МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ФЕДОСЄЄВ ВІТАЛІЙ АЛЬФРЕДОВИЧ

УДК 616.8–099–02.613.63

РАННЄ ВИЯВЛЕННЯ ТА КОРЕКЦІЯ НЕВРОЛОГІЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ДІТЕЙ, ЯКІ МЕШКАЮТЬ В УМОВАХ АТМОСФЕРНИХ ЗАБРУДНЕНЬ

14.01.15 – нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України

Науковий керівник Доктор медичних наук, професор Деменко Василь Дмитрович, Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри невропатології та дитячої неврології.

Офіційні опоненти Заслужений діяч науки та техніки України, Доктор медичних наук, професор Дзяк Людмила Антонівна, Дніпропетровська державна медична академія, факультет післядипломної освіти, завідувач кафедри невропатології та нейрохірургії

Доктор медичних наук, професор Волошина Наталія Петрівна, Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, керівник відділу нейроінфекцій та патології вегетативної нервової системи.

Провідна установа Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра нервових хвороб.

Захист відбудеться “_02_” __липня___ 2002 р. о __10.00_ годині на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д 64.609.01 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. Харків, вул. Кочагінців, 58.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. Харків, вул. Кочагінців, 58.

Автореферат розісланий “_01_”__червня____2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої Ради

кандидат медичних наук, доцент В.Г. Марченко

Вступ. В останні роки збільшуються випадки несприятливого впливу на здоров'я людей забруднення оточуючого середовища, з чим пов'язаний зріст порушень органів та систем людини. Найбільш несприятливий вплив виникає при дії шкідливих факторів оточуючого середовища на організм дітей, який викликає погіршення здоров'я підростаючого покоління (Покатілов Ю.Г. 1993, Сорокіна Н.С. та інш. 1994, Вейн О.М. 1994, Міхалюк Н.С. 1994, Пікуза О.І. та інш. 1995, Коренєв М.М. 1995, Гойда Н.Г. 1995, Лук'янова О.М. 1996, Няньковський С.Л. 1997, Волошин П.В., Волошина Н.П. 1998, Агаджанян Н.А., 1998, Трахенберг І.М., 1998, Виничук С.М., 1999, Дзяк Л.А. 1999, Деменко В.Д. 1999, Сверлова Л.І., Вороніна Н.В., 2001).

У зв'язку з цим пошук нових критеріїв діагностики цих порушень вимагає постійного удосконалення.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальність теми. В останні десятиріччя втручання людини в довкілля призвело до значного порушення в природі екологічного балансу (Кухарь В.П., 1988, Шандала М.Г., 1988, Сидоренко Г.И. та інш., 1991, Агаджанян Н.А., 1998, Трахенберг І.М., Деменко В.Д., 1999, Сверлова Л.І., Вороніна Н.В., 2001). У зв'язку з цим проблеми екології отримують велике значення в дослідницькій роботі вчених різних спеціальностей, в тому числі і медиків (Шандала М.Г., 1988, Сверлова Л.І., Вороніна Н.В., 2001, Crow P, 1996).

Велика кількість даних, що свідчать про забруднення навколишнього середовища, диктують необхідність вивчення впливу цих чинників на стан здоров'я населення. Зокрема, протягом декілька років багатьма дослідниками встановлений чіткий взаємозв'язок між мірою забруднення зовнішнього середовища різними хімічними речовинами і станом здоров'я населення (Коренєв М.М. 1995, Деменко В.Д., 1997, Сверлова Л.І., Вороніна Н.В., 2001), в тому числі і дитячого (Екзархова А.І., 1992, Коренєв М.М. 1995, Гойда Н.Г. 1995, Лук'янова О.М. 1996, Няньковський С.Л. 1997, Волошин П.В., Волошина Н.П. 1998).

Як об'єкт дослідження більшістю авторів вивчається система: навколишнє середовище населеного пункту – здоров'я населення. Як показники – розглядаються захворюваність, фізичний розвиток, ряд порушень функціонального стану організму, а також комплексні показники здоров'я населення.

Такі дослідження дозволили відпрацювати методику вивчення комплексного впливу навколишнього середовища на здоров'я населення і встановити основні тенденції впливу найбільш характерного для населених пунктів комплексу чинників навколишнього середовища на захворюваність різних віково-статевих груп дорослих і дітей. Подальше співставлення результатів попередніх і основних досліджень показує, що встановлені в них тенденції практично в усіх випадках співпадають. Однак використання результатів попередніх досліджень для кількісної оцінки залежності стану здоров'я населення від характеру і міри забруднення навколишнього середовища не можна визнати, в достатній мірі, репрезентативними, оскільки усередненні характеристики навколишнього середовища на місто загалом не можуть бути в достатній мірі точними; дане вивчення захворюваності населення за матеріалами звернення необхідно доповнювати результатами спеціально проведеного поглибленого медичного огляду для того, щоб, по-перше, уточнити дані про поширеність захворювань, а по-друге, отримати матеріали, що характеризують інші показники здоров'я населення.

