ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

Баранчук юрій володимирович

УДК 635.21.: 631.532.2.048.631.816.1

обгрунтування норм садіння бульб картоплі під запланований урожай для умов центрального Полісся України

Спеціальність: 06.01.09 – рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у лабораторії агротехніки Інституту картоплярства УААН протягом 1998–2000 рр.

Науковий керівник: | доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України

Молоцький Михайло Якович,

Білоцерківський державний аграрний університет,

завідувач кафедри селекції і насінництва

Офіційні опоненти: | доктор сільськогосподарських наук, професор

гудзь Володимир Павлович,

Національний аграрний університет,

професор кафедри загального землеробства

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Мещеряков євген петрович,

Харківський державний аграрний університет

ім.В.В. Докучаєва, доцент кафедри рослинництва

Провідна установа: | Сумський державний аграрний університет,

кафедра селекції і насінництва, м. Суми

Захист дисертації відбудеться “11” червня 2002 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.360.01 при Інституті цукрових буряків УААН, за адресою: Україна, 03141, м. Київ, вул. Клінічна, 25.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту цукрових буряків УААН

Автореферат розісланий “10” травня 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради |

Сторожик Л.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. На сучасному етапі розвитку картоплярства в Україні спостерігається невідповідність між нормами садіння картоплі та її врожайністю. У колективних господарствах та приватному секторі норми посадки коливаються від 30 до 50 ц/га, а врожайність, залежно від року, становить 80–120 ц/га. Тобто, відношення між урожайністю та нормою садіння, або коефіцієнт розмноження, становить 2,5–3,0, що робить вирощування цієї культури нерентабельним. Високі норми пов’язані з використанням для садіння бульб масою від 30 до 100 г і більше. Ситуація ускладнюється ще й тим, що в господарствах часто-густо відсутні органічні і мінеральні добрива, які до того ж і використовуються неефективно. Проте дослідження, проведені в західному Лісостепу М.Я.Молоцьким та І.М.Гнатюком (1997 р.), свідчать про можливість зменшення садивної норми при одночасному одержанні високих урожаїв картоплі за раціонального використання садивних бульб, правильного їх кількісного і просторового розміщення в поєднанні з ощадливим застосуванням органічних і мінеральних добрив.

На Поліссі такі дослідження не проводились, тому їх здійснення є актуальними і доцільними.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною тематичного плану науково-дослідної роботи лабораторії агротехніки Інституту картоплярства УААН, яка передбачена координаційним планом УААН комплексної теми: “Розробити та впровадити технологію виробництва та зберігання картоплі в господарствах різних форм власності,“ номер державної реєстрації – 0197U005457.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було обґрунтування можливості встановлення норм садіння бульб картоплі під запланований урожай у зоні Полісся України.

Для досягнення поставленої мети нам необхідно було вирішити такі завдання: –

вивчити особливості росту, розвитку рослин і формування врожаю, залежно від маси садивних бульб;–

визначити оптимальне кількісне і просторове розміщення рослин за різних схем садіння картоплі;–

обґрунтувати раціональні рівні живлення рослин, які забезпечують максимальну врожайність та вихід насінних бульб стандартної фракції;–

визначити стеблоутворюючу здатність бульб і площу листкової поверхні рослин, сформованих за різного поєднання факторів;–

вивчити вплив досліджуваних факторів на врожайність картоплі;–

дослідити зміни біохімічного складу бульб в урожаї, залежно від використаних садивних бульб та рівня живлення;–

визначити залежність коефіцієнта розмноження картоплі від маси садивних бульб, схеми садіння та рівнів живлення;–

розробити науково обґрунтовані норми садіння картоплі під запланований урожай з урахуванням взаємодії таких факторів, як рівень живлення, маса садивних бульб, кількісне та просторове їх розміщення на площі в умовах Полісся України.

Об’єктом дослідження було обґрунтування норм садіння бульб картоплі під

запланований урожай в умовах Центрального Полісся України.

Предметом дослідження було визначення норм садіння бульб картоплі для різних за скоростиглістю сортів, залежно від маси садивних бульб, площ та рівнів живлення.

Методи дослідження. Теоретичну основу дисертаційної роботи складали універсальні методи, а прикладних досліджень – постановка польового експерименту, допоміжних спостережень та лабораторних аналізів за використання загальноприйнятих методик.

Дані щодо врожайності та інші показники обробляли, використовуючи сучасні методи математичної статистики та ПК.

Наукова новизна одержаних результатів. Виявлена залежність урожайності картоплі на Поліссі України від комплексної дії маси садивних бульб, площ живлення, норм внесених мінеральних добрив на фоні гною та взаємодії цих чинників. Встановлена взаємодія зазначених факторів, за якої забезпечується одержання запланованого врожаю певної якості. На основі власних досліджень вперше для умов Центрального Полісся України розроблені науково обґрунтовані норми садіння картоплі під запланований урожай, які дозволяють встановлювати їх відповідно до розміру садивних бульб, площі та рівня живлення.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано науково обґрунтовані норми садіння картоплі під запланований урожай за використання різних за масою садивних бульб, правильного кількісного та просторового їх розміщення відповідно до внесених добрив.

