 15,0 1/2=0,5 1/3=0,33 0,5·0,9=0,45 0,45·0,7=0,23 0,68

У сучасних дослідженнях звертається увага не тільки на кількісну сторону розвитку організаційного процесу, але і на надійність досягнення поставлених цілей. Як параметр надійності був обраний коефіцієнт готовності, що розраховується за значеннями грошового потоку. Прогнозування грошового потоку виконано за допомогою віялової функції, що описує стан контрольованого параметра, в межах оптимістичною і песимістичною траєкторіями (рис. 4).

У процесі розвитку відбувається чергування випадкових періодів часу:

· “

· періодів відновлення - Б.

Коефіцієнт готовності kг визначається як частка часу, протягом якого система працездатна. Економічний зміст коефіцієнта готовності: ”працездатний” стан системи відповідає розвитку процесу по оптимістичній траєкторії, а періоди відновлення – "паузи", що доповнюють часовий відрізок до тривалості періоду контролю.

Розвиток процесу відбувається по деякій траєкторії P(t). Умовно поділимо шкалу часу на рівні інтервали t1=t2=…=tn=tп; у межах кожного з них відбувається зміна параметра на величину DР (це збільшення не завжди позитивне і залежить від реального розвитку процесу на попередньому тимчасовому інтервалі).

Вважаємо, що розвиток процесу не може здійснюватися з інтенсивністю більш, ніж Iопт, тоді період, що відповідає "працездатному" стану визначається з наступного вираження:

,

період відновлення :

,

де: .

Таким чином, ми маємо потік випадкових періодів часу tА(К) і tВ(К) у припущенні, що вони мають однакові розподіли значення коефіцієнта готовності при t®8:

,

де mtА і mtВ - математичні чекання відповідних випадкових величин.

Раніше була отримана залежність функції готовності Г(t) від коефіцієнта r=mtВ/mtА - параметр характеризує відношення інтенсивності відмовлень до інтенсивності відновлення.

При збільшенні r “готовність” системи знижується, але стаціонарний режим установлюється швидше:

,

де , це інтенсивність відновлення роботи системи.

Іншими словами, готовність – це імовірність безвідмовної роботи системи.

Критерієм надійності досягнення заданого рівня показника ефективності виступає інтенсивність нарощування грошового потоку I, що залежить від тимчасового інтервалу, за яким виробляється усереднення інтенсивності. Чим більше інтервал часу, тим приблизно нижче значення самої інтенсивності. З практичної точки зору ця цілком з'ясовна залежність визначається тим, що зі зменшенням тимчасового інтервалу підвищується значення коефіцієнта готовності kг, тобто знижується імовірність появи небажаних факторів, що визначають тенденції песимістичного розвитку грошового потоку. Зі збільшенням тимчасового інтервалу імовірність цих факторів, що не компенсуються, на контрольовані процеси зростає і kг знижується.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, можна сказати, що коефіцієнт готовності показує імовірність того, що процес розвивається з інтенсивністю меншою, чим оптимістична.

Виходить, чим вужче "віяло" можливих станів, визначене граничними варіантами розвитку процесу, тим вище визначеність майбутніх прогнозів. Звуження "віяла" може бути досягнуто за рахунок:

а) витратної частини (високої організації праці, високого коефіцієнта готовності використання техніки, зниження ненормованих витрат матеріалів, інших втрат);

б) прибуткової частини (кваліфікованого маркетингу, ефективної реклами і системи збуту, якості інвестиційного менеджменту).

Для діагностики етапу життєвого циклу були розглянуті три організації на етапах розвитку, зрілості і старіння, для яких параметри неузгодженості потоків мають рівні значення. Для них розрахований і побудований графік розподілу kг стосовно типової ситуації на ринку.

Графіки коефіцієнтів готовності для кожного з розглянутих варіантів (рис. 5) наочно показують розходження в граничних рівнях готовності організацій, що знаходяться на різних етапах своїх життєвих циклів.

