ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЄРЕМЄЄВА ІРИНА АНАТОЛІЇВНА

УДК: 94 (420) "1951/1990"

ПОЛІТИКА УРЯДІВ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ ЩОДО ПРОФСПІЛОК У 50-80-і рр. ХХ ст. (еволюція форм, методів, засобів)

07.00.02 - Всесвітня історія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Дніпропетровськ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі всесвітньої історії Дніпропетровського національного університету.

Науковий керівник: Кандидат історичних наук, доцент

БОЧАРОВА Наталія Василівна,

доцент кафедри історії та політології Дніпропетровського університету економіки та права

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

УРСУ Дмитро Павлович,

завідувач кафедрою країнознавства Таврійського екологічного інституту;

кандидат історичних наук, доцент

ТЕМІРОВ Юрій Тейшебаєвич,

доцент кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Донецького національного університету.

Провідна установа: Київський Національний Університет ім. Тараса

Шевченка, кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн

Захист відбудеться " 27"листопада 2002р. о " 13:00" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 08. 051. 14 в Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 72, ауд. 307

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Козакова, 8

Автореферат розісланий "25 " жовтня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат історичних наук, доцент Кривий І. О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Процес розбудови незалежної Української держави викликав радикальні зміни в політичній, економічній і духовній сферах суспільного життя. Трансформаційні процеси в економіці неминуче призводять до зрушень у промислових відносинах, одним із найважливіших аспектів яких є взаємодія профспілок з державою та адміністрацією підприємств. В Україні профспілки поступово стають реальною силою, яка забезпечує соціальний захист своїх членів. При цьому відбувається розширення сфери політичних інтересів профспілок і посилення їхніх позицій у житті суспільства. Однак відсутність усталених демократичних традицій і методів державної політики, застосовуваних до профспілкових організацій, робить для України необхідним звернення до досвіду країн із традиційними демократичними режимами.

Одна з таких країн – Великобританія - становить особливий інтерес як батьківщина могутнього й впливового профспілкового руху та законодавства, яке регулює діяльність тред-юніонів. В умовах зростання політичної ролі британських профспілок у другій половині ХХ ст., їхні відносини з державою набували особливого значення і стали одним з істотних факторів, що визначав і сам характер, і конкретні шляхи політичного й соціально-економічного розвитку Англії. У цей період англійські уряди використовували різноманітні за характером, формою та змістом методи політики щодо профспілкового руху. У цілому, в англійській політичній практиці накопичений один із найбагатших досвідів державної профспілкової політики в умовах ринкової економіки. Вивчення основних напрямків політики урядів Великобританії у сфері промислових відносин, об'єктивна оцінка результатів цієї політики та ролі профспілкового руху в британському суспільстві має важливе теоретичне й практичне значення.

Актуальність теми обумовлена тим, що матеріали та висновки дослідження можуть бути застосовані при формуванні профспілкового руху України в умовах радикальних соціально-економічних і політичних перетворень, що вимагають переосмислення ролі, функцій і методів діяльності профспілок. Наукова актуальність дослідження полягає в необхідності перегляду в сучасному контексті головних аспектів взаємодії профспілок із державою в умовах ринкової демократії та обумовлена відсутністю у сучасній вітчизняній історіографії спеціальних робіт з даної тематики.

У центрі аналізу дисертаційного дослідження знаходиться сфера промислових відносин, що визначило необхідність розкриття цього поняття у межах даного дослідження. Під промисловими чи трудовими відносинами автор розуміє систему соціально-економічних і соціально-політичних відносин найманих робітників та їх профспілок із підприємцями та державою. Цю систему утворюють: відносини оплати й умов праці; питання робітничого представництва на виробництві (право ведення переговорів, укладання колективних договорів, система спільних консультацій); виробничі конфлікти (трудові суперечки, страйкові дії та їх регламентація).

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертаційна робота складає частину досліджень, які виконувалися кафедрою всесвітньої історії ДНУ, одним із напрямків якої є проведення досліджень по темі "Політична історія країн Європи та Америки ХІХ-ХХ ст."

Об'єктом дослідження є внутрішня політика англійської держави у 50-80-і рр. ХХ ст. та діяльність британських профспілок у соціально-економічні сфері.

Предметом дослідження є політика консервативних та лейбористських урядів щодо профспілок у 50-80-і рр. ХХ ст., вплив цієї політики на активність профспілкового руху та реакція тред-юніонів на зміни умов їх функціонування.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період 1951-1990 рр., коли спостерігається підвищення активності профспілкових організацій та посилення їх впливу на політичні інститути Великобританії і, як наслідок, активізація ролі урядів щодо сфери відносин у промисловості.

Вибір нижньої хронологічної межі обумовлений приходом до влади в 1951 р. консервативного уряду У. Черчілля. З цього часу, в умовах відносної стабілізації британської економіки після другої світової війни, характерна наявність трьох різних точок зору на політику англійської держави у сфері промислових відносин: традиційний волюнтаристський підхід, розробка методів політики доходів і формування нових концепцій і поглядів щодо взаємовідносин держави з профспілковим рухом.

