НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА

Денисенко Нінель Федорівна

УДК 372.36: 37. 037.1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ТЕХНОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

СИСТЕМОЮ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНИХ

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

13.00.08 – дошкільна педагогіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі дошкільної освіти Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Науковий консультант: доктор педагогічних наук, професор Павлютенков Євген Михайлович, Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, завідувач кафедри управління розвитком загальноосвітніх та професійно-технічних закладів освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Артемова Любов Вікторівна, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, завідувач кафедри дошкільної педагогіки;

доктор педагогічних наук, професор Волков Леонід Вікторович, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г.Сковороди; професор кафедри теорії та методики фізичного виховання;

доктор педагогічних наук, професор Пікельна Валерія Семенівна, Криворізький державний педагогічний університет, декан індустріально-педагогічного факультету.

Провідна установа: Південноукраїнський педагогічний університет імені К.Д.Ушинського, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Одеса.

Захист відбудеться 20 червня 2002 р. о 14.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.01 у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова за адресою 01601, м.Київ-30, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова за адресою 01601, м.Київ-30, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розіслано 15 травня 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.О.Приходько

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. У період перебудови освіти в Україні фізичне виховання підростаючого покоління є важливим напрямком у роботі педагогів шкіл та дошкільних навчальних закладів. Головним призначенням фізичного виховання як соціальної системи в Україні є реалізація мети суспільства у формуванні всебічно розвиненої особистості (Національна Доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті).

Фізичне виховання у дошкільному навчальному закладі здійснюється всією системою різноманітних організаційних форм (щоденні заняття фізкультурою, ранкова гімнастика, рухливі ігри) та ефективними засобами (загартуванням, харчуванням, режимом, гігієнічними процедурами) (Е.Вільчковський, Т.Дмитренко, О.Кенеман, М.Кистяковська). Воно сприяє фізичному розвитку дітей, розвитку в малят фізичних якостей (швидкості, спритності, сили, витривалості, гнучкості), формуванню постави, зміцненню здоров`я, яке є найціннішим надбанням цивілізованого суспільства. Впливає на інтелектуальний розвиток дітей, їхнє морально-вольове, трудове, естетичне виховання (Є.Аркін, Є.Вавілова, Є.Вайнбург, Е.Вільчковський, Л.Гримак, Т.Дмитренко, Ю.Змановський).

Багатогранний вплив фізичного виховання на дітей дошкільного віку та реальний його стан у дошкільних навчальних закладах породжує ряд проблем. За останні роки однією з головних є проблема управління як розвитком спорту в цілому, так і діяльністю окремих організацій, у тому числі й закладів освіти: шкіл, дошкільних і позашкільних.

Складність її рішення полягає в тому, що поряд із піднесенням значущості ефективного управління розвитком спорту ця проблема є однією з найбільш не вивчених, оскільки до 90-х років головну увагу вчені приділяли проблемам “технології” тренувального процесу, формуванню рухових умінь і навичок у дітей (Н.Жмарьов). Разом з тим накопичений досвід у виробництві, економіці говорить про те, що прогрес у сфері людської діяльності можливий лише за умови паралельного вдосконалення технології тренувального процесу й удосконалення управління ним (Н.Жмарьов, Т.Круцевич]. Фізичне виховання дітей у дошкільному навчальному закладі, як складова дошкільної освіти, не має винятків з цього правила. Його ефективність також пов`язана з удосконаленням системи управління.

Гуманістичні тенденції становлення й розвитку системи фізичного виховання дітей були закладені ще у філософських судженнях Сократа, Платона, Аристотеля, Я.Коменського, Й.Песталоцці, Д.Лонна, Ж.Руссо, Г.Сковороди, військово-фізичній підготовці запорозьких козаків, філософії громадянськості В.Сухомлинського, працях лікарів, прогресивних громадських діячів, педагогів, учених, фізіологів: Л.Волкова, Е.Дементьєва, Е.Покровського, В.Платонова, К.Ушинського та ін. Педагогічні та наукові засади проблем управління системою фізичного виховання учнів початкових класів почали розглядатися з 50-х років (Г.Богданов, А.Борисенко, Е.Вільчковський, М.Козленко, Т.Круцевич, С.Цвек).

Загальній теорії управління присвячені роботи Н.Андріанова, В.Афанасьєва, Ф.Аунапу, Д.Гвішіані та ін. В умовах реформування освіти в Україні з`явилися наукові дослідження з різних проблем управління закладами освіти (В.Бегей, В.Бондар, Є.Бондаренко, Л.Даниленко, М.Закорченна, В.Звєрєва, В.Крижко, В.Кузь, Є.Павлютенков).

Методологічне значення для сприйняття та апробації в практиці управління закладами освіти мають праці М.Анжієвського, В.Бондаря, В.Вітінш, В.Голікова, К.Золотар, В.Коваль, Б.Кобзаря, Ю.Конаржевського, В.Маслова, В.Пікельної, П.Свідерської, Н.Сунцова, В.Сухомлинського та ін.

Аспекти теоретико-методологічного обґрунтування методів управління відображено в дослідженнях В.Глушкова, Б.Гурней, А.Колесова, В.Синенко, П.Третякова, Н.Яковлєва. Проблемам психології управління в закладах освіти присвячені праці Н.Коломінського, С.Максименка, Р.Шакурова.