Хоча результати попередніх досліджень дозволяють встановити основні тенденції комплексного впливу навколишнього середовища на здоров'я населення всіх вікових груп, все ж поглиблені деталізовані спостереження з встановленням кількісної залежності, автори вважають доцільним проводити тільки на дитячих контингентах (Волошин П.В., 1995, Няньковський С.Л., 1997, Сверлова Л.І., Вороніна Н.В., 2001, Fosu G., 1996). Це зумовлене, передусім, можливістю підбору саме серед цього контингенту однорідних груп відносно впливу інших чинників. Крім того, як відмічено Всесвітньою організацією охорони здоров'я, чутливі епідеміологічні індикатори дії навколишнього середовища потрібно отримувати в певних групах, наприклад, в групах новонароджених, в дитячих консультаціях, серед школярів, вагітних, які відвідують жіночі консультації. Питюренко Є.І. та інші автори (1994) відмічають, що найбільш інформативними є результати спостережень, що проводяться на “критичних" групах населення, які в більшій мірі підпадають під вплив несприятливих чинників. Відомо, що сприйнятливість організму до дії навколишнього середовища залежить від ряду чинників, серед яких важливе місце займає вік. Особливо чутливий до несприятливих впливів дитячий організм, який знаходиться в процесі зростання, розвитку, функціональної нестійкості, гормональної перебудови. Діти, як правило, відвідують школу і дошкільні установи в тому ж мікрорайоні, в якому проживають, і, отже, на відміну від багатьох дорослих, зазнають впливу комплексу чинників, які вивчаються, цілодобово.

Як було вказано вище, переважна більшість авторів (Вартанян Г.А., 1994, Няньковський С.Г., 1997, Сверлова Л.І., Вороніна Н.В., 2001) аналізують вплив на організм людини несприятливих чинників навколишнього середовища за результатами звернення в лікувально-профілактичні установи. За даними літературних джерел (Вельтіщев Ю.Є., 1994, Гойда Н.Г, 1995, Лук'янова О.М., 1997, Сверлова Л.І., Вороніна Н.В., 2001, Mottet N.K., 1985) виділені різні групи захворювань, етіологічно пов'язаних з негативним впливом на організм людини, в тому числі і дитини хімічних речовин, що викидаються в атмосферу різними підприємствами, які поділяються на синдром неспецифічної гіперчутливості (екологічної дезадаптації), синдром специфічної гіперчутливості, синдром хронічної інтоксикації, хронічні хвороби з доведеним вкладом хімічних сполук в їх формування та соціально значимі стани і наслідки екологічно детермінованих хвороб та синдромів. У той же час дані, які вказують на неспецифічні ознаки ураження нервової системи до звертання в лікувально-профілактичні установи, зустрічаються надто рідко і носять загальний характер. Даних, які розробляють комплексний підхід до лікування і профілактики такого характеру порушень, нами в літературі виявлено не було.

Таким чином, частота і характер неврологічних розладів, виникаючих у дітей внаслідок несприятливого впливу шкідливих чинників зовнішнього середовища, методи їх раннього виявлення і корекції вивчені далеко недостатньо. Все вищесказане і зумовлює актуальність дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукова робота виконана згідно з комплексною програмою Харківської медичної академії післядипломної освіти “Розробка критеріїв для оцінки впливу екологічних факторів на стан здоров'я населення промислових регіонів України і засобів корекції їх патогенного впливу”. Номер держреєстрації: 0198U007138.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи з'явилось вивчення клінічних проявів ураження нервової системи у дітей, що проживають в забрудненій зоні і розробка методів їх корекції.

Для реалізації поставленої мети були визначені наступні задачі:

1. Вивчення неврологічного статусу в динаміці у обстежених дітей, що проживають в зоні атмосферного хімічного забруднення.

2. Дослідження стану вегетативної нервової системи у дітей, що підпадають під вищезгаданий вплив хімічних забруднень зовнішнього середовища.

3. Вивчення стану деяких вищих інтегративних функцій головного мозку у дітей.

4. Визначення стану біоелектричної активності головного мозку у обстежених дітей.

5. Розроблення методів корекції порушень нервової системи у дітей, які виникають внаслідок впливу хімічних забруднень атмосфери.

Об'єкт дослідження – група дітей, що проживають в умовах забруднення навколишнього середовища шкідливими хімічними речовинами.

Предмет дослідження – неврологічні, психологічні, нейрофізіологічні особливості ураження нервової системи у дітей, які виникають внаслідок несприятливого впливу на організм дитини забрудненого хімічними речовинами зовнішнього середовища.

Методи дослідження. Для досягнення мети і задач дослідження проводилося клініко-неврологічне обстеження дітей, що проживають в умовах хімічного забруднення атмосфери, вивчалися стан вегетативної нервової системи (досліджувалися вегетативний тонус, вегетативна реактивність і вегетативне забезпечення діяльності) і вищих інтегративних функцій центральної нервової системи. Вивчення електроенцефалографічних показників проводилося з використанням системи комп'ютерної обробки ЕЕГ “DX-4000”.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше вивчений характер неврологічних розладів, виникаючих у дітей, що проживають в умовах пролонгованого впливу забруднюючих чинників навколишнього середовища різними хімічними речовинами. Проведений аналіз комплексу клінічних, нейрофізіологічних та нейропсихологічних методів дослідження у обстеженої категорії дітей. Розроблені адекватні методи корекції виявлених порушень. Вивчені катамнестичні результати проведеної корекції.

Практичне значення отриманих результатів.

Встановлена частота і характер порушень нервової системи, виникаючих при впливі шкідливих хімічних речовин на організм дитини.

Виділені нозологічні форми порушень у дітей, які мешкають в екологічно несприятливих районах.

Визначені критерії, які дозволяють виділити групи риску за розвитком розгорнутих клінічних форм ураження нервової системи у дітей даних груп.