Верхня хронологічна межа - 1990 р. - збігається з відставкою консервативного кабінету М.Тетчер, який здійснив кардинальну реформу британського профспілкового руху та змінив його становище у суспільстві.

Метою дослідження є висвітлення британської державної політики щодо профспілок та розкриття її конкретних проявів і особливостей на кожному з етапів правового регулювання профспілкової діяльності у 50-80-і рр. ХХ ст.

Відповідно до поставленої мети автором визначені наступні науково-дослідні завдання:

-

-

-

-

-

Методологія дослідження. У дисертаційній роботі використана сучасна наукова методологія, основу якої складають головні принципи історичного пізнання: системний, принципи історизму й об'єктивності. Шляхом комплексного застосування порівняльно-історичного, проблемно-хронологічного методів та методу періодизації автором зроблена спроба всебічно проаналізувати дії англійських урядів на різних етапах розвитку трудового законодавства, порівняти основні стратегічні настанови консерваторів і лейбористів відносно тред-юніонізму, простежити динаміку промислових відносин і встановити роль і місце профспілок у соціально-економічній і політичній системі Великобританії. Крім спеціально-історичних, у дисертаційному дослідженні задіяні й загальнонаукові методи: історичний, логічний, метод класифікації.

Наукова новизна дисертації обумовлена недостатнім вивченням взаємин британської держави з тред-юніонами вітчизняними англознавцями в хронологічних межах дослідження. Окремі питання регулювання трудових відносин у різні періоди історичного розвитку Великобританії були розглянуті в ряді робіт, присвячених англійському профспілковому руху. Однак комплексного, узагальнюючого дослідження такого роду немає. У дисертаційній роботі вперше поданий систематизований аналіз основних тенденцій політики британських урядів у сфері промислових відносин періоду 1951-1990 рр. з урахуванням необхідності комплексного дослідження проблеми. Визначено особливості розвитку й ступінь впливу державної політики на профспілковий рух, при цьому розкритий вплив різних соціально-економічних та політичних факторів на еволюцію форм і методів цієї політики.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що отримані в процесі дослідження результати, фактичний матеріал, основні положення дисертації можуть бути використані при складанні курсів з сучасної історії та трудового права закордонних країн, у процесі написання робіт, присвячених політичному і соціально-економічному розвитку Великобританії у новітній час, а також для подальшого поглибленого вивчення проблеми державної політики у сфері промислових відносин. Висновки дисертаційного дослідження доцільно використовувати при формуванні основ політики держави щодо профспілкового руху України. Творче застосування узагальненого в роботі матеріалу дозволить урізноманітнити зміст, форми й методи діяльності сучасних українських профспілок.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження апробовані на підсумкових конференціях з науково-дослідної роботи професорсько-викладацького складу ДНУ, науковій конференції “Наука й освіта -1998” (Дніпропетровськ), міжнародній науковій конференції "Проблеми всесвітньої історії" (Дніпропетровськ, 2002 р.) та у публікаціях автора.

Структура дисертації відповідає меті і завданням дослідження. Відповідно до цього дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів (які, у свою чергу поділяються на підрозділи), висновків, списку джерел і літератури, додатків. Обсяг дисертації - 170 с., списку джерел і літератури - 15 с. (225 найменувань), додатків-7с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження, хронологічні рамки, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи.

У першому розділі - "Історіографія та джерельна база дослідження"- аналізується література з досліджуваної проблеми та документальні матеріали використані в процесі написання дисертації.

Зважаючи на те, що в розглянутий період профспілки виступали як самостійна політична сила, яка впливала на діяльність як консервативних, так і лейбористських кабінетів, погляди представників різних наукових шкіл і різної політичної орієнтації на тред-юніони відмінні один від іншого. Саме це стало підставою розподілу історіографії британського профспілкового руху на два напрямки, які збігаються із соціально-політичними симпатіями дослідників - консервативно-ліберальний та лейбористський і ліворадикальний. У рамках цих напрямків можна виділити кілька зосереджених на аналізі конкретних питань профспілкового руху течій, які містять різні відтінки ставлення до тред-юніонів. Даний розподіл історіографічного матеріалу з проблем британського профспілкового руху є умовним і не має методологічного характеру. Він використаний автором як інструментарій робочої гіпотези з метою показати основні тенденції британської науки щодо тред-юніонізму.

Представники консервативної течії консервативно-ліберального напрямку представляють крайню точку зору на необхідність обмеження впливу тред-юніонів у британському суспільстві. Особливістю робіт Е.Пауелла, Ф. Хайєка, С. Міллігена, Г. Брауна, Р.Мартіна1.

та інших авторів цієї течії є критично-негативне ставлення до змісту профспілкової діяльності та процесу політизації тред-юніонів. Критика тред-юніонізму представниками консервативної течії ґрунтується на наступних тезах: заперечення необхідності тред-юніонів узагалі і визнання ідеалом індивідуальну конкуренцію на ринку праці; визначення пріоритетності не прямого права на коаліцію, а "негативного", тобто невід'ємного права кожного працівника не приєднуватися до профспілки або в будь-який момент вийти з неї; переконання в необхідності законодавчого обмеження профспілкових прав та імунітетів, а також практики укладання колективних договорів.

