МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

ГРУЗДЕВА АЛЛА ОЛЕКСІЇВНА

УДК611:311:618-08:576.31-(057.2)

КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ УРАЖЕНЬ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ РОТА У РОБІТНИКІВ ЗАЛІЗОРУДНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

14.01.22 – стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Полтава – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті

ім. С.І.Георгієвського МОЗ України (ректор – заслужений діяч науки та техніки України, доктор медичних наук, професор А.А.Бабанін).

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Безруков Сергій Григорович, Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри хірургічної стоматології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Николішин Анатолій Карлович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології;

доктор медичних наук Скиба Василь Якович, Інститут стоматології АМН України, завідувач відділом терапевтичної стоматології.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології.

Захист відбудеться "24" грудня 2002р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Українській медичній стоматологічній академії МОЗ України (м. Полтава, вул. Шевченка, 23).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Української медичної стоматологічної академії МОЗ України (м. Полтава, вул. Шевченка, 23).

Автореферат розісланий "22" листопада 2002р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Дев`яткіна Т.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підвищення якості профілактики та лікування хронічних захворювань, зокрема патології слизової оболонки рота, у робітників залізорудної промисловості є важливим завданням установ практичної охорони здоров`я. Відомо, що компоненти поліметалевого шахтного пилу мають подразливі, травмуючи, імунодепресивні, фіброгенні і канцерогенні впливи на слизову оболонку рота (Слинченко Н.З., 1991; Ковальчук А.А., 1995; Куликов В.Г. и соавт., 1999). Крім того, процес видобутку руди супроводжується шумом, вібрацією, високою температурою, газоутворенням, відсутністю ультрафіолетового випромінювання, великими фізичними навантаженнями (Гураль О.И., Базовкин П.С., 1999; Шевченко А.М. та свівавт., 2000).

Звертає на себе увагу суттєве підвищення частоти виявлення у гірників такого захворювання слизової оболонки рота, як лейкоплакія. В умовах видобутку залізної руди переважає можливість швидкого прогресування з підвищенням імовірності розвитку ускладнень (Данилевский Н.Ф., Урбанович Л.И., 1979; Данилевський М.Ф. та співавт., 1998; Kramer J.R.H. et al., 1978). Аналіз літературних джерел показав відсутність даних щодо особливостей клінічного перебігу, профілактики і лікування цих захворювань у шахтарів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри хірургічної стоматології Кримського державного медичного університету ім.С.І.Георгієвського: "Оптимізація процесів загоєння ран у щелепно-лицевій ділянці". Номер державної реєстрації – 0195V009969. Автор є виконавцем фрагмента зазначеної науково-дослідної роботи.

Мета дослідження – підвищити ефективність лікування захворювань слизової оболонки рота у робітників залізорудного виробництва на основі даних, отриманих унаслідок вивчення клініко-морфологічних особливостей цих станів і вдосконалення комплексу терапії уражень, які найбільш часто виникають при цьому.

Задачі дослідження:

1. Проаналізувати особливості клінічних змін слизової оболонки рота у робітників залізорудного виробництва.

2. Вивчити залежність впливу професійного стажу робітників, які підпадають під дію шкідливих факторів залізорудного виробництва, на структурні зміни слизової оболонки рота.

3. Вивчити частотний спектр форм і клінічний перебіг лейкоплакії в обстеженого контингенту гірняків.

4. Оцінити терапевтичний ефект розробленого нами комплексного лікування лейкоплакії у робітників залізорудного виробництва.

Об'єкт дослідження: стан слизової оболонки рота у робітників підземних цехів залізорудних шахт.

Предмет дослідження: діагностика та лікування захворювань слизової оболонки рота у робітників залізорудного виробництва з наявністю професійних шкідливостей.

Методи дослідження: клінічні – з метою діагностики змін слизової оболонки рота; функціональні – з метою виявлення порушень функції слизової оболонки рота; лабораторні обстеження працівників підземних цехів – з метою реєстрації порушень дозрівання епітелію слизової оболонки рота, оцінки лікувальних заходів; статистичний – для математичної оцінки та аналізу результатів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі комплексної оцінки з одночасним використанням клінічних, цитологічних, функціональних, морфологічних методів дослідження вивчений характер патологічних змін слизової оболонки рота у робітників залізорудного виробництва. Виявлені частота та структура, визначені особливості розвитку захворювань слизової оболонки рота, зокрема лейкоплакії; встановлений взаємозв'язок між тривалістю впливу негативних виробничих факторів, поширенням уражень слизової оболонки рота і проявом патологічних змін.

