Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент







РАЗДЕЛ 1

Дніпропетровський державний аграрний

університет

Гончар Ірина Володимирівна

УДК 631.16 (477.75)

Оцінка і прогнозування

економічної стійкості сільськогосподарського виробництва

(на матеріалах Автономної Республіки Крим)

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному аграрному університеті, м. Сімферополь,

Міністерство аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Новиков Юрій Миколайович, Кримський державний аграрний університет, м. Сімферополь, завідувач кафедри фінансів і кредиту.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Перебийніс Василь Іванович, Полтавська державна аграрна академія, м. Полтава, завідувач кафедри менеджменту та права;

доктор економічних наук, професор Колузанов Костянтин Васильович, Одеський державний аграрний університет, м. Одеса, завідувач кафедри організації виробництва та агробізнесу.

Провідна установа: Миколаївська державна аграрна академія, кафедра організації виробництва та агробізнесу, Міністерство аграрної політики України, м. Миколаїв.

Захист відбудеться 24 квітня 2002 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 у Дніпропетровському державного аграрному університеті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ-27, вул. Ворошилова, 25, ауд. 342.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ-27, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий 18 березня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент Миронова Р.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Не зважаючи на високі стратегічні цілі ринкових перетворень, що здійснюються у сільському господарстві, його економічний та фінансовий стан залишається незадовільним. Так, економіка більшості сільськогосподарських підприємств Криму є збитковою. Зокрема в сільському господарстві збитки за 1998 р. становили 185,6 млн. грн., у 1999 р. – 126,3 млн. грн., а в 2000 р. – 16 млн. гривень. Спад виробництва, викликаний значним зниженням урожайності та різким скороченням поголів’я худоби і птиці, а також швидким збільшенням затрат на виробництво, є складовими частинами вкрай низьких результатів господарської діяльності. Не останню роль в створенні передумов низької ефективності виробництва зіграли нееквівалентний обмін товарами промисловості та сільського господарства, високі відсотки кредитів комерційних банків, податковий тиск і, на жаль, невисокий професіоналізм керівників та фахівців підприємств, які недостатньо володіють знаннями щодо сполучення факторів виробництва у ринковій економіці, а також методами оптимізованого управління підприємств.

Проблема оцінки та управління економічною і фінансовою стійкістю сільськогосподарських підприємств знайшли відображення у наукових працях багатьох економістів-аграрників. Серед них потрібно відзначити дослідження Л.В. Давидової, І.Б. Загайтова, П.Д. Половинкіна, В.А. Козирєва, П.М. Кондратьєва, П.М. Макаренко, С.С. Савиної, Т.О. Федорової та В.В. Чепурко.

Проте низка проблем залишається недостатньо розробленою. До них відносяться: методика експрес-аналізу економічної та фінансової стійкості сільськогосподарського виробництва, яка б дозволила швидко і точно проаналізувати фінансові результати, неопрацьованість методів факторного аналізу показників економічної стійкості підприємств різних виробничих типів, а також інші проблеми. Саме ці обставини сприяли вибору теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Кримського державного аграрного університету “Розробка і наукове обґрунтування головних напрямків реформування АПК Криму в сучасних умовах виробництва”, р. 12. Держ. реєстр. № 01.86.00.74729.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в узагальненні та поглибленні теоретичних, методичних, організаційно-економічних засад та розробці пропозицій щодо шляхів формування і забезпечення ефективного розвитку економічної стійкості підприємств різних виробничих типів. Виходячи з поставленої мети, у роботі вирішувались наступні завдання:

· дослідження особливостей сільського господарства як об’єкта експрес-аналізу та уточнення показників оцінки економічної стійкості галузі;

· проведення оцінки процесів реструктуризації та трансформації сільськогосподарських підприємств, їх адаптації до ринкового середовища;

· визначення рівня економічної стійкості господарств різних виробничих типів Криму;

· аналіз використання основних факторів виробництва в рослинництві та тваринництві у господарствах різних виробничих типів для підвищення їх економічної стійкості;

· розробка методики, алгоритму і програм розрахунку економічної стійкості суб’єктів сільськогосподарського виробництва;

· уточнення методики факторного аналізу щодо кількісного впливу чинників виробництва на рівень рентабельності продаж у господарствах різних виробничих типів;

· визначення системи кореляційних взаємозв’язків показників економічної стійкості сільськогосподарських підприємств для підвищення економічної ефективності виробництва.

Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є система аграрних економічних відносин щодо економічної стійкості сільськогосподарського виробництва.

Об’єктом дослідження виступають сільськогосподарські підприємства різних виробничих типів, які в сукупності відображають особливості сільськогосподарського виробництва Криму. Інформаційною базою є офіційні документи бухгалтерських звітів підприємств та зведені матеріали органів державної статистики.

Теоретичні та методичні основи дослідження. Теоретичною основою дисертації є закономірності ринкової економіки. У роботі використовувалися наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань економічної стійкості сільськогосподарських підприємств. У процесі дослідження використані такі методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків), кореляційно-регресійний аналіз (вплив факторів на урожайність зернових культур), порівняльний економічний аналіз (використання факторів виробництва господарств різних виробничих типів), багатофакторні моделі (аналіз впливу факторів виробництва на рівень рентабельності продаж), матриця парної кореляції (взаємозв’язок між показниками фінансової діяльності підприємства), алгоритм та програми розрахунку економічної стійкості сільськогосподарського виробництва.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

- доповнена теорія економічної стійкості сільськогосподарського виробництва формулюванням сутності поняття “економічна стійкість” та критерію економічної ефективності виробництва як відношення прибутку до сукупного сільськогосподарського капіталу;

