ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

ФАЛЬКОВА Наталя Іванівна

УДК 796.011.3

ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА

СТУДЕНТОК ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ З УРАХУВАННЯМ ЇХ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ

24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання

різних груп населення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Львів - 2002

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Рибковський Анатолій Георгійович,

Донецький національний університет,

завідувач кафедри фізичного виховання і спорту.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Шиян Богдан Михайлович,

Тернопільський державний педагогічний

університет імені Володимира Гнатюка,

завідувач кафедри теоретичних основ

і методики фізичного виховання;

кандидат педагогічних наук, доцент

Третьяков Микола Олександрович,

завідувач відділом соціально-гуманітарної,

економічної освіти та виховної роботи

науково-методичного Центру вищої освіти

Провідна установа: Національний педагогічний університет

імені Михайла Драгоманова,

кафедра теорії і методики

фізичного виховання та спорту,

Міністерство освіти і науки України,

м. Київ.

Захист відбудеться 9 грудня 2002 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .829.01 Львівського державного інституту фізичної культури за адресою: м. Львів, вул. Костюшка,11.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівського державного інституту фізичної культури за адресою: 79000 м. Львів, вул.. Костюшка,11.

Автореферат розісланий 1 листопада 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.М. Вацеба

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Проблема професійної підготовки і завдання ефективної організації системи галузевої освіти завжди висувалися як найважливіші для забезпечення нормального функціонування суспільства. Методологія професійної підготовки розкривається в працях В.Р.Ільченко (1995), А.Й.Капської (1998), О.С.Куца (1996), В.І.Лугового (1994), К.К.Платонова (1971), М.М.Фіцули (2001), А.В.Цьося (1994) та інших.

Фізична культура завжди була одним з основних засобів підготовки людини до трудової діяльності, оскільки вона формує спеціальні рухові навички й уміння, які мають прикладне значення до неї. У теорії і методиці фізичного виховання вивченням питань прикладної фізичної підготовки з огляду на її місце у професійній освіті займалися М.Я.Виленський (1987), В.М.Ільїнич (1987), А.М.Пономаренко (1998), Р.Т.Раєвський (1985), А.С.Ровний (2001), М.О.Третьяков (2000), В.І.Філінков (2001) та інших.

Вивченню загальних і спеціальних здібностей з погляду професійної придатності, формування і розвитку індивідуальних якостей особистості як одній з найбільш актуальних проблем психолого-педагогічних досліджень, присвячені роботи В.Г.Ареф’єва (2001), Б.Г.Ананьєва (1967), А.Г.Асмолова (1990), I.Д.Беха (1998), С.Н.Бубки (2001), Л.В.Волкова (1997), Е.А.Голубєвої (1993), В.М.Дружиніна (1999), Є.Н.Приступи (1995), С.Л.Рубінштейна (1989), Б.М.Теплова (1985), В.Д.Шарикова (1982), Б.М.Шияна (2001) та інші.

При вивченні рухових здібностей необхідно враховувати структуру і функцію об'єктів, що досліджуються, як складних системних утворень. Становлення і сутність системного підходу розкриті в роботах П.К.Анохіна (1975), М.О.Бернштейна (1966), С.Н.Бубки (2002), В.В.Купріянова (1980), А.Г.Рибковського (1998) та інших. Визначення зворотнього зв'язку як провідної функції управління в кільцевій залежності між впливами і відповідними реакціями організму людини дозволяє вносити корекції в діяльність педагогічної системи. Виникає потреба використання у професійній освіті як загальних проблем управління, так і часткових, які стосуються орієнтації, добору і вибору професійної діяльності з урахуванням індивідуальних морфофункціональних і особистісних якостей. Добір з них найбільш інформативних характеристик стосується і процесу фізичного виховання, у якому пошук ефективних засобів і методів визначає напрямок і зміст фізичної підготовки. Відсутність досліджень щодо визначення рухової активності з урахуванням морфофункціональних особливостей студенток однієї з найбільш розповсюджених спеціальностей - економічної істотно знижує ефективність завдань фізичної підготовки. Актуальність проблеми, необхідність її реалізації обумовила вибір теми дисертаційного дослідження: “Фізична підготовка студенток економічних спеціальностей з урахуванням їх морфофункціональних особливостей".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри фізичного виховання і спорту Донецького національного університету на 1996-2004 рр., та Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр. Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України за темою 2.1.3 “Управління руховою активністю людини”, номер державної реєстрації 0196U021118. Роль автора у виконанні цієї теми полягала у розроблені методики розвитку фізичних якостей з урахуванням морфофункціональних особливостей студенток.

Об’єкт дослідження - фізичне виховання студенток економічних спеціальностей вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації.

Предмет дослідження - удосконалення фізичної підготовки студенток на основі врахування морфофункціональних особливостей.

Мета дослідження - встановити методи педагогічних впливів для розвитку рухових якостей і психофізичних функцій у процесі фізичного виховання студенток-економістів на основі врахування їх морфофункціональних особливостей.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати та узагальнити теоретико-методологічні аспекти професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вищих навчальних закладів.

2. Виявити індивідуальні відмінності студенток економічних спеціальностей за морфофункціональними показниками та рівнем фізичної підготовленості.