Уперше за допомогою гістологічного та електронно-мікроскопічного досліджень вивчені морфологічні зміни у слизовій оболонці рота шахтарів Криворізького залізорудного басейну. З урахуванням патологічних механізмів розвитку лейкоплакії у робітників залізорудних шахт запропонований лікувальний комплекс, що складається з гідротерапії розчином морської солі та аплікацій настоєм чистотілу. Розроблена програма реабілітації. Вивчена інформативність комплексу тестів (індекс розповсюдженості (ІР), індекс кератинізації (ІК), цитологічне дослідження, капіляроскопія) як критеріїв, що зумовлюють ступінь виразу порушень кератинізації та ефективність терапії лейкоплакії.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження дозволили запропонувати практичній охороні здоров'я комплекс клінічних, функціональних і лабораторних методів обстеження слизової оболонки рота у робітників залізорудних шахт. Обґрунтоване застосування гідротерапії розчином морської солі і настою чистотілу для лікування лейкоплакії у вказаного контингенту робітників. Розроблений і впроваджений комплекс профілактичних заходів на етапах реабілітації хворих на лейкоплакію. Для об'єктивної оцінки ефективності терапії лейкоплакії рекомендовано використовувати показники ІР, ІК, цитологічне дослідження і капіляроскопію. Обґрунтована необхідність участі лікаря-стоматолога в щорічних профілактичних оглядах і диспансеризації робітників залізорудного виробництва.

Розроблений метод лікування лейкоплакії слизової оболонки рота у шахтарів упроваджений у практику охорони здоров'я в стоматологічній поліклініці №5 м. Кривого Рогу, Сімферопольській міській стоматологічній поліклініці і в навчальний процес кафедри хірургічної стоматології Кримського державного медичного університету ім.С.І.Георгієвського, кафедри стоматології факультету післядипломної освіти Дніпропетровської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто провела патентний пошук і огляд літератури. Під час дослідження провела обстеження 1452 і лікування 101 гірника залізорудних шахт рудоуправління ім. С.М.Кірова.

Здобувач самостійно проаналізувала одержані результати клінічних спостережень, зробила їх статистичну обробку та оформила наукові висновки. Гістологічні та електронно-мікроскопічні дослідження дисертант виконувала спільно зі співробітниками кафедри патологічної анатомії КДМУ (зав. кафедри – д.мед.н., проф. О.К.Загорулько).

У друкованій праці із співавторами особистий внесок здобувача полягає у набиранні пацієнтів із захворюваннями слизової оболонки рота, їх клініко-лабораторному обстеженні, лікуванні та аналізі отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації повідомлені і обговорені на IV Міжрегіональній конференції "Таврія-99"

(м. Євпаторія, 1999), на міській конференції лікарів-стоматологів (м.Кривий Ріг, 1999), на І з'їзді асоціації лікарів-стоматологів України (м. Київ, 1999).

Публікації. Результати дослідження опубліковані у 6 друкованих роботах, із них 5 - у ліцензованих ВАК України виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 160 сторінках машинописного тексту і містить вступ, огляд літератури, 6 розділів власних досліджень, висновки і практичні рекомендації. Список використаної літератури містить 232 наукові джерела (181 вітчизняних, у тому числі і країн СНД, 51 іноземних авторів). Робота ілюстрована 22 таблицями та 40 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкти та методи дослідження. Дослідження базуються на аналізі результатів обстеження 1452 робітників (усі особи чоловічої статі) підземних цехів залізорудних шахт рудоуправління ім. С.М.Кірова м. Кривого Рогу. Вони склали основну групу, що досліджувалась. Контрольна група складалася з 79 працівників аналогічного віку та стажу наземних служб цього промислового об'єкта, робота яких не була пов'язана з дією виробничих шкідливих чинників. У ході клінічного спостереження в динаміці за станом слизової оболонки рота робітників (1996-1999 р.р.) сформували досліджувані групи для лікування.

Клінічне обстеження робітників проводили за загальноприйнятою методикою. Стан мікроциркуляції в ділянках уражень вивчали за допомогою капіляроскопії (Прохончуков А.А. и соавт., 1980) на капіляроскопі типу М-70-А. Виконували підрахунок індексу розповсюдженості (ІР) лейкоплакії (Педорець О.П., 1996), який характеризує площу ураження слизової оболонки рота лейкоплакічними ділянками в умовних балах (від 1 до 28). Лабораторні методи дослідження включали цитологічне обстеження і визначення індексу кератинізації (ІК)(Данилевський Н.Ф., Урбанович Л.И, 1979). Під час вивчення цитологічних препаратів (Баришев Ю.Д., 1985) особливу увагу звертали на кількість епітеліальних клітин, оцінювали ступінь диференціювання і повноту дозрівання епітелію (Быков В.Л., 1996). Стан епітеліальної поверхні слизової оболонки рота вивчали за допомогою гістологічного (забарвлення гематоксилін-еозином) і електронно-мікроскопічного методів.

Проаналізовані результати лікування лейкоплакії у 101 хворого (68 осіб із плоскою формою і 33 робітники з підвищеною формою), з них 67 увійшли до складу основної групи (45 – із плоскою формою, 22 – із підвищеною), 34 – до контрольної групи (відповідно 23 і 11). Лікування починали з санації ротової порожнини. Увагу приділяли усуненню гострих країв пломб, зубів, протезів, видаленню зубного каменя. Місцеве медикаментозне лікування хворих в основній групі здійснювали в два етапи: спочатку – зрошення, полоскання тканин рота розчином морської солі, потім – аплікації настоєм чистотілу.

Зрошення та полоскання проводили протягом 5 хвилин (перші три процедури) і 10 хвилин (наступні процедури). Розчин готували з розрахунку 10 грам речовини на 1л дистильованої води (Олефиренко В.Т., 1986). Тривалість аплікації на місце ураження складала 15 хвилин. Для виготовлення настою дві чайні ложки подрібненої трави чистотілу заливали склянкою окропу, настоювали 8-10 годин, проціджували. Настій зберігали не більше однієї доби в прохолодному місці (Данилевський М.Ф. та співавт., 1984, 1998).

