МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

ЧЕЛЯПІНА ОЛЬГА ОЛЕГІВНА

УДК 616.314 - 089.23 - 77

ЗАСТОСУВАННЯ НОВИХ ВІТЧИЗНЯНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ДЛЯ ФІКСАЦІЇ НЕЗНІМНИХ ОРТОДОНТИЧНИХ АПАРАТІВ

14.01.22 – Стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Полтава - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (ректор – заслужений діяч науки і техніки України, академік Інженерної академії України, доктор медичних наук, професор М.І. Хвисюк).

Науковий керівник – доктор медичних наук, професор Гризодуб Василь Іванович, Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри ортопедичної стоматології та ортодонтії

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Нідзельський Михайло Якович, Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава, завідувач кафедри післядипломної освіти лікарів – ортопедів – стоматологів

доктор медичних наук, професор Покровський Марко Михайлович, Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, професор кафедри стоматології дитячого віку

Провідна установа – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, м. Київ, кафедра ортодонтії та пропедевтики ортопедичної стоматології.

Захист дисертації відбудеться “ 24 ” вересня 2002 року о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Українській медичній стоматологічній академії (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної стоматологічної академії (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23)

Автореферат розісланий “ 8 ” серпня 2002 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01

доктор медичних наук, професор Дев'яткіна Т.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Поширеність зубо-щелепних аномалій і деформацій, незважаючи на постійне удосконалення методів профілактики і лікування залишається дуже високою (М.А. Нападов, 1966; Л.М. Мирчук, 1981; Г.И. Саблина, 1987; Л.П. Зубкова, Ф.Я. Хорошилкина, 1993; Р.Е. Черкасская, 1994; Л.С. Персин, 1995; А.И Хамчишкин, 1999).

З впровадженням у практику ортодонтичного лікування більш сучасних адгезивних конструкцій апаратів, до яких відноситься зокрема брекет-система, не тільки підлітки, але і дорослі пацієнти одержали реальну можливість виправлення аномалій положення зубів і прикусу (М.М. Белоусов і співавт., 1995; В.В. Лошкарев, 2000; M. Salama, 1993; S. Natrass, 1995).

Найбільш відома методика прямої фіксації брекетів являє собою тривалу процедуру, що є стомлюючим як для пацієнта, так і для лікаря. Значні тимчасові витрати, відносна точність фіксації брекетів на жувальних зубах є суттєвими недоліками прямої фіксації, що не дозволяє застосовувати її в широкій медичній практиці (Н.М. Шулькина и соавт., 1994).

Питання непрямого методу фіксації брекетів, як одного з найбільш економічних і точних, освітлені в окремих закордонних джерелах (М.Л. Шварц, 1994; A. Sondhi, 1999), а в доступній вітчизняній літературі аналогічних робіт не виявлено. Перевагою непрямого методу є можливість фіксації брекетів з особливою точністю в правильній позиції на поверхні зубів, що досить складно зробити в порожнині рота на жувальних зубах при прямий фіксації через обмежений доступ; скорочення тривалості процедури (K.Scholz, 1983; Д.Дрешер, 1999). До недоліків необхідно віднести: нерівномірний розподіл фіксуючого матеріалу під основою брекета; складнощі видалення його надлишків; зниження точності позиціонування брекетів при фіксації через еластичність капи, що деформується (Г.П.Ф. Шмут и соавт., 1999). В зв'язку з чим часто виникають ускладнення у вигляді осередкової демінералізації емалі зубів у місцях фіксації замкових елементів апарата, спостерігається їх диспозиція або порушення фіксації, що призводить до негативних наслідків лікування.

Щодо лікування в цілому, то воно, особливо при прямому методі, залишається досить дорогим через необхідність застосування закордонних адгезивних систем, приладів світлової полімеризації. Тому, у країнах СНД, для фіксації незнімних ортодонтичних апаратів найчастіше використовують різні композиційні матеріали, що призначені для терапевтичної стоматології (Ф.Я. Хорошилкина, Л.С. Персин, 1999). За кордоном використовують композиційні матеріали, призначені безпосередньо для фіксації брекетів, яки виробляють спеціалізовані фірми (Н.Г. Завьялова и соавт., 1998). Відомостей про розробку і застосування вітчизняного композиційного матеріалу типу паста-паста для фіксації брекетів у доступній літературі нами не виявлено.

Виходячи з наведених даних, певної актуальності набувають питання удосконалення методу непрямої фіксації брекетів та розробки вітчизняної адгезивної системи для фіксації елементів незнімних конструкцій ортодонтичних апаратів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом НДР кафедри ортопедичної стоматології та ортодонтії Харківської медичної академії післядипломної освіти: “Підвищення якості полімерних конструкційних матеріалів та біологічної індиферентності стоматологічних протезів та апаратів” (державний реєстраційний номер: 0198U002287). Автор є безпосереднім виконавцем зазначеного фрагменту наукових досліджень.

