НАУКОВО–ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ

ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

Чудновець Ірина Бориславівна

УДК 332.012.23

ОРГАНІЗАЦІЙНО–ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НАСЕЛЕННЯ В РЕГІОНІ

Спеціальність 08.10.01 – розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис

Дисертаційна робота виконана в Чернігівському державному інституті економіки і управління

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Савченко Володимир Федорович

Чернігівський державний інститут економіки і

управління

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Стеченко Дмитро Миколайович

Інститут туризму, економіки і права,

завідувач кафедри менеджменту туризму

і готельного господарства

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Євдокимова Ірина Михайлівна,

Науково–дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, завідувач сектором національних рахунків і розробки програм розвитку економіки

Провідна організація: Рада по вивченню продуктивних сил України

НАН України, відділ дослідження проблем

комплексного розвитку і розміщення

продуктивних сил, м. Київ

Захист відбудеться “21” березня 2002 року о “1630” годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Науково–дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою: м. Київ, бул. Дружби народів, 28, 5 поверх, малий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Науково–дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою: м. Київ, бул. Дружби народів, 28.

Автореферат розісланий “19” лютого 2002 року

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої ради А.В. Базилюк

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Характерною рисою сучасних со-ці-аль-но–еко-но-міч-них відносин в Україні є динамічний розвиток ринкових за-сад гос-по-да-рю-ван-ня. Трансформація економічної системи позначається на всіх сфе-рах сус-піль-ного виробництва і вимагає нових поглядів і підходів до проб-леми роз-вит-ку самої людини. Це робить об’єктивно необхідним фор-му-ван-ня від-по-від-ної концепції життєзабезпечення, спрямованої на покращення умов від-тво-рен-ня населення.

В Україні проблема побудови механізму життєзабезпечення насе-лен-ня, що від-повідає загальновизнаним орієнтирам, знаходиться в стадії станов-лен-ня і функ-ціонує в екстремальних умовах — економічна нестабільність, від-сутність на-уково обґрунтованої стратегії та чітких орієнтирів, не-виз-на-че-ність і про-ти-річ-чя в діючому законодавстві, що актуалізує тематику нашого до-слідження і ста-вить питання необхідності формування дієздатної регі-о-наль-ної політики. Її метою повинна бути реалізація загальнодержавних соці-аль-но–економічних ін-те-ресів на регіональному рівні та внутрішніх інтересів са-мих регіонів. Регіональний аспект життєзабезпечення торкається підсис-те-ми еконо-міч-них відносин, яка формується на макро–, мезо– та мікрорівнях.

Суттєвий науковий і практичний інтерес являє собою ситуація, що скла-лася в регіонах, які належать до депресивних, та в процесі гео-пере-тво-рень у 90–х роках набули статусу прикордонних. Розрив господарських зв’яз-ків вик-ликав різке загострення соціально–економічної ситуації і поставив пи-тан-ня пошуку власних джерел економічного розвитку. Такий підхід зумов-лює не-об-хідність теоретичного аналізу сфер життєзабезпечення населення в ре-гіоні.

Ваго-мий внесок у розробку проблеми життєзабезпечення населення зро-би-ли вітчизняні на-у-ков-ці: Гнибіденко І., Лібанова Е., Лукінов І., Ман-ди-бу-ра В., Палкін Ю. та ін. Проб-леми, що стосуються окремих сфер життє-за-без-пе-чен-ня, викла-де-но в публікаціях Бондар І., Бесєдіна В., Геєця В., Євдокимової І., Краснова Ю., Панасюка Б., Рудченко О. та інших вчених.

Однак, переважна частина розробок цього напрямку зорієнтована на за-галь-нонаціональний рівень застосування і регіональні проблеми життє-за-без-пе-чення висвітлюються недостатньо.

Теоретичні основи розвитку регіонів, концептуальні основи регіональної економічної політики розроблені такими українськими вченими як Лукінов І., Макогон Ю., Мокій А., Пила В., Савченко В., Стеченко Д., Чмир О. та ін.

Між тим, у су-часній вітчизняній науковій літературі не-дос-татньо до-слід-жуються мето-до-логічні аспекти та сутність ор-га-ні-за-цій-но–еко-номічного ме-ханізму життєзабезпечення населення на мезорівні. Значний пласт прі-о-ри-тет-них питань, зокрема аналіз внутрішніх мож-ли-во-стей де-пре-сив-них регіонів у забезпеченні нормальних умов жит-тє-ді-яль-но-сті людей, за-ли-шається поза увагою.

Відсутність в Україні на етапі трансформації економічної системи ці-ліс-ного науково–обґрунтованого організаційно–економічного механізму жит-тє-забезпечення населення на рівні регіонів зумовлює не-об-хідність комп-лекс-но-го дос-лід-жен-ня цієї проблеми та посилює її акту-аль-ність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ди-сер-та-цій-на робота виконана згідно з тематикою науково–дослідних робіт Ака-де-мії муніципального управління “Дослідження економічних, соціальних та пра-во-вих проблем становлення соціально–орієнтованої системи в Україні” (№ держ. рег. 0101U005489).

Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є визначення інст-ру-мен-тів та важелів, що забезпечують дослідження механізму жит-тє-за-без-пе-чен-ня населення регіону на науковій основі та розробка основних напрямів ме-то-дич-них і практичних рекомендацій щодо поліпшення умов життє-за-без-пе-чен-ня на мезорівні.

