національний аграрний університет

Цвігун Інна Анатоліївна

УДК 336.76:636.085/087

Аналіз виробництва кормів в умовах формування ринкових відносин

08.06.04 – бухгалтерський облік, аналіз і аудит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів

України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Савчук Василь Кирилович - Національний аграрний університет, завідувач кафедри статистики та економічного аналізу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік УААН Саблук Петро Трохимович - директор Інституту аграрної економіки УААН

кандидат економічних наук, доцент Шатковська Людмила Станіславівна - Національний аграрний університет, завідувач кафедри бухгалтерського обліку і аудиту

Провідна установа: Чернівецький державний університет ім. Ю.Федьковича, Міністерство науки і освіти України, кафедра обліку та аудиту, м. Чернівці

Захист дисертації відбудеться 21 березня 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41.

Автореферат розісланий 20 лютого 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балановська Т.І.

Загальна характеристика дисертаційної роботи

Актуальність теми дослідження визначається необхідністю пошуку додаткових можливостей і шляхів підвищення ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств за рахунок розвитку кормовиробництва, адаптованого до вимог ринку.

Однією з головних задач аграрної реформи є створення цільових ринків і забезпечення їх функціонування. Специфічним і одним з найменш сформованих є ринок кормів. Без його створення неможливо відродити тваринництво, а отже підвищити рівень життя населення України.

Дослідження показує, що за останнє десятиріччя при переході від адміністративних методів управління економікою до ринкових у виробництві і споживанні продукції тваринництва склалися негативні тенденції. В 2000 році на душу населення було вироблено лише 33,6 кг м’ясної продукції та 255,7 кг молочних продуктів, або в 2,5-1,8 рази менше рівня 1990 року, що зумовило зниження рівня споживання цих видів, відповідно, до 32,0 кг та 198 кг. За даними Науково-дослідного інституту гігієни харчування мінімальна норма споживання м’яса та м’ясопродуктів на душу населення повинна становити
45 кг, раціональна – 75 кг, а молокопродуктів, відповідно, 292 та 370 кг. Таким чином населення України споживає м’ясних продуктів лише 71,1% від мінімальної потреби і тільки 42,7% від раціональної, молочних, відповідно, 67,8% та 53,5 відсотка.

Відродження і розвиток тваринництва неможливе без належної кормової бази, яка на 60% формує продуктивність тварин. В сучасних умовах основними виробниками кормів є суспільний і приватний сектор. Однак, внаслідок багатьох чинників, тваринництво суспільного сектора перебуває в кризовому стані. В 2000 році рівень збитковості виробництва молока становив 5,7%, а яловичини - 42,3%. В таких умовах розвиток кормовиробництва не стимулюється, погіршується якість кормів, росте їх собівартість, що знижує їх окупність і змушує підприємства суспільного сектора шукати інші джерела забезпечення кормами, а при їх відсутності продовжувати зменшувати поголів`я тварин.

Дещо інша ситуація складається в приватному секторі. Він нарощує виробництво продукції тваринництва, обсяг якої становить від загального її виробництва майже 70%. Проте господарства приватного сектора кормами власного виробництва забезпечені лише на 45%, а решту кормів змушені купувати.

Адаптація галузі до ринку вимагатиме реалізації системи заходів, як техніко-технологічного характеру, так і ринкових, що підвищує вимоги до інформаційно-аналітичного забезпечення управління адаптаційними процесами в галузі.

Вивчення наукових праць показало, що вчені-економісти України та країн близького зарубіжжя, які вивчають розвиток кормовиробництва - Айзенберг В.І., Базаров С.Н., Байрашов А.Н., Ванін Д.Е., Воронін І.К., Глущенко Д.П., Горемикін В.А., Грінчук Л.К., Денісов В.С., Долинський В.П., Іжевская Е.Е., Катков Н.С., Ківейша Е.М., Кирпаль З.П., Мартиросов С.І., Мартиросова В.П., Мартьянов В.П., Мельниченко О.А., Моісєєв А.Г., Ніколаєв А.С., Павловська Л.Д., Перегуда В.Л., Петяєв С.С., Пуцило В.Г., Славов В.П., Толкач М.І. – більше уваги приділяють обґрунтуванню теорії, методології і практики вирішення техніко-технологічних та організаційно-економічних питань і недостатньо – дослідженню теоретико-прикладних проблем реформування аграрної економіки і ринковим перетворенням в галузі. Проте, на сьогодні, в Україні вже створена досить потужна наукова база, яка дає змогу оцінювати розвиток кормовиробництва з використанням маркетингового підходу. З вітчизняних вчених, які займаються теоретичними і практичними питаннями ринку можна відмітити таких вчених, як Балабанов Г.В., Башнятин П.І., Бойко В.І., Губський Б.В., Дем’яненко М.Я., Карич Д.Я., Коваленко Ю.С., Куліш М.Д., Лазня І.В., Лукінов І.І., Саблук П.Т., Ситник В.П., Червен І.І., Шпичак О.М., Юрчишин В.В., та інші вчені. Проте, не дивлячись на досить чисельні наукові роботи вчених-економістів, питання методології і методики аналізу кормовиробництва в умовах формування ринкових відносин залишаються малодослідженими. В зв’язку з цим необхідними є наукові розробки теоретичних положень і практичних рекомендацій, використання яких забезпечило б маркетингову орієнтацію різних видів діяльності сільськогосподарських підприємств, в тому числі галузі кормовиробництва, що зумовило вибір теми дисертаційного дослідження та її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційне дослідження проведене у відповідності з науковими тематиками Національного аграрного університету “Розробити систему економічного аналізу діяльності підприємств і організацій регіонального АПК” (номер державної реєстрації 0196U013081), “Формування ринкового механізму в аграрному секторі АПК” (номер державної реєстрації 0199U002510).

