НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬК УКРАЇНИ

ім. Богдана Хмельницького

На правах рукопису

Балашова Юлія Валеріївна

УДК 37.01:355.23

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ

ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

У МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ

Спеціальність 20.02.02

Військова педагогіка та психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Здобувач Ю.В. Балашова

Хмельницький – 2002

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національній академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького, Державний комітет у справах охорони державного кордону України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, старший науковий спів-робітник

Довбеус Віктор Терентійович, Націо-нальна академія Прикордонних

військ України ім. Богдана Хмельницького,

кафедра соціально-економічних дисци-плін, начальник кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Гушулей Йосип Миколайович, Тернопільський комерційний інститут, проректор з навчальної роботи;

кандидат педагогічних наук, доцент Гладкова Валентина Миколаївна, Хмельницьке представництво Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”, кафедра психології та педагогіки, завідувач кафедри.

Провідна установа:

Національна академія внутрішніх справ України, кафедра кадрової роботи та педагогіки, Міністерство внутрішніх справ України, м. Київ.

Захист відбудеться “ 12 ” грудня 2002 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького за адресою: 29003, м. Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького (29003, м. Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46)

Автореферат розіслано “ 8 ” листопада 2002 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат педагогічних наук,

доцент Галімов А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап соціально-економічного розвитку України та реформування її Прикордонних військ вимагає від офіцерів високого рівня загальної та економічної культури, уміння самостійно і гнучко мислити, ініціативно і творчо вирішувати професійні та життєві завдання. Відповідно до статті 17 Конституції України на Прикордонні війська як складову частину Воєнної організації держави покладається забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону України. Реформування Прикордонних військ у Державну Прикордонну Службу як правоохоронний орган спеціаль-ного призначення по-новому ставить питання щодо економічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників. Це зумовлено перенесенням акцентів з ідеологічних аспектів діяльності Прикордонних військ у площину економічних стосунків і економічної незалежності держави.

Важливість формування економічної культури у структурі професійної підготовки офіцерів-прикордонників визначається декількома факторами: по-перше, специфікою їх професійних обов’язків, що тісно пов’язані з вирішенням економічних завдань; по-друге, зростаючими вимогами ринкової економіки до економічної компетентності фахівців; по-третє, необхід-ністю формування у нової генерації військових спеціалістів си-стеми економічних знань та якостей (діловитості, підприємливості, ощад-ливості, відповідальності, здатності аналізувати економічні ситуації та приймати обґрунтовані рішення).

Аналіз сучасної теорії та практики економічної підготовки офіцерів-прикордонників у Національній академії Прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького дає підстави виділити низку суперечностей між:

- необхідністю виховання нової генерації офіцерських кадрів і недостатньою розробленістю теоретико-методичних основ економічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників;

- вимогами ринкової економіки та професійної діяльності щодо економічної культури офіцерів-прикордонників і недостатнім рівнем їх економічної компетентності;

- необхідністю постійного вдосконалення офіцерами-прикордонниками економічних знань і умінь та відсутністю у них відповідного ставлення до економічного аспекту професійної діяльності.

У зв’язку з цим виникає потреба в удосконаленні економічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, пошуку ефективних педагогічних шляхів та умов розв’язання цієї проблеми.

Актуальність теми дослідження зумовлюється також тим, що ідея реформування Прикордонних військ у правоохоронний орган спеціаль-ного призначення перебуває сьогодні на стадії теоретичного і практичного осмислення. Зрозуміло, що така трансформація вимагає вдосконалення економічної підготовки офіцерських кадрів. Проте спеціальних досліджень, присвячених проблемі формування економічної культури майбутніх офіцерів-прикордонників, поки що не проводилось.

Окремі аспекти економічної підготовки офіцерів знайшли часткове висвітлення у дослідженнях О.В. Барабанщикова, Ю.К. Васильєва, М.І. Горлача, П.М. Городова, О.М. Камишанченка, О.І. Кітова, В.Я. Кикотя, В.Д. Лагутіна, А.С. Нісімчука, О.С. Падалки, Б.Д. Попова, І.А. Скопилатова, В.Я. Слєпова, М.П. Тименка, В.І. Хальзова та ін. Крім того, серед дослідників до цього часу відсутня єдність у трактуванні поняття „економічна культура” та визначенні педагогічних шляхів її формування.

Актуальність проблеми та її недостатнє вивчення обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Педагогічні умови формування економічної культури у майбутніх офіцерів-прикор-донників”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відповідності до плану науково-дослідних робіт у Прикордонних військах України (НДР № 220-0065 К).

Об’єкт дослідження: процес економічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників.

Предмет дослідження: педагогічні умови ефективного формування економічної культури майбутніх офіцерів-прикордонників.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування й експери-ментальна перевірка педагогічних умов ефективного формування економічної культури у майбутніх офіцерів-прикордонників.

Гіпотеза дослідження: формування економічної культури у майбутніх офіцерів-прикордонників буде ефективним, якщо:

· привести зміст і структуру дисциплін соціально-економічного циклу у відповідність до сучасних вимог щодо економічної компе-тентності офіцера-прикордонника;

· стимулювати формування ціннісного ставлення курсантів до економічних знань і мотивації їх навчально-пізнавальної діяльності;

· використовувати у педагогічному процесі форми і методи активного навчання, які моделюють економічний контекст професійної діяльності офіцера-прикордонника;

· здійснювати постійний моніторинг рівня сформованості еконо-мічної культури курсантів.