Результати наукових досліджень використані Міністерством аграрної політики України при виданні рекомендацій “Норми садіння картоплі під запланований урожай ” (2001).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана самостійно. При безпосередній його участі розроблена робоча програма, проведені дослідження, узагальнені і математично обґрунтовані експериментальні дані, обчислені показники економічної ефективності. Наукові положення, що виносяться на захист, отримані автором самостійно. Впровадження розробок у виробництво здійснювались за участі автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на вчених радах Інституту картоплярства УААН (1998–2001 рр.) та засіданнях Координаційно-методичної ради Головної установи з виконання науково-технічної програми УААН на 1996–2000 рр. і на 2001–2005 рр. “ Картоплярство”; засіданнях кафедри селекції та насінництва БДАУ (2000–2001); міжнародній науково-практичній конференції “Аграрна освіта і наука на початку третього тисячоліття” ( Львів–Дубляни 2001 р. ).

Публікації. Основні положення дисертації викладені в 7 наукових працях, у тому числі 5 фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 182 сторінках машинописного тексту, містить 29 таблиць, 39 рисунків, 5 додатків. Текстова частина складається із вступу, 7 розділів, висновків і пропозицій для виробництва. Список використаних джерел містить 260 найменувань літератури, у тому числі 32–латинським шрифтом.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

СТАН ВИВЧЕНОСТІ ПРОБЛЕМИ ТА ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

У розділі подані результати досліджень минулих років і сучасне уявлення про вплив маси садивних бульб, площ і рівнів живлення на врожай та біохімічний склад картоплі. На основі критичного аналізу визначені питання, які ще недостатньо досліджені, обґрунтована потреба їх подальшого вивчення.

Місце, умови та методика проведення досліджень

Дослідження, покладені в основу дисертаційної роботи, проводилися протягом 1998–2000 рр. в дослідній сівозміні Інституту картоплярства УААН, землі якого розміщені в зоні Центрального Полісся.

Польові дослідження закладалися на дерново-середньопідзолистих супіщаних ґрунтах. Глибина орного шару становила 20–22 см. Агрохімічна характеристика орного шару така: вміст гумусу – 1,20–1,55 %, рН сольової витяжки – 4,2–5,9, гідролітична кислотність – 1,69–2,2 мг – еквівалентів на 100 г грунту, сума поглинутих основ – 4,3–5,8 мг – еквівалентів на 100 г ґрунту, легкогідролізованого азоту – 6,24–9,72, рухомого фосфору – 8,67–15,50, обмінного калію – 6,6–9,2 мг на 100 г ґрунту.

Погодні умови в період росту і розвитку рослин картоплі дещо відрізнялися по роках досліджень, однак коливались у межах, характерних для Центрального Полісся.

Експериментальна робота проводилася шляхом закладання чотирифакторного польового досліду. Схема польового досліду включала такі фактори:

фактор А – сорти: середньоранній – Світанок київський, середньостиглий – Луговська;

фактор В – норми добрив: без добрив (контроль), гній 60 т/га (фон), фон + N60Р60К90 (одинарна), фон + N90Р90К120 (полуторна);

фактор С – маса садивних бульб: 25–50 г (дрібні), 51–80 г (середні), 81–120 г (великі);

фактор Д – схема садіння: 70 х 20, 70 х 35, 70 х 50 см;

Матеріалом для проведення досліджень була еліта зазначених сортів.

Площа ділянок: І порядку (сорти) – 532 м2, ІІ порядку (норми добрив) – 252 м2, ІІІ порядку (маса бульб) – 84 м2, ІV порядку (схеми садіння) – 28 м2, а облікових –відповідно 454; 226,8; 75,6 та 25,2 м2. Кожна ділянка четвертого порядку була чотирирядкова. Повторність варіанта дослідів – чотириразова.

Органічні добрива у вигляді підстилкового солом’яного гною великої рогатої худоби з умістом N 0,40–0,45 Р 0,116–0,262 К 0,4–0,6, та мінеральні (нітроамофоска з умістом NРК по 17% кожного елементу і калімагнезія з умістом К2О 28%) вносили вручну згідно із схемою досліду врозкид по поверхні ґрунту. Попередником картоплі в усі роки досліджень була озима пшениця. Агротехніка і боротьба із шкідниками та хворобами були загальноприйнятими для умов Полісся України.

Ріст, розвиток і продуктивність картоплі залежно від маси садивних бульб, густоти насаджень та рівня живлення

Вплив маси садивних бульб, схеми садіння та удобрення на ріст і розвиток

картоплі. Відомо, що продуктивність рослин залежить від величини

фотосинтетичного апарату.