Разом із цим, аналіз праць багатьох учених і практиків (завідувачів дошкільних навчальних закладів) свідчить про те, що проблема управління системою фізичного виховання дітей досі не стала предметом спеціального дослідження. Не виявлено сутність і принципові особливості програмно-цільового управління, не проаналізовано критерії оцінки системи фізичного виховання дітей, показники ефективності цього управління. Це призводить до того, що у практиці управління системою фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах мають місце суттєві недоліки, а саме: існуюча система управління не завжди буває адекватною об`єкту управління; розвиток управляючої системи відстає від розвитку дошкільного навчального закладу, в ній відбуваються не системні, а локальні зміни, які не дають бажаного ефекту. Отже, виникає протиріччя між потребою дошкільного навчального закладу в програмно-цільовому управлінні системою фізичного виховання дітей і відсутністю розробки та обґрунтування теоретичних засад і технології управління. Між необхідністю оновлення дошкільного навчального закладу, вдосконалення управління системою фізичного виховання дітей і відсутністю належного рівня професійно-управлінської компетенції завідувачів. Між необхідністю вирішувати складні нестандартні завдання та потягом працювати “по-старому”, інтелектуально-психологічною непідготовленістю керівників дошкільних навчальних закладів і діяльністю в умовах оновлення освіти.

Актуальність програмно-цільового управління системою фізичного виховання і необхідність його теоретичної розробки й визначили тему дисертаційного дослідження “Теоретичні засади та технологія управління системою фізичного виховання дітей дошкільних навчальних закладів”.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематичного плану досліджень Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти у процесі розробки теми “Професійне становлення педагогічних працівників”. Тема затверджена науково-методичною радою Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (протокол № 5 від 10.12.1999 р.) та закоординована Радою з координації в АПН України (протокол № 2 від 20.02.2001 р.).

Мета дослідження полягає в розробці та обґрунтуванні теоретичних засад і технології управління дошкільним навчальним закладом (на матеріалі системи фізичного виховання дітей).

Об`єкт дослідження: система управління закладами освіти.

Предмет дослідження: управлінська діяльність керівника дошкільного навчального закладу щодо системи фізичного виховання дітей.

Загальна гіпотеза дослідження полягає в припущенні того, що управління системою фізичного виховання дітей дошкільних навчальних закладів набуває ефективності, якщо його технологія ґрунтується на теоретичних засадах, які відображають специфіку системного, структурно-функціонального управління та яка забезпечить підвищення рівня професійно-управлінської компетенції завідувача з фізичного виховання дітей.

Загальна гіпотеза знаходить свій прояв у робочих гіпотезах, а саме: управління системою фізичного виховання дітей дошкільних навчальних закладів буде ефективним за умов:

·

· високого та достатнього рівня професійно-управлінської компетенції завідувача дошкільного навчального закладу щодо керівництва системою фізичного виховання дітей;

· передбачення перспективи розвитку головних управлінських функцій керівником дошкільного навчального закладу;

· забезпечення керівника дошкільного навчального закладу інформацією щодо стану фізичного виховання дітей.

Визначена мета й сформульована гіпотеза дослідження зумовили необхідність вирішення таких завдань:

1.Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в теорії та практиці управління системою фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах.

2.Дослідити та оцінити впровадження структурно-функціонального управління системою фізичного виховання дітей у практичну діяльність завідувача дошкільного навчального закладу як чинника підвищення рівня його професійно-управлінської компетенції.

3.Визначити поняття, структуру, критерії, показники та рівні професійно-управлінської компетенції керівника дошкільного навчального закладу.

4.Розробити модель системи фізичного виховання дітей-дошкільників як специфічного об`єкта управління.

5.Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність технології структурно-функціонального, програмно-цільового управління системою фізичного виховання дітей дошкільних навчальних закладів.

6.Розробити науково обґрунтовані методичні рекомендації щодо управління системою фізичного виховання дітей дошкільних навчальних закладів.

Відповідно до поставлених завдань були використані методи дослідження:

а) теоретичні: аналіз літературних джерел вітчизняних і зарубіжних авторів з питань управління закладами освіти, нормативно-правових документів з питань управління закладами освіти, їхнього розвитку, системи фізичного виховання дітей, перспективного педагогічного досвіду керівників, інструкторів фізичної культури з управління системою фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах;

·

· систематизація теоретичних положень щодо системно-структурного управління закладами освіти та системою фізичного виховання дітей;

· порівняння існуючого управління системою фізичного виховання дітей із теоретичними положеннями системно-структурного управління;

· моделювання (графічне): системи фізичного виховання дітей дошкільних навчальних закладів; структури управління закладами освіти; структурно-функціонального управління системою фізичного виховання дітей; інформаційної системи в управлінні фізичним вихованням дітей; вироблення, прийняття та реалізації управлінських рішень; системи виконання управлінських функцій; перспективного планування фізичного виховання дітей; системи навчально-виховної роботи з фізичного виховання дітей; формування рухових умінь і навичок, загартування; системи методичної роботи та медико-педагогічного контролю в дошкільному навчальному закладі; моделювання (вербальне): технології системного, структурно-функціонального управління фізичним вихованням дітей дошкільних навчальних закладів;

· моделювання кількісних показників: професійно-управлінської компетенції з фізичного виховання дітей керівників дошкільних навчальних закладів; професійно-педагогічної компетенції педагогів з фізичного виховання дітей; фізичного розвитку дітей, їхньої рухової підготовленості та стану здоров`я;

