ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

Чаплигін Євген Миколайович

УДК 636.52/58.083.628.8

РУСУРСОЗБЕРІГАЮЧІ ПРИРОДООХОРОННІ ПРИЙОМИ І РЕЖИМИ СТВОРЕННЯ МІКРОКЛІМАТУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ТА УТРИМАННІ КУРЕЙ

06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Харків 2002

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті птахівництва Української академії аграрних наук

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук Івко Іван

Іванович, Інститут птахівництва УААН,

заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти : доктор сільськогосподарських наук Ліннік

Василь Семенович, Інститут тваринництва УААН,

завідувач відділу годівлі сільськогосподарських

тварин;

доктор сільськогосподарських наук, професор

Петруша Євген Захарович, Харківська державна

зооветеринарна академія, завідувач кафедри

механізації та проектування тваринницьких

приміщень

Провідна установа: Сумський національний аграрний університет

Міністерства аграрної політики України, кафедра

спеціальної зоотехнії

Захист відбудеться 10.10.2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 65.356.01 Інституту тваринництва Української академії аграрних наук за адресою: 62404, м.Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту тваринництва УААН (62404, м. Харків, п/в Кулиничі)

Автореферат розіслано 09.09.2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, Помітун І.А.

кандидат сільськогосподарських наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним з найважливіших факторів виробництва конкурентоспроможної продукції птахівництва є оптимальні умови при вирощуванні та утриманні птиці. Але для створення і підтримання нормативних параметрів мікроклімату в холодний період року необхідно витрачати велику кількість дефіцитних та високовартісних енергоносіїв та створювати матеріаломісткі системи та комплекси обладнання, відшукувати способи очищення повітря, яке видаляється з пташників.

Проведені раніше наукові дослідження дали можливість розробити і впровадити вентиляційні системи створення потрібного мікроклімату при одночасній економії теплової енергії і очищенні повітря від мікроорганізмів і пилу (Івко І.І., Резніковський В.К., 1978-1996; Бронфман Л.І., 1987; Д'яконов М.П., Тімофєєв В.М. з співавт., 1991). Але для широкого впровадження розробок вдаються до побудови безпосередньо біля пташника додаткових малогабаритних приміщень, в яких розміщають централізовані регенеративні або рекуперативні теплообмінювачі, а для рівномірного розподілу повітря застосовують повітропроводи. Не розроблено ресурсозберігаючих систем створення мікроклімату в малогабаритних пташниках підсобних та фермерських господарств.

У зв'язку з цим, обґрунтування можливих шляхів оптимізації ресурсозберігаючих систем створення мікроклімату в пташниках, дослідження вдосконалених прийомів і режимів їх експлуатації та розробка локальних (децентралізованих) систем, які б одночасно з використанням вторинних енергетичних ресурсів і очищенням повітря можна було використовувати і в перехідний та теплий періоди року, залишаються актуальними завданнями науковців та фахівців виробництва.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Робота є складовою частиною досліджень, передбачених тематичним планом Інституту птахівництва УААН “Розробити основи високоефективних ресурсозберігаючих технологій виробництва конкурентоспроможної продукції птахівництва в спеціалізованих, підсобних та фермерських господарствах” (1996-2000 рр.,NN держреєстрації 03.04-МВ/04-96 та 0101V001688).

Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи є підвищення ефективності виробництва птахівницької продукції за рахунок створення оптимальних умов вирощування і утримання курей шляхом розробки, вдосконалення і використання ресурсозберігаючих систем вентиляції і обігрівання пташників, в тому числі і з обладнанням для утилізації тепла повітря, що видаляється, та оптимізації режимів їх роботи.

Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішити такі завдання:

1.Аналіз режимів роботи існуючих паливозберігаючих опалювально-вентиляційних систем при вирощуванні і утриманні курей.

2.Обгрунтування шляхів вдосконалення систем створення мікроклімату.

3.Розробка та дослідження ресурсозберігаючої природоохоронної системи створення мікроклімату при вирощуванні молодняка в промислових пташниках та в умовах підсобних і фермерських господарств.

4.Розробка та дослідження ресурсозберігаючих систем створення мікроклімату в пташниках при утриманні батьківського стада курей та в пташниках для утримання курей-несучок промислового стада.

5.Виробничі перевірки та розробка пропозицій виробництву.

Об'єктом досліджень були технологічні процеси створення і підтримання нормативних параметрів мікроклімату в птахівницьких приміщеннях.

Предмет. Вивчалися ресурсо- та енергозберігаючі прийоми і режими створення мікроклімату в пташниках для вирощування та утримання курей.

Метод. Дослідження проводили в три етапи: обґрунтування шляхів вдосконалення систем створення мікроклімату у пташниках з застосовунням графо-аналітичних методів; розробка, монтаж, наладка та дослідження розроблених систем; експериментальне вивчення дії на птицю комплексу розроблених технологічних прийомів та режимів. При обробці результатів застосовували широковживані статистичні та економічні методи досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше дано теоретичні обґрунтування шляхів вдосконалення систем створення мікроклімату у пташниках з введенням поняття об'ємна щільність посадки птиці та так звана рівноважна температура зовнішнього повітря; запропоновано і досліджено у виробничих умовах локальні системи вентиляції з фільтрами та регулюванням напрямків руху повітря; розроблено і досліджено системи вентиляції і опалення пташників для вирощування молодняка курей; досліджено і впроваджено у виробництво локальні системи створення мікроклімату з регенеративними теплообмінювачами, фільтрами та пристроями керування режимами їх роботи в пташниках для утримання курей батьківського стада в кліткових батареях та в широкогабаритних зблокованих пташниках для утримання курей-несучок; розроблено і досліджено енергозберігаючу систему створення мікроклімату в пташниках для вирощування птиці в підсобних господарствах; розроблено проект міні-ферми для підсобних та фермерських господарств з запропонованим енергозберігаючим обладнанням. До Укрпатенту подано заявку на нову енергозберігаючу природоохоронну систему створення мікроклімату у тваринницьких приміщеннях (реєстр. N 2001118025).

