Український державний лісотехнічний університет

Федько Олександра Василівна

УДК 631.111.3: 338.246.87

Еколого-економічна ефективність

використання еродованих земель

(НА ПРИКЛАДІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Спеціальність 08.08.01 – економіка природокористування і охорони

навколишнього середовища

Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата економічних наук

Львів-2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі землеробства і охорони грунтів Інституту землеробства і тваринництва західного регіону Української академії аграрних наук

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Гнаткович Дмитро Іванович

Львівський державний аграрний університет,

завідувач кафедри земельного кадастру

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

Черевко Георгій Владиславович,

Львівський державний аграрний університет,

завідувач кафедри економіки

агропромислового комплексу

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник,

Кравців Василь Степанович, Інститут регіональних досліджень

НАН України, завідувач відділу регіональної

екологічної політики

Провідна установа: Тернопільська академія народного господарства Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки природокористування і управління, м. Тернопіль

Захист дисертації відбудеться “20” листопада_2002 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.072.01 в Українському державному лісотехнічному університеті за адресою: 79057 м. Львів-57, вул. Ген. Чупринки,103, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Українського державного лісотехнічного університету за адресою: 79057 м. Львів-57, вул. Ген. Чупринки,101.

Автореферат розісланий “ 19” жовтня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Кіндрат Р.Я.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сучасний стан грунтового покриву України характеризується прискореними темпами деградації схилових земель, на яких розвиваються ерозійні процеси. На змитих грунтах різко знижується урожайність сільськогосподарських культур і ефективність їх вирощування, нерідко спостерігається цілковитий змив верхнього шару грунту, втрачається властивість родючості, що завдає непоправної шкоди, створює або ускладнює екологічну проблему. Враховуючи те, що розвиток аграрного сектора економіки нерозривно пов’язаний з використанням землі як головного засобу виробництва, зростає небезпека скорочення площ продуктивних сільськогосподарських угідь і зниження виробництва продуктів харчування.

Від ефективності використання земельних ресурсів залежить рівень урожайності і валових зборів рослинницької продукції. Однак, першочерговим завданням виступає збереження землі для наступних поколінь. Потреба докорінної зміни ставлення людей до грунтового покриву, вдосконалення державної політики щодо збереження його родючості спонукають до пошуків шляхів розв’язання цього завдання. Вирішення проблеми супроводжується науковим обгрунтуванням і розробкою відповідних заходів щодо використання та охорони земель у конкретних суспільно-економічних умовах.

Особливої актуальності набувають питання раціонального використання та охорони еродованих і ерозійно небезпечних земель. В минулому, на жаль, охороні земель від ерозійних процесів не приділялося достатньої уваги, про що свідчать фактичні дані масштабів еродованості.

Вчені різних напрямів: економісти-аграрники - Борщевський П.Т., Гнаткович Д.І., Горлачук В.В., Гуцуляк Г.Д., Дмитренко В.Л., Майоров Ю.І.,Солошенко В.М., Медведєв М.В.,Скородумов О.С., землевпорядники - Казьмір П.Г., Новаковський Л.Я., Тараріко О.Г., Третяк А.М., грунтознавці - Булигін С.Ю., Гаськевич В.Г., Трускавецький Р.С., Чернявський О.А. приділяли увагу порушенню природного середовища, деградації земельних ресурсів і займалися розробкою наукових основ раціонального землекористування. Проте їх дослідження не завжди поєднували екологічний і економічний аспекти проблеми використання еродованих земель. Важливість комплексних досліджень обумовлює наукове і народно-господарське значення дисертаційної роботи. Розв’язання цього питання на основі еколого-економічного підходу сприятиме підвищенню ефективності використання схилових еродованих земель, відновленню їх родючості та охорони.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема та зміст дослідження відповідають тематиці науково-дослідних робіт відділу землеробства і охорони грунтів Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН “Розробити наукові основи та реалізувати на практиці зональні екологічно стійкі ландшафти і агроекосистеми та біотехнології, які забезпечують відновлення природних ресурсів, створення умов для життя людини та отримання продуктів високої якості” (реєстраційний номер 0196U024397) та “Розробити зонально-регіональні протиерозійні системи захисту грунтів” (реєстраційний номер 0196U024398).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є поглиблення наукових основ та розробка практичних рекомендацій щодо організації раціонального використання еродованих земель, їх еколого-економічна оцінка при переході до ринкових відносин в аграрному секторі України.

Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувались такі основні задачі:

·

·

·

·

·

·

·

Об’єкт дослідження – процес раціонального використання еродованих орних земель у сільськогосподарському виробництві.

Предмет дослідження – еколого-економічна ефективність використання еродованих земель у сільськогосподарських підприємствах на рівні регіону.