Роботи авторів консервативної течії містять оцінку державної політики щодо тред-юніонів і практичні рекомендації, які, на їхню думку, повинні сприяти принциповій зміні характеру відносин у промисловості на користь держави й організацій підприємців. У зв'язку з цим, дослідники даного напрямку позитивно оцінюють прийняття обмежуючого профспілкові привілеї законодавства і практичне здійснення на державному рівні методів політики доходів.

Більш поміркована течія консервативно-ліберального напрямку історіографії британського профспілкового руху представлена роботами дослідників, які висувають конструктивні пропозиції щодо реформування системи промислових відносин із збереженням її найважливіших інститутів, при цьому, головний акцент зроблений на методи соціального партнерства. З подібних позицій найважливіші аспекти діяльності тред-юніонів відбиті в роботах учених оксфордської школи профспілкового руху. На перше місце в трактуванні тред-юніонізму оксфордці ставлять систему колективних договорів, якою, на їх думку, обумовлена вся стратегія профспілкового руху. Усякі форми контактів тред-юніонів із підприємцями один із засновників оксфордської школи Х. Клегг вважав доцільними виключно в рамках колективних договорів, які є "прийнятною формою промислової демократії" Clegg H. A. Trade Unionism under collective bargaining a theory based on comparison of six countries.- Oxf., Blackwell, 1976.- Р.97..

Виходячи з цього, представники поміркованої течії консервативно-ліберального напрямку заперечують необхідність політичної діяльності профспілок. А. Фландерс Flanders A. Management and Unious: The theory reform of industrial relations.-L.: Faber and faber, 1970.- 317 р

вважає, що профспілки можуть краще відповідати своєму прямому призначенню, тобто захисту економічних інтересів своїх членів, тільки в тому випадку, коли вони відмовляться від боротьби в політичній сфері, де від їхнього імені виступає лейбористська партія.

Для представників консервативно-ліберального напрямку характерне переконання в існуванні кризи профспілкового руху в 80-х рр. При цьому криза розглядається не тільки як наслідок антипрофспілкової політики уряду М. Тетчер, але і як виникла із самої природи тред-юніонізму. Так, Р. Каррі Currie R. Industrial politics.- Oxf.: Clarendon press, 1979.- 249 p. стверджує, що британські профспілки є найвищою мірою індивідуалістичними організаціями, яких не цікавлять справи один одного.

На відміну від авторів консервативно-ліберального напрямку, для дослідників лейбористського й ліворадикального напрямку характерний захист позицій тред-юніонів у суспільстві, критичне ставлення до будь-якої спроби уряду обмежити профспілкові імунітети. Особливої критики з цього боку зазнають спроби консервативних кабінетів 70-х та 80-х рр. реформувати профспілковий рух.

Значна увага приділяється політичній активності британських профспілок, що визначається як їх домінуюча функція. Виправдовуючи обмежувальну практику профспілок, автори розглядають її як головний метод захисту інтересів трудящих на підприємствах і в суспільстві. Представники лейбористського напрямку Дж. Декен, У. Маккарті, Дж. Редмен Durcan J.W., Mc.Carthy W.E.J., Redman G.P. Strikes in post-war Britain: A study of stoppages of work due to industrial disputes, 1946-1973.- L.etc.: Allen & Union, 1983.- 448 p. визнають право тред-юніонів відстоювати свої інтереси за допомогою страйку. Дж. Г. Ріддел Riddal J.G. The law of industrial relations.- L.; Butterworth, 1981 .- XXXIV, 319p. вважає, що колективні договори не мають істотного впливу на підвищення заробітної плати, але її рівень залежить від боротьби робітників. Марксисти Дж. Голлан і А. Хатт взагалі розглядають страйкову боротьбу як основний фактор, що визначає діяльність тред-юніонів. Hutt A. British Trade unionism. A short history. 6 ed (concluding chapter by G. Gollan).-L.: Lawrence& Wishart, 1975.- 265p.

Автори другого напрямку , на відміну від представників консервативної течії, не вважають кризові явища в профспілковому русі в 80-і рр. прямим наслідком недосконалості самої природи тред-юніонізму. Насамперед, зниження впливу профспілок у британському суспільстві розглядається у зв'язку зі спадом політичної активності тред-юніонів, а не з кількісними показниками профспілкового членства. Коутс і Топхем Coates K. Topham T. Trade unions and politics.- Oxf., N.Y.: Dlfckwell, 1986.- IX, 268 p. відзначають, що на спад активності та страйкової боротьби тред-юніонів, ослаблення профспілкових позицій у переговорах по заробітній платі у 80-і рр. вплинуло зростання безробіття. Але при цьому, автори оцінюють стан профспілок у 80-і рр. як далекий від кризового.