Практичне значення одержаних результатів. Використання розроблених ресурсозберігаючих прийомів і режимів створення мікроклімату у пташниках для вирощування і утримання курей дає змогу: при вирощуванні молодняка - підвищити збереженість птиці на 1,2-2,1% та вихід кондиційних курочок - на 1,1-3,7%, знизити забруднення навколишнього середовища мікроорганізмами на 55,5-61,6%, пилом на 85,7-90,6%; при утриманні курей промислового та батьківського стада - підвищити збереженість курей на 0,9-3,0%, збільшити інтенсивність несучості в холодний період року на 1,9-8,9%, знизити питомі витрати кормів на 3,9-5,1%. Проект вихідних вимог до комплекту обладнання для вирощування птиці передано заводу “Ніжинсільмаш”, а технічну документацію на універсальну кліткову батарею - Харківському заводу “Еталон”.

Особистий внесок дисертанта.  Здобувач особисто обґрунтував актуальність теми, за участі наукового керівника склав програму і методики досліджень і виробничих перевірок, особисто готував об'єкти для проведення експериментальних досліджень, приймав безпосередню участь у їх проведенні, аналізував отримані результати, робив висновки і пропозиції виробництву (частка особистої участі 85%). Разом з співавторами розробок приймав участь у впровадженні їх у виробництво (частка участі 70%).

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації представлено і схвалено на щорічних засіданнях вченої ради ІП УААН (Борки, 1996-2000), Міжнародній науково-технічній конференції “Технічний прогрес у с.-г. виробництві” (с. Глеваха, ІМЕСГ УААН, 1997р.), Міжнародній науково-практичній конференції (м. Харків, ХДТУСГ, 1998 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Підвищення ефективності с.-г. виробництва” (м. Одеса, Одеський ДСГІ, 1999 р.), науково-практичній конференції “Екологія Харківщини: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, УНДІ екологічних проблем, 2000 р.), ІІІ Українській конференції з птахівництва з міжнародною участю (м. Алушта, 2001 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми енергозабезпечення та енергозбереження в АПК України” (м. Харків, ХДТУСГ, 2001 р.).

Публікації. Матеріали дисертації у повному обсязі опубліковано у 15 наукових працях, з яких 6 - у фахових виданнях.

Структура і об'єм дисертації. Дисертація включає розділи: вступ, огляд літератури, основна частина, висновки та пропозиції виробництву, список використаної літератури, додатки на 24 стор. Роботу викладено на . сторінках машинописного тексту. Вона включає 32 таблиці, 16 рисунків. Список літератури містить 181 літературне джерело, в тому числі 36 іноземних.

ВИБІР НАПРЯМКУ, ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА

І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження виконано за схемою, зображеною на рис.1. Вибір напрямку удосконалення систем створення мікроклімату робили на основі теоретичних розрахунків, а в подальшому вели експериментальні дослідження при різних способах вирощування та утримання курей.

Метою першої частини наших досліджень було теоретичне обґрунтування та дослідження основних шляхів та напрямків покращення мікроклімату в пташниках різних типорозмірів для утримання дорослої птиці в умовах дефіциту та дорожнечі енергетичних ресурсів.

До цього часу щільність посадки птиці, навіть у відомчих нормах технологічного проектування, трактується тільки як величина, що визначається кількістю голів птиці того чи іншого виду у розрахунку на м2 підлоги пташника або підніжної решітки кліткових батарей. Таке поняття нівелює значення об'єму, висоти пташника та живої маси птиці, що, особливо при розрахунках параметрів мікроклімату, можна вважати недопустимим. Нами введено поняття так званої об'ємної щільності посадки птиці, яке дає змогу характеризувати “навантаження” приміщення в кожний період вирощування і утримання птиці у одиницях живої маси птиці, що припадає на кожний м3 приміщення.

Аналіз існуючих ресурсозберігаючих природоохоронних систем створення мікроклімату у пташниках

Вибір напрямку удосконалення систем створення мікроклімату

Експериментальні дослідження

при вирощуванні молодняка | Експериментальні дослідження при утриманні дорослої птиці

Кліткове вирощу-вання ре-монтного молодня-ка з ре-циркуля-цією повітря і фільтра-ми | Вирощу-вання ремонт-ного мо-лодняка в універ-сальній клітко-вій бата-реї з ло-кальним обігрі-вом | Вирощу-вання бройле-рів в уні-версаль-ній кліт-ковій ба-тареї з газовим обігрі-ванням примі-щення | Утри-мання дорос-лих курей в уні-верса-льній клітко-вій бата-реї | Кліткове утриман-ня бать-ківського стада ку-рей в пта-шниках з регенера-тивними теплооб-мінюва-чами і фільтра-ми | Кліткове утриман-ня курей-несучок в пташни-ках з ре-генерати-вними теплооб-мінюва-чами і фі-льтрами | Кліткове утримання батьківсь-кого стада яєчних ку-рей в пта-шниках з додатко-вою теп-лоізоля-цією, ре-генерати-вними теп-лообміню-вачами і фільтрами

Виробнича перевірка | Розробка проекту міні-ферми для ОПГ | Виробничі перевірки

Ресурсозберігаючі і природоохоронні технології вирощування та утримання курей

Рис. 1. Схема досліджень

Обґрунтування можливих шляхів покращення мікроклімату здійснювали методами теоретичних розрахунків на основі аналізу рівнянь теплоповітряного балансу пташників з різними способами утримання птиці в холодний період року. Застосовували також графо-аналітичний метод.

