національна юридична академія україни

імені ярослава мудрого

Щебетун Ірина Степанівна

УДК 342.25

організаційно-правові гарантії

місцевого самоврядування

в Україні

Спеціальність 12.00.02 – конституційне право

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Харків – 2002

Дисертація є рукописом.

Робота виконана на кафедрі державного будівництва та місцевого самоврядування Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат юридичних наук, доцент Яворський Володимир Дмитрович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, доцент кафедри державного будівництва та місцевого самоврядування.

Офіційні опоненти: –

доктор юридичних наук, професор Нижник Ніна Романівна, Академія державного управління при Президентові України, перший проректор; –

кандидат юридичних наук, професор Ольховський Борис Іванович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри конституційного права.

Провідна установа – Національна академія внутрішніх справ України, кафедра конституційного права (м. Київ).

Захист відбудеться “10” червня 2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.03 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.

Автореферат розіслано “10” травня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Спасибо-Фатєєва І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Конституція України 1996 р., визначивши місцеве самоврядування як одну з основ конституційного ладу, встановила його гарантії, що є важливою умовою становлення й ефективного функціонування місцевого самоврядування.

Основний Закон України, закріплюючи в узагальненій формі вузлові питання системи загальних гарантій місцевого самоврядування, припускає більш докладну й повну їх характеристику в чинному законодавстві. У теоретичному плані виникає проблема чіткого визначення поняття “гарантії місцевого самоврядування”, дослідження їх системи, особливо місця й ролі в ній організаційно-правових гарантій.

Організаційно-правові гарантії місцевого самоврядування неможливо досліджувати без урахування характеристики компетенції його органів, яка виступає одночасно й найважливішим інститутом місцевого самоврядування та його гарантією.

Аналізуючи організаційно-правові гарантії місцевого самоврядування необхідно звернути увагу на висвітлення питань державного контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування. Теоретичні та практичні аспекти взаємовідносин і взаємодії останніх з органами державної влади, особливо сфери контролю за здійсненням місцевого самоврядування з боку держави, залишаються мало вивченими і розробленими у вітчизняній науці державного будівництва. Цей напрямок, на жаль, менш за все досліджується як фахівцями-теоретиками, так і вченими-практика-ми. Розгляд місцевого самоврядування в Україні з точки зору його самостійності, а також невходження його в систему органів державної влади вимагають нових підходів і рішень до всієї сукупності механізмів взаємовідносин комунальних утворень і держави. Їх нерозв'язаність і породжує серйозні колізії, труднощі та проблеми.

Зміст організаційно-правових гарантій місцевого самоврядування досить багатогранний: він включає не тільки правову й організаційну самостійність, а й майнову і фінансову, яка існує завдяки цим гарантіям. Вивчення кожного елемента із складових змісту названих гарантій дозволить розкрити їх сутність.

Виклад теми дисертації був би неповним без дослідження судових та інших правових форм захисту місцевого самоврядування.

Необхідність наукового дослідження зазначеного кола питань обумовлена низкою причин.

По-перше, на сьогодні ще не закінчено процес формування законодавства про місцеве самоврядування, як і не завершено оновлення раніше прийнятих законів.

По-друге, детальний аналіз чинного законодавства про місцеве самоврядування показує, що з деяких питань воно непослідовне, неузгоджене і навіть суперечливе. Крім того, більшість нормативних актів не створюють чіткого оптимального правового механізму для ефективної реалізації гарантій місцевого самоврядування, що негативно позначається на його функціонуванні.

По-третє, у науці комунального (муніципального) права не існує комплексного дослідження проблем, що стосуються законодавчого закріплення й застосування правових, зокрема організаційних, гарантій місцевого самоврядування на рівні монографічної чи дисертаційної роботи. Аналіз окремих сторін таких гарантій висвітлювався лише в ракурсі відповідних загальних правових аспектів сфери місцевого самоврядування.