Відповідно до мети і гіпотези визначені основні завдання до-слідження:

1. На основі теоретичного аналізу філософської, економічної та психолого-педагогічної літератури визначити сутність і структуру економічної культури офіцера-прикордонника.

2. Обґрунтувати критерії, показники та рівні сформованості економічної культури у курсантів.

3. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефектив-ність педагогічних умов формування економічної культури майбутніх офіцерів-прикордонників.

4. Розробити методичні рекомендації щодо формування економічної культури у майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі вивчення дисциплін соціально-економічного циклу.

Методологічною основою дослідження є сучасні педагогічні концепції, що реалізують особистісно-діяльнісний і системний підходи (Б.Г.Ананьєв,В.Г. Афанасьєв, Б.Ф. Ломов, К.К. Платонов, В.Д. Шадриков), концепція діяльнісного підходу до розвитку особистості (В.В. Давидов, Д.Б. Ельконін, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн,); основні положення теорії навчальної діяльності (П.Я. Гальперін, В.В. Давидов, А.К. Маркова, В.Ф. Моргун, О.Д. Сафін, П.М. Якоб-сон), теорія контекстного навчання (О.В. Вербицький).

У теоретичному плані дослідження спирається на концептуальні положення про особистість як суб’єкт спільної діяльності і власного розвитку, про закономірності особистісного розвитку, роль діяльності і спілкування в цьому процесі, обґрунтовані в працях К.О. Абульханової-Славської, І.Д. Беха, М.Й. Боришевського, В.В. Давидова, Б.Ф. Ломова, В.О. Сластьоніна та ін.; детермінованість розвитку особистості системою соціально-економічних відносин (Л.Г. Буєва, І.С. Кон, А.В. Мудрик, В.А. Ядов і ін. )

Для розв’язання поставлених у дослідженні завдань, перевірки сформульованої гіпотези використовувався комплекс взаємопов’язаних теоретичних і емпіричних методів дослідження:

теоретичні методи (аналіз, синтез, порівняння, моделювання, систематизація, узагальнення) використовувалися з метою визначення сутності та структурних компонентів економічної культури;

емпіричні методи (анкетування, бесіда, пряме і непряме спо-стереження, метод експертних оцінок, самооцінювання) застосовувалися з метою визначення рівня сформованості економічної культури у курсантів;

педагогічний експеримент використовувався з метою перевірки ефективності обґрунтованих педагогічних умов формування економічної культури у майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі вивчення соціально-економічних дисциплін;

методи математичної статистики, за допомогою яких опрацьо-вувалися отримані дані і встановлювалися кількісні залежності між досліджуваними явищами і процесами.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося у період з 1998 по 2002 рр. на базі Національної академії Прикордонних військ України (м.Хмельницький). Загалом у дослідженні взяли участь понад 600 курсантів.

Дослідження провадилося в три етапи.

На першому етапі (1998 – 1999 рр.) опрацьовано наукові джерела з досліджуваної проблеми; визначено критерії, показники і рівні сформованості економічної культури у курсантів; обґрунтовано педагогічні умови ефективного впливу на розвиток економічної культури майбутніх офіцерів-прикордонників.

На другому етапі (1999 – 2001 рр.) проведено дослідно-експери-ментальну перевірку ефективності обґрунтованих педагогічних умов формування економічної культури курсантів у процесі вивчення соціально-економічних дисциплін.

На третьому етапі (2001 – 2002 рр.) узагальнено результати експерименту, проведено їх кількісний і якісний аналіз, сформульовано наукові висновки та практичні рекомендації щодо підвищення ефективності формування економічної культури майбутніх офіцерів-прикордонників.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:– 

уперше визначено педагогічні умови формування економічної культури в майбутніх офіцерів-прикордонників; удосконалено зміст і структуру дисциплін соціально-економічного циклу; визначено шляхи формування ціннісного ставлення курсантів до економічних знань і мотивації їх навчально-пізнавальної діяльності; запропоновано використання у педагогічному процесі форм і методів активного навчання, які моделюють економічний контекст професійної діяльності офіцера-прикордонника; розроблено рекомендації щодо здійснення постійного моніторингу рівня сформованості економічної культури курсантів;– 

уточнено сутність і структуру економічної культури офіцера-прикордонника;– 

визначено критерії (мотиваційно-ціннісний, інформаційно-пізнавальний і операційно-дійовий), показники і рівні сформованості економічної культури курсантів (високий, середній, низький).

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці програми формування економічної культури майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі вивчення соціально-економічних дисциплін, а також рекомендацій щодо діагностування рівнів сформованості економічної культури курсантів. Отримані в до-с-лі-дже-н-ні ре-зу-ль-та-ти мо-жуть бу-ти ви-ко-ри-с-та-ні з метою вдо-с-ко-на-ле-н-ня професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикор-донників, формування у них потреби в економічній самоосвіті. Обґрунтовані та експериментально підтверджені висновки і практичні рекомендації можуть використовуватися для вдосконалення навчальних програм і методики викладання соціально-економічних дисциплін у вищих військових навчальних закладах.

Вірогідність результатів дослідження забезпечувалася теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, застосуванням методів, адек-ватних меті і завданням дослідження; репрезентативністю вибірки; кількісним та якісним аналізом емпіричних результатів; застосуванням сучасного апарату математичної стати-стики.

Апробація і впровадження. Результати дослідження упроваджено у навчально-виховний процес Національної академії Прикордонних військ України та в Науково-дослідному інституті Прикордонних військ України (м. Хмельницький).