Досліджено стан та клінічні прояви порушення вегетативної нервової системи у обстежених дітей.

Вивчений стан біоелектричної активності і вищих інтегративних функцій головного мозку.

Розроблені методи корекції виявлених неврологічних розладів у обстеженої категорії дітей.

Особистий внесок дисертанта. Автором самостійно проведено обстеження 178 дітей, що проживають на хімічно забруднених територіях і 172 дітей у відносно чистому в хімічному відношенні районі з використанням клініко-неврологічних даних, психологічного дослідження, а також електроенцефалографічного обстеження. Розроблені і проведені комплексні методи корекції виявлених порушень. Самостійно дисертантом проведена також статистична обробка отриманих результатів.

Апробація і впровадження результатів дослідження в практику. Матеріали дисертації викладені і обговорені на семінарі-конференції невропатологів Харківської області і м. Харкова “Актуальні питання клінічної невропатології" (1992); на другому всесоюзному засіданні Суспільства ділової співпраці розробників і споживачів медичних діагностичних систем (1992); на республіканській конференції: “Реабілітація хворих на психічні захворювання” (2001); на засіданні обласного Харківського товариства психотерапевтів (Харків 2000, 2001). Результати роботи впроваджені у роботу кафедр невропатології та дитячої неврології і психотерапії Харківської медичної академії післядипломної освіти, у роботу дитячого відділення центральної клінічної лікарні №5, міського психоневрологічного диспансеру №3.

Публікації. Зміст основних розділів дисертації відображений в 12 друкарських роботах (в тому числі 5 в академічних журналах), з них самостійних 7, у співавторстві 5.

Структура і об'єм дисертації. Дисертація викладена на 133 сторінках друкарського тексту і містить введення, огляд літератури, характеристику методів дослідження, результатів власних досліджень, обговорення отриманих даних і висновків. Текст ілюстрований 12 малюнками і 14 таблицями. Перелік літератури містить 249 найменувань, в тому числі 57 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ.

Матеріал та методи досліджень. Всього в роботі досліджено 178 дітей, що мешкають в районах з хімічним забрудненням атмосфери, та 172 дитини у відносно чистих в хімічному відношенні зонах. У всіх дітей вивчались функціональний стан центральної нервової системи з поглибленим вивченням стану вегетативної нервової системи, проводилось електрофізіологічне дослідження, а також стан вищих інтегративних функцій головного мозку.

У відповідності до поставленої мети, обстеження дітей здійснювалось в дитячих дошкільних та шкільних закладах з вивченням вихідного стану, в процесі його корекції та в катамнестичному періоді через 3 та 5 років від початку корекції. В розробку не були включені діти з несприятливим перебігом періодів вагітності та пологів, та які на протязі багатого часу перебували в іншій місцевості. Під час обстеження всі діти вважались клінічно соматично здоровими і перебували у дошкільних та шкільних закладах, та не знаходились на обліку у лікарів.

Всім дітям проводились неврологічний і соматичний огляд з поглибленим вивченням стану вегетативної нервової системи. Вегетативний тонус вивчався за допомогою вегетативного індексу Кердо (ВІ), а також дослідження хвилинного об'єму крові (ХОК) непрямим методом Лільє-Штрандера і Цандера. Вегетативну реактивність вивчали за допомогою окосерцевого рефлекса Ашнера-Даньїнї та синокаротидного Чермака. Вегетативну забезпеченість діяльності – за допомогою ортостатичної та кліноортостатичної проб.

Електроенцефалографічне дослідження проводилось з використанням універсального програмно-апаратного комплексу “DX-4000”. Реєстрація ЕЕГ проводилась за 16 каналами з монтажем відведень із застосуванням монополярної комутації із накладенням електродів за системою Jung (10-20), та включала 7 стандартних функціональних проб. Аналіз отриманих даних проводився за характеристикою всіх ритмів, які були виявлені на ЕЕГ з оцінкою регулярності фонового ритму, рівномірності, частоти та амплітуди останніх, наявності зональної різниці, синхронізації та латералізації ритму, наявності порушень реактивності, а також присутності або відсутності патологічних коливань.

Нейропсихологічне дослідження було спрямовано на виявлення порушень вищих інтегративних функцій мозку включало вивчення уваги та сенсомоторних реакцій за допомогою коректурної проби та методики віднімання; дослідження інтелекту за методом Векслера у неповному варіанті з використанням 4-х субтестів (дитячий варіант), а також оцінки емоційно-особистісних внутрішньосімейних відношень за допомогою методики “малювання сім'ї”.

Статистична обробка одержаних даних здійснювалась за допомогою загальноприйнятих в медико-біологічних дослідженнях параметричних та непараметричних критеріїв.

Результати власних досліджень. Обстежено 178 дітей в екологічно забруднених районах та 172 дитини в умовно чистій зоні. Розподіл дітей за віком та статтю наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Розподіл дітей за віком в обстеженому і контрольному районах

Вік 2-3 4-5 6-7 Всього

р-он Стать абс. % абс. % абс. % абс. %

Досліджен Хлоп. 20 11,2 38 21,4 35 19,7 93 52,3

Дів. 14 7,9 35 19,7 36 20,2 85 47,7

Всього 34 19,1 73 41,1 71 39,9 178 100

Конт роль Хлоп. 20 11,6 38 22,1 37 21,5 95 55,2

Дів. 12 7,0 35 20,3 30 17,5 77 44,8

Всього 32 18,6 73 42,4 67 39,0 172 100

Для визначення міри впливу на функціональний стан центральної нервової системи у дітей, які проживають в несприятливих екологічних умовах, була проаналізована і обстежена група дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, що постійно проживають поблизу підприємства хімічної промисловості.