Заслуговує на увагу й зовнішньополітичний аспект актуальності досліджуваної теми. Ратифікація 15 липня 1997 р. Верховною Радою України Європейської хартії про місцеве самоврядування, яка закріплює фундаментальні принципи його організації та функціонування, зобов’язує Україну приєднатися до міжнародних стандартів муніципальної демократії. Саме тому дослід-ження проблем організаційно-правових гарантій місцевого самоврядування як необхідного для його реалізації середовища і спеціального механізму, що забезпечують безперешкодну й ефективну участь місцевого самоврядування у вирішенні питань місцевого значення, втіленні волі й інтересів територіальних громад, є актуальним напрямком сучасної правової науки. Така сукупність зазначених чинників і зумовила вибір теми цього дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри державного будівництва та місцевого самоврядування Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в межах комплексної програми “Проблеми вдосконалення організації і діяльності органів законодавчої, виконавчої влади та місцевого самоврядування в Україні” (номер державної реєстрації 0186.0.070865).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження – дати комплексний аналіз поняття гарантій місцевого самоврядування, науково обґрунтувати їх систему, охарактеризувати організаційно-правові гарантії, що закріплюють правову, організаційну й матеріально-фінансову автономію місцевого самоврядування, а також розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення законодавства про місцеве самоврядування. Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі завдання: –

визначення поняття гарантій місцевого самоврядування;–

розробка системи гарантій місцевого самоврядування і місця в ній організаційно-правових гарантій;–

аналіз конституційних засад гарантій місцевого самоврядування;–

розкриття змісту організаційної самостійності місцевого самоврядування;–

аналіз змісту державного контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування і їх компетенції;–

розкриття особливостей гарантій, що забезпечують майнову і фінансову самостійність органів місцевого самоврядування;–

з'ясування змісту судових та інших правових форм за-
хисту місцевого самоврядування.

Об’єктом дисертаційного дослідження виступають суспільні відносини, що виникають у процесі організації та діяльності місцевого самоврядування.

Предмет дослідження утворюють система гарантій місцевого самоврядування, зміст і місце в ній організаційно-правових гарантій, проблеми їх нормативного регулювання й реалізації.

Методологічна основа дослідження. В основу методології наукового дослідження покладено комплексний підхід до аналізу закріплення й реалізації організаційно-правових гарантій
місцевого самоврядування. Філософсько-методологічне підгрунтя роботи становлять принципи, закони й категорії діалектики. За допомогою історико-правового методу досліджувалося вітчизняне законодавство минулих років, що стосувалося гарантій місцевого самоврядування. Методом порівняльно-правового аналізу вивчалася й узагальнювалася практика функціонування гарантій місцевого самоврядування в інших державах. Шляхом використання формально-юридичного методу встановлено поняття та зміст гарантій місцевого самоврядування в Україні. Широкого застосування в роботі набули категорії і способи формальної логіки: поняття, визначення, докази, спростування, судження, аналіз, синтез, аналогія, порівняння, узагальнення. У процесі дослідження також використовувалися структурно-функціональний, соціологічний, статистичний і низка інших загальнонаукових і спеціальних наукових методів.

Теоретичну основу дисертації становлять наукові положення про сутність, систему, засади та зміст організаційно-правових гарантій місцевого самоврядування.

У спеціальній літературі порушувані дисертантом проблеми висвітлювалися в контексті загальних проблем теорії держави та права, конституційного права і державного будівництва та місцевого самоврядування у працях С.А. Авак’яна,
В.Б. Авер’янова, Г.В. Атаманчука, М.О. Баймуратова, В.О. Барахтяна, В.І. Борденюка, В.Є. Бражникова, С.М. Братуся, І.П. Бутка, М.П. Воронова, А.З. Георгіци, Р.К. Давидова, В.М. Кампо,
О.О. Карлова, А.А. Коваленка, А.М. Колодія, М.І. Корнієнка, В.В. Кравченка, В.В. Куйбіди, Б.П. Курашвілі, П.М. Любченка, С.О. Макогона, Н.Р. Нижник, Б.І. Ольховського, В.Ф. Опришка, М.П. Орзіха, Р.С. Павловського, В.Ф. Погорілка, М.О. Пухтинського, М.Ф. Селивона, В.М. Терлецького, Ю.О. Тихомирова,
Ю.М. Тодики, О.Ф. Фрицького, В.В. Цвєткова, Л.П. Юзькова, В.Д. Яворського та інших дослідників.