Хід і результати експериментальної роботи обговорювалися на науково-практичних конференціях “Проблеми сучасної інженерної технології” (Хмельницький, 2001 р.), “Морально-психологічне забезпечення службової та навчально виховної діяльності” (Хмель-ницький, 2001 р.), “Сучасні вимоги до професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів та шляхи підвищення їх професійного та наукового рівня” (Хмельницький, 2002 р.), а також доповідались на розширеному засіданні кафедри соціально-економічних дисциплін із запрошенням спеціалістів відповідних кафедр Національної академії ПВУ, із залученням представників Науково-дослідного інституту Прикордонних військ України та отримали позитивну оцінку.

Публікації. За матеріалами дослідження автором опубліковано сім наукових статей у фахових виданнях. Усі публікації одноосібні.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Основний текст дисертації викладено на 164 сторінках. Робота містить 17 таблиць, 3 рисунки і 1 додаток. Список використаних джерел містить 230 найменувань.

Основний зміст дисертаціїОсновний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, сформульовано гіпотезу, розкрито методологічну основу, наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження, наведено відомості про апробацію та впровад-ження його результатів у практику.

У першому розділі – “Теоретичні засади формування у майбутніх офіцерів-прикордонників економічної культури” – проаналізовано сутність економічної культури як філософського, соціально-економічного та психолого-педагогічного поняття, визначено зміст, завдання і методи формування економічної культури у майбутніх офіцерів-прикордонників.

Аналіз літератури з досліджуваної проблеми свідчить, що поняття „економічна культура” вживається у двох основних значеннях: як соціальне явище і як особистісне утворення. У першому значенні економічна культура розглядається як частина загальної культури, що містить сукупність досягнень економічної науки та практики. Це особливий соціальний механізм, що відтворює еталони економічної діяльності, перевірені досвідом і адекватні потребам подальшого розвитку суспільства. Таке трактування економічної культури, акцентує увагу на тих сторонах культурного розвитку суспільства, які пов’язані з оновленням його цінностей і норм на базі звільнення від одних і заміни їх іншими.

Економічна культура в суспільстві виконує три основні функції: трансляційну, селекційну та інноваційну. Трансляційна функція забезпечує передачу з минулого в сьогодення, з сьогодення в майбутнє соціально-економічних цінностей, норм, потреб, мотивів економічної поведінки. Селекційна функція полягає у відборі з успадкованих економічних цінностей і норм тих, які є необхідними для вирішення завдань наступних етапів розвитку суспільства. Інноваційна функція культури полягає у відновленні економічних цінностей і норм шляхом вироблення нових і запозичення з інших культур.

Економічна культура офіцера-прикордонника у нашому дослідженні розглядається як інтегральна якість, що синтезує економічні знання та уміння, творчий потенціал особистості, її мотиваційно-ціннісне ставлення до економічного аспекту професійної діяльності.

Економічна культура як інтегральна якість особистості являє собою сукупність засвоєних економічних знань, цінностей і особистісних якостей, не-обхідних для участі в економічній діяльності, творчої активності людини в економічному житті суспільства. Осер-дям економічної культури є економічна свідомість, яка формується на основі економічних знань і досвіду особистос-ті. Складовими компонентами економічної культури сучасної людини є культура праці і культура споживання. Економічна культура індивіда передбачає наявність економічних знань, умінь і навичок, які реалізуються через сукупність еко-номічно значущих якостей особистості в процесі економіч-ної діяльності та економічних відносин.

Основними елементами економічної культури є потреби, цінності, норми, інтереси, мотивація. Цінності складають фундамент економічної культури. Вони виявляються у суспільних пріоритетах економічних і соціальних благ, які кореняться в історичному минулому народів і соціальних груп і змінюються досить повільно.

Процес формування економічної культури майбутніх офіцерів-прикордонників являє собою цілісний комплекс взаємо-пов’язаних завдань, змісту, форм і методів навчально-виховного процесу, що сприяють формуванню особистості фахівця, підви-щенню його творчої самостійності та активності в професій-ній діяльності, розвитку нового економічного мислення. Даний процес передбачає: послідовне розкриття мети, завдань і змісту економіч-ної культури курсантів; обґрунтований вибір змісту соціально-економічних дисциплін; викорис-тання традиційних і нових засобів, форм і методів економіч-ного навчання; систематичний облік та оцінку результатів роботи.

Теоретико-методичний аналіз досліджуваної проблеми дозволив обґрунтувати педагогічні умови ефективного формування економічної культури у майбутніх офіцерів-прикордонників: приведення змісту і структури соціально-економічних дисциплін у відповідність з сучасними вимогами до економічної компетентності офіцера-прикор-донника; формування ціннісного ставлення курсантів до економічних знань і мотивації їх навчально-пізнавальної діяльності; застосування у педагогічному процесі форм і методів активного навчання, які моделюють економічний контекст професійної діяльності офіцера-прикордонника; забезпечення постійного моніторингу рівня сформо-ваності економічної культури курсантів.

У другому розділі – „Характеристика сформованості економічної культури у майбутніх офіцерів-прикордонників” – обґрунтовано критерії, показники та методику визначення рівнів сформованості економічної культури курсантів, проаналізовано сучасний стан її розвитку.

Під час розробки критеріїв сформованості економічної куль-тури майбутніх офіцерів-прикордонників з метою забезпечення постійного моніторингу рівня сформо-ваності економічної культури курсантів враховувались резуль-тати наукових досліджень військових педагогів О. В. Барабанщи-кова, П. М. Го-родова, В. Я. Кикотя, І. А. Скопилатова, В. Я. Слєпова, В. І. Хальзова та ін.