Для проведення обстежень була відібрана вище згадана кількість дітей в досліджуваному і в контрольному районах. У розробку не були включені діти у яких були дані про несприятливу течію періодів вагітності і пологів, та які періодично тривало проживали в інших районах.

Для аналізу міри забруднення атмосферного повітря використовувалися методи сумарної оцінки забруднення атмосфери.

Основними компонентами, що забруднюють атмосферне повітря в цих районах є зважені речовини (пил, сажа), сірчастий ангідрид, окисел вуглеводу і оксиди азоту. Специфічними забруднювачами повітря в селищі міського типу Першотравневий виявилися викиди промислового об'єднання “Хімпром": оксиди магнію і заліза, хлорокісь міді, окисел цинку (біла сажа), пил хлорного вапна, сода кальцинована.

Конкретизація нозологічних форм з виділенням основних клінічних форм ураження нервової системи ставала можливою на основі даних комплексного клініко-інструментального обстеження дітей.

Клінічна картина ураження нервової системи нами представлена по схемі, відповідній сучасної концепції про єдність горизонтальних рівнів і вертикальних систем в загальній структурно-функціональній організації нервової системи. Виходячи з цього виклад клінічної картини включав: 1) загальномозкові порушення; 2) характеристику осередкової мікросимптоматики ураження ЦНС; 3) особливості ураження вегетативного відділу нервової системи; 4) соматоневрологічні і психовегетативні порушення.

Основною скаргою, що пред'являлась дітьми при проведенні масових оглядів був головний біль.

Головний біль носив переважно дифузний характер з максимальною вираженістю в лобово-скроневих областях (48,5%). Локальний (переважно за типом гемікранії) і недиференційований головний біль зустрічалися значно рідше (відповідно 9,8% та 10,6%).

При аналізі характеристики головного болю встановлена більш висока частота “ниючого” характеру. Крім цього скарги на постійний головний біль спостерігались тільки в досліджуваній групі (32 з 97 дітей, що відповідало 32,9% обстежених). У контрольній групі дітей з постійним головним болем не зареєстровано.

Тривалість головного болю значно переважала в досліджуваній групі, тоді як більш коротка тривалість частіше зустрічалася в контрольній групі (відповідно 17,5% і 38,3%).

Частіше головний біль у дітей виникав у другій половині дня. У більшій мірі він був пов'язаний з фізичними навантаженнями.

Виявлені характеристики головного болю ми віднесли до симптомокомплексу астенічного синдрому.

Серед інших скарг відмічалися зниження працездатності (відповідно 90,7% і 44,7%), що виявилось в зменшенні уваги, швидкій стомлюваності при виконанні ігрових завдань в дитячих комбінатах і уроків в школі; зниження успішності за рахунок збільшення кількості помилок у виконанні домашніх завдань, загальна слабість і швидка стомлюваність при виконанні різних видів діяльності як розумової, так і фізичної.

Відносно частіше в районах з хімічним забрудненням атмосфери відмічалися запаморочення несистемного характеру (26,8% і 23,4%). Нудота і зниження апетиту виявилися менш значущими з діагностичної точки зору.

Порушення сну виявлялися у вигляді ускладнень при засинанні, пробуджень протягом ночі (61,7%).

При дослідженні неврологічного статусу симптоматики, яка б вказувала на чітку топічну локалізацію ураження ЦНС ні у жодного з обстежених дітей виявлено не було. Мікросимптоматика, що виявилася у 48% дітей носила незначно виражений характер.

Зміни в неврологічному статусі включали окорухові порушення, такі як страбізм, ослаблення конвергенції і акомодації (відповідно 23,0% та 11,6%), недостатність функції лицьового нерва, анізорефлексію, патологічні кістеві та ступні рефлекси (15,5% і 8,5%) і носили переважно дифузний характер без вказівки на топічну локалізацію ураження ЦНС.

З інших симптомів порушення ЦНС нами виявлені були легка нестійкість при ходьбі і в позі Ромберга (17,5% і 14,9%), порушення тонкої моторики (відповідно 43,3% і 38,3%), що виявлялась в труднощах при зав'язуванні шнурків, ускладненнях при письмі і малюванні і ін.; а також акрогіпергідроз (39,2% і 31,9%) і порушення дермографізму (38,1% в обстеженій групі у порівнянні з 25,5% в контрольній).

У процесі проведення дослідження нами виявлений чіткий взаємозв'язок між психоневрологічними і соматичними порушеннями.

Серед скарг соматичного характеру частіше за все у контингента обстежених дітей зустрічались скарги на болі в животі (35,1% в обстеженій та 27,7% в контрольній групах), як правило розлитого, ниючого характеру, не пов'язані з їжею. Декілька рідше відмічалися почуття наповненості в животі (22,7%). З боку порушень дефекації виявлена в обстеженій групі велика схильність до поносів і більш рідка схильність до запорів (відповідно 11,3% і 7,2% в обстеженій групі).

Скарги з боку серцево-судинної системи виявлялися переважно у вигляді болів в області серця ниючого характеру (16,5% в обстеженій і 6,4% в контрольній групах). Другою по частоті скаргою було відчуття серцебиття (12,4% та 10,6% відповідно).