У процесі наукового дослідження окремих точок зору на становлення й розвиток інститутів локальної демократії в Україні використовувалися праці відомих іноземних учених-правників
Г. Єллінека, А. де Токвіля, Л. Штейна тощо.

Дисертаційне дослідження спирається також на розробки сучасних провідних науковців Російської Федерації – Г.В. Барабашова, І.В. Видріна, Ю.Д. Казанчева, М.О. Краснова, О.Є. Кутафіна, І.І. Овчинникова, О.М. Писарєва, В.В. Пиліна,
М.В. Постового, В.І. Фадєєва, О.С. Шугріної та інших зарубіжних країн – Р. Боклета, Р. Граверта, Пітера А. Шокста, А. Пеюхенена, Г. Франашек, Г. Холсміта.

Нормативно-правову базу цієї наукової роботи складають Конституція України, чинне законодавство України, правові акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування. Детального аналізу зазнали як діючі правові акти, так і ті, що втратили чинність, але мають наукову цінність в історико-правовому аспекті.

Емпіричною базою роботи послужили матеріали практичної діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Особливістю дисертаційного дослідження є поєднання комплексного підходу до сутності, змісту й ролі організаційно-правових гарантій у системі гарантій місцевого самоврядування і використанням результатів наукових досліджень загальної теорії держави і права, теорії управління, конституційного, фінансового права, державного будівництва й місцевого самоврядування.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній науці конституційного права, державного будівництва й місцевого самоврядування на теоретичному рівні проаналізовані поняття, система, види, конституційні засади гарантій місцевого самоврядування, зміст організаційно-правових гарантій, що забезпечують його правову, організаційну, матеріально-фінансову самостійність, судові та інші правові форми захисту місцевого самоврядування. Дисертація являє собою перше комплексне дослідження організаційно-правових гарантій місцевого самоврядування і проблем їх реалізації, здійснене на основі чинного законодавства незалежної Української держави.

На підставі проведеного дослідження сформульовано низку висновків і пропозицій: –

на основі аналізу вітчизняної та зарубіжної практики досліджено становлення й закономірності розвитку гарантій місцевого самоврядування;–

дається авторське визначення поняття гарантій місцевого самоврядування;–

по-новому визначено систему гарантій місцевого самоврядування, причому виноситься теза про поділ гарантій на групу загальних і спеціальних (юридичних) гарантій залежно від покладених на них функцій; загальні включають підгрупу міжнародно-правових, конституційних, політичних, економічних і духовних гарантій; до групи спеціальних (юридичних) входять організаційні гарантії, що забезпечують правову, організаційну і фінансову самостійність місцевого самоврядування, судові та інші правові форми захисту останнього;–

висвітлено конституційні засади гарантій місцевого самоврядування;–

по-новому дається тлумачення поняття організаційної самостійності місцевого самоврядування; –

розкрито зміст державного контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування; –

знайшла подальшого розвитку розробка позиції щодо компетенції органів місцевого самоврядування як гарантії здійснення прав місцевого самоврядування;–

уперше застосовується теза про те, що організаційні гарантії потрібно розглядати окремо як такі, що забезпечують майнову і фінансову самостійність;–

у роботі даються конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавства відносно гарантій місцевого самоврядування.