Якісний аналіз дозволяє визначити що, найвищий рівень коефіцієнта готовності відповідає організаціям, що знаходяться на етапі розвитку (Г(t)=0,9) і щонайнижчий - для організації на етапі старіння (Г(t)=0,6).

Таким чином, розроблена розрахункова модель дозволила застосувати вихідні теоретичні положення класичної теорії надійності до вирішення задач даної роботи.

Однак, параметри аналізу не визначають стан організації, необхідна ще й ефективна система управління. Як базова, обрана модель "карта прийняття рішень", що являє собою графічне зображення обсягів і термінів виконання робіт; характерні зони мають свій опис. При розгляді реального економічного процесу в аналіз були включені всі можливі стани, що ймовірні при його реалізації. Розроблена раніше карта прийняття рішень доповнена новими областями, які припускають розвиток процесу з інтенсивністю нижче песимістичної (рис. 6).

Визначено якісну шкалу імовірностей здійснення визначених подій (табл. 2).

Таблиця 2

Якісна шкала імовірностей

Номер зони Імовірність події

1 Дуже висока (практично одиниця)

2 Дуже висока

3 Висока

4 Найбільш ймовірна

5 Низька

6 Дуже низька

7 Дуже низька (практично нуль)

Отримані дані зведені в таблицю (табл. 3), що характеризує: умови ймовірного входу в ту чи іншу галузь і дає якісну оцінку імовірності досягнення остаточного результату. Режими песимістичний і оптимістичний характеризують типовий стан на ринку. Якщо організація має високий запас еволюційних якостей на етапі розвитку і зрілості, то імовірність досягнення результату потрапить у зони А, В і в верхньої частини З за час t0 і tнй (див. рис. 6). Типова організація на етапі зрілості досягне успіху в зонах В и С за час tнй. Організації з низьким потенціалом еволюційних якостей на етапі старіння – у зонах В (нижня частина), D, E, F.

Таблиця 3

Якісна ймовірна характеристика зон "карти прийняття рішення"

Зо-на Середня інтенсивність процесу, що забезпечує досягнення даної зони Імовірність розвитку про-цесу з даною інтенсивністю Імовірність досягнення заданого результату

tо, tнй tп

А IА > IО Дуже низька Висока Дуже висока Дуже висока (практично одиниця)

B IВ > IП Низька Дуже низька Дуже висока Дуже висока (практично одиниця)

C IО > IС > IП Найбільш ймовірна Дуже низька Найбільш ймовірна Дуже висока

D IА < IП Дуже низька Дуже низька (практично нуль) Низька Найбільш ймовірна

E IО > IЕ > IП Найбільш ймовірна - Дуже низька Найбільш ймовірна

F IF < IП Дуже низька - - Дуже низька

K IК << IП Дуже низька - - Дуже низька (практично нуль)

Управління організацією є проявом її еволюційних якостей і характеризує її здатність компенсувати несприятливий вплив зовнішнього середовища за рахунок внутрішніх резервів, знижуючи стосовно зовнішнього середовища діапазон можливих власних станів. Для якісної характеристики позначені можливі зони станів при реалізації динамічного процесу ("карта прийняття рішень") і їхньої імовірності, що дозволяє визначити режим наступного управління, що забезпечує досягнення поставленої мети з максимально можливим рівнем імовірності.

Четвертий розділ присвячений розробці параметрів коректування й оцінки ефективності реалізації інвестиційного проекту на окремому тимчасовому відрізку, що відповідає етапу управління. Розглянуті раніше показники економічної ефективності, як відзначалося раніше, застосовуються при аналізі інвестиційних проектів у цілому. Якщо звертатися до об'єкта проведених досліджень – життєвому циклу, то ці показники будуть характеризувати приведені до дати аналізу вартості майбутніх вигод, що забезпечує організації реалізація даної програми. Традиційно, на кожному етапі управління, необхідно співвідносити планові і досягнуті результати; розбаланс між ними визначає задачі на наступний часовий період.