При садінні за схемою 70 х 50 см сумарна площа асиміляційного апарату на гектарі була меншою ніж за 70 х 35 см у сорту Світанок київський – на 27,3 %, у Луговської – на 21,3 % (табл.1), а при садінні за схемою 70 х 20 см – на 43,6 % і 35,3 % відповідно по сортах. Це відбувалось внаслідок зменшення кількості рослин на одному гектарі. Так, за схеми садіння 70 х 50 см їх налічувалось 29 тис., що на 12 тис. менше ніж за схеми 70 х 35 см і на – 42 тис. за 70 х 20 см.

Таблиця 1

Вплив маси садивних бульб, площ живлення та норм добрив на формування площі листкової поверхні, тис. м2/га, середнє за 1998–2000 рр. |

Світанок київський | Луговська

Маса садивних бульб, г

Норми добрив | 25–50 | 51–80 | 81–120 | 25–50 | 51–80 | 81–120

Схема садіння 70 х 20 см

Без добрив (контроль) | 30,8 | 36,7 | 41,9 | 19,6 | 23,9 | 30,1

Гній 60 т/га (фон) | 36,9 | 41,9 | 50,6 | 30,3 | 37,2 | 42,4

Фон+ N60 Р60К90 | 47,1 | 52,8 | 58,9 | 42,1 | 46,9 | 52,1

Фон+ N90 Р90К120 | 55,1 | 60,4 | 67,5 | 50,4 | 60,8 | 63,2

70 х 35 см

Без добрив (контроль) | 23,8 | 27,1 | 30,3 | 18,0 | 19,4 | 21,7

Гній 60 т/га (фон) | 27,9 | 31,3 | 40,0 | 20,8 | 24,7 | 27,7

Фон+ N60 Р60К90 | 34,9 | 38,3 | 41,4 | 38,5 | 42,2 | 45,2

Фон+ N90 Р90К120 | 40,0 | 41,8 | 45,2 | 42,5 | 44,6 | 47,2

70 х 50 см

Без добрив (контроль) | 19,4 | 21,1 | 23,1 | 14,4 | 15,9 | 19,4

Гній 60 т/га (фон) | 22,6 | 24,6 | 29,6 | 17,8 | 19,8 | 21,8

Фон+ N60 Р60К90 | 28,1 | 29,4 | 31,1 | 31,5 | 32,6 | 34,1

Фон+ N90 Р90К120 | 31,1 | 32,9 | 34,3 | 37,1 | 38,5 | 39,8

Площа фотосинтезуючої поверхні на гектарі зростала за збільшення маси садивних бульб: з 25–50 г до 51–80 г у сорту Світанок київський – на 9,2 %, у Луговської – на 10,6 %; з 51–80 г до 81–120 г – на 15,8 і 9,4 % відповідно.

Підвищення рівня живлення веде до збільшення площі асиміляційної поверхні, незалежно від густоти садіння і маси садивних бульб. Так, при внесенні гною в нормі 60 т/га площа листкової поверхні збільшилась на 16,8% у сорту Світанок київський і на 24,8% – у Луговської відносно контролю. Внесення мінеральних добрив у нормі N60Р60К90 і N90Р90К120 на фоні гною збільшило цей показник на 29,8% і 37,8% та 50,1 і 57,0 % відповідно. Найбільша площа фотосинтезуючої поверхні формується при садінні бульб масою 81–120 г з густотою 71 тис. (70 х 20 см) і внесенні мінеральних добрив у нормі N90Р90К120 на фоні 60 т/га гною. За цих умов вона становила у сорту Світанок київський 67,5 тис. м2/га, у Луговської – 63,2 тис. м2/га, що за фізіологічними нормами є зайвим (оптимальною є площа 40–45 тис. м2/га) .

Стеблоутворююча здатність бульб, оптимальний стеблостій та процес формування врожаю картоплі. Загальна кількість стебел на площі визначає рівень врожайності. Тому в рекомендаціях щодо вирощування картоплі зазначається кількість стебел на одиницю площі як критерій отримання гарантованих врожаїв та

бульб певного розміру.

Як свідчать результати досліджень, кількість стебел на 1 га у сортів, які досліджувались, зростала за використання більших садивних бульб при всіх площах живлення (табл. 2), а саме при садінні бульбами масою 51–80 г – на 18,8 %, масою 81–120 г – на 34,8 % в сорту Світанок київський; у сорту Луговська – на 18,6 і 27,2%–

порівняно з контролем ( 25–50 г).