Місцеве медикаментозне лікування хворих контрольної групи полягало в аплікаціях 3,44% розчину ретинолу ацетату в олії протягом 15 хвилин (Машкилейсон А.Л.,1970; Данилевский Н.Ф., Урбанович Л.И., 1979).

Робітникам обох груп призначали загальне лікування: дієту, вітамінотерапію, рекомендовано уникати шкідливих звичок.

На етапі реабілітації рекомендували лікувальне харчування, вітамінний напій “Шахтарський” (Ванханен В.Д. и соавт., 1975), санітарно-гігієнічні заходи, полоскання рота лужними мінеральними водами ("Надзбручанська", "Сакська", "Боржомі"), активізували санітарно-освітню роботу.

Для аналізу безпосередніх результатів лікування плоскої і підвищеної форм лейкоплакії використовували порівняльну оцінку динаміки показників ІР, ІК, цитологічного дослідження, капіляроскопії.

Для аналізу віддалених результатів лікування (через 6 і 12 місяців) вивчали тривалість клінічної ремісії, для чого обстежуваних робітників оцінювали за такими критеріями: для плоскої лейкоплакії - відсутність рецидиву чи рецидив; для підвищеної – відсутність рецидиву, рецидив плоскої форми, рецидив підвищеної форми.

Цифровий матеріал статистично опрацьований з використанням параметричного критерію Стьюдента і критерія відповідності Пірсона (хІ).

Результати дослідження та їх обговорення. Клінічне обстеження 1452 робітників підземних цехів залізорудних шахт виявило у них високу частоту захворювань слизової оболонки рота (51,52%), що значно перевищувало (на 30,03%) аналогічний показник у групі порівняння (21,49%). При цьому хронічний катаральний стоматит був зареєстрований у 18,94% випадків (у контролі – 7,59%), лейкоплакія – в 7,99% випадків (у контролі – не виявлено), метереологічний хейліт – у 5,4% (у контролі – 3,79%), хронічний рецидивуючий афтозний стоматит – у 6, 27% (у контролі – 5,6%) (табл.1).

Таблиця 1

Розповсюдженість захворювань слизової оболонки рота у робітників залізорудного виробництва

Захворювання слизової оболонки рота Основна група Контрольна група

абс. відн.% абс. відн.%

Хронічний катаральний стоматит 275 18,94* 6 7,59

Лейкоплакія 116 7,99* --

Хронічний рецидивуючий афтозний стоматит 91 6,27 4 5,06

Метеорологічний хейліт 79 5,44 3 3,79

Хронічна тріщина губ 35 2,41 1 1,26

Десквамативний глосит 87 5,99 3 3,79

Гіперпластичний глосит 38 2,62* --

Червоний плескатий лишай 27 1,86* --

Усього 748 51,52 17 21,49

Примітка: кількість обстежених робітників в основній групі – 1452осіб, у контрольній – 79осіб;

* достовірність відмінностей показників основної і контрольної груп (Р<0,05).

Захворювання слизової оболонки рота у робітників підземних цехів розвивались у більш молодшому віці (21-30 років), ніж у контрольній групі. Рівень захворюваності по всій діагностованій патології перевищував показники аналогічних вікових груп порівняння.

Спостерігалась прямо пропорційна залежність кількості виявленої патології від стажу роботи. Найвищий рівень захворювання слизової оболонки рота був діагностований у групі робітників із стажем роботи 16-20 років і складав 54,7%.

Лейкоплакія була зареєстрована у 1,5% випадків у робітників основної групи, які пропрацювали на виробництві до 5 років. Із збільшенням виробничого стажу частота розвитку захворювання зростала і досягала 10,98%.в групі робітників із стажем роботи 16-20 років

Під час дослідження ми порівняли дані про звичку робітників до паління з частотою виявлення хронічного катарального стоматиту і лейкоплакії як захворювань, за яких паління є одним із провідних етіологічних факторів. Згідно з коефіцієнтом відповідності хІ (Пірсона), в умовах виробництва не визначалось достовірних відмінностей між частотою виявлення хронічного катарального стоматиту в робітників, що палять (965 осіб), і тих робітників, що не палять (487 осіб) (хІ=2,65, Р>0,05). Рівень захворювання на лейкоплакію у цих категорій шахтарів також суттєво не відрізнявся (хІ=1,034, Р>0,05).

Одержані відомості дозволяють нам розглядати взаємодію несприятливих факторів залізорудного виробництва як основний етіологічний чинник у розвитку цих захворювань. Паління при цьому слід розглядати як додатковий обтяжливий фактор, який у поєднанні з профшкідливостями негативно впливає на характер перебігу хронічного катарального стоматиту і лейкоплакії.

У структурі виявлених захворювань слизової оболонки рота лейкоплакія складала 15,51%. Нами було проведене поглиблене вивчення частотного спектру форм і поширеності лейкоплакії у робітників підземних цехів залізорудних шахт. Захворювання діагностували на основі оцінки результатів клінічного обстеження, капіляроскопії, цитологічного дослідження з використанням індексу кератинізації та індексу розповсюдженості.