Практичне значення одержаних результатів дослідження становлять сформульовані в роботі теоретичні положення, висновки й рекомендації, які можуть бути застосовні при вдосконаленні чинного законодавства про організацію діяльності
місцевого самоврядування, у науково-дослідницькій роботі, для поглиблення знання про інститут гарантій місцевого самоврядування і які сприяють побудові демократичної правової держави, становленню реального й ефективного місцевого самоврядування. Положення дисертації можуть бути також використані в навчальному процесі при читанні лекцій і проведенні семінарських занять з таких курсів, як “Конституційне право України”, “Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні”.

Апробація результатів дисертації була здійснена у виступах автора роботи на науково-методичних засіданнях кафедри державного будівництва Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, при читанні лекцій і проведенні семінарських занять з таких курсів “Конституційне право України”, “Комунальне право України”. Основні питання дисертації знайшли відбиття у виступах дисертанта на науково-практичних конференціях у Донецькому національному університеті
(1997 р., 2001 р.), науково-практичній конференції “Державно-правова реформа в Україні” (м. Київ, листопад 1997 р.), республіканській науково-практичній конференції “Проблеми вдосконалення правового регулювання місцевого самоврядування”
(м. Харків, грудень 2001 р.).

Публікації. Сформульовані в роботі висновки і пропозиції викладені дисертантом у чотирьох статтях у фахових наукових виданнях та двох тезах доповідей на наукових конференціях.

Структура дисертації. Відповідно до мети, завдань, предмета й логіки дослідження дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, десяти підрозділів, висновків і списку використаної літератури (196 найменувань). Загальний обсяг дисерта-
ції – 198 сторінок.

основний ЗМІСТ роботи

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, ступінь її наукової розробленості, мета й завдання роботи, визначаються її методологічна основа та науковознавча база, основні положення, які виносяться на захист, а також підкреслюються наукова новизна і практична значимість результатів дослідження.

Перший розділ “Теоретичні проблеми гарантій місцевого самоврядування” складається із трьох підрозділів.

Перший підрозділ “Поняття гарантій місцевого самоврядування” присвячено визначенню вихідних теоретичних положень щодо встановлення поняття гарантій місцевого самоврядування, їх мети та ознак.

Для розробки поняття гарантій місцевого самоврядування визначається їх мета як безперешкодне й ефективне здійснення прав та обов'язків місцевого самоврядування як органами і посадовими особами останнього, так і безпосередньо територіальною громадою.

Досліджуються також ознаки, притаманні гарантіям місцевого самоврядування: а) цільова – гарантії забезпечують безперешкодне й ефективне здійснення прав та обов'язків місцевого самоврядування; б) матеріальна – гарантії містяться в необхідному для реалізації повноважень місцевого самоврядування соціально-побутовому середовищі, закріплюються в нормах права і втілюються в актах застосування права, у місцевих звичаях і традиціях; в) процесуальна – гарантії обумовлюються діяльністю органів, підприємств, установ, організацій та їх посадових осіб, а також громадян; г) казуальна – гарантії функціонують після настання юридичних фактів, з якими пов'язується придбання повноважень органами й посадовими особами місцевого самоврядування до досягнення визначеного, заздалегідь передбаченого результату.

Наприкінці підрозділу робиться висновок про те, що гарантії місцевого самоврядування – це необхідні для реалізації повноважень середовище та спеціальний механізм, що забезпечують безперешкодну ефективну участь місцевого самоврядування у вирішенні питань місцевого значення, втіленні волі й інтересів відповідної територіальної громади.

У другому підрозділі “Система гарантій місцевого самоврядування” визначено критерії класифікації гарантій, поняття, зміст елементів, що входять до складу системи, розкриваються їх особливості.

Система гарантій місцевого самоврядування є досить об'ємним і складним явищем, оскільки охоплює собою багато аспектів. Вона містить низку груп, до складу яких, у свою чергу, входять і їх підгрупи.

Автором наводиться й аргументується наступна класифікація гарантій місцевого самоврядування: виділяються дві
групи – а) загальні гарантії, тобто міжнародні, політичні, економічні умови, духовні підвалини й цінності суспільства, що забезпечують існування місцевого самоврядування; б) спеціальні (юридичні) гарантії – комплекс правових засобів, що забезпечують організацію, діяльність і захист прав місцевого самоврядування.