На рисунку 7 показана послідовність перспективного аналізу частини життєвого циклу, що залишилася на кожному етапі управління. Кількісно оцінюється збіг реального і прогнозного стану грошового потоку на стику суміжних тимчасових інтервалів. Якщо мають місце відхилення – чи вище нижче планового рівня (рис. 8), тоді в приведену послідовність розрахунку необхідно внести корективу, назвемо їх показниками "інтервальної ефективності" проекту.

Якщо вихідний стан характеризується крапкою 1, то виникає потреба в додаткових інвестиціях; крапкою 3, то має місце "премія" за роботу, що у майбутньому зможе компенсувати негативні тенденції.

Зважаючи на викладене, значення чистої приведеної вартості, наприклад для k-го етапу управління можна записати:

·

,

·

Розрахунок значень Ik і Pk уже виконується, виходячи з позицій поточного часу початку періоду чергового етапу. Тоді майбутня вартість грошового потоку має вид:

де i – початок поточного тимчасового періоду,

r – кількість тимчасових періодів, за якими проводиться аналіз.

Аналогічно розраховується значення FV(k)пл для запланованого на цей період планового значення параметрів грошового потоку. Розрахунок значень Ik і Pk для наочності представимо у виді розрахункової логічної блок-схеми (рис. 9).

Значення Ik і Pk будемо називати параметрами коректування грошового потоку наступного (суміжного) тимчасового інтервалу. Параметр коректування в даний часовий період – це чиста приведена вартість можливих майбутніх відхилень реального розвитку грошового потоку від прогнозованого. Розглянемо два варіанти можливого розвитку.

Перший – якщо параметр коректування Ik, то мабуть, необхідні зусилля для його компенсації в самі короткі терміни, тому що, у противному випадку, накопичується вартість "невідшкодованих інвестицій". Відповідно до цього у наступних тимчасових періодах прийдеться додавати для ці ж цілей великі зусилля, тому що збільшиться поточна вартість первісної суми Ik.

Другий – якщо параметр коректування Pk, то управлінські зусилля здобувають трохи іншу тактику. Необхідно, надалі зберегти цей надлишковий позитивний баланс: в цьому випадку його позитивний вплив з часом підсилюється, та створює додаткові фінансові резерви, що забезпечують вирішення поточних задач по реалізації інвестиційних завдань у перспективному етапі часу.

На базі реального грошового потоку побудована карта прийняття рішень і для виділених зон розраховані параметри коректування. Параметр коректування у даний часовий період може бути розглянутий як фінансовий резерв, дисконтований до поточного періоду; аналогічний резерву часу в сітковий графік.

За запропонованою методикою оцінки організаційних і економічних параметрів ефективності інвестиційних проектів на базі інтервальних показників і надійності досягнення кінцевих результатів розроблений алгоритм, логічна блок-схема якого представлена на рисунку 10.

Примітки до рисунка 10:

1. Проект P ={IC, ICi, CFk, n, r},

де IC – вихідні інвестиції,

ICi - інвестиція в i - тім року, i = 1, 2, ..., mi,

CFk - приплив (відтік) коштів у k - тому року,

k = 1, 2, ..., ni,

n - тривалість проекту,

r - коефіцієнт дисконтування.

2. Параметри неузгодженості потоку:

Pk – величина контрольованого параметра грошового потоку,

tn – інтервали часу,

Iопт – інтенсивність неузгодженості грошового потоку у випадку розвитку

процесу по оптимістичній траєкторії,

Iпес - інтенсивність неузгодженості грошового потоку у випадку розвитку

процесу по песимістичній траєкторії,

mtА - математичне чекання відповідної випадкової величини в

випадку "працездатного" стану системи,

mtВ - математичне чекання відповідної випадкової величини в

випадку періоду відновлення роботи системи.