Розрахунки теплоповітряного балансу птахівницьких приміщень для холодного періоду року проводили за загальновідомою формулою :

Qпт + Qнаг = Qог + Qвик + Qпр (1),

де Qпт - загальна теплота, що надходить від птиці; Qнаг- теплота, що надходить від нагріваючого обладнання; Qог - теплота, що втрачається через огороджувальні конструкції пташника з врахуванням інфільтрації повітря; Qвик- теплота, що втрачається з відпрацьованим повітрям ; Qпр - теплота, що витрачається на підігрівання припливного повітря.

Щоб порівнювати різні способи утримання птиці (на підлозі, в одноярусних і багатоярусних кліткових батареях) та при різних рівнях повітрообміну (0,5; 0,7; 1,0 м3/год. на 1 кг живої маси птиці) розрахунки вели на 1,0 м3 приміщення. На підставі цих розрахунків побудували графіки тепло-надходжень та тепловтрат в залежності від температури зовнішнього повітря. Аналітичні розрахунки показали, що збільшення концентрації птиці в пташнику при її клітковому утриманні забезпечує розширення меж температур зовнішнього повітря, при яких підтримується нормативний мікроклімат в пташниках навіть без опалення.

Для узагальнення отриманих результатів теоретичних досліджень нами введено поняття так званої рівноважної температури, під яким будемо розуміти мінімальну температуру зовнішнього повітря, при котрій ще можливо підтримувати нормативні параметри мікроклімату у пташнику без використання нагрівальних приладів, тобто без опалення, при встановленому рівні повітрообміну.

На приведеному рисунку зображено залежність рівноважної температури зовнішнього середовища від об'ємної щільності посадки дорослої птиці при різних варіантах: 1- в типових пташниках; 2- в типових пташниках при умові додаткового утеплення огороджувальних конструкцій (підвищення їх термоопору в 1,4 рази); 3- в типових пташниках з використанням теплообмінювачів; 4- в типових пташниках з використанням додаткового утеплення конструкцій та теплообмінювачів.

Як свідчать наведені дані, при відносно низьких об'ємних щільностях посадки птиці (до 2-3 кг/м3) важливе значення має використання такого прийому, як збільшення термічного опору огороджувальних конструкцій, а при більшій щільності посадки - використання теплообмінювачів. В цілому ж збільшення об'ємної щільності посадки птиці і використання теплообмінювачів забезпечує значне зниження рівноважної температури (до мінус 15 0С і нижче).

Перший експеримент (пошуковий) щодо вибору матеріалу фільтрів для нових систем створення мікроклімату було проведено в дослідному господарстві “Борки” у пташнику Ш-8, в якому у кліткових батареях КБР-2 утримували 8,3 тис. курей з півнями батьківського стада кросу “Борки-117”. На розроблених децентралізованих теплообмінювачах встановили сітчасті фільтри різної конструкції та з різних матеріалів (з марлі та з полімерної сітки). Розміри фільтрів з марлі (D 1,5х1,0 мм) та з полімерної сітки (D 2,0х1,5 мм) були однакові і мали площу 0,54 м2 (0,9х0,6 м). За однакових умов вивчали пилоємність та ефективність очищення повітря фільтрами в різні періоди року.

У першій серії експериментальних досліджень по вирощуванню молодняка курей проведено чотири досліди.

Перший дослід проведено на птахофабриці “Зоря” в пташнику Б-1. Всі припливні вентиляційні установки мають рециркуляційні повітропроводи. У зблоковані зали було посаджено по 33-35 тис. голів добового молодняка кросу “Білорусь-9”. У дослідних залах 2 і 3 з припливними осьовими вентиляторами ВО-7,1 перед калориферами у камері змішування зовнішнього та рециркуляційного повітря встановили два сітчастих фільтри конструкції ІП УААН розміром 1,0х1,0х0,5 (м) з площею поверхні 16м2. Контролем була зала 1 з аналогічною птицею, але з системою вентиляції без фільтрів.

Другий дослід проведено паралельно з першим також у пташнику Б-1 з аналогічною птицею у залах 4 i 5 з припливними відцентровими вентиляторами Ц 4-70 N8. У залі 4 два сітчастих фільтри розміром 1,0х1,0х0,5 (м) з площею поверхні 16м2 встановили у камері змішування, а у залі 5 сітчастий фільтр розміром 1,2х0,8х0,6 (м) з площею поверхні полімерної сітки 20 м2 встановили на рециркуляційному повітропроводі перед камерою змішування. В дослідах вивчали ефективність роботи фільтрів, повітрообмін, показники мікроклімату, збереженість і продуктивність птиці.

Третій дослід з вирощування молодняка курей проведено в дослідному господарстві “Борки” у пташнику N5, де в окремому приміщенні було встановлено експериментальну кліткову батарею, розроблену і змонтовану за участі автора роботи. Для обігрівання курчат у клітковій батареї на підніжній решітці в початковий період вирощування було встановлено обігріваючі панелі.