Групу загальних гарантій місцевого самоврядування варто розглядати як сукупність п'яти підгруп: а) міжнародно-правових – міжнародних стандартів у сфері місцевого самоврядування, що регламентують спільно розроблені державами принципові підходи й міжнародні принципи становлення, формування і функціонування інституту місцевого самоврядування на території держав; б) конституційних – зазначених в Конституції України, що стосуються безпосередньої реалізації принципів організації місцевого самоврядування; в) політичних – що відповідають демократичному характеру політичного режиму в країні, який обумовлює не тільки надання населенню права на місцеве самоврядування, а й його підтримку та захист державою; г) економічних – певних матеріально-фінансових ресурсів, відповідних тим функціям і повноваженням, які законодавство закріплює за місцевим самоврядуванням; д) духовних – визнаних державою духовних цінностей, культурних, національних, місцевих традицій, звичаїв, спрямованих на формування демократичної, правової держави, в якої повною мірою будуть створені й забезпечені необхідні умови для розвитку місцевого самоврядування.

Група спеціальних (юридичних) гарантій містить у собі дві підгрупи: а) організаційно-правові, що забезпечують правову, організаційну, майново-фінансову самостійність місцевого самоврядування; б) судові та інші форми захисту місцевого самоврядування.

У третьому підрозділі “Конституційні засади гарантій місцевого самоврядування” розкриваються поняття і зміст конституційних засад гарантій місцевого самоврядування.

Серед конституційних засад гарантій місцевого самоврядування, що охоплюють сфери його організації і здійснення, можна вирізнити основні, обумовлені особливостями суспільно-політичного ладу, ступенем розвитку економіки, духовної сфери (демократизм, гуманізм, соціальна воля тощо) і додаткові, присвячені безпосередньо принципам організації місцевого самоврядування (самостійність рішення населенням та органами місцевого самоврядування питань місцевого значення; поєднання форм представницької демократії з формами прямого волевиявлення громадян та ін.).

Другий розділ “Організаційно-правові гарантії місцевого самоврядування” складається із трьох підрозділів.

Перший підрозділ “Організаційна самостійність місцевого самоврядування” присвячено детальній характеристиці організаційної самостійності місцевого самоврядування, а також розглядається зміст його правової, організаційної та матеріально-фінансової автономії.

Правова автономія – це наявність в органах місцевого самоврядування власних повноважень, визначених Конституцією України або чинним законодавством, у межах яких ці органи діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Організаційна автономія полягає в тому, що основні суб'єкти місцевого самоврядування – територіальні громади та їх органи, які не розглядаються як елементи державного апарату, не входять до системи державних органів. Вони повинні мати можливість, не порушуючи загальних законодавчих положень, самостійно визначати свою власну структуру, з тим щоб вона відповідала місцевим потребам і забезпечувала ефективне управління. Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі й у межах повноважень і засобами, передбаченими Конституцією і законами України, без втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

Матеріально-фінансова автономія – це право територіальних громад та утворених ними органів місцевого самоврядування володіти, користуватися й розпоряджатися майном, що знаходиться в комунальній власності, власними фінансовими коштами, достатніми для здійснення своїх повноважень.

У другому підрозділі “Державний контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування” визначаються мета, зміст і межі державного контролю.

Мета державного контролю – не тільки в тому, щоб розкрити порушення прав і законних інтересів громадян, а й щоб вчасно їх попередити, не дати їм можливості проявитися.

Предметом державного контролю є не лише забезпечення законності в організації та діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування, а й хід виконання окремих державних повноважень, якими законодавство наділяє органи місцевого самоврядування.

Щоб визначити види і ступінь необхідного контролю, варто чітко окреслити, яку відповідальність і перед ким несуть органи державної влади за порушення гарантій прав місцевого самоврядування (публічно-правову, цивільно-правову, політичну). Необхідно законодавчо встановити і закріпити систему контролю і відповідальності органів державної влади.