Мета дисертаційної роботи полягає в опрацюванні методологічних та практичних аспектів аналізу виробництва кормів в сучасних умовах – основи ефективного управління адаптацією галузі до ринкових відносин.

Відповідно з поставленою метою вирішувались наступні задачі:

§ вивчення і узагальнення теоретичних і практичних положень щодо розвитку виробництва кормів, становлення і функціонування їх ринку;

§ уточнення сутності економічних категорій, пов’язаних з виробництвом і використанням кормів;

§ розробка наукового інструментарію для аналізу формування ринку кормів;

§ узагальнення і доповнення існуючих методик аналізу виробництва, використання та продажу кормів;

§ розробка інформаційно-аналітичної моделі кормовиробництва, застосування якої підвищить обгрунованість оцінки надходження кормів та прогнозування розвиту їх ринку;

Об`єктом дослідження є аналітичні процедури обґрунтування потреби в кормах, їх надходження та використання у відповідності з стратегією розвитку сільськогосподарських підприємств.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних напрямів формування системи аналізу кормовиробництва, адаптованого до вимог ринку.

Методологія і методика дослідження, джерела інформації. В основу теоретичного і методологічного аспектів дослідження покладені базові положення вітчизняної та зарубіжної економічної науки в галузі економічного аналізу, сільськогосподарського виробництва та формування цільових ринків.

Для реалізації поставлених задач використовувався системний підхід і комплекс методів економічних досліджень: монографічний, вибірковий, групування, індексний аналіз, трендовий аналіз, кореляційно-регресійний аналіз, елімінування, розрахунково-конструктивний та ін. В дисертації широко використані положення законодавчих і нормативно-правових актів, статистична інформація, дані бухгалтерської та фінансової звітності, результати особистих спостережень, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з досліджуваної проблеми.

Наукова новизна одержаних результатів підтверджується комплексом теоретичних та методичних підходів до аналітичного забезпечення управління кормовиробництвом, адаптованого до умов ринку і полягає в наступному:

§ уточнено сутність економічних категорій "кормова площа” і “ринок кормів";

§ запропоновано додаткові показники і уточнено методики, що поглиблюють аналіз виробництва кормів;

§ розроблено критерії, систему показників і алгоритмів аналізу становлення і розвитку ринку кормів;

§ запропоновано системно-аналітичний підхід до оцінки і прогнозування розвитку кормовиробництва;

§ розроблено інформаційно-аналітичну модель – передумову ефективного управління формуванням і функціонуванням ринку кормів;

§ удосконалено методику прогнозування загальної потреби в кормах з врахуванням напрямів і темпів розвитку тваринництва, удосконаленням раціонів та способів годівлі тварин, співвідношення імпорту – експорту кормів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в уточненні і доповненні методик аналізу виробництва і використання кормів в сільськогосподарських підприємствах, розробці інформаційно-аналітичної моделі управління формуванням і функціонуванням ринку кормів, обґрунтуванні реструктуризації кормовиробництва. Рекомендації спрямовані на поліпшення якості обліково-аналітичного забезпечення управління кормовиробництвом в умовах його адаптації до ринкових умов.

Особистий внесок здобувача. Особисто здобувачем уточнено сутність економічних категорій "кормова площа" та "ринок кормів", запропоновано критерії, систему показників і алгоритми аналізу розвитку кормовиробництва в умовах формування ринку кормів, розроблено схему системного аналізу кормовиробництва та методику визначення потреби в кормах з врахуванням розвитку тваринництва та формування ринку кормів.

Апробація результатів дисертації. Результати проведених в дисертаційній роботі досліджень доповідались на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Інституту агробізнесу Національного аграрного університету (Київ – 1999, 2000, 2001), на науково-практичній конференції професорсько-викладацького, аспірантського складу та науковців Подільської державної аграрно-технічної академії (Кам’янець-Подільський – 1999), на ІІІ Міжнародному Симпозіумі “Україна-Австрія. Сільське господарство: наука і практика” (Чернівці – 2000), на науково-практичній конференції “Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу”, ХДТУСГ (Харків – 2000), на Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання”, ХДТУСГ (Харків – 2001), на Першій Всеукраїнській конференції молодих вчених “Роль молодих вчених в реформуванні аграрного сектора економіки України”, НАУ (Київ - 2001), на Міжнародній науково-практичній конференції “Механізм господарювання та економічного зростання в АПК: стан, проблеми, перспективи”, НАУ (Київ - 2001).