Скарги з боку дихальної системи в основному торкалися почуття недостачі повітря і періодичних ускладнень при диханні (відповідно 16,5% та 14,9%).

Результати поглибленого вегетологічного дослідження свідчать, що у дітей, що проживають в екологічно несприятливих районах в значному числі випадків переважають парасимпатикотонічні реакції. У той же час симпатикотонія і нормотонія зареєстровані у значно меншої кількості дітей.

Такого ж характеру закономірності виявлені і при вивченні вегетативної реактивності. Надмірна реактивність за результатами досліджень встановлена значно частіше в основній групі. Недостатня реактивність зі статистично значущою достовірністю переважала в контрольній групі.

Вивчення вегетативного забезпечення діяльності виявило істотну її недостатність у дітей що проживають в екологічно несприятливих зонах.

Результати поглибленого вегетологічного дослідження представлені в таблиці 2.

Таблиця 2

Показники стану вегетативної нервової системи у дітей, які зазнали несприятливу дію шкідливих факторів зовнішнього середовища.

Симптоми Порівняльна частота признака.

Обстежена група Контрольна група

абс. % абс. %

Вегетативний тонус

- нормотонія 9 9,3 6 12,8

- симпатикотонія 22 22,7 19 40,4

- парасимпатикотонія 66 68,0 22 46,8

Вегетативна реактивність

- нормальна 11 11,3 3 6,4

- недостатня 18 18,6 22 46,8

- велика 59 60,8 20 42,6

- змінена 9 9,3 2 4,3

Вегетативне забеспечення діяльності

- нормальна 8 8,2 7 14,9

- недостатня 64 66,0 18 38,2

- велика 25 25,8 22 46,8

При проведенні електрофізіологічних досліджень встановлено, що фонова активність була представлена переважно коливаннями характерними для вікових норм в різні періоди дитинства.

Однак у більшості обстежених (73,8%) значна кількість переважаючих хвиль на фоновій кривій носило дезорганізовану форму, що саме по собі вказувало на функціональні порушення біоелектричної активності головного мозку.

Така дезорганізація основного ритму поєднувалася із збільшенням вольтажу в 1,8 рази в порівнянні з нормальними показниками характерними для кожної вікової групи та загостренням ритміки. Це поєднання розцінювалось нами як дифузні зміни біоелектричної активності головного мозку різного ступеня вираженості.

Величина міжполушарної асиметрії по всіх діапазонах (76%) не перевищувала 10%, найбільша вираженість її у переважаючій більшості була виражена в діапазоні переважаючому на фоновій кривій, що в деякій мірі вказувало на функціональні зсуви в нормальній взаємодії лімбічних структур головного мозку. При проведенні 3-х хвилинного гіпервентиляційного навантаження рівень електроактивності в 93,7% збільшувався на 5-15% рівня фону з явищами загостреності основного ритму і явищами гіперсинхронізації, а також відмічалась поява білатерально-синхронних спалахів повільних хвиль переважно виражених в тім'яно-потиличному відведенні. При проведенні фотостимуляційного навантаження виявлене найбільше засвоєння нав'язаних ритмів світлових спалахів із переміщенням оптимуму у бік низьких частот з переважним просторовим переміщенням в передні відділи головного мозку (в зоні проекції неспецифічної таламічної системи), що також відображає патологічний стан стовбурово-діенцефальних відділів мозку і є слідством повторних патологічних впливів на кору головного мозку.

Виявлені зміни на ЕЕГ, таким чином, свідчать про переважно стовбурову локалізацію дифузних змін біоелектричної активності головного мозку і характеризують нерівномірність і розбаланс активуючих впливів в різних підсистемах діенцефальних структур головного мозку дітей, що зазнали несприятливого впливу забрудненого навколишнього середовища.

Електроенцефалографічні зміни корелювали з клінічними даними і підтверджували переважну тропність субтоксичних доз хімічних сполук, що попадають в атмосферу в процесі хімічного виробництва, на вегетативні центри ЦНС, що в свою чергу і зумовлювало появу переважно ознак синдромів вегетативної дистонії і неврозоподібного в поєднанні із змінами в емоційно-вольової і інтелектуальної сфер.

При дослідженні коефіцієнта інтелектуального розвитку (IQ) сума останнього складала достовірно більш низькі величини в обстежуваному районі. Зниження даного показника нижче нижньої границі норми ні у однієї дитини нами не виявлено, хоча дітей з коефіцієнтом IQ близьким до граничних з розумовою відсталістю цифр в обстежуваному районі виявлено в 2,5 рази більше. В основному зниження показника IQ було зумовлене більш низькими оцінками при виконанні субтестів вербального ряду.

Ці дані дозволили нам виділити так званий синдром граничної інтелектуальної недостатності, який крім показників IQ близьких до нижніх границь норми характеризувався труднощами при виконанні домашніх завдань, засвоєння нового матеріалу як в початкових класах школи, так і в підготовчих групах дитячих дошкільних установ.

Мальовничий тест на тему “Сім”я” дозволив нам прийти до переконання про наявність у дітей основної групи зниженої психоемоційної стійкості і підвищеної ранимості, дезадаптації в сім'ї і дитячому колективі, що виражається в підвищеній сензитивності в процесі спілкування.

При дослідженні уваги за допомогою коректурної проби встановлено, що здорових дітей з хорошою працьовитістю виявлено 19%; у 39% дітей встановлена підвищена стомлюваність і виснаженість психічних процесів; надмірно гіперактивних дітей з наявністю нестійкості уваги виявлено також 39%.

