КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Тараса Шевченка

Демиденко Володимир Олексійович

УДК 342.7 + 351.74

Утвердження і забезпечення конституційних прав та

свобод людини й громадянина в діяльності міліції

Спеціальність 12.00.02. – конституційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ України

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент

Олійник Анатолій Юхимович, Національна академія внутрішніх справ України,

професор кафедри конституційного права.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор,

Заслужений діяч науки і техніки України,

Фрицький Олег Федорович,

Інститут адвокатури при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка,

професор кафедри теорії та історії держави і права;

кандидат юридичних наук, доцент, Заслужений юрист України,

Кравченко Віктор Віталійович,

Інститут економіки, управління та господарського права,

завідуючий кафедрою конституційного та адміністративного права.

Провідна установа: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.

Захист відбудеться “ 15 ” березня 2002 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої

вченої ради К 26.001.04 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук при Київському національному університеті імені

Тараса Шевченка за адресою: 252017, Київ, вул. Володимирська, 64.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного

університету імені Тараса Шевченка за адресою: 252017, Київ, вул. Володимирська, 64.

Автореферат розісланий “ 5 ” лютого 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат юридичних наук К.Г. Грищенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Закріплене в Конституції України (ст. 1) положення про те, що Українська держава є демократичною, соціальною, правовою на сьогодні ще не повною мірою відповідає дійсності. Проте названі ознаки держави є основними конституційними напрямами розвитку України, національним ідеалом, до якого прагнули ті, хто стояв біля джерел її державності. Тому досягнення вищенаведеного потребує часу і колосальних зусиль держави, її органів, а також кожного з нас. Невід’ємним складовим елементом цього процесу є дослідження комплексу питань, пов’язаних з утвердженням і забезпеченням конституційних прав та свобод людини й громадянина в Україні. Ефективне виконання цієї роботи сприятиме становленню України саме як демократичної і соціальної‚ правової і економічно розвиненої держави, де права людини і громадянина не будуть лише проголошеними деклараціями, а стануть реальністю, де людина дійсно буде найбільшою соціальною цінністю. Причому оскільки ця цінність буде “найвищою”, то жодне інше явище не буде оцінене державою і суспільством вище, аніж людина, не зможе перевершити цінність людини.

Саме тому ст. 3 Конституції України містить положення про те, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Передумовою втілення вищенаведеного в життя є спільна злагоджена діяльність в цьому напрямі всіх органів державної влади, і зокрема органів міліції, які входять до системи державних органів виконавчої влади.

При цьому слід зазначити, що міліція України нині перебуває на шляху перебудови‚ реформування‚ вдосконалення діяльності щодо утвердження та забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина. Адже саме перед міліцією стоять величезної ваги завдання: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їхніх прав і свобод, законних інтересів; захист власності від злочинних посягань; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам; сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам та організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків тощо (ст. 2 Закону України “Про міліцію”).

Таким чином, виходячи з основних завдань міліції, що тісно переплітаються з конституційним обов'язком держави (ч. 2 ст. 3 Конституції), вона покликана захищати людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку. Отже, утвердження і забезпечення прав і свобод людини, що є головним обов’язком держави, безпосередньо пов’язане з практичною діяльністю органів міліції у вищезгаданій сфері.

Ефективне досягнення міліцією цілей і виконання завдань, що випливають з конституційних положень, можливе при відповідному правовому, науково-методичному, матеріальному, фінансовому, кадровому та інформаційному забезпеченні. А його, на жаль, в повному обсязі на сьогодні немає.