При цьому ми виходили з того, що критерій виражає найбільш загальну сутнісну ознаку, на основі якої здійснюють оцінку, порівняння реальних педагогічних явищ. Ступінь вияву, якісна сформованість, визначеність критерію виражаються в конкретних показниках, які характеризуються в свою чергу низкою ознак.

Враховуючи наявні у педагогічній літературі підходи, ми визначили три критерії сформованості економічної культури курсантів: мотива-ційно-ціннісний, інформаційно-пізнавальний і операційно-дійовий.

Мотиваційно-ціннісний критерій характеризує економічні орієнтації та цінності курсантів і виявляється в таких показниках: усвідомлення значущості економічної культури для майбутньої професійної діяльності; прагнення до вдосконалення економічної компетентності, набуття економічних умінь і навичок; дбайливе ставлення до природи і продуктів праці, матеріальних цінностей, особистих речей; наявність інтересу до вивчення дисциплін соціально-економічного циклу, прагнення до особистісного само-визначення та самореалізації в економічній сфері; об’єктивність і самокритичність в оцінці досягнутого рівня розвитку власної економічної культури.

Інформаційно-пізнавальний критерій відображає рівень засвоєння курсантами економічних знань і виявляється в таких показниках: володіння основними поняттями та принципами макроекономічного та мікро-економічного аналізу, орієнтування у змісті основних економічних проблем і різних підходів до їх вирішення, розуміння економічних явищ і їхнього взаємозв’язку; володіння системою необхідних для ефективного виконання професійної діяльності знань про основи економічної науки, структуру і логіку функціонування економіки, про економічну поведінку людей; здатність здійснювати економічний аналіз подій, критично осмислювати економічну інформацію і виробляти власну аргументовану позицію; сформованість економічного способу мислення та соціальної відповідальності; здатність самостійно оцінювати соціально-економічні фактори та наслідки професійної діяльності.

Операційно-дійовий критерій характеризує наявність у курсантів умінь і навичок економічної поведінки у професійній діяльності. Він виявляється у таких показниках: уміння застосовувати економічні знання для вирішення типових пізнавальних і практичних завдань професійної діяльності; володіння способами пізнавальної, комунікативної і практичної діяльності в умовах ринкової економіки, необхідними для участі в економічному житті суспільства й ефективного виконання службових обов’язків; уміння оцінювати свою поведінку та прийняті рішення з погляду їхньої економічної ефективності; уміння виконувати розрахункові задачі економічного змісту, пов’язані з виконанням службових обов’язків; уміння самостійно приймати рішення на основі аналізу та оцінки поточної та перспективної економічної інформації; уміння раціонально організовувати трудову діяльність, ефективно використовувати матеріально-фінансові ресурси та бюджет часу.

На основі зазначених критеріїв і показників нами були визначені три рівні сформованості економічної культури курсантів: низький, середній і високий.

Високий рівень економічної культури характерний для курсантів, які добре орієнтуються у змісті основних економічних проблем і різних підходах до їх вирішення, розуміють економічні явища та їхній взаємозв’язок, володіють системою необхідних для ефективного виконання професійної діяльності економічних знань, здатні здійснювати економічний аналіз подій, критично осмислювати економічну інфор-мацію і виробляти власну аргументовану позицію. Їм властивий високий рівень сформованості економічного мислення та соціальної відпові-дальності. Вони здатні самостійно оцінювати соціально-економічні фактори та наслідки професійної діяльності, застосовувати економічні знання для вирішення типових пізнавальних і практичних завдань професійної діяльності, володіють способами пізнавальної, комуніка-тивної і практичної діяльності, необхідними для участі в економічному житті суспільства й ефективного виконання службових обов’язків. Курсанти з високим рівнем економічної культури уміють оцінювати свою поведінку та прийняті рішення з погляду їхньої економічної ефективності, виконувати складні розрахункові задачі економічного змісту, пов’язані з виконанням службових обов’язків, самостійно приймати рішення на основі аналізу й оцінки поточної та перспективної економічної інформації, раціонально організовувати трудову діяльність, ефективно викорис-товувати матеріально-фінансові ресурси та бюджет часу. Вони добре усвідомлюють значущість економічної культури для майбутньої професійної діяльності, прагнення до вдосконалення економічної компетентності, набуття економічних умінь і навичок, дбайливо ставляться до природи і продуктів праці, виявляють значний інтерес до вивчення дисциплін соціально-економічного циклу, активно прагнуть до особистісного самовизначення та самореалізації в економічній сфері, завжди об’єктивні і самокритичні в оцінці власного рівня економічної культури.

Курсанти з середнім рівнем економічної культури володіють основними економічними поняттями, необхідними для ефективного виконання професійної діяльності, здатні у більшості випадків правильно здійснювати економічний аналіз подій, орієнтуються у змісті основних економічних проблем, розуміють економічні явища, можуть критично осмислювати економічну інформацію. Загалом вони здатні оцінювати соціально-економічні фактори та наслідки професійної діяльності, застосовувати економічні знання для вирішення практичних завдань професійної діяльності, володіють основними способами пізнавальної, комунікативної і практичної діяльності, необхідними для участі в економічному житті суспільства і виконання службових обов’язків. Їм притаманні уміння приймати рішення на основі аналізу поточної економічної інформації, оцінювати свою поведінку з погляду її економічної ефективності, виконувати прості розрахункові задачі економічного змісту, пов’язані з виконанням службових обов’язків, самостійно організовувати трудову діяльність, ефективно використовувати матеріально-фінансові ресурси та бюджет часу. Вони здебільшого усвідомлюють важливе значення економічної культури для майбутньої професійної діяльності, прагнуть до вдосконалення економічної компетентності, дбайливо ставляться до природи і продуктів праці, виявляють інтерес до вивчення дисциплін соціально-економічного циклу, прагнуть до самореалізації в економічній сфері, здебільшого об’єктивні і самокритичні в оцінці власного рівня економічної культури.