Для дослідження функції пам'яті, стану активної уваги, явищ підвищеної стомлюваності і виснаженості психічних процесів ми використали методику запам'ятовування серії з 10 слів, яка показала, що дітей що виконали норму при виконанні завдання виявлено 15%, з явищами астенизації, виснаженості уваги – 42%, і виявами нестійкості уваги, розгальмованості – 40%.

Аналіз поєднання описаних симптомів дозволив нам виділити чотири ведучих симптомокомплекси: 1) неврозоподібний синдром; 2) синдром вегетативної дистонії; 3) соматоформна дисфункція вегетативної нервової системи; і 4)синдром гранічної інтелектуальної недостатності, які, на нашу демку, в повній мірі характеризували порушення нервової системи у дітей, що проживають в екологічно несприятливому районі.

Характеристика нозологічних форм патології нервово-психічної сфери представлена в таблиці 3.

Таблиця 3

Характеристика нозологічних форм патології нервово-психічної сфери.

Нозологічні одиниці Обстежена група Достовірність Контрольна група

Абс. % р Абс. %

Неврозоподібний синдром 45 25,2 p<0,05 25 14,6

Синдром вегетативної дистонії 27 15,2 p<0,05 14 8,1

Гранична інтелектуальна недостатність 11 6,2 p<0,05 3 1,7

Соматоформна дисфункція вегетативної нервової системи 14 7,9 p<0,05 5 2,9

Всього дітей з патологією 97 54,5 p<0,001 47 27,3

Всього дітей без патології 81 45,5 p<0,001 125 72,7

Всього дітей 178 100 172 100

Симптоматика, яка частіше за все вкладалась в клінічну картину неврозоподібного синдрому зустрічалась за даними нашого обстеження найчастіше (25,2%), другим по частоті виявився синдром вегетативної дистонії по гіпотонічному типу (15,2%), соматоформна дисфункція вегетативної нервової системи зустрічалася рідше (7,9%). Синдром граничної інтелектуальної недостатності, який ми в процесі дослідження також вирішили необхідним виділити, зустрічався у 6,2% випадків.

Встановлення певних симптомокомплексів, виділених нами в процесі дослідження виявили статистичну значущість від місця проживання і можуть служити, в певній мірі, характеристикою екопатогенного впливу на організм дітей хімічно забрудненої атмосфери.

Враховуючи необхідність, на нашу думку, виділення груп ризику серед дитячого населення за розвитком екопатогенної патології, лікувальну тактику ми спрямували переважно на немедикаментозній корекції, яка включала лікувально-охоронний режим; фіто- і фізіотерапію; психотерапію і педагогічну корекцію. Медикаментозна терапія використовувалася нами тільки при вираженій симптоматиці ураження ЦНС.

Лікувально-охоронний режим включав встановлення часових рамок сну, учбових та ігрових занять, фізичних навантажень та раціональне годування.

При проведенні фітотерапевтичного лікування перевага віддавалась травам загальнозміцнювальної (родиола розова, левзей сафлоровидний у вигляді чаю, а також сбор родиоли, овса, м'яти та душици) та седативної дії (валеріана лікарська, пустирник п'ятилопасний, а також сбор з валеріани, пустирника, м'яти та душици).

При призначенні медикаментозної терапії нами призначались препарати вазоактивної (цинаризин, кавінтон), ноотропної дії (пірацетам, ноотропіл), транквілізатори (переважно сибазон та хлозепід), полівітамінні препарати (ревіт, ундевіт та ін.).

Психотерапевтична корекція включала створення доброго фонуц і потенціювання необхідності психотерапевтичної корекції, раціональну, ігрову, сімейну сугестивгу психотерапію, нейролінгвістичне програмування.

Проводячи аналіз ефективності корекції, яка нами проводилась у обстеженої категорії дітей, потрібно сказати, що позитивні результати були досягнуті в середньому у 91,5% випадків.

Зменшення вегетативної симптоматики з нормалізацією тонусу відмічене у 83,2% дітей з синдромами вегетативної дистонії і неврозоподібним. При цьому тривалість терапії, яка проводилась в поєднанні з фітотерапією склала в середньому 3-4 тижні. Стійкість ефекту за даними катамнестичного спостереження в середньому відмічалася протягом 6-8 місяців.

Найбільша ефективність корекції відмічена у дітей з соматоформною дисфункцією вегетативної нервової системи. Значне поліпшення в останній становила 96,3%. Однак тривалість стабільного періоду була трохи менше (в середньому 3-4 місяці).

Найменша ефективність відмічалась у дітей з інтелектуально-мнестичними порушеннями, у яких виражена позитивна динаміка виявлена лише у 47,2%. Потрібно відмітити, при цьому, що тривалість роботи з даною категорією дітей склала в середньому 1,5-2 місяці з частотою проведення занять 2-3 рази на тиждень і вимагала проведення подальшої педагогічної корекції протягом року.

Підводячи підсумки проведеної роботи можна сказати, що поглиблене дослідження психоневрологічної сфери у дітей, які проживають в екологічно несприятливих умовах може на ранніх стадіях виявити ознаки ураження ЦНС, а своєчасно проведена в амбулаторних умовах успішна корекція може призвести до зниження вірогідності розвитку розгорнених клінічних форм екозалежної патології.

ВИСНОВКИ

1. В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення задачі, яка полягає у визначенні неврологічних порушень та їх корекцію у дітей які мешкають в умовах атмосферних забруднень.