Рекомендації щодо застосування окремих методик аналізу виробництва та використання кормів, реструктуризації галузі та прогнозування потреби в кормових ресурсах, прийняті до впровадження управлінням сільського господарства Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.

Результати досліджень автора використовуються в навчальному процесі на кафедрі статистики та економічного аналізу Національного аграрного університету при викладанні дисципліни “Економічний аналіз” у формі лекційних, семінарських та практичних занять для студентів економічного факультету, на кафедрі управлінського обліку та аудиту Подільської державної аграрно-технічної академії при викладанні предмету “Аналіз господарської діяльності” у формі лекційних, семінарських та практичних занять для студентів економічного факультету.

Публікації Основний зміст дисертації викладений у 8 опублікованих працях, загальним обсягом 1,7 друк. арк. опублікованих у наукових фахових виданнях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків та додатків. Викладена на 221 сторінці комп’ютерного тексту, включаючи 44 таблиці, 34 рисунки, список використаних літературних джерел з 172 назв, 6 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, зв’язок роботи з науковими програмами, визначено мету і задачі, предмет і об’єкт, методологію і методику дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення результатів дослідження, наведено апробацію результатів та особистий внесок здобувача.

У першому розділі – “Теоретичні основи становлення ринку кормів та його аналізу” – розглянуто теоретичні основи формування цільових ринків, уточнено сутність понять ”ринок кормів", "кормова площа", запропоновано систему показників і алгоритми аналізу попиту та пропозиції на ринку кормів, уточнено методику еколого-економічної оцінки вирощування кормових культур, досліджено інформаційну базу аналізу ринку кормів, запропоновано інформаційно-аналітичну модель, використання якої поліпшить управління формуванням і функціонуванням ринку кормів.

Ринок кормів є одним з видів сільськогосподарського ринку, призначення якого в забезпеченні розвитку галузі тваринництва та збільшенні виробництва тваринницької продукції.

Мета аналізу ринку кормів полягає в об’єктивній і повній оцінці стану ринку на конкретний відрізок часу, виявлення закономірностей і тенденцій його розвитку, характеристики його структури і на цій основі прогнозування його подальшого розвитку.

Для аналізу ринку використовується система показників, тобто кількісних і якісних характеристик тих явищ і процесів, які в сукупності і сполученні утворюють ринок. Показники покликані відобразити стан, розвиток і стійкість ринку на різних рівнях, в часі та в просторі.

Основним завданням аналізу ринку кормів є оцінка виробництва кормів з точки зору параметрів їх попиту. Це один з найважливіших і відповідальних етапів аналізу ринку. Недостатній чи неточний аналіз попиту може призвести, з одного боку до створення зайвих потужностей та їх нераціонального використання, з другого – до створення потужностей підприємства, недостатніх для задоволення потреб ринку, чи таких, що не дозволяють оптимізувати масштаби виробництва.

Попит на корми опосередковано визначається купівельною спроможністю населення та нормами споживання тваринницької та птахівничої продукції, а отже станом розвитку цих галузей. Це зумовлює потребу в кормах, яка залежить від наявного поголів’я худоби і птиці та досягненням їх продуктивності при певному рівні годівлі. Але поряд з цим важливе значення має також собівартість та ціна реалізації продукції тваринництва, яка з одного боку впливає на здатність населення купувати дану продукцію, а з іншого - визначає рентабельність її виробництва.

Для оцінки пропозиції кормів вивчається ряд показників. Основними факторами, що формують пропозицію є джерела виробництва кормів: власне виробництво кормів (75-80%), відходи вирощування технічних і продуктових культур (10-15%) та відходи переробки сільськогосподарської продукції (5-10%). Оцінюючи пропозицію кормів будь-якого виду потрібно проаналізувати їх якість, поживність, рівень собівартості та цін.

Для оцінки виробництва кормових ресурсів досить важливе значення має аналіз джерел їх виробництва, тому досить важливо уточнити зміст поняття "кормова площа". Проаналізувавши трактування вчених-економістів нашої країни та близького зарубіжжя, ми вважаємо що до складу кормової площі потрібно включати площі під посівами кормових культур (кормових коренеплодів, кукурудзи на силос та зелений корм, однорічних та багаторічних трав), що складають посівну частину кормової площі та площі сіножатей і пасовищ (включаючи природні та культурні), що складають природну частину кормової площі. Розміри і співвідношення посівної і природної частин кормової площі, їх продуктивність показують головне джерело надходження кормів.

Для організації аналітичного обстеження будь-якого явища, процесу, механізму, необхідно розробити систему показників, яка б найповніше характеризувала якісні та кількісні сторони об’єктів аналізу, виявити і дослідити фактори, що впливають на зміну аналізованих показників, мати повну, достовірну та доступну інформацію. Враховуючи вищесказані вимоги до організації аналітичного обстеження ринку кормів, нами розроблена інформаційно-аналітична модель в якій згруповано фактори, що зумовлюють формування і функціонування ринку кормів із врахуванням необхідної системи показників для аналізу та оцінкою наявної інформації (рис. 1).