Для реалізації означених завдань були поставлені і вирішені наступні задачі:

– визначено теоретико–методологічні засади формування категорії “жит-тєзабезпечення”, розкрито її складові та утворюючі чин-ни-ки;

– проаналізовано параметри і нормативи життєзабезпечення населен-ня;

– розроблено концептуальні підходи до формування системи соці-аль-но–економічних індикаторів життєзабезпечення населення в регіоні;

– теоретично обґрунтовано специфіку регіональних соціально–еко-но-міч-них відносин в період ринкової трансформації економіки;

– з’ясовано особливості стану життєзабезпечення населення регіо-ну в умовах побудови ринкової системи господарювання;

– обґрунтовано необхідність реформування нормативно–пра-вового та фінансово–економічного забезпечення державної регі-о-нальної політики;

– побудовано на основі проведеного аналізу модель сис-те-мних зв’язків між показниками життєзабезпечення населення в регіоні та визначено прі-о-ри-тетні напрями роботи регіонального народногоспо-дар-сь-кого комплексу;

– диференційовано структурні підрозділи Чернігівської області за рів-нем життєзабезпечення.

Об’єктом дослідження виступає соціально–економічний потенціал ре-гі-о-ну як складова частина національної економіки, а також регіональні суб’-єк-ти господарювання з притаманними їм формами впливу на життє-за-без-пе-чен-ня населення (на прикладі Чернігівського регіону).

Предметом дослідження є економічні, соціальні, організаційні і пра-во-ві відносини, що формують структурні чинники життєзабезпечення на-се-лен-ня в регіоні та механізм їх реалізації в умовах трансформації економіки.

Методологічною основною проведеного ди-серта-цій-но-го дослідження ста-ли наукові положення сучасної економічної теорії, теорії розміщення про-дук-тивних сил, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань жит-тє-за-без-пе-чення населення, регіонального розвитку, нормативно–правові акти, що ре-гу-люють життєзабезпечення на рівні держави.

Для визначення соціально–економічних індикаторів життє-забез-пе-чен-ня на-селення використовувались методи статистичного та порівняльного еко-номічного аналізу. При побудові схеми розвитку поняття життєзабезпечення використано методи наукової абстракції, історичного та логічного підходів. До-слідження регіональних особливостей життєзабезпечення населення про-во-дилось шляхом збору, узагальнення та аналізу статистичних даних із за-сто-су-ванням методу моделювання економічних процесів.

При написанні дисертаційної роботи були вивчені, проаналізовані та сис-тематизовані концепції і положення монографічних досліджень укра-їн-сь-ких та за-ру-біж-них вчених, збірники наукових праць, матеріали наукових кон-фе-ренцій, стат-ті періодичних видань, дані Облстатуправління Чернігівської об-ласті сто-сов-но її соціально–економічного становища.

Наукова новизна одержаних результатів. За підсумками прове-де-но-го дослідження отримані такі наукові та практичні результати:

– дістала подальший розвиток категорія “життєзабезпечення населен-ня” на основі розробки відповідної концепції життєзабезпечення, яка на від-мі-ну від існуючої враховує регіональні особливості і базується на таких ком-по-нентах: економічні можливості, здоров’я і медична допомога, споживання, жит-лові умови, соціальне забезпечення, охорона навколишнього середовища, три-валість життя; обґрунтовано доцільність використання названої категорії в якості узагальнюючої характеристики рівня життя і добробуту населення;

– запропоновано систему соціально–економічних індикаторів життє-за-без-печення населення, в якій доходи, зайнятість та со-ці-аль-ний за-хист названі ос-новними; з’ясовано стан життєзабезпечення в Чер-ні-гів-сь-кій області і пов’я-за-ні з ним економічні та демографічні наслідки розвитку ре-гіону з ви-ко-рис-тан-ням системи індикаторів;

– визначено недоліки діючої нормативно–правової бази України з пи-тань регулювання доходів, зокрема, встановлено неврегульованість орієнтира для визначення рівня мінімальних доходів, недопустимість використання по-каз-ника “межа малозабезпеченості”, обґрунтовано необхідність застосування нор-мативу “прожитковий мінімум”;

– вперше диференційовано райони Чернігівської області за розроб-ле-ним індексом життєзабезпечення; встановлені регіональні особливості соці-аль-но–економічних відносин на Чернігівщині в умовах формування нового гос-подарського механіз-му, які пропонується враховувати при розробці мі-ні-маль-них стандартів доходів і соціального захисту;

– обґрунтовані ос-новні напрями оптимізації жит-тє-за-безпечення на-се-лен-ня в регіоні; сформульовано рекомендації щодо покращення умов жит-тє-ді-яльності, як основи для досягнення більш високого рівня життє-за-без-пе-чен-ня населення на мезорівні, запропоновано мо-дель системних зв’язків між по-каз-никами життєзабезпечення регіону з ви-ді-лен-ням базових та надбудовних скла-дових.

Важливість одержаних наукових результатів полягає у комплексному ви-рі-шенні завдань щодо формування організаційно–економічного механізму жит-тєзабезпечення населення на рівні регіонів в умовах ринкової транс-фор-ма-ції суспільства.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність ди-сер-тації полягає в тому, що отримані результати реально відображують рі-вень розвитку українських регіонів та умов, в яких вони існують. Во-ни реа-лі-зо-вані шляхом врахування наданих рекомендацій при опра-цю-ван-ні про-грам со-ціально–економічного розвитку регіону Головним управ-лінням еко-номіки Чер-нігівської обласної державної адміністрації, а також при розробці ре-гі-о-наль-ної програми соціального захисту і со-ці-ального забезпечення на-се-лен-ня Го-ловним управлінням праці та соціального захисту населення Чер-нігівської об-ласної державної адміністрації, вико-рис-товувалися в ро-бо-ті обласного Цент-ру зайнятості населення в сфері роз-робки програми зай-ня-тості насе-лен-ня на довгострокову перспективу. Результати дослідження ви-ко-ристовуються у навчальному процесі Чер-ні-гівського інституту еко-но-мі-ки і управління, зо-кре-ма, у методичному за-без-пе-ченні курсів “Роз-мі-щен-ня продуктивних сил”, “Регіональна еко-но-міка”.

Особистий внесок здобувача. У статтях, опублікованих спільно з Сав-ченко В.Ф. та Кирилюком Ю.В., здобувачеві належить обґрунтування впливу со-ціально–економічного роз-вит-ку регіону на рі-вень життя населення та прі-о-ри-тетних зав-дань ре-гі-ональ-ної соціально–економічної політики.