Четвертий дослід провели при вирощуванні курчат-бройлерів у холодний період року в присадибному господарстві. Розміри приміщення: ширина - 3,3 м, довжина - 5,5 м, висота - 2,0 м. У триярусні кліткові батареї було посаджено 400 курчат-бройлерів добового віку. Для вентиляції приміщення було змонтовано два витяжних вентилятори продуктивністю 120 м3 на годину кожний. Для обігрівання приміщення було використано газовий інфрачервоний обігрівач. Для порівняння мікроклімату та продуктивності курчат-бройлерів за контроль взяли нормативні показники. Вивчалися основні параметри мікроклімату, продуктивність птиці, витрати кормів, електроенергії та скрапленого газу. Птицю вирощували у розробленій клітковій батареї. Дослід проведено у трьох повтореннях.

У другій серії досліджень при утриманні дорослої птиці проведено чотири досліди.

Перший дослід проведено в дослідному господарстві “Борки” в пташнику N 18 для утримання дорослих курей. Після відповідної переналадки у блок-секції цього пташника було змонтовано універсальну експериментальну кліткову батарею для утримання дорослої птиці, в яку було посаджено ремонтний молодняк у розрахунку 6 курочок в одну клітку. Було сформовано дві групи курей-несучок. Для порівняння мікроклімату та продуктивності курей-несучок для контролю у іншу блок-секцію було посаджено курей-несучок того ж кросу віком 17 тижнів у фрагмент промислової кліткової батареї БКН-3.

Другий дослід проведено в дослідному господарстві “Борки” в пташнику Ш-8 для утримання батьківського стада яєчних курей. Пташник обладнали комплектом розроблених теплообмінювачів з щебеню, сітчастими фільтрами та станцією керування роботою вентиляторів. Вивчали ефективність роботи системи, параметри мікроклімату і продуктивність птиці. Контролем був пташник Ш-3 з аналогічною птицею з типовою системою вентиляції.

Третій дослід проведено в птахорадгоспі “Зоря” Харківської області в залі N3 пташника А-30 для утримання промислового стада курей-несучок, яку було обладнано теплообмінювачами з щебеню на викидних та припливних вентиляційних отворах, сітчастими фільтрами, системою перемикаючих клапанів та станцією керування роботою вентиляторів. Вивчали ефективність роботи запропонованої системи, параметри мікроклімату приміщення і продуктивність птиці. Контролем була аналогічна зала N1 з аналогічною птицею, але з системою вентиляції без теплообмінювачів і фільтрів.

Четвертий дослід проведено у ВАТ “Введенський” Харківської області у пташнику N1 для утримання курей-несучок батьківського стада, який було обладнано підшивною стелею з полімерної плівки. В дослідному і контрольному пташниках вивчали повітрообмін, показники мікроклімату, збереженість і продуктивність птиці. Пташник N9 було прийнято за контроль (в ньому використовували типову систему вентиляції та не вносили змін у огороджуювальні конструкції).

Виробничі перевірки енергозберігаючої та природоохоронної системи створення мікроклімату проведено в птахорадгоспі “Зоря” (зали 1 та 3 пташника А-30), у ВАТ “Введенський” Харківської області (пташники NN 7, 8) та СГП ім. Мічуріна Запорізької обл. За базовий варіант приймали типову систему створення мікроклімату, за новий - розроблену ресурсозберігаючу та природоохоронну систему. І у базовому, і у новому варіантах опалення пташників не було задіяне.

Вирощування і утримання курей здійснювали з дотриманням основних вимог норм ВНТП-СГіП-46-4.94. Для дослідження способів створення мікроклімату (запропонованих і типових режимів вентиляції) застосовували загальноприйняті методики, викладені у Методичних рекомендаціях “Проведение исследований по технологии производства яиц и мяса птицы” (РАСХН, ВНИТИП, Сергиев Посад,1994) і ін. Облік продуктивності птиці та витрат кормів у дослідних залах проводився у порівнянні з такими ж показниками у контрольних приміщеннях. Кожної доби вели облік загиблої і вибракуваної птиці, кількості знесених яєць. Приріст живої маси птиці визначали зважуванням щотижнево. При вирощуванні ремонтного молодняка курей враховували вихід кондиційних курочок з врахуванням вимог стандарту для даного кросу.

Розрахунки техніко-економічних показників вели за методом визначення приведених витрат у цінах відповідного періоду. Первинні показники обробляли методами статистичного аналізу (Плохинський М.О., 1978; Куликов Л.В., 1987).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Вирощування ремонтного молодняка яєчних курей

Пошуковими дослідами встановлено можливість використання для очищення повітря фільтрів з полімерної сітки (D 2,0х1,5 мм). Встановлено також, що, в разі використання в пташниках для дорослої птиці, такі фільтри слід очищати один раз на добу.

При вирощуванні молодняка в зблокованих пташниках вивчали ефективність очищення повітря фільтрами конструкції ІП УААН, які мали розвинену поверхню фільтрації і давали змогу в перший місяць при вирощуванні птиці не піддавати їх очищенню. Вивчали також зоотехнічні показники. Дані щодо ефективності роботи фільтрів наведено в таблиці 1.

Як свідчать дані таблиці 1, найвища ефективність очищення повітря від пилу і від мікроорганізмів була у фільтра, встановленого на рециркуляційному повітропроводі у залі 5 (відповідно 90,6% та 61,6%).

Основні показники мікроклімату в залах були в межах нормативних вимог. Зоотехнічні показники вирощування птиці наведено в таблиці 2.

Як свідчать дані таблиці 2, у дослідних залах 2, 3, 4 і 5, де було встановлено фільтри, зменшився падіж та підвищилася збереженість птиці у порівнянні з контрольними залами 1 і 6. За рахунок покращення мікроклімату у дослідних залах отримали більше кондиційного молодняка.