У ході клінічного обстеження 116 осіб із діагностованою лейкоплакією плоска форма була виявлена у 58,62% випадків, підвищена – в 28,45%, бородавчаста – в 9,48%, ерозивна – в 3,45%. Найчастіше локалізація лейкоплакії була на слизовій оболонці щік по лінії змикання зубів, у ділянці кутів рота (63,8%). Рідше лейкоплакія розташовувалась на спинці язика (13,8% випадків), на його бічних поверхнях (7,8%), слизовій губ (5,1%), твердого піднебіння (4,3%). Слизова оболонка, що оточувала місце ураження, відображала явища хронічного запалення: була гіперемованою, з ціанотичним відтінком, набряклою.

Об'єктивним дослідженням у 15 осіб (22,05%) на слизовій оболонці виявлена обмежена білувата пляма, ІР складав 3-4 бали. У 8 осіб (11,76%) плями досягали значних розмірів, ІР знаходився у діапазоні 10-11 балів. У курців ІР плоскої форми лейкоплакії значно перевищував показник у групі порівняння (Р<0,05), досягаючи 6,7±0,3 бала (у некурців ІР складав 4,69 ± 0,56 бала). Було виявлене підвищення ІР із 3,5±0,5 до 7,09±0,54 бала у курців і з 2,5±0,5 до 6,2±0,72 балів у підгрупі некурців залежно від стажу роботи. Аналіз результатів цитологічного дослідження показав переважання епітеліальних клітин (до 75,6%). Цитограма була такою: рогові лусочки (49,5%), поверхневі клітини (32%), проміжні клітини (18,5%). ІК у середньому складав 69, 7±1, 85%.

Типовими суб'єктивними ознаками при підвищеній формі лейкоплакії були сухість, печія, стягнутість слизової оболонки рота. Під час огляду спостерігали бляшки, різною мірою підвищені над рівнем набряклої, застійно гіперемованої слизової оболонки. Ділянки уражень при пальпації були тугі, не болючі, не брались у складку, білого, іноді з жовтуватим відтінком, кольору. ІР у курців (5,95±0,3) перевищував такий показник у некурців (5,83±0,3). Цитологічно відзначали зростання вмісту проміжних клітин до 25,5%, рогові лусочки і поверхневі клітини склали 49,5% і 29% відповідно. Відзначалась клітинна дегенерація. ІК склав у середньому 65,8±1,75%.

При бородавчастій формі лейкоплакії хворі скаржились на сухість у роті, наявність шорсткої, підвищеної ділянки на слизовій оболонці. Об'єктивно спостерігали ущільнений, випуклий утвір, схожий на бородавку. Кількість їх була від 1 до 3. При пальпації вони були не болючими, тугими, не спаяні з підлеглими тканинами. Колір біло-сірий. Розташовувались утвори на ділянках помутнілого епітелію, який не брався у складку. У курців ІР у середньому складав 3,57±0,36, у некурців – 3,5±0,28. На цитограмі виявлено "ліве зрушення" – збільшення базальних (2,5%) і молодих (11%) клітин із явищами дискаріозу. Це вказувало на посилення руйнівної дії на слизову оболонку рота. ІК у середньому склав 61,2±1,8%.

При ерозивній формі лейкоплакії хворі скаржились на відчуття печії, садніння, інколи на болі, що посилювались під час уживання їжі, мовлення, паління. Об'єктивно спостерігали 1-3 ерозії діаметром від 0,1 до 0,3см, розташовані на підвищеній бляшці або бородавці. Пальпація ерозій була болючою. Навколо спостерігались лейкоплакійні підвищені ділянки, які не брались у складку. На цитограмі виявлене збільшення числа базальних (4,5%) і молодих (16%) клітин із явищами дискаріозу, що свідчило про значну травму епітелію і глибокі запальні процеси. Середнє значення ІК склало 48,7±0,98%.

При зіставленні отриманих результатів виявлена прямо пропорційна залежність ІР лейкоплакії від куріння і виробничого стажу і зворотно пропорційну залежність ІР та ІК від ускладнення форм лейкоплакії. Аналіз цитологічного дослідження показав переважання епітеліальних клітин і виразне зниження ступеня диференціювання епітелію у міру ускладнення форм лейкоплакії.

Вивчення стану мікроциркуляції за даними капіляроскопії дозволило встановити, що у 45,45% робітників залізорудних шахт із діагностованою лейкоплакією, стаж роботи яких не перевищував 10 років, спостерігається спастичний стан судин, звивистість капілярів, зниження їхньої видимості, уповільнення кровотоку, його "зернистість", помутнілість.

Зміни мікроциркуляції у 36,36% робітників стажової групи до 10 років проявлялися в атонічному стані судин. Частина капілярів була паралітично розширена, з мікроаневризматичними випинаннями, частина – спустіла. Фон був мутним, спостерігалося уповільнення кровотоку, що свідчить про застійні явища у тканинах. Дані капіляроскопії, отримані у 54,16% пацієнтів зі стажем роботи 11-15 років і 83,93% – зі стажем 16-20 років, свідчать про спастично-атонічний стан із проявами периваскулярного набряку. Капіляри були деформованими , звивистими, кількість фунціонуючих капілярів зросла. Екстравезикулярні зміни виражались у переривчастому кровотоці, фон – мутний, червоний із ціанотичним відтінком.