Курсанти з низьким рівнем економічної культури поверхово орієнтуються у змісті основних економічних проблем, не завжди розуміють сутність економічних явищ, як правило, не здатні критично осмислювати економічну інформацію, недостатньо усвідомлюють сутність економічних понять, необхідних для ефективного виконання професійної діяльності, не завжди можуть давати правильний еконо-мічний аналіз подій. Вони відчувають труднощі в оцінюванні соціально-економічних факторів і наслідків професійної діяльності, у застосовуванні економічних знань для вирішення практичних завдань професійної діяльності, недостатньо володіють способами пізнавальної, комуні-кативної і практичної діяльності, необхідними для участі в економічному житті суспільства та виконання службових обов’язків. Такі курсанти не готові самостійно приймати рішення на основі аналізу поточної економічної інформації, оцінювати свою поведінку з погляду її економічної ефективності, виконувати розрахункові задачі економічного змісту, пов’язані з виконанням службових обов’язків, самостійно організовувати трудову діяльність, ефективно використовувати матеріально-фінансові ресурси та бюджет часу. Вони, як правило, некритично оцінюють рівень власної економічної культури, часто не усвідомлюють важливого значення економічної культури для майбутньої професійної діяльності, не прагнуть до вдосконалення економічної компетентності, не виявляють інтересу до вивчення дисциплін соціально-економічного циклу. Інколи у їх поведінці спостерігається недбале ставлення до природи і продуктів праці.

Вивчення реального стану сформованості економічної культури курсантів свідчить про існування низки об’єктивних і суб’єктивних факторів, які негативно позначаються на її становленні. По-перше, у змісті соціально-економічних дисциплін недостатньо відображається специфіка майбутньої професійної діяльності курсантів. По-друге, навчальний процес здійснюється здебільшого за допомо-гою традиційних пояс-нювально-ілюстративних методів, які мало сприяють розвитку економічного мислення курсантів, їх здатності самостійно та творчо розв’язувати економічні завдання. До суб’єктивних факторів належать: недостатньо сформована професійна мотивація курсантів; низький рівень їх соціально-психологічної адаптованості; відсутність у багатьох із них умінь і навичок раціональної організації навчальної діяльності; недостатня готовність до засвоєння вузівського курсу соціально-економічних дисциплін; недостатнє усвідомлення значущості економічної культури для ефективного виконання майбутньої професійної діяльності.

Внаслідок проведеного дослідження з’ясувалось, що високий рівень економічної культури властивий лише для 11,3% курсантів, середній – для 46,6%, низький – для 42,1%. Отже, традиційна організація педагогічного процесу у ввнз не забезпечує якісної економічної підготовки багатьох курсантів. У зв’язку з цим іс-нує нео-б-хі-д-ність в науковому обґрунтуванні педагогічних умов і визначенні шляхів цілеспрямованого фо-р-му-ва-н-ня економічної культури майбутніх офіцерів-прикордонників під час їх професійної підготовки у ввнз.

У третьому розділі – „Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування економічної культури у майбутніх офіцерів-прикордонників” – обґрунтовано педагогічні умови формування економічної культури курсантів, розкрито методику організації формуючого експерименту, шляхи розвитку мотиваційно-ціннісного, інформаційно-пізнавального і операційно-дійового компонентів економічної культури.

Приведення змісту і структури соціально-економічних дисциплін у відповідність до сучасних вимог щодо економічної компетентності офіцера-прикор-донника включало: вироблення у курсантів чітких уявлень про наукові закономірності розвитку економіки, особливості ринкових відносин, цілеспрямоване, систематичне формуван-ня економічних знань, високої організо-ваності та творчої ініціативи, дбайливого ставлення до природи, ви-роблення звички практично використовувати економічні знання в умовах оперативно-службових дій, підготовку курсантів до високопрофесійної діяльності щодо охорони державного кордону. Дана педагогічна умова сприяла формуванню у курсантів нового економічного мислення, необхідного в умовах ринкових відно-син.

Організаційна схема експериментального дослідження передбачала послідовне здійснення трьох етапів: констатуючого, формуючого та підсумкового. В експериментальних групах у процесі професійної підготовки застосовувалась експериментальна методика, спрямована на формування у курсантів економічної культури, у контрольних групах педагогічний процес здійснювався за традиційною методикою. Всі інші умови, які могли впливати на формування економічної культури курсантів, ми намагалися врівноважити.

У процесі розробки і реалізації програми формуючого експерименту ми враховували, що керівництво розвитком економічної культури курсантів повинно мати чітко визначену цільову спрямованість, особистісну зорієнтованість, враховувати зміст майбутньої професії, циклічність керування, готовність викладачів до застосування технологій активного навчання. Методи та форми формування економічної культури застосовувались з урахуванням вихідного рівня економічної підготовки курсантів. Особлива увага надавалась забезпеченню діалогічного характеру спілкування та взаємодії учасників педагогічного процесу.

На підставі визначених педагогічних умов формування економічної культури у майбутніх офіцерів-прикордонників була розроблена програма формування економічної культури курсантів, яка включала чотири послідовних етапи, кожен з яких мав особливу мету, відповідний зміст і навчально-виховні завдання.