3. Розробити методику удосконалення фізичних якостей студенток-економістів засобами загальної фізичної підготовки.

4. Експериментально перевірити ефективність методики удосконалення фізичних якостей студенток економічних спеціальностей з врахуванням їх морфофункціональних особливостей.

Методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної літератури; педагогічні спостереження; анкетування; опитування; моделювання; педагогічний експеримент; методи вивчення рівня фізичного розвитку сенсомоторних і рухових здібностей; тестування; хронометрія; лінійні виміри; методи математичної статистики та порівняльного аналізу за допомогою програмного забезпечення “Program koeff” для ЕОМ.

Наукова новизна дослідження :

- вперше у практиці фізичного виховання досліджено антропометричні показники за п”ятьма типами міцності статури (за Піньє) щодо фізичної підготовленості студенток і визначено найбільш інформативні параметри для оцінки індивідуального фізичного розвитку;

- вивчалася залежність і взаємозв'язок між типом статури і рівнем розвитку рухових якостей, психофізіологічними функціями, темпераментом .

- розроблений новий комплексний тест "шведська стінка" для диференційованої оцінки виміру рівня розвитку фізичних якостей з урахуванням антропометричних даних досліджуваних у більш точно розробленому критерії оцінки рухового потенціалу студенток;

- апробовано зміст і методику вдосконалення фізичних якостей і сенсомоторних функцій студенток з урахуванням морфофункціональних особливостей;

- встановлений та істотно розширений вплив спеціальних сенсомоторних вправ на розвиток психомоторних здібностей студенток;

- встановлені критерії оцінки кількісних та якісних показників морфофункціонального розвитку студенток у процесі фізичного виховання.

Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні структурно-функціонального взаємозв'язку при дозуванні навантаження за параметрами обсягу та інтенсивності залежно від морфофункціонального статусу студенток; у розробці науково обґрунтованої методики формування фізичних якостей і психомоторних функцій студенток у процесі фізичного виховання; у підготовці методичних рекомендацій викладачам вищих навчальних закладів з психофізичної підготовки студенток економічних спеціальностей засобами фітнес-аеробіки; у впровадженні нового тесту "шведська стінка" у практику, що дозволяє замінити ряд загальноприйнятих контрольних вправ та тестів, для більш раціонального використання часу навчального процесу; у використанні розробленого комплексного тесту як вправи для тренування в професійно-прикладній фізичній підготовці студенток.

Особистий внесок здобувача полягає в підтвердженні гіпотези роботи про те, що: ефективність професійно-прикладної фізичної підготовки істотно зростає за умови урахування особливостей структурно-функціональної організації систем організму студенток економічних спеціальностей та проявив у них особистісних якостей; розроблено систему діагностики з оцінки рівня розвитку морфофункціональних особливостей студенток; на основі лінійних вимірювань розглянуто п’ять типів статури, які відображають відмінності структури та рухові особливості студенток-економістів; визначені залежність та взаємодія морфологічних особливостей з розвитком фізичних і сенсомоторних здібностей студенток; визначені педагогічні умови для виховання професійно необхідних спеціальних фізичних якостей та сенсомоторних функцій студенток з урахуванням морфофункціонального статусу особистості; апробований комплексний тест "шведська стінка", що дозволяє більш ефективно та оперативно оцінювати потенціал фізичних якостей, придатних для вдосконалення професійних функцій студенток економічних спеціальностей.

У публікаціях, виконаних у співавторстві, автору належить нагромадження фактичного матеріалу, опрацювання експериментальних даних та їх аналіз.

Апробація результатів дослідження. Матеріали досліджень знайшли відображення у доповідях на II Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми фізичного виховання у вузі” (Донецьк, 1998), науково-практичній конференції "Фізичне виховання – здоров’я студентів"(Донецьк, 1999), Республіканській науково-методичній конференції "Актуальні проблеми фізичного виховання і спорту учнівської і студентської молоді" (Дніпропетровськ, 1999), І та ІІ Всеукраїнській науково-методичній конференції "Здоров'я і освіта: проблеми та перспективи" (Донецьк, 2000., 2002.), III Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми фізичного виховання у вузі" (Донецьк, 2001), III та IV Міжнародній науково-практичній конференції “Фізична культура, спорт і здоров’я нації” (Вінниця, 1998, 2001), та відображені у наукових звітах кафедри фізичного виховання і спорту Донецького національного університету ( 1999-2002 ).

Публікації. Результати дослідження викладені у 25 наукових публікаціях (16 з них у фахових виданнях, затверджених ВАК України), 17 публікацій виконано самостійно.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, додатків, списку використаної літератури, що налічує 264 джерела вітчизняних і зарубіжних авторів.

Текст дисертації викладено на 188 сторінок друкованого тексту, включаючи 39 таблиць, 7 рисунків, 3 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, об'єкт, предмет, завдання, сформульовано гіпотезу, основні методологічні засади і методи дослідження, етапи його реалізації, подано наукову новизну, теоретичне і практичне значення, визначено вірогідність, апробацію і впровадження результатів дослідження, особистий внесок здобувача, окреслені етапи дослідження і визначено кількість публікацій.