Методи дослідження. В дисертаційній роботі використані такі основні методи: монографічний, з допомогою якого досліджувалися наукові основи організації використання та охорони еродованих земель; економіко-статистичний - для виявлення динаміки поширення еродованих земель, встановлення залежностей між факторами та обробки результатів дослідження; економіко-математичний - в процесі складання еколого-агрохімічного паспорта з використанням програмного забазпечення FOX PRO на комп’ютерах типу IBM Pentium; розрахунково-конструктивний і варіантний методи застосовано для аналізу існуючого стану еродованих земель та обгрунтування перспективного їх використання.

Наукова новизна результатів виконаного дослідження полягає у наступному:

-

-

-

-

-

Вказані елементи наукової новизни дали можливість розв’язати в ході дослідження питання ефективного використання й охорони еродованих земель.

Практичне значення одержаних результатів. Розраховано еколого-економічну ефективність протиерозійних заходів у Львівській області, що може бути використано при виборі варіантів для їх запровадження. Розроблено проект використання ерозійно небезпечного агроландшафту, який передбачає розміщення сільськогосподарських культур на еродованих схилових землях відповідно до їх біологічних особливостей, що забезпечує підвищення ефективності агроекосистеми і збереження грунтового покриву. Запропонована методика обгрунтування виведення еродованих земель із складу ріллі на консервацію може бути використана при складанні проектів землевпорядкування і вирішення раціонального використання сільськогосподарських земель у Львівській та в інших областях України. В дисертаційній роботі також розроблено пропозиції по стимулюванню раціонального використання еродованих земель.

Рекомендації використання земель різного ступеня змитості на основі окупності прямих затрат застосовано в Перемишлянському районі (акт впровадження від 8.08.2000 р.), а проект ерозійно небезпечного агроландшафту, який забезпечує збереження грунтового покриву і підвищення продуктивності агроекосистеми у Дрогобицькому районі Львівської області (про що свідчить акт впровадження від 4.08.2000 р).

Особистий внесок здобувача. Збір статистичного матеріалу, його обробка і теоретичні узагальнення виконані безпосередньо автором.

Дисертантом обгрунтовано еколого-економічні основи організації використання і охорони еродованих земель; проведено аналіз і подано еколого-економічну оцінку сучасного стану використання й охорони еродованих земель; намічено основні напрямки раціонального використання еродованих земель; обгрунтовано структуру ерозійно небезпечних агроландшафтів; розроблено рекомендації щодо вилучення низькопродуктивних еродованих земель із ріллі на консервацію.

Основні наукові положення і висновки, які наведені в дисертаційній роботі, одержані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертації були викладені і одержали схвалення на вчених радах та наукових конференціях Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН (1997-2000 рр.) та міжнародних науково-практичних конференціях: “Ерозія грунтів і методи боротьби” (Кишинів, 1995 р.); “Грунтові і водні ресурси, раціональне їх використання і охорона” (Кишинів, 1998 р.) і науково-практичній конференції “Проблеми реформування земельних відносин в умовах західного регіону України” (Львів-Дубляни, 1997 р.);.

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 8 наукових праць, загальним обсягом – 1,7 д.а., в тому числі 5 – у фахових наукових виданнях, загальним обсягом – 1,0 д.а.

Структура та обсяг роботи. Повний обсяг дисертації містить 185 сторінок машинописного тексту, в тому числі 8 рисунків – 6 сторінок, 37 таблиць – 20 сторінок, 6 додатків – 7 сторінок та список використаних літературних джерел (196 найменувань) - 17 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначені мета і завдання його проведення, наукова новизна і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі – “Раціональне використання і охорона еродованих земель” – розкриваються передумови виникнення ерозії грунтового покриву і вплив інтенсифікації використання земель на їх екологічний стан. Виходячи з цього, визначено завдання і основні принципи покращання використання й охорони еродованих земель.

Виникнення ерозії землі обумовлено природними факторами, до яких слід віднести кількість та інтенсивність опадів, рослинний покрив, тип грунту, крутизну та експозицію схилу. Головною причиною її розвитку є антропогенна діяльність з порушенням правил користування землею, серед них суцільне розкорчовування лісів і чагарників на схилах; нерегламентоване випасання худоби; оранка та обробіток грунту вздовж схилів; неврахування характеру рельєфу і типу грунту при організації території господарств; вирощування просапних культур на крутих схилах тощо.

Інтенсифікація використання землі на основі хімізації, меліорації та механізації, хоча й забезпечує підвищення урожайності сільськогосподарських культур і збільшення валового збору продукції рослинництва, проте ускладнює проблему раціонального використання землі. Недостатньо обгрунтоване застосування засобів хімізації (мінеральні добрива, засоби захисту рослин) погіршує екологічний стан землі – призводить до підкислення грунтів, накопичення нітратів, залишків пестицидів тощо. Застосування в технологічному процесі сільськогосподарського виробництва важких тракторів, комбайнів і машин з багаторазовим проходом агрегатів по полю зумовлює істотне ущільнення грунту, внаслідок чого погіршуються його властивості – зменшується пористість, водопроникність, аерація, що послаблює протиерозійну стійкість грунту.