Мета і задачі дослідження.

Метою дослідження є підвищення якості лікування ортодонтичних хворих шляхом обґрунтування, розробки і впровадження в стоматологічну практику удосконаленого непрямого методу фіксації незнімних ортодонтичних апаратів з використанням нового вітчизняного композиційного адгезивно-фiксуючого матеріалу “Ортостом”.

Для досягнення мети дослідження були поставлені задачі:

1. Виявити причини і провести аналіз ускладнень, що виникають при різних методах фіксації брекетів, обґрунтувати шляхи профілактики.

2. Удосконалити метод непрямої фіксації брекетів шляхом розробки спеціального пристрою та техніки цілеспрямованого відведення надлишків адгезивного матеріалу, провести лабораторну і клінічну апробацію методу.

3. Розробити адгезивно-фiксуючий матеріал, вивчити його фізико-механічні властивості і провести порівняльний аналіз з існуючими закордонними аналогами.

4. Провести морфологічне вивчення емалі зубу на місці контакту з адгезивно-фiксуючим матеріалом “Ортостом”.

5. Провести клінічну апробацію вітчизняного матеріалу “Ортостом” для фіксації брекетів і розробити рекомендації для його застосування в стоматологічній практиці.

Об'єкт дослідження - удосконалений непрямий метод фіксації брекетів з використанням розроблених вітчизняного адгезивно-фіксуючого матеріалу “Ортостом” і спеціального пристрою в лабораторних умовах і в клінічній практиці при лікуванні хворих з аномаліями положення зубів.

Предмет дослідження - фізико-механічні властивості розробленого адгезивно-фіксуючого матеріалу “Ортостом”; морфологічна характеристика емалі зубу на місці контакту з матеріалом “Ортостом”; лікування пацієнтів з аномаліями положення зубів незнімною ортодонтичною апаратурою, застосовуючи удосконалений непрямий метод фіксації брекетів з використанням адгезивно-фіксуючого композиційного матеріалу “Ортостом”.

Методи дослідження: клінічне, біометричне, рентгенологічне обстеження хворих. Морфологічні, електрономікроскопичні дослідження структури емалі зубів. Дослідження фізико-механічних властивостей композиційного матеріалу “Ортостом” та його закордонних аналогів. Статистичний метод.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у вітчизняній практиці: проаналізовані і систематизовані причини виникнення ускладнень при використанні різних методів фіксації брекетів; науково обґрунтовані заходи щодо запобігання розвитку ускладнень під час фіксації та у процесі лікування брекет-системою; розроблений і застосований удосконалений економічний непрямий метод фіксації брекетів у поєднанні зі спеціальним пристроєм, що підвищує точність фіксації; спільно із заводом АТ “Стома” розроблений адгезивно-фіксуючий матеріал “Ортостом”, проведено його лабораторне дослідження і порівняльна характеристика з існуючими закордонними аналогами; досліджено клінічну ефективність застосування адгезивно-фіксуючого матеріалу “Ортостом” для фіксації незнімних ортодонтичних апаратів.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано і перевірено ефективність застосування удосконаленого непрямого методу фіксації брекетів (Патент № 38482 А від 15.05.2001р. “Спосіб непрямої фіксації незнімних адгезивних конструкцій ортодонтичних апаратів”) у поєднанні з розробленим спеціальним пристроєм (Патент на корисну модель № 1079 від 15.10.2001р. “Пристрій для непрямої фіксації незнімних ортодонтичних апаратів”), що дозволяє зменшити частоту і виразність найбільш частих ускладнень.

Розроблено й апробовано новий вітчизняний адгезивно-фіксуючий матеріал “Ортостом” (Патент № 38692 А від 15.05.2001р. “Стоматологічний матеріал”), призначений для фіксації елементів незнімної ортодонтичної апаратури, складена інструкція до його застосування.