Радянська історіографія британського тред-юніонізму близька до другого напрямку, а саме - до його ліворадикальної течії. Це пояснюється тим, що роботам радянських дослідників властиве критичне ставлення до політики консервативних і лейбористських урядів у сфері трудових відносин. Працюючи над дисертаційним дослідженням, автор використовувала роботи радянських вчених, які присвячені історичному розвитку Великобританії у новітній період та процесам у сфері промислових відносин. Такі науковці, як Зоріна Д. Ю., Каленський В. Г., Кисельов І. Я., Степанова Н. С, Мар'єва Д. Н., . Зорина Д.Ю. Английские тред-юнионы и борьба за единство действий рабочего класса.- М.:, 1959.-239 с.; Каленский В.Г. Социальное законодательство Англии.- М.: Наука, 1969.- 224с.; Киселев И.Я. Неоконсерваторы против рабочего класса.- М.: Юридическая литература, 1988.- 157 с., Трудовые конфликты в капиталистическом обществе (социально-правовые аспекты).- М.: Наука, 1974.- 240 с.; Степанова Н.М. Британский неоконсерватизм и трудящиеся.- М.:Наука, 1987.- 240 с., Консервативная партия и рабочий класс в послевоенной Англии.- М.:Наука, 1972.- 176 с.; Марьева Д.Н. Деятельность профсоюзов на предприятиях Великобритании // Профсоюзы на капиталистических предприятиях (организационная структура, формы, методы и направления деятельности).- М.: Наука, 1991.- С.90-118. вивчали особливості позицій профспілкового руху у англійському суспільстві, політику консервативних та лейбористських урядів щодо профспілок, питання правового регулювання праці у Великобританії.

Слід зазначити, що в сучасній вітчизняній історіографії практично немає робіт, присвячених профспілкам Великобританії другої половини ХХ ст. і їхнім взаєминам з державою. Виключення складають дисертаційні дослідження Горлянского С.П. і Головко С. Г. Горлянський С.П. Профспiлковий рух у Великобританiї (кiнець 1970-х-початок 1990-х рр.): Автореф. дис...канд.icт. наук (07.00.02) / Запорiзький державний ун-т.- Запорiжжя, 1997.- 18 с.Головко С.Г. Полiтика “нових торi” щодо тред-юнiонiв (1980-1990 рр.): Автореф. дис...канд.icт.наук (07.00.02) / НАН України; Iн-т української археографiї та джерелознавства iм. М.С.Грушевського.- К., 1999.- 18 с., в яких аналізується політика консервативного уряду М. Тетчер щодо британських тред-юніонів. Окремі аспекти профспілкової політики англійських урядів 50-80-х рр. ХХ ст. розглядалися в контексті дослідження інших проблем соціально-економічної історії Великобританії українськими дослідниками Трубайчуком А.Ф., Черевко О. С., російськими істориками Золотих В.Р., Перегудовим С. П., Чорноморовою Т. В. Трубайчук А.Ф., Черевко О.С. Особливостi соцiально- економiчної полiтики британських консерваторiв // Український iсторичний журнал.- 1999.- №2-3.; Золотых В.Р. Великобритания: консерваторы и рабочий класс в 50-е гг. ХХ в.: Опыт исследования общественной психологии.- Ижевск: Изд-во Удмуртского ун-та, 1998.- 185 с.; Перегудов С.П. Тэтчер и тэтчеризм .- М.: Наука, 1996.- 301 с.; Черноморова Т.В. Система заключения коллективных договоров в Великобритании// Коллективный договор в странах Запада: от подготовки до реализации.- М.: ИНИОН, 1998.- С.17-39..

Аналіз історіографічного матеріалу дозволяє зробити висновок, що необхідність вивчення державної політики щодо англійських профспілок другої половини ХХ ст. обумовлена, по-перше, істотними розбіжностями в оцінці її спрямованості в історіографії. По-друге, тема взаємин британських урядів із профспілковим рухом не розроблена сучасними українськими англознавцями, що було враховано автором при виборі теми дисертаційної роботи.

Джерельна база дисертації являє собою широкий комплекс різноманітних за характером, формою та змістом опублікованих документів і матеріалів. Критерієм класифікації джерел автором був обраний принцип походження, за яким використані в дослідженні джерела розподіляються на п'ять груп.