Допущені прорахунки в проектуванні і будівництві осушувальних меліоративних систем, а також порушення в процесі їх експлуатації негативно позначаються на екологічному стані землі, оскільки спричинило підтоплення, деградацію грунтів, забруднення води, зменшення популяції або й цілковите зникнення окремих видів представників флори і фауни.

Враховуючи завдання сільськогосподарського виробництва на сучасному етапі, дослідженням встановлено, що організація використання земель повинна спрямовуватися на вдосконалення таких чинників, як форми власності на землю, і передусім, закріплення приватної власності, оптимізація складу і структури земельних угідь в напрямку зменшення розораності земель і захист їх від негативних природних процесів і явищ, обгрунтування та запровадження відповідних систем упорядкування і використання земель залежно від їх цільового призначення.

Державне регулювання використання і охорони земель повинно вирішувати наступні завдання: охорона земель на основі комплексного підходу до угідь, як складних природних утворень (екосистем); використання земель, скероване на їх природоохоронний, ресурсозберігаючий та відтворювальний характер; забезпечення розширеного відтворення і підвищення родючості грунтів.

Використання землі в Україні є платним. Плата за землю запроваджується з метою формування джерела фінансування заходів щодо раціонального використання і охорони земель, підвищення родючості грунтів, відшкодування власникам землі і землекористувачам втрат, пов’язаних з господарюванням на землях гіршої якості, здійснення землевпорядкування і моніторингу земель.

Відповідно до Конституції і Земельного кодексу України земля може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Виходячи із завдань земельної реформи, в цьому розділі дисертаційної роботи подано організаційно-правові засади нових типів підприємств, формування території яких виражається у поєднанні приватного землеволодіння та тимчасового землекористування за рахунок земельних паїв громадян. Таким чином, реформування земельних відносин відбувається на основі створення нових форм землеволодіння і землекористування з метою забезпечення рівноправного розвитку різних форм господарювання на селі.

Земельна реформа повинна забезпечувати функціонування земельних відносин на новій, правовій основі з урахуванням економічних та екологічних особливостей територій. Проте, оцінюючи в цілому сучасний стан земельної реформи і шляхи її реалізації та чинну нормативно-правову базу, необхідно зазначити, що багато важливих екологічних аспектів при цьому не враховані, або просто декларовані в пакеті документів, а це може призвести до поглиблення кризових явищ у сільському господарстві.

Сучасне використання земельних ресурсів не завжди відповідає параметрам раціонального природокористування. Фактично реструктуризація агропромислового виробництва відбувається без врахування екологічних чинників, критеріїв, обмежень, стандартів, а також вимог ресурсо-екологічної безпеки господарської діяльності. Як наслідок, порушуються фізичні і хімічні властивості грунтів.

Завдання полягає в тому, щоб використання і охорона земель, зокрема еродованих, здійснювалися власниками землі та землекористувачами на основі дотримання вимог їх використання у сільськогосподарському виробництві, де, в першу чергу, слід вирішувати питання природоохоронного характеру.

У другому розділі – “Аналіз і оцінка ефективності використання еродованих земель” – подається характеристика земельного фонду Львівської області і, зокрема, еродованих земель, показана еколого-економічна ефективність використання еродованих земель та протиерозійних заходів.

На теренах області знаходиться 300,6 тис. га еродованих сільськогосподарських угідь, з яких 168,9 тис. га зайнято слабозмитими, 91,8 тис. га середньозмитими і 39,6 тис. га сильнозмитими грунтами.

Розораність сільськогосподарські угідь в області становить 67,3%. В десятьох адміністративних районах розорано більше 70% угідь, що створює передумови для виникнення і розвитку ерозійних процесів. За розмірами еродованості нами виділено п’ять груп земель. На підставі цього підходу в залежності від масштабів еродованості в районі або в групі районів можна рекомендувати різні протиерозійні заходи, структуру посівних площ, яка по суті формує напрямок розвитку галузей рослинництва і тваринництва, а відтак розвиток району в цілому. Таким чином, можна уточняти спеціалізацію району або цілої групи районів щодо виробництва і переробки великих обсягів сировини на заводах (наприклад, цукровиробництва чи льонарства).

Виявлено, що з кожним роком площі еродованих грунтів на схилових землях зростають, ерозійні процеси розвиваються прискореними темпами. Так, за перший період, який аналізується нами (1960-1986 рр.), , ерозійні процеси відбувалися в основному на ріллі. А за другий період (1986-1996 рр.) розвиток ерозійних процесів посилився також на інших угіддях – пасовищах і сінокосах (табл.1).

Таблиця 1

Динаміка розвитку ерозійних процесів у

Львівській області (1960-1996 рр.)

Природна зона | Темпи зростання еродованих площ,% | Піддані ерозії в середньому

за рік, тис. га

Сільгоспугіддя | в т.ч. рілля | сільгоспугіддя | в т.ч. рілля

1986 р.

до

1960 р. | 1996 р.