Більшість науковців у своїх працях досліджували окремі питання утвердження і забезпечення прав та свобод людини й громадянина. Проте ці дослідження в основному стосувалися правового статусу людини, її прав та свобод, міжнародних стандартів прав людини, їх історичного розвитку тощо. Так, наведене вище було предметом праць О.Г. Бережнова, М.В. Вітрука, Л.Д. Воєводіна, В.В. Головчека, В.М. Горшенєва, В.Є. Гулієва, В.Н. Денисова, І.Я. Дюрягіна, Л.Н. Завадської, В.К. Забігайла, Л.П. Зломанова, Р.А. Калюжного, В.А. Карташкіна, Д.А. Керімова, М.І. Козюбри, А.М. Колодія, В.В. Копєйчикова, В.В. Кравченка, В.А. Кучинсь-кого, С.Л. Лисенкова, Г.В. Мальцева, О.П. Мартиненка, М.І. Матузова, В.В. Мед-ведчука, Р.А. Мюллерсона, В.С. Нерсесянца, А.А. Опалевої, М.Ф. Орзіха, В.С. Основіна, В.А. Патюліна, В.Ф. Погорілка, П.М. Рабіновича, І.В. Ростов-щікова, Ф.М. Рудінського, В.Ф. Сіренка, М.І. Сірого, А.П. Таранова, Є.А. Тихоно-вої, Ю.М. Тодики, Л.А. Уманського, І.Є. Фарбера, О.Ф. Фрицького, М.В. Цвіка, В.М. Чхиквадзе, Н.Г. Шукліної та ін.

Слід зазначити, що більшість вищенаведених досліджень щодо прав і свобод людини здійснювались у так званий “радянський період”. Як наслідок, у сьогоднішньому науковому дослідженні питання утвердження та забезпечення прав і свобод людини й громадянина є певні прогалини, місця, що потребують уточнення і вивчення. Насамперед це стосується утвердження й забезпечення конституційних прав і свобод людини й громадянина в практичній діяльності такого правоохоронного органу як міліція.

Зауважимо, що окремі питання щодо утвердження і забезпечення прав та свобод людини в діяльності міліції розглядалися такими вченими: І.П. Голосніченком, О.П. Коренєвим, С.Л. Лисенковим, А.С. Ловинюковим, А.Ю. Олійником, А.А. Опалевою, В.М. Плішкіним, І.В. Ростовщіковим, К.Б. Толкачовим, А.Г. Хабібуліним, В.А. Шамраєм, В.М. Шаповалом. Проте на сьогодні існує потреба цілісного, комплексного, науково-теоретичного дослідження і обґрунтування практичної діяльності міліції в сфері утвердження і забезпечення конституційних прав і свобод людини й громадянина.

Крім того, політичне, економічне та соціальне оновлення суспільства в процесі побудови демократичної, правової держави зумовлює потребу приведення правових, організаційних, структурних та інших засад функціонування органів міліції у відповідність із сучасними умовами їх діяльності та розвитку.

Водночас зростання злочинності до рівня реальної загрози національній безпеці України висуває перед міліцією нові завдання, зумовлює необхідність перегляду стратегічних напрямів її діяльності, пошук нових підходів до організації та здійснення охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю, захисту і відновлення порушених конституційних прав та свобод людини й громадянина, які б відповідали сучасній обстановці та тенденціям її розвитку.

Таким чином, наукова і практична значущість цієї проблеми та її недостатня науково-теоретична розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, як актуальної.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження обрана згідно з державними планами та програмами Верховної Ради України (державно-правова реформа в Україні), а також відповідно до: 1) концепції адміністративної реформи в Україні; 2) концепції розвитку системи Міністерства внутрішніх справ України; 3) програми діяльності органів внутрішніх справ щодо поліпшення правопорядку в Україні на початку ІІІ тисячоліття; 4) комплексної програми вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції; 5) програми розвитку партнерських відносин між міліцією і населенням; 6) плану науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України на 2000 рік.

Тема дисертації “Утвердження і забезпечення конституційних прав та свобод людини й громадянина в діяльності міліції” обговорена та схвалена кафедрою конституційного права НАВСУ (протокол № 7 від 28.05.1999 р.) та затверджена вченою радою НАВСУ (протокол № від 29.12.1999 р.).

Мета і задачі дослідження випливають з сукупності актуальних теоретико-прикладних аспектів дисертаційної теми, зосередженої на розробці рекомендацій щодо покращання виконання головного обов’язку держави – утвердження і забезпечення прав та свобод людини й громадянина, зокрема, в сфері діяльності органів міліції.