У третьому підрозділі “Компетенція органів місцевого самоврядування як гарантія здійснення прав місцевим самоврядуванням” зазначається, що компетенція органів місцевого самоврядування являє собою сукупність предметів відання, прав, обов'язків і повноважень, закріплених законодавством і статутами територіальних громад за населенням відповідної території та органами місцевого самоврядування для здійснення його функцій і завдань.

Слід зазначити, що предмети відання місцевого самоврядування – це ті сфери суспільних відносин, на які поширюються права й обов'язки територіальної громади, органів і посадових осіб місцевого самоврядування, у межах яких вони вправі діяти.

Повноваження органів місцевого самоврядування розглядаються як нормативно закріплені за цими суб'єктами права й обов'язки, необхідні для здійснення функцій і завдань місцевого самоврядування на відповідній території відповідно до їх правового статусу.

Аналізуючи зміст компетенції органів місцевого самоврядування, дисертант робить висновок і обґрунтовує думку про те, що компетенція місцевого самоврядування, як гарантія здійснення прав місцевого самоврядування, буде ефективною лише за умов: чіткого визначення й нормативного закріплення компетенції територіальних громад та їх органів; розмежування повноважень місцевих рад і місцевих державних адміністрацій одного рівня (районних, обласних) по горизонталі; делегування повноважень одних органів іншим і вдосконалення контролю за реалізацією цих делегованих повноважень; визначення компетенції міських і районних у місті рад.

Назріла нагальна необхідність прийняття Закону “Про місцеве самоврядування в Україні” в новій редакції. Щодо питання гарантій місцевого самоврядування, дослідник вважає доцільним законодавчо закріпити, що повноваження сільського, селищного, міського голови у випадках, якщо він допустив порушення Конституції або законів України, прав та свобод громадян, можуть бути припинені достроково, але тільки за рішенням місцевого референдуму: адже він обирається безпосередньо територіальною громадою і надання подібних повноважень представницькому органу місцевого самоврядування принижує його роль і порушує гарантії його діяльності у здійсненні місцевого самоврядування. Необхідно також зміцнити організаційні гарантії діяльності такої важливої посадової особи, як голова районної чи обласної ради. Повноваження голови районної в місті, районної та обласної ради повинні припинятися лише за рішенням відповідної ради і якщо за його звільнення проголосували не менше двох третин депутатів від загального складу ради шляхом таємного голосування.

Третій розділ “Гарантії, що забезпечують фінансово-економічну самостійність органів місцевого самоврядування” складається із двох підрозділів.

У першому підрозділі “Майнова самостійність” визначається передусім зміст майнової самостійності, що забезпечується організаційно-правовими гарантіями і характеризується наявністю комунальної власності, до якої належить майно, передане безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також створюване і здобуте органами місцевого самоврядування за рахунок належних їм засобів.

Автор аналізує процес формування й використання комунальної власності, право створення органами місцевого самоврядування підприємств, установ, організацій для здійснення господарської діяльності, визначає коло проблем, пов'язаних із забезпеченням майнової самостійності, а також пропонує шляхи їх розв’язання.

Другий підрозділ “Фінансова самостійність” присвячено загальній характеристиці фінансової самостійності місцевого самоврядування, яка можлива завдяки організаційно-правовим гарантіям останнього. У ньому розглядається зміст цього інституту, а також міститься детальний аналіз формування й виконання місцевих бюджетів, позабюджетних цільових (у тому числі валютних) та інших коштів, що знаходяться в комунальній власності територіальних громад.

Автор робить аргументовану пропозицію про законодавче регулювання перспектив стратегічного бюджетного планування і фінансового вирівнювання, а також про те, що у складі Державного бюджету України доцільно створити фонд дотацій, джерелами фінансування якого була б певна частка від податку на додану вартість і частка вилучень, що надходять із місцевих бюджетів у Державний бюджет України.