до

1960 р. | 1986 р.

до

1960 р. | 1996 р.

до

1960 р. | з1960 р.

до

1986 р. | з1986 р. до

1996 р. | з1960 р.

до

1986 р. | з1986 р.

до

1996 р.

Полісся | 136,0 | 222,4 | 145,3 | 207,8 | 0,25 | 1,54 | 0,22 | 0,80

Лісостеп | 241,1 | 281,1 | 277,3 | 328,0 | 3,79 | 2,79 | 3,57 | 2,61

Передкарпаття | 108,1 | 133,2 | 127,6 | 164,1 | 0,07 | 0,56 | 0,15 | 0,53

Карпати | 145,9 | 240,4 | 225,9 | 316,7 | 0,25 | 1,38 | 0,26 | 0,49

Разом: | 191,1 | 241,1 | 228,9 | 281,1 | 4,36 | 6,27 | 4,20 | 4,43

На схилових еродованих землях завдає непоправної шкоди змив грунту, який в середньому за рік становить від 4,4 т/га (Буський район) до 40,1 т/га (Турківський район). Підраховано, що разом з грунтом в області змивається щороку 668 тис. т гумусу. Втрати азоту становлять 37,3 тис. т, фосфору 12,4 тис.т, калію 199,1 тис.т, що еквівалентно кількості 107,8 тис. т аміачної селітри, 63,6 тис.т суперфосфату і 497,8 тис. т калійної солі.

Еродовані грунти різного ступеня змитості характеризуються неоднаковою родючістю та урожайністю і економічна вигода від їх використання значно відрізняється. За нашими даними, у селянській спілці “Вільна Галичина” Перемишлянського району Львівської області урожайність основних сільськогосподарських культур на середньозмитих і сильнозмитих грунтах дорівнювала відповідно близько 60 і 40 відсотків від рівня урожайності на незмитих грунтах, за винятком багаторічних трав, що обумовлено їх протиерозійною здатністю. Прямі затрати на один гектар на сильноеродованих землях збільшувалися: при вирощуванні озимої пшениці - на 28 гривень, інших культур - на 16-19 гривень, а з врахуванням рівня урожайності на 1 ц продукції зросли в 2,8 раза. З підвищенням ступеня еродованості знижується рівень рентабельності вирощування сільськогосподарських культур (табл. 2).

Таблиця 2

Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва

на землях різного ступеня еродованості в селянській спілці

“Вільна Галичина” Перемишлянського району Львівської області

Ступінь еродованості земель | Вартість урожаю, грн/га | Прибуток,

збиток (+,-),

грн/га | Рівень рентабельності, збитковості,%

Нееродовані | 482,2 | 150,5 | 45,3

Середньоеродовані | 282,4 | -64,5 | -18,6

Сильноеродовані | 194,9 | -126,3 | -39,3

Ефективна система землекористування потребує комплексного еколого-економічного підходу до землі як ресурсу та головного засобу виробництва. Результативні показники варті уваги лише за умови поліпшення агроекологічного стану грунту, оскільки екологічний напрям землекористування повинен мати пріоритет перед економічним у господарській діяльності на землі, а прибутковість розглядається як похідна від родючості та агроекологічного стану грунту.

Для визначення еколого-економічного ефекту від застосування протиерозійних заходів у цілому по області використано вихідні дані “Регіональної програми захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель Львівської області на період до 2010 року.” При умові проведення протиерозійних заходів на цих площах, які наведені в розрахунках, еколого-економічний ефект досягне близько 110 млн. гривень.

У третьому розділі – “Еколого-економічне обгрунтування раціональних способів організації використання еродованих земель” - викладені результати досліджень по оптимізації структури агроландшафту і поглибленню заходів з контурно-меліоративної організації території, а також обгрунтовується виведення еродованих земель із ріллі на консервацію та пропонується методика здійснення цього заходу. На основі даних моніторингу показано якісну характеристику грунтів області і сформульовано пропозиції щодо покращання їх використання й охорони та економічного стимулювання за збереження або підвищення родючості еродованих земель.

Необгрунтоване розорювання схилових земель малопродуктивних природних кормових угідь призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення площ ріллі, лук, лісових і водних ресурсів, а це негативно відбилося на стійкості агроландшафтів. У світі все більше визнання отримує точка зору, що перспективною є розробка таких систем землеробства, які б, з одного боку, широко впроваджували засоби інтенсифікації, а з іншого, забезпечували їх безпечне застосування і створення умов для більш повного використання природних факторів. Цим вимогам відповідає контурно-меліоративна організація території (КМОТ). Грунтуючись на її принципах, ми поставили перед собою завдання вдосконалити заходи з КМОТ на схилових еродованих землях.

Об’єктом дослідження для вирішення поставленого завдання було вибрано територію Медвежанської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, яка знаходиться в найбільш ерозійно небезпечній частині Самбірсько-Бориславської височини. Складний та сильнорозчленований рельєф території сільської ради спричинює розвиток ерозійних процесів.