Зазначена загальноцільова установка конкретизована у таких основних завданнях:

1) сформулювати поняття утвердження і забезпечення прав та свобод людини й громадянина як головного обов’язку держави;

2) розробити науково-теоретичну структуру утвердження і забезпечення прав та свобод людини й громадянина; на цій основі визначити, які структурні елементи утвердження і забезпечення прав та свобод людини в Україні потребують удосконалення; окреслити шляхи їх зміцнення в сучасних умовах розвитку держави і суспільства;

3) провести комплексний аналіз нормативно-правового закріплення утвердження і забезпечення прав та свобод людини й громадянина в Україні; виявити недоліки в правовому регулюванні утвердження і забезпечення прав та свобод людини й громадянина, зокрема, в діяльності міліції; визначити шляхи їх подолання;

4) дослідити місце міліції в системі органів виконавчої влади щодо утвердження і забезпечення прав та свобод людини в Україні; запропонувати конкретні пропозиції відносно покращання роботи органів виконавчої влади та, зокрема, міліції, які мають позитивно вплинути на рівень утвердження і забезпечення прав та свобод людини й громадянина в Україні;

5) здійснити аналіз нормативно-правового регулювання практичної діяльності міліції щодо утвердження і забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина; визначити рекомендації щодо його вдосконалення;

6) розробити основні напрями реформування органів міліції і вдосконалення їх практичної діяльності щодо утвердження та забезпечення конституційних прав і свобод людини й громадянина в Україні.

Під час дослідження особлива увага приділялась розгляду тих аспектів, які мають найбільш важливе значення для науки конституційного права і практики діяльності органів міліції в досліджуваній сфері.

Об’єктом дослідження є особливості суспільного розвитку, що виникають під час практичної діяльності органів міліції в сфері утвердження та забезпечення конституційних прав і свобод людини й громадянина в нашій державі.

Предметом дослідження є відповідні конституційно-правові та міжнародні норми, організаційно-правові форми і методи діяльності міліції у досліджуваній сфері.

Методи дослідження. Методологічними засадами дисертації є принципи, методи і засоби, які забезпечують достовірність знання та вирішення поставлених перед дослідником завдань і цілей. Виходячи з вищенаведеного, автором застосовувалися методи: по-перше, загальнонаукові – системний, структурно-функціональний, порівняльно-історичний, конкретно-історичний, формально-логічний, а також методи моделювання, прогнозування; по-друге, ряд загальнофілософських методів, зокрема, діалектичний, матеріалістичний та ідеалістичний; по-третє, спеціальні – формально-юридичний, порівняльно-правовий, правового моделювання, політологічний, статистичний та інші.

Наукова новизна даного дослідження визначається тим, що дисертація є першою в Україні монографічною роботою теоретико-прикладного характеру, присвяченою питанням утвердження і забезпечення конституційних прав та свобод людини й громадянина в діяльності міліції.

Спираючись на узагальнення попередніх дослідників і на власні, автор на захист виносить:

теоретичні положення про сутність утвердження і забезпечення прав та свобод людини й громадянина як головного обов’язку держави;

науково-теоретичну структуру утвердження і забезпечення прав та свобод людини й громадянина;

пропозиції щодо зміцнення слабких структурних елементів утвердження і забезпечення прав та свобод людини й громадянина в Україні;

дослідження щодо нормативного закріплення утвердження і забезпечення прав та свобод людини й громадянина в Конституції, законах України, підзаконних нормативно-правових актах;

власні пропозиції щодо усунення недоліків в правовому регулюванні утвердження і забезпечення прав та свобод людини й громадянина в Україні;

теоретичні положення, що розкривають місце і роль міліції в системі органів виконавчої влади по утвердженню і забезпеченню конституційних прав та свобод людини й громадянина;

рекомендації, спрямовані на покращання роботи органів виконавчої влади відносно підвищення рівня утвердження і забезпечення прав та свобод людини й громадянина в Україні;

дослідження щодо нормативно-правового регулювання діяльності міліції по утвердженню і забезпеченню конституційних прав та свобод людини й громадянина;

напрями реформування органів міліції і вдосконалення їх діяльності щодо утвердження та забезпечення конституційних прав і свобод людини й громадянина.