На першому етапі економічна культура курсантів характеризувалась низьким рівнем розвитку і нестійкістю, їх інтерес до економічної інформації був вузьким і пасивним. Головна мета педагогічного впливу на цьому етапі полягала в тому, щоб викликати у курсантів початковий інтерес до економічних знань за допомогою викладання цікавого лекційного матеріалу, використання активних, проблемних методів навчання. Завдяки цьому у курсантів формувався безпосередній інтерес до економічних знань, який спочатку мав ситуативний характер.

На другому етапі особлива увага зосереджувалась на розвитку мотиваційно-ціннісного компоненту економічної культури курсантів. Основна мета педагогічного впливу полягала в закріпленні і розширенні первинного інтересу курсантів до економічної теорії за допомогою активізації їх пізнавальної діяльності, підбору проблемних навчальних завдань. Важливе значення надавалось корекції мотивів навчально-пізнавальної діяльності, демонстрації важливого значення економічної підготовки для профе-сійної діяльності офіцера-прикордонника. Внаслідок цього інтерес курсантів до економічної теорії набував прикладного і відносно стійкого характеру, що виступало важливою передумовою розвитку економічної культури.

На третьому етапі основною метою педагогічного впливу було формування в курсантів системи економічних знань, подальший розвиток інтересу до економічних процесів і явищ, потреби в розширенні економічних знань, умінь, навичок. Зміст і завдання керування полягали в тому, щоб, викорис-товуючи активні методи і форми організації навчального процесу, спонукати курсантів до економічної самоосвіти.

На четвертому етапі відбувалось удосконалення економічної культури. Цьому сприяло те, що професійна спрямованість курсантів набувала прикладного, стійкого характеру, посилювався їх інтерес як до економічної теорії, так і можливостей її застосування в професійній діяльності. Мета цього етапу полягала в подальшому розвитку економічної культури, створенні умов для апробації курсантами засвоєних знань, умінь і навичок на практиці, досягнення вищого рівня економічної компе-тентності.

Внаслідок проведеного формуючого експерименту відбулися статистично значущі зміни у структурних компонентах і рівнях сформованості економічної культури курсантів експериментальної групи: суттєво збільшився відсоток курсантів з високим (з 11,0% до 41,6%) і середнім (з 46,7% до 51,8%) рівнями економічної культури, і, відповідно, різко зменшилась кількість курсантів з низьким рівнем (з 42,3% до 6,6%) (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка рівнів розвитку економічної культури у курсантів

експериментальних і контрольних груп (у %)

Рівні

економічної

культури | Експериментальні групи (n=137) | Контрольні групи

(n=146) | 1 зріз | 2 зріз | 1 зріз | 2 зріз | Високий | 11,0 | 41,6 | 11,6 | 14,4 | Середній | 46,7 | 51,8 | 46,6 | 54,1 | Низький | 42,3 | 6,6 | 41,8 | 31,5 |

У контрольних групах теж відбулася незначна природна динаміка рівнів сформованості економічної культури майбутніх офіцерів-прикордонників, однак зміни не досягають рівня статистичної значущості і відображають, імовірно, загальне зростання особи-с-тісної зрілості курсантів у процесі вікового розвитку та професійної підготовки.

Отже, формуючий експеримент підтвердив істинність сформульо-ваної гіпотези щодо педагогічних умов формування економічної культури майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі вивчення соціально-економічних дисциплін.

Методичні рекомендації щодо формування економічної культури у майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі вивчення дисциплін соціально-економічного циклу включають:

1) визначення цілей і завдань розвитку економічної культури курсантів, вивчення вихідного рівня їх економічної підготовки, інтересу до професії офіцера-прикордонника;

2) аналіз робочих планів і програм, вдосконалення змісту соціально-економічних дисциплін; уточнення методів, засобів формування економічної культури, конструювання методики засто-сування активних методів навчання (ділових ігор, проблемних методів та ін.);

3) реалізацію наміченої програми щодо формування економічної культури, її коректування: проведення контрольних зрізів результатів педагогічних зусиль з формування економічної культури курсантів;

4) аналіз та узагальнення результатів формування економічної культури курсантів: визначення рівня її розвитку, стійкості, внесення необхідних коректив.

ВисновкиВисновки

1. В умовах глибинних соціально-економічних перетворень у суспільстві, переходу до ринкових відносин, реформування Прикор-донних військ України, їх перетворення у правоохоронний орган спеціального призначення суттєво зростають вимоги до економічної культури офіцерів-прикордонників. Лише офіцер з високим рівнем економічної культури здатний ефективно розв’язувати проблеми, що виникають у професійній діяльності.

2. Економічна культура офіцера-прикордонника – складна інтегральна якість, що синтезує економічні знання та уміння, творчий потенціал особистості, її мотиваційно-ціннісне ставлення до еконо-мічного аспекту професійної діяльності.

3. У структурі економічної культури офіцерів-прикордонників як цілісному, інтегральному утворенні, поєднуються дві тісно взаємозв’язані, але якісно своєрідні підструктури: інструментальна (економічні знання, уміння і навички) і ціннісно-орієнтаційна (економічні цінності, ставлення до економічної теорії, провідні орієнтації, потреби).

4. Критеріями сформованості економічної культури курсантів є: мотиваційно-ціннісний, який характеризує їх економічні орієнтації, цінності та ставлення до економічної освіти; інформаційно-пізнавальний, який відображає рівень засвоєння економічних знань; операційно-дійовий, який характеризує сформованість практичних умінь і навичок економічної поведінки, в тому числі у контексті професійної діяльності офіцера-прикордонника.