Першу групу складають офіційні документи, до яких відносяться законодавчі акти про зайнятість, урядові матеріали стосовно профспілок і промислових відносин у Великобританії. Employment Act 1980 // Butterworth employment handbook/ Ed. by Peter Wallington.-L.-Butterworth, 1987.-P.90-100; Employment Act 1982 // Ibid.-P.109-122; Trade Union and Labour Relations Act 1974// Ibid.- P.20-74; Trade Union Act 1984// Ibid. - P.122-141. Industrial Relations Act 1971 (Code of Practice) //Encyclopedia of labour relations law/Gen. ed. B.A.Hepple a. Haul O’Higgins.-L.-Sweet & Maxwell; Edinburg: Green, 1972.-vol.2.-P.2999/5101-2999/5114; Royal Commission on Trade Unions and Employers Assosiations, 1965-1968. Chairman: Lord Donovan. Report.-L.:HMSO, 1968- IX, 351 p. Важливими джерелами, що безпосередньо прилягають до законодавчих норм є документальні матеріали комісій парламенту Великобританії зі справ тред-юніонів і відносин у промисловості. In Place of Strife; A Policy for Industrial Relations.- L.:HMSO, 1969.-40 p.; Trade Union immunities: Presented to Parliament by the Secretary of state for employment/ by Command of Her Majesty. 1983.-L.:HMSO, 1983.-38p.; Trade Union immunities: Presented to Parliament by the Secretary of state for employment/ by Command of Her Majesty. Jan. 1981.- L.:HMSO, 1981.- III, 110p. Другу групу джерел складають документи та матеріали консервативної й лейбористської партій Великобританії. У зв'язку з великою різноманітністю джерел другої групи доцільно виділити в них окремі різновиди - передвиборні програми A Better Tomorrow. The Conservative Programme for the Next 5 years.- L.:CCO, 1970.- 30p.Conservative Manifesto 1983.-L.:CCO, 1983.- 47 p.; Conservative Manifesto 1979.- L.:CCO, 1979.- 32 p.; Labour’s Programme for Britain: Annual Conference 1973.- L.: Labour Party, 1973.- 123 p. Labour’s Programme for Britain: Annual Conference 1976.- L.: Labour Party, 1976.- 147 p. Let’s go with Labour for the New Britain. A Statement of Policy of the Labour Party.- L.: Labour Party, 1964.- 31p., матеріали партійних конференцій та окремі видання, які представляють позицію тієї чи іншої партії щодо тред-юніонів і промислових відносин A Giant’s strength: Some thoughts on the constitutional and legal position of trade unions in England.- L.: Inns of Court Conservative and Unionist Society and Cristopher Johnson Publishers LTD,1958.- 86 p. Conservative policy/ Ed. by Stephen Abbot.- L.: CPC, 1966.- 17 p. Fair deal at work.- L.: CCO, 1968.- 67 p. Signposts for the Sixties. A Statement of Labour Party home policy to be submitted to the National Committee to the 60th Annual Conference at Blackpool, 2-6 oct., 1961.- L.: Labour Party, 1961.- 36 p. The Labour Party. Industrial democracy.- L.: Labour Party, 1967.- 15 p. The Responsible society.- L.: CPC, 1959.- 63 p.. Третя група джерел представлена документами профспілкового руху Великобританії: звіти щорічних конгресів БКТ, матеріали спеціальних конференцій і з'їздів БКТ, статути профспілкових організацій Incomes policy. Report of a Conference of executive committees of affiliation organisations of the TUC, Central, L.: March 2, 1967.- L.: TUC, 1967.- 56 p. Industrial democracy. TUC Policy Statement.- L.: TUC, 1974.- 12 p. The economy, the Government and the Trade Unions responsibilities: Joint statement by the TUC a. the Government.- L.: HMSO, 1979.- 20 p. Trade Union Register, 1970.- L.: The Marlin press, 1970.- 391 p. TUC Economic Review, 1969: Report of a Conference of Executive committees of affiliation organisations of the TUC. Fairfield Hall, Croydon, Febr. 27, 1969.- L.: TUC, 1970.- 114 p. Report of Special Trades Union Congress on the Industrial Relations Bill held in Fairfield Hall Craydon on the 18th March 1971.- L.: TUC, 1971.- 99p. The control of new technology: Trade union strategies in the workplace.- Olton: Joint forum of combine comm., 1982.- 60 p.. Аналіз цих документів дозволяє визначити тактику профспілок Великобританії у соціально-економічній і політичній сферах, ступінь готовності тред-юніонів брати участь у процесі регулювання трудових відносин та основні настанови БКТ щодо промислового законодавства. У четверту групу джерел входять мемуари й роботи, які виражають погляди різних політичних кіл Великобританії. Castle B. The Castle Diaries, 1964-1976.- L.: Widenfeld a. Nicolson, 1980.- X, 788 p.; Thatcher M. The Downing Street years.- L.: Harper Collins, 1993.- 914 p.; The Crossman diaries: Selections from the diaries of a Cabinet Minister 1964-1970 Richard Crossman/ Introd. and ed. by A. Howard.- L.: Megnum books; Methuen paperb., 1979.- 764 p.Joseph K. Solving the union problems is the key to Britain’s recovery.- L.:CRS, 1979.- 12 p.; Prior J. A balance of power.- L.: Hamish Hamilton, 1968.- IX, 278 p. Автор вважає за доцільне віднести до джерельної бази дослідження окремі роботи тих англійських політиків, які займали високі урядові посади і тому їх політичні переконання мали першочергове значення на формування офіційної стратегії відносно профспілок. Довідково-статистичні видання складають п'яту групу джерел. До неї входять щорічні офіційні довідники Великобританії, збірники статистичних зведень присвячених безпосередньо відносинам у промисловості, довідники по профспілковому руху Великобританії. Britain. An official handbook.- L.: HMSO, 1968, 1973-74, 1977, 1983, 1988.; Central office of information. Labour relations & conditions of work in Britain.- L.: HMSO, 1964.- 68 p.; Industrial relations handbook.- L.: HMSO, 1961, 1980.; International encyclopaedia for labour law a. industrial relations/ Ed.- in- chief: Blanplain R.- Deventer; Boston: Kluwer, 1992.- Suppl. 134: Great Britain.- 310 p.; Marsh A. Trade Union Handbook: A guide and directory to the structure, membership, policy a. personal of the British trade unions.- Aldershot: Gower, 1984.- X, 415 p.