В дисертації викладено лише ідеї, роз-роб-ки і теоретико–методологічні на-працювання, які належать особисто ав-то-ру. Особистий внесок здобувача у спіль-но опублікованих ро-бо-тах відзначено окремо у переліку наукових праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисер-та-цій-но-го дослідження доповідались на міжнародних та вітчизняних конференціях і се-мінарах: “Взаємодія держави і регіону – умова формування системи жит-тє-за-без-печення населення” (м. Донецьк, 2000); “Проблеми реформування аг-рар-ного сектора економіки в контексті рівня життя населення” (м. Харків, 2000); “Специфіка регіонального дослідження життєзабезпечення населен-ня в ринкових умовах” (м. Дніпропетровськ, 2001).

Крім того, результати дослідження доповідались на науково–прак-тич-них конференціях професорсько–викладацького складу економічного фа-куль-тету та наукових семінарах кафедри економічної теорії, маркетингу, ме-недж-менту Чернігівського державного інституту економіки і управління.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження з проб-лем життєзабезпечення населення опубліко-ва-ні у п’яти статтях загальним об-ся-гом 1,2 друк. арк., у тому числі особисто автору належать три статті у фа-хо-вих журналах та збірниках наукових праць обсягом 1,1 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох роз-ділів, дев’яти підрозділів, висновків до розділів, загальних вис-нов-ків по роботі, списку використаних джерел та семи додатків. Повний об-сяг ди-сертації становить 198 стор. тексту, який включає 21 таблицю і 29 ри-сун-ків, що займають 32 стор., 7 додатків на 17 стор. Список використаних лі-те-ра-тур-них джерел нараховує 163 найменування.

Основний зміст дисертаційної роботи

Перший розділ “Наукові основи формування життєзабез-пе-чен-ня на-се-лення” присвячено вивченню соціально–економічної сутності ка-те-горії “жит-тє-забезпечення населення”, її складових елементів, розглянуто етапи ста-нов-лен-ня даної категорії в економічній науці, методичні підходи до виз-на-чен-ня жит-тєзабезпечення населення.

Серед показників, що використовуються для визначення добробуту на-ції, найбільш комплексною характеристикою пропонується вважати “життє-за-безпечення населен-ня”. Встановлено, що життєзабезпечення являє собою ство-рення нормальних умов життя населення та можливості відтворення лю-ди-ни як активного члена суспільства. Категорія “життєзабезпечення на-се-лен-ня” характеризується синтезом якіс-них і кількісних параметрів відповідних про-дуктивних сил, суспільної пра-ці, соціально–економічних та де-мо-гра-фіч-них відносин в умовах функ-ці-о-ну-вання і розвитку ринкової економіки.

Концепція життєзабезпечення, що запропонована в роботі, являє со-бою провідну ідею покращення умов життєзабезпечення населення і базу-єть-ся на наступних компонентах: економічні можливості, здоров’я і ви-ко-рис-тан-ня медичної допомоги, зайнятість та тривалість безробіття, споживання, жит-ло-ві умови, соціальне забезпечення, охорона навколишнього середовища, три-ва-лість життя.

Стратегія життєзабезпечення за-ле-жить від розробки і практичної ре-а-лі-за-ції теорії, методології, програми соці-ально–економічного розвитку сус-піль-ства на тривалий період часу і вклю-чає сукупність факторів, процесів і ре-зуль-татів відтворення, що безпо-се-редньо орієнтовані на задоволення різ-но-ма-ніт-них потреб людей.

Життєзабезпечення визначається структурою показників, кожен з яких ві-дображує певний напрямок життєдіяльності людини. Велика кіль-кість по-каз-ників та відсутність однозначності у трактуванні критеріїв жит-тє-за-без-печення спонукало нас акцентувати увагу на розробці узагальнюючого по-казника життєзабезпечення, яким пропонується вважати розроблений в роботі індекс життєзабезпечення населення.

Визначаючи “регіоналізм” як одну з особливостей сучасного транс-фор-ма-цій-ного етапу розвитку суспільства, слід враховувати діалектичну вза-ємо-за-леж-ність результатів і наслідків соціально–економічних процесів як в кра-ї-ні в цілому, так і регіонах.

В якості критерію виділення регіону як повноправного суб’єкту, що без-посередньо реалізує концепцію життєзабезпечення населення на місцях, на-ми досліджено поняття регіону як складової частини національної еко-но-мі-ки, визначено його завдання, особливості, функції та принципи ро-бо-ти в транс-формаційно–ринковому середовищі, конкретизовано його пріо-ри-те-ти у за-без-пе-ченні гідних умов існування людей .

Основою ефективного функціонування механізму життєза-без-печення на-селення на мезорівні є реалізація соціально–економічних інтересів регіону, під-вищення його конкурентоспроможності на основі правильного вико-рис-тан-ня сприятливих географічних, геополітичних і природних ресурсів.

На основі методичних підходів до стратегічного розвитку окремих те-ри-то-рій обґрунтовані основні засади економічної політики у формі ре-гі-о-наль-ної еко-номічної програми, а саме: визначено мету, призначення, стратегічні ці-лі і зав-дання такої програми, базові принципи її побудови та організаційно–еко-но-мічні заходи її реалізації в господарському комплексі регіону.

Регіональний аспект дослідження життєзабезпечення населення є об’єк-тивно необхідним для нашої держави, в якій здійснюється перехід до но-вих територіальних відносин, заснованих на принципах самоуправління ре-гі-онів, підвищення ролі та значення соціально–економічних ін-те-ресів регіону, го-ловними серед яких є створення можливостей для розвитку продуктивних сил регіону, забезпечення розширеного відтворення всіх сфер суспільного ви-роб-ництва, реалізація концепції життєзабезпечення населення.