Практичне значення одержаних результатів полягає:

а) у науково-дослідній діяльності: матеріали можуть бути використані для подальших розробок проблематики утвердження і забезпечення прав та свобод людини й громадянина в Україні, зокрема, в діяльності такого правоохоронного органу як – міліція;

б) у правотворчій діяльності: результати дослідження можуть бути використані при підготовці проектів законів, нормативно-правових актів, спрямованих на покращання утвердження і забезпечення прав та свобод людини й громадянина в Україні;

в) в навчальному процесі: положення і висновки дисертації можуть бути використані при підготовці відповідних розділів підручників та навчальних посібників з конституційного права України; при викладанні навчальних дисциплін: “Конституційне право”, “Права, свободи та обов'язки людини й громадянина”, “Адміністративна діяльність міліції”, “Оперативно-розшукова діяльність міліції” та деяких інших дисциплін, а також у науково-дослідній роботі слухачів та студентів юридичних вузів та факультетів;

г) у просвітницькій роботі: для правового виховання населення, підвищення рівня правової культури працівників органів міліції, усіх, хто цікавиться проблематикою прав та свобод людини й громадянина.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою працею, першим в Україні комплексним монографічним дослідженням утвердження і забезпечення конституційних прав та свобод людини й громадянина в діяльності міліції на основі Конституції України, Закону України “Про міліцію”, інших нормативно-правових актів, з органічним поєднанням практики діяльності міліції в сфері утвердження та забезпечення прав і свобод людини й громадянина. Сформульовані в ній положення і результати мають наукове і практичне значення, оскільки вони обґрунтовані на базі особистого вивчення і критичного аналізу певних наукових і нормативних джерел. Автор викладає теоретичні положення і дає рекомендації щодо поліпшення утвердження і забезпечення конституційних прав та свобод людини й громадянина в Україні, зокрема, в практичній діяльності органів міліції. Окремі питання досліджуються вперше, деякі розглянуті під кутом нового чинного законодавства України.

Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалася на кафедрі конституційного права Національної академії внутрішніх справ України.

Окремі положення дисертаційного дослідження були апробовані на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях і семінарах, зокрема на:

1) міжнародному науково-практичному семінарі “Забезпечення захисту прав людини в правоохоронній діяльності” (Київ, 21-25 лютого 2000 р.);

2) міжнародному науково-практичному семінарі “Розслідування вбивств” (Київ, 17-21 квітня 2000 р.);

3) міжнародній молодіжній науково-практичній конференції “Християнство на межі тисячоліть (економічні, правові, історичні та культурні аспекти)” (Київ, 15-16 березня 2001 р.);

4) міжнародній науково-практичній конференції “Теорія та практика криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах” (Київ, 22-23 березня 2001 р.);

5) всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Молода Українська держава на межі тисячоліть: погляд в історичне минуле та майбутнє демократичної, правової держави Україна” (Львів, 4-5 травня 2001 р.).

Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображено в шести публікаціях у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Згідно з метою, завданнями і предметом дослідження, дисертація складається зі вступу, двох розділів, які об'єднують вісім підрозділів, висновку, списку використаної літератури (453 найменування), двох додатків. Обсяг рукопису – 167 сторінок друкованого тексту. Повний обсяг дисертації складає 222 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, визначається його об'єкт, предмет, мета і завдання, стан наукової розробки проблеми, показується теоретична і методологічна основи дослідження, розкривається наукова новизна і практичне значення одержаних результатів.

Перший розділ – “Утвердження і забезпечення конституційних прав та свобод людини й громадянина як головний обов’язок держави” – присвячений дослідженню понять, науково-теоретичної структури та нормативного закріплення утвердження та забезпечення прав і свобод людини й громадянина.