Другий розділ - "Розвиток державного регулювання діяльності англійських профспілок у 1951 - 1970 рр." - висвітлює основні тенденції у політиці консерваторів та лейбористів щодо профспілкового руху у 50-60-і рр. ХХ ст.

Незважаючи на перебування при владі консервативного й лейбористського урядів, що традиційно мають різну політичну орієнтацію, процеси, які відбуваються у Великобританії у 50-60-і рр. свідчать про близькість позицій двох партій щодо пріоритетів соціально-економічного розвитку країни. Консерватори й лейбористи були переконані в необхідності державного регулювання економіки, заснованого на кейнсіанській теорії економічного росту. Основним елементом офіційної політики у сфері промислових відносин стало здійснення курсу соціального партнерства з профспілками, що було продовженням сформованої ще в роки другої світової війни тенденції до досягнення консенсусу держави з тред-юніонами.

Особливістю формування системи промислових відносин Великобританії у 50-60-і рр. було невтручання держави у взаємини тред-юніонів і підприємців. При подібній волюнтаристичній моделі основним методом урегулювання питань відносин у промисловості виступають колективні договори, що укладаються профспілками й асоціаціями підприємців при мінімальному залученні держави. Поряд із наявністю законодавства, яке надавало тред-юніонам широких імунітетів, ці фактори сприяли посиленню ролі профспілкового руху у британському суспільстві.

Аналіз основних напрямків політики консерваторів стосовно тред-юніонів у 50-і на початку 60-х рр. свідчить про істотні зміни офіційної стратегії консервативної партії у сфері промислових відносин у порівнянні з попереднім періодом. Починаючи з кінця ХІХ ст., основу соціально-економічних поглядів консерваторів складали принципи ринкового лібералізму, що трактували зростання впливу тред-юніонів як небажаний фактор, який перешкоджає формуванню механізму попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці й обмежує свободу особи. Застосування доктрини ринкового лібералізму пояснює вороже ставлення консервативних урядів до профспілкового руху Великобританії у першій половині ХХ ст. Тому, дотримування принципів волюнтаризму і соціального партнерства у сфері промислових відносин у 50-і першій половині 60-х рр. стало якісно новим етапом у політиці консервативної партії щодо тред-юніонів. На відміну від консерваторів, співробітництво з профспілковим рухом є традиційним елементом ідеології лейбористської партії і пояснюється “особливими відносинами” лейбористів із тред-юніонами.

Прямим наслідком невтручання держави в колективно-договірні процеси та результатом політики соціального консенсусу з профспілками стало переважання в 60-і рр. неформальної системи промислових відносин. На відміну від формальної системи, заснованої на загальнонаціональному механізмі укладання колективних договорів, неформальна система базується на місцевій ініціативі і включає неофіційні, деструктуровані відносини на фабричному чи цеховому рівні, що здатні видозмінити або навіть нейтралізувати діяльність офіційних інститутів у системі промислових відносин.

З 60-х рр. в умовах нестабільності соціально-економічної ситуації і зростаючого тиску профспілок на урядові рішення, одержує розвиток новий напрямок державної політики щодо тред-юніонів, виражений у прагненні урядів втручатися у сферу промислових відносин або прямим шляхом (політика доходів), або непрямим (реформування трудового законодавства і колективно-договірної системи).

Здійснювана консервативним урядом Г. Макміллана з 1961 р., а лейбористським кабінетом Г. Вільсона з 1964 по 1969 р. політика доходів, була спробою обмеження діяльності профспілок окремими питаннями заробітної плати. Методи здійснення цієї політики мали обмежений вплив на досягнення мети щодо зміни співвідношення сил у системі промислових відносин, що було пов'язано з наявністю юридичних привілеїв профспілок і їх вільним статусом при укладанні колективних договорів.

Розвиток неформальної системи відносин у промисловості та пов'язане з цим збільшення неофіційних страйків (95% від загальної кількості) і підвищення статусу шоп-стюардів стало одним з факторів, що змусив правлячі кола Великобританії звернутися до розробки питань, пов'язаних із реформуванням промислових відносин.