Таблиця 2

Кількість стебел залежно від маси садивних бульб, площ живлення та норм добрив, тис. шт./га., середнє за 1998–2000 рр. |

Світанок київський | Луговська

Маса садивних бульб, г

Норми добрив | 25–50 | 51–80 | 81–120 | 25–50 | 51–80 | 81–120

Схема садіння 70 х 20 см

Без добрив (контроль) | 217,3 | 252,1 | 288,7 | 140,8 | 175,1 | 187,0

Гній 60 т/га (фон) | 226,0 | 259,2 | 317,1 | 168,0 | 198,8 | 205,9

Фон+ N60 Р60К90 | 237,9 | 273,4 | 344,4 | 166,6 | 210,6 | 222,5

Фон+ N90 Р90К120 | 246,8 | 285,9 | 362,1 | 182,2 | 224,8 | 258,0

70 х 35 см

Без добрив (контроль) | 129,2 | 163,3 | 194,1 | 91,7 | 109,7 | 126,4

Гній 60 т/га (фон) | 136,7 | 174,9 | 203,6 | 101,5 | 123,0 | 140,8

Фон+ N60 Р60К90 | 144,3 | 187,2 | 231,0 | 108,0 | 129,8 | 154,4

Фон+ N90 Р90К120 | 149,0 | 198,9 | 252,2 | 114,0 | 142,7 | 165,4

70 х 50 см

Без добрив (контроль) | 95,0 | 122,1 | 155,7 | 69,3 | 81,4 | 94,3

Гній 60 т/га (фон) | 99,9 | 130,2 | 174,8 | 73,7 | 88,7 | 102,7

Фон+ N60 Р60К90 | 102,7 | 138,4 | 181,1 | 77,9 | 99,9 | 112,0

Фон+ N90 Р90К120 | 106,4 | 144,1 | 195,1 | 81,2 | 105,5 | 120,4

На фоні гною кількість стебел на одиниці площі збільшувалася в сорту Світанок київський на 6,1 %, на фоні + N60Р60К90 – на 12,1 %, а на фоні + N90 Р90К120 – на 16,6 %; у сорту Луговська – відповідно на 10,6 %; 16,1; 22,8 %, порівняно з контролем.

Зменшення площі живлення від 70 х 50 см до 70 х 35 см привело до зростання кількості стебел на гектарі на 18,8 %, а до 70 х 20 см – на 34,8 % у сорту Світанок київський; у сорту Луговська – на 18,6 і 27,2 % відповідно.

ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ НА ЇЇ УРОЖАЙНІСТЬ

Вплив маси садивних бульб, площ і рівнів живлення на врожайність картоплі. Одержані в 1998–2000 рр. дані свідчать про те, що найвища врожайність у сорту Світанок київський за садіння бульбами масою 81–120 г за схемою 70 х 20 см на фоні 60 т/га гною + N90Р90К120 становила 478 ц/га, у Луговської – 431 ц/га (табл.3).

Одержані нами дані показують, що за роки досліджень у сорту Світанок київський середня врожайність становила 291 ц/га, що на 8 % вище, порівняно із сортом Луговська. Отже, біологічні особливості сорту Світанок київський та його потенціал урожайності за однакових умов вирощування вищі, ніж сорту Луговська, що необхідно враховувати при вирощувані картоплі в цій зоні.

Вивчені сорти відзначалися високою реакцією на внесення органічних і мінеральних добрив. Якщо урожайність картоплі на контролі становила 218 ц/га, то при внесенні 60 т/га гною – 261 ц/га, що на 19,7 % більше. При застосуванні мінеральних добрив N60Р60К90 на фоні гною врожайність у середньому по обох сортах становила 306 ц/га, а N90Р90К120 – 337 ц/га, що перевищує показники контролю на 40,1 % і 54,4 %.

Урожайність залежала певною мірою і від густоти насаджень картоплі. При садінні за схемою 70 х 20 см вона зросла на 59,4%, порівняно з розрідженими насадженнями ( 70 х 50 см ). За схеми садіння 70 х 35 см, порівнянно зі схемою 70 х 50 см урожайність також збільшувалась на 25,0 %.

Таблиця 3

Урожайність картоплі залежно від маси садивних бульб, площ живлення та норм добрив, ц/га, середнє за 1998–2000 рр. |

Сорт (фактор А)

Світанок київський | Луговська

Норми добрив | Маса садивних бульб, г (фактор С)

(фактор В) | 25–50 | 51–80 | 81–120 | 25–50 | 51–80 | 81–120

Схема садіння (фактор Д) 70 х 20 см

Без добрив (контроль) | 234 | 288 | 318 | 227 | 277 | 307

Гній 60 т/га (фон) | 304 | 324 | 350 | 273 | 322 | 363

Фон+ N60 Р60К90 | 356 | 380 | 431 | 325 | 386 | 404

Фон+ N90 Р90К120 | 387 | 407 | 478 | 384 | 416 | 431

70 х 35 см

Без добрив (контроль) | 202 | 221 | 241 | 165 | 201 | 232

Гній 60 т/га (фон) | 254 | 266 | 292 | 206 | 257 | 276

Фон+ N60 Р60К90 | 287 | 301 | 339 | 241 | 284 | 323

Фон+ N90 Р90К120 | 308 | 328 | 380 | 278 | 320 | 358

70 х 50 см

Без добрив (контроль) | 159 | 186 | 209 | 118 | 158 | 180

Гній 60 т/га (фон) | 196 | 222 | 240 | 157 | 192 | 205

Фон+ N60 Р60К90 | 220 | 264 | 279 | 182 | 229 | 269

Фон+ N90 Р90К120 | 244 | 287 | 311 | 198 | 255 | 291

НІР05 (фактор А) = 4,4, (фактор В) = 6,2, (фактор С) = 5,4, (фактор Д) = 5,4,

Таким чином, від загущених насаджень отримували вищий урожай, ніж від розріджених, хоча в останніх формується більше бульб під кущем і вони мають більшу масу.