Слід зазначити, що комплексне обстеження дозволило встановити, що захворювання слизової оболонки рота розвивалися у гірників на фоні вегетосудинних розладів, із функціональними порушеннями у центральній нервовій, серцево-судинній системах, а також захворювань верхніх дихальних шляхів пилової етіології і патології шлунково-кишкового тракту. Виявлені капіляроскопією порушення регіонарного кровообігу, дренажної функції лімфообігу, які посилюються зі збільшенням стажу роботи, можуть бути зумовлені, окрім місцевого пилового впливу, несприятливою дією локальної вібрації, що її зазнають робітники підземних цехів. Ця думка підтверджується результатами проведених раніше досліджень, в яких було доведено, що ангіодистонічний і ангіоспастичний синдроми є наслідком впливу локальної вібрації і що порушення кровообігу зумовлені дисрегулюючим впливом центральної нервової системи на судинний тонус (Боць М.И., 1981; Кулыгина В.Н., 1988; Шеченко А.М. та співавт., 2000).

Результати гістологічного дослідження свідчили про наявність виражених змін у будові м'яких тканин, що виявлялися у різних частинах рота практично в усіх обстежених. Виявлено майже повсюдне розпушення епітеліального шару. Епітеліоцити мали збільшені розміри і світлу цитоплазму. Виражені були і явища акантозу, гіперкератозу. Більшість судин підслизового шару гіперемовані, їхній просвіт розширений. Відзначалися явища стазу і сладж-синдрому. Наявний периваскулярний набряк з утворенням екстравазаторів і осередків геморагічної інфільтрації. В усіх випадках виявлені явища повільного запалення, що проявлялося у вигляді лімфогістіоцитарної інфільтрації. Вартими уваги є, на наш погляд, факти гіперплазії лімфоїдного апарату з проліферацією В-лімфоцитів і появою у запальному інфільтраті плазматичних клітин, виявлені у ряді випадків, а також більшою чи меншою мірою виражені зміни склероатрофічного характеру у вигляді місцевого фіброзу з дрібними зонами гіалінозу.

Аналіз результатів гістологічного дослідження свідчив про поступове зростання розладів кровообігу, що мали зворотний характер у стажових групах до 10 років і тривалих, але з повільним перебігом запальних і склероатрофічних процесах у робітників зі стажем понад 10 років.

Дані електронно-мікроскопічного дослідження свідчили про зміни у клітинах епітелію ясен в обстеженого контингенту, розпушення епітеліального шару. У ряді випадків ядра епітеліальних клітин набували фестончастих обрисів із виростами або, навпаки, з інвагінаціями каріоплазми. Практично скрізь виявлені ознаки інтер- та інтрацелюлярного набряку. У ядрах багатьох клітин відзначалося різке збільшення хроматину, який конденсувався по периферії каріоплазми.

Виявлені нами порушення ультраструктури окремих компонентів ясен мали мозаїчний характер. В одних зонах вони свідчили про міжклітинні і внутрішньоклітинний набряк переважно клітин епітелію, в інших – мали характер дистрофічних і навіть деструктивних змін, що вказувало на глибину ураження ультраструктури клітин.

Характер виявлених нами за допомогою клінічних, функціональних, лабораторних і морфологічних методів дослідження змін слизової оболонки рота у робітників залізорудного виробництва дозволяє обґрунтувати необхідність застосування лікарських засобів, що мають кератолітичний, протизапальний, протинабряковий, нормалізуючий процеси кератинізації епітелію ефекти, сприяють прискоренню кровотоку, нормалізації мікроциркуляції, поліпшують обмін речовин у тканинах.

До клінічних груп спостережень уведено 101 хворого з плоскою (68 осіб) і підвищеною (33 робітники) формами лекоплакії. У 15 пацієнтів із бородавчастою і ерозивною формами лейкоплакії було проведене лікування з використанням хірургічного методу з подальшим диспансерним наглядом за місцем проживання.

Залежно від використаного нами комплексу лікування хворі були поділені на дві групи. В основній групі у традиційну схему лікування включили гідротерапію тканин рота розчином морської солі і аплікації настоєм чистотілу на місце ураження. Представники контрольної групи одержували стандартний лікувальний комплекс (аплікації 3,44% розчину ретинолу ацетату в олії на місце ураження). Загальне лікування було однаковим для робітників обох груп. Основна група (67 робітників) складалася із 45 осіб із діагностованою плоскою формою лейкоплакії і 22 – із підвищеною. У контрольній групі (34 робітники) цей показник склав відповідно 23 і 11.

Результати лікування у найближчий термін спостереження показали, що проведені лікувальні заходи із застосуванням настою чистотілу і гідротерапії розчином морської солі були більш ефективні, ніж лікування традиційним способом. Спостерігалась позитивна динаміка зменшення запальних проявів у слизовій оболонці рота. Зникнення сухості в роті, печії, шорсткості у місцях ураження відзначали всі 45 осіб із плоскою формою лейкоплакії в основній групі до кінця курсу лікування (45 днів). Ліквідація суб'єктивних відчуттів у контрольній групі була зареєстрована у 17 осіб (73,9%).