· узагальнення теоретичних і дослідних даних;

б) емпіричні: анкетування, опитувальні бесіди, інтерв`ю керівників дошкільних навчальних закладів з питань управління системою фізичного виховання дітей; анкетування батьків щодо організації фізичного виховання дітей у родині;

·

· складання карток і алгоритмів перевірок стану фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах;

· експертні оцінки управлінської діяльності керівників дошкільних навчальних закладів після впровадження структурно-функціональної технології;

· спостереження педагогічної діяльності інструкторів фізичної культури, вихователів груп щодо реалізації цілей і завдань Базового компонента (“Фізичне Я”);

· хронометрування моторної щільності фізкультурних занять з метою виявлення рухової активності дітей, рівня їхньої рухової підготовленості; пульсометрія для виявлення біометричних показників дітей (частоти серцевих скорочень) як складової фізичного розвитку; плантографія щодо виявлення вигину стопи в дітей як показника рівня їхнього фізичного розвитку; антропометрія (маса тіла, зріст, обсяг грудної клітини) для виявлення рівня фізичного розвитку дітей;

· констатуючий експеримент щодо виявлення наявності системного методу в управлінні фізичним вихованням дітей; формуючий експеримент щодо перевірки ефективності технології структурно-функціонального, програмно-цільового управління системою фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах.

Експериментальні дані оброблялися за допомогою методів математичної статистики, аналізувалися вербально та графічно.

Методологічні та теоретичні засади дослідження становлять:

·

· основні положення системного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних фактів, явищ, процесів (В.Афанасьєв, Ф.Аунапу, Д.Гвішіані, Ю.Конаржевський);

· теорія системного, структурно-функціонального управління (С.Батишев, В.Бондар, В.Голіков, Н.Горбунов, М.Захаров, В.Кузь, І.Золотар, П.Свідерська, О.Орлов, В.Пікельна, Є.Павлютенков, М.Поташник та ін.);

· концептуальні положення теорії управління закладами освіти (М.Анжієвський, В.Бондар, В.Маслов, В.Пікельна, Н.Сунцов та ін.), психолого-педагогічної науки в галузі професійної підготовки керівників закладів освіти (В.Бондар, Г.Васильєва, І.Кобітіна, В.Крижко, Л.Міщик, В.Симонов, С.Сисоєва, Т.Сущенко та ін.);

· теоретичні узагальнення та висновки щодо управління системою фізичного виховання учнів початкових класів (Г.Богданов, А.Борисенко, Е.Вільчковський, М.Козленко, Т.Круцевич, С.Цвек);

· положення Конституції України про освіту, Законів України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про охорону дитинства”, Національної Доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, а також нормативно-правові документи, зокрема Концептуальні засади подальшого розвитку фізичної культури і спорту в Україні, Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, Державні тести і нормативні оцінки фізичної підготовленості населення України.

Наукова новизна і теоретична значущість результатів дослідження:

·

· розроблені та науково обґрунтовані: критерії (операційно-технічні, мотиваційні, рефлексивні), показники і рівні професійно-управлінської компетенції завідувача, його заступника (високий, достатній, середній) та професійно-педагогічної компетенції вихователів, інструкторів фізичної культури дошкільного навчального закладу; методики вивчення рівнів опанування управлінською діяльністю завідувачами дошкільних навчальних закладів, професійної компетенції інструкторів фізичної культури (вихователів), фізичного розвитку, рухової підготовленості, стану здоров`я дітей;

· подальший розвиток дістали: структура управлінської діяльності керівника дошкільного навчального закладу (функції, методи, принципи); програмно-цільове управління в системі фізичного виховання дітей дошкільного навчального закладу (узгоджені цілі, завдання, форми роботи за підсистемами, виявлені та визначені його особливості); психолого-педагогічні та методичні засади управлінської діяльності завідувача дошкільного навчального закладу;

· визначено сутність теоретичних понять, які поглиблюють розуміння процесу управління системою фізичного виховання дітей дошкільних навчальних закладів;

· обґрунтовано положення щодо пріоритету системного, структурно-функціонального, програмно-цільового управління в умовах реформування системи фізичного виховання дітей на гуманістичних засадах і реалізації головних спрямувань Національної Доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті, цілей, завдань Базового компонента;

· адаптовані теоретичні ідеї системного методу керівництва закладами освіти до управління фізичним вихованням дітей керівником дошкільного навчального закладу;

· теоретично обґрунтовано зміст підготовки завідувача до програмно-цільового управління системою фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах. Виявлено особливості формування управлінського процесу в системі фізичного виховання дітей залежно від рівнів їхньої професійної компетенції;

· визначено: умови ефективності структурно-функціонального управління системою фізичного виховання дітей; закономірності підвищення рівня професійно-управлінської компетенції завідувача дошкільного навчального закладу та рівня професійно-педагогічної компетенції інструкторів фізичної культури (вихователів), встановлено її вплив на фізичний розвиток дітей, їхню рухову підготовленість, стан здоров`я;

· розкрито можливості використання технології структурно-функціонального управління в системі фізичного виховання дітей дошкільних навчальних закладів інших модифікацій (школа – дошкільний навчальний заклад, санаторний дошкільний навчальний заклад).