Дана тенденція знайшла своє відображення в діяльності нових консерваторів, пропозиції яких у найбільш сконцентрованому вигляді були сформульовані в брошурі “Сила гіганту” і роботах Е. Пауелла: скасування профспілкових імунітетів, регламентація страйкової діяльності, перегляд колективно-договірної системи.

На офіційному урядовому рівні прагнення до змін у сфері промислових відносин були практично втілені в консервативному законі “Про трудовий договір” 1963 р., роботі Королівської комісії з вивчення діяльності профспілок і асоціацій підприємців під головуванням лорда Донована (1965-1968рр.) і Білій книзі лейбористського уряду “Замість розбратів” (1969р.).

Закон 1963р. не вносив кардинальних змін у систему промислових відносин і статус профспілкових організацій. Однак він став першим кроком на шляху законодавчого регулювання сфери зайнятості в політиці післявоєнних урядів Великобританії. Поряд із здійсненням урядом Г. Макміллана політики доходів і посиленням антипрофспілкових настроїв серед консерваторів, факт прийняття закону “Про трудовий договір” свідчить про радикалізацію стратегії консервативної партії щодо тред-юніонів у порівнянні з 50-ми рр. і її повороту убік державного втручання у відносини між підприємцями й профспілками.

Звіт комісії Донована торкався всіх складових елементів системи промислових відносин, але його рекомендації з внесення змін у їхнє регулювання не виходили за рамки волюнтаристичної традиції .

Законопроект уряду Г. Вільсона “Замість розбратів” був спробою здійснити реформування профспілкового руху з метою обмеження його впливу. Існування “Замість розбратів” виходить за рамки її безпосередньо реформаторських пропозицій. За своєю суттю законопроект символізував безвихідне становище, в якому опинився уряд Г. Вільсона в ході здійснення профспілкової політики. Дискусії навколо законопроекту в лейбористській партії показали розміщення сил прихильників і супротивників профспілкової реформи, що дозволяє зробити висновок про перевагу в партії традиційних поглядів щодо її співробітництва з тред-юніонами. Дана обставина і була основною причиною відхилення законопроекту “Замість розбратів”. Провал стратегії кабінету лейбористів у сфері промислових відносин став частиною загальної організаційної кризи лейбористської партії в другій половині 60-х рр., одним із проявів якої виявилася криза у відносинах між партією й профспілками з приводу урядової політики в соціально-економічній сфері.

У третьому розділі - "Проблеми промислових відносин у політиці консервативного і лейбористського урядів (1970 -1979 рр.) - розглянута спроба консервативного уряду Е. Хіта реформувати сферу промислових відносин та повернення лейбористів до політики співробітництва з профспілковим рухом.

На відміну від попереднього періоду у 70-і рр. зміна у керівництва Великобританією двох партій знаменувала собою зміну уявлень про шляхи й методи здійснення реформи трудових відносин. Дана обставина пояснюється еволюцією в поглядах консервативної і лейбористської партії у роки їхнього перебування в опозиції, що мало прямий вплив на формування основних напрямків політики щодо профспілкового руху.

При формуванні своєї стратегії стосовно тред-юніонів консерватори керувалися тим, що відповідальність за дестабілізацію в системі промислових відносин несуть тред-юніони. При цьому, у структурі профспілкового руху існує безліч недоліків, обумовлених традиційним для Великобританії відчуженням закону від сфери відносин у промисловості, що вимагає реформування профспілкового законодавства. Тенденція до обмеження впливу тред-юніонів була відображена в брошурі консервативної партії "Справедливі відносини на робочому місці" (1968 р.) та програмному документі "Краще майбутнє" (1970 р. ).

З метою регулювання трудових відносин консервативним урядом Е. Хіта був розроблений закон "Про відносини в промисловості", який передбачав кардинальні зміни в правовому становищі профспілок, юридичному статусі колективних договорів, процедурі врегулювання промислових конфліктів, членстві в профспілках та індивідуальних правах найманих робітників. Ухвалення в 1971 р. цього закону свідчить про повернення консерваторів у сфері промислових відносин до принципів ринкового лібералізму, які були відкинуті урядами 1951-1964 рр. Закон "Про відносини в промисловості" став спробою уряду мінімізувати профспілкові права й свободи. Англійська держава підтвердила свій намір різко підсилити активність у сфері трудових відносин шляхом контролю над профспілковим рухом. Кінцевою метою даного курсу була трансформація існуючої моделі трудових відносин.

Політика кабінету Е.Хіта у сфері промислових відносин пройшла два етапи. На початковому етапі реформа трудових відносин розглядалася як її основний напрямок, здатний сприяти оздоровленню британської економіки в цілому. З 1972 р. сфері промислових відносин надавалося другорядне значення в системі пріоритетів соціально-економічної стратегії уряду. Уповільнення темпів економічного розвитку й зростання соціальної напруженості у Великобританії змусило консерваторів відмовитися від спроби зупинити інфляцію монетаристськими методами і повернутися у листопаді 1972 р. до жорсткого адміністративного регулювання доходів, заснованого на кейнсіанській моделі управління економікою.