Результати впроваджені в клінічну роботу ортодонтичних кабінетів Харківської, Херсонської, Закарпатської і м. Біла Церква обласних стоматологічних поліклінік, у навчальний процес кафедри ортопедичної стоматології та ортодонтії ХМАПО.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено аналіз наукової літератури по досліджуваній проблемі і патентно-інформаційний пошук, виконані клінічні дослідження, лабораторні дослідження проведені разом із заводом АТ “Стома” і антропо-одонтологічною лабораторією кафедри патологічної анатомії з біопсійно-секційним курсом УМСА. Статистична обробка й аналіз отриманих результатів, сформульовані висновки і представлені практичні рекомендації. У наукових розробках, що висвітлені в статтях, опублікованих у співавторстві, участь здобувача є визначальною і полягає у проведенні літературного пошуку, експериментальних, клінічних досліджень, аналізі отриманих даних та формулюванні висновків.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на регіональних науково-практичних конференціях вчених-стоматологів медичних вузів та практичних лікарів у рамках національної виставки з міжнародною участю (м. Харків, 1999, 2000, 2001); науково-практичній конференції молодих вчених “Медицина на межі століть: відкриття та перспективи” ХМАПО (м. Харків, 1999); науково-практичній конференції Асоціації стоматологів Сумської області (м. Суми, 2000); Міжнародній конференції “Вітчизняна стоматологія на рубежі століть” (м. Полтава, 2001).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, у тому числі 6 статей і 5 тез доповідей та 3 деклараційних патенти України на винахід. Основні наукові і прикладні результати роботи відображені у 5 статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 154 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури, розділу опису об'єктів і методів досліджень, двох розділів результатів власних досліджень, обговорення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел, що містить 287 найменувань (219 українською та російською мовами, 68 іноземною) та додатку. Фактичні дані наведені в 10 таблицях та ілюстровані 38 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкти та методи дослідження. На лікуванні перебувало 67 пацієнтів з аномаліями положення зубів у віці від 14 до 27 років, яким була застосована техніка прямої дуги в поєднанні з розробленими новими технологіями її фіксації. Всього було зафіксовано 748 брекетів.

В залежності від методу фіксації елементів апарата, а саме - металевих брекетiв фірми “Ormco” системи Roth (з пазом 0,18 і 0,22), і застосованого адгезивно-фіксуючого матеріалу, усі пацієнти були розподілені на 3-и групи, а друга і третя ще на дві підгрупи: 1-а група (контрольна) – пацієнти, яким фіксація брекетів здійснювалася прямим методом з використанням закордонних адгезивно-фіксуючих матеріалів, хімічного затвердження: “Compolite Plus” (фірми “Carliste”), “Medental” (фірми “Medental International”), “Ortho-Two” (фірми “Bisco”) (21 чоловік); 2-а група – пацієнти, яким фіксація брекетів здійснювалася непрямим традиційним методом з використанням адгезивно-фіксуючих матеріалів “Ortho-Two” (фірми “Bisco”) (1-а підгрупа - 11 чоловік) і з використанням розробленого матеріалу “Ортостом” (АТ “Стома”) (2-а підгрупа - 12 чоловік); 3-я група – пацієнти, яким фіксація брекетів здійснювалася непрямим удосконаленим методом з використанням адгезивно-фіксуючих матеріалів, “Ortho-Two” (фірми Bisco) (1-а підгрупа - 11 чоловік) і з використанням розробленого матеріалу “Ортостом” (АТ “Стома”) (2-а підгрупа - 12 чоловік).

Принцип розробленого удосконаленого непрямого методу фіксації незнімної ортодонтичної апаратури (Патент № 38482 А від 15.05.2001р. “Спосіб непрямої фіксації незнімних адгезивних конструкцій ортодонтичних апаратів”) полягає у застосуванні спеціально розробленого пристрою в поєднанні з технікою створення відвідного каналу для надлишків адгезивного матеріалу. Аналогічно відомому методу непрямої фіксації (М.Л. Шварц, 1994) на гіпсовій моделі закріпляли брекети тимчасовим адгезивним матеріалом. Після перевірки правильності постановки їх на моделі, з метою запобігання нерівномірного витиснення адгезивного матеріалу з під основи брекета і спрямованого його витиснення у заданому напрямку під час фіксації брекетiв в порожнині рота, від кожного з них з воскових шаблонів моделювали відвідний канал, спрямований до ріжучого краю або жувальної поверхні зуба (рис. 1).

Рис. 1. Схема моделювання відвідного каналу на гіпсовій моделі. А – вид попереду; Б – вид у розрізі. 1 – зуб; 2 – брекет; 3 – тимчасовий адгезивний матеріал; 4 – воскова модель відвідного каналу.

Підготовлена на гіпсовій моделі загальна конструкція апарату вкривалась силіконовим відбитковим матеріалом для подальшого переносу конструкції в порожнину рота.

З метою запобігання неправильного позиціонування брекетів, зсуву адгезивного матеріалу при переносі силіконової капи в порожнину рота і під час фіксації конструкції апарата на зубах пацієнта нами розроблено універсальний пристрій для непрямої фіксації незнімних ортодонтичних апаратів (Патент № 1079 від 15.10.2001р. “Пристрій для непрямої фіксації незнімних ортодонтичних апаратів”) (рис. 2).

Рис. 2. Схема пристрою для непрямої фіксації берекет-системи. А – вид зверху; Б – вид збоку. 1 - базова секція; 2 - фронтальна секція; 3 - дві бічні секції; 4 - напрямні; 5 - вестибулярні відростки; 6 - ручка.

