Міністерство охорони здоров’я України

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

ДЕРПАК ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 613.6:667.281:675

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ЗДОРОВ’Я ПРАЦІВНИКІВ ВИРОБНИЦТВА АНІОННИХ АЗОБАРВНИКІВ ТА НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ ПРОФІЛАКТИКИ ВПЛИВУ ПРОФЕСІЙНИХ ШКІДЛИВОСТЕЙ

14.02.01 – гігієна, медичні науки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі загальної гігієни та екології Івано-Франківської державної медичної академії та на кафедрі гігієни праці і професійних захворювань Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Москаленко Віталій Федорович, Міністерство охорони здоров’я України, міністр.

Офіційні опоненти:

д.мед.н., професор, академік АМН України Трахтенберг Ісак Михайлович, Інститут медицини праці АМН України, керівник лабораторії промислової токсикології та гігієни праці при використанні хімічних речовин;

д.мед.н., професор, член-кореспондент АМН України Бардов Василь Гаврилович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики гігієни, військової та радіаційної гігієни.

Провідна установа: Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва АМН України, м. Київ.

Захист відбудеться “ 5 ” грудня 2002 р. о 15 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д.26.003.01 при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України (03057, м. Київ, пр. Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія 2).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України (03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 3).

Автореферат розісланий “ 4 ” грудня 2002 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради О.П. Яворовський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з найбільш перспективних і соціально значущих галузей тонкого органічного синтезу є виробництво синтетичних азобарвників, на долю яких припадає більше 50% світового виробництва цих матеріалів. Типовими представниками цього класу сполук є аніонні азобарвники для натуральних шкір (ААНШ), які використовуються у широкому асортименті і в значній кількості, перспективні для застосування в нашій країні та за кордоном як матеріали для фарбування натуральних шкір, бавовни, хутра. З кожним роком збільшується їх випуск (Б.І. Степанов, 1977; Г.Н. Вінюкова, 1979; М.А. Чекалін, 1980, В.Ф. Бородкін, 1981; Я.А. Гурвич 1989, Л. Соколенко, 2001).

Відомості про вплив аніонних азобарвників на організм робітників в доступній літературі практично не відображені. Відомо лише, що у працівників основного виробництва синтетичних барвників на основі ароматичних вуглеводнів, близьких за хімічною будовою до ААНШ, частіше трапляються захворювання внутрішніх органів, сечостатевої системи, крові та кровотворних органів, шкіри і підшкірної клітковини, гінекологічні захворювання, новоутворення, спостерігаються порушення репродуктивної функції жінок дітородного віку, а також втрата робітниками працездатності (Н.М. Кузьменко, 1986; О.М. Тимченко, 1989; І.В. Завгородній, 1991).

Синтез барвників на основі ароматичних вуглеводнів характеризується гігієнічною недосконалістю виробничих процесів, що може призводити до інтенсивного впливу на організм працюючих шкідливих хімічних речовин в концентраціях, які значно перевищують гранично допустимі. У виготовленні та застосуванні азобарвників зайнята значна кількість працівників різних вікових груп, а також використовується праця жінок (Н.М. Кузьменко, 1986; О.М. Тимченко, 1989; І.В. Завгородній, 1991).

Аніонні азобарвники характеризуються якісно однотипною токсичною дією, яка виявляється змінами як інтегральних показників, так і ознаками ураження окремих органів і систем. Найбільш характерним для ААНШ є вплив на кров з утворенням в крові сульф- та метгемоглобіну, тілець Гейнця та подальшим розвитком симптомів анемії. Дані сполуки здатні проникати через неушкоджену шкіру без ознак подразнення та проявів алергії. Деякі з ААНШ викликають віддалені наслідки у лабораторних тварин у вигляді ембріотоксичного, гонадотоксичного та мутагенного ефектів (Н.М. Василенко, 1980; К. Tanoka, 1981; Г.Л. Нікуліна, Д.М. Девейкіс 1997).

Таким чином, проблема збереження здоров’я та покращення умов праці робітників виробництва аніонних азобарвників є актуальною. Це положення підтверджується тим, що стан здоров’я працюючих, зокрема здоров’я жінок, у зазначеному виробництві детально не аналізувався; не проводилася гігієнічна характеристика умов праці робітників, технологічних процесів і апаратів синтезу; не вивчена ембріотоксичність частини аніонних азобарвників, зокрема часто використовуваних у легкій промисловості – Сірого М і Темно-коричневого 2 Ч, а надійність розроблених в експерименті ГДК аніонних азобарвників не підтверджена натурними гігієнічними і клініко-статистичними дослідженнями. Все вище викладене свідчить про необхідність і своєчасність виконання даної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є продовженням наукового напрямку досліджень Івано-Франківської державної медичної академії, Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця та Харківського науково-дослідного інституту гігієни праці і професійних захворювань по темі: “Вивчення шкідливих факторів виробництва і трудового процесу на деяких підприємствах машинобудування та хімічної промисловості, їх вплив на здоров’я робітників, визначення основних критеріїв професійного ризику і розробка гігієнічних нормативно-методичних документів та профілактичних заходів” (номер державної реєстрації: № 0198 U 001788, шифр ЦФ. 19.18).

Мета дослідження полягає в гігієнічній оцінці здоров’я працівників, шкідливості і небезпечності виробничих чинників у виготовленні аніонних азобарвників для наукового обґрунтування і впровадження комплексу оздоровчих заходів.