Практична значущість дослідження визначається тим, що розроблено і впроваджено:

·

· навчально-тематичні плани і програми професійно-педагогічної та професійно-управлінської підготовки завідувачів та педагогів з фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах (для кураторів і координаторів курсів підвищення кваліфікації інститутів післядипломної педагогічної освіти);

· збірник науково-методичних матеріалів з теми “Будьте здорові, діти!” (для завідувачів, методистів, інструкторів фізичної культури, вихователів дошкільних навчальних закладів);

· програми “Фізичний розвиток, здоровий малюк”, “Будь здоровий, малюк!” (на допомогу інструкторам фізичної культури та вихователям дошкільних навчальних закладів), “Гартуємо тіло і дух” (для завідувачів дошкільних навчальних закладів);

· методичні рекомендації з: медико-педагогічного контролю щодо системи фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах (для завідувачів дошкільних навчальних закладів), управління системою оздоровлення дітей у дошкільних навчальних закладах (для завідувачів, методистів, інструкторів фізичної культури та вихователів), управління науково-методичною роботою щодо фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах (на допомогу методистам).

Особистий внесок автора полягає в:

·

· розробці, обґрунтуванні та впровадженні: теоретичних засад і технології управління дошкільним навчальним закладом (на матеріалі системи фізичного виховання дітей), методичних рекомендацій для завідувачів, інспекторів рай(міськ)во щодо управління системою фізичного виховання дітей, які слугували змістом наповнення практичних занять з керівниками-практиками, методик вивчення стану системного, програмно-цільового управління фізичним вихованням дітей (констатуючий і формуючий експерименти);

· побудові моделей структури управлінської діяльності завідувача дошкільного навчального закладу, системного управління у дошкільному навчальному закладі (на матеріалі фізичного виховання дітей), управління системою фізичного виховання дітей;

· виявлені та обґрунтовані поняття, структура, критерії, рівні професійно-управлінської компетенції завідувача, професійно-педагогічної компетенції педагогів дошкільного навчального закладу з фізичного виховання дітей;

· безпосередньому здійсненні всього обсягу експериментальної роботи, аналізу її результатів, їх апробації та впровадженню.

Експериментальна база дослідження: дошкільні заклади №№ 281, 280, 199, 290, 205, 107 м.Запоріжжя, № 8 м.Енергодара та контрольні дошкільні заклади №№ 295, 188, 184, 6, 144 м.Запоріжжя, №№ 5, 15 м.Енергодара Запорізької області.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося у три етапи впродовж 1994-2002 років.

На першому етапі (1994-1995 рр.) вивчався стан визначеної проблеми в її теоретичному та прикладному аспектах. Було розроблено програму та модель дослідження, висунуто загальну (часткову) гіпотезу, сформульовано мету, об`єкт, предмет і завдання дослідження, визначено програму подальшої експериментальної роботи.

На другому етапі (1995-2000 рр.) були розроблені та теоретично обґрунтовані концепція, методики дослідної роботи, виконана основна експериментальна частина дослідження: здійснений аналіз наявності системного структурно-функціонального, програмно-цільового управління фізичним вихованням дітей у Запорізькій області в експериментальних і контрольних дошкільних закладах; визначено поняття, структуру професійно-управлінської компетенції керівників дошкільних навчальних закладів з фізичного виховання дітей, розроблені її критерії, показники та рівні; розроблено технологію системного, структурно-функціонального управління фізичним вихованням дітей у дошкільних навчальних закладах; систематизовані і проаналізовані результати експериментальної роботи, здійснено узагальнення основних експериментальних даних у теоретичному й технологічному аспектах, а також впроваджено результати дослідження в педагогічну практику дошкільних навчальних закладів, педагогічних училищ і педагогічних вузів, методичну роботу районних і міських науково-методичних кабінетів.

На третьому етапі (2000-2002 рр.) остаточно проаналізовано матеріали формуючого експерименту, внесено корективи у формулювання концептуальних підходів, систематизовано й узагальнено дослідний матеріал, зроблені висновки щодо реалізації завдань дослідження та підтвердження загальної і часткової гіпотези; визначено ефективність технології структурно-функціонального управління, її вплив на рівень професійно-управлінської компетенції завідувачів шляхом впровадження в практику роботи інших дошкільних закладів; перевірено стан здоров`я дітей, фізичний розвиток та їхню рухову підготовленість; викладено результати наукового дослідження в монографії та дисертації.

Достовірність результатів дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням вихідних позицій, застосуванням комплексу методів, адекватних об`єкту, предмету, меті та завданням дослідження, аналізом значної кількості наукових, психолого-педагогічних і навчально-методичних джерел з теми дослідження; статистичними методами обробки експериментальних даних; поєднанням кількісного і якісного аналізу здобутих результатів, позитивними наслідками впровадження технології структурно-функціонального управління, тривалістю дослідно-експериментальної роботи.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні концептуальні положення і рекомендації щодо управління системою фізичного виховання дітей впроваджувались у: дошкільних навчальних закладах Запорізької, Кіровоградської, Черкаської, Дніпропетровської, Житомирської, Донецької та інших областей України; системі перепідготовки завідувачів, методистів, інструкторів фізичної культури (вихователів) дошкільних навчальних закладів у Запорізькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти; системі вищої та середньої професійної підготовки майбутніх працівників дошкільних навчальних закладів Бердянського державного педагогічного інституту та Запорізького педагогічного училища, системі науково-методичної роботи із завідувачами, методистами, інструкторами фізичної культури (вихователями) дошкільних навчальних закладів Хортицького, Орджонікідзевського, Ленінського, Комунарського, Шевченківського, Жовтневого, Заводського районів м.Запоріжжя, в м.м. Енергодарі, Бердянську, Мелітополі та в районах сільської місцевості: Запорізькому, Вільнянському, Василівському, Оріхівському, Пологівському.