У першому розділі "Теоретико-методологічні основи формування професійних якостей в процесі рухової активності” дається аналіз стану досліджуваної проблеми в науково-методичній літературі, розкриваються теоретичні підходи щодо вивчення формування професійних якостей. Визначено тенденції вивчення проблем фізичної підготовки і процесу формування професійно спрямованих фізичних якостей та психофізичних функцій. Розкриваються положення і теоретичні аспекти індивідуального розвитку особистості і залежність від них професійного самовизначення і професійної підготовки. Розглядаючи питання про професійну придатність з погляду загальних і спеціальних здібностей, В.Г.Асєєв (1976), А.Г.Асмолов (1990), С.Н.Бубка (2002), В.Н.Дружинін (1999), О.В.Родіонов (1973), С.Л.Рубін штейн (1989) визначають їх як індивідуальну особливість пристосування до якої-небудь діяльності, де головними критеріями їхньої наявності є легкість засвоєння нової діяльності, а також широта переносу вироблених індивідом способів сприйняття і дії з однієї сфери на іншу. Вивчення морфофункціональних особливостей людини та їх значущість у фізичному вихованні і спорті (П.М.Башкиров, 1968; Л.В.Волков, 1997; Є.Г.Мартиросов, 1982; Л.П.Сергієнко, 1998) показує, що тут дається оцінка зовнішніх форм статури і їхніх змін при розвитку окремих фізичних якостей, що зводиться до оцінки стабільних зовнішніх параметрів форм і не стосується прояву їх функціональної різноманітності, особливо при фізичному навантаженні. Вивчаючи проблему рухової активності людини, на сучасному етапі повинні враховувати структуру і функцію об'єкта, який досліджується, як частку складного системного утворення (П.К.Анохін, 1975; С.Н.Бубка, 2002; М.Б.Блауберг, 1973; В.В.Куприянов, 1980; А.Г.Рибковський, 1998), тому що зіставлення даних про змінювання функції та структури до і після впливів дозволяє судити про динаміку і характер функціонування системи. Дослідження людини як системи передбачає структурно-функціональний опис поводження в різних формах активності, у тому числі професійної і рухової. Вивчення та аналіз літератури (І.Д.Бех, 1998; С.Н.Бубка, 2002; Е.О.Голубєва, 1993; В.В.Давидов, 1986; Т.Ю.Круцевич, 1997; В.В.Петровський, 1997; Б.М.Шиян, 2001 тощо) свідчить про те, що в теорії та методиці професійної освіти та фізичного виховання для підвищення розумової, пізнавальної та рухової активності необхідно враховувати індивідуальні особливості студентів. Сьогодні не визначена рухова активність з урахуванням морфофункціональних особливостей студенток в одній з найбільш розповсюджених спеціальностей – економічній, що істотно знижує ефективність завдань фізичного виховання.

У другому розділі "Методи та організація дослідження" використовувався комплекс педагогічних методик, що сприяють визначенню ефективності формування фізичних і психомоторних якостей студенток з урахуванням морфофункціональних особливостей в умовах навчального процесу. У констатуючому педагогічному експерименті використовувалися такі методики: антропометрія - лінійні і нелінійні виміри за методикою В.В.Бунака (1941), визначення статури за методикою Піньє (1995), визначення пропорційних ідентифікацій антропометричних ознак, дослідження сенсомоторних характеристик за методикою В.О.Щербини (1992), дослідження пристосувальних реакцій серцево-судинної системи за методикою Л.Л.Громашевської (1981), дослідження стійкості вестибулярного апарата за методикою О.І.Яроцького (1991), дослідження типу темпераменту за методикою Г.Айзенка (1972). Вихідні показники розвитку рухових якостей визначалися за результатами державного тестування. При проведенні тестування зі студентками виникла проблема пошуку універсального тесту, який дозволяв би диференційовано вимірювати рівень комплексного розвитку фізичних якостей. Для досягнення цієї мети була апробована серія контрольних вправ, аналогом яких послужив тест "шведська стінка" як універсальна вправа для оцінки рівня розвитку рухових здібностей. У пробних дослідженнях нами виявлений взаємозв'язок за множинним коефіцієнтом кореляції між вправами державного тестування та тестом "шведська стінка". Показники результатів стрибка в довжину з місця і човникового бігу – r = 0,880; піднімання тулуба в сід і човникового бігу – r = 0,757; піднімання тулуба в сід і стрибок у довжину з місця -r = 0,665. На підставі численних вимірів за показниками індексу розроблена шкала оцінки рівня фізичної підготовки в балах. Результати тестування і контрольних вправ оцінювалися за стандартними чи розробленими критеріями. Отримані дані уточнювалися за допомогою математичних методів і аналізувалися з позицій сучасних психолого-педагогічних знань у галузі теорії і методики професійної освіти.

Дослідження проводилися на базі Донецького національного технічного університету (ДонНТУ). Усього в дослідженнях взяли участь 200 студенток І-П курсу факультету економіки і менеджменту, використовувалися статистичні дані державного тестування Східноукраїнського національного університету (СУНУ, м. Луганськ), Волинського державного університету ім. Лесі Українки (Вол.ДУ).

Дослідження проводилися в чотирма етапами протягом 1996-2002 років.

На першому етапі (жовтень 1996 – січень 1997 р.р.) вивчалася та аналізувалася педагогічна, психологічна та методична література з проблеми дослідження, встановлювалися мета, предмет і об’єкт дослідження, конкретизувалися завдання.