Розроблена інформаційно-аналітична модель формалізує процедури аналізу ринку кормів та прогнозу його кон’юнктури, підвищує ефективність управління кормовиробництвом, зорієнтованим на ринок.

У другому розділі – “Аналіз кормовиробництва та адаптації його до умов ринку” - використавши уточнені методики, проаналізовано стан попиту на кормові ресурси та їх виробництво, фактори, що впливають на формування ринку кормів, зроблено оцінку адаптації галузі до ринкових умов.

Встановлено, що попит на корми тісно пов‘язаний з розвитком тваринництва. Так з 1990 по 2000 роки поголів’я великої рогатої худоби у всіх категоріях господарств зменшилось у 2,6 раза, в тому числі корів в 1,7, свиней –в 2,5, овець і кіз в 4,4, птиці – 2 раза. В цілому поголів’я тварин зменшилось
в 2,2 раза. Поряд із зменшенням поголів’я відбулась його реструктуризація по категоріях господарств. Якщо в 1990 р. 75,8% поголів’я знаходилось в суспільному секторі, то в 2000 р. в ньому залишилось лише 44%, тобто на сьогодні особисті підсобні господарства населення стають основним виробником продукції тваринництва.

Аналізуючи обсяг використання кормів на годівлю худобі та птиці в усіх категоріях господарств, бачимо що з 1990 по 2000 роки він зменшився з 103,6 до 42,5 млн. тонн кормових одиниць або в 2,4 раза. При цьому значно знизився рівень споживання концентрованих кормів - в 3 раза, з них комбікормів в 6,7 раза. Споживання грубих, соковитих та інших видів кормів в 2000 р. становило 42-48% від обсягу 1990 року.

Порівняльний аналіз використання кормів в суспільному та приватному секторах показує, що в останньому кормів було використано в 1,7 раза більше, ніж в суспільному, хоча в ньому було тільки на 1,3 раза більше поголів‘я великої рогатої худоби. Позитивним для приватного сектора є і те, що структура раціону була більш обґрунтованою. Підвищений рівень споживання кормів при кращій їх структурі були основою росту продуктивності тварин. Так, в 2000 р. в приватному секторі середньорічний надій корів становив
2960 кг, а середньодобовий приріст молодняка великої рогатої худоби – 310 г., що вище, ніж в суспільному секторі, відповідно, в 1,9 та 1,4 раза.

Підтверджують взаємозв’язок продуктивності тварин і високоякісних раціонів результати кореляційно-регресійного аналізу. Встановлено, що найбільший приріст молока забезпечили силос і кормові коренеплоди, а солома - знижує продуктивність корів. При визначенні впливу згодованих кормів на м‘ясну продуктивність молодняка великої рогатої худоби встановлено, що знижує продуктивність тварин згодовування соломи і силосу, а підвищує - сіно.

Оцінюючи можливий попит на корми встановлено, що він не збільшуватиметься через занепад галузі тваринництва. Лінія тренду умовного поголів’я показує тенденцію зменшення поголів’я на 1,9 млн. голів в усіх категоріях господарств щороку, хоча при цьому в особистих підсобних господарствах населення простежується тенденція до збільшення поголів’я на 27 тисяч голів щороку, Розрахунки показують, що при збереженні тенденцій зміни поголів’я тварин споживання кормів, а отже і попит на них зменшиться на 6382 тис. тонн кормових одиниць.

Пропозиція кормів в Україні формується за рахунок залишків їх в попередньому році, обсягів їх виробництва в поточному, а також імпортних поставок, зокрема зернофуражу, білкових і небілкових кормових компонентів для виготовлення комбікормів. Основою пропозиції, яка формується підприємствами різних форм власності, є їх виробництво в аграрному секторі. Під корми рослинного походження щорічно використовується 55% площ сільськогосподарських угідь. Господарства суспільного сектора кормами власного виробництва забезпечуються на 97-98%, решта кормів - комбікорм, білково-вітамінно-мінеральні компоненти надходять з ринку, забезпеченість якими залежить від купівельної спроможності сільськогосподарських підприємств. Подібну ситуацію спостерігаємо і в приватному секторі.

Кризовий стан тваринництва призвів до значного зменшення виробництва кормів, отже до скорочення площ під кормовими культурами. Аналізуючи тенденції зміни розміру кормової площі в усіх категоріях господарств можна зробити висновок, що загальна кормова площа зменшилась в 1,7 раза, а площа кормових культур на ріллі зменшилася вдвічі. Значно зменшились посівні площі під енергомісткими культурами: кукурудзою на зелений корм та силос - на 60,2%, кормовими коренеплодами на 55,7%. Під багаторічними та однорічними травами на зелений корм площі зменшились на 50,1 і 48,6% відповідно, а площі трав на сіно зменшились незначно - на 10-12 відсотків.