Істотний вплив на врожайність обох сортів мало також збільшення маси садивних бульб. Від рослин, вирощених з великих садивних бульб, одержана врожайність становила 312 ц/га, із середніх – 282 ц/га, що на 27,1 і 14,6% більше, порівняно з дрібними бульбами (246 ц/га).

Підвищення врожаю при садінні великих бульб можна пояснити тим, що рослини від них утворюють значну вегетативну масу, яка краще поглинає сонячну радіацію, вологу та елементи живлення з ґрунту, що й зумовлює підвищення продуктивності. Рослини від дрібних бульб утворюють малостеблові кущі з недостатньою вегетативною масою і витрачають енергію на гілкування, збільшуючи таким чином фотосинтезуючу поверхню.

Загальна кількість стебел на площі визначає рівень врожайності. Так, оптимальний стеблостій для сорту Світанок київський, згідно з існуючими рекомендаціями, становить 250 тис. шт./га. У наших дослідах, де картоплю цього сорту вирощували без внесення добрив, використовуючи дрібні бульби, які садили за схемою 70 х 50 см, стеблостій складав 98 тис. шт. /га, за схемою 70 х 35 см – 129 тис. шт /га, 70 х 20 см – 220 тис. шт. /га; середніх бульб – відповідно 125 тис., 164 і 255 тис.; великих – 160, 194 і 292 тис. шт./га (рис. 1).

Кількість стебел, тис.шт/га

Площа листя, тис. м2/га

Урожайність, ц/га

НІР05 (фактор В х С х Д ) = урожайність–18,7 ц/га, кількість стебел–6,3 тис. шт. /га, площа листя–0,97 тис. м2/га

Рис.1. Урожайність картоплі, кількість стебел та площа листя в сорту Світанок київський за взаємодії факторів (норм добрив, маси садивних бульб та схем садіння), середнє за 1998–2000 рр.

Примітки: маса садивних бульб: 1 – 25–50 г, 2 – 51–80 г, 3 – 81–120 г;

схеми садіння: A – 70 х 50 см, B – 70 х 35 см, C – 70 х 20 см

Отже, при вирощуванні картоплі дрібними бульбами без застосування добрив

оптимального стеблостою не вдається досягти. Стеблостій, близький до оптимального, отримуємо при використанні середніх і великих бульб за схемою садіння 70 х 20 см. Оптимальний стеблостій утворюється також при садінні дрібних бульб за схемою 70 х 20 см та застосуванні одинарної або полуторної норми мінеральних добрив на фоні гною, а при садінні великих – за схемою 70 х 35 см при внесенні полуторної норми мінеральних добрив на фоні гною.

Проте виявилося, що за однакового стеблостою (250 тис./га) насадження формують різну площу листкової поверхні. Так, від середніх бульб за схемою садіння 70 х 20 см без внесення добрив вона становить 37 тис.м2/га, від дрібних бульб за схемою 70 х 20 см при застосуванні одинарної норми мінеральних добрив на фоні гною – 47,4 тис. м2/га і 55,5 тис. м2/га; полуторної норми мінеральних добрив на фоні гною та від великих бульб за схемою 70 х 35 см при внесенні полуторної норми мінеральних добрив на фоні гною – 45 тис. м2/га. Рівень урожайності за цих умов становить 288, 356, 387 і 380 ц/га відповідно.

Отже, для отримання однакового рівня врожайності, на нашу думку, необхідно створити не лише оптимальний стеблостій, але й певну площу листкової поверхні. Свідченням цього є аналіз одержаної врожайності за однакової площі листкової поверхні. Висаджуючи великі бульби за схемою 70 х 20 см без внесення добрив, середні – за такої ж схеми при внесенні гною, а великі – за схемою 70 х 35 см при використанні одинарної норми мінеральних добрив, середні – за полуторної норми на фоні гною, одержали різну кількість стебел – 292, 262, 231 і 199 тис. шт./га з однаковою площею листової поверхні (41,2, 41,5, 41,8 і 42,0 тис. м2/га) відповідно. При цьому одержали близьку за значенням урожайність, яка становила 318, 324, 339 та 328 ц/га.

Визначення норм садіння за оптимальним стеблостоєм залишає поза увагою дослідників вивчення взаємодії факторів, що впливають на ріст і розвиток картоплі: рівень живлення рослин, масу садивних бульб, кількісне і просторове їх розміщення.