Запропонований пристрій являє собою аналог відбиткової ложки, що складається з базової та рухомих відносно неї за допомогою направляючих у горизонтальному напрямку секцій - фронтальної і двох бічних.

Пристрій використовували таким чином: в положенні, коли базова та бічні секції зближені i знаходяться в стані щільного контакту між собою її заповнювали силіконовою відбитковою масою, прикладали до моделі з укріпленими брекетами та утримували у такому положенні до повної вулканізації силікону. Потім тимчасовий адгезивний матеріал піддавали розчиненню i знімали отриману силіконову капу разом із запропонованим пристроєм з моделі. При цьому брекети залишалися фіксованими в силіконовій капі у тім положенні, у якому вони знаходилися на гіпсовій моделі.

На клінічному етапі зуби підготовляли загальноприйнятим методом, на основу брекетів наносили адгезивно-фіксуючий матеріал, і, утримуючи пристрій за ручку, вводили в порожнину рота пацієнта. Базову секцію щільно притискали та утримували з боку оральної поверхні зубів, а фронтальну і бічні секції по направляючим зближували у напрямку базової та щільно притискали до вестибулярних поверхонь зубів до досягнення повного контакту усіх секцій пристрою. Після полімеризації композиційного матеріалу секції роз'єднували шляхом зсуву у бік від базової, і пристрій видаляли з порожнини рота. При цьому брекети залишалися фіксованими на зубах у строго заданому, раніше встановленому на моделі положенні.

При розробці вітчизняного адгезивно-фіксуючого матеріалу, “Ортостом” (АТ “Стома”) дослідження фізико-механічних властивостей проводили за наступними показниками: зовнішній вигляд паст і адгезиву, консистенція паст, робочий час матеріалу, час твердіння, руйнуюче напруження при стисканні, водопоглинання, твердість і конічна точка текучості по Хеплеру, міцність на розрив, адгезійна міцність на зрушення, час гелеутворення і час твердіння рідини адгезиву. Оцінку фізико-механічних властивостей нового композиційного матеріалу “Ортостом” проводили у порівнянні із закордонними аналогами - матеріалами хімічного твердіння: “Compolite Plus” (Carliste), “Medental” (Medental International), “Ortho-Two”(Bisco), оскільки аналоги серед вітчизняних адгезивно-фіксуючих матеріалів типу паста-паста в даний час відсутні.

Для уточнення відомостей про характер взаємодії адгезивно-фіксуючого матеріалу “Ортостом” з емаллю зуба, характеру оборотності процесів в емалі при контакті з матеріалом нами проведені морфологічні дослідження.

Дослідження проведені за власною методикою шляхом вітальної експозиції матеріалу “Ортостом” на інтактнi зуби, що підлягали видаленню за ортодонтичними показаннями. Матерiал наносили на екваторiальну частину вестибулярної поверхні коронок зубів. Контакт емалі з матеріалом тривав 40-60 діб. Після закінчення зазначеного терміну зуби видаляли. Після чого проводилося гістохімічне забарвлення зубів 1% еріохромом чорним Т із подальшим вивченням їх вестибулярної поверхні за допомогою бінокулярної лупи МБС-9 при збільшенні в 2 i 4 рази. Вивчення зони контакту адгезивного матеріалу з поверхневим шаром емалі проводилося на товстих, орієнтованих у вестибулооральному напрямку шліфах. Отримані товсті шліфи зубів забарвлювали за допомогою гістохімічного методу ШИК+альціановий синій. Підготовлені в такий спосіб шліфи вивчалися під лупою МБС-9 у відбитому світлі у різних зонах. Після тонкого шліфування в алмазній пасті з наступним промиванням у розчині трилону Б одержували тонкі з високим ступенем полірування шліфи емалі. Дані шліфи повторно гістохімічне забарвлювали ШИК+альціановим синім, розглядали і вивчали в прохідному світлі за допомогою світлового мікроскопа Rathanow М-79053, при збільшенні об'єктива 20, 40, 90. Дослідження з різним ступенем збільшення проводилося, як у зонах контакту адгезивного матеріалу з поверхневим шаром емалі, так і в пришийковій частини і поблизу ріжучого краю емалі, де адгезивний матеріал був відсутній. Отримані результати документувалися шляхом фотозйомки.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз наукової літератури по проблемі методів фіксації незнімної ортодонтичної апаратури, клінічна оцінка прямого та традиційного непрямого методу фіксації показали, що при фіксації брекетів найчастіше виникають такі ускладнення: порушення фіксації брекетів, неправильне позиціонування брекета (диспозиція), розвиток осередкової демінералізації навколо основи брекету.