5. Сформованість економічної культури курсантів характеризується трьома рівнями: високим, середнім і низьким.

Високий рівень економічної культури характерний для курсантів, які добре усвідомлюють значущість економічної культури для майбутньої професійної діяльності, виявляють посилений інтерес до вивчення дисциплін соціально-економічного циклу, прагнуть до само-вдос-коналення економічної компетентності, глибоко розуміють економічні явища та їхній взаємозв’язок, досконало володіють системою необхідних для професійної діяльності економічних знань, вміють оцінювати свою поведінку та прийняті рішення з погляду їхньої економічної ефективності, розв’язувати складні розрахункові задачі економічного змісту, пов’язані з виконанням службових обов’язків, самостійно приймати рішення на основі аналізу й оцінки поточної та перспективної економічної ситуації, раціонально організовувати трудову діяльність, ефективно вико-ристовувати матеріально-фінансові ресурси та бюджет часу.

Курсанти з середнім рівнем економічної культури здебільшого усвідомлюють важливе значення економічної культури для майбутньої професійної діяльності, прагнуть до вдосконалення економічної компетентності, володіють основними економічними поняттями, необхідними для ефективного виконання професійної діяльності, здатні у більшості випадків критично осмислювати економічну інформацію, приймати рішення на основі аналізу поточної економічної ситуації, оцінювати свою поведінку з погляду її економічної ефективності, виконувати прості розрахункові задачі економічного змісту, пов’язані з виконанням службових обов’язків, ефективно використовувати матеріально-фінансові ресурси та бюджет часу.

Курсанти з низьким рівнем економічної культури поверхово орієнтуються у змісті основних економічних проблем, не завжди розуміють сутність економічних явищ, як правило, не здатні критично осмислювати економічну інформацію, не завжди можуть давати правильний економічний аналіз подій, не готові самостійно приймати рішення на основі аналізу поточної економічної ситуації, оцінювати свою поведінку з погляду її економічної ефективності, організовувати трудову діяльність, ефективно використовувати матеріально-фінансові ресурси та бюджет часу. Вони, як правило, некритично оцінюють рівень власної економічної культури, часто не усвідомлюють важливого значення економічної культури для майбутньої професійної діяльності, не виявляють інтересу до вивчення дисциплін соціально-економічного циклу.

6. Найважливішими педагогічними умовами формування еконо-мічної культури майбутніх офіцерів-прикордонників є: приведення змісту і структури дисциплін соціально-економічного циклу у відповідність з сучасними вимогами до економічної компетентності офіцера-прикор-донника; формування ціннісного ставлення курсантів до економічних знань і мотивації їх навчально-пізнавальної діяльності; використання у педагогічному процесі форм і методів активного навчання, які моделюють економічний контекст професійної діяльності офіцера-прикордонника; здійснення постійного моніторингу рівня сформованості економічної культури курсантів.

7. Визначено методичні рекомендації щодо формування економічної культури у майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі вивчення дисциплін соціально-економічного циклу, які включають:

1) визначення цілей і завдань розвитку економічної культури курсантів: вивчення вихідного рівня їх економічної підготовки, інтересу до професії офіцера-прикордонника, розробка програми формування економічної культури;

2) використання технології розвитку економічної культури курсантів: аналіз робочих планів і програм, вдосконалення змісту соціально-економічних дисциплін; уточнення методів, засобів і форм педагогічного керівництва формуванням економічної культури, конструювання методики використання активних методів навчання (ділових ігор, проблемних методів та ін.);

3) реалізація наміченої програми дій щодо формування економічної культури, її коректування: проведення контрольних зрізів результатів педагогічних зусиль з формування економічної культури курсантів;

4) аналіз та узагальнення результатів формування економічної культури курсантів: визначення рівня її розвитку, стійкості, внесення необхідних коректив.

Формуючий експеримент підтвердив істинність сформульованої гіпотези щодо педагогічних умов формування економічної культури майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі вивчення соціально-економічних дисциплін.

Про-ве-де-не до-с-лі-дже-н-ня не ви-че-р-пує всіх ас-пе-к-тів розглянутої про-б-ле-ми. Пе-р-с-пе-к-ти-в-ни-ми є та-кі на-п-ря-м-ки по-да-ль-ших наукових пошуків: педагогічні умови формування економічної культури курсантів у процесі вивчення фахових дисциплін; розвиток економічного мислення курсантів; здійснення педагогічного моніторингу розвитку економічної культури майбутніх офіцерів-прикордонників тощо.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Балашова Ю.В. Засади формування економічної культури інфор-маційної комунікації у вищій школі // Науковий вісник. – Одеса: Вид-во ПДПУ ім. К.Д. Ушинського. – №1-2. – 2002. – С. 110-118.

2. Балашова Ю.В. Інноваційний підхід до обґрунтування педа-гогічних формування економічної культури // Науковий вісник. Педагогіка та психологія. – Чернівці: “Рута”. – №137. – 2002. – С. 3-8.

3. Балашова Ю.В. Економічна освіта курсантів як процес активізації пізнавальної діяльності // Збірник наукових праць Ч. ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ. – №17. – 2001. – С. 3-8.

4. Балашова Ю.В. Економічна освіта як засіб підвищення кваліфікації офіцера-прикордонника // Збірник наукових праць Ч. ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ. – №5. – 2001. – С. 139-145.

5. Балашова Ю.В. Засади формування економічної культури у вищій школі в умовах інформаційного суспільства // Науковий вісник. Педагогіка та психологія. – Чернівці: “Рута”. – №128. – 2001. – С. 12-21.