За даними Передкарпатського філіалу Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН, в с. Медвежа змив грунту становить 36,3 т/га, а з усієї площі –10746 т, в тому числі значної кількості поживних речовин. За нашими розрахунками, для компенсації цих втрат і відтворення родючості грунту потрібно 308 тис. гривень.

Для зменшення втрат від ерозії в сівозміні ВАТ “Дрогобицький племзавод”, який розташований на території Медвежанської сільської ради, ми обрали такий шлях. В кожному полі сівозміни – утворено окремі робочі ділянки залежно від крутизни схилу, його експозиції, ступеня змитості грунту, конфігурації та за іншими ознаками з метою запобігання ерозії грунтів і ефективного їх використання. В шести полях залежно від їх місцезнаходження рекомендується вирощування різних за протиерозійною стійкістю сільськогосподарських культур. На кожному з них є можливість вибрати правильний напрямок обробітку грунту, сівби і догляду за посівами. Таким чином, підвищується протиерозійна стійкість полів, вони набувають форм, які полегшують проведеня цих робіт. Екологічне значення застосування цього проекту використання ерозійно небезпечного агроландшафту полягає в його протиерозійній функції, а економічна ефективність у підвищенні врожайності сільськогосподарських культур.

Одним із заходів відтворення родючості деградованих земель або їх збереження є виведення їх з інтенсивного використання на консервацію. На нашу думку, консервацію еродованих земель слід здійснювати на підставі вивченя їх стану і продуктивності, а саме на основі зведеної еколого-агрохімічної оцінки поля. Такий підхід комплексно враховує фактичний стан еродованості грунтів і попереджує інтенсивність ерозійних процесів. Цей варіант обгрунтування виведення еродованих земель із ріллі на консервацію базується на використанні матеріалів еколого-агрохімічної паспортизації сільськогосподарських угідь, що проводиться на виконання Указу Президента України №1118 від 5.12.1995 року “Про суцільну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення”.

Принциповим критерієм цього способу стає рівень, нижче якого використання еродованого поля є в даний час неефективним, збитковим. Таким критерієм вважаємо рівень урожаю зерна з одного гектара, який покриває суму усіх прямих затрат на його вирощування і збирання. Для виконання розрахунків прямих затрат і встановлення цього критерію, слід брати оптимальні норми висіву насіння в діючих цінах , а прямі затрати по обробітку грунту, сівбі, збиранню врожаю - найреальніше згідно договірних умов, які діють в розрахунках між сільгоспвиробниками і машинно-технологічними станціями (МТС), що надають ці послуги. Вартість добрив і засобів захисту рослин та робіт по їх застосуванню не слід брати до уваги в розрахунках тому, щоб критерій міг бути співставлений з ресурсом поля, який встановлений в паспорті лише на основі агрофізичних і агрохімічних показників грунту без застосування названих факторів урожайності. Порівнюючи критерій з ресурсом (зернові одиниці) поля, який записаний в паспорті, робиться певний висновок. У разі, коли ресурс поля є нижчим від обмежуючого критерію, вирощування сільськогосподарських культур на даному полі є недоцільним і його можна виводити із обробітку на консервацію. Наприклад, у господарстві “Угринів” Сокальського району поле №17, що розташоване на чорноземах середньозмитих, має загальний бал 51, з урахуванням коефіцієнту на кліматичні умови він понижується до 45, а через коефіцієнт на еродованість – до 32. Ресурс цього поля становить 13,1 зернової одиниці. Він означає здатність грунту забезпечити цей рівень урожаю без добрив за рахунок природної родючості. Однак прямі затрати при вирощуванні озимої пшениці на природній родючості цього поля (без добрив і засобів захисту рослин) становлять 651 грн/га, що при ціні 1 т пшениці 400 грн дорівнює 16,3 ц зерна, тобто 16,3 зернової одиниці. Отже, поле можна обгрунтовано виводити із ріллі на консервацію.

Другий варіант методики виведення еродованих земель на консервацію полягає в тому, що площі земель групують за крутизною схилу і записують по вертикалі, а поділ земель за ступенем змитості - по горизонталі (рис. 1). Таким чином, утворюються 4 еколого-технологічні групи земель з чітко вираженими властивостями і характеристикою. При розподілі площ еродованих орних земель Львівської області за такою схемою входять в “зелений квадрат” – 35,2 тис. га, в “жовтий квадрат” – 67,9 тис. га, в “синій квадрат” – 56,7 тис. га, в “червоний квадрат” – 30,5 тис. га. Згідно з цим пропонується із загальної площі ріллі 850,6 тис. га вивести під залуження землі “синього квадрата”(56,7 тис. га) і на постійну консервацію землі “червоного квадрата” (30,5 тис. га).