Таблиця 1

Результати вимірювань ефективності очищення повітря фільтрами

Показники |

Зала 2 | Зала 3 | Зала 4 | Зала 5

Продуктивність фільтру, м 3/год. | 15000 | 15000 | 18000 | 12000

Втрата опору,   Па | 27 | 27 | 32 | 68

Концентрація пилу у повітрі, мг/м3:

до фільтра

після фільтра |

3,7

0,45 |

3,8

0,5 |

3,5

0,5 |

4,3

0,4

Пилоємність фільтра, кг/м 2 | 0,10 | 0,10 | 0,09 | 0,11

Ефективність очищення від пилу,% | 87,8 | 86,8 | 85,7 | 90,6

Концентрація мікроорганізмів у повітрі до фільтра: загальна, тис./м 3

Е-coli, тис./м 3 |

52,7

2,1 |

57,4

2,2 |

58,8

2,6 |

68,7

3,3

Концентрація мікроорганізмів у повітрі після фільтра: загальна, тис./м 3

Е-coli, тис./м3  |

27,1

0,4 |

24,7

0 |

26,6

0 |

26,4

0,5

Ефективність очищення повітря від мікроорганізмів: загальна, %

E-coli, % |

56,1

87,1 |

57,0

100 |

55,5

100 |

61,6

84,8

Таблиця 2

Зоотехнічні показники вирощування ремонтного молодняка

Показники | Зала 1

(контроль) | Зала 2 (дослід) | Зала 3 (дослід) | Зала 4 (дослід) | Зала 5 (дослід) | Зала 6 (контроль)

Посаджено курчат, тис. гол |

34,40 |

34,40 |

35,15 |

33,55 |

33,55 |

33,55

Збереженість, % | 88,7 | 90,8* | 90,3* | 90,4* | 90,1 | 88,9

Отримано кондиційних молодок, % |

80,5 |

84,2* |

84,1* |

84,2* |

84,0* |

82,9

Витрати корму,

кг/гол. |

5,73 |

5,65 |

5,67 |

5,65 |

5,69 |

5,71

* - P>0,999.

2. Вирощування молодняка курей в особистих підсобних господарствах з використанням газових інфрачервоних обігрівачів

Дослідження проводилися у холодний період року в присадибному господарстві в с. Бірки. У триярусні кліткові батареї конструкції Інституту птахівництва УААН було посаджено 400 курчат-бройлерів добового віку. Як вже згадувалось, для обігрівання приміщення було використано газовий обігрівач (ТУ У 19007051.001.94). Корми готували в господарстві з компонентів, передбачених чинними рекомендаціями з нормованої годівлі птиці (1998). Температура повітря у приміщенні підтримувалася на рівні, близькому до нормативного. Концентрація аміаку на протязі періоду вирощування була нижчою допустимого нормативами рівня, а концентрація вуглекислого газу з шостого тижня вирощування птиці досягла допустимого рівня і навіть дещо перевищувала його, бо для підтримання нормативної температури повітря в кінці періоду було зменшено питомий повітрообмін. Незважаючи на це, у досліді отримано відносно високі результати як щодо збереженості птиці, так і щодо приросту живої маси та питомих витрат корму (табл.3). Відносно велику питому вагу у собівартості мали витрати на опалення приміщення - 10,2%. Але, завдяки використанню ресурсозберігаючого обладнання (кліткові батареї та газовий обігрівач) і енергозберігаючому режиму при створенні мікроклімату, витрати на опалення в досліді були нижчими від нормативних у 1,85 рази. Слід зазначити, що витрати праці на обслуговування птиці і обладнання склали 196 люд.-год., тобто близько 0,5 люд.-год. на птахомісце за період вирощування, що майже у 4 рази перевищує витрати праці при промисловому виробництві м'яса бройлерів. Незважаючи на це та з врахуванням відносно високої ціни реалізації продукції, рентабельність виробництва м'яса склала 51,6%.

Таблиця 3

Результати вирощування курчат-бройлерів у присадибному

господарстві в холодний період року

Найменування показників | Значення

Вирощуваний гібрид | Кобб-500

Тривалість вирощування, днів | 49

Об'ємна щільність посадки (в кінці періоду), кг/м3  | 20,5

Прийнято курчат на вирощування, гол. | 400

Збереженість птиці, % | 95

Приріст живої маси, г/(гол.х добу) | 46,5

Середня жива маса 1-ї голови, кг | 2,32

Витрати корму на 1 кг приросту живої маси, кг | 2,05

Забійний вихід, % | 62

Витрати електроенергії за весь період, кВт-год. | 600

Витрати на опалення приміщення, грн. | 325

Інші витрати, грн. | 300

Рентабельність, % | 51,6

В двох додаткових серіях дослідів при вирощуванні курчат-бройлерів отримано результати, які не мали суттєвих відмінностей від описаних вище показників.

3. Утримання курей батьківського стада в пташнику

з регенеративними теплообмінювачами і фільтрами

За рахунок використання розробленої системи в холодний період року з'явилася можливість підвищити повітрообмін у пташнику в 1,5 раза, підвищити температуру припливного повітря в середньому на 11 0С, очищати викидне повітря від пилу на 84,6%. При цьому середня об'ємна щільність посадки птиці була відносно низькою і складала 2,9 кг/м3. В пташнику з теплообмінювачами в холодний період року температура повітря була на 1,1-2,4 0С вищою, значно покращилися всі основні параметри мікроклімату. За рахунок цього у холодний період року в дослідному пташнику у порівнянні з контрольним покращилася збереженість курей та півнів відповідно на 1,6 і 4,7%, одержано на початкову несучку на 6,5 яєць більше (різниця статистично вірогідна при P > 0,999), витрати корму у розрахунку на 1000 отриманих яєць зменшилися на 8 кг.