Четвертий розділ “Судові та інші форми захисту місцевого самоврядування” складається із двох підрозділів.

Перший підрозділ “Судовий захист як важлива гарантія місцевого самоврядування” розкриває зміст судового захисту місцевого самоврядування, аналізує й узагальнює його практику. Робиться висновок, що такий захист припускає право звернення до суду за захистом прав і законних інтересів територіальних громад, а також органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Другий підрозділ “Інші правові форми захисту інтересів і прав місцевого самоврядування” розкриває зміст зазначених форм, зокрема: обов'язковість рішень, прийнятих шляхом прямого волевиявлення, актів і законних вимог органів і посадових осіб місцевого самоврядування; обов'язковий розгляд їх звернень; право звернення органів і посадових осіб місцевого самоврядування в органи державної влади і до державних посадових осіб; право вносити подання у відповідні органи про притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності; діяльність державних органів, що забезпечують захист прав місцевого самоврядування (прокуратура, органи внутрішніх справ, органи служби безпеки, податкових служб, митниці, адвокатури); право об'єднання в асоціації та інші форми добровільних об'єднань.

У Висновках дисертації узагальнюються основні наукові і практичні результати дослідження, містяться пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання гарантій місцевого самоврядування, визначаються проблеми, вирішення яких може сприяти підвищенню ефективності його функціонування:

1. Гарантії місцевого самоврядування – це необхідна для реалізації повноважень середовище і спеціальний механізм, що забезпечують безперешкодну й ефективну участь місцевого самоврядування у вирішенні питань місцевого значення, вираження волі й інтересів відповідної територіальної громади.

2. Система гарантій місцевого самоврядування складається із двох груп: а) загальні гарантії, тобто міжнародні, політичні, економічні відносини, духовні підвалини й цінності суспільства, що забезпечують існування місцевого самоврядування; б) спеціальні (юридичні) гарантії – комплекс правових засобів, що забезпечують організацію, діяльність і захист прав місцевого самоврядування.

3. Конституційні засади гарантій місцевого самоврядування, охоплюючи всі сторони організації і здійснення місцевого самоврядування, поділяються на основні й додаткові.

4. Організаційна самостійність місцевого самоврядування характеризується правовою, організаційною й матеріально-фінансовою автономією.

5. Майнова самостійність місцевого самоврядування – це наявність комунальної власності, до якої належить майно, передане безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також створюване і здобуте органами місцевого самоврядування за рахунок належних їм коштів.

6. Фінансова самостійність – це наявність місцевих бюджетів, доходів, позабюджетних цільових (у тому числі валютних) та інших засобів, що знаходяться в комунальній власності територіальних громад.

7. Важливими формами забезпечення гарантій місцевого самоврядування є судовий захист та інші правові форми захисту інтересів і прав місцевого самоврядування.

За темою дисертації опубліковано такі роботи:

1. Щебетун І.С. Правові гарантії захисту місцевого самоврядування // Правничий часопис Донецьк. ун-ту. – 1999. –
№ 1(3). – С. 65-67.

2. Щебетун И.С. Гарантии осуществления прав органов местного самоуправления СЭЗ и ТПР // Экономико-правовые проблемы городского самоуправления: Сб. науч. тр. / НАН
Украины. Ин-т экономико-правовых исследований / Отв. ред. В.К. Мамутов. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 2001. – С. 206-212.

3. Щебетун І. Організаційно-правові гарантії в системі гарантій місцевого самоврядування // Правничий часопис Донецьк. ун-ту. – 2001. – № 1(6). – С. 23-26.

4. Щебетун И. Понятие гарантий местного самоуправления и их признаки // Вісн. Донецьк. ун-ту. – 2001. – № 2. –
С. 241-244.

5. Щебетун И.С. Конституционные основы местного самоуправления // Материалы вузовской научной конференции профессорско-преподавательского состава по итогам научно-исследовательской работы. – Донецк: ДонГУ, 1997. – С. 36-40.