В суспільному секторі розмір кормової площі зменшився в 2,2 раза, при цьому її посівна частина – в 2,2, а природна - в 2,4 раза. В особистих підсобних господарствах населення ситуація дещо інша – за останні десять років кормова площа зросла в 1,7 раза, причому її посівна частина в 2 раза.

Аналіз складу і структури кормової площі у різних категоріях господарств показує, що в 2000 р. частка кормової площі в приватному секторі зросла до 28,3% (табл.1).

Таблиця 1

Динаміка розміру і структури кормової площі в приватному та суспільному секторах України

Кормові угіддя | Сектори, тис. га | Частка площі в приватному секторі, % | суспільний | приватний | 1990 р | 2000 р. | 1990 р | 2000 р. | 1990 | 2000 | Кормові коренеплоди | 480,1 | 65,1 | 91,5 | 188,2 | 16,0 | 74,3 | Кукурудза на силос і зелений корм | 4632,1 | 1820,2 | 4,6 | 23,2 | 0,1 | 1,3 | Багаторічні трави на: сіно | 1224,7 | 867,5 | 199,5 | 381,9 | 14,0 | 30,6 | зелений корм, сінаж, силос | 2071,2 | 1032,3 | 0,1 | 0,3 | 0 | 0 | Однорічні трави на: сіно | 216,6 | 129,5 | 90,2 | 159,5 | 29,4 | 55,2 | зелений корм, сінаж, силос | 2067 | 1061,6 | 0 | 0,1 | 0 | 0 | Сіножаті на: сіно | 662,4 | 287,2 | 919,6 | 1424,2 | 58,1 | 83,2 | зелений корм | 457,5 | 148,3 | 0 | 0 | 0 | 0 | Культурні пасовища на: сіно | 13,7 | 15,1 | 0 | 0 | 0 | 0 | зелений корм | 180,8 | 99,7 | 0 | 0 | 0 | 0 | Кормова площа | 12006,1 | 5526,5 | 1305,5 | 2177,4 | 9,8 | 28,3 | Поряд із зменшенням розмірів кормової площі знижувалась і її продуктивність в 2-3 рази, при цьому темпи зниження продуктивності кормових угідь в приватному секторі були на 10-20% нижчі, ніж у суспільному. Внаслідок зменшення кормової площі та зниження її продуктивності відбулось зменшення виробництва кормів в 3-4 рази, хоча в особистих підсобних господарствах населення рівень виробництва кормів зріс на 20-30%, але частка їх в загальному виробництві є ще дуже малою.

Для об’єктивної оцінки рівня виробництва кормових ресурсів проаналізовано динаміку розміру посівних кормових площ та валових зборів кормових культур в абсолютній величині і в розрахунку на голову великої рогатої худоби (рис. 2).

Зменшення виробництва кормів з посівної кормової площі в розрахунку на об’єкт споживання відбулось за рахунок зниження продуктивності кормових угідь.

Формування та успішне функціонування ринку кормів залежить не тільки від попиту на корми та обсягу їх виробництва, а й ціни, основою якої є витрати на виробництво одиниці кормових ресурсів. Ранжирований ряд собівартості кормової одиниці основних кормових культур показує, що найвищу собівартість мають кормові коренеплоди, а потім, в порядку зниження собівартості – зелена маса однорічних трав, сіно природних сіножатей, однорічних та багаторічних трав, зелена маса багаторічних трав і природних кормових угідь.

Таким чином господарства мають значний резерв щодо зменшення витрат на виробництво кормів за рахунок збільшення частки в структурі посівів кормів з нижчою собівартістю. Крім того, такий аналіз показує ті напрямки, на які повинно звернути увагу господарство при розробці заходів щодо зниження собівартості.

Оцінюючи адаптацію галузі до ринкових умов встановлено, що вона стримується такими факторами:

§ продовженням спаду розвитку тваринницької галузі;

§ низьким рівнем платоспроможного попиту населення на продукцію тваринництва;

§ реструктуризацією галузі рослинництва в напрямі надання пріоритету низькоінтенсивним товарним культурам;

§ відсутністю трансфертних механізмів, які б забезпечували розвиток внутрішнього ринку кормів;

§ зменшенням потужностей для виробництва комбікормів, преміксів, білково-вітамінних добавок тощо, які в більшості надходили до споживача через ринок;

§ розвитком приватного сектора, в якому тваринництво, в основному, орієнтоване на корми власного виробництва;

§ нерозвиненістю ринкової інфраструктури і механізмів, що стимулюють рух кормів.

Для організації ринково обґрунтованого кормовиробництва необхідно, з одного боку, створити передумови для відродження і розвитку тваринництва, з другого, так організувати галузь, щоб вона забезпечила виробництво конкурентноспроможних кормів і готовність до своєчасного їх постачання споживачам в необхідній кількості, асортименті і за прийнятною ціною.

У третьому розділі – “Обґрунтування розвитку кормовиробництва з використанням системно-аналітичного підходу” побудовано модель системно-аналітичного підходу до розвитку кормовиробництва, запропоновано алгоритм і зроблені різноваріантні розрахунки потреби в кормах на перспективу, оцінено методичні підходи до визначення базової ринкової ціни на корми.