У другому розділі “Аналіз механізму формування життєза-без-пе-чен-ня на-селення в Україні” досліджується організаційно–еконо-міч-ний ме-ха-нізм фор-мування життєзабезпечення населення в Україні й відповідна регіональна по-літика, розглядаються методичні підходи до виз-на-чен-ня головних со-ці-аль-но–економічних індикаторів життєзабезпечення і нор-ма-тивно–правові та фі-нан-сово–бюджетні фактори, що його формують.

Побудова ефективно діючого механізму життєзабезпечення населення має базуватись на досягненні високих стійких темпів економічного зро-стан-ня, стратегічними складовими якого є: обов’язкова економічна стабільність, ін-вестиції в людські ресурси та підтримка найбідніших верств населення.

В Україні у 2000 році порівняно з 1999 роком реальний валовий внут-ріш-ній про-дукт становив 106,0В цілому 2000 рік харак-те-ри-зу-вався стій-ким зростан-ням ВВП. Позитивна тенденція помі-сяч-но-го зростання ВВП, що по-ча-лася у вересні 1999 року, зберігалась протягом всь-ого 2000 ро-ку. Пож-вав-лення виробництва у промисловості, сільському господарстві, тор-гівлі та гро-мадському харчуванні сприяло приросту валової доданої вар-тості у про-від-них галузях економіки. На фоні позитивних тенденцій спостерігаються еле-менти деіндустріалізації — декваліфікація працівників та інженерів, від-род-ження архаїчних форм самозабезпечення товарами, натуралізація обміну між економічними суб’єктами.

В дисертації обґрунтовано, що економічне зростання повинно здій-сню-ва-тись без підриву соціальних цінностей і сприяти зростанню суспільного доб-ро-бу-ту, забезпечувати всебічний розвиток лю-ди-ни, соціальну спра-вед-ли-вість в суспільстві, створювати нормальні умови для відтворення населення.

Дисертантом запропоновано механізм формування життєзабезпечення на-селення, який виходить з об’єктивної потреби в оновленні і збагаченні всієї су-купності умов життя, а засобом реалізації передбачає стійке економічне зро-стання, досягнення якісно нового рівня розвитку продуктивних сил сус-піль-ства, формування такого господарського механізму, що відповідає зав-дан-ням трансформаційного періоду (рис. 1).

Суттєвого значення для проведення комплексного аналізу стану жит-тє-за-без-печення населення має система соціально–економічних індикаторів, го-ловними серед яких виділяються доходи, зайнятість, соціальний захист. Де-мо-графічна ситуація в роботі розглядається як наслідок життєзабезпечення. До-сліджується реальний стан кожного параметра в українському суспільстві та його індикативний вплив на життєзабезпечення населення.

У 2000 році в Україні спостерігалось продовження падіння реальної за-ро-бітної плати, яке становило 1,4(для порівняння  – у 1999 році цей по-каз-ник становив 10 %). Сума заборгованості з виплати заробітної пла-ти по-рів-ня-но з минулим ро-ком знизилась на 1,2 млрд. грн. і становила 5,3 млрд. грн. За-галь-ний обсяг боргу із заробітної плати в означений період дорівнював фон-ду оплати праці, нарахованому усім працівникам, що зай-няті в економіці, за пів-тора місяці.

Впродовж 2000 року до державної служби зайнятості у пошуках ро-бо-ти звер-нулося 1,5 млн. громадян, що 102,9 тис. осіб більше, ніж у 1999 році. Біль-шу частину становили жінки (53,3кожен третій (36,8був у віці до 28 років. Щомісячно на обліку в державній службі зайня-то-сті пе-ре-бувало в се-редньому 1215,1 тис. незайнятих громадян. Статус без-ро-бітних мали 97,2зареєстрованих громадян. Проведений аналіз свідчить, що в 2000 ро-ці заборгованість із виплати со-ці-аль-ної допомоги, передбаченої Законом Ук-ра-їни “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, становила 61,5 млн. грн., що більше суми заборгованості на кі-нець 1999 року в 1,4 рази, або на 17,7 млн. грн. На кінець 2000 року фак-тич-но було профінансовано 30,4 млн. грн. забор-го-ва-ності, тобто 33,1 % від пот-ре-би.

Вплив негативних тенденцій в економіці позначився на різкому по-гір-шен-ні економічних умов відтворення на-се-лен-ня. За даними Дер-жав-но-го ко-мі-те-ту статистики України, на 1-е січня 2001 ро-ку чисельність наяв-но-го на-се-лен-ня ста-новила 49,3 млн. чоловік. За рахунок при-родного скорочення та мі-гра-цій-но-го відтоку населення за 2000 рік змен-ши-лось майже на 0,4 млн. осіб. Зва-жа-ючи на результати дослідження ін-ди-ка-то-рів, в роботі робиться вис-но-вок про незадовільний стан життєзабезпечення в Україні.

Державне регулювання життєзабезпечення населення здійснює актив-ний вплив на функціонування кожного з розглянутих соціально–економічних ін-ди-каторів, диференціюється в залежності від сфери впливу і представлено сис-темою законодавчих та нормативних актів з питань реформування до-хо-дів, зайнятості, оподаткування, соціального захисту і соціального забез-пе-чен-ня населення України. Враховуючи зміни, що відбулися в українському сус-піль-стві, об’єктивно необхідним є перегляд нормативів, що вико-рис-то-ву-ю-ть-ся в якості орієнтира для визначення рівня мінімальних доходів, форму-ван-ня но-вої бази соціального стандарту життєзабезпечення, внесення змін до чин-но-го за-конодавства та нормативно–правової бази.

У третьому розділі “Концептуальні положення формування орга-ні-за-цій-но–еко-номічного механізму життєзабезпечення населення в Черні-гів-сь-ко-му регіоні” проведено комплексний аналіз продуктивних сил ре-гі-о-ну, ви-яв-ле-но особливості відтворювального циклу із застосуванням соці-аль-но–еко-но-міч-них індикаторів, розроблено модель системних зв’яз-ків між по-каз-никами жит-тєзабезпечення населення та диференційовано структурні підрозділи Чер-ні-гів-ського регіону за запропонованим індексом життєзабезпечення.