Протягом усього періоду теоретико-експериментальної роботи автор особисто брала участь в апробації та практичній реалізації розроблених положень і рекомендацій, займаючись науковою, викладацькою, навчально-методичною, організаційною діяльністю під час перепідготовки дошкільних працівників на курсах підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів у Запорізькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти і його філіях, а також у процесі надання науково-консультативної, методичної допомоги аспірантам, завідувачам, методистам, інструкторам (вихователям) дошкільних навчальних закладів Запорізької області, міським і районним відділам освіти.

Основні положення та результати дослідження доповідалися на шести Всеукраїнських і Міжрегіональних конференціях, семінарах, педагогічних читаннях у мм. Запоріжжі (1999 р., 2002 р.), Одесі (1996 р.), Умані (1996 р.), Черкасах (1998 р.), Тернополі (1997 р.)

Автор безпосередньо брала участь в організації двох Всеукраїнських конференцій з проблеми дослідження (1999, 2002 рр., м. Запоріжжя).

За матеріалами дослідження організовано і проведено особисто автором п`ять обласних семінарів–практикумів для завідувачів дошкільних навчальних закладів, шість занять обласної творчої групи для інструкторів фізичної культури, два заняття обласного семінару для інспекторів рай(міськ)во, п`ятнадцять районних семінарів (1998-2002 рр.).

Результати дослідження впроваджено в дошкільних навчальних закладах № 145 (довідка № 12 від 04.09.2001), № 154 (довідка № 18 від 05.09.2001), № 182 (довідка № 15 від 06.09.2001), № 208 (довідка № 110/22 від –7.09.2001), № 262 (довідка № 18 від 20.03.2002) м. Запоріжжя, № 48 м. Мелітополя (довідка № 25 від 19.03.2002), у Запорізькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка № 201 від 10.09.2001).

Публікації. Результати дослідження висвітлені у 55 наукових і науково-методичних працях загальним обсягом 61,0 друкований аркуш, із яких: 1 одноосібна монографія, 6 навчальних програм (з-поміж них 3 одноосібних), 17 брошур і методичних розробок (з-поміж них 9 одноосібних), 28 статей (з-поміж них 22 одноосібних), 3 тези доповідей. У науково-фахових виданнях України надруковано 32 публікації автора, 2 брошури (“Будь здоровим, малюк!”, “Будьте здорові, діти!”) рекомендовані науково-методичною комісією з дошкільної педагогіки та психології Міністерства освіти і науки України як науково-методичні посібники для дошкільних навчальних закладів (протокол № 1 від 19.02.1997 р., протокол № 2 від 21.07.1999 р.).

Обсяг і структура дисертації. Робота складається із вступу, 4-х розділів, висновків (обсяг основного тексту 505 сторінок), списку використаних джерел 438, з них іноземної літератури 21, додатків 11. У роботі вміщено один алгоритм, 8 схем, 25 таблиць, два графіка, дві картки, банк проблем, програма вдосконалення управління системою фізичного виховання дітей, рівні професійно-управлінської компетенції, рівні фізичного розвитку дітей.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми та теми, сформульовано об`єкт, предмет, мету, концепцію, завдання, гіпотезу, методи дослідження, визначено його теоретико-методологічні засади, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, особистий внесок здобувача, наведено дані про апробацію та впровадження отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади управління закладами освіти” розглянуто соціально-педагогічне управління як проблему сучасної освіти, виявлено його сутність і специфічні ознаки, особливості, структуру управлінської діяльності керівника закладу освіти і завідувача дошкільного навчального закладу (на матеріалі системи фізичного виховання дітей).

Визначено теоретичний зміст понять “управління”, “соціальне управління”, “управління системою фізичного виховання дітей”. Встановлено, що поняття “управління системою фізичного виховання дітей” ґрунтується на визначенні сутності такого феномену – як управління, що є тим важелем, тією рушійною силою, яка спрямована на активізацію людини шляхом створення оптимальних умов для прояву та розвитку її творчого потенціалу.

За останні роки з`явилася низка цінних школознавчих досліджень, в яких розкриваються поняття “управління”, “система”, “ефективність управління” стосовно до організації навчально-виховного процесу середньої загальноосвітньої школи (Б.Бабанський, В.Бегей, В.Бондар, Б.Кобзар, Ю.Конаржевський, М.Кондаков, В.Пікельна, П.Худомінський). “Управління” – це цілеспрямована діяльність системи, яка потрібна для того, щоб сформулювати та досягти мету організації; особливий вид діяльності, який перетворює неорганізований натовп в ефективну, цілеспрямовану та продуктивну групу (В.Афанасьєв, Я.Блаубберг, Бертиланфі, Ф.Друкер, Д.Гвішіані, Ю.Конаржевський та ін.).

Український учений В.Бондар управління розглядає як діяльність, цілеспрямований процес взаємодії як особистостей, так і компонентів, які характеризують як весь шкільний управлінський цикл, так і управління окремими підсистемами: на рівні одного або групи навчальних предметів, всього навчального процесу або його окремих ланок.