Даний метод рекомендується використовувати як при виборі альтернативних проектних рішень і їхній оцінці, так і управлінні реалізацією інвестиційного проекту. Ідея методики – підвищення надійності процесу управління реалізацією інвестиційних проектів. Мету методики складає удосконалення процесу управління на базі карт прийняття рішень, розроблених з урахуванням інтервальних показників ефективності, оцінки стану організації на окремих етапах життєвого циклу.

У попередніх наукових наробках параметри ефективності (NPV, IRR, надійність досягнення кінцевого результату) розраховувалися для всього періоду життєвого циклу. Стало необхідним робити їх коректування з метою оцінки зміни стану організації на визначеному інтервалі часу на базі моделі "карти прийняття рішень". Звертається увага на якісні зони, у яких може виявитися контрольований параметр на етапах реалізації інвестиційних проектів. Для цих якісних зон кількісно визначена необхідна інтенсивність управлінських впливів (потреба в додаткових інвестиціях, чи навпаки, можливі фінансові резерви, у випадку відхилення реального грошового потоку від прогнозного). Зберігаючи якісний підхід до досліджуваного питання, визначена можливість досягнення кінцевого результату (характерні зони карти прийняття рішень) і рівень імовірності появи цих зон.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. В дисертації проведені теоретичні узагальнення і нове рішення актуальної задачі, що полягає в розробці еволюційних підходів до розвитку організації, репродуктивні якості якої забезпечуються ефективною системою управління інвестиційним проектом. Це дозволяє визначити параметри коректування на кожному етапі управління й оцінювати імовірність досягнення поставлених кінцевих цілей.

2. Проведені дослідження еволюційних якостей розкрили зміст внутрішніх процесів, що визначають стан організації на етапах життєвих циклів. Розроблено якісну модель еволюційного розвитку організації, що описує здатність репродуктувати нові якості і визначає її потенційні еволюційні можливості.

3. Запропонован адитивний підхід оцінки альтернатив інвестиційних проектів. Це порівняння може бути прийняте в якості первісного упорядкування проектів для наступного аналізу.

4. Аналіз стану організації на траєкторії життєвого циклу запропоновано проводити з використанням коефіцієнта готовності як показника параметричної надійності, що показує імовірність, що розвиток процесу буде здійснюватися в межах, визначених оптимістичною і песимістичною траєкторіями. Розроблена розрахункова модель дозволила застосувати вихідні теоретичні положення класичної теорії надійності до вирішення задач даної роботи. Доведено, що чим ближче граничні траєкторії можливих станів, тим за інших рівних умов вище значення коефіцієнта готовності.

5. Розроблено показники аналізу і коректування реалізації інвестиційного проекту на окремих тимчасових інтервалах на основі "карти прийняття рішень".

6. За запропонованою методикою отримана й апробована модель оцінки інвестиційного проекту з погляду його управляємості.

7. Запропонована методика дозволяє вирішити наступні задачі:

·

· диференціювати альтернативи інвестиційних проектів з погляду їхньої кінцевої ефективності;

· дати кількісну оцінку "карти прийняття рішень" проекту;

· оцінити проект із погляду його управляємості, тобто визначити потрібну інтенсивність управлінського впливу;

· адаптувати організаційну структуру управління на виконання проекту.

8. Запропонована методика призначена для організацій, об'єктом діяльності яких є інвестиційний проект. У результаті забезпечується гарантований рівень надійності виконання проекту, а також мінімальний додатковий рівень прибутку за інвестиційний менеджмент – 2 - 5 % вартості проекту; сама модель показує фінансові резерви реализуємості проекту.

9. Результати досліджень доведені до практичної реалізації. Пропонований метод оцінки ефективності управління інвестиційним проектом був схвален і використан проектними і науково-дослідними організаціями при розробці й аналізі нормативно-методичної документації при удосконаленні процесу реалізації інвестиційних проектів.