Суть системно-аналітичного підходу полягає в тому, що прогноз розвитку робиться з максимальним врахуванням впливу на його результати різновекторних факторів, а уточнення прогнозу здійснюється на основі аналітичної оцінки ситуацій, що виникають в процесі досягнення прогнозних цілей.

Модель системно-аналітичного підходу розвитку кормовиробництва (рис.3) передбачає визначення максимальної потреби в кормах, і яка б забезпечила нормативний обсяг споживання продукції тваринництва і можливий її експорт (1-ий блок); корегування потреби в кормах з врахуванням альтернатив технологічного та ринкового розвитку: наявності і можливостей введення додаткових виробничих потужностей, технологій виробництва і заготівлі кормів, зорієнтованих на зниження матеріало- і енергомісткості кормів та зменшення шкоди довкіллю; місткості внутрішнього і зовнішнього ринків продукції тваринництва (2-ий блок); формалізовану частину моделі, в якій визначаються кількісні параметри кормовиробництва (3-ій блок).

Основними параметрами, що визначають розвиток кормовиробництва є обсяг і структура споживання кормів за видами раціонів та способами згодовування кормів. Для визначення необхідного обсягу виробництва кормів як для підприємства, так і для регіону необхідно виходити з потреби в них тваринництва та можливого їх імпорту/ експорту.

Методика прогнозування потреби в кормах, яка застосовується тепер, на наш погляд, має ряд недоліків, зокрема не враховуються тенденції розвитку тваринницьких галузей – споживачів кормів; не враховуються обсяги експорту/ імпорту кормів, оскільки не було їх ринку; розрахунки, як правило робляться за укрупненими нормативами, часто кормова база формується стихійно без належного обґрунтування, що не дозволяє визначити об’єктивну потребу в окремих видах кормів.

З огляду на вищесказане, нами запропоновано удосконалену методику визначення потреби в кормах, що дає змогу прогнозувати не тільки максимальний обсяг потреби в кормах, а й реальний, який враховує технологічний і ринковий розвиток кормовиробництва.

Виконувати розрахунки необхідно окремо для кожного виду кормів. Якщо сумувати потребу в кормах для різних видів тварин (чи на виробництво різних видів тваринницької продукції), то в результаті будемо мати загальну потребу в кормах. Потребу в кормах у прогнозованому періоді (Q) визначають за формулою:

, де

i – вид корму, який включений в певний раціон;

Pij0- споживання i-го виду корму j–ю галуззю тваринництва в базисному періоді;

Tj- темпи росту продукції j –ї галузі тваринництва щодо базисного періоду;

K1i-K5i – коефіцієнти:

K1i- зміни потреби в кормах i-го виду за рахунок впровадження різних технологічних заходів у j-х тваринницьких галуззях – споживачах i-го корму;

K2i - зниження потреби в кормах i-го виду за рахунок включення в раціон більш якісних кормів і замінників;

K3i - додаткової потреби в кормах для заміни в раціонах менш якісних чи інших видів кормів;

K4i - додаткової потреби в кормах i-го виду для експорту;

K5i - зниження потреби в кормах i-го виду за рахунок їх імпорту.

З метою об’єктивної оцінки впливу на зміну потреби в кормах i-го виду окремого коефіцієнта кожна наступна інтеграція визначення потреби в кормах обчислюється з врахуванням впливу на потребу в кормах усіх попередніх коефіцієнтів. Коефіцієнти виражаються в частках.

З використанням вищенаведеної формули було зроблено розрахунок потреби в кормах в трьох варіантах: песимістичний, програмний і оптимістичний прогноз. У загальних рисах варіанти прогнозу мають вирішити наступні задачі:

§ показати, які подальші зміни відбуватимуться в кормовиробництві при продовженні деструктивних тенденцій в економіці України;

§ визначити потребу в кормах з врахуванням параметрів державної Програми стабілізації тваринництва на 2002-2004 роки;

§ задати цільову функцію з врахуванням потреби населення в раціональному харчуванні, виходячи з науково-обґрунтованих норм споживання тваринницької продукції та можливого її експорту.

В основу прогнозу потреби в кормах покладено розрахунок обсягу виробництва продукції тваринництва, зробленого за трьома варіантами: перший – виробництво продукції тваринництва при збереженні сучасних деструктивних процесів в галузі; другий – виробництво необхідної кількості продукції передбаченої державною “Програмою стабілізації розвитку тваринництва на 2002-2004 роки”; в третьому варіанті – виробництво продукції тваринництва для забезпечення потреб населення і можливого її експорту (табл. 2).

Таблиця 2

Прогноз виробництва продукції тваринництва в Україні
на 2004 рік, тис. тонн

Варіант | Молоко | Яловичина | Перший | 8468 | 1010 | Другий | 14000 | 2900 | Третій | 18004 | 3650 | Розроблений прогноз свідчить про різнорівневе виробництво тваринницької продукції, а відповідно і потребу в кормових ресурсах. Виходячи зі структури кормового раціону, а також враховуючи джерела виробництва кормових ресурсів, розроблено прогноз їх потреби (табл. 3).