В.Пікельна доводить, що управління – це упорядкованість системи; послідовне виконання функцій управління; вплив на будь-яку систему, при якому досягається мета; керівництво колективом людей, складний цілеспрямований процес впливу управляючої системи на об`єкт, яким управляють, що здійснюється за конкретною технологією та за допомогою системи різних методів і технічних засобів; вплив на колективи людей щодо координації та узгодженості їхньої діяльності; організація процесів, сукупності явищ, властивість яких проявляється як функція збереження та розвитку цієї сукупності, де стійкість і визначеність явищ, процесів засновані на певній переробленій інформації.

Центральною ланкою в різноманітних системах управління (соціальне, економічне, управління соціально-політичною, духовною діяльністю) є людина. Вона є і постійно залишається центральним компонентом соціальної системи, головним об'єктом та суб'єктом управління, тому що управління завжди було і буде різновидом людської діяльності, а діяльність ця спрямована понад усе знов таки на людину, людський колектив (М.Бака, В.Бегей, Е.Березняк, В.Безпалько, В.Бобришев, А.Братановський, Н.Гусєв). Управління розглядається також як процес впливу на систему з метою переходу її на новий стан або для підтримки її в якому-небудь встановленому режимі, як цілеспрямована і чітко скоординована робота вчителів та колегіальних органів школи, як процес вироблення, прийняття і реалізації управлінських рішень (В.Звєрєва, В.Ізгаршева, В.Крижко, Є.Павлютенков, М.Поташник, К.Сахновський, С.Свириденко, В.Семенов, В.Симонов та ін.).

Разом із цим, аналіз наукових підходів щодо поняття “управління” дозволяє дійти висновку, що не існує єдиної точки зору між ними. Це пояснюється складністю предмету (педагогічний, батьківський, дитячий колективи) управління, який вивчається різними науками та носить багатоплановий міждисциплінарний характер. Саме тому існують різні підходи до характеристики процесу управління, що й обумовлює різноманітність точок зору на сутність управління. У цих умовах процес управління фізичним вихованням дітей у дошкільних навчальних закладах вимагає наукової розробки та врахування досягнень сучасної теорії менеджменту. Під структурою управління фізичним вихованням дітей нами розуміється така організація, в якій встановлені взаємозв`язки між структурними елементами системи та між учасниками цієї системи щодо підпорядкування їх дій. Кожний елемент структури при цьому має своє спеціальне функціональне призначення. Керуюча підсистема (суб`єкт) – це керівник дошкільного навчального закладу. Педагоги, вихователі – це об`єкт управління, якому підпорядковані діти та їхні батьки. Основна (стратегічна) роль в управлінні системою фізичного виховання дітей належить завідувачу дошкільним навчальним закладом, який керує цим процесом за допомогою своїх заступників та делегує виконання управлінських рішень інструкторам фізичної культури, вихователям, батькам, які безпосередньо їх реалізують. (Модель управлінської діяльності завідувача дошкільного навчального закладу подано в схемі 1).

Існує ще один, з нашої точки зору, найбільш оптимальний підхід до характеристики процесу управління – системний, тому що “управляти можна лише системою” що містить керуючу підсистему та підсистему, якою керують (В.Пікельна, П.Худомінський).

Схема 1

Модель управлінської діяльності завідувача

дошкільного навчального закладу

Збір та аналіз інформації

План дій

Визначення ресурсів матеріально-технічних, кадрових Вибір технології

Послідовність дій та операцій Визначення обсягу дій та операцій

Визначення підпорядкованості виконавців Визначення термінів, місця

Теоретичне та методичне навчання педагогів

Управління педагогічною діяльністю (за підсистемами)

У процесі аналізу наукових підходів до визначення поняття “системне управління” нами були виділені наступні теоретичні положення: система - це стійка сукупність взаємопов'язаних елементів, що утворюють єдине ціле і мають властивості, відсутні в його складових елементах. Система – це єдність цілей, змісту, принципів, функцій, форм, методів і засобів управління, які сприяють вивченню суб`єктами управління об`єктів (В.Бегей, В.Бондар, Є.Павлютенков, В.Пікельна).

Ознаками системного управління є:

·

· наявність керівного та керованого параметрів;

· передача, перетворення та збереження інформації, визначення цілі, яка є системоутворювальним фактором в управлінні.

Виходячи з вищевикладеного, можна стверджувати, що науково-педагогічні джерела висвітлюють ідеї системного підходу до управління середніми загальноосвітніми закладами. У дошкільний освіті ця проблема ще не вивчена. Хоча дошкільний навчальний заклад, як і школа, – це комплексна багаторівнева система, це об`єднання педагогів, вихователів, дітей та батьків щодо реалізації цілей, завдань, змісту навчально-виховного процесу, частиною якого є система фізичного виховання дошкільників, яка потребує управління. Тому до нього може бути застосований системний підхід, у процесі якого цілі досягаються кожним учасником управління фізичним вихованням дітей, диференціюються та підпорядковуються його функціональними обов`язками. (Модель управління системою фізичного виховання дітей у дошкільному навчальному закладі наводиться в схемі 2).