Успішне здійснення реформи залежало від готовності тред-юніонів підтримати урядові ініціативи та реальних можливостей підприємців формувати свої стосунки з тред-юніонами в рамках закону "Про відносини в промисловості". Профспілковий рух віддавав перевагу збереженню свого вільного статусу і тому БКТ не допустив закріплення у сфері трудових відносин норм Закону 1971 р., а потім, у ході протидії антиінфляційній політиці, перешкоджав урядовому регулюванню доходів. Загострення протиріч у процесі обговорення й прийняття консервативного законодавства показало підприємцям, що соціально-економічні витрати від зламу існуючої системи трудових відносин будуть значними. Це стало причиною того, що представники різних груп бізнесу практично не вдавалися до допомоги закону у своїх стосунках з тред-юніонами. Провал політики кабінету Е. Хіта у сфері промислових відносин, викликаний активним опором профспілкового руху свідчить про те, що профспілки являли собою реальну силу, здатну протистояти урядовим ініціативам.

Подібно консервативному, лейбористський уряд також зупинився на розробці законопроектів регулюючих профспілкову діяльність і питання зайнятості. Однак, на відміну від консерваторів, стратегія лейбористів була спрямована на досягнення й оформлення в рамках відповідних інститутів практики співробітництва з профспілками із широкого кола соціально-економічних проблем. Своє практичне втілення ця лінія отримала у створенні в лютому 1972 р. Комітету зв'язку між виконкомом і парламентською фракцією лейбористської партії та Генеральною радою БКТ. Пріоритетними у діяльності Комітету зв'язку стали завдання щодо скасування закону "Про відносини в промисловості" і повернення до методів регулювання промислових відносин, існуючих до 1971 р.; розробки спільної економічної стратегії, у тому числі й принципів керування промисловістю, покликаних вирішити проблему зростання інфляції у британській економіці.

Здійснення стратегії лейбористів у сфері промислових відносин було засновано на прийнятті законів “Про профспілки і трудові відносини” 1974 р., “Про захист зайнятості” 1975 р. і “соціальному контракті”, що являв собою форму профспілково-лейбористського співробітництва на національному рівні в 1974-1979 рр.

Найважливішим результатом законодавчих заходів лейбористського уряду стало скасування консервативного закону 1971 р. “Про відносини в промисловості”, ослаблення контролю за діяльністю тред-юніонів, відновлення й розширення традиційних профспілкових прав, насамперед добровільного характеру колективних угод та імунітетів від судового переслідування. У цілому, закони 1974 і 1975 р. відповідали вимогам профспілок, відводячи їм провідну роль у британській системі промислових відносин, що сприяло зростанню тред-юніонів у другій половині 70-х рр. - на 1979 р. кількість учасників профспілкового руху дорівнювала 13,112 тис. чоловік у порівнянні з 11,764 тис. у 1974 р. Marsh A. Trade Union Handbook: A guide and directory to the structure, membership, policy a. personal of the British trade unions.- Aldershot: Gower, 1984.- Р. 8.

Аналіз політики лейбористів у сфері промислових відносин дозволяє стверджувати про підпорядкованість лейбористського урядового курсу другої половини 70-х рр. рішенням профспілкового руху. Але лейбористський уряд виявився нездатним використати свої відновлені "особливі відносини" з профспілками при формуванні і здійсненні соціально-економічної стратегії. Саме через відсутність чіткої економічної програми подолання економічної кризи лейбористи були вимушені звернутися до непопулярної серед профспілок політики доходів, що виявилося найбільш слабкою стороною в реалізації “соціального контракту” і, у кінцевому рахунку, призвело до його краху.

Незважаючи на різні підходи до політики щодо профспілок, як спроба консерваторів здійснити радикальну законодавчу реформу у сфері промислових відносин, так і реалізація стратегії соціального співробітництва з тред-юніонами лейбористських кабінетів зазнали невдачі. І консерватори, і лейбористи були позбавлені можливості гнучкого політичного маневру відносно профспілкового руху, оскільки вони використовували кейнсіанські методи прямого державного регулювання економікою, які не відповідали реаліям соціально-економічного становища країни. Прямим наслідком неефективності цих методів у ході їхнього застосування у сфері промислових відносин стало зростання соціальної напруженості й відмова профспілок від конструктивної взаємодії з державними органами. З огляду на значне посилення позицій тред-юніонів у політичній сфері, саме їхні відносини з урядами і визначали перебування у влади того чи іншого кабінету.

У четвертому розділі - "Профспілки в умовах реалізації неоконсервативної стратегії урядів М. Тетчер (1979 -1990 рр.)"- висвітлюються напрямки політики консерваторів щодо профспілкового руху у 80-і рр. та аналізується законодавча база яка складала основу цієї політики.

У 80-і рр. профспілковий рух Великобританії опинився в критичній ситуації, що було обумовлено, насамперед, різкою зміною соціально-економічного курсу британської держави неоконсервативним кабінетом М.Тетчер. Метою уряду Тетчер стала повна відмова від політики попередніх урядів у сфері промислових відносин