- дістала подальший розвиток методика аналізу економічної стійкості підприємств різних виробничих типів на прикладі Криму;

- удосконалена багатофакторна модель шляхом введення нових показників, що впливають на рентабельність продаж. Модель дозволяє прогнозувати економічну стійкість підприємств;

- дістала подальший розвиток методика аналізу використання сукупного сільськогосподарського капіталу як суми уточненої грошової оцінки землі, людського та матеріально-технічного капіталу підприємств різних виробничих типів;

- вперше запропоновано методику, алгоритм і програми проведення експрес-аналізу економічної стійкості сільськогосподарського виробництва, яке розглядається як сукупність підприємств різних виробничих типів;

- доповнено матрицю парних коефіцієнтів кореляції показником рентабельності продаж;

- дістала подальший розвиток сукупність моделей оптимізаційних задач на базі даних експрес-аналізу, спрямованих на підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в можливості їх використання для визначення та управління економічною стійкістю сільськогосподарських підприємств. Практичну цінність мають висновки щодо закономірностей розвитку сільськогосподарського виробництва в період адаптації до ринкових відносин, висновки з аналізу використання економічних факторів стійкості виробництва підприємств різних виробничих типів. Запропоновано багатофакторну модель, яка дозволяє не тільки аналізувати, але і прогнозувати економічну стійкість агропідприємств. Її реалізація щодо визначення економічної стійкості фірми “Борис-Агро” дозволила ефективно господарювати (Довідка про впровадження, реєстр. № 92/12-01). Практичний інтерес має також сукупність оптимізаційних задач, побудованих на зібраній базі даних, та висновки з матриці коефіцієнтів парної кореляційної залежності, які дозволяють побудувати ранжирований ряд показників фінансової стійкості. Автором одержані довідки про можливість впровадження результатів дисертації з Міністерства АПК Автономної Республіки Крим (Реєстр. № 1211) та Мінекономіки АРК (Реєстр. №. 020/1271).

Особистий внесок здобувача в розробку теми дослідження: наукові результати, що виносяться на захист, одержані дисертантом особисто, без співавторів.

Апробація результатів дослідження здійснювалась шляхом виступів та обговорення на Міжнародних науково-практичних конференціях “Проблеми економіки агропромислового комплексу та формування його кадрового потенціалу” (м. Харків, ХДТУСГ, 2000 р.) і “Механізм господарювання і економічна динаміка в АПК” (м. Харків, ХДАУ, 2001 р.); всеукраїнських міжвузівських науково-практичних конференціях “Украина в 2000 году: трансформация в рыночную экономику” і “Региональная экономика и механизмы управления ее развитием” (м. Сімферополь, КАПКБ, 2000 і 2001 рр.); науково-практичної конференції “Республика Крым: проблемы развития региона” (м. Сімферополь, КІЕХП, 2000 р.) і науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів КДАУ (м. Сімферополь, 2001 р.), першої всеукраїнської науково-практичної конференції “Україна наукова, 2001” у мережі Інтернет.

Публікації загалом становлять 2,8 обл.-вид. арк.: по темі дослідження опубліковано 6 статей у наукових журналах, 2 – у збірниках наукових праць.

Структура та обсяг роботи. Дисертація має умовні позначення, вступ, три розділи, висновки до кожного розділу, загальний висновок, перелік публікацій, використаних в дисертаційній роботі (176 найменувань) та 5 додатків. Об’єм рукопису 162 сторінки комп’ютерного набору, ілюстрованого 24 таблицями, 7 малюнками, 64 формулами розрахунків. В умовних позначеннях іде опис показників, які прийняті для розрахунку в алгоритмі економічної стійкості господарств. Додатки, які займають 97 сторінок, включають алгоритм і програму розрахунку експрес-аналізу, виконану на мові “BASIC”, блок-схеми, форми вихідної інформації та розпечатку програм щодо аналізу виробничої і фінансової діяльності сільськогосподарського підприємства, довідки про впровадження результатів дослідження.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі “Теоретичні основи оцінки економічної стійкості суб’єктів сільськогосподарського виробництва” виконано аналіз сільськогосподарського виробництва як об’єкта оцінки економічної стійкості, показані теоретичні основи і модель експрес-аналізу економічної стійкості сільськогосподарського виробництва.

Становлення ринкових структур, які спираються на економічну свободу, контрактні відносини та приватну власність, відбувається одночасно зі структурною перебудовою на макрорівні. Тому економіка перебуває у стані макроекономічної нестійкості, що характеризується складними умовами функціонування. Можна спостерігати певну закономірність входження сільськогосподарського виробництва в ринкові відносини в Україні. Перш за все, цей процес перетворення в сільському господарстві здійснюється державною силою адміністративно-командних методів, які не підтверджуються економічними важелями підтримки підприємств. Через це поява нових організаційно-економічних форм повільно змінює стан справ у сільськогосподарському виробництві, яке продовжує бути збитковим під дією економічних умов господарювання: нееквівалентний обмін продукцією між сільським господарством і промисловістю, дуже високих відсотків комерційних банків, тиском податкового пресу та інших економічних умов. Здійснювалось помилкове перенесення приватної власності в державу, де панувала система державної власності, де десятиріччями запроваджувалась ідеологія колективної праці на громадській власності. Реформування економіки чисто монетаристичними методами поставило підприємства в жорстокі умови виживання “за будь яку ціну”. Для більшості підприємств ця “ціна” виявилася надміру високою. Лібералізація цін та зовнішньоекономічна діяльність, запровадження валютного коридору, жорсткий податковий прес на підприємства і т. ін. – все це негативно впливало на фінансову стійкість підприємств реального сектора економіки. Негативний ефект кожного з факторів був кратно підсилений сумісними їх діями. Особливо небезпечним наслідком інфляційних процесів став інвестиційний спад в економіці, який перевершив спад виробництва. Услід за зменшенням інвестицій відбувся подальший обвал інноваційної активності підприємств. Головною причиною нестачі або відсутності інноваційної активності є дефіцит фінансових ресурсів. Протягом усього періоду реформ до бюджету вилучався інфляційний податок на прибуток. Цим були підірвані джерела і простого, і розширеного відтворення на підприємствах.

