Національний університет внутрішніх справ
Національний університет внутрішніх справ
Червякова Оксана Володимирівна
УДК 351.74+378.11
Організаційно-правові аспекти управління
вищим навчальним закладом МВС України
Спеціальність 12.00.07 – теорія управління;
адміністративне право і процес; фінансове право
Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Харків – 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Національному університеті внутрішніх справ МВС України.
Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України Бандурка Олександр Маркович, Народний депутат України.
Офіційні опоненти: Провідна установа: доктор юридичних наук, професор Тищенко Микола Маркович, Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, професор кафедри адміністративного права; кандидат юридичних наук, доцент Кириченко Ігор Глібович, МВС України, начальник управління освіти та науки Департаменту роботи з персоналом . Національна академія внутрішніх справ України, кафедра управління органами внутрішніх справ, МВС України (м. Київ).
Захист відбудеться “29” листопада 2002 р. о 13.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.700.01 у Національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27.
Автореферат розісланий “28” жовтня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради О.С. Мошенський
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Вища школа є визначальним фактором довгострокового впливу на соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. На сучасному етапі розвитку Української держави виникла об'єктивна необхідність перегляду значної кількості існуючих уявлень про завдання, форми і методи національної освіти взагалі і відомчої системи підготовки персоналу органів внутрішніх справ як складової частини загальнонаціональної вищої школи, зокрема. Тому закономірним є нарощування правової бази і посилення державної підтримки відносин, які складаються в процесі діяльності вищих навчальних закладів МВС України, де навчаються не тільки курсанти і слухачі (атестований склад ОВС), а і цивільна молодь. Отже, вища школа системи МВС реально перестала бути вузьковідомчою.
Останнім часом вищі навчальні заклади системи МВС України переживають потужні зміни в організаційній сфері, перед ними ставляться нові завдання, формуються більш удосконалені механізми управління. Значно змінилася структура вищої освіти, яка відображає тепер багаторівневий процес підготовки фахівців, виросли вимоги до кваліфікації випускника вищого навчального закладу, обсягу отриманих у процесі навчання знань. Ці зміни викликали ряд проблем, пов'язаних з укомплектованістю закладів професійним кадровим складом, необхідністю перебудови навчально-методичної бази, розробкою нових форм і методів навчання, подоланням застійних, кризових явищ в освітній діяльності, удосконаленням її технологій, усуненням адміністративно-бюрократичного стилю управління вищими навчальними закладами, підведенням під нього сучасної законодавчої бази тощо. Вирішення зазначених проблем вимагає створення сучасної ефективної системи управління підготовкою персоналу органів внутрішніх справ. Саме йому належить працювати над розв'язанням нелегких проблем подальшого реформування ОВС, переходу до сервісно-поліцейського обслуговування населення. Таким чином, глибоке дослідження організаційно-правових аспектів управління вищим навчальним закладом МВС України набуває особливого змісту і актуальності.
Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п.3.2. Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на період 2001-2005 рр.) та Національного університету внутрішніх справ (п.3.1. Основних напрямків наукових досліджень Університету внутрішніх справ на період 2000-2005 рр.). Робота спрямована також на виконання Програми розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005 рр., Комплексної програми кадрової політики в органах та підрозділах внутрішніх справ та забезпечення законності і дисципліни на 2001-2005 роки, Національної доктрини розвитку освіти України в XXI столітті на період 2001-2004 років та Програми дій Уряду щодо реалізації цієї доктрини.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі вивчення чинного законодавства України і практики його реалізації, узагальнення основних положень праць науковців здійснити всебічний і цілісний аналіз вищого навчального закладу МВС України щодо визначення його адміністративно-правового статусу, організаційно-правових засад і основних напрямків удосконалення управління.
Об'єктом дослідження є адміністративно-правові відносини, які виникають у сфері управління вищим навчальним закладом як головної структурної ланки системи підготовки кадрів для МВС України.
Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні засади, функції, структура, процеси управління вищим навчальним закладом МВС України, система його правового, кадрового, інформаційно-аналітичного та документаційного забезпечення.
Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішуються такі основні завдання:
- характеризується система відомчої освіти, особливості її становлення та шляхи розвитку;
- аналізується адміністративно-правовий статус вищого навчального закладу системи МВС України, виділяються його елементи і розкриваються їх зміст та особливості;
- визначаються адміністративно-правові засади організації та діяльності вищого навчального закладу системи МВС України;
- аналізуються компетенція і адміністративна правосуб'єктність вищого навчального закладу;
- визначається сутність і зміст управління вищим навчальним закладом системи МВС України;
- аналізуються особливості реалізації функцій управління вищим навчальним закладом;
- характеризуються організаційні структури вищого навчального закладу і визначаються шляхи їх удосконалення;
- визначаються основні напрямки удосконалення кадрового, інформаційно-аналітичного та документаційного забезпечення управління вищим навчальним закладом системи МВС, які склалися в умовах комп'ютеризації;
- формулюються пропозиції і рекомендації щодо удосконалення правових засад, функцій, структури та процесів управління вищим навчальним закладом МВС України.
Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх юридичної форми і соціального змісту, здійснити системний аналіз організаційно-правових аспектів управління вищим навчальним закладом МВС України. В роботі використано як загальнонаукові методи пізнання об'єктивної дійсності, які базуються на діалектичному підході до об'єкту, що досліджується, так і окремі методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат, для аналізу адміністративно-правового статусу вищого навчального закладу МВС України (розділ І) використано документальний аналіз, історичний та компаративний методи. За допомогою структурно-логічного та порівняльно-правового методів здійснено аналіз основних елементів управління вищим навчальним закладом МВС України (підрозділ 2.1). Соціологічні опитування, методи класифікації, групування та статистичний застосовувалися для дослідження окремих напрямків управління вищим навчальним закладом (підрозділи 2.2, 2.3). Компаративний, логіко-семантичний методи використовувались для визначення напрямків удосконалення правових засад, функцій, структури та процесів управління вищим навчальним закладом МВС України, системи його кадрового, інформаційно-аналітичного та документаційного забезпечення (підрозділи 3.1, 3.2).
Науково-теоретичною базою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних вчених у галузях філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління, адміністративного та цивільного права, теорії інформації, кібернетики, документознавства, зокрема: В.Б. Авер'янова, С.С. Алєксєєва, А.П. Альохіна, В.К. Андрєєва, М.І. Ануфрієва, О.М. Бандурки, Ю.П. Битяка, С.Н. Братуся, Є.В. Богданова, С.Є. Віцина, В.П. Грибачова, К.Х. Калмикова, І.Г. Кириченка, Л.В. Коваля, Ю.М. Козлова, А.Г. Кокорєва, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, Ю.Ф. Кравченка, В.М. Кудрявцева, А.М. Сокової, Є.А. Степанова, Л.І. Спірідонова, Є.А Суханова, М.М. Тищенка, Г.І. Чернетка, Г.В. Щокіна, О.Н. Ярмиша та ін., присвячені проблемам організації освіти і управління вищими навчальними закладами. Нормативною основою роботи є Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють суспільні відносини у сфері освіти. Дисертант звертався також до актуальної політико-правової публіцистики, на сторінках якої дискутується багато питань, що стосуються проблем удосконалення управління в галузі освіти, в тому числі відомчої. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали, нормативно-технічні та методичні документи МВС України, які стосуються діяльності відомчих вищих навчальних закладів, документація вищих навчальних закладів, зокрема, їх статути.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням, присвяченим аналізу вищого навчального закладу МВС України щодо його адміністративно-правового статусу, характеристики принципів, функцій та методів управління; визначенню організаційної структури та шляхів її удосконалення, особливостей забезпечення управління. В результаті проведеного дослідження сформульовано наукові положення і висновки, частина з яких є новими, а решта дозволяє поглибити уявлення про ті чи інші аспекти досліджуваної проблеми, які запропоновані здобувачем особисто і виносяться на захист. Основні з них такі:
1. Удосконалено характеристику адміністративно-правового статусу вищого навчального закладу МВС України, специфіка якого обумовлена відомчим характером його освітньо-виховної діяльності.
2. Дістало подальшого розвитку визначення адміністративної правосуб'єктності і компетенції вищого навчального закладу МВС України як юридичної особи.
3. Вперше проаналізовано сутність та зміст управління вищим навчальним закладом МВС України.
4. Сформульовано рекомендації щодо диференціації навчальних закладів, а також щодо кодифікації і систематизації законодавства про вищу відомчу освіту.
5. Подальшого розвитку дістала характеристика функцій управління вищим навчальним закладом.
6. Удосконалено розуміння структури вищого навчального закладу МВС України, запропоновано створення в ньому нових структурних підрозділів: аналітично-методологічного, управління персоналом, документаційного забезпечення управління та ін.
7. Дістало подальшого розвитку визначення системи забезпечення управління вищим навчальним закладом системи МВС, виявлено недоліки і сформульовано пропозиції щодо удосконалення правового регулювання та організації цього процесу.
8. Удосконалено ряд положень, які стосуються кадрового забезпечення управління вищим навчальним закладом МВС України.
9. Запропоновано класифікацію документів з управління вищим навчальним закладом.
10. Вперше розроблено проект Положення про службу документаційного забезпечення управління вищого навчального закладу МВС України, яке визначає її завдання та функції, компетенцію і повноваження, порядок взаємодії з іншими підрозділами закладу.