4. Утримання курей промислового стада в пташниках з

регенеративними теплообмінювачами і фільтрами

У залі з теплообмінювачами і фільтрами температура повітря і повітрообмін в холодний період року були вищими, ніж у контрольній залі, а відносна вологість, концентрація шкідливих газів, пилу і мікроорганізмів у повітрі були меншими. При цьому середня об'ємна щільність посадки птиці складала 6,2 кг/м3. Завдяки покращенню мікроклімату в дослідній залі в холодний період року збереженість курей підвищилася на 3,5% (різниця статистично вірогідна при P > 0,999), на початкову несучку отримано на 1,2 яйця більше, витрати кормів на 1000 яєць знижено на 2,15 кг (різниця статистично вірогідна при P > 0,999). У перехідний і теплий періоди року основні показники мікроклімату в контрольній і дослідній залах суттєво не відрізнялися і були в межах нормативних вимог.

5. Утримання курей батьківського стада в

пташнику з додатковим утепленням

Завдяки зменшенню об'єму пташника за рахунок обладнання його підшивною стелею з полімерної плівки об'єми подавання свіжого зовнішнього повітря в досліді були більшими, що зумовило кращий повітрообмін у розрахунку на 1 кг живої маси птиці (0,89 у досліді в порівнянні з 0,76 у контролі). У той же час об'єми витяжного повітря в досліді були меншими, ніж у контролі, що дало змогу створити більш високий тиск повітря у дослідному пташнику і зменшити проникнення зовнішнього холодного повітря у пташник за рахунок інфільтрації.

Використання підшивної стелі у дослідному пташнику № 1 у холодний період року забезпечило в першу чергу підвищення температури повітря до припустимих меж +13,6-14,7 0С у порівнянні з пониженням температури до 9,8-11,2 0С у контрольному пташнику № 9. Відповідно покращились і інші параметри мікроклімату дослідного пташника (табл.4).

У теплий та перехідний періоди року основні показники мікроклімату в контрольному та в дослідному пташнику з підшивною стелею були в межах нормативів.

Таблиця 4

Показники мікроклімату пташників у холодний період року |

Пташник №9 (контроль) | Пташник №1 (дослід)

Показники | М + m | Max | Min | М + m | Max | Min

Початкове поголів'я, тис.гол. |

8,6 |

9,0

Температура зовні-шнього повітря,  0С |

-4,9+0,5 |

4 |

-27 |

-4,9+0,5 |

4 |

-27

Температура повітря в пташнику, 0С:

нижній ярус

верхній ярус |

9,8+0,2

11,2+0,3 |

11

15 |

5

8 |

13,6+0,2

14,0+0,2 |

18

15 |

10

13

Відносна вологість повітря, % :

нижній ярус

верхній ярус |

77,2+0,8

76,1+0,7 |

84

79 |

72

69 |

72,9+0,7

71,3+0,7 |

78

72 |

69

63

Швидкість руху

повітря (м/с):

нижній ярус

верхній ярус |

0,11+0,01

0,12+ 0,01 |

0,13

0,14 |

0,09

0,10 |

0,12+0,01

0,14+0,01 |

0,15

0,16 |

0,10

0,12

Концентрація

аміаку (мг/м3 

нижній ярус

верхній ярус |

15,4 + 0,3

15,1 + 0,3 |

17

16 |

15

13 |

15,2 + 0,2

14,7 + 0,3 |

16

15 |

13

11

Концентрація вугле-кислого газу (%):

нижній ярус

верхній ярус |

0,22+ 0,01

0,23+ 0,01 |

0,26

0,27 |

0,19

0,20 |

0,19+0,01

0,20+0,01 |

0,22

0,23 |

0,17

0,18

Збереженість курей в дослідному пташнику у холодний період року була вищою на 2,0% (різниця статистично вірогідна при Р > 0,999). У холодний період року за рахунок покращення мікроклімату в пташнику з підшивною стелею одержано на 6,6 яєць більше на середню несучку у порівнянні з контролем (різниця статистично вірогідна при P > 0,999). Витрати кормів на 1000 яєць зменшилися на 25,0 кг (відповідно 181,7 та 206,7 кг). У теплий період року в обох пташниках продуктивність курей майже зрівнялася і витрати кормів на 1000 яєць були також на одному рівні (відповідно 202,3 та 204,7 кг). Об'ємна щільність посадки птиці в дослідному пташнику завдяки обладнанню підшивною стелею складала 6,5 кг/м3, в контрольному пташнику цей показник був на рівні 4,3 кг/м3.

Таким чином, зменшення об'єму приміщення, що вентилюється, і збільшення за рахунок цього об'ємної щільності посадки птиці дає змогу покращити параметри мікроклімату та підвищити продуктивність птиці. Тобто, викладені вище напрями удосконалення систем створення мікроклімату знаходять підтвердження у експериментальних дослідженнях.

6. Виробнича перевірка розробленої системи створення мікроклімату в пташнику для утримання промислового стада курей-несучок.