На другому етапі (лютий 1997 – січень 1999 р.р.) проводився констатуючий експеримент, який включав шість серій педагогічних досліджень. Оцінювалися рівні фізичного розвитку, адаптаційні можливості досліджуваних, визначалися розходження за типами темпераменту й оцінювалося відношення студенток до фізичного виховання, а також вихідні показники розвитку рухових якостей за результатами державного тестування та загальноприйнятою оцінкою. Апробовувався комплексний тест "шведська стінка" і досліджувалися сенсомоторні індивідуальні показники студенток у процесі фізичного виховання та стійкість вестибулярного апарату.

На третьому етапі (жовтень 1999 – січень 2000 р.р.) проводився формуючий педагогічний експеримент, визначалася динаміка удосконалення фізичних якостей та психомоторних функцій, встановлювалася ефективність змісту та методики спрямованого розвитку професійних фізичних якостей та психомоторних функцій студенток у процесі занять з фізичного виховання.

Тривалий педагогічний експеримент включав 18 навчальних занять відповідно до робочої програми - 4 години на тиждень. На підставі попередніх обстежень студентки розподілялися за групами з урахуванням типу статури. Були сформовані контрольні й експериментальні групи по 75 осіб, до яких увійшли по 15 студенток дуже слабкого, слабкого, середнього, доброго і міцного типів статури. Студентки контрольної групи займалися на заняттях з фізичного виховання за загальноприйнятою програмою танцювальної аеробіки, а експериментальної - з додаванням спеціальних вправ, зорієнтованих на формування професійно важливих якостей для економічних спеціальностей. Формуючий педагогічний експеримент містив у собі послідовні блоки досліджень, які відрізнялися загальною кількістю занять та навчальних годин, а також інтенсивністю виконання спеціальних вправ. Крім зіставлення показників контрольної й експериментальної груп, на третьому етапі досліджень у кожному блоці проводилася порівняльна оцінка рівня розвитку фізичних якостей.

На четвертому етапі (лютий 2000 – лютий 2002 р.р.) проводився аналіз експериментальних даних, узагальнювалися результати роботи; отримані дані оброблялися методами математичної статистики; результати досліджень публікувалися в наукових виданнях та матеріалах науково-методичних конференцій.

У третьому розділі ”Морфофункціональні та рухові характеристики студенток економічних спеціальностей" розглядаються найбільш значимі функціональні залежності соматичних, психофізіологічних і рухових характеристик студенток у навчальному процесі фізичного виховання. Результати досліджень показують, що за антропометричними вимірами у процентному співвідношенні до загальної кількості тих, що випробовуються, за типами статури вийшло: дуже слабка-23,0%, слабка-27,5%, середня-29,0%, добра-12,5%, міцна -8,0%. Найбільший відсоток студенток - 50,5% відноситься до слабкої і дуже слабкої статури, у той же час до доброї і міцної - всього 20,5%. Оптимальна зона – середня статура - 29,0%. (див. табл. 1).

Таблиця 1

Показники морфофункціонального розвитку студенток економічних спеціальностей

(17-18 років)

Пропорційні співвідношення антропометричних показників за середнім значенням виявили, що серед студенток-економістів відсутній еталонний тип статури, який би свідчив про певну морфологічну схильність до типу статури, властиву даній спеціальності. Результати анкетування щодо ставлення студенток до фізичного виховання показали, що інтерес у цілому високий і має розходження залежно від типів статури. Інтерес студенток до фізичного виховання відбив індивідуальну орієнтацію у формі потреби в руховій активності, об'єктивну оцінку власного "фізичного здоров'я", що взаємопов’язані зі соматотипом. Різний рівень інтересу у студенток обумовлений ще і психоемоційною сферою, що взаємозалежна зі статурою. Аналіз результатів державного тестування_показав, що рівень розвитку окремих фізичних якостей студенток економічних спеціальностей за деякими вправами відповідає середньому рівню.

Найбільш низькими показниками тестування у всіх типів статури є: стрибок у довжину з місця, біг на 100 метрів, згинання рук в упорі лежачи. У той же час тести, що вимагають прояву витривалості і спритності, виконувалися на рівні 3-бальної оцінки. Встановлено прямий взаємозв'язок між типом статури і фізичними якостями. Одним з показників наявності рухових здібностей є вибір провідної характеристики дії того, хто навчається, з найбільш придатною структурою та змістом. Точність, у свою чергу, доповнює ці здібності і є похідною величиною, тобто результатом діяльності з визначеною професійною руховою орієнтацією. Точність просторових і силових характеристик відбиває раціональність координації рухів і виражається в "економізації” роботи. Проведене дослідження з визначення рівня розвитку сенсомоторних здібностей показало, що студентки міцної статури мають більш високі рухові здібності. Студенток доброї статури можна охарактеризувати відносно високим рівнем розвитку м'язової пам'яті і середнім рівнем розвитку моторної сенсорної системи. У студенток слабкого типу статури спостерігається середній рівень розвитку м'язової пам'яті, відносно добрий розвиток сенсорної системи. Середня і дуже слабка статури мають середній рівень розвитку цих якостей. Розроблена методика оцінки рівня розвитку фізичних якостей – тест “шведська стінка” дозволив диференціювати лінійні виміри щодо типу статури, більш точно оцінити руховий потенціал студенток. Розраховані ергономічні витрати кожного типу статури під час роботи і порівняння їх з обсягом подоланої відстані дозволили встановити, що енергетичні витрати не впливають на обсяг роботи, тому що найбільші витрати і показники щодо подоланої відстані зафіксовані тільки в студенток міцної та доброї статури. До того ж, студентки міцної статури показали адекватність результатів тесту щодо будови тіла (за позитивним кореляційним аналізом). Це дозволило нам дати характеристику міцній статурі як структурі, що відбиває найбільшу здатність керувати тілом щодо просторово-часових і динамічних характеристик, орієнтуватися в просторі та часі, диференціації динамічних зусиль.