11. Вперше запропоновано впровадження до навчальних планів вищих навчальних закладів МВС України навчальної дисципліни „Документаційне забезпечення управління в органах внутрішніх справ”, розроблено її тематичний план.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані:
- у сфері науково-дослідної діяльності – основні висновки дослідження можуть бути базою для подальшої розробки організаційно-правових аспектів управління вищим навчальним закладом МВС України в умовах реформування системи вищої освіти, яка здійснюється в країні;
- у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано ряд пропозицій щодо розробки і удосконалення нормативних актів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання управління вищим навчальним закладом МВС України;
- у правозастосовчій діяльності використання одержаних результатів дозволить поліпшити практичне здійснення управління вищим навчальним закладом МВС України;
- у навчальному процесі – матеріали дисертації вже використовуються під час проведення занять з дисциплін “Адміністративне право”, “Основи управління в органах внутрішніх справ” в Національному університеті внутрішніх справ. Їх враховано також у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю автора.
Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, що містяться в дисертації. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, усі сформульовані в ньому положення та висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора. У співавторстві опубліковано статтю “Підготовка фахівців-фінансистів для служби в органах внутрішніх справ” (в статті здобувачем визначено організаційні засади підготовки фахівців у вищих закладах освіти МВС України) та статтю “Проблеми реформування змісту відомчої освіти ОВС України” (дисертантом сформульовані основні напрямки реформування відомчої освіти у вищих навчальних закладах МВС України). У дисертації ідеї та розробки, які належать співавторам, не використовувались.
Апробація результатів дослідження. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на науково-практичних конференціях: “Організація виховної роботи у вищих навчальних закладах МВС України” (м. Харків, НУВС, 26-27 квітня 2002 р.), “Актуальні проблеми управління персоналом ОВС України” (м. Харків, НУВС, 24 жовтня 2002 р.), обласному форумі “Освіта, наука, виробництво – шляхи інтеграції” (м. Харків, 18-22 березня 2002 р.), а також на засіданнях кафедри управління в органах внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ. Основні положення роботи дисертанта прийнято до впровадження і використовуються Головним управлінням з питань судової реформи, діяльності військових формувань та правоохоронної органів Адміністрації Президента України під час підготовки Концепції реформування відомчої освіти, Міністерством внутрішніх справ України для удосконалення процесів управління відомчими навчальними закладами. Дисертантом запропоновано внести ряд доповнень до Закону України “Про вищу освіту”, нового Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, нового Положення про проходження служби персоналом органів внутрішніх справ України.
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження опубліковано у навчально-практичному посібнику і п'яти статтях у фахових наукових виданнях та збірниках наукових праць.
Структура дисертації. Відповідно до мети, предмету, завдань і логіки дослідження дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об'єднують 8 підрозділів, висновку, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 204 сторінки. Список використаних джерел налічує 188 найменувань, займає 15 сторінок, додатки містяться на 12 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації‚ визначаються її зв'язок з науковими планами та програмами‚ об'єкт і предмет‚ мета і завдання‚ методи дослідження‚ наукова новизна та практичне значення одержаних результатів‚ особистий внесок здобувача в їх одержання‚ апробація результатів дисертації та публікації.
Розділ 1 „Адміністративно-правовий статус вищого навчального закладу МВС України” включає три підрозділи. Підрозділ 1.1. „Система відомчої освіти, її становлення та розвиток” визначається місце системи вищих навчальних закладів (ВНЗ) МВС України у загальнонаціональній системі освіти, здійснюється історичний екскурс у розвиток спеціальної професійної підготовки персоналу для органів внутрішніх справ України.
В дисертації зазначається, що за останні десять років виконано значну роботу, спрямовану на вирішення організаційних, кадрово-штатних, матеріальних питань вищих навчальних закладів МВС України. За короткий період було створено систему із 12 профільних ВНЗ МВС України всіх рівнів акредитації в Києві, Харкові, Одесі, Донецьку, Запоріжжі, Львові, Дніпропетровську, Сімферополі, Херсоні, Черкасах, Івано-Франківську. Сьогодні мережа відомчих закладів освіти охоплює всі регіони України і, в цілому, успішно виконує покладені на неї завдання: якщо звернутись до переліку основних служб органів внутрішніх справ, можна констатувати, що для кожної з них в тих чи інших навчальних закладах системи МВС цілеспрямовано готуються висококваліфіковані фахівці.
В роботі зроблено висновок, що із стін відомчих навчальних закладів не завжди виходять фахівці, які відповідають сучасним вимогам. Набуті суто теоретичні знання вони часто не можуть застосувати у своїй повсякденній оперативно-службовій діяльності. Це, безумовно, наслідок прогалин в організації навчального процесу, недостатньої практичної націленості його змісту, відірваності частини професорсько-викладацького складу від тих проблем і завдань, якими живуть сьогодні органи внутрішніх справ. В той же час велика кількість навчальних закладів призводить до розпорошення зусиль і ресурсів, певного різнобою навчально-методичного та наукового процесу, дублювання методичних розробок та наукових досліджень. Координація цієї діяльності за умов такої кількості об'єктів управління становить дуже складне управлінське завдання.
У зв'язку з цим обґрунтовується необхідність створення більш досконалого управлінського механізму реалізації галузевої наукової політики у вищій школі системи МВС як єдиного джерела, з якого країна отримує висококваліфіковані кадри для органів внутрішніх справ.