Таблиця 3

Прогноз потреби в окремих видах кормів в Україні
на 2004 рік, тис. тонн

Варіант | Сіно | Сінаж | Силос | Кормові коренеплоди | Зелена маса | посівне | природнє | з посівів | з природних угідь | Перший | 466 | 273 | 233 | 603 | 112 | 1021 | 48 | Другий | 1031 | 605 | 516 | 1362 | 254 | 2255 | 106 | Третій | 1310 | 768 | 655 | 1728 | 322 | 2864 | 134

Із зростанням виробництва тваринницької продукції зростає потреба у виробництві кормів і різниця між першим і третім варіантами прогнозу становить 2,8-3,1 раза.

Для ефективного ведення тваринництва завжди важливим було питання собівартості кормів. При орієнтуванні тільки на власне кормовиробництво альтернативних варіантів було мало. За наявності ринку кормів, можливостей формування найдешевших раціонів для годівлі тварин збільшується. Крім того кожне підприємство має змогу визначити що йому вигідніше – виробляти власні корми чи купувати на ринку. Для прикладу нами розраховано ефективність виробництва сіна багаторічних трав (рис. 4).

Встановлено, що при вирощуванні сіна на площі менше 120 га, його ефективніше купувати.

Важливе значення для розвитку кормовиробництва на ринкових засадах має обґрунтування базової ціни на корми, тобто такої ціни, яка була б економічно вигідна як для виробника кормів, так і для їх споживача. В роботі запропоновано три варіанти для визначення базової ціни: 1-ий – через кормову одиницю і ціну вівса, 2-ий – через кормопротеїнову одиницю (КПО) та ціну вівса і 3-ій – через валову енергію (ВЕ) та ціну дизельного пального (табл. 5).

Таблиця 5

Розрахунок базової ціни на корми

Вид корму | Вміст в 1 ц корму | Ціна 1 ц корму, грн. | кормових одиниць, кг | перетравного протеїну, кг | КПО, кг | ВЕ, МДж | через ВЕ | через кормові одиниці | через КПО | Кормові коренеплоди | 13,93 | 0,98 | 11,9 | 210 | 4,2 | 7,2 | 6,4 | Зелена маса кукурудзи | 18,49 | 1,22 | 15,3 | 400 | 8,0 | 9,6 | 8,2 | Сіно багаторічних трав | 50,24 | 8,07 | 65,5 | 1520 | 30,4 | 26,1 | 35,4 | Зелена маса багаторічних трав | 19,84 | 2,53 | 22,6 | 455 | 9,1 | 10,3 | 12,2 | Сіно однорічних трав | 47,36 | 5,65 | 51,9 | 1230 | 24,6 | 24,7 | 28,0 | Зелена маса однорічних трав | 20,35 | 2,25 | 21,4 | 380 | 7,6 | 10,6 | 11,6 | Сіно сіножатей | 44,82 | 4,80 | 46,4 | 1420 | 28,4 | 23,3 | 25,1 | Зелена маса пасовищ | 23,24 | 2,54 | 24,3 | 390 | 7,7 | 12,1 | 13,1

Силос | 23,80 | 1,37 | 18,8 | 370 | 7,4 | 12,4 | 10,2

Сінаж | 34,99 | 5,82 | 46,6 | 940 | 18,8 | 18,2 | 25,2

Найоб’єктивнішою основою розрахункової ціни, на наш погляд, є третій варіант, який враховує вміст валової енергії в кормах і ціну на дизельне пальне. Підставою для такого висновку є те, що вміст валової енергії в кормі найповніше характеризує його поживні властивості, а дизельне пальне є основою виробництва продукції рослинництва, досить вагомою частиною її собівартості і є динамічним ринковим індикатором, який чутливо реагує на зміну економічної ситуації в державі, зміну курсу валют та інші економічні фактори.

При аналізі рівня цін, визначених за різними методиками, звертає увагу і те, що в семи випадках із десяти, ціна корму, обчислена через валову енергію є нижчою порівняно з іншими варіантами. На перший погляд це свідчить, що ціна занижена і за такого її рівня виробництво цих видів кормів для підприємств невигідне. Однак, порівняння ціни з рівнем нормативної собівартості кормів показує, що витрати на виробництво кормів окуповуються, а отже такий рівень ціни реальний і може стимулювати становлення і розвиток ринку кормів.

ВИСНОВКИ

У дисертації приведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми щодо адаптації кормовиробництва до ринкових умов, удосконалення методик і процедур економічного аналізу становлення ринку кормів і розробка науково-практичних рекомендацій прогнозування розвитку кормовиробництва. На основі наукових і практичних результатів роботи можна сформулювати такі основні висновки і пропозиції:

1. Однією з головних задач аграрної реформи є створення цільових ринків в тому числі ринку кормів, який є найменш сформованим, але без його створення неможливо динамічно розвивати тваринництво, а отже підвищувати забезпечення населення в достатній мірі необхідними продуктами харчування.