З метою запобігання вище означених ускладнень нами проведено апробацію власного удосконаленого непрямого методу фіксації брекетiв з використанням спеціального пристрою. Механізм запобігання ускладнень полягає в тому, що у момент фіксації брекетів вестибулярні відростки пристрою забезпечують перпендикулярне їх зближення відносно поверхні зуба (рис. 3), що дає можливість рівномірного розподілу адгезивного матеріалу між поверхнями основи брекета і зуба, одночасно надлишки адгезивного матеріалу переважно витісняються через відвідний канал.

Рис. 3. Схема фіксації брекетів з використанням розробленого пристрою.

1 – зуб; 2 – брекет; 3 – базова секція; 4 – вестибулярна секція; 5 – силіконова маса; 6 – адгезивний матеріал; 7 – напрямні; 8 – відвідної канал. (Стрільцями зазначений напрямок руху вестибулярної секції по напрямних при її зближенні з базової під час фіксації брекетів).

Результати лабораторного та клінічного використання розробленого методу показали значне підвищення точності фіксації брекетiв, зменшення кількості ускладнень, пов'язаних з порушенням фіксації елементів апарату, зменшення витрат часу на фіксацію апарату в порожнині рота та на видалення надлишків адгезивного матеріалу (рис. 4).

Рис. 4. Порівняльний аналіз точності позицiонування та параметрів часу при фіксації брекетiв різними способами.

Аналіз ринку адгезивно-фiксуючих матеріалів та даних літератури показав відсутність надійного i доступного для широкої практичної діяльності вітчизняного матеріалу для фіксації незнімних ортодонтичних апаратів.

З метою створення доступного надійного вітчизняного адгезивно-фiксуючого матеріалу для фіксації незнімних ортодонтичних апаратів непрямим методом нами шляхом науково обґрунтованого підбора компонентів та їх співвідношення була отримана рецептура матеріалу “Ортостом” (Патент № 38692 А від 15.05.2001р. “Стоматологічний матеріал”), у якому, завдяки низькій в'язкості полімерної матриці і високій дисперсності гібридного наповнювача вдалося досягти високої його пластичності. Це дозволяє значно скоротити час перемішування основної і каталізаторної паст, а при фіксації брекета уникнути утворення товстого шару матеріалу.

Крім того, у новому матеріалі, за рахунок оптимального співвідношення компонентів ініціюючої системи, значно збільшився його робочий час, при повному збереженні високих фізико-механічних властивостей, що дозволяє більш ретельно проводити позиціонування брекетів. Порівняння фізико-механічних властивостей досліджуваного матеріалу із закордонними аналогами наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Характеристика фізико-механічних властивостей

матеріалу “Ортостом” та його закордоних аналогів

Показники Адгезивно-фіксуючі матеріали “

Medental” Medental International “Compolite Plus” Carliste “Ortho-Two” Bisco “Ортостом” Стома

1. Консистенція паст, мм Катализатор Основна 24,5±1,09 20,1±0,84 17,5±1,40 34,9±0,84 20,1±0,84 20,5±0,62 19,91±0,27 20,1±0,84

2. Рабочий час готової пасти, хв. 3,5±0,11 6,0±0,31 7,0±0,34 8,0±0,47

3. Час твердіння, хв 2,48±0,08 4,44±0,25 4,51±0,30 4,93±0,20

4. Руйнуюче напруження при стисканні, МПа 115,53±3,79 158,56±4,61 160,02±3,74 179,91±2,32

5. Водопоглинання, мкг/мм3 2,68±0,28 2,52±0,22 2,54±0,20 2,55±0,16

6. Твердість по Хеплеру поліме-ризата паст, МПа 655,17±7,49 619,5±0,96 619,75±0,73 637,03±4,14

7. Конічна точка теку-чості по Хеплеру, МПа 1201,15±0,78 1201,28±0,80 1201,1±2,05 1249,69±2,51

8. Міцність на розрив, МПа 3,56±0,28 3,79±0,14 4,53±0,21 4,51±0,17

9. Адгезійна міцність на зрушення, МПа 6,96±0,28 7,1±0,16 7,92±0,11 7,9±0,22

Примітка: вірогідність результатів (p<0,05).

Вперше в практиці створення адгезивного матеріалу для фіксації незнімної ортодонтичної апаратури основна паста “Ортостом” пофарбована у контрастний відносно емалі зуба колір, що підвищує якість змішування при виготовленні готової пасти і дозволяє з більшою ефективністю видаляти надлишки адгезиву з поверхні зуба після фіксації брекета.

Результати лабораторного та клінічного дослідження свідчать, що розроблений нами вітчизняний композиційний матеріал типу паста-паста “Ортостом” за фізико-механічними властивостями відповідає сучасним вимогам встановленого стандарту, та не уступає показникам закордонних аналогів.Проведені морфологічні дослідження дозволили виявити раніше маловідомі особливості зони контакту матеріалу “Ортостом” з емаллю зуба. Зокрема виявлено, що адгезія матеріалу здійснюється як з первинною, так і з вторинною кутикулою. Виявлено контакт матеріалу з перикіматіями. Результати наших досліджень інтактних зон емалі в області шийки, ріжучого краю, вестибулярної поверхні емалі збігаються з даними чисельних досліджень, які наведені в літературі. Найбільш істотним результатом дослідження є той факт, що в результаті контакту емалі з адгезивно-фіксуючим матеріалом “Ортостом” структура емалевих призм не змінилася, що свідчить про відсутність необоротних змін в емалі.