Основні положення дисертації опубліковані у наступних роботах:

1. Bolshakov V., Mlodetskiy V., Gorbenko V. The analysis of perspectives of foreign investition in ukraine economic // Зб. праць міжнародної конференції "Проблемы современного материаловедения". - Днепропетровск: ПГАСА, 1997.- с. 148 - 151 (автором проведена оцінка ризиків і аналіз злиття інвестицій по ведучим галузям національної промисловості).

2. Млодецкий В. Р., Горбенко В. Ю. Эффективность инвестиционных проектов в условиях влияния экономических ресурсов // Строительство, материаловедение, машиностроение. Сб. научн. трудов. - Днепропетровск: ПГАСА. – Серия: Стародубовские чтения, 1998.- №2.- С. 209 – 210 (автором виявлені тенденції росту (чи зниження) використовуваних ставок дисконтування в складі реалізованих інвестиційних проектів).

3. Данилова Т. В., Горбенко В. Ю. Организационно-экономические основы управления проектами инвестиций в современных условиях // Строительство, материаловедение, машиностроение. Сб. научн. трудов. - Днепропетровск: ПГАСА. – Серия: Стародубовские чтения, 1998.- №2.- С. 211 (автором запропонован комплексний аналіз інвестиційного процесу з використанням якісних і кількісних економічних показників).

4. Кривошея И. В., Кирнос О. И., Горбенко В. Ю. Классификация методов анализа и факторов риска при инвестировании строительных проектов // Строительство, материаловедение, машиностроение. Сб. научн. трудов. - Днепропетровск: ПГАСА. – Серия: Стародубовские чтения, 1998.- №2.- С. 199 - 200. (автором систематизовані і розподілені фактори ризику по организаційно-економічним критеріям).

5. Божанова В. Ю. Экономическая оценка этапов жизненного цикла инвестиционного проекта // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. - 1998. - № 8. - С. 9 – 11 (автором пропонується для економічного аналізу використовувати якісний показник – індекс зміни NPV у суміжних тимчасових періодах).

6. Млодецкий В. Р., Божанова В. Ю. Экономическая диагностика этапа жизненного цикла организации // Проблемы современного материаловедения. Сб. научн. трудов. - Днепропетровск: ПГАСА. – Серия: Стародубовские чтения, 1999.- Часть 1. - с. 159 – 160 (автором рекомендовано проводити аналіз стану організації на траєкторії її життєвого циклу на базі досліджень динаміки вартості бізнесу).

7. Млодецкий В. Р., Божанова В. Ю. Структура и анализ жизненного цикла организации // Проблемы современного материаловедения. Сб. научн. трудов. - Днепропетровск: ПГАСА. – Серия: Стародубовские чтения, 1999.- Часть 2. - с. 133 – 136 (автором запропонована графічна модель субординації життєвих циклів організації).

8. Млодецкий В. Р., Божанова В. Ю., Лукьянычева С.А. Этапы развития организации // Сб. наук. праць “Проблеми реконструкції та експлуатації промислових об'єктів”. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 1999. - С. 179 – 182 (автором обґрунтовані тенденції змін етапів життєвих циклів організації).

9. Млодецкий В.Р., Божанова В. Ю. Эволюционные признаки развития организации // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. - 1999.- № 7. - С. 28 – 35 (автором розроблена модель взаємодії організації з зовнішнім середовищем з погляду еволюційної теорії).

10. Млодецкий В. Р., Божанова В. Ю. Адаптация моделей "издержки – объем – прибыль" к условиям строительного производства // Будінформ, 2000. - Спец. випуск. - С. 55 – 57 (автором розроблена економічна модель, адаптована до умов будівельного виробництва, по ній зроблена оцінка факторів ризику, що відповідають досягненню заданих параметрів).