2. Економічний аналіз є однією з найважливіших метафункцій управління. За його результатами обґрунтовують цілі і задачі, вибирають найприйнятніший варіант управлінського рішення, забезпечують організацію здійснення, оцінюють і стимулюють виробництво та ін. Проте в сучасних умовах економічний аналіз стримується відсутністю методик аналізу нових явищ, викликаних реформуванням економіки.

3. Ґрунтуючись на результатах теоретичного аналізу формування і функціонування продовольчих ринків, нами запропоновано систему показників і методик, які дають змогу провести діагностику і оцінку параметрів ринку кормів.

4. Об’єктивність результатів аналізу великою мірою залежить від двох основних передумов: якісної інформації та найприйнятнішого, з точки зору досягнення мети аналізу, способу її оцінки. В дисертації розроблена інформаційно-аналітична модель ринку кормів, яка синтезує різні фактори, що його формують. На основі експертних оцінок зроблений висновок про недостатність інформації як для підприємств суспільного, так і приватного сектора.

5. Оцінивши динаміку розвитку кормовиробництва ми прийшли до висновку, що адаптація галузі до ринкових умов стримується такими факторами: продовженням спаду розвитку тваринницької галузі; низьким рівнем платоспроможного попиту населення на продукцію тваринництва; реструктуризацією галузі рослинництва в напрямі надання пріоритету низькоінтенсивним товарним культурам; відсутністю трансфертних механізмів, які б забезпечували розвиток внутрішнього ринку кормів; зниженням виробничих потужностей для виробництва комбікормів, преміксів, білково-вітамінних добавок тощо, які в більшості надходили до споживача через ринок; розвитком приватного сектора в якому тваринництво, в основному, орієнтоване на корми власного виробництва; нерозвиненістю ринкової інфраструктури і механізмів, що стимулюють рух кормів.

6. В роботі сформовано концепцію розвитку кормовиробництва в ринкових умовах, яка полягає у створенні передумов для відродження і розвитку тваринництва та організації галузі кормовиробництва, здатної забезпечити виробництво конкурентноспроможних кормів і готовність до своєчасного їх постачання споживачам в необхідній кількості, асортименті і за прийнятною ціною.

7. Ускладнення економічної ситуації в галузі вимагає використання в дослідженні системно-аналітичного підходу. Синтез такого підходу і удосконаленої методики визначення потреби в кормах дали змогу розробити різноваріантні прогнози потреби в кормах.

8. Для оцінки альтернативи варіантів кормовиробництва технологічного і ринкового характеру, доцільно застосувати методики маржинального аналізу, що дає змогу прийняття рішення “виробляти чи купувати” та економічної, екологічної та біоенергетичної оцінки кормів.

9. Одним з важливих ринкових інструментів є ціна, яка є основою ефективності виробництва продукції. В умовах, коли ринок кормів тільки формується і не діють механізми попиту і пропозиції, потрібна базова ціна. Для її визначення нами запропоновано методику, яка враховує вміст в кормі валової енергії та ціну дизельного пального. Такий підхід, на нашу думку, найбільше відповідає сучасному стану ринково орієнтованого розвитку кормовиробництва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Цвігун І.А. Аналіз ефективності використання кормів в тваринництві України //Аграрна наука – селу. - Кам’янець-Подільський. - 1999. - Вип. 7. – С. 248-251.

2. Цвігун І.А. Стан кормовиробництва – передумова розвитку тваринництва // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.: НАУ, 1999. - Вип. 15. – С. 114-118.

3. Цвігун І.А. Удосконалення обліку кормів //Науковий вісник аграрного університету. – К.: НАУ, 1999. - Вип. 18. – С. 111-116.

4. Цвігун І.А. Ефективність використання кормів в господарствах різних форм власності //Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.: НАУ, 2000. – Вип. 23. – С. 48-51.

5. Zwigun I.A. Цkonomische und bioenergetische Bewertung in der Futterproduktion // III Sumposium Ukrаine – Цsterreich – Landwirtschaft Wissenschaft und Praxis- Tshernivci, 14-16 September 2000. – P 174.

6. Цвігун І.А. Еколого-економічна оцінка вирощування кормових культур // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. Монографія у двох томах. Т. 2 /За ред. П.Т.Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є.Мазнєва. – К.:ІАЕ, 2000. С. 459-462.

7. Цвігун І.А. Методика визначення рівня беззбитковості виробництва молока // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. Монографія у двох томах. Т. 2/ За ред. П.Т.Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є.Мазнєва. – К.:ІАЕ, 2001. С. 392-394.

8. Цвігун І.А. Калькуляція собівартості побічної продукції при вирощуванні коренеплодів //Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.: НАУ2001. – Вип. 44. – С. 126-128.

АНОТАЦІЇ

Цвігун І.А. Аналіз виробництва кормів в умовах формування ринкових відносин. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 – бухгалтерський облік, аналіз і аудит. Національний