Зокрема, на думку автора, утвердження прав і свобод людини й громадянина, з точки зору головного обов’язку України (ч.2 ст. Конституції), являє собою діяльність держави, спрямовану на визнання певних можливостей людини, необхідних для її нормального існування й розвитку у конкретно-історичних умовах, об’єктивно зумовлених досягнутим рівнем розвитку суспільства.

Виходячи з вищенаведеного, а також на підставі формально-юридичного аналізу нормативно-правових актів України, практичної діяльності органів державної влади у сфері утвердження прав та свобод людини здобувач дійшов висновку, що структурними елементами утвердження прав і свобод людини й громадянина є:

Організаційні елементи:

а) внутрішня діяльність системи державних органів;

б) активна зовнішньополітична діяльність:

- вступ до міжнародних правозахисних організацій (наприклад, до ООН, Ради Європи та ін.);

- цілеспрямована робота в цих правозахисних організаціях, сутність якої складає: участь у підготовці міжнародних документів, спрямованих на утвердження прав і свобод людини; прийняття цих документів; приєднання до міжнародних документів з прав людини; ратифікація міжнародних документів з прав людини тощо.

Правові елементи, що полягають у нормативно-правовому закріпленні прав і свобод людини та громадянина в деклараціях, заявах, Конституції держави, законах, інших підзаконних актах.

На основі проведеного дослідження автор стверджує, що правові елементи утвердження прав і свобод людини за роки незалежності України набули значного нормативного розвитку в чинному законодавстві.

Щодо організаційних елементів утвердження прав і свобод людини й громадянина, на думку дисертанта, їх розвиток потребує нового імпульсу, спрямованого на:

посилення ролі України в міжнародних організаціях (ООН, Рада Європи та ін.);

вступ України в інші об’єднання держав, міжнародні організації (Європейський Союз, Світову організацію торгівлі, Європейську асоціацію вільної торгівлі та ін.). Наслідком цього буде: а) підвищення авторитету України в міжнародному співтоваристві; б) суттєве зміцнення економічних гарантій забезпечення прав і свобод людини тощо;

зайняття більш активної позиції щодо спільної участі з іншими державами в роботі з підготовки, прийняття і втілення в життя міжнародних документів, спрямованих на покращання утвердження прав і свобод людини;

піднесення на значно вищий щабель правотворчої діяльності Верховної Ради України щодо подальшої адаптації законодавства України (зближення та приведення у відповідність) до законодавства міжнародного співтовариства і, зокрема, Європейського Союзу тощо.

На думку здобувача, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, як головний обов’язок України (ч.2 ст. Конституції), передбачає цілеспрямовану діяльність держави, завданням якої є сприяння реалізації прав і свобод людини й громадянина, їх охорона і захист.

Структурними елементами забезпечення прав і свобод людини й громадянина є:

1. Сприяння реалізації прав і свобод людини й громадянина шляхом позитивного впливу на формування:

а) загальносоціальних (політичних, духовно-ідеологічних, економічних) гарантій;

б) юридичних гарантій.

2. Охорона прав і свобод людини й громадянина, що здійснюється шляхом вжиття заходів, спрямованих на:

а) профілактику порушень прав і свобод людини й громадянина:

- загальну профілактику;

- індивідуальну профілактику;

б) захист прав і свобод людини й громадянина:

- відновлення порушеного правомірного стану;

- притягнення винних до юридичної відповідальності.

На підставі проведеного аналізу автор стверджує: якщо діяльність Української держави з утвердження прав і свобод людини можна в цілому оцінити позитивно, то забезпечення прав і свобод ще викликає багато нарікань. Так, потребують зміцнення загальносоціальні гарантії забезпечення прав людини (духовно-ідеологічні, політичні, економічні). На основі дисертаційного дослідження здобувач звертає увагу на те, що останні – економічні гарантії – потребують найбільшого на сьогодні розвитку в Україні порівняно з іншими видами гарантій забезпечення прав і свобод людини.