Результати лабораторних та клінічних досліджень показали, що розроблений композиційний матеріал “Ортостом”, має необхідні фізико-механічні властивості, пролонгований робочий час, що дозволяє здійснити більш точне позиціонування брекетів і надійну їх фіксацію в межах однієї щелепи одночасно.

ВИСНОВКИ

У дисертації приведені теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі, яка визначається в удосконаленні ортодонтичного лікування незнімними апаратами на підставі розробки вітчизняного адгезивно-фіксуючого композиційного матеріалу “Ортостом”, спеціального пристрою для непрямої фіксації брекетів і удосконаленого непрямого методу фіксації брекетів.

1. Найбільш частими ускладненнями в процесі лікування брекет-системою є порушення фіксації брекетів, диспозиція, розвиток осередкової демінералізації в ретенційних пунктах адгезивного матеріалу, що обумовлено такими причинами, як трудомісткість прямого і технічні недоліки відомих непрямих методів фіксації брекетів.

2. Удосконалено метод непрямої фіксації брекетів на підставі розробки спеціального пристрою і техніки “відвідного каналу” для надлишків адгезивного матеріалу, при лабораторній та клінічній апробації методу отримано скорочення часу клінічного етапу фіксації в 3,6 рази, щодо прямого методу та у 2,5 рази підвищення якості фіксації.

3. Розроблено адгезивно-фіксуючий матеріал “Ортостом”, лабораторно вивчені його фізико-механічні властивості, порівняльний аналіз з існуючими закордонними аналогами продемонстрував, що “Ортостом” має аналогічні величини - водопоглинання, твердість, конічна точка текучості, а по ряду показників, таких як руйнуюче напруження при стисканні, межа міцності на відрив, адгезивна міцність з'єднання з твердими тканинами зубу, перевищує їх.

4. Морфологічне вивчення емалі зуба на місці контакту з адгезивно-фіксуючим матеріалом “Ортостом” показало, що в тканині емалі зуба відсутні необоротні морфологічні зміни, і розроблений матеріал не руйнує органічної матриці структури емалі зубу.

5. Клінічна апробація адгезивно-фіксуючого матеріалу “Ортостом” показала його повну відповідність вимогам, що пред'являються до матеріалів для фіксації елементів незнімної ортодонтичної апаратури, причому підвищена пластичність і пролонгований робочий час дозволили підвищити надійність фіксації, контрастне, відносно тканин зубу, забарвлення пасти забезпечило зручність обробки тканин зубу навколо брекету, що має особливе значення при непрямому методі фіксації брекетів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При фіксації елементів незнiмних ортодонтичних апаратів найбільш доцільним та економічно ефективним є використання удосконаленого непрямого методу, який дозволяє значно скоротити час клінічного етапу.

2. При використанні непрямого методу фіксації рекомендується застосування спеціально розробленого пристрою, який забезпечує більш точне, заздалегідь визначене на лабораторному етапі, позиціонування брекета і рівномірний розподіл адгезивно-фіксуючого матеріалу між поверхнею брекета i емаллю зуба.

3. При непрямому методі фіксації, для запобігання розвитку осередкової демінералізації, під хаотично витиснутим адгезивно-фіксуючим матеріалом, рекомендується моделювати “відвідний канал”, який забезпечує при фіксації на зубах цілеспрямоване витиснення надлишків матеріалу і значно зменшує обсяг його видалення.

4. Для фіксації брекетів непрямим методом доцільно використовувати адгезивно-фіксуючий матеріал “Ортостом”, який має знижену в'язкість компонентів, підвищену пластичність, контрастне відносно тканин зуба забарвлення пасти і пролонгований робочий час, що підвищує якість фіксації і знижує імовірність можливих ускладнень.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Челяпина О.О. Новый отечественный адгезивный материал “Ортостом” // Современная стоматология.-2002.-№1(17).-С.87-90.

2. Челяпина О.О. Устройство для непрямой фиксации несъемных ортодонтических аппаратов // Вісник стоматології.-2001.-№3(31).-С.27-29.

3. Челяпина О.О. Усовершенствованный метод непрямой фиксации брекетов // Медицина сегодня и завтра.-2001.-№3.-С.109-111.

4. Челяпина О.О. Изучение морфологического изменения поверхности эмали в результате нанесения композиционного материала химического отверждения “Ортостом” // Вісник проблем біології і медицини.-2001.-№4.-С.94-99.