11. Млодецкий В. Р., Божанова В. Ю. Модель управления инвестиционным проектом // Матеріали четвертої міжнародної конференції “Наука і освіта”, Дніпропетровськ, 2001. – Том 4. – С. 21 – 22 (автором запропоновано використання віялової функції розподілу контрольованого параметра для кількісного визначення етапу реалізації інвестиційного проекту).

12. Млодецкий В. Р., Божанова В. Ю. Учет взаимосвязи жизненных циклов организации при планировании показателей эффективности // Строительство, материаловедение, машиностроение. Сб. научн. трудов. - Днепропетровск: ПГАСА. - Серия: Стародубовские чтения, 2001.- Вып. 12 .- С. 287 – 288 (автором запропоновано планування показників ефективності організації з використанням методів теорії організаційно-технологічної надійності).

13. Млодецкий В. Р., Божанова В. Ю. Параметры надежности развития организации на отрезке этапа жизненного цикла // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. - 2001.- № 10. - С. 33 – 40 (автором запропонован путь обчислення коефіцієнта готовності як способу виміру фактора ризику).

14. Млодецкий В. Р., Божанова В. Ю. Оперативное управление инвестиционным процессом на основе интервальных показателей эффективности // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. - 2001.- №11. - С. 26 – 31 (автором запропонована розрахункова схема, що визначає послідовність перспективного аналізу залишившийся частини життєвого циклу проекту на кожному етапі управління).

АНОТАЦІЯ

Божанова В. Ю. Удосконалення оцінки ефективності управління інвестиційним проектом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.22 – управління проектами та розвиток виробництва. – Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Дніпропетровськ, 2002.

У дисертації розроблені еволюційні підходи до розвитку організації, репродуктивні якості якої забезпечуються ефективною системою управління інвестиційним проектом. Викладено методику оцінки ефективності інвестиційного проекту за критерієм управляємості на основі аналізу накопиченого балансу відхилень попередніх тимчасових періодів.

Актуальність теми обумовлена питаннями ефективної діяльності організації на основі дослідження кількісних і якісних параметрів, що характеризують окремі сторони її діяльності. Аналізуючи динаміку цих параметрів, ми досліджуємо кінцеву реакцію організації на внутрішні і зовнішні фактори. У зв'язку з цим цікаво не тільки констатувати поточну ситуацію, але й оцінити, так називану, "життєздатність" організації в цілому, тобто протистояти впливу негативних факторів.

Для визначення стану організації запропонована ефективна система управління на основі моделі "карти прийняття рішень". Це дозволило уточнити режим управління, що забезпечує досягнення поставленої мети з максимальним рівнем імовірності.

На базі реального грошового потоку побудована карта прийняття рішень і для виділених зон розраховані параметри коректування. Параметр коректування, у даний часовий період, розглядається як фінансовий резерв, дисконтований до поточного періоду.

Розроблено методику оцінки інвестиційного проекту за критерієм управляємості, що дозволяє визначити параметри коректування на кожному етапі управління й оцінювати імовірність досягнення поставлених кінцевих цілей. Дана методика призначена для організацій, об'єктом діяльності яких є інвестиційний проект.

Ефективність використання методики визначається в зменшені можливих збитків на 114,21 тис. грн. Ефект досягнутий за рахунок зниження ставки дисконтування, що забезпечується зменшенням локальної ставки, що компенсує ризики втрат від неякісного управління. У результаті забезпечується гарантований рівень надійності виконання проекту; сама модель показує фінансові резерви реалізуємості проекту.

Ключові слова: інвестиційний проект, організація, управління, ефективність управління, карта прийняття рішень, інтервальні параметри ефективності.

АННОТАЦИЯ

Божанова В.Ю. Совершенствование оценки эффективности управления инвестиционным проектом. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.13.22 – управление проектами и развитие производства. – Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры, Днепропетровск, 2002.