Труднощі, які відчувають сучасні виробники, пов’язані зі специфікою аграрної економіки: сільське господарство має складну структуру виробництва, обумовлену необхідністю сполучення сільськогосподарських галузей і комбінацією їх з обслуговуючими службами; на сільськогосподарське виробництво значний вплив мають природно-кліматичні умови, фактично сільське господарство адаптується до них. Об’єми виробництва теж суттєво залежать від погодних умов, що обумовлює рівень непередбаченості та неконтрольованості виробничих результатів. Становлення ринкових відносин призвело до економічної невизначеності, пов’язаної з коливанням попиту, цін, відсоткових ставок за кредит. Особливістю тут виступає нееластичність попиту на продукти харчування, які є або продукцією сільськогосподарського виробництва, або виготовлені з сільськогосподарської сировини.

Сукупна дія раптових факторів коливається як в часі, так і у просторі. В умовах ринку на перше місце для підприємств виходить показник реалізованої продукції (об’єм продаж). Для кожного конкретного виробництва (підприємства) важливим є визначення критичного об’єму реалізації. Під критичним слід розуміти такий об’єм реалізації продукції, при якому досягається беззбитковість виробництва, тобто коли виручка від реалізації повністю покриває витрати (постійні або змінні) на виробництво даного об’єму реалізованої продукції, або прибуток дорівнює нулю. Для оцінки ринкового стану підприємства використовується показник рівня стійкості продукції. Економічний зміст показника рівня стійкості можна визначити таким об’ємом реалізації, який покриває всі витрати на виробництво та реалізацію критичного об’єму продукції. Чим нижче значення критичного об’єму продукції, тим стійкіша фірма, підприємство до зміни ринкової кон’юнктури, тим вищий запас її міцності.

Відрізняють економічну і фінансову стійкість сільськогосподарського виробництва. Економічна стійкість охоплює всі фактори виробництва: використання землі, продуктивне використання людського капіталу, ефективну експлуатацію матеріально-технічних ресурсів.

Фінансова стійкість виробництва визначається як синтетична категорія, яка відображає ліквідність, платоспроможність, ділову активність та інші характеристики фінансово-господарської діяльності підприємств – суб’єктів ринкових відношень. Разом з цим, зведення в одне ціле різних характеристик, які відображають бодай і не взаємозв’язані, але різні сторони діяльності підприємств галузі сільського господарства, не завжди обґрунтовано методологічно. У зв’язку з чим саме визначення економічної стійкості та межі її підвищення є внутрішньо суперечними.

Визначення кордонів економічної та фінансової стійкості підприємств галузі відноситься до числа найбільш важливих економічних проблем в умовах переходу до ринку через те, що недостатня економічна і фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємств та відсутності в них коштів для розвитку виробництва, а надмірна - буде стримувати розвиток, обтяжуючи підприємство надмірними резервами. Економічну стійкість підприємства галузі необхідно розглядати як одну із форм вияву закономірностей розвитку економіки, а саме як форму вияву закону підвищення ефективності виробництва. З точки зору автора, економічна стійкість підприємства в умовах ринку являє собою постійний рух грошових потоків і наявність таких земельних, матеріально-технічних, трудових і фінансових ресурсів, які дозволяють забезпечити платоспроможність та розширене відтворення на рівні сільськогосподарського підприємства.

Закономірності розвитку сільського господарства виявляються через розвиток виробничих типів господарств. Категорія виробничого типу господарств охоплює процес спеціалізації, тобто результат суспільного розподілу праці. Стійкі виробничі типи господарств на території України склалися під впливом природних умов та економічного розташування. У Криму сформувалося десять характерних типів господарств, які відображають специфіку регіону. Це виноградарсько-виноробні, плодоовочеві, ефіроолійні, рисово-тваринницькі, птахофабрики яєчного напрямку, тепличні комбінати, зерно-тваринницькі та інші типи господарств. Тому закономірність розвитку галузі сільського господарства нами розглядається через вивчення типів господарств за допомогою експрес-аналізу економічної стійкості.

Показником ринкової стійкості підприємства є його здатність успішно розвиватись в умовах змін зовнішнього та внутрішнього середовища. Фінансова стійкість, як елемент загальної стійкості підприємства, показує забезпеченість підприємства фінансовими ресурсами. Будь яке підприємство, що здійснює виробничу і комерційну діяльність, вступає у відносини з податковими органами, банками та іншими підприємствами (постачальниками і споживачами). У процесі цих відносин виникають зобов’язання, які можуть привести до того, що підприємство стане боржником і буде змушене в певний термін здійснити на користь іншої особи деякі дії, а саме: зробити платіж, постачити товар, виконати послуги і т. п. Тобто, фінансове становище підприємства треба оцінювати з позиції економічної зацікавленості зовнішніх користувачів. Нестійкість функціонування та розвитку агропромислової системи (процесу) – це відхилення в бік погіршення параметрів економічних показників від їх оптимального рівня. Концептуально уявленням нормальної бази може служити рівень виробництва, який об’єктивно відображає реальні виробничі можливості країни, регіону, підприємства. В аграрній економіці поняття виробничих можливостей конкретизувались з виробничим потенціалом – еталоном нормативу економічної стійкості сільського господарства. Разом з тим, вхід у ринкові відносини призвів до зміни методики розрахунку грошової оцінки землі, трудових і матеріально-технічних ресурсів. Сьогодні створені методичні основи розрахунку грошової оцінки землі на підставі капіталізації загальної ренти як суми диференціальної та абсолютної ренти. Грошова оцінка трудових ресурсів трансформувалася в розрахунок людського капіталу. Сукупність основних та обігових засобів одержала офіційну назву “власний капітал”. Сума грошової оцінки землі, людського капіталу і матеріально-технічного капіталу одержала назву “сукупний сільськогосподарський капітал”. Тому відношення прибутку до сукупного сільськогосподарського капіталу виступає в якості критерію еконономічної стійкості сільського господарства.