Питання побудови механізму життєзабезпечення населення, що від-по-ві-дає су-часному етапу трансформації суспільства, для Чернігівщини має особ-ливе зна-чення, яке обумовлюється виділенням Чернігівського регіону в яко-сті де-пре-сивного та тими проблемами, що мають бути вирішені в даному кон-тек-сті. Аналіз господарської кон’юнктури регіону розкриває додаткові шля-хи з’я-су-вання питань, які з певних причин не можуть бути реалізовані на дер-жав-но-му рівні.

Соціально–економічна діяльність області здійснюється під впливом за-галь-ної ситуації, що склалася в економіці краю, проте структурні дис-про-пор-ції та монопольна залежність від імпорту енергоносіїв та сировинних ресур-сів неспроможні забезпечити нормальне функціонування власного вироб-ниц-тва, характер якого є ресурсоємним і переважно витратним. Дефіцитом зали-ша-ється потреба в інвестуванні (табл. 1).

Таблиця 1

Випуск продукції в Чернігівській області за 2000 рік

Галузі | Вироблено продукції у діючих цінах,

протягом 2000 року, млрд. грн. | Приріст (+), зни-жен-ня (-) у порів-няль-них ці-нах 2000 року до 1999 року | Україна | регіон | у % відношенні до загаль-ного обсягу виробництва | Україна | регіон | Україна | регіон | Промисловість | 144 | 2,5 | 100 | 100 | 12,9 | 19,1 | Електроенергетика | 17,6 | 0,1125 | 12,2 | 4,5 | - ,9 | - ,6 | Паливна | 14,6 | 0,5017 | 10,1 | 20,3 | - ,1 | 0,4 | Хімічна та

нафтохімічна | 8,4 | 0,1311 | 5,8 | 5,2 | 5,0 | 25,4 | Машинобудування

і металообробка | 19,1 | 0,2480 | 13,2 | 9,9 | 16,8 | 21,5 | Деревообробна

і целюлозно–паперова | 3,3 | 0,2455 | 2,3 | 9,8 | 37,7 | 3,5 | Будівельна | 3,8 | 0,0067 | 2,6 | 0,27 | - ,4 | - ,6 |

Певні позитивні зрушення в роботі господарського комплексу регіону у 2000 році свідчать про правильність обраного напрямку розвитку і спри-я-ють під-вищенню зацікавленості іноземних інвесторів. Пріоритетними сфе-ра-ми для залучення іноземного капіталу є харчова промисловість, зв’язок, внут-ріш-ня торгівля, але на структурній перебудові економіки регіону ці капіта-ло-вкла-дення відбиваються недостатньо. Провідними галузями в гос-по-дар-сь-ко-му комплексі Чернігівщини залишаються паливна, машинобудівна, метало– та деревообробна, целюлозно–паперова, хімічна та нафтохімічна, що свід-чить про відсутність системного характеру позитивних змін економіки остан-ньо-го часу.

Середньомісячні сукупні ресурси одного домогосподарства Черні-гів-сь-кої області у 2000 році становили 354,6 грн. (міського — ,8 грн.; сіль-сь-ко-го — 374,4 грн.). У розра-хун-ку на одного члена домогос-по-дарства сукупні ре-сурси ста-новили 132,8 грн. (126,8 грн. у містах та 141,3 – у сільській міс-це-во-сті).

Грошові доходи ста-но-ви-ли 48сукупних ресурсів до-мо-господарства. Ос-новним джерелом надходження ре-сур-сів у домогосподарство бу-ла не оп-ла-та праці, частка якої становила лише 19,7су-купних ресурсів, а вартість спо-житої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства, яка скла-ла 39,3Дослідження структури су-куп-них витрат відображає низький рі-вень жит-тє-за-без-пе-чен-ня населення. Зроблено висновок про не-здат-ність значної частини населення підтримувати міні-маль-ні стан-дар-ти жит-тя.

У структурі грошових доходів родини більшу частину займає оплата пра-ці. Індекс реальної заробітної плати, скорегований на темп зростання цін до грудня 2000 року, становив 88,4Заборгованість із виплати заробітної пла-ти на початок 2001 року становила 91,9 млн. грн., або 1,4 середньомісяч-но-го фонду оплати праці. Середній розмір боргу одному працівнику становив 600,24 грн., або 3,1 середньої зарплати за січень 2001 року.

Життєзабезпечення населення впли-ває на демографічну ситуацію в ре-гі-оні. На 1 лютого 2001 року чи-сель-ність населення Чернігівської області ста-но-ви-ла 1265,8 тис. чол. З по-чат-ку року вона скоротилась на 1,8 тис. чол. Ос-нов-ною причиною зменшення чи-сель-ності населення залишається його при-род-не ско-ро-чен-ня. Депопуляція ста-ла характерною особливістю сіль-сь-ко-го на-селення. На Чернігівщині за-ре-єст-ровано найвищий серед обла-стей України по-казник смертності в сільській міс-цевості.

Застосування запропонованих соціально–економічних індикаторів дає під-стави стверджувати, що життєзабезпечення в Чернігівському регіоні є не-за-довільним і вимагає негайного реформування. В роботі пропонується мо-дель системних зв’язків між показниками життєзабезпечення населення.

Пріоритетним для регіону є створення матеріальних засад підтримки жит-тє-ді-яльності людей, про що свідчить аналіз соціально–економічних ін-ди-ка-торів. В запропонованій мо-де-лі системних зв’яз-ків даний ступінь аналізу є від-прав-ним.

Велике значення для забезпечення нормальних умов життєдіяльності на-се-лен-ня має розв’язання проблем, пов’язаних з потребами відновлення сил і пос-тій-ною підтримкою необхідного рівня здоров’я. Особлива важливість цього сту-пе-ню аналізу в Чернігівському регіоні диктується необхідністю ліквідації нас-лід-ків Чорнобильської катастрофи.