Дослідження показали, що недостатню площу синтезуючого апарату рослин, що виростають від дрібних бульб, яка не досягається стеблостоєм, можна компенсувати внесенням добрив, які сприяють гілкуванню рослин, збільшенню розмірів листя, а отже й зростанню загальної площі листкової поверхні до оптимальних розмірів. І, навпаки, висаджуючи великі бульби, можна обмежуватися низькими нормами добрив, що стримує утворення зайвого асиміляційного апарату. Таким чином, добрива можуть за використання садивних бульб різних вагових фракцій бути регулюючим фактором.

Проведені нами дослідження виявили різну реакцію сортів на загущення та використання великих бульб при більших площах живлення. При збільшенні рівня живлення у загущених насадженнях, одержаних від садіння великих бульб, прирости врожайності у сорту Світанок київський помітно зростали, тоді як у сорту Луговська, навпаки, зменшувалися.

Одним із важливих показників у насінництві картоплі є кількісний коефіцієнт розмноження, – тобто відношення між кількістю садивних бульб в урожаї (шт./га) та нормою садіння (шт./га).

Істотний вплив на вихід садивної фракції відігравала маса материнських бульб: збільшення її призводило до зростання виходу насіннєвих бульб при всіх досліджуваних площах та рівнях живлення. Вихід насіннєвої фракції при використанні для садіння бульб 25–50 г у сорту Світанок київський становив 262,10 тис. шт./га. За зростання маси висаджених бульб з 25–50 г до 51–80 г вихід збільшувався на 47,85 тис. бульб, і з 25–50 г до 81–120 г – на 72,43 тис. бульб/га.

Розрідження насаджень викликало зменшення виходу кількості насіннєвої фракції з площі при всіх досліджуваних нормах добрив і масі садивних бульб. При садінні бульб сорту Світанок київський із густотою 71 тис./га (70 х 20 см) з 1 га отримали 401,1 тис. насіннєвих бульб при густоті садіння 41 тис. бульб/га (70 х 35 см) – 284,0 тис./га, що на 117,1 тис. бульб менше, ніж при густоті 71 тис./га. За густоти садіння 28 тис./га (70 х 50 см) зібрали 221,5 тис. бульб/га, що на 179,6 тис. бульб менше, порівняно із загущеними насадженнями.

Вихід садивних бульб зростав також при збільшенні рівня живлення. Висаджуючи картоплю сорту Світанок київський без застосування добрив, отримали 234,6 тис. насіннєвих бульб/га. При застосуванні гною додатково одержали 53,9 тис. бульб. За внесення одинарної норми мінеральних добрив на фоні гною вихід садивних бульб зростав на 38,1, а полуторної – на 70,9 тис. бульб/га. Існує і сортова відмінність у формуванні бульб насінної фракції. За однакових умов вирощування сорт Світанок київський утворював 302,2 тис. бульб/га, а сорт Луговська – 281,2 тис. бульб/га, що на 21 тис. бульб/га менше.

Кількісний коефіцієнт розмноження збільшувався з підвищенням рівня живлення і маси садивних бульб. Якщо застосування гною підвищувало кількісний коефіцієнт розмноження у сорту Світанок київський на 19,6%, то мінеральні добрива в одинарній нормі – на 28,2, а в полуторній – на 34,5 %.

Використання великих садивних бульб сорту Світанок київський кількісний коефіцієнт розмноження збільшувало на 22,1%, а середніх – на 16,2%, порівняно з дрібними.

Спостерігалась також стійка тенденція до збільшення коефіцієнта розмноження зі зростанням площі живлення при всіх рівнях живлення та масі садивних бульб, які досліджувались. Аналогічні показники були отримані і щодо сорту Луговська.

Ваговий коефіцієнт розмноження залежав також від досліджуваних факторів: збільшувався при зростанні рівня живлення і зменшенні площі живлення; обернена залежність спостерігається при збільшенні маси садивних бульб.

БІОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СМАКОВІ ЯКОСТІ БУЛЬБ КАРТОПЛІ

Найбільший вплив на вміст крохмалю, сухої речовини в бульбах картоплі мали біологічні особливості сортів, добрива та схеми садіння. У бульбах сорту Світанок київський накопичувалося 29,1 % сухої речовини і 22,14 % крохмалю, а в Луговської – 24,0 і 17,55 % , що на 5,1 і 4,59 % менше. Якщо при вирощуванні картоплі без застосування добрив уміст сухої речовини становив 27,5%, крохмалю – 20,7 %, то при внесенні 60 т/га гною їхня кількість зменшилася на 0,4 %; при застосуванні одинарної норми мінеральних добрив на фоні гною – на 2,1 і 1,9 %. За внесення полуторної норми ступінь зниження вмісту сухої речовини і крохмалю дещо зменшився і складав 1,3 і 1,2 % (рис. 2). При садінні за схемою 70 х 20 см у бульбах накопичувалося 26,2 % сухої речовини і 20,2 % крохмалю, що на 0,3 % більше, порівняно зі схемою 70 х 35 см і на 0,7 % – при схемі садіння 70 х 50 см

відповідно.