Для сільськогосподарського підприємства суттєвою є роль експрес-аналізу економічної стійкості, бо підприємства, придбавши самостійність, несуть відповідальність за результати своєї виробничо-господарської діяльності перед працівниками, банком та кредиторами. Формалізація аналітичних задач оцінки виробничої діяльності та фінансового стану підприємства окрім ясного розуміння сутності розрахунків створює необхідні передумови до підвищення оперативності аналізу і скорочення часу, необхідного для прийняття конкретних заходів щодо зміни виробничої ситуації. Очевидним це стає при використанні персональних ЕОМ і комп’ютерних технологій, які широко використовуються в системі економічного аналізу.

Експрес-аналіз економічної стійкості сільськогосподарського виробництва має дві великі комплексні задачі: аналіз виробничої діяльності та аналіз економічної (перш за все фінансової) стійкості сукупності сільськогосподарських підприємств різних виробничих типів регіону.

Дослідження виробничої діяльності господарств галузі складається з наступних розділів:

1. аналіз складу виробничих типів сільського господарства регіону;

2. аналіз спеціалізації підприємств, складу основних фондів і трудових ресурсів;

3. аналіз рослинництва підприємств різних виробничих типів;

4. аналіз тваринництва сукупності виробничих типів господарств галузі.

Аналіз економічної, фінансової діяльності має наступні розділи:

1. порівняльна оцінка ліквідності і платоспроможності господарств різних виробничих типів;

2. оцінка фінансової стійкості;

3. порівняльна оцінка ділової активності господарств;

4. порівняльна оцінка показників рентабельності господарств різних виробничих типів.

Основним джерелом інформаційного забезпечення експрес-аналізу економічної стійкості сільськогосподарського виробництва є річні звіти підприємств різних виробничих типів за період з 1990 р. по 2000 р. Таким чином, просторовий аналіз суміщається з аналізом економічного стану галузі за тривалий період.

Програма для експрес-аналізу економічної стійкості сільськогосподарського підприємства розроблена на алгоритмічній мові “BASIC”. У дисертації наведена система показників, яка використовується для вводу даних та система вихідних документів. Сучасна оцінка економічної стійкості підприємства дозволяє суттєво підвищити економічну ефективність галузі сільського господарства.

У другому розділі “Рівень і тенденції економічної стійкості підприємств у сільському господарстві Криму” розглядаються зміни після проведеної реструктуризації та спеціалізації в сільському господарстві Криму як наслідок процесів адаптації до ринкових відносин, що формуються, а також трансформації КСП у нові форми господарювання. Досліджені результати експрес-аналізу факторів виробництва різних типів господарств Криму та стан галузі рослинництва і тваринництва. Проаналізовані результати економічної стійкості всіх виробничих типів господарств Криму. Як наслідок визначається закономірність: зміна в сільському господарстві форм господарювання, форм власності не впливають на виробничий тип господарства. Слід підкреслити, що система ведення господарства, наприклад у Криму, диференціюється на системи ведення господарств різної спеціалізації, різного виробничого типу господарств. Який виробничий тип, така й система ведення його господарства.

За минулі одинадцять років відбулася низка перетворень: роздержавлення та приватизація, внаслідок яких створено різноманітні форми власності та різні організаційні форми господарювання. З 222 колективних сільськогосподарських підприємств республіки створено 444 сільськогосподарських підприємств, з яких 47% - сільськогосподарські виробничі кооперативи, 23% - приватні, 29% - господарські товариства, 1% - селянські (фермерські) господарства. Закономірністю трансформації виступає деконцентрація виробництва і поява різноманітних видів власності, притаманних їм різних форм підприємств.

За станом на 1 червня 2000 року в середньому одне господарство мало 243 працюючих. Основною формою земельних відносин під час створення підприємств стало укладення договорів з пайщиками земельних ділянок. До підприємства відійшли землі 152,5 тис. пайщиків із загальною площею сільськогосподарських угідь 871,8 тис. гектарів, тобто з розрахунку на 1 пай – 5,7 гектара. При цьому у власності та використанні засновників підприємств знаходиться 31,4 тис. паїв на 225,2 тис. га (відповідно 21% і 26% від загального числа). Решта землі (646,6 тис. га) використовується на умовах оренди. Тому закономірністю є створення підприємств на базі оренди землі.