5. Гризодуб В.И., Челяпина О.О. Профилактика осложнений при лечении ортодонтических больных с использованием брекет-системы // Український стоматологічний альманах.-2001.-№6.-С.78-80. Здобувачем проведено лабораторна та клінічна апробація удосконаленого методу фіксації брекетів із застосуванням розробленого пристрою.

6. Челяпіна О.О., Калашніков Д.В. Гістохімічні особливості поверхневих утворів емалі // Український стоматологічний альманах.-2001.-№1(2).-С.8-9. Здобувачем проведено збір матеріалу, участь у морфологічних дослідженнях, проведено аналіз літератури та результатів дослідження.

7. Пат. 38482А Україна, А61С13/00. Спосіб непрямої фіксації незнімних адгезивних конструкцій ортодонтичних апаратів: Деклараційний патент України 38482 А Україна, А61С13/00. Челяпіна О.О.; Харківська медична академія післядипломної освіти (UA).-№2000074120; Заявл.12.07.2000; Опубл.15.05.2001, Бюл. №4.

8. Пат. 38692 А Україна, А61К6/00. Стоматологічний матеріал: Деклараційний патент України 38692 А Україна, А61К6/00. Челяпіна О.О., Гризодуб В.І.; Харківська медична академія післядипломної освіти (UA).-№2000084965; Заявл.22.08.2000; Опубл. 15.05.2001, Бюл. №4. Здобувачем проведено збір матеріалу, визначальною є участь в розробці, опису винаходу, та оформлені до друку.

9. Пат. 1079 Україна, А61С9/00. Пристрій для непрямої фіксації незнімних ортодонтичних апаратів: Деклараційний патент Україна 1079, А61С9/00. Челяпіна О.О.; Харківська медична академія післядипломної освіти (UA).-№2001042159; Заявл. 03.04.2001; Опубл. 15.10.2001, Бюл. №9.

10. Гризодуб В.И., Челяпина О.О. Принципы планирования ортодонтического лечения аномалий положения отдельных зубов при сужении зубных рядов // Тези наук. - практ. конф. Асоціації стоматологів Сумської області 10-11 лютого 2000р.-Суми, 2000.-С.24-26. Здобувачем проведено збір матеріалу, безпосередньо обстеження, аналіз результатів дослідження, оформлення статті до друку.

11. Гризодуб В.И., Челяпина О.О. Характеристика материалов для фиксации несъемных конструкций ортодонтических аппаратов // Актуальні проблеми ортопедичної стоматології та ортодонтії: Мат. Всеукраїнської наук. - практ. конф.17-18 травня 2000р.- Полтава, 2000.-С.24-26. Здобувачем проведено збір та аналіз літератури за темою роботи, оформлення статті до друку.

12. Челяпіна О.О. Удосконалення способу непрямої фіксації незнімних адгезивних конструкцій ортодонтичних апаратів // Нові технології в медицині: Мат. наук. - практ. конф. молодих вчених ХМАПО 21 грудня 2000р. -Харків, 2000. - С.89-90.

13. Челяпина О.О. Повышение роли композиционных материалов в комплексе ортодонтического лечения с использованием современных несъемных конструкций // Медицина третього тисячоліття: Збірник тез. доп. конф. молодих вчених ХДМУ 17-18 січня 2001р.-Харків, 2001.-Ч. III. - С.111.

14. Челяпина О.О. Разработка нового адгезивно-фиксирующего материала “Ортостом” // Нові технології в медицині: Мат. наук. - практ. конф. молодих вчених ХМАПО 25 грудня 2001р. – Харків, 2001. – С.79-80.

АНОТАЦІЯ

Челяпіна О.О. Застосування нових вітчизняних технологій для фіксації незнімних ортодонтичних апаратів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Українська медична стоматологічна академія, Полтава, 2002.

Дисертація присвячена питанням підвищення якості лікування ортодонтичних хворих шляхом обґрунтування, розробки і впровадження у стоматологічну практику удосконаленого непрямого методу фіксації та пристрою для непрямої фіксації незнімних ортодонтичних апаратів з використанням нового вітчизняного композиційного матеріалу “Ортостом”.

Запропоновано вдосконалений спосіб непрямої фіксації та спеціальний пристрій для непрямої фіксації незнімних ортодонтичних апаратів. На сучасному рівні проведена розробка, лабораторні та клінічні дослідження властивостей вітчизняного адгезивно-фіксуючого матеріалу “Ортостом” і порівняльна характеристика з існуючими закордонними аналогами.

Ключові слова: брекет, непрямий метод фіксації, адгезивно-фіксуючий матеріал, аномалії положення зубів.

АННОТАЦИЯ

Челяпина О.О. Применение новых отечественных технологий для фиксации несъемных ортодонтических аппаратов. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Украинская медицинская стоматологическая академия, Полтава, 2002.