У четвертому розділі “Формування фізичних якостей студенток економічних спеціальностей у процесі з фізичного виховання” розглядалася динаміка формування професійно спрямованих фізичних якостей і сенсомоторних функцій у процесі тривалого педагогічного експерименту. Різні форми педагогічних впливів, загальноприйнятих у контрольній групі і з додаванням спеціальних сенсомоторних вправ в експериментальній показали, що ефективність удосконалення фізичних якостей залежить від ряду умов. Стандартні методи, що використовувалися тривалий час, втрачають свою ефективність. Зникає почуття новизни навантаження. Студентки, не одержуючи нової сенсомоторної та рухової інформації на заняттях з фізичного виховання, втрачають до них інтерес, відповідно змінюється мотивація і, як результат, знижується обопільна активність керуючої і керівної ланки у педагогічній системі.

Аналіз динаміки результатів після тривалого педагогічного експерименту показав кількісні та якісні зміни різного ступеня в розвитку фізичних якостей, студенток контрольної й експериментальної груп. Так, показники загальної витривалості в контрольній групі виросли на 0,4% (Р< 0,05), в експериментальній - на 2,5% (Р < 0,05); показники координаційної витривалості (за тестом "шведська стінка") у контрольній групі - на 1,6% (Р < 0,05), в експериментальній - на 5,0% (Р< 0,05). Результати за вправами державного тестування в експериментальній групі підвищилися : стрибок у довжину з місця – на 8,8% (Р < 0,05); піднімання тулуба з положення лежачи в сід на - 18,5% (Р < 0,05); човниковий біг – на 3,4% (Р < 0,05); згинання рук в упорі лежачи - на43,8% (Р < 0,05); біг на 100 метрів - на 3,6%(Р < 0,05). Порівняльні дані показників рівня фізичного розвитку студенток до і після досліджень визначили їх значний приріст (мал.1).

результатами державного тестування до і після тривалого педагогічного експерименту

досліджень визначили їх значний приріст (мал.1).

Мал.1. Рівень розвитку фізичних якостей студенток експериментальної групи за результатами державного тестування до і після формуючого експерименту

Порівняння динаміки сенсомоторних характеристик з результатами тестування виявило істотний вплив на показники розвитку фізичних якостей. Поліпшення координації рухів як фактора, що забезпечує економічність і ефективність дії за часово-просторовими та динамічними характеристиками, вплинуло на розвиток професійно важливих фізичних якостей для економічних спеціальностей у загальній, координаційній витривалості та спритності. За самооцінкою, у 72% студенток експериментальної групи після проведення формуючого педагогічного експерименту значно покращилося самопочуття, підвищилася працездатність та психічна стійкість при виконанні розумової праці, підвищився сприятливий фон пізнавальної діяльності. Отже, розроблена нами методика розвитку фізичних якостей дозволяє істотно підвищити ефективність їх розвитку з використанням спеціально прикладних вправ на заняттях з аеробіки у навчальному процесі з фізичного виховання студенток економічних спеціальностей.

У п’ятому розділі “Аналіз та узагальнення результатів дослідження” отримано три групи даних.

Підтверджено, що при вивченні різноманітної структури і функціональної сутності організму людини найбільш доцільним рівнем пізнання є вивчення її цілісності, гармонійної єдності та варіативності; розгляд структури і функції з позиції нерозривності зовнішніх впливів і внутрішніх реакцій системи, що досліджується, в процесі діяльності дозволяє судити про динаміку і напрямок її розвитку; для студентів технічних ВНЗ характерна рухливість, збалансованість і сила нервових процесів у сполученні з деякою екстравертованістю; взаємозв’язок статури і темпераменту.

Доповнено дані щодо закономірностей фізичного розвитку; різноманіття функціональних форм реалізації тих чи інших антропометричних характеристик; фізичної підготовленості студенток; впливу фітнес-аеробіки на розвиток фізичних якостей в процесі фізичного виховання; впливу спеціальних сенсомоторних вправ на розвиток психомоторних здібностей.

Нові дані. Вперше у практиці фізичного виховання досліджені антропометричні показники за п’ятьма типами міцності статури (за Піньє) щодо до фізичної підготовленості студенток; розроблений авторський тест "шведська стінка" для диференційованої оцінки рівня розвитку фізичних якостей з урахуванням антропометричних даних досліджуваних; апробовано авторську методику формування фізичних якостей і сенсомоторних функцій студенток з урахуванням морфофункціональних особливостей; встановлені критерії оцінки кількісних та якісних показників морфофункціонального розвитку студенток у процесі фізичного виховання.