Проведено дослідження птахівничого, ефіроолійного, овоче-скотарського, виноградарсько-плодового, рисово-тваринницького, зерно-птахівничого, овочівництво на закритому ґрунті, плодового, зерно-тваринницького, виноградарсько-виноробного типів господарств. Птахівничо-бройлерний, овоче-молочний, свинарський типи господарств першими не витримали вимог ринку і стали типовими зерно-тваринницькими господарствами. У дисертації детально розглянуті всі види структурних перетворень господарств. Рівень використання факторів виробництва того або іншого виробничого типу господарства визначає його економічну стійкість і відображає стан розвитку. Внаслідок вирішення задачі експрес-аналізу економічної стійкості одержана інформація і проаналізовано використання всіх факторів виробництва за минулі 11 років у господарствах Криму. Визначено співвідношення між земельними, матеріально-технічними, трудовими ресурсами. Використовуючи закладений в алгоритм розрахунку метод грошової оцінки землі як капіталізованої ренти, грошової оцінки трудових ресурсів як капіталізованих витрат на відтворення людини (людського капіталу) і, з’єднавши їх з власним капіталом, одержана величина сумарного використання ресурсів у вартісній формі – сукупний сільськогосподарський капітал.

Розглянемо це на прикладі господарств виноградарсько-виноробного типу “Бурлюк” і зерно-скотарського - “Славное” (табл. 1).

Таблиця 1

Результати експрес-аналізу факторів виробництва та їх оцінки

різних типів господарств

Показники | ВАТ “Бурлюк” | ВАТ “Славное”

1990 р. | % | 2000 р. | % | 1990 р. | % | 2000 р. | %

Сукупний сільськогосподарський капітал, млн. дол. США |

68,82 |

100 |

49,66 |

100 |

79,43 |

100 |

45,84 |

100

Сільськогосподарські угіддя, га |

3814 |

- |

3653 |

- |

15009 |

- |

8965 | -

у т. ч. рілля, га | 1032 | - | 1099 | - | 10743 | - | 4869 | -

сади, га | 315 | - | 249 | - | 123 | - | 76 | -

виноградники, га | 1335 | - | 1100 | - | 296 | - | - | -

Оцінка землі, млн. дол. США |

8,9 |

12,9 |

8,0 |

16,1 |

35,0 |

44,1 |

19,76 |

43,2

Власний капітал, млн. дол. США |

26,7 |

38,8 |

20,9 |

42,1 |

18,6 |

23,4 |

13,8 |

30

Середньорічна кількість працівників |

1193 |

- |

742 |

- |

923 |

- |

435 |

-

у т. ч. спеціалістів | 85 | - | 76 | - | 96 | - | 67 | -

Людський капітал, млн. дол. США |

33,22 |

48,3 |

20,76 |

41,8 |

25,83 |

32,5 |

12,28 |

26,8

Норма прибутку до капіталу, % |

7,9 |

- |

4,7 |

- |

8,21 |

- |

0,1 |

-

З таблиці видно, що відбулося зниження використання ресурсів за період, що розглядається. На одиницю вартості людського капіталу в виноградарсько-виноробному типі господарства припало 0,27 одиниці вартості землі у 1990 р. і 0,385 вартості землі у 2000 р.; 0,8 одиниці вартості основних засобів у 1990 р. і 1,0 вартості у 2000 р. Такий вигляд має оснащення праці в цьому типі господарства. На одиницю вартості людського капіталу в зерно-скотарському господарстві припало 1,36 одиниці вартості землі в 1990 р. і 1,61 одиниці вартості в 2000 р. На одиницю вартості людського капіталу припало також 0,72 і 1,12 одиниці вартості основних засобів, відповідно рокам, що розглядаються. Економічна ефективність використання ресурсів знизилася.

На основі експрес-аналізу досліджений стан рослинництва, тваринництва та його кормової бази. Зміни, що пройшли з початку реформ, призвели у деяких випадках до порушення прийнятих сівозмін, а це у свою чергу – до змін у структурі посівних площ. Господарства змушені були піти на це аби вижити. Спостерігається зниження урожайності. Собівартість 1 ц зерна зросла у 2-4 рази, овочів – у 2–3 рази, соняшнику – у 2-3 рази, фруктів – у 3 рази, винограду – в 1,5-2 рази. Особливо боляче позначився ріст собівартості на виробництві кормових культур. Дуже висока вартість кормів, їх недостатній об’єм стали причиною значного скорочення поголів’я в більшості господарств Криму. Стан виробництва тваринницької продукції переконує в тому, що у перехідний період не знайдені шляхи вирішення проблеми збереження продуктивності та росту виробництва продукції. Отримано рівняння залежності між факторами виробництва і урожайністю зернових культур на прикладі цілої низки господарств зерно-тваринницької групи, де також видні резерви росту виробництва.

Значне місце в дисертації займають результати експрес-аналізу показників економічної стійкості (табл. 2).

Таблиця 2

Порівняльний аналіз показників ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості господарств різних виробничих типів

Показники | Рисово-тваринницьке ВАТ “Рисовый” | Ефіроолійне ВАТ “Крымская роза”

1990 р. | 2000 р. | 1990 р. | 2000 р.

Коефіцієнт поточної ліквідності | 0,140 | 0,169 | 0,239 | 0,568

Коефіцієнт швидкої ліквідності | 0,098 | 0,171 | 0,642 | 0,563

Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,415 | 0,06 | 0,636 | 0,312

Маневрування власних обігових засобів |

0,998 |

0,059 |

0,187 |

0,011

Доля обігових засобів в активах | 0,308 | 0,214 | 0,342 | 0,427

Забезпечення власними обіговими засобами |

0,711 |

3,06 |

1,321 |

2,42

Концентрація власного капіталу | 0,654 | 0,744 | 0,678 | 0,98

Фінансова стійкість | 1,653 | 1,342 | 1,243 | 1,018

Залучення довгострокових вкладів | 0,167 | 0,045 | 0,187 | -

Маневреність власного капіталу | 0,018 | 0,132 | 0,312 | 0,416

Залежність від залученого капіталу | 0,327 | 0,256 | 0,213 | 0,02

За час переходу до ринкових умов спостерігається в першу чергу укріплення ліквідності господарств. У більшості з них (окрім птахофабрик) поточна ліквідність покращилась. Показники швидкої і абсолютної ліквідності в усіх виробничих типах господарств погіршилися, що свідчить про значну нестачу грошових ресурсів. Окрім овоче-тваринницького і виноградарсько-плодового типів, де показники можна назвати задовільними, в усіх інших напрямках діяльності грошові ресурси недостатні аби покрити ними поточні зобов’язання.