Аналіз юридичних гарантій забезпечення прав і свобод людини дозволяє дисертанту стверджувати, що вони мають місце в Україні, проте потребують відповідного нормативно-правового вдосконалення. При цьому, дослідження питання судового захисту порушених прав і свобод людини показало, що на практиці існуюча система судової влади не завжди спроможна ефективно реалізувати покладені на неї функції Див.: Демиденко В.О. Активізація проведення судово-правової реформи як засіб підвищення рівня утвердження та забезпечення прав і свобод людини // Держава і право: Зб. наук. праць. юрид. і політ. наук. Вип. 10. – К.: Ін-т держави і права ім. Корецького НАН України, 2001. – С. 198-202.. Це зумовлює необхідність активізувати проведення судово-правової реформи.

Здійснений аналіз нормативного закріплення утвердження і забезпечення прав і свобод людини показує, що більшість прав і свобод людини, передбачених міжнародними документами в цій галузі, мають місце в Конституції, законах, інших нормативно-правових актах України. Але, на жаль, чимало конституційних положень щодо прав і свобод людини досі очікують прийняття впроваджувального законодавства. Як наслідок, забезпечення прав і свобод людини часто не відповідає конституційним вимогам. Деякі суспільні відносини досі регламентуються “радянськими” законами, що не відповідають вимогам сьогодення, незважаючи на те, що в них вносилися певні зміни і доповнення. Прикладом можуть слугувати – Кодекс законів про працю, Кодекс законів про адміністративні правопорушення, Цивільний процесуальний, Кримінально-процесуальний, Житловий кодекси. Окрім прийняття вищенаведених нормативних актів, проведене дисертантом дослідження дало змогу дійти висновку, що належне утвердження і забезпечення відповідних конституційних прав і свобод людини й громадянина потребує прийняття Виборчого та Екологічного кодексів України. Вони б вирішили питання узгодження і вдосконалення чинного законодавства, націлювали б органи державної влади на розв’язання першочергових проблем у цих сферах.

У другому розділі - “Зміст і спрямованість діяльності міліції по утвердженню і забезпеченню конституційних прав та свобод людини й громадянина” – автор робить спробу визначити місце і роль міліції в системі органів виконавчої влади щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини й громадянина, а також напрями реформування та вдосконалення діяльності органів міліції з метою підвищення рівня утвердження та забезпечення конституційних прав і свобод людини й громадянина в Україні.

Так, проведене дисертантом дослідження державного управління щодо утвердження і забезпечення конституційних прав та свобод людини й громадянина свідчить про те, що існуюча система виконавчої влади потребує вдосконалення. Це вдосконалення можливе шляхом активізації проведення адміністративної реформи. Її метою є наближення системи органів виконавчої влади до потреб і запитів людей, поетапне створення такого державного управління, яке б забезпечило становлення України як високорозвиненої, правової, цивілізованої, європейської держави з високим рівнем життя, соціальної стабільності, культури та демократії.

Авторський аналіз діяльності міліції щодо утвердження і забезпечення прав та свобод людини показав, що цьому правоохоронному органу належить пріоритет в питаннях забезпечення:

принципів системи прав і свобод людини (наприклад, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, права і свободи людини є невідчужуваними і непорушними тощо);

особистих прав і свобод людини (наприклад, права на життя, права на свободу і особисту недоторканність, права на недоторканність житла, права на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, права на свободу пересування тощо);

економічних прав і свобод людини (наприклад, захист права кожного на володіння, користування і розпорядження власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності тощо).

В інших аспектах міліція: а) разом з іншими органами виконавчої влади здійснює утвердження і забезпечення певних прав та свобод людини (наприклад, права на громадянство – Міністерство внутрішніх справ України і Міністерство закордонних справ України), або б) вживає заходів щодо недопущення порушень прав і свобод людини при реалізації певними групами чи окремими особами своїх прав і свобод (наприклад, при реалізації учасниками зборів, мітингів, демонстрацій свого політичного права на проведення цих заходів на міліцію покладається завдання щодо охорони громадянського порядку і захисту прав і свобод інших громадян).