В умовах гострої фінансової кризи та дефіциту державних коштів над-зви-чай-но гостро постає потреба в підвищенні рівня задоволення соціальних, куль-тур-них і духовних потреб особистостей, вимог творчого характеру та само-стверд-ження.

В межах запропонованої в розділі 1 концепції життєзабезпечення ди-сер-тан-том розроблено узагальнюючий показник – індекс життєзабезпечення та відповідно до нього диференційовано структурні підрозділи Чер-ні-гів-сь-ко-го регіону (рис. 2). Оцінка в бальній системі складових життєзабезпечення про-во-ди-лась таким чином (1):

(–)/10; (1)

де:  – інтервальне значення показника життєзабезпечення  –

порядковий номер складової життєзабезпечення;  – 

величина статистичного показника по структурних підроз-ді-лах області;  – 

номер структурного підрозділу області

Індекс життєзабезпечення кожного структурного під-роз-ді-лу області визначається як (2):

; (2)

де:  – бальне значення показника життєзабезпечення;  – 

кількість складових життєзабезпечення

Розрахунок індексу області має такий вигляд (3):

; (3)

де:  – індекс життєзабезпечення структурного під-роз-ді-лу;

m – кількість структурних підрозділів області.

В дисертаційній роботі сформульовано стратегічні орієнтири під-ви-щен-ня рівня життєзабезпечення населення в регіоні. Умовою реалізації пред-став-лених рекомендацій є створення в регіоні конкурентноздатного вироб-ниц-тва, підвищення ефективності роботи народногосподарського комплексу ре-гі-ону з використанням його пріоритетів. Необхідно забезпечити одно-спря-мо-ваність зусиль держави і ре-гі-ону, що базується на таких чинниках як сталі стій-кі темпи еко-номічного зро-стан-ня, демо-кра-тич-на, ринкова трансформація сус-пільства, розгляд регі-о-наль-них проблем та ін-тересів як засобу для ви-рі-шен-ня загаль-но-дер-жавних.

Рис. 2. Порівняння районів Чернігівської області за індексом життєзабезпечення

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі теоретично узагальнено поняття “жит-тє-за-без-пе-чення населення”, досліджено індикативний вплив доходів, зайнятості, со-ці-аль-ного захисту на жит-тєзабезпечення населення, розроблено ор-га-ні-за-цій-но–економічний ме-ха-нізм форму-ван-ня життєзабезпечення на мезорівні. Це знай-шло відображення в розширенні і поглибленні понятійного апарату, ме-то-дичних підходів до аналізу життєзабезпечення населення на регіональному рів-ні, що має певне значення для подальшого розвитку основ регіональної еко-номіки.

За результатами проведеного дослідження сформульовані такі вис-нов-ки.

1. Кінцевою метою функціонування будь–якої економічної системи є до-сяг-нення стійких темпів економічного зростання і створення умов для за-без-пе-чення життєдіяльності людей. Регі-ональна економіка як складова час-ти-на економічної науки має на меті досягнення високого рівня жит-тє-за-без-пе-чен-ня населен-ня відповідного регіону. Для забезпечення гідних умов іс-ну-ван-ня людини, покращення її добробуту, необхідною умовою в ди-сер-та-ції роз-гля-дається створення науково обґрунтованої програми соціально–еко-но-міч-но-го розвитку регіону. Пріоритетність регіонального підходу в аналізі со-ці-аль-но–економічних відносин відбивається у формуванні в межах даної про-гра-ми кон-цепції життєзабезпечення населення.

2. В дисертації обґрунтовані методологічні підходи до визначення ка-те-го-рії “життєзабезпечення населення”, досліджені її системні і комплексні ха-рактеристики. Вона відображує єдність і роз-ви-ток всіх ас-пек-тів, сфер і фаз сус-пільного відтворення з урахуванням єд-но-сті про-дук-тив-них сил і со-ці-аль-но–економічних відносин, які проявляються в процесі жит-тє-ді-яль-но-сті лю-ди-ни. Основні складові даної категорії виз-на-ча-ю-ться за економічною, соці-аль-ною, духовною, демографічною сферами сус-піль-ного виробництва. При роз-роб-ці методологічних підходів до визначення “жит-тєзабезпечення населення” бу-ло запропоновано узагальнюючий показник — індекс життєзабезпечення.

3. Регіональний підхід до аналізу життєзабезпечення визначає не-об-хід-ність більш детального дослідження поняття “регіон”. Дослідженням до-ве-де-на певна еволюція ро-зуміння змісту даної категорії від міждержавного рів-ня (ре-гіональні об’єд-нан-ня та організації різних країн) до державного, де ре-гіон ви-ступає як скла-до-ва частина національної економіки. В роботі виз-на-че-ні йо-го завдання, особ-ливості, функції та принципи роботи в транс-фор-ма-цій-ному до ринко-во-го середовищі.

4. В дисертації пропонується механізм формування життєзабезпечення на-селення на мезорівні. Побудова такого механізму базується на оцінці з сис-тем-них позицій базових перетворень економіки, визначені домінуючих фак-то-рів із застосуванням порівнянь та можливостей економічного розвитку. Суть механізму, що розглядається, може бути визначена як сукупність прин-ци-пів, методів, форм та інструментів, за допомогою яких забезпечується жит-тє-діяльність населення.

5. Для аналізу механізму жит-тє-забезпечення населення в роботі пропо-ну-ється система соціально–еко-но-міч-них індикаторів, яка забезпечує комп-лек-сний характер дослідження. В яко-сті основних застосовуються такі інди-ка-то-ри як доходи, зайнятість та соці-аль-ний захист. Ло-гіка такого дослідження вик-ли-ка-на необхідністю вивчення тих аспектів со-ці-ально–економічного жит-тя сус-піль-ства, що пов’язані з проблемою від-тво-рен-ня населення. З’ясування ос-новних ком-по-нентів, що забезпечують проведення систем-но-го аналізу, скла-дається з по-рів-нянь досліджених індикаторів життє-за-без-пе-чення на-се-лен-ня з минулими ро-ками та періодами, зіставлення з науковими нормами та з аналогами в ін-ших державах. Необхідною умовою реалізації механізму жит-тєзабезпечення на-селення на рівні регіону розглядається удосконалення нор-мативно–пра-во-вої бази.