На прикладі птахофабрики “Южная” був показаний прогнозований розрахунок можливого її банкрутства. Було доведено, що її фінансовий стан потребує впровадження режиму санації. Розрахунки щодо всіх інших виробничих типів господарств свідчать про їх фінансову нестабільність. Наведемо як приклад зведену таблицю показників ділової активності та економічної ефективності господарств “Плодовое” (виноградарсько-плодовий тип) та “Крымтеплица” (овочівництво на закритому ґрунті) (табл. 3).

Таблиця 3

Порівняльний аналіз ділової активності та економічної ефективності

господарств різних виробничих типів

Показники | ВАТ

“Плодовое” | ВАТ

“Крымтеплица”

1990 р. | 2000 р. | 1990 р. | 2000 р.

Обіговість засобів у розрахунках, дні | 15,6 | 11,5 | 87,6 | 71,3

Обіговість виробничих запасів, дні | 318,8 | 143,3 | 98,5 | 40,5

Обіговість кредиторської

заборгованості, дні |

237,1 |

17,55 |

187,3 |

143,1

Обіговість власного капіталу, обіги | 0,311 | 0,79 | 0,564 | 0,923

Обіговість господарчого майна, обіги | 0,276 | 0,735 | 0,296 | 0,682

Коефіцієнт рентабельності продаж | 0,259 | 0,137 | 0,332 | 0,039

Коефіцієнт рентабельності виробництва | 0,34 | 0,176 | 0,521 | 0,041

Коефіцієнт рентабельності власного

капіталу |

0,181 |

0,122 |

0,239 |

0,036

Коефіцієнт рентабельності сукупного сільськогосподарського капіталу |

0,047 |

0,076 |

0,101 |

0,133

Показники ділової активності та обігу розрахунків відображають зростання майстерності керівників господарств з питань використання фінансових ресурсів. У зерно-тваринницькому, овоче-тваринницькому та виноградарському типах господарств ці показники покращені. Вцілому значно покращився показник обігу виробничих запасів, який став краще функціонувати. Як позитивний момент слід відзначити різке скорочення часу обігу кредиторської заборгованості, а як негативний – збільшення часу обігу власного капіталу і обігу господарського майна. Загальною тенденцією є спад економічної ефективності виробництва всіх показників економічної ефективності, крім господарств виноградарсько-плодового типу та овочівництва на закритому ґрунті.

У третьому розділі “Шляхи підвищення економічної стійкості сільськогосподарського виробництва” розкрита методика щодо використання факторних моделей для оцінки впливу факторів на зниження рівня рентабельності продаж у господарствах різних виробничих типів, дана оцінка взаємозв’язку системи показників економічної стійкості і застосування їх для росту ефективності виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції.

Була обґрунтована модель факторного аналізу в вигляді рівняння:

,

де Y – зміна коефіцієнту рентабельності продаж,

АЕ1 і АЕ2 – амортизацієємкість, ZPE1 і ZPE2 – зарплатоємкість,

МЕ1 і МЕ2 – матеріалоємкість, NE1 і NE2 – налогоємкість,

SSKE1 і SSKE2 – капіталоємкість.

Індекси 1 і 2 відповідають базисному і новому варіанту.

Залишивши першу частину без змін і збільшуючи по черзі на 10% кожний фактор виробництва, можна виявити його вплив на зміни коефіцієнта рентабельності продаж у різних виробничих типах. Так, вплив росту амортизації на 10% приводить до зниження рівня рентабельності затрат незначно – 3-4%, а в зерно-птахівничому типі – 14,5%. Ріст заробітної плати вцілому впливає на зниження рівня рентабельності продаж на 5-6%, більш значний цей вплив у виноградарсько-виноробному, зерно-скотарському і зерно-тваринницькому типах господарств. Він знижує рівень рентабельності продаж на 9-10%. Зміна вартості матеріалів на 10% значно впливає на зниження рівня рентабельності продаж у зерно-птахівничому (28,87%) і зерно-тваринницькому (32,43%) типах. Зміни рентабельності суттєві в овочівництві на закритому ґрунті (14,5%) і виноградарсько-виноробному типі (13%), але незначні в ефіроолійному господарстві (1,8%). Таким чином, факторний аналіз допомагає розкрити кількісний вплив кожного фактору виробництва і створює умови для раціонального впливу на ріст рентабельності виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.

На прикладі виноградарсько-виноробного підприємства ВАТ “Бурлюк” розглянута методика розрахунку взаємозалежності показників економічної стійкості. Провідним показником є показник рентабельності продаж. Програмою побудови матриці парних коефіцієнтів кореляції передбачено одержання зворотної матриці до матриці моментів, а потім пошукової матриці парних коефіцієнтів кореляції.

Найвища кореляційна залежність одержана між коефіцієнтом абсолютної ліквідності та рівнем рентабельності продаж – 0,918. Чим вища здатність підприємства власними грошовими засобами погасити поточні зобов’язання, тим вищий рівень рентабельності продаж. Другий висновок, чим вища швидкість обіговості виробничих запасів, тим вищим стає рівень рентабельності – 0,873. Кореляційний зв’язок коефіцієнту концентрації власного капіталу – 0,576. Зріст концентрації власного капіталу тягне збільшення рівня рентабельності продаж. Використання матриці коефіцієнтів парної кореляції дозволяє розкрити нові сторони знайомих показників і допомогти росту економічної стійкості сільськогосподарського виробництва.