Досліджуючи нормативно-правове регулювання діяльності міліції по утвердженню і забезпеченню конституційних прав та свобод людини й громадянина, здобувач дійшов висновку, що діяльність міліції з означеного питання досить детально регламентована нормативно-правовими актами України. Особливу роль в утвердженні та забезпеченні прав і свобод людини в діяльності міліції відіграють відомчі нормативні акти. Водночас автор зазначає, що правова база діяльності органів міліції ще не зовсім відповідає вимогам демократичної правової держави і в багатьох питаннях не до кінця адаптована до потреб належного утвердження та забезпечення прав і свобод людини. Насамперед, з цього блоку вимагають удосконалення нормативні акти, що регулюють питання організації діяльності служб та підрозділів органів міліції, проходження служби, фінансового та матеріально-технічного забезпечення, соціального захисту працівників міліції, обов’язкового державного особистого страхування, забезпечення прозорості і гласності, посилення контролю громадськості та впровадження в практику нових форм звітування органів міліції перед населенням про виконану роботу.

Вищенаведене і становить сутність першого (нормативно-правового) напряму реформування органів міліції.

Авторський аналіз діяльності міліції дозволив також виділити ряд важливих напрямів перебудови органів міліції, зокрема:

1. Підвищення авторитету міліції та посилення взаємодії з населенням (головною ідеєю при цьому є надання роботі органів міліції прозорості та гласності).

2. Управлінський (удосконалення управління органами міліції, що покликано надати роботі системності, скоординованості, усунути її відставання від динаміки злочинності).

3. Кадровий ( удосконалення роботи з кадрами; удосконалення існуючої багатопрофільної системи підготовки кадрів).

4. Фінансовий (вирішення комплексу питань, пов’язаних з достатнім фінансуванням та матеріально-технічним забезпеченням органів міліції).

Вирішення комплексу питань, пов’язаних з останнім напрямом реформування органів міліції, можливе через прийняття Закону України “Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України”, в якому має бути передбачена та чисельність працівників, яка утримуватиметься за рахунок коштів державного бюджету.

У висновку дисертації наведено одержані здобувачем найважливіші, з його точки зору, наукові та практичні здобутки, сформульовано загальні висновки і пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, що матиме наслідком підвищення рівня утвердження та забезпечення прав і свобод людини й громадянина в нашій державі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Демиденко В.О. Права і свободи людини і громадянина в Україні: проблеми сьогодення і перспективи // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 1999. – № . – С. 36-41.

2. Демиденко В.О. Роль органів виконавчої влади в утвердженні і забезпеченні прав і свобод людини // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2000. – № 3. – С. 86-94.

3. Демиденко В.О. Роль міліції в утвердженні та забезпеченні прав і свобод людини // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2001. – № 1. – С. 137-147.

4. Демиденко В.О. Забезпечення прав та свобод національних меншин у ХХІ столітті // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2001. – № 2. – С. 158-165.

5. Демиденко В.О. Активізація проведення судово-правової реформи як засіб підвищення рівня утвердження та забезпечення прав і свобод людини // Держава і право: Зб. наук. праць. юрид. і політ. наук. Вип. 10. – К.: Ін-т держави і права ім. Корецького НАН України, 2001. – С. 198-202.

6. Демиденко В.О. Реформування органів міліції у сфері утвердження і забезпечення прав і свобод людини // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2001. – № 3. – С. 196-202.

7. Демиденко В.О. Утвердження та забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина: Посібник. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2001. – 100 с.

Демиденко В.О.

Утвердження і забезпечення конституційних прав та свобод людини й громадянина в діяльності міліції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 – конституційне право. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню проблематики утвердження і забезпечення прав та свобод людини й громадянина в Україні, зокрема, в діяльності такого правоохоронного органу як міліція. На підставі аналізу наукових праць, міжнародних та національних нормативно-правових актів, узагальнення практики розглядаються питання діяльності держави, спрямованої на утвердження і забезпечення конституційних прав та свобод людини й громадянина, нормативного закріплення означеної вище діяльності. Досліджено місце міліції в системі органів виконавчої влади по утвердженню і забезпеченню конституційних прав та свобод людини й громадянина. На основі проведеного дослідження автором визначені напрями реформування органів міліції і вдосконалення їх діяльності щодо утвердження та забезпечення конституційних прав і свобод людини й громадянина в Україні.