Істотний вплив на вміст білка, вітаміну С і нітратного азоту мали підвищені дози

добрив. При вирощуванні картоплі без добрив у бульбах накопичувалося 7,98% білка, 17,70 мг % аскорбінової кислоти і 56,55 мг/кг нітратного азоту; за внесення 60 т/га гною – 7,96%, 17,27 мг % і 53,10 мг/кг відповідно; за одинарної норми мінеральних добрив на фоні гною – 7,78%, 15,63 мг % і 62,71 мг/кг, а полуторної – 8,19%, 15,05 мг % і 78,96 мг/кг

НІР05 (фактор В) = суха речовина – 0,50%, крохмаль – 0,45%, вітамін С – 0,77мг%, нітрати – 7,43мг/кг сирої маси

Рис.2. Уміст сухої речовини, крохмалю, вітаміну С та нітратів у бульбах картоплі залежно від рівня живлення: 1 – без добрив, 2 – гній, 60 т/га (фон); 3 – фон + N60Р60К90; 4 – фон + N90Р90К120

Виявлено сортову відмінність у нагромадженні бульбами білка, вітаміну С і нітратів. Сорт Світанок київський нагромаджує в бульбах на суху масу 7,76 % білка і 18,18 мг% вітаміну С, а на сиру масу – 66,8 мг/кг нітратів, у сорту Луговська – відповідно 8,20 % і 14,65 мг% і 58,9 мг/кг.

Сорти різняться також за вмістом незамінних амінокислот – валіну та ізолейцину. Сорт Світанок київський містить у бульбах на суху масу валіну 0,37 %, Луговська – 0,41 %, ізолейцину – 0,31 і 0,35 % відповідно, а замінних амінокислот – відповідно 5,33 і 5,46 % аланіну. За вмістом інших амінокислот досліджуванні сорти не відрізнялись. На вміст окремих незамінних амінокислот, зокрема аргініну, валіну, ізолейцину, лейцину, лізину, фенілаланіну, тирозину, триптофану, треоніну, цистину, та їх суму суттєвий вплив мали добрива (рис. 3). На вміст гістидину і метіоніну їх впливу не було виявлено.

НІР05 (фактор В ) = аргінін – 0,065 %, валін – 0,020 %, ізолейцин – 0,018 %, лейцин – 0,070 %, лізин –0,102 %, фенілаланін-– 0,042 %, тирозин – 0,040 %, триптофан – 0,054 %, треонін – 0,051 %, цистин – 0,009 %, гістидин – 0,022 %, метіонін – 0,114 %

Рис. 3. Вплив норм добрив на вміст незамінних амінокислот у бульбах картоплі, % у сухій масі, середнє за 1998–2000 рр., норми добрив: 1 – без добрив (контроль ); 2 – гній 60 т/га (фон); 3 – фон + N60Р60К90; 4 – фон + N90Р90К120

Сорти суттєво різняться за вмістом макроелементів у бульбах, зокрема азоту, фосфору і калію. Так, у бульбах сорту Світанок київський міститься: N – 1,66, Р – 0,30 і К – 1,74%; Луговській – відповідно 1,74, 0,27 і 1,65% на абсолютно суху речовину. Отже, у бульбах першого сорту міститься значно більше, ніж у другого, фосфору й калію і менше – азоту.

На вміст у бульбах картоплі цих макроелементів також істотно впливали внесені добрива. За вирощування картоплі без внесення добрив у бульбах нагромаджувалось на суху масу: азоту – 1,63, фосфору – 0,26 і калію – 1,79 %; за внесення органічних добрив – відповідно 1,61, 0,26 і 1,82 %. При сумісному використанні органічних і мінеральних добрив в одинарній нормі вміст азоту склав 1,75, фосфору – 0,27, калію – 1,61 %, а в полуторній – відповідно 1,8, 0,28 і 1,54 %.

Нашими дослідженнями виявлена і відмінність сортів за смаком вареної картоплі. Сорт Світанок київський за смаком оцінено в 4,64 бали, а Луговська – в 4,14, що на 0,5 бала менше.

За збільшення рівня живлення смакові якості вареної картоплі погіршуються. При вирощуванні картоплі без застосування добрив смакові якості за п’ятибальною оцінкою становили 4,47, за внесення гною – 4,49 бали; при використанні одинарної норми мінеральних добрив – 4,34, полуторної – 4,25 бали.

норми садіння картоплі під запланований урожай

Результати проведених нами досліджень у Поліссі України дозволяють встановлювати норми садіння під запланований врожай.

Оскільки тенденція і методика розрахунків по сортах суттєво не відрізняються між собою, наводимо приклад по сорту Світанок київський (табл. 4 ).