Для досягнення поставленої мети ставились такі задачі:

1. Проаналізувати здоров’я робітників, зокрема жінок, зайнятих в основних професіях у виробництві ААНШ, вивчити розповсюдженість окремих форм захворювань в залежності від тривалості контакту і вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони шляхом застосування багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу, розробити прогноз стану здоров’я апаратників;

2. Вивчити технологічний процес і апарати синтезу у виробництві аніонних азобарвників, оцінити їх з гігієнічних позицій;

3. Дати санітарно-гігієнічну характеристику умовам праці і провести гігієнічну класифікацію праці апаратників, зайнятих виготовленням ААНШ, розкрити основні закономірності у формуванні несприятливих факторів виробничого середовища;

4. Провести в експерименті на лабораторних щурах порівняльне вивчення ембріотоксичності аніонних азобарвників різної хімічної будови (з однією і трьома азогрупами в структурі молекули);

5. Науково обґрунтувати профілактичні заходи, спрямовані на попередження несприятливого впливу аніонних азобарвників на організм працівників, виникнення професійних і виробничо-обумовлених захворювань, оздоровлення умов праці.

Об’єкти дослідження – апаратники, зайняті синтезом аніонних азобарвників, виробниче середовище та умови праці на хімічному підприємстві по виготовленню аніонних азобарвників ВАТ “Барва” (м. Івано-Франківськ), ААНШ марок Темно-коричневий 2Ч та Сірий М, а також лабораторні щури, що піддавались дії зазначених сполук.

Предмет дослідження – структура і рівень захворюваності робітників, зайнятих виготовленням ААНШ; якісна і кількісна характеристика хімічних, фізичних та психофізіологічних чинників виробничого середовища і трудового процесу; кількісна характеристика причинно-наслідкових зв’язків і прогноз стану здоров’я апаратників в залежності від умов праці; ембріотоксичність аніонних азобарвників марок Темно-коричневий 2Ч і Сірий М.

Методи дослідження – клініко-лабораторні і статистичні, фізіологічні, методи поглибленого гігієнічного обстеження із застосуванням інструментально-лабораторних досліджень, лабораторного токсикологічного експерименту на тваринах.

Наукова новизна одержаних результатів:

Вперше:–

вивчено стан здоров’я апаратників, зайнятих виготовленням ААНШ і показано, що найбільш розповсюдженими серед них є хвороби органів травлення, крові і кровотворних органів, гінекологічна патологія;–

показано, що провідними серед комплексу несприятливих факторів є наявність аерозолів дезінтеграції напівпродуктів і самих ААНШ, а також парів ацетпарафенілендіаміну, аніліну, аміаку, водню хлориду, діоксиду азоту в концентраціях, що перевищують ГДК на різних стадіях виробничого процесу;–

встановлено, що найбільший ризик виникнення захворювань мають апаратники після десяти років роботи в умовах перевищення допустимих концентрацій шкідливих хімічних речовин в 2 і більше разів;–

доведено, що ААНШ призводять до аномалій розвитку кісткової системи, зумовлюють уповільнення осифікації груднини, крижових хребців, зменшення кісткових закладок в метакарпальних і в метатарзальних кістках.

Практичне значення одержаних результатів. Науково обґрунтовані і розроблені профілактичні заходи, спрямовані на попередження несприятливого впливу аніонних азобарвників на організм працівників, виникнення професійних і виробничо-обумовлених захворювань, оздоровлення умов праці.

Матеріали з гігієнічної оцінки умов праці і стану здоров’я працівників (так звані клініко-гігієнічні паралелі) передані в Комітет з питань гігієнічного регламентування для уточнення ГДК ААНШ у повітрі робочої зони.

Результати роботи впроваджені в практику охорони здоров’я і в виробництво по виготовленню і застосуванню ААНШ у вигляді:

1. “Державних санітарних правил обладнання та утримання підприємств шкіряного виробництва” 3.3.1. 066 - 2000 №66 від 20.12.2000 року.

2. Інформаційного листа ”Профілактичні технології при виготовленні та застосуванні аніонних азобарвників на виробництві” №71 - 2000;

Результати досліджень використовуються лікувально-профілактичними закладами України, підприємствами по виготовленню і застосуванню ААНШ, установами державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Особистий внесок здобувача.

Автором самостійно проведений пошук, збір і критичний аналіз джерел наукової літератури, що характеризують здоров’я та умови праці робітників виробництва барвників, подібних за хімічною будовою, а також працівників виготовлення ААНШ. Клініко-статистичні дослідження проведені спільно з медичними працівниками Івано-Франківської обласної клінічної лікарні. Натурні гігієнічні, фізіолого-гігієнічні дослідження умов праці робітників виробництва ААНШ на Івано-Франківському підприємстві ВАТ “Барва” проведені з участю співробітників кафедри гігієни праці і професійних захворювань Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (зав. кафедрою – проф. О.П. Яворовський)*.

Експериментально-токсикологічні дослідження виконано при консультації провідного наукового співробітника токсикологічної лабораторії НДЛЦ Національного медичного університету імені О.О. Богомольця І.Г Анісімової. Автором самостійно здійснено статистичне опрацювання, аналіз і узагальнення отриманих результатів, формулювання висновків та профілактичних рекомендацій, оформлення результатів роботи.