6. Виділені потенційні резерви Чернігівського ре-гіону, важливе місце се-ред яких належить геополітичним та географічним, ад-же регіон пере-тво-рив-ся на прикордонний в процесі утворення державної не-за-лежності. Значну роль, також, відіграють аграрні та рекреаційні пріори-те-ти, що пояснюється пе-реважно сільськогосподарським характером гос-по-дар-чого комплексу ре-гі-о-ну.

7. В дисертації досліджені соціально–економічні індикатори життєза-без-пе-чення населення на регіональному рівні. Використовуючи доходи на-се-лен-ня в якості одного з головних індикаторів, визначено, що середньомісячні су-куп-ні ресурси у розрахунку на одного члена домогосподарства у 2000–му ро-ці становили в середньому 132, 8 грн., що не узгоджується з потребою нор-маль-ного відтворення населення.

8. В дисертації запропонована модель сис-тем-них зв’язків між по-каз-ни-ка-ми життєзабезпечення населення. Вона охоплює три ступені аналізу, з виді-лен-ням базових та надбудовних, які безпосередньо впливають на жит-тє-за-без-пе-чення населення в регіоні та була врахована місцевими органами вла-ди при підготовці середньострокової Програми соціально–економічного роз-вит-ку регіону.

9. В межах запропонованої концепції життєзабезпечення дисертантом ди-ференційовано структурні підрозділи Чернігівського регіону за індексом жит-тєзабезпечення. На цій підставі зроблено висновок про не-за-до-віль-ний стан життєзабезпечення на Чернігівщині і сформульовано стратегічні орі-єн-ти-ри вдосконалення організаційно–економічного механізму його ре-а-лі-за-ції.

Список опублікованих праць здобувача:

1.  Чудновець І.Б. Дослідження деяких аспектів впливу зайнятості насе-лен-ня на рівень його життя // Сіверянський літопис. – 1999. – №6. – с. 258–262.

2.  Савченко В.Ф., Чудновець І.Б. Деякі регіональні аспекти рівня життя на-се-лення на Чернігівщині//Сіверянський літопис. – 2000. – №4. – с. 203–208, (внесок автора – обґрунтовано вплив соціально–економічного роз-вит-ку регіону на рі-вень життя населення).

3.  Чудновець І.Б. Актуальні проблеми реформування доходів населен-ня// Сі-верянський літопис. – 2001. – №1. – с. 126–127.

4.  Чудновець І.Б. Молодіжні аспекти реформування системи жит-тє-ді-яль-но-сті населення у ринкових умовах // Сіверянський літопис. – 2001. – №2. – с. 184–186.

5.  Кирилюк Ю.В., Савченко В.Ф., Чудновець І.Б. Регіональний аспект ре-гу-лю-вання життєзабезпечення населення // Теорії мікро–макроекономіки: Ки-їв–2001. – с. 113–117 (внесок автора – обґрунтовані пріоритетні зав-дан-ня ре-гі-ональ-ної соціально–економічної політики).

6.  Чудновець І.Б., Савченко В.Ф. Взаємодія держави і регіону — умова фор-му-вання системи життєзабезпечення населення // Труди Все-укра-їнсь-кої на-у-кової конференції студентів та молодих учених “Управління роз-вит-ком со-ціально–економічних систем: глобалізація, підприємництво, ста-ле еко-но-міч-не зростання”. Частина 1.– Донецьк: ДНУ. – 2000. – с. 285–287 (внесок ав-то-ра — обґрунтовано регіональний підхід до вив-чен-ня соціально–економічних про-це-сів).

7.  Савченко В.Ф., Чудновець І.Б. Проблеми реформування аграрного сек-то-ра економіки в контексті рівня життя населення//Матеріали Всеукраїн-сь-кої конференції молодих учених–аграрників “ Економіка, менеджмент, ос-ві-та в системі реформування агропромислового комплексу”. – Харків: ДАУ. – 2000. – с. 155–157 (внесок автора — визначені регіональні особ-ли-вості формування рівня життя населення).

8.  Чудновець І.Б., Савченко В.Ф. Специфіка регіонального до-слід-жен-ня жит-тєзабезпечення населення в ринкових умовах//Матеріали четвертої між-народної конференції “Наука і освіта ’2001”. – Дніпропетровськ–Дні-про-дзер-жинськ–Харків–Черкаси –Житомир. – Т.5. – с. 55–56. (внесок автора — сфор-мульовані пропозиції щодо підвищення ефективності життєзабезпечення насе-лен-ня в регіоні).

АНОТАЦІЇ

Чудновець І.Б. Організаційно–економічний механізм формування жит-тє-за-без-печення населення в регіоні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата економічних на-ук за спеціальністю 08.10.01 – Розміщення продуктивних сил і регіональна еко-но-міка. – Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена вирішенню наукових і практичних проблем фор-му-вання організаційно–економічного механізму жит-тєзабезпечення на-се-лен-ня на мезорівні, розробці стратегічних орієнтирів під-вищення рівня жит-тє-забезпечення населення в регіоні.

Актуальність роботи обумовлена необхідністю реформування меха-ніз-му життєзабезпечення населення регіону в умовах транс-формації економічної системи.

В роботі узагальнено, вдосконалено та систематизовано методологічні аспекти категорії “життєзабезпечення населення”, розроблено орга-ні-за-цій-но–економічний механізм життєзабезпечення в регіоні та визначені його головні со-ціально–економічні індикатори; здійснена комплексна оцінка продук-тив-них сил Чернігівщини, його потенційних можливостей і перспектив роз-вит-ку; запропоновано узагальнюючий показник, на основі якого ди-фе-рен-цій-о-ва-но структурні підрозділи Чернігівської області.