В И С Н О В К И

1. Підвищення складності трудової діяльності людини призводить до зміни функціональної ролі в сучасному виробництві, що вимагає спрямованої спеціальної психофізичної підготовки. Одна з найбільш важливих проблем фізичного виховання у вузі полягає у визначенні оптимального співвідношення між педагогічними впливами і руховими можливостями тих, що навчаються. У той же час не визначені параметри оптимального навантаження і не враховуються морфофункціональні особливості організму студенток, що пов’язано з проблемою використання педагогічних принципів і методів навчально-виховної роботи з урахуванням особистісних якостей студенток. Урахування взаємозв’язку морфологічних і функціональних особливостей студенток дозволяє ефективно використовувати засоби фізичного виховання, визначати динаміку розвитку рухових здібностей, обумовлених індивідуально дозованим обсягом навантаження.

2. З різноманіття соматометричної діагностики загальноприйнятий розрахунковий індекс дозволив виділити оптимальну кількість варіантів типів статури. Наші дослідження показали, що на I курсі навчання в процесі фізичного виховання структура індивідуального розвитку антропометричних показників домінує над реалізованою функцією, тому що структурні розходження студенток більш варіативні, чим незасвоєні функціональні стани. Про це свідчать показники коефіцієнта варіації: за зростом - 3,4%, за вагою –11,1%, за окружністю грудної клітки - 3,0%. Пропорційні співвідношення антропометричних вимірів за середнім значенням показали, що серед студенток-економістів відсутній загальноприйнятий еталонний тип статури, що свідчило б про якусь морфологічну схильність до визначеного еталона типу статури, властивому даній спеціальності.

3. Визначений інтерес студенток-економістів до фізичного виховання. Найбільший відсоток дуже високого та високого рівня інтересу зафіксований у студенток середньої статури - 34,4% та 60,3% відповідно, і вони є найбільш екстравертовані - 85,6%. Найменший відсоток дуже високого та високого рівня інтересу зафіксований у студенток міцної статури - 18,7% і 37,5% відповідно, з перевагою інтроверсії - 66,6%. Дослідження взаємозв'язку статури та темпераменту показали, що рівень інтересу до фізичного виховання залежить від шкали екстраверсії та інтроверсії, що пов’язана з типом будови тіла. У екстравертів переважає використання енергії від зовнішніх джерел та вони проявляють більший інтерес до різноманітності фізичних вправ, а інтроверти використовують внутрішні джерела енергії з наявністю певної мотивації до фізичного навантаження. Таку енергетичну орієнтацію доцільно використовувати на заняттях з фізичного виховання.

4. Дослідження показали, що рівень розвитку окремих фізичних якостей студенток економічних спеціальностей за деякими вправами державного тестування відповідає середньому рівню з оцінкою 3 бали. Найбільш відстаючими показниками тестування є: стрибок у довжину з місця, біг на 100 метрів, згинання і розгинання рук в упорі лежачи. Найбільш важлива якість, що лімітує професійну фізичну підготовку студенток економічних спеціальностей - це загальна витривалість. Між статурою і рівнем розвитку рухових якостей виявлений прямий зв'язок. Так, за коефіцієнтом детермінації високу залежність впливу будови тіла зафіксовано на показники: а) спритності в студенток слабкого (44,8%), доброго (22,6%) і міцного (26,6%) типів статури; б) на силу верхнього плечового пояса - у середнього (10,1%); в) розвитку загальної витривалості - у доброго (5,3%) і міцного (6,5%) типів статури; г) бистроти та швидкості - у дуже слабкого (53,4%), доброго (26,0%) і міцного (26,7%) типів статури; д) координаційної витривалості - у міцної статури (37,5%).

5. Розроблений і апробований комплексний тест “шведська стінка” дозволяє замінити ряд контрольних вправ. Математичні розрахунки щодо визначення часткового співвідношення державних тестів у тесті "шведська стінка" склали такі пропорції в порядку убування надійності: спритність - 5 часток, силова витривалість - 4, "вибухова” сила - 3, швидкісна витривалість – 2. Найменшу частку склав показник сили м'язів верхнього плечового пояса. Найбільший взаємозв'язок за множинним коефіцієнтом кореляції між вправами державного тестування та новим тестом показали результати стрибка в довжину з місця і човникового бігу, де коефіцієнт детермінації склав 77,4% ; піднімання тулуба в сід і човниковий біг - 57,3%; піднімання тулуба в сід і стрибок у довжину з місця - 42,2%. Впровадження нового тесту "шведська стінка" в практику фізичного виховання дозволяє замінити у поточному контролі ряд вправ і загальноприйнятих тестів.