Під час випробувань у холодний період року в обох залах опалення не вмикали. У залі з новою системою створена можливість підвищити повітрообмін, покращились основні показники мікроклімату: температура повітря в середньому підвищилася на 2,6 0С, концентрації аміаку і вуглекислого газу зменшилися, відповідно, на 1,2 мг/м3 і на 0,04%, зменшилася концентрація пилу і мікроорганізмів у повітрі пташника. Об'ємна щільність посадки птиці в базовому і новому варіантах складала 8,1 кг/м3Внаслідок використання ресурсозберігаючої природоохоронної системи створення мікроклімату в пташнику, у холодний період року за чотири місяці одержано на початкову несучку на 2,7 яйця більше у порівнянні з базовим варіантом (відповідно одержано 63,1 та 60,4 яйця - різниця статистично вірогідна при Р > 0,999), збереженість птиці в новому варіанті була вищою на 2,3% ( Р > 0,999).

Техніко-економічні розрахунки показали, що, завдяки покращенню мікроклімату, підвищенню продуктивності птиці та зменшенню витрат кормів на одиницю продукції, у новому варіанті одержано річний економічний ефект 2,1 тис. гривень за холодний період року. Окупність додаткових капітальних вкладень складає 1,3 року.

7. Виробнича перевірка системи створення мікроклімату в

пташнику для утримання батьківського стада яєчних курей

Виробнича перевірка ресурсозберігаючої природоохоронної системи створення мікроклімату пташника для утримання 6,6 тис. голів батьківського стада курей показала, що температура повітря приміщення у холодний період року підвищується на 2,0-2,1 0С, покращились інші параметри мікроклімату, підвищилась збереженість курей (на 3%), збільшилась інтенсивність несучості (на 3,4%), за рахунок чого за десять місяців отримано на 27,0 тис. яєць більше, а інкубаційних - на 38,5 тис. шт. Об'ємна щільність посадки птиці в серед-ньому складала: у новому варіанті 4,9 кг/м3, в базовому - 3,4 кг/м3. Техніко-економічні розрахунки свідчать, що додаткові витрати на переоблад-нання системи вентиляції оправдані. Річний економічний ефект від використання запропонованої системи створення мікроклімату становить 6,8 тис. гривень у розрахунку на пташник, або 1,13 тис. гривень на 1,0 тисячу курей за холодний період року. Окупність додаткових капіталовкладень складає 0,64 року.

8. Результати виробничої перевірки процесу утримання курей в

пташнику з додатковою теплоізоляцією без опалення

У пташнику з додатковою теплоізоляцією без обігрівання в холодний період року основні показники мікроклімату відповідали вимогам відомчих норм (ВНТП-СГіП-46-4.94) до температур зовнішнього повітря мінус 70 С. При більш низьких температурах повітрообмін значно знижували, що приводило до підвищення вологості повітря, як це і передбачалось теоретичними розрахунками. В аналогічному пташнику без додаткової теплоізоляції (базовий варіант) вже при температурах зовнішнього повітря 0 0С без зниження повітрообміну нижче нормативного утримувати нормативну температуру в пташнику не вдалось. В теплий період року основні показники мікроклімату пташників відповідали нормативним вимогам.

За 9 місяців продуктивного періоду в дослідному пташнику отримано яєць у розрахунку на початкову несучку більше на 5,7%, ніж в базовому, питомі витрати кормів у розрахунку на 10 яєць були більшими у базовому пташнику на 6,7%. Економія кормів (у розрахунку на одну курку-несучку) склала 2,3 кг, на пташник - 13,9 т. Економічний ефект, з урахуванням більшої продуктивності птиці в дослідному пташнику, склав 1,56 грн. у розрахунку на кожну курку-несучку.

В И С Н О В К И

1. В умовах дефіциту і дорожнечі енергоносіїв та сучасних підвищених вимог щодо екологічної безпеки виробництво конкурентоспроможної птахівницької продукції повинно базуватись на розробці та використанні ресурсозберігаючих природоохоронних технологій. Застосування розроблених нами ресурсозберігаючих прийомів та режимів створення мікроклімату у приміщеннях при вирощуванні та утриманні курей забезпечує зниження витрат на обігрівання пташників при температурах зовнішнього повітря до мінус 300 C на 7-83% та зниження забруднення довкілля за рахунок зменшення викидів шкідливих речовин з пташників у навколишнє середовище на 55,5-90,7%. В разі використання пташників без опалення застосування розробок при нормативному повітрообміні в холодний період року забезпечує підвищення температури повітря в приміщенні на 1,7-3,8  0С, несучості птиці - на 1,9-8,9% та її збереженості на 0,9-3,0% при зменшенні питомих витрат кормів на 3,9-5,1%.

2. За виконаними теоретичними розрахунками, в пташниках при утриманні дорослих курей на підлозі при об'ємній щільності посадки до 4 кг живої маси птиці на кубічний метр приміщення більш раціонально передбачати додаткове утеплення огороджувальних конструкцій. При утриманні з більшою щільністю посадки більш суттєву ефективність щодо покращення параметрів мікроклімату приміщення має використання теплообмінювачів.

3. Використання розробленої малогабаритної кліткової батареї при вирощуванні птиці в умовах особистих підсобних господарств з застосуванням газових локальних інфрачервоних обігрівачів та вентиляторів малої потужності забезпечує зниження питомих витрат на обігрів приміщення у 1,85 раза у порівнянні з чинними нормативами та сприяє в холодний період року отримувати приріст живої маси курчат-бройлерів в межах 38,3-46,5 г на добу.

4. Використання сітчастих фільтрів конструкції ІП УААН для очищення рециркуляційного та припливного повітря у пташниках при вирощуванні молодняка курей дає змогу ефективно очищати повітря від пилу (на 85,7-90,6%), від загальної мікрофлори (на 55,5-61,6%) та від E-coli (на 84,8-100%). Використання сітчастих фільтрів у пташниках для вирощування курчат з рециркуляцією частини повітря приміщення на протязі першого місяця вирощування забезпечує також покращення мікроклімату, що дає змогу підвищити збереженість птиці на 1,2-2,1% та вихід кондиційного молодняка на 1,1 - 3,7%.