Таблиця 4

Норми садіння картоплі сорту Світанок київський під запланований урожай

Маса садивних бульб,

г |

Схема садіння,

см |

Норма садіння,

ц/га | Внесення добрив на 1 га

без добрив,

(К) | гній,

60 т,

(фон) | фон + мінеральні, діюча речовина, кг

N60Р60К90 | N90Р90К120

25 – 50 | 70х50 | 11 | 159 | 196 | 220 | 244

25 – 50 | 70х35 | 15 | 202 | 254 | 287 | 308

25 – 50 | 70х20 | 27 | 234 | 304 | 356 | 387

51 – 80 | 70х50 | 19 | 186 | 222 | 264 | 287

51 – 80 | 70х35 | 27 | 221 | 266 | 301 | 328

51 – 80 | 70х20 | 46 | 288 | 324 | 380 | 407

81 – 120 | 70х50 | 28 | 209 | 240 | 279 | 311

81 – 120 | 70х35 | 41 | 241 | 292 | 339 | 380

81 – 120 | 70х20 | 71 | 318 | 350 | 431 | 478

Урожайність 160–190 ц/га забезпечується при садінні дрібними бульбами за схемою 70 х 50 см з нормою садіння 11 ц/га і внесенням 60 т гною або при садінні середніми бульбами за такою ж схемою при витраті садивного матеріалу 19 ц/га, але без внесення добрив.

Урожайність 220–250 ц/га можна одержати при використанні дрібних бульб за схемою 70 х 20 см із нормою 27 ц/га, не застосовуючи добрив, або 70 х 50 см із витратою 11 ц/га і внесенням 60 т гною + N90P90K120. Якщо для садіння використовують середні бульби, їх висаджують за схемою 70 х 50 см із нормою 19 ц/га при внесенні 60 т гною або за схемою 70 х 35 см із нормою 27 ц/га без застосування добрив. З цією метою при садінні великими бульбами за схемою 70 х 50 см із нормою 28 ц/га вносять 60 т гною або висаджують їх за схемою 70 х 35 см із нормою садіння 41 ц/га, не вносячи добрив.

Урожайність 370–400 ц/га можна отримати, висаджуючи дрібні бульби за

схемою 70 х 20 см з нормою 27 ц/га і внесенням 60 т гною + N90P90K120; середні бульби – за такої ж схеми садіння з нормою 46 ц/га, зменшуючи норму мінеральних добрив на фоні гною до N60P60K90; великі – висаджуючи за схемою 70 х 35 см із нормою 41 ц/га і вносячи 60 т гною + N90P90K120.

Враховуючи потенціал сорту Світанок київський в умовах Полісся, можна планувати врожайність у межах від 100 до 490 ц/га. Аналогічні показники були отримані нами і щодо сорту Луговська.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИХ НОРМ САДІННЯ КАРТОПЛІ

Нашими дослідженнями встановлена оптимальна ефективність виробництва картоплі за вдалого поєднання досліджуваних факторів для отримання певного рівня врожайності, основним з яких є встановлення обґрунтованих норм садіння картоплі.

Ураховуючи наявні виробничі можливості картоплярів, дефіцит органічних та мінеральних добрив та садивного матеріалу картоплі, ми розрахували економічно обґрунтовані показники норм садіння за різної врожайності сорту Світанок київський (табл.5), які забезпечують одержання високого рівня рентабельності.

Таблиця 5

Економічна ефективність вирощування картоплі сорту Світанок київський залежно від норм садіння та добрив

Маса

садивних бульб,

г |

Схема садіння, см |

Норма садіння, ц/га | Внесення добрив на 1 га

без добрив,

(К) | гній, 60 т,

(фон) | фон + мінеральні добрива, діюча речовина, кг

N60Р60К90 | N90Р90К120

прибу-ток, тис. грн/га | рента-бель-ність, % | прибу-ток, тис. грн/га | рента-бель-ність, % | прибу-ток, тис. грн/га | рента-бель-ність, % | прибу-ток, тис. грн/га | рента-бель-ність, %

25 – 50 | 70х50 | 11 | 4,1 | 128 | 4,7 | 104 | 5,5 | 108 | 6,5 | 122

25 – 50 | 70х35 | 15 | 5,6 | 148 | 6,9 | 133 | 8,1 | 143 | 8,9 | 151

25 – 50 | 70х20 | 27 | 5,8 | 114 | 7,9 | 120 | 10,0 | 141 | 11,2 | 153

51 – 80 | 70х50 | 19 | 4,7 | 112 | 5,0 | 92 | 6,7 | 112 | 7,6 | 121

51 – 80 | 70х35 | 27 | 5,2 | 102 | 6,1 | 87 | 7,3 | 104 | 7,7 | 106

51 – 80 | 70х20 | 46 | 6,1 | 83 | 6,8 | 79 | 8,9 | 97 | 10,0 | 106

81 – 120 | 70х50 | 28 | 4,6 | 89 | 4,8 | 73 | 6,3 | 90 | 7,7 | 105

81 – 120 | 70х35 | 41 | 4,5 | 67 | 5,8 | 72 | 7,7 | 89 | 9,4 | 107

81 – 120 | 70х20 | 71 | 4,9 | 48 | 5,0 | 44 | 8,6 | 72 | 10,7 | 87

Найвищі економічні показники по сорту Світанок київський можна досягти:

–