6. При вивченні динаміки розвитку сенсомоторної системи найбільш суттєві зміни спостерігаються у студенток міцної статури, про що свідчить висока точність проходження заповненого еталона простору (відхилення ± 10см), що відповідає “5” балам і точність м'язових зусиль (відхилення ± 4,0 кг), що відповідає “4” балам. Студентки інших типів статури характеризуються середнім рівнем розвитку сенсомоторної системи. Застосування спеціального комплексу сенсомоторних вправ в експериментальній групі у процесі проведення навчальних занять з фізичного виховання дозволило підвищити рівень розвитку рухових якостей: координаційної витривалості (за тестом “шведська стінка”) - на 3,3 м, (Р< 0,05); “вибухової” сили (за тестом “стрибок у довжину з місця)- на 16,2 см, (Р< 0,05); силової витривалості (за тестом “піднімання тулуба в сід”) – на 7,0 разів (Р< 0,05); спритності (за тестом “човниковий” біг”) – на 0,4 сек.(Р< 0,05); сили м’язів верхнього плечового пояса (за тестом “згинання рук в упорі лежачи”) – на 4,4 рази (Р< 0,05); швидкості (за тестом “біг на 100 м”) – на 0,7 сек. (Р< 0,05); загальної витривалості (за тестом “біг на 2000 м”) – на 30 сек. (Р< 0,05). Рівень сенсомоторних показників щодо точності динамічних зусиль зріс на 3,5 кг

(Р< 0,05); точність оцінки зовнішнього простору на 7,0 см (Р< 0,05).

7. Більш високий рівень розвитку індивідуальних фізичних якостей і сенсомоторних функцій в експериментальній групі показав залежність їх від , раціональної організації навчального процесу - послідовно побудованих педагогічних дій від простих до більш складних, оптимального наростання інтенсивності та обсягу при виконанні спеціального комплексу сенсомоторних вправ. Звертає на себе увагу той факт, що найбільш істотне поліпшення результатів спостерігається в студенток, які мали більш низькі вихідні показники. Поліпшення тестових показників у розвитку професійно спрямованих фізичних якостей у студенток експериментальної групи відобразили не тільки планований обсяг і інтенсивність спеціальних вправ, але і послідовність їхнього виконання на одному навчальному занятті.

8. Розвиток рухових якостей студенток економічних спеціальностей з використанням спеціальних сенсомоторних вправ вибірної спрямованості дозволяє підсумовувати обсяг, інтенсивність вправ і виконувати їх в цілісній взаємодії із зовнішньою та внутрішньою інформацією для підвищення ефективності рухової активності студенток у цілому. Узгоджена діяльність дозволяє істотно підвищити удосконаленість координації рухів у результаті збереження і фіксації позитивних змін на більш тривалий час. У процесі рухової діяльності більш успішно реалізуються педагогічні принципи професійної підготовки, що є основою формування прикладних рухових здібностей і психофізичних функцій у студенток економічних спеціальностей.

9. Запропонована нами методика розвитку рухових здібностей та психофізичних функцій студенток рекомендована для впровадження в практику фізичного виховання. Виявлені морфофункціональні відмінності студенток в розвитку фізичних здібностей дозволили встановити перспективу подальшого дослідження, яку ми вбачаємо у розробці окремих методик для вдосконалення фізичних здібностей щодо кожного типу статури.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Фалькова Н.И. Комплексная оценка развития физических качеств студентов с использованием нового теста // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць за ред. С.С. Єрмакова. – Х.: ХХПІ, 1998. - № 6. - С.8-9.

2. Фалькова Н.И. Взаимосвязь телосложения и темперамента // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць за ред. С.С. Єрмакова. – Х.: ХХПІ, 1998. - № 7. - С.17-18.

3. Фалькова Н.И. Характеристика базових величин физического развития // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць за ред. С.С. Єрмакова. – Х.: ХХПІ, 1998. - № 7. - С.18-20.

4. Фалькова Н.И. Анализ и классификация типов телосложения // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць за ред. С.С. Єрмакова. – Х.: ХХПІ, 1998. - № 7. - С. 28-29.

5. Фалькова Н.И. Различия антропометрических и соматоскопических показателей по виду крепости телосложения // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць за ред. С.С. Єрмакова. – Х.: ХХПІ, 1998. - № 7. - С. 29-30.

6. Фалькова Н.И. Телосложение и уравновешенность нервной системы//Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць за ред. С.С. Єрмакова. – Х.: ХХПІ, 1998. - № 8. - С. 15-16.

7. Фалькова Н.И. Анатомические, морфологические, биомеханические и психофизические различия мужчин и женщин // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць за ред. С.С.Єрмакова. – Х.: ХХПІ, 1998. - № 9. - С. 10-12.

8. Фалькова Н.И. Взаимосвязь телосложения и психомоторних функцій // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць за ред. С.С. Єрмакова – Х.: ХХПІ, 1998. - № 10. - С. 18-19.

9. Фалькова Н.И. Структурно-функциональный метод как основа управления процессом физического воспитания // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць за ред. С.С. Єрмакова. – Х.: ХХПІ, 1998. - № 11. - С. 40-43

10.Фалькова Н.И. Критерии и варианты оптимизации в обучении и воспитании//Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць за ред. С.С. Єрмакова. – Х.: ХХПІ, 2000. - № 19. - С. 49-51.

11. Фалькова Н.І. Методика розвитку психофізичних якостей студенток в процесі фізичного виховання з урахуванням індивідуальної будови тіла // Теорія і практика фізичного виховання. - 2001. - № 3-4. – С.94-101.