Апробація результатів роботи. Матеріали дисертації доповідались на республіканській конференції молодих вчених на базі інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя (м. Київ, 2000 р.), Всеукраїнській конференції молодих вчених, присвяченій 73-й річниці з дня заснування інституту медицини праці АМН України (м. Київ, 2001 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 3 наукові статті (у профільних фахових виданнях, рекомендованих ВАК України).

Структура та обсяг роботи. Основний текст дисертації викладений на 142 сторінках машинопису. Дисертація складається з вступу, аналітичного огляду літератури, 6 основних розділів власних досліджень, підсумку, висновків, списку використаних джерел (192 вітчизняних

та 29 іноземних) додатків (на 11 сторінках). Дисертаційна робота проілюстрована 36 таблицями, 3 схемами, 22 рисунками та 14 фотографіями.

* – Висловлюю щиру подяку проф. Яворовському О.П. і співробітникам кафедри гігієни праці і професійних захворювань НМУ ім. О.О. Богомольця за консультативну допомогу у плануванні і проведенні натурних гігієнічних досліджень.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. При вивченні стану здоров’я 243 робітників основних професій віком від 25 до 54 років за результатами поглибленого медичного огляду основним контингентом обстежених були: апаратники (111 чоловік, із них 44 жінки), слюсарі-ремонтники (78 чоловік), лаборанти хімічного аналізу (54 жінки), інженерно-технічні працівники (ІТП) і робітники допоміжних цехів, які не зазнавали впливу шкідливих і небезпечних факторів виготовлення ААНШ – контрольна група (114 чоловік, із них 68 жінок).

Поглиблене вивчення захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (ТВП) проводилось за 4-х річний період у робітників, які пропрацювали не менше одного календарного року у виготовленні ААНШ, та ІТП заводу (контроль). Всього проаналізовано 5585 лікарняних листків (до розробки не увійшли листки непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворими дітьми, штучними абортами, побутовими травмами і декретом).

Звіти про тимчасову непрацездатність робітників за формою №23-ТН проаналізовані в динаміці за 1996-1999 роки з визначенням числа випадків непрацездатності на 100 працюючих, числа днів непрацездатності на 100 працюючих, середньої тривалості одного випадку втрати працездатності, а також структури захворюваності з ТВП.

Розробка захворюваності здійснювалась за номенклатурою, передбаченою “Международной статистической классификацией болезней и проблем, связанных со здоровьем” 10 перегляду з врахуванням статі, віку і стажу роботи в контакті з ААНШ.

Методами поглибленого санітарного обстеження із застосуванням інструментально-лабораторних досліджень вивчались умови праці апаратників синтезу ААНШ (всі робочі місця) протягом 3-х років. Гігієнічні дослідження включали вивчення організації технологічних процесів і апаратів синтезу під час виконання апаратниками технологічних операцій і паралельного вивчення забрудненості повітряного середовища парами (газами) шкідливих хімічних речовин та аерозолями напівпродуктів барвників і готових форм. Всього було відібрано і проаналізовано на основних робочих місцях апаратників 606 проб повітря на вміст шкідливих хімічних речовин і пилу, здійснено 268 досліджень параметрів мікроклімату – 140 в холодний період і 128 в теплий період року, проведено 99 вимірів загального рівня шуму та звукового тиску в октавних смугах частот і вибірково інших факторів (освітленості, променистого тепла), а також досліджена важкість та напруженість праці.

На основі клініко-статистичних, виробничо-гігієнічних, санітарно-хімічних досліджень проведено вивчення причинно-наслідкового зв’язку та прогнозування впливу шкідливих чинників виробництва ААНШ на здоров’я апаратників шляхом багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу всіх параметрів виробничої моделі з розрахунком множинних коефіцієнтів кореляції і коефіцієнтів детермінації та за допомогою методики неоднорідної послідовної процедури, що базується на аналізі Вальда із застосуванням вірогіднісного аналізу Байєса. Визначено професійні групи максимального ризику ймовірності розвитку певних патологічних процесів, які формувалися на основі визначення прогностичних коефіцієнтів, залежно від умов праці, віку та стажу роботи.

В токсикологічному експерименті використано 200 самок масою 160-180г, у яких вивчався функціональний стан яєчників, оцінювався естральний цикл методом вагінальних мазків (проаналізовано біля 3000 препаратів).

Хімічні речовини білим щурам вводили в шлунок за допомогою металевого зонду у вигляді 0,1-1% (Темно-коричневий 2 Ч) та 1-10% (Сірий М) водних розчинів в об’ємі 1,8-2,4 мл. Впливу ААНШ білі щури піддавалися з 1 по 19 день вагітності.

Всього в експериментах з вивчення порушень пренатального розвитку плодів використано 113 вагітних самиць, отримано і проаналізовано 845 живих плодів (235 в контролі) 20-го дня розвитку.

Результати клініко-статистичних, виробничо-гігієнічних і експериментально-токсикологічних досліджень опрацьовували методами варіаційної статистики. Оцінку вірогідності статистичних досліджень проводили за допомогою t-критерію Ст’юдента. Додатково за методиками Ван-дер-Вардена, ч2 – критерія проводили статистичну оцінку вірогідності показників, що відображали стан осифікації скелета у плодів білих щурів у порівнянні з контрольною групою.