6. Щебетун И.С. Финансовая самостоятельность органов местного самоуправления // Праці підсумкової наукової конференції Донецького національного університету за період 1999 – 2000 рр. – Донецьк: Донецьк. нац. ун-т, 2001. – С. 24, 25.

АНОТАЦІЇ

Щебетун І.С. Організаційно-правові гарантії місцевого самоврядування в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 – конституційне право. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню поняття, системи гарантій місцевого самоврядування, змісту та ознак організаційно-правових гарантій місцевого самоврядування. На теоретичному рівні проаналізовано сучасний стан інституту гарантій місцевого самоврядування, їх конституційних засад, зміст державного контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування, компетенції останніх як гарантії здійснення прав місцевого самоврядування. Проаналізовано зміст гарантій, що забезпечують фінансово-економічну самостійність органів місцевого самоврядування, судових та інших правових форм захисту місцевого самоврядування, сформульовано концептуальні положення, обґрунтовано пропозиції й висновки щодо досліджуваних питань.

Ключові слова: місцеве самоврядування, гарантії місцевого самоврядування, організаційно-правові гарантії, правова, організаційна, фінансова автономія місцевого самоврядування, майнова та фінансова самостійність, судовий захист, правові форми захисту.

Щебетун И.С. Организационно-правовые гарантии местного самоуправления в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.02 – конституционное право. – Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого. – Харьков, 2002.

Диссертация посвящена исследованию понятия, системы гарантий местного самоуправления, содержанию и признакам организационно-правовых гарантий местного самоуправления. На теоретическом уровне проанализировано современное состояние института гарантий местного самоуправления, их конституционных основ, содержание государственного контроля за деятельностью органов местного самоуправления, компетенция органов местного самоуправления как гарантия осуществления прав местного самоуправления.

Содержание организационно-правовых гарантий местного самоуправления довольно многогранно. Оно включает правовую и организационную, а также имущественную и финансовую самостоятельность, которая существует благодаря этим гарантиям. Изучение каждого элемента составных содержания указанных гарантий позволяет раскрыть их сущность.

Проанализировано содержание судебных и других правовых форм защиты местного самоуправления. В диссертации сформулированы концептуальные положения, обоснованы предложения и выводы по исследуемым вопросам.

Ключевые слова: местное самоуправление, гарантии местного самоуправления, организационно-правовые гарантии, правовая, организационная, финансовая автономия местного самоуправления, имущественная и финансовая самостоятельность, судебная защита, правовые формы защиты.

Schebetun I.S. Organizational-legal guarantees of local self-management in Ukraine. – Manuscript.

The dissertation on reception of a scientific degree of the candidate of jurisprudence on a specialty 12.00.02 – constitutional law. – National legal academy of Ukraine of a name Yaroslava Mudrogo. – Kharkov, 2002.

The dissertation is devoted to research of concept, system of guarantees of local self-management, contents and attributes of organizational-legal guarantees of local self-management. At a theoretical level the modern condition of institute of guarantees of local self-management, their constitutional bases, contents of the state control behind activity of bodies of local self-management, their competence as guarantees of realization of the rights of local self-management is analyzed. The contents of guarantees is analyzed which provide financial and economic independence of bodies of local self-management, judicial and other legal forms of protection of local self-management. In the dissertation the conceptual rules(situations) are formulated, the new offers and conclusions on researched questions are proved.

Key words: local self-management, guarantees of local self-management, Organizational-legal guarantees, legal, organizational, financial autonomy of local self-management, property and financial independence, judicial protection, legal forms of protection.

Відповідальний за випуск

кандидат юридичних наук

Воронов М.П.

Підписано до друку 03.05.2002. Формат 60х90/16.

Папір офсетний. Віддруковано на ризографі.

Умовн. друк. арк. 0,8. Облік. вид. арк. 0,9.

Тираж 100 прим. Зам. № .

Друкарня Національної юридичної академії України

імені Ярослава Мудрого

61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77