2. У дітей, що проживають в умовах несприятливого впливу шкідливих чинників зовнішнього середовища, достовірно частіше відмічаються ознаки ураження центральної нервової системи.

3. У клінічній картині переважають неврозоподібні, вегетативно-судинні, вегетативно-вісцеральні і інтелектуально-мнестичні порушення. Найбільш виражені зміни виявлені з боку вегетативного відділу центральної нервової системи.

4. Нейропсихологічні зміни характеризуються переважно астенічними порушеннями з явищами вираженої стомлюваності, зниженням психічної активності, інтелектуальними змінами.

5. Виявлені нейрофізіологічні зміни характеризують порушення біоелектричної активності переважно в зоні корково-верхньостовбурових структур надсегментарних вегетативних центрів головного мозку, що, ймовірно, пов'язано з більшим ураженням філогенетично молодих мозкових структур.

6. Соматовегетативні зміни можуть свідчити про комплексний вплив на організм забрудненого хімічними речовинами навколишнього середовища.

7. Встановлена висока ефективність немедикаментозних методів лікування (фіто-, фізіо-, рефлексо-, психотерапія, психопедагогічна корекція), що дозволяє скоротити необхідність застосування лікарської терапії на ранніх етапах корекції виявлених змін і скорочує ймовірність розвитку побічних ефектів медикаментозного лікування.

8. Раннє виявлення патології нервової системи у дітей сприяє проведенню більш ранньої корекції цих змін, що дозволяє скоротити як терміни лікування, так і частоту реабілітаційних курсів, а також різко знизити ймовірність розвитку більш грубої патології нервової системи у дітей, що зазнали несприятливого впливу шкідливих чинників зовнішнього середовища.

СПИСОК РОБІТ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ.

1. Федосеев В.А. Реабилитационная психотерапия детей, подвергшихся неблагоприятному влиянию химически загрязненной атмосферы.// Медицина сьогодні і завтра. – 2001 – № 1 – стор. 97-98.

2. Федосеев В.А., Попов О.И. Характер поражения надсегментарных вегетативных структур у детей в экологически неблагоприятных условиях.// Довкілля та здоров'я – 2001 – № 1 (16) – стор. 19-20. (Дисертантом особисто проведено обстеження дітей в досліджуваному районі, статистична обробка отриманих даних)

3. Федосеев В.А. Ранняя диагностика неврологических расстройств у детей, подвергшихся воздействию неблагоприятных факторов окружающей среды.// Український вісник психоневрології – 1998 – том 6, вип. 2 (17) – стор. 86-87.

4. Федосеев В.А. Немедикаментозная профилактика поражений нервной системы у детей, проживающих в экологически неблагоприятных условиях внешней среды.// Укр. вісник психоневрології – 1997 – том 5, вип. 3(15), – стор.30-31.

5. Федосєєв В.А. Клініко-електроенцефалографічні кореляції у дітей, які зазнали впливу вадливих чинників зовнішнього середовища.// Укр. Вісник психоневрології – 1996 – том 4,вип.4(11), – стор. 402-403.

6. Федосеев В.А. Психологические особенности детей, подвергшихся неблагоприятному воздействию окружающей среды.// Медичні дослідження – 2001 – том 1, випуск 1 (тематичний) – стор. 43-44.

7. Попов О.И., Федосеев В.А., Павлов С.Б. Роль социальных факторов в формировании здоровья и особенности терапии при поражении нервной системы у детей дошкольного возраста, проживающих в условиях химического загрязнения окружающей среды на доклиническом этапе.// Эпидемиология, экология и гигиена. Сб. матер. Итоговой региональной науч.-практ. конференции – 2000 – выпуск 3 – стр. 125-126. (Дисертантом особисто проведено обстеження нервової системи у дітей в досліджуваному районі, статистична обробка отриманих даних)

8. Попов О.И., Федосеев В.А. Влияние окружающей среды на состояние ЦНС организма детей дошкольного возраста в некоторых районах Харьковской области.// Эпидемиология, экология и гигиена./ Сб. мат. итоговой региональной науч.-практич. конф. Вып.2, Х. 1999, стр. 179-180. (Дисертантом особисто проведено обстеження дітей в досліджуваному районі, зроблена статистична обробка отриманих даних)

9. Федосеев В.А. Особенности психотерапии у детей из экологически неблагополучных зон.// Вопросы пограничной психиатрии, психотерапии, медицинской психологии Матер. научно-практич. конфер., Харьков, 1998. - с.77-78.

10. Федосеев В.А., Попов О.И. Оценка результатов изучения состояния здоровья детей и экологической обстановки в районах Харьковской области.// История Сабуровой дачи: успехи психиатрии, неврологии, нейрохирургии и наркологии\ Сб. научн. Работ Укр НИИ клин. и экспер. Неврологии и психиатрии и Харьк. клин. б-цы № 15 (Сабуровой дачи) под общ. ред. И.И.Кутько и П.Т.Петрюка. Т.3, Харьков: Б.и., 1996. - с. 446-447. (Дисертантом особисто проведено обстеження дітей в досліджуваному районі, зроблені виводи)

11. Федосеев В.А. Вегетативные нарушения у детей, проживающих в условиях химического загрязнения атмосферы.// Современные проблемы неврологии. Сб. научн. трудов. - Днепропетровск, 1992. - с 131-132.