Крутизна схилу, градусів | Ступінь змитості грунтів

незмиті | слабозмиті | середньо-змиті | сильно-змиті і розмиті

<1

1-3

3-5

5-7

7-10

>10

Рис.1. Схема класифікації еродованих орних земель

-

-

- землі, які підлягають тимчасовій консервації (синій квадрат)

-

Виведення еродованих земель із обробітку проводиться в певній послідовності. Підготовлені матеріали по консервації земель передаються на розгляд у місцеві ради, які виносять рішення про дальше їх використання.

В даний час ситуація вимагає постійного спостереження за станом грунтів, тобто моніторингу. Суцільний моніторинг в усіх районах області по основних агрохімічних показниках родючості грунту і вмісту в ньому шкідливих речовин здійснює Львівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції. Обстеження проводяться за видами сільськогосподарських угідь на землях усіх форм власності. Еродовані землі обстежуються в кожному полі і їх якість впливає на середньозважений бал.

Процент гумусу – один з центральних показників. Його середнє значення в грунтах області становило: у п`ятому турі обстеженння – 2,35%, в шостому – 2,36%, в сьомому – 2,30%. Однак, як видно з таблиці 3, по окремих районах за останні роки (1986-1996 рр.) він істотно зменшився. Особливо це стосується Жидачівського і Миколаївського районів. На основі отриманих даних рекомендується збільшити внесення добрив, застосовувати сидерати і всі інші відомі заходи для поповнення грунту органічною речовиною і таким чином зупинити зниження цього показника.

Таблиця 3

Динаміка вмісту гумусу (%) за турами обстеження

в районах Львівської області*

Тур обсте-ження |

Рік | Район

Бродівський |

Буський |

Жидачівський |

Миколаївський

V | 1986-1987 | 2,6 | 2,7 | 2,4 | 2,5

VI | 1991-1992 | 2,4 | 2,4 | 2,4 | 2,1

VII | 1995-1996 | 2,4 | 2,4 | 1,9 | 1,8

*За даними Львівського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості грунтів і якості продукції

За результатами моніторингу в області нараховується 390 тис. га кислих орних земель (більше 45%). Їх розкислення за допомогою вапнування в останні роки припинено (рис.2).

Рис.2. Вапнування кислих грунтів у Львівській області

В кінці 90-х років у грунті помітно знизилися запаси азоту, фосфору і калію. Поряд з тим, з 1990 до 1999 року внесення органічних добрив зменшилося з 15 т/га до 2,8 т/га і мінеральних з 246 кг/га до 38 кг/га діючої речовини. Як видно з вищенаведеного, кількість вжитих заходів щодо захисту грунтів від ерозії та інших деградаційних процесів з 1990 року поступово зменшується, що є наслідком зниження уваги до цієї проблеми з боку державних органів, власників землі та землекористувачів. Одночасно знижуються урожайність та валові збори сільськогосподарських культур.

Використання еродованих земель можна покращити, застосовуючи в цьому процесі економічне стимулювання. Реалізація стимулюючої функції може здійснюватися через показники родючості грунту, які визначаються в результаті еколого-агрохімічного обстеження грунтів кожних п’ять років. Різниця між показниками ресурсу поля за два суміжних тури обстеження, виражена в зернових одиницях, складатиме розмір стимулюючої винагороди власнику або землекористувачу, які здійснили заходи, для заохочення їх подальшої діяльності.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми використання еродованих земель, на яких різко знижується урожайність сільськогосподарських культур і ефективність їх вирощування, нерідко спостерігається цілковитий змив верхнього шару грунту, втрачається властивість родючості, що створює або ускладнює екологічну ситуацію в регіоні. Розв’язання цієї проблеми може здійснюватися через виведення земель на консервацію на підставі еколого-агрохімічної оцінки поля або за схемою класифікації еродованих орних земель.

2. Площа еродованих сільськогосподарських угідь у Львівській області складає 300,6 тис. га, в тому числі ріллі - 238,4 тис. га. Ерозійні процеси протягом останніх років посилилися. Площа еродованих сільськогосподарських угідь, що піддавалися ерозії в 1960-1986 рр., щорічно збільшувалася на 4,4 тис. га, а в 1986 - 1996 рр. інтенсивність ерозійних процесів посилилася, внаслідок чого площа еродованих земель зростала щорічно на 6,3 тис. га. Найбільш інтенсивно розвивалася ерозія у лісостеповій зоні області.

3. На середньо- і сильнозмитих сірих лісових грунтах урожайність сільськогосподарських культур становить 60 і 40 % порівняно з урожаєм на незмитих грунтах. В цих умовах прямі затрати на вирощування сільськогосподарських культур зростають, виробництво продукції рослинництва на середньо- і сильноеродованих землях є нерентабельним і складає відповідно –18,6 і -39,3%, а тому їх обробіток є недоцільним.