Підрозділ 1.2. „Загальноправова характеристика та адміністративно-правові засади організації вищого навчального закладу” присвячено розробці поняття адміністративно-правового статусу вищого навчального закладу МВС України, аналізу його змісту та структурних елементів. Здійснюється порівняльна характеристика адміністративно-правового статусу ВНЗ МВС України і зарубіжних країн.
У дисертації розкривається специфіка статусу відомчого ВНЗ, яка обумовлена тим, що його діяльність як освітнього закладу крім загальнодержавних нормативних актів регламентують і спеціальні відомчі акти, в тому числі ті, які визначають особливий статус осіб, що проходять службу в системі МВС України.
Дається детальна загальноправова характеристика вищого навчального закладу МВС України, визначаються особливості регулювання його діяльності нормами цивільного, трудового, аграрного, фінансового, житлового права. Разом з тим відзначається провідна роль в цьому процесі адміністративного права, оскільки, по-перше, організація роботи, управління навчальним закладом є, насамперед, сферою управлінської діяльності і об'єктом регулюючого впливу адміністративно-правових норм.
По-друге, для ВНЗ адміністративна правосуб'єктність має первинний характер, її виникнення, тобто створення ВНЗ є передумовою для набуття ним цивільно-правової, фінансової та інших видів правосуб'єктності.
По-третє, адміністративне право традиційно регулює не тільки власне управлінські відносини, але і деякі відносини у галузі землекористування, фінансів, освіти, культури, охорони здоров'я, громадського порядку тощо.
У підрозділі розглянуто також ще одну важливу складову статусу вищого навчального закладу – адміністративно-правові засади його організації. Аналізується порядок створення і державної реєстрації закладу, моментом якої обумовлено виникнення його правового статусу.
У дослідженні адміністративно-правового статусу вищого навчального закладу МВС України особливу увагу приділено питанням його автономії. Це споконвічне питання, від вирішення якого залежить не тільки самостійне існування вищої школи, але і ступінь соціальної та політичної довіри до неї. Права і обов'язки, а також академічні свободи ВНЗ МВС України, розглянуті у підрозділі, є основою змістовної частини його статусу.
В роботі аналізується ще одне актуальне питання вищої школи – віднесення ВНЗ до того або іншого виду з урахуванням специфічних критеріїв, тобто розподіл їх на університети, академії, інститути. Саме така класифікація дозволяє розмежувати обсяг прав і обов'язків ВНЗ, виділити відмінності в процедурах створення, організації освітньої і наукової діяльності, тому що існуючі нормативні акти не дають чітких орієнтирів для подібної диференціації ВНЗ і, найголовніше, не відповідають на запитання, для чого вона необхідна. Дисертант розглядає питання про групування ВНЗ системи МВС за видами як одне із найважливіших для конкретизації їх правового статусу і пропонує які критерії віднесення закладів до того або іншого типу перелік показників.
Підрозділ 1.3. „Компетенція і адміністративна правосуб'єктність вищого навчального закладу МВС України” присвячено аналізу компетенції ВНЗ МВС України як суб'єкта освітньої діяльності, який має свої специфічні особливості, насамперед, як заклад, що входить до системи підрозділів МВС України. Досліджується проблема виявлення і актуалізації потенційних можливостей службового колективу відомчого закладу у здійсненні його освітньої компетенції.
В дисертації проаналізовано початкові передумови формування адекватного правового стану ВНЗ МВС України, обумовлені сутністю, змістом, основними напрямками реформи вітчизняної системи освіти і характером та методами її правового забезпечення. Основну увагу приділено системно-структурному аналізу цього двоєдиного процесу і його впливу на становлення адміністративної правосуб'єктності відомчого ВНЗ шляхом наділення його статусом юридичної особи і встановлення оптимальних параметрів компетенції та відповідальності. Шляхом аналізу цивільно-правового законодавства і реального правового стану визначаються специфічні особливості ознак ВНЗ МВС України як юридичної особи з урахуванням подвійності його функціонального призначення: з одного боку, це навчальний заклад, а з іншого боку – державний правоохоронний підрозділ МВС, установа органів внутрішніх справ.
В дисертації аналізується проблема небажання частини випускників ВНЗ працювати у практичних органах внутрішніх справ за отриманою спеціальністю у той час, коли багато служб МВС мають гостру потребу у фахівцях. Це явище негативно впливає на правоохоронну діяльність всіх підрозділів Міністерства внутрішніх справ України в цілому. Дисертантом пропонуються шляхи удосконалення порядку відбору абітурієнтів до ВНЗ, формування адміністративно-правових механізмів залучення випускників до сталої роботи за фахом. Аналізуються думки зарубіжних спеціалістів у галузі вищої освіти з цього приводу.