Вивчення стану здоров’я і особливостей захворюваності робітників. На першому етапі досліджень нами вивчено стан здоров’я робітників у виробництві ААНШ на підприємстві ВАТ “Барва”. Проведений аналіз дозволив виявити високий рівень загальної захворюваності та захворюваності за окремими класами хвороб (результати проведеного нами комплексного медичного огляду), високі показники тимчасової непрацездатності у випадках і днях на 100 працюючих та її тривалість (дані офіційних документів і звітів підприємства та лікувально-профілактичних установ протягом 1996-1999 років). Матеріали про захворюваність робітників аналізувалися у розрізі професійних, статево-вікових груп, в залежності від тривалості дії шкідливих професійних факторів.

За результатами комплексного медичного огляду нами встановлено, що робітники основних професій (апаратники) мали найвищий рівень захворюваності – 166,1 випадків на 100 працюючих, працівники контрольної групи найнижчий – 64,9 випадків, (p<0,05). Основу структури захворюваності апаратників формували хвороби органів травлення (хронічний гепатит, хронічний холецистит), крові та кровотворних органів (анемія), гінекологічні хвороби (кольпіт, аднексит, гіперплазії ендометрію, слизової оболонки шийки матки, фіброміома матки), а також хвороби органів дихання (хронічний бронхіт), серцево-судинної системи (гіпертонічна хвороба, стенокардія).

Нами встановлено тісний кореляційний звязок між тривалістю контакту з шкідливими чинниками і захворюваннями крові та кровотворних органів, гінекологічною патологією, хворобами органів травлення (хронічний гепатит та холецистит). Коефіцієнти кореляції відповідно становлять 0,94; 0,91 та 0,86 і 0,82.

В цілому загальна захворюваність апаратників була більшою в 2 рази, ніж слюсарів-ремонтників (перебувають в цехах майже в 2 рази менше часу у порівнянні з апаратниками). Працівники заводу, що складали контрольну групу, мали найнижчий рівень загальної захворюваності порівняно з робітниками інших професій, як в цілому, так і в окремих стажевих і статевих групах.

Дослідженнями встановлено, що шкідливі фактори даного виробництва суттєво впливають на статеву сферу жінок. Гінекологічна захворюваність жінок в залежності від стажу роботи за результатами комплексного медичного огляду представлена на рисунку 1.

Як видно з рисунка 1, рівень гінекологічної захворюваності серед апаратниць зі стажем роботи 10 і більше років перевищує аналогічний показник серед лаборантів хімічного аналізу в 4,92, а серед жінок контрольної групи – в 5,8 рази (p<0,05).

За допомогою порівняльного аналізу захворюваності з ТВП робітників виготовлення ААНШ та інженерно-технічних працівників (ІТП) нами виявлені особливості захворюваності у двох

Рис. 1. Гінекологічна захворюваність жінок в залежності від стажу роботи

за результатами комплексного медичного огляду (на 100 жінок).

вказаних групах та закономірності формування патології.

Встановлено, що провідною патологією, яка визначає рівень захворюваності з ТВП робітників і ІТП є хвороби сечостатевої системи, кістково-мязової системи та сполучної тканини. Разом з тим хвороби шкіри та підшкірної клітковини мають значно меншу питому вагу у структурі захворюваності ІТП.

Загальний рівень захворюваності з ТВП робітників протягом 1996-1999 років перевищував аналогічний показник у ІТП в 2,0-2,7 рази. Перевищення рівнів захворюваності робітників над ІТП протягом чотирьох років дослідження було характерним за усіма класами хвороб, в тому числі за хворобами системи кровообігу – в 1,9-3,8 рази, сечостатевої системи – в 1,7-3,5 рази, кістково-мязової та сполучної тканини – в 1,5-2,5 рази.

Темп зниження рівня захворюваності за даний період у ІТП був більшим (57,8%) ніж у робітників синтезу ААНШ (50,0%).

Аналіз захворюваності з ТВП в днях непрацездатності на 100 працюючих серед робітників і ІТП дозволив виявити закономірності і особливості формування цього показника в двох зазначених групах, провести порівняння і простежити динаміку протягом 1996-1999 років.

Порівнянням показників захворюваності з ТВП робітників основних професій виробництва ААНШ і ІТП заводу в днях на 100 працюючих нами встановлено, що робітники в цілому мали більше число днів непрацездатності на 100 працюючих ніж ІТП в 1996 році в 2,4 рази, в 1997 році – в 2,9 рази, в 1998 році – в 2,0 рази, в 1999 році – в 2,5 рази.

За даний період нами встановлено перевищення числа днів непрацездатності у робітників в порівнянні з ІТП з переважної більшості класів хвороб. Так, тривалість непрацездатності у робітників була вищою ніж в ІТП у зв’язку з хворобами сечостатевої системи – в 2,7-7,6 рази, органів дихання – в 2,1-3,3 рази, системи кровообігу – в 2,1-5,0 разів.

Провідною патологією, яка в основному формувала число днів непрацездатності, у робітників були хвороби сечостатевої системи (1 рангове місце), кістково-м’язової системи та сполучної тканини (2-3 рангові місця), системи кровообігу (3-4 місця), нервової системи та органів чуття (4-5 місця).

В цілому, зменшення числа днів непрацездатності у робітників відбувалося меншими темпами (-18,8%), ніж у ІТП (-20,0%). Середня тривалість одного випадку захворювання у робітників поступово зростала з 15,3 днів в 1996 році до 16,3 – в 1997 році, 17,7 – в 1998 році, 24,9 – в 1999 році.

Встановлено, що за період 1996-1999 років тривалість одного випадку захворювання на хвороби нервової системи збільшилася у робітників в 3,0 рази, сечостатевої системи – в 2,0 рази, системи кровообігу – в 1,5 разу, органів травлення – на 43,9%, органів дихання – на 29,4%.