Ключові слова: життєзабезпечення населення, соціально–економічні ін-ди-катори, регіоналізм, організаційно–економічний механізм, індекс життє-за-безпечення.

Чудновец И. Б. Организационно–экономический механизм формирова-ния жизнеобеспечения населения в регионе. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических на-ук по специальности 08.10.01 – Размещение производительных сил и ре-ги-о-наль-ная экономика – Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2002.

Диссертацией рассматриваются научные и практические проблемы фор-ми-рования организационно–экономического ме-ха-ни-зма жизне-обес-пе-че-ния населения на мезоуровне, разработки стратегических ориентиров повы-ше-ния уровня жизнеобеспечения населения в регионе.

Актуальность диссертационной работы обусловлена особенностями осу-щест-вления в стране социально–экономических преобразований, которые ос-но-вываются на реалиях современных экономических отношений, таких как де-формация структуры экономики и нарушение воспроизводственного цик-ла, экономический кризис, падение уровня жизни населения, изменение роли го-сударства и расширение самостоятельности регионов, переход к рыночным ме-тодам управления экономикой.

В диссертации раскрыта социально–экономическая сущность кате-го-рии “жизнеобеспечение населения” и дана комплексная характеристика её по-казателей. Изучены, систематизированы и дополнены теоретико–методо-ло-гические основы функционирования жизнеобеспечения на-селения, предло-же-на соответствующая концепция жизнеобеспечения и обобщающий пока-за-тель, раз-работан организационно–экономический механизм и оп-ре-де-лены ос-нов-ные социально–экономические индикаторы жизнеобеспечения; про-из-ве-де-на комп-лексная оценка производительных сил Черниговского ре-ги-она, его по-тенциальных возможностей и перспектив развития; представлена модель сис-темных связей между показателями жизнеобеспечения населения.

В работе выделяется региональный аспект изучения жизнеобеспечения в качестве основного, и структура региона рассматривается с позиций сис-тем-но-го подхода. Анализ жизнеобеспечения населения на мезоуровне ба-зи-ру-ет-ся на выделении региональных особенностей территориального об-ра-зо-ва-ния. Сущность и экономическое содержание системы социально–эко-но-ми-чес-ких отношений в стране рассматривается через призму региональных эко-но-ми-чес-ких интересов. В диссертационном исследовании главным со-ци-ально–эко-номическим интересом региона в условиях рыночных отношений оп-ре-де-ля-ется достижение устойчивых темпов экономического роста для до-сти-же-ния достойного жизнеобеспечения населения.

В диссертационном исследовании охарактеризованы нормативно–пра-во-вые и финансово–бюджетные факторы жизнеобеспечения, обоснована це-ле-со-образность их переориентации с определением таких нормативов, ко-то-рые признаны в большинстве стран основой для определения жизне-обес-пе-че-ния.

Анализируя и систематизируя результаты исследования произво-ди-тель-ных сил Черниговского региона и соответствующих им про-из-во-дст-вен-ных от-ношений, разработана модель системных связей между показателями жиз-не-обеспечения населения. Она предполагает три ступени анализа, с выде-ле-ни-ем базовых и надстроечных. Отправным моментом исследования жизне-обес-печения определено изучение материальных условий жизнедеятельности лю-дей: питание, одежда, жилище, предметы обихода. Следующий уровень пред-лагаемой модели отображает потребности в восстановлении сил и по-сто-ян-ной поддержке необходимого уровня здоровья, что предусматривает раз-ви-тие системы охраны здоровья, повышение качества отдыха и охрану окру-жа-ю-щей среды. Чрезвычайная важность удовлетворения указанных пот-реб-но-стей объясняется необходимостью ликвидации последствий Черно-быль-ской ка-тастрофы. Третья ступень включает в себя изучение уровня удов-лет-во-рения социальных, культурных и духовных потребностей, связанных с же-ла-нием самоутверждения.

Для реализации данной модели в работе предлагается комплекс меро-при-ятий, который может быть реализован при однонаправленности со-ци-аль-но–экономических интересов государства и региона.

На основе концепции жизнеобеспечения в диссертации осуществлена диф-ференциация структурных элементов Черниговской области с ис-поль-зо-ва-ние индекса жизнеобеспечения.

Изложенные в диссертационной работе методические предложения и разработки использованы при составлении среднесрочной Программы социально–эко-но-мического развития региона, при разработке региональной программы со-ци-альной защиты и социального обеспечения населения, при усо-вер-шен-ство-ва-нии региональной целевой программы занятости населения.

Ключевые слова: жизнеобеспечение населения, социально–эко-но-ми-чес-кие индикаторы, регионализм, организационно–экономический механизм, ин-декс жизнеобеспечения.

Chudnovets I.B. Organizational–Economic Mechanism of Formation of a Life–support of the Population in Region. — Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a specialty 08.10.01 — Accommodation of productive forces and regional economy – Advice on studying productive forces of Ukraine NAS of Ukraine, Kiev, 2002.

The dissertation considers scientific and practical problems of formation and improvement organizational–economic mechanism of a life–support of the population on mezolevel, development of strategic reference points of increase life–support of the population in region.

In dissertational work are investigated, systematized and added theoretical and methodological bases of functioning of a life–support of the population, it is developed organizational–economic mechanism of formation this system and the basic are determined social–economic indicators of life–support; the complex estimation of productive forces of the Chernigov region, potential opportunities and prospects of development is made; realization of a life–support of the population at a level of region is developed new model.

The methodical positions stated in dissertational work and development may be used at drawing up of programs social–economic development of region; by development of the regional program of social protection and social defender of the population.

Key words: life–support of the population, social–economic indicators, orga–economic mechanism, index life–support of the population.