Ефективність лікування була оцінена за параметрами ІР та ІК. В основній групі було зниження ІР (з 5,66±0,68 до 1,8±1,66, Р<0,001), що переважало над даними контрольної групи (з 5,69±0,55 до 3,5±0,5, Р<0,02). ІК у робітників основної групи змінився з 68,9±1,66% до 52,3±1,41%, Р<0,001. У контрольній групі також спостерігалося зниження значень даного показника (з 69,7±1,8% до 63,5±1,55%, Р<0,02), однак він суттєво (Р<0,001) відрізнявся від значень ІК в основній групі.

Лікування представників основної і контрольної груп сприяло нормалізації процесів дозрівання епітелію. Але показники ступеня диференціювання епітелію були кращими в основній (61,5% проміжних клітин) групі, ніж у контрольній, де кількість проміжних клітин склала 50,5%.

Після проведеного курсу лікування плоскої форми лейкоплакії, за результатами капіляроскопії, у 32 робітників (71,1%) в основній групі і у 8 (34,8%) робітників у контрольній групі спостерігалась нормалізація судинного малюнка, кровотоку, зникали явища периваскулярного набряку. Згідно з критерієм відповідності Пірсона результати лікування, за даними капіляроскопії, суттєво (х2=27,02, Р<0,01) відрізнялися в основній і контрольній групах.

Аналіз результатів лікування підвищеної форми лейкоплакії показав, що зникнення дискомфорту на кінець курсу лікування (60 днів) відзначали 20 (90,9%) робітників в основній групі і 6 (54,5%) – у контрольній.

Лікування в основній групі сприяло регресу елементів ураження, що виявлялося різною мірою. У 14 робітників (63,64%) в основній групі і 5 (45,4%) у контрольній було відзначене повне зникнення бляшок. Перехід підвищеної форми лейкоплакії в плоску зареєстрували у 5 хворих (27,73%) в основній і у 2 (18,2%) – у контрольній групах. У 3 (13,64%) пацієнтів в основній і у 4 (36,4%) контрольної групах відзначене збереження бляшок, що трохи виступали над рівнем слизової оболонки. ІР в основній групі хворих після лікування (60 днів) значно, в середньому, знизився з 5,89±0,5 (Р<0,001) до 2,35±0,3, у контрольній – до 4,52±0,5.

У робітників основної групи позитивний клінічний результат супроводжувався зниженням ІК із 66,28±1,47% до 53,3±1,35% і приростом проміжних клітин до 59,5%, а також нормалізацією кількості поверхневих клітин і рогових лусочок (20,5% і 20% відповідно).

Незважаючи на зниження вираженості клінічних проявів на слизовій оболонці рота у робітників контрольної групи з підвищеною формою лейкоплакії, була відсутня достовірна динаміка параметрів ІК. Цитограма після лікування виявила наявність 49,5% проміжних клітин, 25% поверхневих, 25,5% рогових лусочок.

Позитивний результат лікування у 14 робітників основної (63,64%) і у 5 (45,4%) контрольної груп поєднувався з нормалізацією гемодинаміки, судинної архітектоніки, дренажної функції лімфообігу, що підтверджувалося даними капіляроскопії слизової оболонки рота.

Таким чином, клінічний ефект використання гідротерапії розчином морської солі і аплікацій настоєм чистотілу на місце ураження у лікуванні лейкоплакії у робітників залізорудних шахт був пов'язаний із вираженою коригуючою дією на такі ланки патогенезу захворювання, як гіперкератоз, порушення дозрівання епітелію, підвищена мітотична активність і розлад мікроциркуляції. Запропонований нами комплекс сприяв нормалізації показників дозрівання епітелію, покращанню гемодинаміки слизової оболонки рота.

Для оцінки ефективності лікування плоскої і підвищеної форм лейкоплакії у робітників залізорудних шахт у віддалені терміни спостережень нами були обстежені 64 пацієнти в основній і 31 – у контрольній групах через 6 і 12 місяців після закінчення лікування. Оцінювали тривалість клінічної ремісії.

Результати лікування плоскої форми лейкоплакії слизової оболонки рота через 6 місяців показали, що у 40 робітників в основній (93,02%) і 13 робітників у контрольній (61,9%) групах рецидивів захворювання не було. Негативний результат був зареєстрований у 3 хворих в основній (6,99%) і у 8 – в контрольній (38,1%) групах у вигляді рецидиву лейкоплакії.

Ефективність лікування підвищеної форми лейкоплакії через 6 місяців була вищою також в основній групі. Так, повне зникнення елементів ураження спостерігали тут у 13 хворих (61,90%), у контрольній групі – у 4 (40%). Плоска форма лейкоплакії зареєстрована у 4 (19,04%) робітників в основній групі і у 2 (20%) – у контрольній. Лейкоплакійні бляшки спостерігали у 4 (19,04%) представників основної і у 4 (40%) – контрольної груп.