Сьогодні ми маємо нові умови, змінилися пріоритети у застосуванні економіко-математичних моделей (ЕММ), зросла комп’ютеризація збору інформації. Сталося переміщення акцентів у плануванні сільськогосподарського виробництва на нижчу ланку – на безпосередньо сільськогосподарське підприємство. Зовнішнє середовище та економічні умови так швидко змінюються, що об’єктивно вимагають розширити застосування ЕОМ у поточному і оперативному плануванні, контролі за виробництвом. У середині самого виробництва зріють умови для організаційного оформлення стійкого соціального замовлення на використання ЕММ для пошуку оптимізаційних пропорцій.

У дисертації пропонується формування економіко-математичних моделей оптимізації (ЕММО) на базі вихідних даних експрес-аналізу економічної стійкості для врахування цих особливостей в ЕММО сільськогосподарського виробництва на рівні підприємства (рис.1).

Примітки: - вихідні дані (шукані перемінні задачі);

- вихідна інформація задачі (жорстко задається).

У сільськогосподарському виробництві необхідно розділити виробничо-технологічні процеси на етапи, що дозволять ввести до складу моделей актуальні в сьогоденних умовах елементи. По-перше, це фінансові потоки грошових засобів від реалізації продукції і на оплату праці, визначення розмірів і термінів кредиту. По-друге, це зручний і ефективний засіб врахування ресурсів парку сільськогосподарської техніки, і виявлення “вузьких” місць під час проведення сезонних сільськогосподарських робіт.

Рекомендується комплекс (ланцюжок) економіко-математичних моделей, пов’язаннях між собою. Це дозволить усунути недоліки окремих постановок завдань і спланувати виробництво таким чином, щоб по всій технологічній лінії сільськогосподарського виробництва одержувався максимальний ефект, що ґрунтується на зібраній інформації.

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження дозволяють зробити наступні висновки:

1. Економічна нестійкість сільського господарства, його кризовий стан - це результат перш за все механічного копіювання досвіду західних країн. Сільськогосподарські підприємства опинилися без державної дотаційної підтримки в умовах нееквівалентного обміну товарів промисловості та сільського господарства при знецінених лібералізацією основних і особливо обігових засобів. Вони вимушені були звертатись до короткострокового кредитування комерційних банків з високими відсотками, знаходячись при цьому ще й під пресом податкового тягаря.

2. Економічна стійкість сільського господарства має низку притаманних тільки їй особливостей, бо сільське господарство має складну структуру виробництва, яка потребує певного сполучення галузей та їх комбінації з обслуговуючими галузями. Обсяги виробництва суттєво залежать від погодних умов, що дає непередбаченість результатів. Становлення ринкових відносин призвело до економічної невизначеності, яка пов’язана з коливаннями цін і відсоткових ставок за кредит. Також має місце нееластичність попиту на продукти харчування.

3. У дисертації розкрите поняття економічної та фінансової стійкості сільського господарства. Якщо економічна стійкість означає раціональне використання факторів виробництва – землі, праці, капіталу, які забезпечують зростання економічної ефективності, то фінансова стійкість – це така синтетична економічна категорія, яка відображає ліквідність, платоспроможність, ділову активність та фінансову результативність. Під економічною стійкістю галузі сільськогосподарського виробництва розуміється економічна стійкість сукупності господарств різного виробничого типу. Кожному виробничому типу відповідає своя система ведення господарства. Досліджено 10 основних виробничих типів господарств Криму.

У дисертації подані різноманітні методи визначення і розрахунку показників економічної стійкості сільськогосподарського виробництва.

4. Запропоновані метод, алгоритм і програми експрес-аналізу економічної стійкості. Вони охоплюють збір інформації про виробничі типи господарств регіону, аналіз спеціалізації та сполучення галузей, використання основних і обігових засобів, трудових ресурсів. Для цього вводиться 52 показника. Одержують 5 вихідних форм. Аналіз стану рослинництва і тваринництва потребує відповідно залучення 56 і 30 показників. У результаті вирішення цього завдання одержують 11 вихідних форм. Для аналізу фінансової діяльності підприємств різних виробничих типів вводиться 16 показників балансу та звіту про фінансові результати. За допомогою цих даних обчислюються показники, які зводяться у чотири групи: ліквідність і платоспроможність, фінансова стійкість, ділова активність і економічна результативність. У результаті отримують 4 вихідні форми.

Сукупність даної інформації і є рішенням задачі експрес-аналізу економічної стійкості агропідприємства.

5. Проаналізовані зміни після здійснення реформ у сільському господарстві. Зменшилась кількість виробничих типів господарств. Не витримали вступ до ринкових відносин бройлерний тип птахівництва, овоче-скотарські типи господарств, які стали зерно-тваринницькими. Встановлено, що зміна форми власності не впливає на виробничий тип господарств, що вже склався. Внаслідок трансформації з 222 КСП утворені 444 підприємства різноманітних форм господарювання. Фактично пройшов процес деконцентрації і деспеціалізації. Усі нові форми господарювання засновані на оренді землі.