В диссертации разработаны эволюционные подходы к развитию организации, репродуктивные качества которой обеспечиваются эффективной системой управления инвестиционным проектом. Изложена методика оценки эффективности инвестиционного проекта по критерию управляемости на основе анализа накопленного баланса отклонений предшествующих временных периодов.

Актуальность темы обусловлена вопросами эффективной деятельности организации на основе исследования количественных и качественных параметров, характеризующих отдельные стороны деятельности организации. Анализируя динамику этих параметров, мы исследуем конечную реакцию организации на внутренние и внешние факторы. В связи с этим, интересно не только констатировать текущую ситуацию, но и оценить, так называемую, "жизнеспособность" организации в целом, то есть противостоять влиянию негативных факторов.

Применяя основные положения биологической эволюционной теории к теории организации, установлено, что организация, на каждом этапе развития реализует эволюционные признаки. Установлено, что согласно принципу многих уровней, система одновременно эволюционирует на нескольких из них, которые состоят в интерактивной связи (уровень базовых системных элементов, уровень товарно-рыночных комбинаций, уровень предприятия, уровень общества). При этом, на каждом уровне действуют два основных эволюционных правила – стремление к сохранению идентичности и адаптация к внешней среде.

Исследования, связанные с жизненными циклами организации, товара, технологии и т.д., позволили выявить качественную идентичность этих циклов вне зависимости от объекта. Смена этапов жизненного цикла определяется процессами взаимного соответствия внутренних способностей организации воздействию потоков возмущений, генерируемых внешней средой. Эти процессы были рассмотрены с помощью основных положений математической теории множеств: разработана модель взаимодействия организации с внешней средой, которая дала качественное объяснение внутренних причин смен этапов жизненных циклов. Предложена графическая модель субординации жизненных циклов организации.

Вопросы количественной оценки эффективности инвестиционных проектов, предложено решать аддитивным подходом: суммируются не сами параметры, а их коэффициенты влияния, что позволяет включать в анализ ранее не сопоставимые показатели. Уделено внимание надежности достижения поставленных целей: разработанная расчетная модель позволила применить исходные теоретические положения классической теории надежности к решению задач данной работы.

Для определения состояния организации предложена эффективная система управления на основе модели "карты принятия решений". Это позволило уточнить режим управления, обеспечивающий достижение поставленной цели с максимальным уровнем вероятности. На базе реального денежного потока построена карта принятия решений и для выделенных зон рассчитаны параметры корректировки. Параметр корректировки, в данный временной период, рассматривается как финансовый резерв, дисконтированный к текущему периоду.

По предложенной методике получена и апробирована модель оценки инвестиционного проекта с точки зрения его управляемости, которая позволяет решить следующие задачи:

·

· дифференцировать альтернативы проектных решений с точки зрения их конечной эффективности;

· дать количественную оценку "карты принятия решений" проекта;

· оценить проект с точки зрения его управляемости, то есть определить параметры корректировки на каждом этапе управления.

Разработана методика оценки инвестиционного проекта по критерию управляемости, которая позволяет определить параметры корректировки на каждом этапе управления и оценивать вероятность достижения поставленных конечных целей. Данная методика предназначена для организаций, объектом деятельности которых является инвестиционный проект.

Эффективность использования методики состоит в сокращении возможных убытков на 114,21 тыс. грн. Эффект достигнут за счет снижения ставки дисконтирования, который обеспечивается уменьшением локальной ставки, компенсирующей риски потерь от некачественного управления. В результате обеспечивается гарантированный уровень надежности выполнения проекта; сама модель показывает финансовые резервы реализуемости проекта.

Ключевые слова: инвестиционный проект, организация, управление, эффективность управления, карта принятия решений, интервальные параметры эффективности.

SUMMARY

Bozhanova V. Yu. The estimation improvement of effectiveness of investment project management. – Manuscript.

Thesis for the scientific degree