5. Виконання підшивної стелі з полімерної плівки у пташниках, що мають ферми перекриття і не опалюються, значно зменшує втрати теплоти в холодний період року і дає змогу підвищити температуру повітря в приміщенні в середньому на 3,5-3,8 0С та зменшити його відносну вологість на 4,3-4,8 % у порівнянні з аналогічними пташниками без підшивної стелі, що забезпечує підвищення несучості курей в холодний період року в середньому на 6,6 яєць та зменшення питомих витрат кормів у розрахунку на 1000 яєць на 2,5 кг.

6. Використання розробленої системи вентиляції зблокованих пташників для кліткового утримання курей-несучок, яка включає регенеративні теплообмінювачі, сітчасті фільтри, систему клапанів та станцію керування роботою вентиляторів, дає змогу підвищити температуру повітря у пташнику без опалення в холодний період року в середньому на 2,6 0С, підтримувати мікроклімат у приміщенні в межах нормативних вимог, знизити забруднення довкілля пилом на 82-92% і мікроорганізмами на 60-65% та підвищити несучість птиці на 1,9-8,9%, її збереженість - на 0,9-1,2% та зменшити питомі витрати кормів на 3,9-5,1%.

7. Розроблена ресурсозберігаюча природоохоронна система створення мікроклімату пташників для утримання батьківського стада яєчних курей, яка включає регенеративні теплообмінювачі у комплекті з викидними осьовими вентиляторами, клапани припливного та викидного повітря, сітчасті фільтри і станцію керування роботою вентиляторів, дає змогу в приміщеннях без опалення у холодний період року підвищити температуру повітря до нормативних меж (в середньому до +15 0С), поліпшити мікроклімат, збільшувати збереженість птиці на 3,0%, інтенсивність її несучості на 3,4% та зменшити витрати кормів у розрахунку на 1000 яєць на 2,9 кг.

8. За даними виробничих перевірок, використання розроблених систем створення мікроклімату забезпечує економічний ефект в межах 2145-6800 грн. на пташник на рік при окупності додаткових капіталовкладень за 0,64-1,30 року.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. При вирощуванні молодняка птиці в підсобних та фермерських господарствах використовувати розроблений проект міні-ферми з утепленими огороджувальними конструкціями приміщення і універсальними клітковими батареями та системами створення мікроклімату з локальними газовими інфрачервоними обігрівачами при об'ємній щільності посадки птиці понад 10,7 кг на кубічний метр у розрахунку на останній тиждень вирощування.

2. При вирощуванні птиці в промислових пташниках для зниження витрат палива та підвищення збереженості виходу кондиційного молодняка у перші 4 тижні застосовувати систему рециркуляції повітря з його очисткою сітчастими фільтрами, а в подальшому в холодний та перехідний періоди року - розроблені локальні установки, що включають осьові вентилятори, регенеративні теплообмінювачі, сітчасті фільтри, клапани припливного та викидного повітря та станції керування роботою вентиляторів.

3. При утриманні дорослої птиці в пташниках при об'ємних щільностях посадки до 4 кг живої маси на кубічний метр приміщення використовувати переважно засоби підвищення термічного опору огороджувальних конструкцій, а при об'ємних щільностях посадки понад 4 кг живої маси на кубічний метр - децентралізовані регенеративні теплообмінні установки з клапанами припливного та викидного повітря, сітчастими фільтрами та станцією керування роботою цих установок, що забезпечує зниження витрат палива на 7-83%, підвищення продуктивності птиці на 1,9 – 8,9% та зниження забруднення довкілля пилом, шкідливими газами та мікроорганізмами.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Довідник птахівника / Сахацький М.І., Івко І.І., Іонов І.А., Мельник В.О., Каркач П.М., Резніковський В.К., Пудов В.Я., Чаплигін Є.М. та ін./ ІП УААН.-Харків. 2001.- 160с.(здобувачем підготовлено пропозиції, викладені на С.21-30;33-40;54-60;62-65).

2. Івко І.І., Рєзніковський В.К., Чаплигін Є.М., Євтушенко В.І., Тімофєєв В.М., Тімофіюк А.П. Покращення параметрів мікроклімату в пташниках без опалення //Міжвідомчий тематичний науковий збірник /Птахівництво.- Борки.- 1999.- Вип.48.- С.105-111 (здобувач провів дослідження, обґрунтував отримані результати).

3. Івко І.І., Чаплигін Є.М., Мельник В.О. Енергозберігаюча система вентиляції широкогабаритних зблокованих пташників//Аграрний вісник Причорномор'я.- Вип. N3(6).- Част. III: Зоотехнія/ ОДСІ.- Одеса.- 1999.-С.103-106 (здобувач провів дослідження, обробив результати, зробив висновки).

4. Івко І.І., Рєзніковський В.К., Чаплигін Є.М., Д'яконов М.П., Коровін В.С. Використання сітчастих фільтрів для очищення рециркуляційного та припливного повітря у пташнику //Міжвідомчий тематичний науковий збірник /Птахівництво.- Борки.- 2000.- Вип.49 - С.123-127 (здобувач провів дослідження, проаналізував результати).

5. Чаплигін Є.М., Івко І.І. Ресурсозберігаючі прийоми при вирощуванні молодняка птиці в особистих підсобних господарствах // Міжвідомчий тематичний науковий збірник /Птахівництво.- Борки.- 2000.-Вип.49.-