4. Організація використання й охорони еродованих земель повинна здійснюватися власниками землі і землекористувачами на основі дотримання вимог їх використання для сільськогосподарського виробництва. Проведення агротехнічних протиерозійних заходів дозволяє в значній мірі зменшити втрати грунту від ерозійних процесів. Залуження сильноеродованих земель забезпечує найвищий еколого-економічний ефект. Проведення комплексу організаційно-господарських, агротехнічних, лучномеліоративних і гідротехнічних заходів у Львівській області може забезпечити еколого-економічний ефект у розмірі 110 млн. гривень.

5. В системі використання й охорони еродованих земель необхідно вирішувати завдання природоохоронного, відтворювального характеру у землекористувачів і землевласників усіх форм власності. При використанні ерозійно небезпечного агроландшафту доцільно застосовувати розроблену нами модель, в основу якої покладено фактори, що забезпечують збереження грунтового покриву і розміщення сільськогосподарських культур на еродованих землях відповідно до їх біологічних особливостей. При цьому елементарні ландшафтно-екологічні територіальні одиниці потрібно виділяти в кожному полі сівозміни, як робочі ділянки, що покращує рівень і ефективність використання схилових земель. З переходом на таку стратегію формування екосистем створюються передумови для ведення еколого-адаптивного землеробства в умовах грунтозахисного впорядкування агроландшафтів.

6. Пропонується спосіб виведення еродованих земель із ріллі на консервацію, що базується на зведеній еколого-агрохімічній оцінці поля. Інший варіант (метод квадратів) для обгрунтування виведення орних земель на тимчасову і постійну консервацію полягає в класифікації земель за крутизною схилу і ступенем змитості, за якою визначається подальше їх використання. Він може бути використаний спеціалістами при складанні проектів організації території.

7. Враховуючи кризову ситуацію в економіці держави, постійну незайнятість окремих площ ріллі сільськогосподарськими культурами, низьку продуктивність еродованих земель, вирішити як першочергове

питання про виведення на тимчасову консервацію у Львівській області 56,7 тис. га (6,6%), а на постійну консервацію - 30,5 тис. га (3,6%) середньо- і сильноеродованих земель. По Медвежанській сільській раді (Дрогобицький район) вивести на тимчасову консервацію ( під залуження) 45,7 га ріллі і 28,9 га пасовищ, на постійну консервацію (під заліснення) - 2,8 сіножатей і 12,2 га пасовищ.

Ввести до державної статистичної звітності графу “землі на консервації (тимчасовій, постійній)”.

8. В процесі здійснення моніторингу земель на регіональному рівні встановлено, що площі середньо- і сильноеродованих земель збільшились. Інтенсивність і ступінь еродованості мають чітко виражену зональність. На кінець 90-х років погіршилися агрохімічні показники грунту і знизилась його родючість.

9. За раціональне використання еродованих земель, що є необхідним заходом регулювання земельних відносин і підвищення ефективності використання земельних ресурсів у сільському господарстві, доцільно застосовувати економічне стимулювання. На нашу думку, необхідно один раз у п’ять років, відповідно до результатів чергового обстеження грунтів і показників бальної оцінки поля, надавати компенсацію землевласникам і землекористувачам в розмірі, що дорівнює вартості надбавки ресурсу поля.

10. В наукових і сільськогосподарських установах області зібрана велика кількість цінної в агроекологічному відношенні інформації, яку необхідно повніше використати для глибокої об`єктивної оцінки екологічної ситуації, що може бути предметом подальших наукових досліджень.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Федько О.В. Здійснення моніторингу земель в системі організації їх використання й охорони // Економіка АПК – 2001. - №1. – С.34-36.

2. Федько О.В. Обгрунтування виведення еродованих земель із ріллі на консервацію //Вісник аграрної науки - 2001. №1. – С.80-81.

3. Федько В.І., Федько О.В. Класифікація еродованих орних земель для виведення їх на консервацію //Вісник аграрної науки, 2001. - Спеціальний випуск. – С.110-111. (Особисто автором зібрано і проаналізовано статистичну інформацію, підготовлено матеріал до друку, особистий внесок становить 90%).

4. Федько О.В. Оцінка втрат від ерозії на орних землях //Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК – 2000.- №7(2). –С.360-363.

5. Федько О.В. Причини та наслідки ерозійних процесів на Львівщині //Вісник Львівського державного аграрного університету: проблеми реформування земельних відносин в умовах західного регіону України, №1. – Львів,1997. – С. 263-266.

6. Федько О.В. Моніторинг земель на регіональному рівні //Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. Вип. 43. Частина 1. 2001 р. – С. 210 - 215.

7. Федько О.В. До характеристики еродованих земель Львівщини //Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. Вип. 42. - 2000 р. – С. 129-133.

8. Федько О.В. Сучасний стан і ефективність робіт по захисту грунтів від ерозії в західному регіоні України //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Грунтові і водні ресурси, раціональне їх використання і охорона“. – Кишинів. - 1998. – С.221 - 222.

АНОТАЦІЯ

Федько О.В. Еколого-економічна ефективність використання еродованих земель (на прикладі Львівської області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.08.01 – економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. – Український державний лісотехнічний університет, Львів, 2002.