У розділі 2 – „Організаційно-правові засади управління вищим навчальним закладом МВС України” – аналізується система управління ВНЗ системи МВС. Розділ містить три підрозділи. Підрозділ 2.1. „Сутність та загальна характеристика управління вищим навчальним закладом” присвячено визначенню поняття управління вищим навчальним закладом МВС України, яке є специфічною організуючою діяльністю і розглядається відповідно до загальних принципів державного управління. Сутність управління ВНЗ МВС України розглядається як єдність організаційно-технічних характеристик, які відображають, насамперед, спрямованість на досягнення упорядкованості і погодженості діяльності, і соціально-економічних характеристик, які розкривають причинно-наслідкові зв'язки та визначальні цілі управління.
Дисертант відзначає проблему відсутності підготовки висококваліфікованих фахівців-управлінців вищою школою, що приводить до ускладнення системи управління ВНЗ. Для МВС України питання постійно діючої системи перепідготовки і навчання вузівської адміністрації було і залишається актуальним.
В підрозділі проаналізовано систему управління відомчим вищим навчальним закладом та її правову основу – законодавчі акти України, нормативні акти Міністерства освіти і науки та МВС України. Це дало змогу виділити об'єктивні тенденції і закономірності функціонування ВНЗ МВС України, а також сформулювати принципи управління, використання яких забезпечує високий рівень навчально-педагогічної та науково-дослідної діяльності його службового колективу.
ВНЗ МВС України розглядається в залежності від його участі у конкретному виді суспільних відносин з різних сторін: як суб'єкт суспільства, держави та економіки країни, конкретної галузі і регіону, центру зосередження особистостей і колективів, а також як складна система управління.
У роботі обґрунтовано необхідність реформування управління відомчим навчальним закладом, в якому, з одного боку, позначається значна децентралізація управління, а з іншого – зберігається централізація, яка сприяє збереженню загальнодержавного освітнього простору в умовах інтеграції і взаємопроникнення різних освітніх систем.
В дисертації здійснено детальний аналіз внутрішнього середовища ВНЗ з точки зору статики, тобто в його структурі виділено ряд елементів, і динаміки –характеризуються процеси, які в ньому відбуваються. Значну увагу приділено дослідженню довгострокових орієнтирів освітньої діяльності (тобто філософії закладу), основних принципів побудови організаційної культури, визначенню ознак, місії та цілей діяльності ВНЗ системи МВС як необхідної передумови успішної розробки стратегії управління.
У підрозділі 2.2. „Особливості реалізації функцій управління вищим навчальним закладом” проаналізовано систему управління ВНЗ МВС України з точки зору його розподілу на відносно відокремлені, але в той же час нерозривно взаємопов'язані функції: інформаційно-аналітичну; планування; організації; координації; регулювання; мотивації та контролю.
В роботі зазначається, що здійснення інформаційно-аналітичної функції полягає у створенні системи збору необхідної інформації, а також проведенні емпіричного дослідження, у процесі якого інформація аналізується і на цій основі робляться оцінки сформованої ситуації. Ця функція виражає природу управління ВНЗ системи МВС, тому що цілеспрямований організуючий вплив грунтується на інформації та її оцінці.
Функція планування забезпечує цілеспрямованість діяльності, реалізацію магістральних шляхів і завдань розвитку ВНЗ, підведення під них розрахованих гарантій реалізації (матеріальних, духовних, організаційних). Його атрибутом є формулювання мети і розробка сценарію, відповідно до якого цілі закладу можуть бути досягнуті з найменшими витратами і в оптимальний термін.
Організацію в дисертації названо провідною функцією управління ВНЗ МВС України, в ході здійснення цієї функції у системі створюється мережа відносин, які забезпечують її цілісність і цілеспрямованість. З цією функцією тісно пов'язана координація як процес налагодження зв'язків і фактичної взаємодії між структурними підрозділами, розподілу діяльності, приведення окремих елементів організації в таке сполучення, яке б дало змогу найбільш ефективно і оперативно досягти поставленої мети.
Зазначається, що в ході будь-якої діяльності ВНЗ неминуче виникають відхилення, які викликаються, з одного боку, змінами ситуації, а з іншого – недоліками в діяльності як об'єкта, так і самого суб'єкта управління. Тому виникає необхідність в амортизації різних негативних явищ. Цю роль і виконує функція регулювання. В результаті регулювання зовнішні і внутрішні фактори, які дезорганізують діяльність у сфері вищої школи, нейтралізуються.
Функція мотивації в роботі розглядається як процес спонукання до діяльності щодо досягнення мети закладу. Під мотивацією розуміється сукупність рушійних сил, які спонукають службовий колектив до здійснення певних дій. В підрозділі аналізується система мотивації персоналу вищого навчального закладу МВС України, визначаються напрямки її удосконалення.
Під контролем в дисертації розуміється система спостереження і перевірки в процесі будь-якої діяльності для виявлення відхилень від планів, що ускладнюють досягнення поставленої мети. Функція контролю здійснюється на основі інформації про функціонування об'єкта управління, конкретні ситуації, ускладнення, відхилення від заданих дій. В роботі аналізується специфіка контрольної діяльності у вищому навчальному закладі системи МВС.