Порівняння середньої тривалості одного випадку хвороб у робітників та ІТП свідчить про більшу величину цього показника у робітників. Так, в 1996 році середня тривалість одного випадку хвороб у робітників була на 0,5 днів більшою, ніж у ІТП, в 1997 році – на 1,3 днів, в 1999 році – на 6,6 днів.

Темп приросту тривалості одного випадку захворювання у робітників за чотирьохрічний період був більшим (62,7%), ніж у ІТП (23,6%).

Гігієнічна характеристика умов праці апаратників. Проведеними натурними гігієнічними дослідженнями встановлено, що виробництво аніонних азобарвників на Івано-Франківському підприємстві ВАТ “Барва” є недосконале в гігієнічному відношенні. У виготовленні цих сполук на підприємстві широко використовується праця жінок, основні професії яких – апаратниці фільтрації, змішування, лаборанти хімічного аналізу.

Нами встановлено, що формування несприятливих умов праці робітників обумовлено такими причинами: –

багатостадійністю і складністю хімічних реакцій органічного синтезу, застосуванням великого арсеналу хімічних речовин в різному агрегатному стані;–

неповною автоматизацією технологічного процесу виготовлення ААНШ і використанням ручної праці, що призводить до порушення герметичності апаратів і устаткування на окремих стадіях: завантаження сировини в суспензатори, реактори, сушильні апарати; фільтрування суспензій напівпродутів барвників; змішування напівпродуктів барвників та фасування готових форм;–

переривчастістю технологічного процесу після закінчення операцій фільтрування і сушіння напівпродуктів барвників;–

технічною недосконалістю будови розпилюючих сушильних апаратів, фільтр-пресів, фасувальних апаратів, використанням сальникових насосів;–

відсутністю зблокованості роботи місцевої витяжної вентиляції з відкриттям люків суспензаторів, реакторів та технологічною недосконалістю і гігієнічною неефективністю загальнообмінної припливно-витяжної механічної вентиляції.

Все це зумовлює можливість надходження значної кількості шкідливих хімічних речовин в повітря робочої зони в концентраціях, які значно перевищують ГДК, безперешкодного розповсюдження токсичних речовин по значному об’єму неізольованих приміщень сусідніх дільниць. В результаті працівники основних професій – апаратники – за результатами хронометражних спостережень в найбільшій мірі зазнають впливу хімічних шкідливостей – не менше 80% тривалості робочої зміни.

Аналіз стану повітря робочої зони в основних цехах синтезу аніонних азобарвників свідчить, що апаратники на даному підприємстві зазнають постійного впливу аерозолів напівпродуктів барвників і готових форм, парів діоксиду азоту, водню хлориду в концентраціях, які перевищують ГДК від 3 до 12 разів. Епізодично діють на них (не більше 10% від тривалості зміни) пари аніліну, ацетпарафенілендіаміну, аміаку в концентраціях, які перевищують ГДК від 2 до 5 разів.

За результатами гігієнічної оцінки фізичних чинників і показників мікроклімату встановлено, що у більшості випадків рівні їх дії відповідають вимогам санітарного законодавства. Лише в холодний період року на робочих місцях апаратників підготовки температура повітря була дещо нижчою від норми (на 1°С), а на робочих місцях апаратників сушіння і змішування фактичний рівень шуму епізодично перевищував допустимий від 3 до 5 дБА згідно з ДСН 3.3.6.037-99.

Таким чином, вміст аерозолів дезінтеграції ААНШ у повітрі робочої зони за критерієм перевищення встановленого гігієнічного нормативу і тривалістю дії виявився провідним несприятливим чинником серед факторів, що формують гігієнічні умови праці у виробництві аніонних азобарвників.

Відповідно до критеріїв гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу умови праці апаратників можна визначити як “шкідливі”, тобто як такі, що здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводити до зростання захворюваності з ТВП, підвищення частоти загальної захворюваності, появи окремих ознак професійної патології, а також можуть призводити до розвитку початкових стадій професійних захворювань, значного зростання патології, викликаної хімічними чинниками.

Аналіз та прогнозування впливу шкідливих чинників виробництва аніонних азобарвників на здоров’я апаратників. Багатофакторним кореляційно-регресійним аналізом та прогнозуванням ризику формування патології у апаратників встановлено взаємозв’язки між несприятливими факторами виробничого середовища та рівнями захворюваності апаратників, визначено диференційований вплив кожного чинника та інтегральну прогностичну їх значущість.

Комплекс несприятливих чинників виробництва аніонних азобарвників досить суттєво (на 82,21% – хвороби крові і кровотворних органів, на 72,25% – гінекологічні хвороби, на 62,41% – хвороби системи травлення, на 50,41% – хвороби системи сечовиділення) впливав на здоров’я апаратників, обумовлюючи високі показники захворюваності, про що свідчили рівні множинних коефіцієнтів кореляції – 0,91, 0,85, 0,79 і 0,71 відповідно, (p<0,05 в усіх випадках). Необхідно відзначити факт досить нерівнозначного розподілу значущості окремих факторів при їхній індивідуальній оцінці. Пріоритетними були саме хімічні фактори виробничого середовища, вплив кожного з яких коливався від 3,6% до 49%. Фізичні чинники та показники мікроклімату були менш значущими у порівнянні з хімічними речовинами.