12. Фалькова Н.І. Індивідуальний підхід у процесі фізичного виховання // Фізичне виховання в школі. - 2002.- № 1.- С.45-47.

13. Фалькова Н.І. Функціональна залежність соматичних і психофізіологічних характеристик у процесі фізичного виховання // Теорія і практика фізичного виховання. 2002. - № 2. – С. 

14. Фалькова Н.И. Морфофункциональное развитие студенток в процессе физического воспитания // Спорт для всіх. - 1998. - № 1. – С. 10-18.

15. .Фалькова Н.И. Морфофункциональное развитие в процессе физического воспитания :Фізична культура, спорт та здоров’я нації: Збірник наукових праць Ш Міжнар. Наук. практ. конф. – Ч.П. – К.; Вінниця. 1998. – С. 87-89.

16. Фалькова Н.И., Рыбковский А.Г. Структура и функция индивидуализации в физическом воспитании. Здоров’я і освіта: проблеми та перспективи // Матеріали 1 Всеукраїнської науково-методичної конференції - Донецьк: ДонДУ, 2000. – С.207-211.

17. Фалькова Н.И. Использование аэробного и сенсомоторного комплекса упражнений в учебном процессе по физическому воспитанию студенток. Здоров’я і освіта: проблеми та перспективи: // Матеріали 1 Всеукраїнської науково-методичної конференції - Донецьк: ДонДУ, 2000. – С.227-230

18. Фалькова Н.И. Влияние аэробного и сенсомоторного комплекса упражнений на развитие психомоторних функций студенток: Актуальні проблеми фізичного виховання у вузі: Респуб. зб. наук. праць Ш Всеукр. наук.-практ. конф. - Донецьк: ДонДМУ ім. М. Горького, 2001. – С. 145-147.

19. Фалькова Н.І., Сидорова В.В. Використання аеробного та сенсомоторного комплексу вправ у навчальному процесі з фізичного виховання студенток // Фізична культура, спорт та здоров’я нації: Зб. наук. праць 1У Міжнародної науково-практичної конференції – К.; Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2001. - С.59-60.

20. Фалькова Н.І., Сидорова В.В. Взаємозв’язок технічної та фізичної підготовки гімнасток високої кваліфікації // Фізична культура, спорт та здоров’я нації: Зб. наук. праць 1У Міжнар. наук.-практ. конф. – К.; Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2001.- С.148-149.

АНОТАЦІЇ

Фалькова Наталя Іванівна. Фізична підготовка студенток економічних спеціальностей з урахуванням їх морфофункціональних особливостей. Рукопис.

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 –Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. - Донецький національний університет, Донецьк, 2002 р.

Дисертація присвячена актуальній проблемі - дослідженню професійно-прикладної підготовки студенток економічних спеціальностей з урахуванням їх морфофункціональних особливостей в процесі фізичного виховання. У роботі розглядаються питання індивідуальної орієнтації, професійної придатності з погляду загальних і спеціальних здібностей, психолого-педагогічні положення про розвиток особистості, базові завдання фізичного виховання у вищих навчальних закладах, системний аналіз рухової активності людини з урахуванням типів статури. Формуванню та розвитку рухових якостей студенток сприяє виховання сенсомоторних здібностей. Звертається увага на методику розвитку фізичних якостей студенток економічних спеціальностей засобами фітнес-аеробіки. Запропоновано тест “шведська стінка”, який дає можливість з високим ступенем вірогідності визначити рівень розвитку рухових здібностей та фізичних якостей; його можна застосовувати як спеціально підготовчу вправу у прикладній фізичній підготовці студентів. Результати, висновки та рекомендації дослідження впроваджені в практику навчального процесу з фізичного виховання вищих навчальних закладів та можуть використовуватися для підготовки спеціалістів широкого профілю.

Ключові слова: професійно-прикладна фізична підготовка, морфофункціональні особливості, особистісні та фізичні якості студенток, економічні спеціальності.

Фалькова Наталья Ивановна. Физическая подготовка студенток экономических специальностей с учетом их морфофункциональных особенностей. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 – Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. – Донецкий национальный университет, Донецк, 2002 г.

Диссертация посвящена актуальной проблеме – исследованию профессиональн-прикладной подготовки студенток экономических специальностей с учетом их морфофункциональных особенностей в процессе физического воспитания. В работе рассматриваются вопросы индивидуальной ориентации и профессиональной пригодности личности в контексте воспитания общих и специальных способностей в свете современных психолого-педагогических положений при реализации базовых задач физического воспитания в высших учебных заведениях. Использовался структурно-функциональный анализ двигательной активности студенток с учетом типа телосложения. Автор рассматривает морфологию телосложения, темперамент, двигательные качества и сенсомоторные способности с точки зрения их пригодности к профессиональной деятельности экономиста. Повышенные требования в трудовой деятельности к сенсомоторной сфере данных специалистов обеспечиваются необходимостью сохранения умственной и физической работоспособности, умения накапливать, сохранять и эффективно реализовывать свой энергопотенциал, который складывается из индивидуальной адаптации систем организма студенток и психологической предрасположенности качеств личности. Автором разработана методика развития специальных прикладных физических качеств и психомоторных характеристик систем организма студенток экономических специальностей в учебном процессе по физическому воспитанию. В ее основе лежит танцевальная аэробика,