Схема 2

Модель управління системою фізичного виховання дітей у

дошкільному навчальному закладі

Мета: забезпечити оптимальну реалізацію змістової лінії Базового компонента (“Фізичне Я”)

Керуюча підсистема: завідувач дошкільного навчального закладу Керована підсистема: інструктор фізичної культури, вихователі, педагоги-спеціалісти (музичний керівник, хореограф, керівник плавання тощо)

Зміст управлінської діяльності: реалізація функцій Принципи, методи та форми управління

Головна мета управління системою фізичного виховання дітей – забезпечення оптимальної реалізації змістової лінії Базового компонента (“Фізичне Я”). Досягнення мети спонукає керівника дошкільного навчального закладу до визначення завдань, для вирішення яких необхідна інформація, тому що вона є продуктом управлінської діяльності.

Керуюча підсистема – завідувач, керована – інструктор фізичної культури, вихователі. Зміст діяльності – закінчений цикл їх певних дій (виконання загальних і спеціальних функцій) щодо системи фізичного виховання дітей.

Зміст управління розкривається на основі виконання певних функцій. Порівняльний аналіз поглядів учених та керівників-практиків закладів освіти щодо вживання функцій та їх ролі в управлінській діяльності керівників загальноосвітніх шкіл свідчить про різні підходи до їх кількісного вибору, частотності та доцільності використання (за стадіями управління, належністю до сфер діяльності).

Разом із цим спостерігається відсутність у літературних джерелах розкриття змісту функцій в управлінні системою фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах. У зв`язку з цим нами було визначено поняття функцій та їх склад в управлінні системою фізичного виховання дітей. Функції – це головні, самостійні, загальні види управлінський дій, які виконуються за етапами та до складу яких входять спеціальні операції. Від якості їх виконання залежить результативність дій. Між функціями має бути взаємозв`язок у послідовності реалізованих дій та операцій, що призводить до утворення управлінського циклу. Управлінські дії та операції забезпечують досягнення педагогами мети, надають управлінню характер системи, забезпечують усіх учасників управлінського циклу аналітично-діагностичною інформацією для прийняття рішення, координацією та рівневою взаємодією суб`єктів та об`єктів управління згідно з їх обов`язками.

Управлінська діяльність здійснюється згідно з основними правилами, вихідними положеннями – принципами, які допомагають керівникові дошкільного навчального закладу організувати особисту практичну діяльність та об`єктивно оцінити діяльність педагогів у навчанні дітей рухів. За їх допомогою досягається результат – мета (В.Бондар, В.Звєрєва, В.Симонов). У педагогічній та фаховій літературі висвітлено понад 39 принципів управління (Г.Богданов, В.Бондар, Л.Васильков, В.Звєрєва, Є.Павлютенков, В.Симонов, П.Третяков та ін.). Однак реалізація принципів в управлінні системою фізичного виховання дітей у дошкільному навчальному закладі не вивчена. Тому, ми вважали, що принципи в управлінні фізичним вихованням дітей у дошкільних навчальних закладах добираюся до функцій підсистем (конструктивність, перспективність, нормативність, безперервність, циклічність, програмізація, стандартизація, розвиток, комплексність), до цілей, що реалізуються підсистемами (єдність теорії і практики, оптимальність, науковість, доцільність, оперативність, гуманітаризація, економізація часу, цілеспрямованість, компетентність, конкретність, варіантність, інформаційний зв`язок, ретроспективність); за характером відносин між суб`єктом та об`єктом (керівник – педагог; керівник – батьки – вчителі; педагог – діти; педагог – батьки – вчителі; діти – діти): індивідуалізація, гуманізація, раціональне поєднання прав, обов`язків та відповідальності, демократизація, діловитість, диференціація, колегіальність і єдиноначальність, стимулювання, відкритість, самовдосконаленість, активність, субординація, об`єктивність.

Серед елементів системи управління найбільш динамічними та складними є методи, які відображають форми взаємозв`язку керуючої та керованої підсистем. Методом управління визначається взаємозв`язана система прийомів впливу на виробничий процес. Це способи досягнення поставлених цілей, отримання необхідної інформації про стан навчання дітей, їхнє виховання, про відповідність рівня навчально-виховного процесу закладу освіти її проблемним програмно-цільовим настановам (В.Бегей, А.Бондаренко, В.Пікельна, Л.Поздняк, В.Шкатулла).

У літературних джерелах виділяється 6 груп методів управління: економічного стимулювання, організаційно-розпоряджувальні (адміністративні), методи психолого-педагогічного впливу, ідеологічні, організаційно-педагогічні, методи, пов`язані з використанням технічних засобів навчання. Їх аналіз дає можливість встановити тенденцію до різних класифікацій методів. У більшості випадків вони стосуються управління загальноосвітніми закладами. Питання комплексного використання методів як структурного компонента управління системою фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах ще не досліджено. Вирішення цього питання у процесі побудови системи структурно-функціонального управління нами бачилося таким: методи управління не можуть бути оптимальними або ж неоптимальними поза конкретних умов. Під час їх вибору доцільно враховувати: системоутворюючий підхід (ціль є стрижнем, навколо якого об`єднуються всі інші компоненти управлінського процесу) та відповідність методу і цілі; стратегічні і тактичні завдання; ефективність різних методів; можливості кожного методу та наслідки його застосування; міру використання тих чи інших методів, їх взаємозв'язок; особливості ситуації, вичерпність інших засобів, наявність часу для вирішення завдань саме обраним комплексом методів управління; морально-психологічні, матеріальні та інші умови, можливості, вміння підлеглих; традиції, звички колективу, його потяг до того чи іншого стилю управління керівника дошкільного навчального закладу.