Через 12 місяців після лікування плоскої форми лейкоплакії у 90,7% робітників основної і у 57,14% – контрольної груп відзначалась відсутність рецидиву захворювань. Таким чином, ефективність лікування хворих основної групи вища, ніж хворих контрольної групи. Аналогічні результати дослідження зареєстровані також і щодо підвищеної форми лейкоплакії у вказаний термін спостережень. Повна відсутність елементів ураження збереглася у 12 (57,14%) робітників в основній і у 3 (30%) – у контрольній групах. Рецидив лейкоплакійних бляшок зареєстрований у 4 (19,05%) обстеженого в основній і у 4 (40%) – у контрольній групах.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні патогенетичної терапії лейкоплакії слизової оболонки рота у робітників залізорудного виробництва, яка враховує клініко-морфологічні особливості захворювання.

1. Вплив професійних шкідливостей залізорудного виробництва призводить до підвищення в 2,4 рази розповсюдженості захворювань слизової оболонки рота, у тому числі хронічного катарального стоматиту – у 2,5рази; зумовлює появу лейкоплакії у 7,99±2,71% випадків, гіперпластичного глоситу – у 2,62±1,61% і червоного плескатого лишаю – у 1,86±1,35% у порівнянні з результатами обстеження працівників того ж підприємства, діяльність яких не пов`язана із впливом шкідливих факторів.

2. Морфологічні зміни слизової оболонки рота у досліджуваної категорії осіб, що перебувають під впливом дії шкідливих факторів залізорудного виробництва, мають мозаїчний характер і проявляються зростаючими розладами кровотоку, запальними змінами із в'ялим перебігом, порушеннями ультраструктурної організації епітеліоцитів, які проявляються у міжклітинному і внутрішньоклітинному набряку. Зі збільшенням стажу виробничої діяльності (10 років і більше) зростають явища акантозу, гіперкератозу, склерозу строми, ультраструктурні зміни клітин епітелію мають деструктивний характер із ушкодженням цитоплазми, мембранних структур, внутрішньоклітинних органел, ядерного апарату.

3. У працівників підземних цехів залізорудного виробництва плоска форма лейкоплакії діагностована у 58,62±4,57% випадків, підвищена – у 28,45±4,19%, бородавчаста – у 9,48±2,67%, ерозивна – у 3,45±1,69%. Виявлена прямо пропорційна залежність індексу розповсюдженості лейкоплакії, розладів мікроциркуляції (у вигляді звуження або паралітичного розширення, хвилястості капілярів, сповільнення кровотоку, його переривчатості, мутного з ціанотичним відтінком фону, порушення дренажної функції лімфообігу) від виробничого стажу та наявності шкідливої звички (паління). Відзначене зниження індексу розповсюдженості лейкоплакії та індексу кератинізації у міру ускладнення форм лейкоплакії.

4. Використання гідротерапії розчином морської солі та настою чистотілу у комплексному лікуванні хворих на лейкоплакію сприяло зникненню вогнищ ураження у 75,56% осіб із виявленою плоскою та у 63,64% – із підвищеною формами; зменшенню у 3,14 рази індексу розповсюдженості лейкоплакії та на 16,60% – індексу кератинізації; нормалізації судинного малюнку, кровообігу, зникненню явищ периваскулярного набряку. Через 6 місяців рецидиви захворювання були відсутні у 93,02% досліджуваних із раніше виявленою плоскою формою лейкоплакії та у 61,90% – із підвищеною. Через 12 місяців після завершення курсу лікування рецидиви не були виявлені відповідно у 90,7% і 57,14% обстежених.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою підвищення якості діагностики стану слизової оболонки рота у робітників залізорудних шахт у комплекс клінічних, функціональних і лабораторних методів дослідження запропоновано ввести розрахунок індексів розповсюдженості і кератинізації, капіляроскопію, цитологічне дослідження.

2. Для лікування лейкоплакії рекомендовано проводити: 1)гідротерапію розчином морської солі (з розрахунку 10 г речовини на 1 л дистильованої води, тривалість процедури поступово збільшувати з 5 до 10 хв.); 2)аплікації настою чистотілу на місце ураження протягом 15 хв.

3. На етапах реабілітації хворих необхідно включати у систему профілактичних заходів, яка передбачає проведення зрошення слизової оболонки рота лужними мінеральними водами ("Надзбручанська", "Сакська", "Боржомі"), використання під час робочої зміни вітамінного напою "Шахтарський", склад якого такий: на 1 л води – чаю чорного сухого 0,5г, цукру – 10г, кислоти лимонної – 0,3г, аскорбінової кислоти – 100мг, рибофлавіну та піридоксину – по 2мг, нікотинової кислоти – 10мг; перед початком зміни рекомендується вживання фітоадаптогену – настоянки ехінацеї пурпурної по

30 крап.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Груздева А.А. Структура и распространенность заболеваний слизистой оболочки полости рта у рабочих железорудной промышленности //Вісник стоматології. – 1999. –№4(24). –С.56-57.

2. Груздева А.А. Местное лечение лейкоплакии у рабочих железорудных производств //Вісник стоматології. –2001. –№2(30). –С.15-16.

3. Груздева А.А. Морфологические изменения слизистой оболочки рта у рабочих железорудных шахт Кривого Рога //Таврический медико-биологический вестник. – 1998. –№3-4. –С.34-36.

4. Груздева А.А. Влияние факторов производственной среды на заболеваемость слизистой оболочки рта //Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр.Крымского гос.мед.ун-та. – Т.134, Ч.II. – Симферополь, 1998. –С.350-355.