Методикою неоднорідної послідовної процедури, що базується на аналізі Вальда із застосуванням вірогіднісного аналізу Байєса, показано, що у апаратників виготовлення ААНШ однакового віку та стажу роботи, але при різних параметрах виробничого середовища проявляється суттєва різниця в розвитку патологічних процесів. Виявлено аналогічну закономірність зростання ризику виникнення хвороб крові та кровотворних органів, гінекологічних хвороб, хвороб системи травлення та системи сечовиділення із збільшенням стажу роботи при перевищенні ГДК вмісту шкідливих хімічних речовин.

Так, в умовах виробництва аніонних азобарвників, де концентрації шкідливих хімічних речовин перевищують ГДК в 2 і більше разів (оптимальні показники мікроклімату), апаратники віком до 35 років зі стажем роботи 5 і більше років, відносяться до груп підвищеного ризику виникнення захворювань крові та кровотворних органів, системи травлення, сечовиділення та гінекологічної патології. Після 10 років роботи і перевищенні ГДК ААНШ більше 4 разів, апаратники даної вікової групи мають високий ризик виникнення вище зазначеної патології.

Таку ж динамічну оцінку проведено для групи апаратників віком 35-44 роки при різних станах виробничого середовища синтезу ААНШ та стажу роботи. Виявлено аналогічну закономірність зростання ризику виникнення хвороб крові, гінекологічних хвороб, хвороб системи травлення та системи сечовиділення із збільшенням стажу роботи при перевищенні ГДК вмісту шкідливих хімічних речовин.

Нами встановлено, що між станом здоров’я апаратників, зайнятих виготовленням ААНШ, і умовами праці існував чітко виражений причинно-наслідковий зв’язок. Частота захворювань апаратників корелювала з тривалістю контакту і з виробничими шкідливостями протягом робочої зміни. За умови приведення повітря робочої зони виготовлення ААНШ до нормальних параметрів вірогідність розвитку патологічних станів може бути знижена і апаратники будуть переведені до групи середнього чи зниженого ризику.

Особливості та закономірності формування патології у робітників виготовлення ААНШ необхідно враховувати при плануванні профілактичних заходів. З проведених досліджень видно, що профілактичні заходи повинні спрямовуватись не на окремий чинник, а на комплекс шкідливих факторів виробничого середовища.

Вивчення ембріотоксичної дії аніонних азобарвників різної хімічної будови при введенні в шлунок лабораторних щурів. Нами встановлено, що досліджувані аніонні азобарвники Темно-коричневий 2 Ч (три азогрупи в молекулі) і Сірий М (одна азогрупа) не однаково впливають на ембріогенез білих щурів. Так, при дії аніонного азобарвника Темно-коричневого 2 Ч в дозах 0,1 і 0,01 г/кг спостерігається підвищення загибелі зародків на доімплантаційних стадіях розвитку, що відобразилось і на підвищенні загальної внутрішньоутробної загибелі в цих групах. При дії аніонного азобарвника Сірого М в двох досліджуваних дозах (1 г/кг і 0,1 г/кг) підвищення загибелі ембріонів практично не спостерігалося у порівнянні з контролем (рис. 2).

Встановлено, що вплив досліджуваних аніонних азобарвників не індукував фенотипічних та вісцеральних аномалій розвитку, проте викликав вади розвитку кісткової системи. При дії барвника Темно-коричневого 2 Ч відмічалось до 14% плодів з дефектами розвитку ребер, а Сірого М – до 9%.

Патологічні зміни найчастіше були представлені – одно- або двохсторонніми аномаліями 1-ї пари ребер, недорозвиненням 13-ї і зачатками 14-ї пар ребер, хвилястістю ребер. Частота описаних дефектів розвитку ребер в трьох досліджуваних групах азобарвників (Темно-коричневого 2 Ч в обох досліджуваних дозах 0,1 і 0,01 г/кг і Сірого М в дозі 1 г/кг) мала статистично значущі відмінності у порівнянні з контролем. Відхилення в розвитку скелету плодів щурів, яким вводили азобарвник Сірий М в дозі 0,1 г/кг маси тіла, зустрічались з частотою, яка не перевищувала рівень контрольних величин.

Вперше встановлено, що у трьох досліджуваних групах тварин, яким вводили в шлунок барвники – Темно-коричневий 2 Ч в дозі 0,1 і 0,01 г/кг та Сірий М в дозі 1г/кг, відмічалося уповільнення осифікації груднини. У групі тварин, які зазнавали дії барвника Сірого М в дозі 0,1 г/кг, уповільнення осифікації груднини не спостерігалося. Виявлено, що ретардаційний ефект дії аніонних азобарвників найбільш виражений стосовно крижових хребців, а в шийних, грудних і поперекових хребцях показники змін не перевищували контрольні. Найпомітніший вплив на уповільнення осифікації крижових хребців спричиняє барвник Темно-коричневий 2 Ч в дозі 0,01 г/кг.

1 – контроль узагальнений лабораторний3 – Темно-коричневий 2 Ч

0,1 г/кг5 – Сірий М

1 г/кг

2 – контроль паралельний4 – Темно-коричневий 2Ч

0,01 г/кг6 – Сірий М

0,1 г/кг

Рис. 2 Вплив ААНШ при введенні в шлунок з 1 по 19 день вагітності на

антенатальну загибель зародків білих щурів

Слід зазначити, що дія азобарвника аніонного Темно-коричневого 2 Ч в дозі 0,01 г/кг мала найпомітніший ретардаційний ефект і виявлялась в зменшенні числа кісткових закладок в метакарпальних і в метатарзальних кістках. Проте зазначений ефект не відзначався в групах тварин, яким вводили барвники Темно-коричневий 2 Ч в дозі 0,1 г/кг і Сірий М в дозі 1 і 0,1 г/кг.