В експериментальних дошкільних навчальних закладах методи добиралися за етапами: спочатку методи виявлення і означення проблеми; потім методи, що допомагають сформулювати проблему, мету і завдання, наприкінці здійснюється індивідуальний та колективний пошук адекватних методів для вирішення проблеми, цілі, реалізації функції.

Узагальнюючий аналіз теоретичних, методологічних, педагогічних та методичних аспектів проблеми педагогічного управління закладами освіти дав змогу дійти висновку:

1).Управління - це професійна діяльність, що складається з дій, які відповідають певним принципам, мають систематизований характер.

2).Серед різних видів управління виділяється соціальне (педагогічне) управління, частиною якого є управління системою фізичного виховання дітей, що здійснюється всім колективом дошкільного навчального закладу.

3).Виконання цілей і завдань змістової лінії Базового компонента (“Фізичне Я”), пов`язане з розробкою теоретичних засад і технології системного управління фізичним вихованням дітей.

4).Системний підхід пов'язаний із: необхідністю проникнення у закономірності педагогічного процесу, який складається з багатьох підсистем; визначенням системоутворюючого елемента та змісту підсистем дидактичної, виховної, науково-теоретичної, суспільно-педагогічної; забезпеченням різнорівневої злагодженості, координації, субординації (супідрядності) та інтеграції сумісних дій всього педагогічного колективу в процесі вирішення проблем, реалізації цілей та завдань підсистем; знанням та вмілим використанням на практиці теоретичних основ управління.

Другий розділ дисертації “Організація дослідження та стан управління системою фізичного виховання дітей у практиці роботи дошкільних навчальних закладів” був присвячений визначенню сутності, структури, показників професійно-управлінської компетенції керівників (заступників) та професійно-педагогічної компетенції педагогів дошкільних навчальних закладів, організації констатуючого експерименту (визначенню мети, завдань, його змісту, вивченню стану управління системою фізичного виховання дітей).

Професійно-управлінська компетенція - це рівень професійної майстерності (за фахом і посадою) працівників дошкільного навчального закладу, яка проявляється у сучасних творчих формах функціонального виконання управлінської діяльності, базується на науково-теоретичних знаннях про управління в галузі фізичного виховання дітей та вимагає прояву духовних, інтелектуальних, психологічних, фізичних якостей і властивостей особистості.

Це сукупність спеціальних знань, умінь та навичок керівників і педагогів дошкільних навчальних закладів, які допомагають їм забезпечувати ефективне управління системою фізичного виховання дітей та участь у ньому. Професійно-управлінська компетенція є складовою загальної професійно-педагогічної компетентності, носить її ознаки, але має свої зміст, структуру та компоненти. Вона відображає суть структури і змісту управління; наявність знань і вмінь цих структурних компонентів у керівників дошкільних навчальних закладів, їх заступників, сприяє оволодінню технологією системного управління.

Структуру професійно-управлінської компетенції ми будували за такими компонентами: 1.Професійно-управлінський. 2.Загально-педагогічний. 3.Адмініст-ративно-господарський. 4.Дидактично-виховний. 5.Науково-методичний. 6.Соціально-комунікативний та представницький. 7.Фізкультурно-оздоровчий.

Визначили також показники та її рівні: високий, достатній і середній.

У процесі констатуючого експерименту було проаналізовано стан управління системою фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах області (експериментальні, контрольні) та встановлено наявність програмно-цільового, структурно-функціонального управління системою фізичного виховання дітей, його вплив на фізичний розвиток дітей, їхню рухову підготовленість.

Аналіз управлінської діяльності керівників у 121 дошкільному навчальному закладі з 257 свідчив про її недосконалість. Спостерігалося порушення послідовності у виконанні управлінських дій згідно з етапами діяльності. Замість того, щоб спланувати роботу з фізичного виховання, ознайомити виконавців з планами, розпорядитися щодо їх виконання, проінструктувати, а потім проконтролювати хід і результати, проаналізувати їх і дати оцінку зробленому, керівники після планування починали контролювати педагогів, незважаючи на рівень їх професійно-педагогічної компетенції з фізичного виховання.

Педагогічний контроль у 95 завідувачів з 257 мав декларативний характер. Перед та після упереджувальних, тематичних, комплексних і фронтальних перевірок вони не проводили кваліфікований інструктаж і консультування з проблем теорії та методики фізичного виховання. Це знижувало якість та ефективність контролю, не вдосконалювало знання педагогів з різних питань фізичного виховання дітей-дошкільників, що, у свою чергу, негативно відбивалося на техніці основних рухів дітей, виконанні ними загальнорозвивальних та стройових вправ.

Недостатньо якісне та ефективне використання принципів управління спостерігалося у 296 керівників, що робило управлінську діяльність малоефективною, а фізичне виховання неякісним, в якому, крім середнього та високого рівнів фізичного розвитку дітей і рухової підготовленості, спостерігався й низький рівень засвоєння вихованцями рухів (203 дитини з 1000). Практика свідчила про недостатнє усвідомлення багатьма керівниками (72%) ролі методів управління.

Відмічалася низка вагомих недоліків у річному плануванні роботи 58% керівників дошкільних навчальних закладів (173 завідувача): одноманітність та епізодичність проблемних завдань, періодично вилучалися з річного плану оздоровчі завдання, що призводило до проблемності цих питань у практиці роботи 35% дошкільних навчальних закладів.

У результаті констатуючого експерименту було встановлено різні