6. Балашова Ю.В. Педагогічні закономірності формування пізнавального інтересу до навчання // Збірник наукових праць Ч. ІІ. – Хмель-ницький: Вид-во НАПВУ. – №16. – 2001. – С. 178-181.

7. Балашова Ю.В. Роль ціннісних настанов в процесі формування економічної культури засобами економічної теорії // Збірник наукових праць. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ. – №18. – 2001.

8. Балашова Ю.В. Сучасні вимоги до самоменеджменту викладача вищого навчального закладу // Сучасні вимоги до професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів і шляхи підвищення їх профе-сійного та наукового рівня: Матеріали науково-методичної конференції. – Хмельницький: Видавництво Національної ака-демії ПВУ, 2002. – С. 80-85.

АнотаціЇ

Балашова Ю.В. Педагогічні умови формування економічної культури у майбутніх офіцерів-прикордонників. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 20.02.02. – військова педагогіка та психологія. – Національна академія Прикордонних військ України імені Б. Хмель-ницького, м. Хмельницький, 2002.

Розкрито сутність і структуру економічної культури офіцера-при-кордонника, визначено критерії, показники та рівні її розвитку, обґрунтовано педагогічні умови її формування в курсантів у процесі вивчення соціально-економічних дисциплін.

Розроблена програма формування економічної культури у курсантів. Отримані в до-с-лі-дже-н-ні ре-зу-ль-та-ти мо-жуть бу-ти ви-ко-ри-с-та-ні з метою вдо-с-ко-на-ле-н-ня економічної підготовки майбутніх офіцерів-прикор-донників, формування у них потреби у професійному самовдосконаленні.

Ключові слова: культура, економічна культура, курсанти, структура економічної культури, критерії, показники і рівні сформованості економічної культури, педагогічні умови.

Балашова Ю.В. Педагогические условия формирования экономической культуры у будущих офицеров-пограничников. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 20.02.02. – военная педагогика и психология. – Национальная академия Пограничных войск Украины имени Б. Хмель-ницкого, г. Хмельницкий, 2002.

В диссертационной работе раскрыта сущность и значение экономической культуры в профессиональной деятельности офицера-пограничника.

Установлено, что экономическая культура офицера-пограничника представляет собой сложное интегральное качество, синтезирующее экономические знания и умения, творческий потенциал личности, ее отношение к экономическому аспекту профессиональной деятельности.

На основании анализа научных источников определены струк-турные компоненты экономической культуры офицера-пограничника: инструмен-тальный (экономические знания, умения и навыки) и ценностно-ориентационный (экономические ценности, отношение к экономической теории, ведущие ориентации, потребности).

Обоснованы критерии сформированности экономической культуры курсантов: мотивационно-ценностный, характеризующий эконо-мические ориентации, ценности и отношение к экономическому образованию; информационно-познавательный, отображающий уровень усвоения экономических знаний; операционно-действенный, который характеризует сформированность практических умений и навыков экономического поведения, в том числе в контексте профессиональной деятельности офицера-пограничника.

Определены уровни развития экономической культуры курсантов: высокий, средний и низкий.

Обоснованы и экспериментально апробированы педагогические условия эффективного формирования экономической культуры у курсантов в процессе изучения социально-экономических дисциплин: приведение содержания и структуры дисциплин социально-эконо-мического цикла в соответствие с современными требованиями к экономической компетентности офицера-пограничника; формирование ценностного отношения курсантов к экономическим знаниям и мотивации их учебно-познавательной деятельности; использование в педагогическом процессе форм и методов активного обучения, которые моделируют экономический контекст профессиональной деятельности офицера-пограничника; осуществление постоянного мониторинга уровня сформированности экономической культуры курсантов.

Методические рекомендации по формированию экономической культуры у будущих офицеров-пограничников включают:

1) определение целей и задач развития экономической культуры курсантов: изучение исходного уровня их экономической подготовки, интереса к профессии офицера-пограничника, разработка программы формирования экономической культуры;

2) использование технологии развития экономической культуры курсантов: анализ рабочих планов и программ, усовершенствование содержания социально-экономических дисциплин; уточнение методов, средств и форм педагогического руководства формированием эконо-мической культуры, конструирование методики применения активных методов обучения (деловых игр, проблемных методов и др.);

3) реализацию намеченной программы формирования эконо-мической культуры, ее корректирование: проведение контрольных срезов результатов педагогических усилий по формированию экономической культуры курсантов;

4) анализ и обобщение результатов формирования экономической культуры курсантов: определение итогового уровня ее развития, устойчивости, внесение необходимых корректив.

Полученные в исследовании результаты могут быть использованы с целью усовершенствования экономической подготовки будущих офицеров-пограничников, формирования у них потребности в профессиональном самосовершенствовании.

Ключевые слова: культура, экономическая культура, курсанты, структура экономической культуры, критерии, показатели и уровни сформированности экономической культуры, педагогические условия.

Balashova J.W. The pedagogical conditions of economic culture formation of the future officers-frontier guards. – Manuscript.

This thesis is for taking a scientific degree of the Candidate of Pedagogical Sci-ences on the speciality 20.02.02. – Military Pedagogics and Psychology. – The Na-tional Academy of the Border Guard Troops of Ukraine named by Bohdan Khmelnitsky. Khmelnitsky, 2002.

The essence and structure of economic culture of the officer-frontier guard is opened, the criteria, parameters and levels of its development are determined, the pedagogical conditions of its formation at the cadets are proved during study of socio