Диссертация посвящена вопросам повышения качества лечения ортодонтических пациентов путем обоснования, разработки и внедрения в стоматологическую практику усовершенствованного непрямого метода фиксации и устройства для непрямой фиксации несъемных ортодонтических аппаратов с использованием нового отечественного композиционного материала “Ортостом”.

Учитывая, анализ литературы и собственную клиническую оценку прямого и непрямого методов фиксации брекетов, были определены наиболее частые осложнения в процессе лечения брекет-системой: нарушение фиксации брекета, диспозиция, развитие очагов деминерализации эмали в ретенционных пунктах адгезивного материала.

На основании вышеизложенного было предложено применение усовершенствованного непрямого метода фиксации и устройства для непрямой фиксации несъемных ортодонтических аппаратов. Лабораторная апробация проводилась на фантомных моделях и показала, благодаря применению в разработанном методе фиксации техники “отводного канала”, по которому излишки адгезивного материала при фиксации брекета вытесняются в строго заданном направлении и занимают площадь практически в 11 раз меньше, чем при использовании традиционных методик, снижается вероятность образования ретенционных пунктов для зубного налета и достигается значительная экономия времени. Последующая клиническая апробация показала, что при использовании специально разработанного для этой цели устройства в сочетании с техникой “отводного канала” время фиксации сокращается в 3,6 раза.

В связи с отсутствием отечественного специального адгезивно-фиксирующего материала химического отверждения для непрямого метода фиксации брекетов нами разработан и клинически апробирован композиционный материал “Ортостом” (завод АО “Стома”). Лабораторные исследования физико-механических свойств “Ортостома” проводили по следующим показателям: внешний вид паст и адгезива, консистенция паст, рабочее время материала, время его отверждения, разрушающее напряжение при сжатии, водопоглощение, твердость и коническая точка текучести по Хепплеру, прочность на разрыв, адгезионная прочность на сдвиг, время гелеобразования и время отверждения жидкости адгезива. Исследование физико-механических свойств разработанного материала проведено в сравнении с зарубежными аналогами: “Medental” (Medental International), “Compolite Plus” (Carliste), “Ortho - Two” (Bisco), поскольку аналоги среди отечественных адгезивно-фиксирующих материалов типа паста-паста в настоящее время отсутствуют.

Для изучения характера взаимодействия адгезивно-фиксирующего материала с эмалью зуба, обратимости процессов в эмали в процессе и после контакта с адгезивно-фиксирующими материалом “Ортостом” нами проведены морфологические исследования. Впервые исследования проведены путем витальной экспозиции материала “Ортостом” на интактных зубах с последующим изучением вестибулярной поверхности эмали, изготовления толстых и тонких шлифов. Было выявлено, что адгезия материала осуществляется как с первичной, так и со вторичной кутикулой. Обнаружен контакт материала с перикиматиями, однако структура эмалевых призм не изменилась, что свидетельствует об отсутствии необратимых изменений в эмали.

Клиническая апробация адгезивно-фиксирующего материала “Ортостом” показала его полное соответствие требованиям, предъявляемым к материалам для фиксации несъемной ортодонтической аппаратуры, причем повышенная текучесть, пролонгированное рабочее время, контрастная по отношению к тканям зуба окраска позволили повысить надежность фиксации и обеспечили удобства обработки окружающих брекет тканей зуба, что имеет особое значение при непрямом методе фиксации брекетов.

Таким образом, учитывая результаты лабораторных и клинических исследований, экономические показатели усовершенствованного метода непрямой фиксации брекетов в сочетании с применением специально разработанного для этой цели материала “Ортостом” можно сделать вывод о целесообразности применения предложенного метода и материала на современном этапе развития отечественной стоматологии.

Ключевые слова: брекет, непрямой метод фиксации, адгезивно-фиксирующий материал, аномалии положения зубов.

SUMMARY

O.O. Chelyapina. New domestic technologies in fixation of orthodontic appliances. - Manuscript.

A dissertation for the degree of Candidate of Medical Science in the specialty 14.01.22 - Dentistry. - the Ukrainian Medical Stomatological Academy, Poltava, 2002.

The dissertation is centered on the aspects of quality improvement of the medical treatment of the medical treatment of orthodontic patients. This can be achieved by research, development and introduction into medical practices of the improved method of indirect fixation and indirect fixation of non removable orthodontic appliances using domestic composite material “Ortostom”.

We offered the improved method of indirect fixation and a special appliance for indirect fixation of non removable orthodontic appliances. We conducted research, laboratory and clinical studies of properties of domestic composite material “Ortostom” and compared it with its existing foreign analogues.

Key words: bracket, indirect fixation method, adhesive-fixing material, abnormalities of teeth position.