У підрозділі 2.3. „Організаційна структура вищого навчального закладу та шляхи її удосконалення” здійснено характеристику загальної організаційної системи ВНЗ системи МВС, яка складається із взаємозалежних частин (підрозділів, структурних одиниць), що виконують різноманітні функції.
В роботі досліджено організаційну структуру управління ВНЗ системи МВС як форму розподілу і кооперації адміністративної діяльності, в межах якої відбуваються організаційні процеси. Визначається склад і система підпорядкування в загальній ієрархії управління навчальним закладом у тісному зв'язку з цілями, функціями, роботою керівництва і розподілом між ним повноважень. В цьому плані до організаційної структури закладу включено такі управлінські поняття як співвідношення повноважень і відповідальності, делегування повноважень, централізація і децентралізація, відповідальність і контроль, норми керованості, організаційна політика закладу, моделі управлінських рішень, проектування загальних і індивідуальних завдань і деякі інші.
Значну увагу в підрозділі приділено дослідженню організаційних структур управління різних навчальних закладів, нових форм адаптивних структур, питанням їх вибору і удосконалення. Аналізуються думки зарубіжних фахівців у галузі вищої освіти, які пропонують різноманітні укрупнені структури управління ВНЗ.
В дисертації здійснено теоретичний аналіз проблем оптимізації організаційної структури навчального закладу як багатокомпонентної системи з різноманітними управлінськими функціями, який ґрунтується на чинних нормативних актах. Обґрунтовується необхідність кардинальних змін у вузівських структурах, можливість створення відносно відособлених структурних підрозділів, яка обумовлена необхідністю посилення автономії у діяльності ВНЗ, децентралізації управління. В результаті запропоновано нову структуру крупного відомчого ВНЗ.
Особливо гостро ставиться питання про визначення статусу і компетенції структурних підрозділів ВНЗ МВС України на рівні державного законодавства з використанням особливостей, передбачених відомчою підпорядкованістю.
Розділ 3 – „Особливості забезпечення управління вищим навчальним закладом МВС України та шляхи його удосконалення” - складається з двох підрозділів. У підрозділі 3.1. „Кадрове забезпечення управління вищим навчальним закладом” аналізуються головні завдання, принципи та засади кадрового забезпечення процесу управління, від якого безпосередньо залежить високоякісна діяльність органів системи МВС України та підпорядкованих йому ВНЗ як найважливішої складової національної правоохоронної системи. Визначається залежність розвитку і удосконалення діяльності навчальних закладів від правильного і чіткого визначення напрямків відомчої кадрової політики, оптимізації кадрового потенціалу служб та структурних підрозділів, приведення його до науково обґрунтованих і нормативно визначених показників.
Значну увагу приділено системі управління роботою з персоналом, яка має враховувати інтереси різних служб і підрозділів, індивідуальні якості кожного співробітника, умови, в яких проходить його служба, пріоритетність завдань, що стоять перед навчальним закладом. Управління персоналом ВНЗ МВС України розглядається як багатогранний, дуже складний процес із своїми специфічними особливостями та закономірностями, який передбачає системний підхід з врахуванням правових, організаційно-економічних, соціально-психологічних, педагогічних та інших аспектів, їх сукупності та взаємозв'язку. Дисертантом пропонується і доводиться необхідність застосування якісно нових підходів до питань добору, навчання і розстановки персоналу. Аналізується проблема ефективного розвитку персоналу у ВНЗ, яка є суперактуальною для МВС України.
В роботі розглядається механізм здійснення управління службовим колективом у відомчому навчальному закладі як складна багатофункціональна система. Аналізується організація внутришньовузівського управління життєдіяльністю навчального закладу у межах наданої автономії.
Підрозділ 3.2. „Інформаційно-аналітичне та документаційне забезпечення управління вищим навчальним закладом” присвячено детальному аналізу інформаційного забезпечення діяльності відомчого навчального закладу як необхідного елементу ефективного управління, без якого неможлива оперативна взаємодія його структурних підрозділів. Вивчається місце інформації у визначенні рівня і темпів розвитку навчального закладу, його економічності, соціального ефекту, а в кінцевому підсумку – здатності до життєдіяльності.
Завдання інформаційного забезпечення управління ВНЗ в роботі визначаються як комплекс заходів, необхідних для успішного здійснення аналізу, вироблення, формулювання, прийняття та організації виконання управлінських рішень, контролю, прогнозування, а також виконання інших функцій управління.
В підрозділі проаналізовано і узагальнено результати науково-теоретичних розробок та практичного досвіду українських і зарубіжних вчених у сфері документаційного забезпечення управління ВНЗ МВС України, який сформувався і функціонує з урахуванням потреб теорії і практики управління, документознавства, специфіки функціонування відомчої освітньої системи. При цьому дисертант виходив з того, що документ є головним організаційно-технічним інструментом управління, основним засобом реалізації управлінських функцій.