5. Груздева А.А. Ультраструктурные изменения тканей десны у лиц в условиях влияния промышленных аэрозолей и шахтной пыли //Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр.Крымского гос.мед.ун-та. – Т.133, Ч.III. – Симферополь, 1997. –С.7-10.

6. Оптимізація процесів загоювання ран у щелепно-лицевій ділянці //Матеріали І (VIII) з'їзду Асоціації стоматологів України 30 лист. – 2 грудня 1999 р., Київ . –С.313-314 / Безруков С.Г., Кудінов В.О., Морозова М.М.,

Пільтяй В.І., Джерелей А.О., Філіпова Л.О., Мороз В.Р., Шеремета О.О., Антонічева Л.А., Кириченко В.М., Салієва З.С., Груздева А.А.

АНОТАЦІЯ

Груздева А.О. Клініко-морфологічна характеристика та лікування уражень слизової оболонки рота у робітників залізорудної промисловості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Українська медична стоматологічна академія. – Полтава, 2002.

Дисертація присвячена питанням діагностики уражень слизової оболонки рота у робітників залізорудного виробництва та вивченню ефективності лікування лейкоплакії.

Установлено, що дія професійних шкідливостей залізорудного виробництва призводить до підвищення рівня частоти захворювань слизової оболонки рота, як професійно обумовлених, так і етіологічно не пов'язаних із професією шахтаря. Виявлена прямо пропорційна залежність ураження слизової оболонки рота від професійного стажу. Аналіз результатів лікування робітників із лейкоплакією слизової оболонки рота свідчить про ефективність розробленого терапевтичного комплексу, що підтверджено позитивною динамікою клініко-лабораторних показників. Основні результати роботи знайшли практичне застосування у проведенні диспансеризації і лікувально-профілактичних заходів у робітників залізорудних шахт.

Ключові слова: залізорудна промисловість, захворювання слизової оболонки рота, лейкоплакія, настій чистотілу, розчин морської солі.

АННОТАЦИЯ

Груздева А.А. Клинико-морфологическая характеристика и лечение поражений слизистой оболочки рта у рабочих железорудной промышленности. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. – Украинская медицинская стоматологическая академия. – Полтава, 2002.

Диссертация посвящена изучению эффективности лечения лейкоплакии у рабочих железорудного производства при введении в терапевтический комплекс настоя чистотела и гидротерапии раствором морской соли.

Установлено, что воздействие профессиональных вредностей железорудного производства провоцирует повышение уровня частоты заболеваний слизистой оболочки рта, как профессионально обусловленных, так и этиологически не связанных с профессией шахтера.

Частота заболеваний слизистой оболочки рта проанализирована с учетом стажа трудовой деятельности и возраста рабочих. Выявлена прямопропорциональная зависимость поражаемости слизистой оболочки рта от профессионального стажа. В ходе морфологического исследования установлено, что изменения слизистой оболочки рта у рабочих, контактирующих с вредными производственными факторами возникали на фоне воспалительных и деструктивно-дистрофических изменений в виде явлений гиперкератоза, акантоза, межклеточного и внутриклеточного отека, а также нарушений ультраструктурной организации эпителиоцитов с повреждением цитоплазмы, мембранных структур, внутриклеточных органелл, ядерного аппарата и разрыхления межклеточных контактов. Изучение клинико-лабораторных показателей выявило нарушение процессов созревания эпителия, повышенную митотическую активность и расстройства микроциркуляции в слизистой оболочке рта.

Результаты клинико-лабораторных и морфологических исследований дают основание считать введение в комплекс лечебных мероприятий настоя чистотела (учитывая его антимитотическую активность и кератолитическое действие) и гидротерапии раствором морской соли (улучшающей трофику тканей) патогенетически обоснованным.

Анализ результатов лечения рабочих с лейкоплакией слизистой оболочки рта свидетельствует об эффективности разработанного нами терапевтического комплекса, что подтверждено положительной динамикой клинико-лабораторных показателей.

Основные результаты работы нашли практическое применение при проведении диспансеризации и лечебно-профилактических мероприятий у рабочих железорудных шахт.

Ключевые слова: железорудная промышленность, заболевания слизистой оболочки рта, лейкоплакия, настой чистотела, раствор морской соли.

SUMMARY

Gruzdeva A.A. Clinic-morphological characteristic and treatment of the affection of mucous membrane of oral cavity of workers of iron-ore industry. – Manuscript.

Thesis for a candidates degree in medical sciences by specialty 14.01.22 – stomatology. – Ukrainian Medical Stomatologic Academy. – Poltava, 2002.

The dissertation is devoted to the question of studying of effectiveness of treatment of leukoplakia of mucous membrane of the workers of iron-ore industry.

The independent scientific research work establishes that the complex influence of industrial professional factors invoke the raise of the frequency and gravity of diseases of mouth cavity mucous membrane of the workers of iron-ore industry.

The main results of the scientific experiment give grounds to consider introduction of infusion of greater celandine and hydrotherapy by sea salt solution to be pathogenic justified.

These results are practically used for the prevention and treatment of diseases of mucous membrane of oral cavity of the workers of iron-ore industry.

Key words: iron-ore industry, diseases of mucous membrane of oral cavity, leukoplakia, infusion of grater celandine, sea salt solution.