12. Попов О.И., Чапенко Е.Г., Свентицкий В.В., Головко Н.А., Федосеев В.А. Влияние окружающей среды на здоровье детей. // Современные проблемы гигиены, экологии и охраны здоровья. Тезисы докладов XII съезда гигиенистов Украины, Одесса, 2-5 октября 1991. – с. 251. (Дисертантом особисто проведено обстеження дітей в досліджуваному районі).

АНОТАЦІЯ

Федосєєв В.А. Раннє виявлення і корекція неврологічних порушень у дітей, які мешкають в умовах атмосферних забруднень. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби. – Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, – Харків, 2002.

На підставі аналізу результатів клініко-електрофізіологічного та психологічного досліджень дітей, які зазнали впливу несприятливих чинників забрудненої хімічними речовинами атмосфери (178 дітей) виділені нозологічні одиниці ураження центральної нервової системи та описані їх клінічні ознаки. Розроблені критерії діагностики та лікування з урахуванням клінічних проявів патології нервової системи у даної категорії дітей.

Наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення задачі, яка полягає у визначенні неврологічних порушень та їх корекцію у дітей які мешкають в умовах атмосферних забруднень.

Ключові слова: ураження нервової системи, вегетативні показники, синдром вегетативної дистонії, гранична інтелектуальна недостатність, соматоформна дисфункція вегетативної нервової системи, перебіг, лікування.

АННОТАЦИЯ

Федосеев В.А. Раннее выявление и коррекция неврологических расстройств у детей, проживающих в условиях атмосферных загрязнений. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.15 – нервные болезни. – Харьковская медицинская академия последипломного образования МОЗ Украины. – Харьков, 2002.

Диссертационная работа посвящена изучению поражения нервной системы у детей, проживающих в непосредственной близости от промышленных предприятий, выбрасывающих в атмосферу вредные химические соединения на основе тщательного клинического (с углубленным изучением вегетативного статуса), нейрофизиологического и психологического методов исследования.

Проведенные исследования позволили выявить, что у детей, проживающих в условиях неблагоприятного воздействия вредных факторов внешней среды, достоверно чаще отмечаются признаки поражения центральной нервной системы. В клинической картине преобладают неврозоподобные, вегетативно-сосудистые, вегетативно-висцеральные и интеллектуально-мнестические нарушения. Наиболее выраженные изменения выявлены со стороны вегетативного отдела центральной нервной системы. Нейропсихологические изменения характеризуются преимущественно астеническими нарушениями с явлениями выраженной утомляемости, снижением психической активности, интеллектуальными изменениями. Выявленные нейрофизиологические изменения характеризуют нарушения биоэлектрической активности преимущественно в зоне корково-верхнестволовых структур надсегментарных вегетативных центров головного мозга, что, по всей вероятности, связано с большей ранимостью более молодых в филогенетическом отношении мозговых структур. Соматовегетативные изменения могут свидетельствовать о комплексном воздействии на организм загрязненной химическими веществами окружающей среды.

Установлена высокая эффективность немедикаментозных методов лечения (фито-, физио-, рефлексо-, психотерапия, психопедагогическая коррекция), что позволяет сократить необходимость применения лекарственной терапии на ранних этапах коррекции выявленных изменений и сокращает вероятность развития побочных эффектов медикаментозного лечения.

Раннее выявление патологии нервной системы у детей способствует проведению более ранней коррекции этих изменений, что позволяет сократить как сроки лечения, так и частоту реабилитационных курсов, а также резко понизить вероятность развития более грубой патологии нервной системы у детей, подвергшихся неблагоприятному воздействию вредных факторов внешней среды.

Для более успешной коррекции соматоформных и вегетативных изменений у детей, возникающих в результате влияния вредных химических веществ на организм, необходимо более эффективное проведение санитарно-эпидемиологических мероприятий в неблагоприятных в экологическом отношении зонах.

Ключевые слова: поражение нервной системы, вегетативные показатели, синдром вегетативной дистонии, пограничная интеллектуальная недостаточность, соматоформная дисфункция вегетативной нервной системы, течение, лечение.

SUMMARY

Fedoseev V.A. Early diagnosis and correction of neurological disorders in children living in conditions of atmospheric pollutions. - Manuscript.

Dissertation for a candidate of medical sciences degree on speciality 14.01.15 - nervous illnesses. - Kharkov medical academy of postgraduate education of the MOH of Ukraine, Kharkov, 2002.

Group of children, living very close to industrial corporations, discharging into the atmosphere subtoxic doses of harmful chemical compounds were studied.

Based on the analysis of results of clinico-neuroelectrophysiological and psychological investigation of children, living in conditions of chemical pollution of the atmosphere, nozological forms of nervous system pathology were classified, their clinical peculiarities and principles of diagnoses were also described. Criteria of the complex treatment/correction of the discovered disorders using drug and non-drug therapy and psychotherapeutic influence with the aim of adequate and early correction of the discovered disorders.

Based on the results obtained, measured geared towards keeping the health of the growing population, and also recommendations relating to care and sanitory/hygienic norms for the prevention of such pathologies were worked out.

Keywords: diseases of a nervous system, vegetative indexes, syndrome of a vegetative dystonia, boundary intellectual failure, somatophorm a dysfunction of a vegetative nervous system, flow, treatment.

Підписано до друку 30.04.2002 року

Формат 60 x 90/16. Умов. друк. арк. 0,9

Гарнітура Times. Друк офсетний. Зам. № 138. Тираж 100

Друкарня, Харків, вул. Артема 3