6. Результати експрес-аналізу використання сукупного сільськогосподарського капіталу підтвердили, що його величина в усіх виробничих типах господарств значно зменшилась, а ефективність знизилась. Основні причини – зменшення обсягів виробництва і збільшення виробничих затрат. Це підтверджується аналізом стану галузей рослинництва і тваринництва за минулі 11 років і особливо ростом собівартості всіх видів продукції. З метою виживання господарств була змінена структура посівів у бік збільшення площ озимих пшениць, деякого росту площ під соняшником. Порушені сівозміни. Пройшло різке скорочення поголів’я тварин і ще більш значне зменшення виробництва кормів, що стало причиною зниження продуктивності тварин.

7. Зважаючи на зацікавленість у підвищенні економічної ефективності використання ресурсів господарств різних виробничих типів, розроблена багатофакторна модель. Для досліджень були узяти дані балансових звітів ВАТ “Крымтеплица” (овочівництво на закритому ґрунті) і ВАТ “Рисовое” (рисово-тваринницький тип). Ця модель дозволяє встановити вплив факторів на рівень рентабельності продаж. Наприклад, для господарства “Крымтеплица” при збільшенні на 10% факторів виробництва рівень рентабельності продаж знизився: від амортизації - на 3,05%, від оплати праці - на 6,05%, від матеріалів - на 14,8%.

Доведені зміни впливу факторів за період з 1990 р. по 2000 р. на зниження рівня рентабельності продаж. Так, вплив росту амортизації виріс у 2,84 рази, оплати праці – в 1,63 рази, матеріалів – у 14,1 рази, податків – у 3,87 рази, сукупного сільськогосподарського капіталу – в 0,33 рази.

Використання багатофакторної моделі розкриває можливості підвищення економічної стійкості сільськогосподарського виробництва. Модель дозволяє не тільки аналізувати, але і прогнозувати економічну стійкість агропідприємства.

8. Запропонована сукупність економіко-математичних моделей, яка дозволяє оптимізувати виробничі процеси в рослинництві та тваринництві, оптимізувати структури машино-тракторному парку та кормовій базі господарств. Багатолітня інформаційна база експрес-аналізу може бути ефективно використана для ЕММО сільськогосподарського виробництва.

9. За результатами досліджень були розроблені наступні пропозиції:

а) враховуючи зацікавленість у підтримці економічної стійкості нових організаційно-правових форм підприємств, слід підвищити роль державного регулювання та економічного впливу на сільськогосподарське виробництво. Подібно введенню фіксованого сільськогосподарського податку, який зменшив навантаження податкового тягаря, треба вирішити питання щодо дотаційного механізму еквівалентного обміну товарами промисловості та сільського господарства, а також щодо державних пільгових кредитів через механізм іпотеки або через державний земельний банк;

б) рекомендувати для впровадження у сільське господарство:

- алгоритм, методику та програми розрахунку економічної стійкості сільськогосподарського підприємства;

- систему оптимізаційних моделей сільськогосподарського виробництва, яка дозволяє ефективно використовувати накопичену інформацію, що залишається після вирішення задачі експрес-аналізу;

- багатофакторну модель визначення кількісної дії факторів виробництва на рівень рентабельності продажу для економічного прогнозування;

- матрицю коефіцієнтів парної кореляції, що дозволяє встановити кількісні параметри впливу кожного з сукупних показників економічної стійкості сільськогосподарських підприємств різних виробничих типів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

  1. Гончар И.В. О финансовой устойчивости агропредприятия // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу. Кол. монографія в 2 томах. Т. 1 / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Т.Є. Мазнєва. –К.: ІАЕ, 2000. – С. 627-631.

2.

  1. Гончар И.В. Структура экспресс-анализа экономической устойчивости сельскохозяйственных предприятий // Экономика и управление. – 2000. - № 4(23). – С. 22-23.

3.

  1. Гончар И.В. Роль экспресс-анализа экономической устойчивости предприятия для управления производством // Культура народов Причерноморья. – 2000. - № 12. – С. 24-25.

4.

  1. Гончар И.В. Адаптация сельхозформирований к условиям переходной экономики // Экономика и управление. – 2001. - № 1(26). – С. 33-34.

5.

  1. Гончар И.В. Взаимосвязь модели экспресс-анализа финансовой устойчивости сельскохозяйственных предприятий с оптимизационными задачами совершенствования производства
    Сторінки: 1 2





Наступні 7 робіт по вашій темі:

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ СИНТЕТИЧНИХ СУБСТАНЦІЙ З ВИКОРИСТАННЯМ ПОЛІФУНКЦІОНАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ - Автореферат - 18 Стр.
ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНГАЛЯЦІЙНИХ КОРТИКОСТЕРОЇДІВ У ЛІКУВАННІ ЗАГОСТРЕНЬ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ - Автореферат - 29 Стр.
ОБГРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ТА РОЗРОБКА ПРИСТРОЇВ ЗНЕЗАРАЖУВАННЯ ВОВНИ З ВИКОРИСТАННЯМ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ І ПРУЖНИХ КОЛИВАНЬ - Автореферат - 20 Стр.
Екологічна оцінка стану екосистем річкових басейнів рівнинної частини території України (охорона, відновлення, управління) - Автореферат - 59 Стр.
АВТОМАТИЗОВАНЕ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧЕ УПРАВЛІННЯ НАСОСНОЮ СТАНЦІЄЮ СИСТЕМИ ВОДОПОСТАЧАННЯ - Автореферат - 26 Стр.
АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ МОДЕЛЮВАННЯ ТА АНАЛІЗУ ТЕМПЕРАТУРНИХ ТА ТЕРМОМЕХАНІЧНИХ ПОЛІВ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ ВІСЕСИМЕТРИЧНИХ ТІЛ СКЛАДНОЇ ФОРМИ - Автореферат - 20 Стр.
Закономірності процесу помірного охолодження органічних матеріалів з фіксованою границею розподілу фаз - Автореферат - 19 Стр.