Отже, нами встановлено, що ембріотоксичність притаманна обом досліджуваним барвникам при надходженні в шлунок лабораторних тварин. Проте, аніонний триазобарвник Темно-коричневий 2 Ч у порівнянні з моноазобарвником Сірим М характеризується більш вираженими проявами ембріолетального ефекту (загибель ембріонів щурів на ранніх стадіях), тератогенного (наявність вад розвитку кісткової системи) і ретардаційного (уповільнення осифікації скелета) ефектів. Зазначені зміни, що виявилися під впливом досліджувани азобарвників, як правило, підпорядковувалися прямій залежності “доза-ефект”.

ВИСНОВКИ

Вивчені особливості захворюваності робітників різних професійних груп, закономірності формування шкідливих і небезпечних чинників у виробництві ААНШ, дана порівняльна оцінка ембріотоксичності аніонних азобарвників різної хімічної будови, на підставі чого науково обґрунтовані і впроваджені профілактичні заходи.

1. Найбільш розповсюдженими серед робітників у виробництві аніонних азобарвників за результатами поглибленого медичного огляду є хвороби органів травлення, крові і кровотворних органів, гінекологічна патологія. Найвищий рівень захворюваності мали апаратники – 166,1 випадків на 100 працюючих, працівники контрольної групи найнижчий – 64,9 випадків, (p<0,05). Із збільшенням стажу роботи в апаратників (серед яких зі стажем роботи більше 10 років здорових осіб не виявлено) були найбільші рівні загальної захворюваності.

2. Найвищий рівень гінекологічної патології зареєстрований серед жінок-апаратниць, рівень захворюваності яких майже в 5 разів перевищує аналогічні показники лаборантів хімічного аналізу і в 6 разів – осіб контрольної групи. Провідною гінекологічною патологією апаратниць у виробництві аніонних азобарвників є кольпіти, акднексити, гіперплазії ендометрію і слизової оболонки шийки матки.

3. Підвищена тимчасова непрацездатність робітників, зайнятих синтезом аніонних азобарвників, обумовлена частим розвитком у них хвороб сечостатевої системи, кістково-мязової системи та сполучної тканини (провідна патологія), а також системи дихання, кровообігу, хвороб шкіри і підшкірної клітковини. Загальний рівень захворюваності з ТВП робітників протягом чотирьох років перевищував аналогічний показник у працівників контрольної групи у випадках на 100 працюючих у 2,0-2,7 рази, в днях на 100 працюючих – в 2,0-2,9 рази.

4. Виробництво аніонних азобарвників і напівпродуктів на основі ароматичних вуглеводнів характеризується значною гігієнічною недосконалістю: переривчастістю, неповною автоматизацією, технічною недосконалістю будови розпилюючих сушильних апаратів, фільтр-пресів, фасувальних апаратів, використанням ручної праці на основних стадіях, неефективністю вентиляції, що обумовлює інтенсивний вплив на працюючих шкідливих хімічних речовин. На робочих місцях апаратників фактичні концентрації аерозолів дезінтеграції аніонних азобарвників і напівпродуктів їх синтезу перевищують ГДК від 3 до 12 разів, а парів аніліну, ацетпарафенілендіаміну, аміаку, діоксиду азоту, водню хлориду – в декілька разів.

5. Комплекс несприятливих чинників в цілому досить суттєво (на 82,21% – хвороби крові і кровотворних органів, на 72,25% – гінекологічні хвороби, на 62,41% – хвороби системи травлення, на 50,41% – хвороби системи сечовиділення) впливає на здоров’я апаратників, обумовлюючи високі показники захворюваності, про що свідчать рівні множинних коефіцієнтів кореляції – 0,91, 0,85, 0,79 і 0,71 відповідно, (p<0,05). Пріоритетними у формуванні зазначеної патології є хімічні фактори виробничого середовища, частка впливу кожного з яких коливається від 3,6% до 49%. Фізичні чинники та показники мікроклімату у формуванні патології є менш значущими у порівнянні з хімічними.

6. Ризик виникнення хвороб крові та кровотворних органів, гінекологічних хвороб, хвороб системи травлення та системи сечовиділення із збільшенням стажу роботи при перевищенні ГДК вмісту шкідливих хімічних речовин у повітрі робочої зони зростає. Ризик формування патології, у порівнянні з робітниками інших професійних груп, найбільш високий серед апаратників, які після 10 років роботи в умовах перевищення ГДК вмісту шкідливих хімічних речовин в 2 рази і більше відносяться до груп високого ризику виникнення професійної і виробничо-обумовленої патології.

7. Ембріотоксичний ефект притаманний обом досліджуваним аніонним азобарвникам Темно-коричневому 2 Ч та Сірому М. Триазобарвник Темно-коричневий 2 Ч у порівнянні з моноазобарвником Сірим М характеризується більш вираженими проявами ембріолетального ефекту (загибеллю ембріонів щурів на ранніх стадіях), тератогенного ефекту (наявністю вад розвитку кісткової системи) і ретардаційного (уповільненням осифікації скелета) ефектів. Зазначені зміни вивчених барвників, як правило, підпорядковувалися прямій залежності “доза-ефект”.