Ключові слова: права людини; утвердження прав і свобод людини; забезпечення прав і свобод людини; міліція; права людини в діяльності міліції; реформування міліції.

Демиденко В.А.

Утверждение и обеспечение конституционных прав и свобод человека и гражданина в деятельности милиции. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.02 – конституционное право. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2002.

Диссертация посвящена исследованию проблематики утверждения и обеспечения прав и свобод человека и гражданина в Украине, в частности, в деятельности такого правоохранительного органа как милиция. На основании анализа научных работ, международных и национальных нормативно-правовых актов, обобщения практики рассматриваются вопросы деятельности государства, направленной на утверждение и обеспечение конституционных прав и свобод человека и гражданина, структуры утверждения и обеспечения конституционных прав и свобод человека и гражданина, нормативного закрепления обозначенной выше деятельности. На основании проведенной работы автор пришел к выводу, что повышение уровня утверждения и обеспечения прав и свобод человека в Украине на сегодня напрямую связано активизацией проведения судебно-правовой, административной, экономической, социальной и других реформ.

В диссертации также исследовано место и роль милиции в системе органов исполнительной власти по утверждению и обеспечению конституционных прав и свобод человека и гражданина, регулирование деятельности милиции по выполнению главной обязанности Украинского государства – утверждения и обеспечения прав и свобод человека. На основании проведенного исследования определены направления реформирования органов милиции и усовершенствования их деятельности относительно повышения уровня утверждения и обеспечения конституционных прав и свобод человека и гражданина в Украине.

В частности, автор выделяет следующие основные направления реформирования органов милиции:

1. Нормативно-правовой (усовершенствование правовой базы деятельности органов милиции с позиций улучшения утверждения и обеспечения прав и свобод человека в деятельности данного правоохранительного органа).

2. Повышение авторитета милиции и взаимодействия ее с населением (ведущей идеей при этом является предоставление работе органов милиции прозрачности и гласности).

3. Управленческий (усовершенствование управления органами милиции, что призвано предоставить работе системность, скоординированость, устранение ее отставания от динамики преступности).

4. Кадровый (усовершенствование работы с кадрами; усовершенствование существующей многопрофильной системы подготовки кадров).

5. Финансовый (решение комплекса вопросов, связанных с достаточным финансированием и материально-техническим обеспечением органов милиции).

Ключевые слова: права человека; утверждение прав и свобод человека; обеспечение прав и свобод человека; милиция; права человека в деятельности милиции; реформирование милиции.

Demidenko V.O.

The strengthening and ensuring of the constitutional rights and freedoms of the man and the citizen in the activity of militia. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of jurisprudence on a speciality 12.00.02 – constitutional law. Kiev National Taras Shevchenko University. – Kyiv, 2002.

The dissertation is devoted to the research of the problems of strengthening and ensuring of the rights and freedoms of the man and the citizen in Ukraine, in particular, in the activity of such law-enforcement body as militia. The questions of state’s activity, directed for the strengthening and ensuring the man’s and citizen’s constitutional rights and freedoms, normative strengthening of the above mentioned activity are examined on the analysis basis of scientific works, internationals and national legal acts and summarizing the practice. The place of militia in the system of the executive authorities bodies as to the strengthening and ensuring the man’s and citizen’s constitutional right and freedom is investigated. The author determines direction of reforming militia bodies and their activity improvement in the context of strengthening and ensuring the man’s and citizen’s constitutional rights and freedoms in Ukraine on the basis of the carried out research.

Key words: the rights of the man; the strengthening of the rights and freedoms of the man; the ensuring of the rights and freedoms of the man; militia; the rights of the man in the activity of militia; reforming of militia.