Викладені результати дослідження ефективності використання еродованих земель Львівщини та еколого-економічної оцінки протиерозійних заходів. В роботі розкрито вплив інтенсифікації сільського господарства на розвиток ерозії та екологічний стан грунтів; науково-методично обгрунтовано виведення еродованих земель із ріллі на консервацію, що базується на зведеній еколого-агрохімічній оцінці поля; розроблено класифікацію еродованих схилових земель, на основі якої грунтується другий спосіб виведення їх під залуження або заліснення; на основі матеріалів моніторингу подаються пропозиції щодо покращання використання й охорони еродованих земель. На прикладі конкретного господарства, яке розташоване в гірській зоні Дрогобицького району, розроблений проект використання ерозійно небезпечного агроландшафту.

Ключові слова: еродовані землі, екологія, протиерозійні заходи, консервація, еколого-економічна ефективність.

Аннотация

Федько А.В. Эколого-экономическая эффективность использования эродированных земель (на примере Львовской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 – экономика природопользования и охраны окружающей среды. – Украинский государственный лесотехнический университет, Львов, 2002.

В диссертационной работе исследовано состояние эродированных почв, эффективность их использования, дана оценка противоэрозионных мероприятий.

Путем теоретического обзора современных научных достижений раскрыто влияние интенсификации сельского хозяйства на развитие эрозии почв, углублено понимание сути антропогенной деятельности в экологии, сформулировано задачи и основные принципы использования и охраны эродированных земель.

На основании результатов собственных исследований, земельных отчетов и другой земельно-кадастровой информации проведен анализ процесса увеличения эродированности почв. В настоящее время во Львовской области находится 300,6 тыс. га эродированных сельскохозяйственных угодий, из них занято 91,8 тыс. га среднесмытыми и 39,6 тыс. га сильносмытыми почвами. В период 1960-1985 гг. среднегодовая площадь эродированных земель возрастала на 4,4 тыс. га, а в последующий (1986-1996 гг.) на 6,3 тыс. га, что указывает на неотложную необходимость применения противоэрозионных мероприятий.

При оценке эффективности использования эродированных почв в хозяйстве “Вільна Галичина” Перемышлянского района Львовской области установлено, что урожайность сельскохозяйственных культур на среднесмытых почвах снижается почти на половину, а на сильносмытых составляет приблизительно 40% по сравнению с показателями на несмытых почвах.

На примере открытого акционерного общества “Дрогобицький племзавод” Дрогобычского района Львовской области разработан проект использования эрозионно опасного агроландшафта. При его применении каждая сельскохозяйственная культура возделывается в условиях, к которым она наиболее приспособлена. Экологическое значение этого проекта в противоэрозионной функции, а экономическая эффективность в повышении урожайности.

Предлагается способ вывода эродированных пахотных земель на консервацию, базирующийся на эколого-агрохимической оценке поля, то есть ограничивающего критерия, ниже которого использование в прежнем режиме эродированных земель нецелесообразно.

Также разработан второй вариант классификации эродированных пахотных земель (метод квадратов) для обоснования их выведения на временную и постоянную консервацию. Он состоит в распределении площадей земель за крутизной уклона и степенью смыва по схеме, согласно которой определяется дальнейшее их использование. По этому методу предлагается вывести из пашни на временную консервацию 56,7 тыс. га, а на постоянную - 30,5 тыс. га эродированных земель. Этот способ более простой и может быть использован специалистами при составлении проектов организации территории.

В результате мониторинга на региональном уровне установлено, что площадь эродированных земель на протяжении 1960-1996 гг. увеличилась с 124,5 до 300,6 тыс. га, в том числе пахотных с 84,8 до 238,4 тыс. га. За этот период увеличились площади средне- и сильноэродированных земель. Интенсивность и степень эродированности имеют четко выраженную зональность. В конце 90-х годов внесение органических удобрений в почву уменьшилось с 15,0 до 2,8 т/га, а минеральных с 246 до 38 кг/га действующего вещества. Одновременно снизилась урожайность сельскохозяйственных культур.

Исследования свидетельствуют, что в современных условиях кризисного состояния аграрного сектора экономики, консервация эродированных земель является лучшим способом их использования и сохранности.

Ключевые слова: эродированные земли, экология, противоэрозионные мероприятия, консервация, эколого-экономическая эффективность.

ANNOTATION

Fed’ko 0. V. Ecological and Economic Efficiency of Eroded Soil Use in Lviv Region. - The Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Economics on specialty 08.08.01 - Nature Use and Environment Protection Economics. Ukrainian State University of Forestry and Wood Technology, Lviv, 2002.

The results of investigation of eroded soil using efficiency as well as ecological and economic assessment of anti-erosion measures are presented. The agriculture intensification impact on erosion and present ecological soil state are expounded in this thesis. The conversion of eroded soils from tillage status to conservation status, which is based on integral ecological and agrochemical soil assessment, has been grounded.