В дисертації сформульовано деякі принципові висновки і ряд конкретних пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення документаційного забезпечення управління ВНЗ МВС України, які базуються на визнанні того факту, що, по-перше, цей вид діяльності є самостійним напрямком роботи відомчого навчального закладу, який має свій предмет, специфічні форми та методи, здійснює пріоритетний вплив на ефективну організацію і функціонування цього закладу. По-друге, документація є обов'язковим елементом системи управління навчальним закладом, суттєво впливає на неї, тому реформа системи управління без відповідної реорганізації документаційних процесів малоефективна.
На основі вивчення масиву документів управління на різних рівнях вузівської системи МВС України, визначення функціонального призначення документів і технології роботи з ними розроблено класифікацію документів з управління відомчим ВНЗ.
ВИСНОВКИ
В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць в різних галузях знань, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення правових засад, функцій, структури та процесів управління вищим навчальним закладом МВС України. Основні з них такі:
1. У розвитку системи вищої відомчої освіти перспективним слід визнати шлях утворення потужних багатоступеневих навчально-наукових комплексів на базі ВНЗ ІV рівня акредитації, потенціал яких насправді дозволяє їм стати провідними осередками навчальної, методичної та наукової роботи.
2. Потребують розробки і відповідного нормативного закріплення права університету на експерименти в освітньому процесі. Необхідно також внести відповідні зміни і доповнення до кваліфікаційних характеристик ряду посад, для заняття яких потрібна університетська освіта.
3. Зважаючи на те, що ВНЗ системи МВС, з одного боку, є закладом освіти, а з іншого – державним правоохоронним підрозділом МВС, установою органів внутрішніх справ, існує нагальна потреба у чіткому визначенні обсягу його прав і обов'язків у обох аспектах та оптимізації їх співвідношення.
4. В умовах недостатнього фінансування ефективною вибачається така організація роботи ВНЗ МВС України, при якій навчаються не тільки курсанти і слухачі (атестований склад ОВС), а і цивільна молодь. Це дозволить поряд із створенням джерела надходження коштів збагатити національний інтелектуальний потенціал держави.
5. Розробка критеріїв оцінки діяльності ВНЗ системи МВС повинна здійснюватися за принципом “піраміди”, тобто знизу вгору, а не навпаки. Основою цієї піраміди має бути управлінська документація, зокрема, такий документ як Положення про конкретний підрозділ, в якому мають міститися критерії оцінки діяльності усіх рівнів управління – від лаборанта до ректора.
6. Необхідно провести науковий аналіз рівня професійних знань і теоретичної підготовки керівного складу ВНЗ у сфері управління персоналом з точки зору відповідності вимогам, обумовленим прискоренням процесів глобалізації та інтеграції світової науки.
7. Слід налагодити постійно діючу систему перепідготовки і підвищення кваліфікації керівного складу ВНЗ. Поряд з відповідним теоретичним навчанням вони мають пройти ґрунтовне цілеспрямоване практичне стажування в управлінських структурах розвинених країн.
8. У ВНЗ системи МВС доцільно створити аналітично-методологічну службу, яка б підпорядковувалася безпосередньо ректору і здійснювала теоретико-діяльнісну функцію, організацію соціокультурних комунікацій, інтелектуальний менеджмент.
9. Доцільно включити до складу ректорату ВНЗ системи МВС менеджера – професійного управлінця, який би зняв з ректора і проректорів ряд не властивих їм як адміністрації академічного закладу функцій.
10. З метою забезпечення ефективного функціонування системи документаційного забезпечення управління ВНЗ системи МВС в ньому необхідно створити службу документаційного забезпечення управління.
11. Слід забезпечити пакетом зразків найпоширеніших в управлінській діяльності нормативно-методичних документів, підготовлених фахівцями-документознавцями, кожен ВНЗ МВС України, а у разі потреби – кожен структурний підрозділ.
12. З метою удосконалення документообігу, скорочення обсягу листування ВНЗ доцільно здійснити подальшу формалізацію і типізацію бланків і змісту текстів документів процесу управління, особливо стандартного характеру (звіти, аналітичні довідки, документи оперативного управління тощо).
13. Для удосконалення правової основи документаційного забезпечення ВНЗ системи МВС доцільно на основі чинних нормативних актів розробити і затвердити єдину (типову) для всіх навчальних закладів інструкцію щодо організації роботи з документами, захисту інформації, яка циркулює в процесі управлінської діяльності.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ:
1. Іщенко О.В. Путівник служби (науково-практичний посібник для курсантів та слухачів перших курсів Університету внутрішніх справ). – Харків: Університет внутрішніх справ, 1999. – 62 с.
2. Іщенко О.В. Кваліфікаційна характеристика сучасного працівника органів внутрішніх справ як мета навчально-виховної роботи з курсантами та слухачами в закладах освіти МВС України // Вісник Університету внутрішніх справ. - 1999. – Спецвипуск. - С. 80-85.
3. Іщенко О.В. Проблеми адаптації курсантів до навчально-виховного процесу в закладах освіти МВС України // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. - № 8. - С. 208-213.