8. Науково обґрунтований комплекс медико-біологічних, організаційних, санітарно-технічних, індивідуальних та інших профілактичних заходів, впроваджений як в практичну охорону здоров’я, так і у виробництво, що дозволило оздоровити умови праці, знизити загальну захворюваність і попередити появу випадків професійних захворювань серед робітників при виготовленні та застосуванні аніонних азобарвників.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дерпак В.В. Особливості захворюваності робітників хімічної промисловості, зайнятих у виробництві аніонних азобарвників // Довкілля та здоров’я. – 2000. – №4). – С. 42-46.

2. Дерпак В.В., Веремей М.І. Гігієнічна характеристика технологічного процесу і умов праці апаратників виробництва аніонних азобарвників // Гігієна праці. – Київ: Інститут медицини праці АМН України. – 2000. – №31. – С. 230-235.

3. Дерпак В.В., Нікуліна Г.Л., Девейкіс Д.М. Щодо шкідливої дії аніонних азобарвників // Довкілля та здоров’я. – 2001. – №1(16). – С. 25-29.

Анотація

Дерпак В.В. Гігієнічна оцінка здоров’я працівників виробництва аніонних азобарвників та наукове обґрунтування заходів профілактики впливу професійних шкідливостей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна, медичні науки. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2002.

Дисертація присвячена вивченню здоров’я працівників виробництва аніонних азобарвників та розробці профілактичних заходів, спрямованих на оздоровлення умов їх праці.

Встановлено, що вплив на працівників комплексу несприятливих факторів виробництва аніонних азобарвників проявляється підвищенням рівнів захворюваності системи органів травлення, крові та кровотворних органів, гінекологічної патології, імовірність розвитку яких визначається пріоритетною дією хімічного чинника.

Виробництво аніонних азобарвників характеризується гігієнічною недосконалістю, яка обумовлює інтенсивний вплив на працюючих шкідливих хімічних речовин при виконанні ними основних виробничих операцій, а умови праці апаратників визначаються у відповідності до “Гігієнічної класифікації праці” МОЗ України як “шкідливі”.

Ембріотоксична дія притаманна обом досліджуваним аніонним азобарвникам при надходженні в шлунок лабораторних тварин і залежить від рівня впливу використовуваних в експерименті доз та від хімічної будови цих сполук. Аніонний азобарвник Темно-коричневий 2 Ч у порівнянні з азобарвником Сірим М характеризується більш вираженими проявами ембріотоксичної дії.

Науково обґрунтований, розроблений та впроваджений в практику охорони здоров’я і у виробництво комплекс профілактичних заходів, спрямованих на попередження несприятливого впливу аніонних азобарвників на організм працівників, виникнення професійних і виробничо-обумовлених захворювань, оздоровлення умов праці.

Ключові слова: аніонні азобарвники, здоров’я працівників, несприятливі фактори виробництва, умови праці, ембріотоксична дія.

АННОТАЦИЯ

Дерпак В.В. Гигиеническая оценка здоровья работников призводства анионных азокрасителей и научное обоснование мер профилактики влияния профессиональных вредностей. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 – гигиена, медицинские науки. Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, 2002.

Диссертация посвящена изучению здоровья работников производства анионных азокрасителей и разработке профилактических мероприятий, направленных на оздоровление условий их труда.

Установлено, что комплекс неблагоприятных факторов синтеза анионных азокрасителей на 50-83% влияет на здоровье работников основных профессий. Наиболее зависимыми от исследуемых факторов у работающих есть болезни крови и кроветворных органов, гинекологическая патология и заболевания системы пищеварения, вероятность развития которых определяется приоритетным действием химического фактора. Риск формирования патологии, в сравнении с работниками других профессиональных групп, наиболее высокий у аппаратчиков, которые после 10 лет работы в условиях превышения ГДК содержания вредных химических веществ в 2 раза и более относятся к группам высокого риска возникновения промышленной и производственно-обусловленной патологии.

Производство синтетических анионных азокрасителей на основе ароматических углеводородов характеризуется гигиеническим несовершенством, обуславливающим интенсивное воздействие на работающих вредных химических веществ при выполнении ими основных производственных операций.

Установлено, что основными причинами поступления вредных химических веществ в виде пыли и газов (паров) в воздух рабочей зоны есть прерывистость технологического процесса, неизбежность разгерметизации сушильных аппаратов, их несовершенство с гигиенических позиций, широкое использование ручного труда при загрузке сырья в реакторы, суспензаторы, смесители, снятие отфильтрованной пасты полупродукта из фильтровальных холстов и недостаточная эффективность местной вытяжной вентиляции.

Среди профессиональных вредностей ведущая роль принадлежит химическим факторам, к которым относятся аерозоли красителей и полупродуктов, паранитроанилина, паров анилина, диоксида азота, хлористого водорода, концентрации которых превышают ПДК. Условия труда аппаратчиков в производствах анионных азокрасителей определяются по “Гигиенической классификации труда” МОЗ Украины как “вредные”.

Ембриотоксическое действие присуще обеим исследованным анионным азокрасителям при поступлении в желудок лабораторных животных и зависит от уровня воздействия используемых в експерименте доз и от химического строения этих соединений. Анионный азокраситель Темно-коричневый 2Ч в сравнении с азокрасителем Серым М характеризуется более выраженными проявлениями эмбриотоксического действия.

Научно обоснован, разработан