4. Червякова О.В. Професійний відбір та професійна орієнтація кандидатів на навчання у закладах освіти МВС України // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. - № 9. – С. 38-42.
5. Глущенко В.В., Червяков І.М., Червякова О.В. Підготовка фахівців-фінансистів для служби в органах внутрішніх справ // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Спецвипуск. - 2002. - С. 56-61.
6. Грица Т.Г., Червякова О.В. Проблеми реформування змісту відомчої освіти ОВС України // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2002. - № 1. – С. 87-92.
АНОТАЦІЇ
Червякова О.В. Організаційно-правові аспекти управління вищим навчальним закладом МВС України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право. – Національний університет внутрішніх справ, Харків, 2002.
Дисертацію присвячено дослідженню актуальних наукових проблем організаційно-правових аспектів управління вищим навчальним закладом МВС України з урахуванням відомчих специфічних особливостей його освітньо-виховної діяльності. Здійснено аналіз сутності та змісту адміністративно-правового статусу, сформульовано пропозиції і рекомендації щодо удосконалення правових засад, функцій, структури та процесів управління вищим навчальним закладом системи МВС.
Розглянуті та узагальнені результати науково-теоретичних досліджень і практичного досвіду у сфері особливостей кадрового, інформаційно-аналітичного та документаційного забезпечення управління вищим навчальним закладом МВС України.
Ключові слова: вищий навчальний заклад, МВС України, управління, адміністративно-правовий статус, адміністративна правосуб'єктність, організаційна структура, компетенція, забезпечення управління, удосконалення.
Червякова О.В. Организационно-правовые аспекты управления высшим учебным заведением МВД Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – теория управления; административное право и процесс; финансовое право. – Национальный университет внутренних дел, Харьков, 2002.
Диссертация посвящена исследованию актуальных научных проблем управления высшим учебным заведением (ВУЗом) МВД Украины с учетом ведомственных специфических особенностей его образовательно-воспитательной деятельности. Определяется место системы высших учебных заведений МВД Украины в общенациональной системе образования, осуществляется исторический экскурс в развитие профессиональной специальной подготовки персонала для органов внутренних дел Украины.
Раскрывается специфика статуса ведомственного ВУЗа, обусловленная тем, что его деятельность как образовательного учреждения кроме общегосударственных нормативных актов регламентируют и специальные ведомственные акты, в том числе те, которые определяют особый статус лиц, проходящих службу в системе МВД Украины. Правовой статус ВУЗа МВД Украины как участника конкретного вида общественных отношений рассмотрен с разных сторон: как субъект общества, государства и экономики страны, конкретной отрасли и региона, центра сосредоточения личностей и коллективов, а также как сложная система управления.
Анализируется административно-правовой статус высшего учебного заведения системы МВД Украины, выделяются его элементы, раскрываются их содержание и особенности. В исследовании административно-правового статуса высшего учебного заведения МВД Украины особое внимание уделено вопросам его автономии.
Характеризуются административно-правовые основы организации и деятельности высшего учебного заведения системы МВД Украины. Определяются специфические особенности признаков ВУЗа МВД Украины как юридического лица с учетом двойственности его функционального назначения: с одной стороны, это учебное заведение, а с другой – государственное правоохранительное подразделение МВД, учреждение органов внутренних дел. Анализируются компетенция и административная правосубъектность высшего учебного заведения.
Сущность управления ВУЗом МВД Украины рассматривается как единство организационно-технических характеристик, которые отображают, прежде всего, направленность на достижение упорядоченности и согласованности деятельности, и социально-экономических характеристик, раскрывающих причинно-следственные связи и ведущие цели управления.
Проанализирована система управления ВУЗом МВД Украины с точки зрения его разделения на относительно обособленные, но в то же время неразрывно взаимосвязанные функции: информационно-аналитическую; планирования; организации; координации; контроля; регулирования и мотивации.
В работе исследована организационная структура управления ВУЗом системы МВД как форма распределения и кооперации управленческой деятельности, в пределах которой происходит процесс управления, определяются состав и система подчинения в общей иерархии управления учебным заведением в тесной связи с целями, функциями, работой руководства и распределением между ним полномочий.
Значительное внимание уделено системе управления работой с персоналом, которая должна учитывать интересы различных служб и подразделений, индивидуальные качества каждого сотрудника, условия, в которых проходит его служба, приоритетность задач, стоящих перед учебным заведением.
Определяются основные направления совершенствования кадрового, информационно-аналитического и документационного обеспечения управления высшим учебным заведением системы МВД, которые сложилось в условиях компьютеризации. Формулируются предложения и рекомендации по совершенствованию правовых основ, функций, структуры и процессов управления высшим учебным заведением МВД Украины.
Ключевые слова: высшее учебное заведение, МВД Украины, управление, административно-правовой статус, административная правосубъектность, организационная структура, компетенция, обеспечение управления, совершенствование.
Chervyakova O.V. The organizational and legal aspects of administering a higher education institution within the Ministry of Interior of Ukraine. – Manuscript.
A thesis for a candidate
